Статті в журналах: "Контроль інформаційної безпеки"

1

Serpukhov, O., H. Makogon, S. Novik, A. Klimov, I. Kovalov та V. Bazeliuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ МІЖНАРОДНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ З МЕТОЮ ПОШУКУ ЕФЕКТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 116–21. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.116.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є процес виникнення та розвитку інформаційних загроз безпеці України у воєнній сфері. Метою дослідження є аналіз деструктивних впливів на національний інформаційний суверинитет, пошук ефективних шляхів протидії і механізмів захисту. Задачі: на основі структурно-функціонального аналізу моделі міжнародного інформаційного простору (МІП) визначити загрози та потенційні небезпеки інтеграції України у міжнародний інформаційний простір, смоделювати процес проведення інформаційних атак, що здійснюються у МІП, та розробити оптимальний порядк профілактичних заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері. Використовуваними є методи системного аналізу та статистичної обробки даних. Отримані такі результати. За умов глобальної інтеграції та жорсткої міжнародної конкуренції МІП стає ареною зіткнень і боротьби різновекторних національних інтересів. У зв’язку з цим дослідження реальних та потенційних загроз негативних впливів на Україну у міжнародному інформаційному просторі та створення дієвої системи захисту і протидії дискредитації України на міжнародному рівні набувають значимої актуальності. Застосування “м’якої” сили у сучасних інформаційних технологіях дає змогу реалізувати власні інтереси у МІП. Контент-моніторинг МІП має бути спрямований на виявлення інформаційно-психологічних операцій, об’єктами впливу яких можуть бути: інформаційно-технічні та аналітичні системи, бази даних та інформаційні ресурси, психіка людини, настрої суспільства та імідж Збройних Сил і держави в цілому. Основними профілактичними заходами щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері є своєчасне виявлення, класифікація та контроль факторів дестабілізації, ідентифікація загроз та розробка і виконання заходів щодо їх нейтралізації. Ефективне здійснення заходів захисту національного інформаційного суверинитету та протидії дискредитації України на міжнародному рівні неможливе без виховання інформаційної культури суспільства у цілому, і у майбутніх офіцерів зокрема. Висновки. У роботі проведено дослідження моделі міжнародного інформаційного простору з метою аналіза деструктивних впливів та пошуку шляхів протидії дискредитації України на міжнародному рівні. На основі аналізу умов і чинників, які впливають на процес виникнення та розвиток інформаційних загроз, визначено таку динаміку розвитку інформаційного деструктивного впливу: “чинник інформаційної загрози – проява інформаційної загрози – реалізація загрози (інформаційний вплив) – результати впливу”. В якості профілактичного заходу щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері пропонується контент-моніторінг МІП. У роботі розглядаються шляхи реалізації основних етапів контент-моніторингу МІП із своєчасного виявлення та ефективної протидії інформаційно-психологічним операціям. Крім того, зазначено необхідність виховання інформаційної культури майбутніх офіцерів у фокусі проблем інформаційної безпеки України та протидії деструктивним інформаційним впливам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Shumka, A. V., та P. H. Chernyk. "Теоpетичні аспекти інформаційних війн та національна безпека". Grani 18, № 9 (17 липня 2015): 10–16. http://dx.doi.org/10.15421/1715168.

Повний текст джерела

Анотація:

Широкий та всебічний аналіз методів проведення інформаційної війни для формування дієвого механізму протидії має надзвичайно актуальне значення. Інформаційна війна – дії, що вчиняються для досягнення інформаційної переваги у підтримці національної воєнної стратегії через вплив на інформацію та інформаційні системи противника при одночасному гарантування безпеки власної інформації і інформаційних систем. На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується в двох площинах: у широкому розумінні – для визначення протиборства в інформаційній сфері в засобах масової інформації для досягнення різних політичних цілей; у вузькому розумінні – для визначення воєнного протиборства, у військовій інформаційній сфері для досягнення односторонніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні інформації на полі бою. Дії, пов’язані із забезпеченням інформаційної безпеки, мають включати: спостереження, аналіз, оцінку і прогноз загроз та небезпек; відпрацювання стратегії і тактики, планування попередження нападу, зміцнення потенційних зв’язків, підсилення ресурсів забезпечення інформаційної безпеки; відбір сил і засобів протидії, нейтралізації, недопущення нападу, мінімізації шкоди від нападу; дії із забезпечення інформаційної безпеки; управління наслідками інциденту (кібератаки, інформаційні операції, інформаційні війни). Організація ефективної системи забезпечення інформаційної безпеки передбачає централізоване управління із конкретними функціями, які забезпечують моніторинг і контроль за всіма компонентами національного інформаційного простору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Fedorova, Hanna. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ЖИТТЯ ГРОМАДЯН". Public Administration and Regional Development, № 3 (11 квітня 2019): 162–77. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.03.10.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розкрито змістовне навантаження понять «безпека», «безпека життєдіяльності», «цивільний контроль». Проаналізовано види безпеки та встановлено, що виокремлюють такі види безпеки: безпеку людини; національну безпеку, що складається з державної безпеки, безпеки політичної, економічної, воєнної, технологічної, екологічної, гуманітарної, демографічної, інформаційної, банківської, продовольчої, енергетичної тощо; безпеку життєдіяльності, складовими якої є: безпека праці, безпека військової служби, громадська безпека, безпека харчових продуктів, безпека особиста та ін. Показано що безпека являє собою досить суперечливий, довгостроковий феномен політичної сфери суспільного життя. Наголошено що специфіка політичного розвитку ставить питання про наростання проблем захисту національних інтересів, що вимагає не механічного нарощування зусиль в тому чи іншому загрозливому напрямку, а переосмислення засад функціонування системи забезпечення національної безпеки. Здійснено огляд нормативно-правових актів, що регулюють питання забезпечення безпеки в державі, суспільстві і безпеки громадянина. З’ясовано складові, які забезпечують умови безпечного середовища для населення України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Боднар, І. Р. "ЗАХОДИ ДЕРЖАВИ В СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 37–41. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено роль держави у формуванні інформаційного суспільства та забезпеченні інформа-ційної безпеки. Інформаційна безпека розглянута з позиції однієї з суттєвих складових частин національної безпеки країни, гарантування якої здійснюється завдяки послідовній реалізації ефективної національної інфор-маційної стратегії і в значній мірі сприяє досягненню успіху при вирішенні завдань у всіх сферах суспільства. Визначені інформаційні загрози національній безпеці з точки зору впливу на інформаційну інфраструктуру кра-їни, інформаційні ресурси, на суспільство, свідомість, підсвідомість особистості. Розглянуто ключові понят-тя та основи державної інформаційної політики в сфері інформаційної безпеки. Аналізується діяльність дер-жави в інформаційній сфері. Визначені основні напрями діяльності держави в сфері інформаційної безпеки. Запропоновані концептуальні підходи гарантування інформаційної безпеки. З огляду на те, що проблема забез-печення безперервності функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки держави є ключовою, пріоритетним є створення/відновлення основних напрямів захисту системи національної безпеки в інформа-ційній сфері. Пошук рішень має бути продиктований балансом собівартості подібної системи захисту та її ефективності. З метою практичної реалізації зазначеної стратегії слід створити інтегрований у вертикаль виконавчої влади спеціальний орган, який здійснював би її практичну реалізацію і на який, окрім функції впро-вадження, були покладені обов’язки запуску власне самого процесу розбудови інтегральної системи забезпечен-ня інформаційної безпеки держави, контролю за її виконанням та формулювання нових стратегій з урахуван-ням кардинальних змін у геостратегічних позиціях України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Degtyareva, L., М. Miroshnykovа та S. Voloshko. "АНАЛІЗ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 78–82. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.078.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті виконаний аналіз пріоритетних елементів архітектури системи захисту інформації з позиції ефективності її роботи. Система включає в себе модулі для реєстрації, обліку та обмеження доступу з урахуванням затверджених норм та правил, шифрування інформації, що передається або зберігається, резервування інформаційних ресурсів та забезпечення цілісності. Проаналізовано основні компоненти забезпечення інформаційної безпеки, які здійснюють контроль ефективності проведених заходів та заходів, що вживаються щодо захисту інформації з використанням технічних засобів. Усі ці модулі доцільно використовувати як обов'язкові компоненти системи захисту інформації, хоча переважна більшість загроз для інформаційної системи може бути реалізована лише під час роботи обчислювальної системи. Система інформаційної безпеки є структурною одиницею інформаційної системи; це структурна, функціональна та організаційна складова, що відтворює архітектуру захищеної системи. Безперервність контролю необхідна для постійного захисту всіх елементів системи. Вона повинна бути надійною і працювати як в активному, так і в пасивному стані інформаційної системи. Підвищення безпеки будь-якого об'єкта може бути досягнуто за допомогою багаторівневої і багатокомпонентної конструкції системи захисту. У цьому випадку реалізація будь-якої загрози зможе впливати на об'єкт, що охороняється, лише якщо всі встановлені рівні захисту будуть подолані, з урахуванням всього комплексу вимог захисту та факторів, що впливають на захист.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Янчев, А. В. "Контроль інформаційної безпеки в системах електронного документообігу". Бізнес Інформ, № 4 (2015): 199–204.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Нашинець-Наумова, Анфіса Юріївна, Володимир Леонідович Бурячок, Наталія Володимирівна Коршун, Олексій Борисович Жильцов, Павло Миколайович Складанний та Лідія Володимирівна Кузьменко. "ТЕХНОЛОГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ І КІБЕРБЕЗПЕКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 77, № 3 (19 червня 2020): 337–54. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3424.

Повний текст джерела

Анотація:

Зі збільшенням доступності Інтернету і стрімкого розвитку засобів комунікації, потреби в доступності до інформаційно-телекомунікаційних ресурсів, незалежно від місця їх надходження, постійно зростають. Одними з осередків таких ресурсів є заклади вищої освіти (ЗВО). Сучасні ЗВО і їх корпоративні мережі – це багаторівневе ієрархічне середовище, у якому стикаються інтереси і дані різних груп користувачів: студентів, науково-педагогічних працівників, адміністрації тощо. Оскільки периметр класичної корпоративної інформаційної мережі ЗВО продовжує розвиватися, саме застосування смартфонів, планшетів та інших кінцевих пристроїв з вебдодатками або спеціалізованими АРМ-ами сприяє невідворотній зміні освітнього процесу. Це, своєю чергою, надає користувачам можливість отримувати доступ до навчальних сервісів ЗВО знаходячись як в освітньому закладі, так і поза його межами. Разом з тим при впровадженні концепції доступу до інформації виникає цілий ряд завдань, які необхідно вирішити в процесі забезпечення інформаційної та кібербезпеки ЗВО, а саме: забезпечити: запобігання несанкціонованого доступу до приміщень ЗВО та його локальної мережі; виконання вимог і рекомендацій існуючих політик інформаційної та кібербезпеки; контроль підключених до корпоративної мережі пристроїв на предмет відповідності діючим політикам; логічний поділ корпоративної мережі на зони безпеки без зміни існуючої інфраструктури тощо. Крім захисту інформації обмеженого доступу, необхідно також забезпечити безпеку інформаційних систем ЗВО, зокрема, наприклад, такої системи, як «Електронний Університет». Випадкове або цілеспрямоване виведення цих систем з ладу може зупинити процес навчання і порушити договірні умови між навчальним закладом та студентом (у разі оплати освітніх послуг), нанести матеріальний, моральний та інший збиток громаді навчального закладу та ЗВО в цілому внаслідок проєктно-технологічної та/або інформаційної діяльності. Саме тому питання забезпечення інформаційної і кібербезпеки ЗВО нині є надзвичайно актуальним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Шепета, О. В., та О. К. Тугарова. "Основні вимоги до створення служби захисту інформації на підприємстві". Прикарпатський юридичний вісник, № 3(32) (16 жовтня 2020): 74–77. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).607.

Повний текст джерела

Анотація:

Перед сучасним приватним підприємством гостро стоїть питання забезпечення захисту інформації, яка циркулює на підприємстві. Це пов'язано з розвитком інформатизації підприємства, з постійним зростанням вартості інформації, з одного боку, і активністю інформаційно-аналітичних структур і різного роду порушників, з іншого. Аналіз наукових публікацій дає підстави стверджувати, що у зв'язку зі збільшенням інформаційних потоків на підприємстві обов'язково треба створювати службу захисту інформації. Натепер захист інформації дедалі більше стосується саме суб'єктів підприємницької діяльності, яким потрібно захищатися від витоку своєї інформації. За результатами негативного впливу на основні властивості інформації (конфіденційність, цілісність, доступність) вирізняють фактори дестабілізації техногенного, антропогенного, природного характеру. Тому діяльність служби захисту інформації підприємства повинна регулюватися нормативно-правовими актами, які створюються керівництвом підприємства, в основі яких доцільно використовувати рекомендації міжнародних стандартів серії ISO 2700 і дотримуватись національних правових норм інформаційної безпеки. Метою створення служби захисту інформації є організаційне забезпечення завдань керування комплексною системою захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, здійснення контролю за її функціонуванням. На службу захисту інформації покладається виконання робіт із визначення вимог із захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, проєктування, розроблення і модернізації комплексної системи захисту інформації, а також з експлуатації, обслуговування, підтримки працездатності комплексної системи захисту інформації, контролю за станом захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Комплексний захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах передбачає використання спеціальних правових, фізичних, організаційних, технічних і програмно-апаратних засобів захисту інформації. Контроль за вищевказаними заходами, відповідальність за їх виконання і реалізацію покладається на службу захисту інформації підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Давидюк, А. М. "ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИЯВЛЕННЯ, РОЗШУКУ ТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ОДЕРЖАНИМИ ВІД КОРУПЦІЙНИХ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 3(28) (23 березня 2020): 42–46. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).355.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано засади правового забезпечення впровадження та функціонування сучасних інформаційних процесів в інституційній та управлінській діяльності АРМА. Механізм виявлення, розшуку та управління активами – це публічні функції, реалізація яких є неможливою без таких процесів інформаційної діяльності, як: створення, обмін та поширення інформації; захист відомостей та даних, що охороняються законом; адміністрування даних, оцифровування відомостей; аналіз та статистика тощо. Діяльність АРМА є одним із ключових елементів антикорупційного механізму як з метою протидії корупції, так і ліквідації її негативних наслідків. Процедури виявлення, розшуку та управління активами здійснюються в межах невід’ємної інформаційної діяльності, яка водночас супроводжує внутрівідомчі управлінські процеси. Одним із ключових принципів реалізації державної політики менеджменту корупційних активів у діяльності АРМА є широкі повноваження щодо: отримання, обробки та розголошення інформації про активи; доступу до інформаційних ресурсів, у тому числі тих, які містяться у розпорядженні суб’єктів іноземної юрисдикції; забезпечення відповідними обов’язками органів влади, місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб надавати інформацію, а також механізмами примусу у разі ненадання інформації; широкого поінформування громадськості про факти та процедури арешту активів у кримінальних провадженнях; обробки інших відомостей у сфері кримінального процесу, які потребують захищеності та безпеки; узагальнення та оперативного обміну інформацією щодо активів, одержаних злочинним шляхом. Інформаційна діяльність АРМА є різнотиповою та включає: накопичення, структурування інформації; здійснення відборів необхідних даних у розрізі конкретно заданого критерію пошуку; проведення моніторингу внесення, коригування та видання даних; контроль та порівняння показників роботи відділу, виконавців; автоматизацію формування довідок, звітів; ведення статистики та обліку кореспонденції; забезпечення цілісності та достовірності інформації тощо. Адміністрування Єдиного реєстру арештованих активів – це спеціальний вид складної інформаційної роботи, що потребує спеціального нормативного забезпечення у формі окремого Положення про Єдиний реєстр арештованих активів. Досягнення високих показників під час виявлення, розшуку та управління активами, а також їх повернення з іноземних юрисдикцій у взаємодії з органами досудового розслідування, слідства та суду, іноземними партнерами, а також бізнес-спільнотою, громадянами вимагає від АРМА впровадження не тільки сучасних інформаційних технологій, їх обслуговування, а й якісного інформаційно-правового забезпечення зазначених процесів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Pozhydaieva , М. A., та A. O. Bidiukova . "Правове забезпечення протидії кіберзагрозам у платіжній сфері". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (2 жовтня 2021): 68–77. http://dx.doi.org/10.32886/10.32886/instzak.2021.05.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена висвітленню проблемних аспектів правового забезпечення протидії кіберзагрозам у платіжній сфері. Наразі кібербезпека посідає пріоритетне місце в переліку питань щодо правового регулювання відносин у сфері здійснення платежів в Інтернеті. Це пояснюється сучасною тенденцією трансформації надання платіжних послуг повністю в онлайн простір, який не повною мірою врегульовано де-юре. Метою статті є здійснення аналізу нормативно-правового забезпечення України протидії кіберзагрозам під час здійснення платіжних операцій за допомогою мережі Інтернет у контексті гарантування безпеки платежів. Наукова новизна полягає у тому, що сформульовано та розкрито зміст визначення правового забезпечення протидії кіберзагрозам, що можуть виникати під час проведення платіжних операцій в Інтернеті, як здійснювані уповноваженими суб’єктами за допомогою норм права організаційні, правові, інженерно-технічні, криптографічні заходи, профілактичні (превентивні) та оперативні методи, у тому числі моніторинг та прогнозування, з використанням інформаційно-технологічних засобів, завдяки чому ці суб’єкти формують упорядковану систему своєчасного впливу на загрози безпеці платежів у мережі Інтернет та зумовлені ними ризики. Висновки. До основних правових заходів протидії кіберзагрозам під час здійснення онлайн платежів належать: автентифікація (багатофакторна автентифікація); BankID НБУ; шифрування; контроль доступу до даних; обов’язкове призначення відповідальних осіб за забезпечення захисту інформації, кіберзахисту та інформаційної безпеки і здійснення контролю за їхньою діяльністю з боку керівника надавача платіжних послуг; використання спеціалізованих засобів захисту від зловмисного коду, шкідливого програмного забезпечення та вірусів, їх своєчасного оновлення тощо. Через динамічне реформування законодавства у сфері платіжних послуг існує деяка розрізненість нормативно-правових актів щодо забезпечення кіберзахисту від кібератак та кіберінцидентів під час надання платіжних послуг та здійснення платежів в Інтернеті. Це вказує на необхідність застосування уніфікованого підходу щодо забезпечення правового механізму протидії кіберзагрозам у платіжній сфері, що буде гарантувати належний рівень безпеки онлайн платежів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Лисенко, Сергій. "МАЙБУТНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВІДПОВІДНО ДО ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ". Public management 25, № 5 (29 грудня 2020): 151–63. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-151-163.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблематиці зростання ролі технологій штучного інтелекту та необхідності правового регулювання процесів взаємодії штучного інтелекту і людини в контексті інформаційної безпеки. На переконання автора, без повноцінного і своєчасного нормативного регулювання розробок технологічних новацій, які зможуть приймати самостійні рішення, суспільство ризикує зазнати серйозних втрат. Тому вкрай важливо вже зараз розробити та впроваджувати для інформаційних технологій таке адміністративно-правове регулювання, в якому розвиток технологій не призведе до ризиків для суспільства і збереже за людиною контроль над тим, що відбувається. Автор припускає, що штучний інтелект колись буде позбавлений статусу комп’ютерної програми або технології, і стане самостійним суб’єктом права, наводячи в якості прикладу набуття правоздатності іншим штучним, аб- страктним утворенням — державою. У публікації розглянуто наявні спроби формування правових рамок для взаємодії людини та штучного інтелекту, що мали місце в Європейському Союзі, Японії та КНР. У тому числі — прецедент визнання штучного інтелекту самостійною творчою одиницею, який вже мав місце у китайському місті Шеньчжень, де суд постановив, що певні статті, написані з використанням штучного інтелекту, захищені авторським правом. Окрему увагу присвячено аналізу сучасних досліджень перспектив застосування штучного інтелекту та його взаємодії з людиною. Автором пропонується підхід до регулювання правовідносин, пов’язаних зі штучним інтелектом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Волвенко, Н. М. "ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ НА СОЦІАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я СУСПІЛЬСТВА: ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИЙ ВИМІР". Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 1, № 20 (2020): 18–31. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2020.20.1.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі соціального здоров’я суспільства як найважливішої умови інформаційної безпеки людини. Показано, що зі вступом суспільства в інформаційну фазу свого розвитку виникає безліч викликів, загроз і ризиків. Обговорено, що інформаційне середовище стає наддержавним, планетарним, безмежним, що виходить за рамки сформованого історично соціального контролю і соціального регулювання інформаційних відносин. Виділено параметри соціального здоров’я суспільства, які є необхідними умовами для забезпечення інформаційної безпеки суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Kulbovskyi, I. I., H. M. Holub та O. S. Haydenko. "МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ КОМП’ЮТЕРНОГО МОНІТОРИНГУ МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТРАНСПОРТУ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, №4, 2018, № 4 (серпень 2018): 94–98. http://dx.doi.org/10.33101/s04-4757684.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розробка моделі інформаційних потоків комп'ютерного моніторингу та управління як невід'ємних складових єдиного інформаційного простору господарства електропостачання залізниці; вдосконалення математичних методів організації безперервного моніторингу параметрів функціонування мереж залізниці в процесі постачання електроенергії на тягу поїздів для проведення, контролю роботи електричних мереж і обладнання, ідентифікації аварійних і нормальних режимів роботи електричних мереж в режимі реального часу. Методика. Розробка і моделювання інформаційної системи комп'ютерного моніторингу та поліпшення контролю роботи електричних мереж і обладнання, ідентифікації аварійних і нормальних режимів роботи електричних мереж в режимі реального часу. Результати. Розроблено модель систем моніторингу та управління режимами роботи мережі електропостачання, показує інформаційні зв'язки між компонентами систем і їх об'єктом, а також і способи організації синхронно зареєстрованих первинних даних, формування їх у вигляді єдиного інформаційного Наукова новизна. Для проведення, контролю роботи електричних мереж і обладнання, ідентифікації аварійних і нормальних режимів роботи електричних мереж в режимі реального часу, запропонована математична модель організації змінного моніторингу параметрів режимів мережі електропостачання залізниць та способи організації синхронно зареєстрованих первинних даних і способи формування їх в вигляді єдиного інформаційного простору з загальносистемних позицій як основи оптимізації енергопостачання, поліпшення Безпека, ти руху і реалізації енергозберігаючі їх технологій. Практична значущість. Рішення проблеми оптимізації енергопостачання, поліпшення безпеки руху та реалізації енергозберігаючих технологій. Ключові слова: системний аналіз, енергозбереження, автоматизована система управління, модель, комп'ютерний моніторинг, інформаційні потоки, ідентифікації.Іл. 1. Бібліогр.: 7 назв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Zakharenko, Kostyantyn. "Ефективність використання потенціалу недержавних суб’єктів інформаційної безпеки". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (18 травня 2018): 58–70. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.1-2.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Максимальний результат щодо захисту вітчизняного інформаційно-культурного простору забезпечується співпрацею його державних і недержавних суб’єктів. Демократичні країни мають значний досвід використання потенціалу недержавних суб’єктів інформаційної безпеки різних громадських об’єднань, асоціацій та організацій. Так само, як і державні інститути, ці суб’єкти є генераторами нових ідей та альтернативних підходів у сфері інформаційної безпеки. Неурядові організації є інструментами громадського контролю, знаряддями впливу на визначення цілей і цінностей суспільства, засобами формування суспільної думки. Але не всі неурядові організації можна вважати потенційними суб’єктами інформаційної безпеки. Адже навіть ті серед них, які діють легально, іноді використовуються в інформаційній війні проти України. Саме тому держава має створювати правові, організаційні та економічні умови для розвитку недержавних суб’єктів інформаційної безпеки, а також сприяти їх усебічній співпраці з різними державними структурами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Стрільчук, Людмила. "ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА США ПІД ЧАС ВОЄННОЇ КАМПАНІЇ В ІРАКУ В 1991–2011 РР." Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 109–13. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.18.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з характерних особливостей сучасних міжнародних відносин є боротьба за розширення сфер впливу найрозвинутіших у політичному та економічному плані держав. Одним із потужних засобів розширення сфер впливу є встановлення контролю над інформаційним середовищем держави-суперника чи держави-конкурента. Проведення воєнних кампаній в Іраку об’єднаними силами США та коаліційних держав у період 1991–2011 рр. засвідчило важливість здійснюваної інформаційної політики щодо міжнародної спільноти у вирішенні збройних конфліктів і під час переходу до не збройних шляхів їх розв’язання. Дослідження державної інформаційної політики США під час згаданої воєнної кампанії є надзвичайно важливим, оскільки дає змогу: по-перше, вивчити досвід Сполучених Штатів Америки, які сьогодні володіють найпотужнішим апаратом інформаційної боротьби; по-друге, простежити процес удосконалення політико-правової бази і прийомів реалізації на практиці державної інформаційної політики; по-третє, простежити реалізацію інформаційної політики у ході військових дій в Іраку. Окрім того, стаття має на меті здійснення аналізу інформаційно-пропагандистського забезпечення всіх етапів військової кампанії в Іраку. Розкрито об’єкти, суб’єкти, напрями, форми та засоби реалізації державної інформаційної політики США та охарактеризовано основні тенденції її здійснення. Велике значення під час здійснення інформаційно-пропагандистських кампаній належить засобам масової інформації. З огляду на важливість сучасної системи безпеки України, особливо в умовах російської військової агресії, вивчення засобів та методів зовнішнього інформаційного втручання у внутрішні справи країн видається особливо актуальним. Саме тому у запропонованій науковій розвідці вдамося до аналізу практичної реалізації державної інформаційної політики США під час військової кампанії в Іраку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Holovin, O. O. "Онтологічна інформаційно-аналітична підтримка процесів функціонування системи управління технологіями військового призначення". Озброєння та військова техніка 22, № 2 (25 червня 2019): 16–28. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.2(22).16-28.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано важливість і актуальність проблеми міжвідомчої інформаційної взаємодії в сфері планування, розробки, використання та контролю за переміщенням технологій військового призначення для забезпечення воєнної безпеки держави. Дається визначення поняттю системи управління технологіями військового призначення. Інтеграція різних інформаційних ресурсів в зазначену систему здійснюється на основі процедур трансдисциплінарних онтологій. Запропонований підхід до побудови інформаційно-аналітичної системи забезпечує вирішення когнітивних метазадач: “структуризація”, “аналіз”, “синтез”, “раціональний вибір” при обробці текстових документів, баз даних та знань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

КИРИЛЕНКО, Володимир, та Денис ДЯГЕЛЬ. "ЩОДО ПОШУКУ ШЛЯХІВ ПРОТИДІЇ ОСНОВНИМ ЗАГРОЗАМ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ, ЯКІ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В МІЖНАРОДНИХ ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (16 вересня 2020): 65–81. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.438.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі аналізу результатів ОСД за 2019 рік, огляду завдань, які поставлено підрозділам охорони державного кордону на різних рівнях управління на 2020 рік розкрито визначені шляхи підвищення ефективності виконання завдань за призначенням. Акцентовано увагу на тому, що від ефективності управління державним кордоном залежать безпека держави, розвиток її економіки та людський потенціал, своєчасне забезпечення необхідних значень показників ефективності системи управління державним кордоном сприятиме транскордонному співробітництву, збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів, туризму та спрощенню інших форм законного руху осіб, послуг і товарів. Водночас державні кордони повинні бути закриті для всіх видів незаконної діяльності, що загрожують стабільності держави. Зроблено висновок про те, що проведені заходи з реформування ДПСУ дозволили підвищити рівень захищеності державного кордону, а система інтегрованого управління кордонами повинна працювати в умовах, які постійно і швидко змінюються. Зроблений висновок, що прикордонний контроль необхідно постійно вдосконалювати з урахуванням європейського та світового досвіду в цій сфері, у тому числі запроваджувати нові способи служби, новітні інформаційні технології, засоби контролю та спостереження, сучасні технічні засоби, удосконалювати інформаційно-аналітичне забезпечення прикордонного контролю, зокрема шляхом підвищення ефективності системи аналізу та профілювання ризиків.Запропоновано подальше удосконалення одного із дієвих механізмів у загальній системі протидії правопорушенням на державному кордоні - систему інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами. Розкрито компоненти єдиного інформаційного простору правоохоронних та інших державних органів, задіяних у сфері інтегрованого управління кордонами. У науковій праці під координацією розуміється діяльність, спрямована на узгодження, упорядкування дій у керованій системі, приведення їх у відповідність з поставленою метою. Координація використана як функція управління, яка здійснює інформаційний обмін і має на меті розподілити діяльність в часі, забезпечити взаємодію різних учасників загального процесу в інтересах виконання поставлених цілей, що забезпечує цілісність, стійкість усієї системи. Розкрито варіант напрямків забезпечення швидкості здійснення прикордонного контролю при використанні системи та чинники, які впливають на їх пропускну спроможність. Зроблено висновок, що існуючі методики безпосереднього формування системи інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами не розглядають у зв’язку з відсутністю необхідних для цього інструментальних засобів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Піхоцька, М. Р. "Бюро економічної безпеки як новітній суб’єкт державного фінансового контролю". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 7 (14 вересня 2021): 117–25. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.117-125.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто правовий статус Бюро економічної безпеки як центрального органу виконавчої влади, повноваження якого охоплюють собою аналітичну та правоохоронну діяльність. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення «державний фінансовий контроль», на основі чого подано власне визначення. Сформульовано перелік завдань державного фінансового контролю, виконання яких покладено на Бюро економічної безпеки. Охарактеризовано функції, на виконання яких спрямована діяльність досліджуваного правоохоронного органу. Правоохоронна функція Бюро економічної безпеки полягає у забезпеченні виявлення, розкритті та попередженні фінансових злочинів. Доведено, що аналітична функція Бюро економічної безпеки проявляється через проведення комплексного аналізу фінансової обстановки у державі. Встановлено, що економічна безпека проявляється через реалізацію державної економічної політики. Інформаційна функція проявляється через гносеологічно-прогностичні повноваження Бюро економічної безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Корчагіна, А. М. "МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕЛІГІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ ЯК СКЛАДОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (12 квітня 2022): 87–94. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладено результати дослідження основ державного управління релігійною безпекою як складової національної безпеки України. Розкрито понятійно-термінологічний апарат дослідження, зокрема поняття «релігійна безпека», визначено чинники забезпечення релігійної безпеки, зокрема внутрішньорелігійна та зовнішньорелігійна стабільності, наявність комплексної стратегії суспільно-політичного й духовного розвитку держави. В ході проведеного дослідження автор звертає увагу на відсутність єдиного підходу в правовій та управлінській доктрині до розуміння дефініції та змістовного наповнення національної безпеки загалом та релігійної безпеки як її складової зокрема. Автором надано дефініцію відносин у сфері релігійної безпеки та окреслено їх особливості в контексті державного управління. Окрема увага приділена характеристиці складових здійснення державою політики в сфері релігійної безпеки. Проаналізовано інституційне забезпечення, зокрема систему державних органів, діяльність яких направлена на встановлення, забезпечення та реалізацію релігійної безпеки; охарактеризовано правові основи державного регулювання релігійної безпеки України як елементу механізму державного управління національною безпекою країни та визначено недоліки правового регулювання зазначеної сфери. Проведене дослідження змісту нормативно-правових актів, які регламентують релігійну безпеку свідчать про їх декларативний характер, «безадресність», та в більшості випадків в них відсутній чіткий механізм реалізації та контролю за виконанням приписів, що вони містять. Також автором визначено роль та значення наукової та інформаційної складової даного механізму як важливих компонент, спрямованих на інформування населення про реальні та потенційні загрози та прояви їх деструктивного впливу як індивідуального характеру, так і на загальнодержавному та міжнародному рівнях. На основі проведеного дослідження зроблено висновки щодо розуміння сутності механізму державного релігійною безпекою України як складової національної безпеки в Україні та перспектив подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Заріцька, Н. М. "МЕДІАГРАМОТНІСТЬ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ: РЕЗУЛЬТАТИ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 150–54. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.29.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена теоретичному аналізу проблеми медіаграмотності в контексті забезпечення інформаційно- психологічної безпеки в умовах гібридної війни. Описано актуальність даної проблеми, що виражається в необхідності пошуку чинників та механізмів досягнення інформаційно-психологічної безпеки особистості в умовах сучасного інформаційного простору. Описано складові частини реалізації інформаційно-психологічної безпеки особистості: нормативно-правова, інституційна та технологічна. Порушення інформаційно-психологічної безпеки особистості представлені в розрізі перебігу «гібридної війни», що передбачає цілеспрямовані впливи на масову свідомість за допомогою застосування різноманітних інформаційно-психологічних операцій. До негативних наслідків інформаційних впливів на свідомість особистості належать зміни психіки, психічного здоров’я людини, що реалізуються через порушення адекватності сприйняття світу; порушення та дезорганізація системи ціннісних орієнтацій та особистісного світогляду тощо. Представлено загрози інформаційно-психологічної безпеки сучасного українського суспільства, які полягають у відсутності регулятивної діяльності держави в питаннях медіа та віртуального середовища, розпорошеність медіа між приватними особами та його незбалансованість, «таблоїдизація» і розповсюдження перекручування фактів, наявність цілеспрямованого впливу на свідомість реципієнта з певною метою тощо. Узагальнено, що засобом протидії інформаційно-психологічним впливам в умовах гібридної війни виступає розвинена медіаграмотність особистості, її медіакультура, медіаобізнаність та медіакомпетентність. Медіаграмотність у такому випадку виступає як фільтр – оборонний засіб від різноманітних інформаційно шкідливих подразників, наявність у населення ідеологічної соціокультурної свідомості. Медіаграмотність розглядається як вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомоги медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Kruhlyi, D. H., O. O. Druzhynyn та A. V. Sokolov. "ВИКОРИСТАННЯ РІЧКОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЯК ЗАСІБ БЕЗПЕЧНОГО МАНЕВРУВАННЯ СУДЕН". Transport development, № 2(7) (15 березня 2021): 98–110. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Натепер річкові інформаційні системи стали невіддільною частиною державної системи забезпечення безпеки судноплавства. Такі системи створю- ються на акваторіях морських портів і на підходах до них, а також на всій про- тяжності внутрішніх вод. Метою статті є аналіз стану й перспектив розвитку річкових інформаційних систем. Визначено сучасний стан і перспективи розвитку інфраструктури внутрішніх водних шляхів, що складаються з багатьох взаємо- пов’язаних факторів. Більшу частину чинників об’єднує необхідність підвищення безпеки судноплавства, яка своєю чергою виділяє ряд напрямів розвитку, з-поміж яких підвищення ефективності використання інфраструктури внутрішніх вод- них шляхів і вдосконалення системи управління судноплавством у цілому. Резуль- тати. Визначено систему обробки інформації про навігаційну обстановку, що є основою ключової концепції програмного модуля системи річкової інформаційної системи. Сформована основа для створення програмної компоненти інформацій- ної системи судноводія. У результаті проведених досліджень виявлено значення застосування річкових інформаційних служб на українських річках для інтенсив- ного розвитку ринку транспортних і логістичних послуг як України в цілому, так і окремих її регіонів. У статті визначено актуальність використання цифро- вого коносамента, що дасть можливість у реаліях, які склалися, відповідно до чинних обмежень, спричинених заходами щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, змен- шити контакт та убезпечити членів екіпажу й приймальної сторони. Ство- рена автоматична система та її застосування на внутрішніх водних шляхах України дозволить полегшити роботу судноводія, зменшити кількість помилок. Характеризуючи обладнання, ми пропонуємо принцип такої структуризації, яка полегшить роботу такої системи в автономному режимі. Тобто визначено концепцію сукупної структури річкової інформаційної системи, що дасть мож- ливість безпечного проходження суден на внутрішніх водних шляхах і дозволить знизити вплив людського фактора на виконання навігаційних операцій. Висновки. Застосування річкової інформаційної системи спрямоване на убезпечення навіга- ційних операцій і підвищення ефективності вантажоперевезень завдяки постій- ному інформаційному контролю положення судна, місцеперебування стаціонар- ного й рухомого об’єктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Іatsyshyn, Andrii V., Oleksandr O. Popov, Volodymyr O. Artemchuk, Valeriia O. Kovach та Iryna S. Zinovieva. "АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ". Information Technologies and Learning Tools 72, № 4 (21 вересня 2019): 286–305. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v72i4.2993.

Повний текст джерела

Анотація:

Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Шматко, Олександр Віталійович, та Ірина Олександрівна Яковлева. "Дистанційне навчання у вищій школі. Сервер інформаційних технологій кафедри фундаментальних дисциплін АПБУ". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (19 квітня 2014): 255–58. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.444.

Повний текст джерела

Анотація:

1. Вступ. Сьогодні Україна потребує нових технологій, які підтримують масову підготовку спеціалістів з пожежної безпеки із використанням сучасних комунікаційних та інформаційних засобів. При цьому використання нових інформаційних технологій має на меті підвищення ефективності та якості підготовки спеціалістів шляхом створення умов для безперервної освіти, тобто освіти “через все життя”. В результаті повинна бути забезпечена підготовка кадрів з новим типом мислення, який відповідає умовам роботи у сучасному високотехнологічному та інформаційному суспільстві. Враховуючи це, особливої важливості набуває розвиток системи дистанційної освіти, причому якість дистанційної освіти буде вища, якщо вищий буде рівень дистанційних курсів, які надаються учням.2. Основні типи технологій, застосовуваних у навчальних закладах нового типу. Використовувані сьогодні технології дистанційного навчання можна розділити на три великі категорії:неінтерактивні (друковані матеріали, аудио-, відео-носії),засоби комп’ютерного навчання (електронні підручники, комп’ютерне тестування і контроль знань, новітні засоби мультимедіа),відеоконференції – розвинені засоби телекомунікації по аудіоканалах, відеоканалах і комп’ютерним мережам.Засоби оперативного доступу до інформації з комп’ютерних мереж додали якісно нові можливості дистанційному навчанню. Наприклад, у російській вищій школі вони активно розвиваються у вигляді застосування електронних підручників і технології обміну текстовою інформацією за допомогою асинхронної електронної пошти.Електронна пошта економічно і технологічно є найбільш ефективною технологією, що може бути використана в процесі навчання для доставки змістовної частини навчальних курсів і забезпечення зворотного зв’язку слухачів, з викладачем.Оперативний доступ до інформаційних ресурсів дозволяє одержати інтерактивний доступ до баз даних, інформаційно-довідкових систем, бібліотек при вивченні конкретної дисципліни. Даний режим доступу ON-LINE дозволяє за лічені секунди здійснити передачу необхідного навчального матеріалу, комп’ютерних програм та ін. за допомогою таких комп’ютерних систем, як GOPHER, WWW, VERONICA з великих науково-педагогічних центрів, та з локальних вузлів мережі Internet.Основним фактором при виборі інформаційних технологій як засобів навчання повинний бути їх освітній потенціал. В Україні економічна і технологічна ситуація така, що вибір засобів залежить не від їх педагогічного потенціалу і навіть не від їх вартості, а від їх поширеності.2. Методи дистанційного навчання2.1. Методи навчання за допомогою взаємодії слухача з освітніми ресурсами при мінімальній участі викладача (самонавчання). Для розвитку цих методів характерний мультимедіа підхід, коли за допомогою різноманітних засобів створюються освітні ресурси: друковані, аудіо-, відео-матеріали, і що особливо важливо для електронних університетів – навчальні матеріали, що доставляються по комп’ютерних мережах. Це, насамперед:інтерактивні бази даних;електронні журнали;комп’ютерні навчальні програми (електронні підручники).2.2. Методи індивідуалізованого викладання і навчання, для яких характерні взаємини одного студента з одним викладачем чи одного студента з іншим студентом (навчання “один до одного”).Ці методи реалізуються в дистанційному навчанні в основному за допомогою таких технологій, як телефон, голосова пошта, електронна пошта, CHAT, ICQ, участь у форумах.2.3. Методи, в основі яких лежить представлення студентам навчального матеріалу викладачем чи експертом.Ці методи, властиві традиційній освітній системі, одержують новий розвиток на базі сучасних інформаційних технологій. Так, лекції, записані на аудио- чи відеокасети, що читаються по радіо чи телебаченню, доповнюються в сучасному дистанційному освітньому процесі так називаними “е-лекціями” (електронними лекціями), тобто лекційним матеріалом, розповсюджуваним по комп’ютерних мережах за допомогою електронної пошти чи доступу до освітніх баз даних.2.4. Методи, для яких характерна активна взаємодія між всіма учасниками навчального процесу (навчання “багато до багатьох”). Значення цих методів і інтенсивність їх використання істотно зростає з розвитком навчальних телекомунікаційних технологій. Іншими словами, інтерактивні взаємодії між слухачами, а не тільки між викладачем і слухачем, стають важливим джерелом одержання знань. Розвиток цих методів зв’язано з проведенням навчальних колективних дискусій і конференцій. Особливу роль у навчальному процесі мають комп’ютерні конференції, що дозволяють всім учасникам дискусії обмінюватися письмовими повідомленнями як у синхронному, так і в асинхронному режимі.3. Сервер інформаційних технологій кафедри фундаментальних дисциплін Академії пожежної безпеки України (СІТ ФД АПБУ www.fd-apbu.narod.ru)Головним завданням проекту СІТ ФД АПБУ є організація загальнодоступного дистанційного навчання з дисципліни “Інформатика та комп’ютерна техніка” (а в майбутньому і інших дисциплін) для слухачів очного та заочного відділення АПБУ з спеціальності “Пожежна безпека”, через комп’ютерну мережу. При цьому використовується принципово нова форма навчання – дистанційне навчання через електронну пошту і on-line Інтернет.Перший дистанційний курс складається з 44 уроків російською та українською мовами, який розсилається слухачам електронною поштою або видається у вигляді електронного підручника на дискетах. Кожний слухач може вибрати для себе мову навчання. У ході проведення курсу забезпечується зворотній зв’язок з учнем. Кваліфікованими викладачами надається конкретна допомога кожному учневі через електронну пошту та дошку оголошень безпосередньо на сайті. Перевірка знань проводиться за допомогою тестів та виконанням розрахунково-графічних та контрольних робіт, варіанти котрих доступні через Internet. Російський і український варіанти курсу “Інформатика та комп’ютерної техніка”, а саме методичні розробки, електронні варіанти лекцій, практичні завдання, варіанти контрольних та розрахунково-графічних робот, приклади виконання розрахунково-графічних та контрольних робіт, розміщенні на безплатному WWW-сервері (www.fd-apbu.narod.ru) для відкритого доступу користувачів до навчальних матеріалів.У розробці курсу брали участь викладачі кафедри фундаментальних дисциплін АПБУ під керівництвом професора Яковлевої І.О. У навчанні беруть участь слухачі очного та заочного відділень АПБУ із різних міст України.Здійснення проекту підтверджує необхідність і актуальність дистанційного навчання через Інтернет для країн колишнього Радянського Союзу.Головним результатом проекту є той факт, що зроблено першу спробу створити і провести дистанційний курс з основ інформатики та комп’ютерної техніки. Даний експеримент показує, що Україна готова прийняти нові форми навчання на основі застосування Internet і потребує їх. Пріоритетний напрям майбутнього полягає у вирішенні завдань формування інформаційної і телекомунікаційної культури нашого суспільства в цілому та надання конкретної допомоги майбутнім спеціалістам з пожежної безпеки у оптимальному використанні мережі Інтернет у своїй роботі і для вирішення конкретних професійних завдань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Новосельський, І. Ф. "Політико-правові засади функціонування нових медіа: світовий досвід та Україна". Актуальні проблеми політики, № 65 (2 вересня 2020): 61–67. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.307.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості світового законодавчого досвіду у сфері правового регулювання онлайн-медіа. З'ясовано, що вирішення питання правового забезпечення діяльності засобів масової інформації грунтується, з одного боку, на створенні окремих спеціальних норм для регулювання діяльності електронних медіа, з іншого - без створення галузевих законодавчих актів щодо саморегуляції відносин в мережі Інтернет. Зазначено, що міжнародне правове регулювання медіа відбувається в рамках умовних «східної» та «західної» моделей. Перша відрізняється домінантним контролем держави над медіапростором, мінімізацією саморегулювання відносин учасниками інформаційної діяльності. Друга закріплює за державою право регулювати та встановлювати розумний баланс між нормативно-правовою базою й інструментами саморегуляції. У рамках західної моделі запропоновано розгляд двох підходів щодо законодавчо визначеного впливу держави на функціонування засобів масової інформації. У межах підходу «держава-модератор» констатується залежність медіа від змін політичного ландшафту, збільшення урядового контролю над інформаційним простором, застосування методів фінансового тиску, процеси олігархізації медіа, підвищення непрозорості медіавласності (Угорщина, Чехія, Польща, Сербія). Другий підхід «держава-гарант» закріплює рекомендаційний характер норм діяльності конвергентних медіа та мінімізує втручання держави (Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки). Визначено, що проблемним аспектом законодавства європейського медійного простору залишається відсутність у країнах-членах Європейського Союзу узгодженого та послідовного підходу до видалення нелегального контенту в діяльності нових медіа. У результаті розгляду чинного законодавства України засвідчено суперечливість правового забезпечення діяльності засобів масової інформації. Констатовано розгалуженість системи законів щодо діяльності засобів масової інформації, задекларовані наміри узгодити її із законодавством європейських країн відповідно до низки зобов'язань. Проте стверджується, що відсутність дієвих механізмів захисту національного медіапростору України та побудови інформаційного середовища, здатного протистояти загрозам інформаційній безпеці, пропаганді в соціальних медіа, актуалізує необхідність національного регулювання відносин в Інтернеті.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Толюпа, С., Н. Лукова-Чуйко та Я. Шестяк. "ЗАСОБИ ВИЯВЛЕННЯ КІБЕРНЕТИЧНИХ АТАК НА ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 2 (грудень 2021): 19–31. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.02.019.

Повний текст джерела

Анотація:

Системи виявлення мережевих вторгнень і виявлення ознак кібератак на інформаційні системи вже давно застосовують як один із необхідних рубежів оборони інформаційних систем. Сьогодні системи виявлення вторгнень і атак – це зазвичай програмні або апаратно-програмні рішення, які автоматизують процес контролю подій, що відбуваються в інформаційній системі або мережі, а також самостійно аналізують ці події в пошуках ознак проблем безпеки. Оскільки кількість різних типів і способів організації несанкціонованих проникнень у чужі мережі за останні роки значно збільшилася, системи виявлення атак (СВА) стали необхідним компо- нентом інфраструктури безпеки більшості організацій. Незважаючи на існування численних методів виявлення аномалій, їхня слабка стійкість, відсутність верифікації, велика кількість хибних спрацьовувань, вузька спеціалізація та дослідницький характер не дають змоги широко їх використовувати. Одним із найпоширеніших типів атак є DDoS-атака – атака типу “відмова в обслуговуванні”, яка за допомогою переривання або призупинення обслуговування хост- сервера робить онлайн-сервіс недоступним для користувачів. У статті запропоновано аналіз такої атаки, можливості її виявлення та реалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Скорик, М. О., С. Ю. Горбань та О. Ю. Скрицька. "СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК СКЛАДНИКА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 7–11. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано та відображено думки вчених, які зробили вагомий внесок у дослідження категорії «економічна безпека підприємства». Систематизовано та виявлено особливості наявних підходів до визначення поняття економічної безпеки підприємства на сучасному етапі розвитку, таких як: ресурсно-функціональний, гармонізаційний, захисний, конкурентний, інформаційний, фінансовий та економіко-правовий підходи, підхід, спрямований на забезпечення стійкості і розвитку підприємства. Уточнена сутність економічної безпеки підприємства з метою створення передумов реалізації та забезпечення економічної безпеки у практиці роботи вітчизняних підприємств. Запропоновано визначення сутності економічної безпеки підприємства, яка розглядається як механізм захищеності та контролю за процесом розвитку всіх сфер діяльності, захисту інтересів підприємств від негативної дії зовнішніх та внутрішніх чинників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Піткевич, П. "Принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (30 жовтня 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень. Наголошено, що продуктивність є важливим фактором для розгляду системи хмарних обчислень. Доступ до загальнодоступних хмар здійснюється через Інтернет і стикається з обмеженнями смуги пропускання, наданими їх відповідними постачальниками інтернет-послуг. Підкреслено, що масштабування до більшої пропускної здатності Інтернету може значно збільшити загальну вартість володіння хмарними рішеннями. Розглянута архітектура модулю контролю доступу, щодо забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень, а також запропонована концептуальна схема реалізації процесів автентифікації та авторизації за допомогою модулю контролю доступу, яка відрізняється від існуючих комплексним підходом до класифікації облікових даних користувача і засобів, методів захисту, і може бути застосована до всіх інформаційних систем. Визначено основні архітектурні рішення побудови архітектури модулю контролю доступу, виявлено її переваги та недоліки з точки зору інформаційної безпеки, визначено основні моделі обслуговування хмарних обчислень, описана еталонна архітектура хмарних обчислень з точки зору захисту даних і моделі безпеки. Підкреслено, що архітектура контролю доступу має три основні частини, які працюють разом для обробки запитів доступу: модуль контролю доступу, який приймає/відхиляє/перенаправляє запити на доступ, віртуальна розподілена мережа, яка розгортає та контролює ресурси та послуги, а також централізована глобальна система управління ресурсами, яка обробляє переміщення запитів до інших хмар для віддаленого використання послуг/ресурсів. Наголошено, що глобальна система управління ресурсами діє як бар'єр між різними хмарними службами на одному рівні або різних шарах, а використання однієї централізованої глобальної системи управління ресурсами у запропонованій архітектурі ґрунтується на тому, щоб уникнути використання угоди про рівень послуг для кожного рівня обслуговування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Сапожник, Д. І., та Л. Б. Демидчук. "ЗАХИСТ СПОЖИВЧОГО РИНКУ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФАКТОР У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СПОЖИВАЧІВ З БОКУ ДЕРЖАВИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 108–15. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто механізм державного контролю якості продукції як фактор захисту прав спожи-вачів. Охарактеризовано правовий статус споживача на сучасному етапі становлення ринкової економіки. Виявлено ряд проблем, пов’язаних із невідповідністю продукції споживчим вимогам. Запропоновано заходи для підвищення ефективності механізму державного контролю за якістю товарів і послуг у сфері захисту спо живчого ринку. Названо причини того, що виробники товарів, торговельні організації та організації обслугову-вання, а також інші підприємці, використовуючи своє становище на споживчому ринку, порушують права й інтереси споживачів, пропонуючи їм продукцію з явними і прихованими недоліками, з сурогатами з простроче-ним терміном придатності, з недостовірною інформацією про склад, основні властивості, виробника тощо. Показано, що державне регулювання якості в розвинених країнах здійснюється послідовно і суворо, що насті-льки ж необхідно Україні, але внаслідок дій лобістів від промисловості постійно скорочується. Показано, що окремі контрольно-наглядові функції ліквідованих державних контролюючих органів в Україні були передані Держпродспоживслужбі України, що знаходиться у підпорядкуванні Міністерства економіки і здійснює конт-рольно-наглядові функції за виконанням законів у сфері забезпечення прав споживачів, дотримання санітарно-го законодавства та правил продажу товарів, причому в основному харчового та тотожних призначень. Од-нак здійснювати контрольні закупівлі їй заборонено, що істотно обмежує реалізацію контрольно-наглядових функцій. Наслідком такого “розмаїття” відповідальності неминуче стають численні (свідомі або несвідомі) помилки, які призводять до її ослаблення, незадовільного стану з якістю товарів народного споживання на національному ринку. Зроблено висновок, що здійснення реформування системи державного контролю в сфері споживчого ринку може відбуватися за наступними напрямками: усунення і недопущення в майбутньому нее-фективного дублювання повноважень і дій відповідних контролюючих органів; формалізація процедури прове-дення інспекцій (перевірок), включаючи створення чіткої шкали штрафів і покарань, а також прозорість за-стосування інших видів санкцій; створення випробувальної лабораторної бази в кожному регіоні; створення відкритих регіональних інформаційно-аналітичних систем або центрів; створення можливості для недержав-ного (споживчого) контролю на ринку за умови виключення можливості заподіяння шкоди сумлінним учасни-кам ринку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Стілл, Артем Васильович. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКОЮ РЕГІОНУ". Public management 29, № 1 (24 травня 2022): 134–40. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Сформульовано та науково обґрунтовано методичні підходи щодо концепції публічного управління соціально-економічної безпекою регіону шляхом побудови моделі публічного управління соціально-економічної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону. Визначено, що одним із важливих елементів системи державного управління соціально-економічною безпекою є інституційно-правовий фактор, що включає законодавче та нормативне забезпечення формування та підтримки належного рівня соціально-економічної безпеки в країні та регіонах. Систематизовано проблеми забезпечення соціально-економічної безпеки економіки, визначені фактори та інституційні аспекти забезпечення соціально-економічної безпеки. Це дозволило розробити концептуальну модель державного управління соціально-економічною безпекою регіону. При цьому джерелом виникнення більш стійкого стану і поштовхом до самоорганізації в складній системі є руйнування колишнього стійкого стану. Тому розвиток економіки, в тому числі регіональної, представляє собою стохастичний процес, який характеризується виникненням періодичних дисипацій (розсіювання) накопичених нею ресурсів зростання, внаслідок чого темпи її зростання можуть сповільнюватися – і, на певних етапах, розвиваються в процеси у вигляді криз, нестійких станів, «струсів», екстремальних станів. Тому для ефективного управління розвитком економіки, підвищення соціально-економічної безпеки регіону необхідно формування нової парадигми публічного управління соціально-економічною безпекою, що спирається на ідеї формування структур-атракторів, які здатні «притягувати» позитивні траєкторії розвитку регіону. У процесі самоорганізації регіональної системи, як було зазначено вище, відбувається придбання нею нової якості стійкості в області тяжіння атрактора. Запропонована модель характеризується тим, що відображає важливі складові частини регіональної системи державного управління соціально-економічною безпекою: процес, що забезпечує регулювання, контроль, концентрацію ресурсів на найважливіших сферах соціально-економічної безпеки; структуру, що включає сукупність підрозділів і служб державних органів, що реалізують функції нормативного, інформаційного, організаційного, кадрового та технічного забезпечення системи соціально-економічної безпеки регіону. Мета роботи. Метою статті є дослідження концептуальних аспектів публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Методологія. Значний внесок у дослідженні аспектів публічного управління соціально-економічною безпекою на рівні регіону внесли відомі вітчизняні вчені, такі як Александрова О.Ю., Дикань В.В., Жовнірчик Я.Ф., Івашина С.Ю., Івашина О.Ф. та інших науковців. Аналіз попередніх досліджень та публікацій з даної проблематики свідчить про те, що авторами, як правило, досліджувалися тільки окремі аспекти соціально-економічної безпеки ми розглянемо концептуальні аспекти публічного управління соціально-економічної безпекою регіону. Наукова новизна. Удосконалено механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються державою на рівні центру, де виділено спеціальні механізми публічного управління соціально-економічною безпекою, що реалізуються на рівні регіонів. До таких механізмів віднесені: нормативно-правові, фінансові, організаційно-розпорядчі, механізми соціального партнерства, інфраструктурні, інформаційні та механізми конвергенції. Висновки. Запропоновано концептуальну модель публічного управління соціально-економіч- ної безпекою регіону, що відрізняється від наявних тим, що вона сформована з урахуванням виявлених факторів соціально-економічної безпеки та специфіки інституційних умов регіону, а також встановлених механізмів публічного управління соціально-економічною безпекою регіону.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Галіяш, Н. Б. "ВАЖЛИВІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ІНФЕКЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ В МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ ТЕРАПЕВТИЧНОГО ТА ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛІВ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 87–95. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12430.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Найпоширенішими негативними наслідками, що спостерігаються у госпіталізованих пацієнтів, є побічна дія лікарських препаратів, інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД) та хірургічні ускладнення. Широке розповсюдження ІПНМД відображено в багатьох наукових роботах, однак дані щодо рівнів ІПНМД суперечливі й залежать від країни, де проводилися дослідження, профілю стаціонару або відділення, ефективності та неупередженості системи реєстрації тощо. Мета дослідження – вивчити світовий та український досвід впровадження системи інфекційного контролю в медичних закладах терапевтичного та хірургічного профілів шляхом аналізу доступних інформаційних та літературних джерел. Матеріали і методи. Здійснено аналіз інформаційних ресурсів мережі «Internet», іноземних фахових видань, медичної бази даних MEDLINE/PubMed за останні десять років. Застосовано метод інформаційного пошуку та аналітико-порівняльний. Результати. Інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, – це інфекції, які вперше з’являються через 48 год або більше після госпіталізації або протягом 30 днів після надання медичної допомоги. Дослідження, проведені у країнах із високим рівнем доходу, показали, що 5–15 % госпіталізованих пацієнтів набувають ІПНМД, що може вразити від 9 до 37 % тих, хто потрапив до відділень інтенсивної терапії, а в Європі показники поширеності ІПНМД у лікарняних закладах загального профілю коливаються від 4,6 до 9,3 %. Профілактика ІПНМД залежить від ретельного впровадження та дотриманні методів контролю інфекцій. Численні вітчизняні та зарубіжні дослідники вказують на важливість впровадження системи інфекційного контролю для підвищення якості та безпеки надання лікувальної допомоги в стаціонарах. Висновки. Незважаючи на розвиток багатьох високотехнологічних методів, миття рук із милом або спиртом все ще залишається найважливішим засобом підтримки особистої гігієни та запобігання ІПНМД. Однак через зростання кількості бактерій, стійких до антибіотиків, і небажання деяких медичних працівників впроваджувати найкращі практики боротьби з інфекціями, ІПНМД залишаються однією з найбільших причин смерті в більшості країн. Тому важливо, щоб стратегічні, політичні та освітні ініціативи продовжували зосереджуватися на лікуванні та контролі цих інфекцій. Для цього потрібні подальші практичні зусилля, щоб впровадити запропоновані заходи в практику, та наукові дослідження, які б дозволили доказово обґрунтувати впровадження більш ефективних та новітніх методик інфекційного контролю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Лупак, Р. Л., Т. Г. Васильців, О. В. Рудковський та Я. П. Березівський. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ЗАСОБИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті полягає у визначенні проблемних аспектів, а також обґрунтуванні стратегічних пріоритетів та засобів державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва України. Узагальнено теоретично-методичні підходи до сутнісного трактування поняття «фінансово-економічна безпека». Надано авторське трактування поняття фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. За результатами аналізу обґрунтовано, що стан фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні недостатній. Виявлено проблемні аспекти фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого бізнесу в Україні. Обґрунтовано мету, стратегічні пріоритети, завдання та засоби державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні. Зокрема, основна мета відповідної політики полягає у створенні належних умов підприємницької діяльності, забезпеченні належного рівня захищеності підприємницького сектору від внутрішніх та зовнішніх загроз, посиленні ролі суб’єктів підприємництва в мінімізації ризиків безпеки держави, забезпеченні інноваційного складника конкурентоспроможності національної економіки. Визначено операційні цілі, засоби реалізації та засоби контролю ефективності державної політики забезпечення фінансово-економічної безпеки малого підприємництва в Україні. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні методичних засад моніторингу як процесу збору, формування та узагальнення даних та діагностики як установлення діагнозу і визначення методів та засобів поліпшення стану фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. Методика базується на інформаційному забезпеченні, сформованому зі значень індикаторів безпеки, підібраних за такими групами параметрів, як: фінансово-економічна незалежність; стабільність та стійкість, ефективність функціонування; захищеність фінансово-економічних інтересів; захищеність від зовнішніх та внутрішніх загроз; здатність суб’єктів малого підприємництва до розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Мороз, А. М., Н. О. Похлєбіна та В. А. Хобін. "Інформаційно-аналітична система приймальної комісії ОНАХТ як основа автоматизованого управління формування контингенту студентів". Automation of technological and business processes 12, № 4 (30 грудня 2020): 36–42. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i4.1933.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню автоматизації процесу формування контингенту студентів (ФКС) у ході поточної вступної кампанії у Одеській національній академії харчових технологій. Розглянуто основні цілі та завдання, що виконує приймальна комісія закладу вищої освіти. Розглянуто практичне застосування автоматизованої інформаційно-аналітичної системи (ІАС). Наведено процеси, що відбуваються в інформаційно-аналітичній системі. Виділені особливості системи як об'єкта управління. Представлена розроблена інформаційна система, що забезпечує наскрізну автоматизацію управління роботою приймальної комісії на прикладі Одеської національної академії харчових технологій. Описано функціонування автоматизованої системи приймальної комісії (ПК) закладу вищої освіти. Наведено повний алгоритм дій, що виконує секретар відбіркової комісії з моменту прийняття заяви або документа до оголошення рейтингу та формування списків на зарахування. Представлено зовнішній вигляд основних інтерфейсів автоматизованого робочого місця оператора, його функції и задачі. Створено систему логування та контролю доступу до функцій автоматизованої інформаційно-аналітичної системи, що складається з декількох рівнів допуску, що забезпечує безпеку і цілісність даних, розділяє користувачів на операторів і адміністратора. Інформаційно-аналітична система управління розглянута як система з автоматизованою технологією отримання результатів організації, документаційного оформлення. Наведено структурні схеми інформацйної системи та її підсистем, що дозволяє детально розглянути кожну розроблену функцію та її можливості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Єременко, Сергій. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В АСПЕКТІ СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЄДИНОЮ ДЕРЖАВНОЮ СИСТЕМОЮ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, № 8 (13 липня 2021): 203–8. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.30.

Повний текст джерела

Анотація:

Регулювання соціальної сфери є однією з головних функцій держави. У соціальній сфері держави цивільний захист має такі функції, як політична і правова. Інформаційну діяльність розглянуто як необхідну складову частину організації державного управління у сфері цивільного захисту, роботи керівного складу та фахівців. Ця діяльність розглядається як частина роботи Держав- ної служби України з надзвичайних ситуацій, виконання завдань якої пов’язана безпосередньо з регулюванням соціальних процесів. Політико-правову складову частину забезпечення цивільного захисту, у т. ч. і пожежної без- пеки розкрито через призму необхідності поширення заходів державного контролю. Розкрито основні підходи до розв’язання проблем підвищення управління єдиною державною системою цивільного захисту, її інформаційно-правового забезпечення. Висвітлено актуальність потреби вдосконалення механізмів організаційно-правового регулювання у цій сфері, доведено необхідність надання пріоритетності про- цесам інформатизації управління у справі забезпечення цивільного захисту в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Zhovnirchyk, Yaroslav, та Аnna Martseniuk. "Електронне врядування та електронний документообіг у процесі прийняття управлінських рішень". Public Administration and Regional Development, № 6 (13 січня 2020): 802–23. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті охарактеризовано системний підхід стосовно впровадження електронного врядування (е-врядування) у процесі прийняття державних рішень, яке щороку стає більш актуальним. Процес його стрімкого застосування обґрунтовується тим, що в умовах розвитку глобального інформаційного суспільства виконання державою її конституційних обов’язків, надання послуг громадянам супроводжується розширенням використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Сформовано мету впровадження е-врядування задля досягнення європейських стандартів якості надання адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади для суспільства. Досягнення цієї мети передбачає реалізацію системи взаємопов’язаних цілей у рамках відповідної державної політики: підвищення якості та доступності публічних послуг для громадян та бізнесу, спрощення процедур і скорочення адміністративних витрат; підвищення якості управлінських процесів, контроль за результативністю та ефективністю діяльності органів публічної влади; забезпечення відкритості інформації про діяльність органів публічної влади, розширення доступу до неї та надання можливості безпосередньої участі людини та інститутів громадянського суспільства у процесах підготовки й експертизи проектів політико-адміністративних рішень. Визначено основні принципами е-врядування такі, як: прозорість і відкритість влади; конфіденційність та інформаційна безпека; єдині технічні стандарти і взаємна сумісність; орієнтованість на інтереси і потреби споживачів послуг, співробітництва та партнерства; підконтрольність та підзвітність органів влади громадянам та суспільству; принцип першої особи. В Україні в цілому створена відповідна нормативно-правова база з питань е-врядування, але їй притаманна низка таких недоліків, як: неповнота, декларативність, несистемність, нечіткість, недостатня взаємоузгодженість документів та відповідність міжнародним нормам, насамперед європейським, втрата актуальності тощо, що є суттєвим стримуючим фактором розвитку цієї сфери і одною з основних причин втрати країною своїх позицій у міжнародних рейтингах з розвитку інформаційного суспільства та електронного врядування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

ШАПОВАЛОВА, ОЛЬГА. "Принципи інституціоналізації цифрової інфраструктури контролю у сфері господарювання". Право України, № 2019/08 (2019): 94. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-08-094.

Повний текст джерела

Анотація:

Зміна напрямів економічної політики під впливом цифровізації економіки (зокрема її правової інфраструктури) потребує модернізації господарського законодавства. Тому у статті обґрунтовано актуальність запропонованих авторкою трьох спеціальних правових принципів інституціоналізації цифрової інфраструктури контролю у сфері господарювання. Йдеться про принципи розбудови не правової інфраструктури загалом, а про її окремі ресурси. Проведено критичний аналіз щодо обрання державними фіскальними органами України моделі блокуючого контролю при адмініструванні податку на додану вартість. Викрито недоліки реалізації його окремих процедур, починаючи з 2011 р. Доведено, що вони спотворювали призначення охоронної (профілактичної) функції податкового контролю. Позитивно оцінюється новий порядок заповнення наклад них, який прийнято наприкінці 2018 р. Мета статті – довести необхідність розробки спеціальних принципів здійснення контролю у сфері господарювання, використовуючи інструменти та інші ресурси цифровізації економіки, а саме: а) пропорційності блокуючого контролю зі ступенем порушення вимог при реалізації прав підконтрольними суб’єктами господарювання; б) підвищення рівня зрілості інформаційної безпеки при здійсненні господарської діяльності; в) гарантування прозорості результату самоконтролю суб’єктів господарювання. Пропонується забезпечити налагодження системи електронних контактів між суб’єктами господарювання та (або) органами контролю на основі не лише загальних, а й спеціальних принципів здійснення контролю у сфері господарювання. Обґрунтовується доцільність зміни утримувача Реєстру податкових накладних шляхом наділення цією функцією Міністерства фінансів України. Доводиться актуальність для науки господарського права такого напряму дослідження, як надання інформаційно-комунікаційної послуги банків, які функціонують на інвестиційному ринку, зокрема, щодо наявності електронної діагностичної картки самоконтролю банку. Авторка доходить висновку про актуальність зазначеної теми внаслідок того, що у доктрині господарського права розпочато опрацювання проблем правового забезпечення цифровізації економіки, але ці процеси слід пов’язувати з тематикою спеціальних принципів інституціоналізації цифрової інфраструктури контролю у сфері господарювання. Такий зв’язок досягається господарсько-правовими засобами

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

СІВАК, Вадим, Микола АНДРУШКО, Володимир ЛЯШЕНКО та Віктор ЯСЬКО. "ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ОБ’ЄКТИВНОГО КОНТРОЛЮ СУЧАСНИХ БПАК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ НАЗЕМНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 486–504. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.489.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкривається сучасний етап розвитку безпілотних авіаційних комплексів та особливості їх застосування у Збройних Силах України, що ускладнено відсутністю чітких однозначних вимог щодо здійснення об’єктивного контролю їх польотів. Подальше удосконалення безпілотних літальних апаратів проходитиме за рахунок застосування сучасних інформаційних технологій, передусім нових навігаційних систем, новітнього обладнання, ефективних силових установок, різного роду датчиків, що дає можливість довгострокового застосування таких літальних апаратів в різний час доби та при різних погодних умовах. При цьому першочерговим завданням залишається контроль технічного стану безпілотних авіаційних комплексів. У статті визначено, що дослідження виконувалися теоретичним методом, шляхом системного аналізу науково-технічної літератури, діючих керівних документів за напрямком дослідження та з урахуванням діючої практики при організації та здійсненні об’єктивного контролю польотів. Аналіз наявних систем та навантаження безпілотних літальних апаратів визначає необхідність створення уніфікованої вітчизняної системи об’єктивного контролю безпілотних авіаційних комплексів шляхом розробки уніфікованих бортових і наземних засобів об’єктивного контролю, що дозволить підвищити не тільки безпеку застосування безпілотних авіаційних комплексів та наддасть дієві інструменти для оцінки та прогнозування технічного стану безпілотних літальних апаратів, аналіз повноти виконання польотного завдання та дій членів екіпажу. Проведені дослідження дозволили визначити завдання системи об’єктивного контролю, можливі варіанти застосування та технічні вимоги до неї. Результати дослідження пропонується використати для створення системи об’єктивного контролю безпілотних авіаційних комплексів та її застосування в Збройних Силах України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Якусевич, Ю. Г., В. В. Тришин, З. Я. Дорофєєва, В. В. Колесник та О. А. Дакі. "МОДЕЛІ АВТОМАТИЗАЦІЇ ЕЛЕМЕНТІВ СУДНА". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.08.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядаються моделі автоматизації елементів судна. При цьому зазначається, що сучасне судно є більш скомпонованим об’єктом при управлінні яким підвищується складність елементів і завдань, це призводить до необхідності автоматизації всього судна.Так, якодна людина (як і вахта в цілому) не здатна ефективно управляти всіма технологічними процесами на судні, контролювати всі параметри двигунів, судових систем, допоміжних систем. У цьому випадку актуальним є застосування сучасних інформаційних технологій. В роботі зазначається, що комплексна автоматизація суден дозволяє собою підвищити технічну безпеку плавання та скоротити чисельність екіпажа. Вона сприяє також збільшенню ресурсу суднових технічних засобів; економії палива завдяки вибору раціональних режимів роботи; скороченню шляху в результаті точності витримування курсу при плаванні; підвищенню надійності механізмів. Завдання комплексної автоматизації містить раціональний розподіл функцій управління та контролю між людиною-оператором та засобами автоматики.Так, наприклад, системи автоматизації допоміжних двигунів генераторів реалізуються в комплексі з автоматизацією суднової електро-енергетичної установки (ЕЕУ). Сучасні системи автоматичного управління ЕЕУ судна забезпечують захист, контроль та управління допоміжними генераторами. Окремої уваги заслуговують моделі автоматизації котлової установки. Засоби автоматизації котлів здійснюють функції захисту при зупинці паливного насоса, загасанні факелу або відсутності процесів горіння палива. Автоматичне управління ведеться двохпозиційною системою регулювання.Таким чином, комплексна автоматизація суден дозволяє підвищити технічну безпеку плавання та скоротити чисельність екіпажа. Вона також сприяє збільшенню ресурсу суднових технічних засобів; економії палива, завдяки вибору раціональних режимів роботи; скороченню шляху в результаті точності витримування курсу при плаванні; підвищенню надійності механізмів. Завдання комплексної автоматизації містить раціональний розподіл функцій управління та контролю між людиною-оператором та засобами автоматики.Ключові слова: автоматизація, інформатизація, контроль технологічних процесів. суднова енергетична установка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

KHARCHENKO S.,. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 82, № 1 (8 листопада 2019): 169–77. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2019.82-1-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена питанням визначення сучасного станунормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки в діяльностіСлужби безпеки України та формування пропозицій з йогоудосконалення. Дослідження правових актів національногозаконодавства дозволило виділити такі ієрархічні рівні правовогорегулювання організації забезпечення інформаційної безпеки в діяльностіСБУ: конституційно-законодавчий, міжнародний, підзаконний тавідомчий. Зазначені правові норми являють собою певну сукупність, хоч іне мають об’єктивно наданої їм систематизованої форми. Між циминормами наявні внутрішні правові зв’язки, вони взаємозумовлені іхарактеризуються взаємовпливом. На сучасному етапі більшнормативно опрацьованими є питання забезпечення кібернетичноїбезпеки. Водночас, сьогодні необхідно забезпечити закріплення у відомчійнормативній базі таких заходів як здійснення контролю у інтернетпросторі (проблема блокування сайтів) та створення інтегрованогобанку даних про загрози і небезпеки у сфері інформаційної безпеки вдіяльності СБУ. The article is devoted to the issues of identifying the current state of thenormative and legal provision of information security in the activities of theSecurity Service of Ukraine and the formation of proposals for itsimprovement. The study of legal acts of the national legislation allowed tospecify the following hierarchical levels of legal regulation of the organizationof ensuring information security in the SSU activities: constitutional andlegislative, international, sub-legislative and departmental. These legal normsrepresent a certain set, although they do not have a systematized form providedto them objectively. Between these norms there are internal legal relations;they are mutually interconnected and characterized by mutual influence. At thepresent stage, the issues of ensuring cybernetic security are more normativelyelaborated. At the same time, today it is necessary to ensure the consolidationin the departmental regulatory framework of such measures as theimplementation of control in the Internet space (the problem of blocking sites)and the creation of an integrated database of threats and danger in the field ofinformation security in the activities of SSU.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Osadcha, О. О., та О. V. Pavelko. "МІКРОРІВЕНЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ: ОБЛІКОВИЙ СУПРОВІД І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСПАРЕНТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 93 (26 березня 2021): 127. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202113.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено сутність економічної безпеки на мікрорівні та її функціональні складові. Визначено, що важливу роль у забезпеченні економічної безпеки суб’єкта господарювання відіграє система бухгалтерського обліку. Охарактеризовано основні функції облікової системи, які дозволяють підприємству досягати певного рівня економічної безпеки: інформаційну, правової регламентації, контрольну, прогностичну, регулюючу. Наведено основні бухгалтерські помилки, які підприємство повинно нейтралізувати з метою забезпечення економічної безпеки на мікрорівні. Обґрунтовано важливість інтегрованої звітності у забезпеченні транспарентної діяльності суб’єкта господарювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Skrypchuk, P. M., H. M. Shpak, T. M. Trokhlіuk та I. V. Karaimchuk. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ТА СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВІ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 358. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202032.

Повний текст джерела

Анотація:

Забезпечити безпечні умови та високу якість життя населення можна тільки за умови встановлення балансу між економічним розвитком і спроможністю відтворення природних ресурсів. Особливо складно це зробити на територіях, які є економічно депресивними та екологічно забрудненими. Аналіз медико-демографічної ситуації у Володимирецькому районі Рівненської області показав, що рівень захворюваності населення за останні 30 років зріс у 3,5 рази. В районі актуальною є проблема захворюваності на хвороби крові, новоутворення, хвороби системи кровообігу, захворюваності на рак щитовидної залози тощо. Насамперед це пояснюється складною радіоекологічною ситуацією в регіоні, що ускладнюється низкою негативних економічних та соціальних факторів. З метою підвищення ефективності надання медичних послуг населенню, запропоновано запровадити інноваційну модель – МІС «ЕМСІМЕД». Вона передбачає використання інформаційних технологій для збору, зберігання, обробки медичних даних та основних показників здоров’я населення, контролю проведення профілактичних оглядів. Крім того, запропоновано включити органічні продукти з радіопротекторними властивостями до щоденного раціону хворих.Організувати органічне харчування можна за допомогою кейтерингових послуг (постачання готової їжі для харчування пацієнтів). Вартість органічного комплекту (4-разове харчування) становить від 79 до 89 гривень на день. Реалізація цих заходів забезпечить з часом зниження рівня захворюваності, інвалідності, смертності населення та допоможе подолати несприятливі демографічні тенденції. Водночас, збільшення попиту на органічну продукцію через держзамовлення, сприятиме розвитку в регіоні соціально відповідального бізнесу, збереженню та поступовому відновленню родючості ґрунтів, покращенню екологічної ситуації в регіоні в цілому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Odarushchenko, O. "ОЦІНЮВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ ТА ЛІЦЕНЗУВАННІ МОДУЛІВ І ПЛАТФОРМ ДЛЯ ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КЕРУЮЧИХ СИСТЕМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 90–93. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.090.

Повний текст джерела

Анотація:

Виконано аналіз сучасного стану досліджень в галузі надійності та функційної безпеки програмнотехнічних комплексів інформаційно-керуючих систем (ПТК ІКС). Встановлено, що не зважаючи на використання нової елементної бази в ході модернізації та розроблення нових ПТК ІКС, застосування сучасних технологій розробки їх апаратної та програмної компонент, підвищення ефективності технологічних процесів, зниження ресурсємності виробництва не призвело до достатнього прогресу у вирішені завдань проектування ПТК з необхідним і гарантованим рівнем надійності і функційної безпеки. Крім того, встановлено, що не зважаючи на інтенсивні дослідження впродовж останніх десятиліть залишається низка нерозв’язаних задач і обмежень існуючих методів і засобів, а саме: моделі, які описують надійнісну і безпекову складові, не ураховують розмірність задач і обмежень існуючих методів; у сучасних методах оцінювання функційної безпеки аспекти безвідмовності апаратних і програмних засобів розглядаються відокремлено, без спільного кількісного аналізу результатів верифікації; методи розроблення й забезпечення відмовостійкості ПТК з використанням програмовних платформ недостатньо ураховують можливості, обмеження і похибки вбудованих засобів контролю і діагностування на рівні електронних проектів, модулів і каналів. Представлений в роботі метод частково вирішує перелічені задачі

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Голоднова, Тетяна Станіславівна. "КОРУПЦІЙНІ РИЗИКИ В ПИТАННІ ЗАЛУЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ДОПОМОГИ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ УКРАЇНИ". New Ukrainian Law, № 5 (29 листопада 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.5.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано чинне законодавство України та розглянуто юридичну літературу щодо поняття «міжнародна допомога у сфері безпеки й оборони України». Доведено, що основними напрямами співробітництва України із країнами-донорами є забезпечення та від- новлення територіальної цілісності та захисту суверенітету держави, а також забезпечення міжнародної підтримки процесів розвитку та реформування Збройних сил України й інших військових формувань України. Об’єктом наукового аналізу в межах досліджуваної роботи виступають суспільні відноси- ни, які виникають у процесі виявлення корупційних ризиків у питанні залучення міжнарод- ної допомоги у сфері безпеки й оборони України. Предметом дослідження є адміністративно-правові засади корупційних ризиків у питанні залучення міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони України. Методологічною основою дослідження проблемних питань у роботі є комплексна система загальнонаукових та спеціальних методів: порівняльно-правовий метод; методи системного аналізу та синтезу; метод наукового пізнання; метод прогнозування. Інформаційну й емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практичної діяль- ності із застосуванням законодавства щодо корупційних ризиків у питанні залучення між- народної допомоги у сфері безпеки й оборони України. Аргументовано особливості корупційних ризиків, пов’язаних із наданням міжнародної допомоги у сфері безпеки й оборони, досліджено практичні проблеми таких ризиків у даній сфері, які можуть призвести до нецільового використання майна, допомоги загалом. Про- аналізовано погляди науковців щодо контролю міжнародної допомоги у сфері безпеки й обо- рони в Україні. На основі проведеного дослідження запропоновано шляхи вдосконалення щодо виявлення корупційних ризиків у питанні залучення міжнародної допомоги у сфері оборони.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Syomych, M. "Методологічний базис управління організаційно-правовою безпекою суб’єктів агарного бізнесу". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 58–63. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена обґрунтуванню методологічного базису управління організаційно-правовою безпекою суб’єктів аграрного бізнесу. Розглянуто розуміння управління з точки зору кібернетики. Визначена роль стейкхолдерів у здійсненні управління організаційно-правовою безпекою. Розглянуті підходи до управління економічною безпекою підприємства: ресурсно-функціональний, управління відносно захисту інтересів підприємства, гармонізаційний підхід, контролюючий підхід, з позицій корпоративної культури й ефективного корпоративного управління. Визначено, що методологічний базис виступає основою управління. Запропоновано множину загальних і специфічних принципів управління організаційно-правовою безпекою. Запропоновано функції управління організаційно-правової безпекою: прогнозування, планування, організації, мотивації, контролю. Розглянуто та обґрунтовано зміст методів в рамках методологічного базису, до яких віднесено організаційно-адміністративні, економічні, соціально-психологічні. Також виокремлено загальнонаукові і прикладні методи. Прикладні методи розподілено на інституційно-правові, адміністративні, економічні, організаційно-технологічні, інформаційні, соціально-психологічні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Prydatko, O. V., N. Ye Burak, V. Ye Dzen та M. S. Kunynets. "Адаптивна інформаційно-довідкова система "UniBell" як складова частина проєкту "Smart-університет"". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.36930/40300518.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано освітнє середовище закладу освіти на предмет його відповідності умовам організації освітнього процесу за принципами відділеного навчання. Встановлено низку чинників, що можуть впливати на якість результатів навчання за означених умов. Серед отриманих чинників на прикладі освітнього середовища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності визначено один із пріоритетних, що потребував негайної реакції – розроблення інформаційно-довідкової системи "UniBell" для організації віддаленого доступу до бази даних навчального розкладу із використанням мобільних технологій. З'ясовано, що розроблення сервісу для обліку та контролю навчального розкладу, а також інших сервісів, цільовим призначенням яких є забезпечення якості освітнього процесу, задекларовано в рамках реалізації проєкту "Розумний університет". Подано означення терміна "Smart-університет" або "Розумне освітнє середовище". На прикладі створення інформаційно-довідкової системи "UniBell" та її функціональних можливостей досліджено множину зацікавлених сторін. З використанням понятійного апарату теорії множин визначено обсяги внутрішніх стейкхолдерів і їх зв'язок із Smart-середовищем. Описано функціональні можливості та особливості роботи окремо клієнтської та серверної частин інформаційно-довідкової системи "UniBell". Висвітлено особливості додаткових підсистем управління серверною частиною, що реалізовані за допомогою програмних технологій .Net, Java та мови структурованих запитів SQL. Подано архітектуру інформаційно-пошукової системи "UniBell". Описано особливості оброблення даних й адміністрування реляційної бази даних розробленої системи та графічно візуалізовано блок-схеми алгоритмів роботи клієнтської та серверної її частин, що сукупно стало основою розроблення діючого застосунку під операційну систему Android із можливістю завантаження через Google Play.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Demianchuk, Olena, Olena Tomashchuk, Liudmyla Vashchuk, Iryna Yerko, Mariia Fesyk та Daniel Bakota. "Програма корекції фізичного стану школярів засобами спортивного туризму". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(56) (31 грудня 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.29038/10.29038/2220-7481-2021-04-24-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Стан здоров’я школярів в Україні є відображенням складної соці- ально-економічної та політичної ситуації на фоні високого рівня захворюваності учнів, низького рівня їхньої рухової активності та мотивації до систематичних фізкультурно-оздоровчих занять. Увагу провідних фахівців сфери фізичної культури й спорту спрямовано на сучасні форми рухової активності, пошук інноваційних засобів фізичного виховання, трансформацію підходів до організації й проведення занять та ін. У великому арсеналі засобів оздоровчої рухової активності спортивно-оздоровчий туризм посідає особливе місце, передусім, як комплексний засіб різнобічного розвитку особистості, формування духовно-моральних цінностей, фізичного вдосконалення, соціалізації й професійного самовизначення. Мета й методи дослідження. Мета статті – розробити й теоретично обґрунтувати програму корекції фізичного стану школярів засобами спортивного туризму. Застосовано такі методи, як аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури й інформаційних джерел мережі Інтернет; вивчення та систематизація програм туристичних гуртків Центру національно-патріотичного виховання туризму й краєзнавства; аналіз складових частин варіативного модуля «Туризм» у загальноосвітній школі. Результати роботи. У туризмі, як і в інших видах спорту, до основних засобів підготовки відносять загально-підготовчі вправи, а також спеціальнопідготовчі й змагальні. Програма корекції фізичного стану містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в’язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух по азимуту, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка: загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації. Ключові висновки. Запропонована програма корекції фізичного стану засобами спортивного туризму сприятиме покращенню фізичного стану школярів, підвищенню рівня їхньої фізичної підготовленості, формуванню здорового способу життя, підвищенню зацікавленості до занять фізичною культурою й спортом, а також адаптації до умов сучасного життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Мельник, Тетяна Юріївна, В’ячеслав Олександрович Ткачук та Юлія В’ячеславівна Богоявленська. "Електронний бізнес: переваги та ризики в період цифрової трансформації". Економіка, управління та адміністрування, № 4(98) (29 грудня 2021): 28–36. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-28-36.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано доцільність створення, ведення та розвитку електронного бізнесу як актуальної бізнес-моделі в період цифрової трансформації. Авторами пропонується підхід до визначення електронного бізнесу як різновиду економічної діяльності, коли для успішної реалізації бізнес-процесів активно використовуються інформаційно-комунікаційні технології та мережі. Існують різні базові можливості для старту електронного бізнесу. У загальному вигляді ключові напрями ведення електронного бізнесу передбачають початкове створення підприємства, яке надає послуги виключно за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій та мереж, доповнення традиційних послуг електронними вже діючим підприємством (з подальшим виділенням такого виду діяльності в окремий напрям бізнесу) та поступовий перехід підприємства до ведення електронного бізнесу. До безумовних переваг ведення електронного бізнесу з використанням мережевих технологій у господарській діяльності підприємств варто зарахувати: прискорення обслуговування клієнтів, усунення обмежень щодо розташування торгових площ, магазинів, офісів та доступність для клієнтів, підтримання бізнесу в актуальному стані й орієнтування на удосконалення бізнес-процесів. За результатами проведеного дослідження було ідентифіковано ряд ризиків, пов’язаних із веденням електронного бізнесу, основними з яких є: ризики мережевої безпеки, ризики провалів у маркетингу, ризики прихованих витрат (або витрат на обслуговування і модернізацію), бізнес-ризики (ділові ризики), ризики шахрайських дій, наприклад, з викраденими банківськими картками та ін. В цілому, розуміння ризиків електронного бізнесу необхідне для визначення підходу підприємства до управління цими ризиками, зокрема адекватності системи внутрішнього контролю. Така система може містити інфраструктуру захищеності та пов’язані із цим заходи контролю. Неврахування фактора ризику може призвести до зниження загального очікуваного результату з різними наслідками. Серед таких наслідків можуть бути: порушення життєздатності бізнесу, втрата конкурентних переваг, погіршення ділового іміджу та фінансової стабільності, зменшення сукупної економічної вигоди, додаткових витрат фінансового та нефінансового характеру тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Досенко, С. Д. "ТЕХНІЧНИЙ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА СПОСОБИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 27 (3 листопада 2021): 27–32. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються проблеми технічного захисту інформації та способи їх вирі- шення, особливу увагу приділено механізмам реалізації грифу обмеження доступу. Обґрунтовано, що сучасна інформаційна безпека вимагає постійного вдосконалення системи відповідно до збільшення ризику витоку інформації. Описано процес витоку й наголошено, що він є безперервним і полягає в реа- лізації сучасних методів і способів поліпшення системи захисту інформації, постійного моніторингу, виявлення його слабких місць і потенційних каналів витоку інформації. Запропоновано перелік мето- дів, які лежать в основі дієвого технічного захисту інформаційного простору сьогодення. Зазначено, що рішення проблем захисту електронної інформації засноване в основному на використанні крип- тографічних методів, при цьому сучасні методи криптографічних перетворень зберігають вихідну продуктивність автоматизованої системи, що є важливим в умовах постійного впливу. Підкреслено, що основною властивістю забезпечення конфіденційності повідомлень є конфіденційність інфор- мації, це дає змогу абстрагуватися від інших властивостей. Детально описано технічний комплекс «Гриф», який призначено для захисту секретної інформації. Зазначено функціональні можливості, які складаються із забезпечення неможливості неконтрольованого й несанкціонованого ознайомлення, копіювання й відновлення інформації, модифікації й видалення інформації; надання доступу до інфор- мації тільки за умови достовірного розпізнавання користувачів і з урахуванням повноважень, наданих згідно зі службовою необхідністю; облік дій користувачів і реєстрацію спроб порушення встановле- ного порядку доступу до інформації, включаючи блокування доступу до інформації в разі виявлення таких спроб, а також можливість здійснення контролю за доступом до інформації з боку уповно- важених осіб. Сформовано схему взаємодії модулів технічного комплексу з відокремленням інформа- ційних потоків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Максимчук, О. В., та С. С. Бондар. "Роль мас-медіа у формуванні політичних міфів". Актуальні проблеми політики, № 65 (2 вересня 2020): 49–54. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.305.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено роль мас-медіа у становленні та формуванні сучасних політичних міфів. Зазначено, що інформаційні засоби масової інформації своєю чергою в умовах загальної нестабільності та зростаючої міжнародної та геополітичної конкуренції використовуються владою як потужний інструмент політичного впливу і, таким чином, виконують не інформаційну, а ідеологічну функцію. Поєднання цих двох фундаментальних процесів призводить до загальної ірраціоналізації політики та створює надзвичайно сприятливі умови для контролю над політичною свідомістю та поведінкою мас за допомогою технологій політичного міфотворення. Розкрито сутність співвідношення категорії міфу і засобів масової інформації в соціально-політичній площині. Акцентовано на особливостях творення сучасних політичних міфів шляхом тотальної експансії мас-медіа у сферу не лише суспільної свідомості, але й способу сучасного буття соціумів загалом і владних відносин зокрема. Міф поєднує раціональне і ірраціональне знання, він є характерною рисою історичної пам'яті народу і сучасних оцінок природного і соціального світу. Зазначено, що політична реклама є специфічною системою прийомів масової комунікації. Політичне міфотворення стало неодмінною ознакою сучасності, політичній міфології більше притаманна «спонтанність» розвитку, незалежність від волі осіб та інститутів, причетних до її створення. Це зумовлено тим, що політична міфологія формується в процесі взаємодії ідеологічної доктрини з наявними стереотипами суспільної свідомості. Визначено, що процес трансформації публічної сфери супроводжується зміною природи політики за допомогою засобів масової інформації. Відбувається це за допомогою включення до публічної дискусії багатьох сфер людської діяльності. Узагальнено, що ЗМІ через повідомлення, інформування, навчання, переконання, навіювання та інші психологічні методи впливають на маси. Зазначено, що політичний міф став складником добре відпрацьованої технології маніпулювання - і не лише «побутовою» частиною масової свідомості, але й теоретичною (ідеологічною) її складовою частиною. Політичний міф використовується як інструмент для конструювання політичної реальності, побудови нової ціннісної системи. Зроблено висновок, що нині мас-медіа стали потужним інструментом формування політичних міфів та впливу на політичну свідомість, цим самим завдавши величезного удару по інформаційній безпеці сучасного суспільства. Зазначено, що ознакою є характерний для міфологічної свідомості та культури загалом провінціалізм, що поряд з агресією та анархією міфів утворює визначальну рису нинішньої ситуації. Деякі події та явища сучасної політичної дійсності, що здаються, на перший погляд, нелогічними та неможливими для пояснення, можуть стати зрозумілішими, якщо розглядати їх із точки зору іншої, міфологічної логіки, що домінує в масовій, у тому числі масовій політичній, свідомості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Чайковський, С. Ю. "АЛГОРИТМИ ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ В АКРЕДИТОВАНИХ ЛАБОРАТОРІЯХ У РАЗІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЧНОГО ТА КЛІМАТИЧНОГО ВИДІВ ВПЛИВУ: ПРАКТИКА ТА ІННОВАЦІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 63–68. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виконано короткий аналіз впровадження алгоритмів випробувань технічних засобів у акредитованих лабораторіях механічних та кліматичних видів впливів. Для сертифікації технічних засобів відповідно до вимог технологічних регламентів використовуються алгоритми та випробувальне обладнання, що дозволяють відтворити у лабораторних умовах механічні та кліматичні впливи. Дослідження процесів виконання робіт випробувальних лабораторій показали, що головна роль у забезпеченні контролю якості та безпеки продукції, що випускається на ринок, належить співробітникам. Саме співробітники лабораторій припускаються помилок у технологічних регламентах проведення механічних та кліматичних видів впливу на продукцію, що тестується. Для мінімізації впливу людського фактора розглянуто впровадження алгоритму релевантної інформаційно-комунікаційної технології блокчейна. Застосування алгоритму на основі технології блокчейн забезпечує не лише достовірність та загальнодоступність результатів випробувань, а також їхню захищеність від несанкційованого втручання співробітників у випробувальні процеси. Показано, що алгоритм на основі блокчейна дозволить виключити фальсифікацію результатів випробувань за рахунок того, що згенеровані мітки за перевіреними параметрами технічного засобу з перешкодостійкості і перешкодоемісії будуть автоматично зчитуватися з вимірювального обладнання і записуватись у відповідні блоки обробки запитів, систему управління серверами, що виготовила технічний засіб, який перевіряється. Алгоритм сертифікаційних випробувань на основі блокчейна може використовуватися регуляторами для спрощення процедури контролю та акредитації випробувальних лабораторій, виробниками продукції для скорочення витрат та відстеження процесів сертифікації технічного засобу та покупцями продукції для забезпечення їхньої довіри до сертифікованої продукції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Стецюк, М. "МЕТОД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ПРИ ВПЛИВАХ ЗЛОВМИСНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 2 (15 грудня 2021): 57–68. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2021-68-2-7.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі проведено аналіз використання інформаційних систем (ІС) різного призначення, яке продовжує стрімко зростати. Зловмисники прагнуть отримати певні фінансові вигоди і це спонукає їх до розробки зловмисного програмного забезпечення (ЗПЗ), яке використовують проти ІС. Тому, актуальними на сьогодні завданнями є розробка спеціалізованих ІТ різного призначення, які б забезпечували можливості з захисту інформації в умовах впливів ЗПЗ та комп’ютерних атак. Результатами роботи є створення інтегрованих в апаратні та програмні компоненти ІС засобів захисту інформації ІС, які у своїй сукупності утворюють комплексну підсистему захисту інформації: сегментування мережі, виокремлення серверної частини в окрему під мережу з можливістю гнучкого налаштування політик безпеки для кожного сегмента підвищує стійкість ІС до атак ЗПЗ; застосування криптографічних засобів захисту гарантує відсутність несанкціонованого доступу до інформації в фізично неконтрольованих каналах передачі інформації, а також зменшує можливості ведення розвідки комп’ютерної мережі ІС; застосований метод запуску клієнтських АРМ з двохфакторною автентифікацією ПЗ та користувача унеможливлює підключення нелегальних програм та незареєстрованих копій штатного ПЗ; нетривіальні процедури контролю за операціями маніпулювання даними, виконання всіх операцій з даними під управлінням транзакцій гарантують цілісність та узгодженість інформації в ІС, а застосування контролю активності АРМ, гнучка дворівнева система управління наданням прав доступу до ресурсів ІС додатково зменшує вірогідність несанкціонованого доступу до інформації; автоматизована система резервного копіювання з територіальним розмежуванням місць зберігання копій та перевіркою їх робото здатності унеможливлює не відновлювану втрату інформації. Проведені експерименти підтверджують працездатність засобів захисту інформації ІС та зроблені висновки. Реакція ІС на впливи, змодельовані в обох експериментах була очікуваною і в межах встановлених часових меж. Розроблений метод забезпечення захисту інформації ІС в поєднані із організаційно-правовими заходами, використані як єдиний комплекс, дозволяє отримати технологію, застосування якої при розробці спеціалізованої ІС, гарантує високий рівень її захищеності її ресурсів від деструктивних впливів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Контроль інформаційної безпеки"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями