Статті в журналах: "Композиційна структура"

1

Тищенко, О. "Композиційна структура грецьких газетних літературних рецензій". Південний архів, Вип. 67 (2017): 149–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Петров, Віктор. "Український фольклор: композиційна структура одночленних заговорів од хвороби". Берегиня, Ч. 4 (2007): 49–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Петров, Віктор. "Український фольклор: композиційна структура одночленних заговорів од хвороби". Берегиня, Ч. 4 (2007): 49–59.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Полонський, Володимир А., та Олена В. Сухова. "РОЗРОБКА КОМПОЗИЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ, ЗМІЦНЕНОГО ДЕКАГОНАЛЬНИМИ КВАЗІКРИСТАЛАМИ, ДЛЯ РОБОТИ В МОРСЬКІЙ АТМОСФЕРІ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 495–503. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.236728.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі досліджено структуру та корозійні властивості квазікристалічних сплавів-наповнювачів Al65Co20Cu15 і Al72Co18Ni10 та композиційних матеріалів на їх основі. Композиційні матеріали отримували методом пічного просочення без застосування тиску. Металевими зв’язками слугували мідні сплави марок Л62 і БрОЦ 10-2 та алюмінієвий сплав марки АМг30. Структурний та фазовий склад наповнювачів та композиційних матеріалів визначали методами металографії, растрової електронної мікроскопії, рентгеноспектрального мікроаналізу та рентгеноструктурного аналізу. Корозійні властивості досліджували потенціодинамічним і гравіметричним методами у водному розчині NaCl (рН=7,0) за кімнатної температури. Встановлено, що в структурі досліджених наповнювачів утворюється квазікристалічна декагональна D-фаза, яка в сплаві Al65Co20Cu15 співіснує з кристалічними фазами Al4(Co,Cu)3 і Al3(Cu,Co)2, а в сплаві Al72Co18Ni10 – з фазою Al9(Co,Ni)2. Порівняння корозійної тривкості наповнювачів у сольовому розчині свідчить про те, що сплав Al72Co18Ni10 має більший опір корозії порівняно зі сплавом Al65Co20Cu15. Найвищою швидкістю корозії характеризується композиційний матеріал зі зв’язкою АМг30 і наповнювачем Al65Co20Cu15, а найнижчою – матеріал зі зв’язкою БрОЦ 10-2, і наповнювачем Al72Co18Ni10, який можна рекомендувати для роботи в умовах морського клімату.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Сизоненко, Наталія Миколаївна. "Сократівський діалог у повісті Василя Шевчука «Навчитель істини»: комунікативно-прагматична організація мовленнєвого жанру". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 431–43. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.132.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено сюжетно-композиційну модель сократівського діалогу (СД), до структури якого входять як вторинні (філософська бесіда, суперечка), так і первинні мовленнєві жанри (репрезентативи, ствердження, заперечення, спростування тощо). Проаналізовано тематичний репертуар СД у повісті В. Шевчука «Навчитель істини». Установлено, що у творі представлено дві сюжетно-композиційні моделі СД – наставницький та дослідницький діалоги, які реалізують різні комунікативні інтенції мовця. Мікроподії кожної із сюжетно-композиційних моделей СД мають комунікативно-прагматичні особливості. Домінантною формою дискурсивних обмінів між адресантом та адресатом є сполучення ініціального комунікативного ходу у формі питання та реактивного комунікативного ходу у формі відповіді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Movchan, Oleksandr, та Kateryna Chornoivanenko. "ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТРИФАЗНОГО КОМПОЗИТУ ПРИ НАВУГЛЕЦЮВАННІ СПЛАВІВ СИСТЕМИ Fe-W-V-C". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 76–83. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-76-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановлення закономірностей формування трифазного композиту при навуглецюванні залізних сплавів, легованих декількома карбідоутворюючими елементами, виявлення зв'язку структури поверхневого навуглецьованого шару з його властивостями, обґрунтування теоретичних і практичних основ виготовлення природних композиційних матеріалів з використанням хіміко-термічної обробки є метою даної роботи.Методика. Дослідження проводилися в лабораторних умовах шляхом хіміко-термічної обробки зразків заданого хімічного складу при різних параметрах. Фазові та структурні перетворення, що виникають при обробці, вивчали з використанням методів оптичної металографії та геометричної термодинаміки.Результати. Проведено дослідження закономірностей структуроутворення при навуглецюванні сплавів системи Fе-W-V-С з метою отримання теплостійких економнолегованих матеріалів. Вивчено механізми і природа фазових перетворень, а також взаємозв'язок структури поверхневого навуглецьованого шару з його властивостями. Обґрунтовано теоретичні та практичні основи отримання природних композиційних матеріалів з використанням методів хіміко-термічної обробки з метою виготовлення інструменту з більш високим рівнем теплостійкості та зносостійкості. Виходячи з аналізу структуроутворення, що відбувається при навуглецюванні сплавів системи Fе-W-V-С, встановили оптимальні температурно-концентраційні параметри навуглецьовання сплавів, при яких утворюється трифазний композиційний матеріал, що представляє собою аустенітну матрицю, армовану двома типами карбідів М6С і МС.Наукова новизна. Вперше в роботі встановили оптимальні температурно-концентраційні параметри навуглецюванні сплавів системи Fе-W-V-С, при яких утворюються структури колоніального типу, що представляють собою природний композит.Практична цінність. Можливість отримання металевих матеріалів з якісно вищим рівнем властивостей, які забезпечуються особливим характером структур зміцнюючих фаз, що формуються при хіміко-термічній обробці. Крім цього, розширення досліджень складнолегованих матеріалів, в яких при навуглецюванні в поверхневому шарі утворюється колоніальна аустенітно-карбідна структура, що представляє собою природний композит на базі одного або двох карбідів, вивчення закономірностей процесу кооперативного розпаду з утворенням трифазних колоній зробить певний внесок в теорію багатофазних перетворень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Яворський, Н. Б., та Н. А. Андрущак. "Моделювання дисперсійних співвідношень пористих композиційних матеріалів на підставі коміркових мікрорівневих структурних моделей". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 142–51. http://dx.doi.org/10.36930/40300125.

Повний текст джерела

Анотація:

Описано розроблений авторами набір засобів та алгоритмів їх використання для синтезу дисперсійних характеристик мікрорівневих коміркових моделей пористих композиційних матеріалів за допомогою використання інженерної системи числового аналізу COMSOL Multiphysics. Структуру композитів описано комірковими моделями, що будуються у вигляді тривимірних матриць комірок-вокселів. За достатньо великої дискретизації такі моделі дають змогу досліджувати будь-які структурні неоднорідності компонентів композиту. Розроблено засоби та алгоритм синтезу мікрорівневих структурних моделей та їх експорту в промислові інженерні системи числового аналізу методом скінченних елементів. Підсистема експорту базується на форматі даних NASTRAN, що забезпечує високий рівень інтеграції з майже всіма сучасними системами інженерних розрахунків, зокрема, таких, як COMSOL Multiphysics. На підставі моделі системи COMSOL, для дослідження електромагнітних хвиль у частотній області, розроблено алгоритм синтезу дисперсійних співвідношень для елементарних об'ємів композитів із перпендикулярними сторонами, що містять періодичні структури з довільною симетрією. Частковим випадком таких об'ємів є мікрорівневі моделі пористих композитів. Такий підхід дає змогу єдиним чином досліджувати багато складних структур, що становить наукову новизну та практичну цінність. Отримані результати добре узгоджуються з контрольними прикладами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Т.А. Роїк та Ю.Ю. Віцюк. "АНТИФРИКЦІЙНИЙ КОМПОЗИЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ НА ОСНОВІ ШЛІФУВАЛЬНИХ ВІДХОДІВ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ СТАЛІ ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ ДРУКАРСЬКИХ МАШИН". Наукові нотатки, № 68 (30 січня 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено вплив технологічних параметрів виготовлення нових антифрикційних композиційних матеріалів на основі шліфувальних відходів сталі 7ХГ2ВMФ з твердим мастилом на структуру, механічні та триботехнічні властивості при високих швидкостях тертя (підшипники працюють при швидкості обертання до 700 об./хв. і тиску до 5,0 МПа в повітрі). Проілюстровано механізм формування структури нових матеріалів та її вплив на властивості після використання розроблених технологічних режимів. Така технологія здатна забезпечити мікрогетерогенну дрібнозернисту структуру. Структура композиту складається з матриці на основі відходів інструментальної сталі та рівномірно розподіленого твердого мастила CaF2. Металева матриця є перлітною і складається з α-твердого розчину на основі заліза та карбідів легуючих елементів. Така гетерогенна структура сприяє високому рівню антифрикційних властивостей при важких робочих умовах. Тверда змащувальна речовина CaF2 рівномірно розподіляється по поверхнях тертя. Фторид кальцію та хімічні елементи контактної пари утворюють антифрикційну плівку, яка забезпечує умови самозмащування. Продемонстрована можливість прогнозування та контролю поведінки антифрикційних матеріалів при високих швидкостях обертання шляхом вибору вихідних металевих шліфувальних відходів для забезпечення високого рівня функціональних властивостей. Використання шліфувальних відходів для отримання ефективних антифрикційних матеріалів дає можливість частково вирішувати глобальну проблему охорони навколишнього середовища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Angelovska, K. V. "The plot-compositional structure of the novels as a genre-forming factor («Tess of the D’Urbervilles» by T.Hardy and «Loose» by Panas Myrnyi)." Science and Education a New Dimension VI(152), no. 45 (February 20, 2018): 11–15. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2018-152vi45-02.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Kurnytska, M. P., та I. Yu Shelest. "КОМПОЗИЦІЙНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПАРКОВИХ АЛЕЙ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 71–76. http://dx.doi.org/10.15421/40251010.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати ландшафтно-планувальних досліджень алейних насаджень відомих парків Львова з метою виявлення основних принципів і композиційних факторів їх формування, а також оцінювання декоративного та санітарного стану. На основі проведеної інвентаризації дерев алейних посадок проаналізовано їх основні таксаційні показники, визначено видову і планувальну структуру алей та архітектурно-композиційні особливості їх формування. Акцентовано увагу на проблемах функціонування, збереження та покращення стану досліджуваних алей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Jaworski, N. B., та N. A. Andrushchak. "Числовий метод знаходження ефективного показника заломлення пористих композиційних матеріалів на основі мікрорівневих моделей". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 140–46. http://dx.doi.org/10.15421/40280628.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто застосування розробленого числового методу знаходження ефективного показника заломлення для випадку пористих нанокомпозитів. На основі використання мікрорівневої коміркової моделі структури, методу генерування випадкових волокнистих включень з допомогою кривих Без'є та мікрорівневих коміркових моделей структури розвинено числовий метод знаходження ефективного показника заломлення пористих композитів, що дає змогу в рамках однотипної моделі розглядати складні структурні неоднорідності матеріалу та синтезувати відповідний показник заломлення на основі числового моделювання електростатичного поля. Така реалізація є простішою та потребує меншої кількості обчислень та ресурсів порівняно з аналогічними аналітичними методами. Завдяки регулярній структурі отриману мікрорівневу модель можна використовувати безпосередньо як скінченно-елементну дискретизацію, оскільки використання кривих Без'є дає змогу моделювати пори з урахуванням наноструктурних неоднорідностей. Запропонований метод було перевірено шляхом порівняння з наявними аналітичними моделями знаходження ефективного показника заломлення, такими як: Максвелла-Гарнета, моделлю Брюгемана та моделлю Друде (Сільберштейна). Спираючись на оцінку верхньої границі похибки апроксимації використаного методу скінченних елементів, отримані результати свідчать про більшу точність порівняно з аналітичною моделлю Друде (Сільберштейна).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Шишкіна, О. О., та О. О. Шишкін. "КЕРУВАННЯ ВЛАСТИВОСТЯМИ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ПОРТЛАНДЦЕМЕНТУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто теоретичні аспекти процесів формування міцності дрібнозер- нистих бетонів. Метою статті є вивчення теоретичних аспектів проблеми формування міцності бетону та розгляд проблеми підвищення швидкості формування структури дрібнозернистих бетонів підвищеної міцності, дослідження впливу комплексів поверхнево-активних речовин, одна з яких є коло- їдною. Представлено класифікацію основних видів впливу на структуру бетону. Проведено аналіз фак- торів, що впливають на міцність бетону. Показано, що структура композиційних матеріалів може бути визначена як певне розміщення в просторі окремих структурних елементів (кристалів-новотво- рів, пор, наповнювачів і заповнювачів) з урахуванням їхнього кількісного співвідношення й характеру взаємодії між ними. Керування властивостями будівельних композитних матеріалів здійснюється насамперед зміною внутрішніх факторів, кожен з яких здійснює свій вплив і вносить певні зміни у властивості матеріалів. Визначено, що зміну властивостей бетонів рекомендовано здійснювати: забезпеченням необхідних хіміко-мінералогічного складу та структурних особливостей портландце- ментного клінкеру, дисперсності портландцементу, механо-хімічної активації цементів із введенням у процесі помелу суперпластифікаторів, спеціальних добавок. В’яжучі, отримані сумісним помелом портландцементного клінкеру, мінеральних компонентів та добавок пластифікуючої групи з утво- ренням органо-мінеральних комплексів між портландцементними мінералами й молекулами поверх- нево-активних речовин зберігають переваги тонкомелених цементів при значному зниженні їх водо- потреби. Представлено модельне зображення зміни міцності бетону в часі під впливом гідрофобної поверхнево-активної речовини, гідрофільної поверхнево-активної речовини, поліспирту та їх сумішей у водяному розчині. Показано особливості зміни міцності бетону залежно від виду поверхнево-актив- ної речовини та її кількості у водяному розчині. Установлено, що поєднання різного виду поверхнево- активних речовин призводить до зміни характеру формування міцності бетону.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Denysova, G. V. "Комплексна оцінка декоративності палацово-паркових комплексів західного лісостепу". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 23–26. http://dx.doi.org/10.15421/40280504.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі аналізу ландшафтно-планувальної структури, стильових особливостей та дендрологічного складу насаджень палацово-паркових комплексів Західного Лісостепу проведено комплексну декоративну та візуально-естетичну оцінку композиційних елементів чотирнадцяти палацово-паркових комплексів. Вони характеризуються відмінностями планувальної структури, стильових особливостей, різним ступенем збереженості та підпорядкуванням. Естетична оцінка охоплює основні елементи паркових композицій та включає одинадцять критеріїв, що дало змогу всебічно охарактеризувати досліджувані об'єкти. За результатами проведеної естетичної оцінки виділено п'ять категорій естетичної привабливості палацово-паркових комплексів Західного Лісостепу, що вирізняються рівнем декоративності та необхідними заходами для підсилення художньої виразності. Результати комплексної естетичної оцінки є основою для пропозицій щодо шляхів регулювання структури насаджень палацово-паркових комплексів Західного Лісостепу, підвищення їх стійкості, довговічності, естетичності, відтворення загальної структури, стилю, пейзажів та елементів історичного ландшафту, формування системи відкритих просторів і розширення видових перспектив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Габ, Ангеліна Іванівна, Віктор Володимирович Малишев, Дмитро Борисович Шахнін, Юрій Володимирович Куріс, Олексій Геннадієвич Кириченко, Оксана Сергіївна Воденнікова та Роман Миколайович Воляр. "КОМПОЗИЦІЙНІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ ХРОМУ, МІДІ, ЦИНКУ, ЗАЛІЗА, ОЛОВА, БЛАГОРОДНИХ МЕТАЛІВ: ОДЕРЖАННЯ, СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ (ОГЛЯД)". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 56–74. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-07.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено систематизацію літературних даних щодо одержання композиційних електрохімічних покриттів на основі хрому, міді, цинку, олова, благородних металів, структури та властивостей покриттів хрому з частинками наповнювачів різної природи. Одним із способів поліпшення фізико-механічних властивостей є одержання комплексних електрохімічних покриттів (КЕП). Вихід за струмом хрому в присутності ультрадисперсних алмазів (УДА) знижується як у стандартному, так і в саморегулівному електролітах хромування. Композиційні покриття хром-графіт можуть бути використані у виробах, які працюють за умов сухого тертя. Зносостійкість і твердість КЕП на основі хрому значно підвищується за введення в стандартний електроліт хромування дисперсних частинок кремнію або діоксиду титану. Основне зазначення КЕП на основі міді – надання металевим поверхням зносостійкості, жароміцності й антифрикційних властивостей. Для одержання КЕП на основі міді найчастіше використовують сульфатні електроліти. Введення в електроліт УДА не змінює природу та механізм електродного процесу. Мікротвердість покриттів, осаджених з електроліту з вмістом УДА зростає майже в півтора разів порівняно з осадами, одержаними з базового електроліту. Електролітичні залізні покриття використовують для відновлення деталей машин і механізмів. Композиційні покриття на основі цинку застосовують для захисту сталевих поверхонь від корозії з поліпшенням їх фізико-механічних властивостей. КЕП на основі срібла з електропровідними частинками осаджують на електричні контакти для поліпшення провідності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Раду, А. "Структурно-композиційна організація рекламного дискусу". Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, Вип. 16 (2009): 83–99.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Вінник, В. Ю. "Композиційні моделі літерних структур слів". Вісник Київського університету. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 1 (2002): 199–207.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Габ, Ангеліна Іванівна, Дмитро Борисович Шахнін, Віктор Володимирович Малишев, Тетяна Миколаївна Нестеренко, Володислав Ростиславович Румянцев та Ольга Русланівна Бережна. "КОМПОЗИЦІЙНІ ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ НІКЕЛЮ: ОДЕРЖАННЯ, СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ (ОГЛЯД)". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 44–55. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-06.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено систематизацію літературних даних щодо одержання композиційних електрохімічних покриттів на основі нікелю, структури та властивостей покриттів нікелю з частинками ультрадисперсних алмазів, фулерену, фторопласту, різних сполук металів. Найбільшого поширення серед композиційних електрохімічних покриттів (КЕП) набули покриття з нікелевою матрицею, які характеризуються високою твердістю та зносостійкістю, а також стійкістю в корозійних середовищах. В останні роки значну увагу приділяють нікелевим покриттям, що містять як дисперсну фазу ультрадисперсні алмази (наноалмази; УДА), фулерен С60 і фторопласт (тефлон). Для осадження КЕП нікель-УДА Зазвичай використовують класичні сірчанокислі електроліти. УДА позитивно впливають на якість нікель-алмазних покриттів. Коефіцієнти тертя, порівняно з нікелевими покриттями, зменшуються з 0,43 до 0,33, а мікротвердість зростає з 2,45 до 4,31 ГПа. Деталі, покриті КЕП-нікель-УДА, можуть служити в 20 разів довше ніж деталі з нікелевим покриттям. При осадженням алмазних шарів з нікелевим покриттям на різальних інструментах одержують рівномірні КЕП із вмістом частинок від 20000 до 25000 на см2 поверхні. Входження наноалмазних частинок до нікелевої матриці призводить до зменшення розміру зерна, утворення дислокацій у вигляді клубків і сіток уздовж меж зерен. КЕП нікель-УДА має стовпчасту структуру. Збільшення мікротвердості За включенням бору в нікель-алмазні КЕП, можливо, пов’язане з переходом від стовпчастої до ланцюго-розширеної структури. Введення в сірчанокислий електроліт нікелювання частинок фулерену С60 полегшує катодний процес осадження КЕП нікель-фулерен. Одержаний КЕП має шорстку поверхню, мікровиступи якої утворюються за зарощуванням дисперсних частинок металом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Hromchenko, V. V., та I. M. Makarenko. "ТВОРЧІСТЬ ЕЖЕНА БОЦЦА У КОНТЕКСТІ ДУХОВОГО АКАДЕМІЧНОГО МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОГО МИСТЕЦТВА". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 14 (21 січня 2019): 133–47. http://dx.doi.org/10.15421/221828.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – розкриття творчого феномену Ежена Боцца у сучасному духовому академічному музично-виконавському мистецтві. Ціллю публікації також постає виявлення найбільш характерних для творів композитора жанрів, художньо-образних сфер, відповідних образів змістовного насичення музичних композицій французького майстра. Методологія дослідження зумовлюється застосуванням структурно-історичного методу, який дозволяє означити певні етапи творчості митця. Аксіологічний метод створює можливість виявлення художньо-ціннісних критеріїв відомих духових творів композитора. Методи аналізу і синтезу дозволяють кристалізувати фрагментарно-часткові риси композиторського стилю майстра та усвідомити їх як цілісно-художнє явище авторського почерку митця. Порівняльний метод постає в основі вияву причинно-наслідкових зв’язків щодо відповідних характерологічних ознак творчості композитора. Висновки дослідження формуються у результаті використання структурно-аналітичного методу. Новизна пропонованої теми обумовлюється надзвичайно малою кількістю наукових робіт, присвячених творчості Е. Боцца у світлі духового академічного музично-виконавського мистецтва. Духові композиції французького майстра розглядаються як у їх відповідності творчим періодам митця, так і у зіставленні духових композицій з певними культурно-творчими звершеннями у житті композитора. Висновки. Написання творів для духових академічних інструментів утворює постійний композиційно-творчий процес протягом усього життєвого шляху майстра, який відбувається на тлі виняткової активності використання композитором широкої палітри музичних жанрів ХХ століття. Своєрідна жанрова строкатість музичного доробку Е. Боцца в усі періоди творчості майстра завжди позначається наявністю духових мініатюр, художньо самобутніх програмних п’єс, як правило, з узагальненим типом програмності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Анастасьєва, О. А. "КОГНІТИВНИЙ МЕХАНІЗМ КОМПРЕССІЇ АНГЛОМОВНОГО АФОРИЗМУ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню когнітивного механізму компресії англомовного афоризму. Зроблено обрис підходів до визначення поняття мовної компресії. Інтепретативний та концептуальний аналіз текстів англомовних афоризмів із застосуванням засобів синергетики показав, що компресія в афоризмах призводить до зростання ролі фонових знань, необхідних реципієнту для розуміння імплікації автора. Недомовленість, яка виникає як наслідок компресії, передбачає активну участь реципієнта в декодуванні змісту. Таким чином, механізм компресії працює на формальному рівні як інструмент стиснення тексту, а на змістовному рівні як засіб кодування інформації у вигляді компактних, стислих структур, збільшуючи значимість імплікації. Застосування апарату синергетики дає ключ до розуміння глибинного механізму мовної компресії афоризму. Композиційно структура англомовного афоризму складається з двох елементів: певної думки і авторського міркування з цього приводу. Ці елементи можуть бути не завжди повністю виражені, але вони завжди присутні в афоризмі. Типовою композиційною особливістю афоризму є те, що ці елементи можуть перебувати в конфлікті. Це зумовлює специфічність самоорганізації англомовного афоризму на усіх рівнях. Але двочастинність тексту афоризму є відбиттям його глибших когнітивних характеристик, які породжують його самоорганізацію. Саме тут проявляється параметр порядку на когнітивному рівні й породжує свій прояв на інших рівнях. З когнітивного погляду у двох частинах афоризму відбувається зіставлення двох об’єктів (концептів). У разі імплікації відбувається зіставлення експлікованої та імпліцитної інформації. Дослідження показало, що в англомовних афоризмах компресія відбувається на різних мовних рівнях, зокрема, мовностилістичному (засоби образності, як-от: метафора, метонімія тощо), на рівні синтаксису (еліпсис) та ін. Проте найбільш значущим механізмом компресії в афоризмах є когнітивний, що базується на імплікації, при цьому можлива імплікація культурно значущих передтекстів чи мовних одиниць, лінгвокультурних реалій, а також загальних фонових знань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Манакова, О. І. "Деякі властивості композиційних структур програм". Вісник Київського університету. Серія "Фізико-математичні науки", вип. 2 (1993): 127–35.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Денисенко, Людмила. "КОМПОЗИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ЯК ОСНОВА СИСТЕМИ ВПРАВ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ КОСТЮМА» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ ОДЯГУ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 217–31. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті принципи та структура побудови системи дидактичних вправ навчальної дисципліни «Історія костюма» для майбутніх дизайнерів. Обґрунтовано доцільність побудови системи вправ і завдань, у якій системоутворюючим фактором є композиційний аналіз костюма. Доведено важливість формування навичок композиційного аналізу майбутніми дизайнерами одягу. Розкрито зміст поняття «композиційний аналіз історичного костюма». Розглянуто найважливіші елементи композиції костюма, що складають основу змісту розробленої системи вправ: силует, форма, кольорова гама, пропорції, орнаментація, оздоблення, ритм, статика-динаміка, симетрія-асиметрія, контраст-нюанс-тотожність. Наведено стислі характеристики кожного типу дидактичних вправ з історії костюма. Враховано, що в різних історичних костюмах, значення окремих складових композиції не є однаковим. У статті наголошується на доцільності структурування розроблених вправ і завдань за складністю. Доведено значущість її поступового зростання від репродуктивних, спрямованих на просте розпізнавання, відтворення, доповнення – до самостійних творчих, таких, що передбачають аналіз, порівняння і самостійну розробку нових форм одягу з опорою на композиційні елементи історичного костюма. Представлено три групи класифікації вправ розробленої системи: підготовчі – такі, що допомагають ліквідувати прогалини в опорних знаннях з основ композиції; тренувальні – для формування умінь і навичок аналізувати окремі елементи та композиції костюма в цілому; завершальні, які передбачають застосування набутих знань, умінь, навичок в нових умовах. Вказано, що різні типи вправ включають завдання порівняльного характеру, за інструкцією, за зразком, за завданням. У статті підкреслюється доцільність включення в систему цікавого історичного матеріалу з метою позитивного впливу на мотиваційну сферу студентів, підвищення їх інтересу до вивчення історичного костюма та їх майбутньої професійної діяльності. Враховується перспективність використання даної системи в майбутньому, зокрема можливість застосування сучасних технічних навчальних засобів, комп'ютерних графічних програм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Алексенко, С. Ф., та М. В. Приходько. "СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСИВНОГО РОЗГОРТАННЯ НАРАТИВУ “CORONAVIRUS PANDEMIC” (НА МАТЕРІАЛІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОРТАЛУ BBC NEWS)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 9–15. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу “Coronavirus Pandemic” в електронному новинному дискурсі. Новинний дискурс, будучи здатним формувати сучасну інформаційну картину світу та образ подій, має потужний потенціал впливу на масову аудиторію через конструйовані ним наративи. Наратив трактується як історія з її тематичною єдністю, дійовими особами, тимчасовими й просторовими межами, канвою певних подій. Об’єктом дослідження послугував наратив “Coronavirus Pandemic” у формі його дискурсивного розгортання на порталі BBC News, а предметом – його архітектоніка. Новинний наратив у контексті електронного формату оприлюднення новин визначається як структурований та систематизований гіпертекст-розгортання певної історії про дії суб’єктів у їх причинно-наслідковій послідовності, що визначена наратором як актуальна для аудиторії, відкрита для її множинних інтерпретацій та резонує з її основними цінностями. Окреслено структуру та композиційні характеристики побудови наративу пандемії коронавірусу з огляду на наукові категорії сучасної наратології, а саме суперструктурну схему дискурсу новин, спосіб організації новинної інформації, точку фокалізації, комунікативність. Проведений наративний аналіз дискурсу новин “Coronavirus Pandemic” на матеріалі статей у відповідній рубриці на інформаційному порталі BBC News уможливив з’ясування панівного принципу організації інформації як мережевого. Проаналізовано відповідність наративу встановленим стандартам комунікативності як можливості для читацької аудиторії реагувати на новинні повідомлення порталу через аккаунт BBC News у різних соціальних мережах та гіпертекстуальності як інструменту поширення, популяризації досліджуваного наративу. Встановлено такі композиційні компоненти цього наративу за суперструктурною схемою дискурсу новин, запропонованою Т.А. ван Дейком, як «короткий зміст», «головна подія», «фон», «вербальні реакції». Доведено більшу ефективність змішаного типу точки фокалізації досліджуваного наративу як ставлення наратора до оповіданого порівняно з внутрішнім та зовнішнім типами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Сахарова, Ольга. "ДИСКУРСИВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ДІЙОВИХ ОСІБ У ДРАМАТУРГІЙНОМУ ТЕКСТІ". Мова: кодифікація, компетенція, комунікація, № 1(4) (30 червня 2021): 30–46. http://dx.doi.org/10.24025/2707-0573.1(4).2021.231719.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Проблема структурування драматичного тексту, функцій списку дійових осіб у композиційній та семантичній організації п’єси є важливою для інтерпретації твору драматургії. Проникнення в глибинні смислові та текстові зв’язки між аналізованим структурним компонентом та самим текстом уможливлює глибше розуміння естетичного задуму як читачів, так і для режисерів, акторів, сценаристів. Мета статті полягає в багатоплановому аналізі способів презентації дійових осіб, що містить вивчення їх інформативності, співвідношення з загальною проблематикою п’єси; здійснення класифікації списків персонажів; обґрунтування функції «глобальної зв’язності» списку дійових осіб у композиційній структурі тексту драми. Методи та матеріал дослідження. Домінантними методами дослідження обрано описовий та функціональний. Залучення жанрово-дискурсивного, когнітивного та психолінгвістичного аспектів аналізу зумовило застосування методів концептологічного, наративного та дискурс-аналізу Матеріалом слугували п’єси сучасних українських драматургів кінця ХХ – початку ХХІ століття. Основні результати дослідження. Ключовою функцією презентації дійових осіб є своєрідний вступ до художнього дискурсивного простору п’єси. В структурному плані список персонажів виступає елементом глобальної зв’язності тексту, який тематично та концептуально об’єднує його частини. Інформативність презентації персонажів кореспондує з проблематикою твору драматургії. Так, було виявлено, що узагальнені презентації персонажів представлені переважно узагальненим антропонімом, займенником або антропонімом з іменем, в якому відсутня подальша характеристика особистості, крім ґендерної. Зміст творів із узагальненими презентаціями містять філософське спрямування, в них представлені долі особистостей без вікової, фахової чи іншої конкретизації. Соціальні презентації дійових осіб містять вступ до певного професійного, родинного чи іншого відтворюваного дискурсу, де набуває смислового навантаження інформація про вік, соціальний статус, сімейні стосунки між учасниками подій. У переліках персонажів представлено митців і науковців, викладачів і вчителів, священників і філософів, лікарів і мистецтвознавців, бізнесменів і управлінців, військових і юристів, представників ЗМІ та працівників СБУ, поліціянтів і повій тощо. Особистісні презентації персонажів апелюють до майбутніх дійових осіб як до персон зі своїми особливими рисами характеру, переконаннями, звичками, що зумовлює психологічне спрямування твору драматургії. Висновки. Список дійових осіб є важливим структурно-композиційним та семантичним компонентом твору драматургії, інформативність, характер представлення якого кореспондує з загальним змістом п’єси. Його осмислення сприяє глибшому розумінню драматургії як з позицій читача, так і з позицій постановників п’єси. Ключові слова: твір драматургії, список дійових осіб, зв’язність тексту, узагальнені презентації, соціальні презентації, особистісні презентації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Яхонтова, Т. В. "Структурно-композиційні особливості сучасної англомовної наукової статті". Мовознавство, № 6 (2009): 51–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Бублейник, Л. В. "Діалоги в композиційно-стилістичній структурі роману Г. Тютюнника "Вир"". Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство, № 1 (2011): 27–32.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Jaworski, N. B., I. V. Farmaga та U. B. Marikutsa. "ПОБУДОВА МІКРОРІВНЕВИХ МОДЕЛЕЙ СТРУКТУРИ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ У ЗАДАЧАХ ЇХ ОПТИМАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАННЯ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 359–66. http://dx.doi.org/10.15421/40250858.

Повний текст джерела

Анотація:

Набули подальшого розвитку основні методи побудови мікрорівневих моделей композиційних матеріалів, шляхом декомпозиції алгоритмів та їх реалізації в програмному забезпеченні, з допомогою технологій високопродуктивних паралельних та розподілених обчислень. Основною відмінністю є вилучення етапу дискретизації структури композиційних матеріалів, завдяки її безпосередньому використанню як сітки скінченних елементів, що дає змогу спростити обчислення та значно зменшити їх кількість. Наведено приклади результатів моделювання на персональних комп'ютерах пересічної комплектації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Хоміцька, О. Г. "Структурно-композиційні особливості роману Нагіба Махфуза "Весільна пісня"". Сходознавство, № 61 (2013): 198–204.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

П.П. Савчук, Д.М. Матрунчик, В.П. Кашицький, О.Л. Садова та Г.Ю. Петрук. "СТРУКТУРУВАННЯ ЕПОКСИПОЛІМЕРІВ ПІД ВПЛИВОМ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ". Наукові нотатки, № 68 (30 січня 2020): 91–95. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено вплив обробки епоксидних композицій в електромагнітному полі на процеси структурування, формування дефектної структури та міцність епоксидних полімерів. Визначено доцільність стадії охолодження епоксидних композицій після кожної обробки в електромагнітному полі. Встановлено оптимальну кількість циклів обробки, що включає стадії електромагнітного впливу та охолодження. Оптимізовано тривалість витримки на цих етапах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Makarenko, Oleksii Volodymyrovych. "ПСАЛМОВІ МОТЕТИ ОРЛАНДО ДІ ЛАССО: ЩОДО ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕКСТУ Й МУЗИКИ". Музичне мистецтво і культура 2, № 31 (20 травня 2021): 82–93. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – розглянути особливості, послідовність і логіку втілення текстів псалмів у мотетах Орландо ді Лассо. Методологія дослідження. У дослідженні використовується метод семантичного аналізу музичного твору, що дає змогу від найдрібніших змістових еле- ментів прослідкувати структуру й логіку розгортання творів на псал- мові тексти. Наукова новизна. Уперше пропонується алгоритм побудови та порівняння структурно-семантичних моделей псалмових текстів і творів музичного мистецтва на їх основі. Висновки. При теоретичному аналізі мотетів на псалмові тексти виникає проблема багатошаровості структурно-семантичної моделі: 1) молитовна ситуація формує струк- турно-семантичну модель поетичного тексту; 2) поетичний текст, у свою чергу, стає вторинною ідеєю для структурно-семантичної мо- делі музичного тексту (у нашому випадку мотетів доби Відродження). Зберігаючи основні контури загальної структурно-семантичної моделі псалма, у творах Орландо ді Лассо формує якісно нові щодо поетичного тексту різновиди структурно-семантичних моделей музичних текстів мотетів, у більшості випадків слідуючи шляхом ускладнення, збагачен- ня змісту при спрощенні вербального тексту, додавання нових аспектів. Для проаналізованих мотетів Орландо ді Лассо взагалі характерно не тільки якнайповніше відображення змісту псалмів, а й певне розширен- ня семантичного поля окремих семантем, упритул до формування до- даткових змістів. Це дає змогу говорити про авторське коментування біблійного тексту силами музики. Більше того, структурно-семантич- ні моделі псалмів у мотетах Орландо ді Лассо можуть бути виявлені як на рівні циклів (коли мотети являють собою низку частин відносно повного псалмового тексту), так і в деяких випадках на рівні окремих композицій (коли композитор відображує структурно-семантичну мо- дель усього псалма ніби конспективно, у рамках лише однієї частини; або зіставляє її з іншими текстами).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Гусєва, О. "Своєрідність сюжетно-композиційної структури антивоєнних романів Барбюса і Гончара". Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 8 (2001): 58–68.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Горбик, Р. "Особливості композиційної структури "Оповідань про Майкла Паркера" Майка Йогансена". Стиль і текст, Вип. 6 (2005): 174–79.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Черкашина, І. В. "Авторська інтенція та формування композиційної структури німецького фейлетону (Feuilleton)". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 24, ч. 4 (2008): 58–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Черкашина, І. В. "Авторська інтенція та формування композиційної структури німецького фейлетону (Feuilleton)". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 24, ч. 4 (2008): 58–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Matushchak, Tetiana Volodymyrivna. "СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ПАРАМЕТРИ ТА СТИЛЬОВІ ОЗНАКИ ЖАНРУ ЛІТАНІЇ В МУЗИЧНО-ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ". Музичне мистецтво і культура 1, № 31 (17 листопада 2020): 184–96. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – зібрати відомості про жанр літанії, виявити ключові ознаки жанру, дослідити жанр літанії у творчості компози- торів різних національних шкіл, здійснити комплексний аналіз жанру із виявленням усіх закономірностей структури і за наявності текстової складової частини. Методологія дослідження об’єднує такі підходи, як компаративний метод, історичний метод для лінійного розгляду пробле- ми трансформації жанру літанії, метод системного аналізу, семіоло- гічний, герменевтичний. Наукова новизна полягає в систематизації на- явних відомостей про жанр літанії та виявленні основних характерних рис жанру в композиціях світського та церковного характеру, створенні цілісної картини розвитку та модифікацій жанру в хронологічному роз- гортанні у творчості композиторів на основі знайдених зразків. Висно- вки. На основі виконаного аналізу наявних теоретичних відомостей про жанр та вивчення композиційних зразків літаній ми дійшли висновків, що даний жанр є досить рухливим відносно структурних характерис- тик, що зумовлюється його значною історією розвитку, яка об’єднує сімнадцять століть. У перші століття існування жанру в літанії вже була закладена ця двоякість: церковне застосування літанії як молитви у храмі та вихід жанру із храму – хресні ходи під час перенесення мощей чи інших процесій. Із часом ця багатозначність тільки посилюється і тепер літанією можна назвати: молитву у храмі (включена у службу молитва у притворі храму як додаткова частина до служби), хресні ходи від од- ного храму в інший, композиції духовного характеру, які застосовуються в світському варіанті зі збереженням основних структурних закономір- ностей, композиції світського характеру, де відсутні майже всі харак- терні риси притаманні жанру. У різний історичний період існувала своя характерна літанія зі своєю структурою і особливостями, що особли- во значно виявилось у літаніях Ф. Пуленка, С. Монюшка, Дж. Кейджа, Ж. Алена. Літанія, як жанр церковної музики, зустрічається і у право- славній, і в католицькій традиціях. У православній традиції даний жанр практично не виходить за межі храму, в католицькій – отримує розви- ток і в канонічній, і в світській сферах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Мельник, Любовь, Олег Белоусов, Валентин Свидерский та Лев Черняк. "К ВОПРОСУ УМЕНЬШЕНИЯ ЭНЕРГОЕМКОСТИ ИЗГОТОВЛЕНИЯ ПОРИСТЫХ КОМПОЗИЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(102) (27 квітня 2019): 48–50. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2021-102-09.

Повний текст джерела

Анотація:

Подано результати досліджень по технології виготовлення пористих композиційних матеріалів на основі систем наповнювач – сополімер.Показано особливості порової структури та властивостей матеріалу при використанні 80-89 мас. % керамічного шамоту і природного цеоліту із Latex2012 як зв’язуючим

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Пілик, В. В. "Структурно-композиційна організація турецького газетного репортажу та його жанрово-стилістичні особливості". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 15 (2005): 132–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Nedbailo, O. M., та O. G. Chernyshyn. "Використання в будівництві теплоефективної порожнотілої кераміки та пористих бетонів". Кераміка: наука і життя, № 1(38) (24 квітня 2018): 6–13. http://dx.doi.org/10.26909/csl.1.2018.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуті деякі науково-технічні аспекти проблеми ресурсозбереження при масовому будівництві та експлуатації енергоефективних (опалюваних) будівельних об’єктів. Звертається увага на необхідність використання виробів із пористих бетонів, насамперед із автоклавного ніздрюватого бетону й гідрофобізованого цементного перлітобетону. У результаті теоретичного аналізу встановлено, що міцність пористих композиційних матеріалів будівель- ного призначення із ніздрюватою або зернистою структурою суттєво залежить від факторів у вигляді певних функцій або параметрів. Встановлено, що активована цементна суміш містить дисперговані частинки клінкера зі зменшеним у 1,4 – 1,5 рази електрокінетичним потенціалом, що сприяє формуванню більш щільної та міцної зі зменшеною усад- кою структури цементного каменя. Недоліком пресової технології є неможливість виробництва виробів з різни- ми розмірами та необхідність застосування дефіцитного волокнистого заповнювача при виготовленні теплоізоляційних плит. Ввідомо, що теплоізоляційний цементний перлітобетон в порівнянні з теплоізоляційним газобетоном має покращені фізико-технічні властивості (зменшену теплопровідність, відкриту пористість, усадку при висиханні, анізотропію міцності, підвищену міцність при стиску та однорідність середньої густини, регульова- ну сорбційну вологість), що дозволяє ефективно застосовувати його як теплоізоляційний шар огороджувальних конструкцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Крисак, Л. "Структурно-композиційні особливості англійського професійного орієнтованого діалогічного мовлення майбутніх лікарів". Ars Linguodidacticae, Вип. 2 (1-2018) (2018): 55–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Дворкин, Леонид, Олег Бордюженко та Тарас Ковальчук. "ФИБРОБЕТОН С КОМПОЗИЦИОННЫМ ДИСПЕРСНЫМ АРМИРОВАНИЕМ". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(100) (27 серпня 2019): 26–29. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2019-100-03.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті наведено результати досліджень властивостей фібробетонів із композиційним дисперсним армуванням, що включає сталеву та базальтову фібру. Експериментально встановлено зменшення розшарування фібробетонних сумішей і підвищення однорідності структури фібробетонів за рахунок композиційного дисперсного армування. Зафіксовано покращення структурних характеристик фібробетонів в результаті використання комбінації сталевих та базальтових волокон.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Крушинська, О. Г. "Відтворення в українських перекладах композиційних структур у лінгвопоетиці Поля Верлена". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 17 (2006): 160–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Мойсієнко, Анатолій. "ШАХОСОНЕТИ ВІКТОРА КАПУСТИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (14 червня 2021): 214–19. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.039.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто явище шахосонета у творчості В. Капусти на ширшому тлі української візуальної поезії. Простежено особливості структурно-композиційної організації таких синкретичних утворень, гармонійне поєднання в них вербального і шахово-композиційного компонентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Khmel, Natalya. "Специфіка трансформації інструментальної музики бароко для бандури на прикладі «сонати g-moll для віолончелі та фортепіано (pianoforte)» (за інструментальним концертом) Ґ. Ф. Генделя". Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 75–86. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-75-86.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – виявлення особливостей перекладення творів епохи Бароко та їх практична апробація при інтерпретації на бандурі. Методологія дослідження полягає у застосуванні компаративного, історичного, структурно-функціонального методів, які забезпечують цілісне сприйняття особливостей музичної мови музики минулого століття, а також методології системного аналізу для всебічного врахування умов трансформації музики Бароко в поєднанні з узагальненням як методом формулювання висновків. Здійснено музично-виконавський аналіз образного змісту, композиційних і стильових особливостей сонати. Наукова новизна полягає у розширенні методів перекладення та обґрунтуванні основних засобів трансформації музики епохи Бароко для бандури, на прикладі перекладення інструментальних творів Ґ. Ф. Генделя. Висновки. На основі музично-виконавського аналізу «Сонати g-moll для віолончелі та фортепіано (Pianoforte)» (за інструментальним концертом) Ґ. Ф. Генделя в перекладенні для бандури та фортепіано С. В. Овчарової (у чотирьох частинах), а також особливостей трансформації партії віолончелі для бандури можна зробити висновок, що перекладення творів епохи Бароко для бандури містить певний потенціал для реалізації. Це доводить багатогранна звукова темброколористика та фактурні можливості сучасного модифікованого інструменту – бандури, що підтверджує процес його академізації та значно збагачує як навчальний, так і концертний репертуар представників бандурного мистецтва.Ключові слова: темброво-фактурні особливості, трансформація, перекладення, епоха Бароко, інтерпретація, сонатний жанр, структура.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Паламар, Н. І. "Вступ похвальної промови як частина її структурно-композиційнoї побудови." Alfred Nobel University Journal of Philology 2, № 18 (2019): 232–36. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2019-2-18-18.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Гнатюк, Н. Г. "Еволюція композиційно-смислової структури авторських передмов в англійській науковій літературі ХVI-XX століть". Мовні і концептуальні картини світу, [Вип. 3] (2000): 91–98.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Savvova, O. V., O. V. Babich, H. K. Voronov, Iu O. Sobol та A. O. Hryvtsova. "ЛІТІЙАЛЮМОСИЛІКАТНІ СТЕКЛА ЯК ОСНОВА ПРИ ОДЕРЖАННІ БРОНЕСИТАЛІВ". Кераміка: наука і життя, № 1(30) (31 березня 2016): 11. http://dx.doi.org/10.26909/csl.1.2016.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Встановлена перспективність використання літійалюмосилікатних стекол як основи при розробці склокристалічних високоміцних матеріалів для елементів індивідуального бронезахисту. Обгрунтовано вибір системи R2O–RO–RO2–R2O3–LiF– CaF2–P2O5–SiO2, досліджено область склоутворення та синтезовано склади модельних стекол. Досліджено структуру модельних стекол після варки у взаємозв’язку з їх фізико- хімічними властивостями. Встановлено, що розроблені літійалюмосилікатні стекла характеризуються високими експлуатаційними властивостями і можуть бути використані при створенні сучасної композиційної броні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Віцюк, Юлія Юріївна. "Формування структури та антифрикційних властивостей композиційних підшипників ковзання для високошвидкісних вузлів тертя". Технологія і техніка друкарства, № 3(49) (5 жовтня 2015): 92–99. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(49).2015.54888.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Kasatkina, N., L. Levchenko та O. Tykhenko. "ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ЕКРАНІВ КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 62 (25 листопада 2020): 98–101. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.4.098.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Самсоненко, Наталия Игоревна. "ДІЄСЛІВНА МОРФОЛОГІЧНА ДОМІНАНТА КАТЕГОРІЇ ЧАСУ ЯК ОСНОВА ТЕМПОРАЛЬНОГО ПЛАНУ Й КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТУКТУРИ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 3, № 69 (2019): 3–10. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.03.69.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню того, як реалізується експресивний потенціал маркованих та немаркованих членів трьохопозитної системи часу дієслова в поетичному тексті за умов згущення однорідних за певним морфологічним параметром одиниць, що утворюють його домінанту, а також визначенню ролі морфологічної домінанти часу у створенні темпорального фону й у розгортанні композиційної структури ліричного твору. Аналіз особливостей поетичного функціювання дієслівної категорії часу дозволяє виявити деякі загальні закономірності функціювання морфологічних домінант у поетичному тексті та простежити ступінь участі членів трьохопозитної системи часу дієслова у формуванні експресивності цієї морфологічної категорії, що утворює дієслівну домінанту часу ліричного тексту. У статті стверджується, що згущення дієслівних форм одного з трьох часів дієслова призводить до утворення морфологічної домінанти часу, яка є важливою й невід'ємною частиною композиційної структури твору та бере участь у передачі поетичних смислів. Експресивність морфологічної домінанти теперішнього часу як категорії, що є немаркованим членом граматичної опозиції, менш помітна читачеві у порівнянні з дієслівними домінантами форм майбутнього і минулого часу. Однак форми теперішнього часу дієслова мають потужний семантичний потенціал та за умов їхньої актуалізації у поетичному тексті в складі морфологічної домінанти передають широкий спектр значень й смислів. Форми минулого і майбутнього часу, що беруть участь у формуванні морфологічної домінанти, актуалізують один з темпоральних планів оповіді — минулого або майбутнього, а також виступають засобом поетичної виразності та розгортання ліричного сюжету поетичного твору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Taran, N., L. Vahytova, S. Prydatko, V. Bessarabov, A. Prudchenko, and A. Popov. "REGULATION OF CHEMICAL STRUCTURE OF COMPONENTS IN FLAME RETARDANT COMPOSITIONS." JOURNAL of Donetsk mining institute, no. 1 (2017): 234–42. http://dx.doi.org/10.31474/1999-981x-2017-1-234-242.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Rymar, T. E. "Investigation of the Structure Composite Insulation Cold Foamed Materials." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 150, no. 3 (2020): 65–72. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2020-150-3-65-72.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Композиційна структура"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями