Статті в журналах з теми "Контрактури"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Контрактури.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Контрактури".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Кurinniy, I. M., О. S. Strafun, О. V. Dolgopolov та А. S. Gerasymenko. "РУХОВА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ З ПРИВОДУ ПІСЛЯТРАВМАТИЧНОЇ КОНТРАКТУРИ ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА". Klinicheskaia khirurgiia, № 11 (20 листопада 2017): 65. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.11.65.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Перелом в ділянці ліктьового суглоба (ЛС) становить 5 - 6% в структурі всіх ушкоджень скелета, проте, частота незадовільних результатів лікування та утворення контрактури цієї зони сягає 20 - 25%.
Матеріали і методи. Порівнювали ефективність розробки рухів під час реабілітації хворих, оперованих з приводу післятравматичної контрактури ЛС. Ретроспективний аналіз проведений у 69 пацієнтів з згинально-розгинальною контрактурою ЛС, яким виконували операцію артролізу. У пацієнтів 1-ї групи застосовували активну реабілітаційну програму без використання фіксуючих пристроїв; 2-ї групи – під час розробки рухів застосовували дві гіпсові шини у положенні максимального згинання та розгинання мобілізованого ЛС.
Результати. Після оперативного втручання та рухової реабілітації кінцевий обсяг згинально-розгинальних рухів у пацієнтів 1-ї групи збільшився на 59,58º, 2-ї групи - на 70,7º. За шкалою Mayo Elbow Performance Score (MEPS), через 6 міс після операції стан пацієнтів 1-ї групи оцінений у середньому (75 ± 7,3) бала, 2-ї групи (84,6 ± 10,5) бала.
Висновок. Лікування післятравматичної контрактури ЛС є вкрай складною, актуальною проблемою, потребує індивідуального підходу.
При порівнянні ефективності реабілітації пацієнтів відзначене достовірне збільшення обсягу рухів та кращий функціональний результат за MEPS при використанні двох змінних гіпсових шин.
Ключові слова: ліктьовий суглоб; післятравматична контрактура; рухова реабілітація.
2
Karpinskaya, O. D., Khasawneh Ayham та G. V. Ivanov. "Контрактури суглобів: етіологія, патанатомія, основні підходи до профілактики та лікування". TRAUMA 23, № 1 (16 травня 2022): 62–65. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.23.2022.883.
Повний текст джерелаАнотація:
Контрактури — це втрата рухомості суглобів, що викликана структурними змінами некісткової тканини — м’язів, зв’язок та сухожиль. Вони розвиваються, коли ці зазвичай еластичні тканини замінюються нееластичними. Все це призводить до вкорочення та твердіння цих тканин та викликає жорсткість, деформацію суглобів та втрату їх рухомості, іноді повну. Робота присвячена загальному огляду етіології та епідеміології контрактур великих суглобів. Розглядаються фактори ризику формування контрактур та заходи запобігання їм, а також методи лікування контрактур на різних етапах їх розвитку. Наведено протокол обстеження пацієнтів із контрактурами, вказані основні моменти при досліджені, на які треба звернути увагу, а також можливі методи дослідження, що включають не тільки огляд хворих, але й візуальні (магнітно-резонансна томографія, ультразвукова діагностика) та біомеханічні методи з визначення пасивного та активного обсягу рухів та сили м’язів контралатеральних суглобів. Надані основні ознаки м’язових та спастичних (нервово-м’язових) контрактур та підходи до їх лікування. Коротко описані консервативні фізіотерапевтичні методи лікування, що в основному полягають у пасивному розтягуванні контрактованого суглоба, та показання до хірургічних методів лікування. Наведені показання щодо застосування ін’єкцій колагенази.
3
Strafun, S. S., та O. O. Urovsky. "Рецидив контрактури Дюпюїтрена та фактори, що на нього впливають, при застосуванні оперативного методу лікування". TRAUMA 14, № 6 (1 листопада 2013): 109–13. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.14.2013.87839.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу результатів оперативного лікування 227 пацієнтів із контрактурою Дюпюїтрена, яким виконували парціальну й субтотальну апоневректомію, виявлено фактори, що впливають на розвиток рецидиву контрактури, й проведено ROC-аналіз залежності частоти незадовільних результатів лікування — розвитку контрактури від віку хворого, тривалості хвороби, віку початку захворювання, поширеності патологічного процесу і тривалості хвороби, що дало можливість прогнозувати розвиток рецидиву захворювання й оптимізувати вибір типу оперативного втручання.
4
Strafun, S. S., V. V. Gayovych та O. V. Dolgopolov. "Відновлення функції стопи в пацієнтів з ішемічною контрактурою та ушкодженням периферичних нервів нижньої кінцівки". TRAUMA 14, № 6 (1 листопада 2013): 83–89. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.14.2013.87833.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі наведений аналіз оперативного лікування пацієнтів з ішемічною контрактурою стопи та ушкодженням нервів нижньої кінцівки на рівні гомілки. Для дослідження функціональних розладів використовували 100-бальну шкалу H.B. Kitaoka, тяжкість ішемічної контрактури стопи визначали за класифікацією А.П. Лябаха, С.С. Страфуна (1994). Із метою покращання функції стопи використовували операції на периферичних нервах (невроліз, шов, пластика), гомілковостопному, підтаранному суглобі (артроліз), а також подовження задньої групи м’язів гомілки й транспозиції. Віддалені функціональні результати були оцінені через 18 місяців після оперативного лікування. Використання диференційованої тактики в реконструкції стопи дозволило поліпшити функцію в середньому на 23 %.
5
Пустовойт, Борис, Святослава Пашкевич, Ольга Без’язична та Тетяна Парфанюк. "Фізична терапія пацієнтів з посттравматичними контрактурами ліктьового суглоба". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 81 (22 лютого 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.004.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розробити та обґрунтувати сучасну програму фізичної терапії осіб з посттравматичними контрактурами ліктьового суглоба у пізньому післяопераційному періоді з використанням оціночних шкал для окремих категорій Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) для оцінки ефективності реабілітації. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 17 пацієнтів у віці від 28 до 50 років. Було виділено контрольну групу (КГ) – 9 осіб (4 жінки, 5 чоловіків) та основну (ОГ) – 8 осіб (3 жінки, 5 чоловіків). У пацієнтів ОГ програма фізич-ної терапії поряд із загальноприйнятими зараз засобами включала ультразвукову терапію з негайними наступними мобілізаційними техніками для ліктьового суглоба. За даними літератури, були визначені оціночні шкали катего-рій МКФ: гоніометрія, мануальне м’язове тестування, опитувальники Quick Disability of the Arm, Shoulder and Hand Outcome Measure (QuickDASH), Patient-rated elbow evaluation (PREE). Результати: з базового набору МКФ для станів рук було виділено 8 категорій, що були значимими для пацієн-тів та встановлено відповідні оцінки категорій за шкалами. Після проведення фізичної терапії у пацієнтів ОГ оцінки категорії b710 «Функції рухливості суглоба» за результатами гоніометрії покращилися з 2,8±0,2 до 1,9±0,2 ум.од., р<0,001, у пацієнтів у КГ – з 2,9±0,2 до 2,4±0,6 ум.од., р<0,05, з достовірною різницею між групами порівняння, р<0,05. Також оцінки категорії d445 «Використання кисті та руки» за шкалою функцій PREE у пацієнтів ОГ мали по-зитивну динаміку: з 3,5±0,5 до 2,4±0,5 ум.од., порівняно з КГ – з 3,5±0,5 до 3,0±0,2 ум.од., р<0,05, р<0,001, при достовірній різниці між показниками ОГ та КГ, р<0,05. Середня тривалість пізнього післяопераційного періоду у пацієнтів ОГ була 21,62±2,28 днів, у пацієнтів КГ – 27,11±2,52 з достовірною різницею між групами, р<0,05. Висновки: визначені найбільш значимі категорії МКФ для контрактури ліктьового суглоба, їх оціночні шкали. На підставі достовірних відмінностей за оцінками двох категорій МКФ (b710 «Функції рухливості суглоба», d445 «Ви-користання кисті та руки», р<0,05) та скороченням тривалості періоду реабілітації (р<0,05) були доведені переваги розробленої програми фізичної терапії. Ключові слова: посттравматична контрактура ліктьового суглоба, фізична терапія
6
Zaporozhan, S. J., М. D. Protsajlo, and О. М. Protsajlo. "Ischemic contracture of forearm in a child in utero." Paediatric Surgery. Ukraine 55, no. 2 (June 30, 2017): 109–10. http://dx.doi.org/10.15574/ps.2017.55.109.
Повний текст джерела
7
Pankevych, V. V., U. D. Matolych, S. V. Ushtan, Z. P. Putko, and Yu B. Dmytryshyn. "Characteristics of Muscle Recovery under Experimental Post-Traumatic Contracture." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 6, no. 5 (October 27, 2021): 110–15. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs06.05.110.
Повний текст джерелаАнотація:
The frequency of traumatic injuries of the maxillofacial area and the degree of their severity, have been increasing in recent years. The introduction of modern methods of treatment made it possible to improve the results of treatment and shorten its duration. Myogenic contractures develop as a complication after facial injuries, soft tissue injuries, in particular, masticatory muscles. The gastrocnemius muscle of a rat has the same striated structure as the pterygoideus medialis muscle of a person. The purpose of the work is to study the regeneration of striatal muscles with post-traumatic contractures on the basis of combined treatment of laboratory rats. Materials and methods. The study was carried out on 45 sexually mature 12 months old outbred white male rats, which weighed 180-200 g. In animals, reflex post-traumatic muscle contractures (traumatic myositis) resulting from the slaughter of calf muscles (without violating the integrity of muscle tissue) were simulated on the posterior left leg. The rats were divided into two groups. Group 1 included 21 animals that did not receive treatment and whose wounds healed by secondary intention. Group 2 included 24 rats that received combined treatment: on the 2nd day after surgery – general (oral) administration of the drug with the active substance cyclobenzaprine hydrochloride – 0.15 mg, once a day with daily procedures of magnetic laser therapy on the affected hind limb. Results and discussion. Depending on the signs of pain behavior (changes in behavior, restriction of movement, increased sensitivity, pain), the intensity of myogenic pain syndrome was assessed (low, moderate, high, very high). It was found that the use of combined treatment (magnetic laser therapy and the use of cyclobenzaprine hydrochloride) led to the normalization of behavioral and motor reactions by the 28th day: 56% of rats didn’t feel any pain and 44% had a low level of pain. The animals with the same trauma, which weren’t treated, showed a high and moderate level of pain. On the 28th day these animals could lean on their hind limbs while they were moving. However, they could not fully move due to a sharp restriction of their left hind limb function. The obtained results are the basis for the development of new approaches to improving the methods of prevention and rehabilitation treatment of contractures using magnetic laser therapy and central muscle relaxants. Conclusion. It was found that the use of magnetic laser therapy and cyclobenzaprine hydrochloride inhibited the development of an acute inflammatory reaction in the damaged muscle tissue of the hind limb of animals, accelerated and optimized reparative processes, which prevented excessive, functionally significant growth of connective tissue
8
Zay, Svitlana, Tetyana Matvienko, Vladyslav Bilobrov, Sofiya Paradizova, Daryna Vulits’ka та Oleksandr Motuziuk. "Розвиток утоми muscle soleus у результаті його тривалої активації при розвитку ішемічної контрактури". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 215–21. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-215-221.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджували процес розвитку м’язової втоми при ішемічних патологіях. Аналіз проводився визначенням сили на початку та в кінці поодиноких тетанічних скорочень і різниці між цими величинами. Результати досліджень показали, що при розвитку ішемічних контрактур відбувається значне пригнічення скоротливої активності скелетних м’язів. Установлено, що порушення скоротливої здатності скелетних м’язів виникає внаслідок нехолінергічних ефектів цієї патології.
9
Burianov, O. A., та M. A. Tsygankov. "Функціональна пов’язка для лікування переломів п’ясних кісток". TRAUMA 15, № 5 (1 вересня 2014): 48–52. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.15.2014.81757.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття є результатом ретроспективного порівняльного аналізу консервативного лікування хворих із переломами п’ясних кісток із застосуванням функціональної пов’язки та гіпсової пов’язки з фіксацією пальців кисті. 70 пацієнтів були розділені на 2 однорідні групи, яким проводили іммобілізацію ушкодженого сегмента кінцівки протягом 4 тижнів із моменту накладання пов’язки. У всіх хворих досягнуто зрощення перелому п’ясної кістки, але функціональні результати відрізнялися. Результати оцінювалися за суб’єктивними та об’єктивними показниками. Всім хворим було проведено ультрасонографічне дослідження п’ясно-фалангових суглобів із метою візуалізації змін долонних структур капсули суглоба як причини контрактури в цих суглобах. Запропоновано модифікувати функціональну пов’язку та застосувати для її виготовлення матеріал турбокаст як такий, що забезпечує необхідну фіксацію ділянки п’ясних кісток.
10
Dolgopolov, O. V., O. S. Strafun та V. A. Boier. "Оцінка результатів ультразвукового дослідження стану ішемізованих м’язів кінцівок у хворих з наслідками компартмент синдрому". Klinicheskaia khirurgiia, № 8 (7 вересня 2017): 38. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.08.38.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовані результати ультразвукового дослідження (УЗД) 653 м’язів кінцівок у 69 хворих за ішемічної контрактури (ІК) в реактивно–відновному періоді. Для кількісної оцінки стану м’язів розроблені спеціальні комп’ютерні програми визначення їх некрозу та δ–ентропії. Встановлене збільшення частки некрозу в ішемізованих м’язах у міру збільшення тяжкості ІК. Показники вертикальної δ–ентропії ішемізованих м’язів вірогідно менші, ніж інтактних м’язів за ІК тяжкої та середньої тяжкості; показники горизонтальної δ–ентропії ішемізованих м’язів, навпаки, вірогідно більші, ніж в інтактних м’язах, за ІК тяжкої (достовірно) і середньої тяжкості. Встановлений вірогідний позитивний зв’язок між тяжкістю ІК та часткою некрозу м’язів. За допомогою регресійного аналізу встановлений обернений кореляційний зв’язок між часткою некрозу і показниками δ–ентропії, особливо ішемізованих м’язів. Низькі показники δ–ентропії (вертикальної і горизонтальної) свідчать про значний некроз ішемізованих м’язів, що має суттєве діагностичне значення.
11
Айдаров, В. И., И. Ф. Ахтямов та Э. Р. Хасанов. "РЕАБИЛИТАЦИОННЫЙ МЕТОД ВЕДЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ С ТРАВМАМИ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ". Сбор. мат. межд. науч.-практ. конф., посвященной 30-летнему юбилею Мед. института «Современная медицина новые подходы и актуальные исследования», № 1 (22 жовтня 2020): 9–14. http://dx.doi.org/10.36684/33-2020-1-9-14.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье предложен метод реабилитационного лечения пациентов после травм нижних конечностей. Цель исследования — оценка эффективности применения авторского реабилитационного метода для пациентов, перенёсших острые травмы нижних конечностей. Материал и методы. В качестве основного реабилитационного элемента использовался парный авторский балансир. Рассмотрено 72 клинических случая. Из них 35 входило в основную группу, в реабилитацию которых была включена кинезиотерапия на парном балансире, и 37 пациентов группы сравнения, которые получали стандартный вид лечебной физкультуры. Критерии оценки: болевой синдром и его выраженность по визуально-аналоговой шкале и угломерия суставов на поражённой конечности. Результаты. Среди пациентов основной группы к концу первого месяца двое (5,7%) имели слабые боли в поражённой области, трое (8,6%) жаловались на наличие контрактур биомеханического происхождения, связанного с повреждением сустава. В свою очередь в группе сравнения у семи (18,9%) пациентов были боли, у десяти (27,0%) контрактуры. Чаще контрактуры имели нейрогенный и миогенный характер. Заключение. Данный метод ускоряет реабилитационное лечение пациента и, имея комплексное воздействие, позволяет восстановить моторную функцию после перенесенных травм.
12
Золотарьова, І. О., та Г. О. Плеханова. "Інформаційні технології оптимізації роботи приватного блокчейн за допомогою вибору алгоритму консенсусу". Системи обробки інформації, № 1(160), (30 березня 2020): 107–14. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.14.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглянуто проект з відкритим кодом Ethereum Blockchain, що є одним з найпопулярніших представників блокчейн-технологій. В своїй канонічній реалізації Ethereum працює як відкрита публічна децентралізована система, що базується на алгоритмі консенсусу PoW та дозволяє користувачам керувати власною криптовалютою, розробляти та розгортати розумні контракти на базі EVM (Ethereum Virtual Machine), взаємодіяти з розумними контрактами інших користувачів. Оскільки такий алгоритм не задовольняє вимогам більшості корпоративних проектів на базі Ethereum Blockchain, був проведений порівняльний аналіз найпопулярніших алгоритмів консенсусу і на основі результатів цього аналізу проведена оптимізація роботи приватного блокчейн за допомогою вибору алгоритму консенсусу.
13
Дюбанов, С. М., Е. А. Вербицкая, О. Н. Войтенко та Ю. Г. Перцова. "Анализ первичного выхода на инвалидность больных по раку молочной железы за 2014–2016 г. г. в ЛНР". Новообразование 16, № 2 (24 серпня 2017): 137. http://dx.doi.org/10.26435/neoplasm.v16i2.148.
Повний текст джерелаАнотація:
Злокачественные новообразования в 2016 году заняли I ранговое место по первичному выходу на инвалидность среди нозологических форм МКБ‑10 среди трудоспособного населения Луганской народной республики (ЛНР).Цель исследования. Изучить структуру и причины первичного выхода на инвалидность от рака молочной железы (РМЖ) по ЛНР за 2014–2016 гг.Материалы и методы. Нами были изучены статистические материалы ГУ «Луганский республиканский центр медико-социальной экспертизы» ЛНР по онкологии и данные канцер-регистра ГУ «Луганский республиканский клинический онкологический диспансер» ЛНР.Результаты исследования. В структуре первичного выхода на инвалидность от онкологической патологии среди взрослого населения ЛНР за 2014–2016 гг. РМЖ представлен ростом с 19,6% в 2014 году до 27,0% в 2016 году. Учитывая актуальность вопроса, специализированная онкологическая МСЭК провела анализ функциональных осложнений при радикальном хирургическом лечении РМЖ среди взрослого населения ЛНР за 2014–2016 гг., вышеуказанный анализ показал рост функциональных нарушений с 31,2% в 2014 г. до 55,0% в 2016 году. Анализируя групповую структуру первичного выхода на инвалидность при РМЖ среди взрослого населения по ЛНР за 2014–2016 гг., с учетом функциональных нарушений после радикального оперативного вмешательства, можно отметить рост первичного выхода на II группу инвалидности (2014 г. — 42,0%; 2015 г. —53,5%; 2016 г. — 47,8%), с ростом функциональных нарушений (2014 г. — 35,1%; 2015 г. — 41,6%; 2016 г. — 61,1%). При анализе развития лимфостаза, в зависимости от стороны оперативного вмешательства, можно отметить рост первичного выхода на инвалидность при правостороннем оперативном вмешательстве (2014 г. — 48,7%; 2015 г. — 54,3%; 2016 г. — 51,1%), с ростом функциональных нарушений (2014 г. — 15,6%; 2015 г. — 21,3%; 2016 г. — 31,1%).Выводы. 1. Отмечается рост функциональных нарушений при радикальном хирургическом лечении РМЖ, и они наиболее выражены при IIА, IIБ, IIIА стадиях, в пенсионном возрасте. 2. Отмечается рост лимфостазов, стабилизация контрактур и рост сочетания контрактуры и лимфостаза. Рост лимфостаза происходит в большей мере за счет I степени, в наименьшей — за счет III степени. Процент контрактур представлен почти равноценно I и II степенями, причем отмечается, соответственно, стабилизация и снижение их, однако отмечается рост контрактур III степени. 3. Процент функциональных нарушений при правосторонних РМЭ выше, при левосторонних квадрантэктомиях — ниже. 4. Степень функциональных нарушений утяжеляет группу инвалидности.
14
Strafun, O. S. "Віддалені результати артропластики та ендопротезування ліктьового суглоба у хворих з наслідками травм". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (25 березня 2019): 56–61. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9913.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: порівняння функціональних результатів, отриманих від артропластичних процедур та ендопротезування у хворих із наслідками травм ліктьового суглоба.
Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 53 пацієнти з тяжкими наслідками травм ліктьового суглоба. Хворі були розділені на 2 групи. Перша група – 39 пацієнтів (73,58 %), яким виконували інтерпозиційну (12 пацієнтів) артропластику та моделюючу резекційну артропластику з одномоментним артролізом без використання інтерпозиційних матеріалів (27 пацієнтів). Другу групу склали 14 пацієнтів (26,42 %) після ендопротезування ліктьового суглоба, яких було обстежено в терміни від 2-х до 9-ти років після операції.
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз віддалених результатів підтвердив, що інтерпозиційна та резекційно-моделююча артропластика є ефективним способом відновлення рухів в ліктьовому суглобі, однак з часом функціональні результати мають тенденцію до погіршення за рахунок збільшення больового синдрому та нестабільності. При виконанні артропластики ліктьового суглоба у хворих із тяжкими наслідками травми ліктьового суглоба відмінні та хороші результати склали 38,1 %, 47,62 % – задовільні та 14,28 % – незадовільні. Ендопротезування ліктьового суглоба є найбільш дієвим засобом в лікуванні тяжких післятравматичних деформацій та анкілозів ліктьового суглоба і дозволяє отримати відмінні та хороші результати лікування в 85,72 % випадків. Оптимальним для лікування тяжких післятравматичних деформацій та анкілозів ліктьового суглоба є використання напіврозімкнутих конструкцій, що дозволяє проводити ранню дозовану активну реабілітацію. Нестабільність ліктьового суглоба, яка спостерігалась у всіх пацієнтів після артропластики та наявність залишкової згинально-розгинальної контрактури ліктьового суглоба є передумовами до швидкого прогресування остеоартрозу.
15
Волянський, О. М., та А. Ю. Кіх. "Проблемосфокусована реабілітація військовослужбовців з вогнепальними пораненнями кінцівок". Pain medicine 3, № 2/1 (16 жовтня 2018): 18. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.25456.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність роботи обумовлена значною кількістю поранень кінцівок у військово- службовців, яка в структурі бойової травми складала 52,4 %. Тому ефективна реабілітація цієї категорії осіб після надання їм невідкладної медичної допомоги є важливим завданням військової медицини.
Мета дослідження полягала в застосуванні проблемосфокусованого методологічного підходу реабілітації військовослужбовців з вогнепальними ураженнями кінцівок.
Матеріали і методи. Організацію реабілітаційного процесу та оцінку його ефективності розглянуто на окремому прикладі військовослужбовця М., 26 років, з вогнепальними кульовими пораненнями правого стегна та лівого передпліччя. Реабілітаційні заходи цьому військовослужбовцю проводили окремо для кожної з виявлених медичних і функціональних проблем у відповідності до стандартів, які розроблені в країнах Європи та США.
Результати дослідження та їх обговорення. На підставі клініко-діагностичного обстеження у військовослужбовця було ви- явлено наявність таких медичних і функціональних проблем, як консолідуючий перелом кісток лівого передпліччя та правої стегнової кістки, посттравматична невропатія сідничного нерва справа, променевого, ліктьового і серединного нервів зліва, біль у правій нижній кінцівці, зниження сили м’язів у лівій верхній та правій нижній кінцівках, контрактури в ліктьовому і променево-зап’ястковому суглобах зліва, кульшовому і колінному суглобах справа, порушення мобільності й активності пацієнта в повсякденному житті. Для кожної з виявлених проблем встановлювались цілі реабілітації і застосовувались відповідні реабілітаційні заходи.
Висновки. Проблемно-орієнтована реабілітація військовослужбовця з вогнепальними пораненнями кінцівок дозволила йому повною мірою реалізувати функціональний потенціал, прискорила відновлення порушень функціонування і повернення його до активного життя.
Перспективи подальших досліджень. З метою удосконалення реабілітаційного процесу необхідні подальші дослідження методології проблемосфокусованої реабілітації військовослужбовців з вогнепальними пораненнями кінцівок.
16
ПОГОРІЛЕНКО, АРТУР. "Смарт-контракти у сфері страхування: перспективи впровадження у господарське законодавство України". Право України, № 2021/07 (2021): 202. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-202.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток сфери інформаційних технологій запровадив у життя суспільства новітні способи автоматизованого виконання господарських договорів у сфері страхування, одним із яких є смарт-контракти. Вони являють собою комп’ютерний код, записаний у децентралізованій мережі, що спрямований на автоматизоване виконання договірних умов. Сфера страхування, як демонструє міжнародна практика, є однією з найбільш перспективних для інтеграції смарт-контрактів. З огляду на це виникла необхідність в аналізі законодавства України на предмет можливості використання смарт-контракту як повноцінного замінника господарського договору в сфері страхування, а у разі негативного висновку – пошуку альтернативних шляхів його законного використання. Метою статті є аналіз чинного законодавства на предмет можливості використання смарт-контракту як повноцінного замінника господарського договору в сфері страхування та пошук, у разі негативного висновку, альтернативних шляхів законного використання. Згідно з результатами дослідження смарт-контракт може задовільнити основні вимоги до форми та змісту господарського договору в сфері страхування, проте деякі формальні вимоги, такі як необхідність підписання кваліфікованим електронним підписом, необхідність встановлення та виконання договору виключно у гривні, можливості зміни та розірвання договору, не можуть бути виконані смарт-контрактом. З огляду на це було запропоновано й обґрунтовано з законодавчої перспективи можливість використання смарт-контракту як засобу забезпечення виконання господарського зобов’язання. Було виявлено, що законодавство не містить вичерпного переліку засобів забезпечення виконання зобов’язань. При цьому допускається використання альтернатив, прямо не передбачених законодавством, за умови відсутності відповідних заборон. Була також наведена відповідна судова практика, що підтверджує можливість використання альтернативних, прямо не передбаче-них законодавством, видів засобів забезпечення виконання зобов’язань, зокрема смарт-контрактів.
17
Руденко, Анна, Юрій Лянной та Олександр Звіряка. "ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ АМПЛІТУДИ РУХІВ ТА СИЛИ ОКРЕМИХ М’ЯЗОВИХ ГРУП У ДІТЕЙ ІЗ НАСЛІДКАМИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 78 (26 червня 2020): 5–10. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.001.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити особливості функціональних порушень кульшових суглобів, що сформувались внаслідок дисплазії у дітей дошкільного віку. Матеріал і методи: у дослідженні, яке проводилося протягом 2014–2019 рр., взяла участь 131 дитина дошкільного віку (середній вік 5,6±0,5 років). Учасників було поділено на дві групи: основну (ОГ, n=68) – діти з односторонньою ДКС за анамнезом (виявлено за результатами аналізу медичних карт) та групу порівняння (ГП, n=63) – діти без порушень з боку кульшових суглобів. Для оцінки результатів використано метод тензодинамометрії (мануальний м’язовий тестер на базі датчика механічного зусилля “EXPANDER”) та метод гоніометрії. Результати:результати дослідження показників електротензодинамометрії м’язів нижніх кінцівок у дітей ОГ свідчать про достовірне зниження сили м’язів-абдукторів стегна (m. gluteus medius, m. gluteus minimus, m. tensor fasciae latae) ушкодженої кінцівки відносно інтактної у кульшовому суглобі (інтактна – 85,8±6,8 та уражена 54,5±4,9 ( ±S), (p ≤0,05)) та гіпертонус м’язів-аддукторів стегна (m. gracilis, m. adductor longus, m. adductor brevis) з боку ураженої кінцівки відносно інтактної кінцівки (інтактна – 68,2±4,4, уражена – 95,8±4,1, ( ±S), (p ≤0,05). Під час вивчення показників тензодинамометрії у дітей з ДКС виявлено сильний прямий кореляційний взаємозв’язок між станом м’язового апарату і розвитком привідної контрактури кульшового суглоба (коефіцієнт кореляції між показниками сили м’язів-абдукторів стегна та амплітудою відведення – r = 0,7 (сильний зв’язок, p < 0,05). Висновки: тензодинамометричне дослідження м’язів дало можливість виявити зниження тонусу м’язів-абдукторів стегна, biceps femoris, m. semitendinosus, m. semimembranosus, m. quadriceps femoris, m. sartorius. Результатом дисбалансу функціональної активності м’язів є формування торсійно-вальгусної деформації кульшового суглоба, яка вимагає поетапного індивідуального проведення реабілітаційно-корекційних втручань. Ключові слова дисплазія кульшових суглобів, дошкільний вік.
18
Руденко, Г., Ю. Лянной, О. Звіряка та Є. Василенко. "Оцінка ефективності програми фізичної реабілітації дітей із наслідками дисплазії кульшових суглобів". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (15 лютого 2021): 112–18. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.112-118.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисплазія кульшових суглобів за несвоєчасного виявлення та лікування в ранньомудитячому віці прогресує і призводить до негативних наслідків, які починають проявлятися удітей дошкільного віку.Мета. Оцінити ефективність застосування засобів фізичної реабілітації у дітей із наслідкамидисплазії кульшових суглобів. Методи. У дослідженні взяли участь 68 дітей дошкільного вікуз односторонньою дисплазією кульшових суглобів за анамнезом (виявлено за результатамианалізу медичних карт), середній вік обстежених 5,6 ± 0,5 року. Для проведення дослідженьсформовано дві групи: основну (ОГ; n = 35) – діти, які займалися за розробленою нами про-грамою реабілітації, та контрольну (КГ; n = 33) – діти, які займалися за програмою дитячогонавчального закладу. Тривалість дослідження – 2014–2019 рр. Результати. Після проведенняпрограми фізіотерапевтичних втручань виявлено, що тонус м’язів-аддукторів наблизився дозначень інтактної кінцівки, що пов’язано з покращенням тонусу м’язів антагоністів (м’язів-абдукторів стегна (m. gluteus medius, m. gluteus minimus, m. tensor fasciae latae), та виправ-ленням патологічної привідної контрактури у кульшовому суглобі (в ОГ інтактна – 72,3 ± 3,2та уражена – 70,2 ± 3,4 (–х ± S); в КГ – інтактна – 69,4 ± 3,5 уражена –76,3 ± 3,7, (р > 0,05). Зарезультатами обстеження виявлено покращення параметрів відеомоніторингу постави, асаме: в ОГ кількість дітей з порушеннями у сагітальній площині зменшилось на 11 осіб; пору-шення постави у сагітальній площині зберіглися у 12 (34,2 %) дітей групи. В КГ також виявленопозитивну динаміку, але лише у п’яти дітей покращився профіль постави у сагітальній площині,у решти 17 (51,5 %) дітей порушення постави у сагітальній площини зберіглися рівні первин-них значень. Висновки. Використання комплексної авторської програми фізичної реабілітації,спрямованої на усунення та зменшення проявів наслідків дисплазії кульшових суглобів, покра-щення та корекцію функціональних можливостей опорно-рухового апарату, у яких відбулисяпатологічні зміни, зміцнення суглобово-зв’язкового апарату, дозволяє більш ефективно усуну-ти прояви наслідків ДКС порівняно зі стандартними програмами реабілітації.
19
Гусь, Аліна Володимирівна. "ДО ПИТАННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ДОГОВІРНОГО ПРАВА". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 6 (28 лютого 2022): 104–8. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині одна із найбільш обговорюваних технологій, яка зачіпає сферу господарських відносин у межах цифрової економіки України, – це блокчейн та смарт-контракти, що створюються у його середовищі та широко застосовуються у різних галузях народного господарства. У статті аналізуються підходи до впровадження смарт-технології як засобу підтримання класичної договірної діяльності та інноваційної технології її інтеграції у договірне право України. Розглянуто особливості правового регу- лювання смарт-договірних відносин. Мета дослідження - визначення місця смарт-контракту в межах традиційних договірно-правових конструкцій, простеження підходів до розуміння його правової природи, зокрема на підставі аналізу визначень, сформульованих у західній правовій доктрині. Встановлено, що існують два основних підходи: смарт-контракт як юридичний документ і смарт-контракт як комп’ютерна програма. На підставі виділених підходів до розуміння правової природи смарт-контрактів запропоновано дві моделі інкорпорації смарт-контрактів у національне договірне право: технологічна та інноваційно-правова. Технологічна модель передбачає використання смарт-контракту тільки як інструментального засобу, призначеного для підтримання діяльності за контрактом у частині автоматичного виконання зобов’язань та блокчейн-зберігання їхніх результатів. Водночас у разі суперечності між тим, як комп’ютерна програма виконує договір, і тим, що написано в умовах договору, перевагу має той сценарій, який прописано у класичному договорі. Інноваційно-правова модель інкорпорації смарт-контрактів у договірному праві передбачає їхню легітимацію і на цій основі – відмову від паперової версії договору, визнання юридичного статусу договору за угодою, укладеною із використанням смарт-технології без виконання будь-яких інших формальностей. У межах поставленої мети автор аналізує форму, предмет, суб’єктний склад смарт-контрактів у разі їхньої легітимації у межах інноваційно-правової моделі інкорпорації у договірне право. Зроблено висновок про достатність чинної правової бази та законодавчих ініціатив для впровадження смарт-контрактів у сферу господарювання.
20
Кальницкий, М. "Дровишки по контракту". Фокус, № 48 (650), 29.11.2019 (2019): 50–53.
Знайти повний текст джерела
21
Андріїв, Валентина, та Олена Корольова. "ОСОБЛИВОСТІ КОНТРАКТІВ ФУТБОЛІСТІВ В УКРАЇНІ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 248–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-53.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей правового регулювання контрактів футболістів в Україні. Визначено перелік характерних деталей футбольних контрактів (наприклад, досягнення футболістом 15 років, установлена форма контракту, визначення точної заробітної плати футболіста тощо). У даній статті досліджено питання правової природи такого контракту, а саме два основних підходи до цього питання – «трудовий» та «цивілістичний», відповідно до яких питання, що постають навколо футбольного контракту, мають регулюватися приписами відповідної галузі права. Зроблено висновок про необхідність проведення комплексних наукових досліджень футбольного контракту як самостійного типу спортивного договору, специфіку якого слід ураховувати при регулюванні праці спортсменів – професіоналів для покращення загального рівня функціонування футбольної сфери в Україні. Ключові слова: контракт, футбольний контракт, трудові відносини, розрізнення цивільно-правових та трудових контрактів, спортивне право.
22
Жердев, К. В., О. Б. Челпаченко та А. М. Мамедьяров. "Комплексное нейроортопедическое лечение пациентов со спастическими формами детского церебрального паралича в условиях многопрофильного центра". NATIONAL JOURNAL OF NEUROLOGY, № 3 (3 січня 2019): 34–36. http://dx.doi.org/10.28942/nnj.v1i3.144.
Повний текст джерелаАнотація:
Нейроортопедические аспекты лечения детей с ДЦП включает хирургическую ортопедию, функциональную нейрохирургию и ортезирование. Патогенез двигательных нарушений в онтогенезе ребенка с ДЦП представляется следующим образом: перинатальное поражение головного мозга, нарушение редукции врождённых рефлексов, нарушение мышечного тонуса и патологические установки конечностей. При развитии вторичных контрактур суставов и вторичных деформаций скелета - эффективно воздействовать на данных этапах заболевания возможно только путем ортопедической хирургии. Фармакотерапия, функциональное ортопедическое лечение и ортезирование могут применяется на всех этапах развития двигательных нарушений при ДЦП. Препараты ботулотоксина типа А применяются от момента появления мышечного гипертонуса до патологической (постуральной) установки конечностей. К ортопедической хирургии мы прибегаем при наличии уже сформировавшихся вторичных контрактур суставов и деформаций скелета.
23
Прудко, А. "Поняття ф"ючерсного контракту". Юридична Україна, № 7 (2008): 58–61.
Знайти повний текст джерела
24
Мортіков, В. "Контракти: економіко-правові аспекти". Економіка України, № 3 (2004): 43–46.
Знайти повний текст джерела
25
Шийко, О. та. "Тендери і контракти в будівництві". Вісник Тернопільської академії народного господарства, № 7, ч. 3 (2002): 127–30.
Знайти повний текст джерела
26
Mokryk, O. Ya. "ЕКСПРЕСІЯ МАРКЕРІВ ЕМОЦІЙНО-БОЛЬОВОГО СТРЕСУ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ РЕТЕНОВАНИХ НИЖНІХ ТРЕТІХ МОЛЯРІВ У ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМИ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ". Вісник наукових досліджень, № 2 (29 червня 2019): 78–84. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10262.
Повний текст джерелаАнотація:
Після видалення ретенованих нижніх третіх молярів у хворих виникають патофізіологічні зміни в організмі, запальні (імунні) реакції, індуковані операційною травмою. Гостра запальна реакція в щелепно-лицевій ділянці супроводжується больовим синдромом, набряком м’яких тканин обличчя, тризмом, сенсорними розладами функцій нижнього альвеолярного і/або язикового нервів. Поява вищевказаних клінічних симптомів ушкодження тканин щелепно-лицевої ділянки нерідко викликає у них психоемоційне напруження, реактивну тривожність. Їх вираження значною мірою залежить від індивідуально-типологічних особливостей кожного хворого. Фундаментальною психологічною рисою характеру особистості є нейротизм.
Мета дослідження – вивчити експресію маркерів емоційно-больового стресу (реактивну тривожність, вміст у ротовій рідині простагландину Е2 та кортизолу) в пацієнтів із різними індивідуально-психологічними особливостями (нейротизмом) після видалення в них ретенованих нижніх третіх молярів.
Матеріали і методи. У 30-ти пацієнтів віком 18–30 років (16 чоловіків, 14 жінок) проведено за ортодонтичними показаннями операцію атипового видалення ретенованих нижніх третіх молярів (тяжкий ступінь складності операції за Pederson). Рівень нейротизму в пацієнтів оцінювали шляхом їх тестування за методикою Г. Айзенка. Післяопераційну реакцію організму хворих оцінювали за вираженням больового синдрому, набряком м’яких тканин обличчя, ступенем запально-м’язової контрактури жувальних м’язів за методикою M. S. Sulieman. Для якісної оцінки рівня больового синдрому ми застосовували опитувальник болю Мак–Гілла. Ступінь ушкодження нижнього альвеолярного нерва виявляли шляхом вимірювання електрозбудливості пульпи ікла на відповідному боці нижньої щелепи та електропотенціалів шкіри обличчя в проекції ментального отвору за методикою С. В. Сирак та співавт. (2006). Визначення кортизолу та простагландину Е2 в ротовій рідині хворих проводили у передопераційний період та на 1-шу й 5-ту доби післяопераційного періоду методом твердофазного імуноферментного аналізу. З метою виявлення вірогідності та сили кореляційних зв’язків визначали коефіцієнт кореляції Пірсона (χ2).
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що у хворих, незалежно від їх рівня нейротизму, при оцінці характеру гострого болю, за даними опитувальника Мак–Гілла, переважали дескриптори із сенсорної шкали. Крім того, пацієнти із вираженим рівнем нейротизму для характеристики больових відчуттів вибирали також дескриптори із афективної шкали. Виявлено збільшення вмісту простагландину Е2 в ротовій рідині у міру розвитку запальних змін. Зменшення місцевих клінічних проявів гострої запальної реакції прямо корелювало (χ2=26,53, р<0,001) із зниженням вмісту в ротовій рідині цього біохімічного маркера запальної реакції. На вміст кортизолу в ротовій рідині хворих впливали не лише вираження гострої запальної реакції та інтенсивність больового синдрому, але й психоемоційний фактор.
Висновки. Після видалення ретенованих нижніх третіх молярів у хворих із проявами нейротизму під впливом вираженого гострого запального процесу та ноцицептивного болю з’являється психоемоційний стрес (реактивна тривога). У хворих, не залежно від їх рівня нейротизму при оцінці ноцицептивного болю, превалюють дескриптори сенсорної шкали опитувальника Мак–Гілла, для характеристики нейропатичного болю пацієнти із високим рівнем нейротизму також використовують дескриптори афективної шкали. Рівень простагландину Е2 та кортизолу в ротовій рідині пацієнтів залежить від вираження у них гострого запального процесу та інтенсивності больового синдрому. На вміст кортизолу в ротовій рідині також впливає рівень нейротизму в пацієнтів.
27
Измайлов, Максим Кириллович. "Анализ опыта развития перфоманс-контрактинга в России". Вестник ВГУ. Серия: Экономика и управление, № 4 (29 січня 2021): 65–73. http://dx.doi.org/10.17308/econ.2020.4/3194.
Повний текст джерелаАнотація:
Предмет. На сегодняшний день в экономике Российской Федерации, и в частности на уровне промышленных предприятий, перфоманс-контракты в части модернизации и управления основ- ными средствами практически не применяются. Весь опыт развития перфоманс-контрактинга в России напрямую связан с энергосервисными контрактами. Вместе с тем имеющийся потенциал по сокращению энергопотребления и повышению энергоэффективности даёт возможность использовать механизм перфоманс-контрактинга в России уже сегодня. Успешное развитие перфо- манс-контрактинга в энергетической сфере позволяет сделать обоснованный вывод о возможно- сти его использования и в других неэнергетических отраслях, например, в процессе управления основными средствами промышленных предприятий. В основе предлагаемого подхода к использованию перфоманс-контрактинга в управлении основными фондами промышленных предприятий лежит идея о том, что исполнитель по такому контракту берёт на себя все риски внедрения новых объектов основных средств в реальных производствах. Цель исследования состоит в проведении анализа проблем развития перфоманс-контрактинга в России и выработке рекомендаций по его развитию. Методология. В процессе достижения поставленных целей использовались методы научного познания: диалектический; анализа и синтеза. Исследование построено на изучении актуальной научной и периодической экономической литературы. Результаты. Приведена краткая история становления и развития энергосервисных контрактов. Отражены основные статистические данные, характеризующие развитие рынка перфоманс-кон- трактинга в России на современном этапе. Выводы. На основе проведенного исследования обоснована необходимость использования перфоманс-контрактинга в управлении основными средствами промышленных предприятий. В заключительной части статьи представлены основные причины, препятствующие массовому развитию перфоманс-контрактинга в России, а также предложены некоторые рекомендации для его развития. Обоснован вывод о необходимости продолжения работы по внедрению механизмов стимулирования промышленных предприятий в области применения перфоманс-контрактов для финансирования проектов и мероприятий по обновлению и модернизации основных фондов, а также повышению их энергоэффективности, что позволит осуществлять привлечение новых инвестиций в энергосбережение и обеспечит возврат инвестированных средств за счет экономии финансовых ресурсов.
28
Shchudlo, N. A., and V. V. Kostin. "Pathogenesis of neuropathy in Dupuytren's contracture." Genij Ortopedii 25, no. 1 (March 28, 2019): 58–64. http://dx.doi.org/10.18019/1028-4427-2019-25-1-58-64.
Повний текст джерела
29
Alqatawneh, M. А., E. V. Zhuk, and P. I. Bespalchuk. "DEFORMATION AND CONTRACTURE OF KNEE JOINT." Medical Journal, no. 3(77) (2021): 12–18. http://dx.doi.org/10.51922/1818-426x.2021.3.12.
Повний текст джерелаАнотація:
The article provides a comparative analysis of the functional results of total knee arthroplasty and its postoperative deformity and contracture in 124 patients (22 men and 102 women) suffering from gonarthrosis, aged 51 to 83 years (average 69.8 years), operated on with using a standard technique (n = 62) or using a computer navigation system (n = 62), observed for 12 months, from the moment of surgery. The use of the navigation system made it possible in a number of cases to achieve more accurate resection of the femur and tibia (6.5 % of cases of deviations from the anatomical axis versus 19.4 % in the control group), as well as to determine the degree of deformity and severity of contracture to achieve the most optimal range of motion after endopresthetics (3.2 % versus 8.1 %), however, there was no evidence of a significant superiority of functional results within the indicated follow-up period.
30
Бєляєва, А. "Свобода зміни чи розірвання зовнішньоекономічного контракту". Підприємництво, господарство і право, № 10 (2003): 91–93.
Знайти повний текст джерела
31
Субота, Н. "Дискусійні питання сфери застосування трудового контракту". Праця і закон, № 3 (2006): 20–25.
Знайти повний текст джерела
32
Алєксєєнко, Л. "Особливості застосування контракту в трудовому праві". Юридичний журнал, № 6 (2007): 88–90.
Знайти повний текст джерела
33
Аксьонова, О. "Контракти та трансакційні витрати: інституційний аспект". Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, Вип. 5/2 (2010): 278–83.
Знайти повний текст джерела
34
Субота, Н. "Дискусійні питання сфери застосування трудового контракту". Праця і закон, № 3 (2006): 20–25.
Знайти повний текст джерела
35
Гаджиєв, В. В. "Проблема соціального контракту в добу Просвітництва". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 2 (116) (2014): 18–21.
Знайти повний текст джерела
36
Галонский, Владислав Геннадьевич, Наталья Сергеевна Нуриева, Владимир Николаевич Чернов, Юрий Сергеевич Кипарисов та Анатолий Владимирович Градобоев. "Устранение контрактуры челюстей при замещающем протезировании пострезекционных дефектов верхней челюсти". Естественные и Технические Науки, № 07 (2021): 171–76. http://dx.doi.org/10.37882/2223-2966.2021.07.11.
Повний текст джерела
37
Gutsul, I. V., I. T. Savchuk, Ya M. Geyvashchuk та O. M. Yurchishen. "Клінічний випадок застосування протективних режимів штучної вентиляції легень при хворобі Вердніга — Гофмана у домашніх умовах". CHILD`S HEALTH, № 5.56 (11 вересня 2014): 109–12. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.56.2014.76288.
Повний текст джерела
38
Dziak, L. A., O. S. Tsurkalenko та M. M. Salkov. "Возможности комплексной реабилитации пациентов, перенесших позвоночно-спинномозговую травму". TRAUMA 16, № 6 (18 грудня 2015): 20–26. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.6.16.2015.79675.
Повний текст джерелаАнотація:
Определены особенности патогенеза и значение повышения мышечного тонуса в формировании клинической картины позвоночно-спинномозговой травмы. Рассмотрены сложности и особенности восстановительного лечения. Даны рекомендации по проведению ранней комплексной реабилитации, включающей лечебную гимнастику, направленную на тренировку утраченных движений, самостоятельного стояния и ходьбы, а также на профилактику прогрессирования спастичности и развития контрактур. Показана эффективность применения толперизона (Мидостад Комби) для улучшения ежедневной двигательной активности больного и его адаптации к повседневной жизни.
39
Dziak, L. A., O. S. Tsurkalenko та M. M. Salkov. "Возможности комплексной реабилитации пациентов, перенесших позвоночно-спинномозговую травму". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 6.76 (10 жовтня 2015): 91–97. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.76.2015.78083.
Повний текст джерелаАнотація:
Определены особенности патогенеза и значение повышения мышечного тонуса в формировании клинической картины позвоночно-спинномозговой травмы. Рассмотрены сложности и особенности восстановительного лечения. Даны рекомендации по проведению ранней комплексной реабилитации, включающей лечебную гимнастику, направленную на тренировку утраченных движений, самостоятельного стояния и ходьбы, а также на профилактику прогрессирования спастичности и развития контрактур. Показана эффективность применения толперизона (Мидостад Комби) для улучшения ежедневной двигательной активности больного и его адаптации к повседневной жизни.
40
Хван, Л. "Поняття та порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту)". Адвокат, № 11 (98) (2008): 14–26.
Знайти повний текст джерела
41
Ульяненко, О. "Порядок і умови укладання шлюбного договору (контракту)". Підприємництво, господарство і право, № 4 (2003): 85–89.
Знайти повний текст джерела
42
Шашлов, Сергей Валентинович, Максим Юрьевич Яковлев, and Галина Анатольевна Пузырева. "PATHOMORPHOLOGY OF THE MYOCARDIAL IN CEREBRAL FORM OF ACUTE RADIATION DISEASE MORPHOLOGICAL." СИСТЕМНЫЙ АНАЛИЗ И УПРАВЛЕНИЕ В БИОМЕДИЦИНСКИХ СИСТЕМАХ, no. 1 (April 19, 2021): 8–14. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.20.1.001.
Повний текст джерелаАнотація:
Экспериментально, используя гистологические, гистохимические и гистоферментохимические методики при облучении крыс, собак и обезьян в дозах 100-300 Грей установлено, что в организме облученного животного развивается острая лучевая миокардиопатия, в виде сосудистых расстройств (венозное полнокровие, сладж-феномен, стаз, склеивание эритроцитов в капиллярах в «монетные столбики») и мелкоочаговых повреждения кардиомиоцитов типа контрактур. Эти изменения миокарда необходимо расценить не как видовую особенность, а как проявление лучевого заболевания, свойственное, по-видимому, многим видам животных. По крайней мере, у трёх исследованных нами видов животных можно было наблюдать во многом сходную реакцию. Следует подчеркнуть, что контрактуры миокарда лежат в основе ослабления сократительной функции миокарда и являются важным признаком острой сердечной недостаточности. Генез этих патологических изменений можно связать с влиянием целого комплекса биологически активных веществ и, прежде всего, биогенных аминов, особенно на фоне снижения активности систем, участвующих в их ингибировании. Полученные экспериментальные данные о патологии миокарда при облучении в сверхлетальных дозах в значительной степени совпадают с таковыми и у лиц, погибших после аварии на Чернобыльской АЭС. Таким образом, при терапии и медицинской реабилитации, пострадавших от поражений ионизирующей радиации представляется целесообразным учитывать и корригировать сдвиги, наблюдаемые как со стороны сердечно-сосудистой, так и нейроэндокринной систем Experimentally, using histological, histochemical and histo-fermentochemical techniques when irradiating rats, dogs and monkeys at doses of 100-300 Gray, it was found that acute radiation myocardiopathy develops in the body of an irradiated animal in the form of vascular disorders (venous plethora, sludge phenomenon, stasis, erythrocyte aggregation). in capillaries in "coin columns") and small-focal damage to cardiomyocytes such as contractures. Changes in the myocardium should be regarded not as a specific feature, but as a manifestation of radiation sickness, which is apparently characteristic of many animal species. In at least three of the animal species we studied, a largely similar reaction could be observed. It should be emphasized that myocardial contractures underlie the weakening of myocardial contractile function and are an important sign of acute heart failure. The genesis of these pathological changes can be associated with the influence of a whole complex of biologically active substances and, above all, biogenic amines, especially against the background of a decrease in the activity of the systems involved in their inhibition. The experimental data obtained on the pathology of the myocardium during irradiation in super-lethal doses largely coincide with those in persons who died after the accident at the Chernobyl nuclear power plant. Thus, in the course of therapy and medical rehabilitation of those affected by the lesions of ionizing radiation, it seems appropriate to take into account and correct the shifts observed both from the cardiovascular and neuroendocrine systems
43
Shevelеva, A. V., and D. S. Savchuk. "The international commodity exchanges in the conditions of an economic crisis." MGIMO Review of International Relations, no. 3-4(6-7) (June 28, 2009): 67–79. http://dx.doi.org/10.24833/2071-8160-2009-3-4-67-79.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье проведен анализ влияния кризиса на объемы и темпы роста торговли фьючерсными контрактами на международных товарных биржах, в частности на деятельность Лондонской Биржи Металлов, крупнейшей мировой биржи металлов, а также изучены возможности создания биржи цветных металлов в России.
44
Осадча, O., O. Шматова та Г. Боярська. "Структура фізичної реабілітації в гострому періоді у хворих комбустіологічного профіля". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (15 лютого 2021): 82–85. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.82-85.
Повний текст джерелаАнотація:
У опікових хворих, внаслідок неминучого збереження косметичного дефекту післятравми, хоча і за наявності позитивних функціональних результатів лікування, реабілітації від-водиться першочергове значення. Фізична реабілітація пацієнтів з опіками послідовно прово-диться в усі періоди опікової хвороби. Превентивна реабілітація (перший етап) проводитьсяв гострий період травми в процесі відновлення втраченого шкірного покрову. На другомуетапі – ранньої консервативноїреабілітації, коли після закриття ран відбувається інтенсивнеформування рубцевої тканини, консервативні заходи спрямовані на обмеження, розм’якшеннярубців і профілактику деформацій і контрактур.
45
Балобанов, О., та А. Пальченко. "ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПЕРЕДАЧІ В БЕРБОУТ-ЧАРТЕР МОРСЬКИХ СУДЕН, ЩО ПЛАВАЮТЬ ПІД ПРАПОРОМ УКРАЇНИ". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 168–76. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2280.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються питання, що стосуються правових аспектів передачі в бербоут-чартер морських суден, які плавають під прапором України. Бербоут-чартер як договір, за яким судновласник зобов’язується передати фрахтувальнику судно на певний час за обумовлену плату (фрахт) з метою торговельного мореплавання, судно передається у фрахт без спорядження та не укомплектовано екіпажом. У міжнародному морському бізнесі найчастіше застосовується стандартний бербоутний чартер проформи «Беркон-89». Проформа контракту «Беркон-89» чітко регламентує взаємні обов’язки та права первинного (оригінального) судновласника та фрахтувальника, який на період дії контракту стає вторинним судновласником. Сторони мають право самостійно, за взаємною згодою вносити у типову проформу контракту ті чи інші зміни та доповнення. Визначається відмінність тайм-чартеру, як суто орендного договору, від бербоут-чартера. У період дії тайм-чартеру відфрахтоване судно продовжує залишатися внесеним до Державного суднового Реєстру України та, відповідно, продовжує експлуатуватися під прапором України та нести свою колишню назву. На відміну від тайм-чартеру, бербоут-чартер передбачає обов’язок первинного судновласника передати фрахтувальнику судно в морехідному стані, що має необхідні реєстрові документи та відповідає встановленому класу Реєстру. У період дії бербоут-чартера обов’язок підтримувати судно, його механізми та обладнання у належному технічному стані, постачати судно необхідними змінно-запасними частинами, проводити необхідні ремонти лежить на фрахтувальнику. Незалежно від укладання фрахтувальником договору суборенди повністю відповідальним за належне виконання бербоут-чартера перед первинним судновласником є фрахтувальник. Аналіз проформ чартерів при укладанні договорів фрахтування морського судна.
46
Sukhin, Yu V., A. I. Bodnya, Tarek Bakkar, P. V. Danilov та S. N. Kryvenko. "Цифровой угломер-ротатометр для определения функции предплечья". TRAUMA 15, № 4 (1 липня 2014): 116–20. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.4.15.2014.81679.
Повний текст джерелаАнотація:
В связи с несовершенством средств для определения функции предплечья на кафедре разработан цифровой угломер-ротатометр, который использовали для сравнительной оценки функциональных результатов лечения при обследовании двух групп наблюдаемых больных. Основную группу составили 12 пациентов, которым был выполнен раздельный чрескостный остеосинтез разработанным нами аппаратом внешней фиксации стержневого типа. Контрольную группу сравнения составили 25 человек, которым выполнен накостный остеосинтез различными пластинами. Анализ исходов показал функциональные преимущества односторонних устройств с раздельной фиксацией на стержневой основе, при использовании которых ротационные контрактуры 1-й степени сохранялись лишь до 3 недель после оперативного вмешательства.
47
Yevtushenko, S. K., M. A. Moskalenko, O. S. Yevtushenko, M. R. Shaimurzin, A. M. Kardash та I. A. Maleeva. "Компрессионно-ишемическая невропатия правого малоберцового нерва с парезом ноги у девочки 10 лет вследствие подколенных экзостозов (как проявление болезни Эренфрида)". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 6.76 (10 жовтня 2015): 183–87. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.76.2015.78123.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье описан случай компрессионно-ишемической невропатии малоберцового нерва у девочки вследствие множественного остеохондроматоза — болезни Эренфрида с выраженным дистальным парезом ноги, нарушением вибрационной чувствительности, деформацией стопы, контрактурой голеностопного сустава и нарушением функции ходьбы. После проведенного оперативного лечения и первого курса реабилитационной терапии отмечалась положительная динамика в виде появления активных движений в пальцах правой нижней конечности.
48
Borzykh, А. V., I. M. Trufanov, V. V. Varin, D. Yu Kovalchuk, I. A. Solovyov та V. V. Pasternak. "Комплексное лечение посттравматических дефектов и ложных суставов трубчатых костей кисти". TRAUMA 15, № 2 (1 березня 2014): 121–24. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.15.2014.81395.
Повний текст джерелаАнотація:
Вопросам диагностики, консервативного и хирургического лечения посттравматических дефектов и ложных суставов трубчатых костей кисти посвящены многочисленные исследования отечественных и зарубежных авторов. В то же время уровень неудовлетворительных анатомо-функциональных результатов лечения данного контингента больных вследствие развития стойких фиксационных контрактур суставов пальцев кисти из-за необходимости применения дополнительной внешней иммобилизации остается высоким. Проанализированы данные лечения 42 пациентов на базе отделения микрохирургии кисти областной травматологической больницы г. Донецка с посттравматическими дефектами и ложными суставами трубчатых костей кисти с 2007 по 2013 год. Проведена структуризация методов лечения, определены основные факторы и причины осложнений в лечении.
49
Sokol, V. "FORENSIC ASSESSMENT OF ADVERSE OUTCOMES OF ISOLATED DIAPHYSEAL FEMORAL FRACTURES." Inter Collegas 7, no. 1 (April 15, 2020): 26–33. http://dx.doi.org/10.35339/ic.7.1.26-32.
Повний текст джерелаАнотація:
FORENSIC ASSESSMENT OF ADVERSE OUTCOMES OF ISOLATED DIAPHYSEAL FEMORAL FRACTURES
Sokol V.
Fractures of the diaphysis of the femur are one of the most frequent mechanical injuries of the skeleton, however, the frequency and causes of the development of the complicated post-traumatic period are not well understood. The aim of this research was to study the causes of the development of adverse outcomes of isolated diaphyseal femoral fractures. Object and methods of research. Retrospective analysis of the protocols of clinical and radiological examination of 21 patients with adverse outcomes of a femoral diaphysis fracture, which, according to the results of the initial expert assessment, did not establish the severity of injuries due to the development of complications in the postoperative period. Results. The main cause of fractures in this category of patients is road traffic accidents (90.4% of cases); closed fractures of the femoral diaphysis (85.7%) in the middle third (76.1%) in men (76.2%) prevailed. The following reasons for the unsatisfactory results of surgical treatment of diaphyseal fractures of the femur were revealed: 1) patient-dependent: a combination of overweight and arthrosis of adjacent (hip and knee) joints - 57.1%; violation of the motor regime in the form of physical inactivity (19.0%) and excessive axial load on the operated leg (19.0%); 2) implant-dependent: a mismatch between the dimensions of the device for immersion osteosynthesis and the anatomical sizes of the corresponding segments of the femur in all cases; 3) surgical-dependent causes: unresolved intraoperative displacement of fragments of the femur (23.8%), violation of the technology of radiation diagnostics (14.3%), violation of the terms of postoperative x-ray monitoring (23.8%) and perioperative antibiotic prophylaxis (14.3%). The consequence of this was a violation of the stability of osteosynthesis in 95.2% with a secondary displacement of bone fragments of the femur (47.6%), delayed consolidation of a hip fracture (61.9%), the formation of pseudarthrosis of the femur (38.1%), and post-traumatic femoral deformity bones (71.4%), development of post-traumatic contracture of the knee joint (81.0%), suppuration of the postoperative wound (23.8%), development of post-traumatic osteomyelitis (14.3%), migration of screws from the osseous plate (47.6% ), migration of a distal blocked nail from the intramedullary st rust (4.8%), intramedullary rod migration (4.8%).
Keywords: diaphyseal femoral fracture, surgical treatment, perioperative risk factors, postoperative complications, unsatisfactory outcomes.
Резюме.
СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА НЕСПРИЯТЛИВИХ НАСЛІДКІВ ІЗОЛЬОВАНИХДІАФІЗАРНИХ ПЕРЕЛОМІВ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ.
Сокол В.К.
Переломи діафіза стегнової кістки є однією з найбільш частих механічних травм скелета, проте частота і причини розвитку ускладненого посттравматичного періоду вивчені недостатньо. Метою даного дослідження стало вивчення причин розвитку несприятливих наслідків ізольованих діафізарних переломів стегнової кістки. Об'єкт і методи досліджень.Ретроспективний аналіз протоколів клініко-рентгенологічного обстеження 21 хворого з несприятливими наслідками перелому діафіза стегнової кістки, яким за підсумками первинної експертної оцінки не була встановлена ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з розвитком ускладнень в післяопераційному періоді. Результат досліджень. Основна причина переломів у даній категорії пацієнтів - дорожньо-транспортні пригоди (90,4% випадків); переважали закриті переломи діафіза стегнової кістки (85,7%) в середній третині (76,1%) у чоловіків (76,2%). Виявлено наступні причини незадовільних результатів хірургічного лікування діафізарних переломів стегнової кістки: 1) паціентзалежні: поєднання надмірної ваги і артрозу суміжних (кульшового і колінного) суглобів - 57,1%; порушення рухового режиму у вигляді гіподинамії (19,0%) і надлишкового осьового навантаження на оперовану ногу (19,0%); 2) імплантзалежні: невідповідність розмірів пристрою для погружного остеосинтезу і анатомічних розмірів відповідних сегментів стегнової кістки у всіх випадках; 3) хірургзалежні причини: неусунення інтраопераційно зміщення фрагментів стегнової кістки (23,8%), порушення технології променевої діагностики (14,3%), порушення термінів післяопераційного рентгенконтроля (23,8%) і періопераційної антибіотикопрофілактики (14,3%). Наслідком цього стало порушення стабільності остеосинтезу в 95,2% з вторинним зміщенням кісткових фрагментів стегнової кістки (47,6%), сповільнена консолідація перелому стегна (61,9%), формування псевдоартрозу стегнової кістки (38,1%), посттравматична деформація стегнової кістки (71,4%), розвиток посттравматичної контрактури колінного суглоба (81,0%), нагноєння післяопераційної рани (23,8%), розвиток посттравматичного остеомієліту (14,3%), міграція гвинтів з накісткової пластини (47,6% ), міграція дистального цвяха, що блокує, з інтрамедулярного стрижня (4,8%), міграція інтрамедулярного стрижня (4,8%).
Ключові слова: діафізарний перелом стегна, хірургічне лікування, періопераційні фактори ризику, післяопераційні ускладнення, незадовільні наслідки діафізарних переломів стегна.
Резюме.
СУДЕБНО-МЕДИЦИНСКАЯ ОЦЕНКА НЕБЛАГОПРИЯТНЫХ ИСХОДОВ ИЗОЛИРОВАННЫХ ДИАФИЗАРНЫХ ПЕРЕЛОМОВ БЕДРЕННОЙ КОСТИ.
Сокол В.К.
Переломы диафиза бедренной кости являются одной из наиболее частых механических травм скелета, однако частота и причины развития осложненного посттравматического периода изучены недостаточно. Целью данного исследования стало изучение причин развития неблагоприятных исходов изолированных диафизарных переломов бедренной кости. Объект и методы исследований. Ретроспективный анализ протоколов клинико-рентгенологического обследования 21 больного с неблагоприятными исходами перелома диафиза бедренной кости,которым по итогам первичной экспертной оценки не была установлена степень тяжести телесных повреждений в связи с развитием осложнений в послеоперационном периоде.Результат исследований. Основная причина переломов у данной категории пациентов - дорожно-транспортные происшествия (90,4% случаев); преобладали закрытые переломы диафиза бедренной кости (85,7%) в средней трети (76,1%) у мужчин (76,2%). Выявлены следующие причины неудовлетворительных результатов хирургического лечения диафизарных переломов бедренной кости: 1) пациентзависимые: сочетание избыточного веса и артроза смежных (тазобедренного и коленного) суставов - 57,1%; нарушение двигательного режима в виде гиподинамии (19,0%) и избыточной осевой нагрузки на оперированную ногу (19,0%); 2) имплантзависимые: несоответствие размеров устройства для погружного остеосинтеза и анатомических размеров соответстующих сегментов бедренной кости во всех случаях; 3)хирургзависимые причины: неустраненное интраоперационно смещение фрагментов бедренной кости (23,8%), нарушение технологии лучевой диагностики (14,3%), нарушение сроков послеоперационного рентгенконтроля (23,8%) и периоперационной антибиотикопрофилактики (14,3%). Следствием этого явилось нарушение стабильности остеосинтеза в 95,2% с вторичным смещением костных фрагментов бедренной кости (47,6%), замедленная консолидация перелома бедра (61,9%), формирование псевдоартроза бедренной кости (38,1%), посттравматическая деформация бедренной кости (71,4%), развитие посттравматической контрактуры коленного сустава (81,0%), нагноение послеоперационной раны (23,8%), развитие посттравматического остеомиелита (14,3%), миграция винтов из накостной пластины (47,6%), миграция дистального блокируемого гвоздя из интрамедуллярного стержня (4,8%), миграция интрамедуллярного стержня (4,8%).
Ключевые слова: диафизарный перелом бедра, хирургическое лечение, периоперационные факторы риска, послеоперационные осложнения, неудовлетворительные исходы переломов диафиза бедра.
50
Strafun, S. S., A. V. Tkach, A. S. Strafun та A. P. Saliy. "Риск развития местного гипертензионного ишемического синдрома при травме". TRAUMA 15, № 3 (1 травня 2014): 5–10. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.15.2014.81418.
Повний текст джерелаАнотація:
По различным данным, при травмах местный гипертензионный ишемический синдром (МГИС) развивается в 20 % случаев. Однако переход МГИС в ишемическую контрактуру Фолькмана минимален. Наиболее часто исходом данного синдрома становится нарушение функции и снижение силы конечности, замедленное сращение переломов. Эти проявления обусловлены выраженным рубцово-фиброзным перерождением, а при более выраженном процессе отмечается несращение переломов.На основании анализа верифицированного МГИС у 230 пациентов мы создали балльную систему оценки прогноза развития и течения данного состояния.На основании ранжирования прогностических факторов разработаны алгоритмы диагностики компартмент-синдрома для травматически поврежденного и удлиняемого сегмента конечности, которые позволяют разработать дифференцированную тактику лечения и избежать развития тяжелых ишемических изменений тканей у 89 % таких пациентов.