Статті в журналах: "Конкурентні сили"

1

Povna, Svitlana. "МІЖРЕГІОНАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДЕРЖАВ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ВИСНОВКИ ДЛЯ УКРАЇНИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(20) (2019): 72–79. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-4(20)-72-79.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено сутність та роль у сучасному світі міжрегіональних економічних зв’язків. Визначено найбільші торговельні партнери України. Проаналізовано динаміку сальдо експорту-імпорту товарів і послуг України. З’ясовано, що міжрегіональні зв’язки є потужним інструментом, який треба правильно використовувати, оскільки він може призводити не лише до позитивних, але й до негативних результатів. При створенні міжрегіональних зв’язків необхідно стежити за балансом експорту-імпорту (торговельним дефіцитом), а також прагнути використовувати й розвивати власні конкурентні переваги. Ефективність міжрегіональних економічних зв’язків перебуває в прямій залежності від стадії розвитку країни. Для країн, що розвиваються, проблеми можуть викликатися високою часткою експорту сировини. Для розвинутих країн проблеми викликаються високою вартістю робочої сили. На сьогодні конкурентоспроможність України зумовлена передусім низькою вартістю робочої сили, але це не є довготривалою перевагою. Тому в цей час бажано розвивати промисловість та послуги, які володіють новітніми технологіями, включаючи смарт-спеціалізацію, та можуть забезпечити високі конкурентні позиції України на світовому рівні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Рахматуллина, Елена Сергеевна, та Елена Александровна Добросердова. "Оценка конкурентных позиций предприятия как элемент разработки стратегии". Russian JOurnal of Entrepreneurship 17, № 5 (18 березня 2016): 621. http://dx.doi.org/10.18334/rp.17.5.34988.

Повний текст джерела

Анотація:

Устойчивое конкурентное состояние предприятия залог его успешности. При разработке стратегии необходимо оценить возможных конкурентов и место предприятия в отрасли. Для определения влияния движущих сил на предприятие можно использовать модель Портера. Для определения основных конкурентов - АВС-анализ и многоугольник конкуренции. Указанные инструменты стратегического анализа могут послужить базой определения конкурентных позиций предприятия в целях разработки стратегии его дальнейшего развития.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Grebenshchikova, L. S., and N. M. Yakushev. "Definition of Competitiveness of the Enterprise Using the Five Forces of M. Porter." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 3 (October 6, 2017): 51. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-3-51-53.

Повний текст джерела

Анотація:

Рассмотрен анализ пяти конкурентных сил Майкла Портера для строительной организации с точки зрения применения систем автоматизированного проектирования (САПР). В настоящее время созданы программные комплексы, обеспечивающие автоматизацию рутинных процедур и операций, таких как подготовка текстовой документации, преобразование технических чертежей, построение графических изображений и т. д. Для определения уровня конкуренции применена методика анализа отрасли и выработки стратегии предпринимательства, разработанная Майклом Портером в Гарвардской школе бизнеса в 1979 г. Анализ проводится для идентификации благоприятных возможностей и опасностей, с которыми может столкнуться компания в отрасли. М. Портер предложил «модель пяти сил», которая аргументирована тем, что чем выше давление со стороны выделенных факторов, тем меньше у компании возможности увеличивать прибыль. Компания, изменив свою стратегию, может воздействовать на эти силы в свою пользу. Конкурентные силы сгруппированы в пять направлений: 1) рыночная власть поставщиков; 2) рыночная власть покупателей (заказчиков); 3) появление продуктов-заменителей; 4) выход на рынок новых участников-предприятий; 5) конкурентная борьба. Описаны силы и как они влияют на строительные организации. Анализ представлен в табличной форме.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Скруг, Валерий Степанович. "Оценка отраслевых конкурентных позиций (на примере ООО Завод «Краски КВИЛ»)". Экономика. Информатика 47, № 4 (11 березня 2021): 759–70. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0932-2020-47-4-759-770.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье представлены результаты оценки конкурентных позиций отрасли на примере компании лакокрасочной отрасли. Проанализировано влияние внешних и внутренних факторов на конкурентный потенциал компании. Анализ и оценка движущих сил в отрасли были выполнены на модели «5 конкурентных сил» Майкла Портера. Дана систематизация характеристик управления компанией в конкурентной среде. В рамках исследования определены такие проблемные стороны регионального холдинга в современной конкурентной среде, как отсутствие эффективного стратегического развития, ориентированного на узкий сегмент; не в полном объеме проводится эффективная работа отдела продаж; прослеживается низкий уровень рентабельности продаж; низкая доля рынка. Среди положительных сторон отмечены эффективная политика диверсификации, широкий и глубокий диапазон ассортимента выпускаемой продукции; использование современных технологий в производстве; построение эффективной системы мотивации; тенденция роста рентабельности производственной деятельности. На основе оценки конкурентных позиций Завода «Краски КВИЛ» разработаны рекомендации по повышению его конкурентоспособности.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Ковтун, О. І. "ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО СЕКТОРА В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЇХ ВИХОДУ ТА ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 42–51. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Питання управління конкурентоспроможністю вітчизняних агропідприємств та їх продукції на світовому ринку, яке зводиться до її (конкурентоспроможності) забезпечення, підтримування та розвитку, пов’язане насамперед із з’ясуванням поняття конкурентоспроможності та її адекватною оцінкою, оскільки ефективно управляти можна лише тим, що об’єктивно оцінено з позицій переваг і недоліків. У статті запро-поновано авторський погляд на категорію “конкурентоспроможність підприємства”. “Конкурентоспромож-ність підприємства” нами потрактовано як оціночні категорію і критерій щодо можливостей створювати підприємством конкурентні переваги за критичними факторами успіху в конкретному галузево-ринковому сегменті (ГРС) певного бізнесу та адаптуватися до змін цього бізнес-середовища і на цій основі досягати там кращих результатів, ніж діючі чи потенційні конкуренти.У контексті такого трактування конкурентоспро-можності підприємства в майбутніх публікаціях нами будуть розглянуті альтернативні методики її оцінки та універсальний механізм її забезпечення (як сукупність засобів, форм і заходів) у межах певного інтегровано-го (ресурсно-ринкового) підходу, який повинен для кожного конкретного підприємства персоніфікуватися в залежності від галузево-ринкового сегмента його бізнес-діяльності, специфіки ланцюжка вартості формуван-ня споживчої вартості продукту бізнесу цього підприємства (коротко - ланцюжка вартості) та його конку-рентної позиції в конкретному ГРС, оціненої за відповідною методикою, вибір якої продиктований насамперед наявністю відповідної (необхідної для оцінки конкурентної позиції підприємства, його конкурентної сили, тоб-то конкурентоспроможності за даною методикою) інформації про цей ГРС ведення бізнесу. В якості ключо-вого аспекту й етапу в процесі управління конкурентоспроможністю підприємства, який охоплює питання її оцінки, забезпечення, підтримки та розвитку, розглянуто процедуру її оцінки. Проаналізовані різноманітні підходи, методи і методики до проведення її оцінки як в тактичному, так і в стратегічному контекстах. Власне, адекватно оцінена конкурентоспроможність підприємства з огляду його конкурентної позиції в ГРС, з одного боку (ринковий аспект), і з огляду його специфіки ланцюжка вартості, з іншого (ресурсний аспект), дозволяє визначити адекватні заходи щодо підвищення його конкурентоздатності в певному бізнесі на кон-кретному ринку. Цьому мають слугувати розглянуті та проаналізовані в цій статті альтернативні методи, методики та показники оцінки конкурентоспроможності підприємства, які можна застосувати для визна-чення рівня та параметрів конкурентоспроможності вітчизняних агропродовольчих підприємств з огляду на можливості і загрози, обумовлені провадженням ними бізнесу в умовах зовнішньоекономічної лібералізації (як прояву економічної глобалізації) як в межах національного, так і в масштабах світового ринку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Полухина, Ирина Валерьевна. "ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ, ЗАНИМАЮЩЕЙ ДОМИНИРУЮЩЕЕ ПОЛОЖЕНИЕ НА РЫНКЕ". Современная экономика: проблемы и решения 2 (20 березня 2017): 151–69. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2017.2/1607.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель: развитие конкурентоспособности в организациях, занимающих доминирующее положение на различных рынках, являющихся важным направлением всестороннего и комплексного экономического анализа. Обсуждение: в предположении, что организации, занимающие доминирующее положение на товарных рынках в меньшей степени обеспокоены развитием своих конкурентных преимуществ, автор обосновывает пограничные ситуации, когда рыночная сила конкурентов может укрепиться, систематизирует источники развития (поддержания) конкурентных преимуществ. Их использование позволит вне зависимости от времени соответствовать ожиданиям покупателей, обеспечивать высокое качество продукции (работ или услуг), использовать передовые технологии и разработки в отрасли, обеспечивать стабильное развитие бизнеса и рабочие места. Результаты: авторами предложена группировка подходов к определению конкурентоспособности, систематизированы источники повышения конкурентных преимуществ организации. Раскрыты организационные аспекты экономического анализа конкурентоспособности и экономические интересы пользователей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ЮЛДАШЕВ, Олексій. "ПРО КОНЦЕПЦІЮ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ МАЙБУТНЬОГО". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки 59, № 1 (23 лютого 2022): 50–61. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2020.1.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Освіта, з позицій суспільства, є основним засобом розвитку гуманістичної сутності людини. Це по-перше. По-друге, суспільство, держава забезпечує соціальний захист населення від безробіття шляхом надання освітніх послуг, підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці. По-третє, відбувається задоволення потреб суспільства в продуктивній силі. Звичайно ж, щоб освіта стала такою цінністю, необхідно створити в суспільстві достатньо конкурентні умови для використання цієї сили. Інакше будемо формувати соціальний капітал для інших країн. Наявність згаданих умов необхідно для боротьби з міграцією, втратою «робочих рук», «витоком мізків». І ще важливий аспект державно-громадської цінності освіти. Вона є (у всякому разі, повинна бути) джерелом інноваційного розвитку економіки, інформатизації суспільства. Для того, щоб освіта стала такою, потрібна не просто її модернізація і / або інтеграція в європейський, світовий освітній простір. Необхідні нові підходи, перехід від традиційного підходу до інноваційної освіти, що забезпечує розвиток творчих здібностей, націленість на пошук і використання інновацій як в змістовному наповненні навчальних програм так і в засобах навчання. Метою дослідження, результати якого викладені в даній статті, є розробка (на концептуальному рівні) моделі управління якістю освіти і науки, концепції їх реформування. Вищезазначена концепція може інтерпретуватися як одна з умов вирішення найважливішої державної проблеми – прогресуючого економічного і технологічного відставання України в області інновацій від високорозвинених держав. з усіма наслідками економічного і політичного характеру. Не менш важливою проблемою, вирішення якої також залежить від ефективності, якості і прозорості вищої освіти в Україні, є проблема забезпечення сталого розвитку. Відомо, що катастрофи людство уникне через створення нешкідливих для біосфери ноотехнологій. Саме на це повинно бути спрямований потенціал освіти і науки України. Авторами дослідження, результати якого подано в цій статті, розроблені і концепція освітньої діяльності, і проекти рішень найбільш важливих проблем. Це внутрішні і зовнішні проблеми життєдіяльності нашої держави. До внутрішніх, найбільш важливим, першочерговим ми відносимо дві проблеми: 1) мінімізація корупції в органах державної влади, зростання ефективності економічного управління і 2) судова реформа. На вирішенні цих проблем наполягають і громадяни країни, і наші зарубіжні партнери. Від розв’язання цих проблем залежить не тільки успішність країни (прихід зовнішніх інвестицій, підняття рівня життя людей), але і, скажемо прямо, її виживання. Щодо зовнішніх проблем, то найбільш важливими є: повернення окупованих територій, забезпечення безпеки, суверенітету і цілісності України. Підходи до кардинального вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем, що пропонуються нами – це низка тем, які могли б викладатися в рамках напрямів підготовки студентів університету майбутнього.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Летняков, Денис Эдуардович, та Наталья Николаевна Емельянова. "Стратегии «мягкой силы» в постсоветской Центральной Азии: Россия vs США, Китай, Индия". Мир России 26, № 4 (25 вересня 2017): 118–42. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2017-26-4-118-142.

Повний текст джерела

Анотація:

Денис Эдуардович Летняков – кандидат политических наук, научный сотрудник, Центр теоретической и прикладной политологии РАНХиГС; старший научный сотрудник, Институт философии РАН. Адрес: 119571, Москва, проспект Вернадского, 82, стр. 1. E-mail: letnyakov@mail.ru Наталья Николаевна Емельянова – кандидат политических наук, научный сотрудник, Институт философии РАН; доцент ФГБОУ ВО ГАУГН. Адрес: 109240, Москва, Гончарная ул., д. 12, стр. 1. E-mail: nata.emelyanova86@gmail.com Цитирование: Летняков Д.Э., Емельянова Н.Н. (2017) Стратегии «мягкой силы» в постсоветской Центральной Азии: Россия vs США, Китай, Индия // Мир России. Т. 26. № 4. С. 118–142. DOI: 10.17323/1811-038X-2017-26-4-118-142 Сегодня о «мягкой силе» в России говорят и пишут очень много. Гораздо реже можно встретить работы, в которых анализировались бы конкретные вопросы, связанные с реализацией российской «мягкой силы»: каким образом действуют структуры, созданные для ее продвижения (Россотрудничество, Фонд «Русский мир», Фонд им. А.М. Горчакова); есть ли у России конкурентные преимущества в сравнении с другими странами в этом аспекте; как необходимо выстраивать стратегию российской «мягкой силы» применительно к конкретным регионам мира. Авторы статьи ставят своей целью ответить на эти и некоторые другие вопросы, обращаясь к такому важному для нашей страны региону, как Центральная Азия. Помимо этого, в работе проводится сравнительный анализ политики «мягкой силы», которую осуществляют в Центральной Азии другие мировые и региональные игроки – США, Китай и Индия. В итоге делается вывод, что Россия пока еще располагает в регионе значительными ресурсами «мягкой силы», однако все они основаны, главным образом, на наследии советской эпохи, а потому России крайне важно выработать четкую стратегию осуществления своей soft power, каковой уже обладает большинство ее конкурентов в Центральной Азии.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Ялунина, Екатерина Николаевна, та Наталья Анатольевна Фотеева. "Методы оценки конкурентоспособности дошкольного образовательного учреждения". Creative Economy 10, № 7 (31 липня 2016): 779. http://dx.doi.org/10.18334/ce.10.7.35362.

Повний текст джерела

Анотація:

Высококонкурентоспособное дошкольное образовательное учреждение в современных условиях его развития – основа предоставления качественных образовательных услуг потребителю. При разработке управленческих решений необходимо оценить важных конкурентов и место учреждения в образовательной отрасли. Для определения влияния движущих сил на учреждение можно использовать предложенную авторскую блочную модель критериев и показателей конкурентоспособности дошкольного образовательного учреждения. Указанная модель может служить базой для определения конкурентных позиций дошкольного учреждения в целях разработки стратегии его дальнейшего развития.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

О. В., ТАРАСЕНКО, та КУМАЧОВА А. С. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНСТИТУЦІЙ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 90, № 1 (19 травня 2021): 5–15. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2021.90-1-01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються підходи до визначення критеріїв ефективності інститутів. Аналізуються підходи неокласичної теорії, неоінституціоналізму, теорії організації, поведінкової економіки до визначення ефективності. У статті показано, що внаслідок того, що інститути є результатом дії стихійних конкурентних сил і усвідомленої діяльності економічних агентів щодо підвищення якості кооперації, можна формулювати критерії ефективності інститутів. Відзначається суттєвий недолік існуючих підходів до оцінки ефективності інститутів, який полягає в ігноруванні при аналізі нерівномірності розподілу переговорного потенціалу між економічними агентами. Доведено, що у разі невідповідності розподілу вигод від створення інституту існуючого розподілу переговорної сили, більш сильна сторона мотивована створювати неформальні інститути, які, скорочуючи індивідуальні трансакційні витрати, збільшують громадські.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Щетинина, Елена Александровна. "РЕЗЕРВЫ КОРПОРАТИВНОЙ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ: МЕТОДЫ АНАЛИЗА И ОЦЕНКИ". Современная экономика: проблемы и решения 3 (20 квітня 2019): 97–107. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2019.3/2066.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель: развитие научно-методического инструментария диагностики и раскрытия конкурентных резервов корпораций как крупных, диверсифицированных и высокоинтегрированных структур, имеющих рычаги существенного влияния на общественную безопасность, коллективный спрос, уровень жизни и деятельности, состояние бизнеса и социума, а также природную среду. Обсуждение: бизнес-система современной корпорации, которую мы хотим видеть опорной, и прежде всего, в России – феномен насколько не изученный, настолько и чрезвычайно сложный, многомерный, обладающий – по идее – признаками новых социально-экономических моделей прогрессирующего типа и неклассическими источниками экономического роста. Но ее конкурентная сила возникает и реально проявляется только при условии, что корпоративная конгломерация будет соблюдать универсальные законы и неотъемлемые принципы-постулаты развития сложных биосоциотехнических систем, не разрушая равновесия в своей деловой «экосистеме». Результаты: обоснованы и апробированы инструменты анализа и оценки резервов корпоративной конкурентоспособности на основе конструктивного использования концепции социально-этичного маркетинга и экспликации категории «ожидания сообщества». Подтверждена гипотеза о том, что специфические свойства корпорации как кооперативной структуры порождают приращение специфических резервов ее конкурентоспособности.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Bochko, O. Yu, та U. V. Rosola. "АНАЛІЗУВАННЯ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 77–86. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.77-86.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття розкриває стан ринку нерухомості України загалом та Волинської області. Актуальність дослідження ринку нерухомості зумовлена тим, що він характеризується нерівномірним розвитком його сегментів, недостатнім рівнем державної підтримки та необхідністю високого рівня платоспроможності споживачів, а це в свою чергу викликає зацікавленість різних державних органів, верств населення, організацій до вивчення даної проблеми. Метою написання статті є дослідити стан ринку нерухомості України загалом та Волинської області зокрема. В процесі написання статті авторами було використано наступні методи дослідження: індуктивний, дедуктивний – для збору, обробки та обґрунтування загальної кількості будівельних підприємства, які функціонують у Волинській області; економічного аналізу та порівняння – для аналізування ринку нерухомості України загалом та Волинської області; графічний – для наочного відображення динаміки зміни індексу цін на первинному та вторинному ринку житла в Україні за 2015-2020 рр., а також при унаочненні обсягу реалізованих послуг сфери нерухомості у Волинській області; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і формування висновків. Досліджено динаміку зміни індексу цін на первинному та вторинному ринку житла в Україні за 2015-2020 рр, що вказує на постійні темпи зростання цін, особливо у 2020р. Охарактеризовано ринок нерухомості Волинської області за наступними напрямами: економічні характеристики галузі, аналіз конкурентів та конкурентного середовища, рушійні сили, конкурентна позиція основних гравців (стратегічних груп), ключові фактори успіху, перспективи галузі і її загальна привабливість. Систематизовано будівельні підприємства, які працюють на території Волинської області. Подано динаміку обсягу реалізованих послуг сфери нерухомості у Волинській області. Досліджено вплив чинників на попит та пропозицію ринку нерухомості. Наукова новизна статті полягає у новизні отриманих у процесі його проведення результатів щодо останніх тенденцій ринку нерухомості Волинської області. Поширена інформація сприятиме більш ґрунтовному розумінню сучасного стану та розвитку ринку нерухомості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Паулик, А. Я. "ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 86–90. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасних умовах усе більшої актуальності набувають питання забезпечення конкурентоспроможності окремих регіонів. Конкурентоспроможність економіки регіону зазвичай розглядається як її здатність продукувати товари та послуги на основі максимального залучення в економічні процеси та ефективного використання тих факторів виробництва, якими володіє певна територія. Досягнення конкурентоспроможності економіки регіону можливе у разі ефективного використання наявних та створення нових конкурентних переваг. Розвиток конкурентних переваг залежить переважно від природних ресурсів та умов (їх наявність та ефективність використання), кількості та якості робочої сили, рівня розвитку науки в регіоні, рівня освіти, ступеня взаємодії науки та виробництва тощо. Посилення ролі регіонів у розвитку держави та їх активна участь у міжнародних економічних процесах зумовлюють необхідність удосконалення методів оцінки рівня конкурентоспроможності економіки регіонів. Особливого значення набуває застосування міжнародної практики визначення рівня конкурентоспроможності економіки окремих територій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Толбатов, Андрей, Сергей Толбатов, Владимир Толбатов, Александр Вьюненко та Светлана Виганяйло. "СТРАТЕГИЧЕСКОЕ УПРАВЛЕНИЕ КАК ФАКТОР ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ". Modern engineering and innovative technologies, № 10-02 (31 грудня 2018): 34–39. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-10-02-026.

Повний текст джерела

Анотація:

Економічна безпека підприємства забезпечує здатність підприємства до розвитку, підвищення конкурентоспроможності своєї продукції, утримання позиції підприємства на конкурентних ринках, силу та економічний потенціал підприємства для протидії негативному вп

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Kopiika, Mariia. "«ГОСТРА СИЛА» В СТРАТЕГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ КИТАЮ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 68–80. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-68-80.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено концептуальні й прикладні аспекти «гострої сили» Китаю як нової технології впливу в міжнародній політиці, що спрямована на досягнення конкурентних переваг за допомогою інформаційних операцій, кіберзагроз і маніпулювання новинним контентом мас-медіа й соціальних мереж, проаналізовано зміни в стратегії інформаційної безпеки Китаю з огляду на використання такого інструментарію, як сучасна форма політичної діяльності держави в міжнародних відносинах. Інструментарій «гострої сили» може включати спроби окремих міжнародних акторів управляти інформацією про себе в мас-медіа, освітніх і культурологічних системах іншої країни аби ввести в оману або розділити громадську думку в обраній країні чи відвернути увагу від негативної інформації про себе. Зокрема, китайські урядові інституції здійснюють підтримку своєї політики та інформаційної безпеки шляхом нейтралізації критики Китаю за межами країни, намагаються впливати на міжнародну взаємодію через «гостру» дипломатію, яка зумовлюється ідеологією, що підтримує привілеї державної влади над особистою свободою і є принципово ворожою для відкритих дискусій та незалежної думки. З’ясовано, що Китай має різні позиції щодо політики «гострої сили» як складової частини інформаційної безпеки на міжнародному й національному рівнях, що зумовлюється технологічними інноваціями в телекомунікаціях та соціальних медіа, які вважаються викликом для глобальної демократії, проведення відповідної правової міжнародної політики та ефективного співробітництва. Уключення контенту «гострої сили» до стратегії інформаційної безпеки Китаю свідчить про спрямоване позиціонування політики країни у світі, оперативне реагування щодо забезпечення національних інтересів і формування прийнятної для Китаю громадської думки щодо ролі держави в процесах глобального управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Данилов, Юрий Алексеевич. "Глобальная конкурентоспособность национального финансового рынка и меры по ее повышению". Russian Journal of Entrepreneurship 16, № 24 (31 грудня 2015): 4459. http://dx.doi.org/10.18334/rp.16.23.2155.

Повний текст джерела

Анотація:

В настоящей статье предложено дополнить анализ глобальной конкурентоспособности посредством экзогенных параметров (реализован в рейтингах глобальной конкурентоспособности национальных финансовых рынков и/или международных финансовых центров) оценками конкурентной силы «постфактум». Автором также проанализированы государственные программы мер по формированию международных финансовых центров и/или повышению глобальной конкурентоспособности национальных финансовых рынков.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Пенязь, И. М., та I. M. Penyaz. "СОСТОЯНИЕ И ПРОГНОЗЫ РАЗВИТИЯ МИРОВОГО РЫНКА ВЫСОКОТЕХНОЛОГИЧНОЙ И НАДЕЖНОЙ АВИАЦИОННОЙ ТЕХНИКИ НА ДОЛГОСРОЧНУЮ ПЕРСПЕКТИВУ". Проблемы безопасности полетов, № 4 (2020): 21–25. http://dx.doi.org/10.36535/0235-5000-2020-04-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Современный авиационный рынок в силу продолжающейся либерализации и глобализации рынков авиастроения и авиаперевозок является международным. Прогнозирование развития надежной и высокотехнологичной авиационной техники мирового рынка является важным аспектом при разработке стратегии развития и конкурентной стратегии авиапроизводителя. Представлен обзор современного мирового авиационного рынка с прогнозированием его развития на долгосрочную перспективу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Marchuk, Lina Nikolaevna. "ОБЕСПЕЧЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ В СИСТЕМЕ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ". Научный взгляд в будущее, № 07-03 (12 грудня 2017): 20–27. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-07-03-028.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглянута така категорія як конкуренція, що є однією з рушійних сил розвитку підприємства. За долею умовності визначено чотири рівні конкурентних стосунків, що подалі розписані в роботі. Окрім економічного аспекту було визначено управлінський бі

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Дацій, Надія. "ГЛОБАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ЯК СТИМУЛ РОЗВИТКУ КРАЇНИ ТА ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ". Public management 19, № 4 (29 травня 2019): 94–106. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-4(19)-94-106.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтовано, що формування і реалізація політики відкри- тості української економіки передбачає пошук шляхів взаємовигідного міжнародного економічного співробітництва, захист інтересів національно- го ринку від несприятливого впливу світової кон’юнктури, підтримку віт- чизняних товаровиробників, здійснення заходів поміркованого протекціо- нізму. Визначено, що гобалізація актуалізує для регіонів та локальних спільнот необхідність визначення та розвитку стійких конкурентних переваг як кри- терію їх життєздатності в умовах глобальної конкуренції. Перетворюючи традиційні локальні ресурси на глобальні, глобалізація обумовлює поста- новку проблеми конкурентоспроможності регіону як його здатності відповідати на виклики глобального середовища шляхом створення та захисту унікальних локальних конкурентних переваг. Обґрунтовано, що формування та реалізація політики відкритості укра- їнської економіки передбачає пошук шляхів взаємовигідного міжнародного економічного співробітництва, захист інтересів національного ринку від не- сприятливого впливу світової кон’юнктури, підтримку вітчизняних товаро- виробників, здійснення заходів поміркованого протекціонізму. Доведено, що утворення зв’язків прикордонних регіонів у глобальному просторі пояснюється розширенням повноважень місцевих органів влади у міжнародних, зокрема, зовнішньоекономічних зв’язках. При цьому, в рамках глобалізації прикордонні регіони забезпечують інфраструктуру для перемі- щення товарів, капіталів та робочої сили. Як наслідок, покращується еко- номічне становище в тих регіонах, які були периферійними територіями і відставали у розвитку. Визначено, що важливим компонентом міжнародної економічної діяль- ності регіону є розвиток багатосторонніх форм економічного співробіт- ництва прикордонних регіонів сусідніх країн. Така робота починається зі встановлення пріоритетних напрямів співробітництва на базі визначення інтересів господарюючих суб’єктів. Значущість розвитку таких зв’язків пояснюється важливими інфраструктурними функціями прикордонних регіонів в міжнародній економічній діяльності держави: контролюючи- ми, бар’єрними, контактними та розподільчими. Утворення міжнародних зв’язків прикордонних регіонів пояснюється розширенням повноважень місцевих органів влади у міжнародних, зокрема, зовнішньоекономічних, зв’язках. При цьому, в рамках глобалізації прикордонні регіони забез- печують інфраструктуру для переміщення товарів, капіталів та робочої сили.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Пулатов, Зиявудин Ферзиевич. "А.В. ЧАЯНОВ – ТЕОРЕТИК И ОСНОВОПОЛОЖНИК СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОЙ КООПЕРАЦИИ В РОССИИ (К 130-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ ВЫДАЮЩЕГОСЯ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ЭКОНОМИСТА-АГРАРНИКА)". Региональные проблемы преобразования экономики, № 6 (3 вересня 2018): 28. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-6-28-37.

Повний текст джерела

Анотація:

Целью настоящего исследования является обобщение общепризнанного кооперативного учения выдающегося отечественного экономиста-аграрника мирового масштаба А.В. Чаянова, чьи теоретические взгляды и практические положения по широкому развитию разнообразных форм сельскохозяйственной кооперации не потеряли своей актуальности и по-прежнему остаются одними из магистральных направлений устойчивого ведения и эффективного функционирования агропромышленного производства. Поэтому в условиях рыночных отношений, растущей конкуренции и монополизации продовольственного рынка защита экономических интересов сельскохозяйственных товаропроизводителей, благодаря их активному участию в разнообразных формах кооперации, приобретает первостепенное значение. Методологией данной работы являлись классические труды А.В. Чаянова – лидера кооперативного движения, его талантливого идеолога, а также глубокие исследования блестящей плеяды отечественных ученых экономистов-аграрников, крупнейших теоретиков и практиков, усилиями которых Россия в конце XIX и начале XX в. занимала ведущие позиции по развитию сельскохозяйственной кооперации в мире. Результаты. В ходе исследования всесторонне проанализировано учение А.В. Чаянова о кооперации как наиболее ключевой и разносторонней форме общественного разделения труда, которая в современных условиях по мере развития производственных сил и совершенствования производственных отношений стала господствующей экономической категорией, охватывающей все сферы материального производства. Особенно это характерно для сельского хозяйства, которое в силу своей специфики в наибольшей степени привержено к совместной деятельности на основе разделения труда как важнейшего фактора существенного повышения его производительной силы, выражающейся наиболее рельефно в значительном росте объемов основных продуктов земледелия и животноводства при сравнительно низких издержках производства. Поэтому в условиях, когда сельскохозяйственные производители производят продукты питания и другие товары народного потребления не изолированно друг от друга, не в одиночку, а соединяясь соответствующим образом, кооперация становится одним из главных условий защиты их экономических интересов в конкурентной борьбе с монополией крупных субъектов агробизнеса. Область применения результатов. В современных условиях сельскохозяйственная кооперация в разных формах повсеместно стала магистральным направлением устойчивого и эффективного развития агропромышленного производства, что является самым ярким свидетельством жизненности и неопровержимости основных положений общепризнанного в мировом масштабе кооперативного учения А.В. Чаянова. Кроме того, востребованность его аграрно-экономической концепции о кооперации еще больше возросла в условиях рыночных отношений и растущей конкуренции между товаропроизводителями. Особенно это необходимо стало для многих регионов Российской Федерации в новых условиях хозяйствования, в т. ч. и для Дагестана, где образовавшиеся в ходе нынешней аграрной реформы сельскохозяйственные производственные кооперативы, крестьянские (фермерские) хозяйства, индивидуальные предприниматели и хозяйства населения носят преимущественно мелкотоварный характер. Поэтому большинство из них из-за отсутствия необходимой материально-технической базы не могут обеспечить свое нормальное развитие без участия в разнообразных формах кооперации, защищающих их экономические интересы и выполняющих те функции, осуществление которых не под силу отдельным товаропроизводителям. Выводы. Кооперация и агропромышленная интеграция являются закономерными и исторически проверенными на практике отечественного и мирового сельского хозяйства основными формами общественного разделения труда, неразрывно связанными с развитием производительных сил и совершенствованием производственных отношений. Поэтому создание в свете основных теоретических положений и практических рекомендаций кооперативного учения А.В. Чаянова демократического, саморегулируемого и устойчиво развивающегося агропромышленного комплекса, способного выдержать конкуренцию в условиях монополизации российского рынка продовольствия и непродовольственного сельскохозяйственного сырья, является важнейшей и самой неотложной государственной задачей, с решением которой всецело связано обеспечение производительной безопасности страны.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Докучаєв, Олег Володимирович, Марія Вікторівна Бондарчук та Катерина Андріївна Кучинська. "Тенденції забезпечення воєнної безпеки у воєнно-технологічній сфері. Світовий досвід інноваційної діяльності". Озброєння та військова техніка 32, № 4 (26 грудня 2021): 20–25. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.4(32).20-25.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній роботі авторами розглядається одна з суттєвих складових воєнної безпеки держави − воєнно-технологічна безпека, або воєнна безпека у воєнно-технологічній сфері. Показано, що суть воєнно-технологічного компонента воєнної безпеки полягає в забезпеченні паритету не сили, а безпеки. Особлива увага надається питанням світового досвіду з інтенсифікації інноваційної діяльності в оборонному комплексі держави. Показано, що повноцінне врахування загальносвітових тенденцій з розвитку інноваційної сфери оборонно-промислового комплексу та критичне використання позитивного досвіду розвинених країн, насамперед, США становить безперечний практичний інтерес для розвитку вітчизняного ОПК. Звичайно, при цьому необхідне повне врахування особливостей інноваційної сфери України, її інноваційної культури та основних конкурентних переваг. Матеріали статті можуть бути корисними для фахівців оборонної галузі України на первинних етапах формування заходів з забезпечення сучасного рівня воєнної безпеки держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Попова, С. В. "Современные проблемы экономического роста в странах с новыми рыночными экономиками". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 82, № 3 (2022): 89–92. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-02-2022-109.

Повний текст джерела

Анотація:

Стремление государств к экономическому росту требует проведение эффективной экономической политики, которая позволит снизить степень риска от участия в интеграционных процесса, особенно между развитыми и развивающимися государствами (странах с новыми рыночными экономиками). В этом взаимодействии происходит потеря самостоятельности более слабых в экономическом развитии стран. Позволяя иностранным инвестициям проникать на внутренний рынок, страна-реципиент получает базу своего дальнейшего развития, т.е. создается возможность применения инновационных технологий, индустриализации, совершенствования человеческого капитала, снижения безработицы и производства более дешевой (за счет рабочей силы) конкурентной продукции. Риск существует при рассмотрении экологической и социальной составляющей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Избаирова, Алия Сериковна. "К ВОПРОСУ О МЕЖДУНАРОДНЫХ ЛОГИСТИЧЕСКИХ СИСТЕМАХ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ". Вестник КазАТК 116, № 1 (15 березня 2021): 192–201. http://dx.doi.org/10.52167/1609-1817-2021-116-1-192-201.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматриваются развитие транснациональных корпораций, создание и развитие глобальных межгосударственных транспортно-логистических, телекоммуникационных, дистрибутивных макрологистических систем. Приведены основные движущие силы современной глобализации в логистике. Потенциал международной логистики должен быть направлен на достижение стратегических целей фирм и создание конкурентных преимуществ своих товаров. Для реализации глобальной логистики имеют процедуры дерегулирования, проводимые многими странами для снятия торговых, таможенных, транспортных и финансовых барьеров на пути развития международных торговых, социально-политических и экономических взаимоотношений. Успешно конкурировать на мировых рынках, глобальная компания должна постоянно внедрять новые технологии и инновационные идеи, направленные на повышение качества продукции, снижение издержек, удовлетворение потребностей покупателей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Глаголев, Сергей Николаевич, Владимир Леонидович Курбатов та София Мирославовна Бухонова. "ФРАНЧАЙЗИНГ КАК ОСОБЫЙ ВИД ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В УСЛОВИЯХ КОНКУРЕНТНОЙ СРЕДЫ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 11 (28 липня 2020): 298. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-11-298-304.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматривается ситуация, сложившаяся на российском рынке франчайзинга. Цель исследования заключается в определении основных направлений и форм оптимизации деятельности франчайзинга в предпринимательской деятельности. Метод или методология проведения работы. В работе использован метод теоретического обобщения – для уточнения понятийного аппарата франчайзинговой деятельности предприятия; статистического анализа – для группировки и сравнения эмпирических данных для исследования тенденций развития франчайзинговой деятельности; экспертного оценивания – для ранжирования; графический метод – для наглядного представления результатов исследований; методы анализа и синтеза – для разложения и сравнения факторов, влияющих на эффективное осуществление франчайзинговой деятельности. Результаты проведенного исследования могут быть использованы при анализе и прогнозировании франчайзинга в предпринимательской деятельности. Обобщающая оценка исследования позволяет сделать вывод, что развитие франчайзинговых отношений является одним из наиболее перспективных путей, которые могут обеспечить позиции малого и среднего предпринимательства, а это имеет положительное влияние как на развитие производительных сил, так и на российскую экономику в целом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Shelemba, M. M., та M. M. Shelemba. "Партійна конкуренція на виборах до Закарпатської обласної ради: емпіричний аналіз". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 2 (9 квітня 2018): 134–40. http://dx.doi.org/10.15421/171827.

Повний текст джерела

Анотація:

Виявлено регіональні особливості партійної конкуренції в Закарпатській області за результатами місцевих виборів в Україні у 2010, 2015 рр. Для аналітичної роботи використано графічний спосіб представлення конкурентності партій, що має назву методики Трикутника Нагаями. Встановлено, що вказана методика дозволяє оцінити комплексну картину стану партійної конкуренції на різних рівнях виборчого процесу, зокрема в рамках місцевих виборів. Дослідження дало можливість виявити характер партійної конкуренції між двома політичними силами, які зайняли провідні позиції в районах Закарпатської області під час місцевих виборів в Україні у 2015 р. За результатами даних місцевих виборів у Закарпатській області в 2010, 2015 рр. було з’ясовано, що в даному регіоні не відмічалось гострої конкурентної боротьби, явка виборців у 2015 р. порівняно з 2010 р. зменшилась більше ніж на 5%, у електоральному просторі прикордонних територій з Угорщиною посилились позиції партії національних меншин, у виборчих районах не сформувалось єдиної політичної сили, яка була б домінантною та отримала половину голосів виборців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Олими, Рауф Латифзода, та Анастасия Игоревна Комарова. "Роль предпринимательства в развитии рынка труда региона". Russian Journal of Entrepreneurship 17, № 22 (30 листопада 2016): 3241. http://dx.doi.org/10.18334/rp.17.22.37076.

Повний текст джерела

Анотація:

Глобализация и интеграция экономических процессов на различных уровнях, факторы внутренней и внешней среды оказывают существенное влияние на состояние и развитие рынка труда Республики Таджикистан и ее регионов. На современном этапе важную роль в развитии рынка труда региональной экономики, его сбалансированности играет предпринимательство. Предпринимательство способствует формированию конкурентной среды, мобильно реагирует на изменение ситуации на потребительском рынке страны и регионов, положительно влияет на уровень занятости населения, внедрение инноваций. Процессы, связанные с регулированием рынка труда, должны быть направлены на решение таких проблем, как сокращение безработицы и установление динамичного равновесия между спросом и предложением на рабочую силу, создание рабочих мест с достойными условиями и заработной платой.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Klyov, M. V., та V. O. Popov. "Експансія ринку освітніх послуг і економізація освітньої системи: соціологічний аналіз". Grani 18, № 1 (12 січня 2015): 99–103. http://dx.doi.org/10.15421/1715018.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті звертається увага на явище економізації та маркетизації, а разом з тим експансії ринку освітніх послуг. Зазначається, що університети та науководослідні інститути, лікарні і школи, збройні сили і церкви, газети і телевізійні станції, музеї та оперні театри – всі ці зовсім різні види організацій, а також ряд інших протягом останніх десятиліть були піддані економізації. Увагу авторів привертають поняття комодифікації (перетворення продукту в товар) по відношенню до нетоварного виробництва, квазітоварів, фіктивних товарів, реальних товарів і фіктивного капіталу. В цілому, аналізується розуміння ринкової економіки К. Поланьї, роль інформації, знань та інтелекту в постіндустріальній економіці. Стверджується, що в таких умовах знання набуває форму товару. Оскільки знання в сукупності виробляється і по суті не є дефіцитним (з економічної точки зору, це не є конкурентним), воно набуває товарну форму, будучи штучно дефіцитним. В статті зауважується, що ринковий тип мислення має глибокий вплив на систему освіти: тут від початкової до вищої школи мета навчання полягає в тому, щоб накопичити якомога більше інформації, головним чином, корисної для цілей ринку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Zhuk, Valeriy, Sergey Grinyavsky та Kateryna Nahirska. "СТРАТЕГІЧНЕ СУДЖЕННЯ БУХГАЛТЕРА". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (1 січня 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-31-37.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодення ведення господарської діяльності потребує прийняття своєчасних управлінських рішень. Для отримання даних, які слугуватимуть основою для їх реалізації потрібно достовірне та зрозуміле подання інформації. Виконавцем даної ланки є бухгалтери, які в силу своїх моральних, професійних та фахових переконань повинні на власне судження приймати важливі рішення, які матимуть кінцеве висвітлення в фінансовому результаті підприємства. Досягнення необхідного рівня конкурентної стратегії підприємства, економічної безпеки підприємства вимагає постійного моніторингу, контролю, оцінки і аналізу ризиків, які впливають на діяльність та розробку на цій основі заходів задля їх ліквідації, виконавцями чого і є бухгалтери. Саме тому необхідно дослідити сутність професійного судження бухгалтера в контексті стратегічного управлінського обліку в сучасній вітчизняній практиці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Бусарєва, Т. Г. "РОЛЬ ТА МІСЦЕ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ КОМПОНЕНТИ У ФОРМУВАННІ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ ТНК". Підприємництво та інновації, № 18 (30 червня 2021): 7–11. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Із розвитком продуктивних сил у конкуренції починають превалювати компетенції, визначені нематеріальними чинниками. Ще на початку 2000-х років лідируючі позиції на ринку займали транснаціональні корпорації, які орієнтувалися на конкурентні переваги, що сприяли розвитку сучасного технічного оснащення, кваліфікованому персоналу та гарантованому доступу до необхідних матеріальних ресурсів. Однак із розвитком нових технологічних укладів у результаті глобальних політичних та економічних процесів головною умовою успіху конкурентоспроможності ТНК стає наявність у компанії активів іншого роду, а саме нематеріальних активів, орієнтованих на превалювання інтелектуального капіталу, адже складність ведення бізнесу в сучасному світі зумовлена багатьма чинниками, зокрема постійно зростаючою конкуренцією (яка стала глобальною), використанням нових технологій, скороченням життєвого циклу продуктів, владою інформації, владою покупців, гнучкістю функціонування організації та бізнесу як ключового фактору розвитку, демографічними тенденціями. Можливість конвертації інтелектуальних ресурсів у товари і послуги, що володіють суспільною корисністю та додатковою вартістю, стає критичною компетенцією в сучасному бізнесі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Хорошавина, Н. С., and М. С. Абрашкин. "Integration of the concept of lean manufacturing and digital technologies of high-tech enterprises in modern conditions." Voprosy regionalnoj ekonomiki, no. 45(4) (December 15, 2020): 105–13. http://dx.doi.org/10.21499/2078-4023-2020-45-4-105-113.

Повний текст джерела

Анотація:

Цифровые технологии существенно влияют на мировой рынок, внося коррективы в расстановку сил на нем. Используемые ранее подходы к управлению бизнес-процессами становятся не актуальными в современных условиях. Без цифровизации наукоемкие производства будут не способны выдержать конкурентную борьбу, и вынуждены будут уйти с рынка. В то же время современные условия хозяйствования диктуют необходимость постоянного совершенствования бизнес-процессов наукоемких предприятий, их оптимизации. Данные принципы являются основой концепции бережливое производство, реализация которых становится более эффективной при условии использования цифровых технологий. В статье рассмотрены вопросы интеграции концепции бережливое производство и цифровых технологий на наукоемких предприятиях. Показан пример успешной реализации принципов данной концепции с использованием цифровых подходов к оптимизации бизнес-процессов наукоемкого производства. В современных условиях важнейшим активом любого предприятия, в том числе и наукоемкого производства, являются данные. Реализация принципов бережливого производства требует обработки значительного объема информации. Цифровые технологии позволяют анализировать информационные потоки в режиме реального времени, моделировать бизнес-процессы и тем самым, способствуют более качественному и оперативному принятию решений по оптимизации бизнес-процессов наукоемких производств. Только объединив принципы концепции бережливое производство и возможности, которые дает цифровизация, наукоемкие предприятия смогут не просто удержать свои конкурентные позиции на рынке, но и перейти на более качественный уровень своего развития. Digital technologies significantly affect the global market, making adjustments to the balance of power in it. Previously used approaches to business process management are no longer relevant in modern conditions. Without digitalization, high-tech industries will not be able to withstand competition and will be forced to leave the market. At the same time, modern business conditions dictate the need to constantly improve the business processes of high-tech enterprises and optimize them. These principles are the basis of the concept of lean manufacturing, the implementation of which becomes more effective when using digital technologies. The article deals with the integration of the concept of lean manufacturing and digital technologies in high-tech enterprises. An example of successful implementation of the principles of this concept using digital approaches to optimizing business processes in high-tech production is shown. In modern conditions, the most important asset of any.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Татаренко, Г. В., та Д. В. Татаренко. "КОДИФІКАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В КОНТЕКСТІ ОСТАННІХ ЗАКОНОДАВЧИХ НАПРАЦЮВАНЬ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (41) (20 травня 2021): 127–35. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-127-135.

Повний текст джерела

Анотація:

Необхідність внесення змін до трудового законодавства носить тривалий характер. Чинний Кодекс законів про працю (КЗпП) з моменту свого прийняття у 1971 році неодноразово редагувався, деякі з його положень через свою неоднозначність тлумачилися рішеннями Конституційного Суду. Актуальність прийняття нового трудового законодавства має політичну спрямованість, що підтверджується тим, що різні політичні сили пропонують свої варіанти змін. Реформи у сфері трудового законодавства стають важелями передвиборчих програм та обіцянок. Наразі парламентом зареєстровано декілька конкурентних законопроєктів у тому числі урядовий законопроєкт "Про працю" №2708, який активно обговорювався та критикувався громадськістю, особливо профспілками. До того ж постійні намагання прийняти новий головний нормативно-правовий акт в сфері трудових відносин підштовхують до аналізу відповідних проєктів з точки зору їх відповідності засадничим принципам кодифікації, що їх вивчають науковці, задля визначення помилок цих напрацювань та вироблення рекомендацій щодо їхнього усунення.У статті аналізуються наукові підходи до визначення переліку та сутності принципів і особливостей кодифікації трудового законодавства, що дозволило зробити висновки про непридатність окремих положень проєктів Трудового Кодексу для ефективного регулювання суспільних відносин. Ключові слова: трудове право, законотворчість, Кодекс законів про працю України, Трудовий Кодекс, соціально-трудові відносини, кодифікація трудового законодавства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Шевчик, Б. М. "КУЛЬТУРА, ІННОВАЦІЇ І ПРИБУТОК У СТАТИЧНІЙ ТА ДИНАМІЧНІЙ МОДЕЛЯХ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 45–54. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-06.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються особливості функціонування економічних систем з позицій їх статичної та ди-намічної ефективності. З’ясовується вплив панівної чуттєвої культури Заходу – нігілізму – на способи забез-печення прибутковості від економічної діяльності, зокрема через техногенез. Обґрунтовується неможливість вивести ідею розвитку з когнітивного патерна нормативного стандарту статичної ефективності – ринково-го гомеостазу. Ринок трактується як інформаційний механізм забезпечення інсайдерства нових комбінацій у режимі динамічної ефективності як єдиної умови прибутковості фірми. Прибуток трактується як дохід за виробництво інформації – міри знятої невизначеності упорядкованого буття, даного у пізнання через прояв-лення якісних властивостей до того не існуючих речей. Стверджується організаційний статус альфа-патерна шумпетерівського новатора у структурі тріалектичної патернальної конфігурації мікрорівня базових патер-нальних бізнес-тріад. Функцію бета-патерна виконує венчурний капіталіст, а гомеостатичного гама-патерна – маркетолог, який персоніфікує мету системи – розподіл і привласнення доходів від реалізації продукції на ринку. Інсайдерство нових комбінацій інноваційних впроваджень запускає кумулятивні кола зростаючої при-бутковості в режимі дифузії інновацій. Принцип розподілу тісно пов’язаний із ментальністю впроваджувачів: максимальний прибуток отримують впроваджувачі 1-2-го рівнів; конкурентна боротьба на ринку за-гострюється на 3-4 стадіях, а 5 категорія впроваджувачів уособлюють гомеостаз без прибутковості техно-логічного проекту в силу вирівнювання середньої норми прибутку. На стадії гомеостазу гама-патерн набуває статусу організаційного і апелює до ресурсу влади для патерналістських гарантій прибутковості. Культурні наративи ініціюють поведінкові патерни трансформації комерційної мрії у фінансові цінності шляхом зміни світу через ІТ-технології. Наголошується, що апеляція гама-патерна до послуг ресурсу влади відбувається на мезорівні патерна влади, який теж являє собою патернальну тріалектичну конфігурацію: альфа-патерн – знання, бета-патерн – сила та гама-патерн – багатство. Знання виступає організаційним патерном, бо воно пропонує нові проекти буття на основі розширених утилітарних сенсів людського існування. В індустріальну добу апеляція до влади породжувала авторитарні політичні режими та крупні монопольні об’єднання, а та-кож забезпечувала синхронізацію та стандартизацію виробництва і розподілу. Сучасна цифрова економіка являє собою інформаційну мережу асинхронних біфуркацій часового ландшафту, де стандартизація як факт успіху першопрохідця, що підлягає мімезису, спресовується в часі, поступаючись сегментації та персоніфікації інтелектуальних благ. Апеляція до ресурсу влади у постіндустріальній економіці формує особливий гомеоста-тичний патерн мезорівня базових патернальних тріад – “залізний закон олігархії”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Калашников, Игорь Борисович, Алла Владимировна Вавилина та Татьяна Николаевна Якубова. "Новый технологический уклад на пути становления инновационной экономики". Creative Economy 12, № 9 (30 вересня 2018): 1307. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.9.39422.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье дается теоретическое обоснование инновационным преобразованиям экономики России в ходе смены технологических укладов и мерам, обеспечивающим продвижение экономики к новой неоиндустриальной реальности. Технологический уклад рассматривается как особое технико-технологическое устройство производства стратегически важных промышленных изделий. В этом своем качестве он предстает как активизирующая база дальнейшего развития производительных сил общества, выявляются возможности формирования цифровой экономики и её инновационных и конкурентных преимуществ. В рамках использования системно-эволюционного и воспроизводственного методов исследования обосновывается зависимость процессов становления нового технологического уклада, смены стадий формационного развития и динамики формирования инновационной экономики. Технологическая база инновационной экономики рассматривается как структурное соотношение и воспроизводственное взаимодействие технологического и инновационного капитала, а структурно-инвестиционная политика направлена на сглаживание диспропорций отраслевого, технологического и пространственного характера.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Baigushev, Vladimir. "ФОРМУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ КОНФІГУРАЦІЙ СТАНУ РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(22) (2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-7-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Головна ідея статті полягає в розробленні підходу до процесу аналізу ринкового середовища на основі наявних його інтерактивних станів із подальшою кількісною оцінкою отриманої конфігурації такого середовища як об’єкта аналізу. В умовах зростаючої невизначеності ринкового середовища діагностика причин і майбутнього стану ринку має особливу актуальність. Наведено схеми методології процесу аналізу та оцінки стану конкурентних сил ринкового середовища в умовах невизначеності. Розроблено підсумкову таблицю оцінки стану основних параметрів зовнішнього середовища в сегменті галузі чорної металургії України – виробництво сталі та сталевого (чорного) металопрокату за 2014–2018 роки. На основі розробленого підходу наведено показники зміни виробництва сталі та прокату в сегменті за однакові періоди 2018–2019 років. Інтерактивний аналіз усього обсягу даних за 2014–2019 роки дало змогу зробити висновок про перехід ринкового середовища сегмента у відносно стабільний стан.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Зінорук, Лідія. "АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ БРЕНДИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 147–50. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-33.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено теоретичні питання що стосуються розкриття сутності бренду, брендингу та їх ролі в сучасній економіці. Проаналізовано ефективність брендингу на підприємствах легкої промисловості. Встановлено, що політика брендингу дозволяє виділити товари підприємства серед загальної маси товарів у свідомості споживача. Тому успішна політика брендингу є чинником підвищення конкурентоспроможності підприємства. Впливаючи на вибір споживачів, бренд є важливим чинником формування кола лояльних споживачів, дозволяє компанії зміцнити свої позиції на ринку, забезпечує стабільність грошових потоків та збільшує вартість бізнесу. ефективний брендинг забезпечує формування кола лояльних споживачів, дозволяє компанії зміцнити свої позиції на ринку, забезпечити стабільність грошових потоків, збільшити вартість бізнесу, тобто є ефективним засобом здобуття конкурентних переваг компанії на ринку. Відповідно, питання аналізу політики брендингу є невід'ємною частиною проблеми підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств і стає сьогодні одним з найактуальніших Автором визначено поняття бренду та брендингу. Визначено 5 українських мас-маркет брендів. Охарактеризовано вітчизняний ринок легкої промисловості, розкрито його риси, сильні та слабкі сторони. Розкрито роль ефективності брендингу в умовах глобалізаційного світу. Встановлено взаємозв’язок бренду та конкурентоспроможності підприємства. Автором доведено, що сьогодні підприємства легкої промисловості орієнтовані на споживачів, жіночу робочу силу та джерела сировини, тому вони загалом поширені по всій Україні. Однак легка промисловість завжди відставала від потреб суспільства з точки зору асортименту, якості та обсягів виробництва, і в наш час у умовах глибокої кризи її частка у промисловому виробництві скоротилася. Визначено, що ефективний брендинг забезпечує формування кола лояльних споживачів, дозволяє компанії зміцнити свої позиції на ринку, забезпечити стабільність грошових потоків, збільшити вартість компанії, тобто є ефективним засобом отримання конкурентних переваг для компанії на ринку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Гнатенко, Валерій. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". Litopys Volyni, № 22 (16 березня 2021): 88–92. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Економічна та інформаційна глобалізація світових відносин супроводжується створенням ефектив- них механізмів і засобів для інформаційного та фінансового впливу на партнерів і конкурентів у локальному, регіональному і глобальному масштабах. Метою таких дій, як правило, є зміна розподілу вироблених реальних благ на користь тих, хто розробляє, має і застосовує відповідні технології. Ситуація, що склалася, вимагає підвищення уваги до захисту державних інтересів від нових реальних і потенційних загроз, забезпечення інформаційної та економічної безпеки. Пережитий світом черговий етап технологічної революції в інформаційній сфері тягне серйозні зміни в суспільстві у цілому. Змінюється спосіб життя мільйонів людей. Процеси глобалізації зачіпають усе нові й нові сфери діяльності. Це стає актуальним й у сфері забезпечення національної безпеки, де чітко виділяється специфіка забезпечення інформаційної безпеки. Загрози економічній та інформаційній безпеці дуже різноманітні, не завжди їх можна класифікувати й систематизувати, оскільки динаміка розвитку суспільства та економіки постійно змінюють існуючі і ство- рюють нові загрози. До таких загроз можна віднести міжнародний кібертероризм, інформаційно-фінансові атаки та ін. Тяжкість наслідків реалізації економічних загроз залежить не тільки від сили джерела загроз, які прагнуть змінити стан держави, а й від непідготовленості державних систем до відбиття цих загроз. У сучасних нестійких турбулентних умовах, у світлі загострення проблеми взаємозв’язку інформаційної та економічної безпеки дуже важливо своєчасно виявляти й оцінювати виникаючі загрози економічній та інформаційній безпеці і на цій основі вживати необхідні заходи щодо запобігання загрозам, захисту інформаційних і економічних інтересів від потенційних джерел небезпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Данкевич, В. Є. "УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ ПРИ ВИХОДІ НА ЗОВНІШНІ РИНКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-03.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті обґрунтовано, що формування та підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва в Україні належать до пріоритетних завдань національного економічного розвитку. Це визна-чається винятковим значенням аграрного підприємства у забезпеченні сталого розвитку аграрного ринку, здійсненні зовнішньоекономічних зв’язків, формування продовольчої безпеки держави. Доведено, що, враховую-чи наявну кон’юнктуру світових продовольчих ринків, значення конкурентоспроможності підприємств аграр-ної сфери в умовах сучасної економіки незмінно зростає, набуває більшої необхідності насичення ринку сільсь-когосподарськими продуктами, покращення їх якості, розширення асортименту. Обґрунтовано, що ключове місце у підвищенні міжнародної конкурентоспроможності підприємств займає процес формування конкурен-тних переваг продукції, оскільки саме вони забезпечують їх передові позиції в галузі та важелі впливу на спів-відношення конкурентних сил. Встановлено, що наразі виникає об’єктивна необхідність у розробці ефективних управлінських методик підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції. Апробація підходів до управ-ління конкурентоспроможністю агропродовольчої продукції при виході на зовнішні ринки здійснена на прикладі ПСП “Троянівське”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Валевський, Олексій. "АРХЕТИПНА СКЛАДОВА В ЕЛЕКТОРАЛЬНОМУ ЦИКЛІ УКРАЇНИ У 2019 РОЦІ". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 71–86. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-71-86.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідницьке завдання публікації полягає в аналізі результа- тів виборчого циклу в Україні у 2019 р. (президентські і дострокові парла- ментські вибори) через призму соціокультурних архетипів К. Юнга. Необ- хідно було визначити причини перемоги кандидата Зеленського, який не мав політичного та управлінського досвіду над конкурентами, які тривалий період функціонували у сфері політики і управління. Доведено, що причиною результатів виборчого циклу стало соціально-економічна та інституційна криза, в якій опинилося українське суспільство. Наступною причиною стало падіння легітимності політичних та управлін- ських інститутів, викликане нездатністю до проведення успішних реформ. Аналізуються моделі позиціонування основних конкурентів під час ви- борчої кампанії. Показано, що безпрецедентний програш Порошенка спри- чинений тим, що суспільство не прийняло націонал-консервативну ідеологію. Виборці під впливом соціокультурних архетипів вибрали кандидата, який не був пов’язаний з політичним класом, приписуючи йому властивості, яких у нього не було. “Несистемний” кандидат став переможцем у виборчих перегонах тому, що суспільство перебувало у стані дезінтеграції інститутів і низької легітимності органів влади. Показано, що виборчий цикл 2019 р. символізує закінчення пострадян- ського періоду в історії України і початок деструкції адміністративно-олі- гархічної моделі. Політико-економічні групи, які прийшли до влади, взяли на озброєння доктрину “ринкового фундаменталізму” (або лібертаріанство). Робиться прогноз, що у перспективі реалізація цієї доктрини супроводжу- ватиметься закріпленням сировинної моделі економіки, експортом робочої сили і руйнуванням соціальних зобов’язань держави. Робиться висновок, що використання методології соціокультурних архе- типів дає ключ до розуміння безпрецедентних результатів виборчого проце- су в Україні в 2019 р.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Безхлібна, Анастасія. "СКЛАДОВІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРИМОРСЬКОГО РЕГІОНУ". ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, № 1(80) (25 березня 2021): 48–54. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2021.1(80).2238.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто проблеми визначення елементів конкурентоспроможності приморських регіонів. Виконано теоретичне узагальнення та порівняння елементів конкурентоспроможності за теоріями А. Маслоу (піраміда потреб та її інтерпретація щодо конкурентоспроможності регіону), М. Портера (модель п’яти сил конкуренції). Запропоновано розуміння механізму конкурентоспроможності приморських регіонів як взаємодії елементів: адміністрування, території, людей та процесів. Описано структуру конкурентоспроможності приморських регіонів. Зазначено, що їх специфіка полягає у забезпеченні конкурентної інфраструктури, туристсько-рекреаційного комплексу, комплексу природоохоронних та екосистемних заходів. Таким чином, описано елементи регіональної конкурентоспроможності (територія, люди, процеси, адміністрування й механізм взаємодії) та надано характеристику кожному з них. Територія регіону є «виправленою» умовою конкурентоспроможності й не може бути об’єктивно зміненою. Для аналізу цього елемента необхідно підходити з точки зору розміщення продуктивних сил, обробки та видобутку. Людські ресурси є «жорсткою» умовою конкурентоспроможності, тобто піддаються впливу й коригуванню, але з плином часу. Важливий показник цього елемента – індекс людського розвитку. Процеси відображають власне всі господарсько-економічні процеси створення, обміну, розподілу та споживання доданої вартості в регіоні. Будучи «жорстким» показником, цей елемент відображає продуктивність економіки регіону, його інноваційно-інвестиційний потенціал. Адміністрування є «м’яким» елементом конкурентоспроможності регіону й ґрунтується на розробленні та виконанні стратегічних регіональних рішень, затверджених регіональними й місцевими органами влади. Вивчення специфіки елементів конкурентоспроможності приморських регіонів дозволить удосконалити механізм взаємозв’язків між вищеназваними елементами. Розглянута структура конкурентоспроможності приморського регіону дозволяє через систему елементів зрозуміти її специфіку та вплив на національну конкурентоспроможність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Лупак, Р. Л., М. М. Сакаль та Д. Л. Тарасенко. "ЗМІСТОВО-ТИПОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНКУРЕНЦІЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 26 (2 липня 2020): 51–59. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-08.

Повний текст джерела

Анотація:

З’ясовано змістовну сутність поняття «конкуренція», виділивши низку тверджень науковців, які згруповано стосовно поведінкового, структурного та функціонального трактування. Встановлено, що серед учених-економістів немає єдиної думки щодо сутності категорії конкуренції та її співвідношення з іншими взаємозв’язаними категоріями. Запропоновано розглядати конкуренцію стосовно масштабів її відтворення та задоволення економічних інтересів кожного її учасника. Наголошено, що становлення конкуренції можливе лише за умов збалансованого поєднання приватних інтересів її учасників та публічних інтересів суспільства загалом. Узагальнено еволюційні зміни економічних учень конкуренції: від «теорії абсолютних переваг» до «теорії інтелектуального лідерства». Зроблено висновок, що конкуренція має як позитивні, так і негативні риси. Виділено функції конкуренції (регулюючу, алокаційну, інноваційну, адаптаційну, розподільчу та контролюючу), які визначають напрями забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Наголошено, що конкуренція як примусово-стимулююча сила змушує підприємство брати участь у конкурентній боротьбі і для цього постійно вести пошук ефективних способів досягнення лідерства. Удосконалено типологічні характеристики конкуренції, які, на відміну від наявних, ширше визначають сфери її впливу. Ідентифіковано форми конкуренції (функціональну, предметну, видову), за якими підприємства здійснюють вибір способів та інструментів для забезпечення власної конкурентоспроможності. Згідно з видами цінової (відкрита цінова, прихована цінова (конкуренція «за товар», конкуренція «за умовами продажу») та нецінової (добросовісна, недобросовісна) конкуренції визначено засоби забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Охарактеризовано позитивні та негативні аспекти цінової і нецінової конкуренції для підприємства у контексті вирішення ним завдань щодо формування достатнього рівня конкурентоспроможності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Овсянникова, Татьяна Юрьевна, Ольга Валерьевна Рабцевич та Ирина Владимировна Югова. "Диспропорции на рынке жилищных инвестиций: анализ причин и оценка последствий". Russian Journal of Housing Research 5, № 4 (30 грудня 2018): 453. http://dx.doi.org/10.18334/zhs.5.4.39694.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена исследованию рыночных диспропорций, присущих рынку жилищных инвестиций. Объектом исследования является рынок жилищных инвестиций, в рамках которого осуществляются инвестиции в воспроизводство жилищного фонда: производство, распределение, обмен, потребление и реновацию жилища. Целью исследования является выявление и анализ рыночных диспропорций на рынке жилищных инвестиций и оценка их последствий. Данный рынок играет особую роль в развитии национальной и региональной экономик в силу значительного мультипликативного эффекта, вызываемого инвестициями в воспроизводство жилища. Актуальность работы обусловлена выявленными негативными тенденциями в функционировании рынка жилищных инвестиций, проявляющимися в существовании структурных, воспроизводственных, количественных, ценовых, пространственных и других диспропорций в его развитии. Выявленные диспропорции являются следствием серьёзных деформаций производственных отношений на рынке жилья и неэффективных мер государственного регулирования. В то же время они приводят к новым диспропорциям, проявляющимся в низкой доступности жилья для населения, неблагоприятной конкурентной среде на рынке жилищных инвестиций, нарастающем износе существующего жилищного фонда, дисбалансе цен на рынке жилья и других. Выявление и оценка диспропорций на рынке жилищных инвестиций необходимы для корректировки государственной политики в сфере воспроизводства жилищного фонда, выработке эффективных мер воздействия государства на субъектно-объектные отношения с целью сбалансированного устойчивого развития рынка жилищных инвестиций и решения в стране жилищной проблемы. Ключевые слова

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Rud N. "БРЕНД ЯК НЕМАТЕРІАЛЬНИЙ АКТИВ В ІННОВАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ". Economic forum 1, № 4 (24 листопада 2021): 94–100. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-4-13.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті показано, що в сучасному конкурентному середовищі продовжується боротьба брендів, а не товарів, за їхнє місце у свідомості споживачів. Підприємства не формують потенціал стратегічного розвитку за рахунок бренда як нематеріального активу. Виділено нові категорії споживачів: людям необхідні прості, зручні і компактні речі (маленька квартира); екологи – обмеження споживання і збереження природи; екоактивісти – зниження шкідливих викидів в атмосферу (зменшення кількості відряджень, проведення Zoom – конференцій); питання харчування – більшість людей хочуть стати ваганами чи вегетаріанцями, їсти більше овочів і фруктів; прихильники повторного використання ресурсів, переробки матеріалів. Деталізовані визначальні характеристики поняття «бренд». Наведені підходи вчених до формулювання даного поняття. Запропоновано авторське визначення бренду як інтелектуальної власності (нематеріального активу), яка має певну вартість та відображає особливості товару, його унікальність і створює незабутнє враження у споживача. Виокремлено сфери сучасного використання бренду. Відмічено, що бренди створюються за допомогою інновацій і процвітають за наявності безперервного потоку інновацій. Саме нововведення викликають тимчасову конкурентну перевагу, оскільки інноваційна продукція викликає у споживачів відчуття, що бренд дійсно є лідером і спрямований на задоволення потреб споживачів. Процес бренд-менеджменту підприємства має спрямовуватись на зростання його сили та вартості. За цими основними характеристиками бренд-менеджменту можливо здійснити оцінку ефективності формування та використання брендів та марочного капіталу підприємства. Використання нематеріальних активів зростає з переходом конкуренції в нецінову форму. Для їх ефективного використання необхідно впроваджувати принципово нові способи обліку. Питання оцінки та відображення нематеріальних активів в обліку залишається до цього часу дискусійним. Доведено, що не існує реальної моделі обчислення вартості бренду; головним фактором недосконалості оцінки вартості бренду є відірваність його від звітностей компаній та не відображення таких нематеріальних активів на балансі компаній; форс-мажорні обставини мають безпосередній вплив на вартість матеріальних активів, в той час як нематеріальні активи не втрачають свою вартість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Tkach, Mykola, Sergey Yasenko, Ruslan Boyko та Dmytro Drynov. "Роль і місце систем автоматизації та інформатизації в розвитку потенціалу сектору безпеки та оборони". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 2 (30 квітня 2021): 222–30. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.19.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття є цікавою для фахівців в сфері військового управління, які займаються дослідженням проблем розвитку систем автоматизації діяльності збройних сил (ЗС) та автоматизованих систем управління (АСУ). Метою статті є дослідження тенденцій розвитку автоматизації та інформатизації в оборонній сфері держав світу та існуючого ринку інформаційних систем. В процесі досягнення мети дослідження використані наступні методи наукового пізнання: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, порівняння, системного підходу. В статті показано актуальність питань розвитку систем автоматизації та інформатизації в оборонній сфері. Наведено досвіт ЗС Російської Федерації (РФ) у впровадженні вказаних підходів та наголошено на критичній необхідності впровадження інформаційних систем в ЗС України, які повинні стримувати збройну агресію РФ. Проведено аналіз світових тенденцій розвитку ринку інформаційних систем, які повинні задовольняти оборонні потреби держав світу. У зв’язку з розвитком технологій, удосконаленню старих і створення новітніх зразків озброєння і військової техніки (безпілотні системи, космічні технології, мережецентричний підхід до побудови системи управління військами, штучний інтелект тощо), використання яких не можливе без впровадження сучасних інформаційних систем, наголошено на важливості їх впровадження в ЗС України з метою не допущення відсталості від світових тенденцій в конкурентній боротьбі армій світу. Особливо ці питання є важливими на фоні війни з РФ та інтеграції України з країнами-членами НАТО, які є передовими в світі за технологічними інноваціями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Шикеринець, Василь, Леся Польова та Андрій Зарічняк. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ КУЛЬТУРИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ". Public management 25, № 5 (29 грудня 2020): 269–81. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-269-281.

Повний текст джерела

Анотація:

Культура як незалежна сфера культурного будівництва ося- гає широке коло державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій. Пріоритетні напрями розвитку сфери культури окреслюють- ся цільовими загальнодержавними програмами. Сьогодні сфера культури в Україні вимагає не тільки збільшення бюджетного фінансування, а ще й суттєве покращення ефективності процесів. Національна політика на ре- гіональному рівні має на меті створити умови для підвищення конкуренто- спроможності регіонів як основи для їх динамічного розвитку та усунення значних міжрегіональних відмінностей. Загалом, організації сфери культу- ри, як правило, не в змозі покривати витрати, які потрібні на одного спожи- вача, за рахунок доходів, отриманих від нього. Організації сфери культури функціонують в умовах відсутності конку- ренції, що викликає ризик зниження якості пропонованих сервісів. Потрібно розуміти, що в силу специфіки функціонування сфери культури багато процесів у ній протікають стихійно, знаходяться поза межами державно- го регулювання, спираючись на закони соціальної самоорганізації людей. Водночас деякі аспекти культурної діяльності цілком підлягають держав- ному регулюванню і управлінню, гостро потребують зовнішнього стимулю- вання. У зв’язку з цим у межах державного управління сфери культури виникає дисгармонія між прагненням органів державної влади до адміністрування культурної діяльності, її зайвої регламентації і дерегулюванням, демокра- тизації, на яку орієнтовані неурядові організації, багато творчих колективів і творчі працівники. Регіональний культурний проект є принципово важ- ливою формою самовираження та самореалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Кварацхелия, Мурман. "МИР ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И ГРУЗИЯ". Society. Document. Communication, № 6/2 (3 липня 2019): 95–104. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-6/2-95-104.

Повний текст джерела

Анотація:

Глобальные преобразования в мире зависят от развитияинновационных процессов. Инновационная политика в Грузиинапрямую связана с международными тенденциями: созданиеновых или улучшенных продуктов, обеспечение маркетинга,привлечение инвестиций, создание ценной интеллектуальнойсобственности и многое другое.Уровень инноваций является очень важным показателем.Его уровень в странах определяется индексом инноваций,который имеет много компонентов. В этом отношении впятерку лучших в мире входят: Швейцария, Швеция,Великобритания, США и Финляндия. Грузия, как развивающаяся страна, занимает 64-е место среди 128 стран,что считаем положительным моментом. Следует отметить,что в этом отношении Грузия сталкивается со многимипроблемами. Это, прежде всего, проявляется в инновационномразвитии, человеческом капитале, исследованиях, знаниях ивысоких технологиях в долгосрочной перспективе.Грузия, экономика которой является частью мировойэкономики, создает новые стратегии, основанные на новыхинновационных системах. Именно из-за существенныхструктурных изменений в процессе глобализации развиваетсяинновационная экономика.В Грузии уже видятся контуры с точки зрения будущихинноваций, которые будут иметь наибольшее влияние накачество интеллектуального капитала. Биотехнологическиеотрасли, автомобилестроение, простые моделикоммуникации, альтернативные источники энергии,современная медицина, нанотехнологии и т. д. развиваютсясамыми быстрыми темпами.Такой революционный скачок инноваций продиктованпрогрессом теории конкурентных преимуществ. Это связанос нововведением мирового рынка. Перспективы Грузии подостижению высокой конкурентоспособности на мировомрынке позволяют развивать интеллектуальный капитал,который является одной из движущих сил прогресса страныв ближайшем будущем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

РУДЕНКО, Лариса, та Людмила БОРОВИК. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (17 травня 2022): 134–47. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.982.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах культурно-економічної і політичної кризи у суспільстві спостерігається загострення міжособистісних, міжкультурних, міжетнічних стосунків, неузгодженість інтересів особистості та спільноти, зростання конкурентної боротьби в усіх галузях життєдіяльності. Відповідно помітно зростає роль служб соціального захисту населення, надання йому кваліфікованої соціально-психологічної допомоги, що потребує посилення уваги закладів вищої освіти до якісної підготовки майбутніх фахівців цієї сфери, основний зміст професійної діяльності яких полягає у контактуванні з людьми. Зважаючи на це, одним із ключових векторів освітнього процесу в закладі вищої освіти вважаємо формування й розвиток високого рівня комунікативної культури фахівців соціального захисту, зокрема навчання професійної комунікації у конфліктних ситуаціях. У статті розглянуто конфлікт як елемент суспільної взаємодії, що генерує та розвиває тенденції до збалансування сил у певному соціальному середовищі, та закономірний компонент професійної діяльності фахівців соціального захисту; висвітлені конструктивні функції конфлікту, які забезпечують його продуктивність щодо оптимізації міжособистісних взаємин, сприяння самовдосконаленню особистості фахівця і підвищення якості його професійної діяльності. Розкрито сутність раціонально-інтуїтивного методу подолання конфліктів на основі залучення “соціального інтелекту” (Дж. Г. Скотт), яка полягає в дотриманні основних принципів спілкування та здатності застосовувати алгоритм дій для попередження конфліктної ситуації. Висвітлені окремі методичні аспекти підготовки майбутніх фахівців соціального захисту до ефективної професійної комунікації в імовірних конфліктних ситуаціях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Кушниренко, М. Р., та Е. А. Спасский. "Рекомендации по совершенствованию внешнеэкономической и финансово-кредитной макроэкономических политик России в целях развития ГЦС в рамках обеспечения национальных экономических интересов на внутренних рынках". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 80, № 1 (2021): 120–40. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2021-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Сегодняшний этап развития характеризуется процессом глобализаций, отличительной чертой которой является формирование глобальных цепочек стоимости (далее – ГЦС) в сферах экономики, в том числе ее отраслях, отличных друг от друга. Участие во формирование ГЦС позволяет сформировать конкурентные преимущества отдельных хозяйствующих субъектов и государств в целом. Однако важно учитывать, что такие преимущества создаются благодаря осознанию всех организационных и технологических специфик отраслей, а также цепочек, которые они создают, своевременный анализ возможности применения Индустрии 4.0., реформирования сложившихся промышленных политик в пользу увеличения производственного потенциала, диверсификации бизнеса в рамках создания альтернативных источников энергии и реализации их распространения на создание дополнительных цепочек стоимости. В свою очередь ГЦС может и сформировать угрозы национальным интересам страны в силу вовлечения отечественных производителей на внешние рынки и привлечения иностранных компаний на внутренние, что создают дополнительную нагрузку на российские компании в рамках повышения уровня конкуренции в отдельно взятых отраслях, поэтому совершенствование внешнеэкономической и финансово-кредитной политик будет служить рычагом защиты для обеспечения защиты интересов хозяйствующих субъектов и государства в целом на внутренних рынках РФ. Внешнеэкономическая макроэкономическая политика России представляет важный механизм, за счет которого реализуется возможность достижения экономического роста, технологического развития государства, которое в свою очередь обуславливается повышением уровня жизни населения – рост благосостояния граждан, преимущественная конкурентоспособность отечественных производителей. В свою очередь направленность макроэкономической политики в области международной торговли можно выделить как 2 направления: внутренняя и внешняя экономические политики. Внутренняя торговля представляет собой черту протекционизма – защита интересов государства на международной арене. В свою очередь основной задачей внешнеэкономической политики является формирование таких условий хозяйствования, при которых экспортеры, импортеры – производители товаров и услуг, принадлежащие Российской Федерации, будут иметь конкурентные преимущества, повышая тем самым эффективность своей финансовохозяйственной деятельности и увеличивая долю в ВВП страны, что позволяет увеличивать темпы экономического роста государства, а также повысить потенциал хозяйствующих субъектов в рамках создания ГЦС. Выбранная нами тема очень актуальна в наше время, поскольку играет важную роль в существовании и процветании стран и населения. Современный этап развития мировой экономики характеризуется значительной трансформацией ключевых постулатов и изменением приоритетности отдельных факторов производства. Так, если на протяжении XX в. было характерно стремление к росту объемов производства и потребления товаров и услуг без учета экологических ограничений, то в XXI в. ввиду наступления экологического кризиса и осознания особой важности сохранения благоприятных экологических условий для обеспечения устойчивого развития произошла смена приоритетов в экономических политиках стран в сторону признания более значительной роли природного капитала. В то же время конкуренция на международных рынках в условиях истощения природных ресурсов привела к тому, что не природные ресурсы стали решающими для достижения конкурентных преимуществ в современных экономиках, а накопленные знания, информация и опыт, которые в совокупности формируют человеческий капитал, заложенный в основу экономического процветания ведущих стран мира, т. е. возникла необходимость поиска такого варианта построения национальных экономик, в рамках которого одновременно обеспечивалось бы наиболее эффективное использование природных и трудовых ресурсов. Сегодня мир находится на пороге «VI технологического уклада. Его контуры уже проявились в развитых странах мира, в первую очередь в США. Прогноз США «Глобальные тенденции 2030» предполагает, что некоторые области науки и техники будут доминировать в развитии мировой экономики к 2030 году: ITтехнологии; нано- и биотехнологии, наноэнергетика, молекулярные, клеточные и ядерные технологии, нанобиотехнологии; технологии автоматизации и производства (робототехника, автономные машины, аддитивное производство); ресурсные технологии (сокращение потребления материалов и энергии, создание материалов с заданными свойствами).; технологии здравоохранения (использование стволовых клеток, инженерия живых тканей и органов, реконструктивная хирургия и медицина). Обобщение достижений в этих областях должно в итоге обеспечить выход на принципиально новый уровень в системах управления, общества и экономики – что обуславливает необходимость совершенствования макроэкономической политики России. Прогнозисты предполагают, что при сохранении нынешних темпов техникоэкономического развития VI технологический уклад окончательно сформируется в 2020 году и вступит в фазу зрелости в 2040-х годах. Рассматривая финансово-кредитную политику, то она представляет собой совокупность форм, методов и инструментов регулирующего воздействия на социальноэкономические процессы, связанные с реальным денежным оборотом. Финансово-кредитная политика может осуществляться путем государственного регулирования финансовой деятельности той или иной сферы. Методы государственного финансового регулирования могут быть как прямые, так и косвенные. Для того, чтобы дать конкретные рекомендации по совершенствованию государственного регулирования необходимо выбрать сферу регулирования. Также важно отметить, что в рамках темы исследования было выявлено, что именно взаимосвязь данных видов макроэкономической политики позволит Российской Федерации эффективно обеспечить защиту национальных экономических интересов на внутренних рынках в рамках создания ГЦС РФ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Чупандина, Елена Евгеньевна, та Александра Васильевна Кузёмкина. "АНАЛИЗ НЕКОТОРЫХ ХАРАКТЕРИСТИК БИЗНЕС-МОДЕЛИ АПТЕКИ-ДИСКАУНТЕРА". Современная экономика: проблемы и решения 8 (20 вересня 2018): 68–76. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2018.8/1949.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель: анализ ряда характеристик бизнес-модели «аптеки-дискаунтера» на примере розничного сектора фармацевтического рынка Воронеж- ской области. Обсуждение: ввиду общего осложнения экономической обстановки, отмечаемого в последние годы и проявляющегося в падении реальных доходов населения и общем росте цен, население Рос- сии стало искать пути экономии на потребляемых товарах. До недавнего времени возможность экономии через использование торговых организаций «низких цен», позиционирующих себя как «дискаунтеры» была распространена в продовольственном сегменте и сегменте бытовой техники. В последние годы данная тенденция была перенесена на фармацевтический рынок и продемонстрировала успешность функционирования. Несмотря на то, что «аптеки-дискаунтеры» яв- ляются относительно новым явлением для фармацевтического рынка, как и любые другие коммерческие организации, они преследуют получение прибыли. Изучение особенностей функционирования аптечных организаций по бизнес-модели «дискаунтера» показало, что извлечение положительного финансового результата сопряжено с рядом особенностей их функционирования. С одной стороны, это необходимость поддерживать максимально низкий для локального рынка уровень цен, обеспечивающий высокий поток потребителей и высокую оборачиваемость товаров. С другой стороны — необходимость минимизации издержек за счет упрощения общего оформления аптечной организации, минимизации затрат на персонал и маркетинг. Агрессивная стратегия аптек-дискаунтеров на рынке построена на преднамеренном демпинге цен в целях завоевания рынка, вытеснения с него участников-конкурентов, что ведет к стремительному расширению бизнеса. Результаты: выявлены ключевые особенности функционирования аптечных сетей-дискаунтеров.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Зулгарін, Вадим. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОПОДАТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ". Актуальні проблеми політики, № 64 (23 січня 2020): 235–52. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.201.

Повний текст джерела

Анотація:

Кожна держава, в силу принципу державного суверенітету, наділена не-відчужуваним правом стягувати податки на підставі зв’язку суб’єкта чи об’єкта оподаткування з національною юрисдикцією (громадянство, місце проживання, місце здійснення діяльності тощо). Вихід із бізнес-процесів за межі однієї держави може подвоїти оподаткування. Для платників податків це означає погіршення їх конкурентної позиції, що суперечить сучасним принципам вільної торгівлі.Функціонування офшорних зон та так зване агресивне податкове плану-вання – прагнення бізнесу мінімізувати податкові навантаження шляхом штучного приєднання підприємств до найменш обтяжливих податкових юрисдикцій також негативно впливають на рівень податкових надходжень держав.В даний час питання оподаткування міжнародної торгівлі регулюються, головним чином, двосторонніми договорами, які базуються на Типових кон-венціях про уникнення подвійного оподаткування. Спроби розробити єдину конвенцію не були успішними навіть під егідою ООН. Сьогодні в результаті нового етапу розвитку цифрових технологій, таких як Інтернет-торгівля, Інтернет-банкінг, криптовалюта, виникає нагальна потреба вдосконалити діючі міжнародні договори та розробити універсальний інструмент регу-лювання міжнародного податку на торгівлю, особливо під егідою ООН та ОЕСР, але також за участі Світової організації торгівлі.Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування охоплю-ють, як правило, всі види податку на прибуток та податок на капітал і мають дві основні цілі: усунення подвійного оподаткування та боротьбу з ухиленням від сплати податків. Зазвичай вони містять трансакційні види податків та об’єкт оподаткування, опис конкретних податкових режимів, встановлених договором щодо окремих видів доходу (доходи від бізнесу, дивіденди, відсотки, роялті, заробітна плата тощо). Крім того, договорами передбачено порядок скасування подвійного оподаткування, права оподаткування якого зберігаються обома сторонами угоди та визначають конкретний порядок здійснення угоди.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Дем’яненко, Борис Леонідович, та Віра Миколаївна Дем’яненко. "«КИТАЙСЬКА МОДЕЛЬ (РЕФОРМ)» («ПЕКІНСЬКИЙ КОНСЕНСУС»): ПРИЧИНИ І СУТНІСТЬ СТРІМКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПІДНЕСЕННЯ КИТАЮ". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 8 (21 грудня 2021): 165–95. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.249046.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснено спробу концептуалізації «китайської моделі (реформ)» («Пекінського консенсусу») в контексті стрімкого економічного піднесення сучасного Китаю. Ознайомлення з опублікованими джерелами і літературою, на сторінках яких знайшли відображення різні погляди вітчизняних, західних і китайських учених із анонсованої нами проблеми, дозволило констатувати, що одні з них сприймають китайську модель позитивно, інші бачать у ній поряд із перевагами також і недоліки, треті – майже виключно або головним чином негативні моменти (експлуатацію, поляризацію суспільства, екологічні катастрофи тощо). Ці треті часто протиставляють сучасній китайській дійсності епоху Мао Цзедуна, яка зображується ними як втілення справжнього соціалізму. Зроблено висновок, що високий показник економічного зростання КНР досягнуто завдяки стратегії, розробленій Ден Сяопіном і спрямованої на проведення масштабних економічних реформ, політики «відкритості» країни, яка допомогла Китаю зайняти лідируючі позиції в світі. Обґрунтовано тезу, що в сучасних умовах функції КПК (здійснення вищої політичної влади, координуюча, мобілізаційна, реформаторська, презентаційна) як хранительки офіційних догм вдало доповнюються реформаторськими діями, що демонструє значну пристосованість партії до нової суспільно-політичної та економічної ситуації в Китаї. Авторами стверджується думка, що китайська зовнішня політика на поч. ХХІ ст. все більше глобалізується й стає наступальною. Практично в кожному регіоні світу Пекін має систему власних інтересів, спрямованих на підвищення політичної ролі країни у світі, створення сприятливих умов для продовження економічних реформ, одержання доступу до фінансових, технологічних і сировинних ресурсів. Використання потужного арсеналу «м’якої сили» дозволяє Китаю успішно здійснювати економічне співробітництво, не обумовлюючи його політичними, ідеологічними чи історичними проблемами. Констатовано, що довгостроковою метою Китаю є підтримка мирної міжнародної обстановки, необхідної для захисту китайських інтересів, зокрема для успішного просування глобальних проєктів і модернізації країни. При цьому стратегічна активність КНР давно вийшла за межі держави, яка завдячуючи інтенсивній економічній експансії, стала участницею перерозподілу сфер впливу у світі на свою користь, витісняючи акторів-конкурентів із тих регіонів світу, де вони до недавнього часу домінували. Китайський шлях у бік багатополюсності пов’язаний не з силовою політикою, створенням військово-політичних блоків, нав’язуванням власних ідеологічних стандартів тощо, а реалізовується шляхом використання фактора економічного потенціалу й допомоги.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Конкурентні сили"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями