Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Компетентності інженерів.

Статті в журналах з теми "Компетентності інженерів"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Компетентності інженерів".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Ткачук, Вікторія. "Розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ України". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 286–92. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2921.

Повний текст джерела
Анотація:
Ткачук В. В. Розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ України. У статті розглянуто поняття компетентності інженера-педагога, визначено умови, що необхідно забезпечити для підвищення якості освіти з упровадженням ІКТ. Акцентовано на ІКТ-компетентності, як такій, що є ключовою для студентів інженерно-педагогічного профілю в сучасному інформаційному суспільстві. Ураховано позицію, що розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів відбувається у процесі вивчення інформатичних дисциплін, відповідно розглянуто програму навчального курсу «Комп’ютерні технології в навчальному процесі» для напряму підготовки 6.010104 «Професійна освіта (за профілем)».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кошук, Олександр. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ З МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 14 (21 вересня 2018): 51–60. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2017.14.51-60.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена висвітлитленню основних положень концепції цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства в аграрному вищому навчальному закладі. Розкриваються головні ідеї, мета, завдання, гіпотеза, методологічні підходи, прнципи, фактори, педагогічні умови системного формування феномену. Охарактеризовано провідні ідеї концепції: визнання унікальності й цінності особистості студента, який має бути суб‘єктом освітнього процесу; ідеї формування культурної особистості з урахуванням її потреб та інтересів, узгоджене з потребами суспільства; концепт пріоритетних цілей у підготовці висококваліфікованого фахівця, спроможного у своїй соціально-професійній діяльності до самоактуалізації, самореалізації, самоуправління й саморозвитку. В основу запропонованої концепції формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства покладено ідею психологів розглядати це особистісне утворення як інтегративну властивість особистості, що виявляється в інженерно-технічній діяльності, поведінці та вчинках людини і зумовлює готовність і здатність фахівця кваліфіковано виконувати функції інженера аграрного виробництва за рахунок збалансованого поєднання комплексу знань, умінь, потреб та мотивів самовдосконалення, моральноетичних цінностей та необхідних особистісно-професійних якостей. Визначено провідні напрями формування професійної компетентності майбутніх інженерів з механізації сільського господарства: технологізація професійної підготовки майбутніх інженерів; інформатизація освітнього процесу аграрного вищого навчального закладу, створення інформаційноосвітнього середовища; науково-дослідна робота студентів; педагогічна інтеграція; стандартизація аграрноінженерної освіти; практико-орієнтована підготовка студентів. Наведено концептуальну модель педагогічної системи, що унаочнює напрями розв‘язання проблеми, слугує засобом визначення стратегії подальшого наукового пошуку та інструментом більш детального вивчення феномену.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Михайлюк, М. І. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ІНЖЕНЕРІВ У КОНТЕКСТІ ВИМОГ БРИТАНСЬКИХ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ІНЖЕНЕРНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА АСОЦІАЦІЙ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (24 грудня 2020): 84–94. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-84-94.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлені питання професійної підготовки інженерів у контексті вимог британських та європейських інженерних організацій та асоціацій. З’ясовано роль і пріоритетні напрями діяльності відомих міжнародних організацій, асоціацій, освітніх комітетів, Рад, центрів, фондів, комісій щодо сприяння розвитку інженерної освіти в світі. Розглянуто діяльність деяких відомих організацій, не тільки у Європі, але й в усьому світі: Європейська федерація національних інженерних асоціацій, яка співпрацює з іншими загальновідомими організаціями у сфері вищої технічної освіти як Світова федерація інженерних організацій, Міжнародна Асоціація неперервної інженерної освіти, Європейське товариство інженерної освіти, Європейська Асоціація вищої технічної та професійно-технічної освіти, Асоціація інженерів Німеччини та інші. Розглянуто діяльність Європейської мережі акредитації інженерної освіти та визначено шість акредитаційних агентств, що входять в Європейську мережу акредитації інженерної освіти. Визначено три рівні кваліфікацій: інженер, інженер-технолог і технік, які розрізняються по рівню компетенцій в різних видах діяльності. Розглянуто роль Технічної ради Великої Британії, яка затверджує та підтримує міжнародні стандарти інженерної професійної компетентності та етики. Вони детально описані у Великій Британії стандартом професійних інженерних компетенцій. У статті визначено, що Конгрес міжнародного інженерного альянсу займається проблемами розробки та використання спільних стандартів в інженерній освіті. З’ясовано, що Світовий Конгрес затвердив офіційні міжнародні стандарти у сфері інженерної вищої освіти, які допоможуть студентам, викладачам, молодим інженерам та науковцям зорієнтуватися, до чого потрібно прагнути, чого необхідно досягти, які знання та вміння необхідні для сучасного інженера. Проведено аналіз літературних джерел та зроблені висновки щодо особливостей функціонування інженерної освіти в країнах ЄС.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бех, Олександр Володимирович. "Математична компетентність у системі загальнонаукових компетентностей майбутніх інженерів". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 3 (25 грудня 2015): 34–58. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.984.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано поняття математичної компетенції у системі загальнонаукових компетентностей підготовки бакалаврів інженерного напрямку. Розглянуто питання загальнонаукових та загальнопрофесійних компетентностей, побудовано модель загальнонаукових компетентностей майбутніх інженерів, визначено поняття математичної компетентності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Степанов, Сергей, та Елена Баранова. "ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ В КОНТЕКСТЕ ПРОЕКТИРОВАНИЯ И СТРУКТУРНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ". Modern engineering and innovative technologies, № 09-02 (29 жовтня 2018): 72–77. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-09-02-016.

Повний текст джерела
Анотація:
В роботі розглянуто основні складові проектно-конструкторської компетентності майбутніх інженерів. Представлено структуру та компоненти проектно-конструкторської компетентності інженерів. Визначені критерії оцінки сформованості проектно-конструкторської к
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Філімонова, Ірина. "Формування фахової компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення професійно зорієнтованих дисциплін". Освітній вимір 42 (13 листопада 2014): 87–91. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v42i0.2801.

Повний текст джерела
Анотація:
Філімонова І. А. Формування фахової компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення професійно зорієнтованих дисциплін. Сучасне харчове виробництво вимагає не лише високого рівня освіти та професійної майстерності майбутніх фахівців, а й готовності до інноваційної діяльності та до постійного самовдосконалення. Одним із ефективних напрямів модернізації освіти у професійній педагогіці визнано компетентнісний підхід, метою якого є формування в майбутнього інженера-педагога фахової компетентності та формування відповідних компетенцій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Tymoshenko, Yevhen V. "ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ". Information Technologies and Learning Tools 42, № 4 (18 вересня 2014): 77–84. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v42i4.1060.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджена проблема формування ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Проведено аналіз наукових праць, у яких досліджені питання розвитку інформатичної і комунікаційної компетентностей студентів у галузі ІКТ. Показана необхідність додаткового розвитку комунікаційної складової і запропоновано застосувати для цього систему вимірювання когнітивних процесів Б. Блума. На основі компетентністного підходу й удосконаленої таксономії педагогічних цілей Б. Блума розроблена система виміру когнітивних процесів для цілеспрямованого формування комунікаційної компоненти ІКТ-компетентності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Зелінський, Сергій Сергійович. "Система комп’ютерної математики як засіб формування компетентності в моделюванні майбутніх інженерів". Освітній вимір 46 (10 грудня 2015): 17–22. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v46i0.2485.

Повний текст джерела
Анотація:
Зелінський С. С. Система комп’ютерної математики як засіб формування компетентності в моделюванні майбутніх інженерів. У статті розглядається система комп’ютерної математики (Maple) як засіб формування компетентності в моделюванні майбутніх інженерів. Детально розглянуто поняття системикомп’ютерної математики та визначено характеристики цього поняття. Наведено можливості системи комп’ютерної математики в процесі підготовки майбутніх інженерів. Розглянуто практичні аспекти застосування системи комп’ютерної математики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Єфремова, Оксана. "МОДЕЛЬ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ". Professional Pedagogics 2, № 21 (28 вересня 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.60-67.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність: вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців неможливо без упровадження інформаційних технологій, нових підходів до вимірювання якості освітнього процесу, інноваційних методів діагностування, а також використання моделей підготовки фахівців як необхідній передумови компетентності випускника. Мета: розроблено і обґрунтовано теоретичну модель підвищення якості підготовки фахівців, яка відповідає авторському баченню розв’язання цього питання, а також показано її використання в освітньому процесі для підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Методи: теоретичні; емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз робочих планів, програм підготовки майбутніх інженерів-педагогів, засобів і методів педагогічної діагностики, тестових завдань і методик їх використання); використано ідею кібернетичного метода (модель «чорна скринька»). Результати: з'ясовано можливості педагогічної діагностики як технології, що сприяє підвищенню якості підготовки студентів інженерно-педагогічного вишу; запропоновано та обґрунтовано теоретичну (структурну) модель підвищення якості підготовки майбутнього інженера-педагога, визначено і описано компоненти моделі та вимоги до її розробки, вдосконалено систему оцінювання і контролю якості результатів навчання у ЗВО. Реалізація оцінювання якості професійної підготовки майбутніх фахівців здійснювалася відповідно до розроблених «теоретичної» та «математичної» моделей, без яких неможливо розв’язати питання управління якістю освітнього процесу. У статті основну увагу і приділено розгляду «теоретичної» моделі підготовки фахівців. У дослідженні запропоновано підхід до моделювання, заснований на концепції пізнання «чорний ящик» та конкретизовано принципи моделі, на яких базується процес професійної підготовки майбутніх фахівців. Висновки: теоретично доведено, що запропонована «теоретична» модель підвищення якості підготовки фахівців є складовою частиною фундаментальної підготовки інженерів-педагогів, має практично-прикладний характер, а також дає чіткий алгоритм для ефективного вдосконалення якості освітнього процесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Пастушенко, Сергій Миколайович, Віктор Михайлович Кулішенко та Тетяна Сергіївна Лень. "Цілі фізико-математичної підготовки та методологічні засади дидактичної системи інтеграції фізико-математичних знань майбутніх інженерів". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (27 березня 2013): 25–31. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.860.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто цілі та завдання фізико-математичної підготовки майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах, а також методологічні засади дидактичної системи інтеграції фізико-математичних знань і формування фізико-технічної компетентності майбутніх інженерів у технічному університеті.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Гулай, Ольга Іванівна. "Структура та особливості формування професійної компетентності майбутніх інженерів". Педагогіка вищої та середньої школи 49 (17 лютого 2017): 27–36. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v49i0.363.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначені основні складові професійної компетентності майбутніх інженерів-матеріалознавців. У структурі професійної компетентності виокремлено загальнолюдську, загальнонаукову, загальнопрофесійну, фахову, функціональну та особистісну складові.Наведено результати опитування викладачів та студентів стосовно структури професійної компетентності. Отримані результати дослідження будуть враховані при формуванні навчальних планів, оновленні робочих навчальних програм дисциплін та впровадженні інноваційних методів та форм навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

ТАРАСЮК, Н. М., Н. Ф. ОСЕЦЬКА та А. В. ШИКУН. "ВПРАВИ НА ІНТЕГРОВАНИЙ РОЗВИТОК ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК І ВМІНЬ ЧИТАННЯ НА ОСНОВІ ЕСКІЗНОГО БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЄКТУ ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЧИТАННІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 47–52. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.7.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються вправи на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту як засобу розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Мета роботи – продемонструвати зразки групи вправ із підгрупи вправ на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту для розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Теоретична доцільність розроблення цієї групи вправ обґрунтовується наявністю наукових праць учених про лексико-граматичну компетентність як домінантного компонента мовної компетентності для майбутніх інженерів-будівельників. Методологія статті базується на етапах формування навичок, навчання граматики та на визначених і обґрунтованих теоретичних передумовах формування у майбутніх інженерів-будівельників англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Наукова новизна полягає у розробленні вправ на основі ескізного будівельного проєкту як допоміжного засобу навчання до навчальних видань, які створені для студентів будівельних спеціальностей. Продемонстровано зразки вправ із зазначенням мети, виду, характеристики вправи та інструкції. Розроблено групу вправ, яка корелює із завершальним етапом формування лексико-граматичної компетентності у майбутніх інженерів-будівельників у читанні і містить відповідні підгрупи, що спрямовані на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь у трьох видах читання. Продемонстровано умовно-комунікативну вправу на встановлення значення лексичних одиниць та граматичних структур із метою навчити студентів розуміти значення лексичних одиниць та граматичних структур на рівні тексту (ознайомлювальне читання). Показано умовно-комунікативну вправу із рефлексивним компонентом для навчання студентів розуміти лексичні одиниці та граматичні структури для співвіднесення вимог замовника із правильними інженерними рішеннями (до ескізного будівельного проєкту з їх подальшою презентацією) з метою розвивати навички встановлення смислових зв’язків між словами та реченнями (вивчаюче читання). Продемонстровано виконання вправ із поступовим нарощенням складності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Герасимчук, Тетяна. "Можливості інтернет-технологій у самостійній роботі майбутніх інженерів у процесі навчання іноземної мови". Освітній вимір 41 (8 травня 2014): 25–30. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2859.

Повний текст джерела
Анотація:
Герасимчук Т. В. Можливості інтернет-технологій у самостійній роботі майбутніх інженерів у процесі навчання іноземної мови. У статті розглядаються проблеми застосування інтернет-технологій та організації самостійної діяльності майбутніх інженерів, що стимулює розкриття їхніх внутрішніх резервів, сприяє формуванню професійної іншомовної компетентності та позитивних соціальних і психологічних якостей особистості. Поняття інтерактивності розуміється як спосіб саморозвитку професійних якостей майбутніх фахівців інженерних спеціальностей за допомогою інформаційних технологій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Луценко, Галина Василівна. "ПРОГРАМНЕ СЕРЕДОВИЩЕ VISUAL PARADIGM У НАВЧАННІ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-ІНЖЕНЕРІВ". Information Technologies and Learning Tools 83, № 3 (25 червня 2021): 208–25. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v83i3.3400.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто можливості використання багатопрофільного програмного середовища Visual Paradigm у навчанні дисципліни «Технологія проєктної роботи» студентів інженерної спеціальності «151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології». У контексті поширення концепції «Індустрії 4.0» обґрунтовано важливість інтеграції апаратних і програмних проєктних розробок як складової професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей, а також необхідність формування у майбутніх інженерів навичок, пов'язаних із здатністю адаптуватися до швидкозмінних умов праці. Визначено шляхи впровадження проєктно орієнтованого навчання у підготовці до вирішення інтегрованих професійних завдань, що сприяє опосередкованому формуванню у студентів інженерних спеціальностей загальних компетентностей, пов'язаних з управлінням проєктною діяльністю, роботою в команді, комунікацією та співпрацею. Визначено особливості професійного контексту інженерної діяльності, що мають знаходити відображення в освітньому процесі. Описано приклад формулювання програмових результатів курсу «Технологія проєктної роботи» разом з фаховими компетентностями, що відповідають загальнопрофесійній та спеціальнопрофесійній складовим і загальні компетентності, що містять особистісно-міжособистісну складову та компетентності, що будуть затребувані в освітньому процесі й професійній сфері. Для теоретичного матеріалу дисципліни «Технологія проєктної роботи» розроблено результати навчання з використанням таксономії Андерсона. Запропоновано використовувати гібридне навчання, у ході якого поєднуються лекції й лабораторні заняття в традиційній формі та проєктна діяльність студентів-інженерів. Детально описано процедуру розробки комплексу UML-діаграм у програмному середовищі Visual Paradigm Community Edition для проєктних завдань курсу «Технологія проєктної роботи».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Лазарєва, Т. А., та М. І. Лазарєв. "ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ТЕХНОЛОГІВ". Visnik Zaporiz'kogo naciohai'nogo universitetu. Pedagogicni nauki, № 1 (2020): 148–54. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-1-24.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Герасимчук, Олена. "АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ГІРНИЧИХ ІНЖЕНЕРІВ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 1(65) (23 січня 2017): 26–36. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.01/026-036.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Герасимчук, О. Л. "Особливості технології формування екологічної компетентності майбутніх гірничих інженерів". Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Рedagogical Sciences, № 2(93) (30 травня 2018): 52–57. http://dx.doi.org/10.35433/pedagogy.2(93).2018.52-57.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Прошкін, В. В. "Формування проектно-конструкторської компетентності майбутніх інженерів засобами ІКТ". Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", № 13 (2017): 247–52. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2017-0-13-247-252.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Огороднійчук, І. А. "Новітні підходи щодо формування правової компетентності майбутніх інженерів." Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology" 2, № 18 (2019): 215–19. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2019-2-18-27.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

L.V., Lomakina. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ІНШОМОВНИХ МОВЛЕННЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ". Collection of Research Papers Pedagogical sciences, № 94 (6 травня 2021): 143–50. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-20.

Повний текст джерела
Анотація:
The article reveals the conceptual approaches to improving the content and organization of professional foreign language teaching in technical higher educational establishments.The purpose of the study is to consider the role of information technology and to determine the psychological and pedagogical conditions in the formation of professional foreign language speech competencies of future technical specialists.Research methods: method of theoretical analysis of normative educational documents and scientific-methodical works on problematic issues of pedagogy teaching methods; synthesis of educational and methodical ideas; generalization of own pedagogical experience; methods of generalization, systematization for formulating of scientific research conclusions.Results. The main attention of the publication focuses on theoretical and practical aspects of professional foreign language teaching of future technical specialists, the formation of professional foreign-language speech competencies on its basis.The views of psychologists and teachers on the problem of introducing information technologies into the process of teaching a foreign language for professional purposes are studied. The study of the peculiarities of the formation of professional foreign language speech competencies by means of modern information technologies is conditioned by the search for effective methods of teaching a foreign language in technical higher educational establishments. In the process of learning a foreign language with the use of information technologies, important psychological and pedagogical conditions for the formation of professional foreign language speech competencies are identified. Besides, the main linguodidactic objectives have been defined, the solution of which is facilitated by the introduction of information technologies in the process of foreign language learning. Changes in traditional teaching model of the process of professional foreign language training using information technologies are considered. It is noted that the essence of learning in the new model is not the transfer of information, but the students’ ability to independently acquire knowledge, form and improve their speech competencies, communication skills and habits.Conclusions. The content of foreign language training for future specialists in technical higher educational establishments is the formation of professional foreign language speech communication competencies that contribute to the development of professionally oriented speaking skills, mastering the profession, increase labor efficiency and positively affect business relations.Key words: linguodidactic objectives, teaching model, information technologies, psychological and pedagogical conditions, professional foreign language speech competencies. У статті розкрито концептуальні підходи до вдосконалення змісту й організації навчання іноземної мови за професійним спрямуванням у закладах вищої освіти технічного профілю.Мета дослідження – розглянути роль інформаційних технологій та визначити психолого-педагогічні умови під час формування професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей майбутніх фахівців технічного профілю.Методи дослідження: метод теоретичного аналізу нормативних освітніх документів і науково-методичних праць із проблемних питань методики викладання педагогіки; синтез навчально-методичних ідей; узагальнення власного педагогічного досвіду; методи узагальнення, систематизації для формулю-вання висновків наукового дослідження.Результати. Основна увага публікації зосереджується на теоретичних і практичних аспектах навчання іноземної мови професійного спрямування майбутніх фахівців технічного профілю, формуванні на його основі професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей. Досліджено погляди вчених-психологів і педагогів на проблему впровадження інформаційних технологій у процес навчання іноземної мови за професійним спрямуванням. Дослідження особливостей формування професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей засобами сучасних інформаційних технологій зумовлене пошуком ефективних методик викладання іноземної мови у закладах вищої освіти технічного профілю. У про-цесі навчання іноземної мови з використанням інформаційних технологій визначені важливі психолого-педагогічні умови формування професійних іншомовних мовленнєвих компетентностей. Визначено основні лінгводидактичні завдання, вирішенню яких сприяє впровадження інформаційних технологій у процес іншомовної освіти. Розглянуто зміни в моделі процесу навчання іноземної мови за професійним спрямуванням під час використання інформаційних технологій. Під час побудови нової моделі навчання сутністю навчання стає не передача інформації, а вміння студента самостійно здобувати знання, формувати та вдосконалювати свої мовленнєві компетентності, комунікативні вміння та навички.Висновки. Зміст навчання іноземної мови майбутніх фахівців у закладах вищої освіти технічного профілю полягає у формуванні професійних іншомовних мовленнєвих комунікативних компетентностей, які сприяють розвитку професійно зорієнтованого мовлення, оволодінню фахом, підвищують ефективність праці та позитивно впливають на ділові стосунки.Ключові слова: лінгводидактичні завдання, модель навчання, інформаційні технології, психолого-педагогічні умови, професійні іншомовні мовленнєві компетентності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Бондар, Леся. "Стратегічна компетентність майбутніх інженерів у контексті сучасних проблем навчання іноземної мови професійного спілкування". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 22–27. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3021.

Повний текст джерела
Анотація:
Бондар Л. В. Стратегічна компетентність майбутніх інженерів у контексті сучасних проблем навчання іноземної мови професійного спілкування. У статті розглянуто передумови формування стратегічної компетентності студентів технічних спеціальностей у процесі навчання французького професійно спрямованого монологічного мовлення. З’ясовано, що процес оволодіння мовою професійного спілкування пов’язаний з психо- та лінгвокогнітивними особливостями, характерними для майбутніх інженерів, які виявляються у структурах передачі інформації, домінуванні певних способів її сприймання, оброблення та репродукування. Досліджено, що згадані вище особливості знаходять своє відображення в застосуванні студентами навчальних стратегій у процесі оволодіння професійно спрямованим монологічним мовленням.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Ткачук, В. В. "Розвиток ІКТ-компетентності майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ України". Педагогіка вищої та середньої школи, Вип. 41 (2014): 285–91.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Масич, В. В. "Методологічні засади формування продуктивно-творчої компетентності майбутніх інженерів-педагогів." Педагогіка та психологія, Вип. 54 (2016): 24–33.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Osadchyi, Viacheslav V., та Svitlana V. Symonenko. "ІНОЗЕМНА МОВА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ". Information Technologies and Learning Tools 58, № 2 (29 квітня 2017): 38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v58i2.1645.

Повний текст джерела
Анотація:
The article deals with the problem of foreign language teaching for future software engineers in higher educational establishments. Requirements of employers to applicants for engineering positions as to their linguistic competence are analyzed. Communicative competence requirements for graduates of higher educational establishments according to national branch standards for software and computer engineers are highlighted. The results of the curricula analysis of the leading national universities as to foreign language teaching are given. The aim and the contents of “English for professional purpose” course are presented, as well as described procedural guidelines of the course, its aim, structure and contents; considered some aspects of information and consultation support.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Бутенко, Т. О. "Аналіз результатів педагогічного експерименту з формування комунікативної компетентності майбутніх інженерів". Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія, № 2 (2012): 32–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Бутенко, Т. О. "Аналіз результатів педагогічного експерименту з формування комунікативної компетентності майбутніх інженерів". Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія, № 2 (2012): 32–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Бєла, Л. П. "Математична компетентність як основа формування професійної математичної компетентності майбутніх інженерів". Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета, Вып. 41 (2013): 106–12.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

ЧЕРЕДНІЧЕНКО, Галина. "МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ТЕХНОЛОГІВ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ". Humanities science current issues 2, № 22 (13 травня 2019): 143–47. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/22.166986.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

М.І. Шерман, Я.Б. Самчинська та Н.І. Кужелюк. "ПРОЕКТУВАННЯ ВЕБ-РЕСУРСУ З ВИВЧЕННЯ ПЛАТФОРМИ ARDUINO ДЛЯ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ З РІВНЕМ ВИЩОЇ ОСВІТИ «МАГІСТР»". Наукові нотатки, № 67 (31 січня 2020): 168–75. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.67.25.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проектуванню освітнього веб-ресурсу з вивчення платформи Arduino як засобу формування професійної компетентності інженерів-програмістів. Моделювання даного веб-ресурсу орієнтовано на систематизацію знань та розвиток навичок конструювання. В ході проектування студенти визначають мету та задачі навчання, аналізують аналоги сайтів з вивчення Arduino, виділяють основні вимоги, проектують інформаційну архітектуру, представляють діаграму прецедентів щодо ролей, характерних для веб-сайту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Грищенко, Світлана Миколаївна. "Структура методичної системи навчання екологічної геоінформатики". Педагогіка вищої та середньої школи 50 (18 квітня 2017): 31–39. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1278.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведені етапи розробки методичної системи навчання спецкурсу «Екологічна геоінформатика» для майбутніх інженерів гірничого профілю. Конкретизовані цільовий, змістовий та технологічний компоненти методичної системи навчання спецкурсу «Екологічна геоінформатика». Основною метою навчання спецкурсу є формування екологічної компетентності через сукупність спеціальних знань, умінь та навичок, що забезпечують студентам можливість застосовувати засоби геоінформаційних технологій спочатку в навчальній, а в перспективі – у професійній діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Шаргун Т. О. та Поцелуйко А. Б. "ЗНАЧЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ЛІНГВОГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ПІДГОТОВЦІ ІНЖЕНЕРІВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 242–50. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.282.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена одній з актуальних тем підготовки майбутніх інженерів залізничного транспорту – вивченню лінгвогуманітарних дисциплін, набуттю професійно спрямованої іншомовної компетентності. Розкривається сутність таких понять, як: стратегія навчання іноземних мов, комунікативна компетентність, особистісно орієнтований (особистісно розвиваючий) підхід в освіті, який передбачає навчально-професійний процес, де суб'єкту надається можливість реалізувати себе як особистість. Основна увага зосереджується на тому, що комунікативні вміння повинні розглядатись як важливий компонент структури професійної компетентності інженера будь-якого профілю, зокрема залізничного. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовується значення гуманістичного аспекту освітнього процесу, оскільки жорстке конкурентне середовище потенційно містить у собі загрозу дегуманізації, то надзвичайно важливим є ставити акцент на проблемі особистісного розвитку студента. Висвітлюється значення та роль євроінтеграційного процесу. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти визначають основні напрями професійної підготовки фахівців на початку ХХІ століття, що передбачає досягнення студентами технічного закладу освіти достатнього рівня іншомовної комунікативної компетенції у професійній сфері спілкування.Встановлено, що завдання формування лінгвогуманітарної культури у студентів передбачає: вивчення загальнотеоретичних основ культурного розвитку особистості студента і підготовку його до виконання ролі суб'єкта діалогу культур, з чого випливає визначення стратегії лінгвістичної освіти з урахуванням соціокультурного контексту вивчення іноземних мов і його ціннісно-орієнтаційного змісту. Особливу роль відіграє відбір культурознавчого матеріалу для заданих навчальних цілей, його дидактичне структурування та наукова розробка технологій реалізації для конкретних дидактичних контекстів (при ґрунтовному аналізі навчальної іншомовної літератури на предмет її придатності або адаптованості в заданих умовах).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Ковальська, В. "Формування менеджерської компетентності у майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 5 (85) (2017): 48–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

R. M., Gorbatuk, and Bilan N.M. "FORMING FOREIGN COMPETENCE FOR FUTURE ENERGY ENGINES." Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems 465, no. 52 (2018): 272–76. http://dx.doi.org/10.31652/2412-1142-2018-52-272-276.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Дзіман, Г. М. "Компонентний склад англомовної професійно орієнтованої комунікативної компетентності у письмі майбутніх інженерів-біотехнологів". Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", № 11 (2016): 214–20. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2016-0-11-214-220.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Масич, В. В. "Концептуальна основа науково-методичної системи формування продуктивно-творчої компетентності майбутніх інженерів-педагогів". Педагогіка та психологія, Вип. 58 (2017): 108–16.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Chernetskyi, Ihor S., та Iryna A. Slipukhina. "ТЕХНОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ІНЖЕНЕРА: ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК У КОМП’ЮТЕРНО ІНТЕГРОВАНОМУ ЛАБОРАТОРНОМУ ПРАКТИКУМІ З ФІЗИКИ". Information Technologies and Learning Tools 38, № 6 (25 грудня 2013): 83–95. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v38i6.952.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено аналізу змісту категорії «технологічна компетентність» і визначенню її компонент у відповідності до освітнього процесу. Запропоновано структурно-функціональну модель її формування у майбутніх інженерів через форми, засоби, методи і технології комп’ютерно зорієнтованого лабораторного практикуму. Виділено блоки і елементи цієї моделі в процесі виконання студентами типової лабораторної роботи з курсу загальної фізики. Розглянуто деякі можливості використання цифрових лабораторій типу «Phywe», «Fourier» і сучасних електронних видань (флеш-зошитів) для оптимізації лабораторного практикуму у технічному університеті. Здійснено аналіз напрямків подальших досліджень структурних елементів моделі формування технологічної компетентності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Khomiuk, V. V. "STATUS OF MATHEMATIC COMPETENCE FOR FUTURE ENGINEERING MECHANISM BUILDERS." Health and Safety Pedagogy 2, no. 2 (2017): 35–44. http://dx.doi.org/10.31649/2524-1079-2017-2-2-35-44.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Hryshchenko, Svitlana М. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ ГІРНИЧОГО ПРОФІЛЮ". Information Technologies and Learning Tools 53, № 3 (1 липня 2016): 61. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v53i3.1363.

Повний текст джерела
Анотація:
The relevance of the material covered in the article is caused by the need to ensure the effectiveness of the educational process in the preparation of the future mining engineers. The sources on the problems of ecological competence formation have been analyzed. The article focuses on geoinformation technologies software used in the formation of ecological competence of the future mining engineers. It has been revealed the concept of geoinformation information and communication technologies, ecological competence in the specialists training, the means of geoinformation technologies, which are necessary for the preparation of the future mining engineers.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Козак, Ю. Ю. "Дослідження ефективності педагогічних умов формування графічної компетентності майбутніх інженерів-педагогів комп"ютерного профілю". Проблеми інженерно-педагогічної освіти, № 60 (2018): 41–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Antonets’, Anatoliy. "THE MODEL OF FORMING MATHEMATIC COMPETENCE OF FUTURE ENGINEERS FOR AGROINDUSTRIAL COMPLEX." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 40, no. 2 (2019): 28–35. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2019-2-40-28-35.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Бєлкіна, С. Д. "Формування дослідницької компетентності майбутніх інженерів у процесі викладання навчальних дисциплін циклу природничо-наукової підготовки". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, № 3 (2015): 19–25.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Масич, В. В. "Формування продуктивно-творчої компетентності майбутніх інженерів-педагогів в умовах інтегрованого креативно-розвивального освітнього простору". Проблеми інженерно-педагогічної освіти, № 60 (2018): 4–10.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Zhaliy, Ruslan, and Artur Smirnov. "Formation of Healthcare Saving Competence of Future Engineers in the Process of Professional Activity." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 2, no. 4 (327) (2019): 76–84. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2019-4(327)-2-76-84.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Ящук, Ольга. "ОСВІТНЬО-НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ: КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 141–49. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.141-149.

Повний текст джерела
Анотація:
Оглядова стаття ґрунтується на вивченні теоретичних передумов іншомовної підготовки майбутніх фахівців із кібербезпеки. У наш час кібербезпека як сукупність професійних дій і заходів щодо програмного, технічного захисту стає дедалі затребуванішим напрямом діяльності, що актуалізує питання про шляхи вдосконалення професійної підготовки здобувачів, майбутніх фахівців у цій галузі в технічних університетах. Одним із суттєвих показників відповідності фаховим вимогам і виявом професійної компетентності є рівень сформованості іншомовного комунікативного потенціалу здобувачів. Зокрема, це зумовлено необхідністю активної комунікації для збагачення власного професійного, практичного досвіду інноваційними, прогресивними напрацюваннями іноземних спеціалістів. Теоретичне підґрунтя професійного вишколу становлять грамотно розроблені нормативні документи, що регулюють зміст підготовки. У статті проаналізовано базове освітньо-нормативне забезпечення й окреслено передумови, які визначають алгоритм іншомовної підготовки майбутніх фахівців і визначають рівень її результативності. З’ясовано, що опорні точки іншомовної підготовки фокусуються в компетентнісній парадигмі профілів нормативних документів. Наголошено на необхідності розвитку іншомовної комунікативної компетентності здобувачів у контексті збалансованого співвідношення загальної іноземної мови й іноземної професійного спрямування. Схарактеризовано основні суперечності, усунення яких уможливлює покращення якості іншомовної підготовки фахівців. Спрогнозовано подальший напрям наукового дослідження в порівняльному контексті діяльності британських університетів, що здійснюють підготовку інженерів із кібербезпеки. Ключові слова: кібербезпека; фахівець із кібербезпеки; компетентність; іншомовна підготовка.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Sabadosh, Yuliia. "Use of intellectual cardin the process of development of self-employed competence of future engineers." Health and Safety Pedagogy 3, no. 1 (2018): 57–63. http://dx.doi.org/10.31649/2524-1079-2018-3-1-057-063.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Sabadosh, Yuliia. "Use of intellectual cardin the process of development of self-employed competence of future engineers." Health and Safety Pedagogy 3, no. 1 (2018): 57–63. http://dx.doi.org/10.31649/2524-1079-2018-3-1-57-63.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

KUCHERUK, Oksana, and Tetyana KYSIL. "APPLIED TASKS IN THE FORMATION OF MATHEMATICAL COMPETENCE SOFTWARE ENGINEER." SCIENTIFIC BULLETIN OF FLIGHT ACADEMY. Section: Pedagogical Sciences, no. 5 (March 22, 2019): 155–60. http://dx.doi.org/10.33251/2522-1477-2019-5-155-160.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Nahaiev, Viktor, Mykola Bakum, Tetiana Міtiashkina, and Vitalii Sementsov. "Technological Bases of Forming Professionall&creative Competence of Future Engineers of Agro-industry." IMAGE OF THE MODERN PEDAGOGUE 1, no. 1 (January 23, 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33272/2522-9729-2020-1(190)-16-22.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Дорошенко, Юрій Олександрович. "Післямова до міжнародного науково-практичного фестивалю «САПР Allplan у архітектурі і будівництві»". New computer technology 11 (22 листопада 2013): 199–202. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.165.

Повний текст джерела
Анотація:
У Інституті аеропортів Національного авіаційного університету (Київ, Україна) з 22 по 26 квітня 2013 року відбувся Міжнародний науково-практичний фестиваль «САПР Allplan у архітектурі і будівництві». Організували й провели цей масштабний захід кафедра архітектури НАУ (завідувач Ю. О. Дорошенко) та Центр компетенцій в Україні (директор Ю. О. Смирнов) фірми Allbau Software GmbH (Берлін, Німеччина).Головна мета фестивалю – актуалізація багатоаспектної проблеми формування фахово-інформатичної компетентності архітекторів і інженерів-будівельників та визначення одного з шляхів її розв’язання – навчання архітектурно-будівельних ІКТ-технологій на основі САПР Allplan у системі вищої та післядипломної освіти.Зазначена мета конкретизована у низці похідних задач, серед яких – виявлення закладів і організацій, де активно використовується програма Allplan; визначення сфер та рівня застосування програми; порівняння ефективності використання програми Allplan з іншими САПР; накопичення, узагальнення і обмін практичним досвідом щодо використання програми Allplan у архітектурній і будівельній практиці та наявним педагогічним досвідом і методичними наробками з освітньої практики; консолідація користувачів програми Allplan з різних сфер діяльності; колективне виявлення проблемних аспектів і вироблення обґрунтованих рішень щодо розширення сфери і рівня використання програми Allplan у архітектурі, будівництві і освіті.Предметна область проведеного фестивалю інтегрувала сфери архітектурного проектування, будівництва і експлуатації будівель і споруд, а також дизайну архітектурного середовища з використанням архітектурно-будівельних інформаційних технологій на основі САПР Allplan та відповідної професійної освіти зі створенням інформаційно-освітнього середовища на основі сучасних ІКТ, ядром яких є САПР Allplan. При цьому особлива увага зверталася на опрактичнення змісту архітектурно-будівельної освіти у плані формування у студентів належної фахово-інформатичної компетентності шляхом опанування роботи у середовищі професійних інструментальних програмних засобів, насамперед, САПР Allplan.Головними інтегральними цілями Фестивалю були визначені:– окреслення кола архітектурно-будівельних задач, для розв’язання яких використовується чи може бути використана САПР Allplan;– виявлення організацій і закладів, де активно використовується САПР Allplan;– здійснення на основі наявного практичного досвіду порівняльного аналізу ефективності використання САПР Allplan з іншими функціонально подібними програмами;– демонстрація і поширення архітектурно-будівельних інформаційних технологій на основі САПР Allplan;– виявлення і поширення навчальних програм і освітніх технологій, орієнтованих на опанування студентами роботи у середовищі САПР Allplan як ключового інструментального програмного засобу архітектурно-будівельних інформаційних технологій;– створення передумов для широкого впровадження САПР Allplan у навчальний процес ВНЗ, де готують архітекторів і інженерів-будівельників;– збирання, узагальнення і поширення досвіду використання САПР Allplan на виробництві та в освіті шляхом його обговорення на семінарі і круглому столі та видання збірника матеріалів;– інформування користувачів САПР Allplan щодо функціональних можливостей нових версій програмних продуктів комплексу і підвищення їхньої кваліфікації;– здійснення початкового навчання користувачів САПР Allplan;– організація полілогу, дискусії, обговорення полемічних питань щодо концептуальних основ здійснення навчального процесу для опанування сучасних ІКТ та відповідних інструментальних програмних засобів; управління розвитком, ефективністю і якістю такого навчання; впровадження інноваційних педагогічних технологій та реалізація неперервної професійної освіти.У рамках фестивалю були проведені такі заходи: майстер-клас, семінар, круглий стіл, семінар користувачів Allplan, навчальний базовий практикум користувача-початківця Allplan, підведення підсумків, прийняття рішення та вручення сертифікатів.Фестиваль розпочався з майстер-класу, де впродовж трьох годин провідні фахівці Центру компетенцій Максим Дарич, Євген Дегтярьов та Андрій Баранецький продемонстрували функціональні можливості програмного комплексу Allplan та свою фахову майстерність. У майстер-класі взяли участь гості з різних архітектурно-будівельних внз України, Росії, Білорусі, Казахстану, викладачі Інституту аеропортів, студенти-архітектори і студенти-будівельники 4-го та 5-го курсів НАУ.У другий день фестивалю відбувся його ключовий захід – науково-методичний семінар, присвячений висвітленню і обговоренню питань, пов’язаних з різними аспектами впровадження САПР Allplan у архітектурне проектування і будівництво, а також проблемних питань і наявного досвіду інформатизації вищої архітектурної та інженерно-будівельної освіти на основі САПР Allplan.Тематично-змістова спрямованість роботи семінару була окреслена такими пріоритетними напрямками:– інформатизація архітектурно-будівельної освіти на основі Allplan;– практичний досвід застосування САПР Allplan у архітектурному проектуванні, будівельному конструюванні та будівництві;– міжпрограмний інтерфейс Allplan з іншими САПР;– інтегрована лінія проектування Allplan–САПФІР–ЛІРА;– порівняльний аналіз інтерфейсу, інструментальних засобів, технологічних можливостей та організації даних Allplan з іншими САПР;– розробка, ресурсне забезпечення і впровадження у практику «хмарних технологій» на основі САПР Allplan;– практичний досвід базової і професійної інформатичної підготовки майбутніх архітекторів і будівельників;– формування фахово-інформатичної компетентності майбутнього архітектора та інженера-будівельника на основі САПР Allplan;– дидактичне забезпечення впровадження САПР Allplan у навчальний процес старшої профільної школи, ПТНЗ та вищої освіти;– методичні особливості (відбір змісту, вибір організаційних форм і дидактичних методів, розробка і застосування мультимедійної наочності) навчання інформатичних технологій на основі САПР Allplan.Матеріали семінару Міжнародного науково-практичного фестивалю «САПР Allplan у архітектурі і будівництві», видрукувані окремим збірником [1], будуть корисними для студентів ВНЗ архітектурно-будівельного спрямування, аспірантів, наукових та педагогічних працівників, практикуючих архітекторів та інженерів-будівельників.Проведений фестиваль «САПР Allplan у архітектурі і будівництві» продемонстрував свою суспільну корисність і важливість для модернізації та підвищення якості вищої архітектурно-будівельної освіти в країнах СНД, популяризації програми Allplan та поширення сфери її застосування у архітектурній та будівельній практиці. Подібних спеціалізованих науково-практичних заходів (наскільки нам відомо) в країнах СНД допоки ще не проводилося. Цей фестиваль став першим. З нього розпочалися процеси узагальнення наявного досвіду практичного використання програми Allplan як інструментального засобу ефективного розв’язання комплексних задач архітектури і будівництва, консолідації викладачів, які використовують САПР Allplan у навчальному процесі, обміну накопиченим освітнім досвідом, визначення перспектив застосування і ефективного рекламування САПР Allplan, що дасть змогу ширше використовувати цей багатофункціональний програмний комплекс у навчанні майбутніх архітекторів і інженерів-будівельників.Оскільки проведений фестиваль перш за все має освітню спрямованість, то може розглядатися як своєрідна новітня педагогічна інноваційна технологія, яка здатна забезпечити швидкий і ефективний творчий прорив свідомості його учасників до інноваційних ідей і концепцій в архітектурі і будівництві XXI століття. Успішне проведення фестивалю створило підстави для організації в Інституті аеропортів НАУ навчально-впроваджувального Центру інформаційних архітектурно-будівельних технологій на базі САПР Allplan, потреба у якому в Україні давно назріла. Задачами такого Центру буде здійснення практичного навчання і підвищення кваліфікації викладачів, архітекторів і інженерів-будівельників у галузі архітектурних, дизайнерських і будівельних інформатичних технологій на базі САПР Allplan, розробка необхідного навчально-методичного забезпечення (навчальних програм, лабораторних практикумів, навчальних посібників, методичних вказівок, сертифікаційно-кваліфікаційних тестів тощо) та інноваційних технологій навчання і навчальних тренінгів, конструювання, наукове обґрунтування і перевірка нових ефективних технологій архітектурного проектування і будівельного конструювання на базі САПР Allplan.За рішенням учасників фестивалю започатковано щорічне проведення таких комплексних заходів, де відбуватиметься територіальна і галузева фіксація використання САПР Allplan, аналіз реальної ситуації та колективне вироблення перспективних рішень. Серед головних перспективних задач – залучення студентської молоді до опанування інформатичних архітектурно-будівельних технологій на основі Allplan та міжпрограмного інтерфейсу провідних САПР. У контексті інформатизації архітектури, будівництва і освіти та підвищення їх якості і ефективності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Osadcha, K., V. Osadchyi, and A. Chorna. "USING THE TECHNOLOGIES OF THE BLENDED LEARNING TO FORM AND DEVELOP THE MANAGERIAL COMPETENCE OF THE FUTURE SOFTWARE ENGINEERS." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University 3 (June 23, 2020): 11–17. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2020.3.11-17.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії