Готові списки джерел за темами / Конфліктологічна культура / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Конфліктологічна культура.

Статті в журналах з теми "Конфліктологічна культура"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-17 статей у журналах для дослідження на тему "Конфліктологічна культура".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Волченко, Євген, та Юрій Завацький. "Організаційно-управлінські умови розвитку конфліктологічної компетентності фахівців медичної галузі у професійній взаємодії". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 130–38. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-130-138.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито організаційно-управлінські умови розвитку конфліктологічної компетентності фахівців медичної галузі у професійній взаємодії.Серед особливо значущих організаційно-управлінських умов, що сприяють розвитку конфліктологічної компетентності фахівців медичної галузі у професійній взаємодії, виокремлено вивірену кадрову політику, високий авторитет керівника, наявність високої організаційної культури, як системи свідомих і несвідомих уявлень, цінностей, правил, заборон, традицій, що розділяються всіма членами колективу, престиж діяльності та організації, сприятливий соціально-психологічний клімат. Показано, що предметна неузгодженість у взаємодіях – перша за рангом обставина, що приводить до непродуктивного розгортання конфлікту, в тому числі і в тих випадках, коли він спеціально ініційований. Зіткнення дій, за якими стоїть істотно різна інтерпретація матеріалу, породжує конфлікти, що вимагають спеціальних перетворень у формальних характеристиках і у матеріалі для приведення їх у вирішувальний вигляд. Якщо цього не відбувається, то в результаті подібного конфліктування, зазвичай, спостерігається або ескалація конфліктної напруги з деструктивними наслідками для сторін, або псевдорішення за рахунок удаваного успіху, але неодмінно з подальшим відновленням зіткнень, причому з досить неясними підставами. Такі взаємодії називають «конфліктними монстрами». Ключові слова: фахівці медичної галузі, конфлікт, конфліктологічна компетентність, умови розвитку конфліктологічної компетентності, професійна взаємодія.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Судаков, Володимир. "АРХЕТИПИ КУЛЬТУРИ ТА СУБКУЛЬТУРИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ СОЦІАЛЬНИХ ДІЙ ТА СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 301–11. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-301-311.

Повний текст джерела
Анотація:
Аргументовано, що процеси глобалізації культури є важливим стимулом розвитку наукових досліджень сучасної культури, її функціональ- ної та технологічної специфіки. Підкреслено, що культурний розвиток люд- ської цивілізації завжди реально обумовлювався впливом різних субкультур. Саме тому особливе значення набувають спеціалізовані наукові дослідження, спрямовані на обґрунтування архетипного статусу культури та субкультури як детермінант соціальних дій та соціального управління. Надано докази ак- тивного використання вченими таких понять, як “глобальна культура”, “муль- тикультуралізм”, “транскультуралізм”, “міжкультурна комунікація” “культурний капітал”, “субкультурний капітал”, “субкультурний життєвий стиль” є позитивним чинником розробки інноваційних наукових програм аналізу он- тологічної специфіки архетипів культури та субкультури в контексті тенден- цій глобалізації, віртуалізації та індивідуалізації суспільного життя. Визна- чено суперечності конфліктологічної інтерпретації субкультури як “культури соціальної меншості”, поява якої спричинена такими соціальними явищами як соціальне відчуження, маргіналізація та бідність. Автор визначає архетип субкультури як поліфункціональне соціальне явище, що виникає та відтво- рюється в суспільстві як атрибутивний наслідок культурної диференціації. Аргументовано, що важливою інноваційною проблемою соціального менедж- менту є розробка технологій ефективного соціального контролю різних форм активності субкультурних груп, приймаючи до уваги ту обставину, що ця ак- тивність демонструє як критичне ставлення людей до існуючого соціального порядку, так і є виразом креативних цінностей соціального конструктивізму.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Савчук, Борис, Оксана Петренко, Оксана Блавт та Галина Білавич. "ПЕДАГОГІЧНІ КОНФЛІКТИ В РЕЦЕПЦІЇ ЗАХІДНИХ НАУКОВЦІВ: НАУКОВІ ПРІОРИТЕТИ І МЕТОДИЧНИЙ ДОСВІД". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 108–17. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.394.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено пріоритети дослідження педагогічних конфліктів у західній науці та представлені в ній підходи і методики формування конфліктологічної культури студентів. Зазначено, що в процесі осмислення проблематики педагогічних конфліктів зарубіжні дослідники спираються на міждисциплінарний досвід вивчення конфліктології. Одним із пріоритетних напрямів таких студій стали т. зв. маргінальні групи студентської молоді (представники етнічних меншин, ЛГБТ спільноти, особи з обмеженими можливостями здоров’я тощо), які часто стають джерелами виникнення конфліктів. У статті актуалізовано підходи та методи формування конфліктологічної культури між студентами та викладачами. Схарактеризовано два основних вектори західного дискурсу щодо сутності та наслідків педагогічних конфліктів. Одна група науковців стверджує, що вони апріорі негативно впливають на розвиток освітнього процесу, тому їх виникненню треба будь-яким чином запобігати і будь-яким способом прагнути досягти компромісу між учасниками конфлікту. Друга група авторів доводить природність та регулярність педагогічних конфліктів у навчальному процесі, тому їх не можна уникнути; їх варто використовувати для формування конфліктологічного досвіду між викладачами та студентами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Cавчук, Борис, та Віра Ковальчук. "Формування конфліктологічної компетентності майбутніх педагогів як складника педагогічної майстерності". New pedagogical thought 107, № 3 (6 грудня 2021): 91–95. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-91-95.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті обґрунтовано потребу зміни акцентів у формуванні конфліктологічної компетентності майбутніх педагогів як складової педагогічної майстерності. Доведено, що сучасний освітній процес наскрізь просякнутий суперечностями, конфліктними ситуаціями і глибокими затяжними конфліктами, які варто сприймати не як «апріорі зло», а як природні й певною мірою закономірні прояви міжособистісних стосунків. Зважаючи на це, в розвитку конфліктологічної компетентності необхідно змінити пріоритети зі спрямування зусиль на запобігання, профілактику виникнення конфліктів, формування культури поведінки в конфліктних ситуаціях та знань, умінь і навичок щодо ефективного розв’язання конфліктів, мінімізації їхніх деструктивних провів. У формуванні конфліктологічної компетентності як складника педагогічної майстерності майбутнього фахівця виокремлено два блоки: 1) особистісний, що передбачає розвиток емпатії; інтелектуальної гнучкості; педагогічного такту; креативності; духовності, відкритості, етичності; саморефлексії, самоаналізу; 2) професійний – акцентує увагу на тому, що оволодіння теоретичними знаннями про феномен педагогічного конфлікту передбачає усвідомлення їхньої постійної модернізації на засадах плюралізму, контроверсійності, нелінійності, що виявляється в трактуванні терміносистеми, яка визначає феномен педагогічного конфлікту та його структурні компоненти. Актуалізовано потребу використання зарубіжного досвіду формування конфліктологічної компетентності педагогів, що ґрунтується на принципах культурного плюралізму, терпимості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Браніцька, Т. "Формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери у Скандинавських країнах". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Педагогічні науки, № 8 (285) (2014): 4–8.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Браніцька, Т. "Формування конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери у Німеччині та Австрії". Порівняльна професійна педагогіка 5, вип. 1 (2015): 162–69.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Браніцька, Т. "Розвиток конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічної сфери (на прикладі Сполучених Штатів Америки)". Освітній простір України, Вип. 4 (2014): 64–70.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Чорногор, Н. О. "Тренінгові технології як основа формування конфліктологічної культури в процесі професійного становлення менеджерів ЗЕД [зовнішньоекономічної діяльності]". Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки, вип. 2 (2017): 127–32.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Kozich, Iryna. "THE MODEL OF DEVELOPMENT OF STUDENT’S CONFLICT CULTURE –THE FUTURE TEACHER OF THE PUBLIC SCHOOL." Visnik Zaporiz'kogo naciohai'nogo universitetu. Pedagogicni nauki 2, no. 33 (2019): 96–100. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2019-2-33-20.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Гречановська, Олена. "Assertiveness as a Component of the Conflictological Culture of Future Specialists in Technical Specialities." Health and Safety Pedagogy 4, no. 1 (2019): 66–71. http://dx.doi.org/10.31649/2524-1079-2019-4-1-066-071.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Hrechanovska, O. V. "Diagnostics of Formation of Psychological Component of Conflictological Culture of Future Specialists in Technical Specialties." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 144, no. 3 (2019): 111–18. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2019-144-3-111-118.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

T. R., Branitska. "CRITERIA AND INDICATORS OF COMPOSITION OF CONFLICTOLOGICAL CULTURE OF FUTURE FACTORS OF SOCIAL PROFESSIONS." Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems 465, no. 52 (2018): 235–39. http://dx.doi.org/10.31652/2412-1142-2018-52-235-239.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Olena, Нrechanovska. "PEDAGOGICAL APPROACHES IN FORMING OF CONFLICTOLOGICAL CULTURE OF FUTURE SPECIALISTS OF TECHNICAL SPECIALTIES." Scientific Issues of Vinnytsia State M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Section: Pedagogics and Psychology 216, no. 58 (2019): 74–81. http://dx.doi.org/10.31652/2415-7872-2019-58-74-81.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Бугайова, Наталія. "Взаємодія викладача і здобувачів вищої освіти: соціально-психологічний аспект". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T2 (2020): 40–60. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-40-60.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено аналіз наукових досліджень щодо вивчення складових взаємодії викладача і здобувачів вищої освіти. Надано визначення поняття «взаємодія». Розглянуто особливості соціального сприйняття. Надано соціально-психологічну характеристику організації навчально-виховного процесу в вищому навчальному закладі. Визначено етапи навчальної взаємодії. Проаналізовано складові особистості викладача вищої школи. Визначено провідні сторони педагогічної майстерності викладача. Надано характеристику стилям педагогічного спілкування. Розглянуто феномен взаєморозуміння як основну складову взаємодії. Визначено чинники виникнення педагогічного конфлікту та особливості його розв’язання.Виокремлено соціально-психологічні складові ефективної взаємодії в системі викладач-здобувач вищої освіти:формування загальної та професійної культури суб’єктів взаємодії щодо забезпечення професійного рівня спілкування; розвиток комунікативних, психологічних та конфліктологічних компетентностей учасників педагогічної взаємодії; створення благоприємного освітнього середовища щодо відчуття психологічного комфорту та захищеності, зниження емоційної напруженості, реалізації спільної мети, професійного самоствердження та особистісного зростання майбутніх фахівців; формування емоційно-ціннісного та позитивного оцінного ставлення викладача і студента один до одного; правильний вибір стилю спілкування, керування академічною групою при організації спільної діяльності; формування почуття «Ми» в навчально-виховному процесі при педагогічній взаємодії; урахування в навчальній діяльності мети, інтересів та мотивів учасників професійної взаємодії; залучення здобувачів вищої освіти до різних форм роботи з викладачем, наукової співпраці; підтримка взаємовідносин не тільки в рамках аудиторних занять, а й в організації позааудиторних заходів, дозвілля студентів; формування взаємоповаги, взаємодовіри, взаєморозуміння.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Ковач, Леся. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ЕТНОПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ". Society Document Communication, № 13 (10 січня 2022): 311–30. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-311-330.

Повний текст джерела
Анотація:
Узагальнено та проаналізована теоретико-методологічні засади впливу соціально-економічних чинників на етнополітичні процеси в сегментованих суспільствах. Виявлено загальні закономірності та можливі наслідки від спрямованості їх розвитку для загальної політичної ситуації в країні. Найбільше уваги приділено конфліктологічним теоріям, функціональному підходу, теоріям модернізації та культурологічним аспектам соціально-економічної нерівності. Здійснено їх критичний аналіз. Наголошено на значному евристичному потенціалі існуючих теорій та необхідності їх практичного використання. Зазначено, що у більшості теоретичних підходів етнічність розглядається як символічний і соціальний капітал, що може бути використаний для реалізації політичними акторами своїх політичних та економічних цілей як всередині країні, так і поза її межами. У зв’язку з цим вказано на потребу передбачити урахування соціально-економічних характеристик етнонаціональних груп у системі статистичної обробки даних Державним комітетом статистики України. Це дасть змогу постійно відстежувати процеси етносоціальної стратифікації в динаміці та забезпечить наукові дослідження відповідною інформаційною підтримкою. Зазначено, що враховуючи здобутки наявного наукового знання та з метою підвищення ефективності державної етнонаціональної політики перспективним видається застосування підходу (умовно його можна назвати «status quo»), який передбачає перехід від парадигми «ми – вони» до парадигми «я і ми». Його основне завдання – досягти того, щоб кожний громадянин міг вільно і в повній мірі брати участь у суспільно-політичному житті нації, мав можливості соціальної мобільності, одночасно зберігаючи свою власну регіональну, локальну, національно-культурну, духовно-релігійну та особистісну ідентичності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Sushyi, Olena. "Соціальна психологія націєтворення: концептуальні засади і методологічні принципи дослідження". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 41(44) (6 липня 2018): 3–19. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi41(44).128.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено результати першого етапу роботи за НДТ “Націєтворчий та конфліктологічний потенціал форм соціально-психологічного мислення” (ДР №0117U000193)”, яка виконується в лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень ІСПП НАПН України. Науковий пошук було спрямовано на вирішення таких завдань, як: (1) обґрунтування концептуальних засад соціальної психології націєтворення як окремого наукового напряму; (2) розроблення теоретичної соціально-психологічної моделі націєтворчого процесу та методологічних принципів його соціально-психологічного дослідження. У річищі перелічених завдань колективом науковців здійснено спробу концептуалізувати соціально-психологічні засади націєтворчого процесу, виробити інтегральний підхід до аналізу нації як цілісного соціально-психологічного феномену, що спирається на концепцію соціально-психологічного мислення М. Слюсаревського. Концептуальний каркас теоретичної соціально-психологічної моделі націєтворчого процесу та методологічних принципів його соціально-психологічного дослідження утворюють: (1) теоретичні і методологічні підходи до дослідження процесу націєтворення, що склалися в історико-філософському та соціально-політичному пізнанні; (2) етногенетичні, культурно-історичні та психологічні аспекти націєтворення, що є предметом вивчення етнопсихології (етнічної і національної психології); (3) соціально-психологічні аспекти націєтворчого процесу, подані в координатах концепції соціально-психологічного мислення та його формовиявів. Обґрунтовано концептуальні засади соціальної психології націєтворення як окремого наукового напряму, визначено її мету, об’єкт і предмет дослідження. Представлено робочі соціально-психологічні визначення понять “нація” і “націєтворення”. Як концептуальне узагальнення засад та методологічних принципів дослідження соціальної психології націєтворення презентовано однойменну експериментальну розробку навчальної програми “Соціальна психологія націєтворення”, проект структури якої подано в тексті.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Cавчук, Борис, та Наталія Салига. "РЕЦЕПЦІЯ ФЕНОМЕНУ ПЕДАГОГІЧНИХ КОНФЛІКТІВ ЗАХІДНИХ НАУКОВЦІВ У МОДЕЛЮВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ". Молодь і ринок, № 5/191 (29 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.239266.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначено пріоритети дослідження педагогічних конфліктів у західній науці та представлені в ній підходи і методики формування конфліктологічної культури студентів. При осмисленні проблематики педагогічних конфліктів зарубіжні дослідники спираються на міждисциплінарний досвід вивчення конфліктології. Одним із пріоритетних напрямів таких студій стали т. зв. “маргінальні” групи студентської молоді (представники етнічних меншин, особи з обмеженими можливостями здоров’я тощо), які часто стають джерелами виникнення конфліктів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії