Статті в журналах: "Комбінація матеріалів"

1

Павленко, С. О. "ОПЕРАТИВНА КОМБІНАЦІЯ: КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, № 29 (26 січня 2022): 181–95. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.732.

Повний текст джерела

Анотація:

Павленко С. О. Оперативна комбінація: класифікація видів та основні елемен- ти. – Стаття. У статті здійснено аналіз підходів до класифікації видів оперативної комбінації та визна- чення її основних елементів. З’ясовано, що в теорії оперативно-розшукової діяльності терміни «оперативна комбінація» та «система тактичних прийомів» синонімічні. Систему тактичних прийомів у теорії оперативно-розшукової діяльності визначено як оптимальний алгоритм опе- ративно-тактичних дій суб’єкта оперативно-розшукової діяльності. Доведено, що особливого значення набуває систематизація та вдосконалення алгоритмів щодо проведення оперативних комбінацій залежно від оперативно-тактичних ситуацій, серед яких: початкова, проміжна, кін- цева; сприятлива (проста), несприятлива (складна); типова, специфічна; ситуація, що вимагає негайного реагування; ситуація, що надає можливість продумати рішення, підготуватися до проведення оперативно-розшукових заходів; ситуація, що вимагає ретельного, а іноді тривалого розроблення рішення та підготовки до проведення оперативно-розшукових заходів; ситуації, що утворилися природно чи були створені штучно; ситуації в умовах ризику. Вивчення матеріалів практики дозволяє стверджувати, що особливої уваги потребують вивчення та вдосконалення класифікації оперативних комбінацій залежно від способів (методів) психологічного впливу на об’єкт оперативної уваги. Саме тактико-психологічні прийоми найефективніше забезпечують вирішення оперативно-тактичних завдань (про це зазначили 63% респондентів). Установлено, що основною метою застосування системи тактичних прийомів психо- логічного впливу під час проведення оперативної комбінації є дезінформування об’єкта оперативної уваги з метою вирішення оперативно-тактичних завдань. Визначені основні елементи структури оперативної комбінації: задум; легендування; інсценування; матері- ально-технічне забезпечення. Узагальнення результатів опитування та вивчення матеріа- лів практики свідчать про зниження активності й ініціативності працівників оперативних підрозділів щодо реалізації принципів конспірації та наступальності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Sirenko, Yu M., G. D. Radchenko, О. О. Torbas та O. O. Krakhmalova. "Антигіпертензивна Терапія в аМбулатОрній практиці Сімейного лікаря та кардіолога: Фокус на прихильності до комбінованої тЕРАпії — результати дослідження АТМОСФЕРА". HYPERTENSION 14, № 6 (31 січня 2022): 5–14. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.14.6.2021.250852.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Останнім часом в Україні зріс попит на призначення комбінованої антигіпертензивної терапії на амбулаторному етапі, однак даних щодо частоти використання фіксованих комбінацій раніше наведено не було. Мета дослідження: оцінити реальну практику застосування фіксованих комбінацій на амбулаторному етапі надання медичної допомоги в Україні й порівняти ефективність комбінацій на основі олмесартану з рутинним застосуванням інших антигіпертензивних препаратів, у тому числі інших фіксованих комбінацій. За підтримки компанії «Зентіва Україна» було проведено дослідження АТМОСФЕРА — «Антигіпертензивна Терапія в аМбулатОрній практиці Сімейного лікаря і кардіолога: Фокус на прихильності до комбінованої тЕРАпії». Матеріали та методи. Це було відкрите проспективне популяційне дослідження IV фази. Набір пацієнтів проводився з вересня 2020 року по вересень 2021 року. Аналіз даних дослідження проводився з червня по листопад 2021 року. Методи: збір скарг і анамнезу, фізикальне обстеження, оцінка даних інструментальних і лабораторних методів дослідження з точки зору відповідності критеріям включення/невключення в дослідження, оцінка прихильності до терапії за допомогою опитувальника Моріскі — Гріна. Лікування: вибір лікарем антигіпертензивної терапії на власний розсуд, у тому числі було запропоновано обирати будь-яку з нових комбінацій — Севікар, Олметек Плюс або Севікар НСТ. Результати. Загалом у дослідження було включено 1405 пацієнтів, однак лише 915 пацієнтів повністю завершили лікування й здійснили всі заплановані візити. Пацієнти, включені в дослідження, були переважно особами середнього віку, серед них було трохи більше чоловіків, лише 8 % пацієнтів були «наївними» щодо антигіпертензивної терапії, середній рівень артеріального тиску (АТ) становив близько 160/93 мм рт.ст. Понад 60 % включених пацієнтів вказали, що приймали фіксовані комбінації в одній таблетці, але прихильність до лікування за даними анкети була низькою. Серед комбінацій олмесартану найчастіше застосовували Олметек Плюс і Севікар НСT — 35 і 26 % відповідно. Ступінь зниження АТ виявився більшим в обох групах терапії комбінаціями на основі олмесартану. Що важливо, у групі потрійної комбінації олмесартан + амлодипін + гідрохлортіазид зниження АТ було вірогідно більшим, ніж у групі лікування іншими антигіпертензивними засобами. Більше того, навіть у групі комбінованої подвійної терапії на основі олмесартану зниження АТ також виявилося більшим. Це свідчить про те, що комбінації на основі олмесартану дають потужний антигіпертензивний ефект порівняно з іншими препаратами й комбінаціями. Крім того, виявилося, що на момент включення пацієнтів у дослідження майже 56,7 % пацієнтів пропускали прийом антигіпертензивної терапії, у той час як наприкінці дослідження частка таких пацієнтів становила лише 9 %. Висновки. У структурі призначень антигіпертензивної терапії на амбулаторному етапі переважають комбінації інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту з діуретиком, у той же час блокатори кальцієвих каналів призначали рідше. Застосування фіксованих комбінацій значно покращило прихильність пацієнта. Терапія фіксованими комбінаціями в одній таблетці на основі олмесартану — Олметек Плюс, Севікар і Севікар НСТ — продемонструвала потужний антигіпертензивний ефект, а частка пацієнтів, які досягли ефективного контролю АТ, у цій групі виявилася найбільшою. Терапія фіксованими комбінаціями на основі олмесартану дозволяє досягти кращого контролю АТ, ніж лікування іншими препаратами, забезпечуючи досягнення цільового АТ у 83,5 % пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Саржанов, Богдан. "Енергозберігаючі технології екологічно безпечного відновлення і одночасно зміцнення посадкових місць під підшипники кочення машин сільськогосподарської техніки". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 138–51. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.138-151.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі представлені результати досліджень різних методів відновлення посадочних місць під підшипники кочення (ПК). Проведений аналіз дозволив з усіх розглянутих методів виділити, як найбільш перспективні, метод електроіскрового легування (ЕІЛ) і нанесення металополімерних матеріалів (МПМ). Комбінація зазначених технологій (ЕІЛ + нанесення МПМ), дозволила рекомендувати до практичного застосування гаму технологічних процесів, які дозволяють менш енерговитратними і екологічно безпечними технологіями відновлювати посадочні місця під ПК. З метою визначення найбільш перспективної і екологічно безпечної технології відновлення і зміцнення посадкових поверхонь під ПК проводилися відносні порівняльні випробування на машині тертя СМЦ-2 за схемою диск - плоский зразок , який служив контртілом. Як контртіло використовувався прямокутний зразок з твердого сплаву ВК8 з шорсткістю робочої поверхні R а = 1,6 мкм. В результаті досліджень зносостійкості покриттів зразків зі сталі 12Х18Н10Т встановлено, що відносний знос зразків без покриття, відповідно, в 6,3; 4,7; 2,6 і 2,5 рази вище, ніж у зразків з покриттями, сформованими в послідовності: цементація методом ЕІЛ (ЦЕІЛ) → ЕІЛ Al → ЕІЛ Т15К6 → нанесення МПМ; ЕІЛТ15К6 → нанесення МПМ, армованого твердим сплавом ВК6; ЕІЛТ15К6 → нанесення МПМ, армованого дротом і ЕІЛТ15К6 → нанесення МПМ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Yatsyna, O. I., R. S. Vastyanov, I. M. Savytska, S. V. Vernygorodskyi, O. A. Geylenko та F. I. Kostev. "Вплив фармакокорекції на патофізіологічні особливості морфофункціональних змін нижніх сечовивідних шляхів за наявності експериментального гіперактивного сечового міхура". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 2 (27 лютого 2019): 64–69. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.02.64.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідження відновних процесів у нижніх сечовивідних шляхах під впливом фармакокорекції та визначення найбільш перспективної моделі лікування експериментального гіперактивного сечового міхура (ГАСМ). Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проведені на 120 статевозрілих білих щурах-самицях, яким моделювали ГАСМ. Після створення моделі ГАСМ тварин розподілили на чотири групи. Тварин трьох груп, крім 4-ї, у свою чергу розподілили на три підгрупи кожну, і в кожній підгрупі застосовували фармакокорекцію в різних комбінаціях. Гістологічні дослідження сечового міхура та уретри проводили після виведення тварин з експерименту через 14 та 28 діб. Результати. Під впливом фармакокорекції, проведеної у всіх групах тварин, знижувалась детрузорна гіперактивність сечового міхура. У групі тварин, яким застосовували спазмекс, прояви атонії були менш вираженими, ніж у групі тварин, яким вводили мірабегрон. Мірабегрон у комбінації з іншими препаратами значно знижував тонус детрузора у тварин усіх трьох підгруп. У тварин, яким вводили тестостерон та естрадіол спостерігали менш виражені прояви атонії детрузора, ніж у тварин, у яких фоновим препаратом був мірабегрон. Тонус детрузора відновився майже до рівня фізіологічної норми у всіх підгрупах тварин, яким вводили кверцетин в комбінації з іншими препаратами. Висновки. Спазмолітичні препарати значно знижують тонус детрузора, проте спричиняють перерозтягнення стінки сечового міхура. Найбільш вдало на гіперактивність детрузора сечового міхура впливала комбінація кверцетину зі статевими гормонами, відновлюючи фізіологічний стан органа.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Мінцер, О. П., та В. М. Заліський. "САМООРГАНІЗАЦІЯ ПЕПТИДНИХ НАНОСТРУКТУРОВАНИХ НАПІВПРОВІДНИКІВ — ПОТЕНЦІЙНА ОСНОВА ПОДОЛАННЯ РОЗРИВУ МІЖ НЕОРГАНІЧНИМИ ТА ОРГАНІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЖИВОГО". Medical Informatics and Engineering, № 1 (22 червня 2020): 29–37. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.1.11127.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження присвячено проблемам використання біологічних інструментів для нанотехнологічних застосувань, не пов'язаних із біологією, таких як мікроелектроніка та наноелектроніка, мікроелектромеханічні та наноелектронні системи. Здійснено узагальнення досвіду використання біологічних інструментів і каркасів для створення пептидних наноструктУрованих напівпровідників. У результаті дослідження з'ясовано, що забезпечення більшої селективності, яке проявляється білками в біологічній хімії, можна досягти одночасним використанням декількох неорганічних матеріалів для паралельної конструкції, наприклад, як перша комбінація самозборки на основі ДНК і молекулярного розпізнавання пептидів для демонстрації візерункової синтетичної біомінералізації. Короткі пептиди, що містять ароматичні амінокислоти, можуть самоорганізовуватися в різні надмолекулярні структури, які залишаючись кінетично та термодинамічно стабільними, утворюють агрегати дифенілаланіну або фенілаланін-триптофану. Різні методи утворення агрегатів можуть бути використані для ініціації специфічної функціоналізованої організації нано-струткурних блоків із точно настроєною структурною геометрією та контрольованими напівпровідниковими характеристиками. Такі методи налаштування включають мікрофлюїдику, молекулярну модифікацію, хімічні та фізичні методи осадження з пароподібного стану, збірний стратегічний метод одночасного укладання, а також використання зовнішнього електромагнітного поля. Залучення теорії молекулярної щільності показало, що великі спрямовані ароматичні амінокислотні при взаємодії з мережами, які зв'язують водень, призводять до утворення квантово замкнутих областей в органічних наноструктурах, які лежать в основі молекулярного походження їх напівпровід-ності. Останні дослідження додатково виявили деякі фізико-хімічні особливості біоінспірованих надмолекулярних органічних напівпровідників, включаючи стійкі спектри поглинання, характерні для одновимірних квантових точок, або двомірних квантових свердловин, емісію фотолюмінесценції оптичних хвилеводів, залежну від температури електропровідність, а також сегнетоелектричні (п'єзо- та піроелектричні) властивості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Князєв, В. "Щодо питань переробки майна, яким митниця набула право розпорядження". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 219–25. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2049.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена питанням дослідження способів розпорядження майном, яким митниця набула право розпорядження, зокрема таких, як переробка, утилізація, знищення. У статті наголошено на тому, що переробка майна, яким митні органи набули права розпорядження, не є митним режимом у розумінні МК України. Підкреслено, що під переробкою майна, яким митні органи набули права розпорядження, пропонується розуміти один зі способів розпорядження майном, яким митний орган набув права розпорядження, реалізація якого передбачає прийняття уповноваженим суб'єктом рішення про можливість застосування до конкретного товару процесів (зокрема, нагрівання, коптіння, консервування, дозрівання, сушіння, екстракція, екструзія або комбінація зазначених процесів), покликаних істотно змінити первинні фізичні, хімічні чи біологічні властивості товарів, транспортних засобів комерційного призначення задля їх подальшого використання в новому за умови приведення її у відповідність до вимог нормативно-правових актів. Переробка майна, яким митні органи набули права розпорядження, його знищення й утилізація здійснюються спеціальними підприємствами, які мають відповідну ліцензію на цей вид діяльності. Такі послуги надаються на підставі договору. Способи переробки, утилізації, знищення неякісної харчової продукції, продовольчої сировини, продукції хімічної промисловості, супутніх матеріалів, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, лікарських засобів тощо визначаються чи погоджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за обігом, якістю та безпекою продукції. Цими ж органами погоджуються чи визначаються суб'єкти господарювання, уповноважені на виконання таких робіт. При цьому найпоширенішими групами товарів, які піддаються на практиці переробці, є етиловий сприт та алкогольні напої.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Sirenko, Yu M., та O. L. Rekovets. "Оцінка впливу моно- та комбінованої антигіпертензивної терапії дигідропіридиновими та недигідропіридиновими антагоністами кальцію на пружно-еластичні властивості артерій та центральний артеріальний тиск у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпер". HYPERTENSION, № 3.41 (21 серпня 2015): 78–91. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.3.41.2015.80661.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Нині широко обговорюється пошук новітніх методів зниження серцево-судинного ризику в популяції. У багатьох рандомізованих дослідженнях було доведено значення жорсткості артеріальної стінки в погіршенні прогнозу кардіологічних хворих. Тому, виходячи з таких міркувань, терапія, що сприяє покращенню еластичності артерій, можливо, має більшу ефективність у профілактиці основних кардіоваскулярних подій. Мета даного дослідження — порівняти ефективність різнодозової комбінації лерканідипіну та дилтіазему в пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією за впливом на центральний артеріальний тиск (ЦАТ) та пружно-еластичні властивості артерій. Матеріали та методи. У дослідження були включені 123 пацієнти з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією: середній рівень офісного систолічного (САТ)/діастолічного (ДАТ) АТ — 149,12/91,92 ± 1,42/0,93 мм рт.ст. Середній вік хворих становив 51,83 ± 0,86 року. Усіх пацієнтів було розділено на групи терапії. Першій групі пацієнтів (n = 20) призначався дилтіазем у дозі 240 мг на добу у два прийоми. Другій (n = 20) — лерканідипін 20 мг один раз на добу. Третій (n = 22) — нефіксована комбінація 20 мг лерканідипіну та 240 мг дилтіазему на добу. Четвертій (n = 20) — нефіксована комбінація 10 мг лерканідипіну та 240 мг дилтіазему на добу. П’ятій (n = 21) — нефіксована комбінація 10 мг лерканідипіну та 120 мг дилтіазему на добу. Шоста група пацієнтів (n = 20) отримувала нефіксовану комбінацію 20 мг лерканідипіну та 120 мг дилтіазему на добу.Усім пацієнтам на початку та в кінці лікування проводили такі дослідження: вимірювання маси тіла та зросту, розрахунок індексу маси тіла. Діагноз надлишкової маси тіла або ожиріння встановлювали відповідно до критеріїв ВООЗ (1997). Проводили вимірювання офісного САТ, ДАТ і ЧСС, добове моніторування АТ, визначення швидкості поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного та м’язового типів, центрального САТ, біохімічне дослідження крові, що включало визначення вмісту загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої, низької, дуже низької щільності, індексу атерогенності. Термін лікування становив 1 місяць. Результати. Після аналізу всіх даних було встановлено, що показники офісних САТ і ДАТ значно знизилися у хворих як із м’якою, так і з помірною гіпертензією у всіх групах практично однаково. ЦАТ у всіх групах лікування знизився ефективно та однаково. У групі дилтіазему 240 мг ЦАТ достовірно знизився на 10,95 мм рт.ст., у групі лерканідипіну 20 мг — на 12,18 мм рт.ст., у групі комбінації лерканідипіну 20 мг та дилтіазему 240 мг — на 14,13 мм рт.ст., у групі комбінації лерканідипіну 10 мг та дилтіазему 240 мг — на 11,93 мм рт.ст., у групі комбінації лерканідипіну 10 мг та дилтіазему 120 мг — на 13,11 мм рт.ст., у групі комбінації лерканідипіну 20 мг та дилтіазему 120 мг — на 14,82 мм рт.ст. Тобто всі вибрані схеми лікування були однаково ефективними в плані зниження центрального АТ. Не спостерігалося негативного впливу всіх схем лікування на рівень ліпідного спектра крові. Центральний САТ пов’язаний із рівнем ДАТ при добовому моніторуванні та з показниками, що характеризують пружно-еластичні властивості артерій, рівнем холестерину, товщиною комплексу інтима-медіа сонних артерій. У різних групах лікування спостерігалися різні фактори, що достовірно корелювали із кінцевим ЦАТ та ступенем його зниження. У групі комбінованої терапії кінцевий ЦАТ був пов’язаний із рівнем кінцевих офісного САТ, офісного ДАТ, показниками, що характеризують пружно-еластичні властивості артерій. У групі монотерапії кінцевий ЦАТ був достовірно обернено пов’язаний із ступенем зниження на фоні лікування офісної ЧСС і рівнем офісного САТ у кінці лікування. Ступінь зниження ЦАТ у групі комбінованої терапії достовірно був пов’язаний із показниками пружно-еластичних властивостей артерій, а також із товщиною комплексу інтима-медіа сонних артерій і рівнем загального холестерину. Усі схеми лікування достовірно не впливали на середні величини показників, що характеризують пружно-еластичні властивості артерій (у зв’язку з коротким терміном спостереження). Висновок. Як монотерапія, так і комбінація лерканідипіну та дилтіазему були ефективними в плані зниження як офісного АТ, так і АТ при добовому моніторуванні та центрального АТ. У зв’язку з найкращою переносимістю лерканідипіну 20 мг на добу та низькодозової комбінації лерканідипіну 10 мг та дилтіазему 120 мг ці стратегії лікування можна рекомендувати для подальшого лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією м’якого та помірного ступеня.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Voytovich, V. I., M. Yu Goncharuk-Khomyn, A. E. Kostenko, O. V. Savchuk та Izzet Yavuz. "Вплив фактора конфігурації порожнини зуба на прогноз функціонування композитної реставрації". Clinical Dentistry, № 4 (24 січня 2019): 5–11. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.4.9746.

Повний текст джерела

Анотація:

Розробка параметра конфігурації порожнини була обґрунтована потребою квантифікації співвідношення показників полімеризаційної усадки та полімеризаційного стресу відповідно до особливостей геометрії відпрепарованого каріозного дефекту. Однак за даними різних досліджень, рівень розподілу полімеризаційного стресу вираженіше залежить від абсолютних розмірів досліджуваних зразків реставрацій, а не безпосередньо від показника С-фактора, що проте не було достатньою мірою доказово інтерпретовано з точки зору клінічної значимості отриманих результатів. Мета дослідження – проаналізувати вплив фактора конфігурації відпрепарованої порожнини на успішність функціонування прямих реставрацій у процесі розробки моделі прогностичної оцінки розподілу напруг на межі інтерфейсу композитного матеріалу та тканин зуба. Матеріали і методи. Для проведення пошуку використовували форму пошуку Google Scholar (http://scholar.google.com) із застосуванням її розширених функцій. У результаті застосування операторів «пошук за фразою» та «в заголовку» були сформовані наступні набори ключових слів «С-factor», «dental cavity configuration», «cavity geometry», «direct restoration», «composite restoration», які використовували у різних комбінаціях. Кожен отриманий результат пошуку за комбінацією ключових слів являв собою набір академічних робіт відповідної тематики, які в подальшому підлягали контент-аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. Виходячи із наведених літературних даних, було підтверджено, що зменшення рівня усадкового стресу при зростанні кількісного показника С-фактора та зниження прогностичного показника успішності композитної реставрації при аналогічній тенденції. Показники С-фактору у діапазоні 0,3–2,3 не є гранично критичними з точки зору ризику формування мікропроміжку між композитом та стінкою зуба порівняно із показниками С-фактора, що наближаються до 3,0. Висновки. Подальша розробка складної моделі скінчених елементів із репрезентацією у її структурі елементів різної щільності (зокрема емалі, дентину, різних композитних та прокладочних матеріалів) та відповідною математичною аргументацією векторів полімеризаційної усадки та стресу, дозволить об’єктивізувати кумулятивний вплив показника С-фактора на успішність функціонування композитної реставрації, виходячи із полінаправленості напруг на межі бондингового інтерфейсу композитного матеріалу та тканин зуба.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Руденко, Вероніка Геннадіївна, Ірина Миколаївна Іваненко, Ірина Володимирівна Косогіна та Андрій Петрович Бурмак. "НОВИЙ ЕФЕКТИВНИЙ ВУГЛЕЦЕВИЙ АДСОРБЕНТ ДЛЯ ЗНЕЗАЛІЗНЕННЯ ВОДИ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 1 (15 квітня 2021): 144–54. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.1.2021.225318.

Повний текст джерела

Анотація:

