Статті в журналах з теми "Контрольні рухи"

Мета роботи – виявити профілактичний ефект попередньої ін’єкції N-АЦ на розвиток м’язової втоми в неанестезованої тварини з експериментальним геміпаркінсонізмом під час тривалих циркуляторних рухів, викликаних ін’єкцією апоморфіну (АМ).Дослідження проводили на щурах лінії Вістар-Кіото, у яких викликали однобічне руйнування дофамінергічної (ДА) висхідної системи мозку за допомогою ін’єкції 8 мкг 6-гідроксидофаміну, розчиненого в 4 мкл фізіологічного розчину з додатком 0,1 % аскорбінової кислоти, яка гальмує окислення нейротоксину. Поведінкові реакції тварин на ін’єкцію дофаміноміметика апоморфіну були непрямим тестом на ступінь дегенерації ДА-нейронів середнього мозку. Через сім днів після введення 6-гідроксидофаміну тварин розділили на такі групи: 1 – контрольні тварини, у яких викликали інтенсивні циркуляторні рухи за допомогою ін’єкції апоморфіну (0,5 мг/кг) (n = 6); 2 – щури, яким за годину до ін’єкції АМ вводили 0,5 мл фізіологічного розчину (n = 6); 3 – тварини, яким за годину до ін’єкції АМ вводили розчин N-ацетилцистеїну (150 мг/кг) (n = 6).Порівнюючи поведінкові тести на щурах у трьох групах, можемо припустити, що зменшення числа обертів щурів контрольної групи й тварин із попередньою ін’єкцією фізіологічного розчину відбувалося не через припинення дії апоморфіну, а через розвиток м’язової втоми під час тривалих циркуляторних рухів. Водночас у щурів третьої групи після застосування N-АЦ зниження середньої кількості обертів не спостерігали. Це може вказувати на активацію захисної дії антиоксидантної системи у відповідь на тривалу м’язову активність, а N-АЦ можна розглядати як потужний активатор захисних механізмів, спрямованих на зниження втоми скелетних м’язів.

Мета роботи – виявити профілактичний ефект попередньої ін’єкції N-АЦ на розвиток м’язової втоми в неанестезованої тварини з експериментальним геміпаркінсонізмом під час тривалих циркуляторних рухів, викликаних ін’єкцією апоморфіну (АМ).Дослідження проводили на щурах лінії Вістар-Кіото, у яких викликали однобічне руйнування дофамінергічної (ДА) висхідної системи мозку за допомогою ін’єкції 8 мкг 6-гідроксидофаміну, розчиненого в 4 мкл фізіологічного розчину з додатком 0,1 % аскорбінової кислоти, яка гальмує окислення нейротоксину. Поведінкові реакції тварин на ін’єкцію дофаміноміметика апоморфіну були непрямим тестом на ступінь дегенерації ДА-нейронів середнього мозку. Через сім днів після введення 6-гідроксидофаміну тварин розділили на такі групи: 1 – контрольні тварини, у яких викликали інтенсивні циркуляторні рухи за допомогою ін’єкції апоморфіну (0,5 мг/кг) (n = 6); 2 – щури, яким за годину до ін’єкції АМ вводили 0,5 мл фізіологічного розчину (n = 6); 3 – тварини, яким за годину до ін’єкції АМ вводили розчин N-ацетилцистеїну (150 мг/кг) (n = 6).Порівнюючи поведінкові тести на щурах у трьох групах, можемо припустити, що зменшення числа обертів щурів контрольної групи й тварин із попередньою ін’єкцією фізіологічного розчину відбувалося не через припинення дії апоморфіну, а через розвиток м’язової втоми під час тривалих циркуляторних рухів. Водночас у щурів третьої групи після застосування N-АЦ зниження середньої кількості обертів не спостерігали. Це може вказувати на активацію захисної дії антиоксидантної системи у відповідь на тривалу м’язову активність, а N-АЦ можна розглядати як потужний активатор захисних механізмів, спрямованих на зниження втоми скелетних м’язів.

У статті автор зазначає, що фінансово-правовий інститут контролю за грошовим обігом охоплює широку сферу економічної діяльності держави з контролю за грошовими операціями в готівковій та безготівковій формах, валютними операціями, обігу цінних паперів і спрямований на забезпечення функціонування системи зворотних зв'язків у фінансовому механізмі (інформаційний характер); організаційний вплив на процеси емісії і грошового обігу (регулятивний характер); застосування охоронних норм права (правоохоронний характер). Під фінансовим контролем у сфері грошового обігу запропоновано розуміти комплекс форм і методів організації та управління грошовим обігом у межах національної економіки з метою забезпечення стабільності національної валюти, збалансованого здійснення всіх платежів і розрахунків, запобігання нецільовому використанню публічних і приватних грошових фондів, дотримання вимог фінансової дисципліни та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Правовідносини у сфері грошового обігу класифіковано на правовідносини, що виникають із приводу порядку проведення емісії готівкових та безготівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу руху готівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу порядку руху безготівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу порядку руху готівкової і безготівкової іноземної валюти; контрольні правовідносини у сфері грошового обігу. Контроль за грошовим обігом включає в себе контроль за готівковим грошовим обігом; контроль за безготівковим грошовим обігом; контроль за валютним обігом (валютний контроль); контроль у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

В экспериментах на 10 мужчинах4добровольцах в возрасте 5060 лет без выраженной сердечно4сосудистой патологии исследовали влияние относительно кратковременных (по 3050 мин. в день) физических упражнений, сопряженных с повышением напряжения сдвига в ПА, на величину эндотелий4зависимой вазодилатации этой артерии, вызываемой увеличением в ней скорости кровотока. В контрольном периоде на обеих руках испытуемых регистрировали эндотелий4зависимую дилатацию ПА, вызываемую увеличением кровотока в период реактивной гиперемии, следующей за окклюзией, длительностью 5 мин. После 4 дней, в течение которых каждый испытуемый периодически увеличивал кровоток в сосудах только левой руки, ритмически сжимая ею в течение 3050 мин. в сутки резиновый кистевой эспандер, вновь измеряли поток4зависимую вазодилатацию (ПЗВД) на обеих руках и сопоставляли результаты с данными контрольных измерений. В контрольных измерениях реакции ПА обеих рук на повышение кровотока, вызванного окклюзией, были практически одинаковы (4,98 0,3 на левой руке и 5,07 0,6 на правой руке). После 44дневного цикла упражнений левой рукой величина ПЗВД на правой руке не изменилась (p 0,5), а на левой руке достоверно выросла у всех испытуемых, в среднем до 7,84 0,82 (p 0,01). Таким образом, показано, что даже кратковременные физические упражнения, сопряженные с увеличением действующего на стенку артерий напряжения сдвига, заметно улуч4 шают способность эндотелия расслаблять сосудистые гладкие мышцы при увеличении кровотока. Этот результат подтверждает представление о том, что трансформация эндотелиального гликокаликса под действием напряжения сдвига улучшает механоцептивную функцию эндотелия.

Однією з найсучасніших та ефективних систем опромінення в клінічній радіотерапії на сьогоднішній день є система КіберНіж, яка дає змогу проводити локальне опромінення пухлин із збереженням сусідніх органів та тканин. Окрім призначеної спеціалістом дози опромінення пухлини, відповідно до типу органів або тканин, пацієнт отримує значне додаткове дозове навантаження під час розміщення пацієнта на столі та реєстрації руху опромінюваної мішені за допомого спеціальної системи відслідковування, що робить внесок у сукупну дозу опромінення, яку отримує пацієнт. У статті наведено результати вимірювання величин поглинених доз опромінення під час процедури відслідковування руху мішені на різних відстанях вглиб від поверхні тіла пацієнта.ф

Мета: оптимізація процесу навчання техніко-тактичним діям юних таеквондистів 11-12 років. Матеріал і методи: з метою проведення експерименту були укомплектовані дві групи. Експериментальна та контрольна групи складалися по 12 спортсменів у кожній. На початку і в кінці педагогічного експерименту застосовувався метод експертних оцінок, підраховувались елементи результативних і часто вживаних в змагальних двобоях техніко-тактичних дій юних таеквондистів. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічні спостереження, метод експертних оцінок, визначення показників змагальної діяльності юних таеквондистів 11-12 років, методи математичної статистики. Результати: у педагогічному експерименті для кожного спортсмена в експериментальній групі була визначена оптимальна траєкторія ударного руху за допомогою комп'ютерної програми «АТАКА», в межах якої досягається найбільший ефект сили і швидкості удару. Впровадження експериментальної методики тренувань дозволило юним таеквондистам підвищити показники змагальної діяльності. Кількість реальних і оцінених атак в дослідженій групі збільшилася на 1,9 % (t=5,13; p<0,001) та 7 % (t=10,00; p<0,001). Покращилася ефективність атак на 8,6% (t=4,35; p<0,001), зменшився інтервал атак на 9,3 %, збільшилася кількість чистих перемог на 8,2 % (t=4,11; p<0,01), а також зменшилась кількість попереджень на 8,6 % (t=2,50; p<0,05). Висновки: отримані дані дозволили нам зробити висновок, що використання цієї методики із застосуванням тренажера «КОРПУС» і комп'ютерної програми «АТАКА» в системі підготовки таеквондистів забезпечують позитивні зміни в технічній і фізичній підготовленості в експериментальній групі у порівнянні з контрольною групою. Ключові слова таеквондо, юні таеквондисти, навчання, техніко-тактичні дії, тренажерний пристрій

Мета: застосувати хореографічну підготовку в тренувальний процес спортсменок-початківців та визначити її вплив на виконання базових вправ з художньої гімнастики. Матеріал і методи: педагогічний експеримент проводився на базі КЗ "КДЮСШ №1 ХМР" серед спортсменок-початківців 5-6 років. У дослідженні брали участь 24 гімнастки: контрольна група (n=12) проводила тренувальний процес за програмою ДЮСШ, експериментальна (n=12) – із додатковим застосуванням хореографічної підготовки. Для оцінювання артистичних та технічних компонентів були залучені 2 хореографи з суддівським досвідом та 4 тренери національної категорії. Через те, що рівень підготовленості юних спортсменок знаходився на початковому етапі, була застосована 5-ти бальна шкала оцінки. Перше оцінювання виконання базових вправ з художньої гімнастики юних спортсменок проводилось в досліджуваних групах на початку навчального року, друге – наприкінці півріччя. Результати: у процесі застосовування хореографічних вправ для освоєння програм з художньої гімнастики спортсменок-початківців 5-6 років експериментальної групи отримано достовірно кращі результати оцінювання, по відношенню до контрольної групи, у виконанні компонентів: «виразність руху тіла» (t=4,97; p<0,001), «рівноваги» (t = 4,48; p<0,001), «характер» (t = 3,71; p<0,01), «ритм» (t = 4,18; p<0,01), «стрибки» (t = 3,22; p<0,01) та «повороти» (t = 3,77; p<0,01). Висновки: у результаті досліджень встановлено, що додаткове застосування хореографії в тренувальному процесі спортсменок-початківців 5-6 років ефективно впливає на виконання базових вправ з художньої гімнастики, що свідчить про успішне освоєння програм в цьому виді спорту. Саме під час цих занять відбувається формування осанки, зміцнення опорно-рухового апарату та формується культура рухів гімнасток. Ключові слова: художня гімнастика, хореографія, спортсменки початківці, артистична підготовленість.

У статті розглянуто алгоритм контролю положення суден і складів на траєкторії руху, якій вирішує проблему автоматизованого високоточного контролю положення кінцівок суден і складів на траєкторії руху засобами ЕСDIS. Створений алгоритм автоматизованого контролю положення кінцівок суден і складів на траєкторії руху, шляхом використання координатного курсора ECDIS в якості високоточного кутомірно-далекомірного пристрою, дозволяє, при розміщенні в носі і кормі судна антен приймачів ГНСС, сформувати на ЕК їх електронні позначки зі своїми координатними курсорами. Ці курсори можливо використовувати, при реалізації автоматичного, за допомогою цифрових слідячих систем захоплення (до повного збігання кодів координат) і супруводження їх кінцамі контролюемих об’єктів (географічні коордінати яких знаходяться в електронної базі даних) для високоточного автоматичного вимірювання пеленгів і дистанцій до підводних і надводних небезпек в режими “on-line” в цілях контролю за їх допомогою положення кінцівок суден та складів відносно небезпек з точністю порівняної з точністю роботи ГНСС в спеціальних режимах. Експериментальні дослідження, які були проведені шляхом комп'ютерного імітаціонного моделювання, підтвердили високу очікувану точність роботи запропонованого алгоритму, якій базується на однойменному способі. Ключові слова: алгоритм, судно, спосіб, автоматизований контроль, координатний курсор, пеленг, дистанція, безпека плавання, траєкторія руху

У статті розглянуто алгоритм контролю положення суден і складів на траєкторії руху, якій вирішує проблему автоматизованого високоточного контролю положення кінцівок суден і складів на траєкторії руху засобами ЕСDIS. Створений алгоритм автоматизованого контролю положення кінцівок суден і складів на траєкторії руху, шляхом використання координатного курсора ECDIS в якості високоточного кутомірно-далекомірного пристрою, дозволяє, при розміщенні в носі і кормі судна антен приймачів ГНСС, сформувати на ЕК їх електронні позначки зі своїми координатними курсорами. Ці курсори можливо використовувати, при реалізації автоматичного, за допомогою цифрових слідячих систем захоплення (до повного збігання кодів координат) і супруводження їх кінцамі контролюемих об’єктів (географічні коордінати яких знаходяться в електронної базі даних) для високоточного автоматичного вимірювання пеленгів і дистанцій до підводних і надводних небезпек в режими “on-line” в цілях контролю за їх допомогою положення кінцівок суден та складів відносно небезпек з точністю порівняної з точністю роботи ГНСС в спеціальних режимах. Експериментальні дослідження, які були проведені шляхом комп'ютерного імітаціонного моделювання, підтвердили високу очікувану точність роботи запропонованого алгоритму, якій базується на однойменному способі. Ключові слова: алгоритм, судно, спосіб, автоматизований контроль, координатний курсор, пеленг, дистанція, безпека плавання, траєкторія руху

Мета статті полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства, що регулює контрольно-наглядову діяльність у сфері публічних закупівель в Україні, позиції практиків та вчених адміністративного права визначити та проаналізувати форми та методи вказаної діяльності у визначеній сфері. У статті аналізується чинне законодавство України та погляди науковців-адміністративістів щодо визначення поняття, класифікації форм та методів контрольно-наглядової діяльності у сфері публічних закупівель. В адміністративно-правовій науці існує два підходи до розуміння категорії «адміністративно-правова форма» які використовуються при характеристиці діяльності у сфері виконавчої влади. Відповідно до широкого підходу, зовні виражені дії (форма) притаманні не тільки органу виконавчої влади (суб’єкту державного управління), а й іншим суб’єктам адміністративного права – громадянам, громадським об’єднанням тощо, представники вузького підходу вважають, що адміністративно-правова форма характерна лише для діяльності органів виконавчої влади. Автором доводиться, що широкий підхід до трактуван- ня «адміністративно-правової форми» є виправданим, адже адміністра- тивна наука вже давно почала відходити від «радянського» ставлення до адміністративної діяльності, як суто діяльності органів виконавчої влади з використанням своїх владних повноважень. Рух в сторону сервіс- ності та більш широкого залучення громадського сектору для прозорої та ефективної діяльності різних суб’єктів адміністративної діяльності взагалі та суб’єктів контрольно-наглядової діяльності – зокрема, обумо- вило обрання вказаного вектору. Визначається, що особливістю вчинення юридично значущих дій суб’єктами контрольно-наглядової діяльності у сфері публічних закупівель є те, що вони в основному вчиняються за допомогою електронної платформи «ProZorro» та інших інформаційних ресурсів. В свою чергу методами контрольно-наглядової діяльності у вказаній сфері є сукупність конкретних процедурно-процесуальних дій (позитивного та примусового характеру), які використовуються на всіх стадія публічної закупівлі та передують закріпленню результатів діяльності контролюючих суб’єктів.

Русский мыслитель, историк и философ Г.П. Федотов в работе «Россия и свобода» представил свою концепцию политического развития страны со времен Древней Руси до 1940-х годов как борьбу элиты с неограниченной властью. В контексте идей Г.П. Федотова автор статьи предпринял попытку показать события политической истории России XVII века – периода, когда аристократическая элита имела шансы взять власть и закрепить свое положение, освободившись от потенциально опасной и неограниченной законом воли московского самодержца. Автор отмечает, что впервые идея ограничения русской монархии возникла еще после правления Ивана Грозного, но не смогла тогда реализоваться на практике. Период царствования Михаила Федоровича (1613–1645) стал временем фактического правления придворной аристократии. Но только с 1640 г. начинаются реальные шаги в сторону того, чтобы закрепить свободу высшей знати юридически. В 1642 г. в Москве было решено выдать замуж царевну Ирину на датском принце Вальдемаре и, вероятно, посадить его на царский трон или использовать в качестве противовеса царевичу Алексею на готовящихся выборах нового правителя России. Очевидно элита стремилась ограничить власть царя. Однако эта попытка оказалась безуспешной. Ирину не удалось выдать замуж, а Алексей Михайлович в конечном итоге занял московский престол. Затем в 1648 г. на волне нового политического кризиса аристократия вновь пыталась взять власть в свои руки, но на этот раз массовые народные волнения не позволили этого сделать. Русское общество высказалось в поддержку сильной царской власти. В итоге автор приходит к выводу, что исход борьбы царя и элиты был предопределен: русский народ не позволил бы аристократии получить политическую свободу и контроль над высшей властью.

Актуальність. На сьогодні рання комплексна нейрореабілітація визнана невід’ємним елементом надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли інсульт, здатним зменшити тяжкість його наслідків. Результати досліджень демонструють можливість стимуляції пластичності мозку терапією вимушеними рухами (Constraint-Induced Movement Therapy – CIMT), що проявляється збільшенням кіркового представництва кисті, ступінь якого корелює з поліпшенням функції руки. Мета дослідження. Вивчення ефективності методики фізичної терапії вимушеними рухами в реабілітації хворих з постінсультними порушеннями рухової функції верхньої кінцівки. Матеріали та методи. У рамках дослідження нами була застосована терапія рухом, індукованим обмеженням, у 38 хворих у пізньому відновлювальному періоді мозкового інсульту. Групу контролю склали 34 особи; групи були зіставні за статевими, віковими характеристиками, ступенем геміпарезу, давністю інсульту тощо (середній вік хворих склав 63,2 ± 4,8 роки). Критеріями включення в основну групу за характером порушення рухової функції були можливість активного розгинання зап’ястя не менше 20 градусів, суглобів кисті – 10 градусів. Оцінку функціональної активності верхньої кінцівки про- водили за шкалою Фугл-Мейєра (Fugl-Meyer Assessment оf Physical Performance, FMA). Повторне обстеження хворих обох груп проводилось через 4 тижні реабілітації, протягом яких в основній групі застосовувалась мето- дика CIMT тривалістю не менше 4-х годин на день. Результати дослідження та їх обговорення. Первинне обстеження пацієнтів показало, що в обох групах виявлено ознаки порушення рухової функції верхньої кінцівки за всіма доменами шкали FMA: загальний бал в основній групі склав 39,44 ± 4,37 бала при оптимальному значенні 64 бали, в контрольній – 37,55 ± 3,51 бали. При повторному обстеженні зафіксовано покращення показників рухової функції верхньої кінцівки за доменом “плече – передпліччя” 26,44 ± 1,11 % і 21,96 ± 2,72 % (р < 0,05), за доменом “зап’ястя” – 8,18 ± 0,11 % і 7,21 ± 0,38 % (р < 0,05), за доменом “кисть” – 11,17 ± 0,42 % і 9,53 ± 0,31 % (р < 0,05) в основній та контрольній групах відповідно. Висновки. Застосування в реабілітації хворих з легкими й помірними парезами руки постінсультного ґенезу методики кінезотерапії з обмеженням функції неушкодженої кінцівки сприяє кращому відновленню рухової функції паретичної руки. Перспективи подальших досліджень. Подальше вивчення застосування методики CIMT для відновлення рухової функції при синдромі центрального геміпарезу.

У статті розкрито специфіку організації науково-технічної діяльності студентів спеціальності «Технологічна освіта». Розглянуто чинники покращення якості знань майбутніх фахівців у процесі роботи наукових гуртків, проблеми впровадження і використання навчально-контрольних комп’ютерних програм у процесі організаціїї науково-технічної діяльності студентів. Здійснено аналіз існуючих контрольних тестових програм з метою вибору такої, яка б при мінімальній вартості й розмірі дискового простору в постійній пам'яті комп'ютера забезпечувала б максимальну функціональність, широту налаштувань режимів роботи, простоту користування і створення тестів. Обґрунтовано зміст науково-технічної роботи студентів спеціальності «Технологічна освіта», а саме: розробка комп’ютерних навчально-контрольних програм, електронних навчальних посібників, лабораторного обладнання. Наведені результати науково-технічної діяльності студентів у наукових гуртках: успішно розроблені електронні навчальні посібники з курсів «Деталі машин», «Основи взаємозамінності і стандартизації», «Технічна механіка», велика кількість лабораторного обладнання: установка для тестування термопар, прилад демонстрації гідростатичного парадоксу, зарядний пристрій акумулятора автомобіля, установка для визначення руху і в'язкості рідини, стенди приладів вимірювання витрат рідини і газів, тельферний установки, черв’ячного редуктора, гідравлічного домкрата, підшипників кочення, пристрій для миття шкільної дошки. Ключові слова: науково-технічна діяльність, науковий гурток, комп’ютерні навчальні посібники, комп’ютерне тестування, лабораторне обладнання, навчально контролюючі програми, організація навчальної діяльності.

Здійснено аналіз традиційної методики виконання лабораторної роботи «Вимірювання прискорення при рівноприскореному русі» в 10 класі та виявлено її недоліки. Розроблено й упроваджено авторську методику виконання цієї лабораторної роботи, яка усуває виявлені недоліки на рівнях «стандарт» і «поглиблений». Крім основного експерименту, обов’язкового для всіх учнів, запропоновано додатковий експеримент, а також додаткове завдання до експерименту, які дають можливість довести, що це дійсно рівноприскорений рух і побудувати відповідні графіки переміщення і швидкості від часу. Перед висновком учням поставлені контрольні питання щодо обґрунтування заходів для зменшення похибки експерименту. Лабораторна робота розроблена у формі зошита з друкованою основою. Намічено шляхи удосконалення методики виконання лабораторної роботи з використанням новітньої платформи Arduino в рамках STEM-технологій.

Мета. Оцінити цитотоксичний вплив різних концентрацій лосьйону, що містить міноксидил. Як тест-об'єкт використано суспензію сперміїв бугая. Проби сперми ділили на контрольну та дослідні: з додаванням 5 % та 10 % лосьйону, що містить міноксидил. Методи досліджень — визначити виживання сперміїв (год) за температури 2–4°C до припинення поступального руху, дихальну активність — полярографічно (нг-атом О2/хв х 0,1 мл сперми) за температури 38,5°С і відновну здатність — потенціометрично (mV/хв х 0,1 мл сперми), активність сукцинат-дегідрогенази (СДГ; од/год х 0,1 мл сперми) і цитохромоксидази (ЦХО; од/годх 0,1 мл сперми). Висновки. Встановлено, що дихальна активність і відновна здатність сперми залежить як від дози, так і концентрації міноксидилу у складі лосьйону.

У статті наведений аналіз нормативних документів, наукових та навчально-практичних робіт, присвячених питанням зменшення аварійності на транспорті та застосуванню методів управління ризиками для досягнення цієї мети. Показано, що організація повинна визначити ризики та можливості, які потрібно врахувати, щоб забезпечити впевненість у тому, що підприємство може досягти запланованого результату, збільшити кількість бажаних ефектів, запобігти небажаним ефектам або зменшити їхню кількість, досягти поліпшення. Організація має планувати та інтегрувати в процеси управління дії стосовно цих ризиків і можливостей. Необхідно оцінювати результативність таких дій. Ризики мають бути ідентифіковані та започаткований процес аналізу ризиків. Пропонується контрольними точками процесу визнати такі: невідповідність технічного стану рухомого складу вимогам, які визначають його безпечну експлуатацію (точка 1); невідповідність дій водія вимогам правил дорожнього руху, настанов щодо експлуатації транспортного засобу, інструкцій водія (точка 2). Складається реєстр ризиків. Проводиться кількісний аналіз ризиків, де підраховується значення індикатору ризику, наприклад, відповідно до документу ГКН 00.005.009–2002. Надаються рекомендації щодо зменшення ризику шляхом ухилення від ризику (припинення діяльності, що веде до ризику) або прийняття ризику (не виконується ніяких дій для зниження ймовірності або впливу події). Подальше дослідження має бути спрямоване на розширення реєстру ризиків діяльності на транспорті та удосконалення методів оцінки запровадження в підприємстві системи управління ризиками. Ключові слова: транспорт, безпека руху, аварійність, ризик, управління, аналіз, процес, контрольні точки, ідентифікатор ризику, реєстр ризиків.

У статті йдеться про маркери невербальної поведінки в художніх текстах. Акцентовано на тому, що в художніх текстах лексеми на позначення невербальної поведінки персонажів є засобами змалювання їх психологічного стану, стилізацією живого безпосереднього спілкування. Зазначено, що невербальні маркери виступають системою немовних знаків, які використовують як засіб обміну інформацією між людьми. Як елементи невербальної поведінки розглядаються рухи тіла й жести, вираз обличчя, хода. Ці засоби доповнюють зміст вербального повідомлення про героїв. Підкреслено, що вираз очей – важлива деталь у створенні психологічного портрета літературного героя, вираження його ставлення до інших. Саме очі можуть виражати готовність до комунікації, контроль над партнером і його поведінкою. Такий кінетичний засіб, як вираз обличчя, письменники майстерно використовують для реалістичного зображення літературних героїв, для відтворення їхніх переживань і почуттів. Лексеми на позначення рухів тіла й жестів презентують етнокультурні системи поведінки. Як важливий зображальний засіб відзначено маркери невербальної етикетної поведінки українців.

В статті описано вплив рушійних систем машинних агрегатів (МА) на систематичне переущільнення ґрунту, яке впливає на розвиток сільськогосподарських культур починаючи від проростання та до формування врожаю. Названо основні наслідки, до яких призводять ущільнення від рушійних систем МА. Розглянуто уже існуючі методи для зменшення механічного впливу рушіїв на ґрунт. Підсумки розвитку тракторобудування і масове застосування тракторів в аграрному господарстві підтвердили побоювання дослідників про пагубний вплив рушіїв тракторів на родючий шар ґрунту і викликали загострення ряду серйозних проблем, які не можуть бути вирішені в рамках загальноприйнятої технології використання МА в землеробстві Контроль трафіку вимагає належного узгодження руху всіх машин, включаючи комбайни, зернові перевантажувачі. Перетворення руху техніки на контрольований трафік не є простою заміною, швидше переходом, який може тривати роки. Питання оптимізації збирального процесу зернових культур хвилюють багатьох агровиробників. Якщо для прискорення роботи існує можливість придбати більш потужний комбайн з містким бункером і іншими сучасними технічними можливостями, то логістичне питання вирішити набагато складніше. Розроблена пропозиція моніторингу збирального процесу, яка включає процес моніторингу роботи збиральної техніки, розробку і використання даних щодо місце локалізації перевантажувачів, автомобілів по відношенню до збирального комбайна та оцифрування відповідної інформації − дає можливість побудувати оптимальний маршрут переміщення зерна від комбайна до зерновоза з уникненням ущільнюючого ефекту ґрунту, його втрат при перевантажуванні, контроль кількості та вологості зібраного збіжжя та оптимізації витрати паливно-мастильних матеріалів.

Статья посвящена обзору деятельности Комитета 1540 Совета Безопасности ООН, осуществляющего контроль над выполнением положений нормативной резолюции 1540 (2004), направленной на предотвращение попадания оружия массового уничтожения в руки негосударственных субъектов. В статье дается характеристика структуры Комитета 1540 и основных направлений его деятельности, в числе которых: рассмотрение мер, предпринятых государствами - членами ООН, организация эффективной просветительской деятельности, сотрудничество с другими вспомогательными органами Совета Безопасности, международными, региональными и субрегиональными организациями, разработка новых средств оказания помощи государствам и обеспечения транспарентностии. Особое внимание уделяется анализу общих тенденций осуществления государствами-членами резолюции 1540 (2004), а также определению главных приоритетов будущей работы Комитета 1540.

Використання автомобільного транспорту сьогодні є найбільш затребуваним видом доставляння вантажів і особового складу підрозділів Національної гвардії Україні. Знизити витрати на шини можна збільшенням показників її довговічності, на які впливає безліч факторів. Ці чинники можна виділити у дві групи: керовані й некеровані. Керовані фактори – це фактори, на які можна впливати для управління ресурсом шин, до них належать: тиск в шині, дисбаланс (статичний і динамічний), стан підвіски, навантаження на автомобіль, швидкість руху і майстерність водіння. До некерованих належать: дорожні й природно-кліматичні умови, а також умови руху. Проблема контролю тиску в шинах викликана відсутністю нормативних документів, що регламентують в обов’язковому порядку здійснювати безперервний контроль за тиском в шинах, а також відсутністю рекомендацій щодо використання методів контролю. Регресивні моделі для кожного маршруту дозволять прогнозувати залишкову глибину протектора шини залежно від поєднання експлуатаційних факторів для кожного конкретного маршруту: тиск повітря в шині й вагове навантаження на шину. Основні дослідження присвячені розробці способу для управління ресурсом шин на основі використання систем моніторингу керованих факторів впливу на ресурс шин на міжмуніципальних і міжрегіональних маршрутах в умовах України. Створювані регресивні моделі для кожного розглянутого маршруту дозволять прогнозувати залишкову глибину протектора шини залежно від поєднання експлуатаційних факторів для кожного конкретного маршруту: тиск повітря в шині і вагова навантаження на шину. Розроблена модель і методика дозволять керувати ресурсом шин, проводити планово-попереджувальні дії з урахуванням фактичного стану на основі даних моніторингу і, як наслідок, знизити експлуатаційні витрати на шини й паливо, підвищити безпеку руху і зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

Анотація. На основі проведеного констатувального експерименту теоретично обґрунтовано й розроблено технологію корекції фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму, яка включає мету, завдання, принципи, методи, діагностику фізичного стану, умови реалізації програми його корекції, що містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в’язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух за азимутом, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка – загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації, а також критерії ефективності (зміни показників фізичного розвитку, фізичного здоров’я, даних фізичної підготовленості, а також технічної підготовленості зі спортивного туризму). Мета. Розробити та експериментально перевірити технологію, спрямовану на корекцію фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, викопіювання, опитування, тестування, методи математичної статистики. Результати. Проведений педагогічний експеримент підтвердив ефективність розробленої нами технології корекції фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму в позаурочний час, що дає підстави рекомендувати її для використання в процесі фізичного виховання в загальноосвітніх школах для школярів цього віку. Ключові слова: школярі, технологія, фізичний стан, корекція, технічна підготовленість, спортивний туризм.

В статье приводятся экспериментальные данные об эффективности использования средств стретчинга в процессе секционных занятий пляжным волейболом с мальчиками и девочками 14-15-ти лет. Выявлены достоверные отличия (t=2,46-3,80; Р0,05-0,01) между экспериментальной и контрольной группами обследуемых в уровне физической подготовленности по всей батарее из восьми применяемых тестов, таких как: прыжок в длину с места (см), быстрое перемещение с изменением направления движения «Конверт» 8х5,66 (с), сгибание – разгибание туловища (количество раз), сгибание-разгибание рук (ноги на полу, руки на платформе) (количество раз), броски набивного мяча массой 1000 г вперед-вверх стоя двумя руками (м), динамометрия кисти (кг), прыжок вверх с места толчком двух ног со взмахом руками (см), тест Купера (м). Приводятся рекомендации по использованию стретчинговых упражнений в процессе физического воспитания подростков (мальчиков и девочек 14-15-ти лет).

Актуальність. Зміни в суглобах при остеоартрозах (ОА) та остеохондрозі хребта (ОХХ) обумовлені прогресуючими дистрофічними, некробіотичними та репаративними процесами, надходженням токсичних продуктів напіврозпаду продуктів метаболізму, що потребує долучення до процесу систем детоксикації, які активують мінеральні води (МВ). За умов застосування МВ різного катіонно-аніонного складу проявляються особ ливості клінічного впливу на перебіг захворювань. Мета дослідження: дослідження терапевтичної ефективності від зовнішнього застосування МВ – бромних залізистих розсолів, хлоридних кальцієво-натрієвих, слабкокислих з мінералізацією 40,88 г/дм3 свердловини (свр.) № 1359 с. Вербки Дніпропетровської області у пацієнтів із захворюваннями хребта і суглобів. Матеріали та методи дослідження. Клінічні, клініко-лабораторні, клініко-функціональні, статистичні. Результати дослідження та їх обговорення. Бальнеотерапію застосовували у 15 хворих (основа група) на гонартроз, коксартроз II–III cт. з незначним або помірним обмеженням руху, деформуючі дорсопатії з корінцевим синдромом, яким до традиційного курсу санаторно-курортного лікування (фізіотерапія, масаж, ЛФК) додавали курс бальнеотерапії з вказаною МВ (t° від 35 до 37 ºС, від Перспективи використання підземних мінеральних вод Східного регіону України у реабілітації пацієнтів з остеоартрозами та дорсопатіями Польщакова Т. В., Гуща С. Г, Новікова А. І. ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, м. Одеса, Україна 12 хв до 15 хв, 2 дні поспіль, з днем перерви, на курс 12 ванн); 10 хворих (контрольна група), які отримували тільки традиційний курс. Під впливом курсового зовнішнього застосування даної МВ інтенсивність больового синдрому за шкалою ВАШ у суглобах та хребті зменшилась від 5,4 ± 0,2 балів до 4,6 ± 0,2 балів (р < 0,05), лейкоцитозу – від 10,6 ± 0,3 109/1 до 8,6 ± 0,4 109/1 (р < 0,05), ШОЕ – від 11,2 ± 0,4 мм/год до 9,1 ± 0,3 мм/ год (р < 0,05), рівень загального білірубіну у крові – від 15,0 мкмоль/л до 13,8 мкмоль/л на фоні збільшення на 19,8 % рівня прямого білірубіну відносно екскреції загального. У контролі зміни не носили такої вираженої тенденції (загальний білірубін від 15,1 ± 1,2 мкмоль/л до 15,1 ± 0,9 мкмоль/л, прямий від 3,2 ± 0,2 мкмоль/л до 3,5 ± 0,3 мкмоль/л). Висновки. Застосування даної МВ покращує клінічну картину захворювань, рівень неспецифічних адаптаційних реакцій пацієнтів за даними лейкоцитарних формул, який зріс від 640 ± 127,1 балів до 967,5 ± 241,4 балів, активує метаболізм, дезінтоксикаційну функцію печінки.

При розробці електропередачі вітчизняного дизель-поїзда ДЕЛ-02 з тяговими асинхронними двигунами, вирішувалося питання можливості перевірки в умовах депо його основних характеристик. Для цього потрібно було забезпечити в стаціонарних режимах навантаження та контроль роботи дизель-генераторної установки, перетворювача частоти і тягових двигунів без використання додаткового устаткування. Для забезпечення надійності експлуатаційних характеристик дизель-поїзда в систему керування електропередачі введена система контролю і діагностики основних параметрів в процесі руху. Крім того, з урахуванням особливостей схеми електропередачі, передбачена можливість перевірки і налаштування її параметрів у стаціонарних режимах. Із цією метою запропоновано та обґрунтовано використання гальмового резистора у якості навантаження дизель-генератора, а перетворювач частоти при цьому навантажується на загальмовані тягові двигуни. При цьому система регулювання залишається замкнутою, а реєстрація параметрів виконується системою контролю і діагностики

У статті обґрунтовано доцільність використання систем електронного документообігу, що забезпечує процес створення, управління доступом і поширення електронних документів у комп'ютерних мережах, а також забезпечує контроль над потоками документів в організації. Розмаїтість документів, велика кількість їхніх джерел і операцій над документом, значна кількість виконавців, користувачів, необхідність зберігання інформації на паперовому носії – все це говорить про те, що питання оптимізації документообігу й контролю за обробкою інформації мають ключове значення для будь-якого підприємства. Дана стаття присвячена дослідженню організації створення та руху внутрішніх електронних документів. Розглянуто потоки електронних документів і їхній взаємозв’язок у системі управління. Не зважаючи на значну кількість досліджень, присвячених електронним документам, було здійснено спробу конкретизувати послідовність процесів створення, реєстрації та виконання, зберігання і списання внутрішніх електронних документів, а також коротко охарактеризовано кожен з цих етапів. За результатами дослідження графічно представлено стадії життєвого циклу внутрішніх електронних документів, що дало змогу отримати систематизоване представлення процесу їх руху, виявити його основні елементи та взаємозв’язки. Розгляд стадій життєвого циклу внутрішніх електронних документів як єдиного цілого, де результати попередніх процесів використовуються для здійснення наступних, дає змогу краще з’ясувати особливості окремих процесів та станів електронного документа як інформаційного об’єкта. Таким чином, дослідження маршрутизації електронних документів – складний багатоетапний процес, який необхідно удосконалювати і реалізовувати в усіх організаціях, так як це дозволить систематизувати, полегшити і підвищити ефективність роботи.

У статті здійснено аналіз ключових гасел, які активно використовувались у виборчій кампанії Президента України 2019 р. До уваги взято програми, у яких відображено реальні політичні вимоги та популістські гасла. Вивчення популізму актуалізується наявністю соціального замовлення від зацікавлених суб’єктів політичної дії, які застосовують популізм для реалізації своїх програм та в боротьбі за владу. У сучасних умовах політичне гасло лідера відіграє надзвичайно важливу роль у процесі передвиборчої боротьби за владу. Гасло займає провідну нішу у виборчих технологіях і забезпечує успіх політичного лідера у веденні виборчої кампанії. Як свідчить досвід останніх виборчих кампаній, політичне гасло досить часто асоціюється з популізмом або стає популістським гаслом Разом із цим актуальна сьогодні в Україні популістська категорія «народу», носія всіх чеснот, найвищої цілі та мірила добра й зла, веде свій родовід ще від українського національно-демократичного руху ХІХ ст., із його виразно народницькими рисами. Новітній український національний рух певною мірою перейняв її як частину інтелектуальної спадщини від своїх історичних попередників, тим більше, що вона, як зазначалося вище, виявилася потрібною в роки вирішальної атаки на комуністичний режим. Акцентовано, що популістські гасла у виборчі кампанії на пост Президента України 2019 р. сприймається, по-перше, як іноді спланована політична дія, за допомогою якої певна політична партія чи група політичних лідерів свідомо провокує та включає значну частину мас для втілення своїх маніпулятивних дій і реалізацію політичних технологій заради здобуття влади. А по-друге, політична еліта вдало використовує національні образи, ідеї, символіку, щоб утвердити це у свідомості більшої частини свого електорату й узяти під контроль політичну ситуацію в країні. Останнім часом спостерігаємо на полі українського електорату, де з боку як опозиційних партій, так і провладних усі готуються до виборів-2020 р., забуваючи свої передвиборчі обіцянки та програми. Вибори в Україні втрачають значення механізму ствердження стандартів відповідальної державної політики. Це також є свідченням слабкості політичних партій, адже саме вони мають бути зацікавлені в зміцненні такого інституту демократії, як вибори, оскільки вибори дають змогу політичним партіям реалізувати себе. Виборча система й надалі залишається фактором соціально-політичної напруженості, провокує політичні сили використовувати регіональні відмінності як інструмент політичної боротьби

Статья посвящена празднованию 900-летия Крещения Руси. Инициированное Славянским благотворительным обществом празднование юбилейной даты крещения было принято под организационный контроль Святейшего Синода, а после майского указа императора Александра III в 1888 г. подготовка к празднику приняла общегосударственный характер. Дискуссии по поводу датировки крещения Руси (988-989, 990 гг.), развернувшиеся в научном сообществе (Духовные Академии, Киевский Университет и др.), не дали определённого результата: учёные не пришли к единому мнению о времени и месте Крещения Руси. Обер-прокурор К. П. Победоносцев предложил остановиться на дате 988 г., он же возглавил организацию и проведение юбилейных торжеств в Киеве. Масштабные праздники, посвящённые эпохальному событию (программа торжеств включала в себя: проведение Божественных Литургий, молебнов, крестных ходов, военных парадов, торжественных приёмов) прошли по всей империи, центрами торжеств стали Санкт-Петербург, Москва и Киев. На празднование юбилея прибыли многочисленные гости из-за рубежа, особенно из братских славянских стран (духовенство и миряне Сербии, Черногории, Болгарии). Участие в праздновании 900-летия Крещения Руси всех слоёв российского общества, от императорской семьи до крестьян, показало особую значимость Православия в жизни русского народа, приверженность многовековым духовным и культурным традициям, верность христианским ценностям. Праздник такого масштаба содействовал укреплению национального самосознания и народного благочестия. The report is dedicated to the celebration of the 900th anniversary of the Baptism of Rus'. Initiated by the Slavic Benevolent Society, the celebration of the anniversary date of Baptism was taken under the organizational control of the Holy Synod, and after the May Decree of Emperor Alexander III in 1888, preparations for the celebration took on a national character. Debates on the dating of the Baptism of Russia (988-989, 990), which broke out in the scientific community (ecclesiastical academies, Kiev University, etc.), did not yield a certain result: the scientists did not come to a consensus about the time and place of the Baptism of Rus'. Hierarch Procurator K. P. Pobedonostsev proposed to settle on the date 988; he also headed the organization and conduct of the anniversary celebrations in Kiev. Large-scale festivities dedicated to the epochal event (the programme of the festivities included: Divine Liturgies, prayers, processions, military parades, and solemn receptions) were held throughout the empire, with St. Petersburg, Moscow and Kiev becoming the centres of the festivities. Numerous guests arrived for the celebrations from abroad, especially from the brotherly Slavonic countries (clergy and laymen from Serbia, Montenegro and Bulgaria). The participation of all strata of Russian society, from the Imperial family to peasants, in the celebration of the 900th anniversary of the Baptism of Russia showed the particular importance of Orthodoxy in the life of the Russian people, their commitment to the centuries-long spiritual and cultural traditions and their loyalty to Christian values. A holiday of this scale helped to strengthen national self-consciousness and popular piety.

Актуальність теми дослідження. Стан здоров’я школярів в Україні є відображенням складної соці- ально-економічної та політичної ситуації на фоні високого рівня захворюваності учнів, низького рівня їхньої рухової активності та мотивації до систематичних фізкультурно-оздоровчих занять. Увагу провідних фахівців сфери фізичної культури й спорту спрямовано на сучасні форми рухової активності, пошук інноваційних засобів фізичного виховання, трансформацію підходів до організації й проведення занять та ін. У великому арсеналі засобів оздоровчої рухової активності спортивно-оздоровчий туризм посідає особливе місце, передусім, як комплексний засіб різнобічного розвитку особистості, формування духовно-моральних цінностей, фізичного вдосконалення, соціалізації й професійного самовизначення. Мета й методи дослідження. Мета статті – розробити й теоретично обґрунтувати програму корекції фізичного стану школярів засобами спортивного туризму. Застосовано такі методи, як аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури й інформаційних джерел мережі Інтернет; вивчення та систематизація програм туристичних гуртків Центру національно-патріотичного виховання туризму й краєзнавства; аналіз складових частин варіативного модуля «Туризм» у загальноосвітній школі. Результати роботи. У туризмі, як і в інших видах спорту, до основних засобів підготовки відносять загально-підготовчі вправи, а також спеціальнопідготовчі й змагальні. Програма корекції фізичного стану містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в’язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух по азимуту, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка: загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації. Ключові висновки. Запропонована програма корекції фізичного стану засобами спортивного туризму сприятиме покращенню фізичного стану школярів, підвищенню рівня їхньої фізичної підготовленості, формуванню здорового способу життя, підвищенню зацікавленості до занять фізичною культурою й спортом, а також адаптації до умов сучасного життя.

Мета: розробити та обґрунтувати сучасну програму фізичної терапії осіб з посттравматичними контрактурами ліктьового суглоба у пізньому післяопераційному періоді з використанням оціночних шкал для окремих категорій Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) для оцінки ефективності реабілітації. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 17 пацієнтів у віці від 28 до 50 років. Було виділено контрольну групу (КГ) – 9 осіб (4 жінки, 5 чоловіків) та основну (ОГ) – 8 осіб (3 жінки, 5 чоловіків). У пацієнтів ОГ програма фізич-ної терапії поряд із загальноприйнятими зараз засобами включала ультразвукову терапію з негайними наступними мобілізаційними техніками для ліктьового суглоба. За даними літератури, були визначені оціночні шкали катего-рій МКФ: гоніометрія, мануальне м’язове тестування, опитувальники Quick Disability of the Arm, Shoulder and Hand Outcome Measure (QuickDASH), Patient-rated elbow evaluation (PREE). Результати: з базового набору МКФ для станів рук було виділено 8 категорій, що були значимими для пацієн-тів та встановлено відповідні оцінки категорій за шкалами. Після проведення фізичної терапії у пацієнтів ОГ оцінки категорії b710 «Функції рухливості суглоба» за результатами гоніометрії покращилися з 2,8±0,2 до 1,9±0,2 ум.од., р<0,001, у пацієнтів у КГ – з 2,9±0,2 до 2,4±0,6 ум.од., р<0,05, з достовірною різницею між групами порівняння, р<0,05. Також оцінки категорії d445 «Використання кисті та руки» за шкалою функцій PREE у пацієнтів ОГ мали по-зитивну динаміку: з 3,5±0,5 до 2,4±0,5 ум.од., порівняно з КГ – з 3,5±0,5 до 3,0±0,2 ум.од., р<0,05, р<0,001, при достовірній різниці між показниками ОГ та КГ, р<0,05. Середня тривалість пізнього післяопераційного періоду у пацієнтів ОГ була 21,62±2,28 днів, у пацієнтів КГ – 27,11±2,52 з достовірною різницею між групами, р<0,05. Висновки: визначені найбільш значимі категорії МКФ для контрактури ліктьового суглоба, їх оціночні шкали. На підставі достовірних відмінностей за оцінками двох категорій МКФ (b710 «Функції рухливості суглоба», d445 «Ви-користання кисті та руки», р<0,05) та скороченням тривалості періоду реабілітації (р<0,05) були доведені переваги розробленої програми фізичної терапії. Ключові слова: посттравматична контрактура ліктьового суглоба, фізична терапія

У статті описано організаційну структуру Президії Поліцейського корпусу Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки. Розкрито її структуру та основні завдання, які стоять перед прикордонним відомством Словацької Республіки. Охарактеризовано особливості професійної підготовки фахівців з охорони кордону у відомчих навчальних закладах. Актуальність дослідження зумовлена ​​тим, що інтеграція України до Європейського Союзу потребує якісної реформи українського прикордонного відомства, що неможливо без запозичення досвіду європейських країн, правоохоронні органи яких повністю інтегрували свою діяльність у сфері охорони кордону на міжнародному рівні та адаптували систему професійної підготовки до єдиної європейської системи професійної освіти. Дослідження показало, що Бюро прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії Поліцейського корпусу (далі – ППтПСІ) в Словаччині є еквівалентом нашого прикордонного відомства та відповідає за охорону державного кордону Словацької Республіки й здійснює контроль за перетинанням кордону. В рамках інтегрованого управління кордонами Європейського союзу та охорони зовнішніх кордонів Шенгенської зони Словаччина реформувала своє прикордонне відомство у відповідності до загальноєвропейських вимог, у тому числі Кодексу Шенгенських кордонів та інтегрувалась повністю до системи правоохоронних органів ЄС, створивши відділи FRONTEX, аналізу ризиків та статистики (для обміну інформацією в межах ЄС), національний підрозділ боротьби проти нелегальної міграції та інші підрозділи. Встановлено, що Управління прикордонної поліції у Собранце, яке організаційно входить до складу Бюро, відповідає за контроль словацько-української ділянки державного кордону. Організаційна структура включає низку підрозділів, які займаються безпосередньо контролем кордонів та прикордонного руху через державний кордон, а саме: 10 відділень прикордонного контролю, 5 пунктів пропуску та 3 аеропорти. Здійснення прикордонного контролю базується на чотирьохрівневій системі контролю Словацькою Стороною на кордоні з Україною. Важливими підрозділами Бюро є також національний підрозділ боротьби з нелегальною міграцією та підрозділи поліції у справах іноземців, діяльність яких тісно пов’язана з прикордонною поліцією.

У статті аналізуються специфіка горизонтальних та вертикальних зв’язків у політичній комунікації в Україні на тлі процесу партійного будівництва. Охарактеризовано політико-модернізаційну здатність українських політичних партій, яка полягала в тому, що лідери опозиційного політичного табору, замість реальних політичних змін політичної системи, пристосовувались до старої, кланово-олігархічної, а громадський сектор не зміг ні виділити зі свого середовища нових політичних лідерів, ні створити масовий рух, на основі його постала б нова організована політична сила. Встановлено, що у демократичному суспільстві комунікація є ефективною, якщо вона не тільки є технічно сучасною, інтерактивною, двосторонньою, але й відповідає іншим демократичним вимогам - таким, як правовий і моральний контроль суспільства над діяльністю ЗМІ, забезпечення справжнього плюралізму думок, прямий контакт між відправниками й одержувачами інформації, децентралізація інформаційних каналів, повага до свободи слова й конфіденційності приватного життя. Резюмовано, що політична комунікація в Україні має відійти від директивного мислення та забюрократизованої політичної свідомості. Інакше симуляція ефективної та результативної для країни і регіонів політичної комунікації може перетворитися на щоденний політичний, комунікаційний фарс у публічному просторі.

Для невеликих фермерських господарств актуальним є переробка органічних відходів в енергоефективних біогазових реакторах. Метою роботи є підвищення енергоефективності біогазових реакторів. Розроблено дві нові конструкції біогазового реактора, які відрізняються від відомих конструкцій тим, що в них перетворення поступального руху газгольдера в обертання перемішуючого пристрою забезпечується за рахунок використання механізму із зубчасто-рейковою передачею та механізму з канатною тягою відповідно. При цьому для перемішування субстрату використовується вироблений біогаз, що накопичується в газгольдері мокрого типу. Показано, що енергоефективність біогазових реакторів з мокрим газгольдером підвищується шляхом зниження енергетичних витрат на підтримку процесу бродіння. Запропоновані конструкції реакторів можна використовувати під час проектування нових та удосконалення існуючих біогазових реакторів з мокрим газгольдером. Проведено експеримент з анаеробного бродіння коров’ячого гною, до якого вносили біовугілля, отримане способом часткової газифікації стебел соняшнику та деревної тріски. Визначено, що вихід біогазу підвищився на 7,9-14,6 % і вихід метану підвищився на 6,7-11,4 % під час бродіння субстратів, до яких вносили біовугілля у порівнянні з контрольним субстратом. Визначено максимальну інтенсивність виходу біогазу та тривалість лаг-фази під час бродіння коров’ячого гною, у тому числі й із внесеним до коров’ячого гною біовугіллям. Показано, що енергоефективність біогазових реакторів підвищується шляхом інтенсифікації процесу бродіння. Розглянуті у цій роботі види біовугілля пропонується вносити до традиційних субстратів з метою інтенсифікації процесу бродіння. Бібл. 13, рис. 5.

Дистанционное обучение является сегодня развивающимся видом обучения во всем мире. Наша страна также начинает делать первые шаги в этом направлении, и главное  при внедрении такой формы образования  найти правильный путь, который бы позволил выпускать специалистов высокого уровня, отвечающих современным требованиям высшей школы и производства.Дистанционное образование должно строится на том, что его могут получать все желающие без изменения обычного ритма жизни.На наш взгляд, дистанционное обучение должно охватывать четыре категории:1-я  школьники, которые хотят углубленно изучать тот или иной предмет и готовятся стать студентами того или иного высшего заведения;2-я  молодые люди, заинтересованные в получении академической степени по обычной учебной программе;3-я  опытные специалисты, целью которых является углубление полученных ранее знаний и овладение новыми в других областях науки и техники;4-я  социально незащищенные слои населения (инвалиды, жители сельской местности и др.).Безусловным является то, что дистанционное обучение требует нетрадиционных методов и средств обучения. Что касается интенсивности обучения и сроков учебы, инициатива должна принадлежать студенту. Студент не должен быть ограничен в выборе и сроках сдачи того или иного предмета, т.е. в начале обучения студент получает на руки учебный план по выбранной специальности, разбитый традиционно по курсам обучения. Далее студент сам выбирает те предметы, которые он изучает и сдает в текущем учебном году.Специалисты, работающие в области дистанционного обучения, особое внимание должны уделять качеству преподавания и академическому уровню предлагаемых студентам учебных материалов. Студент получает литературу и методические разработки, специально предназначенные для дистанционного обучения. В течение семестра студенты должны иметь возможности встречаться с преподавателями, получать ответы на возникающие в процессе обучения вопросы и сдавать на проверку контрольные работы.Обязательным является открытие сайта, на котором студентам предлагается необходимая для изучения дисциплин методическая литература, контрольные задания, вопросы для самопроверки знаний.Необходим сайт дискуссий по изучаемым дисциплинам между преподавателем и студентом, а также сайт общения студентов, обучающихся в этом институте.Такой подход, безусловно, требует наличия высококвалифицированных педагогических кадров и специалистов, владеющих в совершенстве компьютерной техникой и ее технологиями, а также знаниям иностранных языков.Таким образом, для решения задачи внедрения дистанционного обучения в ВУЗе, на наш взгляд, необходимо: нормативно-правовое обеспечение в стандартизации обучения и в оценках качества образования; методическое обеспечение изучаемых дисциплин на электронных носителях; преодоление компьютерной безграмотности среди студентов и профессорско-преподавательского состава; оснащение ВУЗа современной компьютерной сетью и каналами связи.

У статті проведено розбір ключових характеристик ресурсного та результативного підходів в напрямку визначення фінансового потенціалу. Визначено фінансовий потенціал як систему фінансових можливостей здатних трансформувати наявні ресурси у векторний процес розвитку через максимізацію та мультиплікатор капіталізації прибутковості. Згруповано в систему фактори впливу на рівень фінансового потенціалу, які потрібно системно перетворювати в потенційні можливості. Визначено такими факторами фінансову стійкість, ефективність менеджменту активами, мультиплікатор капіталу, вектор кредитоспроможності, інноваційний вектор, інвестиційний вектор, вектор менеджменту, що точково створюють проблеми та породжують дисбаланс фінансово-економічного розвитку. Сформовано синергетичну пряму складників фінансового потенціалу в процесі фінансово-господарської діяльності через ефективність та доведено поетапність алгоритму роботи в частині структуризації власних та позикових фінансових ресурсів через якість аналіз, планування, контроль і гарантування в підсумку фінансової стійкості та фінансової забезпеченості. Запропоновано структуризацію компонентів та складників фінансового потенціалу через рух і розвиток в напрямку капіталізації та максимізації. Розроблено вектор забезпечення формування High-level фінансового потенціалу в напрямку фінансової стабільності включаючи компоненти: управлінський, фінансово-економічний, майновий, архітектурний, інтелектуальний. Тому, важливим кроком в напрямку формування фінансового потенціалу та пошуку детермінантів його нарощення ефективно генерувати саме архітектурний та інтелектуальний компоненти. Заданий алгоритм буде працювати через самофінансування та самонаповнення, з врахуванням мотиваційної складової кадрового потенціалу до результативної та продуктивної роботи.

Показано, що збої у роботі радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту під час руху за маршрутом можуть привести до значних додаткових витрат, що обумовлене відхиленням від визначеного маршруту. Обґрунтовано, що контроль технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту на сьогодні є одним із способів підтримання їх у справному стані та істотно впливає на ефективність виконання ними поставлених завдань. Це пов’язано й з тим, що переважна більшість зазначених зразків радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту працюють у агресивному середовищі. Обґрунтовано, що оптимальні характеристики системи контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту необхідно розраховувати за умови забезпечення максимального (мінімального) значення відповідного критерію. Отже, постановка та розв’язання завдання розрахунку оптимальних характеристик зазначеної вище системи контролю передбачає визначення конкретних критеріїв синтезу. Метою даної роботи є розробка методу розрахунку критерію інформативності про технічний стан радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Сформульоване завдання визначення оптимального методу контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Оптимальний є такий метод, який при заданій апріорній області «відхилення» параметрів контролю, заданому рівні завади, необхідному часі контролю дозволяє максимально звузити апостеріорну область «відхилення» параметрів системи (або функції цих параметрів). Розроблений метод розрахунку критерію інформативності про технічний стан радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту. Такий метод пропонується використовувати при обґрунтуванні оптимальних характеристик системи контролю технічного стану радіонавігаційних комплексів засобів водного транспорту при експлуатації. Подальші дослідження пропонується направити на обґрунтування та розрахунок інших критеріїв оптимальності та проведення їх порівняння.

Анотація. Стаття присвячена питанням розробки, формалізації та алгоритмізації програмування й шляхів його практичної реалізації відповідно до системи управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів у веслуванні. Мета. Вивчити стан програмування й шляхи його реалізації у веслуванні. Методи. Аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел, метод евристичного моделювання. Результати. Основні теоретичні здобутки та розроблені підходи до програмування (аналітико-системний; програмно-цільовий; перспективно прогностичний) посідають важливе місце в арсеналі сучасної теорії та методики спортивної підготовки. Аргументовано, що система програмування відзначається цілісністю і є складно організованою, ієрархічно впорядкованою сукупністю елементів, поєднаних між собою зв’язками, які є результатом взаємного впливу окремих складових. У системі програмування обґрунтовано шляхи практичного застосування та її реалізації у процесі підготовки кваліфікованих спортсменів у веслуванні. Отримані результати дозволили створити алгоритмізовану систему критерій-орієнтованого програмування, що складається з кількох функціональних блоків, а саме: первинний контроль з визначенням індивідуальних параметрів тренувальних навантажень, рівня спеціальної роботоздатності та функціональної підготовленості спортсмена на певному етапі тренувального процесу; формування тренувальної програми для визначеного періоду з урахуванням індивідуальних параметрів навантаження спортсмена; оцінювання результатів контролю та визначення відповідності отриманих показників модельним; корекція завдань тренувальної програми в разі неповної реалізації програми попереднього періоду. В результаті програма піддається корекції, що найчастіше виражається у доповненні завдань нового періоду невиконаними завданнями попереднього; проведення комплексу тренувальних заходів на основі скоригованої програми; оцінка ефективності застосування розробленої програми, аналізу досягнутих критеріїв. Рух циклу закінчується тоді, коли оцінка результатів контролю відповідає встановленим вимогам. Ключові слова: програмування, веслування, системний підхід, алгоритм програмування.

Предметом статті є процес виявлення порушень в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів. Метою є підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів за рахунок своєчасного виявлення та усунення порушень в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів. Завдання: аналіз відомих методів підвищення точності координат повітряних об’єктів при контролю повітряного простору та ведення радіолокаційної розвідки; навести приклад використання інформації від транспондерів ADS-B; проаналізувати склад пакетів ADS-B; провести експериментальні дослідження щодо виявлення можливих порушень та збоїв транспондерів ADS-B. Отримані такі результати. Встановлено, що у теперішній час для підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів активно використовується автоматичне залежне спостереження – радіомовне. Проаналізовані відомі методи підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів. Встановлено, що основними недоліками таких методів є використання морально застарілих технологій, невідповідність точності визначення координат повітряних об’єктів вимогам та стандартам безпеки повітряного руху тощо. Наведений приклад використання інформації від транспондерів ADS-B. Інформація отримана з використанням RTL-SDR приймача. Проаналізовано склад пакетів ADS-B. Встановлено, що існує можливість перерахунку контрольної суми Parity Information. В результаті цього отримується валідний ADS-B пакет. Другий тип вразливостей пов’язаний з відсутністю механізмів для міцного криптографічного підпису. Це може привести до посилання в ефір підроблених даних або підміни інформації в пакетах. Третій вид вразливості пов’язаний з відсутністю криптування на пакетному рівні. Розглянуті різні сценарії атак на ADS-B. Проведені експериментальні дослідження щодо виявлення можливих порушень та збоїв транспондерів ADS-B. Для проведення експериментів використовувався приймач FlightAware Piaware та програмне забезпечення PiAware від FlightAware. Проілюстровано значні помилки у визначенні координат повітряних об’єктів. Встановлено, що при проведенні експерименту основною причиною помилок у визначенні координат ПО є навігаційний модуль, який є частиною транспондеру ADS-B. В подальших дослідженнях пропонується розробити рекомендацій щодо протидії порушенням в роботі транспондерів та приймачів ADS-B.

Диагностика степени устойчивости сортов винограда к морозу играет важную роль в селекции, поскольку лишь имея полную точную информацию о присущей конкретному генотипу степени выраженности признака возможно использование его в качестве источника ценного признака в процессе гибридизации. Задачей наших исследований являлось определение степени морозоустойчивости сортов винограда при моделировании стресса в лабораторных условиях с целью отбора наиболее перспективных сортов для включения в селекционный процесс. В исследования включены 53 сорта винограда различного происхождения, в том числе сорта-индикаторы с ранее установленной градацией признака морозоустойчивости. Наибольшую степень устойчивости к стрессу (минус 27 С - 9 баллов по шкале МОВВ) показали сорта Кинг Руби, Молдова, Саперави северный и Берландиери х Рипариа Кобер 5ББ (контроль), обеспечив при этом 100 %-ную сохранность центральных почек. В группу сортов, показавших устойчивость к морозу до минус 24С (7 баллов), определены сорта Альминский, Альминский белый, Атлант, Красностоп золотовский, Мускат ранний, Сибирьковый, Фогельтраубен и контрольный сорт Цитронный Магарача, которые обеспечивают 100 %-ное прорастание центральных почек после промораживания при температуре минус 24С. В ходе анализа данных использованы пять параметров оценки устойчивости к стрессу: % проросших глазков, среднее значение длины проросших побегов, а также количество и длина образовавшихся корней, развитие соцветий. Использование кластерного анализа позволило определить сходство и различия сортов между собой по заданным параметрам. Исследуемые сорта разделились на два различных между собой кластера. Наибольший интерес для селекционной работы представляет кластер, включающий в себя 21 сорт винограда. Эти сорта среди изученных обладают максимальной устойчивостью к стрессу по комплексу параметров. Среди устойчивых к воздействию морозов сортов винограда максимально близкий к контрольному сорту Берландиери х Рипариа Кобер 5ББ является сорт Саперави северный (Ed =0,21). Diagnostics of the resistance degree of grape varieties plays an important role in breeding, since the use of frost resistance parameter as a valuable feature in the process of hybridization is possible only having complete and accurate information about the degree of its expression peculiar for a particular genotype. The objective of our research was to determine the degree of frost resistance of grape varieties when modeling stress in laboratory conditions in order to select the most promising varieties for breeding process. The study covered 53 grape varieties of different origin, including varieties-indicators with previously established gradation of frost resistance parameter. The highest degree of resistance to stress (minus 27°C - 9 points by the OIV scale) showed the varieties ‘King Ruby’, ‘Moldova’, ‘Saperavi Severnyi’ and ‘Berlandieri x Riparia Kobera 5BB’ (control), providing 100% preservation of the central buds. Another group of varieties (7 points): ‘Alminski’, ‘Alminski Belyi’, ‘Atlant’, ‘Krasnostop Zolotovskiy’, ‘Muscat Ranniy’, ‘Sibirkovyi’, ‘Vogeltrauben’ and the control variety ‘Tsitronnyi Magaracha’ provided 100% germination of central buds after freezing at minus 24 ° C . In the process of data analysis, five parameters of stress resistance assessment were used: % of sprouted eyes, average value of length of sprouted shoots, number and length of formed roots, the development of inflorescences. Using of the cluster analysis allowed us to determine the similarity and difference of varieties from each other by given parameters. The studied varieties were divided into two different clusters. The biggest interest for breeding work by the complex of parameters gained the cluster of 21 grape varieties with maximum resistance to stress. Among frost-resistant grape varieties the nearest to the control ‘Berlandieri x Riparia Kober 5BB’ was ‘Saperavi Severnyi’ variety (Ed = 0.21).

Актуальність. В сучасних умовах соціальні наслідки травм опорно-рухового апарату значні як в економічному, так і в медико-демографічному плані через вагу патології, тривалість реабілітаційного періоду, високу частоту виходу на інвалідність та значні витрати на лікування. За даними вітчизняних дослідників (Іпатов А. В. та співавт., 2015), ушкодження верхньої кінцівки посідають друге місце серед травм органів опори та руху, що становить 76,3 %, при цьому в 31–48 % випадків вони призводять до стійкої втрати працездатності. Мета дослідження: удосконалення та підвищення ефективності засобів фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді. Методи дослідження: психологічне тестування, гоніометрія. Результати дослідження та їх обговорення. В ході роботи обґрунтована комплексна методика лікувальної фізкультури (ЛФК) у пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді, яка включає диференційоване застосування лікувальної гімнастики залежно від зони ураження дистальних відділів верхньої кінцівки, визначення клініко-морфологічних критеріїв початку та принципів дозування раннього функціонального навантаження, періоду дозованої мобілізації та методики колового комбінованого навантаження, що сприяє поліпшенню ефективності лікування, скороченню терміну непрацездатності та попередженню ускладнень. Зазначимо, що розроблена методика дозованої (конторольованої) мобілізації застосовувалась для профілактики розривів сухожилкового шва при сильному навантаженні на травмований сегмент кінцівки, з одного боку, та для запобігання формування адгезій і спайок у прооперованій ділянці сухожилків – з іншого. На протязі першого тижня після оперативного втручання на час заняття накладалась долонна шина, яка обмежувала згинання пальця в дистальному міжфаланговому (ДМФ) суглобі більше ніж на 20˚, на другому тижні допустиму амплітуду рухів збільшували до 40˚, а з третього тижня здійснювалась лише іммобілізація ДМФ суглоба на період сну. Заняття проводились 4–6 разів на протязі дня тривалістю до 15 хвилин. У проміжках часу між заняттями ДМФ суглоб іммобілізували за допомогою шини в положенні повного розгинання. Зазначимо, що коловий метод тренування – це організаційно-методична форма роботи, яка передбачає послідовне виконання спеціально підібраного комплексу фізичних вправ для розвитку, вдосконалення та відновлення фізичних якостей. Принципом колового тренування є почергове дозоване виконання комплексу із 5–10 вправ (станцій), тренувальний вплив яких спрямований на розвиток конкретної рухової якості чи певних функціональних систем організму. Тренувальне завдання складається із 2–4-разового повторення певного комплексу за точно визначений час. Застосування запропонованої методики ЛФК показало більшу ефективність щодо відновлення функціонального стану верхньої кінцівки порівняно зі стандартними заходами. В основній підгрупі амплітуда рухів у п’ястково-фалангових суглобах перевищувала показники контрольної підгрупи на 21,3 %, у проксимальних міжфалангових суглобах – на 25,4 %, у променево-зап’ястковому суглобі – на 36,9 % (р < 0,05). Після проведеного лікування показники “важливість” та “задоволення” були достовірно вищі в основній підгрупі (35,6 ± 0,2 та відповідно 33,5 ± 0,4 балів), порівняно з показниками контрольної підгрупи, де вони становили 34,4 ± 0,4 та 26,9 ± 0,9 балів (р < 0,05). Отже, запропонована вдосконалена методика фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді сприяла ефективному відновленню функцій травмованих кінцівок, тим самим покращуючи якість життя пацієнтів.

Статтю присвячено розкриттю особливостей антропософськи-орієнтованого підходу до подолання освітніх бар’єрів, який реалізовано в європейській програмі New Adult Learning Movement (NALM) – Рух за оновлення освіти дорослих. З’ясовано, що в освіті дорослого виявляються три основні рівноправні бар’єри, над якими необхідно працювати, надаючи дорослому учневі конкретну допомогу в їх подоланні, а саме: бар’єри в людському мисленні, бар’єри в почуттях та емоціях, бар’єри у вольовій діяльності. Це відповідає цілісності психічної структури особистості, внутрішнє життя якої характеризується інтелектуальними й афективними процесами, а також вольовою активністю, пронизаною свідомістю. Наголошено на важливості розпізнання людиною своїх бар’єрів, що є першим кроком у пізнанні, самопізнанні й саморозвитку. Установлено, що подолання бар’єрів у мисленні передбачає: у людини повинно бути бажання запитувати, досліджувати дійсність, а не пасивно приймати знання та готові відповіді; той, хто навчається, має відмовитися від моделі реальності, проте сама реальність повинна відкритися людині; людині необхідно навчитися спостерігати навколишню дійсність, а також розрізняти те, що вона знає, та те, що розуміє. Робота з бар’єрами в галузі емоцій і почуттів потребує стриманості, володіння собою, внутрішнього спокою, завдяки чому особистості відкривається зовнішній світ. Найбільш ефективними шляхами формування вольової активності людини є заняття різноманітними видами мистецтва, робота у групі та проєктна діяльність, а також особлива структура самого навчального процесу, що має сприятливий вплив на волю дорослого учня. Схарактеризовано сукупність вправ внутрішнього характеру, що використовуються в антропософській освітній практиці, допомагають людині оволодіти ходом своїх думок, взяти під контроль свої емоції й почуття, вольові імпульси та тим самим сприяють подоланню освітніх бар’єрів. Відзначено, що використання антропософськи-орієнтованого підходу до подолання бар’єрів в освіті дорослих відкриває перспективи для поліпшення професійної, післядипломної, неформальної та інформальної освіти дорослих учнів.

Витрата палива є комплексним показником, який характеризує ефективність використання транспортного засобу, енергетичне досконалість конструкції автомобіля, рівень технічного стану машини, різноманітність умов експлуатації. Зміна технічного стану вузлів і систем автомобіля призводить до підвищених втрат енергії, що в підсумку збільшує витрату палива і знижує потужність автомобіля. Якщо проводити контроль втрат енергії в кожному агрегаті автомобіля, то по витраті палива можна діагностувати не тільки загальний стан автомобіля, а й локалізувати несправність по агрегатам. Загальна оцінка технічного стану автомобіля може виконуватися по експериментально-розрахунковим даними витрати палива. Індивідуальна оцінка технічного стану агрегатів також може оцінюватися по приватних ККД і індикаторного витраті палива. Метою роботи є подальше вдосконалення методики та розробка алгоритму діагностування технічного стану автомобіля зі зміни індикаторного витрати палива і ККД автомобіля. Для вирішення цієї мети були запропоновані математичні залежності та алгоритм розрахунку витрати палива та коефіцієнтів корисної дії автомобіля по агрегатам (індикаторний і механічний двигуна, трансмісії і підвіски автомобіля). З використанням моделювання можна вирішити такі завдання діагностики: - оцінити якість функціонування автомобіля; - видати рекомендації по видам і обсягам профілактичного обслуговування і ремонту для даного автомобіля; - розробити раціональні варіанти застосування діагностичних приладів і обладнання для різних вузлів і систем автомобіля, при моделюванні їх функціонування. Стосовно до автомобілів може здійснюватися фізичне моделювання при визначенні (нормуванні) витрати палива, токсичності ОГ, ККД автомобіля, коефіцієнта опору коченню і зчеплення з дорогою, ефективності гальмівних систем, плавності ходу і ін. Результати моделювання витрати палива з використанням пропонованої математичної моделі, в залежності від гальмівного моменту стенду, з певним ступенем точності збігаються з результатами дорожніх і стендових випробувань автомобіля на різних режимах руху Для забезпечення відповідності режимів випробувань автомобілів реальним необхідно, з використанням отриманих результатів, підбирати навантажувальні режими стендового діагностування так, щоб вони максимально відповідали дорожнім умовам.

На основі аналізу результатів ОСД за 2019 рік, огляду завдань, які поставлено підрозділам охорони державного кордону на різних рівнях управління на 2020 рік розкрито визначені шляхи підвищення ефективності виконання завдань за призначенням. Акцентовано увагу на тому, що від ефективності управління державним кордоном залежать безпека держави, розвиток її економіки та людський потенціал, своєчасне забезпечення необхідних значень показників ефективності системи управління державним кордоном сприятиме транскордонному співробітництву, збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів, туризму та спрощенню інших форм законного руху осіб, послуг і товарів. Водночас державні кордони повинні бути закриті для всіх видів незаконної діяльності, що загрожують стабільності держави. Зроблено висновок про те, що проведені заходи з реформування ДПСУ дозволили підвищити рівень захищеності державного кордону, а система інтегрованого управління кордонами повинна працювати в умовах, які постійно і швидко змінюються. Зроблений висновок, що прикордонний контроль необхідно постійно вдосконалювати з урахуванням європейського та світового досвіду в цій сфері, у тому числі запроваджувати нові способи служби, новітні інформаційні технології, засоби контролю та спостереження, сучасні технічні засоби, удосконалювати інформаційно-аналітичне забезпечення прикордонного контролю, зокрема шляхом підвищення ефективності системи аналізу та профілювання ризиків.Запропоновано подальше удосконалення одного із дієвих механізмів у загальній системі протидії правопорушенням на державному кордоні - систему інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами. Розкрито компоненти єдиного інформаційного простору правоохоронних та інших державних органів, задіяних у сфері інтегрованого управління кордонами. У науковій праці під координацією розуміється діяльність, спрямована на узгодження, упорядкування дій у керованій системі, приведення їх у відповідність з поставленою метою. Координація використана як функція управління, яка здійснює інформаційний обмін і має на меті розподілити діяльність в часі, забезпечити взаємодію різних учасників загального процесу в інтересах виконання поставлених цілей, що забезпечує цілісність, стійкість усієї системи. Розкрито варіант напрямків забезпечення швидкості здійснення прикордонного контролю при використанні системи та чинники, які впливають на їх пропускну спроможність. Зроблено висновок, що існуючі методики безпосереднього формування системи інформаційно-аналітичної діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами не розглядають у зв’язку з відсутністю необхідних для цього інструментальних засобів.

В период подготовки соревновательных выступлений, а также непосредственно в момент самого выступления, спортсмены испытывают высокие эмоциональные и физические нагрузки, которые ведут к преждевременному снижению функциональной активности мышц, что приводит к изменению биомеханики движений. Функциональную активность мышц снижают изменения, происходящие в зубочелюстной системе и проявляющиеся как окклюзионная дисгармония, изменение прикуса, уменьшение или увеличение межальвеолярного расстояния, гипертонус мышц челюстно-лицевой области (ЧЛО), что может привести к снижению спортивных результатов. Выявление причин, влекущих снижение результатов, и их устранение, требует специальной подготовки, которая складывается из нескольких этапов, одним из которых является изготовление индивидуальной окклюзионной релаксирующей шины или капы, осуществляющей балансировку функциональной активности мышц челюстно-лицевой области, а также в последующем изготовление индивидуальной окклюзионной нормализующей шины с выполнением последующей многозадачности. Цель исследования. Оценить эффективность применения индивидуальных окклюзионных шин у спортсменов путем анализа изменений функционального состояния мышц челюстно-лицевой области на основании показателей электромиографии, а также изменений межокклюзионных контактов на основании показателей окклюдографии. Объекты и методы исследования. Принимали участие в исследовании 10 мужчин спортсменов, занимающихся единоборствами на профессиональном уровне в возрасте 23–24 лет. Проводился клинический осмотр каждого спортсмена, включающий пальпацию и изометрические тесты мышц челюстно-лицевой области и височно-нижнечелюстных суставов (ВНЧС), аускультацию в области ВНЧС, контроль окклюзии с помощью копировальной бумаги и аппаратом Т-скан (окклюдография), конусно-лучевую томографию (КЛКТ) зубочелюстной системы (ЗЧС) и электромиографию (ЭМГ) мышц челюстно-лицевой области. Всем спортсменам, принимавшим участие в исследовании на первом подготовительном этапе, изготовили индивидуальные окклюзионные релаксирующие шины двух видов: одну – толщиной 2,0 мм, мягкой жесткости, и вторую – толщиной 3,0 мм, полужесткую. На втором подготовительном этапе исследования изготавливали индивидуальные окклюзионные нормализующие шины толщиной 2,0 мм, жесткие. Все виды индивидуальных окклюзионных шин изготавливали на нижнюю челюсть. Статистическую обработку полученных результатов проводили в среде Matlab R2020. Результаты исследования и их обсуждение. Применение индивидуальной окклюзионной релаксирующей шины у спортсменов в течение короткого периода 1–2 месяцев позволило уравновесить биоэлектрический потенциал жевательных и височных мышц в покое до 16%, изменить в состоянии мышечного усилия при сжатии зубов симметричную активность височных мышц на правостороннюю, и разница в активности составила 19%, а для жевательных мышц правосторонняя активность составила 6%. При изучении данных ЭМГ у каждого по отдельности спортсмена наблюдали значительные различия, которые не повлияли на увеличение стабильности мышечной активности. Применение индивидуальной окклюзионной нормализующей шины у спортсменов в течение исследуемого периода 4–6 месяцев позволило закрепить полученный результат первого подготовительного периода и перестроить положение нижней челюсти в пространстве, нормализовав межокклюзионные контакты. После условного разделения спортсменов на две группы с ортогнатическим прикусом без смещения и со смещением положения нижней челюсти выяснилось, что мышечная перестройка обеих групп по измерениям спонтанной активности жевательной и височных мышц проходила практически одинаково, наблюдалась лишь повышенная активность на правой стороне, что закономерно, так как нижняя челюсть у половины группы смещалась вправо в начале исследования. По измерениям функциональной активности наблюдали разброс амплитуд по начальным стадиям, а в последнем измерении произошло выравнивание этой разницы. Наиболее выраженный тип мышечной активности височных и жевательных мышц в исследуемой группе – правосторонний, что скорее всего связано с видом прикуса, смещением нижней и/или с доминантной деятельностью правой руки, постуральными изменениями. Заключение. Применение индивидуальных окклюзионных шин у спортсменов-мужчин, занимающихся единоборствами, на начальном этапе специальной подготовки дало возможность выявить значительные изменения функционального состояния мышц челюстно-лицевой области и наблюдать положительную динамику по их нормализации, а также нормализовать межокклюзионные контакты.

В Меморандумі неперервної освіти Європейського союзу зафіксовано, що «Європа вже вступила в «епоху знань»…». Тому сьогодні безперечною є теза про успішність переходу до економіки і суспільства, основаних на знаннях, за умов супроводу його процесом неперервної освіти – учіння довжиною в життя (lifelong learning) [7]. Відтак, концепція освіти впродовж всього життя у ХХІ столітті набула ключового значення.Очевидно, що необхідність у неперервній освіті, професійній підготовці виникає щоразу, коли людина зустрічається з чимсь новим, що з’являється в його професійному й особистому житті. Тому ця необхідність нині набуває все більшої актуальності. За результатами дослідження проблеми неперервності освіти в глобалізованому світі М. Вартанян дійшов висновку, що неперервна освіта має репрезентувати «не тільки освітній шлях людини довжиною в життя з широким спектром можливостей доступу до освіти, але й трьохмірний освітній простір, в якому кожна людина може і зобов’язана знайти свою освітню траєкторію, що відповідає її індивідуальним запитам і потребам суспільства, рівень глибини якої залежить лише від його здібностей» [1, 21]. Ця позиція науковця близька нам за суттю, оскільки відповідає потребам керівників професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) з огляду на специфіку їх управлінської діяльності і може бути основою для побудови такої освітньої траєкторії кожного з них. Вона цілком органічно вбудовується в цілісну систему неперервної професійної освіти як її складова, забезпечуючи підвищення професіоналізму керівників ПТНЗ, їх потребу в постійному професійному вдосконаленні.Проблема неперервної професійної освіти знаходиться в центрі уваги відомих вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких О. Гагаріна, Т. Десятов, С. Коваленко, Л. Кравченко, Л. Лукьянова, Н. Ничкало, В. Олійник, Л. Сігаєва тощо. Безумовно, що основною сферою реалізації неперервності підвищення професійного рівня управлінця (менеджера) є післядипломна освіта, додаткова освіта та самоосвіта. На переконання В. Олійника, самоосвіта керівного персоналу ПТНЗ (як окремий елемент системи післядипломної педагогічної освіти) має бути керованою в міжкурсовий період за акумулятивним принципом і становити фундамент для здобуття вищих освітньо-кваліфікаційних рівнів [1111, 252].Досліджуючи наукові основи підготовки менеджерів освіти у системі неперервної педагогічної освіти, Л. Кравченко модифікувала поняття «педагогічна професійна підготовка менеджера освіти» як «поетапний концентричний індивідуалізований процес цілеспрямованого формування особистісно і соціально значущих професійно-педагогічних компетентностей фахівця та його самоздійснення у системі освіти впродовж життя» [5]. Ідеї, сформульовані Л. Кравченко в концепції професійної підготовки менеджера освіти, можна вважати основоположними для розвитку інформаційно-аналітичної компетентності (ІАК) керівників ПТНЗ, оскільки вони відображають поступальне вдосконалення професіоналізму як індивідуального процесу довжиною в усе життя, висвітлюють наукові засади до організації керованої самоосвіти в міжкурсовий період.Відомо, що будь-який підхід визначається певною ідеєю, концепцією, принципом і базується на основних категоріях. Ідеї неперервності освіти людини в усі періоди її життєдіяльності, розвинуті до теоретичних положень, створили передумови для розробки і розвитку акмеології (акме в перекладі з давньогрецької – вища точка, розквіт, зрілість, найкраща пора) як нової міждисциплінарної галузі наукового знання, що межує з усіма науками, які вивчають людину і які вивчає сама людина в процесі професійного становлення. Акмеологія цілеспрямовано виокремлює професіоналізм і чинники впливу на нього [6, 7]. Завданням акмеології є побудова, розроблення і вдосконалення систем професійної майстерності, для яких ключовими є поняття продуктивності і рівня професіоналізму [3].Здійснення науковцями досліджень в галузі акмеології стосуються вивчення і використання резервних можливостей педагога щодо стану професійного і особистісного зростання – акме. Однак, досягнення суб’єктом навчання вершини професійної майстерності було «природнім в умовах орієнтації освіти на підготовку необхідних для держави спеціалістів і при розгляді професійної освіти як головної цінності…» [16, 45]. Водночас, при такому підході ця парадигма також орієнтується на соціальні норми і фактично дублює андрогогічну. Тому, на думку Ю. Фокіна, цей напрям можна назвати професійною акмеологією. Очевидно, в реаліях сьогодення, коли здійснюється переорієнтація на особистість, її індивідуальні потреби, виникла необхідність змінити орієнтири. Вчений вважає, що при акмеологічному підході до процесів навчання було б більш природним орієнтуватись на потенціал суб’єкта учіння, на його індивідуальність (людина як унікальна самобутня особистість, яка реалізує себе в творчий діяльності). Тоді орієнтація на соціальні норми стає нераціональною і керуватись слід нормами, що залежать від індивідуальності суб’єкта навчання. У такому разі змінюються орієнтири акмеологічної парадигми – викладання має бути спрямоване на допомогу суб’єкту навчання в досягненні вершини його можливостей, в найбільш повній реалізації ним потенціалу своєї особистості. Тобто, той потенціал, яким володіє суб’єкт навчання, може бути розвинутим до таких висот специфічної діяльності, про існування яких інші люди й не здогадувались, а соціальні норми відсутні. В той час як суспільно визнану вершину професійної майстерності індивід досягти нездатний. Такий підхід зараз використовується в дефектології, але «для забезпечення досягнення вершини реалізації індивідуального потенціалу такого підходу потребує кожний, навіть із здібностями і можливостями для одержання установленої суспільством вищої освіти» [16, 46].Такий погляд близький нам за своєю сутністю, оскільки він відповідає особливостям управлінської діяльності керівного персоналу ПТНЗ. Адже в Україні функціонують різнотипні ПТНЗ різних форм власності та підпорядкування, які відрізняються за рівнем атестації, профілем підготовки кваліфікованих робітників для різних галузей виробництва, умовами соціально-економічного регіонального розвитку тощо.Для подальшого дослідження заявленої проблеми необхідно визначити сутність поняття «керівник ПТНЗ». Семантичний аналіз поняття «керівник» показав що це «той, хто керує ким-, чим-небудь, очолює когось, щось» [9, 827]. Це також менеджер – найманий робітник, зайнятий професійною організаторською діяльністю в органах керування підприємства, фірми, установи, наділений суб’єктом власності визначеними повноваженнями. До числа керівників відносять лінійних і функціональних керівників організації та її структурних підрозділів [2]. В сучасну професійну педагогіку вводяться нові поняття і категорії, що вказує на її постійний розвиток і конвергенцію з іншими науками, зокрема менеджментом. Так, в науковому дослідженні Л. Кравченко на основі авторського компетентнісно-концентричного наукового підходу репрезентовано поняття «менеджер освіти». Нею визначено, що це професіонал високого рівня, освітній лідер, організатор педагогічної взаємодії, що «має спеціальну професійну підготовку, конвергентний світогляд, наділений владними повноваженнями з боку держави чи власника закладу, професійно керує педагогічним колективом відповідно до мети, місії й освітніх стандартів та соціально значущих педагогічних вимог, забезпечує рентабельність і конкурентоздатність освіти, здійснює моніторинг внутрішнього і зовнішнього педагогічного середовища, проводить маркетинг освітніх послуг, налагоджує ефективні зв’язки з громадськістю, як креативна особистість займається оперативним упровадженням інновацій у практику діяльності закладу» [5]. Отже, на основі смислового визначення цього поняття керівниками є директор і його заступники, директор (завідувач) філіалу, завідувач відділення, старший майстер, тобто ті особи, які працюють на керівних посадах, визначених Типовими штатними нормативами ПТНЗ. Вони мають затверджені функціональні обов’язки, що корелюють із змістом наукової категорії «менеджер освіти», і виходять за межі педагогічної діяльності, чим і зумовлюється необхідність визначення індивідуальної траєкторії їх самоосвіти. Керівництво нею в міжкурсовий період сьогодні здійснюється обласними навчально-(науково-)методичними центрами професійно-технічної освіти, які, зазвичай, і визначають зміст самоосвітньої діяльності керівного персоналу ПТНЗ, виходячи з потреб регіону (планують семінари, круглі столи, педагогічні читання, надання методичної допомоги тощо). Однак, останнім часом спостерігається тенденція зростання потреби керівників ПТНЗ у дослідженні окремих проблем розвитку педагогічних процесів, що виражається в координації тем дисертацій, створенні експериментальних майданчиків, підписанні договорів з науковими установами про співпрацю, участь у міжнародних і всеукраїнських виставках, публікації статей у фахових виданнях, виступах на всеукраїнських науково-практичних та науково-методичних семінарах тощо. Реалізація цієї потреби і визначає індивідуальну траєкторію руху особистості керівника до тієї вершини професіоналізму (акме), яку сьогодні він визначає самостійно і здебільшого інтуїтивно. Водночас саме поняття «керована» (самоосвіта) передбачає визначення цілей, планування, організацію, координацію, контроль, при необхідності корегування, аналізу і обов’язково рефлексії.Стратегія управління сучасним ПТНЗ потребує від керівників знань, умінь, навичок і здатності приймати неординарні рішення, організовувати інноваційні, творчі процеси в умовах певної невизначеності, високої конкуренції на ринку освітніх послуг і ринку праці, що зумовлює необхідність постійного суб’єктивного розвитку та опанування різними компетентностями, зокрема інформаційно-аналітичною, яка науковцями визнана невід’ємною складовою управлінської діяльності. Педагогічна практика свідчить, що формування і розвиток інформаційно-аналітичної компетентності (ІАК) не носить цілеспрямованого і обґрунтованого характеру в системі підвищення кваліфікації керівників ПТНЗ. Прояв цієї компетентності здебільшого залежить від ситуативних чинників, а тому в практиці управління не корелює з професіоналізмом управлінця. Однак, нерідко її недостатній розвиток стає причиною невдач в управлінській діяльності [14, 449].Аналіз останніх досліджень і публікацій з філософії, соціології, менеджменту, педагогіки і психології засвідчує зростання інтересу вчених до інформаційного аспекту дійсності та діяльності, що виникає на її основі, та висвітлений в наукових працях Ю. Абрамова, Д. Блюменау, Н. Ващекіна, В. Глушкова, О. Єлчанінової, С. Злочевського, Л. Кедровської, О. Кузя, А. Урсула та інших. Значна увага приділяється вивченню проблеми інформаційного забезпечення управління організаціями (В. Афанасьєв, Г. Воробйов, В. Волович, Н. Дніпренко, Л. Козачкова, В. Тарасенко, С. Шапіро тощо). В. Биков, Г. Бордовський, І. Гришанов, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Л. Калініна, Т. Коваль, В. Лапінський, А. Олійник, Н. Островерхова, Т. Поясок, С. Сисоєва, Л. Сущенко, Н. Тверезовська, І. Утюж та інші розглядають інформаційно-аналітичну діяльність у контексті управління навчальними закладами та організації навчально-виховним процесом.Вивчення результатів науково-дослідної роботи вказує на те, що кожний окремо взятий процес управління в ПТНЗ здійснюється за допомогою інформації – її вивчення, аналізу і синтезу, якісно-смислової переробки, в результаті чого виникає нова інформація та нові знання. З кожним днем у практичних працівників зростає об’єм інформації, що потребує обробки, вивчення, осмислення та прикладного застосування. Тобто, постійний розвиток ІАК суб’єктів управління ПТНЗ є очевидною необхідністю. На це вказують і результати вивчення нами ступеня готовності керівного складу ПТНЗ до реалізації ІАК в практичній діяльності. Саме труднощі, що виникають у роботі з різною інформацією, брак часу, відсутність необхідних «знань, умінь і навичок» як фундаменту інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД), часто демотивують керівників до вивчення наукових підходів здійснення управління педагогічним і учнівським колективами, вивчення сучасних тенденцій розвитку професійної освіти і навчання, досвіду роботи своїх колег як за кордоном, так і на теренах країни, тощо.Повертаючись до проблеми нашого дослідження, зазначимо, що ІАК керівників ПТНЗ за визначенням учених (О. Гайдамак, Н. Гайсинк, Т. Єлканова, Н. Зинчук, О. Назначило, В. Омельченко, Н. Рижова, І. Савченко, О. Філімонова, В. Фомін, Н. Фролова, В. Ягупов) є складним, інтегрованим, особистісним та індивідуальним утворенням, до складу якого обов’язково входять когнітивний і функціональний (діяльнісний, процесуальний) компоненти. Для їх розвитку в системі неперервної освіти, а також самоосвіти необхідно передбачити певний зміст – програму як інформаційну технологію розвитку ІАК керівного складу ПТНЗ. Саме її розроблення забезпечить керовану самоосвіту управлінців, а використання різних форм контролю і самоконтролю, самооцінки (рефлексії) – стимулювання до опанування наукових підходів у роботі з інформацією. Таким чином, окреслиться роль обласних навчально-(науково-)методичних центрів професійно-технічної освіти в реалізації акмеологічної парадигми щодо розвитку менеджерів освіти.Існують різні підходи до розроблення навчальних програм. У науковій літературі, що висвітлює результати дослідження проблеми розвитку ІАК, представлені програми формування і розвитку цього утворення у студентів і курсантів. У нашому дослідженні ми маємо справу з дорослими людьми з багатим досвід педагогічної роботи і управлінської діяльності, амбітними у визначенні життєвих і професійних цілей, що необхідно враховувати як при конструюванні змістової складової інформаційної технології розвитку в них ІАК, так і процесуальної. Тому вважаємо, що розроблення програми має здійснюватись на основі діагностики (для визначення рівня сформованої ІАК, потенціалу особистості керівника та його потреб). Адже в «самому загальному вигляді компетентність фахівця – це актуальна особиста якість людини, заснована на знаннях, інтелектуально і особисто зумовлених його соціально-професійними інтересами» [15, 14–15]. Вибір форм навчання також бажано узгоджувати. При цьому необхідно запропонувати декілька, щоб була альтернатива вибору. Не менш важливим є з’ясування очікувань учасників процесу розвитку ІАК щодо обраних ними інформаційних ролей (приймальник, розповсюджувач, оратор) [13]. Одним із методів з’ясування очікувань є робота з «листами очікувань», в яких пропонується закінчити одну із фраз (наприклад: «я сподіваюсь, що виконання цієї програми буде …», «я бажав би (бажала) унести з собою …», «я очікую, що …», «я буду розчарований (розчарована), якщо …» і т. ін.). Вони мають певне значення: для організаторів процесу навчання – дають інформацію про те, на що сподіваються учасники процесу, для самих керівників – це деякою мірою стимул для цілеспрямованої роботи.Ефективний розвиток ІАК керівників ПТНЗ у процесі неперервної професійної освіти, зокрема в міжкурсовий період, як зазначалось вище, передбачає визначення мети і завдань. Метою нашої програми є розвиток ІАК керівників ПТНЗ, а завдання полягають у: вивченні теоретичної основи ІАД (систему теоретичних і технологічних знань); розвинути в керівників інформаційно-аналітичні уміння, рефлексивні здібності, що допомагають усвідомлювати і оцінювати ІАД. Отже, реалізація програми розвитку ІАК дасть змогу її учасникам опанувати системою інформаційно-аналітичних знань (базовими поняттями, технологіями – способами і методами – здійснення ІАД; реалізувати їх на практиці (опанувати інформаційно-аналітичними уміннями); оцінювати і корегувати ІАД, визначати перспективи розвитку ІАК у межах власного потенціалу.При розробленні програми можливе використання блочно-модульного структурування навчального матеріалу з урахуванням рівня сформованості ІАК керівника. Ґрунтуючись на результатах попереднього опитування керівного персоналу ПТНЗ, зазначимо, що зміст програми може містити, наприклад, такі теми: основні теоретичні положення розвитку ІАК, організація ІАД, засоби забезпечення ІАД, інформаційний пошук, обробка і фіксація інформації, аналіз і синтез отриманої інформації, практичне використання інформації в управлінській діяльності, самодіагностика рівня ІАК.Для визначення блочно-модульного розподілу навчального матеріалу, орієнтуючись на загальну структуру діяльності і логіку управлінської діяльності керівників ПТНЗ, ми визначили структуру їх ІАД і виокремили інформаційно-аналітичні уміння, які необхідні в роботі з інформацією. Одержані результати показані на рис. 1, який ілюструє, що на першому етапі ІАД – мотиваційно-цільовому – керівник використовує управлінські уміння (коректне формулювання своїх інформаційних запитів; визначення потреби певного інформаційного ресурсу в межах оперативного і стратегічного управління ПТНЗ; сприйняття і активний пошук усіх різновидів і типів інформації; уміння, що запезпечують планування, організацію і регулювання інформаційно-аналітичної дільності; створення і забезпечення розвитку інформаційної системи ПТНЗ); на другому етапі – організаційно-виконавчому – затребувані

У статті розроблено алгоритм автоматичного керування судном шляхом вдосконалення процесу керування локомотивом за допомогою інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень для суднобригад. Висвітлено проблему та актуальність сучасного розвиток теорії систем керування суднами, програмного забезпечення та елементної бази, що не дозволяє досягти повністю автономного руху суден. Перехідною стадією до керування судном без участі людини є впровадження інтелектуальних систем суден підтримки прийняття рішень. В теперішній час теоретичне підґрунтя для реалізації цього завдання розроблено не достатньо. Не достатньо висвітленими залишаються такі питання, як визначення структури інтелектуальної системи судна, розробка математичного апарату для опису нечітких ситуацій при керуванні судном та моделювання процесу самонавчання системи. Також не вирішеним є питання розробки динамічних баз знань для систем судна підтримки прийняття рішень. Всі це стало підґрунтям для розробки і впровадження алгоритму функціонування підсистеми «Формування рішень членом суднобригади», що дозволяє формувати кінцевої підмножини альтернативних рішень для подальшої обробки на етапі аналізу альтернатив і вибору найкращих рішень для забезпечення безпеки перевезення. Ключові слова: рух, судно, алгоритм, спосіб, контроль, система підтримки прийняття рішення, безпека плавання.