Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Косметичний крем"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Косметичний крем".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Косметичний крем"
1
МАРТИРОСЯН, І. А., К. А. ЛОСЄВА та Л. О. КРУПИЦЬКА. "ОЦІНКА ЯКОСТІ КОСМЕТИЧНИХ КРЕМІВ, ЩО РЕАЛІЗУЮТЬСЯ У ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖАХ М. ОДЕСА". Товарознавчий вісник 1, № 13 (31 липня 2020): 171–84. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчення споживчих переваг та оцінювання якості косметичних кремів вітчизняного та імпортного виробництва, що реалізуються у торговельних мережах м. Одеса.
Методика. Дослідження проводились за допомогою стандартних методик, викладених у діючих нормативних документах. Для визначення показників споживних властивостей використовували органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні методи дослідження відповідно до чинної вітчизняної та міжнародної документації..
Результати. Показано, що вітчизняні та міжнародні нормативно-технічні документи потребують гармонізації, оскільки мають розбіжності у показниках безпечності. Проведено соціальне опитування з метою виявлення споживчих переваг косметичних кремів. На основі даних опитувань обґрунтовано вибір зразків для оцінки якості та безпечності косметичних кремів, які реалізуються у торговельних мережах м. Одеса. Встановлено, що за маркуванням, мікробіологічними та фізико-хімічними показниками всі досліджувані зразки відповідають вимогам міжнародних та вітчизняних нормативів. Оцінку «відмінно» не отримав жоден з досліджуваних зразків. ТМ «Niveа» та ТМ «Green Way» отримали оцінку «добре», але ТМ «Green Way» отримав кращу оцінку, ніж відома ТМ «Niveа». ТМ «Aroma» отримала оцінку «задовільно», що пояснюється невластивим кольором та запахом косметичного крему, який має дуже яскравий зелений колір та інтенсивний запах ароматизаторів, невластивий для кольору і запаху оливкової олії. Встановлено, що наявність грибка Penicillium, виявленого при проведенні досліджень, може вказувати на органічні компоненти у складі косметичного засобу.
Також, було встановлено органолептичним методом, що косметичний крем ТМ «Aroma» ізраїльського виробництва має у складі ароматизатори та синтетичні барвники, які невластивості назві та компонентному складу крему і потребує подальших хімічних досліджень для встановлення факту якісної фальсифікації.
В перспективі пропонується дослідження споживних властивостей косметичних кремів із врахуванням фізико-хімічних властивостей відповідно до типу шкіри.
Наукова новизна. Встановлено необхідність проведення досліджень якості косметичних кремів із врахуванням водневого показника відповідно до типу pH шкіри людини.При проведенні органолептичних досліджень, рекомендовано враховувати такі показники як відчуття після використання, і зволожуючий та пом’якшуючий ефект.
Практична значимість. Запропоновані дослідження можуть бути використані під час сертифікації косметичних кремів та внесені у діючі нормативні документи.
Отримані результати досліджень можуть бути використані для подальших маркетингових досліджень, а також можуть бути використані при виявлення фальсифікатів продукції.
2
О.І.ПЕРЕДРІЙ. "РЕГЛАМЕНТАЦІЯ БЕЗПЕКИ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ В КРАЇНАХ ЄС ТА УКРАЇНІ". Товарознавчий вісник 1, № 15 (19 лютого 2022): 252–63. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті вивчення основних вимог щодо експорту косметичних засобів в країни Європи з метою забезпечення просування вітчизняних виробників на світовому ринку.
Методика. Використано методи теоретичного пошуку, системного підходу та логічного узагальнення.
