Статті в журналах: "Компетенції студента"

1

Ясногурська, Людмила Михайлівна. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИМ МОВАМ". Інноватика у вихованні 1, № 11 (30 травня 2020): 175–80. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i11.208.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Дана стаття присвячена способам реалізації компетентнісного підходу при викладанні іноземної мови у вищому навчальному закладі. Розглядається перелік загальнокультурних і професійних компетенцій, якими повинен володіти студент ВНЗ. Важливість формування у студентів міжкультурної компетенції в навчанні іноземним мовам продиктована радикальними змінами, що відбуваються в українському суспільстві як результат інтеграції нашої країни до світового освітнього, інформаційного, економічного простору, що в свою чергу спонукає людину вміти співіснувати у цьому просторі, тобто бути здатною і готовою будувати конструктивний діалог з усіма суб’єктами цього простору. Орієнтація навчально-виховного процесу в системі мовної освіти має здійснюватися на основі послідовного формування міжкультурної компетенції стосовно вирішення конкретних всеохоплюючих завдань в процесі навчання англійської мови. Автор стверджує, що міжкультурна компетенція не є тотожною комунікативній компетенції носія мови, а являє собою таку здатність, яка дозволяє особистості вийти за межі власної культури і набути якості медіатора культур, втрачаючи власну особисту культурну ідентичність. Наголошується, що комунікативна компетентність студента, який навчається іншомовному спілкуванню – це здатність до повноцінного мовного спілкування в усіх сферах людської діяльності з дотриманням соціальних норм мовної поведінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

УШАКОВА, Наталія, та Ольга АРТЬОМОВА. "АУДІЮВАННЯ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ НАВЧАННЯ НЕРІДНОЇ МОВИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 395–404. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-395-404.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ У статті на основі аналізу наукової літератури визначено діяльнісні та психологічні компоненти процесу аудіювання, які обумовлюють успішність навчання нерідної мови іноземних студентів. Актуальність наукових пошуків підвищення результативності навчання іноземців обумовлюється чисельними труднощами лінгвістичного та екстралінгвістичного характеру, з якими стикається студент-початківець під час включення в нове освітнє середовище. Формування комунікативної компетенції аудіювання до рівня адекватного сприйняття та розуміння навчальної лекції є однією з нагальних потреб та умов успішності професійної підготовки іноземців. У статті розглядаються особливості функціонування процесів, за допомогою яких забезпечується успішність усного сприйняття інформації, та труднощі, що викликаються недостатнім рівнем сформованості цих механізмів для сприйняття повідомлення нерідною мовою. Авторами обґрунтовується виникнення найбільшої у порівнянні з іншими видами мовленнєвої діяльності психічної напруги та активної розумової діяльності студента під час аудіювання. На думку авторів, виокремлення складових процесу сприйняття усного повідомлення визначає вибір ефективної системи завдань та вправ для усунення невідповідності розвитку механізмів аудіювання та формування необхідних навичок та вмінь, враховуючи індивідуальні особливості та потреби студентів-іноземців. Автори також приходять до висновку, що побудова мовної підготовки повинна враховувати минулий особистий досвід мовних мігрантів та особистісні вподобання, які вони застосовують для набуття комунікативних компетенцій зокрема в аудіюванні. Зазначено, що завданням викладача є організація та управління навчальною діяльністю студента, орієнтація його діяльності на досягнення бажаного результату під час вирішення студентом спеціально організованих навчальних завдань різного ступеню складності, метою яких є засвоєння студентом предметних знань, практичних умінь, навичок, розвиток його особистості в цій діяльності та спілкуванні з іншими людьми. У статті наголошується, що послідовне формування аудитивних навичок та вмінь у відповідності до основ особистісно-діяльнісного підходу побудови процесу мовної підготовки є одним з ефективних способів досягнення необхідного рівня комунікативної компетенції в області аудіювання. Ключові слова: іноземні студенти, мовна підготовка, мовленнєва діяльність, аудіювання, аудитивні вміння, особистісно-діяльнісний підхід.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

СЛУЦЬКИЙ, ЯРОСЛАВ. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЯК ЕЛЕМЕНТ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ІНОЗЕМНОГО СТУДЕНТА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 282–91. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-282-291.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано безпосередній вплив соціального оточення на розвиток внутрішніх навичок особистості, які сприяють її формуванню як професійного елемента сучасного ринку праці. Крім того, розглянута природа особистості, що криється в комплексі певних рис іноземного студента, що використовуються при взаємодії з навколишнім середовищем, та наявності навичок міжособистісної діяльності, яка спрямована на виконання комунікативного процесу з оточуючими особистостями. У зв’язку з тим, що іноземний студент при взаємодії з оточенням перебуває під впливом культурного шоку, необхідно застосування певних підходів, які сприятимуть більш ефективній соціалізації та інтеграції до нового академічного та соціокультурного середовища. Одним з основних підходів є компетентнісний, що дозволяє сформувати такі особистісні навички, які б сприяли можливості проведення найбільш якісно вибудуваної міжособистісної та міжкультурної взаємодії. Розглянуто погляди вчених щодо терміна “компетентнісний підхід”, що дозволило прийти до власного визначення поняття як можливості індивіда використовувати набуті компетенції в практичній площині для вирішення тих чи інших проблем та питань адаптаційного характеру. Виявлено, що компетентнісний підхід надає можливість його використання не тільки в рамках освітнього процесу в університеті або коледжі (що стосується розвитку певного набору компетенцій, як в теоретичному, так і в практичному плані, а також виконання діяльності аналітичного характеру з виявлення ймовірних помилок у підготовчих програмах та подальшому їх усуненню), а й по завершенню освітнього процесу, при відборі кандидатів на певні посади. Досліджено відмінності між поняттями “компетенція” та “компетентність”, що дозволило прийти до висновку, що компетенції є елементами, які надають допомогу при проведенні діяльності певного типу, крім того, кількість таких сформованих елементів може відрізнятися від направленості та складності ймовірної діяльності. У свою чергу, компетентність представлена у якості спроможності особистості проводити управління компетенціями у процесі проведення академічної або соціокультурної діяльності. Ключові слова: компетенція, компетентність, особистість, компетентнісний підхід, освітній (академічний) процес, соціокультурна діяльність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Пугач, Сергій. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 326–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.708.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню методологічних підходів і принципів формування правової компетенції майбутніх фахівців економічного профілю. В умовах турбулентності економіки важливого значення набуває розвиток правової компетенції майбутніх фахівців економічного профілю, адже завжди існує ймовірність будь-яких матеріальних втрат, що можуть згодом негативно позначитися на фінансовій стійкості та ліквідності підприємства. Проведений аналіз наукових досліджень показує, що в процесі підготовки фахівців економічного профілю при формування правової компетенції студентів спостерігається певна невизначеність, в результаті чого традиційні підходи щодо викладання дисциплін правознавчого циклу є недостатньо результативними. Доведено, що для розвитку правової компетенції майбутніх економістів в процесі фахової підготовки має застосовуватись системний підхід, який передбачає: застосування комплексного підходу до формування правової компетенції майбутніх економістів; надання переваги практичній складовій в процесі розвитку правової компетенції майбутніх економістів, що передбачає обов’язкову апробацію здобутих знань на практиці; забезпечення усього комплексу визначених педагогічних умов, які потрібні для досягнення максимально можливого розвитку правової компетенції у кожного студента; забезпечення реалізації структурно-функціональних зв’язків між окремими компонентами запропонованої моделі розвитку правової компетенції; формування позитивних міжособистісних взаємин на основі загальнолюдських етичних принципів та професійної етики; формування атмосфери довіри, співпраці, комунікабельності, обміну досвідом тощо. Подальші дослідження стосуватимуться формування комплексу педагогічних умов, які потрібні для досягнення максимально можливого розвитку правової компетенції у кожного студента.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Варнавська, І. В. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 11 (28 січня 2022): 67–75. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто один із ефективних методів формування професійної компетенції у студентів закладів вищої освіти, а саме інтерактивні технології. Проаналізовано переваги інтерактивних методів навчання для професійної підготовки студентів у галузі економічних дисциплін; визначено такі пріоритети: студенти засвоюють новий матеріал як активні учасники процесу навчання; майбутні фахівці здобувають навички володіння сучасними технологіями оброблення інформації; виробляється вміння самостійно вивчати й аналізувати законодавчі та нормативні документи, відстежувати внесені до них зміни, а також оперативність та актуальність отриманої інформації. Професійні компетенції передбачають певні знання і вміння студента в конкретній галузі, які спрямовані на подальший професійний розвиток майбутнього спеціаліста, а також уміння приймати правильні рішення, виходячи із ситуації. Інтерактивні технології є низкою педагогічних методик, що забезпечують необхідний освітній ефект за допомогою включення студентів у спільну з педагогом діяльність за заданими правилами та умовами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Адамович, А. Є. "Роль лексикографічної компетенції у розвиткові мовної культури студента". Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету. Економічні науки, № 2 (22), т. 2 (2013): 17–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Пугач, Сергій. "ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 307–23. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.275.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу результатів педагогічного експерименту з реалізації педагогічних умов для формування правової компетенції майбутніх економістів на етапі підготовки бакалаврів в системі неперервної освіти. Адже, фахівці-економісти повинні володіти не тільки певним набором загальнокультурних і професійних знань, умінь і компетенцій, зокрема правових, але й розвивати їх протягом усього життя самостійно та в закладах підвищення кваліфікації.Результати проведеного педагогічного експерименту в реальних умовах навчального процесу щодо формування правової компетентності майбутніх економістів на етапі їхнього навчання в бакалавраті засвідчили суттєве підвищення їхніх правових знань та рівня сформованості правової компетентності в цілому. Ефективність педагогічного експерименту була досягнута завдяки мотивації майбутніх економістів щодо вивчення правових дисциплін як необхідної умови професійного вдосконалення, впровадженню у навчально-виховний процес інноваційних та інформаційних технологій, міждисциплінарної інтеграції й оновлених програм фахових дисциплін. У розробленому навчально-методичному забезпеченні для формування правової компетентності майбутніх економістів в умовах неперервної освіти було враховано вимоги щодо фахової підготовки в умовах компетентнісного підходу.Для кількісної оцінки та аналізу результатів проведеного педагогічного експерименту використовувалися методи математичної статистики, які дозволили оцінити ступінь достовірності зроблених висновків. Відповідно, було встановлено, що традиційні підходи щодо викладання дисциплін правознавчого циклу для майбутніх фахівців-економістів є недостатньо результативними, ефективність реалізації запропонованих педагогічних умов у економічному та технічному університетах не є випадковим явищем, а в процесі підготовки фахівців в класичному університеті при формування правової компетенції студентів спостерігається певна невизначеність.Отже, подальші дослідження повинні стосуватися посилення фахової мотивації та подальшого вдосконалення комплексу педагогічних умов, які потрібні для досягнення максимально можливого розвитку правової компетенції в кожного студента.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

НІКОЛАЄВА, І. А., О. В. КУЗЬМИЧ та С. П. ДЕНИСОВА. "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Компетентність як складник фахової підготовки майбутніх вчителів іноземної мови полягає у формуванні про- фесійних теоретичних і практичних навичок і вмінь, мотивів діяльності, особистісних якостей, наявності досвіду професійної діяльності, умінні творчо мислити, в розвитку творчого потенціалу, ціннісних орієнтацій, які дозво- ляють самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Школярі і студенти повинні не тільки оволодівати словесним кодом певної іноземної мови, але й уміти використовувати на практиці і створювати на певному рівні в своїй свідомості «картину світу», притаманну носію цієї мови. Виходячи з сучасних вимог до мовної освіти, з’являється важливе завдання – підготовка вчителя іноземної мови, яка повинна мати виражений культурологічний характер і бути спрямованою на формування здібностей адаптивної поведінки в спілкуванні з носіями культури країни, мова якої вивчається, а також формування на основі знання мови ментальності, стилю поведінки, традицій і звичаїв народу. У статті розглядаються компоненти професійної компетенції майбутнього вчителя іноземної мови в країнах Ради Європи. Особлива увага приділяється аналізу технологій професійно орієнтованого навчання у підготовці вчителів іноземної мови, формування методологічної та соціально-культурної компетенції, а також процесу само- навчання іноземними мовами. Авторами доведено, що основними умовами формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи є: зміщення акценту в навчанні з традиційного теоретичного вивчення навчаль- них дисциплін до більш практичного застосування отриманої інформації, від парадигми «я знаю» до парадигми «я вмію»; підготовка фахівців, що володіють компетенцією самонавчання; запозичення європейського досвіду використання електронного професійного портфоліо як ефективного інструменту самоконтролю студента та його безперервного професійного й особистісного розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Gladoshchuk, Olexandr. "Аналіз готовності учасників освітнього процесу до формування фізкультурно-оздоровчої компетентності в період дистанційного навчання". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 12–18. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-12-18.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито одну з актуальних проблем підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців техніч- них галузей виробництва, зокрема формування в студентів вищих технічних закладів освіти не лише профе- сійної компетентності, а й фізкультурно-оздоровчої компетентності. Актуальність дослідження зумовлена протиріччям між переходом закладів вищої технічної освіти в режим дистанційного навчання та готовністю учасників освітнього процесу до нових умов. Мета дослідження – визначення готовності учасників освітнього процесу вищого технічного навчального закладу до формування фізкультурно-оздоровчої компетентності в умовах дистанційного навчання. Матеріал і методи дослідження. У ході дослідження використано такі методи: психолого-педагогічне спостереження; анкетування; методи психологічної діагностики; фізіологічні методи; методи рухових тестів. Учасники дослідження. У дослідженні брали участь студенти І та ІІ курсів Дніпровського державного технічного університету (59 чоловік). Результати дослідження. Для вирішення питання формування фізкультурно-оздоровчої компетенції студентів запропоновано впровадження педагогіч- них умов. Реалізація педагогічних умов, які тісно пов’язані з професійно-прикладною фізичною підготовкою, виконувалася за два етапи. Під час реалізації педагогічних умов виховувалися та вдосконалювалися психічні й вольові якості, студенти отримували необхідні знання та навички, формувалися різнобічні професійно важливі сенсорні, розумові, рухові й вольові навички, які повинні забезпечувати високий рівень функціонування та надійності всіх головних органів, систем, психічних процесів організму людини. Обґрунтовано й експеримен- тально перевірено педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування фізкультурно-оздоровчої компетентності, ведення здорового способу життя сучасними студентами та орієнтують молодь на якісно активне, позитивно заряджене (здоров’язберігальне) середовище у вищому технічному навчальному закладі. Висновки. Проведене дослідження свідчить, що досягнення позитивного результату з формування професійної фізкультурно-оздоровчої компетентності студентської молоді відбувається за умов, що у вищому технічному навчальному закладі працює збудована схема орієнтування студента на формування індивідуальної й професійної культури (стратегія орієнтування).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Грицук, Юрій Валерійович, та Оксана Вікторівна Грицук. "Дистанційна освіта як компонент мультимедійного освітнього середовища внз". New computer technology 11 (22 листопада 2013): 93–95. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.161.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним з основних елементів сучасної освіти можна вважати мультимедійне освітнє середовище (МОС), в якому здійснюється взаємодія викладача й студента за допомогою засобів мультимедіа [1]. Використання мультимедіа як особливого класу програмного й апаратного забезпечення, глобальної мережі Internet та дистанційних навчальних курсів дозволяє активізувати пізнавальну діяльність студентів, реалізувати творчі здібності, адаптувати процес навчання до їхніх індивідуальних особливостей. Вони дозволяють використовувати інформаційно-пошукові системи, освітні портали, бібліотечні каталоги та файл-сервери, що піднімає дистанційну освіту на більш якісний рівень. Концепцію саморозвитку студентів [2] в умовах МОС можливо сформулювати наступним чином: саморозвиток є можливим в умовах інформатизації освіти та оптимізації методів освіти, активного використання технологій відкритої освіти. Така концепція містить декілька стратегічних напрямків (рис. 1), які в сумі дають можливість підготувати студентів, що здатні орієнтуватись та саморозвиватись в умовах МОС.У цілому, МОС може бути представленим за допомогою основних характеристик мислення, на які воно впливає (рис. 2). Оскільки використання мультимедіа у дистанційній освіті дає можливість студентам усвідомлювати й рефлектувати мисленнєвий процес, такий підхід дозволяє переглянути уявлення про їхні психічні функції (мислення, уяву, увагу, пам’ять та ін.).Засоби мультимедиа у контексті МОС дозволяють диференціювати рівень складності навчальних завдань, обрати оптимальний темп навчання, підвищити оперативність виконання завдань.Одним з засобів формування МОС є дистанційна освіта, що на сьогоднішній день переживає бурний розвиток в Україні [3]. Вона виокремлюється серед інших форм навчання,оскільки її характерною рисою виступає опосередкована взаємодія викладача та студента у інформаційному навчальному середовищі.Дистанційна освіти має певні організаційно-методичні принципи, серед яких виділяються модульність побудови навчального матеріалу, гнучкість та оперативність оновлення інформації, орієнтація навчального матеріалу на особистість студента, врахування його здібностей та мотивації. Разом з цим з боку викладача необхідно чітко планувати власну професійну діяльність, створювати сприятливе інформаційно-комунікативне середовище, обирати ефективні методи впливу на особистість студентів, враховувати особливості їхньої емоційної сфери, надавати їм зворотній зв’язок.Основним середовищем дистанційної освіти є мультимедійна система, заснована на застосуванні інформаційно-комунікативних технологій. Сучасні мультимедійні системи спроможні покращити якість навчання, полегшити керування навчально-виховним процесом, поширити використання інтегрованих міждисциплінарних навчальних програм, створити мотивацію самоосвіти й саморозвитку особистості студентів.Дистанційна освіта має евристичний характер, тобто студент самостійно шукає і засвоює знання, способи освітньої діяльності. Однак він не тільки отримує знання, але й планує власну освітню діяльність, складає план власних занять, висуває стратегічні цілі, розвивається як особистість. Дистанційна форма освіти прискорює процес екстеріоризації навчального матеріалу, його матеріалізації у вигляді таблиць, схем, малюнків, анімації, розвиває можливості одночасного розгляду декількох варіантів перетворення об’єкту [4; 5].Таким чином, дистанційна освіта як невід’ємний елемент мультимедійного освітнього середовища ВНЗ є перспективним дидактичним засобом, який за певними умовами дає можливість підвищити ефективність навчального процесу за умови врахування індивідуальних особливостей студентів, їх рівня компетенції та мотивації, відповідності освітніх потреб та мети навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Шаргун Т. О. та Поцелуйко А. Б. "ЗНАЧЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ЛІНГВОГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ПІДГОТОВЦІ ІНЖЕНЕРІВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 242–50. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.282.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена одній з актуальних тем підготовки майбутніх інженерів залізничного транспорту – вивченню лінгвогуманітарних дисциплін, набуттю професійно спрямованої іншомовної компетентності. Розкривається сутність таких понять, як: стратегія навчання іноземних мов, комунікативна компетентність, особистісно орієнтований (особистісно розвиваючий) підхід в освіті, який передбачає навчально-професійний процес, де суб'єкту надається можливість реалізувати себе як особистість. Основна увага зосереджується на тому, що комунікативні вміння повинні розглядатись як важливий компонент структури професійної компетентності інженера будь-якого профілю, зокрема залізничного. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовується значення гуманістичного аспекту освітнього процесу, оскільки жорстке конкурентне середовище потенційно містить у собі загрозу дегуманізації, то надзвичайно важливим є ставити акцент на проблемі особистісного розвитку студента. Висвітлюється значення та роль євроінтеграційного процесу. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти визначають основні напрями професійної підготовки фахівців на початку ХХІ століття, що передбачає досягнення студентами технічного закладу освіти достатнього рівня іншомовної комунікативної компетенції у професійній сфері спілкування.Встановлено, що завдання формування лінгвогуманітарної культури у студентів передбачає: вивчення загальнотеоретичних основ культурного розвитку особистості студента і підготовку його до виконання ролі суб'єкта діалогу культур, з чого випливає визначення стратегії лінгвістичної освіти з урахуванням соціокультурного контексту вивчення іноземних мов і його ціннісно-орієнтаційного змісту. Особливу роль відіграє відбір культурознавчого матеріалу для заданих навчальних цілей, його дидактичне структурування та наукова розробка технологій реалізації для конкретних дидактичних контекстів (при ґрунтовному аналізі навчальної іншомовної літератури на предмет її придатності або адаптованості в заданих умовах).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Третьякова, Катерина. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ МІКРОБЛОГУ (MICRОBLOG) ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 221–29. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.347.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах переходу від знанієвого підходу у навчанні до компетентнісного, у час тотальної діджиталізації та інформатизації суспільства пошук ефективних методик і методів навчання іноземних мов диктує звернення до нестандартних засобів компьютерно-інформаційних технологій, зокрема, мікроблогів. Завдяки Інтернет- і блог-технологіям занурення у мовне середовище стало можливим в будь-який час з будь-якої точки земної кулі. Це відкриває для всіх учасників освітнього процесу безмежний світ для спілкування, самовираження й навчання. Умовами успішного впровадження блог-технологій в освітню практику вважаємо: комп'ютерну грамотність учителя/викладача і студента; належну матеріально-технічну базу; безперебійний швидкісний Інтернет; систематичність занять та системність у розробці, укладанні та подачі матеріалів відповідно до навчальних програм та планів; створення комфортного освітнього інформаційно-комунікаційного середовища. Використання мікроблогів, як засобу навчання має низку позитивних властивостей: розвиток комунікативної культури, формування міжкультурної взаємодії, багатотемність, безперервний доступ до наявного матеріалу, усвідомлення взаємозв'язку та ієрархічності знань, критичне (пере)осмислення, (ре)конструювання, (само)оцінювання. Акценти ставляться на створенні освітніх і педагогічних умов, які сприятимуть безперервному (само)розвитку студента у рамках компетентнісного підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Якубовська, М. С. "Дискурс взаємодії формування мовленнєвої компетенції і формуванням особистості студента: культурологічний аспект". Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, вип. 186 (2020): 187–90.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Якубовська, М. С. "Дискурс взаємодії формування мовленнєвої компетенції і формуванням особистості студента: культурологічний аспект". Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, вип. 186 (2020): 187–90.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Білецька, М. В., Я. В. Сопіна та Т. О. Підварко. "ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу наукових досліджень формування художньо-творчої компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Проаналізовано поняття «художня компетентність», «творча компетентність», «художньо-творча діяльність». Художня творча діяльність як комплексна технологія інтегрує в собі форми освіти, виховання, естетичного спілкування. Зазначено, що художньо-творча компетентність включає в себе оволодіння художньо-інтерпретаційними уміннями. Художня інтерпретація музичних творів – це форма творчої співпраці педагога й студента у процесі відтворення художнього задуму музичного твору, спрямованої на розвиток необхідних професійно- особистісних якостей студентів, музичного інтелекту та дослідницького мислення, комунікативного та виконавського досвіду, художньо- естетичної культури в цілому. Відзначено, що художньо-творча діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва пов’язана з реалізацією музично-творчих здібностей студента, музичним мисленням, особливостями творчого музичного сприйняття й уяви, майстерним читанням нот з листа, транспонуванням, підбором акомпанементу на слух, ансамблевим виконавством. Акцентовано, що художньо-творча діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва пов’язана зі створенням художньо-творчих проєктів. У статті висвітлюється художньо-творча діяльність, яка буде ефективною за умов єдності професійного та особистісного компонентів, реалізації творчого підходу у навчально-виховному процесі, формування мистецької компетенції майбутніх фахівців як основного напряму їхньої підготовки, розробки інноваційних програм підготовки студентів до здійснення художньо-творчої діяльності, впровадження експериментальних технологій перевірки готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньо-творчої діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Shchetinina, Dar'ya P., та Svetlana S. Zinchenko. "Формирование компетенции «лидерство» в вузах". Российский психологический журнал 13, № 4 (3 вересня 2018): 269–83. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2016.4.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья посвящена проблемам формирования лидерских компетенций в высших учебных заведениях (вузах). Актуальность данной темы подтверждается требованиями потребителей образовательных услуг: государством, вузами, студентами и работодателями. На основе анализа ФГОС экономических направлений (экономика, менеджмент, управление персоналом и др.) для работодателей, преподавателей и студентов была составлена анкета, в которой были выделены основные общие, общекультурные и профессиональные компетенции и выявлены наиболее востребованные знания, умения и навыки молодых специалистов. В работе приводится обзор отечественных и зарубежных источников, посвященных исследованию лидерства в студенческой среде, а также результаты проведенного авторами исследования. Анализ существующих теоретических подходов к лидерству позволил обобщить и конкретизировать понятие «компетенция лидерства» и определить ее как метакомпетенцию лидерства, не только позволяющую культивировать лидерские качества, приспосабливаться к новым условиям, но и служащую для облегчения приобретения остальных компетенций. В ходе исследования, в котором приняли участие студенты, преподаватели и работодатели Южного федерального округа, были сформулированы основные составляющие компетенции «лидерство», выделены основные лидерские качества студентов, проведена оценка лидерских качеств старост студенческих групп. Методы исследования включали ряд авторских опросников. Так, для оценки лидерских качеств старост студенческих групп была разработана анкета из 45 вопросов, в рамках методики «360 градусов». Главной задачей данной оценки выступает комплексный подход тестирования, который подразумевает освещение проблемы с разных точек зрения и уровней иерархии (студентов, преподавателей, кураторов, самих старост). Выполненное исследование позволило конкретизировать определение компетенции «лидерство», выделить основные характеристики лидерских качеств в студенческой среде и предложить направления формирования лидерских компетенций в вузах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Ясенєв, Олег Петрович, та Олексій Володимирович Дубовий. "ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 257–63. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247404.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — окреслити характерні риси, які проєктуються в необхідність та основні аспекти образного мислення як однієї з основ розвитку професійної майстерності у студентів мистецьких спеціальностей. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових теоретичних методах аналізу, синтезу, абстрагування, спостереження та використання спеціальних дидактичних прийомів, які дозволили розкрити основні чинники образного мислення у студентів мистецьких спеціальностей. Дослідження поняття «образне мислення» вимагає застосування міждисциплінарної методології, яка базується на інклюзивному поєднанні методів і принципів низки соціогуманітарних наук (мистецтвознавства, культурології, психології, філософії, педагогіки, соціології, історії), де реалізовує свої можливості людина. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності вивчення й подальшого розуміння поняття образного мислення як необхідного елемента професійної зрілості у студентів мистецьких спеціальностей, як чинника, що регулює здатність студента (індивіда) до самостійної інтелектуальної діяльності на відповідному рівні соціокультурних відносин та подальшого самостійного професійного життя. Висновки. Образне мислення нами розглядається як стимул творчого розвитку і як один із засобів створення мистецьких форм. Образне мислення дається людині з народження і великою мірою властиве дітям змалку, проте з часом починає трансформовуватися в понятійне мислення, в результаті якого творчий потенціал у дорослішому віці стає нижчим, ніж у дітей молодшого віку. Розвиток образного мислення студентів мистецьких спеціальностей є основою творчого розвитку та одним із його найефективніших чинників самореалізації, в результаті якого складається несподіване уявлення про предмет, що доповнює те уявлення, яке склалося на основі попереднього знання та емоційно-естетичного досвіду. Бажання студента-митця самореалізуватися, розкрити власні мистецькі здібності та можливості є чинником, властивим усім формам творчого студентського життя. Цей процес можливий за присутності поваги педагогів до особистості студента-митця, довіри та прийняття його особистісних цілей, потреб та інтересів, створення найбільш сприятливих умов для розкриття та розвитку його особистісного потенціалу, самовизначення та досягнення. Отже, одним із найважливіших напрямів у діяльності мистецьких закладів освіти має бути створення умов для професійно-особистісного розвитку майбутніх митців, формування їхньої творчої індивідуальності та професійної компетенції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Ясногурська, Людмила Михайлівна. "ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Інноватика у вихованні, № 9 (11 червня 2019): 302–7. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v0i9.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Статтю присвячено проблемі формування міжкультурної комунікативної компетенції студентів закладів вищої освіти. Розглядаються характеристики понять «компетентність», «компетенція», «міжкультурна комунікативна компетенція». Представлений процес формування даної компетенції у студентів в умовах немовного вузу. У статті стверджується, що розуміння ролі іноземної мови, знайомство з культурою країни досліджуваного мови допомагає молоді усвідомити культурно-історичні цінності і сприяє формуванню міжкультурної комунікації. Полікультурне становлення сприяє гармонізації особистості молодої людини, взаєморозуміння і співпраці з представниками інших культур в студентському, а також і в професійному середовищі. Різноманітна палітра методів, прийомів подачі матеріалу ініціює моделювання соціокультурного простору, формує у студентів уявлення про навколишній світ. Виконуючи завдання, пов’язані з вивченням іншої культури, студенти асоціюють вивчений матеріал з реаліями української культури. Відбувається діалог культур, внаслідок чого формується міжкультурна комунікативна компетенція. Формування міжкультурної комунікативної компетенції слід розглядати в контексті з розвитком здатності студентів брати участь в діалозі культур на основі принципів взаємоповаги, терпимості до культурних відмінностей і подолання культурних бар’єрів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Krasavina, Yu V., and V. S. Kuznetsova. "Communacation Skills of Modern Educator as Viewed by Students." Bulletin of Kalashnikov ISTU 21, no. 3 (October 16, 2018): 205. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2018-3-205-208.

Повний текст джерела

Анотація:

Данная статья посвящена проблеме развития и оценки коммуникативной компетенции педагога. Цель данной статьи - выявление отношения студентов ИжГТУ имени М. Т. Калашникова к владению педагогами коммуникативными навыками и умениями и оценка степени их важности с точки зрения обучающихся. Результаты опроса студентов сравниваются с требованиями к выпускникам педагогических специальностей, приведенных в федеральных государственных образовательных стандартах высшего образования (ФГОС ВО). С целью выяснения понимания студентами коммуникативности педагога и оценки ими степени важности данного качества использовались такие методы педагогического исследования, как анкетирование и наблюдение. В опросе приняли участие 94 студента первого и второго курсов ИжГТУ имени М. Т. Калашникова, обучающихся по инженерным направлениям. Анализ анкет студентов показал, что студенты напрямую связывают коммуникативность с умением доступно объяснять материал и устанавливать контакт с обучающимися. Владение педагогом коммуникативной компетенцией является для них необходимым, но не главным качеством. Большинство опрошенных (80 %) все же отмечают, что знания педагога для них важнее его коммуникативности. Сравнение результатов анкетирования студентов и требований ФГОС ВО показало, что в образовательных стандартах требования, связанные с коммуникативными навыками и умениями, предъявляются прежде всего к форме общения. Что касается студентов, то большинство опрошенных более важным считают умение преподавателя доступно излагать сложную информацию и связывают с понятием «коммуникативная компетенция педагога» именно это качество.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Вакула, Аліса Юріївна, та Вікторія Олександрівна Стороженко. "Організація самостійної роботи студентів за допомогою системи дистанційного навчання". Theory and methods of e-learning 3 (5 лютого 2014): 40–44. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.314.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналіз різних варіантів організації навчання у ВНЗ дозволяє зробити висновки, що самостійна робота студентів (СРС) має велике значення у оволодінні знань та навичок для подальшого використання у професійній діяльності. Для досягнення мети якості навчання зможуть допомогти ІКТ у комплексі з традиційними засобами навчання.На наш погляд, можна виділити декілька напрямків самостійної роботи студентів:– організація самостійного вивчення учбового матеріалу та підготовка до здачі заліків із предметів, для яких не проводяться практичні заняття;– консультації викладачів у режимі on-line при виконанні студентами індивідуальних завдань, рефератів, доповідей на конференції, підготовки творчих робіт на конкурси, тощо;– виконання контрольних робіт студентами-заочниками між сесіями;– підготовка студентів-заочників до контролю знань в наступній сесії, що значно підвищує рівень підготовки та якості отриманих знань.Слід відмітити, що поширення засобів організації самостійної роботи для студентів-заочників потребує значної уваги внаслідок того, що така форма навчання передбачає отримання основної частини знань самостійно у відповідності з учбовими планами дисциплін в період між учбовими сесіями. А якщо студент навчиться оволодівати знаннями самостійно, то він зможе й у своїй подальшій діяльності приймати рішення самостійно.Режим on-line у такому випадку відіграє важливу роль в освоєнні навчальних дисциплін, тому що студент може завчасно, не чекаючи чергової сесії, отримати необхідну консультацію у викладача.Для вирішення проблем організації самостійної роботи студентів (СРС) в нашому університеті використовується система дистанційного навчання MOODLE – це середовище, яке дозволяє створити єдиний навчальний простір для студентів і викладачів електронних курсів. Система MOODLE є програмним комплексом для організації дистанційного навчання в мережі Internet. MOODLE розповсюджується безкоштовно як Open Source-проект за ліцензією GNU GPL.В цій системі використовуються наступні елементи курсу: Wiki; глосарій; завдання (відповідь у вигляді файлу); лекція; опитування; тест; форум; чат; анкета та інші.Розглянемо більш докладно елементи курсу.Інтерактивний елемент курсу – модуль «Wiki» – дозволяє будь-якому користувачеві внести на web-сторінку свої доповнення або зміни, додати коментарії, які будуть доступні всім, хто після нього відкриє цю ж сторінку. Студентам, наприклад, пропонується для вивчення і обговорення якийсь блок навчального матеріалу. Кожен студент може вносити зміни, додавати матеріал, коментувати запропоноване іншими студентами. Тобто Wiki – загальне окремо організоване середовище для обговорення якогось питанняГлосарій – форма подання визначень термінів, з якими доведеться працювати. Словник може оновлюватися в міру вивчення курсу і бути єдиним у курсі. А можна зробити окремий для кожної теми. Визначення у глосарії, залежно від його налаштувань, може вносити тільки викладач або можна дозволити студентам доповнювати і уточнювати терміни, додавати свої.Елемент курсу «Глосарій» функціонально пропонує для студентів і викладачів наступні можливості:– терміни в словнику групуються за категоріями;– студент може додавати коментар до запису словника;– коментарі можуть бути оцінені викладачем.Елемент курсу «Завдання» дозволяє організовувати відповідь у вигляді файлу, тексту, поза сайту. Способи подання завдань, їх форми і зміст визначаються тільки викладачем. Ніяких обмежень MOODLE в цьому питанні не визначає. Але їх застосування робить роботу з курсом більш особистою, розширює комунікативні можливості використання Курсу і індивідуалізує роботу студента.«Урок (Лекція)» – інтерактивний виклад навчального матеріалу. Тема розбивається на маленькі блоки і пропонується студентові в «покроковому режимі». В кінці кожного блоку – питання, відповідь на яке відкриває наступну сторінку. Цей модуль дає можливість викласти матеріал під постійним контролем засвоєння. Тому й називаємо цю форму проміжною між елементом і ресурсом – і з теорією познайомили, і отримані знання перевірили.«Опитування» – своєрідна форма для голосування. Питання з декількома варіантами відповідей. Студентові пропонується вибрати, який, на його погляд, правильний, або з яким він згоден. Опитування може бути індивідуальним або анонімним. Залежно від цілей опитування, відповіді студентів можуть показуватися відразу або після того, як на питання дадуть відповідь всі.Від створюваного інтерактивного електронного навчального курсу ми чекаємо можливості отримати зворотний зв’язок. Нам важливо не просто дати студенту певну інформацію, але і знать, як вона засвоєна. Одна з можливостей, що забезпечують зворотний зв’язок (тільки одна з багатьох), це тестування.Модуль «Тест» дозволяє викладачеві проектувати і складати тест із набору питань. Питання тесту і відповіді на них можуть бути перетасовані (розташованими випадковим чином), щоб знизити шахрайство. Питання можуть містити код HTML і зображення. Питання вибираються у випадковий спосіб з наборів (категорій) питань. Викладачі можуть встановити, які питання можуть бути використані в декількох тестах. Питання зберігаються в категоріях для легшого доступу, і категорії можуть бути доступні з будь-якого курсу сайту. Тести автоматично оцінюються і можуть бути переоцінені, якщо питання змінюються. Тести можуть мати термін здачі, після якого вони стають недоступними. Число спроб здачі тесту визначається інструктором. Кожна спроба може залежати від результатів попередньою.Метод виставляння відмітки може використати найвищий бал, останній результат, нижній бал або середній бал.Студенти можуть отримувати відгук на виконаний тест і/або правильні відповіді. Студентам може бути дозволено проглянути результати останньої спроби або не дозволено.Питання можуть вводитися вручну через інтерфейс в MOODLE або імпортуватися в різних форматах.Доступними є такі типи питань: питання з декількома відповідями може підтримувати одну правильну відповідь або декілька; коротка відповідь(слово або фраза); питання, що передбачають відповідь типу «Так/ні»; питання на зіставлення; довільні питання; питання з числовою відповіддю (вказується інтервал); питання із уписуваними відповідями в тексті на місці пропусків.«Форум» – організовано як і будь-який форум в Інтернет – спілкування з авторами. У курсі може бути необмежена кількість форумів. Доступ до них може бути відкритим, а може бути обмеженим. Можна, наприклад, створити окремо форум для викладачів курсу. В кожному форумі – окремі теми для відкритого обговорення різних питань. Теми у форумі створює викладач, якщо в налаштуваннях не обумовлена така можливість для студентів. Кожен запис у форумі – повідомлення із зазначенням автора і часу, коли воно написано. Кожен форум може існувати обмежений проміжок часу або протягом усього курсу. У форумі можуть бути теми для обговорення навчальних питань і просто для спілкування за інтересами.«Чат» схожий на форум, але для обміну повідомленнями користувачі повинні одночасно перебувати на сайті курсу в чаті – спеціально організованому просторі. Своєрідне спілкування в реальному часі багатьох користувачів одночасно. Якщо деяке питання потрібно обговорити всім разом, призначаємо дату і час, коли всі студенти одночасно будуть в курсі – тобто зустрічаємося в чаті.«Анкета» – аркуш із питаннями, що дозволяє отримати інформацію про всіх студентів одночасно. За допомогою цього модуля можна зібрати попередні відомості одразу про всіх студентів на початку навчання і на підставі отриманих даних розділити студентів на групи. У навчальних темах використовується рідко, хоча це хороший спосіб з’ясувати, наприклад, рівень засвоєння матеріалу всіма студентами одночасно, або отримати інформацію про ступінь задоволеності формою викладу матеріалу. Анкети можуть бути персональними і анонімними. Типово в системі тільки одна анкета, питання якої звичайним способом не редагуються. Тому і використовується дуже рідко.Курс «Комп’ютерний навчальний практикум», який у нас викладається на 2 курсі, має деякі особливості викладання – всього 20 аудиторних годин, а СРС – 50 годин, тому ми створили електронний курс в системі дистанційного навчання. Цей курс містить наступні елементи: опорні конспекти лекцій у вигляді навчальних презентацій, методичні вказівки для виконання індивідуальних робіт, самі завдання, тести і елемент курсу «Відповідь у вигляді файлу», за допомогою якого студенти можуть надіслати свої виконанні завдання. Елемент курсу «Форум» дозволяє студенту задати питання викладачу і отримати відповідь.В свою чергу, викладачу система надає наступні можливості:– основний викладач має повний контроль над налаштуваннями курсу, включаючи права доступу для інших учителів курсу;– вибір форматів проходження курсу, наприклад, за тижнями, за темами;– гнучкий комплект функцій – форуми, робочі зошити, тести, ресурси, опитування, анкети, завдання, чати і практикуми;– публікація на домашній сторінці курсу останніх змін;– усі оцінки для форумів, робочих зошитів, тестів і завдань можна проглянути на одній сторінці (і завантажити файл у форматі MS Excel);– повні відомості про входи користувача і відвідування елементів курсу – повний звіт по кожному студентові доступний з діаграмами відвідуваності і деталями по кожному модулю;– використання пошти – копії повідомлень на форумі, відгуки викладачів можуть бути відправлені електронною поштою у форматі HTML або текстовому;– шкала оцінок – учителі можуть самі визначати шкалу оцінок (систему оцінювання) для оцінювання повідомлень на форумах, завдань і робочих зошитів.При роботі з курсом студент має наступні можливості:– отримати звіт про діяльність;– доступ до лекційних матеріалів;– пройти тестування;– отримати результати тестів;– можливість відправити завдання у вигляді файлів;– участь у форумі по дисципліні і можливість поставити питання викладачеві у будь-який час;– можливість побачити оцінку за завданням і коментарі викладача.З досвіду проведення такого курсу можна зробити висновки:студент може вільно розпоряджатися своїм часом;має доступ до лекційних і інших навчально-методичних матеріалів;має можливість відправити «чернетку» завдання для перевірки і отримати попередню оцінку і коментар викладача;викладач має можливість перевірити витрачений час студента на вивчення матеріалів курсу;викладач має можливість попередньо перевірити роботи і не витрачати на це час при прийомі заліку;відгук викладача та отриману оцінку на завдання студент може знайти на своїй сторінці завданняотримана оцінка автоматично заноситься у відомість оцінок.Безумовно, дистанційний курс не в змозі замінити живе спілкування студента і викладача, але допомагає в процесі навчання.Якість дистанційного навчання безпосередньо залежить від компетенції викладача, а також ресурсного рівня (як матеріально-технічної і інформаційно-комунікативної бази, так і кадрового потенціалу – рівня підготовки викладачів для роботи в дистанційних формах навчання). Крім того, важливим показником якості дистанційного навчання є якість учбового матеріалу. Потрібна розробка нових програм курсу інформатики і перегляд концепцій вивчення цього предмета. Необхідно вирішувати проблему технічного оснащення, постачання програмним забезпеченням і підготовки кадрів на державному рівні. Потрібна розробка технологій використання комп’ютерів в учбовій діяльності і суворе дотримання технологічної дисципліни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Гуменна, І. Р., Я. М. Нахаєва та В. В. Шацький. "ВИКОРИСТАННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ ДО ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 3 (16 грудня 2021): 87–91. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.3.12601.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено особливості застосування міждисциплінарного підходу до формування академічної комунікативної компетенції у студентів медичних закладів вищої освіти. Проаналізовано наукові поняття «міждисциплінарність», «комунікативна компетенція». Розглянуто міждисциплінарну комунікацію, що забезпечує міждисциплінарний підхід до освіти, наукову базу та систему освіти як комплекс фундаментальних та таксономічних дисциплін. Визначено основні засади використання міждисциплінарного підходу до формування академічної комунікативної компетенції майбутніх лікарів; досліджено особливості академічної комунікативної підготовки майбутніх лікарів. Встановлено, що формування комунікативних компетенцій майбутніх лікарів, які б лягли в основу соціальної толерантності, є актуальним і сьогодні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

ЧИЖИКОВА, І. В. "СТУДЕНТСЬКА АВТОНОМІЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНЦІЙ ХХІ СТОРІЧЧЯ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 3 (17 листопада 2021): 154–61. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено вивченню студентської автономії в контексті розвитку компетенцій ХХІ сторіччя. У статті розглядається походження й значення поняття «студентська автономія» та наводиться порівняльна характеристика основних визначень «автономії». Представлено хронологію становлення цього поняття у закордонних та вітчиз- няних наукових працях, яке у загальному розумінні позначає відповідальну роль студента у процесі навчання та його здатність самостійно приймати рішення стосовно навчального процесу. «Автономія» передбачає право вибору, яке надається студенту, що посилює процес формування у нього професійної компетентності і зумовлює використання певної низки стратегій та підходів для її розвитку у студентській аудиторії. У статті поставлено наголос на зміні ролі викладача в освітньому процесі. У контексті цього дослідження стає очевидним перехід від моделі, центрованої на ролі викладача, яка домінувала в освіті багато років, до під- ходу, орієнтованого на студента (“student-oriented approach”) та на понятті «навчання протягом життя» (“life-long learning”). В сучасних умовах студенти повинні вчитися не лише застосовувати різні стратегії навчання, але й також обирати найефективніші з них відповідно до мети та індивідуальної направленості у навчанні. Навчальні завдання мають бути націлені на формування стратегічних навичок та здібностей до самооцінювання. Зокрема, навиків, які роблять людей більш стратегічно компетентними у очікуваних соціо-економічних та технологічних контекстах. На підставі аналізу робіт вчених можна констатувати, що автономія студентів є одним із факторів успішного навчання. Отже, пріоритетним завданням викладачів є формування автономних навиків студентів. Аналіз літературних джерел з питань автономії довів, що не існує єдиного визначення цього поняття у науці. Також було визначено, що більшість вітчизняних фахівців поділяють думку закордонних вчених стосовно фено- мену «автономія».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Гантімурова, Н. І. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 68–73. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12415.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті висвітлено основні особливості організації професійно-практичної підготовки іноземних студентів у Тернопільському національному медичному університеті. Вказано на важливість вивчення мови тієї країни, де здобуває вищу освіту іноземець, що підвищить якість підготовки та формування комунікативної і професійно-комунікативної компетенції, дозволить успішно включитися в навчальний процес та в майбутньому вдало пристосуватися до соціальних ролей, що їх можуть виконувати медики як члени певного соціуму. Здійснено аналіз стандартів вищої освіти і робочих програм, їхньої структури та ступеня використання в процесі надання освітніх послуг іноземним громадянам. Вказано доцільність впровадження кредитно-модульної системи як ефективної моделі організації навчання, застосування методик «єдиного дня», ліній практичних навичок, практично-орієнтованої Z-системи навчання, семестрового тестового контролю знань студентів у Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського. Особлива увага звернена на впровадження сучасних педагогічних технологій, ліцензійних іспитів, розробка яких здійснюється у співдружності з закордонними університетами та провідними медичними закладами вищої освіти України, що значною мірою покращує якість набору іноземців для навчання й отримання медичної, стоматологічної та фармацевтичної освіти. Виокремлено важливість проведення навчальної практики як невід’ємної складової частини процесу підготовки іноземних студентів-медиків у Тернопільському національному медичному університеті. Проаналізовано особливості організації і методичного забезпечення самостійної позааудиторної роботи студентів, що має відповідне дидактичне забезпечення та відіграє важливу роль у формуванні професійного мислення, застосовуванні теоретичних знань у практичній діяльності, що сприяє формуванню свідомої особистої причетності іноземного студента-медика до суспільно значущих справ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Степанова, Ольга Іванівна. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «РИТОРИКА ТА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ»". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 227–34. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.295.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено одна із актуальних проблем навчання майбутніх логопедів – формування у них комунікативної компетенції. Охарактеризовано зміст поняття «комунікативна компетенція»; розкрито взаємозв’язок розвитку комунікативної та риторичної компетенцій майбутнього учителя; окреслено організація викладання навчального предмета «Риторика та культура мовлення корекційного педагога» щодо спрямування студентів до засвоєння комунікативно-мовленнєвих і риторичних умінь та навичок у межах предметно-спеціальної підготовки бакалаврів. Узагальнено роль і місце дисципліни в системі компетентносного підходу до професіональної підготовки спеціального педагога. Аналіз категорії «комунікативна компетенція» репрезентовано як лінгвістичний феномен, розкрито концептуальні основи і технологія її розвитку у вчителя-логопеда. На основі стандартів і освітньо-професійних програм проаналізовано зміст комунікативної бази професійної компетенції логопеда. Доведено, що культура мовлення є підґрунтям для розвитку загальної культури людини, а комунікативна компетенція формується в процесі професійної підготовки спеціаліста і системним виявом знань, умінь, здібностей і особистісних якостей, які дозволяють успішно вирішувати функціональні завдання в професійній діяльності. Поряд із теоретичним матеріалом, у статті подано систему вправ, практичні поради, які допоможуть внести відповідні корективи в поведінку учасників комунікаційного акту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

ПАВЛЕНКО, ЛІЛІЯ, та МАКСИМ ПАВЛЕНКО. "ПОРТФОЛІО, ЯК ЗАСІБ ФІКСАЦІЇ ТА НАКОПИЧЕННЯ ОСВІТНІХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 251–59. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-251-259.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема створення особистого портфоліо як засобу фіксації та накопичення освітніх досягнень здобувача вищої освіти й технології їх оцінювання в форматі компетенцій. Визначено, що в Україні існує значний попит на фахівців у галузі комп’ютерних та інформаційних технологій. Працедавці здійснюють відбір претендентів на посаду, починаючи з розгляду та аналізу резюме й портфоліо. Студент, навчаючись в університеті, має всі можливості для створення якісного портфоліо. На початковому етапі воно виступає як освітня технологія для мотивації до самоосвіти, розвитку самостійності, відповідальності та ініціативності. По завершенні навчання портфоліо як портфель досягнень студента дозволяє працедавцям оцінити рівень сформованості професійних компетенцій випускника ЗВО. Портфоліо здобувача вищої освіти дозволяє досліджувати процес формування особистісних компетенцій у процесі реалізації студентами певного виду діяльності та її фіксації в елементах портфоліо. Визначено, що портфоліо виконує три основні завдання: моніторинг різних видів діяльності студента; моніторинг розвитку загальних та професійних компетентностей; стимулювання освітньої активності студента. У дослідженні визначенні п’ять принципів, яким мають відповідати портфоліо студента для вирішення поставлених завдань. У дослідженні визначені організаційно-педагогічні умови впровадження портфоліо в освітній процес, відповідно до яких розроблено головні компоненти в структурі портфоліо здобувача вищої освіти: презентаційний компонент, змістовий компонент, оціночний компонент. Запропоновано використовувати спеціалізовані інформаційні системи для створення електронного портфоліо студента з метою його використання в освітньому процесі та при працевлаштуванні. До таких інформаційних систем належать FolioSpaces, LiveBinders, PortfolioVillage, WIX, Weebly та ін. Портфоліо сучасного здобувача вищої освіти є індивідуальним, персонально підібраним пакетом матеріалів, які у вигляді конкретного продукту представляють освітні та професійні результати й досягнення студента, характеризують способи аналізу і планування його освітньої діяльності та професійної кар’єри, дозволять оцінити рівень сформованості його професійних компетенцій. Ключові слова: електронне портфоліо, освітні досягнення студентів, завдання портфоліо, інформаційні систем для створення портфоліо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

ДРАГІЄВА, Людмила. "Розвиток критичного та творчого мислення студентів ВНЗ в умовах педагогічної взаємодії". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 1, № II (30 березня 2019): 228–45. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.1-ii.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено питанням формування критичного мислення як нового підходу формування компетенцій майбутнього фахівця в умовах педагогічної взаємодії. Описані недоліки та негативні явища сучасної системи вищої освіти. Вивчені передумови необхідності формування критичного мислення у студентів. Відокремлені якості особистості, якими повинен володіти студент вузу в сучасних умовах; специфічні компетенції, які формується у вищій школі. Проаналізовано сучасне розуміння критичного мислення. Охарактеризоване критичне мислення як мислення соціальне; досліджені фактори вміння студентів працювати в команді в процесі педагогічної взаємодії. Розроблена модель формування критичного мислення студентів вузу в умовах педагогічної взаємодії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Савчин, М. В., та Л. П. Василенко. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПРАКТИЦІ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 96–100. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.19.

Повний текст джерела

Анотація:

Констатується, що психологічна підготовка в педагогічних навчальних закладах вимагає переосмислення, докорінного оновлення мети, змісту психологічної освіти через посилення її практичної спрямованості. Зазначається, що нагальною є потреба в з’ясуванні умов, механізмів та вдосконаленні методів викладання психології з метою формування професійної компетентності в майбутніх педагогів. Виділено компетенції, розвиток яких можна забезпечити під час викладання психологічних дисциплін: діагностичну, соціально-психологічну, соціально-перцептив- ну, особистісну, аутопсихологічну, забезпечення професійного розвитку, саморегулятивну, забезпечення навчання (само- і взаємонавчання), виховання (само- і взаємовиховання), розвитку (само- і взаєморозвитку) школярів, комунікативну, а також складники та механізми їх становлення. Зазначається, що формування професійної компетентності в майбутніх педагогів у процесі вивчення психології є важливим етапом у загальній системі її розвитку під час навчання у виші. Його специфіка визначається виникненням у студентів особливої професійної позиції, яка містить особистісний (мотиваційна спрямованість на учня), діяльнісний (система навчально-професійних дій) і рефлексивно-оцінний складники. Виділено умови формування професійної компетентності в майбутніх педагогів засобами психологічних дисциплін, як-от орієнтація на суб’єктність студента та особистісну спрямованість, створення креативного середовища, спонукання до рефлексивної діяльності, проблематизація освітнього процесу, забезпечення становлення професійної ідентичності та професійної мотивації. Зазначається, що важливим показником професійної компетентності майбутнього педагога є його здатність самостійно виконувати завдання, які визначаються умовами реальної педагогічної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Бондар, М. М., та О. В. Плавинська. "ВИВЧЕННЯ ВИМОГ РОБОТОДАВЦІВ ДО ЗМІСТОВНОЇ СКЛАДОВОЇ СУКУПНОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 1 (43) (21 лютого 2022): 22–27. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.1.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Підвищення якості підготовки майбутніх інженерів сфер сільськогосподарського машинобудування та виробничої експлуатації сільськогосподарської техніки залишається актуальною проблемою національної системи освіти. Одним із шляхів вдосконалення навчального процесу є тісна співпраця університетів з роботодавцями сільськогосподарського виробництва та залучення їх до активної участі у формуванні компетенцій випускників, адекватних вимогам ринку праці. З огляду на важливість підвищення ефективності цієї співпраці в статті досліджуються взаємопов'язані поняття «компетенція», «компетенції», «компетентність», «компетентний». Пропонується перелік компетенцій інженера. Вивчається зміст сукупності значущих для випускника компетенцій, а також досліджується їх прояви у виробничих умовах, пов'язаних з необхідністю певного часу для адаптації випускника інженерного факультету. Основна мета дослідження — підвищити ступінь готовності студентів спеціальностей: галузеве машинобудування та агроінженерія, до швидкої адаптації в майбутній професійній діяльності. Для чого, на підставі результатів дослідження вимог роботодавців, відкоригувати змістовну складову сукупності професійних компетенцій. Для досягнення мети в лютому 2017 року по вересень 2018 року здійснювалось експертне опитування роботодавців. Брали участь в дослідженні випускники грудня 2016 роки (78 чол.), факультету конструювання та дизайну, а також механіко-технологічного факультету направлені на роботу в машинобудівні, дилерські, сервісні та виробничі сільськогосподарські організації різних форм власності. Результати проведеного опитування дозволили встановити саме які компетенції вимагають перегляду навчальних курсів і програм дисциплін для вдосконалення навчального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Булуева, Ш. И., та А. Р. Дадаева. "ПРОЕКТНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ОБУЧАЕМЫХ В СИСТЕМЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ". Известия Чеченского государственного университета, № 2/22 (31 травня 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.36684/12-2021-22-2-72-78.

Повний текст джерела

Анотація:

В процессе обучения в университете студенту необходимо овладеть целым спектром компетенций, который устанавливает нынешний стандарт высшего педагогического образования. Для того чтобы их освоить, обучающемуся требуется овладеть большим объемом знаний. Проектная деятельность как форма обучения является одной из самых значимых, так как ее реализация может проводиться множеством способов и в различных формах. В работе дано определение термина «проект», раскрыта структура и этапы, которые необходимо соблюдать для достижения успешного результата. Проектная деятельность студента педагогического вуза в большинстве случаев предполагает в качестве конечного результата определенный продукт. Для того чтобы проект был принят, необходимо, чтобы он соответствовал критериям, которые предъявляются к нему. Процесс защиты проекта предполагает выстраивание грамотной речи студента о проделанной работе, грамотное изложение ее смысла, а также ответы на вопросы. Именно для этого обучающимся необходимо обладать коммуникативными способностями. Представлены виды проектов: исследовательский, творческий, ролевой, информационный, практико-ориентированный и ознакомительно-ориентировочный, которые ставят перед студентом локальные цели (проведение исследования и заключение соответствующих выводов исходя из своей деятельности), а также и глобальные, заключающиеся в развитии необходимых профессиональных и универсальных компетенций для студентов вузов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

ГЕВКО, Олена, та Наталія МАКОГОНЧУК. "ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ В КОНТЕКСТІ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (17 травня 2022): 85–98. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.978.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано основні інноваційні методи викладання навчального предмета “Історія України” в національних вишах в умовах дистанційного навчання. Зокрема актуалізовано на важливості модернізації методики викладання цього навчального предмета і як загальнообов’язкового для усіх здобувачів вищої освіти, і як основного фахового предмета для студентів-істориків. нинішні зміни ставлять перед собою завдання пошуку нових підходів, форм, методів, технологій у цій галузі. Виділено основні принципи інноваційного навчання: навчальний процес – це повноцінна взаємодія двох рівноправних її учасників – студента та викладача; основна мета – це розвиток особистості та мислення кожного студента; мету і завдання розробляють спільно викладач і студенти; позиція викладача спрямована на студента, переважають організаційна і стимулююча функції; демократичний стиль спілкування; у пізнавальній діяльності на перший план висуваються творчі і реконструктивні завдання; основні форми навчання – групова та індивідуальна; залучення до навчання власного досвіду студентів; основа мотивації студентів – досягнення успіху та самореалізації особистості. Наголошено на особливостях застосування навчальних платформ, телекомунікаційних технологій, онлайн курсів, що забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів і студентів. Очевидними перевагами дистанційної освіти є: можливість поєднання роботи і навчання, гнучкий графік, можливість опанування додаткових компетенцій, хобі, курсів, підвищення мотивації у самоосвіті. Недоліками дистанційного навчання під час пандемії є: неможливість доступу до інтернету, технічні проблеми, низький рівень володіння викладачами і студентами інформаційними технологіями, складність засвоєння матеріалу самостійно. Розглянуто популярні платформи (системи) дистанційного навчання zoom, microsoft teams, google classroom та google meet. Майбутні наукові пошуки можливі у напрямі теоретичного обґрунтування важливості застосування міжпредметних зв’язків історії з іншими гуманітарними дисциплінами, зокрема українською мовою, філософією, соціологією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Kalashchenko, S. I., A. M. Hrynzovskyi, O. V. Dema та K. Yu Zahorodniuk. "ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ЯК БАЗОВА СКЛАДОВА У ФОРМУВАННІ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ". Медична освіта, № 4 (17 вересня 2018): 132–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.8970.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – аналіз стандарту вищої освіти за спеціальністю 227 “Фізична терапія, ерготерапія” галузі знань 22 “Охорона здоров’я” та навчальної програми з фізичної терапії та ерготерапії в аспекті формування компетентності з надання домедичної допомоги. Основна частина. Визначено основні етапи формування компетенції для надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях шляхом моделювання тренінгів у студентів-ерготерапевтів. Перераховані переваги симуляції методу навчання в медицині. Показано, що врівноваження ролей учителя та студентів допомагає виявити помилки під час тренінгу з практичних навичок. З’ясовано, що краще освоєння навичок відбувається у випадку, коли результати при первинному і вторинному огляді потерпілих відрізняються відповідно до даних ситуаційних завдань. Доведено, що зворотний зв’язок між вчителем та студентами є одним із ключових моментів, який забезпечить кращу асиміляцію алгоритмів практичних навичок і дій студентами. Висновки. Виявлено, що симуляційне навчання покращує формування компетенції студентів-ерготерапевтів. Крім того, це сприяє підвищенню інтересу студентів до вивчення предмета. Симуляційна підготовка дозволяє студентам вивчати алгоритми надання медичної допомоги в умовах, що близькі до реальності. Отримання навичок зупинки критичної кровотечі, переведення потерпілого в стабільне бокове положення та серцево-легенева реанімація дозволяють студентам-ерготерапевтам надати необхідну домедичну допомогу у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Паласюк, Б. М. "ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ У СВІТЛІ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12417.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Вища освіта є одним із визначальних чинників, що впливають на професійне становлення людини. Формування самоосвітньої компетентності студентів сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців у контексті глобалізації освіти і підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці. Однією з форм самоосвітньої діяльності є самостійна робота. Біофізику студенти-фармацевти медичних закладів вищої освіти ІV рівня акредитації вивчають на першому році навчання. Основна частина навчального навантаження для студентів фармацевтичного факультету заочної форми навчання припадає на самостійну роботу. У загальній системі організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання особливе місце займає контрольна робота з навчальної дисципліни. Перед виконанням контрольної роботи студенти заочної форми навчання самостійно вивчають теоретичний матеріал, розміщений на сайті університету. Обсяг інформації, який міститься в ньому, оптимізований та адаптований для студентів заочної форми навчання. Під час вивчення дисципліни майбутні провізори повинні опанувати базові знання для блоку дисциплін, що забезпечують професійно-практичну підготовку. Виконання контрольної роботи вимагає формування вмінь самостійно працювати з навчальною літературою. Для підвищення ефективності самостійної роботи і для допомоги студентам-заочникам у виконанні контрольної роботи розроблено варіанти контрольних завдань із біофізики. Завдання контрольної роботи побудовані так, що дозволяють не тільки об’єктивно перевірити рівень знань студентів, а й активізувати їх пізнавальну активність, забезпечити повторення раніше засвоєних знань, застосувати сформовані уміння і навички для активного сприйняття нового матеріалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Гочияева, М. Д., та Ф. Р. Хасанова. "К вопросу формирования исследовательской компетентности бакалавров направления подготовки «Прикладная информатика»". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 80, № 5 (2021): 42–44. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-12-2021-219.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье обоснована актуальность создания исследовательской компетенции студента. Образовательный процесс в вузе должен быть основан на формировании у студентов не только набора знаний, навыков и умений, но и более сложных единиц профессионального развития компетенций, компетентностный подход определяется стратегическим вектором развития отечественного высшего профессионального образования. Основная задача профессионального образования сегодня - обеспечить его конкурентоспособность на основе современного качества, которое будет отвечать требованиям современной жизни и потребностям развития личности, общества и государства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Заирбекова, Н. И. "РОЛЬ САМООБРАЗОВАНИЯ В ФОРМИРОВАНИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ СТУДЕНТА КОЛЛЕДЖА ГРАЖДАНСКОЙ ОБОРОНЫ И ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЙ". Международная научно-практическая конференция «Актуальные вопросы истории и развития литературы народов РФ», № 1 (28 квітня 2021): 58–61. http://dx.doi.org/10.36684/40-2021-1-58-61.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье выявлена роль самообразования в формировании профессиональной компетенции студента колледжа гражданской обороны и чрезвычайных ситуаций. Самообразование вносит важный вклад в педагогический опыт и находит новые решения для возникающих в результате радикальных изменений сложных задач образовательной системы. Сделан вывод о том, что оперирование информацией в рамках развития компетенции самообразования у студентов колледжа гражданской обороны и чрезвычайных ситуаций в условиях современного среднего образования идет в неразрывной связи с формированием компьютерной грамотности обучающихся. Развитие компетенции самообразования приведет к тому, что студент сможет развиваться за пределами колледжа, возможно, за пределами высшего учебного заведения, в процессе построения карьеры. Самообразование – это ключ к успешной карьере в любой области.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Goltsova, O. B., E. V. Goltsova, and N. A. Sozonova. "Development of Step-by-Step Mathematical and Algorithmic Support of the Management Model for the Training of Engineering Manpower." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 4 (December 20, 2017): 100. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-4-100-103.

Повний текст джерела

Анотація:

В настоящее время остро стоит проблема несоответствия профессиональных компетенций выпускников вузов с реальными требованиями рынка. Для решения проблемы необходимо разработать целый ряд новых научных решений, которые помогут повысить качество высшего образования в России. Прежде всего необходимо создать условия в вузах страны для перехода к индивидуальному обучению студентов. Индивидуальный подход к обучению позволит студентам выбирать часть дисциплин учебного плана, ориентируясь на свои потребности и будущего работодателя. Так как вовлечение работодателя в учебный процесс является важным фактором качественного образования, авторы попытались выявить основные проблемы функционального взаимодействия вузовской системы с производственной. В рамках статьи представлена концептуальная модель, в которой предложен метод повышения эффективности взаимосвязи учебного процесса и работодателя. Реализация метода осуществляется посредством алгоритма, который позволяет повысить объективность оценки учебного плана, тем самым улучшить работу по его корректировке согласно требованиям работодателей. Также представлена математическая модель, с помощью которой можно определить, какие дисциплины и в каком объеме необходимо изучать студенту, чтобы освоить требуемую профессиональную компетенцию.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Nakonechna, Larysa. "ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ДІАЛЕКТНОГО СЕРЕДОВИЩА". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 21 (27 листопада 2019): 65–71. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.65-71.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено питанню формування лексичної компетенції майбутніх учителів початкової школи, зокрема задля їхньої успішної професійної діяльності в умовах діалектного середовища. Розглянуто низку визначень поняття «лексична компетенція» як вагомої складової комунікативної компетентності, проаналізовано погляди сучасних лінгводидактів на проблему формування лексичної компетенції молодших школярів і студентів спеціальності «Початкова освіта». Опрацювання наукових лінгводидактичних праць дало змогу авторові виокремити низку складових поняття «лексична компетенція» загалом і «лексична компетенція учителя початкової школи» зокрема; визначено пріоритетні напрямки роботи у системі підготовки студентів спеціальності «Початкова освіта» до педагогічної діяльності в умовах діалектного середовища. Обґрунтовано необхідність уведення у систему підготовки студентів педагогічних ВНЗ тем і дисциплін, спрямованих на формування готовності майбутніх учителів мови до роботи в умовах місцевих говірок. Зважаючи на вагомість порушеної проблеми для удосконалення системи підготовки майбутніх учителів початкової школи, як і методики формування мовної особистості молодших школярів, і водночас на недостатнє її опрацювання у педагогічних наукових і методичних джерелах, маємо на меті розглянути особливості формування лексичної компетенції студентів спеціальності «Початкова освіта» у системі їхньої підготовки до професійної діяльності в умовах місцевих говірок. Методологічними засадами дослідження є науково-концептуальні положення про взаємозв’язок мови і мовлення, їх визначальне місце і роль у мовному розвитку особистості, концепції побудови освіти на засадах формування національно свідомої мовної особистості. Отже, формуванню лексичної компетенції належить провідне місце у системі мовної підготовки майбутніх учителів початкової школи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Yakubovska, Maria. "Discourse of interaction of formation of speech competence and formation of student personality: cultural aspects." Academic Notes Series Pedagogical Science 1, no. 186 (2020): 187–90. http://dx.doi.org/10.36550/2415-7988-2020-1-186-187-190.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Nikiforova, T. A. "Competency Loss as a Barrier to Professional Development." Bulletin of Kalashnikov ISTU 21, no. 2 (July 2, 2018): 222. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2018-2-222-225.

Повний текст джерела

Анотація:

Поднимается проблема угасания компетенций обучающихся и выпускников, что неизбежно снижает их потенциал специалиста в будущей профессиональной деятельности. Актуальность данной проблемы обусловлена тем, что уровень сформированности компетенций рассматривается как основной результат образования. Описаны причины угасания компетенций, среди которых указывается устранение из жизни человека тех видов деятельности, которые активизировали конкретную компетенцию, утрата ее ценности, взаимное негативное влияние компетенций, когда одна из них подавляет другую. Приведены факторы, позволяющие обеспечить устойчивость компетенций, в том числе тип, структура и уровень сформированности компетенции, а также частота ее востребованности в жизни человека. Среди методов, с помощью которых представляется возможным замедлить процесс угасания компетенций и обеспечить их стабильность, предлагается использование технологий деятельностного подхода, в частности метода проектов, позволяющего интегрировать несколько учебных дисциплин, повысить мотивацию и интерес студентов к будущей профессиональной деятельности, а также использовать данный метод для организации самостоятельной работы обучающихся. Перечислены требования, обусловливающие эффективность метода проектов. Также для замедления процесса угасания компетенций предлагается использование метода интервальных повторений, основанного на закономерностях работы памяти и заключающегося в распределении повторений учебного материала во времени.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Головань, Микола Степанович. "Компетентнісний підхід у навчанні інформатики і комп’ютерної техніки в економічному вузі". New computer technology 4 (1 листопада 2013): 15–16. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.40.

Повний текст джерела

Анотація:

Компетентнісний підхід означає поступову переорієнтацію домінуючої освітньої парадигми з переважною трансляцією знань на створення умов для оволодіння комплексом компетенцій, що означають потенціал, здатності випускника до виживання і стійкої життєдіяльності в умовах сучасного ринково-економічного, інформаційно і комунікаційно насиченого простору.Використання компетентнісного підходу посилить ефективність навчання за рахунок діяльнісної сутності навчання, акцентуванні уваги на способах і характерові дій, укріплення взаємозв’язку між мотиваційною і ціннісно-орієнтаційною характеристикою особистості.З позиції компетентнісного підходу метою вивчення дисципліни «Інформатика та комп’ютерна техніка» є ознайомлення студентів з основами сучасних інформаційних систем і технологій, тенденціями їх розвитку, формування у студентів високого рівня компетентності у галузі інформатики (інформативної компетентності), певного світогляду та інформаційної культури.Набуті студентами уміння самостійно шукати, збирати, аналізувати, оцінювати, опрацьовувати, організовувати, представляти, передавати інформацію, моделювати і проектувати об'єкти і процеси, зокрема – власну індивідуальну діяльність і роботу колективу, відповідально реалізовувати свої плани, кваліфіковано використовуючи доступні сучасні засоби інформаційних і комунікаційних технологій складають зміст інформатичної компетентності. Внутрішня структура та зміст інформатичної компетентності включає наступні складові: мотиваційну (прагнення і здатність (готовність) до отримання знань, умінь і навичок у галузі інформатики, комп’ютерної техніки та інформаційно-комунікаційних технологій), ціннісно-орієнтовну (особисте ставлення до продукту і предмету діяльності), когнітивну (знання, що відображають систему сучасного інформаційного суспільства; знання, які складають інформативну основу пошукової пізнавальної діяльності; теоретичні знання про основні поняття та методи інформатики як наукової дисципліни); діяльнісну (сформованість способів діяльності, досвід здійснення діяльності, досвід здійснення емоційно-ціннісних ставлень у формі особистісних орієнтацій), емоційно-вольову (емоційно-вольова регуляція процесу і результату прояву компетентності). Така точка зору на суть компетентності переважає в роботах російських та українських дослідників (В. Байденко, В. Болотов, А. Хуторськой, І. Зімняя, Ю. Татур, О. Овчарук, І. Родигіна).Реалізувати компетентнісний підхід до навчання інформатики та комп’ютерної техніки дозволить технологія особистісно-орієнтованого навчання. Дисципліна «Інформатика і комп’ютерна техніка» передбачає велику самостійність студентів, оскільки в сучасному суспільстві зміна інформаційних технологій відбувається так швидко, що без уміння самостійного їх засвоєння не можна розраховувати на професіоналізм. А самостійність це невід’ємний елемент особистісно-орієнтованого навчання. Особистісно-орієнтоване навчання сприяє включенню студентів у навчально-пізнавальну діяльність і зорієнтоване, перш за все, на розвиток внутрішньої мотивації особистості.Особистісно-орієнтована технологія навчання інформатики та комп’ютерної техніки реалізується через практичну діяльність та кредитно-модульну систему навчання, що дозволяє реалізувати системний підхід до навчання та сформувати гнучку динамічну структуру ієрархічних взаємозв’язків між рівнями підготовки.Базовими положеннями даної методології є наступні:опанування навчального матеріалу ґрунтується на постійному спілкуванні із студентами і залученні їх до виконання практичних вправ як в аудиторії, так і самостійно;спосіб ведення занять спрямований на розвиток та інтенсифікацію в студентів незалежного самостійного мислення та здатності самостійно приймати рішення;методичне забезпечення курсу сформоване на основі найновіших прогресивних підходів і концепцій у галузі освіти;загальна ідеологія навчання ґрунтується на тому припущенні, що всі студенти мають початкову здатність до творчої діяльності, яка підлягає обов’язковому виявленню і подальшому розвитку.Засобами досягнення цієї мети є:використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що дозволяють розкривати суб'єктивний досвід студентів;створення атмосфери зацікавленості кожного студента в роботі групи;оцінка діяльності студента не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення;заохочення прагнення студента знаходити свій спосіб вирішення завдання;створення педагогічних ситуацій спілкування на занятті, що дозволить кожному студенту проявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи; створення обстановки для природного самовираження студента.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

ДУЗЬ, Лариса Іванівна. "ТРЕТІЙ УЧАСНИК ФАХОВИХ КОМУНІКАТИВНИХ СИТУАЦІЙ У МУЗИЧНОМУ ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 79–85. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237837.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є демонстрація особливостей фахової комунікації, яка реалізується у музичному закладі вищої освіти за участі іноземних студентів. Об'єкт вивчення — фахова мовленнєва взаємодія музичного педагога та іноземних студентів з різними рівнями володіння мовою навчання. Предмет дослідження — комунікативна роль та характеристики третього учасника фахової мовленнєвої ситуації, у ролі якого діє іноземний студент. У дослідженні застосовано методи спостереження, аналізу та синтезу, зіставлення, узагальнення, а також описовий метод. Результати дослідження: оприявнено реальні комунікативні потреби, які формуються у процесі академічного фахового навчання і мають враховуватися в обґрунтуванні мовних та мовленнєвих компетенцій, необхідних іноземному студентові музичного ЗВО. Типологізовано фахові музично-педагогічні комунікативні ситуації. З'ясовано причини появи ситуації з третім активним учасником. Визначено роль і значення третього комуніканта та необхідні йому мовні компетенції. На підставі вивчення академічних комунікативних ситуації зроблено висновки про фактори, що зумовлюють успішність фахової взаємодії музичного/вокального педагога й іноземних студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Мандрагеля, В. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 2(90) (9 грудня 2021): 63–74. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(90).2021.63-74.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аргументуєтьсянеобхідність підвищення якості освіти як ключового фактора, що визначає інноваційні моделі розвитку суспільства та досягнення цілей сталого розвитку, визначені ООН. Підвищення добробуту та рівня життя людей, системне поєднання економічних, політичних та соціокультурних реформ неможливі без значних інвестицій у освіту, запровадження нових педагогічних підходів у загальному контексті розвитку інформаційно-комунікативних технологій. Особливої актуальності ця проблема набула ц зв’язку з пандемією, яка різко підвищила вимоги до формування цифрових і м’яких навичок педагогів і учнів. На категоричний імператив перетворилася концепція навчання протягом життя. Про це свідчать реалії життя, результати соціологічних опитувань, численні документи ООН, ЄС, ОЕСР, Світового Банку, Міжнародного Валютного Фонду, законодавчі та нормативно-правові акти розвинутих країн світу. Незважаючи на посилення науково-дослідницької діяльності академічних інститутів, співробітництва з міжнародними партнерами, спектр і глибина досліджень в сфері освіти значно поступається відповідним зарубіжним аналогам. Насамперед, не вистачає системних досліджень щодо взаємозв’язку якості освіти в Україні з темпами економічного розвитку держави, матеріально-технічною і навчально-методичною базою освітніх установ, рівнем соціальної, медичної, санітарно-гігієнічної захищеності педагогів і учнів (студентів, слухачів), станом законодавства в сфері освіти, впливом певних зовнішніх чинників, міграційними процесами. Здійснено порівняльний аналіз кількості закладів освіти в Україні і європейських країнах, їх державного фінансування, щорічних витрат на одного студента тощо. Акцентована увага на недостатньо динамічному розвитку швидкісного якісного Інтернету, обмежені можливості його використання через технічні проблеми та низький рівень життя пересічних громадян країни. Наголошено на необхідність актуалізації зусиль держави і закладів освіти щодо покращання цифрової компетенції, м’яких навичок, знання іноземних мов педагогів і учнів. Аргументується необхідність проведення системних досліджень сфери освіти з урахуванням усіх внутрішніх та зовнішніх чинників, що впливають на її функціонування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Lebyedyeva, O. A. "РЕФЛЕКСИВНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ ІЗ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 146–52. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему професійної підготовки студентів- філологів із погляду розвитку здатності до рефлексії в контексті навчання німецької мови як другої іноземної, вибору методів усвідомлення власної та іноземної мови та культури, які б ефективно сприяли формуванню навичок іншомовної комунікації. З’ясовано, якою мірою процеси рефлексії мають бути інтегровані у навчання німецької мови у вищій школі та які переваги це може дати. Виявлено значення рефлексії в реалізації студентоцентрованого навчання, у підвищенні свідомості й автономності студента у власній навчальній діяльності. Висвітлено роль та місце мовної усвідомленості щодо іншомовних та іншокультурних явищ у навчанні комунікативного використання іноземної мови. Установлено, що іншокультурна рефлексія є основою для розширення індивідуального культурного досвіду як у рідній мові та культурі, так і у цільовій. На цій підставі обґрунтовано, що особливе значення має регулярне свідоме обговорення зі студентами іншомовних та іншокультурних явищ під час практичних занять із німецької мови, та виділено декілька етапів розвитку рефлексії під час занять, які пов'язані не лише з когнітивними вимогами, а й із мотивацією та ставленням студентів. На окремому практичному прикладі продемонстровано, які форми можуть мати сучасні інструменти у галузі самооцінки власних іншомовних компетенцій, що можуть бути використані студентами-філологами на практичних заняттях з німецької мови у вищій школі для досягнення освітніх цілей, контролю над власним процесом навчання та самооцінки. Зазначено, що наведені інструменти сприяють відпрацюванню техніки активного автономного навчання й є в тому числі потужним інструментом моніторингу і зворотного зв'язку для викладача, сприяють його власній рефлексії щодо ефективності навчального процесу. Установлено, що, використовуючи рефлексію як регулярний письмовий виклад власних думок німецькою мовою, студенти вчаться замислюватися над різними аспектами навчального процесу та навчального матеріалу і виражати власні думки німецькою мовою, що є ефективним способом сприяння процесу навчання мови і розвитку продуктивних мовленнєвих компетенцій і навичок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Конюхова, Татьяна Васильевна, Екатерина Тимофеевна Конюхова та Марк Васильевич Гончаренко. "ФОРМИРОВАНИЕ КОМПЕТЕНЦИИ ПЛАНИРОВАНИЯ КАРЬЕРЫ В КОНТЕКСТЕ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ ОБРАЗА БУДУЩЕГО". Векторы благополучия, № 2(33) (25 травня 2019): 46–62. http://dx.doi.org/10.18799/24056537/2019/2(33)/974.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе рассматривается проблематика карьерного планирования, позволяющего личности стимулировать себя для организации и реализации успешных социально-трудовых отношений. В современном контексте планирование карьеры является одним из аспектов благополучия, выстраивания образа будущего и его репрезентации. Компетенция планирования карьеры формируется с учетом ресурсных возможностей социально-психологического капитала личности студента. Карьерная компетентность строится на способности человека осознавать возможности своего карьерного потенциала и использовать их в развитии собственной карьеры, уметь преодолевать препятствия и затруднения с целью оптимизации карьерного продвижения. Цель: разработать рекомендации формирования профессиональной компетенции карьерного планирования студентом в образовательном пространстве вуза. Методы: сравнительный и статистический анализ эмпирических данных, полученных в результате диагностического исследования. Диагностический инструментарий включал: метод ранжирования признаков понятия «карьера»; опросники «Индекс жизненной удовлетворенности» (адаптация Н.В. Паниной), ДДО (Е.А. Климов); методику удовлетворенности основных потребностей (А. Маслоу); социально-психологические установки (О.Ф. Потемкина); жизнестойкость (С. Мадди); Шкалу субъективного благополучия; Шкалу психологического благополучия (К. Рифф); способность к самоуправлению (Н.М. Пейсахов); МПД (К. Замфир в модификации А. Реана). Обработка проводилась с применением статистического пакета программ для социальных наук SPSS 22.0. Результаты: сформулировано понятие компетенции карьерного планирования и описана его роль в репрезентации будущего; проведено исследование структурных составляющих формирования планирования образа карьеры будущими специалистами, на основании которых составлен социально-психологический портрет студента с высоким, средним, низким уровнем выраженности показателей. Описана рекомендация возможной стратегии выстраивания работы вуза по формированию компетенции планирования карьеры студента через развитие параметров социально-личностных характеристик студента и его социально-психологического капитала, включая некоторые конкретные формы работы.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Конюхова, Татьяна Васильевна, Екатерина Тимофеевна Конюхова та Марк Васильевич Гончаренко. "ФОРМИРОВАНИЕ КОМПЕТЕНЦИИ ПЛАНИРОВАНИЯ КАРЬЕРЫ В КОНТЕКСТЕ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ ОБРАЗА БУДУЩЕГО". Векторы благополучия, № 2(33) (25 травня 2019): 46–62. http://dx.doi.org/10.18799/26584956/2019/2(33)/974.

Повний текст джерела

Анотація:

В работе рассматривается проблематика карьерного планирования, позволяющего личности стимулировать себя для организации и реализации успешных социально-трудовых отношений. В современном контексте планирование карьеры является одним из аспектов благополучия, выстраивания образа будущего и его репрезентации. Компетенция планирования карьеры формируется с учетом ресурсных возможностей социально-психологического капитала личности студента. Карьерная компетентность строится на способности человека осознавать возможности своего карьерного потенциала и использовать их в развитии собственной карьеры, уметь преодолевать препятствия и затруднения с целью оптимизации карьерного продвижения. Цель: разработать рекомендации формирования профессиональной компетенции карьерного планирования студентом в образовательном пространстве вуза. Методы: сравнительный и статистический анализ эмпирических данных, полученных в результате диагностического исследования. Диагностический инструментарий включал: метод ранжирования признаков понятия «карьера»; опросники «Индекс жизненной удовлетворенности» (адаптация Н.В. Паниной), ДДО (Е.А. Климов); методику удовлетворенности основных потребностей (А. Маслоу); социально-психологические установки (О.Ф. Потемкина); жизнестойкость (С. Мадди); Шкалу субъективного благополучия; Шкалу психологического благополучия (К. Рифф); способность к самоуправлению (Н.М. Пейсахов); МПД (К. Замфир в модификации А. Реана). Обработка проводилась с применением статистического пакета программ для социальных наук SPSS 22.0. Результаты: сформулировано понятие компетенции карьерного планирования и описана его роль в репрезентации будущего; проведено исследование структурных составляющих формирования планирования образа карьеры будущими специалистами, на основании которых составлен социально-психологический портрет студента с высоким, средним, низким уровнем выраженности показателей. Описана рекомендация возможной стратегии выстраивания работы вуза по формированию компетенции планирования карьеры студента через развитие параметров социально-личностных характеристик студента и его социально-психологического капитала, включая некоторые конкретные формы работы.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Краузе, В. А., О. Н. Бандурин та Е. В. Зайцева. "Чтение текстов на иностранном языке как средство развития читательской компетенции студентов". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 75, № 4 (липень 2021): 83–86. http://dx.doi.org/10.18411/lj-07-2021-135.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматривается актуальность развития читательской компетенции как потребность современного общества и необходимость, связанная с возрастанием цифровых технологий. Выполнен обзор классификаций ключевых компетенций и сделан вывод о метапредметном, универсальном характере читательской компетенции. Рассматривается важность развития читательской компетенции в области профессионально-ориентированного чтения на иностранном языке, способствующей системному и критическому мышлению, межкультурному взаимодействию, иноязычной коммуникации и развитию профессиональных компетенций.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Белянская, Т. Э. "Психолого-педагогические условия развития коммуникативных компетенций студентов". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 76, № 2 (серпень 2021): 114–17. http://dx.doi.org/10.18411/lj-08-2021-64.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматривается процесс создания психолого-педагогических условий для успешной реализации развития коммуникативных компетенций студентов. Выявляются различия понятий «компетенция» и «компетентность». Характеризуется компетентностный подход, как наиболее эффективная среда для реализации цели развития компетенций.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Goltsova, O. B., V. S. Klekovkin, and E. V. Goltsova. "Mathematical Model and Information Technologies for Decision Support on Personnel Training Management for Construction Companies." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 4 (December 29, 2020): 76. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-4-76-83.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной статье представлена модель поддержки принятия решений для управления подготовкой кадров для строительных специальностей, реализованная через расчет интегральной оценки компетентности студента. Оценка компетентности рассчитывается посредством информационной системы, методом нечеткого вывода. Для студента данная оценка показывает реальный уровень навыков и знаний, что поможет ему оценить свои возможности при устройстве на работу и при поступлении в магистратуру; для вуза данная оценка компетентности студентов поможет повысить объективность результатов при оценке работы профессорско-преподавательского состава специальности, один из инструментов корректировки рабочей программы для следующих курсов под потребности работодателей. Объективность оценки реализована за счет применения алгоритма, который учитывает экспертные и математические методы при формировании требований к знаниям и навыкам студентов, а также использование комбинации вышеуказанных методов при итоговых результатах интегральной оценки компетентности. Данная модель была апробирована на базе инженерно-строительного факультета вуза, оценка производилась на студентах строительных специальностей. В качестве экспертов были привлечены эксперты из 12 строительных организаций Удмуртской Республики. Была создана информационная система «Компетенция», реализованная на сайте вуза. Данная информационная система позволила значительно сократить расходы на сбор и обработку данных. Данная модель также может быть реализована на других инженерных специальностях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Зарипова, Диляра. "Современные методы обучения русскому языку". Общество и инновации 2, № 5/S (5 липня 2021): 478–83. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss5/s-pp478-483.

Повний текст джерела

Анотація:

Преподавание русского языка как иностранного (РКИ) студентов-нефилологов было активной областью исследований Последние несколько десятилетий. Число студентов, изучающих русский язык, постоянно растет в связи с растущей ролью русского языка в академической среде и развитием международных отношений. Конечная цель обучения русскому языку для иностранных Студенты-нефилологи должны бегло говорить по-русски (в первую очередь, по определенной дисциплине), выражать свои мысли, понимать собеседников, воспроизводить и интерпретировать устно и письменно информацию, полученную из печатных и аудиоисточников. Профессиональный русский язык для студентов нефилологических вузов - это не только средство овладения будущей профессией. занятия, но и возможность грамотно общаться в профессиональной среде и легко адаптироваться к постоянно меняющимся условиям труда. Целью данного исследования является показать, как РКИ преподается студентам-нефилологам на современном этапе развития высшего образования, обозначить проблемы и задачи преподавателя в этой области и, наконец, обсудить развитие коммуникативной компетенции нефилологов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Kondratiuk, V. Ye, S. H. Shevchuk, V. H. Khomaziuk, O. A. Bychkov та T. H. Ostashevska. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ". Медична освіта, № 1 (3 травня 2019): 79–81. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10087.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – визначити перспективні шляхи реалізації компетентнісного підходу при викладанні пропедевтики внутрішньої медицини. Основна частина. Модернізація традиційного навчального процесу на кафедрі пропедевтики внутрішньої медицини вимагає не тільки формування загальних та фахових компетенцій студента, але і перегляду роботи викладача. Розглянуто особистісні характеристики сучасного викладача, основні напрямки його педагогічної діяльності, різні види компетентності та способи досягти їх. Обґрунтовано необхідність розвитку самостійності студентів при оволодінні професійними навичками вже на початковому етапі клінічної підготовки. Висновки. Компетентнісний підхід до викладання пропедевтики внутрішньої медицини передбачає тісний взаємозв’язок у визначенні і формуванні компетенцій викладача і студента. Вміння ініціювати та забезпечити поступовий самостійний професійний розвиток студента стає базовою складовою професіоналізму викладача.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Ishchuk, Olena, та Anatolii Tsos. "Теоретичні та методичні основи формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти". Physical education, sports and health culture in modern society, № 4(44) (29 грудня 2018): 21–28. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-21-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Ефективним способом зміцнення здоров’я молоді є організація навчально-виховного процесу на основі компетентнісного підходу, який забезпечує фізичне й психічне благополуччя індивіда. Проте в науковій літературі недостатньо аргументовано відомості щодо складників та методики формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти. Мета дослідження – розробити методику формування здоров’язберігальної компетенції студентів закладів вищої освіти й перевірити її ефективність. Методи дослідження – аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизація інформації, педагогічне тестування, анкетування, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, математична статистика. На різних етапах дослідження взяли участь 480 студентів. Результати. Здоров’язберігальна компетенція – це система цінностей, взаємозв’язаних і взаємозумовлених знань, умінь і навиків, рівня фізичного стану, які забезпечують високий рівень здоров’язберігальної діяльності. В основу здоров’язберігальної компетенції покладено ціннісний, когнітивний та діяльнісний компоненти. Ціннісний передбачає наявність у студентів стійкого інтересу й мотивації до здоров’язберігальної діяльності, активне ставлення до здорового способу життя, здатність до рефлексії та саморегуляції поведінки й емоційних станів. Когнітивний компонент сприяє сформованості в студентів системи знань, умінь і навичок, що забезпечують міцний стан здоров’я. Діяльнісний компонент характеризується систематичністю занять фізичними вправами; активністю в здоров’язберігальній діяльності; використанням сформованих знань, умінь, навичок у самостійній роботі студентів із фізичного виховання. Діяльнісний компонент забезпечує успішне виконання здоров’язберігальної діяльності й вирізняється належним рівнем фізичного стану та стану здоров’я. Висновки. Формування здоров’язберігальної компетенції − це цілеспрямований і структурований процес, який охоплює формування мотивації до здоров’язберігальної діяльності й систематичної рухової активності, засвоєння теоретичних знань і практичних умінь, підвищення фізичної підготовленості та функціональних можливостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Компетенції студента"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями