Статті в журналах з теми "Комплексна метафора"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Комплексна метафора.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-29 статей у журналах для дослідження на тему "Комплексна метафора".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Шаряк, Оксана. "МЕТАФОРА ЯК ЗАСІБ КОМПРЕСІЇ ІНФОРМАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 62–65. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Спостереження за функціонуванням оказіональних іменників у сучасній німецькій пресі засвідчує низку цікавих і досі недостатньо досліджених лінгвістичних явищ, серед яких – використання метафор як засобу компресії інформації. У публікації розглянуто теоретичні аспекти семантики слова, особливості формування понять внаслідок метафоричного вжитку слів, на прикладах із сучасної німецької преси проінтерпретовано явище семантичної компресії, пов’язане з моделюванням образності. Комунікативно-функціональний потенціал метафори як компресивного засобу визначає комплексна взаємодія сем у метафоричних оказіоналізмах, яка базується з одного боку на логічній формі – певному об’єктивно або суб’єктивно сприйнятому спільному елементу між об’єктом номінації та його номінативним субститутом, з іншого – на асоціативних зв’язках між лексемами, зумовлених як системною організацією мови, так і індивідуальним авторським досвідом.
2
Шимянова, М. В. "ОРІЄНТАЦІЙНА МЕТАФОРА У ФРАЗЕОЛОГІЇ НОВОЗЕЛАНДСЬКОГО ВАРІАНТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 344–48. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Фразеологія становить культурно навантажений шар лексики і віддзеркалює знання та уявлення мовців про довкілля та своє буття. Досвід орієнтації у просторі набуває особливого значення для носіїв південних варіантів англійської мови з огляду на демографічні зміни та міграцію з північної до південної півкулі. Саме цим можна пояснити продуктивність фразеологізмів, утворених унаслідок процесів концептуалізації на основі орієнтаційної метафори, у новозеландському національному варіанті англійської мови. Орієнтаційна метафора є внутрішньо систематизованою, слугує важливим інструментом концептуалізації як конкретних, так і абстрактних понять. Продуктивність орієнтаційної метафори у процесах фразеологізації засвідчує ефективність семіотичних засобів, утворених на основі просторових метафор, їх прозорість і комунікативну доцільність, що пояснюється порівняною легкістю декодування втіленої в них інформації. Твердження про те, що концептуальні метафори охоплюють усю сферу людського досвіду і мають значний когнітивний потенціал, наразі підкріплюється численними дослідженнями концептуальної метафори, яка співвідноситься з більшістю сфер людської діяльності. Статтю присвячено аналізу ролі орієнтаційної метафори у процесах формування англомовної картини світу, вербалізованої лекико- фразеологічними засобами новозеландського національного варіанта англійської мови. Матеріал дослідження (200 фразеологізмів) виокремлено зі словників, електронних баз даних, регіональної преси, художніх текстів. Корпус одиниць проаналізовано за допомогою комплексу методів та методик, як-от метод суцільної вибірки та описовий метод, структурно-семантичний метод та компонентний (семний) аналіз, метод фразеологічного опису, метод аналізу словникових дефініцій та зіставний метод, концептуальний аналіз. Результати дослідження підтвердили, що просторові метафори залежать від нашого фізичного і культурного досвіду, а не встановлюються довільно. Метафора – ефективний спосіб пізнання, формування концепту, а також його вербалізації. Метафора має безліч фізичних і соціальних основ, структурує різні сфери людського буття (природа, політика, релігія, масова культура тощо), спрямовує комунікацію та поведінку мовців.
3
Рогачева, Наталья. "Стиховедческая метафора в поэзии и прозе Георгия Шенгели". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, № 13 (28 серпня 2020): 91–101. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.13.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена проблеме семантики стиховедческого термина и стиховедческой метафоры в художественном и научном дискурсе поэта и стиховеда Георгия Шенгели. Рассматривается комплекс метафор, применяемых Шенгели в теоретических и лирических текстах для определения ритма, рифмы, строфы и других филологических категорий. Предложена тематическая классификация метафорических обозначений стиховой формы (милитаристская, архитектурная, органическая и др. метафоры стиха). На основе анализа пневматологической метафоры в стиховедческом и научном текстах Шенгели показано сходство и различие формирования переносного значения образа в научном и художественном контекстах.
4
ДМИТРУК, Лілія. "ВІДТВОРЕННЯ МЕТАФОРИ У ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДУ ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ УКРАЇНСЬКОЮ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (10 березня 2022): 37–44. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття привячена способам передачі метафор оригінального тексту засобами української мови як таким, що допомагають домогтися найточнішого перекладу та передати все те, що хотів донести до читача автор оригіналу. Метою дослідження є аналіз способів передачі метафори тексту оригіналу в тексті перекладу. Дослідження ґрунтується на матеріалі роману Едгара Аллана По «Падіння дому Ашерів» і його українських перекладах, виконаних В. Вишневим та М. Йогансеном. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем перекладу метафори; теоретичного узагальнення, аналізу й синтезу; цілісних та інтегральних підходів до дослідження лінгвістичних явищ; порівняльного, описового та аналітичного методів. Проаналізувавши роман Е. А. По «Падіння дому Ашерів» та його переклади, автор констатує, що автори перекладів використовують більше стилістичних прийомів, аніж автор оригінального тексту, вдаючись при цьому до всіх способів передачі метафор. Найчастіше використовують: прийом заміни слова чи словосполучення аналогом із тотожним значенням, але відтвореним по-різному; прийом структурної трансформації, тобто зміни граматичної структури чи порядку слів у тексті перекладу; прийом додавання чи вилучення певних лексичних одиниць. Ймовірно, це пов’язано з тим, що важко віднайти еквівалент, який би повністю відповідав оригіналу. Коли він навіть є, емоційне забарвлення в обох мовах може бути різним. Тож застосування зазначених прийомів доцільне. Автор на конкретних прикладах демонструє використання перекладачами таких трансформацій, як контекстуальна заміна, синонімічна заміна, компресія, декомпресія, експресивація, зокрема для того, щоб надати текстові перекладу відповідного емоційного забарвлення.
5
Жилина, И. А., та М. Е. Панкратова. "Процесс метафоризации в англоязычной юридической терминологии". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 3 (15 червня 2020): 89–93. http://dx.doi.org/10.17308/lic.2020.3/2937.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья описывает процесс метафоризации англоязычных юридических терминов, рассматриваются особенности терминов-метафор. Термины с элементами метафоризации представляют собой большую трудность для перевода, так как такие понятия могут отсутствовать в языке-переводе. Объектом данного исследования является английская юридическая терминология. Материалом исследования послужил корпус примеров размером 186 терминов, полученных на основе метода сплошной выборки из словарей: Oxford dictionary of Law и Black’s Law dictionary. В исследовании использован следующий комплекс методов: системный, лингвокогнитивный, этимологический и статистический. В ходе системно-структурной обработки данных словарей были получены сведения о том, что процесс метафоризации является полноценным и функциональным способом терминообразования в сфере юриспруденции и права. Приведены примеры терминов-метафор для различных отраслей права. Отдельно рассмотрен частеречный анализ терминов, который показывает, что большую часть метафор составляют существительные и прилагательные, единичные случаи образования терминов с помощью глаголов. Особого внимания заслуживают термины-метафоры, которые включают в себя колоративные элементы. В статье представлен анализ юридических терминов, которые содержат цветокомпоненты. Таким образом, можно сказать, что метафоризация является достаточно продуктивным способом в процессе терминообразования, но не самым частотным способом терминообразования. Следует помнить о том, что язык правовой терминологии не терпит многозначности, а напротив, в текстах данного типа должна быть смысловая определенность и однозначность толкования.
6
O.H., Soshko. "ЛЮДИНА РОЗУМНА: ТИПИ МЕТАФОРИЧНОГО ПЕРЕОСМИСЛЕННЯПРИ ФОРМУВАННІ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ОБРАЗУ(на матеріалі української, німецької та англійської мов)". South archive (philological sciences), № 86 (29 червня 2021): 95–100. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The main purpose of this paper is to interpret and differentiate the types of metaphorization mechanisms in Ukrainian, German and English phraseological units, which characterize positive intellectual abilities of a person, as well as to identify their common and distinctive features since one of the main characteristics of phraseological systems of different languages is the unity of general and special. Based on this goal and the general task of anthropocentric phraseology – the study of the ratio of linguistic and extralinguistic meanings, the existing definitions of phraseological units in languages are investigated, and the phraseological meaning is considered as an object of linguistic research. Phrasemes, or phraseological units, are studied in different directions. The study of them as units reflecting the human factor in any language remains relevant in recent decades. Metaphor is also in the focus of modern linguistics because of its relationship between linguistic phenomena and perception, memory and thinking, acquisition and application of human knowledge and experience.Methods. Since phraseological units are also studied in linguistic and linguocultural aspects, a complex research methodology is used here. According to the set goal and specific tasks, such basic methods as descriptive, comparative, component analysis were used.Results. The research findings are as follows: the author suggests a general classification of the mechanisms of metaphorization in phraseological units taking into account the components of their inner form. The models of phraseological units are highlighted, which are based on different types of metaphorical rethinking. The proposed classification can be used to study the semantic features of phraseological units using the material of different languages, as well as for their further correct ideographic separation.Conclusions. In the studied languages phrasemes with metaphorical rethinking form a rather large group. Many of them have a fairly transparent structure of meaning, the motivation of which is based on broad connotations known to almost any native speaker. The research objective includes identifying semantic similarities and differences between phraseological units of languages studied. The connection of phraseological units with the cultural code is preserved in the collective subconscious memory of native speakers. Phraseologisms, reflecting in their semantics the long process of people’s cultural development, fix and transmit cultural attitudes and archetypes, standards and stereotypes from generation to generation.Key words: phraseological unit/phraseme, idiom, metaphor, metaphorization, structural-semantic analysis, inner form. Мета. Основна мета дослідження – це інтерпретувати та диференціювати типи механізмів метафоризації в українських, німецьких та англійських фразеологізмах, які характеризують позитивні інтелектуальні здібності людини, а також виявити їх спільні та відмінні риси, адже однією з основних характеристик фразем різних мов виступає єдність загального і специфічного. Виходячи із цієї мети і спільного завдання антропоцентричної фразеології, що полягає у вивченні співвідношення мовних та екстралінгвістичних значень, досліджуються мовні визначення фразеологізмів у мові, а фразеологічне значення розглядається як об’єкт лінгвістичного дослідження. Вивчення фразем відбувається за різними напрямками. Вивчення їх як одиниць, що відбивають людський фактор в будь-якій мові, залишається актуальним в останні десятиліття. Метафора також знаходиться в центрі уваги сучасної лінгвістики через її взаємозв’язок між мовними явищами і сприйняттям, пам’яттю і мисленням, надбанням і застосуванням людських знань і досвіду.Методи. Оскільки фразеологічні одиниці розглядаються в лінгвістичному і лінгвокультурному аспектах, використовується комплексна дослідницька методологія. Згідно з поставленою метою та конкретними завданнями використовувалися такі основні методи, як описовий, зіставний, а також метод компонентного аналізу.Результати. Автор пропонує загальну класифікацію механізмів метафоризації у фразеологічних одиницях, що вивчаються з урахуванням компонентів їхньої внутрішньої форми. Виділено моделі фразеологізмів, засновані на різних типах метафоричного переосмислення. Запропонована класифікація може бути застосована для вивчення семантичних особливостей фразеологізмів на матеріалі різних мов, а також для їх подальшого правильного ідеографічного розподілу.Висновки. У досліджуваних мовах фраземи з метафоричним переосмисленням утворюють досить велику групу. Багато з них мають досить прозору смислову структуру, мотивація якої заснована на широких конотаціях, відомих практично кожному носію мови. У завдання дослідження входило виявлення семантичних подібностей і відмінностей між фразеологізмами мов. Зв’язок фразеологізмів із культурним кодом зберігається в колективній підсвідомій пам’яті носіїв мови. Фразеологізми, що відображають в своїй семантиці тривалий процес культурного розвитку людей, фіксують та передають культурні установки й архетипи, стандарти і стереотипи з покоління в покоління.Ключові слова: фразеологічна одиниця/фразема, ідіома, метафора, метафоричне переосмислення, структурно-семантичний аналіз, внутрішня форма.
7
Komaha, Larysa. "Метафора «смислу» в аргументах логічного аналізу: знак – ідея – референт". Multiversum. Philosophical almanac, № 7-8 (18 травня 2018): 56–64. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.7-8.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується проблема «смислу» в контексті метафори, когнітивна природа якої відкриває простір для інтерпретації наукових текстів і положень. Важливим аргументом у визначенні смислу є комплекс: «знак» – «ідея» – «референт», на основі якого виникає процес комунікації. Смисл як інформаційний елемент постає як аргумент для доказу істинності чи хибності результатів дослідження.
8
Авербух, Владимир Лазаревич, Наталья Владимировна Авербух, Павел Александрович Васёв, Илья Леонидович Гвоздарев, Георгий Иванович Левчук та Леонид Олегович Мелкозёров. "ВИЗУАЛИЗАЦИЯ ПРОГРАММНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ НА БАЗЕ СРЕДСТВ ВИРТУАЛЬНОЙ РЕАЛЬНОСТИ ГЕОПРОСТРАНСТВЕННЫХ ДАННЫХ. ОБЗОР И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗРАБОТКИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 1 (23 січня 2020): 195–210. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/1/2461.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. В условиях глобальной цифровизации, когда становятся актуальными такие проекты, как цифровая земля, компьютерная визуализация является важным элементом компьютерного моделирования как в научных исследованиях, так и в технике, в частности, в областях геоинформатики, природо- и недропользования, исследования георесурсов. Также компьютерная визуализация необходима при представлении «больших данных», например, накопленных в результате геологических исследований больших пространств. Компьютерная визуализация как самостоятельная дисциплина развивается уже более тридцати лет. В настоящее время в компьютерной визуализации активно используются средства виртуальной реальности, которые и оперируют геопространственными данными. Виртуальная реальность может использоваться при представлении данных о Земле. Возможно создание трёхмерных отображений графических объектов, представляющих элементы ландшафта. Одной из подобластей компьютерной визуализации является визуализация программного обеспечения (Software Visualization). Визуализация программного обеспечения необходима при представлении сложных программных комплексов, связанных с проектированием и разработкой в различных областях техники, включая энергоэффективные технологии. Объекты. Работа посвящена исследованиям и разработкам в области визуализации программного обеспечения на базе виртуальной реальности. Эти исследования могут применяться в целом ряде областей, связанных с геоинформатикой, а также в области исследования георесурсов. Методы: методы теории компьютерной визуализации, а именно элементы теории метафоры визуализации. Цель: поиск подходов, позволяющих эффективно использовать виртуальную реальность для решения сложных проблем, встающих перед специалистами в области программного обеспечения, связанного с большими объёмами сложно структурированных данных, в том числе больших геопространственных данных. Результаты. Проведен обзор развития визуализации программного обеспечения и описаны проекты в данном направлении, разработанные за последние десятилетия. Приводятся разработанные авторами проекты систем визуального программирования и визуализации программного обеспечения на базе виртуальной реальности с использованием метафор космического пространства и расширенной метафоры города. Рассматриваются психологические аспекты человеческого фактора в разработке систем визуализации программного обеспечения с использованием виртуальной реальности, включая использование теории деятельности. Возникает проблема описания деятельности программиста в качестве пользователя систем визуализации программного обеспечения. Разработка программного обеспечения для реальных технических задач, например для нужд инженерной геологии или прогнозирования георесурсов, требует специализации, а то и персонализации визуальных систем. В результате проведенного анализа можно заключить, что мы находимся на первых этапах важных исследований.
9
Юферева, О. В. "ТРЕВЕЛОГ ТОТАЛІТАРНОЇ ЕПОХИ: «ЛЮДИ МОРЯ» ІВАНА КОВТУНА". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 267–74. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячується тревелогу «Люди моря» Івана Ковтуна, представника «Розстріляного відродження». Це остання публікація малодослідженого автора. Твір на поверхні виглядає маніфестом ключових радянських ідеологем. Але його комплексний аналіз сприяє унаочненню неочікуваних сюжетів і жанрових рішень на тлі подорожньої літератури радянського періоду. Завданнями розвідки є характеристика жанрових ознак твору І. Ковтуна «Люди моря», виявлення специфіки образу Сходу, а також засобів репрезентації «свого» простору. Подорож І. Ковтуна, з одного боку, відповідає критеріям літературної подорожі радянського періоду, а з іншого – виходить за її межі, наприклад, долученням архаїчної моделі антипаломництва, фіксацією процесу пересування маршрутом, що притаманно традиції морської подорожі. Сюжетна структура базується на портретному репортажі: книга розділена на п’ять частин, у центрі яких постає герой із команди пароплава «Курськ». Морська тема у творі представляє кілька важливих семантичних вимірів, які реалізуються через топос корабля, усталену метафору європейської літератури. Дидактичний режим втягує в коло радянських ідеологем ініціальний сюжет, характерний для літератури подорожі. «Курськ» можна вважати колективним соціальним портретом Радянського Союзу. Парадокс конструювання образу Сходу полягає в тому, що, незважаючи на програмне антиімперське ідеологічне спрямування, оповідь спирається на колоніальні метафори й опозиції. Аналіз твору доводить, що східні конструкти відсталості, зневаги та неповноцінності, визначені Е. Саїдом, перетворюються в тексті на знаряддя протиставлення радянської системи західній. Автор статті робить висновок, що для подорожі І. Ковтуна «Люди моря» характерна еклектичність. Ідеологічна картографія стикається з естетичним баченням простору, дистанція – з емоційним сприйняттям. Східна формула, помножена на класовий підхід, трансформується: західні знаки зменшуються та знецінюються, а східна «відсталість» перекодується у класову пригнобленість.
10
Попков, Юрий Владимирович, та Евгений Александрович Тюгашев. "«Затерянный мир»: тувинская культура в центр-периферийной интерпретации геокультурного и социокультурного пространства". New Research of Tuva, № 1 (10 березня 2022): 225–36. http://dx.doi.org/10.25178/nit.2022.1.15.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье осуществлен анализ тувинской культуры на основе использования центр-периферийной теоретической модели, а также субъектно-ориентированного подхода в анализе диалога культур. Объектом исследования является тувинская культура в многоаспектном измерении, предметом — особенности ее представления в горизонте центр-периферийной интерпретации. Своеобразие тувинской культуры во многом определяется особым внутриматериковым местоположением Тувы. На протяжении длительного времени являясь периферией разных держав (империй), она одновременно выступает центром Азии, располагаясь на территории труднодоступной и географически изолированной естественными преградами. Культурная опосредованность действия географического фактора определяет формирование инверсивных эффектов центрации тувинской культуры, а также динамичность соотношения в ней статусов центра и периферии в процессе исторического развития. Делается вывод об амбивалентности тувинской культуры в горизонте центр-периферийной теоретической рефлексии. Для ее характеристики авторы предлагают использовать метафору культурного палимпсеста как своеобразного наслоения элементов разнообразных культурных комплексов.
11
A.R., Dudok. "ENGLISH PREFIXAL VERBS: SEMANTIC TRANSFORMATIONS AND COGNITIVE MECHANISMS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-8.
Повний текст джерелаАнотація:
The article analyzes the phenomenon of semantic transformations and cognitive mechanisms of creating English prefixal verbs’ meanings on the material of English explanatory dictionaries. It is noted that modern English prefixal verbs show a productive semantic potential for the creation of meanings, and therefore are an effective means of nomination, a verbalized way of thinking and reflecting the linguistic picture of the world. The influence of the studied phenomena on the associative perception of recipients has been clarified and the peculiarities of the expressive emotional potential of prefixal meaning-making, their implicit filling revealed. It is claimed that in the process of semantic transformations of the prefix verb new numerous sendes are actualized, new deep semantic layers are opened, which fill the prefix verb with extraordinary meaning. It is revealed that there is a generalized, core meaning of the prefix verb (invariant, common to all), and others are its variants, id. est. numerous variable senses. The article emphasizes that in practical application, as a derivative and cognitive-semantic mechanism, metaphor and metonymy play the role of simplifying, saving and highlighting the generalized invariant meaning of the English prefix verb. Semantic transformations in metaphor and metonymy, which are part of prefixal verbs, are interpreted as a cognitive mechanism that forms new senses on the basis of associative implications. The idea is put forward that before the basis, the prefix does not merge into a single phonetic-morphological complex with formative inflections, but has its own autonomous (invariant) meaning with its inherent meaning-making paradigm. The article reveals new meanings of prefixal verbs and their senses, which arose as a result of semantic transformation or rethinking of existing nominations. It is proved that the essence of the process of metaphorization, metonymization of English prefixal verbs is to change the primary meaning of the word by including in its semantics new differential semes that modify senses. It is concluded that the prefix derivation of a verb preserves and transmits the same semantic load as common vocabulary, because the prefix always includes a word or term in a certain matrix of the scheme, so its semantic load is specific and clear.Key words: prefixal verbs, semantic transformations, cognitive mechanisms, meanings, metaphor and metonymy, lexical-semantic load, expressive-emotional potential. У статті проаналізовано феномен семантичних трансформацій і когнітивних механізмів творення смислів англійських префіксальних дієслів на матеріалі англомовних тлумачних словників. Зазначено, що сучасні англійські префіксальні дієслова виявляють продуктивний семантичний потенціал творення смислів, отже, є ефек-тивним засобом номінації, вербалізованим способом мислення та відбиття мовної картини світу. З’ясовано вплив досліджуваних явищ на асоціативне сприйняття реципієнтів і розкрито особливості експресивно емоційного потенціалу префіксального смислотворення, їх імпліцитного наповнення. Стверджується, що в процесі семантичних трансформацій префіксального дієслова актуалізуються нові численні смисли, відкриваються нові глибинні семантичні пласти, що наповнюють префіксальне дієслово неординарним змістом. Виявлено, що існує узагальнене, стрижневе значення префіксального дієслова (інваріант, спільне для всіх), а інші – його варіанти, тобто численні змінні смисли. У статті акцентується на тому, що в практичному застосуванні як дерива-тивний і когнітивно-семантичний механізм метафора й метонімія виконують роль спрощення, економії та виділення узагальненого інваріантного значення англійського префіксального дієслова. Семантичні трансформації в метафорі й метонімії, що входять до складу префіксальних дієслів, трактуються як когнітивний механізм, що формує нові смисли на основі асоціативних імплікацій. Висунуто ідею, що, передуючи основі, префікс не зливається в єдиний фонетико-морфологічний комплекс із формоутворювальними флексіями, а має своє автономне (інваріантне) значення з притаманною йому смислотвірною парадигмою. У статті розкрито нові значення префіксальних дієслів та їх смислів, що виникли в результаті семантичної трансформації чи переосмислення наявних номінацій. Доведено, що сутність процесу метафоризації, метонімізації англійських префіксальних дієслів полягає в зміні первинного значення слова шляхом включення до його семантики нових диференційних сем, які модифікують смисли. Зроблено висновок, що префіксальна деривація дієслова зберігає та передає те саме семантичне навантаження що й загальновживана лексика, адже префікс завжди включає слово чи термін у певну матрицю схеми, тому його семантичне навантаження конкретне й чітке.Ключові слова: префіксальні дієслова, семантичні трансформації, когнітивні механізми, значення, метафора й метонімія, лексико-семантичне навантаження, експресивно-емоційний потенціал.
12
Вислободська, І. М. "ТИПИ ЗНАЧЕНЬ ПОСТПОЗИТИВА «UP» В АНГЛІЙСЬКОМУ ФРАЗОВОМУ ДІЄСЛОВІ «GO UP»". Nova fìlologìâ, № 83 (9 листопада 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано семантичну структуру постпозитива «up» як другого компонента англійського фразового дієслова «go up». У дослідженні фразове дієслово – це цілісний семантичний комплекс, сформований на основі різноступеневої інтеграції семантичних характеристик його складових компонентів. Ці комплекси становлять новий тип матеріалу для семантичного аналізу, оскільки в процесі їх формування відбувається зрушення в семантиці їх дериваційної основи: дієслова, прислівника чи прийменника, виникають якісно нові семантичні одиниці з розширеним семантичним обсягом. В утворенні значення фразового дієслова важлива роль належить його другому компоненту – прислівнику чи прийменнику, які є його вихідними одиницями. У контексті поєднання з дієсловом постпозитив має важливі функції: позначення напрямку дії, її підсилення, додавання нового значення до дієслова. У ході аналізу виявлено всього 12 значень постпозитива «up», із них 6 (movement and position; increasing and improving; preparing and beginning; approaching;disrupting and damaging; happening and creating) долучаються до формування загального значення фразового дієслова «go up». Постпозитив «up» використовується в просторовому/локативному значенні, має функцію позначати напрямок дії в значеннях фразових дієслів go up 1, go up 2, go up 3 , go up 4, go up 5, go up 9. У випадку метафоричного значення його використання мотивується метафорою «up is more» у фразових дієсловах up 16, go up 17, go up 13. В аспектуальному значенні постпозитив «up» позначає вид аспекту (завершеність, інхоативність) у фразових дієсловах дієслів go up 8, go up 10, go up 111 , go up 11. Фразові дієслова становлять значну частину лексикону сучасної англійської мови. Вивчення значення їх других компонентів – постпозитивів – є актуальною мовознавчою проблемою. Виявлені в дослідженні три типи значень постпозитива «up» (просторові/локативні, метафоричні, аспектуальні) слугуватимуть коректному визначенню лексико-семантичних варіантів значень фразового дієслова «go up». У перспективі вважаємо доцільним вивчення значень постпозитивів англійських фразових дієслів в аспекті антонімії та синонімії їх значень.
13
Шегедин, Наталія. "СЕМАНТИКА ТА СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ПРИКМЕТНИКІВ ЖОВТОГО КОЛЬОРУ В ЛАТИНСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі творів августівського періоду)". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 165–70. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-27.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено комплексне дослідження семантичних та стилістичних функцій прикметників жовтого кольору в латинській мові на матеріалі поетичних творів Квінта Горація Флакка, Публія Овідія Назона й Публія Вергілія Марона. Виконано аналіз особливостей художньої реалізації прикметників жовтого кольору, семантичної структури основних кольоропозначень. Виокремлено ядро, навколоядерну, периферійну та дифузну зони. Лексико-семантичне поле прикметників жовтого кольору кількісно багате й семантично розгалужене, оскільки включає лексичні одиниці, які позначають різноманітні відтінки жовтого. Дослідження продемонструвало, що лексема flavus є семантичним центром лексико-семантичного поля. Навколоядерну зону становлять auratus, aureus, croceus, flavens, inauratus, luteus, де основною диференційною ознакою є насиченість кольору. Лексичні одиниці cereus, fulvus, gilvus, luridus, murreus, pallens, ravus, у значенні яких жовтий колір утрачає яскравість, унаслідок чого, рівновага вираження колірної ознаки зміщується в бік темного або світлого тону, становить периферію поля. У дифузній зоні виділяємо flammifer, igneus, igniferus. Відзначено дві основні функції словотворення – номінативну та експресивно-стилістичну. Розкрито значення прикметників жовтого кольору і їхні індивідуально-авторські трансформації. Колірні означення дають змогу простежити формування й розвиток багатозначності слів. Семантика жовтого кольору – рух від конкретного порівняння до колірного узагальнення. Особливо виразними функціонально-стилістичними засобами виявилися полісемія, метафора, епітет. За допомогою цих тропів створюються яскраві художні емоційно-експресивні образи, які привертають увагу читача і, зазвичай, виражають позитивні або негативні емоції. Семантична завантаженість концепту жовтого кольору відображає не лише почуття й думки поетів, а й соціальні явища в житті античного суспільства. Проте на вибір лексеми, передусім, впливає подих античної доби та відчуття кольору авторами.
14
Ніколаєску, Е. В. "ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕНАНТІОСЕМІЇ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 38–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються причини та джерела виникнення енантіосемії у сучасній французькій мові. У роботі вказано на актуальність дослідження, висвітлено мету, завдання, об’єкт та предмет. Здійснено аналіз сучасних досліджень енантіосемії вітчизняних та зарубіжних лінгвістів. Установлено, що енантіосемія – суперечливе явище, що відображено в наукових працях, присвячених цьому питанню. Зазначено, що основною причиною появи енантіосемії в мові є зміни, що відбуваються у слові, що функціонує, під впливом його вербального оточення, і які закріплюються в мові в результаті багаторазового вживання в процесі його історичного розвитку. На основі аналізу теоретичних джерел та фактологічного матеріалу з’ясовано, що у французькій мові є низка лексичних одиниць із протилежними семантичними значеннями та визначено основні причини виникнення енантіосемії у французькій мові. Виокремлено екстралінгвістичні (позамовні) та лінгвістичні (мовні) причини. До екстралінгвістичних причин належать: особливості мислення первісних людей, оскільки їх мислення будувалося на протилежностях; емоційний чинник, тобто тяжіння до експресивного вираження думок та почуттів (уживання слів із позитивним значенням в іронічному контексті, де воно набуває протилежного значення; а також уживання лайливих слів, назв хвороб, тварин у позитивному значенні); причини культурно-історичного характеру. До лінгвістичних чинників зарахували: багатозначність словотворчих морфем (антонімічність деяких дієслівних префіксів; антонімічність іменникових суфіксів); відмінність у спрямованості дії для досягнення певного протилежного результату; формування двовидових дієслів; поляризація актантів та заміна на протилежне того чи того суб’єктно-об’єктного відношення; метафора та метонімія; розмовне мовлення; ономатопеїчні елементи в словотворі. Резюмовано, що енантіосемічна лексика віддзеркалює вплив як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Комплексне дослідження природи енантіосемії – вельми перспективний напрям, оскільки він дає змогу виявити та описати семантичні зміни в межах наявної лексеми, що згодом відбивається у французькій мовній системі.
15
Милосављевић Милић, Снежана М. "Породични портрет у књижевном раму – тематизација породице у новој српској књижевности". Philologia Serbica, № 1 (27 вересня 2021): 131–55. http://dx.doi.org/10.21618/phs2101131m.
Повний текст джерелаАнотація:
Књижевнотеоријски статус породице није тако хомоген како би то у првом тренутку могао сугерисати њихов рецептивни потенцијал. Породица је и мотив и шири тематски комплекс, колективни лик у сопственом метонимијском огледалу, који се потврђује и кроз епонимску функцију, књижевни је топос, али и хронотоп, чинилац сижејне интеграције, носилац идеолошких вредности књижевне слике света. Њена варијантност се још више усложњава унутар књижевноисторијског контекста који моделује поетички правац, филозофска парадигма и други различити обликотворни дискурси. Они указују на то да се кроз дугу историју концепт породице мењао, али да је увек био централни мотив / лик / идеологема око којег су се испредали различити наративи. У раду се књижевној репрезентацији породице у новој српској књижевноти приступа типолошки и са историјскопоетичког аспекта. Указано је на основне правце ове репрезентације: митолошки, религиозно-хришћански, просветитељски, романтичарски, реалистички, модернистички и савремени, постмодернистички правац. У разматрање је укључена и тематизација породице у српској усменој књижевности као и у књижевности за децу. У завршном делу рада скрећемо пажњу на језичке презентације појма породица и концептуалне метафоре о породици, као и на опречне тенденције у актуелним културолошким праксама које указују на домете и ограничења наратива породице као једне од великих прича.
16
Доніна, А. О., та К. А. Лут. "МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ГЕРОЇВ У РОМАНІ СТІВЕНА КІНГА «КЛАДОВИЩЕ ДОМАШНІХ ТВАРИН»". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 82–86. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячується вивченню специфіки передачі емоцій мовними засобами в романі Стівена Кінга «Кладовище домашніх тварин». У лінгвістиці все більше уваги приділяється розгляду особливостей взаємозв’язку мови й емоцій. Визначення індивідуально-авторських способів вираження емоційних станів людини в романах жанру жахів актуальне для дослідження. Стівен Кінг є одним із найвідоміших американських письменників, чиї твори змушують кров стигнути в жилах. Приналежність роману «Кладовище домашніх тварин» до жанру хорор літератури детермінує домінування негативних емоцій. Розглядаючи емоції жаху, страху, тривоги й невизначеності як основні жанротвірні елементи, було виявлено, що їх реалізація в художньому тексті відбувається крізь призму описів емоційних станів персонажів. Також було визначено основні прояви досліджуваних емоцій і проілюстровано їх мовне вираження в романі. Ми з’ясували, що вираження емоційного стану героїв твору Стівена Кінга досягається комплексом лінгвостилістичних засобів. Описуючи характерні психофізіологічні емоційні реакції, письменник використовує епітети, метафори, персоніфікації, повтори, паралелізм, умовчання, риторичні питання. Найчастіше Стівен Кінг експлікує емоційний стан персонажа твору через такі фізіологічні зміни, як заціпеніння, прискорене серцебиття, підвищення потовиділення, похолодання кінцівок, поява сирот тощо. Крім того, було виявлено широке використання соматизмів. Лінгвостилістичні засоби відіграють неабияку роль у творі, адже за їх допомогою автор майстерно зображує почуття та переживання героїв твору. Вони створюють психоемоційне тло твору, а також дозволяють читачеві переживати події разом із його героями, глибше пізнаючи кожного з них. Опис емоційного стану героїв допомагає досягти емпатії з боку реципієнта. Автор залучає читача до активного співпереживання героям, відбувається емоційне включення читача в текстову дійсність.
17
Петрусева, Н. А., and В. И. Косырева. "The Suite “Wailing” by Igor Vorobyov: Analysis and Interpretation." Научный вестник Московской консерватории, no. 1(36) (March 27, 2019): 164–83. http://dx.doi.org/10.26176/mosconsv.2019.36.1.008.
Повний текст джерелаАнотація:
В первой научной публикации, посвященной сюите «Плачи» (2014) Игоря Станиславовича Воробьева, раскрываются основные содержательные и композиционно-технические аспекты произведения. Использован комплексный подход в многоаспектном рассмотрении разного рода интерпретирующих оппозиций: опус-музыка / народная музыка, политика фестивалей современной музыки (как сочетание регионального и надрегионального аспектов) и пути претворения фольклора, неофольклоризм и минимализм, трактовка формы как целого и локальные структуры (тембровые, ладовые, мелодико-ритмические, гармонические, фактурные) и т. д. Сделаны выводы о развитии в сюите традиций неофольклоризма, о взаимодействии характерных аспектов русского народного мышления и новых композиторских техник, о значимости социального ракурса в исследовании жанра плача как метафоры русского быта и одновременно русской картины мира. This article is the first publication devoted to the compositional and technical aspects of the suite “Wailing” (2014) by Igor Vorobyov. An integrated approach was used in a multi-aspect consideration of various interpretive oppositions: opus music / folk music, politics of contemporary music festivals (as a combination of regional and supra-regional aspects) and ways of implementing folklore, neofolklorizm and minimalism, interpretation of the form as a whole and local structures (timbre, modal, melodic-rhythmic, harmonic, texture), etc. Conclusions are drawn about the development in the suite of neo-folklorism traditions, about the interaction of characteristic aspects of Russian folk thinking and new composer techniques, about the significance of the social perspective in the study of the wailing genre as a metaphor for Russian life and at the same time a Russian picture of the world.
18
Мукатаєва, Я. В. "ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ «ЗАПАХ» У РОМАНІ ПАТРІКА ЗЮСКІНДА «ПАРФУМИ. ІСТОРІЯ ОДНОГО ВБИВЦІ»". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються засоби вербалізації концепту «запах» на лексичному, синтаксичному і фразеологічному рівнях на матеріалі роману Патріка Зюскінда «Парфуми. Історія одного вбивці». Зазначається, що саме ці чинники формують мовну і концептуальну картини світу. Методологічною основою дослідження є вивчення проблематики з позиції сучасної когнітивної парадигми. Аналізуються різні підходи щодо тлумачення понять «концепт» і «художній концепт», які є основними одиницями мовної картини світу письменника. Від мовних концептів і концептів культури текстові (художні) концепти відрізняються змістом і способом презентації на вербальному рівні, а також обсягом об’єктивації, який є здебільшого фіксованим Мова роману тісно пов’язана з мисленням і мовленнєвою діяльністю індивіда (у нашому випадку головного героя роману), його чуттєво-нюховим ставленням до навколишнього середовища у процесі його пізнання. Ольфакторний концепт «запах» є основним ідейнотворчим елементом індивідуально-авторської концептуальної картини Патріка Зюскінда, вважається безпрецедентним прикладом художнього тексту, у якому значне місце відводиться ольфакторним образам, що презентуються найрізноманітнішими вербальними засобами на різних рівнях мови. У романі відбивається специфіка авторського світобачення, актуалізуються ті рівні значень і смислів, які є аксіологічно вагомими та цікавими для адресата. Концепт «запах» є ключовим серед перцептивних концептів, оскільки він пов’язаний із нюховим сприйняттям дійсності, що певною мірою ускладнює його відтворення і потребує детального аналізу на вербальному рівні. У науковій розвідці здійснюється комплексний аналіз лексичної, синтаксичної та фразеологічної об’єктивації концепту «запах» у зазначеному художньому тексті, зокрема його номінативні та денотативні репрезентанти, зосереджується увага на дослідженні синтаксичної стилістики концепту «запах». Визначається статус концепту «запах» в індивідуально-авторській концептосфері Патріка Зюскінда, аналізуються найуживаніші види метафор, які виступають репрезентантами зазначеного концепту, зосереджується увага на його репрезентації на фразеологічному рівні.
19
ЄЩЕНКО, Тетяна Анатоліївна. "КОЛЕКТИВНИЙ АДРЕСАНТ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 85–91. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237790.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – опис лінгвоперсонологійних виявів колективного адресанта української поезії кінця ХХ століття як літературно-мовного феномена, окреслення динаміки зрушень та стильові тенденції іміджу митців постколоніального українського дискурсу. Джерельною базою розвідки слугують поетичні словесні цілі, з яких у спосіб точної і повної інвентаризації здійснено вибірку одиниць (метафор, епітетів, перифраз, оксюморонів тощо), що маніфестують текстову категорію «колективний адресант». Об̓єктом вивчення є український поетичний дискурс постколоніальної епохи та його складники (колективний адресант↔текст↔адресат), а предметом – художні образи української поезії 1990-х років як виразники колективного адресанта «дев̓ятдесятників». Джерельною базою обрано віршовані твори сучасних українських поетів В. Виноградова, Р. Скиби, І. Павлюка, Л. Мельник, М. Кіяновської, Н. Нежданої, А. Дністрового, В. Балдинюк, С. Жадана, О. Галети, В. Махно, Д. Кубая, Н. Дички, О. Яковини, Н. Федорака, П. Михайлюк, П. Вольвача, А. Бондаря, І. Бондаря-Терещенка, О. Сливинського та ін., що уміщені в літературних часописах, журналах, газетах («Березіль», «Кальміус», «Сучасність», «Курʾєр Кривбасу», «Літературна Україна», «Тернопіль вечірній», «Дніпро», «Світо-вид», «Дзвін», «Дніпро», «Слово просвіти» «Слово і час», «Західний курʾєр», «Світ молоді», «Київ», «Українська культура», «Дивослово» та ін.), антологіях поезій («Іменник» (1997), «Девʾятдесятники» (1998), «Антологія нової української поезії» (1998), «Дивовид» (1997), «Антологія нової української поезії» (1998), «Боян-97», «Пастухи квітів» (1999), «Цех поетів» (1999) та ін.). Результатом наукового пошуку стало опрацювання концепції антропоцентричної природи поетичного тексту, в якому адресант і адресат складають інтерактивний комунікативний ланцюг, а художньо-поетична комунікація в аспекті дискурсивного підходу розглядається як процес, у якому предмет вербальної взаємодії між її учасниками закодований у віршованій формі. Подано також характеристику стильових мовних ознак іміджу митців. Висновком є те, що кожна культурно-історична епоха витворює мікрообраз часу, виробляє власний спосіб художньо-образного осмислення і бачення світу. Українські поети покоління «1990» – це знакова спільнота письменників, що народилася орієнтовно в один час і має спільний життєвий досвід, і як наслідок – ідентичність способів рефлексії, спорідненість емоцій, проблем, зацікавлень. Ці автори характеризуються спільним досвідом так званого поколіннєвого переживання, що визначило їх подальше духовне зростання й формування свідомості. Молодіжна поетична група «1990» у своїх поетичних збірках нарешті позбулася комплексу меншовартості колоніальної нації, сформувала унікальну манеру письма, виступила проти так званого методу «соціалістичного реалізму» у літературі, зафіксувала протест проти офіціозу й ідеологічної заангажованості у художній словесності, утвердила гендерну рівність у поезії. Визначаємо лінгвоперсонологійні вияви колективного адресанта української поезії кінця ХХ століття: сарказм, депресивний синдром, почасти мода на деконструкцію, колажність техніки, кліповість, фрагментарність бачення світу, стилістична какафонія, змішування жанрів, гіперболізм та цитатність мислення, антипоетичність, антиестетичність, іронічна позиція щодо усталених зворотів, синтез сучасного європейського світогляду з притаманними тільки українському менталітету способу сприйняття міфів, образів та метафор, гра з етноміфологемами українського віршування, етнототожніми елементами етнокультури, мовно-естетичний радикалізм, пародійність, гротескність, стилістчні варіації, семантично-деструктивні експерименти з усталеними поетизмами, фразеологізмами, відомими у національній і світовій культурі текстами, прецедентними іменами, деконструктивістська гра з узуально-«стертими» метафоричними образами з метою подолання тиражованості, автоматизму їх сприймання, знижена мова як масово-естетична реакція на нормотворчість, стандартність мови та пуризм, зорієнтованість на маси, тобто «середню» людину, без переваг та духовної вишколеності, кітчева естетика письма, уведення у поезію кліше мас-медіа-простору, ідеологізованих висловів тоталітарного режиму, які творчо модифікуються авторами шляхом іронізування та заперечення, нівелювання канонізованого сентиментального ставлення до історичних та релігійних істот, будь-яких авторитетів, розширення мовно-естетичних горизонтів поетичного слова (сленг, суржик, діалектизми), відчуження від соціальних інститутів, політики, панівних ідеалів та ідеологій, семантико-стилістичні мотиви самотності, порожнечі та спустошення.
20
Рыхтик, П. П. "Tracing Pan-Slavism in Official Documents of the Military Department of the Russian Empire in the Early 20th Century." Вестник Рязанского государственного университета имени С.А. Есенина, no. 2(67) (July 23, 2020): 25–36. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2020.67.2.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается проблема влияния идеологической концепции панславизма на систему отношений великих держав и малых акторов в Балканском регионе начала ХХ века. Дается взгляд на теорию панславизма как явления мировой общественно-политической мысли, зародившегося в XIX веке и представляющего собой многосоставное и неопределенное понятие, наполнявшееся различным смыслом отдельными теоретиками. Особое внимание уделяется чертам русского панславизма как одного из ответвлений данного течения, наиболее актуального в рамках общественно-политического дискурса поздней Российской империи. Указывается на влияние на русский панславистский дискурс следующих основных факторов: актуальных задач балканской политики России, образов «братьев-славян», формировавшихся в русском общественно-политическом сознании в XIX — начале ХХ века, и связанной с данным образом метафоры «славянской взаимности»; развитие и усиление популярности в России к рубежу XIX–XX веков идей славянофилов. Приводится анализ постепенного проникновения элементов панславистского дискурса из комплекса идей поздних славянофилов, в частности на основе работ и речей В. И. Ламанского, в тексты официального характера (планы, донесения, аналитические записки) Генерального штаба (Главного штаба) Российской империи в начале ХХ века, посвященные вопросам русского военного и политического влияния в системе международных отношений на Балканах начала ХХ века. Делается вывод об особенностях данного идеологического проникновения панславистской концепции в ее взаимодействии с образом «малых» южнославянских народов в сознание подданных Российской империи, с мифом о «братьях-славянах», об актуальной политической обстановке, в которой находилась Россия. The article traces the influence of the ideology of Pan-Slavism on the interaction of major and minor countries in the Balkans in the early 20th century. Pan-Slavism is treated as a social and political philosophy which originated in the 19th century to become a versatile and heterogeneous concept, which is differently interpreted by different theoreticians. The article focuses on Russian Pan-Slavism as a variety of this philosophy typical of social and political discourse of the late Russian Empire. The article highlights the great influence exerted upon Russian Pan-Slavism by the following factors: Russian objectives in the Balkans, the idea of Slavic fraternity, the popularity of Slavophilism in Russia at the turn of the 19th — 20th centuries. The article analyzes the process of gradual penetration of Pan-Slavic ideas shared by late Slavophiles, V. I. Lamansky in particular, into official texts (plans, reports, analytical notes) issued by the General Headquarters of the Russian Empire in the early 20th century and devoted to the discussion of Russian military and political influence on the system of international relations in the Balkans in the early 20th century. The author focuses on the peculiarities of the Pan-Slavic penetration and the image of Southern Slavs in the Russian Empire. The author also focuses on the idea of Slavic fraternity and the political situation in Russia.
21
Кравченко, Оксана Анатольевна, and Даниил Леонидович Рясов. "THE CHILD-BEASTIN THE CONTEXT OF THE MILITARY SATIRE OF S. MARSHAK («YONG FRITZ, OR EXAM FOR THE “BEASTNESS” CERTIFICATE»)." Tomsk state pedagogical university bulletin, no. 3(215) (May 24, 2021): 128–34. http://dx.doi.org/10.23951/1609-624x-2021-3-128-134.
Повний текст джерелаАнотація:
Введение. На примере сатирического творчества С. Маршака военных лет исследуются проблемы формирования советской детской литературы 1920–1940-х гг. Актуальность исследования определяется разработкой проблематики «зверости» как ключевой метафоры идеологического воздействия на человека. Содержание статьи – анализ поэтических средств создания образа героя, изучение его генезиса и специфики выразительных средств. Цель – исследование приемов сатирического изображения ребенка-фашиста в творчестве Маршака периода Великой Отечественной войны. Материал и методы. Материалом исследования является комплекс текстов Маршака о «Юном Фрице». Указанные тексты и вопрос о генезисе их поэтики до настоящего времени не привлекали специального внимания литературоведов. Используются аналитико-описательный, культурно-исторический, герменевтический методы. Сопоставление текстов с видеорядом карикатур и кино основано на методологии интермедиального анализа. Результаты исследования. Изучение стихотворения Маршака 1941 г. «Юный Фриц, или Экзамен на аттестат “зверости”» показывает, что наглядно продемонстрированное в тексте «дурное воспитание» становится главным объектом сатиры писателя, реализованной не только в указанном стихотворении, но и в созданных на его основе произведениях других видов искусства. Отмечены традиции негативного изображения ребенка-немца в книге М. Салтыкова-Щедрина «За рубежом», ряда текстов немецких авторов второй половины XIX в. Заключение. Избранная Маршаком сатирическая стратегия изображения врага оказывается многонаправленной: поэт показал, сколь опасны педагогические достижения в моделировании человека определенного типа. Introduction. The article examines the problems of the formation of Soviet children’s literature of the 1920s-1940s using the example of the satirical works of S. Marshak of the war years. The relevance of the research is determined by the development of the problem of «beastness» as a key metaphor for the ideological impact on a person. The content of the article is an analysis of the poetic means of creating the image of hero, the study of its genesis and the specifics of expressive means. The aim is to study the techniques of satirical depiction of a fascist child in the works of Marshak during the Great Patriotic War. Material and methods. The research material is a complex of texts by Marshak about «Young Fritz». The mentioned texts and the question of the genesis of their poetics have not attracted special attention of literary critics until now. Analytical-descriptive, cultural-historical, hermeneutic methods are used. Comparison of texts with video sequences of cartoons and films is based on the methodology of intermedia analysis. Results and discussion. The study of Marshak’s 1941 poem «Young Fritz, or the exam for the “beastness” certificate» shows that the «bad upbringing» clearly demonstrated in the text becomes the main object of the writer’s satire, realized not only in this poem, but also in works of other types of art created on its basis. Traditions of a negative image of a German child in the book of M. Saltykov-Shchedrin “Zarubezhom”, a number of texts by German authors of the second half of the 19th century are noted. Conclusion. The satirical strategy of depicting the enemy chosen by Marshak turns out to be multidirectional: the poet showed how dangerous pedagogical achievements in modeling a person of a certain type are.
22
Клюшина, Алёна Михайловна, and Галина Владимировна Стойкович. "A SEMIOTIC APPROACH TO THE INTERPRETATION OF ENGLISH-LANGUAGE PRINT ADVERTISING." ΠΡΑΞΗMΑ. Journal of Visual Semiotics, no. 3(25) (September 18, 2020): 59–71. http://dx.doi.org/10.23951/2312-7899-2020-3-59-71.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена изучению креолизованных или семиотически осложненных текстов, состоящих из двух негомогенных частей – вербальной и невербальной, в которых взаимодействуют и формируют смысл разные по своей семиотической природе элементы. Целью статьи является выявление специфики семиотической системы англоязычных печатных рекламных текстов. Актуальность исследования заключается в том, что изучение семиотической системы (как визуальной, так и вербальной) современных англоязычных рекламных текстов дополняет данные интерпретации текста рекламы и обеспечивает дискурсивную целостность анализа исследуемых явлений. В современной лингвистике рекламный текст считают креолизованным, он имеет поликодовый характер, именно поэтому обосновано и необходимо применение семиотического подхода к интерпретации текста рекламы. Материалом исследования послужили современные англоязычные рекламные тексты, которые были опубликованы в журналах Vogue, Elle, In Style, Tatler, Marie Claire, Wedding, Cosmopolitan в 2013–2019 годах. Специфика англоязычных рекламных текстов рассматривается в рамках трёх направлений семиотики: семантики, синтактики и прагматики. В семантике текста рекламы содержится так называемый “лингвовизуальный коммуникативный комплекс”. Основной целью автора рекламного текста является специфическое сочетание и взаимодействие образа и идеи. Анализируя печатный рекламный текст с точки зрения синтактики, авторы отмечают его так называемый формульный характер, то есть связную строгую последовательность его структурных элементов: заголовок, текст, слоган, товарный знак. Прагматическая составляющая рекламного текста рассматривается в статье в виде четырех элементов механизма воздействия рекламы: внимание, интерес, желание иметь, действие/покупка, которые следуют в строгой последовательности в указанном порядке. На семантическом уровне авторы устанавливают наиболее частотные и эффективные виды визуальных знаков, используемых в рекламе. Также исследованы цветовые решения, избираемые для направленного воздействия на реципиента эмоционально, психофизически и символически с целью вызвать желание приобрести товар, что усиливает рекламное воздействие. В статье приводится ряд языковых приемов, используемых при создании рекламных текстов: аллюзия, метафора, повторы, аллитерация, каламбур, гипербола, эллипс и другие. В качестве вывода исследования сформулированы обоснования для формирования представлений о семиотической системе англоязычной печатной рекламы. The article is devoted to the study of creolized, or semiotically complicated texts. Such texts consist of two non-homogeneous parts, verbal and non-verbal, in which elements different in their semiotic nature interact and generate meaning. The aim of the article is to identify and describe the specifics of the semiotic system of English-language printed advertising texts. The relevance of the study lies in the fact that the study of the semiotic system (both visual and verbal) of modern English-language advertising texts supplements the interpretation of the advertising text and ensures the discursive integrity of the analysis of the analyzed phenomena. In modern linguistics, an advertising text is considered creolized; it has a multi-code character, which is why it is justified and necessary to apply a semiotic approach to its interpretation. The research material was modern English-language advertising texts published in Vogue, Elle, In Style, Tatler, Marie Claire, Wedding, and Cosmopolitan magazines in 2013–2019. The specificity of English-language advertising texts is considered in the framework of three areas of semiotics: semantics, syntactics, and pragmatics. The semantics of the advertising text contains the so-called “linguistic-visual communicative complex”. The author of the advertising text aims to create a competent combination and interaction of image and idea. Analyzing the printed advertising text in terms of syntactics, the authors note its so-called formulaic character, that is, a coherent strict sequence of its structural elements: heading, text, slogan, trademark. The authors consider the pragmatic component of the advertising text in the form of four elements of the mechanism of advertising influence: attention, interest, desire to have, action/purchase, which follow in in the strict specified order. At the semantic level, the authors establish the most frequent and effective types of visual signs used in advertising. They also analyze the color decisions chosen for affecting the recipient emotionally, psycho-physically, and symbolically in order to arouse the desire to purchase goods, which enhances the advertising impact. The article provides a number of language techniques used in creating advertising texts: allusion, metaphor, repetition, alliteration, pun, hyperbole, ellipsis, and others. As a conclusion of the research, the authors formulate justifications for the formation of ideas about the semiotic system of English-language print advertising.
23
GALIEVA, Margarita. "МЕТАФОРИЧЕСКАЯ РЕПРЕЗЕНТАЦИЯ КОНЦЕПТА СЛОВО В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ТЕКСТЕ". Foreign Languages in Uzbekistan, 15 квітня 2020, 139–52. http://dx.doi.org/10.36078/1588928622.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье проводится сопоставительный анализ образной составляющей концепта Word/ Сўз/ Слово на материале английского, узбекского и русского языков. Концепт Слово является одним из наиболее уникальных и присущих всем культурам концептов. Исследование образной составляющей данного концепта в плане национально-культурной специфики является интересным, так как выявляет особенности когнитивно-культурологического и метафорического восприятия определенного этноса. В статье выделены два основных типа метафоры: перцептивная и антропоморфная. В свою очередь, перцептивная метафора подразделяется на визуальную, тактильную, звуковую и вкусовую. Наибольшими подтипами представлена визуальная метафора, которая включает в себя: а) предметную; б) вегетативную; в) натуроморфную; г) зооморфную; д) палеоморфную; е) цветовую и ё) пространственную. Антропоморфная метафора основана на персонификации и дифференцируется на метафоры, ассоциирующимися с а) морально-нравственными; б) интеллектуальными; в) эмоционально-психологическими; г) физическими характеристиками человека. Ценностная ориентированность антропоморфных метафор позволяет рассматривать её не только в качестве компоненты образной составляющей, но и значимой компоненты ценностной составляющей концепта. Особенностью обеих типов метафор является их свойство функционирования в комплексе взаимодополняющих друг друга различных типов и подтипов метафор в отрезке текста
24
Шаманская, М. А. "Метафорическая репрезентация пандемии COVID-19 в текстах немецких СМИ". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 2 (1 червня 2021). http://dx.doi.org/10.17308/lic.2021.2/3420.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируется метафора как языковое средство репрезентации пандемии коронавируса в немецком дискурсе СМИ. Целью исследования является выявление особенностей процесса метафоризации, затрагивающего новое и значимое явление общественной жизни. Объект изучения – метафоры, использующиеся в текстах новостных сообщений и аналитических обзоров электронного издания Spiegel Online, посвященных теме пандемии. Материалом послужил корпус примеров объемом 103 текста, полученный методом сплошной выборки. Теоретически и методологически настоящая работа базируется на теории метафорического моделирования. В исследовании использован следующий комплекс методов: метод лингвокультурного анализа, метод компонентного анализа, метод контекстуального и стилистического анализа. Рассмотрение фактологического материала позволило нам сделать вывод о том, что метафоры являются важным средством выражения нового знания о ситуации пандемии. Тематика пандемии подвергается активной метафоризации в текстах современных немецких средств массовой информации. В рассматриваемых примерах коронавирус метафорически представлен как самостоятельно действующая сила, вступающая во взаимодействие и коммуникацию с людьми и проявляющая инициативу в названном взаимодействии. Заболеванию приписывается активная роль в различных общественных процессах. Метафоры конструируют образ пандемии как образ врага; соответственно, противостояние COVID-19 и человечества описывается в терминах борьбы и войны. В свою очередь, понятийная область болезни служит сферой-источником для создания метафор, репрезентирующих значимые явления современной жизни. Исследование метафорического представления актуальной ситуации пандемии может внести определенный вклад в понимание роли языка как одного из средств концептуализации действительности.
25
Головей, Лариса, Ольга Стрижицкая та Анастасия Криулина. "Позитивное функционирование личности в пожилом возрасте: комплексный подход". Психологические исследования 7, № 36 (27 серпня 2014). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v7i36.607.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматриваются осознанные и неосознанные компоненты позитивного функционирования в период старения в связи с личностными характеристиками и параметрами переживания и восприятия будущего. В исследовании приняли участие 126 женщин (возраст 51–81), использовались методы цветовых метафор, шкалы оценки здоровья, методики на изучение картины будущего, личностный опросник “Big Five”. Полученные результаты свидетельствуют о том, что роль различных компонентов позитивного функционирования в период старения неоднозначна, к наиболее значимым характеристикам можно отнести сферы здоровья и удовлетворенность профессией. Одновременно параметры позитивного функционирования оказывают влияние как на параметры восприятия жизни в целом, так и на осознанные и неосознанные характеристики будущего в частности.
26
Свирщевская, Анна Дмитриевна, та Анна Валерьевна Пашкевич. "Прочтение визуальных метафор о планировании карьеры у поколения молодых миллениалов". Monitoring of public opinion economic&social changes, № 2 (13 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.14515/monitoring.2020.2.754.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье приводятся результаты социологического исследования, реализованного авторами с применением техники глубинных метафор для изучения характера построения карьеры поколением молодых миллениалов в возрасте 21—24 лет, имеющих опыт работы не менее полутора лет. Методически исследование сочетает в себе элементы биографического интервью, подготовку респондентами «визуальных комплексов» (диафильмов) о планировании своей карьеры и обсуждение («прочтение») этих визуальных образов вместе с исследователями. Особое внимание уделено диагностике ключевых поколенческих страхов. На основе десяти главных метафор и страхов эмпирически выделены шесть моделей построения профессионального пути, или четыре модели в укрупненной раскладке: карьера как калькулируемый проект («вижу цель — не вижу препятствий»), карьера как неразменность жизненных принципов («выбор большинства других мне не подходит»), карьера как воплощение заданной традиции («так было принято, потому так надо»), карьера как безлимитное приключение («одним словом, авантюра»). Статья содержит детальное описание типологии, а также всех визуальных метафор, полученных в проведенном исследовании, в виде структурных схем.
27
Александрова, Е. М. "Развитие лингвистической креативности: техники формирования идей". Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация, № 2 (1 червня 2021). http://dx.doi.org/10.17308/lic.2021.2/3410.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена проблеме развития лингвистической креативности. Одной из наиболее сложных задач, требующих творческого подхода, является создание креативных текстов, в том числе нейминг (naming), связанный с созданием уникального названия или заголовка, основанного на языковой игре. Решению подобных творческих задач способствует умение применять техники формирования идей (Ideation techniques). Было рассмотрено более ста вариантов существующих техник, отобранных мето-дом сплошной выборки, имеющих разное предназначение и степень сложности. Определен и описан набор из восьми техник, которые могут быть использованы в индивидуальной работе, адаптированы и приме-нены к решению задач, связанных с созданием креативного текста. Выявленные техники апробированы при решении нейминг-задачи, связанной с созданием названия на русском и английском языках, содержа-щего языковую игру, для книги, посвященной исследованию языковой игры как лингвистического феноме-на и проблем ее перевода. Было выявлено, что комплексное использование техник способствует улучшению количества и качества вариантов решения задачи, помогает избежать тупиковых ситуаций, и, таким образом, сэкономить время. Было сформировано 35 вариантов названий (18 русских, 15 английских, а также 2 названия, сочетающих в себе языковые единицы двух языков). Наиболее продуктивными оказались техники, имеющие более высокий уровень структурной сложности, требующие бóльших ресурсов и вре-мени (Морфологическая матрица, SCAMPER и Метафоры). Исследование показало, что комплексное использование техник способствует значительному повышению лингвистической креативности. Мате-риалы статьи имеют практическую ценность как для преподавателей филологических дисциплин для развития лингвистической креативности у студентов, так и для практикующих писателей, журналистов, копирайтеров и переводчиков для решения профессиональных задач.
28
Козлова, Алла Григорьевна. "ЗВУКОВІ ОБРАЗИ В ЛІРИЦІ Б.О. ЧИЧИБАБІНА". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 3, № 69 (2019). http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.03.69.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є характеристика особливостей втілення звукових образів в ліриці Б.О. Чичибабіна. Відзначається, що аудіальні образи займають важливе місце у творчості поета. Частіше за все Чичибабін звертається до звуків природного світу і музики, але навіть історичні часи набувають у його поетичному світі своїх звукових характеристик. Особлива роль у художній картині світу поета належить тиші, яка осмислюється ним не як повна відсутність звуку, а як вища форма звучання, та стає втіленням тайни буття і гармонії світу. Божественна тиша, вічність протиставляється шуму як втіленню мирського, плинного, минаючого. (Не випадково у вірші «Нет, ты мне не жена…» поет порівнює кохану з лісовою тишею.) Таке сприйняття тиші цілком відповідає російській поетичній традиції, яка пов’язана з такими текстами, як «Silentium!» Ф.І. Тютчева (1830) та «Silentium» О.Е. Мандельштама (1910). У віршах, які підіймають тему поетичної праці та поетичного мистецтва, Чичибабін активно використовує пісенні, музичні асоціації. Причому, з точки зору автора, музичність, співучість поезії подарована їй самою природою, глибинною таємницею буття. Нерідко у віршах Чичибабіна простежується думка про близькість поезії та музики. А музика співзвучна і природі, і чутливій душі ліричного героя, по суті самого поета. Не випадково кохання характеризується у його ліриці як «вічна музика світу». Цілком закономірною є пильна увага Чичибабіна до звукового ладу власних віршів. Часто у його текстах використовуються яскраві «звукові» метафори, елементи звукопису, внутрішня рима, складені каламбурні рими, зустрічаються паронімічні пари, прийом парономазії. В окремих випадках повторення звукових комплексів створює ефект відгомону, відлуння.
29
Гулидова, В. А. "Comparative study of the efectiveness of tank mixtures of dicamba, metsulfuron-methyl, tribenuron-methyl and potassium humate in the system of protection of winter wheat from weeds." VESTNIK RIAZANSKOGO GOSUDARSTVENNOGO AGROTEHNOLOGICHESKOGO UNIVERSITETA IM P A KOSTYCHEVA, no. 4(52) (December 27, 2021). http://dx.doi.org/10.36508/rsatu.2021.93.76.007.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема и цель. Целью настоящего исследования является изучение биологической и хозяйственной эффективности дикамбы и ее баковых смесей c метсульфурон-метилом, трибенурон-метилом и гуматом калия против сорной растительности и сравнительной оценки их действия при внесении в фазу кущения озимой пшеницы. Методология. Для достижения цели и ответа на поставленные вопросы было проведено экспериментальное исследование. В качестве объектов исследований были сорняки, гербициды, растения озимой пшеницы сорта Безенчукская 380. Предмет исследований – изменение вредоносности сорняков и меры борьбы с ними при возделывании озимой пшеницы в лесостепи Центрального Черноземья. Эффективность оценивали по снижению количества сорняков и повышению продуктивности озимой пшеницы. Видовой и весовой учет сорной растительности проводили через 30, через 45 дней и перед уборкой урожая. Результаты. Результаты проведенных исследований показали, что применение дикамбы в препарате Рефери (351 г/л) в дозе 0,2 л/га хорошо работает против сорного ценоза в посевах озимой пшеницы. Баковые смеси дикамбы с метсульфурон-метилом (препарат Метафор) и трибенуронметилом (препарат Гранстар) еще более эффективны, так как присутствие двух действующих веществ позволяет значительно увеличить спектр уничтожаемых сорняков. Метсульфурон-метил в этой комбинации действовал эффективнее, чем трибенурон-метил, особенно против сорняков: щирицы запрокинутой (Amаranthusretrofexus), пикульника обыкновенного(Galeopsistetrahit), фиалки полевой (Violaarvensis), мышиного горошка(Vicia cracca), вьюнка полевого(Poligonumconvolvulus). Заключение. В результате исследований было установлено повышение урожайности озимой пшеницы на 19,3 % от внесения баковой смеси дикамбы с метсульфурон-метилом и на 18,0 % в комбинации дикамбы с трибенурон-метилом. Но максимальная биологическая и хозяйственная эффективность от применения смесей была получена в комплексе с гуматом калия (препарат Лигногумата БМ) в дозе 0,15 л/га. Полученные опытные данные позволяют эту схему рекомендовать для защиты озимой пшеницы от сорной растительности. Problem and purpose. The purpose of the research was to study the biological and economic efectiveness of dicamba and its tank mixtures with metsulfuron-methyl, tribenuron-methyl and potassium humate against weeds and to compare their efect when applied to the tillering phase of winter wheat. Methods. To achieve the purpose and answer the questions posed, an experimental study was carried out. The objects of the research were weeds, herbicides, winter wheat plants of the Bezenchukskaya 380 variety. The subject of the research was the change in the harm of weeds and measures to combat them during the cultivation of winter wheat in the forest-steppe of the Central Chernozem region. The efciency was evaluated by reducing the number of weeds and increasing the productivity of winter wheat. Species and weight recording of weed vegetation was carried out after 30 days, after 45 days and before harvesting. Results. The results of the studies showed that the use of dicamba in the Referee preparation (351 g/l) at a dose of 0.2 l/ha works well against weed cenosis in winter wheat crops. Tank mixtures of dicamba with metsulfuron-methyl (Metafor preparation) and tribenuron-methyl (Granstar preparation) are even more efcient, since the presence of two active substances allows signifcant increase in the range of weeds to be destroyed. Metsulfuron-methyl in this combination was more efcient than in a mixture with tribenuron-methyl, especially against Amaranthus retrofexus, Galeopsis tetrahit, Viola arvensis, Vicia cracca, Poligonum convolvulus. Conclusion. It was discovered that the yield of winter wheat increased by 19.3 % against 18.0 % in combination with tribenuron-methyl. But the maximum biological and economic efciency from the use of mixtures was obtained in combination with potassium humate (preparation of Lignohumate BM) at a dose of 0.15 l/ha. The experimental data obtained allow to recommend this scheme for the protection of winter wheat from weeds.