Результати. У зв’язку з можливостями виходу вітчизняних виробників на європейські ринки постає питання широкого розгляду процедури технічного регулювання експорту в ці країни та внесення змін в процедури оцінювання якості косметичних засобів відповідно до вимог регламентів різних держав. У статті проаналізовано основні вимоги нормативних документів країн Європи, США та Канади щодо експорту даної товарної групи,на прикладі губних помад. Встановлено, що стандарти сертифікації косметичних засобів значно різняться залежно від регіону. Найбільш жорсткими є стандарти США та Великобританії. Контроль ЄС за безпекою декоративної косметики, в основному, стосується регуляторної бази для доступу до ринку, міжнародних торговельних відносин та регуляторної конвергенції. До найбільш суттєвих регламентацій цього регламенту відносять такі положення: посилені вимоги безпеки до косметичної продукції; введення поняття «відповідальна особа»; централізоване повідомлення про всі косметичні продукти, розміщені на ринку ЄС (CPNP); введення повідомлень про серйозні небажані ефекти (SUE); нові правила використання наноматеріалів у косметичних продуктах. Для виконання своїх зобов’язань, передбачених Регламентом ЄС про косметику, компанії повинні виконувати конкретні обов'язки перед тим, як розміщувати товар на ринку, включаючи: оцінка безпеки; надання інформації про товар; відповідність інгредієнтів; достовірність товарної інформації. Крім європейських стандартів виробники часто звертаються до американських стандартів безпечності FDA, який проводить велику кількість досліджень щодо безпечності певного виду косметичних засобів. Українська косметична галузь не лише не відповідає вимогам європейських директив щодо якості та безпеки косметичної продукції та викликає недовіру споживачів, а й не має сучасного нормативно-технічного забезпечення, що провокує відсутність належного контролю та застій розвитку виробництва. Рівень розвитку українського ринку і непрозорість правил торгівлі у парфумерно-косметичній галузі сприяють хаотичному поширенню будь-яких брендів та фальсифікованої продукції. Це, зокрема, зумовлено і застарілими нормами та вимогами чинного законодавства.
Практична значимість. Визначено основні вимоги щодо якості, безпечності та маркування косметичних засобів відповідно до вимог європейських нормативних документів. Виокремлення таких вимог значно спростить процедуру підготовки товаросупровідних документів при експортів даної товарної групи вітчизняними виробниками.
3
Bilous, S. B., S. M. Dybkova та L. S. Rieznichenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ З РОЗРОБКИ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ НА ОСНОВІ НАНОЧАСТИНОК СРІБЛА, ЗОЛОТА І МІДІ". Фармацевтичний часопис, № 4 (11 грудня 2018): 27–34. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9685.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Обґрунтувати склад і технологію перспективних косметичних засобів з наночастинками срібла, золота і міді.
Матеріали і методи. Для розробки косметичних засобів використовували колоїдні розчини наночастинок срібла, золота і міді, синтезовані в Інституті біоколоїдної хімії імені Ф.Д.Овчаренка НАН України. Антимікробну активність колоїдних розчинів наночастинок металів в дослідженнях in vitro визначали методом серійних розведень в агарі. Безпечність колоїдних розчинів наночастинок срібла, золота і міді визначали в тестах in vitro за показниками цитотоксичності, генотоксичності, мутагенності, імунотоксичності та біохімічними маркерами. Для обґрунтування складу і технології косметичних засобів використано методи інформаційного пошуку, аналізу даних літератури та технологічні дослідження.
Результати й обговорення. Результати щодо антимікробної активності колоїдних розчинів наночастинок металів показали, що наночастинки срібла і міді виявляють виражену бактерицидну дію, а наночастинки золота - слабку антимікробну активність. Щодо рівня безпеки досліджених наночастинок, дослідження свідчать про безпечність і доцільність їх подальшого медико-біологічного використання.
Враховуючи особливості вимог до впровадження на ринок косметичних засобів у порівнянні з лікарськими, зокрема відсутність обов’язкових вимог до проведення якісного та кількісного аналізу наночастинок у косметичному засобі, а лише необхідність проведення санітарно-гігієнічної експертизи, визначено перспективи наночастинок металів як біологічно активних компонентів косметичних засобів. Обґрунтовано склад і технологію гелю для догляду за жирною шкірою, у якому як активні компоненти використано розчин наночастинок міді та олію амаранту, крему для догляду за старіючою шкірою з наночастинками золота та бальзаму для губ з антигерпетичною дією на основі наночастинок срібла і золота.
Висновки. Одержані результати показують перспективність подальших досліджень косметичних засобів на основі наночастинок металів, що буде сприяти розширенню номенклатури інноваційних косметичних засобів.
4
Pelekh, I. R., та S. B. Bilous. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЕМУЛЬГАТОРІВ ТА КОНСЕРВАНТІВ У СКЛАДІ ДЕРМАТОЛОГІЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ". Фармацевтичний часопис, № 3 (19 жовтня 2018): 52–57. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9453.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідити номенклатуру емульгаторів і консервантів, які найчастіше застосовуються у складі сучасних м’яких лікарських засобів, проаналізувати дані наукової літератури щодо розробки нових лікарських засобів емульсійного типу.
Матеріали і методи. Використано методи інформаційного пошуку та аналізу даних літератури.
Результати й обговорення. На сьогодні значну кількість дерматологічних лікарських засобів становлять лікарські засоби емульсійного типу з високим вмістом водної фази – це м’які лікарські засоби для нашкірного застосування та лікарські косметичні креми. При виготовленні емульсійних засобів важливим є вибір допоміжних речовин, зокрема емульгаторів та консервантів, які за структурою, здебільшого є поверхнево-активними речовинами та часто зумовлюють побічні реакції. Практично всі синтетичні поверхнево-активні речовини здатні видаляти з поверхні тіла жироподібні речовини, зокрема тонку захисну плівку, яку утворюють сальні та потові залози шкіри. Тому перспективним є використання біогенних поверхнево-активних речовин як емульгаторів та консервантів. Проведено вивчення номенклатури емульгаторів і консервантів, які застосовуються у складі м’яких емульсійних лікарських засобів, зареєстрованих у Державному реєстрі лікарських засобів України. В результаті проведеного дослідження встановлено, що як емульгатори 1-го роду у складі емульсійних лікарських засобів в основному використовують полісорбати, як емульгатори 2-го роду – цетостеариловий спирт та ланолін.
Висновки. Враховуючи, що синтетичні поверхнево-активні речовини можуть спричиняти значні побічні реакції та є сильними алергенами, актуальним є дослідження біогенних ПАР як перспективних емульгаторів та консервантів, зокрема вивчення їх емульсійної та консервуючої здатності, що буде сприяти розширенню номенклатури допоміжних речовин для емульсійних лікарських та косметичних засобів.
5
Matsiuk, K. D., L. I. Vyshnevska та A. V. Buhai. "НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛОПУХА ВЕЛИКОГО СУЧАСНОЮ МЕДИЦИНОЮ ТА АНАЛІЗ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ ПРЕПАРАТІВ НА ЙОГО ОСНОВІ". Фармацевтичний часопис, № 2 (14 липня 2021): 44–54. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12178.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Аналіз фармацевтичного ринку України та визначення доцільності виготовлення на основі субстанцій лопуха великого лікарських препаратів різної направленості дії, зокрема в умовах аптеки. Матеріали і методи. На основі бібліосемантичного, аналітичного та логічного методів досліджень при проведенні аналізу джерел літератури визначено доцільність використання сировини лопуха великого в розробці оригінальних лікарських препаратів завдяки наявності в ній активних речовин широкого спектра дії. Результати й обговорення. У результаті маркетингового аналізу визначено, що на фармацевтичного ринку України присутні три препарати з коренів лопуха великого ‒ Детоксифіт та Нефрофіт (у формі складних зборів) Аллотон (у формі розчину для зовнішнього застосування), 5 дієтичних добавок (з них 1 засіб ‒ таблетки і 4 ‒ фіточаї) та косметичні засоби (у вигляді шампунів для волосся ‒ 6 позицій, масок для волосся, кондиціонеру, олійного екстракту, крему для обличчя ‒ по 1 пропозиції. Виробниками продукції є Україна (4 засоби), Польща, Італія та Франція ‒ по 2 засоби. У народній медицині широко використовують відвар, настій, настоянку, олійні розчини, мазі, фітокреми, сухий порошок із коренів, свіже та висушене листя і насіння лопуха великого при артриті, ревматизмі, псоріазі, ранах, пухлинах, подагричних вузлах, для покращання стану волосся і трофіки волосистої частини голови; боротьби з алопецією та сухою себореєю, проявляючи протизапальну, спазмолітичну, полівітамінну, загальнозміцнювальну, антибактеріальну, імуностимулювальну та антифунгінальну дію; покращує обмінні процеси в організмі. Висновки. Враховуючи достатню сировинну базу лопуха великого, широкий спектр фармакологічної дії його субстанцій, при цьому обмежений асортимент на фармацевтичному ринку лікарських препаратів на його основі, було визначено доцільність виготовлення оригінальних засобів різної направленості дії з сировини лопуха великого, зокрема і в умовах аптеки.
6
Дронова, Тетяна. "АНАЛІЗ ТОВАРНОГО АСОРТИМЕНТУ РИТЕЙЛА". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню товарного асортименту ритейла. В результаті проведення АВС аналізу, виділено три групи товарів: група А – дуже важливі товари, група В – товари середньої важливості та група С – найменш важливі товари. Аналіз асортименту ТОВ «Простор» за внеском товарних груп в товарообіг та прибуток показав такі групи товарів: група АА – декоративна косметика, парфуми для жінок, нішева парфуме- рія, парфуми для чоловіків, засоби для догляду за волоссям; групи АВ та ВА – товари для догляду за оселею, ароматизатори, парфумовані свічки, атомайзери, лаки, гелі, основи для нігтів; група ВВ – інструменти для ма- нікюру та педикюру, крем, бальзами та маски для обличчя, ароматична вода, спрей, захист від сонця, засоби для догляду для губ; група ВС – засоби гоління для чоловіків; група СС – косметичні щітки, біжутерія, аромати для дому, спецзасоби, гігієна і догляд, лазня і сауна, сумки, косметички, інструменти для манікюру та педикюру.
7
Колесніченко, Світлана Леонтіївна, та Анатолій Тимофійович Безусов. "ВИКОРИСТАННЯ ДЕКСТРАНУ В ЛАМЕЛЯРНИХ КОСМЕТИЧНИХ ЕМУЛЬСІЯХ". Scientific Works 2, № 83 (28 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i83.1521.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою статті було обгрунтування розробки рецептури та технології приготування ламелярного емульсійного косметичного крему по догляду за шкірою тіла та обличчя. В якості біологічно активного компоненту, який включено як активний агент до складу крему, було використано окислений декстран. Спосіб одержання окисленого декстрана включає отримання мікробного декстрана на сахарозних субстратах з використанням бактерій Leuconostoc mesеnteroides в концентраціях 5…10% з молекулярною масою 40…75 кДа та послідуючою обробкою пероксидом водню до концентрацій в розчині 5…7% при температурі (92…97)оС протягом 1 години. Декстран виділяли з ферментованої суміші етанолом, висушували. Аналізували вихід декстрана та його молекулярну масу віскозиметричним методом. Кількість альдегідних груп в окисленому декстрані визначали по реакції 2,3,5 трифеніл тетразолієм хлоридом з утворенням червоного барвника формазану.
На базі наноструктурованої лецитинової композиції, яка включає лецитин сої, воду мінеральну і рослинні олії (оливкову та рижію посівного), при додаванні окремими фазами розчину окисленого декстрану та суміші масла кокоса і какао було розроблено рецептуру та технологію приготування ламелярного косметичного крему Anti-age направленості.
Експериментальним шляхом за допомогою поляризаційної мікроскопії було виявлено, яку максимальну кількість декстрану можливо додати в рецептуру з врахуванням збереження ламелярної (рідкокристалічної) структури емульсійного крему. Наведено мікрофотографії у поляризаційному світлі наноструктурованої основи та одержаного крему, що підтверджують наявність ламелярної структури. Визначено органолептичні та фізико-хімічні показники, мікробіологічну безпечність розробленого ламелярного косметичного крему з окисленим декстраном за догляду за шкірою тіла та обличчя.
8
Baibakov, V. M. "Лапароскопічна корекція рецидивних пахвинних гриж у дітей". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (9 лютого 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2016.4.7184.
Повний текст джерелаАнотація:
Повторна операція з приводу рецидиву пахвинної грижі у дітей, яка виконується традиційним доступом у пахвинній ділянці, завжди ускладнюється наявністю грубих рубців та порушенням звичайних анатомічних відношень між органами та тканинами пахвинної ділянки. Висока травматичність повторного втручання також ускладнюється наявністю зрощень між кремастерним м’язом та елементами сім’яного канатика у хлопчиків та значними спайками в ділянці круглої зв’язки матки у дівчат, що призводить до грубого порушення усіх ланок дренажних систем яєчка у хлопчиків та розвитку порушень васкуляризації яєчника у дівчат. Наведені чинники спонукають дитячих хірургів до пошуку нових, менш травматичних та високоефективних методів операційного лікування рецидивних пахвинних гриж у дітей. Цим завданням повною мірою відповідає вдосконалений нами спосіб лапароскопічної корекції рецидивної пахвинної грижі з проведенням інтраопераційного УЗД-контролю пахвинної ділянки з боку втручання. За період з 2013 до 2015 р. у хірургічному відділенні КЗ “ДСКМЦМД ім. проф. М. Ф. Руднєва” ДОР м. Дніпра було виконано 18 лапароскопічних втручань при рецидивних пахвинних грижах у дітей, яким перше втручання виконували традиційним доступом у пахвинній ділянці. Всі діти були у віці до 3 років. При аналізі випадків рецидиву пахвинних гриж дійшли висновку, що рецидиви з’являлися у дітей раннього віку і, частіше, після операційних втручань з приводу защемлених пахвинних гриж, які оперували традиційними способами. Таким чином, запропонований нами спосіб лапароскопічної корекції рецидивних пахвинних гриж дозволяє ліквідувати грижовий мішок без додаткового травмування структур пахвинного каналу, які перебувають у стані рубцевого процесу, що виник після попереднього хірургічного втручання в пахвинній ділянці. Крім того, гарний косметичний ефект операції перешкоджає формуванню повторних спайок та грубих післяопераційних рубців. У ході проведеної нами роботи доведено, що серед заходів, які спрямовані на відновлення порушень дренажних систем яєчка при порушенні облітерації піхвового відростка очеревини у хлопчиків та для збереження васкуляризації яєчника у дівчат, головне місце займають: своєчасне повторне хірургічне лікування дітей, використання патогенетично обґрунтованих способів хірургічної корекції патології на рівні глибокого пахвинного кільця з використанням сучасної лапароскопічної техніки.
Дисертації з теми "Косметичний крем"
1
Жирнова, С. В., та Тетяна Олександрівна Овсяннікова. "Вибір жирової основи рослинного походження для косметичного засобу". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45351.
Повний текст джерела
2
Жирнова, С. В., та Тетяна Олександрівна Овсяннікова. "Обгрунтування компонентів рецептури косметичного крему для ніг широкого спектру дії". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45350.
Повний текст джерела
3
Скороход, С. О., та І. Є. Апполонова. "Використання пробіотичних лізатів у косметичних кремах". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13390.
Повний текст джерела
4
Жирнова, Світлана Вікторівна, та Тетяна Олександрівна Овсяннікова. "Обґрунтування вибору типу основи в косметичному кремі". Thesis, О. Зень, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48475.
Повний текст джерела
5
Жирнова, Світлана Вікторівна, та Тетяна Олександрівна Овсяннікова. "Ефірні олії для використання в технології виробництва емульсійного косметичного крему для шкіри ніг". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48472.
Повний текст джерела
6
Кісельова, С. О. "Експертне оцінювання органічних косметичних засобів та особливості їх сертифікації". Thesis, 2018. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8053.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядаються теоретичні аспекти формування споживчих властивостей органічної косметики. Проаналізовано асортимент органічних кремів, охарактеризовано об’єкти експертного дослідження. Проведено експертне оцінювання органічних косметичних кремів.The work deals with the theoretical aspects of the formation of consumer properties of organic cosmetics. The assortment of organic creams is analyzed, objects of expert research are characterized. An expert evaluation of organic cosmetic creams was conducted.