Добірка наукової літератури з теми "Контроль за коштами"

Стаття присвячена вивченню процесу впровадження міжнародних стандартів податкового контролю в національну правову систему. Податковий контроль є важливою ланкою державного контролю, яка при ефективному правовому регулюванні та успішній організації здатна наповнювати бюджет країни необхідними їй коштами для забезпечення стабільного соціального та економічного розвиту держави. Перепоною на шляху досягнення поставленої цілі є проблема ухилення від сплати податків, в тому числі з використанням прогалин у законодавстві та міжнародних угодах і недосконалостей правового регулювання податкового контролю. Ухилення від сплати податків давно стало масовим явищем, яке негативно впливає на економічний стан країни, незалежно від рівня її розвитку. Задля протидії даній проблемі розвинуті країни беруть активну участь у розробці та впровадженні дієвих способів здійснення податкового контролю. В умовах сучасних реформаційних процесів та з огляду на розвиток української економіки, постає актуальним питання співпраці України з іншими країнами в сфері контролю за оподаткуванням та імплементації міжнародних стандартів податкового контролю у вітчизняне законодавство. Метою статті є теоретичний аналіз розвитку нормативно-правового забезпечення впровадження в Україні міжнародних стандартів податкового контролю. У статті розглянуто вплив глобальних негативних явищ, таких як агресивне податкове планування, на міжнародні відносини в сфері оподаткування. Проаналізовано найбільш яскраві тенденції розвитку норм міжнародного податкового контролю та їх вплив на реформування нормативно-правового регулювання податкового контролю в Україні. Досліджено кроки держави з юридичного закріплення міжнародних стандартів податкового контролю в національному законодавстві. Незважаючи на, в загальному, досить позитивну динаміку з впровадження нових стандартів виявлено юридичну прогалину, що стосується правового регулювання процесу міжнародного обміну інформацією в податкових цілях.

Метою статті є дослідження питання розвитку публічних фінансів в умовах цифрової трансформації.Ураховуючи постійні трансформації інформаційних технологій, розвиток мережі Інтернет, відповідно, змі-нюється та вдосконалюється, як і фінансове законодавство, і сфера публічних відносин та публічні грошові кош-ти. Сучасне суспільство неможливо уявити сьогодні без використання мережі Інтернет. Інформаційна розбудованашої країни та розвиток суспільства в останні роки набуває ще більшого значення та стрімкого зростання, роз-вивається і правова наука. Усе більше і більше сфер суспільного життя проходять період цифрової трансформації,і право, як регулятор суспільних відносин, не виняток. Можна спостерігати за зміною та оновленням призначен-ня ролі держави в правовій сфері. Фактично всі суспільні сфери життя людини та громадянина здійснюютьсяза допомогою Інтернету, даючи можливість таким чином вільно виражати свої думки та реалізовувати своє правона свободу висловлювання та свободу думки. Варто зазначити, що гарантія реалізації даного права закріпленав Загальній декларації прав людини та Міжнародному пакті про громадянські та політичні права. Також необхід-но відмітити, що Інтернет – це не тільки джерело інформації, а й фактично спосіб отримати доступ до всіх суспіль-но важливих ресурсів та послуг. Беручи до уваги пандемію, з якою зіштовхнувся весь світ, життя перетворилосьна онлайн, а мережа Інтернет стала платформою для реалізації права на освіту, а також забезпечення належнихумов життя завдяки онлайн-покупкам та іншим видам послуг. Саме тому цифрова економіка потребує вдоскона-лення та модернізації способів здійснення контролю за державними коштами. Таким чином, і фінансове правостоїть на порозі цифровізації та трансформації сучасного суспільства. Використовуючи Інтернет-технології, мож-на спростити доступ до багатьох фінансових функцій та операцій, тим самим підвищити прозорість в діяльностіфінансових установ та покращити контроль за рухом публічних коштів держави.

У статті досліджується питання реформування діючої моделі місцевого самоврядування в Україні. Автор звертає увагу на те, що вона й досі містить велику кількість залишків радянської системи, а це гальмує, серед іншого, і розвиток громадянського суспільства. Адже місцеве самоврядування, за умови функціонування ефективної моделі, сприяє його розвитку. Метою дослідження, окрім аналізу реформування діючої моделі місцевого самоврядування, є надання деяких пропозицій щодо формування нової моделі. Аналіз також допомагає з’ясувати механізми публічного адміністрування, удосконалення яких сприятиме модернізації системи публічного управління і розвиткові громадянського суспільства в країні. Наукова новизна статті полягає у вивченні результативності реформ на предмет правової, організаційної та фінансової автономій органів місцевого самоврядування. Зроблено спробу проаналізувати правову автономію, яка зводиться до функціонування повноважень, визначених Конституцією та іншими законами. Такі повноваження повинні бути повними і винятковими, в їх межах органи місцевого самоврядування мають отримувати свободу дій з метою здійснення власних ініціатив з питань, які відносяться до їх компетенції. Надана оцінка організаційної автономії, яка надає можливість органам місцевого самоврядування самостійно визначати свою внутрішню структуру (відповідно до місцевих особливостей) з метою забезпечення ефективного управління. Наголошено, що організовуючи в межах законодавства свою діяльність, органи місцевого самоврядування не повинні підпорядковуватися іншим органам, а адміністративний контроль за їхньою діяльністю може відбуватися лише з метою дотримання конституційності та законності. Зроблено короткий аналіз фінансової автономії органів місцевого самоврядування щодо права в межах державної політики володіти та вільно розпоряджатися власними коштами при здійсненні своїх повноважень. Висновок. Для майбутньої моделі публічного управління України місцеве самоврядування має одне з першочергових значень. Завдяки йому кожен громадянин має можливість відчути, що реалізація демократії можлива за особистої участі кожного. І конституційне право на свободу, серед іншого, якраз і здійснюється через право на місцеве самоврядування. Але для цього потрібно, щоб місцеве самоврядування перетворилося на дієве й ефективне, його сучасна модель позбулася залишків радянської системи, а його органи повноцінно відновили правову, організаційну і фінансову автономії. За таких умов можна створювати багаторівневу модель публічного управління, вибудовуючи її від людини (а не територіальної громади) як головної одиниці цієї моделі.

Робота присвячена проведенню аналізу і контролю дебіторської заборгованості підрядних будівельних підприємств на основі статистичних методів виробничого менеджменту. Для вирішення даного наукового завдання застосовано метод контрольних карт Шухарта, який базується на статистичній обробці даних щодо відхилень фактичних термінів і обсягів дебіторської заборгованості від їх планових значень. На основі аналізу характеру відхилень робляться висновки щодо характеру відхилень (випадкові чи ні) та приймаються управлінські рішення. Запропоновано проводити контроль дебіторської заборгованості підрядних будівельних підприємств у розрізі договірних цін у складі будівельних контрактів та додаткових угод (планові показники), фактичних надходжень і витрат та розрахунку планової і фактичної потреби підприємства в оборотних коштах. Контроль здійснюється за показниками: терміни надходження грошових коштів та обсяги потреби в оборотних коштах за кожним будівельним контрактом. Такий підхід дозволяє диференційовано підходити до причин виникнення відхилень від плану. У роботі проаналізовано дебіторську заборгованість будівельного підприємства та запропоновано проводити контроль відхилень від плану за допомогою контрольних карт Шухарта, які дозволяють не тільки виявляти відхилення, але і визначати чинники впливу такі як випадкові і специфічні. Такий підхід дозволяє достовірно визначити фактори впливу, спрогнозувати ризики втрати фінансової стійкості та наслідки їх дії для економічної безпеки будівельного підприємства. Здійснено застосування відомого і широко розповсюдженого методу аналізу у новій області, а саме – для контролю дебіторської заборгованості. У процесі аналізу виявлено, що запропонований підхід дозволяє здійснювати контроль відхилень термінів і рівня дебіторської заборгованості, виявляти випадкові і специфічні чинники, які впливають на відхилення від плану. Окремі результати та висновки статті можуть бути використані будівельними підприємствами, а також підприємствами інших галузей, у разі їх відповідної адаптації, для аналізу і контролю дебіторської заборгованості.

Вказується, що під час здійснення кримінологічного аналізу, вирішального значення набуває питання правових наслідків вчинення кримінальних правопорушень підслідним органам, відповідальним за додержання податкового законодавства. Зазначено, що питання ефективного поповнення Державного бюджету України коштом податкових надходжень є основним питанням для органів, що здійснюють контроль за додержанням законодавства, оскільки нестача податкових надходжень негативно впливає на загальноекономічну ситуацію в Україні, тим самим знижуючи соціально важливі потреби держави. Виділено відповідні закономірності характеристики особи злочинця у сфері оподаткування. Серед них вирізняють відносно високе соціальне становище, цілеспрямованість у досягненні поставленої мети за допомогою соціальних зв’язків у різних галузях, зокрема в злочинному середовищі.

У статті досліджуються протиправні механізми, які можуть існувати на українському страховому ринку та наносити шкоду економічному потенціалу України. Визначаються типові ознаки характерні механізмам, пропонуються шляхи їх запобігання, викладаються основні шляхи протидії. В статье исследуются противоправные механизмы, которые могут существовать на украинском страховом рынке и причинять вред экономическому потенциалу Украины. Определяются типичные признаки характерные механизмам, предлагаются пути их предотвращения, представляются основные пути противодействия. Наголошено, що за попередньо досягнутою домовленістю між учасниками, укладалися договори страхування, настання страхових випадків за якими неможливе (наприклад: падіння літака у визначену будівлю, пожежа у приміщенні обладнаному сучасною протипожежною системою тощо), а в подальшому ці ризики перестраховувалися у підконтрольних страхових компаніях, більшість з яких за кордоном. Після цього отримані кошти переказувались на рахунки підприємств з ознаками фіктивності та обготівковувались, а кошти розподілялись між учасниками схеми. Зокрема, цей механізм дозволяє привласнювати кошти держпідприємств та уникати оподаткування приватним підприємствам. Зроблено висновок, що рівень фінансової безпеки страхового ринку визначається тим, наскільки ефективно його суб’єкти можуть протистояти наявним та потенційним загрозам та усувати негативні фактори впливу на функціонування страхового ринку. Значна частина представників страхового ринку зареєстрована у м. Києві та Київській області. Оперативно-розшукова діяльність по лінії захисту фінансових установ небанківського типу (зокрема, страхових) Київського регіону протягом 2019 року здійснювалась за визначеними пріоритетними та функціональними завданнями: захист інтересів держави у фінансово-економічній сфері, виявлення злочинів, що сприяють «тінізації» національної економіки та забезпечення контролю за додержанням законодавства у сфері валютного регулювання, протидія витоку капіталів за межі держави, вжиття заходів щодо повернення в Україну валютних цінностей, в частині діяльності та з позицій страхових компаній. Заходи попередження та протидії найбільш доцільно проводити в рамках контррозвідувальних та оперативних справ, обов’язково поєднуючи їх разом із проведенням оперативно-технічних заходів.

У статті пропонуються аналіз законодавства з охорони та збереження пам’яток та огляд основних дер- жавних памʼяткоохоронних інституцій Польщі. Проаналізовано закон «Про охорону і збереження пам’яток» від 23 липня 2003 р. та його подальші доповнення. Розглядаються державні реєстри об’єктів культурної спадщини, способи внесення пам’яток до реєстрів та ефективність останніх. Виявлено, що основною та найефективнішою формою захисту є запис до Реєстру пам’яток (нерухомих, рухомих чи археологічних), який робиться на підставі адміністративного рішення воєводського хранителя пам’яток. Показано еволюцію та механізм дії інституту Генерального хранителя пам’яток та воєводських хранителів пам’яток. Встановлено, що основну діяльність з охорони та збереження пам’яток покладено на Міністерство куль- тури й національної спадщини, а саме: Генерального хранителя пам’яток, Департамент охорони пам’яток та Департамент культурної спадщини. Розкрито функції Департаменту охорони пам’яток, серед яких: розробка національної програми охоро- ни та збереження памʼяток та контроль її виконання; координація та контроль за діяльністю воєводських хранителів пам’яток; надання субсидій на проведення консерваційно-реставраційних або будівельних робіт на історичних будівлях; фінансування археологічних досліджень за кошти Міністерства; перевірка стану збере- ження пам’яток; опрацювання заявок на нагороди за археологічні знахідки; проведення рекламних та освітніх заходів щодо охорони пам’яток та догляду за пам’ятками; ведення Переліку скарбів національної спадщи- ни та Національного реєстру нематеріальної спадщини. З’ясовано, що Департамент культурної спадщини опікується рухомими та нематеріальними об’єктами культурної спадщини. Його діяльність поширюється, зокре- ма, на діяльність, пов’язану з управлінням музеями та музейними експонатами, а також догляд національних пам’яток за кордоном та здійснення постійних вшанувань пам’яті в місцях національної пам’яті. Зазначено, що в підпорядкуванні Міністерства культури й національної спадщини знаходиться науковий Інститут національної спадщини, який здійснює надання експертної підтримки міністерству та фахової допомоги в оновленні та публікації реєстрів пам’яток, підтримки у формуванні поглядів міністра та низку інших завдань.

Стаття присвячена подоланню негативного стану протиставлення майнових активів юридичних осіб та фізичних осіб – їхніх засновників. Лише за таких умов несприятливі наслідки банкрутства банку, які виникають значною мірою – як було зазначено вище – у результаті порушення державою умов контролю за платоспроможною роботою банків, може бути відновлений баланс у забезпеченні платоспроможної роботи господарюючих суб’єктів загалом, а інвестиційні процеси в Україні отримують потужний сигнал для нових капіталовкладень, адже економіко-правовою основою будь-яких капіталовкладень завжди виступає накопичення капіталів на поточних рахунках підприємств. В статті автори розглянули, що Національний Банк України та інші контролюючі органи в умовах законодавчого обов’язку підприємств, здійснюючи розрахунки у безготівковій формі та зберігаючи грошові кошти у банках, по суті, допускають ситуацію неспроможності банку. За таких умов ці органи мають розглядатися як такі, що не вжили всіх залежних від них заходів для належного контролю за діяльністю банку, що призвело до слабкості банку та подальшої його неліквідної роботи, переведення його у розряд проблемних. У статті окреслено також досвід ЄС, зокрема йдеться про Директиву 94/19 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 30 травня 1994 р. «Про системи гарантування вкладів», яка вимагає, аби всі держави-члени мали ті чи інші системи гарантування вкладів як мінімум на 90% від суми депозиту, щонайменше 20 000 євро на особу. Розглянуто досвід Ірландії і зазначено, що збільшення суми страхування на необмежену суму змусило багато інших країн ЄС, починаючи із Сполученого Королівства, відреагувати, збільшивши межу страхування депозитів, аби уникнути відтоку коштів до ірландських банків. Висвітлено, що нагальною потребою є відновлення балансу справедливого відшкодування шкоди у результаті неспроможності банків шляхом істотного перегляду черговості задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства банку.

У статті проаналізовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення розвитку галузі будівництва житлового фонду України. Авторами означено основні недоліки чинного законодавства та їх негативні наслідки на формування інвестиційного клімату у сфері будівництва житла. Автори статті акцентують увагу на необхідності забезпечення населення України доступним житлом. Для вирішення цієї проблеми авторами запропоновано два альтернативних шляхи: на державному рівні – удосконалення чинного законодавства задля створення сприятливих умов для будівництва соціального і доступного житла і на муніципальному рівні – розробка та реалізація програм реконструкції застарілого житлового фонду міста. За першим напрямом авторами запропоновано удосконалити окремі чинні правові норми та узагальнити зміни у новому Житловому кодексі України, у тому числі стосовно державних стандартів та норм будівництва житла відповідно до стандартів ЄС. За другим напрямом у статті запропоновано авторську програму реконструкції застарілого житлового фонду на прикладі міста Дніпро та детальний, по-кроковий механізм її реалізації. Крім того, розкрито механізм виконання Програми який є досить складним та чітко визначені його організаційні, фінансові та контрольні складові. Авторами обґрунтована необхідність співпраці органів місцевого самоврядування, бізнес структур та громадянського суспільства для вирішення проблеми реконструкції застарілого житлового фонду міста та схематично означено напрями такої співпраці. Запропоновано з метою реалізації даної Програми об’єднати й спрямувати зусилля державних, муніципальних, громадських і комерційних структур на комплексне вивчення та вирішення проблем пов’язаних з покращенням якості існуючого і створення нового житлового фонду та оновленням інженерних мереж. Також, пропонується передбачити в муніципальному та державному бюджетах кошти для часткового фінансування робіт з реконструкції застарілого житлового фонду та інженерних мереж, а також створення привабливих умов для залучення приватних інвесторів для реалізації даної Програми. Авторами обґрунтовано, що реалізація Програми реконструкції застарілого житлового фонду на основі угод про публічно-приватне партнерство дасть змогу реально вирішити проблему забезпечення населення кожної окремої територіальної громади високоякісним житлом. Поєднання фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування та приватного бізнесу за участі й під контролем громадських організацій зробить громадянське суспільство не лише споживачем, але й учасником процесу ефективного розвитку житлового фонду міста.

Висвітлені проблеми обліку операцій з грошовими коштами, основними серед яких є:неповне та не своєчасне відображення грошових коштів у системі обліку;ухилення від оподаткування;організація контролю за процесом збереження та використання грошових коштів та зроблені пропозиції по удосконаленню обліку.
These types of problems account for transactions with cash, the main of which are: incomplete and not timely reflected in the cash accounting system, tax evasion, organization of control over the process of conservation and use of cash and made suggestions to improve accounting

Визначаються органи державної влади, які здійснюють фінансовий контроль за діяльністю Національного банку. Характеризується діяльність з контролю за проведенням грошово-кредитної політики та виконанням кошторису доходів та видатків НБУ.
The state bodies that carry out financial control of the National Bank, are determined.The author describes the control of monetary policy and control of budget incomes and expenses of the NBU.

Коросташовець, О. М. Організація та шляхи вдосконалення фінансового контролю за використанням бюджетних коштів : випускна кваліфікаційна робота : 072 "Фінанси, банківська справа та страхування" / О. М. Коросташовець ; керівник роботи О. І. Панченко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра фінансів, банківської справи та страхування. – Чернігів, 2021. – 75 с.
Предметом дослідження є система організації фінансового контролю у бюджетній сфері в Чернігівській області на прикладі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області. Об’єктом дослідження виступає система організації фінансового контролю за використанням бюджетних коштів та розробка шляхів її удосконалення. Метою кваліфікаційної роботи є дослідження організації та розробка шляхів удосконалення фінансового контролю за використанням бюджетних коштів. Завданнями роботи є: дослідити сутність категорії «фінансовий контроль»; вивчити основні принципи фінансового контролю; визначити структуру системи фінансового контролю в Україні; проаналізувати завдання та основні функції Державної аудиторської служби України; оцінити систему організації фінансового контролю у бюджетній сфері в Чернігівській області на прикладі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області; охарактеризувати практичне втілення методів та принципів фінансового контролю за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетної установи; визначити напрями законодавчого врегулювання питання формування системи фінансового контролю; розробити шляхи удосконалення організації фінансового контролю в умовах децентралізації влади. За результатами дослідження сформульовані висновки щодо проблем організації та ефективності фінансовго контродю за використанням бюджетних коштів та визначено напрями їх вирішення. Одержані результати можуть бути використані в діяльності контролюючих органів з метою підвищення ефективності фінансовго контролю за використанням бюджетних коштів.
The subject of the study is the system of organization of financial control in the budget sphere in the Chernihiv region on the example of the Office of the Northern Office of the State Audit Office in the Chernihiv region. The object of research is the system of financial control over the use of budget funds and the development of ways to improve it. The purpose of the qualification work is to study the organization and develop ways to improve financial control over the use of budget funds. The objectives of the work are: to explore the essence of the category of "financial control"; learn the basic principles of financial control; determine the structure of the financial control system in Ukraine; to analyze the tasks and main functions of the State Audit Office of Ukraine; to evaluate the system of organization of financial control in the budget sphere in Chernihiv region on the example of the Office of the Northern Office of the State Audit Office in Chernihiv region; to characterize the practical implementation of methods and principles of financial control based on the results of the audit of financial and economic activities of the budgetary institution; to determine the directions of legislative regulation of the issue of formation of the system of financial control; to develop ways to improve the organization of financial control in the context of decentralization of power. Based on the results of the research, conclusions are formulated on the problems of organization and efficiency of financial counterparty using budget funds and the directions of their solution are determined. The obtained results can be used in the activities of controlling bodies in order to increase the efficiency of financial control over the use of budget funds.