Статті в журналах з теми "Контроль економічної діяльності"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Контроль економічної діяльності.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Контроль економічної діяльності".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Semenets, Alina. "ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ТА СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ: ФОРМАЛІЗАЦІЯ ДЕФІНІЦІЙ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 386–97. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-386-397.

Повний текст джерела
Анотація:
Нині незаперечно й істотно зростає роль і значення внутрішнього контролю у фінансово-господарській діяльності й управлінні підприємствами та економікою в цілому. Проведені дослідження виявили неоднозначність поглядів теоретиків й практиків у сфері контролю на наріжні та атрибутивні питання контролю, а саме: щодо сутності, змісту, ролі, значення внутрішнього контролю та системи внутрішнього контролю в системі управління підприємством, його фінансово-господарською діяльністю. Це вкрай негативно позначається на практиці ведення контрольної діяльності, в свою чергу негативно впливає на всю систему управління підприємством, і як наслідок на кінцеві результати фінансово-економічної діяльності. Метою даної роботи є дослідження означених питань для систематизації та узагальнення існуючих й можливих підходів для визначення понять «внутрішній контроль» і «система внутрішнього контролю». За результатами досліджень виявлено, що формалізація дефініцій «внутрішній контроль», «система внутрішнього контролю» має величезне значення для розвитку понятійно-категоріального апарату, як в теорії контролю й управління, так і економічної науки в цілому, а також має визначальне значення на практику управління , контролю та ведення фінансово-господарської діяльності в сучасних умовах господарювання. Узагальнено й згруповано існуючі підходи вітчизняних й зарубіжних фахівців у сфері контрольної та управлінської діяльності, як теоретиків, так і практиків, до визначення понять «внутрішній контроль», «система внутрішнього контролю». Проведені дослідження переконливо свідчать, що впровадження систем внутрішнього контролю в значній частині вітчизняних підприємств, особливо великих й середніх, що знаходяться в кризовому й передкризовому стані на сьогодні є однією з першочергових задач, що сприяє подоланню кризових явищ, істотного зниження ризиків, і як наслідок , підвищення ефективності всієї фінансово-господарської діяльності. Результати дослідження можуть бути використані в практиці міжнародного бізнесу, в економічній сфері міжнародних відносин. За результатами проведених досліджень надано авторське визначення понять «внутрішній контроль» та «система внутрішнього контролю», що на нашу думку, має сприяти подальшому розвитку теорії й практики контрольної діяльності, менеджменту, міжнародного менеджменту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Мірошниченко, М. І., та П. О. Мельник. "Інтеграція організованої злочинності в економічну сферу в умовах переходу до ринкової економіки в УРСР (1985-1991 рр.)". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).639.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведений у статті аналіз інтеграції організованої злочинності в економічну сферу в умовах переходу до ринкової економіки в УРСР (1985-1991 рр.) та отримані результати спрямовані на доведення авторської гіпотези, що організована злочинність - це не сукупність окремих злочинів, а організована злочинна діяльність, що одночасно пронизує систему соціальних, правових, економічних та інших відносин. Автори наголошують на некоректності і науковій неспроможності поглядів щодо ототожнення понять і явищ організованої злочинності та організованої економічної злочинності, виходячи лише з корисливого інтересу, що лежить у основі цих видів деструктивної, протиправної діяльності і доходять висновку (на прикладі УРСР), що сутнісною ознакою організованої злочинності є її укоріненість у державній владі. Мета організованої злочинності - державна влада. Стратегічна ціль організованої злочинності - тотальний контроль над стратегічними ресурсами держави і суспільства, частина з яких не обов'язково приносять матеріальну вигоду (ідеологія, освіта, духовна сфера тощо). Корислива мотивація до збагачення характерна для організованої економічної злочинності, для якої головною метою є отримання прибутків і надприбутків шляхом здійснення забороненої законодавством діяльності. Проте ці поняття взаємопов'язані і взаємодоповнюючі. Об'єм понять організованої злочинності і організованої економічної злочинності співпадає у частині здійснення злочинною групою чи злочинною організацією економічних злочинів або у разі встановлення факту корупції. Суттєва ж різниця полягає в тому, що економічна злочинність - це сукупність різних видів злочинних посягань на економічні відносини, які перебувають під охороною держави. Організована злочинність - це сукупність різних видів злочинних посягань на цінності універсального, вселюдського характеру: права і свободи людини і громадянина, екологічна, громадська, національна безпека, інтереси держави, мир і безпека людства. Економічна злочинність є лише інструментом організованої злочинності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Рудницький, В., С. Свірко, Л. Гордієнко, А. Поплюйко та В. Паршаков. "КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО АУДИТУ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ'ЄКТІВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 167–74. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241305.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. На розбудову тезаурусу стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів запропоновано визначення останнього, під яким пропонуємо розуміти важливий елемент системи їхнього стратегічного управління, що покликаний забезпечити реалізацію загальних стратегічних цілей, стратегічних планів розвитку їхньої економічної діяльності в розрізі її функціональних видів, стратегічних рішень у межах останніх через сукупність специфічних методів і прийомів оціночно-діагностичного та аналітично-підтверджувального характеру. З метою формування концептуальних засад стратегічного аудиту: предметом стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо вважати їхню економічну діяльність у динаміці в часі та просторі в певних умовах, репрезентовану через сукупність планових, прогнозних і фактичних показників у відповідних вимірниках; об’єктами стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів вважати: а) функціонально — види бізнес-процесів у межах діяльності у їхньому стратегічному розвитку; б) процесно- стратегічне планування і прогнозування, стратегічний облік, стратегічний аналіз, стратегічний контроль діяльності вказаних суб’єктів господарювання; в) векторно-стратегічне зовнішнє середовище, стратегія розвитку, стратегічні прогалини; метою стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів пропонуємо обрати опрацювання положень стратегічного економічного розвитку вказаних суб’єктів через застосування сукупності аудиторських методів і процедур задля визначення їхніх слабких сторін та послідовному створенні інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень щодо усунення або подолання останніх на забезпечення підвищення конкурентоздатності, адаптації до мінливих зовнішніх умов функціонування і довгострокового розвитку. Запропоновано сукупність специфічних функцій і завдань, а також принципів методики та організації стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів. На розбудову базових положень організаційної площини стратегічного аудиту запропоновано систему ранжування ступеня об’єктного охоплення стратегічного аудиту діяльності економічних суб’єктів, а також розроблено інтегрований бальний підхід щодо останнього. Ключові слова: стратегічний аудит, економічні суб’єкти, мета, предмет, об’єкти, функції, принципи. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 26.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

САВЧИН, МИХАЙЛО. "Чотири вершники трансформацій: ефективність правового регулювання економічних інституцій". Право України, № 2021/04 (2021): 89. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-04-089.

Повний текст джерела
Анотація:
У перехідних конституційних демократіях проблема ефективності правового регулювання економічних інститутів зумовлена трансформаційними процесами в політичній, економічній, соціальній та культурній сферах. Особливо гострою є взаємодія політичних та економічних факторів у функціонуванні економічних інститутів, оскільки це методологічна проблема реалізації реформ. У статті розглядається це питання крізь призму верховенства права, належного урядування та принципів пропорційності втручання в економічні свободи з метою забезпечення економічного добробуту. Це досить абстрактне формулювання питання потребує його аналізу через призму трансформації сучасної економічної системи та переосмислення функцій держави. Метою статті є визначення основних параметрів ефективності правового регулювання економічних інститутів. Доведено, що система гарантій економічних свобод базується на конституційних цінностях, які виражають консенсус щодо цільових установок учасників економічних відносин, їх цілепокладання. Ключовими факторами цього процесу є трансформація глобалізації та регіональне економічне співробітництво між державами, що змінює їхні функції. Зближення держави та приватного сектору виражається у диджиталізації економіки та зростанні ролі штучного інтелекту в економічних процесах, що дедалі більше впливає на зміст правил і процедур на ринку. Оскільки за таких умов змінюється структура професій та зайнятості, це призводить до розширення сфери інтелектуальної діяльності людства. Ключовим фактором трансформації українського конституціоналізму є відмова від постколоніальних практик управління через відносини ієрархії. Їх змінюють відносини гетерархії, які поєднують субординацію та горизонтальні зв’язки в економічній системі. Порядок визнання норм за допомогою поєднання приватного права та публічного механізму правотворення є на порядку денному. Аналогічним чином успіх економічних реформ обумовлений існуванням незалежних інституцій, що важко уявити без політико-правової складової. До таких інструментів належать судовий контроль за конституцією, неупереджене та незалежне публічне урядування, зокрема у діяльності незалежних державних установ, які рівновіддалені від політичних інститутів і ділових кіл. Економічні структури повинні брати участь у збереженні довкілля, впровадженні новітньої структури охорони здоров’я та наданні доступних і якісних адміністративних послуг населенню. Тому цінності та настанови щодо конкурентоспроможності, належної ділової практики на ринку забезпечуються інструментами економічного конституціоналізму, регуляторної держави та демократичної підзвітності. Засобами забезпечення цього є верховенство права, незалежні державні регулятори й вимоги щодо прозорості та належної процедури при ухваленні владних рішень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Радченко, О. М. "Система контрольних правовідносин у сфері грошового обігу". Актуальні проблеми держави і права, № 87 (5 листопада 2020): 145–57. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2813.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автор зазначає, що фінансово-правовий інститут контролю за грошовим обігом охоплює широку сферу економічної діяльності держави з контролю за грошовими операціями в готівковій та безготівковій формах, валютними операціями, обігу цінних паперів і спрямований на забезпечення функціонування системи зворотних зв'язків у фінансовому механізмі (інформаційний характер); організаційний вплив на процеси емісії і грошового обігу (регулятивний характер); застосування охоронних норм права (правоохоронний характер). Під фінансовим контролем у сфері грошового обігу запропоновано розуміти комплекс форм і методів організації та управління грошовим обігом у межах національної економіки з метою забезпечення стабільності національної валюти, збалансованого здійснення всіх платежів і розрахунків, запобігання нецільовому використанню публічних і приватних грошових фондів, дотримання вимог фінансової дисципліни та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Правовідносини у сфері грошового обігу класифіковано на правовідносини, що виникають із приводу порядку проведення емісії готівкових та безготівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу руху готівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу порядку руху безготівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу порядку руху готівкової і безготівкової іноземної валюти; контрольні правовідносини у сфері грошового обігу. Контроль за грошовим обігом включає в себе контроль за готівковим грошовим обігом; контроль за безготівковим грошовим обігом; контроль за валютним обігом (валютний контроль); контроль у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Ясинська, Д. В., та О. В. Добровольська. "АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО- ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 111–15. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-17.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі аналізуються норми чинного законодавства, а також міжнародні нормативно-правові акти, що регулюють виникнення, зміну та припинення суспільних відносини у сфері забезпечення управління фінансово-економічною безпекою. Оскільки в Україні одним із пріоритетних напрямків вбачається забезпечення нормального функціонування управління фінансово-економічною безпекою – важливим є не лише дотримання господарюючим суб’єктам норм чинного законодавства, а і, перш за все, гідне нормативно-правове регулювання питань що стосуються ефективного забезпечення управління фінансово-економічною безпекою. Так, з метою нівелювання ризиків загроз управління фінансово-економічною безпекою суб’єкта господарювання – необхідно вжити заходів щодо затвердження відповідальності за недотримання нормального рівня фінансово-економічної безпеки на виробництві. В статті наведено порівняльну характеристику міжнародних нормативно – правових актів, що застосовують в своїх текстах поняття забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства, прямо або опосередковано, а також проведено аналіз чинного законодавства, що реалізують політику у сфері фінансово-економічної безпеки. Зосереджено увагу на регулюванні чинного законодавства щодо питань фінансово-економічної безпеки, а також на динамічному розвитку суспільних відносин у даній сфері, наголошено на досягненнях серед яких прийняття проекту закону, який регламентуватиме перш за все, суспільні відносини у сфері забезпечення управління фінансово-економічною безпекою; у якому буде закріплено засади щодо її забезпечення, а також який буде регламентувати роботу центрального органу виконавчої влади, що здійснюватиме контроль за дотриманням фінансово-економічної безпеки та недопущенням кризового стану у господарській діяльності підприємства. Також запропоновано систематично здійснювати розрахунок фінансово-економічної безпеки згідно Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджених Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Kul'chyts'kyj, Ya V., B. V. Kul'chyts'kyj та S. M. Panchyshyn. "Екологізація економічних систем як визначальна домінанта парадигмальних змін в економічній теорії ХХІ століття". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 16–20. http://dx.doi.org/10.15421/40280902.

Повний текст джерела
Анотація:
На основі дослідження економічної та екологічної діяльності на початку третього тисячоліття в умовах значного посилення об'єктивних процесів екологізації сучасних економічних систем доведено необхідність переосмислення і перегляду багатьох вже застарілих методологічних положень економічної теорії, її поняттєвого апарату. Загострення проблеми взаємин людини і довкілля зумовило утвердження в економічній теорії екологічної парадигми, яка передбачає розгляд усіх економічних і соціальних процесів крізь призму збереження довкілля, умов існування і розвитку людської особистості. Наголошено, що сучасні підручники з економічної теорії недостатньо враховують екологічний імператив, бо необхідно досліджувати поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ та послуг не просто в умовах обмежених ресурсів, а уже в нових умовах – умовах загострення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Розкрито інституційні засади екологізації сучасних економічних систем з позицій постіндустріальної парадигми та економічної компаративістики в умовах посилення глобалізації. Виявлено зміст екологічної парадигми економічної теорії та обґрунтовано необхідність виокремлення соціально-екологічних відносин у системі економічних відносин суспільства. Наголошено на важливості формування сучасної екологічної культури у процесі трансформації економічних систем, коли в її основі мають бути орієнтованість на екологічну доцільність і безпеку, відсутність протиставлення людини і природи. Запропоновано авторське трактування процесу екологізації сучасних економічних систем в умовах посилення глобалізації, переходу людства до суспільства знань та "зеленої економіки". Під екологізацією економічних систем пропонуємо розуміти посилення екологічної спрямованості економічних систем у процесі їх трансформації, що виявляється у становленні сучасної економічної та екологічної свідомості і культури, екологічної відповідальності, утвердженні сучасних екологічних цінностей, формуванні відповідної нормативно-правової, інституційної бази, спрямованої на суспільний контроль за системою зв'язків "людина – економіка – екологія", застосуванні санкцій і стимулів щодо впливу економічної системи на стан екологічної рівноваги в умовах обмеженості природних ресурсів та загострення екологічної кризи глобального, регіонального і локального характеру. Екологізацію економічних систем є об'єктивним процесом їх трансформації, домінантою трансформації на зламі тисячоліть, що утверджує усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Екологізація економічних систем розглядають сьогодні як дуже важливий, навіть визначальний, критерій порівняльного аналізу національних систем чи наднаціональних системних утворень. Запропоноване поняття "екологізація економічних систем", на наше переконання, не тільки заповнить відповідну прогалину в економічній теорії, а й дасть змогу повністю врахувати екологічний контекст дослідження і порівняння економічних систем на порозі третього тисячоліття, відобразить вплив практики на зміну застарілих теоретичних концепцій. Саме екологізація економічних систем і є сьогодні об'єктивною визначальною домінантою парадигмальних змін в економічній теорії ХХІ ст.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Hryhorkiv, Vasyl, and Mariia Hryhorkiv. "DYNAMIC MODELS OF TWO-SECTOR ECOLOGICAL ECONOMY IN THE CASE OF LINEAR BEHAVIORAL FUNCTIONS OF ITS SUBJECTS." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 141–46. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-141-146.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі обґрунтовано сутність та актуальність проблеми екологізації економіки та становлення екологічної економіки, у якій продукти забруднення, що є наслідком виробничої та невиробничої діяльності людського сус­пільства, обов’язково утилізуються, зменшуючи рівень забруднення довкілля. Розроблено концептуальний підхід до моделювання екологічно та соціально збалансованої двосекторної економіки, у якій один сектор займається вироб­ництвом основної агрегованої продукції, а інший – утилізацією продуктів забруднення. На основі цього підходу запро­поновано модель еколого-економічної динаміки з лінійними поведінковими функціями її суб’єктів, яка враховує соціально-економічну кластеризацію, процеси екологізації та контроль над забрудненням довкілля та може бути у різний спосіб модифікована. Моделі такого класу призначені для дослідження на їх основі тенденцій та закономірностей реальної динаміки еколого-економічних систем і підтримки прийняття рішень щодо управління цими системами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Матвєєв, Вячеслав, Ольга Матвєєва та Тетяна Щепіна. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВОГО ПІДХОДУ ДО ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ФАХІВЦЯМИ З ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАН НЯ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 111–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-24.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є дослідження особливостей поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування. Доведення необхідності виділення в управлінні із загальної маси фахівців галузі знань «Управління та адміністрування» саме фахівців з фінансів, обліку і оподаткування як певної відмітної «економічної особистості». Проведено критичний аналіз економічної поведінки вищої ланки управління. Досліджено поведінковий підхід в управлінні з точки зору оцінки кваліфікаційних якостей фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів, яка наближена до ідей історичної школи політичної економії. Охарактеризовано моделі економічної поведінки типові для фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів. Встановлено, що управлінські рішення фахівців з фінансів, обліку і оподаткування насправді відрізняються від управлінських рішень менеджерів. Визначено особливості поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування, які є основним показником необхідності та доцільності розмежування підходу до управління класичного менеджера та зазначених фахівців. Представлено послідовність прийняття управлінського рішення у бізнесі фахівцем з фінансів, обліку і оподаткування. Доведено, що різність підходів до управління фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів виникає з відмінностей функціональних, професійних, кваліфікаційних можливостей та обов’язків. Менеджер виконує схожі економічні функції, але центр ваги його дій знаходиться в області контролю і управління господарською діяльністю, тоді як на фахівця з фінансів, обліку і оподаткування лягає фіксація первинної документації кожної господарської операції, чітке відображення її в обліку, арифметичний та логічний контроль проміжних та підсумкових звітів, підготовка стандартних форм звітності, відстеження змін податкового законодавства, положень та нормативних документів з грошового обігу, зовнішньоекономічної діяльності, поточний та перспективний економічний та фінансовий аналіз результатів господарської діяльності підприємства, розрахунок показників ліквідності, платоспроможності, рентабельності, ділової активності, фінансової стійкості тощо на основі наявної управлінської та фінансової звітності. Фахівець з фінансів, обліку і оподаткування має достатній рівень кваліфікації задля здійснення управління господарською діяльністю завдяки здатності приймати «миттєві» управлінські рішення, що є доцільним, необхідним та обов’язковим з причини організації господарської діяльності в умах постійної зміни законодавчого поля, що в свою чергу впливає на стан і якість звітності, яка є основою прийняття усіх управлінських рішень.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Забедюк М.С. "ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-8.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено дослідження теоретичних основ рентабельності підприємства. Зокрема, досліджено сутність поняття «рентабельність», функції та види рентабельності. Розглянуто причини низької рентабельності діяльності підприємств в Україні в сучасних умовах та запропоновано шляхи її підвищення. Дослідження існуючих підходів до трактування поняття рентабельності дозволило узагальнити основні ознаки, що характеризують рентабельність, а саме: співвідношення прибутку з витратами, здатність отримувати прибуток, бачення рентабельності як економічного інструменту, як основного критерію економічної ефективності, як показника ефективності роботи підприємства тощо. Визначено основні причини низької рентабельності діяльності вітчизняних підприємств в сучасних умовах, а саме: зниження обсягів прибутків, суттєве підвищення собівартості виробництва, недостатність та неефективність інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарювання, недостатній контроль з боку державних органів щодо достовірності звітних даних, показників собівартості, прибутку, ціноутворення тощо. Сформовано основні напрямки, які б дозволили підвищити рентабельність суб’єктів господарювання: реалізація більших обсягів прибуткової продукції, робіт, послуг; оптимізація асортименту продукції, робіт, послуг; інноваційні напрямки зниження собівартості продукції, робіт, послуг; диверсифікація діяльності; активізація інвестиційно-інноваційної діяльності в цілому; удосконалення системи мотивації праці тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Мишко О.А. та Камінська І.М. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 142–47. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Інвестиційна діяльність виробничих підприємств в сучасних умовах значною мірою залежить від зовнішніх умов. Значний вплив на неї справляються значні темпи економічної глобалізації та загального технічного і технологічного розвитку, які інтенсифікують процес старіння технологій та значно підвищують роль інновацій та інноваційного оновлення виробничої бази суб’єктів господарювання. Тому особливого значення для ефективної діяльності підприємств та для забезпечення високого рівня їх конкурентоспроможності набуває інвестиційна діяльність, яка дозволяє досягти мети щодо відповідності сучасним технологічним вимогам. В такому аспекті прості вкладення не мають актуальності, оскільки потреба оновлення виробництва є більш масштабною, ніж просте оновлення обладнання. Таким чином у підприємств виникає необхідність побудови спеціалізованої системи управління інвестиційною діяльністю, яка повинна бути спрямована на планування та контроль за реалізацією інвестиційних планів у тісному взаємозв’язку з стратегічними планами розвитку підприємства. В дослідженні розглядаються комплексні вимоги щодо підприємств, дотримання яких необхідне для ефективного здійснення інвестиційної діяльності в умовах посиленої конкуренції. Визначено необхідність формування дієвого та ефективного плану інвестиційної діяльності підприємства, який повинен бути чітко пов’язаний із загальним стратегічним планом його розвитку. Перевага при цьому повинна віддаватися вкладенням в інноваційні проекти, зокрема – в придбання нових технологій, авторських прав та патентів. При цьому матеріальні інвестиції повинні здійснюватися, перш за все в обладнання, машини та виробничий інструмент і тільки потім – в придбання землі або виробничих приміщень. Запропоновано ряд рішень щодо підвищення ефективності процесу інвестування на виробничих підприємствах та ефективного управління інвестиційною діяльністю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Polishchuk, M. Ye. "Стандартизація лікування хворих. Чи є місце нейропротекторам при цереброваскулярній патології та черепно-мозковій травмі? Думаю, що так". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 6.68 (19 листопада 2014): 59–61. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.68.2014.80757.

Повний текст джерела
Анотація:
Уніфіковані адаптовані клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим із порушеннями мозкового кровообігу (ПМК) та черепно-мозковою травмою (ЧМТ) надзвичайно важливі. По-перше, це важливо з економічної точки зору, по-друге, зменшує кількість призначених медикаментів, що надзвичайно важливо, унеможливлює застосування небезпечних препаратів, наприклад судинорозширюючих, салуретиків, що донедавна вважалися ургентними в медикаментозній терапії такої патології. Отже, шаблон у медичній практиці суттєво зменшує кількість помилок, про що ще в 1893 році писав В. Вересаєв. Важливе значення має правова сторона при скаргах та позовах пацієнтів до медичних працівників, а також контроль діяльності медичних працівників з боку адміністрації лікарні та страхових компаній.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Морозова, О. Г. "ОСНОВНІ НАПРЯМКИ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ІНВЕРСІЙНОГО ТИПУ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 71–76. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено особливості ринкової модифікації підприємств і низку практичних рекомендацій щодо зростання ефективності їх функціонування на всіх рівнях господарювання. Головною метою дослідження є виявлення напрямків модифікації управління підприємством; визначення принципів, які є основою підприємства; системне узагальнення типових напрямків пристосування підприємства до економічного простору та його взаємодія з іншими суб’єктами в умовах економіки інверсійного типу. Визначено роль інформації як джерел зростання ефективності управління підприємством на всіх рівнях функціонування у бізнесі. Запропоновано теоретичні підходи до особливостей ринкової модифікації управління підприємством. Доведено, що зростання ефективності управління підприємством, вихід із системної кризи економіки залежить від раціональних відносин організацій, держави та світового співтовариства. В умовах економіки перехідного типу, де домінуючою є рекомбінована форма власності, цей принцип не реалізується. На сучасному етапі держава не може встановити контроль над фірмою, а фірма не має реальної економічної автономії. Перехід до інноваційної моделі взаємовідносин між підприємством і державою включає: створення алгоритму виведення підприємств із традиційного, застарілого економічного процесу; створення обмежених умов, які будуть спонукати до створення підприємств нового типу, а також усунення регламентацій, що заважають цьому процесу; скасування державних пільг для певних галузей; підвищення прозорості інформаційного змісту ринкових сигналів (цін) шляхом сприяння розвитку конкуренції на окремих ринках державної діяльності та викриття зловживання ринком; поліпшення організації управління державними корпоративними правами та громадського контролю за здійсненням цих дій. Запропоновані теоретичні підходи до особливостей модифікації управління підприємств в економіці перехідного типу може бути покладено в основу рекомендованого алгоритму щодо налагодження їх ефективного функціонування на всіх рівнях функціонування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Шматковська Т. О. "СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТА КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-16.

Повний текст джерела
Анотація:
Особливості економічного розвитку в умовах інтенсифікації технічних та технологічних змін передбачають необхідність врахування багатьох факторів для забезпечення ефективності професійної управлінської діяльності, чим ускладнюють існуючу систему формування менеджменту для багатьох суб’єктів господарювання. Уже зараз можна упевнено стверджувати, що без залучення інноваційних рішень, які базуються на компонентах новітніх інформаційних технологій, як то цифрові платформи, новітнє програмне забезпечення, когнітивні технології тощо, неможливе ефективне функціонування будь-якого підприємства. Більше того – без застосування даних інформаційних технологічних рішень наразі неможливою є ефективна реалізація таких процесів, як управління, контроль, збір та оперативна обробка економічної інформації, а загалом – якість використовуваних інформаційних технологій в сучасних умовах напряму впливає на фінансові результати та прибутковість діяльності підприємств. Також одним із ключових елементів забезпечення успішної реалізації сучасного управлінця є формування належного рівня та оперативності комунікації між різними ланками підприємства, включаючи вертикальні управлінські зв’язки та горизонтальне адміністрування на кожному із ієрархічних рівнів управління. Саме сучасні цифрові рішення у сфері комунікацій дозволяють із належною ефективністю розв’язати це питання і забезпечити оперативне реагування управлінського апарату на будь-які зміни у зовнішньому середовищі функціонування господарюючого суб’єкта. В статті розглянуто особливості ефективного застосування інформаційних та комунікаційних технологій в процесі управлінської діяльності сучасних підприємств. При цьому визначено, що новітні технологічні рішення стосуються не лише підвищення результативності процесу виробництва, але й напряму впливають на професійну діяльність працівників підприємства у кожному його підрозділі. При цьому цифрові та інформаційні рішення з однаковою ефективністю можуть застосовуватися як для процесів підбору персоналу на підприємстві, так і з метою підвищення ефективності функціонування конкретної ділянки виробництва та результативності діяльності підприємства в цілому. Запропоновано комплекс рішень щодо впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які рекомендовано до впровадження господарюючими суб’єктами для формування засад щодо підвищення ефективності їх функціонування в умовах швидкого зростання темпів науково-технічного прогресу та розвитку цифрової економіки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

H., Mykhailenko. "ECONOMIC PROBLEMS AS A COMPONENT OF A. LOTOTSKY'S JOURNALISTIC ESSAYS." South Archive (Historical Sciences), no. 33 (September 15, 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-33-6.

Повний текст джерела
Анотація:
The goal of the work. The article is devoted to covering economic topics as a significant part of O. Lototsky's journalistic research, which complements the intellectual biography of the figure. The historiography of the issue is represented by works devoted specifically to the development of an intellectual biography of Ukrainian figures. This article analyzes the materials of O. Lototsky, which were published in periodicals in the late XIX – early XX centuries. they characterize the issues of peasant and noble land use, problems of lending in the Russian Empire, and so on. Special attention is paid to Lototsky's historical research "the history of state control", dedicated to the 100th anniversary of State control in the Russian Empire.This theme originated in the creative heritage of O. Lototsky as a result of a new field of professional activity. In 1897, he served in the Kiev control chamber, and in 1900 he was transferred from Kiev to the state chamber in St. Petersburg. Scientific novelty and research results. O. Lototsky is better known as a church historian, an active supporter of the idea of proclaiming the autocephaly of the Ukrainian Orthodox Church, a participant in political events in Ukraine during 1917-1920. In recent years, attention has been paid to XIX – to the early 20's of the twentieth century. However, they are somewhat deprived of the attention of modern researchers of O. Lototsky's intelligence on economic issues. Therefore, the scientific novelty consists in highlighting the facts of the creative biography of the scientist, which received only a cursory mention in the works of modern historians, and determining its significance for the reproduction of the intellectual biography of O. Lototsky. Of course, economic topics are not leading in the creative heritage of a scientist. However, given the thorough economic self-education conducted by the scientist, we can emphasize the importance of this aspect of OlexanderIgnatievich's activity. The study of economic topics had a significant impact on the formation of the worldview of the figure, his political positions.Key words: O. Lototsky, intellectual biography, journalistic essays, state control, land ownership, lending. Мета роботи. Стаття присвячена висвітленню економічної тематики як вагомої частини публіцистичних розвідок О. Лотоцького, які доповнюють інтелектуальну біографію діяча. Історіографія питання представлена роботами, що присвячені саме розробці інтелектуальної біографії українських діячів. У поданій статті аналізуються матеріали О. Лотоцького, що поба-чили світ у періодичних виданнях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Вони характеризують питання селянського та дворян-ського землекористування, проблеми кредитування у Російській імперії тощо. Окрема увага звертається на історичну розвідку О. Лотоцького «История государственного контроля», присвячену 100-річчю Державного контролю в Російській імперії. Ця тематика виникла у творчому доробку О. Лотоцького у результаті нової сфери професійної діяльності. 1897 р. він опинився на службі у Київській контрольній палаті, а 1900 р. перевівся з Києва до Державної палати у Петербурзі. Нова сфера діяльності визначила й один з напрямів публіцистичних розвідок О. Лотоцького. Наукова новизна та результати дослідження. О. Лотоцький більш знаний як історик церкви, активний прихильник ідеї проголошення автокефалії Української православної церкви, учасник політичних подій на українських теренах про-тягом 1917–1920 рр. Останнім роками зросла увага до мемуарів діяча, що презентують палітру подій, учасниками яких був науковець, з кінця ХІХ – до початку 20-х рр. ХХ ст. Проте, дещо обділені увагою сучасних дослідників розвідки О. Лотоцького на економічну тематику. Тож, наукова новизна полягає у висвітленні фактів творчої біографії науковця, що отримували лише побіжне згадування у роботах сучасних істориків, і визначенні її значення для відтворення інтелек-туальної біографії О. Лотоцького. Звичайно, економічна тематика не є провідною у творчому доробку науковця. Однак, зважаючи на ґрунтовну економічну самоосвіту, проведену науковцем, можна наголошувати на важливості цього аспекту діяльності Олександра Гнатовича. Опрацювання економічної тематики мало суттєвий вплив на формування світогляду діяча, його політичних позицій. Ключові слова: О. Лотоцький, інтелектуальна біографія, публіцистичні нариси, Державний контроль, землеволодіння, кредитування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Моголівець, А. А. "ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ МЕХАНІЗМУ АНТИЦИКЛІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БУДІВНИЦТВА". Building production 1, № 66 (28 листопада 2019): 63. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.66.63-67.

Повний текст джерела
Анотація:
Уточнено економічну сутність понять "економічний цикл", "індикатори зміни фазекономічного циклу", "антициклічне управління", "механізм управління фінансовою стійкістюбудівництва в умовах економічної циклічності". На основі аналізу літературних джерел встановлено, що економічний цикл це періодичне коливання ділової активності, який має піки та спади,а антициклічне управління процес планування, організації, приведення в дію та контролю діяльності будівельного підприємства з метою пом'якшення негативної дії циклічності під часспаду, та виявлення потенційних можливостей під час підйому економіки. Даний підхід є теоретичною основою для побудови механізму управління фінансовою стійкістю будівництва в умовах економічної циклічності як сукупності засобів і методів, які використовуються в процесіантициклічного управління та спрямовані на створення умов підвищення фінансової стійкостів умовах коливань ділової активності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Руснак, Олександр. "Становище банківської системи Північної Буковини і Хотинщини у міжвоєнний період". History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, № 52 (15 грудня 2020): 107–17. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.52.107-117.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про становище банківської системи Північної Буковини й Хотинщини у 1918-1940 рр. у складі королівської Румунії. Увага звертається на розвиток банківських установ та основні напрямки їх діяльності. Наголошується на негативних наслідках Першої світової війни для фінансової сфери регіону, детально висвітлюється період піднесення банківських установ у 1920-х рр. Характеризується вплив Великої депресії. Аналізуються основні її прояви. У 1918-1940 рр. банківська система Північної Буковини та Хотинщини зазнала докорінних перетворень. Одним із основних нововведень стало запровадження румунської грошової одиниці – лея. У 1920-х рр. виникла низка нових банків або відбулася реорганізація існуючих інституцій. Нові банки вже діяли здебільшого як акціонерні товариства, а не належали місцевій адміністрації. На початку 1930-х рр. кілька установ змушені були припинити роботу. Попри пожвавлення діяльності банків наприкінці 1930-х рр., наслідки найбільшої світової економічної кризи, повністю так і не вдалося подолати. На початку румунського правління провідну роль у фінансових процесах відігравав Національний банк Румунії, який одразу після приєднання Північної Буковини й Хотинщини заснував у Чернівцях своє представництво. У його обов’язки спочатку входив контроль над ліквідацією філій колишнього Австро-Угорського банку та обмін австрійських і російських банкнот на румунську грошову одиницю. Іншими впливовими банками у краї вважалися: «Крайовий банк», «Іпотечний банк», «Англійський банк», «Комерційний національний банк», «Товариство кредитування торгівлі і промисловості», «Банк Марморош, Бланк і Ко», «Східний банк», Румунський банк», «Віденський торговий банк», «Румунський кредитний банк», «Ощадна каса».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

ДУДУКАЛОВА, Олександра. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ДО". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 248–57. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-248-257.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті теоретично обґрунтовано методологічні підходи формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної діяльності: концептуальні (системний, синергетичний, компетентнісний) та специфічні (інтегративний, задачний та творчий). Розкрито сутність методологічних підходів та охарактеризовано принципи, які відображають вимоги до їх використання та забезпечують функціонування процесу формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної діяльності. На прикладі системного підходу сформульовано шляхи реалізації методологічних підходів у реальному освітньому процесі закладів вищої освіти. Зазначено низку дій на основі системного підходу зорієнтованих на розробку моделі формування готовності майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до професійної діяльності, визначення загальних властивостей та якісних характеристик її складників. Так, за допомогою системного підходу окреслено мету і завдання навчальної, самостійної та практично-зорієнтованої діяльностей здобувачів вищої освіти відповідно до навчального плану та програм ЗВО (цільовий складник); обрано методи стимулювання позитивної мотивації здобувачів вищої освіти (мотиваційний складник); визначено структуру та зміст предметних та міждисциплінарних знань, адекватних основним функціям, що реалізують інженери-педагоги в професійній діяльності в інноваційному контексті, обрано відповідні до навчального плану дисципліни (змістовий складник); обрано форми, методи, прийоми і засоби навчальної, самостійної та практично зорієнтованої діяльностей майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю та схарактеризовано критерії відповідних виявів знань, умінь, навичок (операційно-діяльнісний складник); забезпечено дієвий контроль та самоконтроль за рівнем академічних і особистісних досягнень здобувачів вищої освіти (контрольно-регулювальний складник); забезпечено якісну діагностику та самодіагностику рівня академічних та особистісних досягнень майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю (оцінно-результативний складник). Ключові слова: методологічні підходи, майбутні інженери-педагоги, економічний профіль, професійна діяльність.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Дуброва, Олена Петрівна. "Особливості контролю знань студентів першого курсу з неорганічної хімії в умовах кредитно-модульної системи навчання". Theory and methods of e-learning 2 (11 січня 2014): 40–45. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.247.

Повний текст джерела
Анотація:
Специфіка педагогічних проблем сучасної освіти обумовлена необхідністю набуття майбутнім фахівцем соціально-економічного та професійного досвіду практичної діяльності. Формування професійних компетенцій майбутнього бакалавра нині вимагає від навчального закладу принципово нового підходу. Корінне поліпшення якості підготовки може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і ефективним управлінням процесу контролю, оцінки та облік навчальної діяльності студентів. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні критеріїв об’єктивного контролю та оцінювання знань студентів першого курсу з неорганічної хімії в умовах кредитно-модульного навчання. В ході дослідження було здійснено: аналіз літературних джерел з теорії і практики контрольно-оцінювальної діяльності й обґрунтовано дидактичну сутність контролю, його форм і методів; визначенні основні критерії оцінювання навчальних досягнень; розроблені та теоретично обґрунтувати основні варіанти взаємозв’язку форм та видів організації контролю навчального процесу з критеріями оцінювання при проведенні навчальних аудиторних занять різних видів навчальної діяльності; експериментально перевірити умови ефективності організації контролю навчальної діяльності студентів з неорганічної хімії в процесі кредитно-модульного навчання. Обґрунтований контроль знань студентів забезпечить об’єктивне оцінювання та створить умови для індивідуального розвитку та удосконалення навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Rudko, H. I., O. V. Netskyi та S. F. Lytvyniuk. "Науково-методичні і нормативні чинники актуалізації результатів геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин". Мінеральні ресурси України, № 4 (28 грудня 2021): 36–40. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.4.36-40.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто основні аспекти актуалізації результатів геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин, науково-методичні й нормативні чинники проведення цієї роботи, спрямованої на підвищення рівня інформаційної вивченості родовищ корисних копалин як основи Державного балансу запасів корисних копалин України, системи управління ресурсами й запасами корисних копалин, інвестиційного планування. Принцип періодичності проведення геолого-економічної оцінки відповідає міжнародним практикам щорічного розкриття звітності про запаси і ресурси корисних копалин перед фондовими біржами. Загалом проведення періодичних (повторних) геолого-економічних оцінок актуалізує техніко-економічні й фінансові показники господарської діяльності користувачів надр для цілей інвестиційного планування та оподаткування.Втрати держави внаслідок послаблення контролю за станом запасів корисних копалин і раціональним використання надр сукупно важко оцінити, проте вони однозначно вагомі й значущі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Surzhyk, Vyacheslav Gennadievich. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КВІНТЕСЕНЦІЇ СУДОВО- БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В УКРАЇНІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(17) (2019): 166–72. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-166-172.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження. У зв’язку із широким застосуванням судово-бухгалтерської експертизи виникає потреба у визначенні її економічної квінтесенції. Постановка проблеми. Відповідно до процесуального законодавства більшість питань економічного характеру, необхідність вирішення яких стоїть перед слідчими або судовими органами, вирішуються шляхом проведення судово-бухгалтерських експертиз. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі питання судово-бухгалтерської експертизи знайшли відображення у працях: М. Т. Білухи, М. І. Камлика, В. О. Шевчука; Т. М. Арзуманяна, Г. А. Атанесяна, А. М. Бєлова, Б. А. Бор’яна, Н. Г. Гаджиєва, Т. М. Дмітрієнка. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Результати попередніх досліджень не розкрили економіко-правову квінтесенцію судово-бухгалтерської експертизи. Постановка завдання. Головним завданням цієї роботи є розкриття економічної квінтесенції судово-бухгалтерської експертизи з позиції бухгалтерського обліку. Виклад основного матеріалу. Історично склалося так, що судово-бухгалтерська експертиза застосовувалась в окремих випадках і слугувала інструментом підтвердження чи спростування складу економічного злочину. Особливістю цього процесу при вивченні обставин господарських спорів і економічних злочинів є необхідність використання не лише юридичних, але й спеціальних економічних, зокрема бухгалтерських, знань. Серед їх сукупності в процесі розслідування найважливішими стають знання з бухгалтерського обліку, економічного аналізу, господарського контролю. Висновки. Дослідження економічних основ та практичного застосування дало підстави стверджувати, що судово-бухгалтерська експертиза - дослідження експертами із професійними знаннями бухгалтерського обліку бухгалтерських документів, звітності, що проводиться в ході досудових слідчих дій і судових процесів та є наслідком конфліктних ситуацій господарської діяльності підприємства та інституційного середовища навколо нього.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Лупак, Р. Л., Т. Г. Васильців, О. В. Рудковський та Я. П. Березівський. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ, ПРІОРИТЕТИ ТА ЗАСОБИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ". Підприємництво і торгівля, № 28 (5 лютого 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-07.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета статті полягає у визначенні проблемних аспектів, а також обґрунтуванні стратегічних пріоритетів та засобів державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва України. Узагальнено теоретично-методичні підходи до сутнісного трактування поняття «фінансово-економічна безпека». Надано авторське трактування поняття фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. За результатами аналізу обґрунтовано, що стан фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні недостатній. Виявлено проблемні аспекти фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого бізнесу в Україні. Обґрунтовано мету, стратегічні пріоритети, завдання та засоби державної політики посилення фінансово-економічної безпеки суб’єктів сектору малого підприємництва в Україні. Зокрема, основна мета відповідної політики полягає у створенні належних умов підприємницької діяльності, забезпеченні належного рівня захищеності підприємницького сектору від внутрішніх та зовнішніх загроз, посиленні ролі суб’єктів підприємництва в мінімізації ризиків безпеки держави, забезпеченні інноваційного складника конкурентоспроможності національної економіки. Визначено операційні цілі, засоби реалізації та засоби контролю ефективності державної політики забезпечення фінансово-економічної безпеки малого підприємництва в Україні. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні методичних засад моніторингу як процесу збору, формування та узагальнення даних та діагностики як установлення діагнозу і визначення методів та засобів поліпшення стану фінансово-економічної безпеки суб’єктів малого підприємництва. Методика базується на інформаційному забезпеченні, сформованому зі значень індикаторів безпеки, підібраних за такими групами параметрів, як: фінансово-економічна незалежність; стабільність та стійкість, ефективність функціонування; захищеність фінансово-економічних інтересів; захищеність від зовнішніх та внутрішніх загроз; здатність суб’єктів малого підприємництва до розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Криничко, Лілія, Владислав Савіцький, Андрій Ватанов та Володимир Цепенда. "ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ ЯК ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 128–37. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.23.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізоване теоретичне підґрунтя наукових досліджень за економічними спеціальностями. Уточнено питання еволюції розвитку аудиту як професійної та господарської діяльності, що актуалізується сьогодні з позиції ідентифікації його властивостей, що проявлялися на відповідному етапі розвитку суспільства. Проведено аналіз сучасного етапу розвитку аудиторської діяльності у світі, що вказує на відсутність єдиних світових підходів до регулювання аудиту. Кожна країна розробляє власні підходи до інструкційного забезпечення регулювання аудиту та встановлює специфічні вимоги до діяльності аудиторської фірми. Зауважено, що основ- ною характеристикою сучасного аудиту є встановлення вимог власне до кадрового потенціалу аудиторської фірми. Виділено три основоположні етапи розвитку аудиту в контексті його теорій та завдань. Доведено, що економічні відносини, що характеризують той чи інший період суспільного розвитку, визначали основну мету аудиту й відповідні методологічні положення. Виокремлено що витоки аудиту як виду фінансового контролю сягають стародавніх часів. Перші прояви контрольної діяльності можна прослідкувати в країнах стародавньо- го світу – Індії, Єгипті, Вавилоні, Китаї. Уточнено, що історія аудиту як економічного явища сягає корінням у глибину століть. Елементи контролю застосовувалися в Стародавньому Вавилоні, де приблизно 5000 років тому використовувалися глиняні дощечки, які являли собою підтверджені аудитором звіти. Охарактеризова- но, що сучасний стан аудиту як виду незалежного фінансового контролю та як виду господарської діяльності в різних країнах світу характеризується певним станом соціально-економічних відносин. Вивчаючи сучасний стан розвитку аудиту та діяльності аудиторських фірм у країнах світу, насамперед варто наголосити на тенденції до уніфікації процесу регулювання аудиту та аудиторської діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

L’VOVA, Inessa. "ЦИРКОВА РЕЖИСУРА ТА ШОУ-БІЗНЕС У ПОЛІ РОЗВАЖАЛЬНОЇ ГАЛУЗІ. РОЛЬ PR У ПРОСУВАННІ ЦИРКОВОГО ШОУ". ART-platFORM 3, № 1 (27 травня 2021): 85–106. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.3.2021.85-106.

Повний текст джерела
Анотація:
Зміни, що відбулися в Україні в останні два десятиліття XXI ст., не лише викликали кардинальне оновлення суспільно-економічної ситуації у державі, але і спричинили появу нових галузей виробничої діяльності. Одна з них представлена у вітчизняному атрактивному просторі та термінологізована за допомогою запозиченого англійського терміну «продюсер», що був занесений в Україну потоком культурного імпорту в пострадянські часи. За роки незалежності професія продюсера, феномен продюсерства як нове, раніше не властиве для України, явище неодноразово ставали предметом суперечок, досліджень, дискусій. «Національні особливості» та проблеми циркової продюсерської системи в Україні визначаються відсутністю ринку самого циркового продукту, домінуванням спонсорської форми підтримки шоу-бізнесу, прямою залежністю від інвестицій, головним чином, закордонних, у створення циркових шоу, відтоком кваліфікованих кадрів за кордон, гастролей закордонних артистів в Україні, недостатнім законодавчим забезпеченням трудового процесу та отримання пільгового стажу у зв’язку з високо ризикованою діяльністю артистів окремих циркових жанрів, відсутністю системи фахової підготовки саме циркових продюсерів. Український цирковий режисер, з огляду на ситуацію в Україні, повинен бути «більш ідеологічним», ніж його колеги на Заході, оскільки західна тенденція впровадження т. зв «мультикольорової толерантності» як сучасної культури викликає негативну реакцію співвітчизників, та загалом не впливає на моральний розвиток населення. У комплексне завдання, що вирішуються PR-службою, входить: забезпечення і проведення певної планомірної і послідовної програми як частини управління проектом; формування взаємовідносин між організацією та громадськістю; контроль інформованості, думок, настроїв і поведінки як всередині організації, так і поза нею; можливість давати рекомендації щодо вибору нової політики, взаємовигідній для організації та громадськості; постійне формування нових зв’язків з громадськістю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Скорик, М. О., С. Ю. Горбань та О. Ю. Скрицька. "СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК СКЛАДНИКА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Підприємництво та інновації, № 11-1 (29 травня 2020): 7–11. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.1.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано та відображено думки вчених, які зробили вагомий внесок у дослідження категорії «економічна безпека підприємства». Систематизовано та виявлено особливості наявних підходів до визначення поняття економічної безпеки підприємства на сучасному етапі розвитку, таких як: ресурсно-функціональний, гармонізаційний, захисний, конкурентний, інформаційний, фінансовий та економіко-правовий підходи, підхід, спрямований на забезпечення стійкості і розвитку підприємства. Уточнена сутність економічної безпеки підприємства з метою створення передумов реалізації та забезпечення економічної безпеки у практиці роботи вітчизняних підприємств. Запропоновано визначення сутності економічної безпеки підприємства, яка розглядається як механізм захищеності та контролю за процесом розвитку всіх сфер діяльності, захисту інтересів підприємств від негативної дії зовнішніх та внутрішніх чинників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Орєхова, А. І. "УПРАВЛІНСЬКА ЗВІТНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 58–61. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-10.

Повний текст джерела
Анотація:
Дана стаття висвітлює питання ролі управлінської звітності як інструменту корпоративного управління та контролю та визначає основні підходи до формування та впровадження управлінської звітності на підприємстві, оскільки сьогодні все більшого практичного значення в діяльності організацій набувають питання постановки та ведення управлінського обліку, підсумком чого є формування управлінської звітності, яка є ідеальною інформаційною базою для прийняття належних управлінських рішень. Основний акцент автор робить на питаннях значимості управлінської звітності на підприємстві, що дає змогу проводити огляд усієї діяльності, автоматизацію управлінського обліку, регулювання взаємодії між інформаційною системою і користувачами, що значно підвищує результативність та якість прийнятих керівництвом рішень і має прямий вплив на ефективну й стійку діяльність організації, особливо в умовах цифровізації економіки. Також зазначено, що інформаційне наповнення управлінської звітності з погляду найбільш важливих аспектів діяльності організації все більше розширюється, оскільки зростають потреби користувачів в інформації, а також спостерігається прагнення до відповідності управлінської звітності форматам найкращих світових практик. Доведено, що звітність, сформована в системі управлінського обліку, у тому числі й стратегічного, створює інформаційну базу, ґрунтуючись на якій менеджери приймають належні управлінські рішення, орієнтовані на розвиток економічного суб'єкта. Управлінська звітність поряд із бухгалтерською та податковою формує повноцінне обліково-аналітичне забезпечення управління економічним розвитком організації. Визначено, що використання управлінської звітності на підприємстві дасть змогу менеджерам організації виконувати такі функції: підводити проміжні підсумки по всіх ділянках діяльності підприємства; аналізувати ефективність роботи підприємства в поточних умовах; постійно контролювати розвиток підприємства. Дані такого виду обліку є важливою інформаційною базою для прийняття стратегічних рішень. Використання управлінської звітності допомагає оперативно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі і сприяє швидкій адаптації підприємства в умовах економічних змін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Наконечна, Альона. "Сучасний стан контролю в сфері банківської діяльності: проблеми та шляхи вдосконалення". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, № 1 (20 жовтня 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue1-2021-10.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто сучасний стан контролю у сфері банківської діяльності в Україні. Доведено, що його правова база в загальних рисах відповідає європейським стандартам і вдосконалюється з урахуванням вимог Базельського комітету за сприяння міжнародних організацій. Проблеми банківського контролю в Україні лежать в площині недостатнього розроблення нормативних документів і практичної реалізації їхніх положень. В статті розглянуто такі види контролю як банківський нагляд, внутрішній банківський контроль та незалежний аудит. Запропоновано застосування в Україні моделі банківського нагляду, яка передбачає його здійснення Національним банком України спільно з іншими контролюючими органами. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення систем діагностики фінансового стану банку, контролю за наявністю та ефективністю систем управління ризиками, методики обчислення значень обов’язкових економічних нормативів та процедур банківського нагляду, заходів щодо протидії відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, розкриття інформації у фінансовій звітності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Bondarchuk, N. V. "КОЛЕКТИВНІ МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 251–59. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.251-259.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття спрямована на дослідження колективних методів прийняття управлінських рішень. Метою статті є дослідження процесу прийняття управлінських рішень та визначення основних колективних методів прийняття управлінських рішень. Методи дослідження, використані у процесі написання статті, передбачають застосування загальнонаукових та емпіричних прийомів економічної науки, що ґрунтуються на системному підході. В статті зазначено, що прийняття рішення являє собою свідомий вибір із наявних варіантів чи альтернатив. Цей процес включає багато різних елементів, але неодмінно в ньому присутні такі елементи як: проблеми, цілі, альтернативи та власне рішення. У статті розглянуто теоретичні основи управлінських рішень, методи прийняття управлінських рішень. Визначено основні ознаки управлінського рішення, до яких віднесено: вибір альтернативи та вольовий акт. В процесі дослідження констатовано, що термін «управлінське рішення» вживається у двох основних значення: як процес і як явище.Також приділено увагу ряду факторів, що враховуються під час прийняття управлінських рішень. В статті теоретично обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення напрямів розвитку ухвалення управлінських рішень. Зокрема запропоновано алгоритм прийняття управлінського рішення, який складається із таких етапів: аналіз ситуації, визначення проблеми, яку слід вирішити, розробка альтернативних варіантів, окреслення критеріїв оцінки, оцінка ефективності альтернативних варіантів рішення, вибір найкращого варіанту управлінського рішення, контроль за виконанням управлінського рішення, оцінка та аналіз отриманих результатів. У статті визначено групові методи прийняття, які використовуються для обґрунтування управлінського рішення, серед яких: Модель ухвалення рішень Хоя-Тартера, Метод множинного голосування, Модифікований спосіб Борда, CODM, RAPID, тощо. Окреслено особливості сучасних умов прийняття рішень та властивості таких умов. Зазначено, що творча робота підприємства, яка приймає рішення, та її адміністративного апарату вимагає певних навичок, а також використання окремих інструментів прийняття рішень. Практична значущість даної статті полягає у тому, що використання окреслених групових методів прийняття управлінського рішення сприятимуть підвищенню ефективності управління, а також зниженню ризиків, які виникають у процесі діяльності підприємства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Kaflevska, S. H. "ОРГАНІЗАЦІЙНО–ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (8 вересня 2016): 67–71. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6912.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто різноманітні підходи до трактування науковцями понять «механізм», «механізм управління», «організаційно – економічний механізм». Встановлено, що організаційно–економічний механізм управління підприємством включає наступні основні функціональні підсистеми: планування, організації, мотивації, контролю та регулювання, а цільова система організаційно–економічного механізму містить у собі цілі і основні результати діяльності підприємства, а також критерії вибору і оцінки досягнення певних цілей і результатів діяльності підприємства. Досліджено, що організаційно–економічний механізм управління конкурентоспроможністю молокопереробного підприємства необхідно розглядати, як сукупність трьох систем:система забезпечення, функціональна та цільова системи. Визначено, що стратегічно важливим напрямом забезпечення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в сучасних умовах є чітка орієнтація на створення і випуск нової продукції, яка відповідає зростаючим запитам споживачів, удосконалення її за рахунок нових технічних рішень та підвищення якості, що повинне бути підпорядковане інвестиційній та інноваційній політиці підприємства, вибору пріоритетних напрямів використання науково–дослідних інноваційних робіт. Розроблено алгоритм управління конкурентоспроможністю молокопереробного підприємства, заснованого на концепції ухвалення рішень як найважливішого виду управлінської діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

ред, тех. "ДО ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ТА НАГЛЯДУ ЗА ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 48–52. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.314.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено актуальні питання, що виникають при державному контролі та нагляді за господарськоюдіяльністю підприємств релігійних організацій. Можливість втручання держави в діяльність релігійних організацій завжди є болючим та небажаним для представників таких організацій, викликає підсилену увагу з боку правозахисників та міжнародної спільноти. Господарська діяльність підприємств релігійних організацій має знаходитися під постійним контролем та наглядом з боку держави як і господарська діяльність будь-якого учасника відносин у сфері господарювання оскільки релігійні організації мають право здійснювати велику кількість видів діяльності, що складає доволі суттєвий пласт суспільних відносин, який потребує певної уваги з боку держави. З урахуванням підвищеної чутливості членів релігійних організацій до окреслених питань контролю та нагляду політика держави в цій сфері повинна вибудовуватися таким чином, щоб з одного боку встановлювати недискримінаційні правила по відношенню до інших учасників відносин у сфері господарювання, які не є релігійними організаціями та здійснюють таку діяльність в тих самих галузях, а з іншого – дотримуватися конституційного припису відокремленості церкви і релігійних організацій від держави. Система державного нагляду та контролю становить собою доволі складний комплекс відносин між суб’єктами та об’єктами контролю у всіх сферах суспільного життя та галузях економіки. Наявна на сьогодні система такого нагляду та контролю потребує певного корегування, а також окремого корегування потребує законодавство, що забезпечує правові підстави функціонування релігійних організацій. Один із шляхів часткового вирішення наявної проблематики є оновлення законодавства в сфері регламентування діяльності підприємств релігійних організацій. Запропоновано та обґрунтовано внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». На сучасному соціально-економічному етапі розвитку суспільства ці завдання набувають особливої актуальності та необхідності дотримання певного балансу між публічними та приватними інтересами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Kazarian, G. G., та R. V. Gryshova. "Умови формування системи законодавчого забезпечення прав осіб з інвалідністю в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (26 грудня 2018): 112–22. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.06.13.

Повний текст джерела
Анотація:
За умов сьогодення забезпечення прав осіб з інвалідністю є важливою метою нормативно-правового регулювання суспільних відносин, учасниками яких є особи з інвалідністю. При цьому відносини, пов’язані з соціально-економічним забезпеченням цих осіб, регулюються нормами різних галузей. Зазначено, що саме лідерські позиції законодавчої сфери дозволяють розуміти, на якому рівні й наскільки якісно держава, її органи й посадові особи виконують покладені на них функції щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю. Проаналізовано сучасний стан нормативно-правової бази регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні. Досліджено всі рівні нормативно-правового регулювання шляхом проведення стислого аналізу базових нормативно-правових актів, які регулюють систему забезпечення осіб з інвалідністю. Належне соціально-економічне забезпечення осіб з інвалідністю передбачає надання їм значної кількості різноманітних прав. Зокрема, передбачається забезпеченість інвалідів житлом, їх пересування, лікування, реабілітація, освіта, працевлаштування тощо. Визначено, що для ефективного нормативно-правового регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю необхідно перш за все здійснити певні координаційні роботи між усіма суб’єктами цієї системи. Ідентифіковані прогалини та недоліки у нормативно-правовому регулюванні соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні: відсутність затверджених державних стратегічних планів і програмних документів; недостатня розробленість, систематизація та впровадження інструментів механізму інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю; прогалини у бюджетному законодавстві. До концептуальних питань, які потребують вирішення, належать: гармонізація вітчизняного законодавства до міжнародних стандартів; посилення контролю за рівнем та якістю соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю; підвищення результативності координаційної діяльності між суб’єктами системи соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю; розробка ефективних механізмів фінансування соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Levytska, S. О. "НЕФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ РИНКУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 92 (8 квітня 2021): 152. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202015.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено формуванню нефінансових показників господарської діяльності підприємств на принципах збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Досліджено етапи формування нефінансових показників господарської діяльності підприємств в контексті збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Узагальнено міжнародну практику використання нефінансових показників як невід’ємної частини звітності підприємства. Запропоновано визначення потенціалу корисності такої звітної інформації, зокрема через вартісну оцінку: економічної вигоди – матеріально-грошових надходжень, одержаних в результаті операцій підприємницького характеру; соціально-економічної вигоди – економічної вигоди, оцінка якої враховує як прямі надходження активів, так і задокументовану оцінку впливу операції на збільшення економічної вигоди за результатами реалізації соціальних програм; соціальноекономічного ефекту – нематеріальної соціально-економічної вигоди, одержаної суб’єктами господарювання через оцінку попередження та зменшення втрат (або збільшення доходів). Проаналізовано нефінансові показники у Звітах про управління (які оприлюднюються вітчизняними емітентами цінних паперів з 2019-го року), їх відповідність міжнародній практиці розкриття таких даних в інтегрованій звітності юридичних осіб.Узагальнюючи практику використання нефінансових параметрів емітентами цінних паперів України (які підприємства включають до Звіту про управління), така нефінансова інформація в роботі структурована за рівнями споживачів: мегарівень – інформація, призначена для суб’єктів підприємницької діяльності на міжнародних ринках; макрорівень – інформація, призначена для державного управління та контролю; мезорівень – інформація, призначена для постачальників, покупців, споживачів, кредиторів; макрорівень – інформація, призначена для власників, менеджерів, службовців, партнерів. Проведена в роботі систематизація переліку нефінансових показників за галузевою приналежністю підприємств (на основі ідентичності операційної діяльності), визначення на державному рівні варіативності вибору з урахуванням організаційно-економічної структури підприємства дозволили проаналізувати показники фінансових результатів, реалізацію соціальної підтримки та екологічної безпеки відповідно до бізнеспрограм досліджуваних підприємств. Обґрунтовано критерії "корисності", серед яких чільне місце належить об’єктивній оцінці розвитку бізнесу, організації бізнес-моделі та стратегії корпоративного управління в довгостроковій перспективі, задоволенню потреб інвесторів (власників, працівників, партнерів та інших зацікавлених сторін) у розумінні звітної інформації про продуктивність виробничих ресурсів, а також ефективному зв’язку між динамікою економічних викликів та внутрішніми та зовнішніми ризиками ділової діяльності. Запропоновано методичні аспекти підготовки нефінансових показників для підприємств з урахуванням сучасних викликів на світових ринках, а саме: на умовах дотримання принципу підготовки якісної нефінансової звітної інформації; на основі вибору ключових напрямків господарської діяльності як об’єктів щодо визначення нефінансових показників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Komlichenko, Albina. "ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ КНР". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 4, № 1 (21 липня 2021): 95–104. http://dx.doi.org/10.15421/342111.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу зовнішньополітичної стратегії КНР на світовій арені. Мета дослідження – дати комплексний аналіз основних вимірів зовнішньополітичної стратегії КНР на сучасному етапі.Охарактеризовано геополітичні та геоекономічні чинники становлення стратегії КНР. Було підкреслено, що стрімко змінювана економічна позиція Китаю на світовій арені також впливає на її глобальну політику. Проаналізовано регіональний вимір сучасної зовнішньополітичної поведінки КНР та його вплив на формування загального бачення китайського керівництва ролі країни на міжнародній політичній арені. У світлі подій, що відбуваються, особливої важливості набуває політика КНР. Очевидно, що ця країна відіграє дуже важливу роль у світовій політиці і згодом ця роль буде все більше зростати. Ряд відомих експертів та аналітиків вже зараховують КНР до економічної супердержави. Деякі експерти навіть вважають, що якщо в перші 30 років здійснення економічних реформ в якості основного імперативу виступала інтеграція Китаю із зовнішнім світом, то протягом наступних трьох десятиліть основний акцент КНР буде вже ставити на формування глобального світопорядку.Доведено, що головним фокусом активної зовнішньополітичної діяльності КНР з набуття статусу провідної регіональної та глобальної держави залишається економіка.З’ясовано основні виміри реалізації національних інтересів Пекіна на сучасному етапі. Припущено, що національні інтереси КНР на даному етапі перебувають на стадії трансформації. Деякі науковці говорять про те, що основні інтереси Китаю вже виходять за рамки простого суверенного територіального обмеження.Зроблено висновок, що надзвичайно амбітні зусилля Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна спрямовані на розширення своєї сфери впливу та контролю на весь світ та щодо становлення глобальної економічної держави.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Несторишен, І. В., В. А. Туржанський та І. Г. Бережнюк. "Новації у митному законодавстві України". Митна безпека, № 4 (4 березня 2021): 66–76. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.4.2020.66-76.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті узагальнено вітчизняну практику здійснення процедур постмитного контролю, а також обґрунтовано доцільність внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження інструментів постмитного контролю у вітчизняне митне законодавство. В основу дослідження покладено концепцію збалансування інтересів держави та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо забезпечення національної безпеки та спрощення процедур митного контролю. Митний контроль після випуску є складовою частиною системи надання спрощень, який дозволяє забезпечити мінімальне втручання митних органів в зовнішньоекономічну діяльність бізнесу з високим ступенем довіри. Одним з актуальних питань у сфері здійснення державної митної справи в Україні є наближення митного законодавства до положень міжнародних конвенцій та угод, а також в умовах реалізації подальших євроінтеграційних прагнень гармонізація вітчизняного інструментарію здійснення митного контролю із європейським. Зазначено, що 2016 р. в Європейському Союзі набув чинності ряд нормативних документів, які істотно змінили підходи до здійснення процедур митного контролю та порядок надання спрощень економічним операторам. Зокрема, Митним кодексом ЄС передбачено активне використання інструментів митного контролю після випуску (post-release control), який є одним із складових частин системи надання спрощень економічним операторам. В Україні, не зважаючи на передбачене нормативне підґрунтя контролю після випуску, ця форма митного контролю не працює повною мірою, а показники ефективності підрозділів митного аудиту Держмитслужби є низькими. Авторами проаналізовано нормативні документи ЄС, якими передбачено використання інструментів митного контролю після випуску в контексті внесення змін до Митного кодексу України, та узагальнено новації у вітчизняному митному законодавстві відповідно до положень митного законодавства ЄС.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Матвєєв, П. С., та М. Ю. Можаровський. "Теоретико-правові засади комплаєнс-заходів суб’єктів господарювання в Україні". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 113–25. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3215.

Повний текст джерела
Анотація:
У дослідженні доводиться необхідність реалізації внутрішнього контролю з метою оптимізації алеаторних наслідків діяльності суб’єктів господарювання. Пропонуються отримані в результаті компаративістичного підходу основні положення, метою яких є організація системи внутрішнього комплаєнс-контролю суб’єктів підприємницької діяльності на прикладі США та Великобританії. Наголошується на тому, що за останні роки доволі розповсюдженим явищем є увага, яка приділяється з боку суб’єктів господарювання, що відносяться до великого бізнесу, дотриманню процедур корпоративної етики та коплаєнсу. Останній не лише покликаний забезпечувати екстериторіальні вимоги до ведення бізнесу, а й покликаний забезпечити стабільність економічних зв’язків на міжнародному рівні, а також сталість економічного розвитку в національному вимірі та good statement конкретного суб’єкта господарювання. Зазначене підтверджується та має цілком конкретизовані статистичні дані про порушення загально визнаних у світовій практиці норм комлаєнс, що призвели до об’єктивно покладених санкцій на суб’єктів господарювання. Ці порушення абсорбувались невідповідністю різних комплаєнс-норм як об’єктивний ризик, що впливає на весь комплекс господарсько-виробничих, організаційно-господарських та внутрішньо-господарських відносин. Усе це має бути об’єктом постійної уваги і жорсткого контролю з боку управлінської ланки як топ-менеджменту, так і відповідальних за окремі напрямки діяльності компанії. Пропонуються зміни до чинного законодавства України стосовно комплаєнс-заходів суб’єктів господарювання. Надається характеристика комплаєнсу та окремим аспектам комплаєнс-заходів як розповсюдженій формі внутрішнього контролю. Пропонується система «інформативно-превентивних» покажчиків для кореляційного аналізу застосування комплаєнс-контролю суб’єктів господарювання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Osadcha, О. О., та О. V. Pavelko. "МІКРОРІВЕНЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ: ОБЛІКОВИЙ СУПРОВІД І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСПАРЕНТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 93 (26 березня 2021): 127. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202113.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено сутність економічної безпеки на мікрорівні та її функціональні складові. Визначено, що важливу роль у забезпеченні економічної безпеки суб’єкта господарювання відіграє система бухгалтерського обліку. Охарактеризовано основні функції облікової системи, які дозволяють підприємству досягати певного рівня економічної безпеки: інформаційну, правової регламентації, контрольну, прогностичну, регулюючу. Наведено основні бухгалтерські помилки, які підприємство повинно нейтралізувати з метою забезпечення економічної безпеки на мікрорівні. Обґрунтовано важливість інтегрованої звітності у забезпеченні транспарентної діяльності суб’єкта господарювання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Дияк, В. В. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ТА СЛУХАЧІВ У ПРОЦЕСІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ В НАДПСУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 69–78. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-69-78.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено організацію дослідно-експериментальної роботи з соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (НАДПСУ). Підсумовано, що експериментальне дослідження виконувалося на основі дотримання загальнонаукових принципів ефективності, об’єктивності, достовірності, цілісності, що відображають загальні вимоги до організації та проведення педагогічного експерименту. Основним методом роботи був природний методичний експеримент, додатковими – емпіричний аналіз, рефлексивне опитування, анкетування, тестування, моніторинг, спостереження, портфоліо, аналіз нормативної бази та засобів навчання. Аналіз та узагальнення отриманих результатів здійснювалося із застосуванням методів синтезу, систематизації та математичної обробки матеріалів експерименту, інтерпретації результатів, наочного уявлення фактичних даних. Кількісна оцінка результатів експерименту здійснювалася методом співвідношення фактичних статистичних даних про зміну досліджуваного феномену ‒ соціально-економічної компетентності. Логіку і хід педагогічного експерименту відображають етапи, які характеризуються наступністю і визначають послідовність реалізації змісту експериментальної діяльності в рамках соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ. До таких етапів віднесено: теоретичний, діагностично-констатувальний, формувальний, контрольно-аналітичний. Підсумовано, що проблема оцінки педагогічних систем і процесів є однією з найскладніших для сучасної науки і особливо там, де предметом діагностики виступає процес розвитку особистості. Резюмовано, що ключовою метою визначено встановлення реального стану сформованості соціально-економічної компетентності курсантів і слухачів. Отримані результати експериментального дослідження засвідчили необхідність інноватизації та активізації соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. Ключові слова: організація дослідження, педагогічний експеримент, соціально-економічна підготовка, курсанти, слухачі, безперервна освіта, соціально-економічна компетентність.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Кушнір, С. О., та А. К. Журавльова. "ІНВЕСТИЦІЇ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ У ЗВ’ЯЗКУ З ВІДКРИТТЯМ РИНКУ ЗЕМЛІ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 63–68. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто зміст інвестицій у науковій літературі. Проаналізовано динаміку прямих іноземних інвестицій в економіку України. Досліджено структуру та динаміку прямих інвестицій в Україну за країнами походження. Розглянуто структуру прямих іноземних інвестицій в Україну за видами економічної діяльності та визначено частку інвестицій у сільське господарство України. Проаналізовано основні економічні, правові, фінансові, політичні, соціальні негативні чинники, які впливають на інвестиційний клімат галузі сільського господарства України. Проаналізовано зміст нормативно-правової бази щодо земельної реформи в України, а саме основні пункти, які стосуються відкриття ринку землі, який дає змогу купувати та продавати землю. Визначено напрями сільського господарства, які перш за все потребують інвестиційної підтримки, акцентовано увагу на необхідності підвищеного контролю за виконанням норм закону про землю, особливо щодо кінцевих бенефіціарів покупців.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Кравченко, Юлія, та Олександр Ружанський. "ВНУТРІШНІЙ АУДИТ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПУБЛІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ". Науковий вісник: Державне управління, № 1(11) (31 березня 2022): 260–75. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-260-275.

Повний текст джерела
Анотація:
Для виконання функцій держави, зокрема таких як соціальна, створюються бюджетні установи. Джерелом фінансування таких організацій є Державний бюджет України. Важливо, щоб народ як джерело влади в Україні був упевнений, що керівники бюджетної установи здійснюють публічний менеджмент у такий спосіб, який забезпечує досягнення цілей діяльності організації, ефективне, економічне та законне використання бюджетних коштів. Для встановлення рівня належного управління цими коштами застосовуються різні форми контролю. Метою статті є дослідження поняття державного фінансового аудиту, місця внутрішнього аудиту в класифікації державного фінансового аудиту та результатів здійснення такого аудиту в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій як елементу ефективного публічного менеджменту. У статті досліджено внутрішній аудит як форму контролю, його місце в класифікації державного фінансового аудиту. Запропоновано авторське визначення державного фінансового аудиту як дослідження напрямів та підстав використання бюджетних ресурсів, перевірку бухгалтерського обліку, фінансової звітності бюджетних установ та надання впевненості стосовно рівня її достовірності й рекомендацій щодо удосконалення функціонування системи внутрішнього контролю в аудиторському звіті та контроль відповідності діяльності бюджетної установи вітчизняним нормативно-правовим актам. Внутрішній аудит класифікується в системі державного фінансового аудиту поряд із зовнішнім залежно від інституцій, якими проводиться аудит. На підставі аналізу визначень поняття «внутрішній аудит» змодельовано цей термін. Зазначено, що об’єктом внутрішнього аудиту, зокрема, є система внутрішнього контролю щодо побудови якої підрозділ внутрішнього аудиту надає методичну допомогу. В цьому науковому доробку досліджено фактичний стан справ із запровадженням внутрішнього контролю в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС). Представлено результати здійснення внутрішнього аудиту в системі ДСНС як елементу ефективного публічного менеджменту. В підсумку встановлено, що система внутрішнього контролю в системі ДСНС потребує доопрацювання в частині розроблення адміністративних регламентів окремих процесів, їх гармонізацію з метою запобігання ризикам прийняття нерезультативних управлінських рішень під час здійснення повсякденної діяльності та недопущення порушень вимог чинного законодавства надалі. Напрямами подальших наукових розвідок є дослідження видів ризиків діяльності організацій в системі ДСНС та шляхів їх нейтралізації відповідними заходами контролю, які мають бути обраними публічними менеджерами різних ланок управління.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Білик, Я. О. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ДЕМОКРАТИЧНИХ ЗМІН В УКРАЇНІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.1.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на основі низки джерел розглянуто перші кроки формування змін України як демократичної держави у сфері публічного управління. Визначено необхідність дослідження публічного управління, його ефективність і вплив на якість життя громадян і держави загалом. Відокремлено основні положення публічного управління, термінологію забезпечення значного підвищення ефективності управлінської діяльності внаслідок високого рівня громадської підтримки та консолідації суспільства навколо спільних цілей, взаємозв’язків із демократичними цінностями, принципами верховенства права, поваги до гідності людини, недискримінації, рівності, справедливості, безпеки, ефективності та ін. Розглянуто етап становлення публічного управління у радянський період. Висвітлені провідні думки політичних і громадських діячів періоду перебудови, а саме В. Черняка, Л. Лук’яненка, М. Швайка щодо покращення політичного й економічного становища у країні, можливості виходу із кризи, необхідності економічних реформ, закону про економічну самостійність України. Проаналізовано неефективність моделі публічного управління у радянський період, монополізацію влади, тотальний контроль усіх сфер життєдіяльності. Наведено думки сучасних науковців стосовно питання публічного управління І. Грицяка, С. Шергіна за вказаний період. Подано приклад процесу демократизації Радянського Союзу, яка супроводжувалася появою народних фронтів, суспільних об’єднань у республіках СРСР, без яких становлення громадянського суспільства було би неможливе. Зазначено про необхідність європейської інтеграції України з урахуванням наукових і практичних здобутків країн Європи визначити найефективніший шлях розбудови держави, що сприятиме розвитку та стабільності економіки країни та привабить іноземні інвестиції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Коробка, С. В. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНТРОЛІНГУ В СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 5 (26 лютого 2021): 65–71. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.8.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто теоретичні аспекти впровадження контролінгу в систему управління підприємством. Відзначено, що глобалізація економіки, складність ведення підприємницької діяльності, впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку призвели до збільшення уваги до внутрішнього контролю та аудиту на рівні безпосереднього підприємства. Відзначено, що новою концепцією в системі управління є контролінг, який сприятиме забезпеченню економічної підтримки підприємства у цілому та ефективному його розвитку завдяки формуванню об'єктивної інформації про витрати та доходи. Завдання контролінгу полягає у визначенні для суб’єкта господарювання напряму докладання зусиль персоналом, який сприятиме його функціонуванню та подальшому розвитку. Визначено основні елементи, виділено функції, методи контролінгу та принципи організації й упровадження контролінгу. Питання організації контролінгу на підприємствах мають індивідуальний характер, який має враховувати обсяг та особливості його діяльності. Однією з важливих передумов упровадження контролінгу на підприємствах є зменшення управлінського ризику, а також розроблення механізму реагування на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища. Сьогодні система контролінгу ще недостатньо впроваджена в управлінську практику підприємств України, тому варто визначити пріоритети щодо напряму діяльності вітчизняних підприємств, можливості їх конкуренції з іноземними підприємствами в майбутньому та перспективи економічного розвитку, які дає впровадження системи контролінгу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Кондукова, Е. В. "ПРОБЛЕМИ УНІФІКАЦІЇ МЕТОДИКИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ У ДЕРЖАВНОМУ КОНТРОЛІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 2 (27 лютого 2018): 60–68. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.60-68.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто проблеми уніфікації системи фінансових коефіцієнтів і методики їхнього розрахунку, які використовуються в практичній діяльності контролюючих установ в Україні. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що методики фінансового аналізу широко застосовуються у діяльності контрольних органів, але при цьому абсолютно неузгоджені між собою як за переліком показників, так і за методикою їхнього розрахунку. Щоб уникнути проблем в інтерпретації, потрібно визначити стандартну методику, яка може бути розширена залежно від конкретних потреб. Окремо слід розглядати проблему середньогалузевих показників як бази для порівняння в умовах економічної кризи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

В. О., ШПИЛЬОВА, ФІНАГІНА О. В. та БУРЯК Є. В. "ІННОВАЦІЙНО ОРІЄНТОВАНА КЛАСТЕРНА ПОЛІТИКА: ПОТЕНЦІАЛ ТА ЦІЛЬОВІ ІНТЕРЕСИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 88, № 3 (8 січня 2021): 28–44. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.88-3-03.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено теоретико-генетичний розвиток інтеграційних процесів в сучасному регіональному менеджменті з урахуванням векторів суспільного прогресу, поєднання знань економіки, інноватики, соціології, теорії ринків та підприємництва. Наголошено, що інтеграційні процеси завжди мають загальну або локальну дію, формальні та неформальні прояви, позитивний або негативний вплив на явища та процеси людської діяльності, забезпечують позитивну або негативну динаміку окремих соціально-економічних явищ і процесів. Саме інтеграція як рушійна сила формує потенціал суспільства й економіки держави та її територій. Визначено ключові чинники суспільного прогресу, що обумовили дослідження процесу інтеграції в економіці та менеджменті: прискорене формування світового ринку та його впливовість на національні економіки, зміна границь регіонів; укрупнення, централізація та диверсифікація капіталів, прискорена диверсифікація виробництва та сфери послуг; масове виробництво та його залежність від науково-технічного прогресу, екологічних і соціальних стандартів; територіальний перерозподіл світу, зони економічного впливу та новітні формати регіоналізації. Зосереджено увагу на тому, що кластер, як прояв економічної інтеграції в сучасній діяльності, галузевої та регіональної влади, постає первинним в інструментарії стимулювання ринків, бізнесу, якісного та кількісного покращення ділового середовища, залучення інвестицій, інструментом балансу інтересів влади та бізнесу. Зазначено, що кластери постають центром промислової політики, балансують групи регіональних інтересів, стимулюють і корегують регіональний розвиток, прискорюють комерціалізацію національних наукових надбань. Визначено такі компоненти потенціалу кластероутворення регіонів, як: наука та освіта; ресурсна база; заощадження підприємств та населення; малий і середній бізнес та інфраструктура підтримки малого та середнього бізнесу. Реалізація потенціалу кластероутворення має ґрунтуватися на системі безпеки від наявних ризиків, побудова якої може максимально швидко сформувати платформу взаємних дій, колективного прийняття рішень, заходів організації та контролю. Обґрунтовано управлінське бачення формування стратегічної мети кластероутворення з урахуванням принципів консолідації та гармонізації ключових інтересів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Славкова, О. П., та А. І. Сухоставець. "ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ КОРУПЦІЇ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (28 січня 2022): 60–66. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.9.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблема протидії корупції залишається однією з найболючіших як для суспільства загалом, так і для нашої країни зокрема. Вона є загрозою для економічного, політичного та соціального розвитку та демократії загалом. Особливо це стосується органів державної влади, які є уособленням держави та захисником прав і свобод громадян. Під час проведення дослідження були використані дані власного опитування представників органів державної влади, Національної поліції, науковців, працівників юридичних служб. Проаналізовано причини корупції в органах державної влади, а саме виявлено, що перш за все ними є економічні чинники (наприклад, низький рівень заробітної плати, нерозвиненість механізмів реалізації соціальних гарантій). Найбільший відсоток відповідей свідчить про невжиття заходів відповідальності за посадові правопорушення, експерти вказують на низьку якість норм законів та непрозорість роботи посадовців, а також на слабкість чи відсутність громадського контролю та невисоку правову культуру. Визначено, що основним у формуванні антикорупційної політики є удосконалення законодавства у сфері запобігання корупції та розвиток громадського контролю й просвітницької діяльності щодо інформування суспільства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Птащенко, О. В., та К. І. Куценко. "Використання стратегічного маркетингового інструментарію в межах торговельного співробітництва". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 141–44. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-141-144.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто стратегічний маркетинговий інструментарій, який використовують підприємства в межах здійснення торговельного співробітництва. Визначено, міжнародний маркетинг є самостійною галуззю діяльності підприємства за умови виходу на зовнішні ринки, яка є системою планування, реалізації, контролю та аналізу заходів по впливу на багатонаціональне ринкове середовище і пристосування до її умов на підприємстві, яке здійснює свою діяльність більш ніж в одній країні. Представлено розгляд основного інструментарію міжнародного маркетингу. Відтворювальна відкритість країни при використанні міжнародного маркетингу залежить від наявності в державі природних багатств – енергетичних ресурсів, сировини для промисловості, продовольства для населення. Рівень відтворювальної відкритості держави тим вищий, чим вищий рівень її техніко-економічного розвитку та чим менша величина її ВВП і забезпеченість власними природними ресурсами. Тому за таких умов розвитку світової економіки залучення технологій розглядають як один з головних чинників зростання економіки як трансформаційних країн, так і розвинутих. Вивчення міжнародного ринку сучасних технологій, зокрема процесів еволюції, формування елементів та їх структури, є актуальним питанням сьогодення. Активна участь на міжнародному ринку й є запорукою доступу до передових знань, стимулювання внутрішньої інноваційної діяльності, підвищення продуктивності економічних процесів. З огляду на зазначене, можна стверджувати, що міжнародний маркетинг – це така система організації діяльності суб'єктів виробничої сфери, яка сприяє оптимізації функціонального поєднання виробничих цілей і поточних потреб різних груп споживачів, координації приватних інтересів у всіх сферах економічного життя – виробничої, посередницької, споживчої по відношенню – до глобального міжнародного ринку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Коцеруба, Н. В. "КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ В СИСТЕМІ КРИЗИС-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-05.

Повний текст джерела
Анотація:
Загострення кризи світової економіки актуалізує необхідність мінімізації впливу кризових ризиків на результати економічної діяльності підприємств. Події попереднього та поточного років свідчать про те, що найбільше потерпають від наслідків кризи мікро-, малі та середні підприємства, які на відміну від великих підприємств не мають ефективних запобіжників для своєчасного виявлення та попередження кризових загроз. Це вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності своєчасного виявлення, перш за все, операційних ризиків, до яких належать зменшення обсягів діяльності і, як наслідок, уповільнення зростання операційних доходів і зменшення операційного прибутку, що призводить до загострення фінансових ризиків – зниження рентабельності операційної діяльності, а також рентабельності активів та капіталу підприємства і погіршення фінансового стану підприємств. Чинники кризи як предмет антикризового управління являють собою явища, що є причинами порушення стабільного розвитку підприємства. Залежно від середовища виникнення чинники кризи розподіляються на зовнішні (на зміну яких окреме підприємство впливати не може) та внутрішні (які піддаються регулюванню з боку систем антикризового управління підприємством). Ефективне антикризове управління підприємством торгівлі ґрунтується на використанні інформації стосовно показників операційної і фінансової діяльності, негативна зміна яких призводить до утворення кризових ситуацій. Із метою визначення проблемних ланок діяльності підприємства торгівлі запропоновано моделювання операційного прибутку, що розраховується методом прямого рахунку: збільшення доходів та зменшення витрат створюють приріст прибутку, а зниження доходів та зростання витрат зменшують прибуток на відповідну величину. Для зниження ризику та втрати платоспроможності підприємства рекомендовано використання платіжного календаря. Грошові потоки у платіжному календарі групуються за видами діяльності відповідно до напрямів надходження і витрачання коштів, що дає змогу своєчасно встановити потенційні кризові загрози та сформувати критерії оцінки ризику неплатоспроможності. Доцільне використання методики оцінки потенційного банкрутства за системою формалізованих і неформалізованих критеріїв, що доповнена показником власного оборотного капіталу, від’ємне значення якого є ознакою критичного фінансового стану суб’єкта господарювання. Зважаючи на обмежені ресурси кризис-менеджменту значної кількості підприємств, що діють на товарному ринку України, у статті запропоновано систему контрольно-аналітичних процедур, застосування яких дає змогу оцінити ризики та визначити орієнтири безпечної економічної діяльності, не залучаючи фахівців консалтингових аудиторських фірм та маркетингових агентств.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Менліосманов, З. Т. "АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ВІД ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Підприємництво та інновації, № 9 (30 грудня 2019): 157–63. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.26.

Повний текст джерела
Анотація:
Відновлення соціально-економічного потенціалу України та її фінансової стабільності залежить від зваженої бюджетної політики та своєчасного наповнення державної скарбниці податками. Майже половину бюджетних надходжень становлять податки від зовнішньоторговельної діяльності. У статті проаналізовано структуру зовнішньоекономічної діяльності, сучасний стан зовнішньоторговельної діяльності, оцінку показників зовнішньоторговельного балансу, оцінку рівня відкритості національної економіки за останні роки. Висвітлено тенденції розвитку операцій з імпорту товарів та надходжень митних податків і платежів до державного бюджету. Розкрито основні показники ефективності митного контролю в частині формування додаткових платежів до бюджету від коригування митної вартості. Запропоновано змінити підходи до формування й реалізації митної політики на основі вдосконалення організації митного контролю та посилення контрольної функції з одночасним збереженням заходів, спрямованих на спрощення митних процедур.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

ОСТРІКОВА, ТЕТЯНА. "Місце і роль авторизованого економічного оператора в системі інструментів забезпечення митної безпеки". Право України, № 2021/03 (2021): 157. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-03-157.

Повний текст джерела
Анотація:
В умовах євроінтеграційних процесів та необхідності оптимізації здійснення митної справи в Україні важливим завданням є імплементація в механізм правового регулювання різноманітних форм партнерських взаємовідносин між митними органами та підприємствами – суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, провідне місце серед яких займає інститут авторизованого економічного оператора (АЕО). Окрім того, цей інститут є окремим, відносно самостійним структурним елементом забезпечення митної безпеки як інструмента поліпшення процедури здійснення митної справи та захисту реалізації економічних інтересів підприємств. Мета статті полягає у визначенні місця та ролі АЕО через призму інструментів забезпечення митної безпеки держави. Встановлено, що в системі інструментів забезпечення митної безпеки АЕО – це відносно самостійний елемент, який одночасно є і інструментом сприяння торгівлі та покращення ефективності роботи митних органів, і формою захисту економічних інтересів підприємств. Роль АЕО в механізмі державного забезпечення митної безпеки запропоновано розглядати дуалістично: з боку реалізації політики сприяння міжнародної торгівлі та підвищення конкурентноспроможносні підприємств із високим ступенем довіри, що одночасно забезпечує безпеку ланцюга постачання товарів; та з боку безпосередньої оптимізації процедур здійснення митної справи. Встановлено, що запровадження спеціальних спрощень і переваг, які передбачають суттєві полегшення митних формальностей для підприємств із високим ступенем довіри щодо товарів, що переміщуються такими підприємствами, та, відповідно, зменшення обсягів контролю до АЕО з боку митних органів потенційно хоча і створюють вірогідність загроз митної безпеки, однак подібна мінімізація обсягів контрольно-наглядових дій за суб’єктами, що отримали у встановленому законом порядку авторизацію АЕО та набули статус АЕО, компенсується через проведення центральним органом виконавчої влади, який реалі зує державну митну політику із залученням посадових осіб відповідних митниць відносно таких суб’єктів оцінки відповідності підприємства критеріям АЕО, яка за своєю правовою суттю є перевіркою, а також подальшого проведення митними органами моніторингу відповідностіпідприємства критеріям АЕО та повторної оцінки відповідності у визначених законом випадках. Окрім цього, забезпечення належного рівня митної безпеки досягається перенесенням контролю на більш ранню стадію (на період оцінки відповідності підприємства встановленим критеріям набуття статусу АЕО), що дає змогу вивільнити кадрові, організаційні та інші ресурси митних органів для виконання інших завдань при здійсненні митної справи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Битов В.П., Горбач Л.М. та Котляров В.О. "ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ". Економічний форум 1, № 4 (13 жовтня 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-12.

Повний текст джерела
Анотація:
У науковій статті розглянуто роль і значення надзвичайно важливого питання, а саме інвестування, яке є сьогодні одним із визначальних на шляху розвитку економіки як на рівні підприємства, так і економіки держави. Адже саме в інвестиційному процесі об’єднується спільна діяльність багатьох учасників розвитку економічного зростання виробничих процесів, які працюють над розширенням основних фондів, що дають можливість збільшення виробництва продукції та забезпечення зростання прибутковості підприємства. У статті відображено окремі посилання, що стосуються чинного законодавства, яким визначаються загальні, правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності для забезпечення рівного захисту прав, майна та інтересів із метою ефективного функціонування господарюючих суб’єктів у ринкових умовах. Наведені також основні напрями інвестиційної стратегії, які передбачають планування та контроль за використанням капіталовкладень та вдосконалення їх технологічної структури, на користь досить вагомих в економіці галузей, що нами досліджуються і, зокрема, таких, що виробляють сільськогосподарську продукцію. Показано окремі позитивні приклади інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств Волинської області.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Клюс, Ю. І., та А. В. Іжболдіна. "Визначення місця і ролі внутрішнього аудиту в системі внутрішнього контролю підприємств в умовах конкуренції". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(257) (10 лютого 2020): 40–48. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-257-1-40-48.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті наведено приклади із економічної літератури, нормативно-правової законодавчої бази щодо визначення категорії «аудит», надане власне визначення аудиту. Розкриті основні спільні та відмінні риси між внутрішнім та зовнішнім аудитом. Проаналізовано та проілюстровано зв'язок залежності внутрішнього аудиту, контролю та управління на підприємстві. Визначено критерії оцінювання діяльності відділу аудиту в цілому. Також відокремлено критерії визначення для вищого керівництва так і для інших працівників. В статті відображення значимість створення служби внутрішнього аудиту, на підприємстві як і для рівня вищого керівництва та і для рівня діяльності структурних підрозділів підприємства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії