Добірка наукової літератури з теми "Композиційні рівні"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Композиційні рівні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Композиційні рівні"
1
Xiaoxue, Gan. "Композиційні та текстологічні функції прийому відчуження в музиці." Музичне мистецтво і культура, № 25 (20 грудня 2017): 228–38. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-228-238.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – розкрити значення та стилістичне походження прийому відчуження в музиці. Методологія дослідження забезпечується синтезом естетико-семантичного та текстологічного підходів. Наукова новизна полягає у новому визначенні природи та механізму дії прийому відчуження в музиці та розкритті його зумовленості жанровими стилістичними прототипами. Висвітлюється еволюція семантичного комплексу хоральності та доводиться його транзитивна текстологічна функція. Висновки. Явище відчуження має історичне та текстологічне походження, проникає у всі жанрові сфери музики, знаходить найбільш систематичне та цілеспрямоване естетичне та стильове втілення в музиці ХХ століття. Воно відображує складні процеси структурної і семантичної контамінації, які відбуваються у мовній царині музичного мистецтва, набуває універсальної семіологічної значущості та впливає на усі рівні музичної інтерпретації, у тому числі на виконавську форму.Ключові слова: відчуження, семантична парадигма, естетична оцінка, композиційний прийом, текст, семантика хоральності.
2
Сизоненко, Наталія Миколаївна. "Сократівський діалог у повісті Василя Шевчука «Навчитель істини»: комунікативно-прагматична організація мовленнєвого жанру". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 431–43. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.132.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сюжетно-композиційну модель сократівського діалогу (СД), до структури якого входять як вторинні (філософська бесіда, суперечка), так і первинні мовленнєві жанри (репрезентативи, ствердження, заперечення, спростування тощо). Проаналізовано тематичний репертуар СД у повісті В. Шевчука «Навчитель істини». Установлено, що у творі представлено дві сюжетно-композиційні моделі СД – наставницький та дослідницький діалоги, які реалізують різні комунікативні інтенції мовця. Мікроподії кожної із сюжетно-композиційних моделей СД мають комунікативно-прагматичні особливості. Домінантною формою дискурсивних обмінів між адресантом та адресатом є сполучення ініціального комунікативного ходу у формі питання та реактивного комунікативного ходу у формі відповіді.
3
Мойсієнко, А. К. "ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СОНЕТНОГО ВІРША ІВАНА ФРАНКА". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 145–54. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена сонетній творчості І. Франка, зокрема ролі поета в оновленні традиції сонетного вірша. На власне мовному рівні в поетиці Франкових текстів означено ряд явищ, традиційно застережених щодо сонетного вірша, це насамперед повтори тих самих слів, іноді цілих рядків у риторичних та риторично-запитальних реченнях, незавершеність фрази з перенесенням у наступний рядок (анжамбеман) тощо. Розглянуто деякі структурно-композиційні особливості сонетних творів автора. І. Франко, культивуючи сонетний вірш як поет, водночас немало зробив для дослідження його як теоретик, літературознавець, перекладач (сонети Данте, Шекспіра). Сонетна творчість Івана Франка є не лише вершинною віхою здобутків українського сонету наприкінці ХІХ-го століття, а й своєрідним підмурівком для подальших новітніх пошуків у цьому жанрі.
4
Піхтовнікова, Л. С. "СИНЕРГЕТИКА КОМПОЗИЦІЇ НІМЕЦЬКОЇ ФАЦЕТІЇ: АСПЕКТ САМООРГАНІЗАЦІЇ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 221–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-36.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено чотирирівневу композицію сатиричного жанру фацетії. Найбільш широкий зміст поняття «композиція» отримує в концепції Е. Різель, доповненій Л.С. Піхтовніковою. За цією концепцією композиція кожного художнього твору є структурним упорядкуванням, ієрархією формальних, змістових та образних складників, що утворюють формальний, формально-змістовий, змістовий та асоціативно-образний рівні, які взаємозумовлені і разом системно відображають структуру і зміст художнього твору. Рівні композиції у художніх жанрах є постійними, а обсяг змісту кожного рівня характерний для кожного жанру. Попередньо у статті охарактеризовано жанр фацетії та надано системне визначення (виходячи з характеристик та соціальних і естетичних цілей цього жанру). Звернено увагу на базовий рівень композиції – формально- змістовий, на якому формуються основні мовленнєві форми для передання змісту (композиційно- та архітектоніко-мовленнєві форми). Із лінгвосинергетичної точки зору самоорганізація рівнів композиції та їх системна взаємодія відбувається під час розв’язання суперечностей цих рівнів. Описано суперечності, які постійно присутні в композиції не тільки фацетії, а й будь-якого художнього тексту. Особливу роль у розв’язанні суперечностей рівнів композиції відіграють вербальні маркери в тексті фацетії. Пояснено семіотичну природу вербальних маркерів, їх навантаження різними функціями на кожному рівні композиції. У статті наведено приклади рівнів композиції у фацетіях, зокрема приклади мовленнєвих форм на формально-змістовому рівні композиції, а також у текстах указано вербальні маркери, з’ясовано їх ієрархічні значення у самоорганізації сенсу фацетії. Перспективами подальших досліджень є вивчення із синергетичної точки зору композиції художніх жанрів, споріднених із фацетією малих форм, таких як шванк, байка, притча, анекдот, епіграма. Перспективою є також поглиблена студія таких механізмів самоорганізації змістового та асоціативно-образного рівнів композиції фацетії, які реалізуються атракторами і репелерами фацетії, виявляються в біфуркації (розгалуженні) уявлень персонажів, у параметрах порядку цього жанру.
5
Борковська, І. П., та Ю. Г. Карачун. "КОМПОЗИЦІЙНИЙ І ФОРМАЛЬНИЙ РІВНІ КОГЕЗІЇ В АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ТЕКСТАХ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 16–21. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено опису категорії когезії в ділових текстах англійської мови. На прикладі текстів тендерної документації виявлено текстоутворювальну роль цієї категорії. Визначено, що в основі когезії знаходяться граматичні взаємовідношення. Завдяки лінгвістичному характеру категорії зв’язності, що проявляється на різних мовних рівнях, виокремлюють такі види зв’язності: лексико-граматичні і функційно-синтаксичні засоби когезії. Вибір засобів когезії визначено специфікою стилю. Представлено трактування когезії ділових текстів як структурної організації окремих блоків тексту за допомогою лексико-граматичних зв’язків. Виокремлено два рівні когезії: композиційний та формальний. З’ясовано, що когезіальна зв’язність на композиційному рівні акцентується у розташуванні двох блоків тексту з чітким розташуванням структурних частин. Перший блок містить вступ “Preface”, а наступний блок, своєю чергою, складається з трьох розділів. Підкреслюється важливість композиційної когезії у формуванні зв’язності ділового тексту. Проведено аналіз формального складника ділового тексту в такому напрямі: виявлено традиційні функційно-синтаксичні засоби когезії, серед яких виокремлено сполучники (сурядні, підрядні та парні) і сполучникові слова. Обґрунтовано вживання відповідних сполучних засобів у тендерній документації як жанру ділової кореспонденції, які легко ідентифікувати без контексту або певних лексичних маркерів, підкреслено важливість однозначності таких сполучних засобів у жанрах ділових текстів. Представлено розгорнутий список сурядних та підрядних сполучників, які засвідчують досліджувані тендерні документи. Визначено роль сурядних сполучників у нанизуванні фрагментів інформації, що допомагає пов’язати текст і забезпечує ритмічність ділового мовлення. Проаналізовано підсилювальну роль підрядних сполучників та їх значення для зв’язку від попередньої до нової ідеї у документації. Можна спостерігати системний характер використання когезійних мовних засобів, серед яких сполучники відіграють суттєву роль в автоматизації вибору слів і характеру їх вживання.
6
Анастасьєва, О. А. "КОГНІТИВНИЙ МЕХАНІЗМ КОМПРЕССІЇ АНГЛОМОВНОГО АФОРИЗМУ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню когнітивного механізму компресії англомовного афоризму. Зроблено обрис підходів до визначення поняття мовної компресії. Інтепретативний та концептуальний аналіз текстів англомовних афоризмів із застосуванням засобів синергетики показав, що компресія в афоризмах призводить до зростання ролі фонових знань, необхідних реципієнту для розуміння імплікації автора. Недомовленість, яка виникає як наслідок компресії, передбачає активну участь реципієнта в декодуванні змісту. Таким чином, механізм компресії працює на формальному рівні як інструмент стиснення тексту, а на змістовному рівні як засіб кодування інформації у вигляді компактних, стислих структур, збільшуючи значимість імплікації. Застосування апарату синергетики дає ключ до розуміння глибинного механізму мовної компресії афоризму. Композиційно структура англомовного афоризму складається з двох елементів: певної думки і авторського міркування з цього приводу. Ці елементи можуть бути не завжди повністю виражені, але вони завжди присутні в афоризмі. Типовою композиційною особливістю афоризму є те, що ці елементи можуть перебувати в конфлікті. Це зумовлює специфічність самоорганізації англомовного афоризму на усіх рівнях. Але двочастинність тексту афоризму є відбиттям його глибших когнітивних характеристик, які породжують його самоорганізацію. Саме тут проявляється параметр порядку на когнітивному рівні й породжує свій прояв на інших рівнях. З когнітивного погляду у двох частинах афоризму відбувається зіставлення двох об’єктів (концептів). У разі імплікації відбувається зіставлення експлікованої та імпліцитної інформації. Дослідження показало, що в англомовних афоризмах компресія відбувається на різних мовних рівнях, зокрема, мовностилістичному (засоби образності, як-от: метафора, метонімія тощо), на рівні синтаксису (еліпсис) та ін. Проте найбільш значущим механізмом компресії в афоризмах є когнітивний, що базується на імплікації, при цьому можлива імплікація культурно значущих передтекстів чи мовних одиниць, лінгвокультурних реалій, а також загальних фонових знань.
7
Денисенко, Людмила. "КОМПОЗИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ЯК ОСНОВА СИСТЕМИ ВПРАВ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ КОСТЮМА» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ ОДЯГУ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 217–31. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті принципи та структура побудови системи дидактичних вправ навчальної дисципліни «Історія костюма» для майбутніх дизайнерів. Обґрунтовано доцільність побудови системи вправ і завдань, у якій системоутворюючим фактором є композиційний аналіз костюма. Доведено важливість формування навичок композиційного аналізу майбутніми дизайнерами одягу. Розкрито зміст поняття «композиційний аналіз історичного костюма». Розглянуто найважливіші елементи композиції костюма, що складають основу змісту розробленої системи вправ: силует, форма, кольорова гама, пропорції, орнаментація, оздоблення, ритм, статика-динаміка, симетрія-асиметрія, контраст-нюанс-тотожність. Наведено стислі характеристики кожного типу дидактичних вправ з історії костюма. Враховано, що в різних історичних костюмах, значення окремих складових композиції не є однаковим. У статті наголошується на доцільності структурування розроблених вправ і завдань за складністю. Доведено значущість її поступового зростання від репродуктивних, спрямованих на просте розпізнавання, відтворення, доповнення – до самостійних творчих, таких, що передбачають аналіз, порівняння і самостійну розробку нових форм одягу з опорою на композиційні елементи історичного костюма. Представлено три групи класифікації вправ розробленої системи: підготовчі – такі, що допомагають ліквідувати прогалини в опорних знаннях з основ композиції; тренувальні – для формування умінь і навичок аналізувати окремі елементи та композиції костюма в цілому; завершальні, які передбачають застосування набутих знань, умінь, навичок в нових умовах. Вказано, що різні типи вправ включають завдання порівняльного характеру, за інструкцією, за зразком, за завданням. У статті підкреслюється доцільність включення в систему цікавого історичного матеріалу з метою позитивного впливу на мотиваційну сферу студентів, підвищення їх інтересу до вивчення історичного костюма та їх майбутньої професійної діяльності. Враховується перспективність використання даної системи в майбутньому, зокрема можливість застосування сучасних технічних навчальних засобів, комп'ютерних графічних програм.
8
Volanyuk, Inna. "Мовна метафора та її функції у поетичних творах Івана Гнатюка". Філологічний дискурс, № 10 (5 листопада 2019): 204–12. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено питання про функціональні особливості метафор як різновиду тропів у поетичному доробку письменника-шістдесятника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Гнатюка. На основі опрацювання лінгвістичної літератури визначено, що метафора як мовна одиниця вторинної номінації розкриває зміст або призначення невідомого предмета через властивості й дії відомого, є потужним засобом розвитку та збагачення семантики і функцій слів.
На конкретних прикладах нами виявлено, класифіковано та проаналізовано мовну метафору як різновид художньо-образного засобу поетичних творів Івана Гнатюка. Визначено функції метафоричних перенесень у віршах автора – номінативну та експресивну; схарактеризовано композиційну роль метафор як засобів інтеграції поетичного тексту: ці лексичні елементи поєднують різні рівні тексту – логічний, емоційно-образний та конотаційний, створюючи неперевершені художні образи.
За результатами проведеного аналізу, доведено, що метафора є одним із своєрідних прийомів поезії І. Гнатюка, тому дослідження метафоричних перенесень у творах митця дозволяє значною мірою оцінити своєрідність його поетичної майстерності. Цей художній засіб сприяє найбільш повному розкриттю як оригінальності поетичного тексту, так і специфіки метафори як основи мовної його образності.
9
Shkilniak, S. S., and D. B. Volkovytskyi. "Composition-nominative logics of free-quantifier levels." PROBLEMS IN PROGRAMMING, no. 2-3 (June 2016): 038–47. http://dx.doi.org/10.15407/pp2016.02-03.038.
Повний текст джерелаАнотація:
Free-quantifier composition nominative logics of partial quasiary predicates are considered. We specify the following levels of these logics: renominative, renominative with predicates of weak equality, renominative with predicates of strong equality, free-quantifier, free-quantifier with composition of weak equality, free-quantifier with composition of strong equality. The paper is mainly dedicated to investigation ofNlogics of free-quantifier levels with equality. Languages and semantic models of such logics are described, their semantic properties are studied, in particular the properties of relations of logical consequence.
10
Лосієвська, Ольга. "Концептуалізація процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутніх фахівців-гуманітаріїв". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 117–24. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-117-124.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено концептуалізацію процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутніх фахівців-гуманітаріїв. Запропоновано концептуальне соціально-психологічне обгрунтування процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця гуманітарного профілю. Показано, що комунікативна компетентність не є спектральним набором певних компетенцій, а являє собою складну ієрархічну систему взаємозалежних, мінливих у часі компетенцій, різні рівні якої характеризують напрямки розвитку професійної траєкторії майбутнього фахівця-гуманітарія. При цьому комунікативні компетенції професіоналізму, як системні утворення та як функціональні системи, підпорядковуються у своєму системогенезі і у своєму функціонуванні та розвитку системно-генетичним законам та компетентнісній парадигмі професійної діяльності гуманітарного профілю. Чим більше безліч одиничних або елементарних комунікативних компетенцій, тим більшою є потужність безлічі потенційних композиційних компетенцій, з яких формуються компетентнісні новоутворення – функціональні системи, що забезпечують професійну успішність фахівця-гуманітарія, тим більшим стає потенціал комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця гуманітарного профілю. Ключові слова: майбутні фахівці гуманітарного профілю, компетенції професіоналізму, комунікативні компетенції, комунікативні компетенції професіоналізму, соціально-психологічні технології розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму.
Дисертації з теми "Композиційні рівні"
1
Сухова, Анна Вікторівна. "Композиційно-стилістична структура новели О. Генрі "The Gift of the Magi"". Thesis, Південноукраїнська організація "Центр філологічних досліджень", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25635.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Композиційні рівні"
1
Тимків, Оксана. "НЕПЕРЕРВНІСТЬ ТРАДИЦІЇ ЗАСТОСУВАННЯ СТИЛІЗАЦІЇ Й ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЖИВОПИСНИХ ТВОРІВ ГРАФІЧНИМИ ЗАСОБАМИ ВИРАЗНОСТІ". У Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/kisybfmn.ed-1.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Матеріал статті висвітлює методичну послідовність підготовки до вивчення композиції натюрморту через виконання вправ із застосуванням наслідування композиційної схеми твору видатного майстра, графічної стилізації та інтерпретації живописних творів. Методична послідовність висвітлюється в рамках дисципліни "Теорія, методика й практика композиції", що вивчається студентами освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" кафедри образотворчого мистецтва Муніципального закладу вищої освіти "Київська Академія мистецтв" (надалі МЗВО "КАМ"). Увага акцентується на неперервності традиції застосування графічної стилізації та інтерпретації у творах майстрів Європи та українських земель ХVІ - ХІХ ст., що працювали в царині графіки й живопису. Висвітлюється процес виконання практичних вправ, також представлено невелику кількість репродукцій зразків відповідних вправ, виконаних студентами.