Статті в журналах з теми "Коріум"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Коріум.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Коріум".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Михалко, Олександр Григорович. "ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІДГОДІВЕЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ ДАНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ВІД ТИПУ ГОДІВЛІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 99–107. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті було дослідити залежність відгодівельних якостей поголів’я свиней данського походження від типу їх годівлі. З метою визначення впливу типу кормів на результати відгодівлі свиней був проведений науково-виробничий дослід на базі індустріального свинокомплексу в умовах Центрального степу України, по завершенню якого отримані дані були узагальнені, проаналізовані та описані в даній науковій роботі. Відгодівля молодняку свиней здійснювалась у двох технологічних групах по 195 голів в приміщеннях відгодівельних цехів одного підприємства, де були ідентичні умови їх утримання за виключенням типу кормосумішей в раціонах. Свині контрольної групи відгодовувались сухим кормом, а свині дослідної – рідким. Початкова середня жива маса та вік при постановці були однаковими у тварин обох груп, однак, по завершенню періоду відгодівлі у 88-денному віці свині, що споживали рідкий корм, достовірно переважали однолітків на сухому типі корму на 6,9 кг або 6,1% (р<0,001). Також встановлено, що показники інтенсивності росту були вищими у тварин дослідної групи на 87,1 г або 9,4% – за середньодобовим приростом, на 8,3 кг або 8,5% – за абсолютним приростом, на 4,0% – за відносним приростом. Достовірно швидше на 5,6 днів або 3,8% досягали маси в 100 кг свині на відгодівлі рідкими кормами, відносно аналогів на відгодівлі сухими. Не виявлено вірогідного впливу типу кормів на коефіцієнт конверсії корму у поголів’я обох груп. Дослідження відгодівельних якостей свиней за комплексом відгодівельних якостей, розрахованих з допомогою оціночного індексу показало, що тварини за використання рідких кормів набрали вищу кількість балів на 6,1 або 17,8% відносно аналогів, яким давали сухі корми. Таким чином, відгодівля молодняку свиней данського походження за використання рідкого типу годівлі є більш ефективною та дає більш високі результати за коротший термін при однакових витратах корму порівняно із відгодівлею сухим кормом.
2
Шевчук, Олег, Ігор Ковальчук, Микола Шиян та Ірина Ковальчук. "ОСНОВНИЙ КОРМ З ГІБРИДНОГО ОЗИМОГО ЖИТА: ЗАГОТІВЛЯ, ЯКІСТЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ У ГОДІВЛІ МОЛОЧНИХ КОРІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 153–58. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Основним чинником зниження молочної продуктивності корів, тривалості їх господарського використання, репродуктивної функції є прямий вплив низки аліментарних факторів. Саме тому, в останні роки менеджмент молочних ферм спрямовує свою роботу на проведення оцінки якісних характеристик основних кормів (сіна, силосу, сінажу) для годівлі великої рогатої худоби. Варто зазначити, що нині прослідковується тенденція до застосування у практиці кормів, зокрема силосу, із злакових культур. Перспективним є виготовлення такого корму із озимого жита, завдяки його невибагливості до агротехніки (морозостійкість, ранній посів, інтенсивний розвиток), високій урожайності, стійкості до грибкових захворювань. Крім того, житній силос характеризується високим вмістом поживних речовин. Саме тому, основним завданням наших досліджень було вивчити систему заготівлі та провести оцінку ефективності використання як основного корму силосу із озимого жита у годівлі високопродуктивних молочних корів в умовах ПП «Слободище» Бердичівського району Житомирської області. Мета роботи полягала у вивченні впливу загально змішаного раціону різного складу на молочну продуктивність корів. Нами подана технологічна схема із агротехніки гібридного озимого жита, заготівлі та приготування силосу. Встановлено, що за основними якісними показниками силос із гібридного озимого жита відповідає вимогам 1 класу (згідно ДСТУ 4782:2007). Для виконання виробничого досліду було залучено 520 голів корів голштинської і джерсейської порід. Тривалість досліду ‒ 60 діб із поділом на два періоди: 1-й ‒ використання силосу кукурудзяного, як основного корму (попереднього року заготівлі), 2-й ‒ застосування силосу кукурудзяного та раннього силосу із озимого жита. З’ясували, що при годівлі корів силосом із озимого жита, ‒ як основного корму, разом із кукурудзяним валове виробництво молока зросло на 197,86 ц, а в перерахунку на 4 % молоко на 131,43 ц, підвищилися середньодобові надої на 1 корову (+1,3; +0,89 кг) відповідно, тому його використання у вигляді основного корму є цілком обґрунтованим з огляду на менеджмент годівлі дійного стада та економічні показники виробництва молока.
3
Захаренко, М. О., А. В. Хоценко, П. А. Ващенко, А. М. Шостя, А. А. Поліщук, С. О. Усенко та Б. С. Шаферівський. "ПОВЕДІНКА ЛАКТУЮЧИХ КОРІВ ЗА БЕЗПРИВ’ЯЗНО-БОКСОВОГО ВЕЛИКОГРУПОВОГО УТРИМАННЯ ТА ДІЇ ВИСОКОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 183–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано елементи поведінки та молочної продуктивності корів голштинської породи зарубіжної селекції під впливом високих температур повітря за безприв’язного способу утримання в корівниках каркасного типу з металоконструкцій 316 х 38 х 11 м на 250 голів у секції. Клітка призначена для одночасного утримання 1000 лактаційних корів, обладнана боксами для відпочинку, годівницями та груповими напувалками з вільним доступом тварин до корму та води. Доїння корів тричі з використанням установки «Паралель» (De Laval). Встановлено, що температура повітря та технологічні операції, такі як роздача корму та доїння, впливають на поведінку високопродуктивних лактаційних корів. Встановлено, що вплив високої температури повітря на лактаційних корів при утриманні корів в металевих конструкціях впливає на споживання води, тривалість відпочинку тварин лежачи і особливо стоячи, погіршує споживання корму. Отримані дані щодо залежності температури повітря корівника від зовнішнього умов можна пояснити вільним повітрообміном між внутрішнім і зовнішнім середовищем, який здійснюється через бічні завіси та ворота. Це підтверджується показником відносної вологості, значення якого також залежало від параметрів зовнішнього повітря. Встановлено, що відносна вологість повітря у першому корівнику з 9 до 18 години вечора знизилася з 78,3 до 53,3 %, а також знижувалась вологість зовнішнього повітря, де її значення також коливалося від 71,3 до 51,3 %. Подібну закономірність виявлено для відносної вологості повітря у другому корівнику, значення якої за вказаний період зменшилось з 69,3 до 56,3 %. Швидкість руху повітря, яка була в межах норми в обох корівниках, найменше залежала від впливу зовнішніх факторів. Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновок про залежність температурно-вологісного режиму повітря в корівниках каркасного типу з металевих конструкцій від параметрів зовнішнього повітря. Отримані дані необхідно враховувати при високих температурах як зовнішнього, так і внутрішнього повітря, що негативно впливає на поведінку, фізіологічні процеси та молочну продуктивність корів.
4
Повод, Микола Григорович, Олександр Григорович Михалко, Тетяна Василівна Вербельчук, Олена Вікторівна Щербина та Олександр Сергійович Тіщенко. "ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІДГОДІВЕЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ АМЕРИКАНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ВІД РІЗНОГО ТИПУ ГОДІВЛІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 125–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.21.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою визначення впливу змін типу корму при переведенні свиней з дорощування на відгодівлю на їх відгодівельні якості був проведений дослід, для якого використано поголів’я, отримане від помісних свиноматок великої білої та ландрас порід і кнурів синтетичної лінії 337 американської компанії PIC в кількості 500 голів. Для проведення дослідження було сформовано три групи, які відрізнялися попереднім типом корму на дорощуванні та подальшим типом корму на відгодівлі і мали різне обладнання для приготування, транспортування та роздачі кормосумішей. Встановлено, що збереженість поголів’я контрольної групи, яке перейшло із сухого корму на сухий, була вищою відносно аналогів, які були переведені із сухого на рідкий – на 0,41% та однолітків, що харчувались виключно рідким кормом, як на дорощуванні, так і на відгодівлі на – 1,44%. Отримано статистично вірогідне переважання дослідного поголів’я ІІІ групи, яке споживало рідкі кормо-суміші на дорощуванні, за показником середньодобового приросту над тваринами, які під час дорощування були поставлені на сухий раціон на 22,2 кг або 2,54% (р<0,001) – відносно свиней ІІ дослідної групи та на 27,1 кг або 3,10% (р<0,001) – відносно свиней І контрольної групи. Також підтверджена перевага піддослідного молодняку ІІІ групи за показником відносного приросту, яка склала 1,2 кг або 0,91% (р<0,001) порівняно з контролем. Але відносно поголів’я ІІ групи вона не мала достовірно переважаючих значень. Свині, які споживали сухі корми як на дорощуванні, так і на відгодівлі демонстрували кращі показники збереженості на 0,4% та гірші показники конверсії корму на 0,05 кг або 1,76% – ніж у ІІ дослідній групі та на 0,11 кг або 3,87% – ніж у ІІІ дослідній групі. Конструктивні особливості та технологічні характеристики обладнання для приготування та роздавання кормів не мали підтвердженого впливу на відгодівельні характеристики свиней. Індекс відгодівельних якостей був кращим у свиней які переводились із рідкого на рідкий корм на відгодівлі відносно аналогів, які переводились із сухого на сухий раціон – на 2,8 бала, та відносно однолітків, які переводились із сухого на рідкий – на 2,1 бала.
5
Vudmaska, I. V., S. R. Sachko, V. Yu Hudyma, N. V. Golova та N. I. Pakholkiv. "Вплив шишок хмелю і вітаміну Е на рубцеву ферментацію у корів після отелення". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 42–47. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У досліді використано 2 групи сухостійних корів української молочної чорно-рябої породи з продуктивністю за попередню лактацію 6-7 тис. кг молока, по 10 тварин у групі. Тварини отримували стандартний збалансований раціон. Перша група – контрольна. До раціону корів другої групи додавали 300 мг α-токоферолу ацетату (0,6 г Ровімікс Е-50) та 1 г/кг сухих шишок хмелю на кг сухої речовини корму протягом останніх 3-х тижнів сухостою та перших трьох тижнів після отелення. Введення до раціону корів шишок хмелю та вітаміну Е вплинуло на перебіг рубцевої ферментації. Зокрема, досліджувана кормова добавка стимулювала целюлозолітичну та пригнічувала протеолітичну активність (p<0,01). Унаслідок вищої целюлозолітичної активності у вмісті зростала концентрація летких жирних кислот. Зниження протеолітичної активності призвело до зменшення концентрації аміаку в рубці (p<0,05). При цьому кількість мікробного азоту у вмісті рубця корів дослідної групи помірно зросла, що вказує на відсутність негативної дії добавки на мікрофлору в цілому. Добовий надій корів дослідної групи збільшився на 4,5 % порівняно до надою корів контрольної групи. Внаслідок дещо вищої жирності молока, надій на базисну жирність зріс на 6,4 %.
6
Борщенко, Валерій Володимирович, Оксана Олександрівна Лавринюк, Наталія Ігорівна Солоненко, Євгеній Леонідович Солоненко та Сергій Васильович Крисан. "ВПЛИВ ЗБАЛАНСОВАНИХ РАЦІОНІВ ГОДІВЛІ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬКОРІВ, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНВЕРСІЇ КОРМУ У МОЛОКО". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (46) (12 жовтня 2021): 121–26. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Виробничі дослідження щодо оцінки впливу збалансованих раціонів годівлі на молочну продуктивність корів, обмін речовин та ефективність перетворення кормів у молоко проводилось на поголів’ї української чорно-рябої породи ПСП «Новоселиця» Попільнянського району Житомирської області, у кількості 36 голів. Корови перебували у другому періоді лактації, середньодобове виробництво молока становило 13,9 кг з 4,1% жиру. У ході досліджень були оптимізовані раціон із найменшими витратами, використовуючи програмне забезпечення для балансування раціонів. Раціон був збалансова-ний за обмінною енергією, сирим протеїном, кальцієм та фосфором, відповідно із нормами годівлі для великої рогатої худоби. Збалансованими раціонами годували всіх експериментальних тварин протягом 30 днів, за винятком 15-денного періоду адаптації. Годівля корів збалансованими раціонами та поліпшення забезпечення кальцієм і фосфором позитивно вплинула на збільшення надою молока4% жирності на 0,7 кг/корову (P <0,05). Одночасно зменшилася вартість годівлі на 17,0%. Оптимізація раціонів дозволяє поліпшити обмінні процеси в організмі корів, аналогічні дослідження свідчать, що рівень вмісту в кровіімуноглобулінів та сечової кислоти значно збільшується, тоді як рівень азоту сечовини крові (BUN) знижується (Р<0,01) з 18,2 до 15,0 мг/дл. Також поліпшується конверсія кормів у молоко з 0,8 до 1,0. Дане дослідження свідчить про те, що збалансована годівля корів, після корекції раціонів відповідно до норм годівлі, покращує виробництво молока, поліпшує обмінні процеси в організмі та ефективність перетворення кормів у коріву виробничих умовах. Отже, годівля збалансованим раціоном молочних корів покращує використання поживних речовин, виробництво молока, мікроб-не забезпечення азотом та ефективність перетворення кормів в продукцію.
7
Доротюк, Е. М., М. О. Цуканова та Г. М. Подрезко. "КОНВЕРСІЯ ПРОТЕЇНУ КОРМУ В ХАРЧОВИЙ БІЛОК ТУШІ КОРІВ РІЗНИХ ЛІНІЙ ЗНАМ’ЯНСЬКОГО ТИПУ ПОЛІСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 105–9. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.21.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладено результати вивчення конверсії протеїнукорму в харчовий білок туші корів знам’янськоготипу різних ліній. Доведено, що корови лініїРадиста 113 мають кращу конверсійну здатністьтрансформації протеїну корму в харчовий білок.Встановлено, що туші корів лінії Радиста 113 ма-ли найбільший вміст білка (53,8 кг, або на 10,3 кг(19,1 %) більше, ніж у нелінійних аналогів, лініїМазуна 6 – на 6,3 кг (11,7 %), лінї Дарованого 400– на 5,5 кг (10,2 %).
The results of study of conversion of protein of forage are expoundedin the food albumen of carcass of cows ofznam’yanskiy type of different lines. It is proved that cows ofRadist line 113 have the best conversion ability oftransformation of protein of forage in a food albumen. It is establishedthat carcasses of cows of Radist line had the mostmaintenance of albumen(53,8 kg or more than at nonlinearanalogues on 10,3кг (19,1%), Balovnya line 6 on 6,3 kg(11,7%), Podarennogo line 400 on 5,5 kg (10,2%).
8
Kalvand, Ali, та І. Каzachkov. "Моделювання процесу охолодження розплаву коріуму зануреними в нього легкоплавкими блоками". Nuclear and Radiation Safety, № 3(55) (22 липня 2012): 27–33. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.3(55).06.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається проблема, важлива для конструювання та експлуатації пасивних систем захисту АЕС від тяжких аварій в разі охолодження розплаву коріуму за допомогою легкоплавких блоків (наприклад, окислу алюмінію). Розглянуто методику моделювання процесу охолодження розплаву коріуму зануреними в нього блоками та наведено результати обчислювальних експериментів на ЕОМ, що дають змогу вивчити найважливіші його особливості. Наведено висновки щодо основних закономірностей та динаміки протікання процесу охолодження басейну розплавленого коріуму зануреними в нього легкоплавкими блоками.
9
Myros, Vitaliy, Svetlana Zolotareva, Mykola Mashkin, Valentina Vasilets, Olga Vasilets та Sergey Kovtun. "М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОМІСЕЙ ВІД СХРЕЩУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ МОЛОЧНОЇ ТА М’ЯСНИХ ПОРІД". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1 (40) (24 лютого 2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено показники м’ясної продуктивності бугайців різних генотипів вітчизняних молочних та м’ясних порід. У період вирощування молодняку враховували його живу масу шляхом індивідуального зважування тварин у кінці кожного місяця вранці до годівлі з подальшим обчисленням середнього значення по групі. При аналізі росту молодняку застосовували величини абсолютного та середньодобового приросту живої маси тварин по періодах Загальні витрати поживних речовин кормів по групах були практично однаковими і становили в середньому на 1 голову (із врахуванням корів) від народження до 18-місячного віку 5709,0–5869,5 корм. од. На одну кормову одиницю припадало 105–110 г перетравного протеїну. Раціони складали з врахуванням живої маси, запланованої продуктивності, сезону року. Вони повністю відповідали нормам потреби тварин у поживних речовинах Встановлено, що витрати обмінної енергії на одиницю приросту були найвищими (181-199,5 МДж) в період від народження до 8-місячного віку, оскільки за цей період враховувались затрати енергії також і на корів. Загальні витрати поживних речовин кормів по групах були практично однаковими і становили в середньому на 1 голову (із врахуванням корів) від народження до 18-місячного віку 5709,0–5869,5 корм. од, від народження до 21-місячного віку 6492–6683,5 корм. од при стійловій системі утримання. На одну кормову одиницю припадало 105–110 г перетравного протеїну. У результаті проведених досліджень по вирощуванню бугайців різних генотипів було встановлено, що при вирощуванні тварин на підсисі до 8-місячного віку спостерігаються високі показники живої маси у тварин усіх генотипів, навіть і в ровесників української червоно-рябої молочної породи Далі (у період вирощування 8-18 місяців) спостерігається тенденція до зниження як середньодобових приростів, так і витрат обмінної енергії на одиницю приросту. Найвищі витрати обмінної енергії на одиницю приросту спостерігались у чистопородних тварин вітчизняної української червоно-рябої молочної породи контрольної групи. Зокрема, у молодняку цієї групи вказаний показник був вищим на 5,2-16,4% у порівнянні з ровесниками інших груп. Результати досліджень показників динаміки живої маси та середньодобових приростів молодняку свідчать, що вищою енергією росту при вирощуванні до 18-місячного віку відзначався помісний молодняк, особливо отриманий від бугаїв української м’ясної породи.
10
Лучин, І. С., та Л. М. Дармограй. "ПРОДУКТИВНА ДІЯ ПІДКИСЛЮВАЧА КОРМУ АСІD STАГ S ВF НА ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ МОЛОДНЯКУ КРОЛІВ ЗА ІНТЕНСИВНОГО ВИРОЩУВАННЯ НА М'ЯСО". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (22 березня 2020): 74–88. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.74-88.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження проводились у Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції. В господарстві застосовується розроблена технологія інтенсивного виробництва кролятини. Генотип кролів, що розводять в господарстві - трьох породні помісі білого велетня, шиншили та фландр (НТШ).
Для досліду, методом пар-аналогів, сформовано 5 груп молодняку кролів по 15 голів в кожній. Першій контрольній групі згодовували корм без підкислювача, 2, 3, 4 і 5- й дослідній групам з вмістом 0,1; 0,3; 0,5; 0,7% підкислювача корму Асіd Stаг S ВF.
Максимальною жива маса однієї голови в 90 добовому віці була в 4-ій дослідній групі, становила 2,967кг де використовувався підкислювач корму АСІD STАГ S ВF в кількості 0,5%, тимчасом, як при використанні цього підкислювача в раціоні годівлі молодняку кролів 2-ї групи (0,1%) була – 2,877 кг, 3-ї групи (0,3%) - 2,89кг, а 5-ї (0,7%) - 2,9 кг.
Середньодобові прирости за період 40-90 діб вищими були в четвертій дослідній групі (0,5%) - 42,1 г, дещо нищими при використанні підкислювача АСІD STАГ S ВF в раціонах дослідних груп кролів: 2-ї (0,1%) - 40,2г; 3-ї (0,3%) - 40,6г; та 5-ї (0,7%) – 40,9г.
Прижиттєвий показник м’ясності – ширина попереку в 3-місячному віці у кролів цих груп становив 5,9см, в 2 і 5-й групах при введені у раціон дослідних кролів підкислювача корму АСІD STАГ S ВF в кількості 1кг і відповідно 7 кг на тону готового корму цей показник становив 5,8 см.
Затрати корму у 1-, 2-, 3-, 5-й групах становили 3,55; 3,48; 3,4 кг і 3,41кг готового корму на 1 кг приросту, тимчасом як в 4-й групі вони були дещо ефективнішими і знаходилися на рівні 3,32 кг.
Кращі показники відгодівельної продуктивності при вводі 5кг підкислювача корму АСІD STАГ S ВF на тону готового корму(4 дослідна група) отримані за рахунок ефективності фізіологічного впливу низькомолекулярних органічних кислот на процес травлення моногастричних, рослиноїдних гризунів, що проявилось у кращому поїданні корму. При цьому зросли відгодівельні показники 4 дослідної групи до кролів до 1контрольної: жива маса в 90 добовому віці на, 190г; середньодобові прирости на 3,9г; ширина попереку на 0,2см; покращилась конверсія корму на 230г.
Зниження вартості корму на 1 ц приросту до 1 контрольної групи (2485 грн), відбувалось до 4 групи: 2 дослідна 2464грн; 3 дослідна 2461грн, 4 дослідна 2457грн. Вартість корму в структурі затрат 5 дослідної групи виявилась найвищою – 2578грн. Така динаміка вплинула на показник чистого прибутку і рентабельність виробництва.
11
Orobchenko, O., M. Romanko, M. Yaroshenko, I. Gerilovich та O. Kutsan. "Вивчення патологічної дії польового ізоляту Aspergillus Flavus на клінічний і біохімічний стан організму перепелів естонської породи". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 200–216. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.26.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами вивчення патологічної дії польового ізоляту A. flavus на організм перепелів доведено, що тривале згодовування контамінованого спорами корму викликає поступові (на 21- і 28-му добу) зміни клінічних і біохімічних показників птиці. Під час визначення коефіцієнтів маси внутрішніх органів перепелів встановлено зменшення відносної маси м’язового шлунку на 21-шу добу досліду у птиці І і ІІ дослідних груп та на 7-му добу після припинення згодовування контамінованого корму – І; ІІ та ІІІ груп (р<0,01; р<0,05) відповідно. Зареєстроване зменшення відносної маси печінки на 28-му добу в птиці ІІ дослідної групи та на 7-му добу після закінчення його згодовування – ІІІ групи (р<0,01; р<0,05) відповідно. При визначенні ступеня контамінації органів–мішеней встановлено, що кількість спор A. flavus у легенях, м’язовому шлунку та товстому кишечнику перепелів носить дозозалежний характер. Механізм патологічної дії A. flavus, спорами якого було штучно контаміновано корм, в організмі перепелів полягає у поступовому розвитку імуно- (лейкоцитоз, зниження гемоглобіну, надмірне утворення токсичних протеїнів – ЦІК і серомукоїдів поряд із гіперензимемією АлАТ; Р<0,05) і гепатотоксичних реакцій (підвищення рівня загальних протеїнів і креатиніну, гіпоензимемія АсАТ; Р<0,05), вираженість та незворотність яких залежить від кількості спор. Виявлені метаболічні зміни в організмі птиці були значно вираженими у випадку контамінації корму A. flavus у кількості ~ 300000 спор/г корму (ІІІ дослідна група), та не набували відновлення навіть через 7 діб після припинення його задавання.
12
Карбівська, У. М. "ВМІСТ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН У КОРМІ ЗЛАКОВОГО ТРАВОСТОЮ В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 19–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Сіножаті є джерелом високоякісних та дешевих кормів для тваринництва. Застосування добрив є одним з найефективніших заходів поліпшення сінокосів. Під їх впливом відбуваються спрямовані зміни умов зростання лучних рослин, що призводить до домінування цінних видів злакових трав. Тому метою досліджень було виявити основні фактори впливу органічних речовин у кормі злакового аг-рофітоценозу в умовах Прикарпаття. Наведено результати досліджень впливу удобрення на хімічний склад та якість корму фітомаси злакових травосумішок сінокісного використання. Вста-новлено, що на хімічний склад та якість корму рослинної маси впливають сезонні та річні зміни ви-дового складу та удобрення. Найбільший вміст сирого протеїну, обмінної енергії, кормових одиниць та найбільша забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном досліджуваних траво-сумішок спостерігалось при внесенні азотних добрив у дозі N75 та N150. Встановлено, що внесення на злаковий травостій мінеральних добрив у дозі N150P 60K90 з рівномірним розподілом азоту дає змогу отримати корм із вмістом сирого протеїну 16 %, сирого білка – 13,3 %, сирого жиру – 3,7 %, сирої клітковини – 28,5 %, без азотистих екстрактивних речовин – 41,6 %. Під впливом азотних добрив дещо збільшувався вміст сирої золи кальцію та магнію. На варіанті з внесенням N150 також дещо змінювалась і поживність корму та енергоємність, вміст кормових одиниць збільшився від 72–73% до 74–75 % при зоотехнічній нормі 80–90 %, а обмінна енергія в 1 кг сухої маси підвищилась від 8,0–8,1 до 8,2–8,3 МДж/кг при зоотехнічній нормі 8–9 МДж/кг. Порівнюючи мінеральний склад корму злакового травостою із зоотехнічними нормами, виявилось, що загалом він відповідав цим нормам та придатний для годівлі великої рогатої худоби.
13
Grankivs'kyj, M. "Quality of colostrum of cows and growth of young animals at use of pasture feedstuff." Visnyk agrarnoi nauky 95, no. 2 (February 15, 2017): 68–71. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201702-12.
Повний текст джерела
14
Кушнеренко, В. Г., та Ю. С. Котовська. "Зелені насадження як спосіб зменшення теплового стресу у великої рогатої худоби в умовах змін клімату". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено проблеми зміни клімату, які безпосеред- ньо стосуються виробництва продуктів тваринництва. Мета – дослідити, яким чином погодно-кліматичні умови впливають на правильний вибір технології розведення й утримання тварин, організації та благоустрою тварин- ницьких ферм і приміщень. Проблема теплового стресу надзвичайно актуальна в регіонах, де погода характе- ризується високою плюсовою температурою та воло- гістю. Таке поєднання негативно впливає на відтворну здатність корів, перебіг тільності та функціональний стан новонародженого молодняку. Методи. За допо- могою загальноприйнятих методик дослідження зоогі- гієнічних показників мікроклімату тваринницьких при- міщень і погодних умов на території ферми доведено спосіб зниження кліматичних ризиків у веденні молоч- ного скотарства, визначено, які потенційні екологічні стресори (температура навколишнього середовища, вологість, теплове випромінювання, швидкість вітру) можуть безпосередньо впливати на функціонування організму тварини, її здоров’я, реалізацію генетичного потенціалу. Незважаючи на те, що біокліматичні умови для повновікової великої рогатої худоби характеризу- ються як комфортні, спостерігається збільшення кілько- сті днів із середнім рівнем теплового стресу. Організм тварини неможливо представити поза навколишнім середовищем і без взаємодії з ним. Сезонні коливання в надоях і якісних показниках молока відбуваються через вплив прямих і непрямих чинників навколишнього середовища. Прямий ефект в основному пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, а непрямий – з негативними наслідками дії теплового стресу. Результати. Проведені дослідження дають мож- ливість стверджувати, що зниження температури пові- тря на території тваринницьких підприємств завдяки збільшенню площі зелених насаджень є дієвим спосо- бом запобігання тепловому стресу у тварин. Висновки. Охолодження позитивно впливає на продуктивність і відтворення корів. У його результаті спостерігається покращення показників: збільшується середньорічний надій; покращується конверсія корму; підвищується вміст жиру та білка; зменшується кількість соматичних клітин у молоці; зростає запліднюваність; зменшується смертність телят.
15
Mishchenko, О. A., O. M. Lytvynenko, K. D. Afara, and D. I. Kryvoruchko. "THE IDENTIFICATION OF THE IMPACT OF QUANTITATIVE LEVEL OF THE POLLEN FLOW ON THE DEVELOPMENT OF THE BEES FAMILIES AND THE EFFICIENT USE OF THE HONEY COLLECTION." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 5 (September 20, 2020): 37–41. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.5.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо, що від кількості нектару і пилку залежить життєдіяльність бджіл, підвищується яйцекладка у бджолиних маток. Мета наших досліджень полягала у встановленні впливу кількісного рівня надходження білкового корму на розвиток бджолиних сімей. За результатами дослідження доведено, що показники активності збору бджолами обніжжя знаходяться в прямій залежності від кількості розплоду, а саме: чим більша кількість розплоду вирощується у бджолиних сім’ях в той чи інший період, тим більший принос обніжжя. Із збільшенням кількості розплоду зменшуються запаси перги і бджоли збільшували збиральну активність. Ключові слова: медоносні бджоли, бджолиний розплід, стільники, білковий корм, пилок, бджолине обніжжя, медозбір, збиральна активність бджіл.
16
Вдовіченко, Ю. В., В. М. Нечмілов та М. Г. Повод. "Продуктивність поросят за сухого, вологого та рідкого типу годівлі на дорощуванні". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (28 вересня 2018): 106–9. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.03.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчалась залежність продуктивності поросят на дорощуванні за сухого (з самогодівниць), вологого (зі зволоженням e кормових автоматах) та рідкого (мультифазного) типів годівлі. Встановлено, що поросята, які дорощувались за рідкого мультифазного типу годівлі, споживали щодоби більше на 12,4 % корму, мали вищі на 7,0 та 18,3 % середньодобові прирости, на 7,3 і 18,4 % абсолютні прирости і, як результат, при завершенні дорощування мали на 5,6 та 13,9 % вищу живу масу порівняно з тваринами, які на дорощуванні споживали, відповідно, вологий, зі зволоженням в годівницях та сухий корм. Водночас вони поступались тваринам цих груп за збереженістю поголів’я на 1,6 та 1,3 % і мали гіршу, відповідно, на 9,2 та 1,6 % конверсію корму.
Поросята за вологого (зі зволоженням у годівницях) типу годівлі, споживали на 9,2 % менше корму і, як результат, мали за час дорощування нижчі на 7,0 % середньодобові, на 7,3 % абсолютні, на 2,8 % відносні прирости і на 5,6 % нижчу живу масу на кінець дорощування, але мали на 9,2 % кращу конверсію корму і на 1,6 % збереженість, порівняно з аналогами, які утримувались за рідкого мультифазного типу годівлі. Тоді як вони переважали аналогів, які споживали на дорощуванні сухий корм, за середньодобовими приростами на 10,6 %, абсолютними – на 10,3 %, відносними – на 5,0 %, збереженістю – на 0,3 %, конверсією корму – на 7,5 % та досягали на кінець періоду дорощування на 7,8 % більшої живої маси.
A comparative study of the productivity of hybrid pigs of Irish company Hermitage Genetics was carried out in identical conditions of maintenance on growing in dry (self-feeder), wet (with moistening in feeders) and liquid (multiphase) feeding types. Piglets that were grown for a liquid multiphase type of feeding consumed more than 12.4 % of the daily food each day had higher average daily gains of 7.0 and 18.3 %, with absolute increases of 7.3 and 18.4 %. At the end of growing, animals fed on a liquid type of feeding had 5.6 and 13.9 % higher live weight, compared to animals that consumed wet during the growing, with moisturizing in feeders and dry feed, respectively. At the same time, they gave way to animals that received a wet and dry type of feeding on growing, with preservation number of pigs by 1.6 and 1.3 %, and had worse feed conversion by 9.2 and 1.6 %, respectively.
Piglets for wet (with moisture in the feeders) type of feeding consumed 9.2 % less feed and, as a result, had on growing period lower by 7.0 % average daily, 7.3 % absolute, 2.8 % relative growth and 5.6 % lower live weight at the end of growing, but 9.2 % better feed conversion and 1.6 % survivability compared to analogues, were keeping for liquid multiphase type of feeding. While they dominated analogues that consumed on growing dry food, with an average daily 10.6 %, absolute 10.3 % and relative gains by 5.0 %, preservation by 0.3 %, feed conversion by 7.5 % and reached at the end of growing period by 7.8 % more live weight.
17
Mykhalko, Oleksandr. "ВІДГОДІВЕЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ ІРЛАНДСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ ЗА РІЗНОГО ТИПУ ГОДІВЛІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою дослідження впливу рідкого та сухого типів годівлі на відгодівельні якості свиней проведено дослід з поголів’ям двох груп, утримуваних в цехах відгодівлі свинарського комплексу розташованого в умовах Центрального степу України. За результатами проведеного досліду в даній статті описано та порівняно залежність відгодівельних якостей свиней ірландської селекції від використання різних типів годівлі. На початку періоду поголів’я поставлене на відгодівлю різними раціонами не відрізнялось за середньою живою масою, проте, в кінці 106-ти денного терміну утримання тварини, що споживали рідкі корми, вірогідно перевищили своїх однолітків, яким давали попередньо не зволожені кормосуміші на 8,8 кг або 7,1% (р<0,001). Також встановлено, що тварини утримувані за споживання рідкого корму мали на 8,3 кг або 8,5% (р<0,001) вищі абсолютні прирости порівняно із аналогами, які споживали сухий корм. Доведено, що дослідні свині, вирощувані за відгодівлі рідкими кормами мали вірогідне перевищення за показником середньодобових приростів над вирощеними за використання сухих кормів на 0,078 кг або 8,5% (р<0,001). Виявлено достовірно вищі відносні прирости у поголів’я на рідкому раціоні ніж у аналогів, утримуваних на сухих сумішах на 3,2% (р<0,001) впродовж усього періоду відгодівлі. Необхідно відмітити, що наслідком споживання сухих кормів стало достовірне відставання дослідних свиней від аналогів, які щоденно їли рідкий корм за показником віку досягнення маси 100 кг на 7,8 днів або 5,2%. Проте, різні раціони не мали вірогідного впливу на витрати корму на 1 кг приросту. Індекс комплексної оцінки відгодівельних якостей показав вищу бальну оцінку на 5,8 балів або 16,1% у свиней вирощених за рідкого типу годівлі.
18
Povod, M. G., M. Shpetniy, O. G. Mykhalko, S. V. Zhizhka, Анастасія та V. O. Mikhailik. "ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ ТА ОПЛАТА КОРМУ САМЦІВ СВИНЕЙ ЗА РІЗНОГО СПОСОБУ КАСТРАЦІЇ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(39) (23 грудня 2019): 28–36. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі вивчено порівняння інтенсивності росту в різні вікові періоди, некастрованих та кастрованих кнурів за допомогою класичної хірургічної та імунологічної кастрації. Встановлено, що некастровані поросята в період дорощування мали кращу конверсію корму при практично рівній інтенсивності росту. Під час відгодівлі найвищу інтенсивність росту до віку 120 діб мали некастровані кнурці, далі імунологічні та хірургічні кастрати. З 121-ї по 165-ту добу найвищу інтенсивність росту виявили імунологічні кастрати, далі некастровані кнурці і найменш інтенсивно росли хірургічні кастрати. За весь періоди відгодівлі найбільш інтенсивно росли імунокастровані самці. Під час відгодівлі було виявлено різницю в інтенсивності росту між хірургічними кастратами, імунокастратами та некастрованими кнурами. За період відгодівлі найкраще оплачували корм приростом імуно-кастровані тварини, які витрачали на один кілограм приросту 0,09 на 2,8 % менше корму порівняно з некастрованими і на 11,4 % порівняно з хірургічними кастратами. Індекс відгодівельних якостей мав найвище значення у імунологічно кастрованих тварин 126,7 балів, у кнурів він був на 4,2 бали або на 3,3% менший, а у хірургічних кастратів склав 118,3 бали, що менше чим у імунокастратів на 8,4 бали або на 6,6 %. Некастровані поросята в період дорощування мали кращу конверсію корму при практично рівній інтенсивності росту. Відносні прирости в різні періоди життя у хірургічних кастратів, імунокастратів та кнурів поперемінно змінювались, та за весь період життя виявились практично рівні. Не встановлено залежності збереженості та інтенсивності росту поросят в підсисний період.
19
Хурсанов, Н. И. "СОЗДАТ КОРПУС ТЕКСТОВ". Education and innovative research, № 4 (5 серпня 2021): 248–54. http://dx.doi.org/10.53885/edinres.2021.86.88.036.
Повний текст джерелаАнотація:
Мақолада компютер лингвистикасининг корпус яратишдаги ўрни, бунда матнлар корпусини тузиш, унинг таркиби шунингдек турлари ҳақида фикр юритилган. Матнлар корпусининг аҳамияти, корпус тушунчасига жаҳон ва маҳаллий олимларнинг берган тавсифлар, корпуслардан фойдаланиш шарт-шароитлари, бадиий, илмий, публицистик, расмий матнлар корпусларини тузиш заруратлари ҳақида баён қилинади. В статье дается представление о роли компьютерной лингвистики в создании корпуса, структуре корпуса текстов в тексте, а также его составе. Объясняется важность корпуса текстов, описания, данные мировыми и местными учеными понятию Корпуса, условия использования Корпуса, необходимость составления корпуса художественных, научных, публицистических, официальных текстов. The article gives an idea of the role of computational linguistics in the creation of the corpus, the structure of the corpus of texts in the text, as well as its composition. It explains the importance of the corpus of texts, the descriptions given by world and local scientists to the concept of the Corpus, the conditions for using the Corpus, the need to compile a corpus of artistic, scientific, journalistic, official texts.
20
Абдурахманова, Муқаддас, та Азизахон Рахманова. "КОРПУС ЛИНГВИСТИКАСИДА ПОЛИСЕМИЯ". COMPUTER LINGUISTICS: PROBLEMS, SOLUTIONS, PROSPECT 1, № 1 (2021): 18–21. http://dx.doi.org/10.52773/cl:psp/vol_1_issue_1/a3.
Повний текст джерела
21
Krasnov, V., та I. Gulyk. "Динаміка вмісту 137Cs у компонентах раціону диких ратичних тварин у лісах Житомирського Полісся". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (2 листопада 2015): 160–66. http://dx.doi.org/10.15421/411523.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати визначення питомої активності 137Cs у тих частинах деревних порід, чагарників, чагарничків і грибів, які є основним кормом для козулі європейської у лісах Житомирського Полісся. Визначено основні «критичні» періоди протягом року, які характеризуються найвищими рівнями вмісту радіонуклідів у кормах і в організмах дикого кабана і козулі європейської. Для всіх досліджуваних видів рослин, що входять до складу раціонів дикого кабана та козулі європейської, характерні значні сезонні коливання концентрації 137Сs у різних органах рослини, які можуть використовувати як корм тварини (коренях, річних пагонах, листі), а також у частинах органів (верхня, середня та нижня частини пагона). В осінній та весняний періоди виявлено підвищену концентрацію 137Сs у верхівках пагонів та коренях рослин. Влітку найбільшу активність 137Сs зафіксовано у надземній фітомасі. Представлено сезонні коефіцієнти переходу 137Cs з ґрунту в корма дикого кабана та козулі європейської у «критичні» періоди радіоактивного забруднення їх організмів. Запропоновано заходи щодо оптимізації термінів відстрілу диких ратичних тварин.
22
Smyrnova, D. D., O. V. Usachova та O. M. Firulina. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ КОРУ В ЕПІДСЕЗОНІ 2017-2018 рр. – РОЗВИТОК АСОЦІЙОВАНОГО З ВІРУСОМ КОРУ УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ". Інфекційні хвороби, № 1 (2 квітня 2019): 20–25. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9935.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – вивчення зв’язку гепатоцитолітичного синдрому, виявленого у хворих на кір в епідемічному сезоні 2017-2018 рр., з вірусною етіологією основного захворювання.
Матеріали і методи. Ретроспективно були вивчені історії хвороби 100 пацієнтів із встановленим діагнозом кору, які перебували на лікуванні у ЗОІКЛ в період з вересня 2017 по березень 2018 рр. Всі пацієнти, за результатами підвищення активності ферменту аланінамінотрансферази (АЛТ), були розділені на дві групи: з підтвердженим цитолізом (Г1, n=54) та з нормальними показниками АЛТ (Г2, n=46).
Результати досліджень та їх обговорення. Загальна кількість ускладнень кору була вища у пацієнтів Г1 (88,8 %). Для цієї групи також була більш характерна гепатомегалія (59,3 %). За результатами загального аналізу крові пацієнтів були визначені непрямі ознаки, що свідчать про спрямованість імунної відповіді на вірус кору. За порівнянням відношення показників лімфоцитопенія/лімфоцитоз у Г1 була виявлена сповільнена противірусна імунна реакція, на відміну від Г2. Оцінка синдрому цитолізу проводилась у порівнянні АЛТ першого біохімічного аналізу на 1-2-у добу (АЛТ-1) та повторного тесту на 5-7-у добу госпіталізації (АЛТ-2) у пацієнтів Г1. Було встановлено, що цитоліз легкого ступеня важкості (АЛТ>в 1-2 рази) швидко знижувався у динаміці: АЛТ-1 72,2 % проти АЛТ-2 46,9 %, на відміну від ураження середнього (АЛТ>2,5-5 разів) та важкого (АЛТ>5-10 раз) ступеня, що зберігався без значних змін і на 7-й день госпіталізації.
Висновки. Сучасна особливість кору – ураження печінки, що реєструється у 54 % випадків. Розвиток реактивного гепатиту пов’язаний з прямою цитопатичною дією вірусу кору. Легкий ступінь підвищення АЛТ та його подальша нормалізація на 5-7-у добу вказують на сприятливий перебіг процесу та швидке відновлення функції органа. При розвитку реактивного гепатиту у хворих на кір сповільнюється швидкість імунної відповіді. Можливо, з цим пов’язана і більша кількість пацієнтів з бактерійними ускладненнями у Г1. Згідно з цими висновками, пацієнтів з кором та реактивним гепатитом слід відносити до групи ризику за розвитком бактерійних ускладнень.
23
Венгеровский, Александр Исаакович, Татьяна Витальевна Якимова та Очирма Насаковна Насанова. "Влияние экстрактов лекарственных растений на функции и антиоксидантную защиту эритроцитов при экспериментальном сахарном диабете". Экспериментальная и клиническая фармакология 79, № 2 (20 лютого 2016): 29–33. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2016-79-2-29-33.
Повний текст джерелаАнотація:
При экспериментальном сахарном диабете, вызванном у крыс стрептозотоцином и кормом с высоким (30 %) содержанием жиров, водные экстракты листьев крапивы двудомной (100 мг/кг) и корней лопуха большого (25 мг/кг) при введении внутрь 1 раз в сутки в течение 10 дней уменьшали уровень гликемии, триглицеридемии и оказывали протекторное действие на эритроциты как у животных, продолжавших получать обогащенную жирами пищу, так и на фоне низкокалорийного рациона питания. Экстракты лекарственных растений в такой же степени, как метформин, снижали концентрацию гликированного гемоглобина на 12 – 31 %, внеэритроцитарного гемоглобина — в 1,7 – 1,8 раза (p < 0,05), содержание в эритроцитах малонового диальдегида — в 1,3 раза (p < 0,05), повышали деформируемость эритроцитов в 1,3 – 1,4 раза (p < 0,05), активность их антиоксидантных ферментов — глутатионпероксидазы, глутатионредуктазы, глутатион-S-трансферазы, каталазы и супероксиддисмутазы — в 1,2 – 2,6 раза (p < 0,05). Корм с обычным (8 %) содержанием жиров улучшала метаболические показатели в меньшей степени, чем фитотерапия в среднем на 13 – 21 % (p < 0,05).
24
Garmatiuk, K. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ПРИ ПОЄДНАННІ СВИНЕЙ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ". Аграрний вісник Причорномор'я, № 95 (24 лютого 2020): 39–46. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.07.
Повний текст джерелаАнотація:
У цілому свиноматки усіх піддослідних груп мали високі показники продуктивності як за чистопородного розведення так і в результаті поєднання різних форм між собою, проте не виявлено ефекту гетерозису за показником багатоплідності у свиноматок за зворотного схрещування на велику білу породу та встановлена складність поєднання маток гібридного походження з кнурами породи п’єтрен. Молодняк гібридного походження дослідних груп раніше досягав живої маси 100 кг на 2,6-16,4 дні або на 1,4-8,9% та менших витратах корму 0,12-0,34 корм. од. або на 3,4-9,7% на 1 кг приросту за період відгодівлі. Простежується безпосередній та суттєвий вплив породи батька завдяки селекційному ефекту на показники м’ясних ознак піддослідного молодняку: підвищеною довжиною туші відзначалися тварини ІІІ-V дослідних груп, а кращими показниками товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців, площею «м’язового вічка», масою задньої третини туші характеризувалися аналоги VІ, VІІ дослідних груп.
25
Moghaddam, Vahid Hasani, та I. Kazachkov. "Особливості розповсюдження та фрагментації струменів розплаву коріума в підреакторному басейні охолоджувача під час тяжких аварій на АЕС". Nuclear and Radiation Safety 12, № 4 (15 грудня 2009): 61–68. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-4(44).11.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено аналіз взаємодії струменів розплаву коріума з охолоджувачем у підреакторному басейні пасивних систем захисту від тяжких аварій на АЕС. Розглянуто особливості проникнення струменів у басейн охолоджувача в залежності від співвідношення густин, в’язкостей розплаву та рідини в басейні, а також інших фізичних властивостей та факторів.
26
Прайсман, Л. Г. "Чехословацкий корпус в 1918 г." Вопросы истории, № 6 (2012): 54–76.
Знайти повний текст джерела
27
Прайсман, Л. Г. "Чехословацкий корпус в 1918 г." Вопросы истории, № 5 (2012): 75–103.
Знайти повний текст джерела
28
Пічахчи, О. В. "Корпус неологізмів сучасної новогрецької мови". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 46, ч. 3 (2013): 169–75.
Знайти повний текст джерела
29
Smile, OkSun. "Корфу. Музыкальный остров". Мир туризма, № 5 (2018): 60–65.
Знайти повний текст джерела
30
Pochukalin, A. Ye, S. V. Pryima та O. V. Rizun. "ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНІ ОЗНАКИ КОРІВ БУРОЇ КАРПАТСЬКОЇ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (ЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (38) (30 вересня 2019): 32–36. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено моніторинг маточного поголів’я бурої карпатської худоби за продуктивними якостями у племінних господарствах Закарпатської та Івано-Франківської областей у кількості за роками. Наведено розподіл корів за оцінкою типу, отеленнями і молочною продуктивністю та живою масою корів за останню закінчену лактацію популяції бурої карпатської худоби та її селекційного ядра. Найчисельнішою популяція бурої карпатської породи великої рогатої худоби була у 2005 році і становила більше 1,5 тис. голів. Надалі, з кожним наступним роком до 2011 року поголів’я зменшувалось на 81,5%. За роками частка чистопородних і корів ІV класу коливалась від 82% у 2009 році до 100% у 2011 році. Розподіл корів за отеленнями щодо загальної популяції засвідчив однакову частку корів І – IV,V отелень. Від 8% у 2011 році до 15% у 2005, 2009 роках займають корови з VІ отеленнями і вище. Первістки селекційного ядра займали невелику частку, яка протягом 2006-2008 років коливалась від 4 до 12%. Середній вік корів у отеленнях має найменше значення у 2005 та 2009 роках – 3,4 і максимальне у 2007 році – 3,7 отелень. Корови селекційного ядра мали середній вік від 2,9 до 4,3 отелень. Надій та жива маса корів за досліджувані періоди мала низький рівень. Загалом, спостерігається коливання рівня надою за роками і лактаціями. Оптимальні значення за надоєм корів отримані у 2011 році, де за І лактацію отримано більше 2,5 т, за ІІ і ІІІ відповідно 3 та 3,5 т. Вміст жиру у молоці корів також варіюється від 3,67% до 3,98%. Молочна продуктивність та жива маса корів бурої карпатської худоби селекційного ядра мала сталі і вирівняні значення. У більшості випадків вони переважали середні значення популяції. За результатами оцінки типу 70% корів отримали 75 … 89 балів («добре»-«дуже добре»). У первісток ця частка не перевищувала 72%. Максимальна оцінка корів «відмінно» була відмічена у 2006 та 2011 роках. За морфофункціональними властивостями вимені первісток спостерігається позитивна динаміка збільшення частки корів з ваноподібною формою. Проведений моніторинг маточного поголів’я бурої карпатської худоби за основними показниками продуктивності засвідчив середній рівень реалізації, який за надоєм не перевищував 3385 кг, за вмістом жиру 3,94% та живою масою 455 кг.
31
Moghaddam, Vahid Hasani, та І. Каzachkov. "Про розповсюдження струменів розплаву в басейні випаровуваного охолоджувача". Nuclear and Radiation Safety, № 2(46) (18 червня 2010): 19–26. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.2(46).04.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджуються особливості розповсюдження товстих струмeнів розплаву коріуму в підреакторному басейні випаровуваного охолоджувача в пасивній системі захисту від тяжких аварій на АЕС. Розглянуто моделі проникнення струменів та охолодження крапель розплаву, що утворюються, проведено обчислювальні експерименти для встановлення якісних та кількісних характеристик системи, що можуть бути корисними у процесі конструювання та впровадження систем пасивного захисту від тяжких аварій з підреакторним басейном води.
32
Хмельничий, Леонтій Михайлович, та Богдан Миколайович Карпенко. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКСТЕР’ЄРУ КОРІВ ЧОРНО-РЯБОЇ ХУДОБИ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЗА ПРОМІРАМИ ТА ІНДЕКСАМИ БУДОВИ ТІЛА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (5 січня 2022): 24–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження з оцінки корів української чорно-рябої молочної та голштинської порід за промірами будови тіла та вимені проведені у стаді господарства ПП „Буринське” Підліснівської філії Сумського району. Мінливість промірів корів різного походження у віковій динаміці лактацій засвідчили міжпородну мінливість з різним ступенем достовірності різниці між показниками оцінюваних статей будови тіла. За оцінкою промірів у віці першої, другої, третьої та старше лактації кращими показниками відрізнялися корови голштинської породи. Мінливість та рівень індексів будови тіла на сучасному етапі селекції у віковій динаміці лактацій корів української чорно-рябої молочної та голштинської порід засвідчили позитивну динаміку формування екстер’єру тварин цієї худоби у напрямку молочного типу з кращими показниками у голштинів вітчизняної селекції. Порівняльний аналіз корів-первісток голштинської та української чорно-рябої молочної породи за промірами морфологічних ознак вимені виявив очевидну перевагу корів голштинської породи. Серед оціненого поголів’я голштинської породи 86 % корів-первісток мають бажану ванноподібну форму вимені та 92 % циліндричну форму дійок, що більше у порівнянні з українською чорно-рябою молочною породою відповідно на 5 та 6%. Із ступінчастим вим’ям серед голштинів зустрічається лише 3% корів, або на 4% менше ніж серед корів української чорно-рябої молочної породи. Отримані результати досліджень вказують на позитивний селекційний ефект при застосуванні подальшого схрещування корів української чорно-рябої молочної породи з голштинськими плідниками, що призведе до поліпшення розвитку будови тіла та вимені у їхнього потомства.
33
Капшук, Н. О. "ВІДТВОРНА ЗДАТНІСТЬ ДОЧОК ДРУГОЇ ЛАКТАЦІЇ ВІД ГОЛШТИНСЬКИХ КОРІВ- МАТЕРІВ РІЗНОГО ВІКУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 183–88. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати досліджень рівня показників репродуктивної функції голштин-ських корів другої лактації, народжених від матерів різного віку. Дослідження проводили на твари-нах другої лактації: корови, народжені від корів-матерів у першу лактацію (n=22) – І група; корови,народжені від корів-матерів у другу лактацію (n=25) – ІІ група; корови, народжені від корів-матеріву третю лактацію (n=28) – ІІІ група (контрольна); корови, народжені від корів-матерів у четверту лактацію (n=23) – ІV група. Тварини усіх піддослідних груп мали невирівняне значення сервіс-періоду.Корови другої лактації (І група), які були народжені від корів-первісток, відзначилися його наймен-шим значенням відновного періоду після отелення – 1,0. У корів ІІІ (контрольної) групи, яких народи-ли матері третьої лактації, сервіс період уже тривав понад 80 діб, тоді як у корів другої лактаціїІV групи, які були отримані від матерів четвертої лактації, цей показник був більшим уже в 5 разів істановив майже 5. Значення індексу осіменіння прямопропорційно пов’язано з показником сервіс-періоду. Його значення у корів І групи відповідало класичній схемі відтворення, і становило небільше60 діб, тоді як у їх одноліток ІV групи сервіс-період був тривалішим у понад 4 рази і становив 222доби. Рівень безпліддя корів-дочок у другу лактацію можна пояснити тим, наскільки ефективнофункціонує їхня репродуктивна система. Тварини І групи не мають безплідних днів і втрат молоката телят. У тварин ІІ і ІІІ (контрольної) груп рівень безпліддя має такі показники – 13,3 і 20,3 дібвідповідно, що призвело до втрат телят і молока в середньому на рівні 0,045 гол. і 308,4 кг. КоровиІV групи відзначились найвищим значенням безпліддя – 151 доба та втратами продукції – 0,53 голтелят і 2597 кг молока. Піддослідне поголів’я корів І, ІІ і ІІІ (контрольної) груп характеризувалосьпозитивним значенням індексу адаптації, яке в середньому дорівнювало 1,21. Натомість, корови ІVгрупи мали від’ємне значення індексу адаптації (-6,3), що перевищувало значення цього показникакорів ІІІ (контрольної) групи в понад 26 разів, а тварин І групи у 32 рази.
34
Панасова, Т. Г., Т. В. Звенігородська, О. І. Туль та В. О. Грек. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ОСІМЕНІННЯ КОРІВ У СПОНТАННУ ОХОТУ, ВИЗНАЧЕНУ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ ЇХ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 195–200. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи було встановити ефективність осіменіння корів у спонтанну статеву охоту, виявлену за допомогою автоматизованого контролю їх рухової активності, у порівнянні з індукованою після гормональної стимуляції. Природну охоту визначали за допомогою системи AfiActII (n=767), осіменіння тварин проводили через 8 годин після встановлення піку їх рухової активності; синхронізацію охоти та овуляції проводили препаратами GnRH та PGF2α на основі протоколу «Ovsynch» (n=280), осіменіння корів проводили згідно протоколу. У першому кварталі при осіменіння корів у спонтанну охоту запліднення настало у 62,5 % корів з індексом осіменіння 1,5±0,5, сервіс-період тварин цієї групи склав 70±10 днів, що було в межах норми. При індукованій охоті тільність реєстрували у 80% корів з індексом осіменіння 1,5±0,5, їх сервіс-період був 110±20 днів, що було більше фізіологічної норми. Всього запліднилося 60,6 % корів першої групи та 53,2 % – другої. В другому кварталі кількість корів, що запліднилися у спонтанну охоту, у порівнянні з індукованою, була достовірно більшою, майже в 10 разів (p>0,1). Серед них 75% корів першої групи запліднилося з індексом осіменіння 1,5±0,5 та сервіс-періодом 70±10 днів. В другій групи завагітніло 78 % тварин з таким же індексом осіменіння та сервіс-періодом 110±20 днів. В третьому кварталі заплідненість корів обох груп зменшилася: у першій групі вона була 52,7%, в другій – 35,8 %. Крім того, серед корів першої групи були 2,6–5,7 % таких, що мали індекс осіменіння 6,5±0,5. Система автоматизованого контролю рухової активності забезпечує безперервне спостереження за коровами, точну та автоматизовану ідентифікацію тварин у період статевої охоти, мінімальні вимоги до працівників та високу точність визначення оптимального часу осіменіння. Така система дозволила забезпечити заплідненість корів у спонтанну охоту на рівні 63,7 %. Серед них 68,63±6,25 % корів мали індекс осіменіння 1,5±0,5 та сервіс-період до 70±10 днів. При застосуванні системи гормональної стимуляції статевої охоти та овуляції вагітність реєстрували у 46,7 % тварин, серед яких – 80±5 % корів після 1–2 осіменіння, з сервіс-періодом 110±20 днів. З метою скорочення сервіс-періоду до фізіологічних норм (70±20 днів) коровам із багатократними непродуктивними осіменіннями проводити гінекологічне обстеження після 3-го осіменіння. Тваринам, у яких не була виявлена статева охота до 60 дня після родів, доцільно застосовувати схеми синхронізації одразу після виявлення анафродизії.
35
Гончаренко, О. М. "Перспективи використання треоніну в годівлі племінних курей вітчизняної селекції". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2013): 187–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.03.41.
Повний текст джерелаАнотація:
Введення в пшенично-кукурудзяно-соєвий комбі-корм у період вирощування ремонтного молодняку (18–23 тижні) і утримання племінних курей (24–51 тиждень) L-треоніну до рівня 0,60 і 0,63 % досто-вірно збільшує: живу масу – на 5,4 %, яйценос-ність – на 5,5 %, заплідненість яєць – на 1,1 %, вивід курчат – на 2,4 %, кількість інкубаційних яєць – на 6,7 % і зменшує витрати корму на 10 інкубаційних яєць на 6,6 %. У разі використання понад норму треоніну для племінних курей в яйці підвищилась як сума амінокислот (замінних і неза-мінних), так і концентрація треоніну – на 6,4 і 12,1 %, по відношенню до контролю, що поглиблює положення про виробництво продуктів харчування з функціональними властивостями.
Introduction to the wheat-corn-soybean feed during rearing (18–23 weeks) and the maintenance of breeding chickens (24–51 weeks) L-threonine to the level of 0.60 and 0.63% significantly increased body weight – 5, 4%, egg production – by 5.5%, the fertilized eggs – by 1.1%, the birth of chickens – by 2.4%, the number of hatching eggs – by 6.7% and reduces the cost of feed for 10 hatching eggs by 6.6
36
Почукалін, Антон, Сергій Прийма та Олег Різун. "ПАРАМЕТРИ ОСНОВНИХ ОЗНАК ПРОДУКТИВНОСТІ У ЗАВОДСЬКИХ ТИПАХ ВІТЧИЗНЯНИХ ПОРІД ХУДОБИ УКРАЇ-НИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 127–33. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Порода, як динамічна структура, що об’єднує внутрішньопородні та заводські (зональні) типи, апробовані лінії та родини постійно перебуває у русі змін селекційних ознак. Заводські типи мають характерні риси за комплексом господарськи корисних ознак продуктивності, екстер’єру, відтворення. Для моніторингу молочної продуктивності корів у межах типів проведені дослідження на двох заводських типах української чорно-рябої (київський, харківський), чотирьох типах української червоної (східний, західний, центральний, таврійський) та шести типах української червоно-рябої (харківський, київський, вінницький, черкаський, буковинський, прилуцький) молочних порід. Для дослідження були включені показники: чисельність маточного поголів’я, структура типів за отеленнями, молочна продуктивність та жива маса корів у середньому та селекційного ядра первісток та повновікових корів. За чисельністю, слід відмітити заводські типи українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід. Середня частка корів за типами складає 54 %. Кількість племінних тварин у кращих племінних господарствах перевищує 3 тис. голів. Частка первісток у структурі типів висока і має діапазон від 19,5 % у західному до 60,4 % у таврійському типах. Надій корів у заводських типах має широку міжгрупову диференціацію. Так, у середньому за типами первісток і повновікових корів надій має наступні коливання, які становлять відповідно 3782,6 кг … 8784,3 кг; 2980,0 кг … 8218,3 кг; 4737,2 кг … 9193,7 кг. Ліміти за надоєм корів селекційного ядра за відповідні періоди знаходяться в межах: 4562,5 кг …9616,1 кг; 4835,0 кг … 9109,8 кг та 5600,0 кг … 9981,5 кг. Найкращі показники за надоєм відмічено у корів київського та харківського заводських типів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід, у той час як за вмістом жиру і білка в молоці корови таврійського та центрального заводських типів української червоної молочної. Найвища жива маса корів спостерігається у повновікових корів, де кращі популяції типів мають показник понад 600 кг.
37
Sidashova, S. O., та S. I. Kovtun. "Генетичні ресурси племінних молочних стад: селекційний потенціал кращих корів та ефективність їх відтворення". Animal Breeding and Genetics 55 (15 травня 2018): 209–19. http://dx.doi.org/10.31073/abg.55.29.
Повний текст джерелаАнотація:
Надано аналіз ефективності відтворення генетичних ресурсів високопродуктивних племінних корів на момент вибуття з дійного стада. Встановлено, що чистопорідні корови айрширської породи (А) за термін своєї виробничої експлуатації в середньому народили лише по 1,30 дочки на одну самицю для ремонту власного стада, а помісні корови української червоної молочної породи (УЧМ) по 1,68 дочок. Порівняльний аналіз селекційних і зоотехнічних показників двох племінних молочних підприємств показав, що отримання дочок від найбільш селекційно цінних груп корів (2–6 лактацій) було ще нижче: відповідно 1,59 і 0,83 теличок А і УЧМ порід. Встановлена нами негативна тенденція виявляє проблемну ланку в технології розведення молочної худоби за традиційного штучного осіменіння корів. Порівняння даних попередніх досліджень з результативності отримання ембріонів корів-рекордисток після закінчення лактаційного використання показало перспективний шлях отримання значно більшої кількості теличок від кращих корів за рахунок ембріонів жіночої статі. Практикою створення груп позитивних донорів з високопродуктивних корів різних молочних порід, які вибули з основного дійного стада, було доведено потенційні можливості суттєвого збільшення кількості приплоду і розширення вводу генетичних ресурсів кращих корів у племінні стада промислових молочних підприємств.
38
Дердзяк, Любовь. "Мистика XXI века – возвращение к корням". Polonia Sacra 18, № 3 (1 вересня 2014): 167. http://dx.doi.org/10.15633/ps.746.
Повний текст джерела
39
Щербатюк, О. ""Червоний корпус" на тілі міського пейзажу". Українознавство, [на 2009 рік] (2008): 63–73.
Знайти повний текст джерела
40
Груздев, Д. Ю. "Электронный корпус текстов как инструмент переводчика". Вестник Московского университета им. М.В. Ломоносова. Серия 22. Теория перевода, № 2 (2011): 23–35.
Знайти повний текст джерела
41
Вавилова, І. "Життєві та наукові орбіти Єлизавети Кордюм". Світогляд, № 5 (37) (2012): 26–31.
Знайти повний текст джерела
42
Вавилова, І. "Життєві та наукові орбіти Єлизавети Кордюм". Світогляд, № 5 (37) (2012): 26–31.
Знайти повний текст джерела
43
Вавилова, І. "Життєві та наукові орбіти Єлизавети Кордюм". Світогляд, № 5 (37) (2012): 26–31.
Знайти повний текст джерела
44
Ахмедова, Анорхон. "КОРПУС ЛИНГВИСТИКАСИ МУСТАҚИЛ ФАН ТАРМОҒИ СИФАТИДА". COMPUTER LINGUISTICS: PROBLEMS, SOLUTIONS, PROSPECT 1, № 1 (2021): 36–39. http://dx.doi.org/10.52773/cl:psp/vol_1_issue_1/a8.
Повний текст джерела
45
Voitenko, S. L., та O. V. Sydorenko. "ЕФЕКТИВНІСТЬ СЕЛЕКЦІЇ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ ЗА ОСНОВНИМИ ОЗНАКАМИ ПРОДУКТИВНОСТІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (38) (30 вересня 2019): 12–18. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.3.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищення продуктивності великої рогатої худоби методами селекції вимагає постійного контролю генетичної ситуації в племінних стадах, а отже і оцінки тварин за основними господарськи корисними ознаками. Враховуючи, що худоба підконтрольних стад дослідних господарств мережі НААН повинна характеризуватися високими показниками продуктивності, які стійко успадковуються в наступних поколіннях і визначають генетичний прогрес породи, нами було поставлене завдання оцінити корів різних порід за молочною продуктивністю та відтворною здатністю для розробки цілеспрямованої системи розведення великої рогатої худоби. Дослідження проводили на коровах 6 порід: айрширської, голштинської, української бурої молочної, української червоної молочної, української червоно-рябої молочної та української чорно-рябої молочної. До опрацювання залучені показники продуктивності 8624 корів 28 племінних стад дослідних господарств мережі НААН. Досліджували середній надій корів стада за 305 днів лактації та корів-первісток, кількість молочного жиру в молоці корів, вік та живу масу телиць при першому плідному осіменіння, а також вихід телят на 100 корів. Серед досліджених порід, яких розводять в стадах дослідних господарств, найвищою молочною продуктивністю характеризувалися крови айрширської породи, середній надій по стаду яких становив 6948 кг, а корів-первісток – 6826 кг. Досить низькою молочною продуктивністю вирізнялися корови голштинської породи 4415 кг у середньому по стаду. Кількість молочного жиру в молоці корів досліджених порід узгоджувалася із величиною їх надою та вмістом жиру і найбільшого значення мала у представниць айрширської породи, підтверджуючи її високу жирномолочність. Найбільш раннім віком першого плідного осіменіння характеризувалися телиці української бурої молочної і української червоної молочної порід, відповідно, 507 і 510 днів. В той час коли середній вік телиць при першому осіменінні усіх досліджених порід підконтрольних стад дослідних господарств становив близько 18 місяців (536 днів). Середня жива маса піддослідних тварин під час їх першого плідного осіменіння знаходилася на рівні 380 кг, та варіювала від 393 кг у телиць української чорно-рябої молочної породи до 360 кг – айрширської породи, але для більшості стад жива маса не відповідала віку тварин згідно стандарту порід. Надій корів первісток української червоно-рябої та української чорно-рябої молочних порід позитивно корелював із кількістю молочного жиру (r = + 0,966 … +0,988), а вік першого осіменіння позитивно впливав на надій первісток (r = + 0,576…+0,976), що слід врахувати при виборі строків першого плідного осіменіння телиць в стадах цих порід. Загалом, порівняльний аналіз молочної продуктивності та відтворної здатності корів 6 порід 28 племінних стад дослідних господарств засвідчив підвищення молочної продуктивності корів впродовж року, в окремих досліджених породах суттєве, і не значне, але погіршення відтворної здатності корів більшості порід, що вказує на більшу ефективність селекційних методів у напрямку покращення молочної продуктивності корів.
46
Хмельничий, Леонтій, та Богдан Карпенко. "ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ КОРІВ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ ЗАЛЕЖНО ВІД ОЦІНКИ ЛІНІЙНИХ ОЗНАК ВИМЕНІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 16–28. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень з вивчення залежності тривалості життя корів української чорно-рябої молочної (УЧРМ) та голштинської (Г) порід від рівня оцінки лінійних ознак, які характеризують морфологічні якості вимені у загальній системі лінійної класифікації екстер’єрного типу. Експерименти проведено у стаді господарства ПП “Буринське” Підліснівського відділення Сумського району. За результатами лінійної класифікації описових ознак екстер’єрного типу, які характеризують морфологічні якості вимені корів-первісток піддослідних порід стада: прикріпленням передніх часток вимені, висотою прикріплення задніх часток, центральною зв’язкою, глибиною вимені, розташуванням та довжиною передніх дійок, встановлено певну співвідносну мінливість між рівнем оцінки цих ознак та тривалістю життя тварин. Високодостовірна різниця між коровами, оціненими за ознаку прикріплення передніх часток вимені в один та дев’ять балів, досить значна і становила 841 (УЧРМ; Р<0,001) та 810 (Г; Р<0,001) днів. Міжпородне порівняння тривалості життя корів, залежно від оцінки, свідчить на користь корів голштинської породи з мінливістю у межах 43-159 днів за недостовірної різниці. Різниця між найнижчою та найвищою оцінками за ознаку висоти заднього прикріплення вимені у корів піддослідних порід становила 740 (УЧРМ; Р<0,001) та 810 (Г; Р<0,001) днів Тварини з оцінкою за розвиток центральної зв’язки вимені нижчою за 1-3 бали живуть, відповідно до оцінюваних порід, від 2089 до 2401 (УЧРМ) та від 2154 до 2468 (Г) днів. Корови з оцінкою дев’ять балів обох порід відрізняються найвищою тривалістю життя – 2663 дні (УЧРМ), поступаючись коровам з самою низькою оцінкою на 754 дні (Р<0,001) та 2803 дні (Г) з достовірним перевищенням на 649 днів (Р<0,001). Різниця між середньою тривалістю життя корів з оцінкою дев’ять балів та оцінкою в один бал за глибину вимені становить у корів української чорно-рябої молочної породи 739 днів (Р<0,001), у корів голштинської – 832 дні (Р<0,001). Тривалість життя корів обох порід у стаді залежно від оцінки за розташування передніх дійок характеризується незначною криволінійною мінливістю. Тобто, найдовше використовуються у стаді корови обох порід з середньою оцінкою 7 балів. Надалі спостерігаються відхилення з недостовірною різницею у бік зменшення тривалості життя з оцінками 8-9 та 6-5 балів з перевагою корів голштинської породи. Істотне зниження показника тривалості життя у корів розпочинається з оцінками за цю ознаку від чотирьох до одного балу. Оцінка співвідносної мінливості довжини передніх дійок з тривалістю життя корів підконтрольних порід свідчить про те, що довше функціональне життя було у корів з середньою оцінкою п’ять балів, що дорівнює їхній довжині на рівні 5 см.
47
Khmelnychyi, L. M., та D. O. Bardash. "ПОКАЗНИКИ ДОВГОЛІТТЯ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЧАСТКИ СПАДКОВОСТІ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(39) (23 грудня 2019): 13–19. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження української червоно-рябої молочної породи з вивчення впливу спадковості голштинської породи на тривалість життя та довічну продуктивність корів. Експериментальною базою служила селекційна інформація стада підприємства ТОВ «Млинівський комплекс» Роменської філії Сумської області. Було сформовано сім піддослідних груп помісних корів з урахуванням умовної кровності голштинської породи: I група 25,0%, ІІ – 37,5; ІІІ – 50,0; ІV – 62,5; V – 75,0; VІ – 87,5; та VІІ – 93,75%. У корів з кровністю голштина 25,0% тривалість життя у стаді була найвищою і становила в середньому 2762 дні з використанням тварин 5,3 лактації. З поступовим нарощуванням спадковості голштинської породи тривалість життя корів та кількість використаних лактацій у перших чотирьох групах помісних тварин з кровністю від 25 до 62,5% скорочувалась і склала у корів ІV групи 2481 дні та 4,7 лактації. В подальшому, за використання поглинального схрещування, почалося відчутне скорочення тривалості використання помісних корів. Так, тварини з умовною кровністю голштина 75,0% поступалися групі корів зі спадковістю 62,5% на 218 дні за тривалістю життя та на 0,6 використаних лактацій (Р<0,001). У тварин наступного покоління зі спадковістю голштинської породи 87,5% тривалість життя та кількість лактацій у порівнянні з попереднім (75,0%) знизилась відповідно на 95 днів та на 0,3 лактації. Встановлено прямолінійний зв'язок між умовною кровністю за голштинською породою і надоєм за життя. Зростання спадковості голштинської породи не спричинило у помісних тварин зменшення довічного надою. Так, від групи корів з часткою крові голштина 93,75% було отримано найвищий довічний надій (30856 кг) з перевищенням груп корів решти генотипів на 1734-5605 кг молока з достовірною різницею у порівняннях з помісними генотипами І-ІV груп (Р<0,001), V (Р<0,01) та VІ (Р<0,05). Таким чином, результати досліджень засвідчили залежність довічних показників молочної продуктивності корів української червоно-рябої молочної породи від спадковості голштинської, особливо при поглинальному схрещуванні. Із нарощуванням спадковості голштина довічні надій та вихід молочного жиру корів зростали при незмінному вмісту жиру, проте тривалість життя та кількість використаних лактацій при цьому знижувались.
48
Bidenko, Volodymyr, Vita Trokhymenko, Valentyna Antoniuk та Pavlo Halytskyi. "ЗМІНИ РАДІОАКТИВНОСТІ МОЛОКА ТА ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ У ГОДІВЛІ КОМПЛЕКСОНАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ МІДІ, МАРГАНЦЮ, ЦИНКУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (41) (26 жовтня 2020): 24–28. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо, що мікроелементи по відношенню до радіонуклідів можуть виступати у ролі радіоблокаторів останніх, знижуючи їх засвоєння у шлунковому каналі тварин та перехід у продукцію тваринництва. Дослідження проводилися на молочних коровах чорно-рябої породи у господарстві СТОВ «Полісся» Народицького району Житомирської області. Для цього на молочно-товарній фермі було відібрано 15 голів корів, сформованих у три групи по 5 голів у кожній принципом пар-аналогів. Тварини 1-ї контрольної групи отримували господарський раціон до складу якого входили концентровані корми, трава пасовищна, трава підгодівлі. Корови 2-ї та 3-ї дослідних груп крім основного раціону отримували комплексонати мікроелементів міді, марганцю, цинку. Тварини 2-ї групи – комплексонати цинку та марганцю, 3-ї дослідної групи – комплексонати міді, марганцю, цинку. Раціони тварин за вищевказаними мікроелементами доводилися до норми. Досліджено вплив комплексонатів мікроелементів цинку, марганцю, міді на перехід цезію-137 і стронцію-90 в молоко корів і їх продуктивність в зоні радіоактивного забруднення. Встановлено, що використання вищевказаних препаратів знижує перехід цезію-137 в 1,2 – 2 рази і стронцію-90 в 1,5 рази молоко корів при їх щоденному згодовуванні. Крім того введення вищевказаних добавок сприяло підвищенню молочної продуктивності корів 2-ї дослідної групи на 10,6, 3-ї групи, на 6,3%, при Р˃0,05, у порівнянні із продуктивністю тварин 1-ї контрольної групи. Значне збільшення молочної продуктивності корів відмічалося з третього місяця досліду. У молоці корів 2-ї групи спостерігалося збільшення кількості молочного жиру, у тварин 3-ї групи збільшення кількості жиру і білка у порівнянні із молоком корів 1-ї контрольної групи. Вміст жиру і білка у молоці корів 1-ї групи становив – 4,03 і 3,43%, відповідно, у молоці корів 2-ї групи – 4,2 і 3,47%, 3-ї групи – 4,2 і 3,57%, відповідно, при недостовірній різниці. Підгодівля молочних корів комплексонатами мікроелементів міді, марганцю, цинку сприяла збільшення у молоці корів 2-ї групи марганцю, цинку, 3-ї дослідної групи – міді, марганцю і цинку. В організмі тварин 2-ї та 3-ї групи відмічалося покращення імунного статусу за рахунок збільшення у крові кількості еритроцитів, лейкоцитів та лімфоцитів.
49
Zhurenko, E., V. Karpovskiy та A. Danchuk. "КОРИГУЮЧИЙ ВПЛИВ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ ГЕРМАЦИНК НА ВМІСТ ОКРЕМИХ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ У КРОВІ ТВАРИН З РІЗНИМИ ТИПАМИ ВНД". Аграрний вісник Причорномор'я, № 95 (24 лютого 2020): 5–12. http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.01.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами дослідження умовно-рефлекторної діяльності було сформовано 4 дослідні групи. Визначали ефективність кормової добавки Гермацинк» за корекції обміну мінеральних речовин у корів з різними типами вищої нервової діяльності. Після задавання кормової добавки у корів з різними типами ВНД вміст Кальцію в сироватці крові протягом усього періоду досліджень достовірно не змінюється, хоча прослідковується тенденція щодо його підвищення (в межах 3,6–5,3 %). У корів з СН та слабким типом ВНД вміст неорганічного Фосфору в сироватці крові до експерименту був відповідно на 8,3 % (р<0,05) та 14,0 % (р<0,01) меншим від такого у корів з СВР типом ВНД, тоді, як у корів з сильними типами ВНД достовірно не відрізнявся. Слід відмітити, що через 10 та 45 діб після початку досліджень у тварин СН типу ВНД вміст Магнію в клітинах крові достовірно менше відповідно на 12,2 % (р<0,05) та 8,2 % (р< 0,01) від показників корів з СВР типом ВНД, тоді, як через 30 діб після задавання кормової добавки Гермацинк ця різниця недостовірна.
50
Kalvand, Ali, та I. Kazachkov. "Проблема охолодження розплава коріуму в контейнменті в пасивних системах захисту від тяжких аварій. Частина 2". Nuclear and Radiation Safety 12, № 2 (21 червня 2009): 51–55. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2009.12-2(42).09.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто декілька пасивних систем захисту від тяжких аварій, що знаходяться в різних фазах завершеності, надано аналіз теплогідравлічних проблем і методи їхнього розв'язання для вдосконалення існуючих систем або створення нових, більш ефективних. Розроблені математичні моделі та проведений аналіз можуть бути корисними при конструюванні пасивних систем утримання розплава коріуму в контейнменті після його виходу з реактора. Частину 1 статті опубліковано у випуску № 1 журналу «Ядерна та радіаційна безпека» за 2009 р.