Добірка наукової літератури з теми "Комп’ютеризація"

Дрогайцев О. І. Комп’ютеризація як складник інформаційної освіти. У статтi розглянуто питання актуальності комп’ютеризацiї навчального процесу у сучаснiй школi. Комп’ютерна освіта розуміється як динамічний процес, основні тенденції його розвитку пов’язані з розширенням сфери використання комп’ютера в навчально-виховному процесі. Розкрито дидактичні можливості мережі Інтернет.

Забезпечення робочого стану ремонтних господарств автомобільної промисловості та автосервісів, забезпечення якісного персоналу для обслуговування та ремонту, комп’ютеризація процесів управління, регулювання та діагностика технічного стану організації, посилення вимог дорожньої та екологічної безпеки, які тягне за собою перетворення технологічних процесів обслуговування та ремонту деталей, вузлових з’єднань і вузлів, підвищення продуктивності ремонтних працівників, а також технічного оснащення виробництва.

Розроблено систему контролю знань студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання. Аргументовано, що ефективною формою поточного контролю загальнотехнічних дисциплін є співбесіда по звітах за лабораторні роботи. Досліджено існуючі контролюючі тестові програми на предмет відповідності умовам кредитно-модульної системи навчання студентів. Визначено переваги контролюючої тестової програми «Аssist 2». Зроблено висновок, що комп’ютеризація контролю знань дозволяє активно залучати студентів до навчального процесу, значно покращити засвоєння складних загальнотехнічних дисциплін.

Стаття присвячена проблемі формування ІКТ-компетентності у молодших школярів, її складникам та підходам; акцентовано увагу на вмінні володіти сучасними ІКТ-технологіями, на формуванні ІКТ-компетентності учнів початкових класів в умовах реалізації Державного стандарту початкової освіти. Сучасне суспільство характеризується глобальним процесом інформатизації, стрімким переходом на новий етап розвитку – інформаційне суспільство. У зв’язку з цим однією з основних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед завдяки створенню системи освіти, орієнтованої на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні всебічно розвиненої особистості. Еволюція сучасної освіти, інформатизація навчання, масова комп’ютеризація закладів освіти, постійна модернізація комп’ютерної техніки, розвиток комп’ютерних мереж, розширення персональної комп’ютеризації суспільства, збільшення обсягу програмних продуктів, розрахованих на застосування в навчальному процесі, – умови, які створюють нове інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище. Реалізація сучасної освітньої парадигми значною мірою залежить від учителя початкової школи. Наразі учитель перестав бути основним джерелом знань для учнів, які отримують значний обсяг інформації в інформаційно-комунікаційному середовищі, створеному телебаченням, відеофільмами, комп’ютерними програмами й іграми, різноманітною навчальною й науково-популярною літературою тощо. Це вимагає від сучасної вищої професійної освіти підготовки спеціалістів, здатних орієнтуватися у численних змінних потоках інформації, критично ставитися до неї, створювати, обробляти та передавати необхідну інформацію, постійно самовдосконалюватися в особистісному та професійному плані та відповідати вимогам розвитку суспільства. Розв’язанням цієї проблеми є професійна підготовка майбутнього вчителя в інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі.

Комп’ютеризація навчання стає невід'ємною складовою освітнього процесу. Розвиток техніки, мобільних технологій зумовлює необхідність вдосконалення та оновлення навчальних курсів. Використання програмного забезпечення у навчальному процесі набуває широкого розповсюдження, що вимагає від сучасного студента вільного володіння математичним апаратом, знання основ програмування та вміння працювати на рівні впевненого користувача із різноманітними програмними засобами, додатками. Особливо актуальною є необхідність застосування комп’ютерних технологій під час вивчення тем, винесених на самостійне вивчення. Впровадження інформаційних технологій дозволить збагатити зміст і урізноманітнити способи оволодіння новими темами, стимулювати студентів до самонавчання та саморозвитку. Статтю присвячено застосуванню пакету прикладної математики Maple під час навчального процесу студентів вищих медичних закладів.

У статті вказано на ефективність використання віртуальної програми на заняттях латинської мови, проаналізовано науково-методичні підходи до використання віртуального середовища для вивчення латинської медичної термінології студентами у вищих медичних навчальних закладах. Узагальнено досвід використання віртуальної навчальної програми на заняттях з латинської мови у студентів-медиків. Зазначено, що використання віртуальних навчальних програм значно розширює можливості викладачів, сприяє індивідуалізації навчання, активізації пізнавальної діяльності студентів; дає змогу максимально адаптувати процес навчання до їхніх індивідуальних особливостей. Сьогодні в системі вищої освіти значна увага приділяється інформатизації навчального процесу. Використання комп’ютерних технологій дає змогу організувати процес передачі інформації студентам більш ефективно, із застосуванням усіх можливих каналів. Арсенал наявних навчальних програм досить вагомий. Чільне місце в навчанні посідає застосування віртуальних навчальних програм. Інформатизація та комп’ютеризація освіти в сучасному глобалізованому світі передбачає як підготовку виклада­ча до використання інноваційних технологій, так і готовність студента працювати самостійно, особливо у процесі вивчення фахової термінології. Віртуальні навчальні програми можуть застосовуватися в процесі навчання латинської мови професійного медичного спрямування як потужне джерело інформації, як засіб індивідуалізації навчання, оцінювання та контро­лю знань, а також як засіб активізації творчої діяльності студентів та заохочення до навчання. Виконання віртуальних програм значно прискорює процес освоєння навчального матеріалу, урізноманітнює його, робить цікавішим. Оскільки комп’ютерна віртуальна програма з латинської мови містить необхідні відомості як з теорії, так і з практики, це допомагає студентам перед опитуванням проконтролювати свої знання за методикою виконання, а також полегшити засвоєння матеріалу на занятті.

Автором оглядової статті зазначено, що провідними тенденціями розвитку в сучасному світі стали інформатизація суспільства та комп’ютеризація всіх галузей людської діяльності. Доведено, що найважливіша роль у соціальному розвитку сучасного суспільства належить інформації. Технологічний прогрес передбачає використання електронної інформації на всіх етапах підготовки фахівців різного рівня, зокрема і майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук.Обґрунтовано доцільність підготовки висококваліфікованих фахівців, які володіють інформаційною культурою. Підкреслено, що оволодіння знаннями та вміннями використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання стало важливим чинником професійної підготовки майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук. Зазначено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій уможливлює формування таких якостей, як: культура пошуку нової інформації й обмін нею, уміння опрацьовувати великі масиви інформації з використанням інформаційних технологій, вести пошук в мережі Інтернет, здатність розуміти важливість толерантності професійного спілкування, вміння обмінюватись досвідом у сучасних інформаційних системах. Актуальність набуття цих якостей зумовлює необхідність формування інформаційної культури майбутніх молодших бакалаврів галузі технічних наук засобами інформаційно-комунікаційних технологій.Наголошено, що у сучасному світі інформаційні технології стали невід’ємною частиною світового економічного та суспільного розвитку людства. У цих реаліях революційних змін вимагає й система навчання. Використання ІКТ у сучасному освітньому середовищі набуло особливої актуальності, адже нині якісне викладання дисциплін не може відбуватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Вони дають змогу викладачеві набагато краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко перевірити знання здобувачів вищої освіти та підвищити їхній інтерес до навчання. Зазначено, що викладач має змогу отримувати найновішу інформацію, активно спілкуватися зі здобувачами вищої освіти та їхніми батьками, колегам та ін. Завдяки цьому підвищується авторитет викладача як носія культури, знань тощо.Ключові слова: інформація; інформаційна культура; інформатизація суспільства; інформаційно-комунікаційні технології; Інтернет; молодший бакалавр.

Проблема теоретико-методологічного обґрунтування наскрізних принципів, напрямів, механізмів та результатів якісної динаміки макро- й мікроструктур словникового складу в царині комп’ютерного буття як консолідованого лінгвального об’єкта ще чекає на всебічне вивчення. Аналіз цього питання потребує залучення феноменологічного ракурсу дослідження комплексних мовних об’єктів з огляду на магістральне завдання феноменологічної епістемології – пізнання повної системи фактів свідомості, що конституюють дійсність. У межах окресленого методологічного виміру «феноменологічність» мовної одиниці визначається як її кодифікативна спроможність до фіксації результатів пізнавального досвіду та вияву в ній субстантних характеристик пізнаваних об’єктів та явищ. Засади динаміки мікроструктури глобальної інноваційної логосфери комп’ютерного буття визначаються на основі аналізу лінгвальних механізмів семантичної асиметрії. Інтегративним параметром динаміки глобальної інноваційної логосфери комп’ютерного буття виступає явище атракції відповідного загалу дискретних інноваційних одиниць логосфери до змістових вузлів, які виступають центрами словотвірних та фразотвірних парадигм мов глобального спілкування у цифровому просторі. Метою статті є визначення параметрів змістової асиметрії в динаміці мікроструктури глобальної інноваційної логосфери комп’ютерного буття. Кількісні та якісні характеристики елементів плану змісту та вираження (зокрема, продуктивність моделювальних шаблонів елементів поверхневих мікроструктур) загалу ІКТс (дискретних знакових інноваційних одиниць термінологічної природи) в мікроструктурі глобальної інноваційної логосфери комп’ютерного буття (КБ) дають змогу зарахувати до змістових вузлів такі: 1) революційне впровадження цифрових технологій; 2) тотальна комп’ютеризація; 3) підмова комп’ютерного буття (КБ); 4) суб’єкт комп’ютерного буття (КБ); 5) особа, відчужена від комп’ютерного буття (КБ). Змістова стабільність субстантних елементів ІКТс на субстратно негомогенних щабелях плану змісту («концептуальний денотат» та «лінгвальний денотат» відповідно) та у середовищі зони проєкції концептуального ядра логосфери на глобальну інноваційну логосферу КБ забезпечується за рахунок симбіозу, часткової інкорпорації, поглинання змістовими елементами онтологічного денотата низки функціональних елементів зони проєкції концептуального ядра логосфери, зокрема концептуальних ознак [агентивність] та [антропогенез].

Розповідається про досвід впровадження нових форм організації навчального процесу та проведення централізованої перевірки якості знань і вмінь студентів на основі мережевих технологій роботи із використанням серверів.
Рассказывается об опыте внедрения новых форм организации учебного процесса и проведения централизованной проверки качества знаний и умений студентов на основе сетевых технологий работы с использованием серверов.
Describes the experience of introducing new forms of organization of the educational process and the centralized quality assurance knowledge and skills of students based on network technology works by using servers.

З огляду на стрімке поширення нетипових форм зайнятості, ми вважаємо, що законодавство слід адаптувати до сучасних умов, враховуючи міжнародний досвід та особливості праці і трудових правовідносин, необхідно надати чітке визначення дистанційної зайнятості, визначити форму договору для такої зайнятості, його зміст, робочий час та час відпочинку, механізм регулювання та контролю таких трудових правовідносин.
Учитывая стремительное распространение нетипичных форм занятости, мы считаем, что законодательство следует адаптировать к современным условиям, учитывая международный опыт и особенности труда и трудовых правоотношений, необходимо дать четкое определение дистанционной занятости, определить форму договора для такой занятости, его содержание, рабочее время и время отдыха, механизм регулирования и контроля таких трудовых правоотношений.
Given the rapid spread of atypical forms of employment, we believe that legislation should be adapted to modern conditions, taking into account international experience and peculiarities of labor and labor relations, it is necessary to provide a clear definition of distance employment, define the form of the contract for such employment, its content, working hours and time of rest, the mechanism of regulation and control of such labor relations.

Розкрито сутність поняття «дидактична комп’ютерна гра» (вид ігрової діяльності, обмежений правилами і спрямований на досягнення навчальної мети, який характеризується взаємодією гравця і комп’ютера); визначено її особливості (активна і безпосередня участь дитини в розгортанні сюжету; мета носить подвійний характер: ігрова і навчальна); здійснено класифікацію (навчальні, тренувальні, контролюючі, розвивальні і комбіновані ігри).
The essence of notion «didactic computer game» (a kind of game activity limited by the rules and aimed at teaching goal achievement characterized by the player and computer interaction) is revealed; its peculiarities such as active and spontaneous participation of a child in plot development as well as double characteristics (playing and teaching) of an aim are defined; the game classification (teaching, training, controlling, developing and combined) is made.

Мета роботи полягає у визначенні готовності педагогів до впровадження інноваційних методів навчання та ефективного використання комп‘ютерних технологій у навчальний процес. Об’єктом роботи є інноваційні, інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) й окремі програми учбово-педагогічного призначення. Предмет дослідження - основні фактори, що впливають на результати навчально-виховного процесу та розвиток особистості учня в умовах широкого використання засобів ІКТ.

У роботі побудована й науково обґрунтована методична система комп’ютеризації самостійної роботи старшокласників з опанування програмного забезпечення математичного призначення з використанням технологій дистанційного навчання. Основним напрямом побудови авторської методичної системи є об’єднання систем дистанційного навчання та комп’ютерної математики у єдине діяльнісне середовище для підтримки учнівських навчальних досліджень. Проведено експериментальне впровадження розробленої методичної системи в навчальний процес. Наведено результати педагогічного експерименту, що підтверджують гіпотезу про те, що організація самостійної роботи старшокласників у процесі вивчення програмного забезпечення математичного призначення за допомогою інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє формуванню умінь самостійно проводити дослідження за допомогою систем комп’ютерної математики, а також підвищує рівень навчальних досягнень учнів зі шкільного курсу інформатики.
В диссертации представлена теоретически и экспериментально обоснованная методическая система компьютеризации самостоятельной работы учеников старших классов общеобразовательных учебных заведений при изучении программного обеспечения математического назначения с применением технологий дистанционного обучения. В работе проанализированы сущность и значение самостоятельной работы в системе учебно-познавательной деятельности старшеклассников; определено место ИКТ в организации и поддержке самостоятельной работы, исследованы направления компьютеризации самостоятельной работы; выделены условия успешной организации самостоятельной работы учащихся с применением технологий дистанционного обучения, а также особенности ее организации. Обосновано необходимость систематического и целенаправленного изучения возможностей проведения ученических исследований в среде систем компьютерной математики, исследованы возможности применения сетевых систем компьютерной математики для организации таких исследований. Организация самостоятельной работы с целью углубленного изучения программного обеспечения математического назначения с применением технологий дистанционного обучения стало возможным благодаря появлению нового класса систем компьютерной математики – сетевых систем компьютерной математики (Web-СКМ), характерными особенностями которых являются: наличие Web-интерфейса, отсутствие необходимости установки вычислительного ядра СКМ на клиентском компьютере; умеренные требования к аппаратной составляющей компьютерной системы; индифферентность к применяемому браузеру; простота администрирования (снятие проблемы поддержки громоздкой инсталяционной базы и лицензирования программного обеспечения); мобильный доступ к учебным ресурсам, программам и т.д. Наибольший потенциал по проведению ученических исследований с помощью Web-СКМ отмечен у свободно распространяемой системы для проведения математических исследований Sage, характерными особенностями которой являются: открытость полнофункционального Web-сервера системы; индивидуализация работы за счёт создания персональных Sage-блокнотов; организация работы с листами Sage как с объектами внутренней файловой системы; интеграция свыше 100 математических пакетов в единой Web-среде; поддержка интерфейсов коммерческих СКМ, таких как Maple, Mathematica и Matlab; выполнение на Web-страницах программ, описанных языками программирования Python, Lisp, Java и т.д.; упрощенная процедура публикации рабочих листов в сети Интернет; наличие режима совместной работы пользователей с рабочими листами; отсутствие необходимости установки специального программного обеспечения для предоставления математических текстов в естественной математической нотации; поддержка технологий Web 2.0; языковая локализация; возможность осуществления интеграции с системой дистанционного обучения. Разработана методическая система компьютеризации самостоятельной работы старшеклассников по изучению программного обеспечения математического назначения с применением технологий дистанционного обучения. Основным принципом построения авторской методической системы является объединение систем дистанционного обучения и компьютерной математики в единую деятельностную среду для поддержки учебных исследований. Представленные в работе цели и содержание самостоятельной работы старшеклассников по изучению программного обеспечения математического назначения были экспериментально реализованы в форме факультатива «Компьютерные технологии в научных исследованиях» на базе Web-СКМ Sage по смешанной модели дистанционного обучения, рекомендованного для учащихся 10-11-х классов физико-математического, технологического, естественнонаучного и универсального профилей. Экспериментальным путем была доказана эффективность разработанной методической системы компьютеризации самостоятельной работы старшеклассников по изучению программного обеспечения математического назначения с применением технологий дистанционного обучения.
The research highlights and scientifically grounds the methodical techniques of organizing high school students’ self study work to master mathematically oriented software via distant learning. The main idea of author’s methodical system is a union of distance learning and computer mathematics in a complex activity-based environment to support high school student learning research. An experimental implementation of developed methodical system in the learning process been done. The result of pedagogical experiment confirming the hypothesis that organization of high school student’s self study of mathematical software based on innovative ICT promotes research skills using CAS and increases the level of study achievement in informatics.

У роботі побудована й науково обґрунтована методична система комп’ютеризації самостійної роботи старшокласників з опанування програмного забезпечення математичного призначення з використанням технологій дистанційного навчання. Основним напрямом побудови авторської методичної системи є об’єднання систем дистанційного навчання та комп’ютерної математики у єдине діяльнісне середовище для підтримки учнівських навчальних досліджень. Проведено експериментальне впровадження розробленої методичної системи в навчальний процес. Наведено результати педагогічного експерименту, що підтверджують гіпотезу про те, що організація самостійної роботи старшокласників у процесі вивчення програмного забезпечення математичного призначення за допомогою інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє формуванню умінь самостійно проводити дослідження за допомогою систем комп’ютерної математики, а також підвищує рівень навчальних досягнень учнів зі шкільного курсу інформатики.
В диссертации представлена теоретически и экспериментально обоснованная методическая система компьютеризации самостоятельной работы учеников старших классов общеобразовательных учебных заведений при изучении программного обеспечения математического назначения с применением технологий дистанционного обучения. В работе проанализированы сущность и значение самостоятельной работы в системе учебно-познавательной деятельности старшеклассников; определено место ИКТ в организации и поддержке самостоятельной работы, исследованы направления компьютеризации самостоятельной работы; выделены условия успешной организации самостоятельной работы учащихся с применением технологий дистанционного обучения, а также особенности ее организации. Обосновано необходимость систематического и целенаправленного изучения возможностей проведения ученических исследований в среде систем компьютерной математики, исследованы возможности применения сетевых систем компьютерной математики для организации таких исследований. Организация самостоятельной работы с целью углубленного изучения программного обеспечения математического назначения с применением технологий дистанционного обучения стало возможным благодаря появлению нового класса систем компьютерной математики – сетевых систем компьютерной математики (Web-СКМ), характерными особенностями которых являются: наличие Web-интерфейса, отсутствие необходимости установки вычислительного ядра СКМ на клиентском компьютере; умеренные требования к аппаратной составляющей компьютерной системы; индифферентность к применяемому браузеру; простота администрирования (снятие проблемы поддержки громоздкой инсталяционной базы и лицензирования программного обеспечения); мобильный доступ к учебным ресурсам, программам и т.д. Наибольший потенциал по проведению ученических исследований с помощью Web-СКМ отмечен у свободно распространяемой системы для проведения математических исследований Sage, характерными особенностями которой являются: открытость полнофункционального Web-сервера системы; индивидуализация работы за счёт создания персональных Sage-блокнотов; организация работы с листами Sage как с объектами внутренней файловой системы; интеграция свыше 100 математических пакетов в единой Web-среде; поддержка интерфейсов коммерческих СКМ, таких как Maple, Mathematica и Matlab; выполнение на Web-страницах программ, описанных языками программирования Python, Lisp, Java и т.д.; упрощенная процедура публикации рабочих листов в сети Интернет; наличие режима совместной работы пользователей с рабочими листами; отсутствие необходимости установки специального программного обеспечения для предоставления математических текстов в естественной математической нотации; поддержка технологий Web 2.0; языковая локализация; возможность осуществления интеграции с системой дистанционного обучения. Разработана методическая система компьютеризации самостоятельной работы старшеклассников по изучению программного обеспечения математического назначения с применением технологий дистанционного обучения. Основным принципом построения авторской методической системы является объединение систем дистанционного обучения и компьютерной математики в единую деятельностную среду для поддержки учебных исследований. Представленные в работе цели и содержание самостоятельной работы старшеклассников по изучению программного обеспечения математического назначения были экспериментально реализованы в форме факультатива «Компьютерные технологии в научных исследованиях» на базе Web-СКМ Sage по смешанной модели дистанционного обучения, рекомендованного для учащихся 10-11-х классов физико-математического, технологического, естественнонаучного и универсального профилей. Экспериментальным путем была доказана эффективность разработанной методической системы компьютеризации самостоятельной работы старшеклассников по изучению программного обеспечения математического назначения с применением технологий дистанционного обучения.
The research highlights and scientifically grounds the methodical techniques of organizing high school students’ self study work to master mathematically oriented software via distant learning. The main idea of author’s methodical system is a union of distance learning and computer mathematics in a complex activity-based environment to support high school student learning research. An experimental implementation of developed methodical system in the learning process been done. The result of pedagogical experiment confirming the hypothesis that organization of high school student’s self study of mathematical software based on innovative ICT promotes research skills using CAS and increases the level of study achievement in informatics.

Сьогодні вже не потребує доведення той очевидний факт, що підвищення результативності вивчення всіх без винятку шкільних навчальних дисциплін вбачається у систематичному застосуванні засобів ІКТ. Питання комп’ютеризації шкільної освіти, розробка відповідних педагогічних програмних засобів є предметом постійної уваги багатьох дослідників.

Стаття знайомить з інформаційною забезпеченістю бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету, її періодичними виданнями. Висвітлено питання комп’ютеризації бібліотечних процесів книгозбірні: детально описано використання автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи «УФД-Бібліотека», роботу відділу інформаційних технологій і комп’ютерного забезпечення та електронної читальної зали, можливості електронного каталогу й інституційного репозитарію тощо.

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.

Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.