Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Комунікації маркетингові.
Статті в журналах з теми "Комунікації маркетингові"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Комунікації маркетингові".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Baluk, N. R., N. F. Basiy та S. V. Skubinskyi. "Інтегровані маркетингові комунікації – нова концепція чи новий погляд на традиційний інструмент маркетингу". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (7 жовтня 2017): 70–73. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8111.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто напрями порівняння понять «маркетингові комунікації» та «інтегровані маркетингові комунікації» у декількох аспектах: на основі аналізу дефініцій маркетингових комунікацій та інтегрованих маркетингових комунікацій різними авторами у науковій літературі, у аспекті формування стратегій маркетингових комунікацій та інтегрованих маркетингових комунікацій, у зв'язку з необхідністю обов’язкового інтегрування окремих засобів маркетингових комунікацій через неможливість їх використовувати відокремлено один від одного, з точки зору інтегрованості впливу інструментів маркетингових комунікацій на різні цільові аудиторії на кожному щаблі «комунікативної піраміди», в аспекті комплексного, інтегрованого і практично нероздільного впливу маркетингових комунікацій на ефективність маркетингової діяльності підприємства загалом. На основі експертних оцінок проаналізовано тенденції розвитку ринку маркетингових комунікацій в Україні. Зроблено висновок про інтегрованість усіх інструментів маркетингових комунікацій апріорі для всіх суб'єктів ринку різного рівня для досягнення загальної ефективності їхньої маркетингової діяльності.
2
Разінькова, М. Ю. "ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ПРИ ВИХОДІ НА ЗОВНІШНІ РИНКИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(57) (2 липня 2021): 102–6. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2021.1(57).102-106.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню маркетинговим комунікаціям та їх впливу на щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Охарактеризовано зміни щодо нормативно-правового забезпечення ведення зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовані маркетингові комунікації, які сприяють виробникам та постачальникам товарів та послуг виходити за межі національного ринку. Розроблений механізм маркетингових комунікацій при виході на зовнішні ринки, який дає уявлення про вплив маркетингових комунікацій та їхній взаємозв’язок в процесі завоювання частки зовнішнього ринку.
3
Zhaldak, Anna, та Anna Bychkovskaya. "ІНТЕГРОВАНІ МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 4 (5 липня 2019): 4–13. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0201.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто інтегровані маркетингові комунікації як чинник забезпечення ефективного розвитку підприємств. Сформовано визначення інтегрованих маркетингових комунікацій та досліджено, як дане поняття розглядали різні автори. Проаналізовано причини виникнення інтегрованих маркетингових комунікацій у другій половині XX століття. Визначено основні критерії та види інтеграції. Розглянуто принципи комунікації за П. Смітом.
Особливостями формування інтегрованих маркетингових комунікацій та їх відмінностями від звичайного комплексу маркетингу визначено: чітке визначення цілей маркетингових комунікацій, що відповідають загальним цілям підприємства; плановий підхід, що передбачає узгодження всієї маркетингової комунікаційної діяльності; ранжування цільової аудиторії; управління всіма формами контактів, як основа комунікаційної діяльності; ефективний менеджмент та інтеграція всіх елементів просування; ранжування інструментів просування. Визначено переваги такої інтеграції порівняно із традиційним підходом.
Для визначення того, як маркетингові комунікації впливають на ефективність розвитку підприємств використаємо метод кореляційно-регресивного аналізу. Для досліджуваного підприємства А доцільно розглянути вплив маркетингових комунікацій в контексті розвитку HR-бренду. Досліджено взаємозв’язки між чисельністю розробників, витратами на маркетингові комунікації та їх вплив на результуючу ознаку – прибуток підприємства. В якості першої факторної ознаки візьмемо чисельність розробників, адже як вже було зазначено саме людські ресурси є основним ресурсом компанії та здатні формувати його інноваційний потенціал. В якості другої факторної ознаки візьмемо загальні витрати на маркетингові комунікації, адже вони сприяють залученню як співробітників, так і клієнтів. В якості третьої факторної ознаки оберемо коефіцієнт рентабельності маркетингових витрат, щоб показати, що ефективне планування та використання комплексу маркетингових комунікацій впливає на прибутковість підприємства.
4
Капінус, Л. В. "КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ АКТИВНОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВ НА ОНЛАЙН-РИНКУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 48–53. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено вивченню оцінювання активності маркетингової поведінки підприємств на онлайн-ринку. Обґрунтовано причини реакційної маркетингової діяльності підприємств на поточні впливи маркетингового онлайн-середовища. У рамках розвитку маркетингової поведінкової теорії підприємств на онлайн-ринку запропоновано показники, на основі яких вивчаються маркетингові поведінкові дії підприємств на онлайн-ринку: «комплекс маркетингових онлайн-інструментів комунікації» та «сила залучення споживачів». Кожен із показників має набір із 16 критеріїв та власну шкалу оцінювання. Описано сутність та характерні особливості кожного з критеріїв, оцінювання яких передбачає загальну оцінку по двох основних показниках: використання маркетингових онлайн-інструментів комунікацій та сила залучення споживачів. Визначено ключові маркетингові складники активної поведінки підприємств в онлайн-середовищі.
5
Копитова, І. В., та В. О. Федоренко. "МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ТА «ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ» СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 3 (9 листопада 2020): 68–75. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонований аналіз проблеми маркетингових комунікацій в умовах глобальних трансформацій та «європеїзації» сучасної України. Філософсько-економічне розуміння сутності, змісту, механізму, особливостей процесу глобалізації, який означає входження всього людства в єдину систему соціально-культурних, економічних, політичних, духовних та інших зв’язків і відносин, дає можливість розглядати його як одну з детермінант ефективності маркетингових комунікацій. Маркетингові комунікації розглядаються як один з основних елементів комплексу маркетингу підприємства, як певні форми і способи інформування цільової аудиторії про його продукт, що функціонально залежить від суб’єктивних та об’єктивних умов, у яких здійснюється і якими детермінована маркетингова діяльність. Особливе місце серед них належить процесу євроатлантичної інтеграції та співпраці з НАТО. Автори підкреслюють залежність маркетингових комунікацій як мінімум від двох діалектично взаємопов’язаних процесів: по-перше, це запровадження кращого європейського досвіду у вітчизняну практику маркетингових комунікацій з урахуванням української дійсності, позитивних та негативних наслідків глобальних трансформацій, а по-друге – безумовне виконання європейських норм, стандартів НАТО українськими підприємствами.
6
Афанасьєва, О. М., С. О. Родіонов та В. В. Кошарна. "Інтернет-комунікації в системі маркетингу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 7–12. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-7-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність та значення маркетингових комунікацій в діяльності організацій; визначено сутність і запропонована модель інтегрованих маркетингових комунікацій; визначені фактори, що сприяють і перешкоджають їх використання; виділені переваги інтернет-реклами в порівнянні з традиційним видом реклами; визначено місце інтернет-реклами в системі маркетингових комунікацій, визначені принципи розробки маркетингової стратегії в Інтернет.
Ресурси Інтернет при проведенні маркетингових досліджень можуть застосовуватися в наступних напрямках: використання пошукових засобів і каталогів Інтернет, проведення опитувань відвідувачів власного сервера, дослідження результатів телеконференцій, використання даних опитувань, проведених на інших серверах. Вивчення конкурентів може здійснюватися шляхом відвідування їх серверів, отримання інформації про зв'язки з їх партнерами.
Інтернет-реклама, є частиною маркетингової діяльності організації, дозволяє рекламодавцеві впливати на цільову аудиторію, отримувати зворотний зв'язок від споживачів, а використання інтернет-технологій дозволяє більш ефек тивно управляти системою маркетингових комунікацій.
Маркетингові можливості Інтернет можна позначити на кожному етапі виробничого циклу організації: вивчення ринку - виробництво товарів - реалізація - сервіс і післяпродажне обслуговування. На кожному з цих етапів Інтернет надає організаціям додаткові можливості щодо поліпшення маркетингової діяльності і додаткові переваги перед конкурентами. У зв'язку з цим актуальною проблемою є розробка маркетингової стратегії в Інтернет.
7
Лікарчук, Н., М. Ярвіс, O. Вареник, С. Малихіна та M. Коноплянникова. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРА МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 522–28. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3646.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті висвітлюються особливості підготовки менеджера маркетингових комунікацій в реаліях сучасного соціокультурного простору. Актуальність роботи полягає у зміні пріоритетів навчального кластеру для економічних дисциплін за нових умов функціонування ринкових складників. Пандемія COVID-19 стала своєрідним стимулом для розробки та впровадження нових моделей маркетингових комунікацій. Як наслідок, програми та курси для спеціалістів цього фаху також потребують трансформації. Формування необхідних знань, умінь і навичок для фахівця економічної сфери передбачає дотримання кількох ключових настанов, серед яких відзначимо: динамічність навчальних програм, синергетичний складник міждисциплінарного підходу, безперервність фахової підготовки, орієнтація на підвищення ефективності роботи, баланс між економічною вигодою та морально-етичними цінностями. Здобуття фаху менеджера маркетингових комунікацій передбачає отримання базової економічної освіти та постійне удосконалення своє кваліфікації у відповідності до практичної діяльності. Метою статті є розробка актуального формату організації навчання та підвищення кваліфікації для спеціалістів економічного профілю. Використання методу порівняльного аналізу та синергетичної методології забезпечує різностороннє дослідження проблеми підготовки менеджерів маркетингових комунікацій. Потреба в нових форматах торгівельної активності породжує попит на фахівців з новими професійними здібностями, здатними демонструвати ефективність в роботі. Відтак, освітній економічний кластер активізує увесь свій методологічний арсенал для розробки нових навчальних курсів підготовки не просто працівника, а лідера в менеджерській ланці. Актуальні маркетингові знання стають основою для успішної професійної діяльності спеціаліста менеджерського кластеру економічної сфери. Ключові слова: економічна освіта, маркетингові комунікації, маркетологічні тренінги, менеджер, реклама. Формул: 0; рис.: 1, табл.: 1, бібл.: 15.
8
Вовчанська, О. М., Л. О. Іванова та Н. Р. Балук. "АMBIENT-МАРКЕТИНГ ЯК СКЛАДОВА МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 88–96. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню сутності ambient-маркетингу та можливостей його ефективного впровадження в комплекс маркетингових комунікацій підприємства. Зазначено, що ambient-маркетинг доцільно розглядати як нетипову рекламу з основними акцентами на нестандартних носіях та їх розміщення в довколишньому середовищі. З’ясовано головний принцип ambient-маркетингу, який полягає у тому, що рекламна інформація інтегрується у навколишнє середовище споживача, тобто розташовується у несподіваних місцях, викликає здивування, стимулює сильний емоційний відгук у потенційного споживача, породжує бажання спробувати товар/послугу. Показано, що технології ambient-маркетингу ефективні там, де підприємство може “спіймати і здивувати”. Досліджено, завдяки чому реклама в навколишньому середовищі викликає повагу та зацікавленість споживачів, хоча і не орієнтована на масову аудиторію. Встановлено відмітні особливості ambient-реклами. Визначено сильні та слабкі сторони ambient-маркетингу з погляду ефективного його впровадження в маркетингові комунікації для посилення конкурентних переваг підприємства. Підкреслено, що технології ambient-маркетингу дозволяють кожен довколишній простір використовувати як потенційний носій для презентації товарів/послуг, думок, ідей і спілкування підприємства з потенційними клієнтами. Наведено перелік носіїв ambient-реклами та приклади її оригінального розміщення у нетрадиційних місцях. Наголошено, що ambient-маркетинг у сучасних умовах є одним із кращих засобів прориву на ринки товарів і послуг через особливості маркетингової комунікації з потенційними споживачами, посилення іміджу підприємства та лояльності покупців.
9
Kharchenko, Anna. "МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ЗАКЛАДОМ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 40–44. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.40-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено суть маркетингових комунікацій та ключові чинники забезпечення конкурентоспроможності сучасних закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Проаналізовано основні підходи до управління маркетинговими комунікаціями. Розглянуто вітчизняні та зарубіжні дослідження щодо деяких аспектів маркетингового управління професійними (професійно-технічними) освітніми закладами, а також широкий спектр маркетингових комунікацій, різні види та канали розповсюдження інформації. Охарактеризовано найбільш використовувані засоби маркетингових комунікацій з погляду забезпечення успіху закладу на ринку освітніх послуг. Насамперед, це дієва система маркетингових комунікацій, що характеризується широким застосуванням різноманітних комунікаційних засобів і появою нових інструментів інформаційного впливу. З’ясовано значущість таких елементів маркетингових комунікацій, як: реклама, зв’язки з громадськістю (publicrelations), різні види рекламних звернень, ярмарки та виставки, спеціальні події (event- marketing), прямий маркетинг (direct- marketing), особисті продажі, інтернет-маркетинг, стиль і традиції закладу освіти, неформальні комунікації тощо. Акцентовано увагу на необхідності створення маркетингових та медіа-служб у закладі професійної (професійно-технічної)освіти. На основі теоретичного аналізу визначено, що зростання ролі маркетингових комунікацій викликане не лише зовнішніми структурними змінами в ринковій економіці, а й особливостями економічних відносин між суб’єктами ринку. Запорукою успіху закладу освіти сьогодні на ринку є спроможність стратегічно правильно організувати взаємодію багатьох інструментів маркетингових комунікацій з визначенням найдієвішого з них.
10
Ткачук, О. "Маркетингові комунікації у логістичних системах". Маркетинг в Україні, № 3 (61) (2010): 32–38.
Знайти повний текст джерела
11
Ковтун, Т. В. "Маркетингові комунікації в аспекті взаємодії". Інформаційне суспільство, Вип. 9, січень - червень (2009): 46–50.
Знайти повний текст джерела
12
Ковтун, Т. В. "Маркетингові комунікації в аспекті взаємодії". Інформаційне суспільство, Вип. 9, січень - червень (2009): 46–50.
Знайти повний текст джерела
13
Ткачук, О. "Маркетингові комунікації у логістичних системах". Маркетинг в Україні, № 3 (61) (2010): 32–38.
Знайти повний текст джерела
14
Shapoval, Bohdan. "КОМУНІКАЦІЇ ПРИ ЕКСПОРТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ У В2В ТА В2С СЕКТОРАХ ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 146–55. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0213.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є ознайомлення з чинниками що сприяють експорту продукції з країни, процесами підготовки виробників харчової продукції до експорту та продажами в секторах В2В та В2С, різницею між ними та необхідними маркетинговими заходим для різних секторів. В процесі аналізу було виявлено товарні позиції харчових продуктів що найбільше експортувались в 2019 році. Дослідження було проведене за методикою збору наукової інформації про маркетингові комунікації в В2В та В2С секторах, їх порівняння та аналізу. В процесі дослідження було досліджено мотиви виробників харчових продуктів що спонукають їх до експорту, необхідні для експорту кроки та процедури, різні типи співпраці з іноземними та внутрішніми покупця та різницю між ними. А також різницю між співпрацею з покупцями з сектору Бізнес до Бізнесу та Бізнес до Споживача. Означено необхідність постійної комунікації з обома секторами та доцільність використання інтернет ресурсів для забезпечення якісної комунікації. Досліджено різницю в маркетингових комунікаціях в вищезгаданих секторах, та особливості вибору кожного з потенційних клієнтів. В статті також описано розбіжності у роботі та маркетингових комунікаціях в секторах Бізнес до Бізнесу та Бізнес до Споживача. Надані у статті рекомендації сприяють ознайомленню виробників харчових продуктів з процедурою експорту харчових продуктів, необхідною підготовкою підприємств до експорту та взаємодії з різними типами клієнтів. Стаття також включає в себе ключові чинники що спонукають представників обох секторів до покупки та потенційні ризики у роботі з ними для виробників харчових продуктів. Надано рекомендації для виробників харчових продуктів з документації та сертифікації продукції та підприємства необхідних для початку експорту та пошуку потенційних клієнтів в іншій країні.
15
Стадник, Світлана. "ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГБІ-КЛУБУ «ОЛІМП» ХАРКІВ". Слобожанський науково-спортивний вісник 3(77), № 3(77) (6 червня 2020): 62–67. http://dx.doi.org/10.15391/2020-3.009.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити особливості маркетингової діяльності регбі-клубу «Олімп» для подальшого її удосконалення. Матеріал і методи: за допомогою PEST-аналізу охарактеризовано вплив зовнішнього середовища на діяльність регбі-клубу «Олімп». За допомогою SWOT-аналізу виявлено можливості та загрози зовнішнього середовища та сильні і слабкі сторони внутрішнього середовища регбі-клубу «Олімп». Опитування проводилось серед 10 організаційно-управлінських працівників регбі-клубу «Олімп» Харків з метою визначення думки респондентів щодо різноманітних аспектів його діяльності, а також серед 25 спортсменів-регбістів клубу з метою виявлення потреб та пріоритетів, мотивації гравців команди. Результати: обґрунтовано необхідність маркетингової стратегії, процес розробки якої у нашому дослідженні включав 3 етапи: аналіз зовнішнього та внутрішнього середовищ клубу; формування цілей, основних напрямків та маркетингового комплексу; реалізація та оцінка маркетингової стратегії. Проаналізовано організаційну структуру регбі-клубу «Олімп», його логотип, проведено аналіз маркетингових комунікацій клубу. Висновки: за результатами власних досліджень розроблено маркетингову стратегію регбі-клубу «Олімп» та план її практичної реалізації. Результати експертної оцінки свідчать, що запропонована нами маркетингова страте- гія має високу очікувану ефективність, науково обґрунтована та реальна для виконання. Ключові слова: регбі-клуб, маркетинг, стратегія, план, маркетингове середовище, маркетингова діяльність.
16
Стадник, Світлана. "ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГБІ-КЛУБУ «ОЛІМП» ХАРКІВ". Слобожанський науково-спортивний вісник 77, № 3 (6 червня 2020): 62–67. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-3.009.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити особливості маркетингової діяльності регбі-клубу «Олімп» для подальшого її удосконалення. Матеріал і методи: за допомогою PEST-аналізу охарактеризовано вплив зовнішнього середовища на діяльність регбі-клубу «Олімп». За допомогою SWOT-аналізу виявлено можливості та загрози зовнішнього середовища та сильні і слабкі сторони внутрішнього середовища регбі-клубу «Олімп». Опитування проводилось серед 10 організаційно-управлінських працівників регбі-клубу «Олімп» Харків з метою визначення думки респондентів щодо різноманітних аспектів його діяльності, а також серед 25 спортсменів-регбістів клубу з метою виявлення потреб та пріоритетів, мотивації гравців команди. Результати: обґрунтовано необхідність маркетингової стратегії, процес розробки якої у нашому дослідженні включав 3 етапи: аналіз зовнішнього та внутрішнього середовищ клубу; формування цілей, основних напрямків та маркетингового комплексу; реалізація та оцінка маркетингової стратегії. Проаналізовано організаційну структуру регбі-клубу «Олімп», його логотип, проведено аналіз маркетингових комунікацій клубу. Висновки: за результатами власних досліджень розроблено маркетингову стратегію регбі-клубу «Олімп» та план її практичної реалізації. Результати експертної оцінки свідчать, що запропонована нами маркетингова стратегія має високу очікувану ефективність, науково обґрунтована та реальна для виконання. Ключові слова регбі-клуб, маркетинг, стратегія, план, маркетингове середовище, маркетингова діяльність.
17
Черемних, І. "Маркетингові комунікації на ТБ: прорблеми термінів". Журналіст України, № 5 (2009): 23–25.
Знайти повний текст джерела
18
Черемних, І. "Маркетингові комунікації на ТБ: прорблеми термінів". Журналіст України, № 5 (2009): 23–25.
Знайти повний текст джерела
19
Карпенко, Лариса. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Підприємництво та інновації, № 23 (29 квітня 2022): 21–24. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано стан ринку органічної продукції України, зокрема експортний потенціал української органічної продукції. Здійснено маркетинговий аналіз кон’юнктури ринку виробників продукції органічного походження, який дає загальну якісну характеристику ринкового стану і визначає кількісні параметри його попиту і пропозиції. Основними ж структурними елементами маркетингового дослідження ринку є реклама, як інструмент маркетингової комунікації, економіка бізнесу, корпоративна відповідальності, формування збуту з урахуванням ринкової частки. В роботі визначено напрямки розвитку виробництва органічної продукції в Україні, яке може бути надзвичайно привабливим для потенційних інвесторів, а також обгрунтовано шляхи підвищення ефективності функціонування ринку виробників органічних продуктів.
20
Радченко, О. М. "Маркетингові комунікації в екологічному туризмі Черкаської області". Географія та туризм, Вип. 21 (2012): 96–102.
Знайти повний текст джерела
21
Радченко, О. М. "Маркетингові комунікації в екологічному туризмі Черкаської області". Географія та туризм, Вип. 21 (2012): 96–102.
Знайти повний текст джерела
22
Панченко, Ганна. "МАРКЕТИНГОВІ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Economical 1, № 1(22) (2020): 72–80. http://dx.doi.org/10.31474/1680-0044-2020-1(22)-72-80.
Повний текст джерелаАнотація:
It is determined that domestic enterprises of today are under constant competitive pressure, due to the growing uncertainty and variability of the marketing environment, the acceleration of STP, the evolution of society's needs. It is shown that marketing communications should reduce the impact of negative external and internal influences on the functioning of the business due to the ability to increase its competitive advantages and maintain their advantageous position in an unstable economy. It has been proven that an effective integrated marketing communication strategy is potentially important for the success of the organization, as it is able to provide future competitive advantage. It is substantiated that marketing communications are essential sources of existence of the economic system in general and the enterprise in particular. It is determined that at the present stage of development of economic relations in the world and in Ukraine the concept of integrated marketing communications is becoming popular. Recommendations for the formation of a generalized model of integrated marketing communications are given. It is shown that the scientific approach to the management of marketing communications has a positive effect on the development and effectiveness of decisions, so it is worth evaluating the effectiveness of integrated marketing communications. It is proved that the latest modern strategy of integrated communications management is based on planned management decisions in the field of optimization of integrated marketing communications, which demonstrate the image and reputation of the company in society. The expediency of introduction of the model of integrated marketing communications into the enterprise competitiveness management system is substantiated. Recommendations for the formation of a model of integrated marketing communications form a scientific and practical basis for conducting analytical and forecasting research in terms of substantiating the best ways to further increase the competitiveness of the enterprise in global and domestic markets.
23
Боровик, О. Б. "Маркетингові комунікації в практичній діяльності бібліотеки ВДНЗУ "УМСА"". Вісник Одеського національного університету. Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство 22, вип. 2 (18) (2017): 242–49.
Знайти повний текст джерела
24
Костюченко, А. М. "Маркетингові комунікації у формуванні іміджу вищих навчальних закладів". Економіка розвитку, № 3 (59) (2011): 108–11.
Знайти повний текст джерела
25
Колотова, Н. "Маркетингові комунікації інноваційних проектів в умовах інформатизації суспільства". Науковий вісник Одеського національного економічного університету, № 3 (245) (2017): 68–81.
Знайти повний текст джерела
26
Колотова, Н. "Маркетингові комунікації інноваційних проектів в умовах інформатизації суспільства". Науковий вісник Одеського національного економічного університету, № 3 (245) (2017): 68–81.
Знайти повний текст джерела
27
Віняр, Г. М. "Маркетингові комунікації в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету". Вісник Одеського національного університету. Серія: Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство 22, вип. 2 (18) (2017): 250–59.
Знайти повний текст джерела
28
Костюченко, А. М. "Маркетингові комунікації у формуванні іміджу вищих навчальних закладів". Економіка розвитку, № 3 (59) (2011): 108–11.
Знайти повний текст джерела
29
Ivanova, L. O., та O. M. Vovchanska. "Полікритеріальна маркетингова діагностика ринку приватних медичних послуг в Україні". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 81 (8 жовтня 2017): 16–25. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8103.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена полікритеріальній маркетинговій діагностиці ринку приватних медичних послуг в Україні та визначенню впливу маркетингового середовища на перспективи його розвитку. Виявлено, що низька конкурентоспроможність державного медичного сектору, неефективне маркетингове управління, хронічний дефіцит коштів на модернізацію і створення нових медичних закладів сприяють розвитку в Україні сегменту приватних медичних послуг. Показано, що ринок приватних медичних послуг в Україні розвивається за різновекторними тенденціями. Аналізуються перешкоди якісного розвитку соціально-орієнтованого ринку приватних медичних послуг в Україні. Визначено, що основними з них є: фінансова непрозорість ведення бізнесу, відсутність державних стимулів, низький рівень охоплення добровільного медичного страхування; низькі реальні доходи населення; відсутність належного законодавчого регулювання ринку приватних медичних послуг; відсутність гарантій для вітчизняних і закордонних інвесторів; маркетингові принципи фінансування галузі охорони здоров’я загалом; непрозорість ринку. Сьогодні відсутній системний підхід та маркетингові стратегії щодо побудови бізнесу в сфері приватних медичних послуг. Важливими складовими успішної діяльності приватного медичного закладу як бізнесу є торгова марка (бренд) та інша інтелектуальна власність; команда фахівців; нерухомість (власна чи орендована); договори з ключовими клієнтами; сучасне обладнання. Показано, що тільки постійний моніторинг співвідношення попиту і пропозиції, регулярна маркетингова оцінка власної бізнес-моделі дозволяє приватному медичному закладу оцінити позицію на ринку та необхідним чином адаптовуватись до змін маркетингового середовища. Запропоновано для покращання свого становища на ринку медичних послуг приватним медичним закладам ретельно розробляти стратегію інтегрованих маркетингових комунікацій, підвищувати культуру надання медичних послуг, покращувати сервіс, впроваджувати новітні технології медичного обладнання і новизну медичних протоколів, дотримуватись корпоративної етики та клієнтоорієнтованості.
30
Райко, Д. В. "Маркетингові комунікації як інструмент інформаційної взаємодії між підприємством, партнерами, споживачами". Маркетинг і цифрові технології 1, № 2 (2017): 102–22.
Знайти повний текст джерела
31
Райко, Д. В. "Маркетингові комунікації як інструмент інформаційної взаємодії між підприємством, партнерами, споживачами". Маркетинг і цифрові технології 1, № 2 (2017): 102–22.
Знайти повний текст джерела
32
Акімов, Д. І. "Маркетинг мистецтва та інтегровані маркетингові комунікації (реклама, стимулювання збуту, паблік рилейшнз)". Культура і сучасність, № 1 (2019): 61–67.
Знайти повний текст джерела
33
Акімов, Д. І. "Маркетинг мистецтва та інтегровані маркетингові комунікації (реклама, стимулювання збуту, паблік рилейшнз)". Культура і сучасність, № 1 (2019): 61–67.
Знайти повний текст джерела
34
Bondarenko, Viktoriia, Oleksandr Khadartsev, and Olesia Hryhorieva. "The Effectiveness of Product and Brand Promotion: the Role of Marketing Communications." ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, no. 1(80) (March 25, 2021): 75–81. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2021.1(80).2240.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості й роль маркетингових комунікацій, зокрема в аспекті впливу та взаємодії між категоріями «бренд» та «клієнт-споживач продуктів бренду». Досліджено специфіку діяльності компаній у сфері комунікацій, визначено ключові чинники, що забезпечують спроможність віднайти ефективні засоби й інструменти маркетингових комунікацій. Розглянуто завдання та елементи формування маркетингової політики комунікацій. Дано характеристику основних засобів комплексу просування як програми маркетингової комунікації підприємства. Розглянуто складові рекламних ефектів як точок комунікативної взаємодії між споживачем і товаром. Виокремлено значущість бренду як комплексної інтеграції ціннісних пропозицій виробника і споживчих очікувань клієнта. На підставі аналізу сучасних особливостей ринку обґрунтовано, що аватар клієнта є основою формування маркетингових комунікацій як відображення цільового сегмента. Досліджено розподіл прихильності до певних брендів у розрізі відповідних аватарів клієнтів. Охарактеризовано вплив соціальних медіа на формування ефективності комунікаційних каналів, зокрема для сектора товарів повсякденного вжитку. За результатами проведених досліджень, зроблено відповідні висновки щодо подальшого вдосконалення маркетингових комунікацій на підприємстві з метою зростання іміджу компанії та її конкурентоспроможності, консолідації іміджу бренду або організації.
35
Dudyak, R., O. Goshko, and O. Dadak. "Marketing Communications in the Innovation of Tourism Developmen." Vìsnik Lʹvìvsʹkogo nacìonalʹnogo agrarnogo unìversitetu. Ekonomìka APK 25 (December 2018): 139–44. http://dx.doi.org/10.31734/economics2018.25.139.
Повний текст джерела
36
Дікарєв, О. І. "Позиціювання та маркетингові комунікації закордонних компаній на світовому ринку паливно-енергетичних ресурсів". Науковий вісник Київського гуманітарного інституту. Економічні науки, № 1 (2008): 42–46.
Знайти повний текст джерела
37
Koval, S. I. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ В УМОВАХ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 84 (24 липня 2019): 259. http://dx.doi.org/10.31713/ve4201825.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах глобалізації економіки, розширення конкурентного середовища все більше зростає роль інформації, вона стає одним із найбільш значимих елементів, що використовуються для ефективного управління діяльністю суб’єктів господарювання. Зростаючі темпи інформатизації суспільства надають споживачам все більші обсяги інформації. ЇЇ передача від об’єкта до об’єкта відбувається за допомогою специфічної форми спілкування – комунікацій. У вирішенні цих завдань основне місце належить інтегрованим маркетинговим комунікаціям. Однак нестабільна економічна ситуація в країні, труднощі з фінансуванням відповідних заходів привели до скорочення маркетингових бюджетів. Тому зростає необхідність пошуку економічних і одночасно ефективних способів комунікації зі споживачами. Тільки ті компанії, які добре знають і розуміють своїх споживачів (клієнтів) і конкурентів, проводять ефективну комунікаційну політику, будуть мати успіх на цільовому ринку.
38
Kovalenko, Victoria. "Marketing Banking Communications in the Conditions of Digitalization of Economy of Ukraine." Modern Economics 21, no. 1 (June 30, 2020): 115–21. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v21(2020)-18.
Повний текст джерела
39
Hrechanyk, N. Yu, та T. M. Sarabyn. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА РИНКУ ПЛАТНИХ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 151–70. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.151-170.
Повний текст джерелаАнотація:
Стан здоров'я населення є одним із найважливіших показників благополуччя нації. Важливими напрямки реформ охорони здоровя є оптимізація управління, раціональний розподіл обмежених фінансових ресурсів, ефективне використання матеріальної бази, впровадження медичного страхування, реструктуризація лікувально-профілактичної допомоги начеленню.
Маркетинг ринку медичних послуг належить до найскладніших видів маркетингу. Оскільки, саме медичні послуги пов’язані з охороною і підтриманням найважливіших цінностей людини – життя та здоров’я. Ринок медичних послуг – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері охорони здоров’я.
Найважливішими складовими аналізу будь-якого ринку, в тому числі і ринку медичних послуг, є маркетингові дослідження, що представляють собою систематичний збір, опрацювання, аналіз даних та інформації з метою формулювання пропозицій щодо ефективної діяльності на ньому.
У сфері охорони здоров'я маркетинг можна визначити як комплексний процес планування, економічного обгрунтування та управління процесом надання медичних послуг, формування цінової політики лікувально-профілактичного процесу, забезпечення ефективної комунікації з пацієнтами.
Мета дослідження – ідентифікація стану здоровя населення та визначення факторів попиту на платні медичні послуги та їх затребуваність.
Основним завданням, яке ставилось перед проведенням маркетингових досліджень стану здоровя населення є формування і надання споживачам благ, які задовольняють їхні потреби в кваліфікованій медичній допомозі та підвищення якості життя .
Методи дослідження, що використані в роботі базуються на ймовірнісній, стратифікованій, квотній, репрезентативній вибірках для всього населення м. Івано–Франківськ та Івано-Франківської області.
Отримані результати дозволяють дати реалістичну оцінку основним тенденціям та дозволяють оцінити потенціал соціально-економічної адаптації населення в умовах економічної кризи, а також набули практичного застосування у практичній діяльності медичного центру “Оксфорд – Медікал Прикарпаття”.
40
Gorovyi, Dmytro, and Svitlana Chernobrovkina. "Optimizing modeling of costs on marketing communications for engineering enterprises of Ukraine." Strategy of Economic Development of Ukraine, no. 44 (May 31, 2019): 91–101. http://dx.doi.org/10.33111/sedu.2019.44.091.101.
Повний текст джерела
41
Demchenko, M. "Маркетингова комунікація в пострекламну епоху та українська практика". Communications and Communicative Technologies, № 21 (26 листопада 2021): 23–32. http://dx.doi.org/10.15421/292103.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток цифрових технологій та Інтернету, особливо мобільного, вимагає зміни підходу до маркетингової комунікації. Традиційні канали й форми комунікації вже не такі ефективні, як раніше. Вони поступово втрачають авторитет і увагу аудиторії. Це зумовлено не тільки появою альтернативних джерел інформації, але й стрімким розвитком горизонтальних зв’язків і взаємопов’язаності завдяки соціальним мережам, що зруйнувало авторитет брендів на користь кола спілкування кожного споживача. Тепер він більше довіряє друзям, родичам або блогерам. Змінився також характер комунікації, вона більше не одностороння. Новий формат спілкування передбачає співробітництво й обмін, під час якого споживач очікує отримати дружню пораду, рекомендацію чи допомогу у вирішенні проблеми, яка його турбує особисто, або просто розважитися. Він прагне індивідуального ставлення до себе та можливості змінюватися за допомогою бренда. Все це вимагає перегляду підходів до маркетингової комунікації, що полягає не тільки у використанні цифрових технологій і даних, але й у зміні концепції взаємин бренда і споживача. У статті розглянуто новий підхід у сучасній маркетинговій комунікації та його реалізація в українській практиці.
42
Pidmohylna, N., та O. Levshchanova. "Архітектоніка копірайтингового тексту". Communications and Communicative Technologies, № 21 (26 листопада 2021): 42–51. http://dx.doi.org/10.15421/292105.
Повний текст джерелаАнотація:
Український ринок копірайтингу наразі перебуває на етапі остаточного становлення та активного розвитку, і на ньому відчувається велика потреба саме в україномовних копірайтингових текстах, оскільки на державному рівні ухвалено низку документів, у яких зазначено, що будь-який інтернет-ресурс у межах України повинен функціонувати українською або мати повноцінну україномовну версію. Законодавча підтримка суттєво розширила межі українського копірайтингу та сформувала попит на кваліфікованих професіоналів у сфері текстотворення. Сьогодні світові тенденції та інновації в царині копірайтингу поширюються в українському медіапросторі безпосередньо — без посередництва чи запозичення зі сфери російського копірайтингу.
Пропонуємо визначати «копірайтинг» як вид професійної діяльності, спрямований на створення оригінальних текстів інформаційного, іміджевого, рекламного характеру в текстовому, аудіо- та відеоформаті. Копірайтинговий текст — оригінальний текст, створений професійним копірайтером, що має рекламні, інформаційні, презентаційні, іміджеві та маркетингові функції й виконує функцію просування творів/послуг/компаній/осіб, спрямований на певну цільову аудиторію.
Мережа Інтернет — середовище, що сприяє виникненню комунікації чи певної взаємодії між замовниками та виконувачами, щодня зростає кількість спеціалізованих/тематичних/інформаційних ресурсів, які мають бути наповнені відповідним контентом. Для створення та ефективного функціонування будь-якої платформи необхідні знання щодо видів копірайтингових текстів, їх призначення, функцій, особливостей побудови та подальшої оптимізації задля якісного просування в мережі.
43
Літвінова, В. О. "ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У КАНАЛАХ КОМУНІКАЦІЇ СУЧАСНИХ РОЗДРІБНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сучасні трансформаційні тенденції у каналах маркетингових комунікації роздрібної торгівлі зі споживачем, які лежать в основі трансформаційних процесів в організації торгівлі. Доведено, що підґрунтям для цих процесів стали підвищення диджиталізації суспільства та кожного окремого індивіда, розширення впливу Інтернет-середовища на суспільство, диференціація каналів розподілу товарів кожного окремого рітейлера та наявність певних недоліків в існуючих формах торгівлі. Окрім того, свій вплив зробили зміни у поведінці споживача: у пріоритетах стали економія часу, комфортне здійснення покупок, тяжіння до персоніфікації обслуговування та небажання спілкуватися у процесі купівлі-продажу. Усе це стало стимулом для швидкого розвитку багатоканальних та крос-канальних комунікацій та поставило перед рітейлом нові горизонти, а саме впровадження так званої безшовної комунікації з клієнтами. Основою багатоканальної та крос-канальної комунікації для офлайн-торговців стали існуючи програми лояльності. Сайт в Інтернеті, адресна розсилка каталогів та акційних пропозицій на електронну пошту, смс-повідомлення – ось перші кроки сучасної української торгівлі у напрямі багатоканальних продаж. Треба відзначити, що такий спосіб комунікації є достатньо новим для нашої країни. Він потребує значної перебудови існуючих бізнес-процесів, суттєвих витрат на впровадження CRM- та ERP-систем, нових рішень для логістичних систем. Потрібно використовувати єдиний повний каталог товарів, доповнений засобами синхронізації і забезпечення якості даних. Зрозуміло, що така перебудова потребує суттєвих витрат. Але наявні приклади впровадження омніканальної комунікації свідчать про високу ефективність трансформації, яка досягається за рахунок збільшення обсягів продаж та економії на утриманні всіх каналів збуту. Трансформаційні процеси маркетингових каналів комунікації, на нашу думку, формують нову омніканальну форму торгівлі, яка поєднуватиме в собі як магазинні, так і немагазинні форми продажу товарів, інтегруючи та поєднуючи специфічні риси обох форм.
44
Гірна, Ольга, Інна Гайворонська, Дмитро Власенко, Ірина Бродюк та Анна Вербицька. "ДО ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРАТЕГІЙ: DIGITAL-МАРКЕТИНГ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПРОСУВАННЯ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 349–56. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3752.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний стан економіки України змушує суб’єкти господарювання вживати заходів щодо зменшення впливу існуючих факторів мінливого зовнішнього середовища на діяльність підприємства шляхом перегляду запровадженої маркетингової стратегії. У статті визначено системні характеристики, властиві поняттю «digital-маркетинг». Перелічено ключові фактори, що впливають на показники ефективності діяльності компанії, що просуває товари (послуги) в соціальних мережах. На підставі результатів виконаного дослідження обґрунтовано доцільність застосування digital-маркетингу як інструменту просування товарів та послуг у соціальних мережах. Наведено та обґрунтовано необхідність керування правилами просування товарів (послуг) у соціальних мережах, обов’язковість урахування яких повинна лягти в основу формування підприємницької стратегії бізнесу, що розвивається в умовах цифрової економіки: омніканальність; визначення ключових показників ефективності (КРІ); гіперперсоналізація; доступність онлайн-торгівлі в соціальних мережах; цифрові технології digital-маркетингу повинні бути співставні із запитами та потребами цільової аудиторії; досвід споживача vs порада інфлюєнсера. Наведено перелік ключових показників ефективності (KPI), які варто відстежувати та використовувати маркетологам під час просування товарів (послуг) у соціальних мережах, запропоновано розглядати наступні показники. Залежно від виду бізнесу та цільової аудиторії, визначено набір моделей, які маркетологи використовують при побудові комунікативних стратегій. Побудовано механізм вироблення та реалізації стратегії інтегрованих цифрових маркетингових комунікацій, який на основі виділення системних характеристик та інструментів digital-маркетингу, дотримуючись окреслених правил просування товарів (послуг) у соціальних мережах, здатен реалізувати процедуру переведення управлінської стратегії в регулярний процес за допомогою побудови моделі узгодженої цифрової маркетингової стратегії та комунікативної стратегії, що в результаті відобразиться на ефективності реалізації інтересів стратегії інтегрованих цифрових маркетингових комунікацій.
45
Шульга, О. А. "СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ МАРКЕТИНГОВИХ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЙ". Підприємництво і торгівля, № 30 (1 липня 2021): 66–71. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовується теза, що традиційні підходи та методи до проведення маркетингової комунікаційної діяльності, що використовують підприємства у звичайних засобах масової інформації, втрачають свою ефективність у мережі Інтернет. Це пов’язано з тим, що в Інтернет-просторі діє інша модель поширення інформації, а також утворюються нові, притаманні лише гіпермедійному середовищу типи комунікацій, що зумовлює потребу у розробці нових методів і принципів управління комунікаційною діяльністю підприємств у мережі Інтернет. Доведено, що весь комплекс маркетингу у середовищі Інтернет можна розглядати як процес, який націлений на задоволення потреб споживачів із застосуванням Інтернет-технологій та управління інструментами маркетингу. Показано, що просування товарів та послуг в Інтернеті відбувається за допомогою набору інструментів, які охоплюють пошукову оптимізацію, контекстну і медійну рекламу, роботу з блогерами та засобами масової інформації, партнерський маркетинг, контентне просування, сайт компанії, контентний маркетинг, email-маркетинг і спільноти у соціальних мережах. Зазначено, що рoзрoбка ефективних маркетингoвих інтернет-кoмунікацій передбачає дотримання низки принципів, oснoвними серед яких є: цільoва oрієнтація на кoнкретних спoживачів тoварів абo пoслуг; відпoвідність кoрпoративних мoжливoстей і oбраних цільoвих кoмунікацій; розвиток адаптаційних можливостей у результаті маркетингових досліджень стану ринку тощо. Зауважено, що застосування методів інтернет-маркетингу націлене на економію заробітної плати працівників відділу збуту і на розширення діяльності компанії шляхом її переходу на національний і міжнародний ринки. Зроблено акцент на відмінностях інтернет-маркетингу від традиційних маркетингових методів просування. Зазначено, що просування товарів та послуг в Інтернеті може здійснюватися за допомогою широкого набору інструментів. Вибір того чи іншого інструменту залежить від типу бізнесу, його розмірів і конкретних завдань, що стоять перед маркетологами. Кожен інструмент вирішує певну задачу і може бути використаний на окремих стадіях роботи з цільовою аудиторією. Показано, що новими інструментами медійної реклами є відеореклама та реклама на мобільних пристроях. Зазначено, що реклама на мобільних пристроях має високу ефективність. Це обумовлено високим ступенем залученості користувачів; широкими можливостями таргетингу; не перевантаженістю рекламою мобільного інтернету; інтерактивною комунікацією з аудиторією; низькою ціною контакту і кліка через малу конкуренцію.
46
Поплавський, Михайло. "Соціальні мережі як інструмент просування вищого навчального закладу (на матеріалах КНУКіМ)". Український інформаційний простір, № 1(7) (20 травня 2021): 14–30. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233777.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються особливості та ефективність застосування SMM-технологій Київським національним університетом культури і мистецтв, як провідним закладом вищої освіти у сфері культури, у напрямі просування своїх освітніх послуг та брендингу закладу.
Наголошено на значенні соціальних мереж у просуванні освітніх послуг і бренда університету, особливо у світлі статистичних даних світових аналітичних агентств про кількість інтернет-користувачів, констатовано недостатність володіння модераторами сторінок ЗВО в соцмережах механізмами залучення уваги аудиторії через соціальні платформи.
Акцентовано увагу на тому, що ситуація на ринку освітніх послуг вимагає від українських ЗВО не лише створювати конкурентоспроможні освітні послуги, а й постійно вдосконалювати свої маркетингові комунікації для залучення аудиторії, бути компетентними в тому комунікаційному середовищі, у якому функціонує їхній навчальний заклад, з метою просування своїх пропозицій.
На прикладі сторінок КНУКіМ у соціальних мережах Facebook та Instagram наведено дані про ефективність застосування SMM-технологій факультетами університету, зокрема представлено рейтинг сторінок останніх в Instagram за коефіцієнтами охоплення та залучення аудиторії тощо. Звернено увагу на значення персонального бренда «Михайло Поплавський» під час просування КНУКіМ у соцмережах, з огляду на положення, що цільова аудиторія завжди більше довіряє тим закладам, за якими стоїть конкретна особистість.
Наголошено на тенденціях подальшого розвитку соціальних мереж, які закладам вищої освіти треба врахувати під час розробки стратегії маркетингу в соціальних мережах. Зроблено висновок, що активна присутність ЗВО в соціальних мережах може стати вирішальним інструментом досягнення перемоги в конкурентній боротьбі вишу на ринку освітніх послуг. Водночас важливою умовою ефективного просування ЗВО є правильний вибір найбільш популярної соціальної мережі, або соціальних мереж, відповідно до цільової аудиторії, на яку ЗВО скеровують свій вплив. Сучасним закладам вищої освіти необхідно активніше взаємодіяти з аудиторією в соціальних мережах, вивчаючи її смаки та уподобання, тим самим визначаючи найбільш дієві підходи до побудови комунікаційної політики закладу.
47
Манжосова, О. В. "ЄВРОПЕЙСЬКА СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ ОСНОВНИХ ПРАВ В ЕПОХУ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 38–42. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.312.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються сучасні проблеми захисту основоположних прав і свобод людини в умовах глобальної цифровізації суспільства. Так, на рівні європейського законодавства існує потужна нормативна база захисту основоположних прав людини, з урахуванням використання цифрових технологій, а існуючий механізм їх захисту постійно удосконалюється. Відзначено, що право на повагу до приватного життя є найбільш вразливим в умовах спрощення процесу збору і використання інформації про особу і зменшення можливості контролю за персональними даними. При цьому захисту основоположного права на повагу до приватного життя набуває особливої актуальності в контексті захисту персональних даних та забезпечення конфіденційності. В статті проаналізованосуміжні базові поняття, такі як право на повагу до приватного життя та право на захист персональних даних та відзначено, що вони є по суті різними, але тим не менш тісно пов’язаними поняттями. За результатами проведеного дослідження встановлено, що одним із стратегічних напрямків захисту права людини на повагу до приватного життя є удосконалення європейського законодавства сфері захисту конфіденційності персональних даних, зокрема розробка та прийняття Регламенту щодо поваги до приватного життя та захисту персональних даних в електронних комунікаціях (Регламент про конфіденційність та електронні комунікації – ePrivacy Regulation), який має доповнити положення Загального регламенту по захисту даних (GDPR). Так, положеннями Регламенту про конфіденційність електронних комунікацій встановлюються гарантії посиленого захисту інформації, яка не може бути розкрита нікому, крім сторін, які беруть участь у спілкуванні. Цей принцип конфіденційності має застосовуватися як до вже існуючих, так і майбутніх засобів комунікації, включаючи дзвінки, доступ до Інтернету, програми для обміну миттєвими повідомленнями, електронну пошту, Інтернет-телефонні дзвінки та особисті повідомлення, які надаються через соціальні мережі. Крім того, особлива увага приділяється захисту користувачів Інтернет-сервісів від спаму, розсилки незапрошених маркетингових повідомлень, а найголовніше, має посилити контроль споживачів над власними персональними даними.
48
Демчук, Н. М. "СИНОНІМІЧНІСТЬ ЯК ОДНА З ХАРАКТЕРИСТИК ТЕРМІНОСИСТЕМИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Функціонування мови відбувається відповідно до участі в процесі комунікації різних лінгвосоціумів. Відтак сфера мовленнєвої діяльності людини та її прагматичний складник на рівні слова сприяє виявленню внутрішніх закономірностей регулювання адекватного вибору й уживанню лексичної одиниці в типовій комунікативній професійній ситуації. Семантика маркетингової діяльності вимагає створення власного лексичного інструментарію для забезпечення адекватної комунікації між підприємствами на ринку, виробником і споживачем. Терміни як елементи специфічної системи мають низку особливостей, які вказують на належність до неї. Це матеріально-структурна риса, що характеризує термін як мовний знак: слугує його матеріальною основою (субстанцією) і водночас є одиницею номінації й частиною лексико-семантичної системи мови. Підмова маркетингу має спільні ознаки зі звичайною мовою, однак, з іншого боку, відрізняється від неї, оскільки містить слова, спеціально визначені для забезпечення сфери маркетингової діяльності, власне терміни, та інші слова, які вносять точність і конкретність у формулювання маркетингових термінів. Крім внутрішніх джерел збагачення лексики, діють також зовнішні чинники, з-поміж яких – запозичення, що оптимально корелюють зі звичайною лексикою. Часто англійські, американські терміни функціонують паралельно з їх французькими еквівалентами в результаті проникнення мови franglais. Активізація автохтонних мовних засобів хоча й сприяє збагаченню новими словами і словосполученнями, однак призводить до утворення пасивного лексичного фонду, що збільшує кількість дублетних пар. Синонімію вважають одним із найважливіших видів парадигматичних зв’язків. Зазвичай велика кількість синонімів наголошує на полісемічному характері терміносистеми та, на противагу класичній термінології, не є бажаним явищем. Контекст як головний фактор у процесі синонімізації є важливим чинником у формуванні словника термінів маркетингу; саме макроконтекст створює підстави віднести той чи інший термін до системи термінів, оскільки реалізація відтінків значення в конкретному мовному середовищі є його природною функцією.
49
Hrynkevych, S. S., Z. D. Sorokina та M. A. Sitarchuk. "ТАРГЕТОВАНА РЕКЛАМА У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ЇЇ ПОПУЛЯРНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 115–23. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.115-123.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження популярності та ефективності таргетованої реклами в якості інструменту маркетингових комунікацій.
Для досягнення визначеної мети використано комплекс методів: теоретичних – аналіз, синтез і систематизація наукової літератури з проблематики застосування таргетованої реклами в якості інструменту маркетингових комунікацій – для з’ясування сучасного стану дослідженості проблеми, наявності платформ для таргетингу у соціальних мережах, видів таргетованої реклами; емпіричних – бесіда, спостереження, опитування - для з’ясування основних навичок і компетенцій сучасного таргетолога, необхідних у професійній діяльності.
Інформаційну базу даного наукового дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних науковців, статистичні дані, дані веб-аналітиків, експертів-фахівців.
Доведено популярність, а також ефективність таргетованої реклами у соціальних мережах. Сформовано основні вимоги щодо навичок і компетенцій таргетолога, а саме вміння проводити маркетинговий аналіз, писати тексти, які «продають», працювати в графічних і відеоредакторах, в системах веб-аналітики. Охарактеризовано та систематизовано таргетовану рекламу за видами, зокрема до основних видів віднесено: націлювання на поведінку (націлювання на аудиторію), контекстне націлювання, пошуковий ретаргетинг, ретаргетинг сайту, прогнозне націлювання, демографічне та географічне націлювання. Проведено оцінювання ефективності таргетованої реклами у соціальних мережах та проаналізовано соціальні мережі як основні майданчики для запуску таргетованої реклами (Facebook, Instagram, Twitter, Viber, Telegram, Tik Tok, QQ, WeChat, Tumblr, Sina Weibo). Окреслено основні платформи для таргетингу у соціальних мережах – Facebook та Instagram. Наведено приклади використання таргетованої реклами роздрібною мережею Sephora, Tesco та благодійним фондом «Аманда».
Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні основних навичок і компетенцій сучасного таргетолога.
Одержані результати дослідження можуть бути використані при підготовці фахівців-таргетологів та при організації процесу підготовки до запуску таргетованої реклами.
50
Маліношевська, К. І. "Сучасні проблеми бюджетування маркетингових комунікацій". Актуальні проблеми економіки, № 10 (124) (2011): 164–69.
Знайти повний текст джерела