Статті в журналах з теми "Компетентність у монологічному мовленні"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Компетентність у монологічному мовленні.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-16 статей у журналах для дослідження на тему "Компетентність у монологічному мовленні".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Бондар, Леся. "Стратегічна компетентність майбутніх інженерів у контексті сучасних проблем навчання іноземної мови професійного спілкування". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 22–27. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3021.
Повний текст джерелаАнотація:
Бондар Л. В. Стратегічна компетентність майбутніх інженерів у контексті сучасних проблем навчання іноземної мови професійного спілкування.
У статті розглянуто передумови формування стратегічної компетентності студентів технічних спеціальностей у процесі навчання французького професійно спрямованого монологічного мовлення. З’ясовано, що процес оволодіння мовою професійного спілкування пов’язаний з психо- та лінгвокогнітивними особливостями, характерними для майбутніх інженерів, які виявляються у структурах передачі інформації, домінуванні певних способів її сприймання, оброблення та репродукування. Досліджено, що згадані вище особливості знаходять своє відображення в застосуванні студентами навчальних стратегій у процесі оволодіння професійно спрямованим монологічним мовленням.
2
Топчій, Л. "Прийоми використання риторичних питань у монологічному мовленні Дмитра Павличка". Південний архів, Вип. 67 (2017): 48–51.
Знайти повний текст джерела
3
Корнєєва, І. "ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ". Vìsnik KNLU. Serìâ “Psihologìâ ta pedagogìka” / Visnyk KNLU. Series "Pedagogy and Psychology", № 32 (10 липня 2020): 53–58. http://dx.doi.org/10.32589/2412-9283.32.2020.207754.
Повний текст джерела
4
Стельмах, Д. "ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ТА ВЗАЄМОКОНТРОЛЮ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У АНГЛІЙСЬКОМУ МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ". Vìsnik KNLU. Serìâ “Psihologìâ ta pedagogìka” / Visnyk KNLU. Series "Pedagogy and Psychology", № 30 (4 вересня 2019): 139–45. http://dx.doi.org/10.32589/2412-9283.30.2019.177605.
Повний текст джерела
5
Бойко, Ганна. "ЦІЛІ І ЗМІСТ ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОМУ МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(74) (25 грудня 2017): 173–84. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.10/173-184.
Повний текст джерела
6
Лутковська, Н. М. "Аудіовізуальна складова в циклі формування іншомовної комунікативної компетентності у монологічному мовленні студентів немовних спеціальностей на засадах імпліцитної професійної орієнтації". Ars Linguodidacticae, Вип. 1 (1-2017) (2017): 62–73.
Знайти повний текст джерела
7
Бартош, І. А. "ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ВПРАВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО УСНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 81–89. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторка статті наголошує, що у зв’язку із скороченням аудиторних годин виникає необхідність у підборі таких технологій та методів навчання іноземної мови майбутніх соціальних працівників, які би передбачали перенесення частини навантаження на самостійну позааудиторну роботу студентів. Визначено, що досягнути поставлених цілей можливо шляхом застосування кейс-технології. Авторкою детерміновано поняття професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою майбутніх соціальних працівників, яке розуміється як таке, що реалізується у формах діалогічного та монологічного мовлення для встановлення та поглиблення контактів в умовах іншомовного спілкування та вирішення проблем шляхом зіставлення думок і пошуку можливих варіантів розв’язку проблемних ситуацій. Авторка наголошує, що зорієнтованість на формуванні умінь діалогічного та монологічного мовлення пов’язана із специфікою професійної діяльності майбутніх соціальних працівників. Розкрито поняття системи вправ для формування професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою майбутніх соціальних працівників. Відповідно охарактеризовано основні уміння в діалогічному та монологічному мовленні. Авторкою проаналізовано процес формування навичок усного спілкування на основі теоретико-практичного досвіду з цієї проблематики. На основі критичного аналізу наукових досліджень авторкою запропоновано три етапи формування професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою майбутніх соціальних працівників: перший етап (підготовчий), другий етап (основний), третій етап (завершальний). Третій етап ділиться на два підетапи. Метою першого підетапу є само- стійне укладення кейсів студентами на основі запропонованої ними проблемної ситуації. Метою другого етапу є обговорення результатів кейсу. Авторкою запропоновано групи вправ, які корелюють з окресленими етапами. Визначення відповідних груп та видів вправ у межах запропонованої системи унаочнено в таблиці. У статті наведені приклади груп вправ відповідно до етапів формування професійно орієнтованого усного спілкування німецькою мовою майбутніх соціальних працівників.
8
Forostyuk, Tetiana. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 147–53. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-147-153.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено проблему формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки. Проаналізовано наукові праці з проблеми. Узагальнено сучасні підходи до розв’язання актуальної проблеми сьогодення.У статті обґрунтовується думка про те, що підготовка майбутнього фахівця початкової школи буде найефективнішою, якщо здійснювати її з урахуванням компетентнісного підходу та особливостями формування комунікативної компетенції. Комунікативно-діяльнісний підхід у процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи сприяє ефективному формуванню комунікативної компетентності студентів, які в майбутньому зможуть формувати комунікативну компетентність учнів, готовність спілкуватися українською мовою в повсякденному спілкуванні, любов до рідного слова, інтерес і повагу до історичного минулого українського народу, до української мови.Досліджено сутність поняття «комунікативна компетентність», а також «комунікативна компетенція». Розглянуто визначення понять у науковій літературі.Розкрито й доведено необхідність використання ефективних методів, засобів і прийомів у процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема на уроках української мови. Здійснено спробу узагальнити умови формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки. Проаналізовано педагогічний досвід. Звертається увага на важливість упровадження в практику підготовки майбутнього вчителя інноваційних технологій, методів, прийомів, які сприятимуть формуванню комунікативної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Пропонуються цікаві вправи та завдання, зокрема з української мови, які будуть ефективними під час формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи.Розглядається вербальне спілкування та невербальні засоби спілкування, етикет у спілкуванні. Звертається увага на можливі помилки в мовленні та спілкуванні. Пропонуються шляхи формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя та учнів початкової школи, що сприятимуть ефективній комунікації.
9
Баранець, І. В. "МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ МОТОРНОЮ АЛАЛІЄЮ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 54 (2020): 67–88. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.54.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається сутність поняття «комунікативна компетентність» у дітей із моторною алалією, яка є показником пізнавального розвитку та передумовою успішності подальшого освітнього процесу. Схарактеризовані основні складові організації корекційно-розвивальної роботи із дітьми старшого дошкільного віку із моторною алалією, що визначають ефективність процесу формування та розвитку їх комунікативно-мовленнєвої діяльності. Обґрунтовано та розроблено методику формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією, визначено її дидактичний зміст та основні етапи впровадження, а саме: координаційно-діагностичний, корекційно-мотиваційний та репродуктивно- комунікативний. Представлені методичні рекомендації щодо її застосування. Методика формування комунікативної компетентності дітей старшого дошкільного віку із моторною алалією була побудована на основі комунікативно-діяльнісного підходу з урахуванням механізмів міжпівкульної взаємодії. Автор висвітлює ефективні шляхи стимуляції міжфункціональної взаємодії півкуль головного мозку шляхом використання технік нейролінгвістичного програмування мовленнєвого висловлювання, використанням невербальних і вербальних засобів активізації мовленнєвої діяльності. Підкреслено особливості використання авторської методики у процесі експериментального навчання з метою формування комунікативної компетентності у дітей. Обґрунтована доцільність та ефективність застосування спеціалізованих психолого-педагогічних умов формування комунікативної компетентності у дітей досліджуваної категорії. Результати формуючого експерименту дають всі підстави стверджувати, що запропонована методика формування комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку сприяє підвищенню результативності означеного процесу. При цьому відмічено суттєві зрушення за визначеними показниками, а саме вміння проявляти ініціативу у спілкуванні, вміння підтримувати діалог, закріплення правильного використання у мовленні простих і складних речень, вміння встановлювати зв’язок слів у реченні за запитаннями, закріплення правильних мовленнєвих стереотипів, тощо.
10
КОРДЮК, О. М., М. Г. СЕМЕРДЖАН та О. Ю. БИЧКОВ. "ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 106–12. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено, що сучасна вища освіта спрямована на формування компетентного студента, майбутнього вчителя НУШ, який усебічно засвоїв фахові предмети, передбачені навчальним планом спеціальності; з’ясовано, що магістральною ознакою конкурентоспроможного спеціаліста є оволодіння термінологічною лексикою, тобто формування термінологічної компетентності, в основі якої є здатність із точністю, доречністю і правильністю використовувати терміни в усному й писемному професійному мовленні; на основі аналізу наукових джерел встановлено, що термінологічна компетентність – це глибоке оволодіння термінологією обраного фаху на рівні спеціальних (фахових) та психолого-педагогічних дисциплін, уміння оперувати терміносистемою під час практичної підготовки, у процесі виконання самостійної роботи; простудійовано поняття «термін» у лінгвістичному обігу; розмежовано поняття «термін» та «загальновживане слово»; охарактеризовано ознаки термінів, до яких належать: системність; наявність класифікаційної дефініції; стислість; жорстка конвенційність; стилістична нейтральність; залучення до системи певної галузі; відповідність нормам мови; точність і короткість; дериваційна здатність; інваріантність; висока інформаційність; проаналізовано групи термінів і види термінів – загальновживані (звичайні слова, які набули значного поширення); міжгалузеві терміни (взяті з різних галузей науки, техніки; найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, що однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі та в документах); вузькоспеціальні терміни (спеціально вироблена термінологія для обслуговування потреб лише однієї конкретної галузі); з’ясовано домінантні вимоги до використання термінів, що передбачають вживання терміна в одній, зафіксованій у словнику формі, з одним значенням, закріпленим у словнику, дотримання правил утворення від нього похідних форм; підкреслено, що активний приплив в український словник іншомовних термінів, співіснування в терміносистемі національного та інтернаціонального не завжди є виправданим.
11
Бойко, Ганна. "МЕТОДИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА MOODLE ДЛЯ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНЖЕНЕРІЇ АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННІ В ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ". Vìsnik KNLU. Serìâ “Psihologìâ ta pedagogìka” / Visnyk KNLU. Series "Pedagogy and Psychology" 28, № 28 (27 червня 2018): 94–101. http://dx.doi.org/10.32589/2412-9283.28.2018.135461.
Повний текст джерела
12
Lutkovska, Natalia. "AUDIOVISUAL COMPONENT IN THE CYCLE OF DEVELOPING COMMUNICATIVE FOREIGN LANGUAGE COMPETENCE IN MONOLOGUE PRODUCTION BASED ON IMPLICIT SPECIALIZING OF NON-LINGUISTIC STUDENTS." АRS LINGUODIDACTICAE, no. 1 (2017): 62–73. http://dx.doi.org/10.17721/2663-0303.2017.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Background: Video is an audio-visual medium, with the sound and vision being separate components or played together. On the strength of these two modes of video application methodologists distinguish between two basic approaches: 1) manipulative prognostic strategy and 2) integrated audio and video combined strategy. The former fosters students’ ability to predict developments in the video content in prospect or retrospect and produce utterances on the basis of what the learners have seen or heard. But the latter strategy is of more communicative value as it presents complete communicative situations with verbal and non-verbal aspects of communication in the real world. Purpose. The purpose of our research is to devise audiovisual implicit specializing with the view to developing integrated socio-cultural and professionally oriented communicative foreign language competence of non-linguistic students at the primary stage of higher education on the basis of integrated audio and video combined strategy. Results. The implementation of audiovisual component implies: 1) meeting the requirements of the National Curriculum for Universities in English for Specific Purposes (ESP); 2) using video for implicit specializing; 3) following successive stages of gradual speech skills development; 4) employing collective interaction patterns. Guided by the Curriculum, we selected videos with typical communicative situations in the areas of economy and tourism. Though covering communication in non-professional spheres, these videos contain quite a number of lexical units that can be employed to develop integrated socio-cultural and professionally oriented communicative foreign language competence at the primary stage of higher education. We also devised successive stages of gradual speech skills development with video and proposed exercises based on role play and collective interaction patterns. Discussion. If compared with implicit specializing on the basis of printed materials audiovisual implicit specializing has a number of advantages. Audiovisual component: - increases the number of lexical units memorized by students twice; - provides the articulation patterns for lexical units of economic and tourist registers to be perceived and followed by students; - promotes the development of speech fluency at the stage of synchronized reproductive speaking while viewing the video with the sound off; - imparts dynamic character to communicative exercises.
13
Lutkovska, Nataliia. "CRITERIA TO ASSESS COMMUNICATIVE FL COMPETENCE IN MONOLOGUE PRODUCTION OF ECONOMICS MAJORS IN THE PROCESS OF AUDIOVISUAL IMPLICIT SPECIALIZATION." АRS LINGUODIDACTICAE, no. 3 (2019): 30–38. http://dx.doi.org/10.17721/2663-0303.2019.3.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Background: Professionally oriented training implies involvement of professional knowledge and job-related skills. However, non-linguistics majors at the primary stage of tertiary education have no experience in specialism-related areas and situations. As a result, they fail to communicate effectively in the professional environment. To solve the problem, E. Miroshnichenko has introduced ‘implicit specialization’, i.e. integrated development of socio-cultural and professionally oriented communicative FL competence in non-professional communication spheres. The researcher implements her teaching strategy based on printed materials, whereas the author of this paper advocates a somewhat different approach: communicative competence in English can be acquired through audiovisual implicit specializing. Purpose. The assessment system is an integral and essential part of teaching and learning. It should provide valid and reliable measures for evaluating communicative FL competence. The purpose of our research is to develop assessment criteria for measuring the development of communicative FL competence in monologue production in the process of audiovisual implicit specializing of would-be economists. Results. Given non-linguistics specialization of students, their FL proficiency level and primary stage of tertiary education, we offer the following criteria to assess communicative FL competence: 1) relevance of a monologue to the communicative situation; 2) accuracy and appropriateness of vocabulary; 3) pronunciation accuracy; 4) grammar accuracy and range of grammatical structures; 5) speech tempo; 6) number of simple and compound sentences in the utterance. In the context of communicative approach, when assessing accuracy and appropriateness of language use, it is essential to take notice only of those lexical, grammatical and phonetic mistakes that distort the meaning and interfere with students’ ability to produce comprehensible utterances. To illustrate the assessment procedure, the article provides some assignments and samples of students’ answers. Discussion. Application of the above-mentioned criteria to assess socio-cultural and professionally oriented communicative FL competence in monologue production of Economics majors verifies practicability of communicative FL competence development based on audiovisual implicit specializistion. Situational models of communication incorporating lexical units of economic register in non-professional communication presented in videos are of primary importance for successful development of lexical competence both at the primary and follow-up stages of tertiary education. Pronunciation standards provided by video facilitate the qualitative upgrading of pronunciation skills
14
Рускуліс Л. В. та Механцева В. М. "ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ 10-11 КЛАСІВ (ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (29 жовтня 2021): 35–41. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.246.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано, що одне з магістральних значень в шкільному курсі мови має вивчення лексичного рівня української мови; наголошено, що формування лексичної компетентності відбувається в системно-інтегративних зв’язках лексики з фонетикою, граматикою, орфографією та стилістикою, бо слово є явищем багатогранним; успішне засвоєння лексичного рівня української мови залежить від урахування специфічних підходів, принципів, закономірностей навчання та добору методів і прийомів навчання; потрактовано поняття «лексична компетентність» у розвідках науковців та визначено її як високий рівень засвоєння лексичного рівня української мови, уміння володіти лексичними засобами відповідно до ситуації мовлення, беззаперечне дотримання лексичних норм, оволодіння словниковим запасом української мови, повага до українського слова, активне використання власне української лексики; простудійовано основні положення програми з української мови для учнів 10-11 класів (профільний рівень), у якій за пріоритетне визначено формування лінгвокультурологічної, соціолінгвістичної компетентностей, що сприятиме формуванню лексичної компетентності сучасного учня шляхом усвідомлення ним мови як національного феномену; схарактеризовано домінантні завдання лінгвістичної (мовної) та соціокультурної змістових ліній; проаналізовано класифікацію лексичних вправ, до яких уналежнено: власне лексичні, що спрямовані на закріплення лексичних понять і формування вмінь тлумачити значення слова; лексико-граматичні вправи сприяють виявленню й установленню зв’язків між лексикою й граматикою, формуванню вмінь розрізняти лексичне й граматичне значення слова; лексико-орфографічні вправи забезпечують засвоєння й повторення особливостей написання слів та їхніх частин; лексико-стилістичні вправи забезпечують вироблення вмінь і навичок правильного відбору і вживання слів у мовленні відповідно до характеру й мети висловлювання; наведено приклади таких вправ і завдань до них, що передбачають аналіз слів-символів, вербалізацію концептів, вибудовування лексико-семантичного поля, обов’язковий інформаційно-комунікаційний супровід їх.
15
РУСКУЛІС, Лілія. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФОНЕТИЧНОЇ СУБКОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 331–38. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-331-338.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано поняття фонетична субкомпетентність як оволодіння фонетичною системою української мови, свідоме практичне застосування отриманих теоретичних знань у власному мовленні; визначено її мовний компонент; в аспекті мовного компонента з’ясовано поділ звукових одиниць на сегментні та суперсегментні; обґрунтовано, що вивчення звуків ґрунтується на фізичному, фізіологічному й лінгвістичному аспектах, а звук є явищем фізичним, маючи висоту, силу (інтенсивність), тон, тембр, тривалість у часі, утворюється апаратом мовлення людини й сприймається її слуховим апаратом та має суспільний характер; досліджено, що майбутні вчителі української мови вперше засвоюють поняття «фонема», що виконує конститутивну, ідентифікаційну й дистинктивну функції, й, осмислюючись через морфему чи слово, вичленовується людською свідомістю, ознайомлюються з її ознаками та усвідомлюють різницю між звуком і фонемою; встановлено, що в курсі «Сучасної української літературної мови» студенти вивчають поняття «фонетичний склад» як елемент звукового ланцюжка, його фонетичні характеристики, специфічну ознаку – поєднання несегментних фонетичних одиниць, а також досліджують його у фонетичному (форма організації звуків), фонологічному (форма організації фонем) й історичному аспектах (успадкований від праслов’янської мови); висвітлено проблему ознайомлення з надсегментними явищами фонетичної системи української мови, до яких уналежнено склад й інтонацію; умотивовано урахування специфічних принципів навчання: спиратися на усне мовлення й виробляти увагу до мовлення, що відповідає літературним нормам; удосконалювати вміння артикулювати звуки української мови; поєднувати імітаційний шлях засвоєння орфоепічних навичок із свідомим засвоєнням норм літературного мовлення; спиратися на мовний слух, удосконалювати слухову пам’ять; постійно тренувати в зіставленні звукової оболонки слів; навчання фонетики з іншими розділами науки про мову; урахування особливостей місцевої говірки; фізичного розвитку органів мовлення та вибір часткових методів і прийомів: фонетичний (фонематичний, орфоепічний) розбір; вправи, спостереження й аналіз звукового складу мови; диференціювання звуків мови; спостереження й аналіз за артикуляцією звуків; виявлення структури складу, ритміки слова; спостереження над інтонаційним оформленням тексту. Ключові слова: лінгвістична компетентність, фонетична субкомпетентність, звук, фонема, склад, інтонація.
16
Yu.V., Zhukova, and Kotylo A.O. "MEDIA COMPETENCE OF A MODERN TEACHER AS A CONDITION FOR EFFECTIVE ENGLISH INTERACTION." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 97 (February 8, 2021): 5–11. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-97-1.
Повний текст джерелаАнотація:
As the title implies the article describes ways of using mediaproducts for creating an English-speaking environment during the educational process, reveals the basic principles of health literacy, and examines and organizes the main elements of health competence of a teacher in the educational process.The purpose of the article is to substantiate the peculiarities of the formation of medical competence of a modern teacher and the realization of professional potential in the English-speaking environment.The research uses methods of pedagogical analysis, generalization of information, materials of questionnaires of future teachers.The article analyzes the work of Ukrainian and foreign scholars on the ways of media implementation in the educational process and the interaction of knowledge, skills, values and abilities to facilitate the learning of English as a mediacompetent teacher. The paper outlines the effective implementation of the principles of medialiteracy, which is realized through the development of critical thinking and self-actualization in the media–teacher–student/pupil system for the formation of key competencies defined by the State Standards. The article describes the teacher’s mediacompetency as a basis for self-education and a form for the creation, searchin and successful use of mediaproducts in the lessons of foreign (English) language, for ensuring the development of skills of monologic and dialogic speech. The research methods used: the method of selection and systematization of material, allowed us to select information that helped us to solve the problem of “media” in general and to reach the specified conclusions.The conclusion of the report provides relevance of the implementation of information and multimedia technologies in the teaching and learning process, and creation of own mediaproducts and determined the prospect of further research into the media literacy of future teachers in the English-speaking environment and research into the process of propaedeutic activities for learning English.Key words: media literacy, mediasapiens, English-speaking environment, implementation, media competence, media education, media product. У статті описуються шляхи використання медіапродуктів для створення англомовного середовища під час освітнього процесу, розкрито основні принципи медіаграмотності, розглянуто та впорядковано основні елементи медіакомпетентності педагога у процесі навчання.Метою статті є обґрунтування особливостей формування медіакомпетентності сучасного педагога та реалізації професійного потенціалу.У дослідженні використано методи педагогічного аналізу, узагальнення інформації, викладено матеріали анкетування майбутніх педагогів. Проаналізовано праці українських та закордонних науковців щодо способів імплементації медіа в освітній процес та взаємодії знань, умінь, цінностей і здатностей задля забезпечення вивчення англійської мови медіакомпетентним педагогом. Висвітлена ефективна реалізація принципів медіаграмотності, що реалізується через розвиток критичного мислення та самореалізації у системі медіа–вчитель–учень для формування ключових компетентностей, визначених Державними стандартами. Охарактеризовано медіакомпетентність учителя як основу самоосвіти та форму для створення, пошуку та вдалого застосування медіапродукту на уроках іноземної (англійської) мови, для забезпечення розвитку навичок монологічного та діалогічного мовлення. Використані методи дослідження – метод підбору та систематизації матеріалу – дали змогу підібрати інформацію, яка допомогла розкрити питання щодо «медіа» загалом та дійти зазначених висновків.У висновках обґрунтовано актуальність впровадження інформаційних та мультимедійних технологій у освітньо-виховний процес та створення власного медіапродукту; визначено перспективу подальшого дослідження процесу формування медіаграмотності майбутнього педагога в умовах англомовного середовища та дослідження процесу пропедевтичних заходів щодо вивчення англійської мови.Ключові слова: медіаграмотність, mediasapiens, англомовне середовище, імплементація, медіа-компетентність, медіаосвіта, медіапродукт.