Отримано Ni-вмісний вуглецевий адсорбент на основі попередньо окисненого нітратною кислотою активованого вугілля з наступною модифікацією нікелем. Хімія поверхні синтезованого вуглецевого адсорбенту має поліфункціональний характер з високою аніоно- та катіонообмінною ємністю та у три рази вищою адсорбційною ємністю щодо йонів Fe3+ порівняно з вихідним активованим вугіллям марки Norit SAE SUPER. Підвищення адсорбційної активності пояснюється збільшенням сили π-супряженої електронної системи за рахунок введення у вугільну матрицю додаткових електронів від атома нікелю, що створює умови для його орієнтаційних та індукційних взаємодій з йонами феруму. Модифікування поверхні вуглецевого адсорбенту нікелем привело до появи магнітних властивостей синтезованого матеріалу, що сприяло збільшенню концентрації йонів Fe3+ у приповерхневому шарі адсорбенту. Як наслідок модифікування поверхні нікелем спостерігається зростання адсорбційної ємності матеріалу щодо сполук заліза від ~117 мг/г до 750 мг/г для модифікованого вуглецевого матеріалу порівняно з вихідним вугіллям. Процес адсорбції на отриманому Ni-вмісному вуглецевому адсорбенті адекватно описується моделлю Ленгмюра. Запропоновано використовувати синтезований матеріал в технології очищення води з високою концентрацією сполук заліза у такій комбінації стадій: аерація, фільтрування на механічному фільтрі, іонний обмін на сучасному матеріалі Ecomix A. За таких умов ефективність очищення води від сполук заліза в лабораторних умовах становила 99,8 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Савіна, О. І., О. О. Матієга, К. А. Шейдик та М. Ю. Глюдзик-Шемота. "Організація комп’ютерного сервісу та моделювання селекції на якість тютюнової сировини". Аграрні інновації, № 10 (3 березня 2022): 104–14. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Теоретичне і методичне забезпечення селекційного процесу має бути зорієнтованим на формування високоінтелектуальних технологій із застосуванням генетично запрограмованих сортів необхідної біологічної та господарської спрямованості. Матеріали й методи. Матеріалом для підготовки статті слугувала створена колекція тютюну та вихідний селекційний матеріал, напрацьований за тривалий період роботи. Метод селекційної роботи – міжсортова гібридизація шляхом простих, складних, насичуючих, паралельно-насичуючих схрещувань та наступних індивідуальних і масових доборів. Результати. Розроблена система комп’ютерного сервісу підвищить ефективність селекційного процесу за рахунок таких факторів: за допомогою банку даних селекціонер буде володіти значною генетичною інформацією про наявний матеріал; прогноз перспективних гібридних комбінацій до проведення схрещування дозволить збільшити обсяги опрацювання вихідного матеріалу без додаткових затрат; інформаційно-пошукова система реєстрації і документації дозволить раціонально планувати селекційні експерименти, підвищити їх достовірність та точність оцінок. Висновки. На основі проведеного аналізу стану селекційного процесу тютюну із застосуванням різних методів оцінки, схем схрещування, методів добору та детального математичного аналізу встановлено таке: під час створення сортів за обмежених технологічних факторів необхідно орієнтуватися на формування високого нижнього порогу продуктивності у поєднанні з надійним генетичним захистом від лімітів середовища, шкідників і хвороб та системної властивості генотипу, кінетики динамічних процесів шляхом оптимізації фенотипових ознак; визначення оптимальної морфології рослин різних сортотипів ґрунтується на функціональній діяльності кожної ознаки, яка детермінує з генотипом і визначає взаємозв’язок елементів будови рослини з діяльністю генів, що є основою для теоретичної бази селекції на продуктивність; в Україні обмежений вегетаційний період для формування продуктивності сортів тютюну терміном не пізніше 15 вересня, тому у модель сортів повинна закладатися ознака скоростиглості, високої адаптивності до кліматичних умов регіонів вирощування та стійкості до поширених збудників хвороб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Подгаєцький, А. А., Р. М. Шаповал та Н. В. Кравченко. "ЕНЕРГІЯ ПРОРОСТАННЯ ТА ПОЛЬОВА СХОЖІСТЬ НАСІННЯ КАРТОПЛІ ВІД СХРЕЩУВАННЯ ТА САМОЗАПИЛЕННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 38–44. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.5.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведені результати дослідження енергії проростання гібридного насіння за участю складних міжвидових гібридів та від їх самозапилення і сортів, а також лабораторної схожості виконаних у Сумському національному аграрному університеті в 2018 році. В окремих блоках комбінацій за участі однакової батьківської форми доведений значний вплив на енергію проростання гібридного насіння компонентів схрещування. Наприклад, серед чотирьох комбінацій із запилювачем міжвидовим гібридом білоруської селекції 212.110-12 різниця у прояві показника становила 15,2 % з найменшим вираженням у комбінаціях з материнськими формами 83.58с52 і 85.291с12, відповідно, самозапилення чотиривидового гібрида та одноразового беккроса шестивидового гібрида. Різниця за енергією проростання насіння у п’яти комбінаціях із запилювачем видом S. andigenum була 16,1 %, проте у чотирьох (за винятком використання материнською формою одноразового беккроса шестивидового гібрида 86.96с32) вона виявилась 9,9 %. Близькі дані до викладених отримані у чотирьох комбінаціях за участі запилювачем міжвидового гібрида білоруської селекції 212.31-10. Виявлений специфічний вплив компонентів схрещування на проростання гібридного насіння впродовж 5–9 діб. Найкращі результати отримані серед насіння з походженням 86.96с32 х S. andigenum – 28,3 %. Досить високими вони були ще в трьох популяціях за участю виду. Виняток становило використання материнською формою дворазового беккроса шестивидового гібрида 89.721с81 – 9,2 %. У 54,1% комбінацій лабораторна схожість насіння становила 90 % і більше з максимальним проявом показника в гібридного насіння Щедрик х Подолія – 96,8 %. В іншої популяції за участі згаданої материнської форми також отримані високі результати – 95,4 %. Найвища енергія проростання насіння від самозапилення виявлена в сорту Ірбицька (90,8 %) та міжвидових гібридів 81.436с4 і 81.1546с103 – по 90,0 %. Протилежне стосувалось сорту Аніка (76,0 %) та одноразового беккроса шестивидового гібрида 85.291с12 (77,2 %). Максимальну лабораторну схожість мало насіння від самозапилення сорту Межирічка – 96,0 % та чотиривидового гібрида 81.1546с103 – 97,5 %. Виявлено, що за енергією проростання гібридне насіння поступилось виділеному від самозапилення сортів на 6,0 %, а міжвидових гібридів – на 5,2 %, а щодо лабораторної схожості це, відповідно, становило 3,7 та 3,1 %. Лише в окремих комбінаціях: 90.691/21 х Світанок київський, 81.397с50 х 212.31с10 і 891.1546с103 енергія проростання насіння була вищою, ніж у насінні від самозапилення. Водночас, в популяції 83.58с52 х 212.110-12 різниця виявлена найбільшою та від’ємною – 16,1 %. Щодо лабораторної схожості насіння тільки в двох комбінаціях: 90.691/21 х Світанок київський і 81.397с50 х 212.31-10 різниця з матеріалом від самозапилення була додатною, хоча і з невеликою різницею – 0,2 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Radchenko, H. D., O. O. Torbas, Yu M. Sirenko, H. V. Ponomariova, P. I. Sydorenko, S. A. Polishchuk та O. O. Snitsarenko. "Сучасне лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією в умовах економічного сьогодення: фокус на дієві комбінації вітчизняного виробництва". HYPERTENSION, № 2.40 (16 червня 2015): 59–69. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.2.40.2015.80478.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Відомо, що ефективність препаратів, призначених як монотерапія, або їх комбінації різна. Метою цього дослідження було порівняння ефективності терапії на підставі комбінації високоселективного бета-адреноблокатора бісопрололу та гідрохлортіазиду («Б + ГХТ») із дієвою фіксованою комбінацією вітчизняного виробництва — інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) лізиноприлу та гідрохлортіазиду («Ліз + ГХТ»).Матеріали і методи. У дослідження було включено 59 пацієнтів із помірною та тяжкою артеріальною гіпертензією (АГ) (середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного (ДАТ) артеріального тиску (АТ) — 171,3 ± 2,1/98,6 ± 1,3 мм рт.ст.). Усім пацієнтам на початку дослідження та на етапах лікування проводили такі дослідження: вимірювання маси тіла та зросту, офісного САТ, ДАТ та частоти серцевих скорочень (ЧСС), добове моніторування АТ (ДМАТ), визначення швидкості поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного (ШППХе) та м’язового (ШППХм) типів, центрального САТ (цСАТ), біохімічне дослідження крові, електрокардіографію. Пацієнтам призначали або фіксовану комбінацію «Ліз + ГХТ» у добовій дозі 40 мг та 25 мг відповідно (n = 32) або нефіксовану комбінацію бісопрололу 10 мг та гідрохлортіазиду 25 мг (n = 27). Якщо рівень АТ через 1 місяць лікування становив понад 140/90 мм рт.ст., то додавали амлодипін 5 мг, дозу якого збільшували до 10 мг при неефективності терапії на 2-му місяці. Через 3 місяці, за необхідності, додавали доксазозин 2–4 мг.Результати. Відбулося достовірно однакове зниження офісних рівнів САТ/ДАТ як у групі «Ліз + ГХТ», так і в групі «Б + ГХТ» (44,5 ± 1,9/19,0 ± 2,1 мм рт.ст. та 42,4 ± 2,1/18,8 ± 2,5 мм рт.ст. у кожній групі відповідно, Р = НД для різниці між групами). Кількість пацієнтів, які досягли цільового АТ, становила 31,2; 53,1; 84,4 і 93,8 % у групі «Ліз + ГХТ» та 22,2; 48,1; 85,2 і 92,6 % — у групі «Б + ГХТ» на 1, 2, 3 та 6-му місяці відповідно. Показники 24САТ/24ДАТ у групі «Ліз + ГХТ» знизилися на 19,0 ± 3,3/19,3 ± 2,8 мм рт.ст., у групі «Б + ГХТ» — на 24,1 ± 1,8/16,9 ± 1,2 мм рт.ст. Крім того, ми спостерігали достовірне зниження середньодобової ЧСС у цій групі. Зниження цСАТ у групі «Ліз + ГХТ» було достовірно більшим, ніж у групі комбінації бісопрололу та гідрохлортіазиду (25,9 ± 2,9 мм рт.ст. проти 15,4 ± ± 2,9 мм рт.ст. відповідно; Р < 0,05 для різниці ступеня зниження цСАТ між групами). У групі «Б + ГХТ» відбулося достовірне збільшення індексу аугментації (від 19,7 ± 1,7 % до 24,6 ± 1,5 %; Р < 0,05), у групі «Ліз + ГХТ» індекс достовірно не змінився. Достовірної динаміки ШППХе та ШППХм в жодній групі не спостерігалося. У групі «Ліз + ГХТ» ШППХе знизилася на 1,2 ± 0,08 м/с, у групі «Б + ГХТ» — на 0,63 ± 0,09 м/с, різниця між групами була достовірною (Р < 0,001). Спостерігалося достовірне зниження рівня креатиніну на 6-му місяці лікування у групі «Ліз + ГХТ» (від 88,9 ± 3,7 мкмоль/л до 74,7 ± 3,8 мкмоль/л; Р < 0,05), у той час як на фоні застосування комбінації бісопрололу та гідрохлортіазиду цей показник знизився від 88,6 ± 3,2 мкмоль/л до 83,3 ± 2,5 мкмоль/л (Р = НД). Висновки. Незважаючи на майже еквівалентне зниження рівня брахіального АТ за результатами як офісного вимірювання, так і добового моніторування, терапія на основі комбінації «Ліз + ГХТ» достовірно краще впливала на зниження цСАТ. Крім того, лише у цій групі ми спостерігали достовірне зниження концентрації креатиніну сироватки наприкінці дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Sergienko, O. V. "РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ БАТЬКІВСЬКИХ ЛІНІЙ КАВУНА (CITRULLUS LANATUS (THUNB.) MATSUM. ET NAKAI) ПРИ СТВОРЕННІ КОНКУРЕНТНОДАТНИХ ВИСОКОГЕТЕРОЗИСНИХ ГІБРИДНИХ КОМБІНАЦІЙ ПЕРШОГО ПОКОЛІННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 64 (3 січня 2019): 14–23. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-14-23.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Виділити нові ефективні батьківські форми з високою комбінаційною здатністю та рядом цінних господарських ознак, залучити їх до селекційного процесу зі створення нових гібридних комбінацій F1, виділити кращі гетерозисні комбінації першого покоління за цінними господарськими ознаками та рівнем прояву гетерозису. Методи. Методи синтетичної селекції з застосуванням індивідуального та масового доборів на всіх етапах селекційного процесу, гібридизації, відповідно до методичних підходів з селекції гетерозисних гібридів кавуна; польової оцінки; розрахунково-аналітичні. Статистичний обробіток отриманих результатів здійснювали за методикою Б.О. Доспєхова. Матеріалом слугували селекційні лінії та гібриди Fl власної селекції. Результати. Висвітлено результати – створення нових материнських і батьківських ліній кавуна. Проведено оцінку та наведено їх характеристику за цінними господарськими ознаками. Визначено їх комбінаційну здатність. Виділено 24 материнських і 25 батьківських ліній зі значним позитивним ефектом загальної комбінаційної здатності за ознакою «урожайність» (gi = 0,18–22,51; gj = 0,09–47,08) та за ознакою «товарність» (gi = 0,06–23,11; gj = 0,03–57,13). Створено 63 нових гібридних комбінацій першого покоління. Виділено 30, які істотно перевищили стандарт за врожайністю (42,7–69,3 т/га, перевищення склало відповідно від 39,0 до 104,0 %), а також були відмічені високі показники товарності (79–100 %), стійкості проти хвороб (7–9 балів) та якості плодів. Визначено ступінь домінантності та ефект гетерозису нових гібридних комбінацій першого покоління. Виділено 14 гібридних комбінацій зі стабільно високим рівнем прояву гетерозису за цінними господарськими ознаками (Х = 95,5–148,0 % за ознакою «урожайність»; Х = 97,5–105,5 % за ознакою «товарність»). Висновки. Нові лінії мають незаперечні переваги для створення нових гетерозисних гібридів кавуна, які будуть відповідати вимогам ринку: високоврожайних, ранньостиглих та середньоранніх з високою якістю плодів, стійких до біотичних та абіотичних чинників довкілля. Моноеційність материнських ліній та наявність маркерних ознак у материнських і батьківських компонентів дозволить спростити отримання гібридного насіння і підвищить його гібридність. Синтезовано 63 нових гібридних комбінацій першого покоління. З них 30 виділено за комплексом цінних господарських ознак, 14 – за рівнем прояву гетерозису. Отже, доведено доцільність використання нових ліній для гетерозисної селекції кавуна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Большаніна, Світлана Борисівна, Тетяна Василівна Диченко та Надія Натанівна Чайченко. "ЗАСТОСУВАННЯ ПЛАТФОРМИ MIX ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ХІМІЇ ЗДОБУВАЧІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Information Technologies and Learning Tools 75, № 1 (24 лютого 2020): 138–52. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2577.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті обумовлена тим, що систематичних досліджень використання змішаного навчання в сучасній методиці викладання хімії в закладах вищої освіти недостатньо. Обґрунтовано доцільність втілення моделі «перевернутий клас» у процес викладання загальної хімії здобувачам вищої освіти інженерних спеціальностей. З’ясовано, що змішування очного та дистанційного навчання, – одна з найбільш поширених комбінацій. Наведено моделі змішаного навчання, які класифікуються за співвідношенням традиційної та електронної форми навчання й ступенем самостійності здобувачів вищої освіти в процесі опанування навчального матеріалу. У межах педагогічного експерименту обрано модель «перевернутий клас», оскільки її реалізація не потребує змін у навчальних планах підготовки фахівців. Під час педагогічного експерименту навчально-методичні матеріали розміщувались на платформі MIX електронного ресурсу Сумського державного університету. Запропоновано модель вивчення тем із загальної хімії. Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що: 1) успішність здобувачів вищої освіти під час проходження атестаційних заходів в експериментальних групах є значно вищою, ніж у контрольній групі; 2) студенти вважають змішану форму навчання сучасною, зручною та більш ефективною; 3) під час самостійного опрацювання матеріалу здобувачі вищої освіти краще сприймають не текстовий матеріал, хоча він ілюстрований і прекрасно оформлений, а презентацію з аудіо і відеосупроводженням; 4) для заохочення здобувачів вищої освіти до регулярного і самостійного опрацьовування матеріалу доцільно ввести коефіцієнт (у нашому експерименті – 1,5). На цей коефіцієнт помножують усі бали з кожної теми за умови успішного домашнього тестування (не менше ніж на 60%) здобувача вищої освіти напередодні відповідного заняття. Використання моделі змішаного навчання «перевернутий клас» під час викладання дисципліни «Загальна хімія» сприяє підвищенню ефективності процесу підготовки здобувачів інженерних спеціальностей, а також набуттю ними предметної компетентності з загальної хімії. Дисперсійний аналіз одержаних результатів педагогічного експерименту показав їх достовірність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Подгаєцький, А. А., В. М. Коваленко та М. О. Гнітецький. "УМІСТ СУХОЇ РЕЧОВИНИ У БУЛЬБАХ ПОТОМСТВА ВІД БЕККРОСУВАННЯ ТА СХРЕЩУВАННЯ СОРТІВ КАРТОПЛІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 36–42. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Специфічність картоплі – наявність значної кількості води в бульбах, що знижує її енергетичну цінність, робить високозатратним її перевезення, обмежує використання для переробки на картоп-лепродукти та одержання промислової продукції. Переважно прояв умісту сухої речовини в бульбах сортів залежить від вихідного матеріалу, за участі якого вони створені, а тому оцінка його за озна-кою становить актуальність цього дослідження. Серед батьківських форм особливо виділились за вмістом сухої речовини в перерахунку на рослину дворазовий беккрос шестивидового гібрида 08.195/73 з проявом ознаки 121,7 г/рослину і шестивидовий гібрид – 83,3. Поміж сортів максимальне вираження показника мав сорт Верді – 71,2 г/рослину. Потомство комбінацій значно відрізнялося за проявом ознаки. Стосовно мінімальної величини лімітів це становило 7,1 рази, максимальної – 2,3, а гібридів популяцій – 4,2. Це спостерігалося також між комбінаціями з однаковою однією батьківсь-кою формою. Середнє трьох популяцій за участі материнською формою сорту Подолія різнилось на 25,4 г/рослину. Значно вищим воно було між комбінаціями від схрещування з сортом Струмок (ма-теринська форма) – 115,2 г/рослину. Виявлений кращий запилювач у блоці з п’яти популяцій з беккро-сом 08.195/73. Ним був сорт Лєтана. Протилежне стосувалося сорту Мелявіца. У всіх комбінацій виділені гібриди з вищим проявом показника, ніж у кращої батьківської форми, а за участі як мате-ринської форми сорту Подолія це стосувалось усього потомства. Менша частка гібридів мала вихід сухої речовини 100 г/рослину і більше. Лише між проявом ознаки в материнських форм та середнього батьків мала місце пряма і висока залежність (r = + 0,89). Високою і зворотною вона була між про-явом ознаки в материнських форм та часткою потомства з вищим вираженням показника, ніж у кращого з батьків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Лозінський, М. В., Г. Л. Устинова, С. В. Ображій та В. М. Діхтяренко. "Особливості успадкування маси зерна з головного колосу за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м'якої озимої". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – встановлення особливостейуспадкування маси зерна головного колосу у гібридів першого покоління, отриманих унаслідок гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якоїозимої.Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр.досліджували 45 комбінацій, отриманих від схрещування ранньостиглих сортів Мир. рання, Кольчуга, Б.Ц.н/к.; середньоранніх – Золот., Чорнява, Щед. н.; середньостиглих – Стол., Відрада, Мир. 61, Антон., Єдність;середньопізніх – Добірна, Пивна і Вдала. НасінняF1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂.Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу здійснювали за середнім зразком 25 рослин у триразовійповторності.Статистичну обробку отриманих біометричнихданих здійснювали за методикою Б. А. Доспєхова(1985). Гіпотетичний та істинний гетерозис за масоюзерна головного колосу в F1 визначали за Matzinger D. F.(1962), S. Fonseca, F. Patterson (1968). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950),а отримані результати класифікували за G. M. Beil,R. E. Atkins (1965).Результати. Упродовж трьох років позитивнийгіпотетичний гетерозис визначено у 27, а істинний –у 18 з 45 комбінацій схрещування. Стабільно високимгіпотетичним та істинним гетерозисом характеризувалися такі гібридні комбінації, як Вдала / Пивна; Єдність /Відрада; Золот. / Відрада; Золот. / Стол.; Вдала / Стол.;Золот. / Щед. н.; Б.Ц. н/к. / Відрада. За винятком Золот. /Щед. н. і Б.Ц. н/к. / Відрада всі інші гібриди за показником маси зерна головного колосу перевищували середій за дослідом показник.Висновки. Дослідженням установлено, що масазерна головного колосу пшениці м’якої озимої є генетично обумовленою ознакою, яка піддається впливуумов середовища і реалізується під час взаємодії «генотип-умови року». Виявлено значний вплив батьківських компонентівгібридизації та умов року на формування маси зернаголовного колосу, показники гетерозису і ступінь фенотипового домінування у гібридів першого покоління.Найпоширенішим типом успадкування маси зернаголовного колосу в F1 пшениці м’якої озимої є позитивненаддомінування (визначено у 82,5% гібридів).Виділено комбінації Вдала / Пивна, Золот. / Стол.,Кольчуга / Стол., Вдала / Стол., Золот. / Відрада,Єдність / Відрада, Антон. / Стол., Мир. рання / Єдністьіз позитивним наддомінуванням, котрі у середньому заперіод 2018-2020 роки формували високу продуктивність колосу – 2,66–3,11 г.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Piatnochka, V. I., та M. S. Gnatiuk. "ПОРІВНЯЛЬНА МОРФОМЕТРИЧНА ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ РЕГЕНЕРАЦІЇ ТКАНИН ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ ПІСЛЯ ІМПЛАНТАЦІЇ РІЗНИХ ТИПІВ ПОЛІПРОПІЛЕНОВИХ СІТОК В ЕКСПЕРИМЕНТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (7 листопада 2018): 115–22. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9562.

Повний текст джерела

Анотація:

Широке впровадження в хірургічну практику сучасних алопластичних матеріалів суттєво покращило результати хірургічного лікування хворих на вентральну та післяопераційну вентральну грижі. Проте імплантація синтетичного матеріалу в тканини передньої черевної стінки супроводжується різними місцевими реакціями, особливо при використанні «важких» сіток, що часто призводить до розвитку ускладнень. Необхідність аналізу отриманих результатів зумовлює актуальність даного дослідження. Мета роботи – провести морфометричну оцінку змін артерій м’язово-апоневротичного шару після імплантації «важких» та «легких» поліпропіленових сіток, а також «легких» в комбінації з PRF мембраною. Матеріал і методи. Морфометричний аналіз артерій м’язово-апоневротичного шару після імплантації «важких», «легких» поліпропіленових сіток, а також «легких» в комбінації з PRF мембраною, за допомогою світлооптичного дослідження мікропрепаратів. Експерименти виконані на 18 статевозрілих свинях-самцях в’єтнамської породи, які були поділені на 6 груп. Результати. Виміри, проведені в групі інтактних тварин, показали, що зовнішній діаметр артерій дрібного калібру дорівнював (35,80±0,24) мкм, внутрішній – (12,60±0,15) мкм, товщина медії – (10,50±0,09) мкм, індекс Керногана (відношення площі просвіту до всієї площі судини) становив (12,40±0,12) %. Висота ендотеліоцитів цих судин досягала (6,20±0,03) мкм, діаметр їх ядер – (2,98±0,02) мкм. Ядерно-цитоплазматичні відношення у досліджуваних клітинах дорівнювали (0,230±0,003). На 28-му добу експерименту за умов імплантації «легкої» сітки товщина медії судин дорівнювала (10,90±0,12) мкм. Цей морфометричний параметр на 3,8 % перевищував аналогічний контрольний і статистично достовірно (p<0,05) від нього відрізнявся. При імплантації «легкої» сітки в комбінації з PRF мембраною відбувалися зміни відносного об’єму пошкоджених ендотеліоцитів у артеріях дрібного калібру. У 1-й групі спостережень вказаний морфометричний параметр дорівнював (2,40±0,03) %, а у 4-й – (2,60±0,09) %. Морфометричні параметри артерій дрібного калібру при імплантації «важкої» сітки були такими: зовнішнішній діаметр вказаних судин збільшився всього на 0,22 %, а внутрішній діаметр майже не змінився і дорівнював (12,70±0,18) мкм. Товщина медії артерій дрібного калібру передньої черевної стінки виявилася збільшеною і досягала (10,92±0,15) мкм. Цей морфометричний параметр статистично достовірно (p<0,05) відрізнявся від аналогічного контрольного – (10,50±0,09) мкм. Виявлена різниця між наведеними морфометричними параметрами дорівнювала 4,0 %. Висновки. У результаті морфометричних вимірювань артерій дрібного калібру встановлено, що імплантація «легкої» сітки, порівняно із «важкою», у віддаленому періоді експерименту призводила до вираженішого ремоделювання досліджуваних судин, що підтверджувалося відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, який, відповідно, дорівнював (4,10±0,05) % та (4,90±0,05) %. Використання для імплантації «легкої» сітки з PRF мембраною приводило до найменш вираженішої структурної перебудови артерій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Bahrii, M. "РОЗРОБЛЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКРАНУЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СПЕЦОДЯГУ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВПЛИВІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 118–21. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.118.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз спеціального одягу, що використовується в Україні для захисту від електромагнітних впливів для працівників енергетичної галузі та експлуатаційників виcокочастотного електронного обладнання. В результаті аналізу існуючого спеціального захисного одягу, нормативної бази та експериментальних досліджень обґрунтовано доцільність проектування та розробки текстильних матеріалів для виготовлення спеціального захисного одягу з заданими екрануючими властивостями. Визначено критерії, яким повинен відповідати захисний одяг, а саме: достатні коефіцієнти екранування, прийнятні ергономічні характеристики, підвищена зносостійкість, збереження екрануючих властивостей в процесі експлуатації. В роботі у якості екрануючої субстанції використано збагачену залізну руду, отриману у результаті флотації на Полтавському гірничозбагачувальному комбінаті. В лабораторних умовах розроблено технологію нанесення екрануючої субстанції на текстильний матеріал та проведено випробовування захисних властивостей текстильного матеріалу з заданими екрануючими властивостями. Дослідження виконувалися на частоті мобільного зв’язку (1,8 ГГц) за допомогою каліброваного вимірювача щільності потоку енергії П3-31 та на частоті 50 Гц за допомогою каліброваного вимірювача напруженості електричного та магнітного поля П3-50. Для промислової частоти визначався коефіцієнт екранування магнітної складової електромагнітного поля. Визначено коефіцієнти екранування. Розроблено технологію виготовлення костюму з екрануючими властивостями. В технологічному процесі передбачено конструктивно з’ємні захисні елементи, що дає можливість в процесі експлуатації зберегти захисні властивості після прання. Перевагою розробленої конструкції є можливість змінювати ступені захисту в залежності від конкретних виробничих умов. Захисні елементи легко знімаються, що забезпечує можливість прання та хімічного чищення без втрати захисних властивостей спецодягу, а також за рахунок збільшення кількості шарів захисних елементів змінювати ступені захисту одягу для конкретних виробничих умов.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Еременко, А., В. Василенков та Д. Руденко. "Дослідження процесу брикетування біомаси шнековим механізмом". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).15-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз процесу шнекового брикетування рослинних матеріалів у паливо та корми.Закономірності цього явища є підґрунтям для визначення раціональних параметрів робочих органів. При конструюванні брикетних пресів необхідно розглядати деформацію біомаси з урахуванням змінення фізичних і реологічних властивостей в момент взаємодії зі шнековим механізмом.Суттєвою перевагою шнекового брикетування є поєднання технологічного і транспортного процесів. Вони відбуваються безперервно з певною швидкістю. Властивості дисперсної сухої біомаси обумовлюються тим, що частинки сировини розділені прошарком повітря. Через прошарки діють сили молекулярного притягання, які забезпечують суху дифузію під час брикетування. Важливим фактором є тривалість знаходження брикету в камері формуючого пристрою при певній температурі.Визначено, що процес ущільнення біомаси шнековим механізмом до стану брикетів відбувається у три етапи. На першому етапі виникають напруги, що призводять до деформації сировини нелінійного характеру. На другому етапі зростаюче навантаження призводить до критичної комбінації напруг, коли встановлюється рівновага між внутрішніми силами опору біомаси і силами дії робочих органів. На третьому етапі подальше збільшення навантаження призводить до розвитку пластичних деформацій.Теоретично досліджено явище ущільнення біомаси шнековим робочим органом. Отримані формули визначають зв'язок тиску в каналі шнекового механізму з його довжиною. Тиск зростає за експоненціальною залежністю в міру просування від приймального бункера до формуючого каналу. Зазначені рівняння достовірні з точністю до прийнятих допущень про сталість коефіцієнтів тертя та про справедливість моделі переміщення пресової біомаси без зворотних потоків.Встановлено, що при відходженні матеріалу від витка шнека і збільшені поверхні тертя, сумарна величина стримуючого моменту зростає. Це призводить до відносного провертання шарів і кожний наступний шар обертається повільніше попереднього. Тому біля витка швидкість обертання біомаси найбільша, а на відстані обертання зменшується і матеріал переміщується тільки поступово.Шнекове брикетування має істотний недолік, зокрема при збільшенні щільності брикетів, пропускна здатність преса зменшується. Це проблемне питання є напрямком подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Еременко, А., В. Василенков та Д. Руденко. "Дослідження процесу брикетування біомаси шнековим механізмом". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 3(17) (24 грудня 2020): 15–22. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).15-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено аналіз процесу шнекового брикетування рослинних матеріалів у паливо та корми.Закономірності цього явища є підґрунтям для визначення раціональних параметрів робочих органів. При конструюванні брикетних пресів необхідно розглядати деформацію біомаси з урахуванням змінення фізичних і реологічних властивостей в момент взаємодії зі шнековим механізмом.Суттєвою перевагою шнекового брикетування є поєднання технологічного і транспортного процесів. Вони відбуваються безперервно з певною швидкістю. Властивості дисперсної сухої біомаси обумовлюються тим, що частинки сировини розділені прошарком повітря. Через прошарки діють сили молекулярного притягання, які забезпечують суху дифузію під час брикетування. Важливим фактором є тривалість знаходження брикету в камері формуючого пристрою при певній температурі.Визначено, що процес ущільнення біомаси шнековим механізмом до стану брикетів відбувається у три етапи. На першому етапі виникають напруги, що призводять до деформації сировини нелінійного характеру. На другому етапі зростаюче навантаження призводить до критичної комбінації напруг, коли встановлюється рівновага між внутрішніми силами опору біомаси і силами дії робочих органів. На третьому етапі подальше збільшення навантаження призводить до розвитку пластичних деформацій.Теоретично досліджено явище ущільнення біомаси шнековим робочим органом. Отримані формули визначають зв'язок тиску в каналі шнекового механізму з його довжиною. Тиск зростає за експоненціальною залежністю в міру просування від приймального бункера до формуючого каналу. Зазначені рівняння достовірні з точністю до прийнятих допущень про сталість коефіцієнтів тертя та про справедливість моделі переміщення пресової біомаси без зворотних потоків.Встановлено, що при відходженні матеріалу від витка шнека і збільшені поверхні тертя, сумарна величина стримуючого моменту зростає. Це призводить до відносного провертання шарів і кожний наступний шар обертається повільніше попереднього. Тому біля витка швидкість обертання біомаси найбільша, а на відстані обертання зменшується і матеріал переміщується тільки поступово.Шнекове брикетування має істотний недолік, зокрема при збільшенні щільності брикетів, пропускна здатність преса зменшується. Це проблемне питання є напрямком подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Pasichnyk, S. М., М. S. Pasichnyk, О. B. Leschuk та А. І. Gozhenko. "Післяопераційна профілактика розвитку хронічної хвороби нирок у хворих із нирково-клітинним раком". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (26 жовтня 2020): 77–81. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11465.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: дослідити вплив на функціональний стан нирки у хворих на нирково-клітинний рак (НКР) як інгібіторів АПФ (периндоприлу аргінін) монотерапії, так і в комбінації з блокаторами Ca – каналів при проведенні лікування супутньої гіпертонічної хвороби (ГХ). Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 38 хворих на НКР. У всіх хворих було вперше діагностовано НКР, відповідно до Міжнародної класифікації TNM (Т1 N0 M0). Першу групу склали 17 пацієнтів. Всім пацієнтам І групи з лікувальною метою, окрім вищезгаданого хірургічного лікування, було застосовано комбінацію інгібіторів АПФ (периндоприлу аргінін 5 мг) і блокаторів Ca – каналів (амлодипін 5 мг). Препарат “Бі – престріум” призначали з метою лікування ГХ. В другу групу увійшов 21 пацієнт, яким на відміну від пацієнтів І групи з метою лікування ГХ застосовували лише інгібітори АПФ (периндоприлу аргінін 5 мг). Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведеного лікування, впродовж 3 місяців спостереження, в обох групах дослідження спостерігалось статистично достовірне зниження середніх значень систолічного та діастолічного тиску до нормальних показників. Впродовж 3 місяців спостереження в пацієнтів ІІ групи спостерігалось статистично достовірне підвищення середніх значень рівня сироваткового креатиніну та підвищення ШКФ порівняно з пацієнтами І групи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Ozarkiv, I. M., I. A. Sokolovskyy, I. V. Petryshak та M. S. Kobrynovuch. "Раціональне тепловикористання в сучасних сушильних камерах". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 104–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280723.

Повний текст джерела

Анотація:

Обґрунтовано деякі особливості раціонального тепловикористання в сучасних сушильних камерах, які часто використовують у промисловості та сільському господарстві. Об'єктом сушіння при цьому є як сировина – дошки, заготовки, паркетна фриза, так і напівфабрикати – лущений або струганий шпон, подрібнена деревина, а також готові вироби – фанера, стільці, крісла тощо. Проаналізовано процеси сушіння за кривими зміни середньої вологості матеріалу (об'єкта сушіння) в часі (так звані "криві сушіння") і зміни температури (криві), а також швидкості зміни вологості в часі. Встановлено, що висушування різних матеріалів за різних способів підведення до них тепла (конвекції, терморадіації, кондукції) під час постійних режимних параметрів складається із трьох періодів сушіння (періоду початкового прогрівання, періодів постійної та сповільнювальної швидкостей сушіння). Однак проблема зменшення енергетичних витрат на сушіння деревини залишається сталою, позаяк не здійснюється раціональне тепловикористання, а також мало використовуються сучасні способи та засоби інтенсифікації процесу сушіння деревини. Тому створення сучасного обладнання, що дає змогу вирішити цю проблему, – основна мета цієї роботи. Також розглянуто концепцію тепловикористання під час розроблення конструкцій сушильних камер для зменшення питомих витрат теплової енергії. Запропоновано деяку комбінацію методів визначення показників камери із складанням основних показників затрат теплової енергії, що витрачається на сушіння пиломатеріалів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Halushka, Ia O., L. P. Shchukina, V. V. Tsovma та D. O. Myronenko. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІНТЕРВАЛУ ГАЗОУТВОРЕННЯ ПОРИЗАТОРІВ І ВЛАСТИВОСТЕЙ СТІНОВОЇ КЕРАМІКИ НА ОСНОВІ ГЛИН РІЗНОЇ СПІКЛИВОСТІ". Кераміка: наука і життя, № 1(30) (31 грудня 2016): 4. http://dx.doi.org/10.26909/csl.1.2016.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено взаємозв’язок між властивостями поризованої кераміки і температурним інтервалом газоутворення поризаторів при їх використанні в комбінації з неспікливою і середньоспікливою глинистою сировиною. Встановлено позитивний вплив органічних добавок, які інтенсивно вигоряють до початку спікання глинистої матриці з виділенням додаткового тепла, на механічну міцність матеріалів за рахунок формування структури з більшою кількістю закритих пор у порівнянні з неорганічними добавками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Yakovleva, O. O., та O. V. Kyryсhenko. "Ефективність метаболічної корекції гіпергомоцистеїнемії при гіпертонічній хворобі". HYPERTENSION, № 4.30 (1 липня 2013): 23–26. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.4.30.2013.86479.

Повний текст джерела

Анотація:

Відомо, що гомоцистеїн — ранжований незалежний фактор ризику серцево-судинних ускладнень. Метою дослідження є оптимізація лікування пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) шляхом контролю гіпергомоцистеїнемії додатковим призначенням перорального В-вітамінного комплексу та 1 мг фолієвої кислоти. Матеріал і методи. У дослідження було включено 80 пацієнтів із ГХ І–ІІІ стадій віком 58,29 ± 0,84 року. Пацієнти були рандомізовані на клінічні групи. Хворі групи А (n = 34) отримували терапію на тлі призначення блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ типу та діуретичний засіб за потребою. Пацієнтам групи В (n = 46) на тлі базової терапії додатково призначили гомоцистеїн-знижуючу комбінацію. Термін спостереження — три місяці. Контрольну групу становили 34 практично здорові особи. Рівень загального гомоцистеїну визначали імуноферментним методом набором Homocysteine EIA до та після лікування. Результати. Рівень гомоцистеїну в групі А достовірно не змінився (14,60 ± 1,09 мкмоль/л проти 13,60 ± 0,89 мкмоль/л при р > 0,05) і перевищував дані групи контролю (9,20 ± 0,56). У групі В відбулась редукція зазначеного маркера на 22,7 % (р < 0,0001). Висновки. У пацієнтів із ГХ спостерігається елевація гомоцистеїну в порівнянні з практично здоровими особами (р < 0,0001). Гіпотензивна терапія не впливає на концентрацію гомоцистеїну. Включення у гіпотензивну терапію вітамінної комбінації та 1 мг фолієвої кислоти сприяє достовірному зниженню рівня гомоцистеїну в порівнянні з базовим (р < 0,0001).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Mikhail, O. V., та V. V. Loboda. "ПРО СПОСІБ ЗНАХОДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ РУЙНУВАННЯ ДЛЯ ТРІЩИН МІЖ ДВОМА МАТЕРІАЛАМИ". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій 2, № 32 (22 грудня 2020): 50–60. http://dx.doi.org/10.15421/4220015.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропонована модель для визначення параметрів руйнування тріщини зсуву, що виникає біля кутових точок області, складеної із двох різнорідних прямокутників різного розміру. Модель основана на введенні зон пластичності на продовженні тріщини та знаходженні локальної та глобальної складових швидкості звільнення енергії. Комбінація цих складових дозволяє без знаходження довжини пластичної зони знайти необхідний критичний параметр, що визначає розвиток тріщини. Підтвердження запропонованої методики продемонстровано шляхом застосування аналогічної моделі для тріщини типу І в однорідному матеріалі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Яровий, Ігор Іванович, та Віта Петрівна Алі. "Ініціювання механодифузійного режиму вологовідведення в процесах зневоднення рослинної сировини". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 61–66. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1871.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття містить результати експериментальної частини дослідження, що проводиться за загальним напрямом впровадження технологій адресної доставки енергії (АДЕ) в типових процесах харчової та переробної промисловості. В роботі визначено мету та засоби досягнення результатів, методи проведення дослідження, приведено аналіз отриманих результатів. Основний зміст роботи полягає в дослідженні умов та обмежень при яких можливо та доцільно ініціювання та підтримка в стабільному стані механодифузійного режиму вилучення вологи при зневодненні вологих матеріалів з капілярно-пористою структурою. Визначено актуальність та доцільність використання ефекту механодифузії в процесах зневоднення сировини рослинного походження та вологих матеріалів з схожою будовою внутрішніх шарів. Обґрунтовано необхідність використання додаткових рушійних сил для інтенсифікації процесу вологовідведення з поверхні частинок матеріалу. Зокрема запропоновано використати для цього принцип фільтраційного способу сушіння. Визначено основні переваги комбінування енергопідведення за допомогою мікрохвильового електромагнітного поля та вологовідведення способом фільтраційного сушіння. Експериментально доведено принципову можливість та ефективність такої комбінації. Описано причини обрання даного напряму досліджень, місце дослідження в системі наукової діяльності наукового колективу, зв’язки з іншими дослідженнями. Обґрунтовано актуальність дослідження, обрано конструкцію дослідного стенда, способи проведення експерименту та методи оцінки отриманих результатів. Приведено структурну схему та порядок проведення експерименту, обґрунтовано способи та методику збору інформації про хід експерименту. Описано принципи керування процесом енергопідводу та процесом вологовідведення. Надано обґрунтування обраного способу впливу на процес зневоднення, та доцільність його реалізації в стрічковій сушильній установці. Визначено модельну сировину та параметри процесу, що підлягають контролю в ході експерименту. Надано зразки графіків залежностей між основними параметрами процесу, отримані в ході експерименту. Виконано оцінку отриманих результатів. Визначено залежності кінетики процесу від питомої величини енергопідведення. Надано принципову схему удосконаленого сушильного модуля стрічкової мікрохвильової сушильної установки з реалізацією режиму механодифузійного вологовидалення. Приведено висновки, щодо завершеного етапу дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Sokolova, L. K., Y. B. Belchina, V. V. Pushkarev, S. A. Cherviakova, T. S. Vatseba, O. I. Kovzun та V. M. Pushkarev. "Рівень ендотеліну‑1 у крові хворих на діабет на тлі терапії цукрознижуваль ними препаратами". Endokrynologia 25, № 3 (6 жовтня 2020): 201–6. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-3.201.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Ендотелін (EТ) є одним із найбільш значущих регуляторів функціонального стану ендотелію судин. ET‑1 є основною серцево-судинною ізоформою системи ендотелію. ЕТ‑1 здійснює як запальний, так і проліферативний ефект і провокує патогенні процеси в серцево-судинній системі. За діабету підвищення концентрації глюкози впливає на утворення ET‑1. Мета. Метою роботи було вивчення вмісту ЕТ‑1 у крові пацієнтів із цукровим діабетом, які отримували різні гіпоглікемічні препарати. Матеріал і методи. Кількість ET‑1 оцінювали за допомогою ІФА в 103 осіб: 17 здорових добровольців і 86 пацієнтів із діабетом. Для визначення концентрації ET‑1 використовували набір EIA для ендотеліну (1-21) (Biomedica). Глікований гемоглобін визначали з використанням набору one HbA1c FS — DiaSys Diagnostic Systems. Результати. Середній рівень ендотеліну в крові хворихна цукровий діабет склав 0,536±0,047 фмоль/мл, у контролі — 0,118±0,017 фмоль/мл. Ми не спостерігали змін рівнів ET‑1 на тлі монотерапії метформіном або інсуліном. За використання комбінацій метформін + інсулін + дапагліфлозин, інсулін + метформін і сульфанілсечовина + метформін, але не комбінації інгібітор DPP‑4 + метформін (ЦД2) спостерігалося зниження рівня ET‑1 у крові. Цікаво, що інгібітор DPP‑4 + метформін викликали істотне збільшення (0,767±0,043 фмоль/мл) концентрації ET‑1. Висновки. Отже, на тлі комбінованої терапії, за винятком пари інгібітор DPP‑4 + метформін, рівень ET‑1 у крові пацієнтів із діабетом істотно знижувався, на відміну від монотерапії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Черниш, Б. Б., та С. В. Артеменко. "Моделювання процесів теплообміну в мікромеханічних перетворювачах на основі добавок наночасток графена". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 2 (30 червня 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i2.2022.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчення термодинамічних та електричних властивостей міктомеханічних перетворювачів дає змогу краще зрозуміти за якими принципами відбуваються процеси в наноматеріалах, та за допомогою яких комбінацій послідовності дій можливо впливати на ці процеси. Основою мікромеханічного сенсорів є вбудовані наноструктуровані матеріали, які являються основою в якості нових матеріалів що мають задані властивості. Види генеалогічного дерева графена: графіт – багатошаровий графен, фуллерен (C60) – упакований графен, вуглецеві нанотрубки (CNT) – згорнутий графен, при додавані до струмопровідних полімерів сворюють нові мателіали з певними властивостями які потрібно дослідити. Запропоновано алгоритм розрахунку термодинамічних властивостей середовищ на основі рівняння стану NIST (National Institute of Standards and Technologies) при різних концентраціях наночасток графена що змішуються з струмопровідним полімером Pedot:PSS. Проведені розрахунки показали, що більшим значенням теплопровідності відповідають нижчі максимальні температури графенового шару, а збільшення потужності теплового потоку призводить до збільшення максимальної температури. Наведено термодинамічні властивості розчину карбонових нанотрубок зі струмопровідним полімером. Запропоновані регулярні та сингулярні частини термодинамічної поверхні референтної рідини та нанофлюїду (концентрація наночастинок у кількості < 3 % у зведеному вигляді). Розглянуто альтернативний підхід до інтенсифікації теплообміну на основі концепції нанофлюїдів, тобто модифікації властивостей базисної сполуки за рахунок наноструктур. Теоретично передбачено резистивну залежність від температури. Описано результати розрахунків фазової рівноваги для флюїдних сполук. Показано, що виробництво наноребер є однією з найбільш актуальних проблем застосування нанотехнологій в теплоенергетиці

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Zhyvytsia, D. H., D. V. Miroshnychenko, V. H. Kazeka, O. D. Petrovska та O. V. Samoilenko. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛЕДІПАСВІРУ/СОФОСБУВІРУ В ЛЮДЕЙ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬ ІН’ЄКЦІЙНІ НАРКОТИКИ, КО-ІНФІКОВАНИХ ВІЛ І HCV ГЕНОТИПУ 1b". Інфекційні хвороби, № 3 (12 жовтня 2018): 37–41. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.3.9420.

Повний текст джерела

Анотація:

В Україні епідемія ВІЛ-інфекції зосереджена в групах найвищого ризику, таких як люди, які вживають ін’єкційні наркотики (ЛВІН). Серед ВІЛ-інфікованих ЛВІН частка коінфікованих вірусом гепатиту С (HCV) становить від 50 до >90 %. Ледіпасвір/Софосбувір – це оральна, фіксована комбінація ледіпасвіру (інгібітор NS5A) та софосбувіру (інгібітор полімерази NS5B), яка приймається 1 раз на добу для лікування хронічної HCV-інфекції. Метою роботи було оцінити безпеку та ефективність застосування ледіпасвіру/софосбувіру у ВІЛ-інфікованих з HCV генотипу 1b. Матеріали і методи. Провели неконтрольоване, відкрите дослідження з аналізом безпеки та ефективності застосування ледіпасвіру/софосбувіру у ЛВІН, коінфікованих ВІЛ та HCV генотипу 1b. Всі пацієнти отримували ледіпасвір/софосбувір як фіксовану комбінацію один раз на добу протягом 12 тижнів. Первинною кінцевою точкою була стійка вірусологічна відповідь через 12 тижнів після завершення терапії (СВВ12). Результати. У дослідження було включено і проліковано 20 ЛВІН, коінфікованих ВІЛ і HCV генотипу 1b. Частка осіб зі СВВ12 склала 100 % (95 % ДІ: 83-100 %). Рівень відповіді був однаковий у чоловіків (100 %) та жінок (100 %), у пацієнтів з цирозом (100 %) та в тих, хто не мав цирозу (100 %). Рівні АЛТ і АСТ швидко нормалізувалися протягом лікування. Суттєвих змін показників ШКФ або рівня креатиніну в сироватці крові протягом лікування не спостерігалося. Найбільш поширеними побічними явищами були легкий або помірний біль голови (12 %) і втома (10 %). Висновки. Застосування ледіпасвіру/софосбувіру протягом 12 тиж забезпечило відмінні показники СВВ12 у ЛВІН, коінфікованих ВІЛ та HCV генотипу 1b, незалежно від статі, кількості CD4-лімфоцитів, базового рівня HCV або наявності цирозу печінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Shidlovskyі, V. O., O. V. Shidlovsky, O. A. Tovkai, I. M. Pavlovskyi та V. V. Kravtsiv. "МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ ПЕРВИННОГО ГІПЕРАЛЬДОСТЕРОНІЗМУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (28 січня 2020): 6–14. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10786.

Повний текст джерела

Анотація:

У лікуванні первинного гіперальдостеронізму (ПГА) в залежності від клінічної форми захворювання і варіантів надмірної автономної секреції альдостерону з успіхом застосовують медикаментозне і хірургічне лікування. Кожен з методів лікування має свої показання і протипоказання. У роботі розглянуті питання медикаментозного лікування ПГА і індивідуальні особливості його проведення. Мета – вивчення сучасних підходів до цілей, завдань і показань до застосування медикаментозного лікування ПГА. Матеріал і методи. Матеріалом для роботи були дані світової літератури із проблеми медикаментозного лікування ПГА для з’ясування сучасних підходів до визначення його об’єму, оцінки ефективності. Результати. Встановлено, що рекомендацією вибору є антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів спіронолактон і еплеренон. Однак у більше ніж у 50 % випадків монотерапія цими препаратами неефективна. Розглянуті питання доцільності і необхідності комбінації цих препаратів з іншими медикаментозними середниками, зокрема з калійзберігаючими і тіазидними діуретиками, блокаторами натрієвих і кальцієвих каналів, АПФ – I та ангіотензинових рецепторів. Звернута увага на особливості лікування сімейних форм ПГА I – IV типів та оцінку адекватності застосовуваного лікування. Висновки. Медикаментозне лікування ПГА повинно бути чітко індивідуалізованим в залежності від клінічної форми і тяжкості перебігу ПГА, особливостей функціональних і структурних змін в органах-мішенях і системах організму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Вискуб, Р. С., та О. Б. Бондарева. "Оцінка селекційного матеріалу пшениці озимої в посушливих умовах пів нічно-східного Степу України". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 94–99. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Провести аналіз вихідного селекційного мате-ріалу для добору високопродуктивних скоростиглихформ пшениці озимої м’якої в умовах північно-східногоСтепу України. Методи. Польовий, лабораторний, розра-хунковий і статистичний, аналізу і синтезу. Результати.Під час гібридизації використовувались прості, складні,а також схрещування материнських форм при вільномувітрозапиленні сумішшю підібраних батьківських сортів,що дає можливість одержати більш широкий спектр роз-щеплення і збільшити відбір з гібридних популяцій цін-них номерів. Добір із гібридних популяцій проводився запродуктивністю колосу, скоростиглістю, при цьому приді-лялась увага ознакам: висота рослин, кількість розвину-тих колосків у колосі, озерненість колосу, ураження хво-робами та шкідниками. Оскільки лімітуючим факторомв метеорологічних умовах Донецької області для фор-мування крупного виповненого зерна є раннє настанняжари, то для отримання крупнозерних генотипів пшениціздійснювався добір форм за ознакою раннього коло-сіння, цим самим розширюючи період «колосіння – дозрі-вання». В конкурсному сортовипробуванні по чорномупару вивчалось 42 гібридні комбінації. Кращі гібриднікомбінації гк784/1 х Повага та гк94/117 х Досвід сформу-вали врожайність зерна 7,52 та 7,77 т/га, тобто переви-щили на 0,74 та 0,99 т/га стандарт Донецька 48 (6,78 т/га).За результатами фенологічних спостережень буловиділено два зразки за показником ранньостиглістьгк491 (гк704/1 х Повага) та гк598 (Лан25 х гк789/1), яківиколошувались на 2–4 дні раніше стандарту Донецька48 та впродовж трьох років вивчання стабільно прояв-ляли цю ознаку. В малому конкурсному сортовипробуванні вивчалось 52 номери, виділено 7 кращих номерівза посухостійкістю, які на 0,71–2,08 т/га перевищилиза врожайністю стандарт Донецька 48 (7,89 т/га).Гібридні комбінації Лан25 х Куяльник, гк784/1 х Подяката гк784/1 х Титона виколосились на 3 дні раніше застандарт. Висновки. За результатами конкурсного сор-товипробування кращими гібридними комбінаціямивиявились гк784/1 х Повага та гк94/117 х Досвід, якісформували врожайність зерна 7,52 та 7,77 т/га, тобтоперевищили на 0,74 та 0,99 т/га стандарт Донецька48 (6,78 т/га). Гібридні комбінації гк491 (гк704/1 хПовага) та гк598 (Лан25 х гк789/1) впродовж трьох роківвивчання стабільно проявили ознаку скоростиглості. Зарезультатами малого конкурсного сортовипробуваннявиявлено сім кращих номерів за посухостійкістю, які на0,71–2,08 т/га перевищили за врожайністю стандартДонецька 48 (7,89 т/га), з них гібридні комбінації Лан25 хКуяльник, гк784/1 х Подяка та гк784/1 х Титона виколоси-лись на 3 дні раніше за стандарт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Білий, Д. В., О. В. Комаров та В. В. Лобода. "АНТИПЛОСКА ЗАДАЧА ДЛЯ ОДНОМІРНОГО П’ЄЗОЕЛЕКТРИЧНОГО КВАЗІКРИСТАЛА З МІЖФАЗНОЮ ТРІЩИНОЮ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 1 (6 вересня 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2021-1-01.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто тунельну тріщину вздовж межі розділу двох зчеплених одновимірних п’єзоелектричних квазікристалічних півпросторів. Досліджуються провідні електричні умови на берегах тріщини. Вважається, що розташування атомів є періодичним у площині, перпендикулярній фронту тріщини та квазіперіодичним у напрямі фронту, причому остання вісь співпадає з напрямком поляризації матеріалів. Рівномірно розподілені антиплоскі фононні та фазонні зсувні напруження та електричне поле в площині, перпендикулярній фронту тріщини, задані на нескінченності. Побудовані матрично-векторні представлення для фононних та фазонних напружень та електричного поля, а також для похідних від стрибка фононних та фазонних переміщень та електричного зміщення через вектор-функцію, голоморфну у всій комплексній площині, за винятком області тріщин. Задовольняючи з використанням цих представлень умовам на берегах тріщини, формулюється задача лінійного спряження Рімана-Гільберта з відповідними умовами на нескінченності та будується аналітичний розв’язок цієї задачі. Аналізуючи цей розв’язок, отримали аналітичні вирази для фононних та фазоних напружень та стрибків переміщень уздовж межі поділу матеріалів. Показано, що отриманий розв’язок має осцилюючу кореневу сингулярність біля вершин тріщини. Важливо, що ця особливість не призводить до взаємного проникнення берегів тріщини, як у плоскому випадку. До того ж області осцилляції є дуже малими, тому отримані розв’язки є прийнятними для практичного використання. Чисельний аналіз проведений для комбінації різних квазікристалічних з’єднань. Результати отримані для фононних та фазонних компонент пружно-деформівного стану вздовж межі поділу матеріалів і представлені в графічній формі. Зроблені висновки стосовно зміни фононних та фазонних характеристик на межі поділу матеріалів залежно від зовнішніх навантажень та геометричних факторів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Міняйло, Наталія Олександрівна. "СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО УПРАВЛІННЯ РАЦІОНАЛЬНИМ РЕЖИМОМ РОБОТИ РУДНОГО ДВОРУ ЗА УМОВ УСЕРЕДНЕННЯ СИРОВИНИ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 95–102. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-011.

Повний текст джерела

Анотація:

Процеси підготовки шихти металургійної сировини до агломерації та переділу відносяться до процесів, що характеризуються складністю вимірювання головних технологічних параметрів, їх невизначеністю, наявністю взаємовпливових внутрішніх зв’язків, транспортним запізнюванням на управляльні впливи, тому розробка систем управління такими процесами передбачає наявність математичних моделей прогнозування та розрахунку рекомендацій на упередження. Розглядається питання створення системи підтримки прийняття рішень щодо управління процесом усереднення сипких матеріалів на рудному дворі металургійного підприємства з метою забезпечення стабільного хімічного складу сировини. За допомогою математичних моделей, побудованих на базі балансового методу та теорії нечітких множин, описують кожний етап процесів перевантаження сировини, виконують прогнозування її хімічного складу у полях приймальної траншеї, в обсязі грейфера перевантажувача, гребня та шару штабеля та розраховують рекомендації для розвантаження партій і класів сипких матеріалів, які надходять на підприємство з гірничо-збагачувальних комбінатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Коваль, Тамара Іванівна, та Олена Петрівна Бесклінська. "ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 77, № 3 (19 червня 2020): 145–61. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3411.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається використання засобів візуалізації для створення електронних ресурсів у процесі навчання математичних дисциплін у закладах вищої освіти. Особлива увага приділяється програмним засобам візуалізації математичних даних, які дозволяють представити числа, кількісні відношення, просторові об’єкти і процеси як абстрактні мультимедійні статичні або динамічні моделі, що імітують сутність предмета пізнання і на яких математичні дані можуть бути подані одночасно в комбінації різних форм: текстових, звукових, графічних, анімаційних, фото і відео. Встановлено, що при створенні електронних ресурсів для навчання математичних дисциплін з використанням засобів візуалізації навчального матеріалу доцільно дотримуватись таких основних принципів: когнітивної візуалізації, інформаційної насиченості, наочності, стиснення, повноти, цілісності сприйняття, достовірності, актуальності і точності математичних даних. Проведено аналіз програмних засобів візуалізації навчальних даних за такими характеристиками як вільно поширювальний програмний продукт, зручність і простота використання, багатий візуальний матеріал, інтеграція з системою управління навчанням Moodle і сервісами хмарних інформаційних технологій, зручність працювати на екранах будь-якого розміру: від смартфонів до комп’ютерів. Визначено спеціальне і загальне програмне забезпечення, що відповідає цим вимогам і застосування якого для наочного подання математичних даних дає змогу зробити складний навчальний матеріал зрозумілим і доступним для усвідомлення, представити його в організованому, компактному і концентрованому вигляді. Наведено приклади використання програмних засобів візуалізації математичних даних як спеціального (програма динамічної математики – GeoGebra), так і загального програмного забезпечення (MindMeister, Google таблиці, Screencast-o-matic, iSpring Suite, Draw.io Pro, RealTimeBoard, ThingLink) для створення мультимедійних моделей візуалізації математичних даних з використанням таких засобів, як таблиці, графіки, діаграми, інтелект-карти, навчальні фільми, інфографіка, мультимедійні презентації та інтерактивні плакати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Leonenko, P., and Yu Kokoieva. "Experimental substantiation of a combination of structural materials and personalized prosthetic elements for prosthetics on dental implants." SUCHASNA STOMATOLOHIYA, no. 2 (2020): 76. http://dx.doi.org/10.33295/1992-576x-2020-2-76.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Тенкач, О. О., та Е. С. Палагонич. "Оцінка впливу методу знеболення на ступінь післяопераційного болю у хворих на рак товстої кишки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (3 грудня 2021): 57–61. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12263.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: залежно від вибраного методу анестезії оцінити ступінь післяопераційного больового синдрому у хворих на рак товстої кишки. Матеріали і методи. На базі відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП “ЗПЦ” ЗОР у період із січня до серпня 2020 р. виконано аналіз результатів проведеної анестезії у 32 хворих на рак товстої кишки. В рандомізованому порядку сформовано дві групи пацієнтів. Відмінність між групами полягала у різниці медикаментозних комбінацій та дозувань анестезіологічного забезпечення. З метою об’єктивізації рівня больового синдрому досліджено зміни гемодинамічних та біохімічних показників. Дослідження суб’єктивної оцінки болю пацієнтам проводили шляхом анкетування за допомогою опитувальника візуальної аналогової шкали. Для порівння показників ступеня болю до і після операції використовували t-критерій Стюдента для середніх величин, а статистично значущими вважали рівень р<0,05. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено статистично значущу різницю результатів змін вітальних функцій між І та ІІ групою за всіма показниками в післяопераційному періоді через 6 год, що характеризує факт ефективнішого зниження ступеня больового синдрому при використанні загального знеболення в комбінації з епідуральною анестезією (p=0.0001). Після оцінки результатів біохімічних маркерів больового синдрому встановлено, що між І та ІІ групою до операції статистично значуща різниця спостерігається в рівні кортизолу. Виявлено достовірні зміни рівня кортизолу після операційного втручання в пацієнтів І та ІІ груп (p=0.0001). При порівнянні показників інсуліну та глюкози крові результати біохімічних показників були нижчі у ІІ групі хворих, що свідчить про нижчий рівень болю або його відсутності в перші 6 год після операційного втручання (p=0.0001). При порівнянні результатів анкетування за візуальною аналоговою шкалою пацієнтів на рак товстої кишки до і після операції виявлено статистично значущу різницю рівня больового синдрому (p=0.0001).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Karliychuk, М. А. "Клінічна ефективність комплексного лікування хворих на початкову стадію аксіальної діабетичної оптичної нейропатії". Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, № 3 (28 вересня 2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.3.2018.165200.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення клінічної ефективності комплексного лікування із застосуванням тіоктової кислоти, комбінації вітамінів В1, В6, В12, етилметилгідроксипіридину сукцинату та бримонідину тартрату у хворих на початкову стадію аксіальної діабетичної оптичної нейропатії. Матеріали та методи. Аналіз здійснювався на основі даних спостереження 40 хворих (63 ока) з початковою стадією аксіальної діабетичної оптичної нейропатії. Основну групу становили 20 хворих (33 ока), яким на фоні гіпоглікемічної терапії повторними курсами 2 рази на рік призначали: тіоктову кислоту (берлітіон) по 1 табл. (300 мг) 1 раз на добу впродовж 42 днів; комбінацію вітамінів В1, В6, В12 (мільгама) по 2 мл внутрішньом’язово 1 раз на 3 доби впродовж 21 дня з подальшим переходом на пероральний прийом по 1 табл. 3 рази на день впродовж 21 дня; етилметилгідроксипіридину сукцинат (армадин) по 100 мг внутрішньом’язово впродовж 14 днів, а також місцеве використання бримонідину тартрату 0,2% у вигляді очних крапель по 1–2 краплі 2 рази на день постійно. До контрольної групи увійшли 20 хворих (30 очей), яким проводили тільки гіпоглікемічну терапію. Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали електрофізіологічні дослідження та оптичну когерентну томографію сітківки й зорового нерва. Обстеження хворих проводили до лікування, через 1,5, 6, 7,5, 12, 13,5, 18, 19,5, 24 та 25,5 місяця після лікування. Результати. Внаслідок проведених досліджень було виявлено покращення структурно-функціональних характеристик зорового нерва у 72,7 % хворих, що проявлялось більшою (на 43,8 %) гостротою зору, меншим (на 118,9 %) порогом чутливості за фосфеном, меншим (на 37,0 %) показником локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки, меншою (на 34,8 %) товщиною решітчастої пластинки порівняно з контрольною групою в динаміці спостереження через 25,5 місяця. Висновки. З огляду на отримані результати запропонований спосіб комплексного лікування хворих із початковою стадією аксіальної діабетичної оптичної нейропатії покращує структурно-функціональні характеристики зорового нерва, що обґрунтовує його клінічну ефективність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Deresh, N. V., та O. P. Sharmazanova. "ІНФОРМАТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ СПОНДИЛІТІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (18 травня 2020): 216–21. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11106.

Повний текст джерела

Анотація:

Золотим стандартом діагностики спондилітів є культуральна чи патоморфологічна верифікація. Однак проведення інтервенційних хірургічних втручань з діагностичною метою при спондилітах має ряд обмежень. Результати біопсії потребують обережної інтерпретації, без візуалізаційної навігації можливі негативні результати, мають місце важливі методологічні проблеми та низька якість отриманого матеріалу. За неможливості гістологічної чи бактеріологічної верифікації променева діагностика стає єдиним критерієм підтвердження діагнозу. Мета – визначити інформативність та ефективність рентгенографії, комп’ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), цифрового томосинтезу (ЦТ) та їх поєднань у діагностиці спондилітів. Матеріал і методи. Проведено ретроспективне дослідження 140 дорослих пацієнтів, з них 54 з туберкульозним спондилітом, 41 з неспецифічним спондилітом та 45 осіб, які склали контрольну групу. Результати. Визначені чутливість, специфічність, точність, прогностичність та ефективність кожного з променевих методів, а також комбінацій МРТ і КТ, МРТ і цифрового томосинтезу. Висновки. МРТ виявився найкращим методом діагностики спондилітів. Це єдиний з методів, який дозволяє виявляти набряк кісткового мозку та має значні переваги у виявленні поширення процесу на спинний мозок, оболонки та інші м'які тканини. Дані КТ найкраще характеризують диференційні особливості кістково-деструктивного процесу і паравертебральних абсцесів. Поєднане застосування КТ+МРТ підвищує специфічність і точність діагностики. ЦТ підвищує діагностичні можливості рентгенологічного методу. З точки зору ефективності використання ресурсів та меншого променевого навантаження перспективним є поєднання цифрового томосинтезу та МРТ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Бакуменко, О. М., В. А. Власенко, О. М. Осьмачко, А. О. Бурдуланюк, В. І. Татаринова, В. М. Деменко, О. М. Ємець, М. М. Сахошко, А. Г. Башлай та В. В. Півторайко. "ХАРАКТЕРИСТИКА АДАПТИВНИХ ОЗНАК У МІЖСОРТОВИХ ГІБРИДІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ В УМОВАХ-ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 10–17. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.2.

Повний текст джерела

Анотація:

У 2018–2019 році на дослідному полі Сумського національного аграрного університету проведено дослідження щодо формування елементів структури врожаю, стійкості до фітопатогенів та інших адаптивних ознак міжсортовими гібридами пшениці озимої. Матеріалом досліджень слугували лінії (потомств F4 та F5), створені міжсортовим схрещуванням сортів пшениці озимої різного екологічного та генетичного походження з числа, занесених у різні роки до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні, зокрема з 1AL/1RS та 1BL/1RS транслокаціями і без інтрогресованих компонентів. За тривалістю вегетаційного періоду від повних сходів до повного колосіння досліджувані зразки розподілились на дві групи – середньоранні та середньостиглі. Вегетаційний період у середньому складав 218 діб для F4 та 216 – для F5. Найнижчий цей показник (214 діб) виявився у гібридів п’ятого покоління, створених за участі сортів, які є носіями 1BL/1RS транслокації. Найдовший період вегетації зафіксований у цих же комбінаціях, проте – четвертого покоління. За рівнем зимостійкості усі групи гібридних комбінацій поступалися сорту-стандарту Подолянка, хоча і мали наближений до нього рівень показника (5,37–5,96 за 9-бальною шкалою). Гібридні потомства у польових умовах характеризувалися порівняно задовільною зимостійкістю. Перезимували на рівні стандарту з оцінкою 6 балів і вище 58,9 % (F4 ) та 64,3 % (F5) досліджуваних зразків. Спостерігається пряма залежність між: групою стиглості → висотою рослин (r = 0,95) → стійкістю до перезимівлі (r = 0,87). Отже, чим коротший період вегетації генотипу, тим нижча висота рослин та бал перезимівлі рослин. У наших дослідах коефіцієнт кореляції близький до + 1, що свідчить про тісний прямолінійний кореляційний зв'язок (майже функціональний), між групою стиглості → висотою рослин → зимостійкістю. За стійкістю до листкових хвороб перевищували стандарт: до бурої іржі – 96,75 % досліджуваних потомств; до борошнистої роси та септоріозу кращими за Подолянку виявилися 77 %. У досліджуваних генотипів урожайність варіювала від 225 до 891 г/м2. Середнє популяційне значення ознаки для F4 та F5 складало 640 г/м2. Цей показник вказує на адаптивний оптимум урожайності культури, яку представляють новостворені потомства в F4 та F5.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Євтифієва, І. І., А. С. Євтифієв, С. О. Слєпушкін та Є. М. Новомлинський. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТЕНІСИСТІВ 10–12 РОКІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ АНІМАЦІЙНИХ ІЛЮСТРАЦІЙ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 112–19. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: обґрунтування ефективності використання методики тактичної підготовки із застосуванням анімаційних ілюстрацій у тренувальному процесі тенісистів 10–12 років. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 16 тенісистів віком 10–12 років, із них 8 тенісистів було обрано до складу експериментальної групи та 8 тенісистів увійшли до складу контрольної групи. У контрольній групі заняття проводилися за традиційною методикою, а в експериментальній групі додатково були введені вправи з використанням анімаційних ілюстрацій та допоміжні спеціалізовані тренажери з техніко-тактичної підготовки гравців. Педагогічні спостереження проводилися в процесі тренувань. Було проведено психофізіологічне тестування за допомогою комп’ютерних програм «Психодіагностика», «Діагност», програми С.С. Єрмакова «Реакція вибору», а також тестування техніко-тактичної підготовленості за всесвітньою системою «Міжнародного тенісного номеру» (MTN). У статистичному аналізі порівняно середні значення, значення критерію Стьюдента. Результати. Наведено принцип наочності навчання та використано інтерактивний метод вирішення тактичних завдань. Доведено, що метод навчання тенісистів, який застосовується, збільшив практично всі показники тестування спеціальної фізичної та техніко-тактичної підготовленості, якості виконання ударів у розіграшах. Розроблений метод позитивно впливає на точність ударів і результативність завершення розіграшів у матчах. Висновки. Тактичні комбінації у тенісі дуже варіативні. Тактика тенісиста залежить від стилю гри. Проте спортсменам віком 10–12 років складно виробити свій стиль гри через психологічну напругу на змаганнях. Таким чином, найефективнішим є використання у матчах заздалегідь вивчених та доведених до автоматизму тактичних комбінацій і дій. У нашій роботі розкрито ефективність застосування методики тактичної підготовки тенісистів із використанням анімаційних ілюстрацій. Ця методика дала змогу покращити якість і точність влучення ударів у визначену зону, а також сприяла більш швидкому ухваленню рішення в ігрових ситуаціях на корті. Розроблена методика адекватна розв’язанню завдань тренувального процесу з тактичної підготовки тенісистів 10–12 років і може бути рекомендована у широкій практиці тренувань тенісистів вікової категорії до 10 років.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Марініч, Л. Г., О. В. Бараболя та Л. В. Кавалір. "ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТІВ ЗАГАЛЬНОЇ КОМБІНАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ ЗРАЗКІВ СТОКОЛОСУ БЕЗОСТОГО МЕТОДОМ ПОЛІКРОСУ ТА ДІАЛЕЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ КОРМОВОЇ ТА НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Виведення нових сортів стоколосу безостого для пасовищного і багатоукісного використання може здійснюватися різними шляхами залежно від завдань і досягнень селекції, а також наявного вихідного матеріалу. У багаторічних трав найбільш ефективним прийомом створення вихідного матеріалу є гібридизація. Схрещування трав у перехреснозапильних культур відбувається двома шляхами: при вільному перезапиленні спеціально підібраних пар в умовах ізоляції чи шляхом примусо-вого штучного запилення. Останніми роками в селекції перехреснозапильних культур широкого використання набув метод створення складногібридних сортів-популяцій, який базується на вільному перезапиленні підібраних компонентів у розсаднику полікросу. Він найменш затратний і найбільш економічний. Мета досліджень полягала в оцінці ефектів загальної комбінаційної здатності зразків стоколосу безостого методом полікросу та діалельного аналізу за елементами кормової та насіннєвої ефективності. Дослідження проводили на дослідному полі Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М. І. Вавилова ІС і АПВ НААН України. Матеріалом для досліджень слугувала колекція стоколосу безостого в кількості 80 зразків різного еколого-географічного походження. У схрещуванні за схемою діалельного аналізу та полікросу вико-ристовували 5 зразків стоколосу безостого: Радіомутант к-1 (UJ2000209), Радіомутант к-5 (UJ2000210), Радіомутант к-7 (UJ2000211), Anto (UJ2000206), Полтавський 52 (UJ2000003). У результаті проведених схрещувань були отримані гібриди між 5 колекційними зразками за повною діалельною схемою в кількості 20 комбінацій. У результаті проведеної роботи отримано п᾽ять полі-кросних гібридів: 0101, 0105, 0107, 0110, 0152. Результати досліджень показали, що зразок Полтав-ський 52 має найвищі ефекти ЗКЗ за елементами структури кормової продуктивності (кількість вегетативно-подовжених пагонів, облистяність, урожай сухої речовини, вміст протеїну в сухій ре-човині), тоді як найменші ефекти ЗКЗ притаманні зразкам Радіомутант к-5 (за елементами кіль-кість вегетативно-подовжених пагонів, облистяність) та Радіомутант к-7 (за елементами урожай сухої речовини, вміст протеїну в сухій речовині). За ознаками насіннєвої продуктивності (кількість генеративних пагонів, довжина волоті) виявлено найвищі ефекти ЗКЗ має зразок Anto, тоді як най-менші ефекти ЗКЗ за цими ознаками притаманні зразкам Радіомутант к-5 і Радіомутант к-1.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Сушенцев, Олександр Олександрович, та Лілія Леонідівна Сушенцева. "Підвищення якості самостійної роботи учнів засобами комп’ютерних технологій". New computer technology 4 (1 листопада 2013): 57–58. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.30.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним з пріоритетів сучасної політики в організації вищої освіти в Україні є пошук шляхів інтенсифікації самостійної роботи учнів різних навчальних закладів у світлі вимог Болонського процесу. Якісно організована самостійна робота дозволяє скоротити частку аудиторних занять без втрати ефективності навчально-виховного процесу.Мета даного повідомлення полягає в обґрунтуванні шляхів поліпшення якості організації самостійної роботи учнів засобами ІКТ і забезпечення на цій основі часткового «дистанціювання» учнів від учителів. Йдеться, фактично, про інтегрування технології дистанційного навчання, зокрема у тому його варіанті, який відомий під назвою «розподіленого навчання», у систему стаціонарної освіти. Це дозволить вирішити питання чіткого планування самостійної роботи учнів та своєчасного поточного контролю якості їх виконання.Розробка завдань для самостійної роботи учнів базується на наступних методологічних принципах, що відбивають закономірності перебігу пізнавальних процесів і забезпечують глибоке засвоєння матеріалу.1. Урахування структури і особливостей функціонування семантичної пам’яті людини, мінімальними «одиницями» збереження інформації в якій є: поняття; диференційні ознаки, що відрізняють одне поняття від іншого, та взаємозв’язки між поняттями (як ієрархічні, так і лінійні).2. Спирання при розробці навчальних матеріалів на основні форми упорядкування інформації у семантичній пам’яті:– категоріальне кластування (з урахуванням внутрішньо поняттєвих зв’язків: поєднання більш широких, абстрактних понять – з більш вузькими, конкретними поняттями);– угрупування понять за лінійними ознаками (з урахуванням міжпоняттєвих зв’язків);– об’єднання понять у мережі (що належить до певної галузі знань).3. Застосування при розробці навчальних матеріалів різних типів когнітивних структур:– прототипів (комбінацій типових сенсорно-візуальних рис понять);– фреймів (схематичних образів стереотипізованих пізнавальних ситуацій, у яких відбиваються їх постійні характеристики);– сценаріїв (структур, що відбивають часову послідовність подій);– класифікаційних схем (ієрархічно організованих угрупувань співвіднесених понять);– ідеографічних посилань (ієрархічно і лінійно організованих угрупувань понять).4. Урахування різноманіття форм ментальних репрезентацій досвіду пізнання («картини» світу): сенсорно-образної; дійової; символьної (знакової); графічно-просторової; вербальної (словесної); категоріальної (абстрактно-поняттєвої); метафоричної (узагальнено образної).5. Стимулювання «перекодування» (перетворення) навчальної інформації з одних форм її ментальної репрезентації в інші з метою забезпечення потрібної глибини переробки інформації як необхідної передумови її усвідомленого засвоєння.6. Реалізація в процесі навчання основних пізнавальних парадигм типів: феномен – його ознаки – його зв’язки; родо-видової; системної.7. Створення трьох основних «баз знань», що відбивають структуру експертного знання:– розгалуженої бази концептуальних знань;– автоматизованої системи процедуральних знань;– усвідомленої бази виконавчих знань (вмінь застосовувати знання для вирішення професійно-орієнтованих задач).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Vares, Ya E., та V. Z. Slipyi. "Негайна імплантація та навантаження в умовах локального застосування збагаченого тромбоцитами фібрину". Clinical Dentistry, № 2 (5 вересня 2019): 42–49. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10398.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Сьогодні в галузі дентальної імплантації не втрачають актуальності питання стимуляції остеогенезу, профілактики атрофії маргінального краю альвеолярної кістки, захисту навколоімплантного ложа від вростання сполучнотканинного епітелію та створення достатнього об’єму кератинізованих ясен із відмінними естетичними параметрами, особливо у випадках проведення негайної імплантації та навантаження в естетичній зоні. Мета дослідження – вивчити ефективність локального застосування збагаченого тромбоцитами фібрину (ЗТФ), виготовленого за технологією A-PRF+, при проведенні негайної імплантації та навантаження у фронтальному відділі. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження слугували включені дефекти зубного ряду в фронтальній ділянці та нозології, протокол лікування яких вимагав одномоментного видалення зуба з негайною імплантацією. Результати досліджень та їх обговорення. Середній термін стаціонарного лікування хворих становив 3,5 доби, тоді як період від встановлення імплантата до протезування – у середньому 3 доби. Терміни повної епітелізації рани та зняття швів були в середньому 8,5 доби. В усіх пацієнтів естетичні та функціональні результати імплантологічного лікування з використанням одноетапних компресійних гвинтових імплантатів у комбінації з A-PRF+ були оцінені як відмінні. Загалом, хворі відзначали значне та швидке покращення стоматологічного здоров’я та якості життя після проведеного лікування. Висновки. Негайна імплантація та навантаження в умовах локального застосування ЗТФ є методом вибору в різних ділянках верхньої та нижньої щелеп, особливо в естетичній зоні на тлі дефіциту чи мінімальної пропозиції кісткової тканини. Локальне застосування ЗТФ дозволяє полегшити перебіг післяопераційного періоду, значно покращити як стан м’яких тканин навколо імплантата, так і естетично-функціональні показники кінцевої протетичної реабілітації, підвищити якість життя пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Шапринський, В. В. "Особливості лікування хворих з оклюзійно-стенотичними захворюваннями артерій інфраренального відділу аорти відкритим методом". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (3 грудня 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12540.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: проаналізувати ефективність хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень артерій інфраренального відділу аорти у хворих на атеросклероз шляхом диференційованого підходу до використання відкритих технологій операційних втручань. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування хворих з оклюзійно-стенотичними захворюваннями артерій нижніх кінцівок внаслідок облітеруючого атеросклерозу. Із 420 пацієнтів, які були прооперовані різними методами, 98 (23,33 %) прооперовані відкритим методом. 14 (14,29 %) пацієнта раніше вже виконували операційні втручання; у 12 хворих діагностовано багатоповерхові ураження. Результати досліджень та їх обговорення. Найбільше хірургічних втручань у хворих виконано у стегново-підколінному (48,98 %) і підколінно-гомілковому (19,4 %) сегментах із використанням шунтів і протезів. Якщо в І і ІІ сегментах як шунтувальний матеріал майже у 100 % використовували різні синтетичні протези, то в ІІІ, ІV, V сегментах, окрім ендартеректомії (у 5 пацієнтів), використовували різні синтетичні протези у 15 (22,73 %), автовенозне шунтування – у 46 (69,7 %), їх комбінацію – у 12 (18,2 %) пацієнтів. У 10 (10,2 %) хворих у ранньому післяопераційному періоді виконано повторні операційні втручання (в групі порівняння у 7–12,7 % і в 3–6,5 % в основній групі) внаслідок ретромбозу реваскуляризованого сегмента. У 5 (9,09 %) хворих у групі порівняння, а в основній групі в одного (2,32 %) хворого виконали ампутації кінцівки. Використання запропонованого діагностично-лікувального алгоритму, шкали прогнозу розвитку можливих післяопераційних ускладнень, технології лікування хворих, розроблених реконструктивно-відновних операційних втручань на артеріях з оклюзійно-стенотичними ураженнями артерій інфраренального відділу аорти, дало змогу знизити рівень післяопераційних ускладнень, кількість повторних втручань, кількість ампутацій та скоротити тривалість перебування хворих у стаціонарі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Anischenko, O. S., V. V. Kukhar та A. H. Prysiazhnyi. "Розробка режимів холодного волочіння дроту, що був перегрітий при термообробці". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 217–23. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)217.

Повний текст джерела

Анотація:

Аніщенко О. С., Кухар В. В., Присяжний А. Г. Розробка режимів холодного волочіння дроту, що був перегрітий при термообробці. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). C. 217-223. Мета роботи - розробка режимів холодного волочіння перегрітого дроту, що забезпечують суцільність металу в процесі деформації з одночасним збільшенням його міцності. Досліджували дріт зі сталі Ст. 2 (0,12–0,13 % С) з вихідним діаметром 4 мм, змотаний в мотки масою 1 т кожний, які при 1140–1160 °C і витримці при цій температури протягом трьох годин зазнали перегріву. Режими холодного волочіння відпрацьовували при швидкостях волочіння 2,25–0,086 м / с. Відпал зразків проводили в електропечі при 900–930 °C з витримкою дві години. Металографічні дослідження показали, що в поздовжньому і поперечному перетинах дроту зерна, що утворилися після перегріву при 1140–1160 °C, дрібні і рівновісні. Діаметр їх коливається в межах від 6 до 24 мкм в поперечному і від 5 до 70 мкм в поздовжньому перетині дроту. За шкалою ГОСТ 5639-82 розмір зерна 8–10, що свідчить про перегрів досліджуваного металу. Термомеханічну обробку дроту проводили за режимами, які застосовували комбінації холодного волочіння, відпалу та перегріву. В результаті було розроблено технологію холодного волочіння перегрітого дроту без повторного відпалу, що забезпечує при витяжці за один прохід 1,20–1,52 і швидкостях волочіння від 0,245 до 0,518 м / с підвищення міцності до рівня, достатнього для використання дроту в якості обв'язувального матеріалу і заготовок для цвяхів. На основі експериментальних даних отримано аналітичні залежності тимчасового опору і границі текучості перегрітого дроту від його витяжки в процесі волочіння. Запропонована нерівність, яка зв'язує напруження, що виникає в початковий момент волочіння в перетині кінцевої загостреної ділянки дроту, і напруження зрізу задирок, утворених при загостренні, з тимчасовим опором сталі Ст. 2. Нерівність дозволяє розрахувати граничну витяжку на кожному волочильному проході.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Berezovska, I. A. "Проблеми правового регулювання спрощеної реєстрації ветеринарних препаратів в Україні". Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, № 2 (18 вересня 2019): 417–25. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.53.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню особливостей правового регулювання спрощеної реєстрації ветеринарних препаратів у світлі гармонізації законодавства України із законодавством ЄС. Відзначено, що у зв’язку зі складністю підготовки повного реєстраційного досьє в законодавстві багатьох країн, в тому числі країн Євросоюзу передбачено низку можливостей для спрощеної реєстрації ветеринарних препаратів шляхом подачі скороченого переліку матеріалів реєстраційного досьє. Здійснено аналіз відповідного законодавства ЄС, зокрема положень Директиви 2001/82 щодо спрощеної реєстрації ветеринарних препаратів. Визначено, що в праві ЄС передбачено можливість подачі неповного досьє у випадках реєстрації генеричних чи гібридних ветеринарних препаратів, ветеринарних препаратів з добре вивченим ветеринарним застосуванням, ветеринарних препаратів з фіксованою комбінацією, ветеринарних препаратів, що реєструються за інформованою згодою. Доведено, що на сьогодні правове регулювання такої реєстрації в Україні потребує вдосконалення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Романишин, Наталія, та Марта Бегун. "ВІДТВОРЕННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІДІОСТИЛЮ ПИСЬМЕННИКА У ПЕРЕКЛАДІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ ДЖ. ЛОНДОНА «МАРТІН ІДЕН»)". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 349–52. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-73.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню особливостей оригіналу та перекладу твору Дж. Лондона «Мартін Іден» шляхом квантитативної параметризації тексту оригіналу і тексту перекладу. У ході дослідження було з’ясовано що, індиві-дуальний авторський стиль є унікальною комбінацією виразних засобів, мо-вних одиниць та стилістичних прийомів, які властиві певному письменникові, що робить його твори або навіть окремі висловлювання легко впізнаваними. Зберегти індивідуальний стиль письменника, а також стиль самого твору — це основна мета перекладу художніх творів. Самобутнє застосування худож-ніх засобів та унікальна ідея роблять твір кожного автора особливим та не-повторним. Також було встановлено статистично значущі зв’язки між кількі-сними характеристиками оригіналу та українського перекладу і виконано порівняльний аналіз на основі отриманих результатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Bunke, Oleksander. "ПЕРЕВАГИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКОРИСТАННІ В INTERNET OF THINGS (IOT)". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 127–33. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-127-133.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Сьогоднішній вплив Internet of Things (IoT) на людське життя є таким же значущим, як і мережа Інтернет в останні десятиліття, тому IoT можна вважати «Інтернет-next». IoT – це мережа фізичних об’єктів, які містять вбудовані технології для спілкування, визначення або взаємодії з їхнім внутрішнім станом або зовнішнім середовищем і злиттям ефективних бездротових протоколів, поліпшених датчиків, більш дешевих процесорів і зарекомендованих компаній, що розробляють необхідне програмне забезпечення для управління й додатки основного напряму дії IoT. Інтелектуальні середовища і Smart Platforms утворюють інтелектуальну мережу, в якій підтримуються користувачі в професійній, домашній або суспільній сфері життя. Тому розгляд переваг хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT) є актуальним питанням. Постановка проблеми. Оскільки є безліч платформ Internet of Things (IoT), необхідно виявити переваги хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT). Аналіз останніх досліджень і публікацій. У результаті проведеного аналізу встановлено, що початком сучасного етапу розвитку хмарних технологій є запуск у 2006 році компанією Amazon.com сервісу хмарних обчислень Elastic Compute Cloud (EC2) і онлайнового сховища файлів Simple Storage Service (S3) та проаналізовані існуючі платформи IoT. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розгляд хмарних технологій вівся і до теперішнього часу, але переваги застосування хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT) не були дослідженні. Постановка завдання. У роботі на основі аналізу хмарних технологій необхідно встановити їхні переваги при використанні у Internet of Things (IoT). Виклад основного матеріалу. Встановлено, що основними перевагами при застосуванні хмарних технологій при використанні у Internet of Things, що включають багатофункціональність і зручність використання, є: можливість необмеженого доступу, мобільність, економічність, висока технологічність, гнучкість, достатньо-високий рівень безпеки даних. Висновки відповідно до статті. У роботі на основі аналізу хмарних технологій встановлено їхні переваги при використанні у Internet of Things (IoT). Визначено, що хмарні технології дають змогу використовувати об’єднані ресурси зберігання й обчислювальні ресурси та забезпечувати високу надійність служб хмарних сховищ і ефективних послуг хмарних обчислень в IoT. Інтеграція хмарних обчислень і IoT свідчить про наступний великий стрибок у світі Інтернету. Нові додатки, створені на основі цієї комбінації, відомі як IoT Cloud, відкривають нові можливості для бізнесу та досліджень. Така комбінація представляє нову парадигму майбутнього мультимережевої взаємодії і відкритої сервісної платформи для всіх користувачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Tymchenko, M. E., Yu V. Ivanova, O. M. Klimova та O. I. Shchur. "Дослідження впливу тканинних факторів росту та електромагнітного випромінювання світлового діапазону на тонкокишкові анастомози в експерименті". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 9 (28 вересня 2019): 54–58. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.54.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розробка методу герметизації швів тонкокишкового анастомоза в умовах перитоніту. Матеріали і методи. Експеримент виконано на 20 білих щурах-самцях лінії Вістар масою тіла близько 250 г. Догляд за тваринами, зміст та методи експериментальної роботи відповідали принципам Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986). Результати. Проведеним експериментальним дослідженням показано можливості застосування фізичних (хвилі світла певної довжини) та біологічних (тканинні фактори росту) методів у профілактиці і лікуванні гострих запальних реакцій та стимуляції репаративних процесів. Висновки. Перспективним напрямом подальшого дослідження методів профілактики неспроможності тонкокишкових анастомозів є застосування електромагнітного впливу низької інтенсивності світлового спектра в комбінації з аплікацією тканинних факторів росту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Вишневська, Г. О., З. Ш. Какабадзе та С. А. Шнайдер. "ВІДНОВЛЕННЯ КІСТКОВОГО ПАРОДОНТАЛЬНОГО ДЕФЕКТУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИМ МАТРИКСОМ З ГІАЛУРОНОВОЮ КИСЛОТОЮ ТА ТРОМБОЦИТАРНИМИ ФАКТОРАМИ РОСТУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 111, № 2 (27 травня 2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-10-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Порівняльний аналіз загоєння пародонтального кіст-кового дефекту в ділянці молярів на нижній щелепі з використанням різних видів біологічно активних ма-теріалів, а саме децелюллярізірованной амніотичної мембрани, децелюллярізірованной амніотичної мем-брани в поєднанні з факторами росту PRP і децелюл-лярізірованной амніотичної мембрани в поєднанні з факторами росту PRP і гіалуроновою кислотою, по-казав , що регенерація кісткового дефекту при уши-ванні його слизовою оболонкою за 2 місяці відбува-ється у всіх порівняльних групах. Але якість отрима-ної кістки дуже відрізняється за наявністю кількості кровоносних судин. Так в першій групі (контрольній) судини практично відсутні, а в 3 і 4 групі наявність судин відзначається на препаратах вже з 14 доби. Так само і сам процес створення новосформованої кі-стки відбувається швидше в 3 і 4 групах порівняно з 1 і 2. Після проведених морфологічних досліджень мо-жна рекомендувати застосування біологічно актив-них матеріалів в комбінації з факторами росту PRP та гіалуроновою кислотою для регенерації кісткових пародонтальних дефектів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Комбінація матеріалів"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями