Добірка наукової літератури з теми "Кондиціонування води"

Енергетичні установки, що є на суднах, забезпечують їх рух, роботу суднових систем, життєдіяльність екіпажа і пасажірів. Функціонування таких установок надає вплив на довкілля і володіє своїми специфічними особливостями.Основним судновим джерелом забруднення довкілля є енергетична установка. На ії долю доводиться близько 60–80 % всіх токсичних відходів. Це нафтовміщуючі води і викиди відпрацьованих газів дизельних двигунів. Встановлено, що в газових викидах дизельних двигунів міститься більше 200 компонентів, причому 99÷99,9 % з них складають оксиди азоту (до 5 %), діоксид сірки (до 13 % перш за все із-за важкого високо-в'язкого мазуту, використовуваного як паливо), кисень, діоксид вуглецю і вода. Що залишилися 0,1÷1 % відносяться до токсичних компонентам. За останні роки кількість шкідливих речовин в атмосфері різко збільшується, що привело останніми роками до підвищення середньорічної температури оточующего середовища. Всі ці зміни видно з нижче приведеного графіка

У сучасних конденсаторах систем кондиціонування повітря, теплових насосів, випарниках систем опріснювання морської води і нагрівачах електростанцій процес конденсації пари здійснюється переважно у середині горизонтальних труб і каналів. Процеси теплообміну, що відбуваються у теплообмінниках цього типу, мають суттєвий вплив на загальну енергоефективність таких систем. У даній роботі представлено експериментальні дослідження теплообміну у разі конденсації холодоагентів R22, R406A, R407C у гладкій горизонтальній трубі з внутрішнім діаметром d = 17 мм за наступними режимними параметрами:температура насичення 35 - 40ºC, масова швидкість 10 - 100 кг/кв.м/c, масовий паровміст 0,1 - 0,8, питомий тепловий потік 5 ‑ 50 кВт/кв.м, різниця між температурою конденсації та температурою стінки труби 4 - 14 К. Вимірювання локальних за перерізом труби теплових потоків і коефіцієнтів тепловіддачі проводились за методом «товстої стінки» під час різних режимів конденсації. За результатами досліджень установлено, що у верхній частині труби з підвищенням теплового потоку зростає товщина плівки конденсату, що призводить до зменшення тепловіддачі. У нижній частині труби збільшення теплового потоку підвищує тепловіддачу, що характерно для турбулентної течії рідини в трубі. Отримані результати роботи дозволили покращити метод розрахунку теплообміну у разі конденсації пари, яка ураховує вплив течії конденсату у нижній частині труби на теплообмін. Цей метод із достатньою точністю (похибка ±30%) узагальнює експериментальні дані під час конденсації пари холодоагентів R22, R134a, R123, R125, R32, R410a за умови стратифікованого потоку. Використання цього методу у разі проектування теплообмінних апаратів, які використовують такі типи речовин, підвищить ефективність енергетичних систем.

Розглянуто питання кондиціонування борвміщуючих рідких радіоактивних відходів водо-водяних реакторів АЕС України імобілізацією в боросилікатне скло, відоме як матеріал, стійкий до температурних впливів і вилуговування. За склоутворюючий матеріал можливе викоистання Са-бентоніту з Черкаського родовища бентонітових і палигорскітових глин. Запропоновано одночасне кондиціонування борвміщуючих середньоактивних рідких радіоактивних відходів АЕС (сольовий плав, кубовий залишок) і висококремнистих високоактивних відходів, якими є лавові паливовміщуючі маси в об’єкті «Укриття», із застосуванням індукційного плавлення у холодному тиглі.

При проектуванні будинків в південних регіонах України виникає проблема захисту приміщень від прямої сонячної радіації, що викликає тепловий і світловий дискомфорт. Практика будівництва будівель в південних районах показує, що багато будинків проектуються без обліку надлишку теплової дії інсоляції в літній період. У будівлях зі значним доступом інсоляції в приміщення використовуються технічні засоби сонцезахисту (кондиціонування, внутрішні системи охолодження), що призводить до значних енерговитрат. Жорсткість вимог щодо економії енергії призводить до необхідності розробки нових норм з проектування і застосування сонцезахисних пристроїв. Вони здатні істотно зменшити навантаження на системи охолодження будівель в період перегріву влітку та зберегти або незначно зменшити пасивне сонячне опалення взимку.

На підставі експлуатаційних даних двох свердловин, пробурених на території Міжнародного центру відновлювальної енергетики, визначена енергетична ефективність використання підземних вод перших від поверхні землі водоносних горизонтів для отримання теплоти та холоду в системах теплохладопостачання житлових будинків та будівель громадського призначення. Дослідні свердловини розташовані на відстані 11,5 м одна від одної, глибина яких складає 50 і 57 м відповідно. Під час проведення пробних відкачок одержані основні попередні експлуатаційні характеристики горизонту. Статичний рівень встановлюється на глибині 32,0 м, дебіт свердловин складає 2-3 м3/год., початкова температура підземних вод – 12 °С. Були розкриті таки водоносні горизонти та комплекси: горизонт алювіально-делювіальних відкладень першої надзаплавної тераси, що складається кварцовими пісками з лінзами та проверстками суглинків і залягає на глибині від 8 до 12 м; водоносний комплекс у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену (полтавська і харківська серії), який залягає на глибині від 32 до 50 м та створений з дрібно-зернистого піску; бучаксько-канівський водоносний горизонт, що залягає на глибині від 90 до 117 м і складається з мілкого та дрібно-зернистого піску. Для оцінки можливості використання підземних вод з метою геотермального тепло- і хладопостачання використано водоносний горизонт полтавського і харківського віку, оскільки цей горизонт ізольований від поверхневих і грунтових вод потужною товщою (до 20 м) щільних глин, що забезпечує йому сталий режим фільтрації і стабільні гідрогеологічні параметри. В роботі показано, що використання підземних вод як джерела низькопотенційної енергії для теплових насосів дозволяє отримати від свердловини в 7...10 разів більшу теплову потужність в порівнянні з традиційними теплонасосними системами на основі ґрунтових зондів. Запропоновано схему роботи теплонасосних агрегатів з ступінчастим спрацьовуванням температурного потенціалу підземних вод від + 12 °С до + 1 °С, що дозволяє майже в півтора рази підвищити енергетичну ефективність процесу генерування теплової енергії. Оцінено ефективність застосування підземних вод для кондиціонування приміщень в літній час. Показано, що для даних свердловин величина СОР процесу «пассивного» кондиціонування перевищує 25. Температуру в приміщенні можна знизити на 5 градусів. Кількість «холоду», яка може бути отримана від однієї свердловини, становить більше 10 кВт. На підставі аналізу гідрогеологічних характеристик та режиму фільтрації перших від поверхні водоносних горизонтів вибрано найбільш придатний для створення систем геотермального тепло- і холодопостачання водносний комплекс та проведено розрахунки, які показали доцільність використання водоносного горизонту у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену. Бібл. 3, табл. 3, рис. 4.

Магістерська дисертація: 128 ст., 39 табл., 12 рис, 125 першоджерел, 2 додатки. Метою роботи є дослідження ефективності використання феррату калію у процесах кондиціонування води, а саме окислення ферратними комплексами полютантів різної природи; визначення ефективності доочищення аналізованих зразків шляхом коагуляції; можливість використання феррату калію у якості інгібітору корозії. Об’єктом дослідження в даній роботі є процеси кондиціонування води. Предмет дослідження: ферратні технології в процесах кондиціонування води. Загальною робочою гіпотезою є те, що феррат більш ефективний та менш шкідливий, ніж існуючі традиційні окислювальні технології, такі як хлорування, хлорамінування та окислення перманганату; і за показниками порівнюється з передовими технологіями, такими як озонування або окислення діоксиду хлору, що є більш дорогими, більш небезпечними або вимагають спеціальних експертиз для роботи. Іншою гіпотезою є те, що феррат калію можна застосовувати у процесах інгібування корозії. В роботі представлено результати досліджень процесів коагуляції, окислення та інгібування корозії. Виконано стислий аналіз результатів досліджень в області ферратних технологій в області кондиціонування води.
Master dissertation: 128 p., 39 tables, 12 pics, 125 primary sources, 2 addition. The purpose of the study is to investigate the efficiency of the use of potassium ferrate in water conditioning processes. Oxidation of different nature pollutants by ferrate complexes. Determination of the efficiency of purification of the analyzed samples by coagulation. The possibility of using potassium ferrate as a corrosion inhibitor. Research object: water conditioning. Subject of research: ferrate technologies in the processes of water conditioning. The general working hypothesis is that ferrat is more effective and less harmful than existing traditional oxidizing technologies such as chlorination and oxidation of permanganate; and compared with advanced technologies such as ozonation or oxidation of chlorine dioxide, which are more expensive, more dangerous or require special expertise to work. Another hypothesis is that potassium ferrate can be used in corrosion inhibition processes. The work presents the results of investigations of coagulation processes, oxidation and corrosion inhibition. Performed analysis of the results of research in the field of ferrite technologies for water conditioning.