Дисертації з теми "Компетентності інженерів"

Пришупа Ю. Ю. «Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.» – на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти – Національний авіаційний університет. – Київ, 2016. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки. У результаті дослідження розкрито зміст і структуру самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників; визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки; розроблено структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки та експериментально підтверджено її ефективність; уточнено сутність поняття «самоосвітня компетентність майбутніх інженерів-будівельників»; визначено критерії, показники та рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників. Ключові слова: самоосвітня компетентність, майбутні інженери-будівельники, самоосвітня діяльність, педагогічні умови, професійна підготовка.
Pryshupa Y. Y. The formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. – Manuscript. Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04. – Theory and Methods of Professional Education. – National aviation university. – Kyiv, 2016. The thesis is dedicated to the problem of formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. The thesis outlines the present state of theory and practice of formation of self-educational competence, provides scientific substantiation of organizational and pedagogical conditions and develops a structural and functional model of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. Effectiveness of the experimental model and improved methods of forming of future civil-engineers’ self-competence in the process of professional education have been proved. The thesis clarifies the essence and meaning of the notion “self-educational competence of future civil-engineers”, defines its component structure. Criteria, indicators and levels of the studied phenomenon have been concretized.

У роботі зосереджується увага загальнокультурній компетентності, формування якої сприяє вихованню конкурентоспроможного, всебічно розвиненого, стресостійкого фахівця будь-якої спеціальності, у тому числі й з комп’ютерної інженерії. Автор наполягає, що завдяки цій компетентності аналізуються й оцінюються досягнення в галузях науки й культури. Стверджується також, що процес формування загальнокультурної компетентності у майбутнього спеціаліста ІТ-технологій включає в себе оволодіння знаннями з гуманітарних дисциплін, оскільки саме вони допоможуть майбутньому випускнику закладу вищої освіти вільно зорієнтуватися в сучасному соціокультурному просторі, вміти вибудовувати толерантні взаємовідносини з представниками різних народів, релігій.

ВСТУП. На сьогоднішній день багато говориться про брак льотного складу, при цьому робляться значні, часом навіть надмірні зусилля по заповненню цього дефіциту. В цей же час практично поза увагою залишається питання про досвідченність і компетентність інженерно-технічного складу (ІТС) у вітчизняній авіації України. Всяка стаття про дефіцит авіаційних кадрів зводиться до нестачі пілотів, лише злегка торкаючись інженерно-технічного складу авіаперсоналу ї теми підвищення їх рівня компетенції.

У роботі представлено мобільний додаток "ARinEngineeringGraphics", заснований на застосуванні технології доповненої реальності, який дозволяє представляти двовимірні кресленники деталей у вигляді їх тривимірних моделей.

Преподаватель является одним из составляющих компонентов качественного образования. От его квалификации прямо зависит успеваемость студентов и их качественное прохождение курса. Так что, повышение уровня компетентности преподавателей является важным и актуальным вопросом в сфере образования как в классической форме, так и в дистанционной, смешанной (гибридной). В связи со своей спецификой, смешанное образование выставляет иные требования к навыкам и умениям преподавателей. Наше исследование направлено на изучение и в дальнейшем применение критериев компетентности преподавателей смешанного образования именно инженерных специальностей.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті. – Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. Дисертаційна робота присвячена проблемі використання геоінформаційних технологій як засобу формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю. У роботі визначено структуру, зміст, рівні, критерії та показники сформованості екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; теоретично обґрунтовано та розроблено модель використання геоінформаційних технологій як засобу формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; розроблено методику використання геоінформаційних технологій, спрямовану на формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; експериментально перевірено ефективність розробленої методики у процесі навчання студентів гірничих спеціальностей
Thesis for the degree of candidate of pedagogical science, specialty 13.00.10 – Information and Communication Technologies in Education. – Institute of Information Technologies and Learning Tools of the NAPS of Ukraine. The thesis is devoted to the problem of geoinformation technology usage in ecological competence formation of the Mining Engineers students. In this thesis the structure, content, levels, criteria and indicators of ecological competence formation of the future Mining Engineers are developed; the model of usage geoinformation technologies as a tool of the Mining Engineers students environmental competence formation was theoretically grounded and developed; the geoinformation technologies usage technique, which led to the ecological competence formation of the future Mining Engineers was developed; the effectiveness of the developed technique at teaching students of mining specialties was experimentally proved
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.10 – информационно-коммуникационные технологии в образовании. – Институт информационных технологий и средств обучения НАПН Украины. Диссертационная работа посвящена проблеме использования геоинформационных технологий для формирования экологической компетентности будущих инженеров горного профиля. Экологическая компетентность будущего инженера горного профиля – личностное образование, характеризующееся приобретенными в процессе профессиональной подготовки профессионально ориентированными экологическими знаниями (когнитивный критерий), усвоенными способами обеспечения экологически безопасных горных работ (праксеологический критерий) в интересах устойчивого развития (аксиологический критерий) и сформированными качествами социально ответственного экологического поведения (социально-поведенческий критерий) и состоящее из следующих компонентов: 1) понимание и восприятие этических норм поведения в отношении других людей и в отношении природы (принципы биоэтики); 2) экологическая грамотность; 3) владение базовыми сведениями по экологии, необходимыми для использования в профессиональной деятельности; 4) способность использовать научные законы и методы при оценке состояния окружающей среды, участвовать в экологических работах, осуществлять экологический анализ мероприятий в области деятельности, разрабатывать планы мероприятий по снижению техногенной нагрузки производства на окружающую среду; 5) способность к обеспечению экологически сбалансированной деятельности, владение методами рационального и комплексного освоения георесурсного потенциала недр. Формирование последних двух компонентов требует комплексного использования средств геоинформационных технологий для анализа, обработки и моделирования различных пространственно-временных характеристик воздействия горного производства на окружающую среду

Дисертаційна робота присвячена проблемі використання геоінформаційних технологій як засобу формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю. У роботі визначено структуру, зміст, рівні, критерії та показники сформованості екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; теоретично обґрунтовано та розроблено модель використання геоінформаційних технологій як засобу формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; розроблено методику використання геоінформаційних технологій, спрямовану на формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю; експериментально перевірено ефективність розробленої методики у процесі навчання студентів гірничих спеціальностей.
Диссертационная работа посвящена проблеме использования геоинформационных технологий для формирования экологической компетентности будущих инженеров горного профиля. Экологическая компетентность будущего инженера горного профиля – личностное образование, характеризующееся приобретенными в процессе профессиональной подготовки профессионально ориентированными экологическими знаниями (когнитивный критерий), усвоенными способами обеспечения экологически безопасных горных работ (праксеологический критерий) в интересах устойчивого развития (аксиологический критерий) и сформированными качествами социально ответственного экологического поведения (социально-поведенческий критерий) и состоящее из следующих компонентов: 1) понимание и восприятие этических норм поведения в отношении других людей и в отношении природы (принципы биоэтики); 2) экологическая грамотность; 3) владение базовыми сведениями по экологии, необходимыми для использования в профессиональной деятельности; 4) способность использовать научные законы и методы при оценке состояния окружающей среды, участвовать в экологических работах, осуществлять экологический анализ мероприятий в области деятельности, разрабатывать планы мероприятий по снижению техногенной нагрузки производства на окружающую среду; 5) способность к обеспечению экологически сбалансированной деятельности, владение методами рационального и комплексного освоения георесурсного потенциала недр. Формирование последних двух компонентов требует комплексного использования средств геоинформационных технологий для анализа, обработки и моделирования различных пространственно-временных характеристик воздействия горного производства на окружающую среду. В работе теоретически обоснована и разработана модель использования геоинформационных технологий как средства формирования экологической компетентности в обучении будущих инженеров горного профиля. Внешнюю составляющую модели образуют ведущие факторы модернизации профессиональной подготовки будущих инженеров горного профиля и базис подготовки экологически компетентного инженера горного профиля, внутреннюю – этапы формирования экологической компетентности: на I этапе происходит формирование базовых компонентов экологической и ИКТ компетентностей в курсах «Экология» и «Информатика», на II – развитие базовых и формирования профессиональных компонентов экологической компетентности в спецкурсе «Экологическая геоинформатика», на III этапе экологическая компетентность развивается в учебных исследованиях по дисциплинам цикла профессионально-практической подготовки. Цели обучения спецкурса определяются необходимостью формирования умений использования средств геоинформационных технологий для решения экологически ориентированных задач профессиональной деятельности инженера горного профиля. Содержание обучения определяется путем отбора содержания обучения геоинформатики на основе принципа профессиональной ориентации и прикладной направленности. Технология обучения включает в себя взаимосвязанные составляющие: формы организации, методы и средства обучения, ведущими из которых являются средства геоинформационных технологий. Опытно-экспериментальная работа по проверке эффективности реализации в практической деятельности вуза по подготовке будущих инженеров горного профиля методики использования геоинформационных технологий как средства формирования экологической компетентности проходила в три этапа: аналитико-констатирующий, проектно-поисковый и формирующий. Анализ результатов формирующего этапа педагогического эксперимента с использованием χ2-критерия Пирсона, λ-критерия Колмогорова-Смирнова и φ*-критерия Фишера показал, что распределение студентов в экспериментальных и контрольных группах по уровню сформированности экологической компетентности имеет статистически значимые различия, обусловленные применением разработанной методики.
The thesis is devoted to the problem of geoinformation technology usage in ecological competence formation of the Mining Engineers students. In this thesis the structure, content, levels, criteria and indicators of ecological competence formation of the future Mining Engineers are developed; the model of usage geoinformation technologies as a tool of the Mining Engineers students environmental competence formation was theoretically grounded and developed; the geoinformation technologies usage technique, which led to the ecological competence formation of the future Mining Engineers was developed; the effectiveness of the developed technique at teaching students of mining specialties was experimentally proved.

Проблема формування професійної компетентності є актуальною в системі професійної підготовки фахівців авіаційної галузі. Сьогодні професійна компетентність авіаційного інженера є провідною умовою для ефективного виконання процедур і націлені на забезпечення безпеки польотів, що зумовлено викликами сучасного техногенного світу.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.10 – Інформаційно-комунікаційні технології в освіті – Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Київ, 2018. Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми використання ігрових симуляторів у формуванні професійних м'яких компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. У дослідженні подано узагальнюючу теоретичну характеристику застосування ігрових симуляторів у формуванні професійних м'яких компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. Теоретично обґрунтовано структурні компоненти моделі використання ігрових симуляторів у формуванні професійних м'яких компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. Розроблено методику застосування ігрових симуляторів у формуванні професійних м'яких компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. Ефективність авторської методики перевірена експериментально. Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес закладів вищої освіти.
The thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Sciences (Philosophy Doctor) specialty 13.00.10. – Information and communication technology in education – Institute of Information Technologies and Learning Tools NAES of Ukraine, Kyiv, 2018. The thesis is the theoretical-experimental research of the use of simulation games in the development of professional competencies of future software engineers. It analyzed scientific sources on the topic of the research, as a result of which the key concepts of "competence" and "professional competence" were selected on the basis of the Laws of Ukraine. It was also established that professional competences, according to some authors, are divided into hard and soft ones. The concept of "professional soft competencies" is summarized in this form: it is a complex of non-specialized competencies that, in one way or another, relates to problem solving, interactions between people and is responsible for a successful participation in the work process, high productivity and, unlike specialized competencies, is not related to a specific area or domain. It was determined that these are competencies that are not directly related to the control of equipment and technical skills. The following definition of "simulation games" is proposed: these are interactive applications that fully or partially simulate certain real processes or systems, and that engage and motivate students through a fun and interesting game experience, where students can perform different roles in various realistic circumstances, and that are used in educational process in cases when a real practice is not possible or not available. It is also specified that the term "game simulation" is used to describe the runtime of a specific simulation game, so the process of full or partial simulation of the specific real processes or systems. The refined classification of professional competencies of future software engineers (with the adaptation of the correspondent hard and soft competencies according to the classification) is proposed, according to which professional competences are divided into hard and soft competences. The author's model of the use of simulation games for the development of professional competencies of future software engineers, which takes into account pedagogical approaches and didactic principles and consists of the goal, three structural units and the expected result. The emergence of simulation games contributes to the improvement of the content of the discipline "Professional practice of software engineering", which is focused on the use of simulation games in the educational process. The proposed model includes the following forms: practical classes, independent work, consulting, training, as well as the following methods: adaptive learning, projectbased learning, modeling of situations, testing. The result should show an increase in the level of development of professional competencies of future software engineers. The method of the development of professional competences of future software engineers is proposed. The method includes: purpose and content of training, learning forms, methods and tools. The purpose of the use of simulation games is the development of the relevant professional competencies of future software engineers.The meaning of the training is in the improvements of the process of teaching of normative disciplines using simulation games. The following tasks were accomplished to improve the content of the normative discipline "Professional practice of software engineering": selected the simulation games, that are expedient to use in the process of the development of their professional competencies of future software engineers; improved the discipline "Professional practice of software engineering" to use the simulation games during the study of various topics; developed the methodical recommendations for the use of simulation games in the process of teaching the discipline "Professional practice of software engineering". The author's methodology includes methods, means and forms of training with use of the simulation games (such as: SimSE, Game Dev Tycoon, Software Inc.), detailing the use of each of the selected gaming simulators as a means of development of the professional competencies of future software engineers in the educational process of higher education institutions. It is substantiated and explained on examples, which professional soft competencies are developed when corresponded game simulations are passed in the selected simulation games. The materials and results can be used at institutions of higher education and at scientific institutions for training future software engineers, as well as by managers of software development companies to improve team work of software developers in the organization.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.10 - Информационно-коммуникационные технологии в образовании - Институт информационных технологий и средств обучения НАПН Украины, Киев, 2018. Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы использования игровых симуляторов в формировании профессиональных мягких компетентностей будущих инженеров-программистов. В исследовании представлено обобщающую теоретическую характеристику применения игровых симуляторов в формировании профессиональных мягких компетентностей будущих инженеров-программистов. Теоретически обоснованы структурные компоненты модели использования игровых симуляторов в формировании профессиональных мягких компетентностей будущих инженеровпрограммистов. Разработана методика применения игровых симуляторов в формировании профессиональных мягких компетентностей будущих инженеровпрограммистов. Эффективность авторской методики проверена экспериментально. Основные результаты исследования внедрены в учебный процесс высших учебных заведений.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (доктора філософії) зі спеціальності 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технології в освіті. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Тернопіль, Київ, 2018. Дисертаційне дослідження присвячене проблемі використання системи комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів. У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано нове вирішення наукової задачі, яка полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні методики використання системи комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів у галузі комп’ютерних технологій. Досліджено поняття онтологій у контексті комп’ютерних наук. Встановлено, що комп’ютерні онтології – це формалізоване представлення знань про певну предметну галузь (середовище, світ), придатне для автоматизованої обробки. У діяльності інженера-педагога онтологічні методи найчастіше застосовуються для побудови моделей процесів. Ураховуючи зміст проектувальних компетентностей інженера-педагога, у його професійній діяльності виділено такі напрямки використання комп’ютерних онтологій як: інтерфейс; обробка природної мови; системи питання-відповіді; класифікація товарів і послуг; семантична розмітка тексту; моделювання організаційної структури підприємств; системи нормативно-довідкової інформації, а також запропоноване у ході дослідження проектування дидактичних матеріалів. Визначено критерії добору системи комп’ютерних онтологій: 1) архітектура програмного забезпечення та розвиток інструментів; 2) функціональна сумісність; 3) інтуїтивність інтерфейсу. Розглянуто зміст і структуру проектувальних компетентностей інженерів педагогів у контексті використання систем комп’ютерних онтологій та виокремлено чотири взаємопов’язані компоненти їх сформованості: 1) мотиваційно-цільовий; 2) когнітивно-інтелектуальний; 3) професійно-діяльнісний; 4) результативно-рефлексивний. Визначено критерії (ціннісний, знаннєвий, операційний, оцінювально-аналітичний) сформованості проектувальних компетентностей і їх показники та чотири рівні сформованості цих компетентностей засобами систем комп’ютерних онтологій: високий (креативний), необхідний (достатній), критичний (недостатній), низький (неприпустимий). Розроблено інтегровані онтологічні моделі предметної галузі навчальної дисципліни, навчальних ресурсів університету та профілю студента. Для автоматизації процесу проектування електронних дидактичних матеріалів, на основі методу алгоритмів та розроблених онтологічних моделей, запропонована модель використання систем комп’ютерних онтологій, що базується на трьох рівнях: 1) інтерфейсу; 2) логічному; 3) даних. Відповідно до цієї моделі та структури проектувальних компетентностей, розроблено модель використання системи комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів, що є сукупністю цільового, змістового, технологічного і аналітично-результативного компонентів. Для реалізації моделі використання системи комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів обґрунтовано педагогічні умови їх використання: 1) забезпечення мотивації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності щодо використання системи комп’ютерних онтологій та моделювання їх застосування у контексті різноманітних галузей професійної діяльності майбутніх інженерів-педагогів у галузі комп’ютерних технологій; 2) використання у процесі навчання інженерів-педагогів активних форм, методів та інноваційних засобів навчання, що надають можливість проектувати дидактичні матеріали засобами систем комп’ютерних онтологій, функціональні можливості яких є основою для формування їх проектувальних компетентностей; 3) розробка навчально-методичного забезпечення дидактичного проектування на базі онтологій засобами систем комп’ютерних онтологій для формування в інженерів-педагогів проектувальних компетентностей. Розроблена методика використання систем комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей на основі компетентнісного, системно-діяльнісного, ресурсного та практично орієнтованого підходів до вибору форм та методів навчання. Досліджено ефективність визначених педагогічних умов та розробленої методики використання системи комп’ютерних онтологій як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів на основі результатів, одержаних внаслідок аналізу даних про сформованість цих компетентностей засобами систем комп’ютерних онтологій, де за всіма показниками майбутні інженери-педагоги в галузі комп’ютерних технологій експериментальних груп проявляють позитивну динаміку сформованості компонентів проектувальних компетентностей. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: вперше: розроблено та теоретично обґрунтовано модель використання СКО як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів; визначено компонентний склад проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів засобами СКО (мотиваційно-цільовий, когнітивно інтелектуальний, професійно-діяльнісний, результативно-рефлексивний); представлено модель використання СКО майбутнім інженером-педагогом для створення електронних дидактичних матеріалів; обґрунтовано педагогічні умови використання СКО як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів; визначено критерії добору СКО для навчання майбутніх інженерів-педагогів у галузі КТ; спроектовано інтегровані онтологічні моделі: предметної галузі навчальної дисципліни, навчальних ресурсів університету, профілю студента; введено в науковий обіг поняття «системи комп’ютерних онтологій»; уточнено: сутність поняття «проектувальні компетентності інженера-педагога в галузі КТ» у контексті використання СКО; напрями використання онтологій у навчанні майбутніх інженерів-педагогів в галузі КТ; методику та етапи проектування комп’ютерних онтологій відповідно до заданої предметної галузі; організацію взаємодії між учасниками навчально-виховного процесу у ЗВО під час проектування онтології; набули подальшого розвитку: науково-педагогічне обґрунтування автоматизованих, моделюючих, семантичних мереж і баз знань, їх створення та впровадження в освітню практику, зокрема теоретичні та методичні засади використання інтелектуальних інформаційних технологій та елементів інженерії знань майбутніми інженерами-педагогами в галузі КТ. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: 1) здійснено добір СКО для навчання майбутніх інженерів-педагогів у галузі КТ; 2) побудовано онтологічні бази знань: предметної галузі навчальної дисципліни, навчальних ресурсів університету, профілю студента; 3) розроблено компоненти методики використання СКО як засобу формування проектувальних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів у галузі КТ; 4) уточнено методичне наповнення дисципліни «Методика професійного навчання: дидактичне проектування» та розроблено методичні рекомендації «Онтологічний інжиніринг» до виконання лабораторного циклу змістового модуля «Дидактичне проектування на базі комп’ютерних онтологій» для студентів напряму 015 Професійна освіта (Комп’ютерні технології).
Thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Sciences (Doctor of Philosophy) in Specialty 13.00.10 – Information and Communication Technologies in Education. – Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Institute of Information Technologies and Learning Tools of National Academy of Sciences of Ukraine, Ternopil, Kyiv, 2018. The thesis is devoted to the problem of using the computer ontologies system as a means to form design competences of future engineering teachers. The thesis provides theoretical analysis of the problem and suggests a new solution to the scientific problem, which consists in the development and theoretical substantiation of the methodology of using the computer ontologies system as a means to form the design competences of future engineering teachers in the field of computer technologies. The concept of ontologies in the context of computer sciences has been investigated. Thus by computer ontologies we mean a formalized representation of knowledge about a particular subject field (environment, world) suitable for machine processing. In the activity of an engineering teacher ontological methods are most often used to construct process models. Based on the contents of the design competences of an engineering teacher such directions of using ontologies in their professional activities are identified: interface; natural language processing; question and answer systems; classification of goods and services; semantic layout of a text; modeling of the organizational structure of enterprises; systems of regulatory and reference information and the suggested in the research design of didactic materials. We have distinguished the criteria to select the computer ontologies system: 1) software architecture and tools development; 2) functional compatibility; 3) convenience and simplicity. The content and structure of the design competences of engineering teachers while using computer ontologies systems are considered and four interrelated components of their formation are distinguished: 1) motivational and goal-oriented; 2) cognitive-intellectual; 3) professional activity; 4) effective-reflexive. The criteria (value, knowledge, operational, evaluative and analytical) of designing competencies formation and their indices are determined, and four levels of the formation of these competences are determined by means of computer ontologies systems: high (creative), necessary (sufficient), critical (insufficient), low (inadmissible). We have established integrated ontological models of the academic course object field, university resources and a student’s profile. We have suggested a computer ontologies systems usage model based on three levels: 1) the interface; 2) logical; 3) data to automatically design electronic didactic materials on the basis of the algorithm method and the developed ontological models. In accordance with the model and the structure of design competences we have developed the computer ontologies systems usage model as a means to form the design competences of future engineering teachers. The elaborated model is a set of the goal-oriented, content, technological and analytical and effective components. To implement the model of computer ontologies system usage as a means to form future engineering teachers’ design competences the pedagogical conditions of their use has been proved: 1) to provide motivation and stimulation of educational and cognitive activity to use the computer ontologies system and model their application in the context of different spheres of professional activity of future engineering teachers in the field of computer technologies; 2) to use in the process of training future engineering teachers active forms, methods and innovative teaching tools, which provide an opportunity to design teaching materials using computer ontologies systems, whose functional capabilities are the basis for their design competences formation; 3) to elaborate teaching materials for didactic design on the basis of ontologies by means of computer ontologies systems to form engineering teacher’s design competences. We have developed the methodology for using computer ontologies as a means to form design competencies based on competency, system-activity, resource, practice-oriented approaches to the choice of forms and methods of training. The effectiveness of the distinguished pedagogical conditions and the developed methodology for using the computer ontologies system as a means to form future engineering teachers’ design competences is represented by the findings obtained as a result of the data analysis on the formation of these competences by means of computer ontologies systems. We can state that by every measure future engineering teachers in the field of computer technology of experimental groups show positive results of their design competences components formation. The scientific novelty and theoretical significance of the research is that: for the first time: the model and methods of using the computer ontologies system (COS) as a means to form future engineering teachers’ design competences were developed and theoretically grounded; the components of future engineering teachers’ design competences formation by means of COS (motivational and goal-oriented, cognitive-intellectual, professional-activity, effective-reflexive) have been theoretically substantiated and determined; the model of future engineering teachers’ use of COS to design electronic learning materials has been suggested; pedagogical conditions for the use of COS as a means to form future engineering teachers’ design competences have been grounded; criteria for the selection of COS to train future engineering teachers in the field of CT have been defined; the following integrated ontological models have been designed: the subject field of the course of study, university training resources, the student’s profile; the concept of "computer ontologies system" has been introduced into the scientific circulation. we have specified: the meaning of the concept “design competences of a future engineering teacher in the field of CT” within the context of COS use; directions of the use of ontologies to traing future engineering teachers in the field of CT; the methodology and stages for computer ontologies design in a given subject field; the organization of interaction between the participants of the educational process in the higher educational institution during the ontology design; the scientific and pedagogical substantiation of computer-aided, simulating, semantic networks and knowledge bases, their design and implementation into the educational process, in particular theoretical and methodological principles of the use of intellectual information technologies and elements of knowledge engineering by future engineering teachers in the field of CT have acquired further development. The practical value of the obtained results is that: 1) we have selected COS to train future engineering teachers in the field of CT; 2) we have built the following ontological knowledge bases: the subject field of the course of study, university training resources, the student’s profile; 3) w have developed components of methodology of the use of COS as a means to form design competences of future engineering teachers in the field of CT; 4) we have specified the methodological content of the academic course “Methodology of professional training: didactic design” and developed the “Ontological Engineering” laboratory operations manual in “Didactic Design on the Basis of Computer Ontologies” for students in the 015 Professional Education (Computer Technologies) field of training.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук (доктора философии) по специальности 13.00.10 – информационно-коммуникационные технологии в образовании. – Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Институт информационных технологий и средств обучения НАПН Украины, Тернополь, Киев, 2018. Диссертационное исследование посвящено проблеме использования системы компьютерных онтологий как средства формирования проектировочных компетентностей будущих инженеров-педагогов. В работе проведён анализ тенденций развития инженерно-педагогического образования и связанных с ним понятий, исследован отечественный и зарубежный опыт. Рассмотрены виды и направления использования компьютерных онтологий будущими инженерами-педагогами в отрасли КТ, проанализированы СКО и критерии их выбора в учебном процессе будущих инженеров-педагогов. Определены содержание, структура, компоненты, критерии и уровни сформированности проектировочных компетентностей будущих инженеров педагогов. Разработана и теоретически обоснована модель и методика использования СКО как средства формирования проектировочных компетентностей будущих инженеров-педагогов. Разработаны и описаны главные компоненты методики использования систем компьютерных онтологий как средства формирования проектировочных компетентностей будущих инженеров-педагогов. Экспериментальным путём проверена эффективность разработанной модели в процессе обучения будущих инженеров-педагогов.