Добірка наукової літератури з теми "Комп’ютерний клас"

Резюме. Використання Wolfram|Alpha показало важливість сучасних новітніх технологій для формування вмінь та навичок роботи майбутного медичного персоналу. В статті розглянуто переваги та недоліки застосування Wolfram|Alpha у формуванні предметної математичної компетентності майбутніх докторів філософії. Мета дослідження – розглянути наукові підходи використання сучасних новітніх технологій у вигляді Wolfram|Alpha у формуванні предметної математичної компетентності майбутніх лікарів. Матеріали і методи. Розроблено власні системи комп’ютерного моделювання фармамакокінетичних процесів із використанням технологій «Internet-програмування». На сьогодні є можливість застосування програмного забезпечення спеціалізованого призначення. Найбільш доцільним є використання САМ (Computer Aided Modelling). Одним з найбільш поширених та найбільш потужних засобів САМ є Mathematica. Однак для використання Mathematica потрібен комп’ютерний клас, що складає додаткові труднощі у використанні. Сучасний студент повинен мати можливість працювати будь-де та будь-коли. Виконання цієї умови можливе при використанні мобільних телефонів з підключенням до мережі «Інтернет». Новий ресурс математико-орієнтованого пошукового web-сервісу – Wolfram|Alpha. Результати. Використання в процесі викладання курсу «Сучасні інформаційні технології у науковій діяльності» сприяє формуванню вмінь та навичок роботи в умовах комп’ютерного середовища, створенню та вивченню математичних моделей різноманітних явищ та процесів, демонстрації застосування математичних методів та їх дослідження. У статті розглянуто переваги та недоліки застосування Wolfram|Alpha у формуванні предметної математичної компетентності майбутніх докторів філософії за спеціальністю 223 «Медсестринство». Висновки. Зважаючи на перелічені переваги та недоліки, вважаємо, що використання Wolfram|Alpha при вивченні сучасних інформаційних технології у науковій діяльності здобувачами доктора філософії за спеціальністю 223 «Медсестринство» є обґрунтованим та дозволяє науковцям отримати ряд навиків із подальшим застосуванням у практичній діяльності, а саме, коректно формулювати прикладну задачу, перекладати цю задачу на мову математики, розв’язувати за допомогою відповідного програмного пакета та інтерпретувати результат її розв’язку на реальну ситуацію.

В статті розглянуто особливості вибору мережного алгоритму та сформульовано задачу його оптимізації при проектуванні комп’ютерної мережі на мобільній платформі шляхом розробки критерію живучості зазначеного класу комп’ютерних мереж. Метою статті є розробка критерію живучості комп’ютерної мережі на мобільній платформі для подальшого його використання при проектуванні зазначеного класу мереж з метою забезпечення належного рівня живучості мережі. Отримані результати дозволяють продовжити розвиток методики оцінки живучості комп’ютерних мереж на мобільній платформі в умовах деструктивного зовнішнього впливу за необхідності перебудови її топології; вирішувати оптимізаційні задачі мережного алгоритму функціонування комп’ютерних мереж на мобільній платформі на етапі їх синтезу. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропонований критерій може бути використаний на етапах проектування живучості комп’ютерних мереж на мобільній платформі, які характеризуються підвищеною живучістю та функціонують в умовах постійної перебудови схем маршрутизації даних, у тому числі за рахунок перебудови топології. Сформульовано напрями подальшої роботи, зокрема в частині проведення дослідження щодо введення в комп’ютерні мережі на мобільній платформі структурну збитковість з визначенням вузлів, які під час виконання мережею основної функції, стають уразливими, тобто захист яких необхідно підвищувати

Статтю присвячено розробці комп’ютерної програми розв’язання мережевих оптимізаційних задач для використання в навчальному процесі. Багато задач оптимізації можна сформулювати у формі тієї чи іншої задачі оптимізації на графах. У зв’язку з цим вивчення загальних властивостей задач оптимізації на графах набуває самостійного значення, а вивчення методів їх розв’язання традиційно відносять до необхідних елементів сучасної освіти, які формують алгоритмічний спосіб мислення. Хоч загальна математична постановка задачі оптимізації на графах не дає будь-якої інформації відносно можливих методів її розв’язання, всі методи розв’язання таких задач можна умовно поділити на два класи: більшість відомих задач оптимізації на графах можуть бути сформульовані у формі математичної моделі цілочисельного або булева програмування. В цьому випадку вибір способу їх розв’язання повністю визначається математичними властивостями відповідної постановки задачі; задачі оптимізації на графах можуть бути розв’язані із застосуванням спеціальних алгоритмів, які враховують специфічні особливості тих чи інших об’єктів графів і скінченну потужність множини можливих альтернатив (задачі комбінаторної оптимізації) [9]. У статті зроблено аналіз пакетів прикладних програм для розрахунку задач мережевої оптимізації та показана необхідність розробки комп’ютерної програми для розв’язання цих задач. Приведені алгоритми розв’язання мережевих оптимізаційних задач (алгоритм Прима, алгоритм Флойда-Уоршелла та алгоритм Форда-Фалкерсона). Для реалізації програми обрано інтегроване середовище розробки програмного забезпечення Delphi 7.0. Розроблена та протестована комп’ютерна програма «Розрахунок характеристик комп’ютерних мереж».

Статтю присвячено проблемі формування інформаційної культури та комп’ютерної грамотності майбутніх поліцейських. Подано тлумачення понять «інформаційна культура» та «комп’ютерна грамотність» у вітчизняній науковій думці, визначено особливості формування інформаційної культури та комп’ютерної грамотності в умовах закладу вищої освіти для майбутніх поліцейських. Автори зазначають, що формування інформаційної культури та комп’ютерної грамотності майбутніх працівників поліції має бути всебічним, використання інформаційних технологій має бути на кожному занятті. Розглянуто основні форми, методи та засоби формування інформаційної культури та комп’ютерної грамотності здобувачів закладів вищої освіти. Описано інтерактивні методи (Plickers, Padlet, LearningApps тощо), використання яких у класі сприяє кращому засвоєнню та формуванню інформаційної культури здобувачів. Надано рекомендації щодо організації семінарів та практичних занять з використанням інформаційних технологій, а саме: організація вебконференцій, які тривають довше, ніж семінари, мають більше учасників та дозволяють тематичний розподіл учасників за секціями; використання комп’ютерних дидактичних ігор на семінарах та практичних заняттях, які допоможуть викладачу створити належні умови для роботи здобувачів вищої освіти у комп’ютерному середовищі та дадуть змогу краще закріпити (чи повторити залежно від ситуації) вже вивчений матеріал, узагальнити або систематизувати його; використання комп’ютерного тестування для контролю знань здобувачів та підвищення їх пізнавальної активності. У дослідженні наголошується на доцільності використання на заняттях хмарних технологій, що надає можливість одночасно працювати здобувачам і викладачам над одним проєктом – виконувати завдання, проходити тестові завдання або розв’язувати задачі, допомагає розвинути вміння працювати в команді, уміння відстоювати свої ідеї, застосовувати мозковий штурм і ділитися своїми знаннями. Автори наголошують на доцільності використання системи національних інформаційних ресурсів для пошуку необхідної інформації з певних тем. Прикладом такого ресурсу є Інтернет-ресурс «Правова наука», що містить відомості щодо організації Національної академії правових наук України та її науково- дослідних установ та висвітлює основні нормативно-правові акти у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Виконання лабораторних робіт в рамках курсу «Системне адміністрування ОС Linux» вимагає наявності більше ніж одного комп’ютера на одного студента. Наприклад, проведення лабораторних робіт із встановлення та налагодження маршрутизатора передбачає, як мінімум, наявності двох комп’ютерів: маршрутизатора і робочої станції.Одним з варіантів є використання у якості маршрутизаторів старих комп’ютерів, звісно, за їх наявності. Але такі комп’ютери мають вже відпрацьований ресурс і, як наслідок, невелику надійність. Тому в ході виконання лабораторної роботи важко визначити причину, через яку виникла помилка – внаслідок неправильного конфігурування програмного забезпечення чи через апаратну несправність. До того ж апаратне забезпечення застарілої ПЕОМ може не відповідати вимогам сучасного програмного забезпечення.Також можливий варіант, коли студенти об’єднуються у групи для вивільнення необхідної кількості комп’ютерів. Лабораторні роботи з встановлення маршрутизатора передбачають наявність в ПЕОМ двох мережевих контролерів, для чого потрібно встановити в системному блоці ще один мережевий контролер, а також замінити жорсткий диск з робочою операційною системою на інший. На жаль, така можливість є не завжди через відсутність додаткових жорстких дисків та мережевих контролерів або через умови гарантійного обслуговування комп’ютерної техніки, які не дозволяють відкривати опломбовані системні блоки.Оптимальним варіантом, на думку автора, є використання технологій віртуалізації [1; 2]. В якості системи віртуалізації було використано дистрибутив з вільним вихідним кодом Proxmox Virtual Environment (Proxmox VE), який дозволяє використовувати у якості гіпервізорів KVM (Kernel-based Virtual Machine) та OpenVZ [3].Для виконання лабораторних робіт був створений полігон, схема якого зображена на рис. 1.Для кожної групи студентів були створені користувачі в системі Proxmox VE (grp00..grp5). Кожному з користувачів було надано доступ до двох віртуальних машин і до сховища, де зберігаються ISO-образи з операційними системами. Причому, з міркувань безпеки, доступ до параметрів конфігурації віртуальних машин був примусово обмежений. Користувач мав право змінювати тільки один параметр – назву файла з образом операційної системи. На рис. 2 зображено інтерфейс керування віртуальними машинами, які доступні користувачу grp00. Комп’ютерна лабораторія під’єднана до загальноуніверситетської мережі через маршрутизатор комп’ютерної лабораторії. Це дає змогу уникнути небажаних наслідків у разі неправильного конфігурування ПЕОМ в лабораторії. Мережа лабораторії розділена на підмережі (рис. 1). У підмережу 192.168.30.X увімкнені фізичні ПЕОМ, маршрутизатор та фізичний комутатор а також сервер віртуальних машин з системою віртуалізації Proxmox VE. На сервері віртуальних машин створено декілька віртуальних підмереж з віртуальними маршрутизаторами та комутаторами. Підмережа 192.168.34.X створена з метою унеможливити втрату непрацездатності комп’ютерної лабораторії через некоректне конфігурування студентами віртуальних маршрутизаторів grp00 – grp05. Підмережі 192.168.1.X – 192.168.6.X створені, відповідно, для користувачів grp00 – grp05. Інтерфейс керування для створення віртуальних комутаторів зображено на рис. 3, де vmbr0 – віртуальний комутатор підмережі 192.168.30.X, за допомогою якого здійснюється під’єднання до ПЕОМ та маршрутизатора і комутатора навчальної лабораторії, vmbr34 – віртуальний комутатор підмережі 192.168.34.X, vmbr9000 – vmbr9005 – віртуальні комутатори підмереж 192.168.1.X – 192.168.6.X.Студенти з ПЕОМ навчальної лабораторії за допомогою Інтернет-переглядача мають доступ до екранів своїх віртуальних машин (рис. 4). У разі втрати працездатності підмереж 192.168.30.X та 192.168.1.X – 192.168.6.X доступ до екранів віртуальних машин збережеться завдяки тому, що ПЕОМ навчальної лабораторії та сервер віртуальних машин знаходяться в підмережі 192.168.30.X, доступ до якої студентам заборонено. Наведену схему навчального полігону можна використовувати у комп’ютерних класах загального використання, тому що вона не потребує зміни критичних параметрів операційної системи на ПЕОМ класу і зводить ризик втрати працездатності комп’ютерного класу до мінімуму.У разі виникнення потреби збільшення обчислювальної потужності можна використати декілька серверів віртуальних машин, об’єднавши їх у кластер [4].

Згідно з Національною доктриною, одними із пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є: запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій і створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Держава зацікавлена у якісній професійній підготовці спеціалістів, і тому має забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці [1, 2]. Використання комп’ютерних програм навчального призначення дозволяє вдосконалювати методичну систему підготовки спеціалістів як у вищих навчальних закладах. так і у системі професійно-технічної та середньої освіти. Впровадження комп’ютерних програм у навчальний процес доповнює засоби навчання, які традиційно використовуються у процесі викладання дисциплін.У Наказі Міністерства освіти і науки України «Про Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах» (2005) комп’ютерна програма навчального призначення визначається як «засіб навчання, що зберігається на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюється на електронному обладнанні» [2].Теоретичні і практичні засади розробки програмного забезпечення навчального призначення розглядалися такими науковцями, як Д. Д. Аветісян, Л. І. Білоусова, М. І. Жалдак, А.С. Муравка, Н. В. Олефіренко та ін.М. І. Жалдак зазначає, що в основу інформатизації навчального процесу слід покласти створення і широке впровадження в повсякденну педагогічну практику нових комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання на принципах поступового і неантагоністичного, без руйнівних перебудов і реформ, вбудовування інформаційно-комунікаційних технологій у діючі дидактичні системи, гармонійного поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, не заперечування і відкидання здобутків педагогічної науки минулого, а, навпаки, їх удосконалення і посилення, в тому числі і за рахунок використання досягнень у розвитку комп’ютерної техніки і засобів зв’язку [3, 8].Педагоги-науковці і спеціалісти з інформаційних технологій виділяють певний клас прикладних програм навчального призначення, включаючи їх до різновидів з різними назвами (навчальне електронне видання, педагогічне програмне забезпечення, електронні програми навчального призначення, комп’ютерні програми навчального призначення, комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання тощо), проте смисл залишається однаковим: це програми, які використовують у сфері освіти у навчальному процесі.Навчальне електронне видання – електронне видання, яке містить систематизований матеріал з відповідної науково-практичної галузі знань. Має відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оформлення, повнотою відомостей, якістю методичного інструментарію і технічного виконання, наочністю, логічністю і послідовністю подання матеріалу [5, 34].Педагогічний програмний засіб (ППЗ), тобто засіб, створений для безпосереднього використання у навчальному процесі, в епоху розвитку ринкової економіки Ю. О. Жук, О. М. Соколюк розглядають як товарний продукт, який повинен користуватися попитом серед споживачів (викладачів вищих навчальних закладів, учителів середніх шкіл) [7].Л. І. Білоусова та Н. В. Олефіренко визначають програмне забезпечення навчального призначення як програмні засоби, призначенням яких є підтримка самостійної навчальної, тренувальної, творчо-дослідницької діяльності користувача у певній предметній галузі, а також діяльності самоконтролю. Науковці виділяють такі види програмного забезпечення навчального призначення: електронні підручники, електронні енциклопедії та довідники, середовища підтримки предметної діяльності, комп’ютерні тренажери, системи комп’ютерного тестування [4, 26].М. І. Жалдак, В. В. Лапінський, М. І. Шут пропонують класифікацію педагогічних програмних засобів залежно від переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з певним засобом навчання і виокремлюють: 1) демонстраційно-моделюючі програмні засоби; 2) ППЗ діяльнісного предметно-орієнтованого-середовища; 3) ППЗ, призначені для визначення рівня навчальних досягнень, які в свою чергу класифікують за способом організації роботи в мережі; ступенем «гнучкості», можливістю редагування предметного наповнення і критеріїв оцінювання; структурою і повнотою охоплення навчального курсу; способом введення команд і даних та можливою варіативністю формулювання відповіді; можливими способами формулювання та подання учневі навчальних задач; способом формулювання та подання учневі навчальних задач; способом введення даних – командних впливів користувача; 4) ППЗ довідниково-інформаційного призначення [6, 33].В. П. Вембер зазначає, що не існує єдиного підходу як до класифікації електронних засобів навчального призначення, так і до термінології у цій сфері. Взявши за основу класифікаційні цілі та завдання, які можуть бути вирішені за допомогою ЕЗНП, можна виділити наступні типи: ілюструючі, консультуючі, операційне середовище, тренажери, навчальний контроль [6, 33].Потреби сучасного суспільства у розробці програм різноманітного призначення зростають із часу появи перших електронно-обчислювальних машин. Особливими є запити вищого навчального закладу у створенні та впровадженні у навчальний процес навчальних електронних видань, найбільш сучасними й ефективними серед яких відтворюються на комп’ютері.На базі Інформаційно-комп’ютерного центру Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького за останні кілька років розроблено і продовжують створюватися різні типи комп’ютерних програм навчального призначення: 1) електронні підручники та посібники; 2) програмні тренажери; 3) мультимедійні навчальні програми.Опишемо більш докладно кілька комп’ютерних навчальних програмних засобів. Електронний підручник «Основи Інтернет» призначений для студентів ІІ курсу факультету інформатики і математики денної форми навчання та студентів заочної форми навчання, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра галузі знань 0403 «Системні науки та кібернетика». Створення цього електронного підручника, як і інших, проходило у декілька етапів, а саме [8, 94-95]:Добір навчального матеріалу.Формування групи фахівців, відповідальних за створення електронного підручника.Планування структури та дизайну: в основу відображення інформації в електронному підручнику було покладено фреймову структуру web-документу.Вибір апаратних та програмних засобів розробки та реалізації електронного підручника: мова розмітки HTML та мова програмування JavaScript.Реалізація гіпертекстових посилань у тексті.Добір матеріалу для мультимедійного втілення: відбір графічного наповнення навчальних тем, створення відповідного відеоматеріалу.Розробка контрольних запитань.Тестування та доопрацювання електронного підручника: апробація у навчальному процесі, видалення або додавання необхідних текстових, графічних або відеоматеріалів тощо.Впровадження електронного підручника у систему інформаційного забезпечення навчального процесу освітнього закладу.Отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права у Державному департаменті інтелектуальної власності.Електронний підручник з урахуванням специфіки навчальної дисциплін має розвинену структуру. Навчальний матеріал охоплює всі питання, необхідні для успішної роботи із різноманітними службами мережі Інтернет. Матеріал електронного підручника охоплює всі змістовні модулі, визначені анотацією для мінімальної кількості годин, передбачених стандартом. Електронний підручник містить лекції, практичні завдання, інформацію до самостійної роботи, відеоматеріали та приклади завдань до модульно-тестового контролю. Розгалужена структура електронного підручника дозволяє вивчати матеріал у зручній для студента послідовності. Відеоматеріали наглядно демонструють можливості роботи в мережі Інтернет і призначені для успішного оволодіння даним курсом.До змісту електронного підручника входить глосарій, який містить перелік термінів та понять, що використовуються у процесі засвоєння навчальної дисципліни. Останній розділ електронного підручника містить перелік джерел, якими студенти можуть додатково користуватися під час засвоєння курсу «Основи Інтернет».Програмні тренажери широко використовуються у практиці предметного навчання й у професійній підготовці. За допомогою них майбутні фахівці відпрацьовують свої уміння і навички діяти в різних ситуаціях. У навчанні програмні тренажери забезпечують: послідовне виведення на екран завдань заданої складності з вибраної теми; контроль за діями користувача з розв’язання запропонованого завдання; миттєву реакцію на неправильні дії; виправлення помилок користувача; демонстрацію правильного розв’язання завдання; виведення підсумкового повідомлення про результати роботи користувача (можливо, з рекомендаціями чи порадами) [4, 30].Для розробки тренажерів використовувався певний набір програмного забезпечення. Основним інструментарієм розробки тренажерів «Пакет 3DSMax», «Microsoft Office Word 2010», «Microsoft Office Excel 2010», «Microsoft Office PowerPoint 2010», «Microsoft Office OneNote 2010» стала технологія Flash з елементами ActionScript і програма Camtasia Studio. Створення кожного уроку тренажеру відбувалося за таким алгоритмом:1. Захоплення скрінкастів під час роботи з відповідним програмним забезпеченням за відповідною темою уроку.2. Редагування відеоряду.3. Запис звуку з мікрофону.4. Вставка субтитрів і виносок, у тому числі з інтерактивними елементами.5. Додавання тесту.6. Експорт відеофайлу у формат flv/swf.Кожен тренажер розділений на теоретичну частину, в якій подається інформація щодо операцій по роботі з відповідним програмним засобом, та власне тренувальну, в якій дається завдання, що має бути виконане студентом, без чого він не зможе продовжити тренування.Мультимедійні комп’ютерні навчальні програми поступово витісняють друкарські матеріали, відео- і аудіокасети, адже вони дозволяють організувати ефективну самостійну пізнавальну діяльність студентів [9, 157].Мультимедійна навчальна програма з установки і налаштування Windows 7 призначена для методичного забезпечення дисципліни «Програмне забезпечення ПЕОМ». створена на основі веб-технологій, а саме: HTML, XML, CSS, Java Script, ActiveX, Silverlight. У форматі HTML створена кожна сторінка курсу. CSS використовується для оформлення стилів сторінок. У html-документ включено код мовою Java Script та елементи ActiveX. На html-сторінках з інтерактивними елементами використовується технологія Silverlight. Як засіб розробки програми використовувалася «Система для створення навчальних матеріалів» (Learning Content Development System(LCDS)) – безкоштовним інструментом, за допомогою якого учасники спільноти Microsoft Learning можуть створювати високоякісні, інтерактивні електронні курси; публікувати електронні курси, лише заповнивши прості форми LCDS, які дозволяють створювати високоспеціалізовані тексти, інтерактивні завдання, конкурси і питання, ігри, тести, анімаційні ефекти, демо-ролики та інші мультимедійні матеріали.Зміст програми поділяється на модулі, уроки і теми. Модуль може містити від одного до кількох уроків, які у свою чергу можуть містити від однієї до кількох тем. У програмі наявні елементи самоперевірки і практичні роботи у вигляді інтерактивних ігор, а також список використаних і додаткових джерел і глосарій.Розроблені нами комп’ютерні програми навчального призначення впроваджені у навчальний процес університету, крім того вони можуть бути використані у процесі професійної перепідготовки кадрів і дистанційному навчанні.Планується подальша робота над удосконаленням і оновленням уже розроблених комп’ютерних програм навчального призначення та створенням нових програм для методичного забезпечення дисциплін вищого навчального закладу.

У статті пропонується новітній підхід до побудови спеціалізованої комп’ютерної системи (СКС) на основі ґрунтовного аналізу поставленої задачі, із врахуванням спільної роботи оболонки з внутрішнім наповнювачем, крайових умов, властивостей тонкостінної циліндричної оболонки, що знаходиться під дією навантаження, та разом з цим здатна зберігати початкові дані. Проведений огляд літературних джерел по тематиці статті. Обґрунтовано необхідність створення СКС, як успішної альтернативи традиційним комп’ютерним системам, оскільки поєднання апаратного та програмного забезпечення разом з механічними або іншими частинами, дає можливість знаходити рішення широкого класу задач прикладного характеру. Сформульовані загальні вимоги до структури СКС, яка призначена для вирішення найактуальніших проблем механіки деформованого твердого тіла. Деталізований алгоритм роботи розрахункового блоку із підвищеною точністю СКС, який зводиться до розв’язання СЛАР із використанням ітераційних методів, а саме методу Зейделя

У статті проаналізовано методичні й організаційні аспекти застосування комп’ютерних дидактичних ігор у навчанні дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах інклюзивного освітнього середовища. Висвітлено можливості сервісу LearningApps.org у розробленні навчальних ігор на історичну тематику для учнів інклюзивних класів з порушеннями інтелекту. Наголошено на особливостях пізнавальної діяльності дітей цієї категорії: нерівномірному темпі визрівання вищих психічних функцій, недорозвитку емоційно-особистісної і мотиваційно-вольової сфери, сповільненому розвитку мовлення, низькій працездатності, які призводять до слабкого засвоєння історичних знань учнями з порушеннями інтелектуального розвитку. Визначено критерії, на основі яких були розроблені комп’ютерні дидактичні ігри для учнів інклюзивних класів з порушеннями інтелекту. Наведено приклади розроблених ігор, спрямованих на активізацію нервово-психічних процесів, мотивацію та швидку адаптацію школярів з порушеннями інтелекту до розумової праці, на оволодіння учнями нових знань і вмінь, на реалізацію закладеного в них виховного і корекційно-розвивального потенціалу, на вторинне сприйняття і подальше усвідомлення вивченого матеріалу, допомогу учням з порушеннями інтелекту в міцному засвоєнні фактів, дат, імен, історичних понять і зв’язку нового матеріалу з раніше вивченим, на застосування учнями нових знань і вмінь в інших навчальних ситуаціях, формування власних висновків і ставлення до історичних подій, на перевірку історичних знань і предметних умінь у школярів з порушеннями інтелекту та їх корекцію. Розроблені на основі сервісу LearningApps.org комплекси комп’ютерних дидактичних ігор історичного змісту дозволяють учителю інклюзивного класу одночасно й успішно навчати історії дітей з типовим розвитком та з порушеннями інтелекту, враховуючи особливості навчальних програм для дітей цих категорій, рівень інтелектуального розвитку та темп навчальної діяльності на уроці.

Дистанційне навчання органічно поєднує комп’ютерні та Інтернет-технології навчання. Навчання може здійснюватися за допомогою корпоративних мереж, мережі Інтернет, електронної пошти та інших сучасних засобів зв’язку. В окремих випадках дистанційне навчання має істотні переваги перед класичними формами навчання.В тезах розглянуто логічну модель, модель даних і програмне забезпечення сайту дистанційної освіти Мелітопольського інституту державного і муніципального управління ГУ “ЗІДМУ”.Програма повинна складається з двох модулів: модуля користувача і модуля адміністратора. Перший модуль є сайтом, який бачить студент, а другий – сайтом, призначеним для адміністрування модуля користувача та додавання навчального матеріалу викладачами. Внаслідок цього, предметну область, а також логіку роботи програми ми розглядали із двох точок зору: з погляду клієнта і погляду адміністратора. Концептуальну модель сайту було побудовано як перелік вимог до вказаних модулів. Наступним етапом була побудова моделі прецедентів, тобто сценаріїв подій, що можуть відбуватися на сайті дистанційного навчання. Всього визначено та описано 14 різних прецедентів, зокрема: “Інсталяція системи”, “Авторизація користувача”, “Вибір потрібної інформації”, “Тестування студента” тощо. Здійснено концептуальне, логічне фізичне проектування бази даних. Її логічну модель подано у вигляді двох діаграм “Сутність-зв’язок” – для даних про користувачів і контенту сторінок.Розроблений сайт складається з головної сторінки і декількох класів, що реалізують основні можливості системи дистанційного навчання. Два класи є фундаментальними. Через один з них здійснюється робота з базою даних із будь-якого іншого класу розробленої системи. Він фактично є оболонкою над стандартними функціями PHP по роботі з базою даних, але в той же час через нього здійснюється перевірка коректності даних, що виключає можливість зламати сайт за допомогою SQL-ін’єкцій. Другий клас містить усілякі допоміжні функції для швидкого формування HTML коду, такі як, методи створення посилань, списків тощо.Створений програмний продукт можна використовувати у вищих навчальних закладах для впровадження дистанційної форми навчання. При цьому, на відміну від аналогів, він враховує вимоги кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

В статті розглянуто особливості функціонування високомобільних комп’ютерних мереж в умовах мінливості середовища передачі даних, його впливу на швидкість передачі даних між вузлами та методику визначення критеріїв вибору різних стандартів безпровідної передачі даних. Метою статті є розробка критеріальної бази селективного вибору стандартів безпровідної передачі даних у високомобільних комп’ютерних мережах в залежності від стану середовища передачі даних та віддаленості вузлів між собою. Отримані результати дозволяють: виокремити науково-прикладну задача розробки критеріальної бази селективного вибору стандартів безпровідної передачі даних у окремий клас задач у області рухомих комп’ютерних мереж; продовжити подальший розвиток методики підвищення живучості високомобільних комп’ютерних мереж в умовах мінливості пропускної здатності каналів зв’язку між вузлами; вирішити задачу розрахунку нестаціонарного коефіцієнта готовності відносно всіх інтерфейсів передачі корисних даних вузлами високомобільних комп’ютерних мереж. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропоновані критерії, за результатами модельного експериментування, дають ефект 15% скорочення часу на передачу обсягу даних в умовах нормального функціонування високомобільної комп’ютерної мережі у гетерогенному просторі та динамічною зміною відстані між вузлами мережі за наперед заданою траєкторією руху. Сформульовано напрями подальшої роботи, зокрема запропоновано проведення ряду прикладних експериментів для виявлення закономірності функціонування реальних високомобільних мереж в умовах обмеженого енергетичного запасу ходу вузлів та впливу зовнішнього середовища на нього.

Робота присвячена аналізу механізму петельників швейної машини 51 класу. Поставлені задачі аналізу механізму полягали в дослідженні призначення та галузі використання швейної машини 51 класу; дослідженні конструкції механізмів швейної машини 51 класу; огляді методів аналізу важільних механізмів; кінематичному дослідженні механізму петельників швейної машини 51 класу та комп’ютерному моделюванні механізму петельників швейної машини 51 класу.
The work is devoted to the analysis of the mechanism of loops of the sewing machine of the 51st class. The tasks of the analysis of the mechanism were to study the purpose and field of use of the sewing machine 51st class; research of a design of mechanisms of the sewing machine of 51st class; review of methods of analysis of lever mechanisms; kinematic study of the mechanism of loops of the sewing machine 51st class and computer modeling of the mechanism of loops of the sewing machine 51st class.

Робота виконана у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться «12» жовтня 2010 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.052.02 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, аудиторія 79. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56.
У дисертаційній роботі на сучасному технічному рівні вирішується завдання дослідження впливу обертових мас приводу на несучі конструкції сільськогосподарських машин. Впроваджено фотоелектричний моментомір, створено математичне обґрунтування обробки цифрового сигналу, записаного реєструючою системою, яке закладено в основу комп’ютерної програми «Krejаtor» для виведення сигналу на екран монітора у формі придатній для статистичної обробки. З використанням розроблених засобів вимірювання проведено дослідження машин ОВП-2000 та ОШУ-50А. Результати досліджень покладено в основу розрахунку консолі кріплення вентилятора методом мінімуму потенціальної енергії деформації. За результатами теоретичних досліджень запропоновано внести зміни в конструкцію консолі, що дозволить знизити її матеріалоємність, та забезпечить нормативний ресурс роботи.
В диссертационной работе на современном техническом уровне решено важную научно-техническую задачу - повышение работоспособности сельскохозяйственных машин, типа вентиляторных опрыскивателей с приводом от ВВП энергосредства. В основу работы положены исследования влияния разницы знакопеременных нагрузок в опорах мультипликатора от привода крутящего момента, а также дисбаланса вращающихся масс вентиляторной установки, что повышает достоверность оценки несущей способности, оптимизацию и необходимую долговечность рассматриваемой конструкции. Разработано научно-техническую методику по определению эксплуатационных кососиметрических знакопеременных нагрузок относительно продольной плоскости симметрии машин типа одноосных ельскохозяйственных прицепов и алгоритм аналитически-экспериментального исследования, сочетающий в себе модифицированный метод минимума потенциальной энергии деформации конструктивных структур со специально сконструированными средствами эксплуатационных исследований реальной динамики нагруженности. Реализованый комплексный подход обеспечил: снижение НДС в лонжеронах консольного крепления вентиляторной установки с 52 МПа до 34 МПа (лонжерон 59) и с 63 МПа до 36 МПа (лонжероны 63). Благодаря достижению упругого равновесия в элементах базовой несущей системы металлоемкость усовершенствованной металлоконструкции снизилась на 8,7%. При нормативном сроке службы опрыскивателей 7 лет и сезонной эксплуатации 300 часов ресурс работы составляет: серийной конструкции -1100 часов; модернизированной -2250 часов (Патент Украины на полезную модель № 48663, от 25.04.2010 г.), что вполне соответствует нормативному сроку службы. Годовой экономический эффект от усовершенствования несущей системы машины ОВП-2000 составляет 3350 грн. на одно изделие.
The research of influence the rotating mass drive over the main constructions of agricultural machines on the modern level is decided in this dissertation work. Photoelectrical momentomir is used, the mathematical study of digital signal processing is created, recorded by the recording system, which laid the basis for the computer program "Krejator" for output a signal on the monitor screen in a form suitable for statistical processing. Such machines as ОВП-2000 and ОШУ-50A are tested using developed means of measuring. The results of research are put in the basis for calculating the console fan fastensng using method of minimum potential energy of deformation. According to the results of theoretical studies modifications to the console consumption are proposed which will help to reduce its material consumption and provide normative resource of work.

Дипломна робота присв’ячена дослідженню методів та засобів організації систем пожежної безпеки для проектів класу «розумне місто»
Дипломна робота присв’ячена дослідженню методів та засобів організації систем пожежної безпеки для проектів класу «розумне місто»
ВСТУП 8 1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 10 1.1 Інноваційна концепція «розумне місто» 10 1.2 Концепція «Великих даних» 10 1.3 «Великі дані» в «розумному місті» 14 1.4 Використання «Великих даних» для реалізації сервісних підсистем «розумного міста» 19 1.4.1 «Розумні» GRID-мережі 20 1.4.2 «Розумна» охорона здоров’я 21 1.4.3 «Розумний» транспорт 22 1.4.4 «Розумне» урядування 22 1.5 Висновок до першого розділу 23 2 ОПРАЦЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ПРОЕКТАХ КЛАСУ «РОЗУМНЕ МІСТО» ТА КОНЦЕПЦІЯ ПІДСИСТЕМИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 24 2.1 Опрацювання інформації в проектах класу «розумне місто» 24 2.2 Опис формату сигнальних повідомлень «Surgard» 28 2.3 Протоколи для обміну повідомленнями в повсюдних мережах «розумного міста» 29 2.3.1 Транспортний протокол Інтернету UDP в «розумному місті» 29 2.3.2 Транспортний протокол інтернету TCP в «розумному місті» 29 2.4 Міські системи передавання сигнальних повідомлень для підсистеми пожежної безпеки 30 2.4.1 Приймач ПЦСО «АІRRЕ» 31 2.4.2 Конвертер протоколу РСПІ «StrunaV» 32 2.4.3 Шлюз «OKOGate» 33 2.4.4 Транслятор мережевих безпекових повідомлень «RLinks» 34 2.4.5 Програсно-алгоритмічний комплекс «Astra» 36 2.4.6 АРМ «Jupiter7» 37 2.5 Порівняння інструментів 38 2.6 Перелік характеристик підсистеми пожежної безпеки в проектах класу «розумне місто» 39 2.7 Проектування архітектури підсистеми пожежної безпеки в «розумному місті» 40 2.8 Формування переліку інструментів розроблення підсистеми пожежної безпеки в «розумному місті» 43 2.9 Висновки до другого розділу 44 3 РОЗРОБКА ПІДСИСТЕМИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ «РОЗУМНОГО МІСТА» 45 3.1 Деталізована архітектура підсистеми пожежної безпеки «розумного міста» 45 3.2 Розробка методики тестування підсистеми пожежної безпеки «розумного міста» 53 3.3 Висновки до третього розділу 54 4 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 55 4.1 Тестування підсистеми пожежної безпеки для проектів класу «розумне місто» 55 4.2 Висновок 59 5 ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 61 5.1 Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи 61 5.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи 62 5.3 Розрахунок матеріальних витрат 66 5.4 Розрахунок витрат на електроенергію 67 5.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань 67 5.6 Обчислення накладних витрат 68 5.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи 69 5.8 Розрахунок ціни проведених науково-дослідних робіт 70 5.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень 71 5.10 Висновок 72 6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 74 6.1 Застереження нещасних випадків та управління ризиками 74 6.2 Профілактичні заходи щодо збереження та підвищення працездатності користувачів ЕОМ 78 6.3 Оцінка стійкості роботи промислового підприємства до впливу вторинних вражаючих факторів 80 6.4 Забезпечення захисту працівників суб’єктів господарювання та населення від впливу іонізуючих випромінювань 82 6.5 Висновок 84 7 ЕКОЛОГІЯ 86 7.1 Метод екологічної статистики 86 7.2 Утилізація комп’ютерної техніки 88 7.3 Висновки до розділу 90 ВИСНОВКИ 91 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ 93 ДОДАТКИ

Дипломна робота присв’ячена дослідженню методів створення та використання програмних агентів в проектах «Розумних міст».
Дипломна робота присв’ячена дослідженню методів створення та використання програмних агентів в проектах «Розумних міст».
The diploma thesis is devoted to the research of methods of creation and use of program agents in projects of "Smart cities".
The diploma thesis is devoted to the research of methods of creation and use of program agents in projects of "Smart cities".

Дипломна робота присв’ячена дослідженню методів створення та використання програмних агентів в проектах «Розумних міст».
Дипломна робота присв’ячена дослідженню методів створення та використання програмних агентів в проектах «Розумних міст».
ВСТУП 9 1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 12 1.1 Середовище сучасних проектів «розумних міст» 12 1.2 Аналіз існуючих програмних агентів в системах «розумного міста» 14 1.3 Опис інструментарію для створення програмних агентів в «розумному» міському середовищі 17 1.4 Мови програмування і програмні платформи для створення «розумних» програмних агентів 23 1.5 Висновок до першого розділу 29 2 ЗАСОБИ СПЕЦИФІКАЦІЙ ТА РОЗРОБЛЕННЯ «РОЗУМНИХ» МІСЬКИХ ПРОГРАМНИХ АГЕНТІВ 31 2.1 Засоби специфікації моделей «розумних» програмних агентів 31 2.2 Інструментальні засоби для розроблення та побудови «розумних» програмних агентів 34 2.2.1 Cередовище реалізації «розумних» програмних агентів JADE 35 2.2.2 Cередовище реалізації «розумних» програмних агентів JACK 40 2.2.3 Cередовище AgentBuilder 44 2.2.4 Cередовище Bee-gent 46 2.3 Порівняльний аналіз інструментальних середовищ 49 2.4 Висновок до другого розділу 52 3 АРХІТЕКТУРА ТА МОДЕЛІ ПРОГРАМНИХ АГЕНТІВ У «РОЗУМНОМУ МІСТІ» 53 3.1 Архітектура мультиагентних застосунків «розумного міста» 53 3.2 Модель ресурсів «розумного» програмного агента 55 3.3 Опис розробленого програмного модуля «розумного» агента 58 3.4 Висновок до третього розділу 60 4 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 62 4.1 Реалізація моделі міського «розумного» програмного агента 62 4.2 Висновок 70 5 ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 71 5.1 Розрахунок норм часу на виконання науково-дослідної роботи 71 5.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи 72 5.3 Розрахунок матеріальних витрат 76 5.4 Розрахунок витрат на електроенергію 77 5.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань 77 5.6 Обчислення накладних витрат 78 5.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості науково-дослідницької роботи 79 5.8 Розрахунок ціни проведених науково-дослідних робіт 80 5.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень 81 5.10 Висновок 82 6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 84 6.1 Покращення управління охорони праці в організації шляхом впровадження інформаційних технологій 84 6.2 Організаційно-технічні заходи та елементи системи протипожежного захисту робочих місць користувачів ПК 87 6.3 Забезпечення електробезпеки користувачів ПК 89 6.4 Оцінка дії радіоактивного забруднення місцевості після ядерного вибуху на виробничу діяльність муніципальних підприємств, установ та організацій 92 6.5 Висновок 97 7 ЕКОЛОГІЯ 99 7.1 Екологічна ситуація в Україні 99 7.2 Вимоги до моніторів (ВДТ) і ПЕОМ 103 7.3 Висновки до розділу 105 ВИСНОВКИ 106 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ 108 ДОДАТКИ

Дипломна робота присв’ячена проектуванню та реалізації підсистеми для обліку телеметричних даних в проектах класу ,,Розумне місто”. Досліджена проблемна область сучасних «Розумних міст» та інформаційні системи в проектах класу «Розумне місто». Наведено порівняльну характеристику «розумних» міських платформ та підтримуваних ними функцій. Виконано проектування підсистеми для комплексного обліку телеметричних даних. Спроектована архітектура інформаційно-технологічної платформи для обліку витрат в ресурсних мережах «розумного міста». Описано перелік та призначення таблиць БД «облік витрат» ресурсних мереж «розумного міста». Описано потокове аналітичне опрацювання великих за обсягом та слабоструктурованих наборів даних «Розумного міста». Розглянуті експериментальні проекти «розумних міст» у країнах ЄС. Зокрема описано напрацювання з реалізації концепту «розумного міста» в Бристолі (Великобританія) та Копенгагені (Данія). В повному обсязі виконано розділи «Обґрунтування економічної ефективності», «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» та «Екологія».

Дипломна робота присв’ячена систематизації використання інформаційних технологій хмарних обчислень в проектах класу «Розумне місто», котрі використовують різноманітні – рішення на базі інформаційних та комунікаційних технологій для вирішення реальних проблем міського буття. Присутнє широке коло наукових проблем і технічних можливостей для реалізації перспективних інтелектуальних сервісів та мереж в проектах класу «розумне місто», які можуть бути вирішені за допомогою класу хмарних інформаційних технологій. В першому розділі магістерської роботи проаналізовано концепцію «Розумного міста», описано крос-тематичне управління і аналітичне опрацювання даних для різних «розумних» міських програм в хмарному середовищі. В другому розділі магістерської роботи проаналізовано переваги інформаційних технологій на базі хмарних сервісів в проектах класу «розумне місто». В третьому розділі магістерської роботи досліджено способи організації та розгортання хмарних сервісів в проектах класу «Розумне місто». Розглянуто особливості організації хмарних спільнот. В четвертому розділі магістерської роботи заропонована узагальнена багатошарова архітектура. Об’єкт дослідження: інформаційні технології хмарних обчислень, прикладні застосування для організації міських служб та сервісів. Предмет дослідження: теоретичні та практичні засади системного використання інформаційних технологій хмарних обчислень в проектах класу «Розумне місто». Мета роботи: формування концептуальних засад використання класу інформаційних технологій хмарних обчислень в прикладних застосуваннях «Розумних міст», розробка рекомендіцій та типових архітектур.
Calculations in "Smart City" projects that use a variety of solutions - based on information and communication technologies to address the real problems of urban living. There is a wide range of scientific problems and technical possibilities for the implementation of promising intelligent services and networks in the projects of the "Smart city" class, which can be solved with the help of a class of cloud information technologies. The first section of the master's thesis analyzes the concept of "Smart city", describes cross-thematic control and analytical processing of data for various "smart" urban programs in a cloud environment. In the second section of the master's thesis the advantages of information technologies based on cloud services in the projects of the "Smart city" class are analyzed. The third section of the master's thesis explores how to organize and deploy cloud services in "Smart city" projects. Peculiarities of organization of cloud communities are considered. In the fourth section of the master's thesis there is a generalized multilayered architecture. Object of research: information technologies of cloud computing, applied applications for organization of city services and services. Subject of research: theoretical and practical principles of systematic use of information technologies of cloud computing in projects of the class "Smart city". The purpose of the work: the formation of the conceptual framework for the use of the class of information technology cloud computing in the application of "Smart cities", the development of recommendations and typical architectures.

Дипломна робота присв’ячена систематизації використання інформаційних технологій Internet of Things в проектах класу «Розумне місто». Концепція Інтернет-пристроїв (IoT) була запропонована Кевіном Ештоном в 1999 році, коли набули поширення технологічні пристрої інтегровані з комунікаційними засобами. Інтернет-пристрої визначаються як самоорганізовані системи без концептуальних обмежень, що входять до складу конвергентних систем, та призначені для підвищення ефективності процесів в цих системах. Досліджено основні складові концепту «розумного міста» та напрямки його розвитку. Проаналізована концепція Інтернет-пристроїв (IoT). Розглянуто реалізації IoT в проектах «розумних міст» та подано їх класифікацію. Проаналізовано сенсорну структуру «розумного міста» з використанням ІоТ та підходи до їх інтерпретації. Проаналізовано мікросервісний підхід до побудови «розумного міста» на базі інформаційної технології IoT. Описана архітектура протоколів для IoT реалізації «розумного міста». Описана інфраструктура «розумного міста» з використанням ІоТ. Описана узагальнена аналітична структура «розумного міста» з використанніям IoT. Проаналізовано досвід в експериментальних проектах «розумних міст» у країнах ЄС. Досліджено аспекти реалізації проектів класу «розумне місто» у Флоренції (Італія) та Франкфурті (Німеччина). В повному обсязі виконано розділи «Обґрунтування економічної ефективності», «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» та «Екологія».
The thesis is devoted to the systematization of the use of information technologies Internet of Things in the projects of the "Smart City" class. The Internet Device Concept (IoT) was proposed by Kevin Ashton in 1999, when technological devices integrated with communication tools became popular. Internet devices are defined as self-organized systems without conceptual constraints that are part of convergent systems and are designed to increase the efficiency of processes in these systems. The main components of the concept of "smart city" and directions of its development are investigated. The concept of Internet devices (IoT) is analyzed. The implementation of IoT in the projects of "smart cities" is considered and their classification is given. The sensory structure of "smart city" with the use of IOT and approaches to their interpretation are analyzed. The micro-service approach to building a "smart city" based on IoT information technology has been analyzed. The architecture of the protocols for the IoT implementation of the "smart city" is described. The infrastructure of the "smart city" with the use of IOT is described. The generalized analytical structure of "smart city" with the use of IoT is described. The experience in the pilot projects of "smart cities" in the EU countries has been analyzed. The aspects of implementation of "smart city" projects in Florence (Italy) and Frankfurt (Germany) are investigated. The sections "Justification of economic efficiency", "Labor protection and safety in emergencies" and "Ecology" are executed in full.

Розглянуто коротку історію розвитку комп’ютерної техніки, основні теоретичні відомості, потрібні для розуміння функціонування елементів комп’ютера, структуру і компоненти персонального комп’ютера, класи комп’ютерів, структуру і компоненти розподілених інформаційних систем.

Поява нового класу програмного забезпечення для розв’язання математичних задач - мережних систем комп’ютерної математики - створює умови для організації якісного дистанційного навчання інформаційних технологій математичного призначення. Безкоштовні вільно поширювані системи комп’ютерної математики складають гідну альтернативу комерційному програмному забезпеченню, про що свідчать можливості Web-CKM SAGE. Одночасне вивчення можливостей декількох систем комп’ютерної математики в межах одного середовища, як це пропонує SAGE, є умовою обгрунтованого вибору адекватного до поставленої задачі засобу дослідження.

Огляд існуючих розподілених систем показує, що, за рідкісними винятками, вони є вузькоспеціалізованими, призначеними для рішення одного завдання чи класу задач. Найкраще на метакомп’ютерах розв’язуються завдання пошукового й переборного характеру. При цьому обчислювальні вузли практично не взаємодіють під час розрахунку й основну частину роботи виконують незалежно один від одного. Проте головною проблемою для дослідника є не стільки вибір засобу мережного зв’язку, скільки ефективна реалізація обчислювальних алгоритмів. Одним з ефективних засобів для ефективної організації обчислень є системи комп’ютерної математики, проте їх пряме застосування у грід-комп’ютингу донедавна було досить обмежене. Усунення цього протиріччя шляхом об’єднання можливостей систем комп’ютерної математики та розподілених обчислень в єдиному динамічному мережному середовищі і визначає актуальність роботи. Головною перевагою застосування систем комп’ютерної математики є можливість проведення експериментальної роботи математиками без залучення програмістів. Виходячи з цього, постає актуальна проблема – надати засоби розподілених обчислень користувачам систем комп’ютерної математики. Однією з найбільш вдалих спроб зробити це є модуль Distributed Sage – частина вільно поширюваного ММС Sage. В процесі розв’язання поставленої проблеми ми виходили з того, що застосування ММС Sage для реалізації розподілених обчислень дозволить спростити метакомп’ютерні дослідження для непрограмуючих математиків за рахунок автоматизації процесу розрахунку, розподілу завдань та збирання статистики.

На формування і розвиток особистості людини найбільше впливає середовище, в якому вона живе, навчається, працює. Тому для ВНЗ важливою і актуальною проблемою як теоретичного, так і практичного характеру є проблема створення такого високотехнологічного інформаційно-комунікаційного освітньо-наукового середовища, в якому студент знаходиться щодня в процесі всього періоду навчання у вищій школі, яке повинне відповідати потребам інформаційного суспільства, сучасному рівню науки, техніки та світовим освітнім стандартам і сприяти підвищенню рівня інформаційно-комунікаційної підготовки та формуванню професійних компетентностей. Прикладом такого інформаційно-комунікаційного освітньо-наукового середовища для навчання математичних дисциплін студентів ВНЗ є web-орієнтоване математичне середовище. Одному з підходів до створення такого середовища на основі web-орієнтованої системи комп’ютерної математики (СКМ), що інтегрує в собі послуги різних систем за допомогою клієнт-серверних технологій і таких засобів ІКТ навчання математики, як мультимедійні демонстрації, динамічні математичні моделі, тренажери та експертні системи навчального призначення, присвячена ця стаття. Зокрема в роботі визначено новий клас педагогічного програмного забезпечення математичних дисциплін – мобільні математичні середовища. .