Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Комплекс програмний.
Статті в журналах з теми "Комплекс програмний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Комплекс програмний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Kovalenko, Yu B., та I. O. Kozlyuk. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ РОЗРОБЛЕННЯ ДОДАТКА ІНТЕГРОВАНОЇ МОДУЛЬНОЇ АВІОНІКИ ЗА СТАНДАРТОМ ARINC653". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні інтегровані модульні системи авіоніки привносять значну гнучкість у розроблення систем авіоніки, але з такою гнучкістю виникає більш складний процес проектування для точного налаштування програмно-апаратної платформи виконання. Це значно збільшує труднощі в проектуванні системи IMA порівняно з федеративними архітектурою, де прикладне програмне забезпечення статично розподіляється між її виконавчим обладнанням. Метою розроблення програмного комплексу є надання засобів розроблення прикладних програм ІМА і подальший їх запуск на цільовій платформі LynxOS-178 без зміни вихідного коду. Використання цього комплексу дозволить як формувати нові навички для розроблення сучасних модулів авіоніки, так і отримати більш глибокі знання для формування компетенцій у сфері новітніх технологій. У статті пропонується архітектура програмного комплексу розроблення прикладних програм інтегрованої модульної авіоніки (далі – ІМА) з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 в операційній системі Linux, особливості її реалізації, а також методи розроблення програмного комплексу. Запропонований підхід спрощує процес розроблення додатків ІМА і зменшує ціну розроблення, включаючи тестування і налагодження. Також використання як загальнодоступної операційної системи реального часу ОСРЧ Linux із відкритим вихідним кодом з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 під час розроблення прикладних програм ІМА є рішенням, що лежить у межах програми імпортозаміщення. Запропонований програмний комплекс можна використовувати для забезпечення дисциплін, пов’язаних із вбудованими обчислювальними системами як засіб для розроблення додатків ІМА, у межах освоєння таких компетенцій, як здатність освоювати методики використання програмних засобів для розв’язання практичних завдань, здатність розробляти компоненти апаратно-програмних комплексів і баз даних, використовуючи сучасні інструментальні засоби і технології програмування, здатність сполучати апаратні й програмні засоби в складі інформаційних і автоматизованих систем, готовність застосовувати основи інформатики та програмування до проектування, конструювання та тестування програмних продуктів, готовність застосовувати основні методи і інструменти розроблення програмного забезпечення, володіння навичками використання різних технологій розроблення програмного забезпечення.
2
Luta, A. V., O. V. Tatarenko та M. A. Afanasieva. "Розробка програмного алгоритму автоматичної системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою ПТК «КОНТАР»". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 130–35. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)130.
Повний текст джерелаАнотація:
Люта А. В., Татаренко О. В., Афанасьєва М. А. Розробка програмного алгоритму автоматичної системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою ПТК «КОНТАР» // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 130–135.
В статті розроблено автоматичну систему клімат-контролю офісного приміщення шляхом розробки програмного алгоритму за допомогою ПТК «КОНТАР». Комплекс модульних пристроїв «КОНТАР» призначений для вирішення широкого кола завдань автоматизації теплопостачання, вентиляції, кондиціонування повітря, а також автоматизації котелень, електротермічних печей та інших енергетичних установок. Програмно-технічний комплекс «КОНТАР» Московського заводу теплової автоматики являє собою систему модулів, що виконують спільне завдання розподіленого управління і збору інформації, пов'язаних між собою інтерфейсом і загальним протоколом обміну. Розроблено функціональну схему автоматичної системи клімат-контролю. Розроблено програмний алгоритм системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою програмного середовища Kongraph. У розробленому програмному алгоритмі реалізовані системи керування заслінками, регулювання температури, рівня вологості та рівня вуглекислого гасу у офісному приміщенні. Розроблено програмний алгоритм управління заслінками подачі повітря. Розроблено програмний алгоритм регулювання рівня вологості у приміщенні. Розроблено програмний алгоритм регулювання рівня СО2. Розроблено програмні алгоритми майстер-контролера МС8, слейв-контролера МС5 та релейного модуля MR8 мовою функціональних блоків в програмному середовищі Kongraph. Конвертація і транслювання розроблених програмних алгоритмів здійснюється за допомогою програми Keil. Для того щоб помістити отримані після транслювання бінарні файли у контролери, використовується програма Console. Розроблений програмний алгоритм автоматичної системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою ПТК «КОНТАР» можна використовувати в інших приміщеннях. Для того, щоб адаптувати його для інших приміщень, необхідно тільки відкоригувати необхідні параметри завдання температури, вологості та концентрації СО2, якщо умови відрізняються.
3
Крак, Ю. В. "Програмний комплекс для моделювання маніпуляційних систем". Вісник Київського університету. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 1 (2001): 234–40.
Знайти повний текст джерела
4
Melnyk, V., А. Tarasenko, N. Cherniashchuk, К. Melnyk та S. Chukhrii. "Автоматизована система розкладу руху громадського транспорту." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (16 червня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-12.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі змодельовано, створено та реалізовано програмно-технічний комплекс автоматизованого розкладу руху громадського транспорту, розрахованого на українське місто з численністю населення в 200 тис. населення. На основі моделі створений спеціальний програмний додаток для автоматизованої побудови розкладу руху, включаючи всі маршрути та всі рейси виїзду в межах одного маршруту, з урахуванням зовнішніх та внутрішніх параметрів впливу на їх рух в різних ділянках маршруту, добових часових проміжках, з урахуванням пір року, робочого та вихідного днів і інших. В ході реалізації програмно-технічного комплексу в декількох обласних центрах доведено достовірність отриманих розкладів, рентабельну завантаженість маршрутних транспортних засобів, можливість моніторингу руху, реального графіка та ведення історії маршрутів.
5
Yakovyna, V. S., M. M. Seniv, V. V. Lytvyn та І. І. Symets. "Програмний модуль розв'язування систем диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена для автоматизації надійнісного проектування". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.15421/40290528.
Повний текст джерелаАнотація:
Надзвичайно важливою компонентою якості складних технічних систем є їхня надійність, тобто властивість системи виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення експлуатаційних показників у заданих межах, що відповідають умовам використання та заданим режимам технічного обслуговування, збереження і транспортування. Сучасний стан розвитку методів аналізу надійності технічних систем характеризується поєднанням аналітичних методів дослідження надійності з обчислювальними можливостями сучасних комп'ютерних засобів. Тому актуальною проблемою є автоматизація моделювання складних технічних систем яка, за умови відповідного рівня формалізації моделей, уможливлює їх побудову та проведення аналізу надійності з використанням сучасних комп'ютерних засобів. В роботі описано програмний модуль автоматизованого розв'язання систем диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена, який є складовою програмного комплексу автоматизації надійнісного проектування складних технічних систем. Розроблений модуль дає змогу розв'язувати системи диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена без залучення спеціалізованих програмних продуктів (Matlab, Mathcad) для аналізу структурних схем надійності та автоматизованого визначення надійнісних показників складних технічних систем. Представлений модуль, за рахунок інтеграції в програмний комплекс автоматизації надійнісного проектування, дає змогу швидше опрацьовувати вхідні дані великих об'ємів та візуалізувати отримані результати обчислень.
6
Байбуз, О. Г., та Н. Є. Сегеда. "ПРОГРАМНА ПІДТРИМКА ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ СТУДЕНТІВ ЗА СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНОЮ СХЕМОЮ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ З ДИСЦИПЛІНАМИ ВІЛЬНОГО ВИБОРУ". Educational Dimension 29 (19 травня 2022): 288–92. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4952.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ. З’ясовано доцільність формування індивідуального навчального плану на основі варіативних кредитних модулів програми підготовки за спеціальністю. Розроблено програмний комплекс індивідуального навчального плану, що відповідає статусу кредитного модуля. Запропоновано структурно-логічну схему, що відображає встановлення зв’язків між дисциплінами, контролює їх логічну послідовність відповідно до СЛС програми підготовки за напрямом.
7
Морозов, Андрій Васильович, Тетяна Анатоліївна Вакалюк, Дмитро Сергійович Антонюк та Владислав Валентинович Дідківський. "Програмний комплекс створення та проведення числових симуляцій". Технічна інженерія, № 2(84) (11 грудня 2019): 84–99. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2019-2(84)-84-99.
Повний текст джерела
8
Салата, С. А. "Програмний комплекс для чисельного моделювання гравітаційного лінзування". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, вип. 36 (2000): 19–22.
Знайти повний текст джерела
9
Talerko, M., Е. Garger та G. Kuzmenko. "Програмний комплекс для оцінки та прогнозування радіаційної ситуацій в Чорнобильській зоні відчуження". Nuclear and Radiation Safety, № 3(47) (16 вересня 2010): 45–49. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.3(47).10.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено опис структури та можливостей програмного комплексу, призначеного для оцінок та прогнозування радіаційної ситуації в Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ). Комплекс дозволяє розраховувати поля концентрації радіонуклідів в приземному повітрі, щільності випадінь на земну поверхню, дози опромінення як при аварійних викидах з радіаційно-небезпечних об’єктів у ЧЗВ, так і у разі підвищеної емісії радіонуклідів з поверхні землі при екстремальних погодних умовах (включаючи вторинний вітровий підйом та лісові пожежі).
10
ВОЛКОВ, Володимир, Ігор ГРИЦУК, Тетьяна ВОЛКОВА та Василь ОНИЩУК. "Втілення інформаційних технологій в технічну експлуатацію автомобілів". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 14 (31 серпня 2020): 58–69. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i14.347.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є експериментальна перевірка розроблених авторами інформаційних технологій організаційно-функціональної підтримки технічної експлуатації автомобілів..
У роботі представлено деякі результати експериментального дослідження функціональних можливостей інформаційних програмних комплексів «Віртуальний механік «НАDI-12» і «Service Fuel Eco «NTU-HADI-12» при вирішенні завдань технічної експлуатації автомобілів. Виконано перевірку математичних моделей, що дозволяють в автоматичному режимі визначати основні параметри технологічного розрахунку і екологічної безпеці при експлуатації автомобілів в малому підприємстві автомобільного транспорту. Визначаючим параметром, що дозволяє відкоригувати періодичність ТО і Р автомобілів, прийнято його середньотехнічну швидкість, яка отримується за допомогою інтелектуальної транспортної системи «ХНАДУ ТЕСА».
Ключові слова: автомобіль, рухомий склад, технічна експлуатація автомобілів, віртуальне підприємство автомобільного транспорту, інформаційний програмний комплекс,. середньотехнічна швидкість, технологічний розрахунок, екологічні показники.
11
Савельева, О. С., та Д. О. Малахова. "ПРОГРАМНИЙ КОМПЛЕКС ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ТАНКЕРІ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 125–35. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.125-135.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми У більшості технологічних процесів, що використовують інформаційні технології для візуалізації поточних параметрів, мається на увазі представлення остаточного результату в найбільш зручному для користувача вигляді. У застосуванні до різних тепло- і масообмінних або гідродинамічних процесів, які зустрічаються на суднах можна констатувати, що поля температури, швидкості, тиску, завихореності, концентрації і т. п., які отримуються в кінцевому підсумку дуже часто характеризуються багатовимірними і великими за обсягами масивами чисельних даних. Всі методи, що використовуються для їх обробки вимагають наявність у користувача певних знань і дуже часто характеризуються слабкою інформативністю або завищеними вимогами до обчислювальної техніки.
12
Тулашвілі Ю.Й., Лук’янчук Ю.А., Марчук І.В., Марчук Ів.В. та Марчук В.І. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЯКОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ПІСЛЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НА СИМУЛЯТОРАХ-ТРЕНАЖЕРАХ". Перспективні технології та прилади, № 17 (29 грудня 2020): 127–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-19.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті описано використання програмного забезпечення, яке використовують під час підготовки фахівців інженерних спеціальностей. На виробництві користуються симуляторами для підготовки висококваліфікованих фахівців, що, у свою чергу, зменшує витрати часу на впровадження нового або переналагодження вже існуючого обладнання. Віртуальний тренажер являє собою програмний комплекс, що дозволяє проводити фізичні досліди на комп'ютері без безпосереднього контакту з реальною лабораторною установкою або стендом. У віртуальних тренажерах динаміка процесів реалізується за допомогою комп'ютерної анімації - комплексу методів відображення будь-яких об'єктів в часі. Мультимедійна навчально-наукова лабораторія поєднує в собі імітаційну динамічну модель обладнання і програмну оболонку, що включає методичний супровід лабораторної установки. Динамічна модель формується з сукупності елементів управління, що дозволяють регулювати конкретні вхідні параметри і зчитувати вихідні параметри досвіду, тим самим імітуючи протікання фізичних процесів.
13
Donets, V., N. Kuchuk та S. Shmatkov. "МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ E-LEARNING З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 153–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.153.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається модель інформаційної системи e-learning. Мета статті – розробка моделі інформаційної системи e-learning, в якій для пошуку оптимальної структури буде використано апарат генетичних алгоритмів. Базою для створення програмної моделі є математична модель інформаційних взаємозв’язків системи електронного навчання, розгорнутої на гіперконвергентному сервері. Результати. Представлено розроблений програмний комплекс із поясненням запуску при наявності виконавчого файлу. Наведено інтерфейс використання програми відповідними зображеннями. Також надано типовий алгоритм використання програми із вводом початкових даних, збереженням їх у базы даних. Для синтезу інформаційної системи e-learning було досліджено переваги та недоліки генетичного алгоритму. В результаті виведені переваги та недоліки притаманні створеному алгоритму, які також притаманні генетичним алгоритмам взагалі. Висновки. Розроблена програма дозволить підвисити ефективність використання базової гіперконвергентної мережі, а, отже, і підвисити якість функціонування системи e-learning в цілому. Це є необхідною складовою створення такої системи в умовах обмеженого бюджету університету.
14
Uzdenov, T. A. "Simulator of Task Sheduling in Geographically Distributed Computer Systems with Non-Alienable Resources." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 1 (February 1, 2021): 117–29. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.01.117.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано програмні засоби, які дозволяють моделювати та симулювати процес диспетчеризації завдань в великих комп’ютерних мережах та розподілених обчислювальних системах нового програмного комплексу. Запропоновано підхід до вирішення задачі планування та метод диспетчеризації потоків задач на основі невідчужуваності обчислювальних ресурсів від їх власника. В системі можуть бути використані різні за своїми властивостями та характеристиками программно-апаратні обчислювальні засоби, такі як кластери, суперкомп’ютери, персональні комп’ютери, ноутбуки та ін. Розроблено програмний комплекс, що дозволяє симулювати роботу GRID-системи з невідчужуваними ресурсами, а також спостерігати та досліджувати роботу різних алгоритмів в різних умовах. Описано архітектурну модель розробленого симулятора, його основні функції та можливості використання не тільки для аналізу алгоритмів диспетчеризації, але і в навчальному процесі, завдяки наявності інтуїтивно зрозумілого та інтерактивного графічного інтерфейсу, що дозволяє спостерігати за процесом розподілених обчислень на вузлах системи.
15
Білокуров, П. С. "МОДЕЛЮВАННЯ CKІНЧЕННО-ЕЛЕМЕНТАРНОЇ МОДЕЛІ КОНСТРУКЦІЇ, ВИКОРИCТОВУЮЧИ ПРОГРАМНИЙ КОМПЛЕКС ANSYS". Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, № 36 (24 листопада 2018): 212–17. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i36.269.
Повний текст джерела
16
Chernetchenko, D. V., M. P. Motsnyj, N. P. Botsva, О. V. Elina та M. M. Milykh. "Автоматизована система реєстрації біоелектричних потенціалів". Biosystems Diversity 21, № 2 (12 листопада 2013): 70–75. http://dx.doi.org/10.15421/011312.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено апаратно-програмний комплекс автоматизованої системи реєстрації біоелектричних потенціалів на базі USB-пристрою з подальшою обробкою оцифрованих сигналів на ПК. Запропоновано універсальну схему реєстрації біопотенціалів, яка дозволяє проводити експериментальні дослідження як в умовах окремого впливу на досліджуваний об’єкт холодової, теплової, фото- та електростимуляції, так і в умовах різноманітних комбінацій вказаних впливів. Клієнтська частина програми забезпечує візуалізацію, кількісний аналіз і збереження отриманих результатів у базі даних. Засобами комплексної автоматизованої системи зафіксовано біоелектричні потенціали листя кукурудзи у відповідь на теплові стимули. Охарактеризовано динаміку вказаних потенціалів, кількісно оцінено рівень потенціалів стабілізації. На базі отриманих експериментальних даних визначено параметри математичної моделі процесів генерації електричних імпульсів у клітині.
17
Droniuk, I. M., та O. Yu Fedevych. "ПРОГРАМНИЙ КОМПЛЕКС МОНІТОРИНГУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ТРАФІКУ ПОТОКУ В СЕГМЕНТІ КОМП'ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 295–301. http://dx.doi.org/10.15421/40251045.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено програмний комплекс, який призначений для моніторингу, визначення та прогнозування змін параметрів трафіку потоку в єдиному домені колізій у сегменті комп'ютерної мережі. Розроблено математичну модель на основі диференціальних рівнянь коливного руху та реалізовано прогнозування трафіку потоку. Спираючись на результати прогнозування трафіку потоку в сегменті комп'ютерної мережі і максимально допустиме завантаження вузлового обладнання сегменту комп'ютерної мережі, реалізується адаптивне управління вузловим обладнанням для запобігання втратам пакетів даних.
18
Коновалов, Дмитро Вікторович, Роман Миколайович Радченко, Сергій Георгійович Фордуй, Фелікс Володимирович Царан, Віктор Павлович Халдобін та Артем Вікторович Грич. "Моделювання та програмний комплекс для дослідження функціонування ежектора в змінних режимах". RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, № 3 (5 жовтня 2021): 37–47. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2021.3.04.
Повний текст джерелаАнотація:
One of the current directions of development of modern energy-saving and energy-efficient technologies for ship and stationery (including municipal) energy is the use of ejector refrigeration machines, which can be used for air conditioning systems together with an absorption refrigeration machine (cascade cycle) or vapor compressor refrigeration machine as part of cogeneration or trigeneration units. Such circuit solutions can be used together with ensuring the rational organization of work processes in the main elements of the refrigeration machine, in particular in the jet device - ejector, the appropriate design of which, in turn, will further increase the thermal coefficient. Improving the design of the ejector is a rather complex and long process and does not always give positive results. It is primarily because many tests are required on full-scale models. Therefore, computer simulation of the ejector operation at different variable input parameters, considering the geometric characteristics of the flow part and variable mode characteristics during operation is more attractive in terms of finding options for rational (optimal) design. The paper presents the results of software development for modeling hydrodynamic processes in the flowing part of the ejector, considering the variable operating modes of the ejector refrigeration machine. The existing method for calculating the pressure and circulation characteristics of jet devices is used. The developed software complex "RefJet" in the design mode defines the maximum achievable coefficients of ejection of a jet ejector. In the simulation mode - provides determination of the ejection coefficients of the already designed (certain sizes) ejector at variable values of pressure at the inlet and outlet in specific operating conditions, considering its operation at the limit and partial modes. The work of the software package was tested in the development and analysis of circuit solutions of ejector refrigeration machines as part of the heat recovery circuits of three-generation units based on internal combustion engines and gas turbine engines.
19
Мельников, Александр Юрьевич. "АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ОПРАЦЮВАННЯ СТАНДАРТІВ ТА РОЗРОБЛЕННЯ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 302–21. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3584.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто пов'язані зі стандартами вищої освіти й освітньо-професійних програм основні поняття компетентності, програмні результати навчання. Проведено аналіз і зроблено висновок, що до цього часу немає комп'ютерної (програмної) системи, що дозволяє комплексно вирішувати завдання автоматизації процесу створення освітніх програм на основі освітніх стандартів та обробки результатів навчання студентів з урахуванням компетентнісного підходу. Сформульовано завдання створення інформаційної системи, що дозволяла б працювати зі списком компетентностей, які потрібно сформувати, та програмних результатів навчання з урахуванням виконання студентами навчального плану. Наведено об’єктно орієнтовану модель проєктованої комп'ютерної системи мовою візуального моделювання UML у вигляді діаграми варіантів використання й діаграми класів. Обґрунтовано вибір формату вихідних даних, що дозволяв би вносити зміни в дані без використання додатку, а також не висувати додаткові вимоги до установки програмного забезпечення. Наведено опис комп'ютерної реалізації інформаційної системи, здійсненої в середовищі візуального програмування Object-Pascal, і приклад роботи системи на підставі реальних даних – стандарту підготовки бакалавра за спеціальністю 124 «Системний аналіз» та освітньо-професійної програми «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Показано, що робота зі стандартом вищої освіти дозволяє переглянути загальні компетентності, спеціальні (фахові) компетентності та програмні результати навчання у вигляді матриці відповідності. Робота з освітньою програмою крім цього дозволяє створювати та коректувати матрицю відповідності компетентностей компонентам і матрицю забезпечення програмних результатів навчання компонентами. Робота з навчальним планом припускає встановлення відповідності кожної дисципліни програмним результатам за підсумками її вивчення, розрахунок обсягу кредитів ECTS на кожну компетентність або програмний результат навчання, а також аналіз успішності студента або цілої групи в термінах компетентностей або програмних результатів навчання, які вони засвоїли.
20
Shevchenko, O., and A. Bardakov. "Hardware-software complex «Interactive whiteboard»." Science and Education a New Dimension VII(215), no. 26 (December 25, 2019): 61–63. http://dx.doi.org/10.31174/send-nt2019-215vii26-16.
Повний текст джерела
21
Моркун, В. С., І. А. Котов, О. Ю. Сердюк та І. А. Гапоненко. "Подання знань в інтелектуальних системах автоматизації керування енергосистемами гірничо-металургійного комплексу в умовах невизначеності". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 40–48. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-40-48.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянута проблема урахування невизначеності інформації для побудови баз знань в системах підтримки рішень оперативного керування режимами електроенергетичних систем. Обґрунтовано, що формулювання логіки управління проводиться, переважно, на рівні якісних уявлень і понять. Останні можуть бути формалізовані у вигляді логіко-лінгвістичних моделей, які повинні розглядатися з точки зору теорії нечітких множин і лінгвістичних змінних. Проведено аналіз існуючих підходів до подання та обробки нечітких знань про керування енергосистем гірничо-металургійного комплексу. Обґрунтовано підхід до подання інкорпорації різних форм репрезентації професійних онтологій на базі нечіткої логіки. Методи дослідження полягають у використанні апарату нечіткої логіки, формальних мов, теорії систем штучного інтелекту і систем підтримки рішень. Реалізовано програмний комплекс системи підтримки рішень для автоматизації диспетчерського оперативного керування нормальними і аварійними режимами енергосистеми гірничо-металургійного комплексу. Запропонована схема впровадження системи підтримки прийняття рішень в середу діючої автоматизованої системи диспетчерського керування енергосистем. Розроблено нову структуру компонування ядра системи підтримки прийняття рішень.
22
Kindrat, Pavlo, та Vadym Kindrat. "Інформаційно-аналітичний комплекс оцінювання у фізичному вихованні". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-19-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Упровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес покликане автоматизувати рутинну діяльність та підвищити якість сприйняття отримуваної інформації. Розкриття повного потенціалу застосування інформаційно-комунікаційних технологій у фізичному вихованні потребує доповнення навчальних матеріалів аналітичними комплексами, орієнтованими на допомогу в здій- сненні поточного моніторингу фізичного стану учнів й приведення навчального навантаження у відповідність до їхніх можливостей. Мета дослідження – установлення методичного підґрунтя та ключових засад функціонування інформаційно-аналітичного комплексу оцінювання показників фізіологічного розвитку учнів і їхньої фізичної підготовленості в процесі фізичного виховання. Методи дослідження – аналіз науково- методичної літератури, абстрагування, синтез й узагальнення. Результати роботи. Визначення інформаційно- аналітичного комплексу оцінювання у фізичному вихованні як зручного інструменту діагностики фізичного розвитку учнів та індивідуалізації навчального процесу, зумовлює необхідність застосування в ньому алгорит- мів, що ґрунтуються на математичних моделях і реалізовуються через інтуїтивно-зрозумілий програмний інтерфейс. Для забезпечення функціонального наповнення цього комплексу в ньому виокремлено три підсистеми: програмне втілення математичних моделей, базу даних кінцевих і проміжних результатів, систему візуалізації отриманих результатів. За основу й перший етап створення комплексу запропоновано обрати моніторинг фізичного розвитку та фізичної підготовленості як таких, що представляють найбільший інтерес в парадигмі фізичного виховання. Урахування представлених у науково-методичній літературі методик обчис- лень зазначених параметрів дало змогу розробити схему модулів оцінювання, а також установити взаємозв’язки між вихідними антропометричними та фізіологічними параметрами учнів. Ключові висновки. Результатом реалізації інформаційно-аналітичного комплексу стає можливість здійснювати індивідуальну оцінку гармоній- ності фізіологічного розвитку учнів, їхньої фізичної підготовленості, прогнозування оптимальних результатів підсумкових випробувань, виходячи з їх антропометричних даних та функціонального стану серцево-судинної й дихальної систем. Обґрунтовані переваги й недоліки запропонованої моделі інформаційно-аналітичного комплексу дали змогу встановити перспективні напрями його подальшого вдосконалення, зокрема узгодження та усунення неточностей у наявних методиках оцінювання фізичної підготовленості й фізичного розвитку учнів, удосконалення застосованих оцінних та прогностичних моделей.
23
Смолій, В. М., та Н. В. Смолій. "Дослідження електричної напруженості і напруги полого циліндру". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-35-39.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто одним з напрямків вдосконалення проектування електронних пристроїв, а саме: моделювання електричної напруженості і напруги елементів (окремий випадок: об’єкт представлено у вигляді полого циліндру), побудова математичного описання та адекватної математичної моделі для інтегрування в систему підтримки прийняття рішень проектування електронних схем. Для дослідження поведінки напруженості і напруги в залежності від значень внутрішнього і зовнішнього радіусу в полому циліндрі нескінченної довжини запропонована система моніторингу. Для реалізації такої системи слід розробити математичне описання (спирається на теорему Гауса), програму моделювання (в тому числі здійснює перевірку адекватності запропонованого математичного описання) та програмний комплекс, інтегрований в систему моніторингу. При розробці математичної моделі було розглянуто об’єкт у вигляді полого циліндру нескінченної довжини. У середовищі програмування Def-C++ на мові С було написано програму для обчислень напруженості і напруги полого циліндру. Для побудови графіків залежностей отриманих числових характеристик було використано середовище технічних розрахунків MatLab. Адекватність моделі визначається відношенням дисперсії адекватності моделі до дисперсії відтворюваності (F-статистика). Відношення дисперсії адекватності до дисперсії відтворюваності менше табличного значення критерію Фішера для певного рівня значущості та ступенів свободи, отже гіпотеза вірна (запропоноване математичне описання і програми моделювання є адекватними). Була досліджена поведінка значень напруженості і напруги в залежності від значень внутрішнього і зовнішнього радіусу в полому циліндрі нескінченної довжини і помічені наступні особливості: чим більша товщина «кільця» циліндра, тим більше напруга «розходиться» від 0 на проміжку 0: 1(внутрішній радіус), але розходження на цьому проміжку не залежить від відстані внутрішнього кільця від осі циліндру. Було розроблено систему моніторингу електричної напруженості і напруги, яка складається з наступних компонентів: математичне описання (спирається на теорему Гауса), програма моделювання (в тому числі здійснює перевірку адекватності запропонованого математичного описання) та програмний комплекс, інтегрований в систему моніторингу.
24
Савков, П. А. "Апаратно-програмний комплекс обладнання діагностики та аналізу схем, що побудовані на базі логічних елементів". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, Вип. 2 (2000): 52–56.
Знайти повний текст джерела
25
Mуchka-Levchenko, Yuliia. "Розвиток художнього смаку учнів початкової школи засобами навчального медіа-комплексу: теоретико-методичні підходи". Освітній простір України 17 (15 листопада 2019): 352–58. http://dx.doi.org/10.15330/esu.17.352-358.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зроблено спробу показати роль мультимедійних засобів навчання для педа-гогіки образотворення, поліхудожнього виховання школярів, на противагу традиційним. Окреслено основне завдання школи – формування інформаційної культури сучасних школярів, отримання ними найрізноманітнішої інформації, ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, мотивації, наочності, науковості тощо. Програмний засіб орієнтований на сучасні форми навчання із забезпеченням традиційних та інноваційних підходів до навчання в повній відповідності з документами, що регламентують зміст освіти. Запропонований комплекс розширює і покращує інформаційний, наочний, методичний арсенал учителя образотворчого мистецтва незалежно від рівня професійної кваліфікації та досвіду.
26
Волков, Владимир. "Дистанційний контроль технічного стану автомобілів". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 98–108. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.98-108.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено дані стосовно поточного стану автотранспорту в Україні та недоліки існуючого технічного обслуговування і ремонту автомобілів при експлуатації. Розроблено сучасну технологію дистанційної оцінки робочого стану автомобілів. Для неї, на підставі загального підходу щодо дослідження системи, сформована інформаційно-комунікаційна модель системи дистанційного моніторингу технічного стану автомобіля: «автомобіль - водій - умови експлуатації - інфраструктура експлуатації автомобіля (транспорт і автомобільні дороги)». Модель включає взаємодію компонентів моніторингу: автомобіль з водієм і бортову інформаційну систему; умови експлуатації транспортного засобу (дорожні, транспортні, атмосферно-кліматичні умови і культура праці); транспортна інфраструктура і дорожня інфраструктура). Для реалізації запропонованої технології розроблений інформаційний програмний комплекс «IdenMonDiaOperСon HNADU-16 », деякі з яких представлені в статті.
27
Блонский, А. В. "A software package for the simulation of fluid flows in discrete fracture networks with vugs." Numerical Methods and Programming (Vychislitel'nye Metody i Programmirovanie), no. 4 (December 18, 2018): 405–15. http://dx.doi.org/10.26089/nummet.v19r436.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлен программный комплекс для математического моделирования течений в дискретных системах трещин. Описана математическая модель течения, приведено краткое изложение вычислительных алгоритмов и сформулированы особенности программной реализации. Рассмотрена структура разработанного программного комплекса, обсуждаются аналогичные программные комплексы и указаны их отличия от представленного в настоящей статье. На ряде задач продемонстрирована работоспособность предложенных в статье математической модели, алгоритмов и программного комплекса. A software package for the mathematical simulation of fluid flows in discrete fracture networks is proposed. The mathematical model of flows is analyzed, a brief description of the computational algorithms is given, and the features of software implementation are formulated. The structure of the developed software package is considered, a number of similar software packages are discussed, and their differences from the proposed one are shown. A number of model problems are solved to demonstrate the efficiency of the proposed mathematical model, algorithms, and software implementation.
28
Moroz, Olga H. "Software Package for Inductive Modeling Based on Combinatorial-Genetic Method." Upravlâûŝie sistemy i mašiny, no. 4 (276) (August 2018): 21–31. http://dx.doi.org/10.15407/usim.2018.04.021.
Повний текст джерела
29
Гайша, Олександр Олександрович. "Розробка структури і специфікацій програмного комплексу для побудови електронних навчальних робіт". New computer technology 4 (1 листопада 2013): 11–12. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.38.
Повний текст джерелаАнотація:
Дистанційна освіта (ДО) є одним із сучасних перспективних методів освіти. Для свого коректного проведення ДО вимагає наявності певного нормативно-правового, організаційного, програмно-технічного, а головне, навчально-методичного забезпечення. Останній пункт є найактуальнішим, адже чи не головною проблемою запровадження ДО є відсутність необхідної кількості електронного навчального забезпечення.Для створення великої сукупності електронних навчальних робіт мають використовуватися програмні засоби, основні вимоги до яких наступні:– легкість освоєння і використання;– можливість опанування ними людей, знайомих з комп’ютером на рівні середнього користувача (без знання мов програмування);– доступність на ринку.Серед усього навчального забезпечення ДО можна виділити наступні типові складові: електронні конспекти лекцій (теорія), електронні збірники вправ із рішеннями (практика), віртуальні лабораторні роботи, контрольні програми-тести (контроль). Розглянемо проблеми створення кожної із вказаних складових.Проблема створення електронних конспектів в цілому успішно вирішується за допомогою звичайних текстових редакторів, що дозволяють інкапсулювати в одному документі текстові та графічні дані, а також будь-які OLE-об’єкти (презентації, відео та аудіофрагменти, та ін.). Недоліком такого представлення лекційних матеріалів є їх пасивність, відсутність оберненого зв’язку від студента до лектора, монотонність роботи і т.д.Програми другого типу, збірники практичних вправ, традиційно оформлюються у вигляді окремих виконуваних програм і, звичайно розробляються різними програмістами. Це веде до різного представлення інформації навіть в рамках одного предмету, що розосереджує студента, заставляючи його розбиратися у особливостях кожної наступної програми. Крім того, тут наявна відокремленість від лекційного матеріалу, неможливість встановлення зв’язків між ними.Контрольні програмні засоби звичайно являють собою також окремі програми, побудовані за схожими до паперових тестів принципами. Тут також відсутній зв’язок із конспектом і практичними вправами. В цілому слід констатувати, що на даний момент навіть повний комплект засобів ДО являє собою розрізнений набір окремих продуктів, призначений для самостійного вивчення дисципліни, тому і якість його буде невисокою.Розглянемо, як же можна інтегрувати згадані складові в рамках одного рішення. Нехай необхідно створити програму, яка б дозволяла розробляти цілі цілісні заняття: спочатку трохи теоретичного матеріалу, потім приклад розв’язування практичного завдання і, нарешті, контроль. В одному занятті може бути кілька таких етапів, перемішаних в довільному порядку.Реалізація такого підходу до створення електронних учбових робіт не є достатньо складною, як здається на перший погляд. Справді, процес створення однієї учбової роботи пропонується виконати у вигляді повторюваного циклу введення послідовних елементів роботи: теорії, практики, контролю. На початку введення нового етапу слід задати його тип, а потім у показаному в залежності від типу вікні ввести зміст етапу.Створення елементу типу «теорія» треба передбачити у двох режимах: імпорт з існуючого документу (враховуємо уже наявну велику базу електронних конспектів), або набір з нуля. Недоліком тут є неможливість редагування формул, що зберігатимуться у вигляді простих картинок.Створення елементу типу «практика» передбачає введення картинок та тексту з поясненнями вирішення задач. Необхідно передбачити можливість вставляти посилання на теоретичні елементи даного заняття, щоби створити зв’язок між ними та забезпечити цілісне сприйняття матеріалу.Нарешті, створення тестових вправ передбачає вибір типу питання (вибір одного із варіантів, вибір кількох варіантів, розташування у правильній послідовності, введення текстової відповіді), введення тексту питання, супроводжуючих картинок, тексту підказки, посилання на відповідні елементи типу «теорія» та «практика».Для можливості прив’язування лабораторних робіт, слід передбачити запуск зовнішніх програм (кожна лабораторна робота має свою специфіку, потребує своєї логіки управління, математичного апарату, тому не може бути створено уніфікований візуальний редактор віртуальних лабораторних робіт, і вони мають писатися програмістами за допомогою мов програмування). Можна передбачити просту взаємодію між віртуальною лабораторною роботою та переглядачем створюваних курсів. Переглядач – це друга обов’язкова компонента комплексу, адже створивши заняття, викладач має зберегти його у власному (стисненому) форматі, для відображення якого і використовується переглядач.Отже, вказана структура і принцип роботи редактору занять надає можливість створювати цілісні учбові заняття і навіть курси з дисципліни. В рамках кредитно-модульної системи логічним є створення окремих електронних курсів, що відповідають одному модулю. За вказаною специфікацією в Інституті заочної та дистанційної освіти Національного університету кораблебудування розробляється власний програмний комплекс ConTest.
30
Єрко, Галина, Олександр Курчаба, Юлія Луцюк та Оксана Філюк. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ ПЛАТФОРМИ MOZAIK В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН". Інноватика у вихованні 2, № 13 (15 червня 2021): 249–57. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.345.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описані властивості інтерактивної платформи Mozaik та специфіка її використання в освітньому процесі суспільствознавчих дисциплін. Вивчено дидактичну значущість медіазасобів. Зазначено, що їхнє використання активізує пізнавальну діяльність особистості, поглиблює сприйняття нової інформації, що в цілому підвищує ефективність та якість навчання. Наголошено, що програмний комплекс mozaBook можна застосовувати на всіх етапах лекційних та практичних занять із різних суспільствознавчих дисциплін, а також організації самостійної роботи студентів з методики навчання громадянської та історичної освітньої галузі. Схарактеризовано багатофункційний характер платформи Mozaik, зокрема, організаційно-методичний супровід навчання суспільствознавчих дисциплін, здатність реалізовувати практичні цілі навчання, урізноманітнення способів організації групової та індивідуальної роботи здобувачів освіти, застосування різних медіапродуктів (цифрових ресурсів) для формування інформаційно-комунікаційної, громадянської та соціальної компетентностей студентів. Доведено, що інтерактивна платформа Mozaik зі своїми допоміжними складниками дозволяє провести заняття інформативно, пізнавально й доступно для здобувачів освіти.
31
Чумак, Дмитро Олександрович, та Сергій Олексійович Семеріков. "Розробка програмного комплексу для метакомп’ютерних обчислень". New computer technology 5 (10 листопада 2013): 102–3. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.106.
Повний текст джерелаАнотація:
Метакомп’ютінг (розподілені обчислення в Інтернет) – одна з «модних» технологій останніх десятиліть, призначена насамперед для рішення задач, що вимагають розподіленої обробки великих масивів даних. Для розв’язання на метакомп’ютерах найбільш придатні задачі пошукового і переборного характеру. Класичним прикладом таких задач є задачі теорії чисел. Огляд існуючих розподілених систем показує, що, за рідким винятком, вони є вузькоспеціалізованими (призначеними для розв’язання однієї задачі). Тому розробка архітектури універсальної метакомп’ютерної системи, призначеної для розв’язання вказаного класу переборних задач, має високу актуальність.Основна мета роботи полягала в розробці архітектури універсальної розподіленої системи для розв’язання теоретико-числових проблем та її програмної реалізації. В результаті аналізу літератури та існуючого програмного забезпечення було встановлено, що:Найбільш придатними для розв’язання в розподілених системах є задачі, що вимагають обробки великих обсягів слабко корельованих даних, зокрема теоретико-числові проблеми.Для реалізації розподіленої системи доцільно використовувати класичні технології: інтерфейс сокетів та багатопоточність.Аналіз існуючих метакомп’ютерних систем показує практично повну відсутність оболонок для створення таких систем при високому попиті на даний клас програмного забезпечення.Засоби, використані при побудові розподіленої системи: pthread – застосовується для багатопоточної роботи програмного комплексу; Boost – використовується для створення надійної, розширюваної та простої архітектури програмного комплексу; log4cxx – застосовується для реєстрації процесу роботи програмного комплексу; GMP – використовується для математичних обчислень з високою точністю; OpenSSL, на прикладі якої розглядається можливість організації захищеного зв’язку у програмних засобах за архітектурою “клієнт-сервер”.Функціональна схема роботи створеного в процесі дослідження комплексу Metacomputing Framework (http://sf.net/projects/mcframework/):один сервер займається розв’язанням однієї задачі;при старті сервер одержує діапазон і бібліотеку, що він буде надсилати клієнту;агент одночасно виконує тільки одну задачу (бібліотеку) і з’єднується тільки з одним сервером, але може обробляти кілька діапазонів одночасно (у різних потоках);на одній машині може бути запущено кілька серверів для розв’язання різних задач, так само і з клієнтами;після видачі клієнту конкретного діапазону, сервер чекає на результат протягом визначеного часу, за який цей діапазон нікому іншому не видається; у випадку одержання результату від клієнта, даний діапазон позначається відповідним чином; якщо клієнт не виходив на зв’язок протягом визначеного терміну, даний діапазон вважається неопрацьованим і розподіляється заново;сервер є відмовостійким та періодично зберігає отримані результати у файл, використовуючи який, можна поновити роботи після збою системи чи тимчасової зупинки сервера;агент є кросплатформеним, підтримувані платформи – POSIX (Linux, FreeBSD і т.д.), Windows;агент щораз відкриває і закриває з’єднання із сервером під час звітування та повернення результатів;агент зберігає завантажені бібліотеки. При старті клієнт перевіряє наявність яких-небудь файлів у визначених директоріях, обчислює хеш кожного зі знайдених файлів і намагається по черзі завантажити їх як динамічну бібліотеку. Якщо це вдається, то клієнт одержує версію бібліотеки, викликавши відповідну інтерфейсну функцію;зв’язок між агентом і сервером здійснюється по двох каналах: 1) керуючий (передача команд); 2) канал даних (передача даних, таких як файли бібліотек, результати обчислень тощо).Обчислювальний експеримент проводився на ПП «Апріоріт» (м. Дніпропетровськ). Тривалість експерименту склала двоє доби (49 годин 23 хвилини 55 секунд). В ході експерименту було обчислено 27 перших простих числа Мерсенна, що зайняло 28 годин 7 хвилин і 5 секунд.Усі розрахунки є вірними і відповідають уже відомим числам Мерсенна. Під час експерименту не було отримано помилкових даних, внаслідок чого можна зробити висновок про те, що розроблений програмний комплекс успішно справляється з задачами, для виконання яких він призначений та повністю відповідає технічному завданню.Подальший розвиток дослідження передбачає розширення функціональності програмного комплексу Metacomputing Framework шляхом створення допоміжних програмних утиліт, що надають статистику про хід виконання обчислень в режимі реального часу та дозволяють прозоро додавати і видаляти в працюючій системі нові завдання, а також розподіляти обчислювальні ресурси агентських машин між різними задачами по пріоритетах.
32
Safonyk, A. P., I. M. Hrytsiuk, M. M. Mishchanchuk, and І. V. Ilkiv. "Hardware and Software System for Determination of Iron in Coagulants Based on Spectrophotometric Analysis." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 4 (August 2, 2021): 89–102. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.04.089.
Повний текст джерелаАнотація:
Methods for determining the coagulant concentration in the process of electrocoagulation are considered. An experimental laboratory setup for researching photometric analysis processes was created, the principle of which is on the determination of color and light intensity in real time. Based on spectrophotometric analysis an artificial neural network (ANN) has been developed to determine the coagulant concentration (Fe) in real time, which according to the obtained values of RGB converts to the color space of HSL, and then converts to the value of the concentration of Fe. Software for determining the concentration of iron in a coagulant using artificial intelligence has been developed, which is a web application that displays the color parameters of a coagulant, a certain concentration of iron in a coagulant, and also saves the history of all measurements to a database. While investigating ANN by various methods, an optimizer was matched for the respective process, the standard deviation (RMSE) is 6.91%.
33
Demydenko, M. "МОБІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 112–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.112.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення якісного проведення всіх видів навчальних занять для студентів інженерних спеціальностей (особливо ІТ) вимагає серйозних капіталовкладень (проектор, мережа, комп'ютерна техніка, і т.п.). Крім того частина студентів може використовувати гаджети під час занять не за призначенням. Отже, актуальним є завдання залучення обчислювальних потужностей мобільних пристроїв у навчальному процесі. Мета: реалізувати мобільний навчальний комплекс з використання пристроїв слухачів, розробити методику його використання. Задачі: підібрати ефективне комунікаційне обладнання, серверне та клієнтське програмне забезпечення. Сформулювати вимоги та розробити відсутнє програмне забезпечення. Розробити методику використання технології для різних типів навчальних занять. Провести апробацію, з метою визначення оптимальної конфігурації обладнання та максимальної кількості слухачів, задіяних в мобільному навчальному комплексі. Для реалізації концепції мобільного навчального комплексу необхідно: 1.Створити автономну локальну мережу. 2. Знайти або реалізувати програмні засоби візуалізації навчального контенту.3. Знайти або реалізувати засоби для проведення практичних і лабораторних занять. 4.Знайти або реалізувати засоби для контролю знань. 5. Усі зазначені засоби повинні бути незалежними від електричної мережі. Висновки: в роботі запропонована технологія та методика використання мобільних пристроїв в навчальному процесі. Обґрунтований вибір обладнання, протоколів, програмного забезпечення. Визначені оптимальні технічні характеристики серверних та клієнтських пристроїв для різних типів навчальних занять. Спроектовано та розроблено програмне забезпечення для тестового контролю знань для ОС Android. Проведено апробацію на прикладі дисциплін спеціальності «Комп’ютерні науки» пов’язаних з програмуванням. За результатами апробації визначена оптимальна кількість слухачів мобільного навчального комплексу.
34
Safronov, O. M., Y. Y. Vodiannikov, and O. G. Makeieva. "SOFTWARE APPLICATION FOR DETERMINATION OF BRAKE EFFICIENCY OF FREIGHT TRAINS ACCORDING TO THE RULES OF GOST 34434-2018." Railbound Rolling Stock, no. 21 (December 24, 2020): 107–19. http://dx.doi.org/10.47675/2304-6309-2020-21-107-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Calculation algorithm for braking distances of a freight train and recalculation on cast iron brake shoes in accordance with new rules of GOST 34434-2018 "BRAKE SYSTEMS OF FREIGHT CARS. Technical requirements and calculation rules " is given. According to the above mentioned algorithms, a program was drawn up in the Excel environment, intended to complete automation of the process of computational research to determine the braking efficiency of a freight train. The program is universal, as it allows studying brake systems of different design: with one and two brake cylinders; with one-sided and two-sided application of brake shoes on wheels; with disc brake. Examples of calculation studies of the braking efficiency of the open-top car with an axial load of 25 tons are shown.
35
Goroshko, A., та M. Demydenko. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ПО ВИМІРЮВАННЮ ЗОРОВОЇ ВТОМИ ЛЮДИНИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 93–97. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.093.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є створення програмно-апаратного комплексу по визначенню функціонального стану та втомлюваності людини Предмет дослідження: програмно-апаратний комплекс по визначенню зорової втомлюваності людини. У статті розглядається новий програмно-апаратний комплекс по визначенню втомлюваності людини, який забезпечує високу точність та гнучкість проведення діагностичної операції по визначенню зорової втоми людини, характеризується зручністю та простотою у своєму користуванні, має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Наукова новизна і теоретичне значення: в основу корисної моделі закладений принцип створення програмно-апаратного комплексу по визначенню зорової втоми на основі показників критичної частоти злиття миготінь, який має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Практичне значення. Заявлена корисна модель може бути використана в сфері безпеки життєдіяльності людини, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів. Висновки: 1. Залучення мікроконтролерної техніки з бездротовими інтерфейсом дає змогу суттєвим чином спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціонал засобу діагностики втомлюваності людини. 2. Залучення мобільних smart-засобів сприяє запровадженню дистанційного способу контролю та плавності регулювання ключових параметрів процесу діагностування 3. Точність вимірювання збільшилась на 67% порівняно з попередньою моделлю. 4. Запропоноване програмне забезпечення робить дану процедуру доступною та легкою для більшості операторів-діагностів. Запропонований комплекс по визначенню зорової втоми людини пройшов випробування і рекомендований до промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використано в області безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів, спортсменів.
36
Горошко, Вікторія. "Функціональна діагностика стану здоров’я молоді за допомогою експрес-тесту заміру критичної частоти злиття мерехтінь". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.14-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У статті розглянуто новий програмно-апаратний комплекс для визначення втоми людини, який забезпечує високу точність і гнучкість проведення діагностичної операції. Цей комплекс характеризується зручністю та простотою у використанні, має можливість дистан-ційно змінювати частотно-імпульсні та кольоро-світлові характеристики і складається з простої електронної бази компонентів. Мета. Створення програмно-апаратної системи для визначення функціонального стану та втоми людини. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування. Результати. Залучення технології мікроконтролера з бездротовим ін-терфейсом дозволяє значно спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціональність інструменту для діагностики втоми людини. Вико-ристання мобільних смарт-інструментів сприяє впровадженню методу дистанційного управ-ління та плавності регулювання ключових параметрів діагностичного процесу. Встановлено, що вимірювання точності зросло на 67 % порівняно з попередньою моделлю. Пропоноване програмне забезпечення робить цю процедуру доступною та простою для більшості опера-торів діагностики. Комплекс для визначення зорової втоми людини протестовано і рекомен-довано для промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використане в галузі безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втоми програмістів, операторів персональних комп’ютерів, диспансерного спостереження за станом зору школярів, студентів, спортсменів.Ключові слова: програмно-апаратний комплекс, електронно-компонентна основа, програм-ний продукт, частота пульсацій, мерехтiння.
37
Khrushch, Lesya, та Vasyl Lototskyi. "ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМИ GEOGEBRA ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНЯ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 20 (30 вересня 2019): 19–27. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.20.19-27.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено досвід використання можливостей інструментів програмного засобу GeoGebra як системи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання математики. Важливим завданням шкільної освіти є подання логічно структурованого матеріалу з елементами графічного представлення для швидкого сприйняття та опрацювання учнями необхідної інформації, тому, безперечно, в процесі навчання математичних дисциплін доцільно використовувати окремі компоненти комп’ютерно-орієнтованої системи навчання для розвитку проектно-дослідницької діяльності учнів. У роботі проаналізовано функціональні можливості системи динамічної математики з точки зору інноваційності та перспектив її використання в освітньому процесі. Розглянуто можливість організації емпіричного дослідження властивостей математичних об’єктів. Створено групи класів задач, при розв’язуванні яких доцільно використовувати програмний засіб автоматизації побудов та обчислень GeoGebra. Наведено окремі приклади застосування програм динамічного математичного моделювання до різного типу завдань та методичні особливості використання інтерактивного математичного середовища. Проаналізовано, що в процесі навчання математики система GeoGebra використовується як засіб для візуалізації досліджуваних математичних об’єктів, виразів, ілюстрації методів побудови; як середовище для моделювання та «математичного експерименту» для виявлення властивостей досліджуваних об'єктів; як інструментально-обчислювальний комплекс. Підтверджено важливість впровадження теорії розв’язування дослідницьких задач з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, що сприятиме зацікавленню учнів процесом навчання, розвитку дослідницької діяльності школярів, підвищенню їх розумової активності та надаватиме учневі набір спеціалізованих інструментів для створення і перетворення об'єктів, а також вимірювання необхідних його параметрів.
38
Minailenko, Roman, Alexandr Dreev, Alexandr Sobinov, and Alexey Denysenko. "Development of a Hardware-software System for Measuring the Humidity of Grain in a Stream With an Interface Using the Modbus and Owen Protocol." National Interagency Scientific and Technical Collection of Works. Design, Production and Exploitation of Agricultural Machines, no. 48 (2018): 88–101. http://dx.doi.org/10.32515/2414-3820.2018.48.88-101.
Повний текст джерела
39
Drozdov, O. V. "Hardware and Software Complex to Determine the Strength Parameters of Composite Materials and Structural Elements of Rocket and Space Equipment." Nauka ta innovacii 13, no. 5 (September 30, 2017): 55–66. http://dx.doi.org/10.15407/scin13.05.055.
Повний текст джерела
40
Доброштан, Олена Олегівна. "Використання мережевого навчально-методичного комплексу у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін для майбутніх судноводіїв". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 78–82. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.320.
Повний текст джерелаАнотація:
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту обумовило появу мережевих технологій навчання. Розвиток Інтернет-технологій відкриває нові шляхи для впровадження дистанційних технологій у вищу освіту та потребують необхідного сучасного мережевого навчально-методичного забезпечення. Специфікою вищого навчального закладу морського профілю є наявність проходження курсантами довготривалої морської практики, а в таких умовах найбільш ефективною є дистанційна форма навчання.Таким чином, створення мережевих освітніх ресурсів у вищому навчальному закладі морського профілю є актуальною проблемою, розв’язання якої обумовить перехід на новий рівень використання телекомунікаційних технологій, дозволить організацію навчальної діяльності на основі інформаційних освітніх ресурсів в глобальних мережах.Питання використання ІКТ у навчальному процесі ВНЗ розглядалися багатьма вітчизняними та закордонними науковцями такими, як Є. С. Полат, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, С. А. Раков, В. В. Олійник, О. В. Співаковський, В. Ю. Биков, В. М. Кухаренко та інші. У структурі інформаційної культури вчителя Н. В. Морзе серед інших складових виділяє культуру використання ІКТ і культуру спілкування через засоби ІКТ [3].Розробці методичної підтримки засобів ІКТ присвячені роботи таких науковців, як В. Ю. Биков, А. Ф. Верлань, Т. Л. Архіпова, О. М. Гончарова, А. М. Гуржій, Ю. О. Жук, Л. І. Білоусова та ін. У своїх працях науковці відмічають високу ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Значна кількість досліджень присвячених створенню нової системи інформаційного забезпечення освіти, розробленню автоматизованих навчальних систем тощо.О. В. Співаковський проводить дослідження методики викладання із використанням мультимедійних навчальних програм, застосування Інтернет-технологій, електронних бібліотек, мережевих навчальних систем; реалізації дистанційного навчання [4].В роботах Р. С. Гуревича, Л. В. Жиліної, Т. І. Чепрасової розглядається необхідність електронних навчально-методичних комплексів для якісного здійснення процесу навчання та його методичного забезпечення, структура яких включає: електронний навчальний посібник; комп’ютерний практикум лабораторного моделювання; систему тестування; мережеву Web-версію курсу тощо [1; 5].Визначення електронного навчально-методичного комплексу можна сформулювати так: навчально-методичний комплекс-це навчальна програмна система комплексного призначення, що забезпечує неперервність та повноту дидактичного циклу процесу навчання. Вона являє собою теоретичний матеріал, контроль рівня знань та умінь, інформаційно-пошукову діяльність, математичне та імітаційне моделювання з комп’ютерною візуалізацією та сервісні функції при умові здійснення інтерактивного зворотного зв’язку [2].Освітні мережеві навчально-методичні комплекси (МНМК) є програмно-інформаційним посередником між тими, хто навчаються і викладачами, тому функції навчально-методичного комплексу створенні підтримки користувачів.Мережеві навчально-методичні комплекси повинні забезпечувати всі традиційні форми навчання у вищому навчальному закладі:лекції, практичні заняття, консультації. В ході роботи з МНМК можуть бути також здійснені консультацій в он-лайн режимі з викладачем для студентів, що не мають змогу отримати допомогу на території ВНЗ.Мережевий навчально-методичний комплекс в процесі навчання подає навчальні матеріали у доступній формі, наочно, згідно змісту та методики навчання; грає роль помічника в розв’язанні вправ та контролера в прийнятті результатів тестувань, контрольних робіт, звітів тощо, наявність журналу успішності допомагає контролювати рівень засвоєння матеріалу. При розробці мережевого навчально-методичного комплексу необхідно поєднати технологічні етапи створення навчальних курсів з дидактичними принципами навчання та основними ступенями учбового процесу.Мережевий навчально-методичний комплекс містить всі необхідні матеріали такі, як план роботи, робоча програма, електронний лекторій, можливо відео лекторій, практикум, бібліотеку електронних посібників, тренажери, варіанти контрольних та розрахунково-графічних робіт, засоби он-лайн тестування, теми проектів, рефератів тощо.МНМК є основним засобом для організації навчального процесу в нових освітніх умовах для очної, заочної та дистанційної форм навчання. Навчально-методичний комплекс спонукає тих, хто навчається, до активної пошукової навчальної діяльності, самостійного оволодіння знаннями, шукати та знаходити джерела необхідної інформації, розвитку творчих здібностей тощо.Нами було створено МНМК навчання курсу «Вищої математики» майбутніх судноводіїв. При цьому самостійна робота курсантів стає переважаючою в структурі навчально-освітньої діяльності.МНМК курсу «Вища математика» складається з блоків: інструктивний, інформаційний, комунікативний та контролювальний (рис. 1). Рис. 1 Кожен блок являє собою комплект дидактичних ресурсів (рис. 2).МНМК є результатом розвитку та інформатизації традиційних навчально-методичних комплексів. Комплекс здатен забезпечити в належному об’ємі всі традиційні види занять у вузі (лекції, практичні заняття, науково-дослідницьку роботу, самостійну роботу, модульні контрольні роботи, заліки).Кожен курсант має вільний доступ до необхідного навчального матеріалу. Реєструючись у системі і отримуючи доступ до навчального матеріалу, який відповідає його спеціальності та академічному рівню, курсант може розпочати свою самостійну роботу скрізь, де є вільний доступ до мережі Інтернет.Весь матеріал комплексу розподілений на курси:1. Класики 1 курс.2. Класики 2 курс.3. СП 1 курс.4. СП 2 курс.5. Заочне відділення 1 курс.6. Заочне відділення 2 курс.7. СП заочне відділення 1 курс. Рис. 2 Мережевий навчально-методичний комплекс для забезпечення самостійної роботи курсантів Херсонської державної морської академії з вивчення курсу вищої математики, здійснення перевірки сформованості знань, вмінь та навичок курсантів розраховано і на користування викладачів інших спеціальностей кафедри.Сучасний судноводій або судновий механік – це людина, яка крім знання спеціальних дисциплін, повинна володіти ІКТ, вміти інтегрувати свої знання у інноваційні технологій, самостійно творчо вирішувати наукові, технічні, суспільні задачі, критично мислити, захищати свою точку зору. Він повинен вміти працювати в злагоді з оточуючими, постійно поповнювати і поновлювати свої знання шляхом самоосвіти, самовдосконалення. Вища школа реалізує цю задачу при особливій організації освітнього процесу, спрямовану на активну самостійну роботу курсантів.
41
Matkivskyi, S. V., та L. I. Khaidarova. "Дослідження впливу параметрів роботи електровідцентрових насосів на продуктивність обводнених газових свердловин". Мінеральні ресурси України, № 4 (28 грудня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.4.30-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні особливості розробки газових і газоконденсатних родовищ в умовах активного надходження законтурних та підошовних вод у продуктивні поклади й видобувні свердловини. Охарактеризовано різні шляхи оптимізації умов експлуатації високообводнених свердловин на завершальній стадії розробки родовищ. На основі численних досліджень обґрунтовано доцільність і геолого-технологічні умови застосування механізованих способів експлуатації обводнених свердловин. Використовуючи програмний комплекс PipeSim компанії “Schlumberger” проведено дослідження впливу параметрів електровідцентрових насосів (ЕВН) на продуктивні характеристики обводнених газових свердловин. На основі результатів досліджень встановлено величину водного фактора, вище якого припиняється фонтанна експлуатація газової свердловини. Для відновлення продуктивності свердловини підібрано ЕВН типу REDA DN3100 та досліджено вплив різної його робочої частоти на вибійний тиск, дебіти рідини й газу. Побудовано графічні залежності дебітів газу, рідини й вибійного тиску від робочої частоти ЕВН. Встановлено, що дебіти газу й рідини зростають зі збільшенням робочої частоти ЕВН. На основі результатів проведених розрахунків здійснено порівняльний аналіз технологічних параметрів експлуатації обводненої свердловини як з використанням ЕВН типу REDA DN3100, так і без його використання. Виведено залежності, які дають можливість прогнозувати технологічні параметри експлуатації обводненої свердловини. Підтверджено високу технологічну ефективність використання ЕВН для інтенсифікації розробки нафтогазових родовищ в умовах інтенсивного обводнення продуктивних покладів і видобувних свердловин.
42
Иванов, Данил Сергеевич, Danil Sergeevich Ivanov, Михаил Юрьевич Овчинников, Mikhail Yur'evich Ovchinnikov, Дмитрий Сергеевич Ролдугин, Dmitry Sergeevich Roldugin, Степан Сергеевич Ткачев та ін. "Программный комплекс для моделирования орбитального и углового движения спутников". Математическое моделирование 31, № 12 (2019): 44–56. http://dx.doi.org/10.1134/s0234087919120049.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведено описание возможностей программного комплекса для моделирования динамики околоземных спутников. Он позволяет проводить моделирование свободного и управляемого орбитального и углового движения как одиночных, так и групп аппаратов, с использованием моделей разной степени детализации. Комплекс ориентирован на пользователей без специальной подготовки, поэтому интерфейс построен таким образом, чтобы минимизировать возможности некорректного ввода данных. Комплекс разработан на языке C++ с использованием фреймворка Qt, что обеспечивает его кроссплатформенность.
43
Марков, В. А., Е. В. Страхов та М. С. Цепов. "Аппаратно-программный комплекс для наземных испытаний средств стрельбового канала зенитного ракетного комплекса большой дальности". Journal of «Almaz – Antey» Air and Defence Corporation, № 2 (30 грудня 2013): 49–54. http://dx.doi.org/10.38013/2542-0542-2013-2-49-54.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрен аппаратно-программный комплекс с аппаратурой самонаведения, предназначенный для проведения наземных натурных работ с целью ее отработки по реальным сигналам и помехам, оперативной проверки взаимодействия средств стрельбового канала зенитного ракетного комплекса путем их облетов самолетом или безоблетным путем. Приведены некоторые особенности функционирования аппаратно-программного комплекса.
44
Еделев, А. В., А. V. Edelev, Н. И. Пяткова, N. I. Pyatkova, А. В. Чемезов, А. V. Tchemezov, Xoaй Нгуен та Hoai Nguyen. "Программный комплекс «Корректива» для исследований долгосрочного развития топливно-энергетического комплекса Вьетнама". Международный журнал "Программные продукты и системы" 44 (11 грудня 2014): 211–16. http://dx.doi.org/10.15827/0236-235x.108.211-216.
Повний текст джерела
45
Лотюк, Юрій Георгійович, та Ольга Вікторівна Кондюк. "Формування у студентів умінь та навичок розширеного конфігурування операційної системи Microsoft Windows методом безпосереднього редагування системного реєстру". New computer technology 5 (7 листопада 2013): 66–67. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.83.
Повний текст джерелаАнотація:
У вищих навчальних закладах студенти згідно освітньо-професійної програми підготовки бакалавра [2], повинні володіти сучасними методами ефективного доступу, систематизації та збереження інформації, використовувати методи ідентифікації та класифікації інформації за допомогою програмних засобів, вміти проектувати інформаційні потоки для комп’ютерних систем, визначати принципи організації інформаційного забезпечення інформаційних систем, знати загальну структуру сучасних комп’ютерів, основні операційні системи, володіти методами та сучасними програмними засобами для налагодження програм та програмних комплексів, мати досвід підтримки програмного продукту під час експлуатації. Набуття всіх цих знань та вмінь неможливо без досконалого професійного володіння налаштуваннями операційної системи.Налаштування операційної системи Windows можна здійснювати використовуючи стандартні засоби, наприклад, «Управління комп’ютером», «Служби», «Панель управління». Але вбудовані в операційну систему додатки не надають можливості розширеного конфігурування системи.Для більш гнучкого налаштування здебільшого користуються програмним забезпеченням сторонніх розробників [3]. Прикладом такої програми є утиліта «Tweak XP» фірми Totalidea Software. Ця програма є однією з провідних в даному сегменті ринку спеціалізованого програмного забезпечення, однак вимагає ліцензування, тому як правило використовуються freeware-утиліти. Такі програми дозволяють здійснювати конфігурування системи досить швидко і без особливих труднощів. Однак, основним недоліком зазначених програмних продуктів є обмеження їх функціональних можливостей, у зв’язку з чим неможливо охопити всі особливості налаштування операційної системи.Ефективнішим засобом конфігурування операційної системи є налаштування методом безпосереднього редагування системного реєстру. Відслідковування змін у базі даних налаштувань реєстру дає можливість здійснювати оптимізацію операційної системи, захист від вірусів та backdoor модулів. Деякі вірусні програми знешкоджуються прямим редагуванням системного реєстру [1].Знання особливостей системного реєстру необхідні не тільки для налаштування програмного забезпечення і встановлених пристроїв, а й для підтримання на надійному рівні безпеки комп’ютера. Реєстр надає можливість керувати обліковими записами користувачів та розмежуванням їх доступу до ресурсів комп’ютера.Модифікацію системного реєстру можна здійснювати використовуючи спеціальні reg-файли, що містять інформацію про створені адміністратором налаштування.Коли студент працює з програмою-твікером, то механізм функціонування налаштувань системи повністю прихований від нього, тобто як наслідок відсутність розуміння внутрішніх механізмів функціонування операційної системи. У випадку налаштування операційної системи через безпосереднє редагування системного реєстру студенту стає доступною вся структура взаємозв’язків у внутрішній роботі операційної системи, і знаючи загальні механізми функціонування та використовуючи аналітико-синтетичний апарат студент може комбінувати існуючі та створювати свої налаштування, тобто досягає гнучкості налаштування системи, якої неможливо досягти при використанні твікерів.Крім того знання внутрішньої будови системи налаштувань операційної системи дозволяє студенту поглиблювати свої знання в системному програмуванні при написанні утиліт для налаштування та захисту ОС.
46
Teslenko, O., S. Tsymbalistyi, N. Kravchenko, O. Dotsenko та O. Krykun. "АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ПРОГРАМНИХ КОМПЛЕКСІВ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЧАСУ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ". Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety 1, № 1 (16 жовтня 2019): 33–39. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2019.1.33-39.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються існуючі програми для розрахунку часу евакуації людей під час пожежі. Розглянуто наукові роботи з вивчення моделей руху людей під час евакуації з приміщень з використанням різних методів математичного розрахунку. Проведений порівняльний аналіз існуючих програмних комплексів в області розрахунків. Наведено порівняльний аналіз математичних методів закономірностей руху людей під час пожежі у програмних продуктах. Дано висновок щодо функціональності досліджуваних програмних комплексів.
47
Krepych, R. V., та S. Y. Krepych. "КОМПЛЕКСНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБОРУ І ВІЗУАЛІЗАЦІЇ СТАТИСТИКИ ДЕФЕКТІВ ПРОГРАМНИХ ПРОЕКТІВ". Information Technology and Computer Engineering 42, № 2 (2018): 35–42. http://dx.doi.org/10.31649/1999-9941-2018-42-2-35-42.
Повний текст джерела
48
Hrytsiuk, Yu I., та T. P. Biletskyi. "Веб-додаток для маркетингового аналізу соціальної мережі Instagram". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 106–18. http://dx.doi.org/10.15421/40290622.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено веб-додаток для маркетингового аналізу бізнес-акаунтів соціальної мережі Instagram, який дає змогу в реальному часі отримувати достовірну інформацію про поточний їхній стан, нарощувати аудиторію потенційних користувачів через автоматизацію певних дій, а також уможливлює формування стратегій подальшого їх просування. Встановлено основні потреби аналізу соціальної мережі Instagram, що дало змогу маркетологам розробити комплекс заходів для просування бізнес-акаунтів через запровадження відповідних медіа-ресурсів. З'ясовано причини застосування Instagram-метрик, статистик і автоматизації дій користувача для аналізу маркетингової інформації, що дало змогу визначити параметри поточного стану бізнес-акаунта і розробити стратегії для подальшого його просування. Спроектовано архітектуру веб-додатку для реалізації метрик, статистик і автоматизацій дій користувача, що дало можливість розробити відповідний програмний засіб для маркетингового аналізу соціальної мережі Instagram в реальному часі, який забезпечує отримання достовірної інформації про поточний стан бузнес-акаунта. Розроблено структуру організації баз даних для реалізації веб-додатку, який забезпечує надійне зберігання даних, необхідних для авторизації та автоматизації дій користувача, а також обчислення відповідних метрик і статистик, підготовки певних компонент – клієнтів для доступу до цих баз даних, застосовуючи первинні та вторинні індекси для підвищення ефективності виконання запитів до них. Реалізовано веб-додаток з використанням відповідної технології та мови програмування у певному середовищі розробки, а також систему управління базами даних. У структуру його реалізації імплементовано такі функціональні характеристики, як аналіз бізнес-акаунта на підставі метрик і статистик, налаштування автоматизації таких дій користувача, як стеження за іншими користувачами, вподобання та коментування їхніх дописів у мережі Instagram.
49
ЛОБОДАНОВ, М. М., П. І. ВЕГЕРА та З. Я. БЛІХАРСЬКИЙ. "ВИЗНАЧЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ БАЛОК З ПОШКОДЖЕНЯМ ЗА ДІЇ НАВАНТАЖЕННЯ". Наука та будівництво 26, № 4 (12 лютого 2021): 26–32. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v26i4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведено результати експериментальних та теоретичних досліджень залізобетонних балок з пошкодженням бетону в стиснутій зоні за дії навантаження. Для порівняння впливу пошкодження, було виконано дослідження залізобетонних балок без пошкодження, з пошкодженням без дії навантаження і з пошкодженням за дії навантаження. В останньому випадку зменшення стиснутої зони здійснювалось при рівні 0.3 від руйнівного навантаження контрольного зразка. Таким чином, пошкодження здійснювалось в першій стадії напруженодеформованого дослідного зразка - до появи тріщин. Для моделювання було взято розрахункову програму FEMAP, з використанням розрахункового апарату NX Nastran. Пошкодження здійснене по середині стиснутої зони розмірами 30х20мм. Для теоретичного моделювання використовувався програмний розрахунковий комплекс FEMAP з використанням обчислювального апарату NX Nastran. Також, було проведено порівняння розподілу внутрішніх напружень експериментального і теоретичного зразків при пошкодженні бетону. Дослідження показало збільшення несучої здатності при пошкодженні елемента при навантаженні 0,3 від очікуваної величини руйнівного навантаження контрольного зразка, в порівнянні при пошкодженні до дії навантаження. Втрата несучої здатності при пошкодженні під дією навантаження в порівнянні зі зразком без пошкоджень становить 18,9%. Пошкодження впливає і на тріщиностійкість елемента, та утворення не типових тріщин. Утворення не типових тріщин відбувається зарахунок зміни напрямку головних напружень із виконанням пошкодження. Цей досвід показав, що допустиме відхилення не було перевищено за рахунок значного зменшення точності розрахунку. Однак, при необхідності можна зменшити відсоток відхилення показань через складність розрахунку. Існують різні способи зменшити відхилення, підвищити відповідності фізико-механічних характеристик матеріалів (наприклад, використовувати нелінійні діаграми замість білінійних), збільшення кількість кінцевих елементів та інші. А також їх комбінації.
50
Остапець, Денис, Володимир Дзюба та Тетяна Коваль. "КОМПЛЕКС ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ АУТЕНТИФІКАЦІЇ ЗА ВІДБИТКАМИ ПАЛЬЦІВ В СИСТЕМАХ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ". System technologies 6, № 131 (1 березня 2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-06.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглядаються принципи розробки та організація програмного комплексу для вивчення механізму біометричної аутентифікації за відбитками пальців методом порівняння за особливими точками. Комплекс може бути використаний в навчальному процесі. Метою роботи є розробка комплексу. Вирішувані задачі: аналіз методів та засобів біометрії, зокрема за відбитками пальців, та вибір методу порівняння відбитків на основі порівняльного аналізу; розробка структури та програмного забезпечення комплексу. Представлено порівняльний аналіз методів порівняння відбитків пальців за локальними ознаками. Пропонується організація комплексу, формати даних, описані режими його роботи. Програмне забезпечення комплексу розроблено на мові Python, наведено основні приклади та етапи його роботи.