Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Кордони.
Статті в журналах з теми "Кордони"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Кордони".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Kotsan, R. Y. "Розвиток теоретичних засад дослідження державних кордонів". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 6 (11 липня 2018): 66–77. http://dx.doi.org/10.15421/171886.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлено, що виникнення поняття «кордон» пов’язують з виникнення інституту держави. Наголошено, що прикладні знання про окреслення «власної території» було серед першочергових завдань кожної держави при всіх політичних режимах. Наголошено, що науково-теоретичне осмислення кордону відбувалося значно повільніше, але паралельно із розвитком прикладних знань про кордони. Виявлено, що теоретичні основи наукового дослідження кордонів були закладені ще в античні часи і продовжують розвиватися й досі. У розвитку теоретичних основ і формуванні науки про кордони виділено два етапи: додисциплінарний і дисциплінарний. Дисциплінарний етап структуровано на початковий (ХІХ століття); класичний (кінець ХІХ століття – 60-і роки ХХ століття); і сучасний (з 70-х років ХХ століття) періоди. У даній статті зроблена спроба окреслення формування наукових і прикладних досліджень стосовно кордонів, а також спроба аргументації їх хронологічної періодизації. Методологія дослідження кордонів привела до формування науки про кордони – «лімології». Акцентовано, що спочатку лімологією займались переважно географи, пізніше – політологи і економісти, то зараз вона все більше привертає увагу науковців з області історії, культури, літератури, лінгвістики, соціології тощо. Доведено, що такий прогрес виник на фоні зростання уваги до історичних аспектів кордону, а також трансформації функцій сучасних кордонів, а відтак – формуванню стійких прикордонних територій. Значну увагу звернуто на сучасний період розвитку науки про кордони. Розглянуто наукові напрями у розвитку лімології. Проаналізовано процес поглиблення теорії кордонів на сучасному етапі. Наголошено, що під впливом сучасних підходів кордони почали активніше вивчатись з погляду світових систем й ідентичностей, центр-периферійних відносин, з позицій мондіалізму. Акцентовано, що останнім часом проблематика кордонів вийшла в культурну антропологію, історію, соціологію, актуалізуючи питання прикордонного простору. Наголошено, що перспективним напрямом розвитку науки про кордони є вивчення прикордонних територій, трансформації функцій сучасних кордонів.
2
КИРИЛЕНКО, Володимир, та Денис ДЯГЕЛЬ. "ЩОДО ПОШУКУ ШЛЯХІВ ПРОТИДІЇ ОСНОВНИМ ЗАГРОЗАМ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ, ЯКІ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В МІЖНАРОДНИХ ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 65–81. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.438.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу результатів ОСД за 2019 рік, огляду завдань, які поставлено підрозділам охорони державного кордону на різних рівнях управління на 2020 рік розкрито визначені шляхи підвищення ефективності виконання завдань за призначенням. Акцентовано увагу на тому, що від ефективності управління державним кордоном залежать безпека держави, розвиток її економіки та людський потенціал, своєчасне забезпечення необхідних значень показників ефективності системи управління державним кордоном сприятиме транскордонному співробітництву, збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів, туризму та спрощенню інших форм законного руху осіб, послуг і товарів. Водночас державні кордони повинні бути закриті для всіх видів незаконної діяльності, що загрожують стабільності держави. Зроблено висновок про те, що проведені заходи з реформування ДПСУ дозволили підвищити рівень захищеності державного кордону, а система інтегрованого управління кордонами повинна працювати в умовах, які постійно і швидко змінюються. Зроблений висновок, що прикордонний контроль необхідно постійно вдосконалювати з урахуванням європейського та світового досвіду в цій сфері, у тому числі запроваджувати нові способи служби, новітні інформаційні технології, засоби контролю та спостереження, сучасні технічні засоби, удосконалювати інформаційно-аналітичне забезпечення прикордонного контролю, зокрема шляхом підвищення ефективності системи аналізу та профілювання ризиків.Запропоновано подальше удосконалення одного із дієвих механізмів у загальній системі протидії правопорушенням на державному кордоні - систему інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами. Розкрито компоненти єдиного інформаційного простору правоохоронних та інших державних органів, задіяних у сфері інтегрованого управління кордонами. У науковій праці під координацією розуміється діяльність, спрямована на узгодження, упорядкування дій у керованій системі, приведення їх у відповідність з поставленою метою. Координація використана як функція управління, яка здійснює інформаційний обмін і має на меті розподілити діяльність в часі, забезпечити взаємодію різних учасників загального процесу в інтересах виконання поставлених цілей, що забезпечує цілісність, стійкість усієї системи. Розкрито варіант напрямків забезпечення швидкості здійснення прикордонного контролю при використанні системи та чинники, які впливають на їх пропускну спроможність. Зроблено висновок, що існуючі методики безпосереднього формування системи інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами не розглядають у зв’язку з відсутністю необхідних для цього інструментальних засобів.
3
Khamaziuk, Olha. "Структура та завдання прикордонної поліції Словацької Республіки". Педагогічний дискурс, № 28 (4 червня 2020): 46–54. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2020.28.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано організаційну структуру Президії Поліцейського корпусу Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки. Розкрито її структуру та основні завдання, які стоять перед прикордонним відомством Словацької Республіки. Охарактеризовано особливості професійної підготовки фахівців з охорони кордону у відомчих навчальних закладах. Актуальність дослідження зумовлена тим, що інтеграція України до Європейського Союзу потребує якісної реформи українського прикордонного відомства, що неможливо без запозичення досвіду європейських країн, правоохоронні органи яких повністю інтегрували свою діяльність у сфері охорони кордону на міжнародному рівні та адаптували систему професійної підготовки до єдиної європейської системи професійної освіти.
Дослідження показало, що Бюро прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії Поліцейського корпусу (далі – ППтПСІ) в Словаччині є еквівалентом нашого прикордонного відомства та відповідає за охорону державного кордону Словацької Республіки й здійснює контроль за перетинанням кордону. В рамках інтегрованого управління кордонами Європейського союзу та охорони зовнішніх кордонів Шенгенської зони Словаччина реформувала своє прикордонне відомство у відповідності до загальноєвропейських вимог, у тому числі Кодексу Шенгенських кордонів та інтегрувалась повністю до системи правоохоронних органів ЄС, створивши відділи FRONTEX, аналізу ризиків та статистики (для обміну інформацією в межах ЄС), національний підрозділ боротьби проти нелегальної міграції та інші підрозділи.
Встановлено, що Управління прикордонної поліції у Собранце, яке організаційно входить до складу Бюро, відповідає за контроль словацько-української ділянки державного кордону. Організаційна структура включає низку підрозділів, які займаються безпосередньо контролем кордонів та прикордонного руху через державний кордон, а саме: 10 відділень прикордонного контролю, 5 пунктів пропуску та 3 аеропорти. Здійснення прикордонного контролю базується на чотирьохрівневій системі контролю Словацькою Стороною на кордоні з Україною. Важливими підрозділами Бюро є також національний підрозділ боротьби з нелегальною міграцією та підрозділи поліції у справах іноземців, діяльність яких тісно пов’язана з прикордонною поліцією.
4
Молдован, Е. С. "Європейський досвід здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів, що перевозяться через митний кордон водними транспортними засобами". Митна безпека, № 1(2) (11 січня 2019): 137–44. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.137-144.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено європейський досвід здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів, що перевозяться через митний кордон водними транспортними засобами. Проаналізовано основні нормативно-правові акти ЄС у досліджуваній сфері. Сформульовано принципи здійснення митного контролю на території ЄС. Визначено особливості здійснення митного оформлення товарів, що переміщуються водними транспортними засобами через митні кордони ЄС
5
Хорунжий, М. ""Кордони як фронти"". Склянка Часу, № 96 (2020): 44–45.
Знайти повний текст джерела
6
Горобець, Марися. "Дефіле через кордони". Міжнародний туризм, № 6 (2005): 130–34.
Знайти повний текст джерела
7
Kotsan, Roman. "Функціонування державних кордонів та розвиток прикордонних регіонів". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 95–102. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-95-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання державного кордону. Наголошено, що державний кордон є багатоскладовим та поліфункціональним феноменом. Установлено, що юридично закріплений і міжнародно визнаний кордон набуває ознак політичності. Підкреслено, що політичний кордон є цілісним і динамічним явищем, якому притаманна внутрішня логіка розвитку. Він розвивається під впливом багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників та може трансформуватися. Узагальнено функціональні особливості державного кордону. Розглянуто головні, другорядні й специфічні його функції. Показано роль певних функцій кордону у встановленні зв’язків між суміжними державами. Узагальнено питання функціонування та інституційного забезпечення державних кордонів. Виявлено вплив функціонування державних кордонів на розвиток прикордонних територій. Розроблено схему розвитку та інтеграції контактних прикордонних територій. Виокремлено чинники розвитку контактних прикордонних регіонів. Розглянуто процес формування різних типів регіональних соціально-економічних систем за умови переважання тих чи інших функцій державного кордону. Виокремлено регіональні соціально-економічні системи слабкого й середнього рівнів інтеграції, а також інтегровані прикордонні соціально-економічні системи. Акцентовано, що за умови переважання бар’єрної та фільтрувальної функцій кордону на прикордонних контактних територіях суміжних держав формуються «ізольовані» регіональні соціально-економічні системи, а дія специфічних функцій тут призводить до формування нестійкого суспільно-політичного середовища. За умови переважання контактної функції кордону в межах контактних прикордонних територій формуються регіональні соціально-економічні системи середньоінтегрованого рівня або рівня повної інтеграції. З’ясовано значення функціонування державних кордонів та розвитку прикордонних регіонів на формування різноманітних зв’язків, рівень стабільності кордону та формування політичного середовища.
8
НІКІФОРЕНКО, ВОЛОДИМИР. "Узагальнення історичних періодів формування та розвитку в Україні системи інтегрованого управління кордонами". Право України, № 2020/07 (2020): 260. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-07-260.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення ефективності системи управління державним кордоном у контексті реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами потребує поглибленого пізнання і розуміння змінних станів об’єктів безпеки державного кордону та суб’єктів інтегрованого управління кордонами. Метою статті є узагальнення історичних періодів формування та розвитку в Україні системи інтегрованого управління кордонами. У статті наведено основні етапи розвитку в Україні прикордонної політики та запровадження європейських механізмів інтегрованого управління кордонами. Окреслено основні проблеми та напрями діяльності щодо зміцнення прикордонної безпеки. При визначенні етапів розвитку прикордонної політики врахований національний досвід із питань: удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази України у прикордонній сфері; імплементації європейських механізмів інтегрованого управління кордонами; виконання прикордонним відомством правоохоронних повноважень; запровадження кримінального аналізу та аналізу ризиків. Акцентовано увагу, що запровадження механізмів інтегрованого управління кордонами обумовлено необхідністю знаходження компромісу між підвищенням свободи пересування через державний кордон осіб, транспортування товарів та забезпечення адекватної протидії транскордонній злочинності. Наведено основні наукові категорії, що використовуються у теорії інтегрованого управління кордонами. Зокре ма: механізми інтегрованого управління кордонами; принципи прикордонної політики; підстави, повноваження та способи діяльності її суб’єктів; об’єкти інтегрованого управління кордонами; методи та інструменти інтегрованого управління кордонами; функції інтегрованого управління кордонами; модель охорони державного кордону та її базові складові; система показників та індикаторів ефективності реалізації прикордонної політики; системи удосконалення якості прикордонногоменеджменту та соціальної відповідальності. Відзначено, що залишаються недостатньо дослідженими: методологія інтегрованого управління кордонами; механізми та інструменти реалізації прикордонної політики; модель охорони державного кордону та її базові складові; процедури та технології прикордонного менеджменту; система показників та індикаторів ефективності реалізації прикордонної політики. Акцентовано увагу щодо необхідності удосконалення: розподілу завдань і функцій між суб’єктами забезпечення прикордонної безпеки; приведення завдань і функцій Державної прикордонної служби України у відповідність до її місії; імплементації у прикордонному менеджменті рекомендацій міжнародних стандартів щодо постійного удосконалення якості діяльності та соціальної відповідальності організацій. На основі історичного аналізу передумов формування та розвитку в Україні систе ми інтегрованого управління кордонами в процесах державотворення встановлено шість історичних періодів, які суттєво відрізнялися принципами організації охорони державного кордону, а також розкрито зміст кожного з наведених періодів.
9
Верменич, Ярослава Володимирівна. "Кордони та пограниччя в дискурсивному просторі соціогуманітаристики: теоретичні проєкції". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 7 (16 липня 2021): 55–70. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.07.055.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано міждисциплінарний вимір осмислення теоретичних проблем дослідження кордонів та погранич у соціогуманітарному просторі. Показано, що застосування геополітичних, геоекономічних, геокультурних та геоінформаційних методологічних підходів зумовлює можливість репрезентації феномена кордонів та погранич у вигляді соціального і політичного конструкту, що детермінує навколишній простір, перетворюючи його на ареал комунікацій і взаємовпливів. Доведено, що кордони не лише розмежовують простір держав, а й визначають межі ідентичностей — як реально існуючих територіальних, так і постійно конструйованих символічних, формують культурно-цивілізаційний код народу. Репрезентовано авторське бачення необхідності концептуалізації історичної лімології як міждисциплінарного наукового напряму, орієнтованого на вивчення процесів самоідентифікації людини з конкретним територіальним простором на основі всієї сукупності взаємодій у міждержавних, міжетнічних та міжконфесійних координатах. Наголошено, що національні інтереси і цілі безпеки будь-якої держави потребують максимального врахування чинника порубіжності у відтворенні об’єктивної картини її минулого розвитку та моніторингу й аналітики тенденцій і викликів сучасної регіональної та етнонаціональної політики.
10
Mikołajec, Jarosław. "Українські етнічні кордони. Геополітичне віддзеркалення". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 1 (10 травня 2018): 94–100. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.1.2018.133420.
Повний текст джерела
11
Usenko, O. O. "Державний кордон як соціальний інститут та соціокультурний конструкт: перспективи соціологічного аналізу". Grani 18, № 2 (18 січня 2015): 79–83. http://dx.doi.org/10.15421/1715044.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті аналізуються теоретикометодологічні підходи до вивчення державних кордонів. Аргументується складність та многогранність цього поняття як змінного в залежності від історичного, політичного та соціокультурного контексту. Автором розглянуто можливості вивчення кордону як соціального інституту та як соціокультурного конструкту. Автор зазначає, що інституціонально кордон формується досить чітко і більшість соціологічних теорій звертаються до цього поняття саме крізь призму функціонального підходу. Однак не беручи до уваги такі фактори, як повсякденні практики індивідів, культурні та символічні чинники, зрозуміти місце та роль державного кордону майже неможливо. Розуміння того, що вивчення державного кордону лише як соціального інституту є недостатнім, призводить до актуалізації необхідності використання соціокультурного підходу. Окрему увагу у статті приділено можливостям міждисциплінарного вивчення державного кордону України та кордонів загалом. Так на думку автора спираючись на засади соціології, культурології, політології, історії та розглядаючи кордон крізь призму різних наукових дисциплін можна отримати найбільш повні та досконалі відповіді на актуальні дослідницькі питання.
12
МАРТИНЮК, Віктор, Віталій ДЕМЧИШИН та Валерій БАЛАШОВ. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТАКТИКИ ДІЙ МОБІЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ НЕЗАКОННОЇ МІГРАЦІЇ, ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, НЕЗАКОННОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН ОСІБ, ЗБРОЇ, ЗАСОБІВ ТЕРОРУ ТА КОНТРАБАНДИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 168–78. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.565.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо що охорона державного кордону є невід’ємною складовою частиною забезпечення національної безпеки держави. Необхідність захисту інтересів держави на її кордонах зумовлює і динаміка розвитку обстановки, а саме:
активна діяльність міжнародних злочинних угрупувань щодо транзитного переправлення нелегальних мігрантів через територію України в країни ЄС та подальше удосконалення їх тактики;
збільшення масштабів контрабандної діяльності, орієнтація злочинних угрупувань на незаконний ввіз в Україну товарів та вантажів через пункти пропуску , так і поза ними, з залучення озброєної охорони;
спроби переміщення через кордон зброї і боєприпасів, наркотичних та психотропних речовин;
готовність злочинних угрупувань до здійснення озброєного опору прикордонним нарядам під час затримання великих груп нелегальних мігрантів та контрабандних товарів;
активне залучення до протиправної діяльності посібників з числа жителів суміжних держав;
Невідповідність чинного законодавства України завданням Державної прикордонної служби щодо протидії нелегальній міграції та контрабандній діяльності на державному кордоні.
Проаналізувавши обстановку, яка склалась на державному кордоні, а саме активізація незаконної міграції, міжнародного тероризму, контрабандної діяльності, наркобізнесу зумовлює необхідність продовження роботи щодо подальшого розвитку Державної прикордонної служби – основного суб’єкта системи забезпечення національної безпеки України на державному кордоні[2].
В цих умовах керівництво країни, Адміністрація Державної прикордонної служби України гостро ставлять питання щодо вирішення завдань, пов’язаних із забезпеченням охорони кордону з активним залученням мобільних підрозділів[8-9].
Наявність і дієвість мобільних підрозділів, як пріоритетний напрямок діяльності Державної прикордонної служби України. В умовах оптимізації організаційно-штатних структур підрозділів ДПС, переходу до більш гнучкої моделі охорони кордону
Наявна нормативно-правова база орієнтує на те що основу прикордонної служби повинні складати патрулювання місцевості в межах прикордоння, службова діяльність дільничних інспекторів прикордонної служби, служба прикордонних та спільних з правоохоронними органами і громадськими формуваннями з охорони державного кордону нарядів, робота з населенням прикордоння.[7]
Підвищувати об’єктивність і ефективність застосування мобільних підрозділів у таких специфічних умовах рекомендується із застосуванням відповідних методів для прийняття рішень, які засновані на збиранні даних з урахування досвіду з минулого.
Ця необхідність дає нам змогу вирішувати наукові завдання, що полягають у розробці певних засобів, а саме – моделей тактики дій, методів та методик забезпечення підготовки та здійснення оперативно-службової діяльності ДПСУ.
13
Малинов, Зоранчо. "Македонські шопи - кордони, ідентичність і перспективи". Народна творчість та етнографія, № 3 (2009): 17–21.
Знайти повний текст джерела
14
Войтович, Л. "Кордони Галицько-Волинської держави: продовження дискусії". Археологічні дослідження Львівського університету, Вип. 19 (2015): 43–104.
Знайти повний текст джерела
15
Малинов, Зоранчо. "Македонські шопи - кордони, ідентичність і перспективи". Народна творчість та етнографія, № 3 (2009): 17–21.
Знайти повний текст джерела
16
Кишенко, О. "Інтернет-залежність: чи існують географічні кордони ?" Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, Вип. 8 (2007): 128–38.
Знайти повний текст джерела
17
Krasnikova, N. O., H. O. Filatov та D. A. Krasnikov. "Обмеження перетину кордону в системі нетарифного регулювання міжнародної торгівлі і формуванні іміджу країни". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 215. http://dx.doi.org/10.15421/191623.
Повний текст джерелаАнотація:
У разі введення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом (ЄС) постане проблема відповідності пропускної спроможності українських пунктів пропуску чисельності осіб, які хочуть перетнути кордон. Відсутність необхідності отримання візи не скасовує обов’язкового проходження митного та прикордонного контролю, проте потенційно збільшує кількість осіб, які мають намір перетнути кордон. Зростаюча кількість перетинів кордону у випадку їх невідповідності умовам пропускних пунктів – потенційний нетарифний обмежувальний бар’єр у міжнародній торгівлі. Загроза іміджу країни від появи такого інструменту нетарифного регулювання свідчить про актуальність дослідження. Мета роботи полягала у дослідженні динаміки фактичних і потенційно можливих перетинів кордону й визначенні напрямків оптимізації процедури такого перетину для усунення негативного впливу цього нетарифного інструменту регулювання міжнародної торгівлі на загальний імідж країни. Проаналізовано особливості перетину кордону України та ЄС через автомобільні пункти пропуску на основі кількісних даних, що стосуються перетину україно-польського кордону. З’ясовано цілі й структуру переміщень через кордон за частотою. Визначено критерії збільшення невідповідності між фактичною й номінальною пропускною спроможністю українських пунктів пропуску. Наукова новизна дослідження – установлення характеру кількісного впливу обмежень перетину кордону на імідж країни за допомогою світових рейтингів. Практична значущість дослідження полягає у визначенні шляхів удосконалення процедури перетину кордону: 1) об’єднання польської та української інфраструктури контролю на пунктах пропуску; 2) створення окремих черг для проходження кордону особами без транспортних засобів; 3) спрощення процедури контролю на кордоні як за рахунок проведення перевірки тільки прикордонниками, так і шляхом збільшення вартості товарів, які громадянин може ввозити в країну; 4) фінансування технічного оснащення пунктів пропуску та їх інфраструктури за рахунок введення цільового загального збору для осіб, які перетинають кордон; 5) формування публічної і регулярної статистики перетину кордону. Перспективний напрямок подальших розвідок – економічне обґрунтування доцільності запропонованих шляхів удосконалення пропускної спроможності пунктів пропуску.
18
МИХАЙЛЮК, Юрій. "ЩОДО ПИТАННЯ ПОШУКУ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННІЙ МІГРАЦІЇ НА ДІЛЯНЦІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЧОПСЬКОГО ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ ПОЗА ПУНКТАМИ ПРОПУСКУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 120–37. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.442.
Повний текст джерелаАнотація:
З метою якісного виконання завдань, які законодавчо покладено на Державну прикордонну службу України, органи охорони державного кордону та прикордонні підрозділи повинні у межах своєї компетентності адекватно реагувати на загрози та ризики, що виявляються під час здійснення своєї діяльності, зокрема у прикордонній сфері. У науковій статті розглянуто специфіку реалізації оперативно-службової діяльності на ділянці відповідальності Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління. Установлено, що основною загрозою на ділянці прикордонного загону є незаконна міграція поза пунктами пропуску. Напрямками здійснення протиправної діяльності, як і в минулі роки, залишаються Великоберезнянський та Ужгородський. Найбільш активна словацька ділянка кордону, де за дослідний період припинено 91 % спроб порушень державного кордону, 9 % - на кордоні з Угорщиною та 1 % на кордоні з Польщею. Проведено аналіз статистичних даних щодо протидії незаконній міграції поза пунктами пропуску через державний кордон України, розкрито специфіку тактики дій правопорушників та їх пособників під час організації незаконного переміщення через державний кордон України. Представлено висновок щодо необхідності пошуку шляхів підвищення ефективності організації протидії незаконній міграції поза пунктами пропуску та обмеженій можливості існуючого науково-методичного апарату щодо реалізації раціонального розподілу сил і засобів прикордонних підрозділів з урахуванням специфіки ділянки відповідальності Чопського прикордонного загону. Автором зроблено висновок, що параметри умов обстановки на ділянці відповідальності Чопського прикордонного загону мають як детермінований, так і невизначений характер. Тому модель оцінки ефективності та часткові показники ефективності повинні мати імовірнісний характер.
19
ЛАЗОРЕНКО, Олександр, та Василь БАРАТЮК. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ РОЗРОБЦІ ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДІЙ З ПОШУКУ ПРАВОПОРУШНИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 148–62. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.404.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на підставі сучасних підходів до навчання, з урахуванням модернізації охорони державного кордони та потреб прикордонної практики представлено деякі аспекти методики, яка використовується при навчанні майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону з розробки плану спеціальних дій з пошуку правопорушників на ділянці відповідальності прикордонного підрозділу. Актуальність дослідження полягає у необхідності постійного удосконалення та приведення освітнього процесу підготовки курсантів-прикордонників у відповідність з вимогами прикордонної практики. Виявлено деяку невідповідність між існуючими нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність підрозділу охорони державного кордону, і нововведеннями, пов’язаними із модернізацією охорони державного кордону. На підставі аналізу наукових джерел представлено визначення «спеціальні дії з пошуку правопорушників». Наведено особливості спеціальних дій з пошуку правопорушників. Показано, що важливим аспектом для досягнення успіху під час проведення пошукових дій є необхідність завчасної підготовки до їх проведення. Розкрито послідовність розробки плану спеціальних дій на карті (схемі) ділянки прикордонного підрозділу та додатку до цього плану. Запропонована послідовність дій необхідна і корисна для навчання молодих фахівців, допомоги недосвідченим офіцерам-початківцям, прискорення і полегшення трудомісткої розумової роботи. Вона сприяє тому, що жодна з вимог нормативно-правових актів з прикордонних питань, жодна істотно важлива рекомендація не залишилися поза увагою керівника прикордонного підрозділу, полегшуючи тим самим прийняття ним рішень та забезпечуючи їх точне виконання. Запропонована послідовність розробки плану спеціальних дій передбачає і забезпечує комплексний підхід до формування у майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону розуміння цієї діяльності. Перевагою такого підходу є співвідношення алгоритмізації та творчого підходу тих хто навчається до опанування знаннями і вміннями необхідними для майбутньої професії.
20
Малиновська, О. Ю. "Державні кордони як лінії розмежування і об"єднання". Економічна та соціальна географія, Вип. 51 (2001): 153–57.
Знайти повний текст джерела
21
Lada, M. D. "Погляди щодо контролю кордонів прибічників вільних імміграційних рухів у Великій Британії". Grani 19, № 2 (28 січня 2016): 95–99. http://dx.doi.org/10.15421/1716029.
Повний текст джерелаАнотація:
У зв’язку з активізацією імміграційних рухів до Європи на сучасному етапі проблема контролю кордонів та можливості вільного переселення набула особливої актуальності та гостроти в політичному й суспільному обговоренні країн Європейського Союзу, зокрема Великої Британії. У статті автором на основі дослідження праць Терези Хейтер розглядаються аргументи прибічників відкритих кордонів у сучасній Великій Британії. Тереза Хейтер – науковець, публіцист та активний учасник антирасистського руху, одна з найрадикальніших представниць прибічників «вільної міграції» у Великій Британії. Її погляди найповніше представлені у монографії «Відкриті кордони: справа проти імміграційного контролю » (перша редакція 2000 р., друга – 2004 р., третя – 2015 р.). До основних аргументів послідовників активних міграційних рухів належить сама ідея таких рухів як об’єктивно та історично обумовлених. Тереза Хейтер розвінчує ряд міфів та стереотипів щодо цієї проблеми, зокрема ефективність репресивних методів контролю та суцільний негатив для населення і країни через ці рухи. Дослідниця вважає, що єдиний спосіб гарантувати, що біженці дійсно захищені – відсутність будь-якого імміграційного контролю. Наявність же такої сфери державної політики, як переселення та його регуляція контролю є формою расизму. Незважаючи на певну заангажованість праць та наукових доробків Терези Хейтер, вони можуть слугувати особливим джерелом для вивчення суспільного обговорення проблеми вільних кордонів та міграційних процесів у Великій Британії.
22
Дьякова, О. В., та Д. С. Топчій. "ФОРМУВАННЯ ЗАХІДНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ". Історія та географія, № 57 (2020): 17–23. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи є висвітлення формування західноукраїнського кордону за радянських часів і в період незалежності України. Наукова новизна виявляється у дослідженні європейської дипломатії 1939-2009 рр., коли межа західного кордону України зазнавала змін. Аналізуючи ситуацію, що склалася у досліджуваному регіоні, можна зауважити, що формування західних кордонів сучасної України відбувалося протягом 70 років, з 1939 по 2009 рр. між лідерами країн у різні часи були укладені міждержавні договори, що стали основною базою для зміни рубежів України. Найбільш активно ці процеси відбувалися наприкінці 1930-х – 1940-ві рр. Кордон формувався за рахунок передачі певних площ територій сусідніх держав переважно мирним шляхом
23
Мостовий, Андрій. "ОЦІНКА СТУПЕНЯ ВІДПОВІДНОСТІ РІШЕННЯ НАЧАЛЬНИКА ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ХАРАКТЕРУ ЗАГРОЗ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ У ПРИКОРДОННІЙ СФЕРІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, № 2 (23 лютого 2020): 118–37. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.194.
Повний текст джерелаАнотація:
З появою на державному кордоні України нових негативних тенденції, чинників і явищ змінюється й стан національної безпеки у прикордонній сфері. На основі аналізу обстановки на кордоні України запропоновано сукупність можливих індикаторів та варіантів оцінки стану національної безпеки у прикордонній сфері. Крім того, розроблено групу показників з використанням яких пропонується здійснювати оцінку ступеня відповідності змісту рішення начальника органу охорони державного кордону характеру загроз національній безпеці у прикордонній сфері. На прикладі окремих органів охорони розраховано матрицю вихідних даних і побудовано графіки змін часткових показників. У подальшому розраховано матрицю відстаней, обчислено коефіцієнти важливості та визначити ступені відповідності рішення начальника органу охорони державного кордону характеру загроз національній безпеці у прикордонній сфері. На основі проведеного аналізу тенденцій змін ступеня відповідності рішення начальника органами охорони державного кордонна характеру загроз національній безпеці у прикордонній сфері сформовано дві групи показників, які безпосередньо та опосередковано впливають на ефективність виконання завдань з охорони державного кордону в контексті протидії загрозам національній безпеці у прикордонній сфері. В результаті проведених досліджень, розроблено науковий підхід, який дозволяє оцінити ступінь відповідності рішення начальника органу охорони державного кордону характеру загроз національній безпеці у прикордонній сфері. Розроблено сукупність показників та визначено ті з них, за допомогою яких стає можливим покращити результативність протидії загрозам національній безпеці у прикордонній сфері. Запропоновано науковий підхід до оцінки ступеня відповідності рішення начальника органу охорони держаного кордону характеру загроз національній безпеці у прикордонній сфері.
24
Курилюк, Ю. Б. "Значення державного кордону для забезпечення правопорядку в Україні". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 83–88. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3211.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено аргументи на підтримку позиції, згідно з якою державний кордон є першоосновою та цінністю правопорядку будь-якої держави, а відсутність державних кордонів утворює передумови для руйнування правопорядку як ззовні – шляхом безперешкодного поширення на територію держави тих негативних процесів, що безпосередньо впливають на упорядковані внутрішньодержавні відносини (нелегальна міграція, контрабанда наркотичних засобів тощо), так і зсередини – через безперешкодне незаконне переміщення людських ресурсів, культурних, матеріальних та інших позитивних надбань суспільства поза межі держави (контрабанда культурних цінностей, торгівля людьми тощо). Визначено, що відсутність належного правопорядку негативно позначається на ефективності системи охорони державного кордону, призводить до нехтування правовими основами прикордонної безпеки держави, постійних незаконних перетинань державного кордону чи руйнування інших упорядкованих внутрішньодержавних відносин у прикордонній сфері. Територіальне верховенство означає повну та виключну владу держави в межах власної території. Така влада здійснюється цілою системою державних органів. Саме ці органи мають зменшити вразливість (хаос і безладдя) неконтрольованого кордону, щоб поліпшити якість життя мешканців і законних підприємств і зменшити ризик для економічної життєздатності країни. Шлях для досягнення цього полягає в тому, що єдиний спосіб увійти до України – це через законні канали, а ті, хто порушує законодавство про державний кордон, обов’язково були би за це покарані. Державний кордон покликаний бути певним бар’єром для будь-яких загроз жителям відповідної держави, відтак нерозривно пов’язаний із поняттям національної безпеки, що мають забезпечувати ефективні органи правопорядку відповідного державного апарату.
25
САМОЙЛЕНКО, Олександр, та Максим ТОКАРЧУК. "МЕТОДИКА РОБОТИ ШТАБУ ООДК ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ ПОЗА ПУНКТАМИ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 168–79. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.537.
Повний текст джерелаАнотація:
Україна, займаючи вигідне геополітичне положення в Європі, є транспортним коридором між сходом і заходом. Через її територію проходять важливі транспортні шляхи. Правові досягнення Європейського Союзу базуються на урегулюванні питань, пов’язаних з охороною кордонів та контролем руху через кордон, висунення яких перед Україною є умовою отримання статусу держави – члена Європейського Союзу. Впровадження нового європейського підходу до охорони кордону потребує також реалізації основних принципів охорони державного кордону у світлі європейських стандартів, а саме: законності, поваги та дотримання прав і свобод людини, високого рівня технічного забезпечення оперативно-службових дій з використанням новітніх досягнень технічної думки та виробництва.
Розвиток прикордонного контролю не можливий без постійного пошуку шляхів його оптимізації, підвищення якості та технології його проведення з метою приведення його у відповідність з міжнародними нормами та стандартами.
В ході написання статті послідовно виконані наступні завдання:
проведений аналіз нормативно-правових засад здійснення прикордонного контролю поза ППр через державний кордон;
визначені особливості технологічних операцій по прикордонному та митному оформленню окремих категорій осіб, транспортних засобів та вантажів при перетинанні кордону поза ППр;
описані елементи забезпечення виконання функцій прикордонного контролю у місцях здійснення контролю поза ППр;
розроблена методика роботи штабу щодо здійснення прикордонного контролю поза пунктами пропуску.
26
Бойчук, Орест. "Проблема політики пам’яті у польсько-німецьких відносинах". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 42 (23 лютого 2021): 36–45. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.42.36-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження історичної політики неможливе без аналізу основних «історичних» проблем у польсько-німецьких відносинах. В контексті перемовин над Договором про кордони у 1990 р. на порядку денному двосторонніх відносин постала проблема політики пам’яті. Питання відшкодування для польських жертв нацизму стала символічною проблемою, адже факт сплати відшкодування формував моральне задоволення серед польського населення. Водночас проблема виплат відшкодування для польського населення формувала зв’язок з реституційними вимогами німецького населення за втрачене майно в ході переселенських кампаній. Це створило б додаткові проблеми в процесі ратифікації Договору про кордони. Такий контекст розуміли обидва уряди. Німецька сторона в процесі вирішення виплат жертвам нацизму побоювалася фінансових втрат. І якщо в першій фазі вирішення питання цей підтекст не був настільки очевидний, адже і Польща потребувала додаткових грошових надходжень в процесі економічної трансформації, то вже в другій фазі, яка розпочалася від 1998 р. фінансові втрати були чітко викристалізувані для німецької економіки у випадку не вирішення проблеми.
27
Капелюшний, В. "Державні кордони та етнічні межі України: минуле та сьогодення". Етнічна історія народів Європи, Вип. 24 (2008): 5–11.
Знайти повний текст джерела
28
Eckert, Denis. "UKRAINIAN BORDER: CURRENT STATE AND PROBLEMS." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, no. 75 (2019): 24–28. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2721.2019.75.4.
Повний текст джерелаАнотація:
This article analyses Ukraine’s current borders, de jure and de facto, from a geopolitical point of view. Significant changes in the border regime occurred after the political events of 2014. The emergence of de facto borders after the annexation of Crimea and the hostilities in eastern Ukraine raises the question not only of the direction of the Ukrainian state’s foreign policy but also has fundamental consequences for domestic policy. The presence of international organisations monitoring parts of the state border shows that Ukraine is involved in the process of combating illegal immigration and smuggling, on the one hand, and that it has not solved all its state-building problems, on the other. The delimitation of state borders (demarcation) with the other former Soviet republics has taken a long time for land borders and has not been completed for maritime borders. Today’s Ukraine, in the context of European integration, opens its borders to the West and minimizes its contacts with the East. The sharp deterioration in relations with Russia following the annexation of Crimea, Russia’s support for separatist entities in eastern Ukraine has led to the abandonment of cross-border cooperation between border regions, including for mechanisms as effective as Euroregions. The need to amend current Ukrainian legislation, to take into account the political and legal status of de facto borders is an important point at the moment. To achieve this objective, it is necessary not only to draw on the experience of the functioning of the State border with Moldova in its section not controlled by the Moldovan government but also to develop new approaches to facilitate the lives of displaced persons, legalize their legal status and facilitate the crossing of the line of demarcation.
29
Подцерковний, О. П. "ЩОДО ВРАХУВАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ЗАГРОЗИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ У ПРАВОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ТРАНЗИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 16 (30 жовтня 2019): 25–34. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v16i0.394.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сучасний економічний стан транзитних перевезень з огляду на фактор російської агресії, що привів до блокування перевезень вантажів, ембарго та ризиків транзитного сполучення через східні кордони України. Наголошенно на необхідності перероблення національних правових актів, що визначають транзитну політику, у напрямі найбільш повного врахування європейских інтеграційних перспектив.
30
Гродзинський, М. Д. "Розміри, конфігурація та кордони території України в їх ландшафтознавчому вимірі". Фізична географія та геоморфологія, Вип. 4 (92) (2018): 5–13.
Знайти повний текст джерела
31
Весельська, Н. "Кордони українських земель у наукових роботах польського історика О. Яблоновського". Переяславський літопис, Вип. 10 (2016): 83–90.
Знайти повний текст джерела
32
Гуржій, О. "Кордони Гетьманщини у ХVІІІ ст. в картографічному та територіальному вимірах". Регіональна історія України, Вип. 10 (2016): 139–58.
Знайти повний текст джерела
33
Кондратюк, О. В. "Моделі геопросторових даних на державні кордони в міжнародних ГІС-проектах". Вісник геодезії та картографії, № 1 (2009): 33–37.
Знайти повний текст джерела
34
ЛАЗОРЕНКО, Олександр, Василь БАРАТЮК та Володимир ЛЕМЕШКО. "РЕКОМЕНДАЦІЇ НАЧАЛЬНИКУ ВІДДІЛУ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ПІДПОРЯДКОВАНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 153–67. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.564.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на підставі сучасних підходів до організації оперативно-службової діяльності підрозділу охорони державного кордону, з урахуванням модернізації охорони державного кордони та потреб прикордонної практики представлено рекомендації начальнику відділу прикордонної служби щодо організації взаємодії між підпорядкованими підрозділами. Актуальність дослідження полягає у необхідності нівелювання негативного впливу чинників, які знижують ефективність управлінської діяльності начальників відділів прикордонної служби, шляхом узгодженості спільних дій. Одним з таких заходів може стати ретельне здійснення взаємодії між підпорядкованими підрозділами охорони державного кордону. На підставі практичного досвіду визначено перелік основних питань взаємодії, розгляд яких дозволить досягти мети діяльності прикордонного підрозділу. В контексті організації взаємодії начальником відділу розкрито поняття «за завданнями», «за напрямками», «за рубежами» та «за часом, а також «за способами виконання завдань». Розроблено пропозиції щодо практичної роботи начальника відділу з організації взаємодії між підпорядкованими підрозділами на місцевості. Розкрито сутність такої взаємодії та послідовність роботи з її організації. Запропоновано перелік посадових осіб, яких доцільно залучити до таких заходів. Під час організації взаємодії між підпорядкованими підрозділами начальником відділу можуть застосовуватись різні за своїм характером методи, які спрямовані на організацію й забезпечення ефективної співпраці між указаними суб’єктами, а також мають на меті узгодити застосування сил та засобів в інтересах виконання поставлених завдань; добиватись єдиного розуміння всіма начальниками структурних підрозділів поставлених завдань і способів їх виконання. Визначено порядок проведення основних заходів взаємодії з урахуванням завдань, які притаманні прикордонному підрозділу. Запропоновані рекомендації дозволяють установити єдину методику визначення основних питань взаємодії начальником відділу під час прийняття рішення на здійснення оперативно-службової діяльності на ділянці відповідальності.
35
Березюк, Віктор, Максим Токарчук, Вадим Бойко та Віктор Колесніков. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ШТАБАМ ОРГАНІВ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО ОЦІНКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАГРОЗ ЗА НАПРЯМКАМИ КОНТРАБАНДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПУНКТАХ ПРОПУСКУ НА КОРДОНАХ З КРАЇНАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 20–38. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.801.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано нормативно-правові дефініції процесу контрабандної діяльності та оглядової роботи в пунктах пропуску через державний кордон, проблеми, що виникають в процесі її проведення. В умовах активізації ризиків на державному кордоні постає нагальна потреба в оцінці актуальних та потенційних загроз та їх прогнозуванні на певний період з метою своєчасної протидії їм навіть в мовах відсутності достатньої кількості сил та засобів. Прогнозування – процес складний та трудомісткий для будь-якої організації, тому початковим етапом процесу прогнозування є ідентифікація потреби в прогнозній інформації. На цьому етапі необхідно дати відповідь на питання: “Для чого потрібний цей прогноз? Яким чином він буде використаним для підготовки та прийняття рішення на відповідному рівні управління?” Саме тому було проведено ідентифікацію учасників процесу прогнозування: суб’єкта, замовника та користувача. Суб’єкт прогнозування – це організація, структурний підрозділ, що здійснює розробку прогнозу. В нашому випадку – це інформаційно-аналітичний відділ органу охорони державного кордону. Замовник прогнозу – організація, структурний підрозділ або окрема посадова особа, що ставить завдання на розробку прогнозу. В органі охорони державного кордону – це штаб і начальник штабу відповідно. Користувач прогнозу – організація, структурний підрозділ або посадова особа, що використовують результати у своїй діяльності. В окремих випадках користувачами прогнозу може бути й замовник. Користувачами прогнозу є як прикордонні підрозділи, так і штаб органу охорони державного кордону. З метою оцінки та прогнозування загроз за напрямками контрабандної діяльності було проведено статистичний аналіз результатів оперативно-службової діяльності в пунктах пропуску через державний кордон з країнами-членами Європейського Союзу та за допомогою спрощеного методу прогнозування, екстраполяції, було визначено тенденції у видах протиправної діяльності у середньостроковій перспективі на період 2021–2022 рр. Застосування екстраполяції для прогнозування базувалося на припущенні, що характер динаміки, тобто певна закономірність (тенденція) зміни досліджуваного явища, яка мала місце для певного проміжок часу в минулому збережеться на обмеженому відрізку в майбутньому. Статистичний аналіз ґрунтувався на відомостях аналітичних зведень про обставини на державному кордоні та результатів оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України у період з 2012 до 2020 рр. Оцінка та прогнозування здійснювалось відносно лише одного з видів контрабандної діяльності – контрабанди зброї, решту можливо буде визначити за аналогічною методикою. Використання кількісного та якісного прогнозування показників контрабандної діяльності разом із залученням висококваліфікованого персоналу, сучасних технічних засобів огляду, службових собак цілком здатне підвищити ефективність виявлення в ППр предметів та матеріалів, заборонених до ввезення/вивезення в/з Україну(и).
36
Шарманова, Наталя. "Мовні кліше в медіакартині світу". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 20 (20 грудня 2019): 87–99. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v20i0.3694.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано роль мовних кліше у структуруванні фрагментів інформаційної дійсності, концептуалізації інформації в новітньому медіадискурсі. Мову медіакомунікації осмислено в контексті глобальної клішованості, оскільки завдяки багатовекторності інформаційного простору світ втрачає національні кордони, інформація не має обмежень у часі і просторі. Констатовано, що лінгвалізація інформаційних процесів формує медіаобраз сучасної дійсності, а мовні кліше виступають в ролі конструктів медійного простору, інтерпретація подій структурує фрагменти медіакартини світу, перетворюючи інформаційні потоки на ідеологічні стереотипи.
37
МАЗУР, Валентин, Михайло СТРЕЛЬБІЦЬКИЙ та Олександр АНДРУШКО. "ПОБУДОВА ПРОТИДИВЕРСІЙНОЇ ОБОРОНИ НА ДІЛЯНЦІ ПРИКОРДОННОГО ПІДРОЗДІЛУ В УМОВАХ СКЛАДНОЇ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОЇ ОБСТАНОВКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 109–19. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.441.
Повний текст джерелаАнотація:
Зосередження збройних сил Російської Федерації, проведення ними повномасштабних навчань з бойовою стрільбою, створення баз для підготовки диверсантів поблизу державного кордону на сході України та переправлення їх через державний кордон розглядаються Україною як неприхована загроза силою. Забезпечення ефективної побудови сил та засобів на державному кордоні в умовах постійної агресії зі сторони Російської Федерації можливе при умові створення єдиної системи протидиверсійного захисту, побудованої у контрольованому прикордонному районі. У статті запропонована модель протидиверсійного захисту у контрольованому прикордонному районі прикордонними підрозділами та взаємодіючими органами, що залучаються до посилення та у разі необхідності захисту та оборони державного кордону України. За допомогою методу моделювання описано структуру об’єкта дослідження, процесів його функціонування і розвитку. У моделі відтворюються властивості, зв’язки, тенденції систем і процесів, які досліджуються, що дає змогу оцінити її стан, зробити прогноз, прийняти обґрунтоване ефективне управлінське рішення. Зазначений підхід базується на встановленні переліку причин, які обумовлюють фактори, що можуть впливати на зміну ситуацій в системі, яка досліджується, ваги факторів, варіантів їх впливу. Урахування результатів дослідження дає можливість виявити прорахунки, допущені при побудові сил та засобів прикордонних підрозділів та взаємодіючих органів, їх корегування та доцільне розміщення по рубежах у контрольованому прикордонному районі.
38
Бенчак, Олеся. "Кордони і транскордонні процеси: новітні тенденції державно-просторових розмежувань (публікується англійською мовою)". Геополітика України: історія і сучасність, № 1(22) (10 травня 2019): 87–102. http://dx.doi.org/10.24144/2078-1431.2019.1(22).87-102.
Повний текст джерела
39
Долматов, І. В. "Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей". Держава і право, Вип. 52 (2011): 163–68.
Знайти повний текст джерела
40
Бойко, О. "Територія, кордони і адміністративно-територіальний поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918)". Регіональна історія України, Вип. 3 (2009): 217–32.
Знайти повний текст джерела
41
Лісничук, О. "Кордони України як суспіьно-політичний феномен в часовому, просторовому і смисловому вимірах". Наукові записки інституту політичних і етнонаціональних досліджень. Політологія і етнологія, Вип. 21 (2002): 89–98.
Знайти повний текст джерела
42
Псьол, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ В ДЕРЖАВНІЙ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 291–304. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.87.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості реалізації загальнодержавних і відомчих вимог щодо підготовки офіцерського складу Державної прикордонної служби України. Встановлено, що для забезпечення належного кваліфікаційного рівня керівної ланки доцільним є поєднання здобуття бакалаврського або магістерського рівня вищої освіти із здобуттям тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня вищої військової освіти. Здобуттю кожного наступного рівня освіти обов’язково передує період практичного виконання посадових обов’язків в підрозділах та органах охорони кордону. Ці періоди професійної діяльності потребують освітнього супроводу у формі проходження курсів підвищення кваліфікації.
Визначено, що зміст підготовки офіцерів тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня Державної прикордонної служби України повинен враховувати завдання і повноваження Служби, які стосуються організації охорони державного кордону на суші і на водоймах; організації прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів та вантажів; забезпечення суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; організації розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності; участі у боротьбі з організованою злочинністю та протидії незаконній міграції на державному кордоні; участі у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом; координації діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов’язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України; ведення прикордонно-представницької роботи та іншими специфічними функціями, притаманними лише Державній прикордонній службі України. У зв’язку із цим зміст підготовки офіцерів-прикордонників суттєво відрізняється від змісту підготовки офіцерів взаємодіючих структур, наприклад Збройних Сил України та Національної Гвардії України, і повинен здійснюватись у відомчому вищому військовому навчальному закладі Державної прикордонної служби України.
43
Поліщук, Дмитро. "СТРАТЕГІЧНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕРОРИСТИЧНОЇ ЗАГРОЗИ ПРИКОРДОННІЙ БЕЗПЕЦІ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ВПЛИВУ ЇЇ ЧИННИКІВ НА СТАН ІНТЕГРОВАНОГО УПРАВЛІННЯ КОРДОНАМИ В ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО СПОЛУЧЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 86, № 4 (16 квітня 2022): 91–111. http://dx.doi.org/10.32453/3.v86i4.894.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті наведено порівняльні діаграми та інші результати аналізу даних за 2016-2020 роки щодо правопорушень, які мають пряме або опосередковане відношення до терористичної діяльності. За допомогою методу стратегічного кримінального аналізу проаналізовано терористичну загрозу прикордонній безпеці України за її реальними та потенційними чинниками. Здійснено розподіл чинників терористичної загрози на зовнішні та внутрішні. Синтезовано низку видів кримінальних правопорушень, що сприяють виникненню та поширенню терористичної діяльності на державному кордоні України. На підставі аналізу звітів Генеральної прокуратури України за 2016-2020 роки щодо кримінальних правопорушень та результатів їх досудових розслідувань встановлено, що серед виявлених на державному кордоні кримінальних правопорушень, пов’язаних із терористичною діяльністю, існує різний ступень впливу на виникнення та поширення терористичної загрози прикордонній безпеці. Представлено прийняті в Україні кольорові коди (сірий, синій, жовтий, червоний), відповідно до значень коефіцієнтів рівня впливу терористичної загрози. Наведено результати аналізу терористичної загрози за її рівнями, щодо обласних адміністративних одиниць територіального устрою України. За допомогою методу експертного оцінювання проаналізовано рівень терористичної загрози за видами кримінальних правопорушень, виявленими у пунктах пропуску для міжнародного сполучення на різних ділянках відповідальності регіональних управлінь Державної прикордонної служби України. Отримано висновок, що стратегічний кримінальний аналіз терористичної загрози прикордонній безпеці дозволяє визначити ступінь впливу її чинників на стан інтегрованого управління кордонами в пунктах пропуску через державний кордон України для міжнародного сполучення. Зазначено, що у подальшому науковому дослідженні доцільно проаналізувати завдання суб’єктів інтегрованого управління кордонами та виявити проблемні питання щодо забезпечення прикордонної безпеки України.
44
Rudenko, L. А. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, № 6 (29 листопада 2019): 222–31. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-222-231.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі готовності майбутнього фахівця до здійснення професійної взаємодії. Наголошено на тому, що взаємодія виступає і процесом, і результатом. Перераховано основні методологічні підходи проблеми професійної взаємодії: синергетичний, аксіологічний, компетентісний, діяльнісний тощо. Проаналізовано рівень актуальності проблеми здатності фахівця-прикордонника до професійної взаємодії. Завдяки аналізу наукової психолого-педагогічної та філософської літератури доведено, явище професійної взаємодії не досліджувалось у сфері вищої військової освіти.
Завдяки аналізу наукових праць фахівців прикордонного відомства та використанню системного підходу, побудовано систему підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до здійснення професійної взаємодії. Подано та розкрито зміст основних елементів такої системи (педагогічні умови, суб’єкти та об’єкти тощо). Схарактеризовано вертикальну та горизонтальну структури згаданої системи. Перераховано важливі характеристики системи підготовки офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії: контроль та пропуск транспортних засобів та осіб; інженерно-технічне оснащення кордону, організація та здійснення прикордонного контролю; припинення незаконного переміщення транспортних засобів та осіб через державний кордон; узгодженість діяльності із військовими формуваннями та правоохоронними інституціями щодо захисту кордону; здійснення оперативно-розвідувальної діяльності; реалізація інформаційно-аналітичних та пошуково-розшукових процедур щодо забезпечення цілісності кордонів держави; участь у протидії злочинним утворенням різного виду.
45
Grodzynskyi, Mykhailo. "Size, configuration, and borders of the Ukraine’s territory in their landscape dimension." Physical Geography and Geomorphology 92, no. 4 (2018): 5–13. http://dx.doi.org/10.17721/phgg.2018.4.01.
Повний текст джерела
46
Nikiforenko , V. S. "Організаційно-правові аспекти протидії загрозам контрабандної діяльності на державному кордоні України". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (21 липня 2021): 56–63. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.04.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Контрабандна діяльність залишається одним із факторів, що негативно впливає на стан національної безпеки України. Посилення протидії спробам незаконного переміщення через державний кордон товарів та вантажів потребує удосконалення організаційно-правових засад у діяльності відповідних органів державної влади.
Метою статті є визначення факторів, що негативно впливають на процес протидії контрабандній діяльності, та дієвих механізмів правового регулювання, застосування яких сприятиме підвищенню ефективності протидії незаконному переміщенню через державний кордон товарів та вантажів.
Наукова новизна пов’язана з тим, що спроби незаконного переміщення через державний кордон різноманітних товарів та вантажів створюють загрози сталому розвитку економіки України та через недотримання бюджетом податків і зборів призводять до обмежених можливостей фінансування актуальних соціальних програм. Масштабність цього виду протиправної діяльності проілюстрована статистичними результатами оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України.
Із метою удосконалення протидії здійсненню контрабандної діяльності запропоновано усунути колізії в чинних нормах права, вжити заходів щодо оснащення пунктів пропуску сучасним обладнанням, здійснити криміналізацію відповідальності за переміщення через державний кордон товарів у великих розмірах, удосконалити нормативне забезпечення щодо практичної реалізації Державною прикордонною службою України своїх прав щодо проведення огляду транспортних засобів, вантажів та виділення земельних ділянок для розміщення прикордонних інженерних споруд вздовж усієї ділянки державного кордону України тощо.
Висновки. Послідовна реалізація розглянутих механізмів дозволить у взаємодії з міжнародними партнерами ефективно протидіяти незаконному переміщенню товарів та вантажів через державний кордон, ліквідовувати схеми, що пов’язані з недостовірним декларуванням, заниженням митної вартості, а також запобігати перерваному транзиту, «чорному» імпорту та зловживанню нормами безподаткового ввезення товарів; врегулювати порядок дій та зусиль заінтересованих державних органів з реалізації державної політики у сфері митної справи, посилити зусилля Державної митної служби України та Державної прикордонної служби України з питань протидії здійсненню контрабандної діяльності на державному кордоні, захистити авторські й суміжні права на товари та продукцію, підвищити на європейській та світовій арені імідж України як правової держави. Крім цього, може бути досягнутий ефект щодо зменшення корупційних ризиків серед персоналу контрольних органів.
47
Когут, З. "Кордони України: територіальні візії козаків від гетьмана Б. Хмельницького до гетьмана І. Самойловича". Український історичний журнал, № 3 (498) (2011): 50–73.
Знайти повний текст джерела
48
Андрощук, О. С., та В. В. Грінченко. "Розробка аналітичного методу аналізу ефективності охорони державного кордону із застосуванням ймовірнісно-статистичного підходу". Системи обробки інформації, № 1(164) (17 березня 2021): 6–11. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2021.164.01.
Повний текст джерелаАнотація:
На сучасному етапі розвитку Державної прикордонної служби України як правоохоронного органу спеціального призначення досліджуються питання, які пов’язані з розробкою стандартів побудови охорони державного кордону. У першу чергу, це стосується підходів щодо обробки інформації стосовно спроможності підрозділів Державної прикордонної служби України наявними силами та засобами ефективно охороняти державний кордон. Найбільш проблематичним питанням залишається розробка аналітичних методів аналізу оперативно-службової діяльності. Обґрунтовано аналітичний метод аналізу ефективності різних варіантів побудови охорони державного кордону із застосуванням ймовірнісно-статистичного підходу. Запропоновано систему показників оцінки ефективності охорони кордону відділом прикордонної служби, які описують варіанти побудови охорони державного кордону. На практичному прикладі продемонстровано, що навіть при значних обмеженнях метод дозволяє аналізувати спроможність відділу прикордонної служби охороняти державний кордон на ділянці відповідальності. На підставі цього аналізу можна вдосконалювати організаційно-штатну структуру підрозділів, забезпечення їх додатковими силами та засобами тощо та досліджувати інші підходи щодо інформаційно-аналітичної діяльності. Метод буде корисним для персоналу інформаційно-аналітичних, науково-дослідних та навчальних підрозділів.
49
Balendr, Andrii. "Уніфікована програма базового рівня для підготовки фахівців з охорони кордону країн Європейського Союзу". Педагогічний дискурс, № 25 (15 жовтня 2018): 17–21. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.25.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором охарактеризована уніфікована програма базового рівня для підготовки фахівців з охорони кордону країн Європейського Союзу (далі – УПП). Українське прикордонне відомство активно впроваджує УПП в систему підготовки українських фахівців з охорони кордону в своїх відомчих закладах освіти. УПП для підготовки прикордонників складається із Загального розділу і модулів: «Повітряний кордон», «Сухопутний кордон» і «Морський кордон». Ця програма підготовки сприяє взаємодії між співробітниками прикордонних служб країн ЄС пропонуючи уніфікований стандарт базової підготовки, що повинно допомогти прикордонникам усіх країн ЄС і країн, з якими підписані робочі домовленості, виконувати свої функції на високому професійному рівні, з повагою та шанобливим ставленням до людської гідності. Автором було проведено аналіз можливості використання цього досвіду з метою його впровадження в систему професійної підготовки персоналу прикордонного відомства України.
50
Друзенко, Г. "Хто демаркує юрисдикційні кордони у Європі? Частина І. Коmреtепz-коmреtеnz у праві європейських спільнот". Юридичний журнал, № 6 (108) (2011): 63–73.
Знайти повний текст джерела