Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Конкурсний механізм.
Статті в журналах з теми "Конкурсний механізм"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Конкурсний механізм".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Slivenko, V. А. "Новації у сфері управління діяльністю прокуратури". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 123. http://dx.doi.org/10.15421/191613.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – аналіз ефективності процесів, пов’язаних з новаціями у сфері управління діяльністю прокуратури під час перебудови правоохоронної системи держави, вивчення важливих факторів переформатування та динаміка подальших змін відомства. Для досягнення мети використано комплекс методів: порівняльний, структурного аналізу, синтезу, індукції та дедукції.Проаналізовано процеси, пов’язані з перебудовою правоохоронних інститутів держави, уточнено правовий статус.Показано напрями переформатування правоохоронних інститутів держави, новації в управлінні прокурорською діяльністю під час реформування правоохоронної сфери: формування нових принципів кадрової політики відомства (незалежний та прозорий конкурсний механізм призначення на вакантні посади), упорядкування системи мотивації, підвищення рівня незалежності у прийнятті рішень, позбавлення непритаманних функцій та підвищення дисциплінарної відповідальності працівників. Зазначено, що реформи у сфері управління відомства здійснено з урахуванням міжнародного досвіду та європейських стандартів правоохоронної діяльності.Наукова новизна полягає в дослідженні новацій у сфері управління прокурорською діяльністю в період кардинального реформування суспільства: формування нових принципів кадрової політики відомства, незалежний та прозорий конкурсний механізм призначення на вакантні посади, упорядкування системи мотивації, удосконалення системи контролю, підвищення рівня незалежності працівників у прийнятті рішень, звільнення співробітників від неофіційного «тиску» керівництва, організація незалежних та демократичних органів прокурорського самоврядування – Ради прокурорів та кваліфікаційної комісії, позбавлення непритаманних функцій (загального нагляду за законністю) та підвищення дисциплінарної відповідальності. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки можуть бути враховано в подальшому переформатуванні прокуратури в нову правоохоронну структуру, яка відповідатиме вимогам правової держави.Подальші наукові дослідження в цьому напрямку сприятимуть пошукам інноваційних шляхів розв’язання проблем реформування правоохоронної сфери нашої держави.
2
Якимец, Владимир Николаевич. "Новые форматы общественно-государственного управления в России". Государство и граждане в электронной среде, № 1 (22 грудня 2017): 123–35. http://dx.doi.org/10.17586/2541-979x-2017-1-123-135.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются новые форматы и механизмы общественно – государственного управления (ОГУ) в России. Дано определение ОГУ. Приведен перечень десяти из более сотни новых механизмов, получивших применение. Обсуждаются терминологические и методологические аспекты развития ОГУ. Подробно разбираются три кейса: поэтапный доступ СОНКО-ИОПУ к 10% бюджетных средств соцсферы; конкурсный механизм предоставления субсидий СОНКО г.Москвы и развитие конкуренции на социально значимых рынках субъекта РФ (стандарт развития конкуренции).
3
Alifov, Alishir Ali ogly. "ABOUT SELECTION OF PERSONNEL IN SYSTEM OF MANAGEMENT OF THE STATE." Russian Journal of Education and Psychology 10, no. 12 (December 20, 2019): 29. http://dx.doi.org/10.12731/2658-4034-2019-12-29-35.
Повний текст джерелаАнотація:
На основе единой теории материи рассматривается механизм подбора кадров в систему управления государством. Показано, что в основе механизма продвижения человека на ступени политической и исполнительной власти необходимы научные принципы, методы, оценки. При этом процесс подбора кадров должен опираться на интеллектуальное тестирование широкопрофильной командой специалистов, обязательно быть конкурсным, фильтрационным, ротационным по вертикали и горизонтали.
4
Грудкина, Маргарита Александровна. "Совершенствование системы государственной поддержки производителей молока". Аграрная Россия, № 12 (20 грудня 2019): 33–39. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-12-33-39.
Повний текст джерелаАнотація:
Низкая эффективность государственной поддержки производителей молока и кризисное состояние отрасли предопределяют необходимость совершенствования механизмов предоставления субсидий. Дефицит бюджетных средств требует адаптации механизмов предоставления субсидий к изменяющимся экономическим условиям функционирования отрасли, адресности государственной поддержки. В статье предложен механизм предоставления адресной дифференцированной поддержки производителям молока, который будет стимулировать инвестиционную и инновационную активность в отрасли. Адресная поддержка производителей молока предполагает предоставление на конкурсной основе субсидии производителям молока на финансовое обеспечение затрат реализации программ развития молочного скотоводства. Определены критерии отбора программ развития молочного скотоводства хозяйствующих субъектов на предоставление государственной поддержки. Эффективное использование бюджетных ассигнований обеспечит установление в соглашении на предоставление субсидии индивидуальных показателей результативности предоставления субсидии исходя из заявленных показателей проекта. Рассмотрены недостатки предлагаемого механизма предоставления субсидий и возможные варианты нивелирования их последствий. Предлагаемый механизм предоставления субсидии производителям молока создаст объективные условия для повышения конкурентоспособности производителей молока и обеспечения эффективного использования бюджетных ассигнований, выделяемых на поддержку молочного скотоводства.
5
Цзоу, Ченчжан. "СТАЛІНСЬКА ПРЕМІЯ В ГАЛУЗІ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА ЯК МЕТОД ЗАОХОЧЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ТВОРЧОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 175–78. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається Сталінська премія в галузі літератури та мистецтва як механізм заохочен- ня творчої інтелігенції СРСР. Охарактеризовано сучасну історіографію проблеми. Висвітлено передумови та причини заснування премії, її еволюцію в галузі літератури та мистецтва. Доведено, що важливим завдан- ням створеної премії було посилення ідеологічного контролю над літературою та мистецтвом, заохочення появи лояльних до влади творів. Розглянуто нормативні документи, які регламентували процес присуджен- ня Сталінської премії. Окрему увагу приділено появі премії в галузі літератури та визначено її особливу роль у радянському ідеологічному механізмі. Проаналізовано фінансові джерела походження премії та особливості її вручення лауреатам. Висвітлено основні суми нагород і описано формальні відзнаки за Сталінську премію. Окрему увагу приділено особливостям вручення премії кільком співавторам. Проаналізовано порядок розгляду робіт номінантів і терміни їх подання. Охарактеризовано особливості роботи конкурсної комісії Сталінської премії в галузі літератури та мистецтва. Зазначено, що вирішальну роль у присудженні премій відігравав особи- сто Й. Сталін. Наголошено, що характерною рисою всього механізму заснування та присудження Сталінських премій було його постійне коригування, яке не завжди було оформлено документально. Це стосується як часу встановлення результатів, так і кількості номінантів. Окрему увагу приділено номінантам Сталінської премії в галузі літератури та мистецтва, визначено рекордсменів із її присудження. Зазначено, що значна кількість творів, автори яких стали лауреатами премії, мала кон’юнктурний характер і відображала злободенні теми соцреалістичного напряму. Натомість низка видатних радянських митців через ідейний конфлікт із керівництвом не одержало Сталінську премію, зокрема А. Ахматова, Б. Пастернак, М. Зощенко. Насамкінець розглянуто при- чини ліквідації Сталінської премії та заснування її правонаступниці – Державної премії СРСР.
6
Шимченко, Людмила. "САМОРЕАЛІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ, ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОГО ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ". Society. Document. Communication, № 7 (11 серпня 2019): 216–31. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-216-231.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розкрито вимоги до освіти в умовах формування інформаційної цивілізації та, відповідно, до педагогічної майстерності вчительсько-викладацького складу навчальних закладів всіх рівнів. Акцентується увага на творчо-креативній моделі вчителя нового покоління та системі їх підготовки. Професійно-педагогічна майстерність подається як форма прояву творчо-креативної моделі вчителя нового покоління, а самореалізація педагога – як механізм формування професійно-педагогічної майстерності.
Проаналізовано ефективне розвивальне середовище в педагогічних навчальних закладах, пов’язане з застосуванням проблемного викладання матеріалу, із застосуванням інноваційних форм ведення занять, орієнтованих на пошукову та дослідницьку діяльність, розвиток творчого мислення та креативність у вирішенні проблем. Акцентовано увагу на виробленні у студентів вмінь по проведенню нестандартних уроків, чим набувається педагогічна майстерність та гарантується подальша педагогічна самореалізація.
Педагогічно-наукова складова самореалізації майбутнього педагога набуває змісту ще й за рахунок педагогічної практики та участі в студентських предметних олімпіадах, написаннях наукових робіт на всеукраїнські та міжнародні конкурси – це закріплює в студентів переконаність у необхідності самореалізаційного заглиблення за рахунок використання в університеті розвивального середовища. Запропоновано механізми змістового наповнення розвивального середовища за рахунок використання інформаційних технологій, набуття навичок комунікаційних, продуктивних, автономіських, психологічних, моральних компетентностей.
7
Tambovtsev, V. L. "On scientific validity of Russian science policy." Voprosy Ekonomiki, no. 2 (February 28, 2018): 5–32. http://dx.doi.org/10.32609/0042-8736-2018-2-5-32.
Повний текст джерелаАнотація:
На основании анализа большого числа эмпирических исследований, где выявлены последствия мер научной политики, реализуемой во многих странах, в статье показано, что проводимая в России государственная науч- ная политика включает инструменты, препятствующие достижению декла- рируемых в ней целей. Установлено, что лишены научных оснований такие компоненты отечественной научной политики, как механизмы повышения публичной подотчетности науки, намерения финансировать исследования в основном на конкурсной основе, стремления развивать науку преимущест- венно в университетах (силами преподавателей), а также тренд к укрупнению исследовательских организаций.
8
Минаева, Элеонора Юрьевна. "Стратегии сохранения и отмены прямых выборов глав муниципальных образований в России". Мир России 31, № 2 (24 квітня 2022): 97–117. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2022-31-2-97-117.
Повний текст джерелаАнотація:
По сравнению с выборами назначение как механизм контроля элит имеет ряд преимуществ для обеспечения их сплоченности и поддержки действующего режима. В связи с этим большинство российских региональных властей, получивших возможность самостоятельно определять «дизайн» исполнительной власти на местном уровне после реформы местного самоуправления в 2014–2015 гг., оказалось нацелено на замену прямых выборов руководителей муниципалитетов фактическими назначениями. Тем не менее отмена прямых выборов глав муниципалитетов не всегда возможна и выгодна региональной власти. На примере нескольких муниципалитетов Амурской области и Республики Бурятия с опорой на материалы интервью данная работа показывает, что ключевым условием, позволяющим заменить прямые выборы мэров новой конкурсной процедурой, является лояльность муниципального совета, которая обеспечивается за счет доминирования партии «Единая Россия». В этом случае фактическое назначение используется или для того, чтобы продлить политическое «выживание» действующего лояльного главы, который потерял способность переизбраться электоральным путем, или для устранения нелояльного инкумбента. Исключения составляют мэры с сильными «политическими машинами»: они по-прежнему могут рассчитывать на сохранение выборов, если удовлетворяют интересы региональной администрации. Оппозиционные муниципальные советы препятствуют замене выборов назначениями, поскольку по новой конкурсной процедуре избрание кандидатов от оппозиционных партий практически невозможно. В этих условиях региональной администрации также проще поддерживать выборную модель, поскольку она делает мэра независимым от оппозиционного совета, но в то же время дает возможность региональной власти кооптировать его ресурсы в единую вертикаль.
9
Новиков, Сергей Вячеславович. "ЦЕЛЕВОЕ ПРОГРАММИРОВАНИЕ ФЕДЕРАЛЬНЫХ КОНКУРСНЫХ ПРОГРАММ". Региональные проблемы преобразования экономики 1, № 7 (2 жовтня 2018): 57. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-7-57-62.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. В настоящее время система государственной поддержки, регулирования и финансирования инновационных проектов занимает одно из приоритетных мест в экономике современной России. Данные процессы непосредственно связаны с проведением конкурсных процедур, реализацией которых от лица государства занимаются профильные ведомства, например, через федеральные целевые программы. Достаточно часто просматривается пересечение проектов и программ и, как следствие, двойное финансирование новаций, заложенных в конкурсных заявках. Целью работы является исследование межпрограммных взаимосвязей конкурсных проектов в контексте эффективного использования бюджетного финансирования. Соответственно, вопросы централизованной координации таких процессов являются определенно актуальными [1, 12, 13]. Метод или методология проведения работы. Данное исследование основывается на общенаучной методологии, которая предусматривает применение комплекса теоретических построений, включающего: инновацию, общую теорию управления, системный анализ. Результаты. В статье изложены преимущественно концептуальные и частично методические результаты, связанные с координацией мер и мероприятий государственного стимулирования субъектов российской производственно-хозяйственной деятельности в виде формирования и реализации комплексированных федеральных целевых программ, имеющих характер инновационных (полностью или частично). Доказана необходимость применения методов целевого программирования в целях обеспечения межпрограммной гармонизации и координации конкурсных проектов и программ. Область применения результатов. В результате проведенного анализа ряда федеральных целевых программ получены результаты, подтверждающие заявленные проблемные вопросы. Соответственно, в первую очередь заинтересованность в привнесении управленческих новаций в координации конкурсов на выполнение государственных контрактов в области инноваций имеется у следующих категорий управленческого персонала [5, 6, 9]: – профильным уполномоченным федеральным органам исполнительной власти Российской Федерации введение координационных межпрограммных мер поможет добиться максимального снижения срока окупаемости государственных инвестиций; – участникам-предприятиям научно-технологического комплекса России для успешного выполнения государственного контракта; – предприятиям, осуществляющим мониторинг реализации соответствующих проектов – для более комплексного и продуктивного учета выполнения контрактных обязательств по коммерциализации результатов интеллектуальной деятельности. Указанные лица имеют как объективную, так и субъективную заинтересованность [16, 17, 22]. Выводы. Программные цели многих обязательных для гармонизации федеральных целевых программ непредставительны, не могут быть достигнуты, внутрипрограммно и межпрограммно конфликтны и дисгармонируют с ожидаемыми результатами их выполнения. Кроме того, они не допускают объективной проверки степени достижения целей [2]. Соответственно, в обеспечение повышения эффективности программно-целевого управления целесообразно ввести механизмы межпрограммного координирования.
10
Vatseba, T. S. "ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ І ТУРУ ОЛІМПІАДИ З ЕНДОКРИНОЛОГІЇ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Медична освіта, № 1 (12 липня 2018): 64–67. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.9220.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – підвищення мотивації студентів до участі в наукових змаганнях та представлення власного досвіду проведення І туру олімпіади з ендокринології в ІФНМУ.
Основна частина. Проведено І тур олімпіади з ендокринології в ІФНМУ. Через інформаційний сайт університету повідомлено про оголошення конкурсу серед учасників. Створена компетентна комісія з професорсько-викладацького складу кафедри. Визначена структура конкурсу: відповіді на теоретичні питання (однакові для всіх учасників), комп’ютерний тестовий контроль підвищеної складності “Невідкладні стани в ендокринології”, практичні навики біля пацієнтів. Кожним членом комісії проведене незалежне оцінювання рівня піготовки учасників відбіркового туру. Переможцями визначені студенти з отриманими максимальними балами. Здобуте призове ІІ місце в ІІ турі олімпіади з ендокринології одного з переможців І відбіркового туру – винагорода за працю для студентів та гордість для університету.
Висновок. Олімпіада – механізм формування кадрового потенціалу в різних сферах людської діяльності. Проведення І туру олімпіади в ІФНМУ з ендокринології в рівнозначних умовах для учасників за описаною структурою – важливий досвід та шлях до вдосконалення конкурсних змагань.
11
Podliesnyii, S. V., Yu O. Yerfort та A. N. Stadnik. "Дидактичні та акмеологічні аспекти роботи з талановитими студентами в рамках олімпіадного руху з теоретичної механіки". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 171–80. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)171.
Повний текст джерелаАнотація:
Подлєсний С. В., Ерфорт Ю. О., Стадник О. М. Дидактичні та акмеологічні аспекти роботи з талановитими студентами в рамках олімпіадного руху з теоретичної механіки // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 171–180.
Розвиток інноваційної високотехнологічної економіки передбачає підготовку фахівців, що володіють знаннями, вміннями, навичками в своїй професійній галузі і високим рівнем творчих здібностей (креативності). Система вищої освіти спрямована на виявлення талановитих студентів і роботу з ними. Організація проведення олімпіад з теоретичної механіки є однією з форм виявлення обдарованих студентів і розвиненню їх творчого потенціалу. В статті розглянуті дидактичні і акмеологічні аспекти цієї роботи. Розглянуті задачі і функції олімпіад та їх мета, запропоновані напрямки вдосконалення організації та проведення олімпіад. Наведені базові принципи виявлення молодих талантів, обґрунтована необхідність і наведені рекомендації щодо супроводу творчого розвитку студентів, підбору і методам вирішення креативних завдань, способи мотивування студентів, критерії оцінок конкурсних завдань. Підходи до розробки олімпіадних завдань з теоретичної механіки повинні відповідати певним психолого-педагогічним та методичним критеріям. Викладені вимоги до викладачів, що займаються підготовкою студентів до участі в олімпіадах. Ефективно розвивати творчі здібності студентів в системі підготовки до участі їх в олімпіадах з теоретичної механіки може тільки зацікавлений і професійно компетентний викладач, який володіє певними уміннями і навичками, здатний мотивувати студента. Правильно вибудовані навчальні, соціальні, емоційні, змістовні та динамічні мотиви, відповідальне ставлення студента до навчального процесу є запорукою очікуваного результату. Авторами видані навчальні посібники по розв'язанню задач з теоретичної механіки підвищеної складності, які мають стати методичною підтримкою в системі підготовки студентів до участі в олімпіадах. Авторами розроблена методика виявлення студентів, з якими буде продовжена робота з підготовки до участі в олімпіадах
12
Чорний, Віктор. "ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ". Public management 24, № 4 (20 березня 2020): 291–99. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-291-299.
Повний текст джерелаАнотація:
Теоретично обґрунтувано становлення та розвиток механізмів державного регулювання у сфері боротьби з корупцією.
Проаналізовано, що яскравим показником дієвості функціонування дер- жавної служби та ефективності розвитку країни є здатність держави проти- діяти розгортанню корупційних схем в урядових структурах. Така тенденція в Україні спонукатиме до вдосконалення системи державної служби та від- криє нові перспективи для членства у Європейському Союзі.
Підтверджено, що перші вияви корупції зустрічались ще й у первісному суспільстві, що, швидше за все, пов’язані саме з язичницькими віруваннями. У ті часи люди були повністю залежні від сил природи, тому, за рахунок при- несення жертв і подарунків, намагалися задобрити богів.
Визначено, що саме у Вавилоні було вперше у світі законодавчо вста- новлено засади боротьби з корупцією, що найчастіше виявлялася у судовій владі. Такий документ називався — закони Хаммурапі і датувався ХVІІ ст. до н. е. Доведено, що корупційні правопорушення зустрічалися найчастіше в діяльності воєноначальників та представників чиновницького апарату. Тож, щоб уникнути корупційних виявів, склад посадових осіб органів публічної влади формувався на конкурсній основі. Головною умовою для отримання посади була освіченість особи, а отримання освіти могли собі дозволити ли- ше заможні громадяни, тому клас чиновництва формувався тільки із замож- них членів суспільства.
Зазначено, що часи епохи Середньовіччя характеризуються підвищен- ням ролі церкви у державі, тому представники релігійних верхівок володіли незліченними багатствами та матеріальними благами, через що, тут, також, процвітала корупція. Хоча в католицизмі вона вважалася виявом гріховнос- ті й суперечила основам християнського віровчення, історія, все ж таки, вка- зує на численні факти торгівлі індульгенціями та церковними санами.
13
Сизова, Екатерина Сергеевна. "Критерии и методы сравнительного анализа вариантов реализации проекта строительства или реконструкции объекта инфраструктуры здравоохранения с использованием механизмов государственного заказа и государственно-частного партнерства". Public-Private Partnership 2, № 4 (31 грудня 2015): 175. http://dx.doi.org/10.18334/ppp.2.4.35336.
Повний текст джерелаАнотація:
Автором разработана методика оценки целесообразности применения механизмов ГЧП для создания или реконструкции объекта инфраструктуры здравоохранения, основанная на использовании качественных критериев и позволяющая осуществить выбор оптимальной формы реализации проекта создания объекта инфраструктуры здравоохранения с проведением сравнительного анализа ряда альтернатив, включающих как механизмы ГЧП, так и традиционные государственные закупки. К данным критериям относятся: заинтересованность участников рынка в реализации проекта, их готовность конкурировать и предлагать более выгодное для государства распределение рисков по проекту; наличие у публичного партнера опыта реализации проектов ГЧП; возможность применения более инновационных технологий для реализации проекта частным партнером в рамках ГЧП по сравнению с государственными закупками; существенность транзакционных издержек, связанных с необходимостью проведения конкурсных процедур по проекту и привлечения внешних консультантов; окупаемость проекта за счет оказания платных медицинских услуг потребителям; развитость законодательства в сфере ГЧП и отсутствия юридических рисков, связанных с реализацией проекта ГЧП; развитость медицинской инфраструктуры и наличия аналогичных медицинских центров; наличие средств в бюджете для финансирования проекта; стоимость привлечения заемных средств частным инвестором.
14
Іваненко, Олена. "ДИСФУНКЦІЇ БЮРОКРАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ОКРЕМІ ПИТАННЯ". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 98–111. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-98-111.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджується природа і сутність бюрократії як явища дер- жавно-політичної дійсності. Наголошується, що протягом тривалого часу концепція бюрократичного управління визналася найбільш раціональною та ефективною у європейській традиції державного управління. Проте на сьо- годнішній день відсутній єдиний підхід щодо розуміння сутності бюрократії, а також її співвідношення із такими поняттями, як державне управління, пу- блічний менеджмент, апарат державної влади тощо. У зв’язку з цим, як ніко- ли, актуалізуються наукові розвідки в частині дослідження природи та сут- ності бюрократичного управління, що, своєю чергою, сприятиме уникненню в подальшому термінологічної та світоглядно-ідеологічної плутанини.
На сьогодні в наукових колах існує два діаметрально протилежних підхо- ди до визначення бюрократії як явища державно-правової дійсності: перший підхід є квінтесенцією аналізу антибюрократичної марксистської критики, яка, навіть, в сучасних умовах не втратила своєї актуальності, а її базові поло- ження становлять науковий інтерес при вивченні проблематики державно- го управління; сутність стисло зводиться до фіксації дисфункцій державної управлінської системи; сутністю другого підходу є ототожнення останнього з державним управлінням, коли бюрократія розуміється як раціонально ор- ганізована система державного управління, яка створює найефективніший механізм реалізації управлінських рішень.
Запропоновано в подальшому виходити з розуміння бюрократії як струк- турованої та ієрархічно вибудованої системи висококваліфікованих спе- ціалістів інтелектуальної праці, які мають високий рівень професійної під- готовки, інтелігенте походження, незаплямовану репутацію, ідеологічне виховання в дусі пріоритетності загальнодержавного добробуту, признача- ються на посади за результатами конкурсних відборів та якісно здійснюють свою професійну діяльність на виконання функцій держави. Наголошується на тому, що усі “негативні” ознаки бюрократичного управління, які виокрем- люють науковці, слід розглядати як дисфункції бюрократії. Таким чином, переносячи акцент із боротьби з бюрократією, увагу потрібно зосередити на виявленні негативних факторів здійснення державного управління та вироб- ленні шляхів їх подолання.
15
Люшин, М. О., та В. М. Люшина. "ЕЛЕКТРОННЕ ПОРТФОЛІО ЯК ФОРМА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПРАЦІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 198–203. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-30.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто сутність та особливості електронного портфоліо (далі – е-портфоліо) викладача/вчителя як технології фіксування результату його професійного розвитку. Визначено методичні підходи до конструювання та використання портфоліо за технологією науково-методичного супроводу з метою впровадження в практику післядипломної педагогічної освіти. У нашому розумінні е-портфоліо – сформована викладачем/ учителем в електронному вигляді добірка матеріалів, що свідчить про його педагогічну майстерність. Запропоновано структуру е-портфоліо, яка співвідноситься з трьома рівнями методичної діяльності викладача/вчителя (проєктувальним, виконавським, рефлексивним) і дає можливість фахівцю відповідально й творчо підійти до узагальнення, систематизації та презентації набутого професійного досвіду. Е-портфоліо демонструє стиль та вміння педагогічного, науково-педагогічного працівника закладу освіти вибирати стратегію і тактику професійної поведінки, а також дає змогу проаналізувати власні можливості та досягнення і краще підготуватися до реалізації певних функцій, як-от: тьютора, ментора, консультанта, коуча, фасилітатора. У процесі теоретичного дослідження проблеми та за результатами аналізу педагогічної практики з’ясовано, що електронний варіант портфоліо – це публічна інформація, яка працює на викладача/вчителя, може стати підґрунтям для участі в конкурсних, грантових програмах і має низку переваг: поліфункціональність, оперативність, яскравість, наочність, інтерактивність, ергономічність, відкритість і прозорість. Пропонована методика конструювання е-портфоліо характеризується єдністю умов, мети, змісту, форм, методів, прийомів, технологій і засобів, зокрема онлайн-інструментів, орієнтованих на оцінювання роботи викладача/вчителя із самоосвіти, характеру його діяльності, відстеження творчого і професійного зростання, сприяння формуванню навичок рефлексії (самооцінки). Виконане дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми, зокрема подальшого вивчення потребують питання розроблення дієвих механізмів формування й оцінювання е-портфоліо викладачів/учителів за освітніми галузями (технологічною, інформатичною, соціальною і здоров’язбережувальною, громадянською та історичною тощо).
16
Терницький, С. М. "ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІПОНЯТТЯ «ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ НА ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ»". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 4(29) (21 квітня 2020): 45–48. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).432.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу наукових поглядів вче-них запропоновано авторське визначення поняття «принципи проведення конкурсу на державну служ-бу». Ґрунтуючись на аналізі існуючих норм і провівши паралель між процесуальним законодавством і цими нормами, ми виокремили такі процесуальні принци-пи: рівності, відкритості, змагальності, об’єктивності і неупередженості конкурсної комісії. Наголошується на доцільності законодавчого закріплення відповідних принципів. Визначено, що конституційні засади орга-нізації та функціонування сучасного державно-владно-го механізму – права і свободи людини і громадянина, принципи правової, демократичної держави, дер-жавний устрій, міжнародні норми – є пріоритетними у визначенні моделі державної служби та її принципів. З’ясовано, що Конституційні принципи, принципи трудового права і державного управління як основні по-ложення, що визначають об’єктивні закономірності та напрями реалізації державної влади, функцій і завдань її органів, впливають на становлення і розвиток дер-жавної служби, службово-трудових відносин, забезпечують їх планомірний розвиток на основі зв’язків, що виникають між окремими державними інституціями, та внутрішніх зв’язків, що мають місце у діяльності окремого органу чи його структурного підрозділу. Ок-реслено, що принципи, якими державні службовці керуються у своїй діяльності, є нормами їх поведінки, обов’язковими правилами для всіх державних орга-нів і державних службовців як в організаційному, так і у функціональному аспекті. Зроблено висновок, що під принципами проведення конкурсу на державній службі слід розуміти вихідні й основоположні заса-ди, ідеї, які лежать в основі здійснення відповідної діяльності. Їх дотримання має обов’язковий характер для всіх учасників відповідних правовідносин, що апріорі є запорукою для здійснення справедливого та якісного добору кадрів на службу. Констатуючи, що конкурс – це спеціальна процедура, варто виділити основні засади, властиві даному процесові.
17
І.П., Лопушинський, та Ковнір О.І. "Мобінг (цькування) в управлінні персоналом: механізми правового врегулювання в Україні та світі". Bulletin of the National University of Civil Protection of Ukraine. Series: Public Administration, № 1(14)2021 (2021). http://dx.doi.org/10.52363/2414-5866-2021-1-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються теоретичні засади існування такого вкрай небезпечного соціального явища, як мобінг (цькування) на роботі (як вертикальний, так і горизонтальний);показано, що в українському суспільстві наразі зростає психологічний пресинг на працівників через часом некомпетентних керівників, їхні особисті амбіції (босинг), брак робочих місць, прагнення окремими недобросовісними і малокомпетентними працівниками незаслужено посістибільш перспективне й краще оплачуване місце, перманентне зростання безробіття (навіть офіційного), яке наразі ускладнене ще й епідемією COVID-19; досліджено історію вивчення та описання мобінгу; доведено, що, крім вертикального і горизонтального мобінгу, у наших реаліях має місце й інституціональний мобінг, під яким науковці розуміють моральне переслідування працівників, у тому числі й на публічній службі, з використанням таких інститутів, як конкурси, щорічна оцінка, атестація персоналу, кваліфікаційні іспити, розгляд службових спорів, службові розслідування тощо; висвітлено міжнародне та європейське законодавче забезпечення запобігання та протидії мобінгу; показано, що тенденції українського законотворчого процесу свідчать про те, що Українська держава намагається послідовно проводити політику із забезпечення права на повагу до честі й гідності особи; водночасдоведено, що у вітчизняному законодавстві питання протидії мобінгу не знайшло свого належного закріплення; проаналізовано перспективне нормативно-правове забезпечення подолання мобінгу; дано рекомендації органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо можливих шляхів не лише покарання за мобінг, а насамперед його запобігання в установах, організаціях та на підприємствах різних форм власності.
18
Стройко, Тетяна, та Віталій Буркун. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОНЦЕСІЇ ЯК ЕЛЕМЕНТ РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Економіка та суспільство, № 31 (28 вересня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-31-72.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто напрями державного регулювання концесії як елементу розвитку інфраструктури національної економіки. Обгрунтовано методи державного регулювання розвитку інфраструктури через комплекс інструментів регулювання. Досліджено трактування понять – «державно-приватне партнерство», «концесія». Доведено, що беззаперечним лідером у вартісному вираженні реалізованих проектів державно-приватного партнерства на європейських ринках є сфера інфраструктури, а в кількісному – сфера освіти. При цьому, як вбачається з міжнародної практики, найбільш розповсюдженою формою реалізації проектів державно-приватного партнерства є концесія. Внесення змін до законодавчого забезпечення механізму концесії дозволило чітко визначити критерії для оцінки конкурсних пропозицій: внутрішня норма прибутку, надійність механізму фінансування, вартість інвестицій, обсяги можливої державної підтримки. Законодавчо закріплено можливість широкого набору інструментів державної підтримки. При цьому основна роль держави в розвитку інфраструктури в сучасній економіці полягає у виявленні переваг для кінцевого споживача, оцінці соціально-економічних ефектів розвитку інфраструктури та розробці ефективних інструментів на стратегічні перспективу. До останніх можна віднести: прийняття стратегічних інфраструктурних рішень компаніями з державною участю, регулювання діяльності монопольних секторів в частині розвитку інфраструктури, формування міжрівневих загальнодержавних та регіональних інструментів ефективного розвитку інфраструктури, формування зрозумілих і прозорих інституцій на існуючих та нових ринках транспортних послуг. Інфраструктура не повинна створюватися заради інфраструктури, тобто основний акцент не повинен ставитися на кількісні показники – кілометри нових доріг, залізниць, збільшення потужності морських портів тощо. Новітня інфраструктура в цілому і кожен проект зокрема, – повинні бути прив'язані до конкретних результатів з позиції задоволеності користувачів та внеску у досягнення мети і конкретних завдань соціально-економічного розвитку країни. Доцільність і пріоритетність транспортних проектів і регуляторних змін слід оцінювати крізь призму внеску в прискорення економічного зростання і конкретних позитивних змін для користувачів. Це не означає, що всі транспортні проекти повинні вирішувати виключно з точки зору стимулювання економічного зростання – у багатьох проектів є суто технологічні або соціальні аспекти. Але найбільш пріоритетними повинні стати ті, які дозволяють підвищити продуктивність економіки, її інвестиційну привабливість, внести значний вклад в розвиток людського капіталу.