Добірка наукової літератури з теми "Конструктивне мислення"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Конструктивне мислення".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Конструктивне мислення"
1
Piren, M. I. "КОНСТРУКТИВНЕ МИСЛЕННЯ ЕЛІТ ЩОДО ТВОРЧОСТІ ТА ЄДНОСТІ СУСПІЛЬСТВА – ДОРОЖНЯ КАРТА ДЛЯ ПОЗИТИВНИХ ЗМІН В УКРАЇНІ". Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України, № 2 (18 грудня 2018): 175–88. http://dx.doi.org/10.36030/2664-3618-2018-2-175-188.
Повний текст джерела
2
Яницька, О. Ю., та О. В. Іванюта. "ТЕХНОЛОГІЇ СТИМУЛЮВАННЯ ВІЗУАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 11 (23 жовтня 2019): 59–66. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукове повідомлення висвітлює проблему стимулювання візуального мислення особистості. У роботі обговорюється сутність когнітивних процесів візуалізації. Виокремлюються основні лінії аналізу явища у зарубіжній і вітчизняній літературі. Визначаються основні принципи і лінії організації розвивальної роботи з питань підвищення рівня візуальних процесів у представників молодшого, середнього і старшого підліткового віку. Розкривається зміст і структуру тренінгової програми. Презентуються результати констатувального і формувального етапу дослідження з питань розвитку різних аспектів візуального мислення. У статті запропоновано комплекс методів, які, дозволяють розвивати візуальні мисленнєві процеси підлітків. Представлено систему тренінгів, ігор розвитку активності висунення гіпотези, категоріальної гнучкості, конструктивної активності візуального мислення в підлітковому віці.
3
Zavgorodnyaya, Galina Fedorovna. "СЕМАНТИКА ЗВУКУ В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МУЗИЧНОГО ПРОСТОРУ". Музичне мистецтво і культура 1, № 31 (17 листопада 2020): 109–19. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у визначенні конструктивно-семантичнихфункцій звуку як центрального елементу музичної мови, що визначаєспецифіку сучасного музичного мислення і стильових показників творчостіукраїнських композиторів на рубежі ХХ–ХХІ ст. (К. Цепколенко,Ю. Гомельської, О. Козаренко). Методологія дослідження спирається накомплексне використання принципів системного і музично-історичногометодів, а також методу музично-стильового аналізу. Подібнийметодологічний підхід до проблеми індивідуально-композиторськоготрактування драматургічного, композиційного і семантичного потенціалузвукової одиниці надає можливостей розгляду її в широкому змістовномуконтексті. Наукова новизна статті полягає в дослідженні зазначенихфункцій звуку в творчій спадщині сучасних українських композиторіві розгляду їх в якості ведучої стильової координати музичної творчості.Це пов’язано з формуванням музикознавчих уявлень про системні рівнімузичного мислення сучасності і індивідуальних композиторськихстилів. Висновки. Множинність індивідуально-композиторськихпринципів формування звукового простору музичної композиції виявляєважливу роль звуку та його функціональну незалежність у загальнихзаконах композиції того чи іншого стильового напрямку. В аспекті
4
Коркішко, Артем, та Марина Калмикова. "РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 15 (21 жовтня 2021): 187–93. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.243004.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано можливості використання цифрових технологій для розвитку критичного мислення старшокласників у процесі проєктної діяльності й на уроках вивчення філологічних дисциплін. Визначено взаємозв’язок між залученням старшокласників до використання цифрових технологій у процесі навчання й розвитком здатності учнів працювати з інформаційним потоком, формулювати власну точку зору на основі усвідомлення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; розв’язувати проблеми; займатися власною освітою й визначати індивідуальну освітню траєкторію; розвивати вміння співробітничати й працювати в групі, здатність будувати конструктивні стосунки з іншими людьми. Актуалізовано необхідність пошуку більш ефективних шляхів впровадження цифровізації як комплексу інструментів, що оптимізують навчання, забезпечують персоналізацію освітніх процесів.
5
Мозгальова, Наталія. "Музичні здібності, їх сутність і розвиток у процесі інструментально-виконавської підготовки вчителів музики". Освітній вимір 44 (19 лютого 2015): 98–104. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2658.
Повний текст джерелаАнотація:
Мозгальова Н. Г. Музичні здібності, їх сутність і розвиток у процесі інструментально-виконавської підготовки вчителів музики.
У статті розглянуто основні музичні здібності: ладове чуття, музично-слухові уявлення, чуття ритму, музичну пам’ять і музичне мислення. Визначено можливості їх формування в процесі інструментально-виконавської підготовки вчителів музики. З’ясовано, що музичний слух – це здатність сприймати та усвідомлювати смисл послідовностей і сполучень звуку в музичному творі. Розкрито природу та особливості музичного ритму. Виокремлено види музичної пам’яті (слухо-образну, емоційну, конструктивно-логічну і рухово-моторну), а також основні способи і прийоми успішного запам’ятовування музичного тексту. Визначено загальнонаукову методологію процесу музичного мислення; фактори, що впливають на ефективність його формування.
6
Мешко Г. М. та Мешко О.І. "Формування саногенного мислення як технологія забезпечення професійного здоров’я майбутніх учителів". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (11 лютого 2021): 104–11. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.114.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню ролі саногенного мислення у збереженні і зміцненні професійного здоров’я майбутніх учителів. На основі вивчення й аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясовано сутність саногенного мислення, саногенного потенціалу і саногенного виховання особистості, структуру і функції саногенного мислення у здоров’ятворчій діяльності педагога. Виявлено можливості та описано досвід формування саногенного мислення майбутніх учителів на етапі підготовки у закладі вищої освіти. Схарактеризовано діяльність, спрямовану на формування саногенного мислення майбутніх учителів, що проводиться на заняттях з курсів «Вступ до педагогічної професії», «Педагогіка», «Професійне здоров’я педагога», також під час психолого-педагогічного тренінгу. Представлено комплекс методів роботи, що спрямовується на розвиток внутрішніх психічних сил майбутніх учителів, гармонізацію самооцінки і Я-концепції студентів, активізацію механізмів особистісної саморегуляції, ресурсів стресостійкості, формування продуктивних копінг-стратегій, самоефективності їх особистості. Це, зокрема, психомалюнки, групова дискусія, розігрування рольових ситуацій, психологічні ігри і вправи, методи невербальної взаємодії, використання притч, що використовуються в діяльності груп активного соціально-психологічного навчання. Запропонований підхід сприяє попередженню соціально і професійно небажаних рис і якостей, виробленню конструктивних способів подолання професійних труднощів для профілактики професійної дезадаптації, професійних деформацій, емоційного вигорання, розвитку саногенного потенціалу. Визначено перспективи подальших наукових розвідок, що передбачають дослідження проблеми підвищення рівня професійної стресостійкості та формування резільєнтності вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.
7
Kozachenko, Nadiia. "Яка критика потрiбна критичному мисленню?" Актуальні проблеми духовності, № 20 (30 листопада 2019): 97–121. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i20.3682.
Повний текст джерелаАнотація:
Осмислення критичного мислення залежить вiд поняття критики, яке кладеться в його основу. Критика розглядається як судження, iнтерпретацiя, оцiнка, обмеження в їх позитивному i негативному проявах. Загалом критика постає на двох рiвнях: як критика основ та як критика методу. Коли критика сама перетворюється на основу та метод, спостерiгається спалах скепсису, який iнодi може набувати надмiрних крайнiх форм. В цiлому ж, критика пов’язується з досить позитивними явищами: змагальнiстю, проясненням, захистом, вдосконаленням, розкриттям. Мета такої критики — пошук iстини, мiнiмiзацiя або нейтралiзацiя недолiкiв, вироблення кращої стратегiї, оптимiзацiя, спрощення, систематизацiя. Попри те, що критика має значний конструктивний потенцiал, iснує небезпека поширення унiверсальностi критицизму, а тому виникає необхiднiсть так званої «критики критики», тобто критики, спрямованої на перегляд власних пiдстав з метою визначення своєї можливостi. Можна говорити про наявнiсть двох рiвнiв розгляду критики: емпiричний i трансцендентальний. Саме завдяки цьому розрiзненню iснують вiдмiнностi у вживаннi слова «критика» для позначення нею будь-якої оцiночної дяльностi чи суперечки та його вживання для позначення процесу дiагностування пiдгрунть i критерiїв. На нашу думку, критика можлива лише з залученням трансцендентального рiвня, на якому розглядаються належнi, апрiорнi, безумовнi границi розуму.
8
Melnychuk, І. М. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДІАТРІВ ДО РОБОТИ В КОМАНДІ". Медична освіта, № 4 (6 січня 2021): 43–46. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11658.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аргументовано, що обов’язковою професійною характеристикою кваліфікованого та компетентного лікаря-педіатра є володіння вміннями і навичками організації ефективної командної роботи. Педіатру необхідно володіти критичним, творчим мисленням, враховувати альтернативні підходи до вирішення складних медичних проблем, здійснювати всебічний аналіз і прогнозувати наслідки прийнятих рішень, вирішувати можливі конфліктні ситуації, використовувати досвід, набутий під час навчання у вищій школі. Формування такого досвіду уможливлюється за рахунок використання в підготовці майбутніх педіатрів інтерактивних форм і методів навчання з моделюванням процесів роботи в команді в режимі реального часу, участі студентів у ділових іграх, дискусіях, вирішенні квазіпрофесійних ситуативних завдань тощо.
Теоретичний аналіз наукових публікацій дав змогу узагальнити різні напрями професійної діяльності і специфіку підготовки майбутніх лікарів-педіатрів до роботи за фахом. Встановлено, що дослідники розглядали практичні аспекти професійної підготовки майбутніх педіатрів в Україні та у світі. На основі теоретичного аналізу наукових літературних джерел окреслено сутність роботи в команді, що передбачає наукове обґрунтування процесу командоутворення.
Узагальнено, що науковці пропонують використовувати у професійній підготовці майбутніх педіатрів симуляційні технології, організовуючи заняття студентів у спеціально створених фантомно-симуляційних класах, а також такі інтерактивні методи: «Мозковий штурм», «Мозаїка проблем», «Правильні і помилкові твердження», «Дерево рішень», «Шість капелюхів мислення» та ін. Результатом використання інтерактивних методів стало набуття майбутніми педіатрами досвіду формування команди за рахунок розвитку формальної та неформальної атмосфери, набуття студентами навичок конструктивної міжособистісної взаємодії в команді; відпрацювання навичок ефективного вирішення професійних проблем у команді; створення ресурсу позитивних емоцій для ефективної роботи й зорієнтованості на кращий варіант вирішення професійних завдань, активне та зацікавлене обговорення важливих професійних проблем тощо.
9
Пославський, Антон Олександрович. "ПРОБЛЕМИ ЕВОЛЮЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО КАМЕРНО-АНСАМБЛЕВОГО ІНСТРУМЕНТАЛІЗМУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235380.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – розглянути еволюцію європейського камерно-ансамблевого інструменталізму як особливого типу музичного мислення, а також дослідити жанрове поле радикальної трансформації традиційних прийомів композиторського письма. Методологія дослідження. Закономірності камерно-ансамблевого інструменталізму у творах європейських композиторів проаналізовані із застосуванням методу історизму, загальноестетичний метод використаний у дослідженні естетично-стильового феномену інструменталізму, а предмет дослідження статті вдалося системно опрацювати з допомогою музично-аналітичного методу. Наукова новизна. У музично-теоретичних та виконавських дослідженнях проблема інструменталізму розглянута під кутом нових інструментально-виразових засобів музики першої половини XX століття. Уперше проаналізовані витоки, семантика та головні тенденції еволюції камерно-ансамблевого інструменталізму як особливого типу мислення в музичній культурі Європи. Висновки. Джерела і традиції камерно-ансамблевого інструменталізму репрезентовані стилями європейської музики від епохи Бароко до нової Віденської школи. Камерно-інструментальний ансамбль як особливий тип музичного мислення активно функціонує зі стильовими «константами» і «змінними», із темброво-фактурними та просторово-часовими комплексами як стилістичними домінантами в камерно-ансамблевому інструменталізмі. Камерний ансамбль інструментального типу розвивався у двох вимірах: інтроспективному як романтичний камерний ансамбль та конструктивно-ігровому, гастрольному стилі епох пізнього Ренесансу й Бароко. Романтики розробляли переважно темброво-фактурну сферу інструментального ансамблю, експериментували зі складами, створювали нові типи змішаних (політембрових) звучань. Антиромантична лінія розвитку була пов’язана із семантико-композиційним рівнем жанрової системи, докорінним переосмисленням характеру звукових структур у розмаїтих техніках композиції, переакцентуванням у системі засобів виразно-конструктивного комплексу музики.
10
Бужинецька, Ксенія. "Психологічні бар’єри в навчанні дітей із затримкою психічного розвитку". Особлива дитина: навчання і виховання 3, № 92 (3 лютого 2020): 35–43. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v3i92.30.
Повний текст джерелаАнотація:
Зроблено спробу окреслити теоретичні аспекти проблеми психологічних бар’єрів дітей із затримкою психічного розвитку, виділити ознаки психологічних бар’єрів, що переважно стосуються когнітивної, емоційно-вольової сфер та інших особливостей розвитку молодших школярів означеної категорії. Зробити теоретичні висновки щодо психологічних бар’єрів, які спричиняють утруднення успішного оволодіння пізнавальною інформацією в навчанні молодших школярів із ЗПР, до яких відносять: порушення когнітивних процесів (сприймання, увага, пам’ять, мислення), які призводять до труднощів у пізнавальній та навчальній діяльності, низьку розумову активність, низький рівень конструктивних уявлень, своєрідність мовленнєвого розвитку та інші. Обґрунтувати шляхи корекційно-розвивальної роботи з подолання негативних чинників, що перешкоджають успішному оволодінню дітьми із ЗПР навчальною діяльністю
Дисертації з теми "Конструктивне мислення"
1
Гура, Тетяна Віталіївна. "Інженерне мислення як необхідна складова конкурентноздатності інженера-програміста". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17642.
Повний текст джерела
2
Полянська, Ірина Валентинівна, та Світлана Миколаївна Чернявська. "Нетривіальна інтерпретація інноваційності в комунікативно-інтенційній моделі (КІМ) як новій біозбалансованій еволюційній освіті (НБЕО)". Thesis, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43414.
Повний текст джерелаКниги з теми "Конструктивне мислення"
1
Коновал, Олександр Андрійович, А. О. Соломенко, Микола Анатолійович Слюсаренко та Тетяна Іванівна Туркот. Критично-конструктивний підхід до вивчення спеціальної теорії відносності в профільних класах закладів загальної середньої освіти. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3482.
Повний текст джерелаАнотація:
У посібнику обґрунтовано теоретичну модель і схарактеризовано методику розвитку критичного мислення здобувачів освіти в процесі вивчення спеціальної теорії відносності у вищій та середній школах. На конкретних прикладах розглянуто дидактичні можливості використання цієї методики під час вивчення основ релятивістської механіки на засадах вимог програм з фізики для профільних класів закладів загальної середньої освіти. Запропоновано моделі розв’язання задач, завдання для контролю та самоконтролю знань, що орієнтовані на розвиток критичного мислення суб’єктів навчальної діяльності. Посібник призначений для студентів фізичних спеціальностей університетів, викладачів закладів вищої педагогічної освіти, слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти, вчителів-практиків, аспірантів і докторантів, які досліджують проблеми розвитку критичного мислення особистості в теоретичному та праксеологічному аспектах.
2
Коновал, Олександр Андрійович, Тетяна Іванівна Туркот та Артем Олександрович Соломенко. Методика розвитку критичного мислення здобувачів освіти (на прикладах вивчення спеціальної теорії відносності та електродинаміки). КДПУ, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3562.
Повний текст джерелаАнотація:
У посібнику запропоновано методику розвитку критичного мислення (МРКМ) здобувачів освіти в процесі вивчення спеціальної теорії відносності й електродинаміки у закладах вищої освіти та в закладах загальної середньої освіти. Обґрунтовано теоретичну модель МРКМ. Конкретними прикладами продемонстровано дидактичні можливості використання цієї методики під час вивчення основ релятивістської механіки та електродинаміки на засадах вимог програм з фізики для профільних класів закладів загальної середньої освіти. Значну увагу приділено обґрунтуванню та поясненню суперечностей, що мають місце в електродинаміці та методиці її навчання. Окреслено способи спростування суперечностей в електродинаміці та методиці її навчання, основу яких становлять принцип фундаменталізації та критично-конструктивний аналіз електромагнітних явищ на послідовно релятивістських засадах. Моделі розв’язання задач, що пропонуються, будуть корисними як для здобувачів вищої освіти, так і для учнів закладів загальної середньої освіти. Задачі охоплюють, в основному, релятивістську кінематику. А завдання для контролю та самоконтролю знань орієнтовані на розвиток критичного мислення суб’єктів навчальної діяльності. Адресовано студентам фізичних спеціальностей педагогічних університетів, магістрантам, викладачам, слухачам закладів післядипломної педагогічної освіти, аспірантам і докторантам, які досліджують проблеми розвитку критичного мислення особистості.
Звіти організацій з теми "Конструктивне мислення"
1
Білоконенко, Л. А. До питання про прийоми нейтралізації міжособистісних конфліктів. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4647.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено теоретичне узагальнення методів нейтралізації міжособистісного конфлікту для реалізації механізмів, що вможливлюють конструктивне завершення суперечки. Метою наукової роботи є характеристика прийомів нейтралізації МК, які в основному не залежать від сфери людської діяльності. Нейтралізація конфліктів розглядається як комунікативна ситуація, коли один із суб’єктів намагається подолати складні обставини, послабити видимі суперечності, схилити співрозмовника до своєї точки зору або/та досягти компромісу. Основна увага приділяється словесній поведінці людини, яка хоче подолати потенційні або реальні розбіжності. Беручи до уваги теоретичні досягнення М. Дойча, В. Лінкольна, М. Розенберга, висновуємо, що такі методи та прийоми повинні насамперед ураховувати кілька важливих чинників: модель конфлікту (структурну чи процесуальну); фактори (інформаційні, структурні, ціннісні, стосункові, поведінкові); тип (відповідно до потреб людини, типу суперечностей, інтенсивності, часу розвитку протидії); тип комунікативних перешкод (лінгвістичні, психологічні, когнітивні, соціальні, фізичні); наявність необхідних умов для нейтралізації (основних, що формують і забезпечують ефективність контакту, та індивідуальних); принципи спілкування (провокаційне чи ненасильницьке, останнє має своєю умовою розуміння почуттів, психічного стану іншої особи, спостережливість); права та обов’язки сторін (передбачає планування та здійснення дій особи, яка бажає нейтралізувати конфлікт; взаєморозуміння фізичними особами прав та обов’язків один одного); тип конфліктності людини та стиль поведінки (самооцінка, бажання домінувати, консерватизм мислення, прямолінійність, тривожність тощо); вік, стать опонентів. Також визначено, що для успіху взаємодії індивідів важливими є їхні особисті вербальні риси, які визначаються національними властивостями, нормами, специфікою реалізації мовної тактики.