Готові списки джерел за темами / Компетентності вчителя

Добірка наукової літератури з теми "Компетентності вчителя"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Компетентності вчителя".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Компетентності вчителя"

1

МИХАЙЛЕНКО, Любов. "РОЗВИТОК МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 359–69. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-359-369.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено проблеми розвитку методичної компетентності вчителів математики. Проведено аналіз, систематизацію теоретичних положень, розкритих в офіційних документах, науковій та навчально-методичній літературі; узагальнення власного педагогічного досвіду, а також практики щодо розвитку методичної компетентності вчителя математики. Важливою для ефективності реформування загальної середньої освіти є перепідготовка вчителів до реалізації основних напрямів нової освітньої реформи. Вважаємо, що ефективність перебудови шкільної математичної освіти значно залежить від реформування системи підвищення кваліфікації вчителя математики. Має змінитися не тільки зміст, а й технології професійного зростання вчителя нового покоління в педагогічних закладах вищої освіти. Методичну компетентність вважаємо однією з основних складових професійної компетентності вчителя математики. У статті аргументовано позитивний вплив партнерської взаємодії педагогічного університету та школи на умови методичного розвитку вчителів математики. Важливо розробити типову освітню програму організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами вищої педагогічної освіти та чітко визначити програмні результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості учителів математики, набуті в процесі фахової підготовки, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які вчитель здатен продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих її освітніх компонентів. Розробка освітніх програм підвищення кваліфікації вчителів доцільна не тільки за спеціальностями, а за міждисциплінарними програмами, що є більш гнучкими та налаштованими на сучасні потреби шкільної освіти. Зазначено необхідність постійного оновлення змісту курсів підвищення кваліфікації вчителів математики для задоволення швидкозмінних освітніх потреб в розвитку методичних компетентностей на всіх рівнях його професійної діяльності. Ключові слова: професійний розвиток вчителя математики; підвищення кваліфікації вчителя математики; розвиток методичної компетентності вчителя математики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Мазурок, Тетяна Леонідівна, та Володимир Володимирович Черних. "Формування знання-орієнтованої складової інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього вчителя інформатики". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 3 (25 грудня 2015): 151–59. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.997.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена огляду необхідності впровадження знання-орієнтовної складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності сучасного вчителя інформатики. Мета: аргументувати введення знання-орієнтованої складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності сучасного вчителя інформатики. Задачі: 1) визначити сутність інформаційно-комунікаційної компетентності; 2) розглянути сучасний стан використання знання-орієнтованих систем; 3) проаналізувати поточний стан впровадження знання-орієнтованої складової в процес формування інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя інформатики. Предмет дослідження: процес формування знання-орієнтованих складових компетентностей майбутніх вчителів інформатики. Методи дослідження: вивчення наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених, присвячених формуванню компетентностей з використанням знання-орієнтованих технологій, вивчення закордонного досвіду впровадження знання-орієнтованих систем у практичну діяльність сучасного суспільства. Результати: аргументовано необхідність впровадження знання-орієнтованої складової в процесі формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього вчителя інформатики та визначено основні змістовні елементи шкільного курсу інформатики, викладання яких потребує такі компетентності. Висновки: знання-орієнтована складова є невід’ємною складовою інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього сучасного вчителя інформатики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Тринус, Олена. "ПРОГРАМА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИХОВАННЯ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 130–40. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.130-140.

Повний текст джерела
Анотація:
В оглядовій статті досліджено проблему планування самовиховної діяльності та створення програми професійного самовиховання. Обгрунтовано методологічні підходи, що забезпечують ефективність такої діяльності, провідними з яких є антропологічний, акмеологіний, андрагогічний, системний, діяльнісний, компетентнісний. З’ясовано, що сутність цих підходів до планування самовиховної діяльності полягає в тому, що цей процес визначається формуючим у становленні особистості вчителя, є основою досягнення найвищих показників у професійній діяльності, має відбуватися за умови врахування особливостей учителя як дорослої людини до безперервного цілеспрямованого саморозвитку. Досліджено, що завдання вчителя щодо підвищення рівня професійної компетентності, у контексті компетентнісного підходу, полягають у реалізації власного професійного потенціалу, оволодінні інноваційними способами й прийомами діяльності, подоланні професійних та особистісних труднощів та охарактеризовано основні професійні компетентності сучасного вчителя (предметна, комунікативна, психологічна, організаторська, інформаційно-цифрова, рефлексивна, самоосвітня). Встановлено, що набір цих професійних компетентностей може стати орієнтувальною основою для визначення напрямів самовиховної діяльності, створення індивідуальної програми (плану) професійного самовиховання з урахуванням особливостей і рівнів власного розвитку вчителя. З метою удосконалення психологічної компетентності вчителя запропоновано орієнтовний індивідуальний план самоформування вчителем психологічної стійкості у фаховій діяльності. Зроблено висновок, що програма професійного самовиховання вчителя є основою якісної оцінки його професійної компетентності, оволодіння навичками аналізу сильних та слабких сторін діяльності, вчасній корекції способів її виконання з метою більш повної педагогічної самореалізації. Ключові слова: професійне самовиховання; програма професійного самовиховання; професійна компетентність; сучасний вчитель.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Желанова, В. В. "МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Педагогіка та психологія, № 63 (квітень 2020): 51–59. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.06.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність поданої статті зумовлена соціально-економічними, інноваційно-освітніми трансформаціями в житті України, а також глобалізаційними процесами, зорієнтованими на інтеграцію нашої держави із світовою спільнотою. У цьому сенсі викликає науковий і практичний інтерес проблема професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва, діяльність якого зорієнтована на формування духовності, естетизму, моральної та ціннісної сфер особистості. Метою статті є обґрунтування й розробка моделі професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Використано комплекс методів дослідження, а саме: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, моделювання для вивчення, зіставлення й узагальнення наукових джерел з метою визначення сутності та структури професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва та розробки її моделі. Визначено сутність компетентнісного підходу як пріоритетної стратегії в мистецькій освіті та розкрито його базові поняття: компетенція, компетентність, професійна компетентність. Представлено авторську дефініцію професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Проаналізовано базові позиції теорії моделювання. Висвітлено більш ґрунтовні підходи до структури професійної компетентності вчителя музичного мистецтва, що подані в студіях дослідників мистецької освіти. На засаді структурно-діяльнісної ознаки та типів компетентностей вчителів музичного мистецтва, пов’язаних з видами їх професійної діяльності (музично-педагогіної, диригентсько-хорової, музичновиконавської), обґрунтовано й розроблено модель професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва, що містить мотиваційноціннісний, когнітивний, креативно-діяльнісний компоненти. Доведено, що подана модель відбиває структурні компоненти професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва і за своєю сутністю є концептуальною, прогностичною, структурно-компонентною.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Гура, Т. Є., та О. І. Гура. "ЦІННІСНИЙ СКЛАДНИК ІНКЛЮЗИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 149–57. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-23.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено проблемі визначення сутності інклюзивної компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти в умовах запровадження Концепції Нової української школи. На підставі авторського інтегративного підходу інклюзивна компетентність сучасного вчителя визначена складником його цілісної професійної компетентності, складним особистісно-професійним утворенням, особливою інтегративною якістю, що забезпечує ефективність професійної діяльності фахівця із реалізації інклюзивного навчання, організації безпечного та здорового освітнього середовища, а також детермінує успішність його подальшого професійного розвитку загалом та у сфері інклюзивної освіти зокрема. З огляду на Рекомендації ради Європи щодо ключових компетентностей для освіти впродовж життя структура інклюзивної компетентності вчителя подана як єдність ціннісного, когнітивного та конструктивного компонентів. Серед них саме ціннісний компонент визначено системотвірним, інтегрувальним, методологічним. Він виявляється у: прийнятті педагогом цінностей філософії інклюзивної освіти; прийнятті власної інклюзивності, зумовленої усвідомленням особистої унікальності, неповторності та, відповідно, наявності особливих освітніх потреб; ціннісному ставленні до інклюзивного навчання, до проєктування та організації інклюзивного освітнього середовища; прийнятті ролі фасилітатора, проєктувальника індивідуальної освітньої траєкторії учнів; позитивній мотивації педагогічної діяльності та професійного розвитку, а також позитивному ставленні до необхідності зміни власної педагогічної діяльності, застосування нових освітніх стратегій. Формування інклюзивної компетентності вчителя з урахуванням її багатокомпонентної, динамічної структури є складним і тривалим процесом, що вимагає комплексності та різновекторності дій. Традиційне спрямування педагогічної освіти на оволодіння вчителями спеціалізованими професійними знаннями та уміннями для розбудови інклюзивного освітнього середовища має бути переорієнтоване на забезпечення формування у вчителів ціннісного ставлення до інклюзії як створення умов для повноцінної участі та доступу до якісних навчальних можливостей усіх учнів відповідно до їхніх індивідуальних особливостей, а не лише дітей з особливостями психофізичного розвитку, інвалідністю. Зазначене вимагає як узгодження, врегулювання нормативно- правових засад педагогічної діяльності, так і термінової зміни акцентів у професійній підготовці вчителів до інклюзивного навчання у системі вищої та післядипломної педагогічної освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

ВАЛЬКО, НАТАЛІЯ. "АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ “ПРИРОДНИЧІ НАУКИ”". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 170–78. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-170-178.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі представлено аналіз чотирьох освітніх програм підготовки вчителів природничих дисциплін закладів вищої освіти. Введення нової спеціалізації в освітню галузь “014 Середня освіта” потребує вивчення питання про розробку освітніх програм навчання майбутніх вчителів природничих дисциплін і запровадження інтегрованих курсів вивчення біології, фізики та хімії. Нами проведено аналіз характеристик та сучасного стану введення освітніх програм в освітній процес. Також зроблено аналіз нормативної бази, яка регламентує роботу вчителя. У статті розглянуто рамку складових професійної діяльності вчителя з точки зору кваліфікаційних характеристик. Проаналізовані професійні стандарти і кваліфікаційні характеристики дозволили зробити висновок про відповідність освітніх програм нормативним документам і сучасним вимогам до професійної діяльності вчителя. Проведений аналіз чотирьох освітніх програм за розділами. Це дозволило порівняти перелік їх компонент та логічну послідовність курсів, визначити їх спільні й відмінні риси. Було встановлено наявність інтегративної складової кожної програми та їх відповідність формуванню фахових компетентностей майбутніх учителів. Використання технології проблемно-орієнтованого навчання дозволяє сформувати предметні компетентності відповідно до основних предметів: фізика, хімія, біологія, природознавство. Предметні компетентності з природознавства є інтегрованого складовою курсу. В їх основу покладено формування цілісності уявлень про природу, використання природничо-наукової інформації на основі оперування базовими загальними закономірностями природи. Зроблено класифікацію інтегрованих курсів на основі характеру взаємозв'язків між дисциплінами і ступеня їх інтегрованості. Встановлено наявність інтегрованих компонент у переліку освітньо-професійної/наукової програми і їх відповідність класифікації інтегрованості курсів. Також визначено дисципліни впливу на формування інтегрованих компетентностей майбутніх вчителів інтегрованих курсів природничих наук. Ключові слова: STEM-освіта, освітні програми, міжпредметні зв'язки, міждисциплінарність, майбутні вчителі, природничо-математичні науки, інтегрований курс.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Кінд-Войтюк, Наталія. "СУЧАСНИЙ ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ НА УРОКАХ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 103–7. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.17.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті зроблена спроба розкрити роль сучасного вчителя історії в умовах нової української школи. Сучас- ний педагог – це фактично наставник, який вміє організувати процес пізнання учнів. Учень має вчитися ставити запитання і проявляти інтерес та допитливість. Для цього сучасна школа має використовувати в освітньому процесі активні методи пізнання. Сучасний вчи- тель історії може ефективно використовувати соціальні мережі як для більш ефективного та цікавого навчан- ня учнів, так і для власного розвитку та професійного вдосконалення. Застосування мережевих технологій у навчальному процесі спрямоване на отримання більш високого рівня навичок та компетентностей як учня, так і вчителя. Залучення педагогів до такого освітнього простору, як всесвітня мережа Інтернет, виведе про- цес навчання на якісно новий рівень, забезпечить розвиток та соціальну адаптацію учнів в умовах глобалізації світової спільноти. У статті розкривається поняття інформаційно-комунікаційної компетентності учителів історії. Охарак- теризовано зміст інформаційно-комунікаційної компетентності. У публікації описані навички роботи з додат- ками Gmail, Google Classroom, Google Диск, Google Презентації, YouTube, мережі «Facebook» та «Instagram». У статті розкрито роботу освітніх проєктів «На урок», «Просвіта», «Всеосвіта», які допомагають вчителям історії практично застосувати сучасні інновації у сфері інформаційних і комунікаційних технологій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Проценко, І. І. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ: ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.2) (28 вересня 2021): 129–40. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-129-140.

Повний текст джерела
Анотація:
Основна мета дослідження полягала у визначенні основних методів проведення експерименту для дослідження ефективності управління розвитком професійної компетентності вчителя загальноосвітнього закладу. Досягнення мети, поставленої на етапі експериментального дослідження, вимагало вирішення таких завдань: визначити критерії ефективності управління розвитком професійної компетентності вчителя; визначити методику діагностики означених показників, що забезпечує одержання надійних і достовірних даних в умовах експериментальної роботи; виявити та узагальнити дані за виділеними показниками та схарактеризувати умови ефективності управління розвитком професійної компетентності вчителя. Дослідження стану сформованості професійної компетентності вчителів проводилося методами анкетування і тестування, які були складені таким чином, що відповіді вимагали конкретизації знань, наведення прикладів, де вимоги професійної компетентності вчителя початкової школи мають бути врахованими в діяльності вчителя. У представленому дослідженні ступінь сформованості професійної компетентності у респондентів контрольної і експериментальної вибірки, що брали участь в експериментальній роботі, визначався за такими компонентами: когнітивним, що утворюється із системи знань щодо цілей, призначення, способів реалізації діяльності вчителя в освітньому процесі, учня як об’єкта і суб’єкта освітнього процесу; діяльнісно-поведінковим, що утворюється з системи культуровідповідних дій вчителя, його поведінки, навичок регулювання дій і вчинків усіх учасників освітнього процесу; ціннісно-орієнтаційним, що утворюється з системи моральних орієнтирів, настанов і мотивів, зумовлюючих гуманістичну спрямованість дій вчителя у забезпечення в освітньому середовищі природних прав і свобод, інтересів кожного учня як учасника освітнього процесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Запорожцева, Ю. С. "ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ, ПОКАЗНИКІВ ТА РІВНІВ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 172–78. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-26.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено та представлено критерії, показники та рівні розвитку професійної компетентності вчителя іноземних мов, роз'яснено їх сутність і значення. В Україні основним підходом в освіті сьогодні є компетентнісний. Так, від рівня професійної компетентності сучасних педагогів залежить результат реформ освіти, тому проблема професійного вдосконалення й розвитку вчителя ствердилася до теоретичного розгляду і практичної реалізації, до того ж дедалі стає більше актуальною. Так, визначення рівнів професійної компетентності вчителів іноземних мов неможливе без виявлення критеріїв оцінки професійної компетент- ності та встановлення відповідних показників таких критеріїв. У про- цесі нашого педагогічного дослідження виникає необхідність постійного спостереження за змінами у процесі професійного розвитку. Автором розглянуто різні підходи й аспекти щодо використання основних дослі- джуваних понять «критерій», «показник», «рівень» у вітчизняній та зару- біжній педагогіці. Необхідно зауважити, що оцінювання рівня розвитку професійної компетентності вчителя іноземної мови повинно віддзерка- лювати наявність всіх складників її компетенцій. Ознаками того, що вчи- тель володіє певним рівнем знань і умінь, є їх прояв у конкретній про- фесійно-педагогічній діяльності. Таким чином, критерій співвідноситься з компетенцією, а показник співвідноситься з умінням, що у сумарній ознаці проявляється рівнем професійної компетентності вчителя. У статті детально вивчено й описано рівні розвитку професійної компетентності вчителів іноземних мов, ґрунтовно описано досліджувані рівні розвитку професійної компетентності зазначених педагогів. Проаналізовано активний вплив компетентнісного підходу до розвитку і вдосконалення професійного рівня вчителя іноземних мов у післядипломній освіті в умовах реформування освіти України. Концепція Нової української школи вказує на нову й ключову роль педагога, який є не єдиним джерелом інформації та наставником, а перш за все стає активним агентом змін. Представлена система сучасної підготовки вчителя іноземних мов у контексті розвитку його професійної компетентності базується не лише на принципах безперервності та спадкоємності, а й за умови вибору вільного вибору стратегії власного професійного розвитку. Від рівня професійної компетентності педагогів у тому числі залежить результат реформ.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

ПРОКОПІВ, Людмила. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НУШ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 82–88. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.13.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність окресленої проблеми полягає у потребі переосмислення змісту та організації педагогічної практики для формування професійної компетентності майбутніх учителів в умовах реалізації реформи Нової української школи. Для формування фахових компетентностей вчителя потрібен діяльнісний підхід в організації педагогічної освіти. Метою дослідження став аналіз наукових джерел із проблеми формування професійної педагогічної компетентності, визначення ключових компетентностей вчителя Нової української школи та окреслення шляхів удосконалення педагогічної практики. Виокремлено основні компоненти професійної компетентності майбутніх учителів на основі нового Професійного стандарту вчителя (2020). Концепція розвитку педагогічної освіти (2018) передбачає проведення комплексної реформи системи педагогічної освіти, включаючи структуру, зміст, методики і технології навчання, а також організацію практичної підготовки майбутніх учителів. Визначено, що не менш ніж половина обсягу практичної підготовки має відводитися виробничій практиці із самостійним виконанням професійних завдань. Підкреслено, що рівень педагогічної свободи вчителя у школі (вільний вибір освітніх програм, підручників) ускладнює уніфікацію методичної підготовки студентів без тісної взаємодії із закладами освіти. Запропоновано перед початком практики організацію спецкурсу з моделювання освітнього процесу в умовах Нової української школи. Визначено доцільність упровадження в освітню практику педагогічної інтернатури як системи заходів, що забезпечують удосконалення професійної компетентності вчителя. У висновках зазначено, що професійна компетентність учителя – поняття динамічне, його зміст і структура можуть змінюватися відповідно із процесами, що відбуваються в освіті та суспільстві, а педагогічна практика відіграє ключову роль у формування професійної компетентності та створює передумови для подальшого усвідомленого та вмотивованого професійного розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Компетентності вчителя"

1

Пужайчереда, Л. М., та Олександр Семенович Пономарьов. "Формування професійної компетентності викладачів економічних дисциплін у системі післядипломної освіти". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17724.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кочерга, Є. В. "Особливості діагностики сформованості здоров'язбережувальної компетентності майбутнього вчителя хімії". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64021.

Повний текст джерела
Анотація:
The article describes the essence of health-saving competence of the future chemistry teacher, its structure and the criteria of its formation, on the base of which we can identify high, sufficient, medium and low levels of its formation.
W artykule przedstawiono istotę zdrowie-zachowując kompetencji oszczędzających na zdrowiu przyszłego nauczyciela chemii, jego struktury i kryteriów ich powstawania, na podstawie której możemy ustalić wysokie, wystarczające, średnie i niskie poziomy ich powstawania
Під здоров’язбережувальною компетентністю майбутнього вчителя хімії ми розуміємо інтегральну, динамічну риса особистості, засновану на поєднанні знань, умінь, цінностей і досвіду, що проявляється у здатності і готовності здійснювати здоров’язбережувальну діяльність у навчально-виховному процесі з хімії, яка характеризується адекватною оцінкою власної поведінки, вчинків і поглядів оточуючих, у збереженні та реалізації власних здоров’язбережувальних позицій у різних, зокрема, несприятливих умовах, у ефективному використанні здоров’язбережувальних технологій на заняттях з хімії. Здоров’язбережувальна компетентність повинна формуватися впродовж періоду професійної підготовки майбутніх вчителів у ВНЗ. Для її формування необхідно створити та підтримувати певні педагогічні умови. А для з’ясування ефективності цього процесу необхідно проводити діагностику її сформованості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кушпіт, Уляна Володимирівна. "Інтегративний підхід до розвитку професійної іншомовної компетентності вчителя фізики". Diss., Національний університет "Львівська політехніка", 2020. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/54092.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Монастирна, Г. В. "Оцінка ефективності програмно-методичного комплексу з формування професійної компетентності вчителя інформатики". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18457.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою даної роботи є оцінка ефективності програмно-методичного комплексу з формування професійної компетентності вчителя інформатики. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18457
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Рябченко, Ольга. "Педагогічна рефлексія як засіб формування професійної компетентності вчителя іноземної мови в початкових класах". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7231.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Федорець, В. М. "Розвиток здоров'язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури з використанням знань про феномен гіперсоціальної поведінки при наркоманії". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64092.

Повний текст джерела
Анотація:
The study highlights the ways of improving the health preserving competence of a physical education teacher during post-graduate education and on the basis of forming the skills necessary for diagnosing the early stages of drug addiction. The stated diagnosing method is represented as an important condition for acute cardiac pathology prevention and for preservation of physical, psychic and psychological health of children and teenagers. The phenomenon of hyper social behavior of drug-addicts is presented as a particularly significant component of early diagnosing of drug addiction. The article determines the ways of using discursive-dialogic, maieutic and phenomenological approaches to the development of a teacher’s skills to diagnose drug-addiction of children and teenagers.
W pracy naukowej przeanalizowane możliwości doskonalenia kompetencji nauczycieli wychowania fizycznego dla zachowania zdrowia w warunkach kształcenia podyplomowego na podstawie kształtowania się u nich umiejętności wczesnej diagnozy uzależnienia od narkotyków. Wskazana diagnostyka będzie reprezentowała się jak ważny warunek profilaktyki ostrej kardiologicznej patologii i zachowania fizycznego, psychicznego i psychologicznego zdrowia dzieci i nastolatków. Jak najbardziej istotny element wczesnej diagnozy uzależnienia od narkotyków przedstawiony fenomen hipersocjalnego zachowania (hipersocjalność) uzależnionych. Określone są sposoby korzystania z dyskursowo-dialogicznego, majewtycznego oraz fenomenologicznego podejść do rozwoju u nauczycieli umiejętności diagnozowania uzależnienia u dzieci i młodzieży
Актуальність формування в учителя фізичної культури навичок долікарської діагностики наркотичного сп’яніння дітей, а також розвиток у нього специфічних уявлень про зміни поведінки і особистості під впливом психоактивних речовин первинно визначаються питаннями не збереження здоров’я, а професійною інтенцією попередження смерті через профілактику гострої кардіологічної патології, яка може виникнути внаслідок тренувального навантаження на занятті чи після нього. Уточнюючи зазначимо, що вживання наркотичних речовин в комбінації з фізичним навантаженням значно збільшує імовірність виникнення таких небезпечних кардіологічних патологій як раптова серцева смерть [2], аритмії та гостра коронарна недостатність. Особливо вказаний синергетичний ефект є актуальним для дітей і підлітків. Тому наявність в педагога навичок діагностики стану наркотичного сп’яніння та змін психіки при наркоманії є важливою складовою збереження не тільки здоров’я дітей, а перш за все їх життя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Юрченко, Артем Олександрович, та Artem Oleksandrovych Yurchenko. "Про уточнення переліку ІК-компетентностей майбутнього вчителя фізики". РВВ РДГУ, 2015. http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/974.

Повний текст джерела
Анотація:
В тезах коротко викладена ідеологія формування ІК-компетентностей як універсальних умінь і навичок майбутніх вчителів фізики. Акцентовано увагу на аналізі планів підготовки вчителів фізики. Описано доцільну розробку спецкурсу, який об’єднував би необхідність використання сучасних технічних і програмних засобів в галузі викладання фізики.
In theses summarized ideology formation of ІC-competencies as skills of future physics teachers. Attention is focused on the analysis of training physics teachers. Described development of a special course, which united modern hardware and software in the teaching physics.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Колишкін, Олександр Володимирович, та Oleksandr Volodymyrovych Kolyshkin. "Формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх вчителів початкової школи". ФОП Цьома С. П, 2017. http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/4000.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі визначені особливості формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх вчителів початкової школи, яка буде сприяти підвищенню рівня психофізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Особливостями формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх вчителів початкової школи є використання сучасних підходів до здійснення здоров’язбережувального навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження здоров’я учнів. Особливе місце та відповідальність в оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна використовувати усі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язбережувальним.
The work outlines the peculiarities of the formation of the health-saving competence of future primary school teachers, which will help to increase the level of psychophysical development of children of elementary school age. The peculiarities of the formation of the health of the preserving competence of future teachers of primary school are the use of modern approaches to the implementation of a health-saving educational process, the formation of an active position in them to strengthen and preserve the health of students. A special place and responsibility in recreational activities is given to the educational system, which should use all possibilities to make the educational process a health-saving one.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Кочубей, Вікторія Юріївна. "Роль фонетичної компетентності у підготовці вчителів англійської мови". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18248.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Кочерга, Є. В. "Педагогічні умови формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх вчителів хімії". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63762.

Повний текст джерела
Анотація:
The article outlines the main pedagogical conditions of formation of healthsaving competence of future chemistry teachers, which play a special role in the professional training process. They are organizational-pedagogical, psychologicalpedagogical and methodical conditions
W artykule przedstawiono główne pedagogiczne warunki powstawania zdrowie-zachowując kompetencji przyszłi nauczyciele chemii, które odgrywają szczególną rolę w procesie szkolenia zawodowego. Są to warunki organizacyjnopedagogiczne, psychologiczne-pedagogiczne i metodyczne.
Здоров’я є найбільшою людською цінністю. Але, на жаль, у більшості випадків воно починає цінуватися вже тоді, коли втрачене. Тому, головною задачею педагогів є навчати підростаюче покоління цінувати здоров’я та вміти його берегти та зміцнювати. А для цього самі педагоги повинні здійснювати здоров’язбережувальну професійну діяльність, вести здоровий спосіб життя та бути прикладом для своїх вихованців. Адже, за словами Джеймса Болдуїна, діти майже ніколи не слухаються дорослих, але старанно їх наслідують.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Книги з теми "Компетентності вчителя"

1

Петухова, Л. Є. Інформатичні компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Херсон: Айлант, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Бігич, О. Б. Методична скарбничка вчителя / викладача іспанської мови: формування лінгвосоціокультурної компетентності. Київ: КНЛУ, 2017.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Пікельна, Валерія Семенівна. Педагогічна культура як важливий чинник професійної компетентності майбутнього вчителя технології. СПД Залозний В. В., 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4750.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначено три групи характеристик в понятті «педагогічна культура вчителя» : а) загальнолюдські якості, що включають в себе: належний рівень розвитку мовлення; добре здоров’я; достатньо високий рівень інтелектуального розвитку фахівця ; б) професійні якості - любов до своєї праці, повага до людей праці, професійна компетентність, методичні уміння (йдеться не тільки про необхідність доброго володіння професійними знаннями, але й про уміння передати ці знання своїм учням), прагнення до самоудосконалення та вміння організовувати власну самоосвіту; в) моральні якості особистості, до яких відносяться: моральна чистота, доброзичливість, духовність, людяність, чесність, організованість, відповідальність.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Мерзликін, Олександр Володимирович. Формування дослідницьких компетентностей старшокласників з фізики засобами хмарних технологій. Видавничий відділ ДВНЗ «Криворізький національний університет», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/659.

Повний текст джерела
Анотація:
Спецвипуск «Методичний посібник у журналі» містить посібник О. В. Мерзликіна з рекомендаціями для вчителів щодо формування дослідницьких компетентностей старшокласників з фізики засобами хмарних технологій. У посібнику наведено систему дослідницьких компетентностей учнів, їх структуру, рівні та критерії сформованості, розглянуто та класифіковано програмні засоби підтримки навчальних фізичних досліджень, запропоновано засоби моніторингу та діагностики рівня сформованості дослідницьких компетентностей. Для вчителів, студентів педагогічних вищих навчальних закладів, організаторів і слухачів курсів післядипломної педагогічної освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Компетентності вчителя"

1

Надім’янова, Т. В. "Формування професійної компетентності та особистісної зрілості майбутнього вчителя". У ПЕДАГОГІКА XXI СТОЛІТТЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, 337–63. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-241-1-13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Khamska, N. B., and A. Yu Kynal. "ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЗАСОБАМИ ПРАКТИКО-ЗОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ." In VECTOR OF MODERN PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCE IN UKRAINE AND EU COUNTRIES, 655–75. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-37-2.2.16.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

ПАХОМОВА, Тетяна, and Поліна ВАСІЛЬЄВА. "УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." In Scientific research of the XXI century. Volume 2, 185–90. GS publishing service, 2021. http://dx.doi.org/10.51587/9781-7364-13302-2021-002-185-190.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Компетентності вчителя"

1

Кочерга, Євгенія. "МІСЦЕ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ". У PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074//15.05.2020.v4.25.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Часнікова, О. В. "Структура фахової компетентності вчителя географії". У Психолого-педагогічні проблеми становлення сучасного фахівця. ХОГОКЗ, 2018. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089017.2018.305.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кушпіт, Уляна. "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ". У PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v4.34.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Молчанова, Оксана. "АРТТЕРАПІЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ". У IMPATTO DELL'INNOVAZIONE SULLA SCIENZA: ASPETTI FONDAMENTALI E APPLICATI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/26.06.2020.v1.41.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Мотуз, Тетяна, Аліна Косовська та Катерина Беклемешева. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У КОНТЕКСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v3.08.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Онищук, С. О. "Розвиток професійної компетентності вчителя фізичної культури в умовах дистанційного навчання". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-1.61.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шевцова, Олена. "ХУДОЖНЬО-ДІАЛОГОВА ВЗАЄМОДІЯ У ФОРМУВАННІ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". У THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS OF MODERN SCIENTIFIC RESEARCH. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-30.04.2021.v2.34.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Балух, Микола. "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙ У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v3.11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Бучківська, Галина, Валентина Барановська та Валентина Греськова. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК СКЛАДНА ПОЛІСТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАХІВЦЯ". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v3.28.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Борисьонок, Максим. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ НУШ". У НАУКОВИЙ ПРОСТІР: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ДОСЯГНЕННЯ ТА ІННОВАЦІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/02.10.2020.v2.06.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Компетентності вчителя"

1

Мінтій, І. С. Професійні компетентності вчителя інформатики. Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1347.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Мінтій, І. С. Спеціальні професійні компетентності вчителя інформатики. Криворізький держ. пед. ун-т, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1352.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Крамаренко, Т. Г. Формування дослідницької математичної компетентності майбутнього вчителя. Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, жовтень 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1506.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються проблеми формування і розвитку дослідницької математичної компетентності майбутнього вчителя у процесі вивчення навчальної дисципліни «Методи математичної статистики у наукових дослідженнях». Висвітлюються особливості розробленого авторами навчально-методичного посібника, проблеми рівневого навчання через використання системи різнорівневих вправ. Зроблено акцент на поєднанні традиційного навчання з новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Дереза, І. С. Формування самоосвітньої компетентності майбутнього вчителя математики. Вид. від ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2028.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Крамаренко, Т. Г. Формування дослідницької математичної компетентності майбутнього вчителя. Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, жовтень 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1506.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються проблеми формування і розвитку дослідницької математичної компетентності майбутнього вчителя у процесі вивчення навчальної дисципліни «Методи математичної статистики у наукових дослідженнях». Висвітлюються особливості розробленого авторами навчально-методичного посібника, проблеми рівневого навчання через використання системи різнорівневих вправ. Зроблено акцент на поєднанні традиційного навчання з новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Кучерган, Єлизавета Валеріївна. Валеологічна культура як складник професійної компетентності вчителя. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1391.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто проблему становлення валеологічної культури як фундаментальної складової професійної компетентності вчителя. Тобто один із варіантів уточнення та більшої конкретизації структури цього поняття в межах адаптації вчителя до більш гуманістичного навчального процесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Перерва, Вікторія Вікторівна. Педагогічні умови становлення професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя біології. Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4233.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито сутність поняття «умова» та охарактеризовано зміст поняття «педагогічні умови». На основі узагальнення існуючих наукових підходів подано розуміння педагогічних умов формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх вчителів біології в ході фахової підготовки. Визначено та обґрунтовано основні педагогічні умови формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх вчителів біології. В статье раскрыта сущность понятия «условие» и охарактеризованы содержание понятия «педагогические условия». На основе обобщения существующих научных подходов подано понимание педагогических условий формирования профессионально-терминологической компетентности будущих учителей биологии в ходе профессиональной подготовки. Определены и обоснованы основные педагогические условия формирования профессионально-терминологической компетентности будущих учителей биологии. In the article essence of concept «condition» is exposed and maintenance of concept «pedagogical condition» is described. The generalization of existent scientific approaches the understanding of pedagogical terms of forming of professional and terminology competence of future biology teachers is given in the process of professional preparation. The main aspect of modern pedagogical research of the increasing the efficiency of the educational process problems is the identification, substantiation and verification of pedagogical conditions that ensure the success of the activity. The problem of identifying and substantiating the pedagogical conditions of professional and terminological competence of future biology teachers formation during professional training remained out of the attention of the researchers. The effective pedagogical conditions depend on the clearly determining the structure of methodological support in accordance with the ultimate goal, as well as on the implementation of an interdependent set of conditions. Considering that for the biology teacher, as well as for the doctor, Latin is the basis of professional and terminological competence.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Перерва, Вікторія Вікторівна. Структура та рівні розвитку професійно-термінологічної компетентності майбутнього вчителя. ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4209.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто визначальне значення формування професійно-термінологічної компетентності у професійному становленні педагога. Визначено, що професійно-термінологічна компетентність є здатністю та готовністю спеціаліста грамотно застосовувати термінологію у професійній діяльності під час вирішення професійних завдань. Розуміння сутності та специфіки професійно-термінологічної компетентності передбачає її структурування і виділення єдності компонентного складу. Термінологічна компетентність представлена єдністю предметно-пізнавального, інтелектуально-рефлексивного та комунікативномовленнєвого компонентів. Підкреслено визначальне значення предметно-пізнавального компонента, що проявляється у становленні та вдосконаленні активного словника термінів за фахом майбутнього спеціаліста і зумовлює безпосередньо теоретичну (когнітивну) діяльність і здійснення фахівцем рефлексивної та практичної діяльності. Саме об’єм активного словника є визначальним у практичній діяльності майбутнього педагога і впливає на якість процесів вирішення проблем, результатів самовдосконалення, самооцінки та комунікації з учасниками педагогічного процесу та колегами. Виділені показники визначення рівня сформованості окремого компонента та наведена характеристика рівня їхнього прояву. Для об’єктивної оцінки запропонований трирівневий аналіз із виокремленням низького, середнього та високого рівнів. Наведена характеристика фахівця з низьким, середнім і високим рівнем розвитку професійнотермінологічної компетентності на основі параметрів основних її компонентів. Низький рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності визначається наявністю певного обсягу інформації, яка не набула структурування й осмислення і не використовується у професійному мовленні. Середній рівень сформованості професійно-термінологічної компетентності дозволяє виконувати типові професійні завдання педагогом і не є достатнім для виконання творчої діяльності. Фахівець із високим рівнем професійно-термінологічної компетентності орієнтований на творчість, рефлексію й узагальнення професійного досвіду, саморозвиток, прагнення до систематизації, оновлення та покращення терміносистеми за фахом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Волощук, І. А. Удосконалення рівня професійної компетентності вчителя засобами методичної роботи гімназії. Вид-во ЧНУ імені Б. Хмельницького, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3353.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Пікельна, Валерія Семенівна. Педагогічна культура як важливий чинник професійної компетентності майбутнього вчителя технології. КДПУ, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4638.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто проблеми педагогічної культури як важливого чинника професійної компетентності майбутнього вчителя технології. Педагогічна культура, яка притаманна педагогу, дозволяє йому орієнтуватися у різних педагогічних ситуаціях, оцінювати їх, вибирати певні способи спілкування з окремими учнями або з цілим колективом групи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Компетентності вчителя" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії