Статті в журналах з теми "Комплаєнс - ризики"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Комплаєнс - ризики.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-23 статей у журналах для дослідження на тему "Комплаєнс - ризики".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Koshchynets, O. B., та O. M. Panko. "КОМПЛАЄНС ХВОРИХ НА ГЛАУКОМУ ЯК МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (18 серпня 2020): 121–25. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11328.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – вивчити комплаєнс хворих на глаукому та проаналізувати причини його недостатності.
Матеріал і методи. За спеціальною програмою на базі трьох офтальмологічних відділень стаціонарів трьох центральних районних лікарень Івано-Франківської області обстежили 515 хворих на глаукому у віці понад 55 років. Серед них було 261 жінка і 254 чоловіків (50,7 % та 49,3 %), 249 мешканців міст і 266 сільських жителів (48,3 % і 51,7 %).
Застосовано соціологічний, бібліосемантичний і медико-статистичний методи.
Результати. Встановлено, що про необхідність постійного прийому ліків знають усі 100 % опитаних хворих на глаукому. Проте більш як третина (36,0 %) респондентів не завжди дотримуються рекомендацій офтальмологів і нерегулярно приймають призначені ліки. Однією із основних причин є те, що 20,4 % респондентів боїться побічних ефектів ліків від глаукоми і ще 54,7 % мають сумніви у їх безпеці. Зрозуміло, що така ситуація є наслідком недостатньої поінформованості пацієнтів щодо терапії, яка їм призначена. 96,9 % опитаних сказали, що отримують відомості про хворобу від медичних працівників. Серед претензій до медичного обслуговування лише 5,4 % складали скарги на медперсонал, а дві третини (67,6 %) з числа респондентів, невдоволених медичною допомогою, скаржилися на високу вартість ліків і медичних послуг. 69,0 % опитаних заявляли, що іноді чи постійно мають труднощі із оплатою ліків через нестачу коштів.
Висновки. Значна частка хворих на глаукому не дотримуються рекомендацій лікаря та режиму прийому ліків. Причинами низького комплаєнсу є недостатня поінформованість пацієнтів про переваги і ризики лікування, підвищене відчуття тривоги та депресії, самотність, переважно низький рівень матеріального благополуччя і освіти респондентів.
2
Дацко, К. П., та О. А. Теличко. "АНТИКОРУПЦІЙНИЙ КОМПЛАЄНС В УПРАВЛІННІ БІЗНЕСОМ". Знання європейського права, № 4 (11 лютого 2021): 59–62. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.128.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено корупцію з позиції національних і міжнародних законодавчих вимог до її протидії. Визначено вплив корупції на діяльність сучасних приватних підприємств як на національному, так і на міжнародномурівнях. Надано характеристику основних факторів, які стримують розвиток антикорупційної реформи в Україні. Досліджено теоретичний компонент та основні принципи ефективної світової практики управління юридичними ризиками підприємства – антикорупційний комплаєнс. Доведено негативний вплив корупційних проявів,через відсутність управління корупційними ризиками, на господарську діяльність і репутацію будь-якого підприємства. Проведено огляд міжнародних нормативно-правових актів Сполучених Штатів Америки та Великобританії з питань запобігання та боротьби з корупцією і шахрайством. Розглянуто світові судові справи провідних міжнародних компаній, спричинені корупційними скандалами приватних підприємств. Визначено, як самеміжнародні антикорупційні вимоги впливають на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємствата інвестиційний клімат держави загалом. Розглянуто поняття і сутність антикорупційного комплаєнсу у розрізі правової науки, світових і національних практик управління корупційним ризиком приватних підприємств.Визначено, що основна мета комплаєнсу – визначити чутливість бізнесу до ризику. На основі практичного досвіду й теоретичних досліджень визначено основні принципи формування культури антикорупційного комплаєнсуприватного підприємства. Підтверджено необхідність формування у приватних підприємств поваги до законностіта доброчесності бізнесу на основі принципу «тон згори». Визначено, що держава повинна виставити зобов’язаннязапроваджувати практику антикорупційного комплаєнсу приватним підприємствам незалежно від розмірів, видудіяльності та рівня прибутку.
3
ПАЦУРІЯ, НІНО. "Комплаєнс-контроль у системі корпоративного управління страхових компаній". Право України, № 2021/06 (2021): 196. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-06-196.
Повний текст джерелаАнотація:
Перспективні зміни правового регулювання страхових відносин вказують на обов’язковість запровадження у страхових компаніях якісної, структурованої, незалежної та сучасної системи управління ризиками, поява яких обумовлюється як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками. Така система у світовій практиці отримала назву комплаєнс-контроль. Отже, відсутність належної та ефективної системи управління ризиками (комплаєнс-контролю) загрожує виникненням внутрішніх проблем у страховика, які здатні завдати йому катастрофічних збитків як суб’єкту господарювання, що може вплинути на виконання ним прийнятих на себе зобов’язань і правил здійснення страхової діяльності. Чинне страхове законодавство не містить вимог до встановлення системи комплаєнс-контролю у страхових компаніях, на відміну від найкращих міжнародних практик. Наведене актуалізує потребу визначення сутності, розмежування, співвідношення та формулювання понять комплаєнсу та комплаєнс-контролю в системі корпоративного управління страхових компаній. Термін “комплаєнс” є відносно новим для українського ринку фінансових послуг, зокрема небанківського. Дослідження проблематики дало змогу виявити наукові підходи, за якими поняття комплаєнсу ототожнюється із поняттям комплаєнс-контролю. Комплаєнс-контроль виступає наріжною складовою (елементом) системи комплаєнсу, яка є основою загальної системи корпоративного управління – категорії вищого порядку. Окремої уваги потребує питання розкриття принципів комплаєнс-контролю у системі корпоративного управління страхових компаній. У цьому випадку йдеться про закріплення принципів як основних ідей, вихідних положень, які визначені в офіційних документах, мають загальну значущість й імперативність. У контексті викладеного варто відзначити, що європейська практика утвердження державної політики у сфері нагляду за страховою діяльністю здійснюється із дотриманням принципу прозорості (the Principles of Transparency). Прозорість як принцип корпоративного управління у страховій діяльності нині ще не віднайшов свого належного правового унормування та усталеного змістов-ного розуміння. У разі належного вирішення вказаних питань буде забезпечено створення сприятливих умов для зміцнення сталого розвитку ринків небанківських фінансових послуг, здатних забезпечувати реальний сектор економіки необхідними фінансовими ресурсами, задовольняти потреби споживачів у якісних фінансових послугах, підвищити ефективність використання коштів державного та місцевих бюджетів під час управління ризиками, а також створення нових робочих місць через реалізацію державної політики зваженого регулювання і нагляду через застосування принципу прозорості та стане підґрунтям для формування цілісної, на уковообґрунтованої концепції корпоративного управління в страховій діяльності. Отже, з метою забезпечення ефективності корпоративного управління страховика існує необхідність запровадження комплаєнс-контролю, який слугуватиме підтвердженням того, що страхова компанія відповідає вимогам норм, стандартам і правилам, які встановлюються законодавством. Мета статті полягає в аналізі чинного та перспективного законодавства, що регулює питання внутрішнього контролю загалом та у страхових компаніях зокрема, комплаєнс-контролю, обґрунтуванні теоретико-практичних аспектів комп лаєнсконтролю і розробці пропозицій з метою удосконалення нормативно-правового забезпечення реалізації комплаєнс-функції в системі корпоративного управління страховика. Відповідно до поставленої мети у дослідженні вирішені такі завдання: визначено поняття комплаєнсу як системи корпоративного управління страхових компаній; визначено поняття комплаєнс-контролю в системі корпоративного управління страхових компаній; визначено місце комплаєнс-контролю в системі корпоративного управління страхових компаній; надано пропозиції щодо удосконалення страхового законодавства України в частині комплаєнс-контролю як елемента системи корпоративного управління страховика. Проведене дослідження комплаєнс-контролю у системі корпоративного управління страхових компаній дало змогу сформулювати низку науково-практичних висновків
4
Матвєєв, П. С., та М. Ю. Можаровський. "Теоретико-правові засади комплаєнс-заходів суб’єктів господарювання в Україні". Актуальні проблеми держави і права, № 90 (9 серпня 2021): 113–25. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i90.3215.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні доводиться необхідність реалізації внутрішнього контролю з метою оптимізації алеаторних наслідків діяльності суб’єктів господарювання. Пропонуються отримані в результаті компаративістичного підходу основні положення, метою яких є організація системи внутрішнього комплаєнс-контролю суб’єктів підприємницької діяльності на прикладі США та Великобританії.
Наголошується на тому, що за останні роки доволі розповсюдженим явищем є увага, яка приділяється з боку суб’єктів господарювання, що відносяться до великого бізнесу, дотриманню процедур корпоративної етики та коплаєнсу. Останній не лише покликаний забезпечувати екстериторіальні вимоги до ведення бізнесу, а й покликаний забезпечити стабільність економічних зв’язків на міжнародному рівні, а також сталість економічного розвитку в національному вимірі та good statement конкретного суб’єкта господарювання.
Зазначене підтверджується та має цілком конкретизовані статистичні дані про порушення загально визнаних у світовій практиці норм комлаєнс, що призвели до об’єктивно покладених санкцій на суб’єктів господарювання. Ці порушення абсорбувались невідповідністю різних комплаєнс-норм як об’єктивний ризик, що впливає на весь комплекс господарсько-виробничих, організаційно-господарських та внутрішньо-господарських відносин. Усе це має бути об’єктом постійної уваги і жорсткого контролю з боку управлінської ланки як топ-менеджменту, так і відповідальних за окремі напрямки діяльності компанії.
Пропонуються зміни до чинного законодавства України стосовно комплаєнс-заходів суб’єктів господарювання.
Надається характеристика комплаєнсу та окремим аспектам комплаєнс-заходів як розповсюдженій формі внутрішнього контролю. Пропонується система «інформативно-превентивних» покажчиків для кореляційного аналізу застосування комплаєнс-контролю суб’єктів господарювання.
5
Аравіцька, M., та O. Лазарєва. "Значення комплаєнтності пацієнтів у довготривалій модифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (15 лютого 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.91-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити значення реабілітаційної комплаєнтності пацієнтів у довготриваліймодифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла в рамках програми фізичної терапії.Методи. Обстежено 288 осіб другого зрілого віку з аліментарно-екзогенним ожирінням І–ІІІ ступеня. За результатами визначення реабілітаційного комплаєнсу їх було поділено надві групи. Групу порівняння становили особи з низьким рівнем комплаєнсу, які були інфор-мовані про ризики ожиріння та принципи зменшення маси тіла. Основну групу становилиособи з високим рівнем комплаєнсу, які проходили річну програму корекції із застосуваннямзаходів для підтримки комплаєнсу, модифікації харчування, збільшення фізичної активно-сті, лімфодренажу, психокорекції. Контрольну групу становили 60 осіб з нормальною масоютіла. За допомогою анкетування визначали поширеність модифікованих факторів ризикувиникнення ожиріння у стилі життя. Після впровадження реабілітаційної програми повторновизначали їх поширеність; ефективність програми визначали за динамікою індексу маси тіла.Результати. Початкове анкетування показало значну поширеність модифікованих етіологічнихфакторів ожиріння. У пацієнтів основної групи після річного періоду спостереження за всімазапитаннями анкети визначалось значне зменшення поширеності факторів ризику ожиріння.На фоні застосування програми реабілітації із використанням заходів для утриманнякомплаєнсу на високому рівні досягнуто статистично значущого покращення індексу маситіла. Висновок. Високий рівень комплаєнсу сприяє тривалій модифікації стилю життя хворихожирінням, виконанню ними наданих рекомендацій і, як наслідок, значному зменшеннюмаси тіла. Низький рівень комплаєнсу супроводжується невиконанням рекомендацій щодомодифікації стилю життя та відсутністю зменшення маси тіла.
6
Москаленко, Н. В. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛАЄНС-КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 2 (27 лютого 2018): 106–12. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.106-112.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто теоретичні підходи до побудови системи комплаєнс-контролю як елемента внутрішнього корпоративного управління. У банківській діяльності комплаєнс є невід’ємною частиною функції внутрішнього контролю, мета якої захист інтересів інвесторів, банків та їхніх клієнтів за рахунок дотримання співробітниками положень чинного законодавства, вимог органів нагляду, а також документів, які визначають внутрішню політику та процедури. Досліджено необхідність його запровадження в діяльність банківських установ та фінансових організацій з метою убезпечення від комплаєнс-ризиків.
7
Tokar, M. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КОМПЛАЕНС ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ЦІЛЬОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ІННОВАЦІЙ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 2(56) (29 жовтня 2019): 82–89. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Зроблено аналіз впровадження у процес оновлення діяльності громадської організації функціонального комплаенсу. Подано його обґрунтування як цільового результату публічно-управлінських інновацій, що визрівають внаслідок поглиблення демократичних процесів в Україні.
Наголошено на здійсненні поступового інституційного ребрендингу громадської організації як головної мети оновлення функціонального позиціювання громадської організації, оптимізації публічно-управлінської ролі та зростання стабільної відповідальності громадян за свою колективну діяльність. Автор подає своє бачення комплексних груп ризиків потенційної діяльності громадської організації під час надання нею соціальних послуг громадянам, а також критерії управління ризиками в її діяльност
8
Аравіцька, Марія, та Олена Лазарєва. "Значення комплаєнтності пацієнтів у довготривалій модифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.64-72.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Розглянуто проблеми, пов’язані з виникненням ожиріння, та сучасні стратегії його профілактики та лікування. Мета. Визначити значення реабілітаційної комплаєнтності пацієнтів у довготривалій модифікації стилю життя у процесі корекції маси тіла в рамках програми фізичної терапії. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, анкетування, обстеження. Результати. Обстежено осіб другого зрілого віку з аліментарно-екзогенним ожирінням І–ІІІ ступеня, яких було розподілено на дві групи. За допомогою анкетування визначали поширеність модифікованих факторів ризику виникнення ожиріння у стилі життя. Після впровадження реабілітаційної програми повторно визначали їх поширеність; ефективність програми визначали за динамікою індексу маси тіла. Початкове анкетування показало значне поширення модифікованих етіологічних факторів ожиріння. У пацієнтів основної групи після річного періоду спостереження за всіма запитаннями анкети визначалося значне зменшення поширеності факторів ризику ожиріння. На фоні застосування програми реабілітації з використанням заходів для утримання комплаєнсу на високому рівні досягнуто статистично значущого покращення індексу маси тіла. Високий рівень комплаєнсу сприяє тривалій модифікації стилю життя хворих на ожиріння, виконанню ними наданих рекомендацій і, як наслідок, значному зменшенню маси тіла. Низький рівень комплаєнсу супроводжується невиконанням рекомендацій щодо модифікації стилю життя та відсутністю зменшення маси тіла.Ключові слова: фізична терапія, реабілітація, ожиріння, модифікація стилю життя.
9
Правдива, Л. "Удосконалення корпоративного управління в банках та управління комплаєнс-ризиком". Вісник Національного банку України, № 7 (185) (2011): 10–13.
Знайти повний текст джерела
10
Chmutova, I. M., O. S. Bezrodna, and D. I. Nechyporenko. "The Methodological Instrumentarium for Assessing Compliance Risks of Financial Monitoring of Banks." Business Inform 11, no. 514 (2020): 296–309. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-11-296-309.
Повний текст джерелаАнотація:
The article examines the essence and directions of identification of compliance risks of banks. The criteria for assessing compliance risks of financial monitoring of banks are purported to be: the level of development of the compliance system; experience in applying influence measures to banks by the NBU for violation of the requirements of legislation in the field of prevention and counteraction to money laundering and financing of terrorism (in the form of written warnings and fines); operational risk level and staff turnover. The defined directions of assessment include result factors (taking into account cases of risk materialization) and the factors that make the compliance function implementation process uncertain. The sequence and methodological instrumentarium for assessing compliance risks of financial monitoring of banks are presented, which provides for: formation of a database for analytical research by means of digitization of data (using coefficient approach and binary characteristics method); consolidation of the results of computation of indicators for the integral assessment of the researched phenomenon (by building up a composite indicator by means of the weighted amounts method). Based on information on the activities of individual banks, which during 2014-2020 belonged to the category of systemically important, practical approbation of the developed methodological instrumentarium was carried out. Recommendations on minimization of compliance risks of banks in the field of financial monitoring are formed, including: improvement of intrabank control systems; ensuring uninterrupted work and thorough training of staff; introduction of operational algorithms of actions to identify the reasons for their involvement in the processes of money laundering; using a risk-oriented approach to test business functions; introduction of effective monitoring systems and expansion of the list of compliance risk management instruments.
11
Chmutova, I. M., O. S. Bezrodna, and D. I. Nechyporenko. "The Methodological Instrumentarium for Assessing Compliance Risks of Financial Monitoring of Banks." Business Inform 11, no. 514 (2020): 296–309. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-11-296-309.
Повний текст джерелаАнотація:
The article examines the essence and directions of identification of compliance risks of banks. The criteria for assessing compliance risks of financial monitoring of banks are purported to be: the level of development of the compliance system; experience in applying influence measures to banks by the NBU for violation of the requirements of legislation in the field of prevention and counteraction to money laundering and financing of terrorism (in the form of written warnings and fines); operational risk level and staff turnover. The defined directions of assessment include result factors (taking into account cases of risk materialization) and the factors that make the compliance function implementation process uncertain. The sequence and methodological instrumentarium for assessing compliance risks of financial monitoring of banks are presented, which provides for: formation of a database for analytical research by means of digitization of data (using coefficient approach and binary characteristics method); consolidation of the results of computation of indicators for the integral assessment of the researched phenomenon (by building up a composite indicator by means of the weighted amounts method). Based on information on the activities of individual banks, which during 2014-2020 belonged to the category of systemically important, practical approbation of the developed methodological instrumentarium was carried out. Recommendations on minimization of compliance risks of banks in the field of financial monitoring are formed, including: improvement of intrabank control systems; ensuring uninterrupted work and thorough training of staff; introduction of operational algorithms of actions to identify the reasons for their involvement in the processes of money laundering; using a risk-oriented approach to test business functions; introduction of effective monitoring systems and expansion of the list of compliance risk management instruments.
12
Sheludko, Sergii, and Anastasiia Yehorova. "The Essence of Compliance and its Place in Banking Risk Management." Modern Economics 26, no. 1 (June 20, 2021): 173–77. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v26(2021)-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Annotation. Introduction. The versatility of modern international banking, instability of the global financial environment and dynamism of normative regulation necessitates a strong need not only to implement standards and regulations of banking, but also to follow such guidelines and monitor compliance with their principles and norms. In such conditions, the study of the essence, organizational and economic principles and features of the practical implementation of compliance in banks is a particularly important scientific task. Purpose. The aim of the paper is to study the scientific and theoretical foundations, analysis of the compliance system in conditions of internationalization of the banking business. Results. It has been determined a historical prerequisites of “compliance” and it has been offered the own definition of compliance which means a system of the actions carried out for the purpose of observance of internal rules and external requirements at the same time as a whole by the organization, its separate divisions and employees. It has been confirmed the essential value of the qualitative classification of banking risks, which is used as a result to find reserves to improve the efficiency of risk management of banking operations. The compliance system has been presented in terms of elements that affect the implementation of compliance risk. Compliance risk as a non-financial banking risk has been studied and determined that it can be both a source and a consequence of the realization of other types of risk. It has been analyzed the structure of compliance costs of banks and financial institutions of European Union in 2019. Conclusions. In order to increase effective compliance control in the international banking business, artificial intelligence technologies are used. It has been concluded that in the future banking institutions should focus on developing a strategy that will at the same time reduce costs and maintain a reliable system of compliance
13
Achkasova, S. A. "The Qualimetric Model of Assessment of the Internal System of Compliance Risks Management in the System of Accumulative Pension Provision." Business Inform 12, no. 515 (2020): 338–47. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-12-338-347.
Повний текст джерелаАнотація:
The article discusses the issues of developing a qualimetric model for assessing the internal compliance risks management system in the system of accumulative pension provision. The object of the research is the compliance risks management in the system of accumulative pension provision. One of the least developed issues is the lack of research on the assessment of the internal risk management system on the basis of a qualimetric approach. This hinders the practical aspects of introspection regarding the assessment of the quality of the internal compliance risk management system in the system of accumulative pension provision. Using the methods of analysis and synthesis, the general components for the development of a qualimetric model of quantitative assessment of the internal system of compliance risk management in the system of accumulative pension provision are defined. A qualimetric approach was used during the research. Thus, the article, using the factor-criterion modeling (qualimetric approach), develops a qualimetric model of quantitative evaluation of the internal system of compliance risk management in the system of accumulative pension provision. The proposed qualimetric model has a number of features, including organizational and informational, methodological and process components of compliance risk management in the system of accumulative pension provision. This provides such an advantage as the possibility of introspection and internal control of the formed internal system of compliance risk management in the system of accumulative pension provision. Also, the developed model allows the application of a qualimetric approach to solving the scientific task of assessing the internal system of compliance risk management in the system of accumulative pension provision, which will provide a multi-criteral approach to the management of these risks.
14
Naumenko, Galyna. "Модель спільного прийняття рішення в медичній практиці". Psychosomatic Medicine and General Practice 3, № 4 (16 лютого 2019): e0304173. http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v3i4.173.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогоднішній день питання пацієнторієнтованного надання медичних послуг стоїть особливо гостро. Та мова йде не просто про хороші манери лікарів: ввічлива посмішка, привітання, звертання до пацієнта з повагою, скільки про медичні результати завдяки вираженим професійним компетенціям.
Якість комунікації в медичній сфері відіграє величезну роль в наданні кваліфікованної медичної допомоги, за рахунок того, що сприяє:
більш ефективному інтерв'ю або збору інформації (точність, продуктивність, підтримка для пацієнта);
підвищенню задоволеності і пацієнта, і фахівця;
поліпшенню стану здоров'я пацієнта, прихильності до призначеної терапії (комплаєнс).
Таким чином, для того щоб біомедичні технології були безпечними та результативними, їх варто застосовувати на базі ефективної комунікації та відношення. Одним із ефективних методів взаємодії лікар-пацієнт є метод спільного прийняття рішення (СПР). Це процес, в якому пацієнти заохочуються брати участь у виборі відповідних методів лікування або варіантів самоуправління своїм станом. Модель має три етапи: впровадження вибору; опису варіантів; надання допомоги пацієнтам у вивченні переваг та прийнятті рішень.
Спільне прийняття рішень є доцільним, коли існує більше одного можливого курсу дій, і жоден варіант очевидно не найкращий для всіх. У цих випадках доведено, що формування відношення пацієнта до можливих переваг та ризиків лікування хвороби має бути ключовим фактором у прийнятті рішення.
Коли існує спільна думка, лікарі можуть краще використовувати мотиваційні підходи для сприяння зміни поведінки, подолання клінічної інерції та сприяння саморегуляції та селф-менеджменту (самоуправління) пацієнтами всього процесу лікування та реабілітації.
15
Shved, M. I., L. V. Tsuglevych та L. V. Levytska. "СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ)". Вісник наукових досліджень, № 4 (29 жовтня 2018): 6–12. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9466.
Повний текст джерелаАнотація:
Гострий інфаркт міокарда (ІМ) на сьогодні залишається однією з головних причин смертності та інвалідизації. Упровадження ефективних кардіореабілітаційних програм для пацієнтів, які перенесли гострі форми ішемічної хвороби серця (ІХС), є важливим засобом поліпшення якості та тривалості життя. У більшості рекомендацій кардіореабілітація має І клас А рівень доказовості. План реабілітації повинен бути індивідуальним і базуватися на попередньо проведеній стратифікації ризику, визначенні рівня функціональної здатності й конкретних потребах хворого. На сьогодні, крім традиційної моделі кардіореабілітації, що включає 4 етапи, запропоновано альтернативні моделі з використанням персоніфікованої телемедицини, сфокусованої на індивідуальному профілі факторів ризику, а також спільнотних та домашніх програмах, які враховують можливість вибору для пацієнтів відповідно до їхніх потреб.
Мета дослідження – підвищити ефективність реабілітації хворих на гострий інфаркт міокарда, яким проведено перкутанну балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії з приводу гострого коронарного синдрому шляхом упровадження індивідуалізованої адаптованої програми кардіореабілітації на ранньому амбулаторному етапі.
Метаріали і методи. Обстежено 92 хворих на інфаркт міокарда, 58 з яких у ранньому післяінфарктному періоді проведено курс оригінальної індивідуалізованої адаптованої програми кардіореабілітації протягом 3-х місяців, і 34 пацієнтам контрольної групи, яких зіставили за віком, статтю та клінічними проявами інфаркту міокарда, проведено стандартну програму реабілітації. Оцінку ефективності обох програм кардіореабілітації виконували шляхом зіставлення редукції клінічних проявів інфаркту міокарда, відновлення параметрів систоло-діастолічної функції серця, ступеня толерантності до фізичних навантажень та оцінки якості життя пацієнтів.
Результати досліджень та їх обговорення. Використання індивідуально адаптованої програми реабілітації в післяінфарктному періоді у хворих із ГКС, яку ми запропонували, і провели перкутанну балонну ангіопластику та стентування коронарної артерії, сприяє більш швидкій та ефективнішій ліквідації клінічних проявів серцевої недостатності та порушень систоло-діастолічної функції лівого шлуночка. Одночасно у цих пацієнтів суттєво підвищується толерантність до фізичних навантажень, що супроводжувалось поліпшенням самопочуття і комплаєнсу до лікувальних рекомендацій та свідчило про підвищення якості життя.
Висновки. Застосування оригінальної індивідуально адаптованої програми кардіореабілітації на ранньому амбулаторному етапі дозволяє знизити ознаки систоло-діастолічної дисфункції серця і суттєво підвищити толерантність пацієнтів до фізичних навантажень, що підвищує якість їх життя.
16
Tkachenko, V. I., B. M. Mankovskyi та M. M. Dolzhenko. "Аналіз медичного стану пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та його впливу на розвиток ускладнень". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 8.64 (22 січня 2014): 18–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77857.
Повний текст джерелаАнотація:
Оцінка якості діабетологічної допомоги в умовах впровадження нового клінічного протоколу є актуальною проблемою. Мета дослідження — оцінити медичний стан пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу за вказаними в уніфікованому клінічному протоколі показниками для щорічного моніторингу в динаміці (2012–2013 рр.), а також провести додаткове комплексне обстеження пацієнтів (2014 р.) для визначення впливу їх стану на розвиток мікро- та макросудинних ускладнень (як додаткового індикатора якості медичної допомоги).Матеріали та методи. Обстежено 92 хворих на цукровий діабет 2-го типу віком 58,90 ± 1,17 року (55 жінок і 37 чоловіків; тривалість діабету — 6,2 ± 2,1 року), в яких із метою оцінки стану аналізувались медичні дані амбулаторних карток. Проведено опитування пацієнтів щодо наявності факторів ризику ускладнень, дотримання рекомендацій і прихильності до лікування та клініко-лабораторне і інструментальне обстеження (артеріальний тиск, індекс маси тіла, частота серцевих скорочень, HbA1c, ліпідограма, С-реактивний білок, сечова кислота, співвідношення альбумін/креатинін сечі, оцінка оксиду вуглецю у видиху, показники ехокардіографії та допплерографії сонних артерій). Для порівняння за тими ж показниками були обстежені 30 відносно здорових осіб без цукрового діабету відповідного віку — 49,43 ± 5,60 року (18 жінок і 12 чоловіків). Статистичний аналіз — за допомогою Excel 2007, SPSS. Результати. Рекомендований уніфікованим клінічним протоколом щорічний моніторинг показників і проведення профілактичних заходів пацієнтам із цукровим діабетом 2-го типу Київської області протягом 2012–2013 рр. здійснювався не в повному обсязі як на первинному, так і на вторинному рівнях. Проводився моніторинг не всіх рекомендованих показників і не всім хворим, до того ж профілактичні заходи з корекції стану пацієнтів проводилися не в повному обсязі, та в результаті не всі пацієнти досягали цільових рівнів показників. Комплексне обстеження пацієнтів у 2014 р. із метою дослідження їх медичного стану показало наявність недіагностованих мікро- та макросудинних діабетичних ускладнень, великої кількості факторів ризику їх розвитку та прогресування, недостатній рівень профілактичних заходів, низький комплайєнс пацієнтів до їх застосування.Висновки. Ситуація може бути покращена шляхом забезпечення надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет за мультидисциплінарним принципом у структуризованій команді, координатором якої повинен виступати лікар первинної медичної допомоги, який працює в тісній співпраці зі спеціалістами та повинен забезпечити якісну профілактичну допомогу та навчання пацієнтів самоконтролю. З метою оптимізації якості медичної допомоги хворим на цукровий діабет 2-го типу нами розроблено і впроваджено в закладах первинної медичної допомоги Київської області форму моніторингу якості діабетологічної допомоги пацієнтам.
17
Ковалишин, О. Р. "Корпоративний комплаєнс: правове запозичення через практики суб’єктів господарювання". Актуальні проблеми держави і права, № 83 (6 лютого 2020). http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i83.120.
Повний текст джерелаАнотація:
Дотримання вимог корпоративного комплаєнсу (corporate compliance) на сьогодні є однією із мі-німальних вимог для позиціонування компанії як такої, яка намагається відповідати міжнародним стандартам ведення господарської діяльності. Фактично можна вести мову про те, що корпоративний комплаєнс є одним із принципів корпоративного управління. Автор зазначає, що корпоративний комплаєнс – це діяльність, пов’язана з контролем за дотриман-ням посадовими особами та працівниками вимог законодавства та локальних актів нормативного та ненормативного характеру в господарських товариствах. Корпоративний комплаєнс полягає у дотриманні певних стандартів і практик та у відповідності. Під відповідністю мається на увазі частина системи управління/контролю в організації, пов’язана з ризиками невідповідності, недотримання вимог законодавства, нормативних документів, правил і стандартів наглядових органів, галузевих асоціацій та саморегулюючих організацій, кодексів пове-дінки тощо. Такі ризики невідповідності в кінцевому підсумку можуть виявлятися у формі застосу-вання юридичних санкцій або санкцій регулюючих органів, фінансових або репутаційних втрат.У статті аргументується, що поняття корпоративного комплаєнсу неодмінно пов’язане з поняттям Corporate liability, яке не слід сплутувати з корпоративною соціальною відповідальністю (Corporate social responsibility). У статті акцентується увага на тому, що запозичення практик корпоративного комплаєнсу не набуло ще широкої популярності серед суб’єктів господарювання, що зумовлено рядом факторів: 1) новизною явища корпоративного комплаєнсу для бізнес-середовища не тільки України, але й в за-гальносвітовому масштабі; 2) особливостями ділової культури – іноді власникам суб’єкта господа-рювання – простіше ліквідувати підприємство, репутація якого зазнала шкоди через протиправні дії менеджменту, ніж дбати систематично про дотримання посадовими особами корпоративного комп-лаєнсу; 3) відсутністю кримінальної відповідальності юридичних осіб за законодавством України, оскільки на нормативному рівні закріплені лише заходи кримінально-правового характеру.
18
Vlasova, Olena. "COMPLIANCE-RISKS IN THE INTERNAL AUDIT SYSTEM IN THE PUBLIC SECTOR." Market Infrastructure, no. 51 (2021). http://dx.doi.org/10.32843/infrastruct51-48.
Повний текст джерела
19
Akymenko, Natalia, and Serhii Maidaniuk. "AUDIT OF BUDGETARY INSTITUTIONS ON THE BASIS OF COMPLAINS RISKS." Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Economy and Management 70, no. 3 (2020). http://dx.doi.org/10.32838/2523-4803/70-3-55.
Повний текст джерела
20
Hrebenyk, M. V., та I. V. Levchyk. "ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ДОВГОТРИВАЛОЇ ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (17 липня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.1.9233.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: оцінити прихильність до довготривалого лікування хворих після інфаркту міокарда (ІМ) залежно від реваскуляризації.Матеріали і методи. Обстежено 152 хворих із інфарктом міокарда, яких поділено на групи: 1а – прихильні (за анкетуванням Morisky-Green), із перкутанним коронарним втручанням (ПКВ) (n=47), 1б – прихильні, без ПКВ (n=30); 2а – не прихильні, із ПКВ (n=25), 2б – не прихильні, без ПКВ (n=50). Оцінювали зміни клініко-лабораторних та ехокардіографічних значень.Результати. У всіх хворих не зменшувався індекс маси тіла, а 2/3 курять і досі. Серед осіб 1а групи, на відміну від решти груп, знижувались частота серцевих скорочень (ЧСС), систолічний та діастолічний артеріальний тиск (САТ та ДАТ), глюкоза та холестерол, і через 24 місяці зміни утримувались. Також у них достовірно змінювалась геометрія серця.Висновки. Після ІМ зберігається частковий комплаєнс. У цих пацієнтів встановлено дуже низьку прихильність до немедикаментозних методів вторинної профілактики та заходів із корекції факторів ризику і модифікації стилю життя, що зумовлює необхідність оптимізації організаційно-профілактичних заходів на амбулаторному етапі.
21
Bakaliar, Dmytro. "ORGANIZATION OF COMPLIANCE CONTROL IN THE MANAGEMENT OF TAX RISKS TO ENSURE THE ECONOMIC SECURITY OF THE ENTERPRISE." International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences", no. 2(58) (2018). http://dx.doi.org/10.25313/2520-2294-2022-2-7897.
Повний текст джерелаАнотація:
In crisis situations and globalization of economic processes, the largest organizations, in order to effectively manage and solve problems, implement more sophisticated control models that combine internal control and risk management subsystem - compliance control, which develops procedures and relevant paperwork governing such complex management and control processes. The article considers issues related to the definition of compliance control, its role in the subsystem of tax risk management and analysis of tax costs, goals and objectives in the enterprise management system, as well as ensuring economic security. The classification of principles of compliance control is offered, which includes: special status, efficiency of interpretation, data integration, unification, informativeness, efficiency. It is determined that compliance control should be understood as a set of different types of control, logically embedded in the business processes of the economic entity with the definition of responsible employees, computerization, regulatory and organizational and analytical documentation formed to regulate the activities of employees. their compliance with external and internal requirements of regulations. The solution to the problem of forming the competencies of the compliance controller is currently archival, because from the standpoint of the risks of the economic entity increases the personal risks of the specialist responsible for their monitoring and management. Characteristic features inherent in internal control and compliance control are identified. The author proposed the concept of building a model of compliance control in the organization, which is based on a single accounting and tax information system that allows you to consider business processes in all aspects and minimize tax risks, which is a key aspect of modern business management.
22
Geryak, S. M., I. Ye Humenna та M. I. Shved. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕСТАЦІЇ У ЖІНОК ІЗ ГІПЕРТЕНЗИВНИМИ РОЗЛАДАМИ (РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ)". Вісник наукових досліджень, № 2 (17 серпня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7742.
Повний текст джерелаАнотація:
Недостатня ефективність існуючих методів лікування гіпертензивних станів під час вагітності обґрунтовує доцільність пошуку нових антигіпертензивних засобів та методик їх застосування у вагітних, що дозволить попередити розвиток прееклампсії та еклампсії у значної кількості випадків, і, таким чином, знизити частоту розвитку ускладнень вагітності та перинатальних втрат.Мета дослідження – виявити фактори, що впливають на розвиток прееклампсії у вагітних з різними видами гіпертензивних розладів.Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз і багатопланову розробку 564 карт спостереження за вагітними та жінками з гіпертензивними розладами.Результати досліджень та їх обговорення. Хронічну артеріальну гіпертензію під час вагітності слід розглядати як один із факторів ризику виникнення прееклампсії та поєднаного гестозу, а низьку ефективність антигіпертензивної терапії або відсутність комплаєнсу можна вважати передвісником розвитку цих ускладнень. Наявність нелікованої хронічної артеріальної гіпертензії провокує маніфестацію прееклампсії та поєднаного гестозу у вагітних на 2–3 тижні раніше, ніж у жінок без артеріальної гіпертензії або при її адекватній терапії.Висновки. Наявність некорегованої хронічної артеріальної гіпертензії у вагітних суттєво підвищує частоту розвитку в них пізніх гестозів і значно погіршує прогноз виношування вагітності. Застосування адекватної антигіпертензивної терапії вазодилатуючими бета-адреноблокаторами сприяє достовірному зниженню частоти розвитку прееклампсії та тяжкості її перебігу.
23
Hrebenyk, M. V., O. I. Levchyk, O. I. Kotsyba, V. R. Mykulyak, L. Yu Bydovanets та V. A. Dudarenko. "ПРИХИЛЬНІСТЬ ЖІНОК ДО ДОВГОТРИВАЛОЇ ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА". Вісник наукових досліджень, № 1 (28 квітня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8769.
Повний текст джерелаАнотація:
Інфаркт міокарда (ІМ) є причиною високої смертності, інвалідизації та значних фінансових витрат в усіх країнах світу. В Україні щорічно реєструють до 50 тис. випадків ІМ, 50 % із цих пацієнтів помирають упродовж наступних 5 років. Тому оптимізація заходів вторинної профілактики (модифікація стилю життя, прихильність до подальшої медикаментозної терапії) має ключове значення у виживаності цих пацієнтів. Однак комплаєнсу при будь-яких захворюваннях вдається досягнути лише у 20–57 % випадків, і за даними літератури, стать має вплив на його рівень.Мета дослідження – багатофакторна оцінка прихильності жінок до лікування у післяінфарктний період.Матеріали і методи. Обстежено 408 жінок із гострим коронарним синдромом віком від 46 до 94 років (середній вік (71,30±0,44) року). Динаміку досліджуваних показників через 6; 12; 24 місяці вдалось простежити у 52 пацієнток. Відповідно до анкети Morisky–Green (D. E. Morisky, L. W. Green, 1986), виділено дві групи: перша (І) – прихильні 27 осіб – середній вік (65,26±0,44) року та друга (ІІ) – неприхильні 25 осіб – середній вік (68,52±1,88) року. Далі проведено аналіз та оцінку клініко-лабораторних та інструментальних показників.Результати досліджень та їх обговорення. В усіх жінок виявлено супутню патологію у поєднанні з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу, надмірну масу тіла. Жінок першої групи швидше госпіталізували в стаціонар (через (15,37±4,9) год), ніж другої групи (через (6,45±18,9) год) з більшою часткою реваскуляризації – 28,8 % проти 5,7 %; більшою масою некрозу міокарда; вищими вихідними показниками систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) артеріального тиску – (160±6,06) і (95,6±2,66) проти (153±6,11) і (89,4±2,37) мм рт. ст. та нижчим рівнем загального холестерину – (5,59±2,99) проти (6,46±2,77) ммоль/л. У динаміці в цій групі виявлялось достовірне зниження частота серцевих скорочень (ЧСС), СА Т та ДАТ та загального рівня холестерину та наближення показників ехокардіоскопії до притаманних для нормальної геометрії міокарда.Висновки. У жінок спостерігається недостатній рівень прихильності до наступної вторинної профілактики на амбулаторному етапі лікування і у більшості з них зберігається лише часткова прихильність, особливо через рік після перенесеного ІМ. Встановлено дуже низьку прихильність до немедикаментозних методів вторинної профілактики та заходів з корекції факторів ризику і модифікації стилю життя. Отримані результати ще раз вказують на необхідність оптимізації організаційно-профілактичних заходів на амбулаторному етапі. Можлива стратегія переходу в роботі з пацієнтами від “комплаєнсу до конкордансу” дозволить покращити вторинну профілактику інфаркту міокарда.