Добірка наукової літератури з теми "Контекстуальний переклад"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Контекстуальний переклад".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Контекстуальний переклад"
Спатар, Ірина. "Олександр Кониський – перекладач малої прози Елізи Ожешко: як в українському літературознавстві О. Кониському приписали авторство твору польської письменниці". Sultanivski Chytannia, № 9 (1 травня 2020): 48–59. http://dx.doi.org/10.15330/sch.2020.9.48-59.
Повний текст джерелаГоловацька, Юлія. "ВІДТВОРЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ЯК ЗАСОБІВ ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ТА ПОЛЬСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДАХ ТВОРУ Л. КЕРРОЛЛА «АЛІСА В ЗАДЗЕРКАЛЛІ»". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-10.
Повний текст джерелаБарановська, Л. М., та С. М. Альбота. "РЕАЛІЇ У РОМАНІ СТІВЕНА КІНГА «АУТСАЙДЕР»: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (22 червня 2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-2.
Повний текст джерелаO.Ya., Kovalchuk. "REPRODUCTION OF GEORGE GORDON BYRON’S IDIOSTYLE IN MODERN UKRAINIAN-SPEAKING INTERPRETATIONS OF HIS MYSTERY “CAIN”." South archive (philological sciences), no. 85 (April 12, 2021): 148–53. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-24.
Повний текст джерелаЯровенко, Л. С., та А. Є. Болдирева. "СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ІНФІНІТИВА ТА ІНФІНІТИВНИХ КОМПЛЕКСІВ У ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ". Лінгвістичні дослідження 2, № 54 (2021): 209–23. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.2.19.
Повний текст джерелаДМИТРУК, Лілія. "ВІДТВОРЕННЯ МЕТАФОРИ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ УКРАЇНСЬКОЮ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 37–44. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.5.
Повний текст джерелаМАСАНОВЕЦЬ, Вікторія. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО КОНЦЕПТУ DEATH У ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ ДОННИ ТАРТТ «ТАЄМНА ІСТОРІЯ»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 47 (27 січня 2022): 128–36. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.17.
Повний текст джерелаПетрина, О. С., та Д. Р. Цюцюра. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ЕКОНОМІЧНОЇ ГАЛУЗІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 193–99. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-27.
Повний текст джерелаШпачинська, І. В., та С. М. Альбота. "ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНИХ ТА ГРАМАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ «СПОКУТА» ІЄН МАК’ЮЕН". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 211–16. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-31.
Повний текст джерелаКарпіна, Олена. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНОГО Й МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДІВ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАГМЕНТІВ РОМАНУ С. ПЛАТ “THE BELL JAR”)". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 94–101. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-16.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Контекстуальний переклад"
Пшембаєв, Ігор Маратович. "Контекстуальна синонімія як перекладознавча проблема". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11588.
Повний текст джерелаКоростіль, Юлії Миколаївни. "Переклад українських фразеологізмів на польську мову на прикладі роману С. Жадана “Месопотамія”". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9780.
Повний текст джерелаТаценко, П. Ю. "Лексико-семантичні та перекладацькі особливості реалізації контекстуальної іронії у дискурсивному просторі фентезі". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75350.
Повний текст джерелаЦелью представленной работы является анализ семантики и путей актуализации и адекватного перевода ситуативной и ассоциативной иронии в контексте современной литературы жанра фэнтези. Объектом исследования является явление контекстуальной (ситуативной и ассоциативной) иронии, предметом – лексико-семантические, переводческие и методологические особенности ее реализации в дискурсивном пространстве фэнтези. Для выполнения поставленных задач дипломной работы использованы методы описательного, дискурсивного, функционально-прагматического и интерпретационно-текстового анализов, анализа словарных дефиниций, а также трансформационный метод (выделение основных переводческих трансформаций). Способы актуализации ситуативной и ассоциативной иронии в дискурсивном пространстве фэнтези были исследованы на материале романов «Гарри Поттер» Джоан Роулинг, «Голодные игры» Сьюзен Коллинз и «Песнь льда и пламени» Джорджа Мартина. Уточнено, что ирония является эмоционально-оценочным эстетическим субъективным отношением к действительности. Она характеризуется многоплановой структурой выражения и способностью к двунаправленности и эмоциональному переживанию. Ирония делится на текстообразующую (текстовую категорию, которая является средством реализации иронического мировоззрения автора) и контекстуальную (стилистический прием, который не имеет значения в общей структуре текста, а создает лишь мгновенный стилистический эффект). Последняя делится на ситуативную и ассоциативную. Было обнаружено, что ситуативная ирония выражается преимущественно на лексико-семантическом (средствами антифразиса, персонификации и олицетворения) и синтаксическом (посредством риторического вопроса) уровнях. Ассоциативная ирония в дискурсивном пространстве фэнтези виражается только на лексико-семантическом уровне (средствами семантического повтора, аллюзии, оксюморона и диалогического цитирования).
The aim of the present work is to analyze the semantics and ways of actualization and adequate translation of situational and associative irony in the context of modern literature of the fantasy genre. The subject of research is the phenomenon of contextual (situational and associative) irony, the specific topic is lexical, semantic, translation, and methodological features of its implementation in the discourse of fantasy. To accomplish the tasks of the dissertation, we used the methods of descriptive, discursive, functional-pragmatic, text interpretation analyses, the analysis of vocabulary definitions, as well as the transformation method (highlighting the basic translation transformations). The ways of actualizing situational and associative irony in the discursive space of fantasy were studied on the basis of the novels “Harry Potter” by Joan Rowling, “The Hunger Games” by Susan Collins, and George Martin's “Song of Ice and Fire”. It has been clarified that irony is an emotional, evaluative, aesthetic, and subjective attitude towards reality. It is characterized by a multifaceted structure of expression and the ability to bi-directional and emotional experience. The irony is divided into text-forming (a text category, which is a means of realizing the ironic worldview of the author) and contextual (a stylistic device that does not carry the meaning in the overall structure of the text, but creates only an instant stylistic effect). The latter is divided into situational and associative. It has been found out that situational irony is expressed mainly at the lexical-semantic (by means of antiphrasis, personification, and impersonation) and syntactic (through a rhetorical question) levels. Associative irony in the discursive space of fantasy is expressed only at the lexical-semantic level (by
Лазарєва, І. О. "Особливості перекладу фразеологічних одиниць в публіцистичних текстах коронавірусної тематики". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86367.
Повний текст джерелаЦель: заключается в анализе специфики перевода фразеологизмов на примерах коронавирусных публицистических текстов, в выявлении трудностей, с которыми сталкиваются переводчики, и раскрытии фразеологизмов в COVID-тематике в сегодняшней периодике, а также в создании оптимального комплекса упражнений, которые помогут усовершенствовать компетенцию студента-переводчика. Теоретическое значение: состоит в рассмотрении фразеологических единиц в коронавирусных текстах, анализе способов перевода фразеологизмов в публицистических текстах и разработке комплекса упражнений на базе публицистических текстов. Актуальность темы обусловлена нераскрытостью применения фразеологических оборотов в сфере публицистики, и непосредственно природой фразеологических единиц, которая создает множество трудностей не только для иностранного читателя, но и для переводчика, занимающегося адаптацией иностранного выражения на язык перевода. Также в области переводоведения ощущаются существенные пробелы в исследованиях по использованию фразеологических единиц в публицистике и специфике воспроизведения фразеологизмов на украинский язык. При написании работы была применена следующая методологическая база исследования: 1. общенаучные методы (критический анализ литературных источников, наблюдение, моделирование, а также дедуктивный и индуктивный); 2. лингвистические методы (сравнение, сопоставимый и типологический метод). При написании научной работы было осуществлено теоретическое обоснование фразеологических единиц, состоялось рассмотрение использования фразеологизмов в публицистических текстах, а также был проведен анализ особенностей использования фразеологических оборотов на примерах публицистических текстов коронавирусной тематики. Можно заметить, что вид фразеологической единицы не влиял на выбранный способ перевода, большую роль играл контекст, наличие эквивалента или аналога в языке перевода и культурная составляющая фразеологизма. После критического анализа научных источников, можно заключить, что учет особенностей фразеологических единиц, соблюдение этапов подготовки студентов, правильное развитие компетенций студентов-переводчиков становятся базовыми критериями для создания комплекса упражнений. Согласно нашему исследованию, обучение переводу фразеологизмов на основе публицистики поможет сформировать знания студентов с лингвострановедческой стороны, углубить знания по грамматическим и лексическим особенностям, усовершенствовать социокультурную, переводческую и коммуникативную компетенцию студента.
Goal: to analyze the specifics of translation of phraseological units on the basis of coronavirus publicistic texts, to reveal the challenges faced by translators, and to cover phraseological units in COVID-topic in today’s periodicals, as well as to create effective complex of exercises, that will help to improve the translator’s skills. Theoretical meaning: сonsists in the consideration of the phraseological units in the coronavirus texts, the analysis of the methods of translation of phraseological units in the publicistic texts, and the development of a complex of exercises on the basis of the publicistic texts. The relevance of the topic is determined by the lack of discovery of the use of phraseological units in the publicism and directly the nature of phraseological units, which creates many challenges both for the foreign reader and for the translator involved in the adaptation of a foreign expression into the target language. There are also significant gaps in the field of translation studies in research on the use of phraseological units in publicism and the specifics of the phraseological units’ translation into the Ukrainian language. During the research the following methodological basis of the study was applied: 1. general scientific methods (critical analysis of literary sources, observation, modeling, as well as deductive and inductive); 2. linguistic methods (comparison, contrastive and typological method). In the course of the scientific paper, a theoretical background of phraseological units was carried out, the use of phraseological units in publicistic texts was examined, and the analysis of the peculiarities of using phraseological units on the basis of publicistic texts of coronavirus issue was carried out. It can be noted that the type of phraseological unit did not affect the chosen method of translation ‒ the context, the presence of an equivalent or analogue in the target language and the cultural aspect of the phraseological unit played a major role. After a critical analysis of scientific sources, we can conclude that consideration of the features of phraseological units, compliance with the stages of student training, the proper development of student-translator competences become the basic criteria for creating a complex of exercises. Based on our research, teaching the translation of phraseological units based on publicity will help to develop students’ knowledge with regard to linguistic and culture studies, to enhance the knowledge of grammatical and lexical features, to improve the socio-cultural, interpreting and communicative competence of a student.
Корнійчук, М. І. "Відображення лінгвістичної своєрідності розмовно-просторічної лексики у мові перекладу". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10896.
Повний текст джерелаІвахненко, Вікторія Вікторівна. "Ідіоматика англомовного політичного дискурсу США у перекладознавчому аспекті". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5976.
Повний текст джерелаEN : The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the process of translation idioms in the political rhetoric. The object of the work can be defined as idioms of modern political rhetoric of the USA in translation aspect. The main aim of the paper consists in analyzing the ways, mechanisms of translation idioms. It determined the accomplishment of such objectives as: - to consider the essence and characteristics of idiomatic phrases; - to find out the principles and methods of translation of idiomatic phrases; -to study the genre of political rhetoric: lexical-semantic, stylistic and functional characteristics; -to explore idiomatic units in political discourse as a means of influencing the audience; -to study the specifics of the use of phraseological units in the speeches of American politicians; -to analyze the translation of idioms in the political rhetoric of the United States. The definition of “idiom” is offered in the work. Idiom is an ambiguous term, used in conflicting ways. In lay or general use, idiom has two main mean-ings. First, idiom is a particular manner of expressing something in language, music, art, and so on, which characterizes a person or group. Second, (and much less commonly in English), an idiom is a particular lexical collocation or phrasal lexeme, peculiar to a language [accessed Moon 1998, p.10]. The scientific novelty of the presented research lies in the investigation of the ways of translation idioms in the political rhetoric of the USA.
UA : Дипломна робота – 73 стор., 81 джерело. Об’єкт дослідження: ідіоматика сучасної політичної риторики США у перекладознавчому аспекті. Мета роботи: з’ясувати специфічні риси ідіоматики сучасної політичної риторики США у перекладознавчому аспекті на прикладі промов Дональда Трампа, Джозефа Байдена, Бориса Джонсона. Теоретико-методологічні засади: ключові поняття політичного дискурсу та політичної комунікації розроблені у працях таких вчених як В. І. Карасік, В. З. Дем'янков, Н. М. Миронова, О. Л. Михальова, А. П. Чудінов, В. М. Базильов, Є. В. Веремейко, О. Й. Шейгал, R. Wodak, G.M. Pomper, R. Joslyn, P. Corcoran. Поняття терміну ідіома представлені у працях таких науковців як О. В. Кунін, В. М. Телія, А. Н. Баранов, Д. О. Добровольський, Т. З. Черданцева, U. Weinreich, C. Fernando та ін. Отримані результати: Понняттю ідіоматичної одниці присвячена велика кількість праць зарубіжних і відчизняних науковців. У лінгвістиці термін «ідіома» може вживатися як у широкому, так і вузькому значенні. Згідно «вузького» розуміння під ідіомою розуміють сталу, семантично непрозору або метафоричну одиниця чи ж, у відповідності до традиції, «із значення частин якої не виводиться її значення» наприклад: kick the bucket або spill the beans. Згідно «широкого» розуміння під ідіомою розуміють «загальний термін для багатьох видів полілексемних одиниць», в незалежності від того, чи вони являються семантично «непрозорими» [accessed: Moon 1998, р. 4]. До ідіом відносять власне фразеологічні одиниці, афоризми, приказки, прислів’я. Данним одиницям мови властива образність та емоційна забарвленність, що представляє основну проблему для перекладача. У мовознавстві виокремлюють еквівалентний переклад, ідіоматичний аналог, дослівний переклад(калькування), описовий переклад та контекстуальна заміна.
Антоненко, Оксана Василівна. "Ідіоматичні одиниці з компонентом «людина» – “human being” в англійській та українській мовах: порівняльний і перекладацький аспект". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4493.
Повний текст джерелаUA : Дипломна робота – 49 сторінок, 49 джерел. Об’єктом дослідження є ідіоматичні одиниці, у структурі яких присутній соматичний компонент. Мета роботи полягає у аналізі ідіом з компонентом “human being” у системі англійської та української, розкритті їх структурно-семантичних особливостей та виявленні способів їх перекладу. Теоретико-методологічні засади: дослідження ідіоматики та ідіом , а також питання адекватності перекладу ідіоматичних одиниць західними та вітчизняними мовознавцями та лінгвістами: В. Виноградов, Н. Шанський, А. Кунін, Н. Амосова, Л. Сміт, Ш. Баллі, Р. Спієрс. Отримані результати: для адекватного перекладу ідіоматичної одиниці перекладачеві необхідно враховувати і по можливості повністю передати всі її компоненти, а саме: образний, наочний, емоційний, стилістичний і національно-етнічний. Найбільші труднощі для перекладу становлять англійські ідіоматичні одиниці, що не мають еквівалентів в українській мові. Для їх передачі використовуються прийоми лексичного, контекстуального, описового перекладу та калькування. При цьому перекладач повинен намагатися за можливості зберегти образний характер вихідної одиниці. В результаті зіставлення англійських та українських ідіом з соматичним компонентом було використано такі способи перекладу: переклад фразеологічним еквівалентом, фразеологічним аналогом, описовим, лексичним перекладом, контекстуальними замінами та калькуванням, але найкращим способом перекладу образної фразеології, без сумніву, є використання відповідного фразеологізму в рідній мові. Застосування цього способу перекладу забезпечує не тільки передачу змісту, але й відтворення образності та експресивності англійського виразу.
EN : The paper is attributed to the peculiarities of the translation of idiomatic expressions with the component “human being” from English to the Ukrainian language on the basis of a variety of idioms from lexicographic sources. In the course of the investigation, it was ascertained that the idiomatic expressions are widely used in the oral and written language, but, notwithstanding this, their structural and semantic peculiarities were studied not enough. We have presented a classification of phraseological units from the point of view of their semantic linking. The problem of the main techniques for translating idiomatic expressions and the problem of the transfer of images in the translation of idiomatic expressions has been tackled. The choice of the types of translation depends on the features of the idiomatic expressions themselves, the translator must recognize and be able to convey their values, brightness, and mood. Important in the research is the realization of how people in countries are different and how they are similar. Also, the main purpose of the research is to understand that most often idiomatic expressions are found in the literature of all styles and the specialist has no right to admit inaccuracies in the translation of idiomatic expressions.