Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Колектор сонячний.
Статті в журналах з теми "Колектор сонячний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-21 статей у журналах для дослідження на тему "Колектор сонячний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Дорошенко, О. В., В. Ф. Халак та Ю. І. Дем'яненко. "Оптимізація й прогнозування ефективності рідинних сонячних колекторів у складі систем гарячого водопостачання". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 1-2 (4 липня 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1827.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки сонячні системи гарячого водопостачання викликають усе більший практичний інтерес. Їхнє використання дозволяє знизити пікові навантаження в традиційних системах гарячого водопостачання, альтернативно – замінити останні, забезпечуючи зниження шкідливих викидів у навколишнє середовище. Основним елементом такої системи є рідинний сонячний колектор. На ринку представлений великий вибір сонячних колекторів, проте висока вартість таких систем є одним із факторів, що стримує їх повсякденне використання. Використання полімерних матеріалів у конструкції сонячних колекторів (абсорбера й прозорого покриття) дозволяє суттєво знизити їхню вартість і вагу. Розрахункову ефективність сонячних колекторів досліджують при сонячному випромінюванні вище 800 Вт/м2, але реальні умови його експлуатації скоріш за все будуть нижче номінальних. Для кращого розуміння поведінки плоского полімерного сонячного колектору в реальному середовищі, та виборі його оптимальних геометричних і режимних параметрів, авторами було проведено порівняльне експериментальне дослідження двох таких колекторів, проте з різною величиною повітряного зазору (10 і 25 мм) між теплоприймачем і прозорим покриттям. Як результат, було визначено: коефіцієнт корисної дії, оптичну ефективність, та сумарний коефіцієнт теплових втрат. Був виконаний також аналіз розподілу температур у баку-теплоакумуляторі у верхній і нижній його частинах. За результатами експерименту було відзначено відсутність суттєвої різниці в ефективності сонячних колекторів при зменшенні повітряного зазору з 25 мм до 10 мм в однакових польових умовах. Розрахунок ефективності сонячної системи гарячого водопостачання проводився з урахуванням витраченої енергії на роботу насоса. На основі даних по будівельній кліматології для м. Одеса щодо величини сонячної радіації, авторами була визначена денна та річна теплова потужність сонячної системи гарячого водопостачання
2
Решетняк, І. Л., та М. П. Сухий. "ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТЕПЛОВОЇ РОБОТИ БЕТОННОГО СОНЯЧНОГО КОЛЕКТОРА". Vidnovluvana energetika, № 4(63) (27 грудня 2020): 42–49. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).42-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Бетонні сонячні колектори давно застосовуються в якості низькотемпературних водопідігрівачів, наприклад для підігріву води в басейнах. Їхніми основними перевагами є дешевизна, простота виконання та високі експлуатаційні якості. Одним з сучасних напрямків застосування бетонних сонячних колекторів є їх інтегрування в фасади та дахи будівель та споруд. Їх можна встановлювати на будівлях, що мають історичну цінність, не порушуючи їх зовнішній вигляд. Перевагою таких систем є естетичність та міцність, через те що вони не містять крихкого скляного покриття. В той же час абсорбери без скління, особливо в холодний сезон та нічний час, можуть мати значні втрати тепла за рахунок конвективного теплообміну з навколишнім повітрям, а також через довгохвильове випромінювання в атмосферу. Для аналізу впливу різних факторів на теплову роботу сонячної системи з бетонним колектором використовували математичну модель. Вона розраховує зміни прямого і розсіяного сонячного випромінювання на поверхню колектора протягом дня з урахуванням місця розташування і орієнтації приймаючої поверхні, пори року і доби. В моделі вирішується задача нестаціонарної теплопровідності в бетонній плиті з вбудованою системою труб з циркулюючою рідиною та баком-акумулятором. Режим добового водоспоживання враховується шляхом зміни режиму роботи циркуляційного насоса. Модель застосовувалась для аналізу роботи бетонних колекторів для умов України. Виконані порівняльні розрахунки теплової роботи заскленого та незаскленого бетонного колектора. Показано, що в умовах роботи бетонного колектора із замкнутим контуром на ефективність сонячної системи істотно впливає об’єм теплового бака-акумулятора і режим відбору води, так як після закінчення сонячного дня значна частина тепла, накопиченого бетонним абсорбером, може бути втрачена в навколишнє середовище. Була розглянута можливість покращення корисного використання тепла, що накопичується бетонним абсорбером, після закінчення сонячного дня за рахунок збільшення об’єму бака-акумулятора і різних режимів його розгрузки.
3
Matyakh, S., T. Surzhyk та V. Rieztsov. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ СОНЯЧНОГО ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).17-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання сучасних сонячних колекторів забезпечує високий рівень освоєння енергії сонячного випромінювання та стабільність гарячого водопостачання на протязі всього року на всій території України. На сучасному етапі розвитку сонячної теплоенергетики на перше місце виходять проблеми ефективного використання енергії сонячної радіації за рахунок застосування передових технологій та встановлення оптимальних параметрів енергетичного обладнання.
Представлений в роботі порядок визначення ефективності використання систем сонячного гарячого водопостачання забезпечує отримання енергетичних та економічних параметрів сонячного теплоенергетичного обладнання у конкретній місцевості, визначення типу і параметрів геліоустановок для їх максимально ефективного застосування.
Вибір типу та продуктивності сонячних колекторів для певної місцевості в першу чергу орієнтовано на потреби конкретного споживача та питомі показники з надходження сонячної радіації в даній місцевості (середньомісячна і середньорічна кількість прямої, розсіяної та сумарної сонячної радіації). На основі представлених даних визначається приведена добова інтенсивність поглинання сонячним колектором сонячної радіації із врахуванням робочих параметрів геліотехнічної установки та оптимального кута нахилу до горизонту. Розрахункові енергетичні параметри надалі використовуються для встановлення економічної ефективності, строку окупності геліоустановки та екологічної ефективності за рахунок зменшення викидів вуглекислого газу. Сонячне теплопостачання в Україні має достатнiй досвiд викоpистання i розвинену ноpмативну базу для пpоектування, а технологiчний потенцiал пpомисловостi дозволяє виpiшити завдання масового виpобництва гелiотехнiчного обладнання. Запропонований порядок оперативного встановлення ефективності впровадження систем сонячного гарячого водопостачання для потенційних споживачів сприятиме широкому освоєнню сонячної теплової енергії на всій території України і, відповідно, зменшенню обсягів використання органічного палива та поліпшенню стану оточуючого середовища. Бібл. 7, табл. 2.
4
Musiy, Rostyslav. "Solar Thermal AIR Collector Based on New Type Selective Coating." Nauka ta innovacii 10, no. 1 (January 29, 2014): 24–31. http://dx.doi.org/10.15407/scin10.01.024.
Повний текст джерела
5
Сацюк, В. В., Ю. В. Булік, О. С. Дубицький та Н. О. Толстушко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИГОТУВАННЯ СУШИЛЬНОГО АГЕНТА У СОНЯЧНОМУ ТЕПЛОВОМУ КОЛЕКТОРІ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ 3D-МОДЕЛЮВАННЯ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 94–102. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.405.
Повний текст джерелаАнотація:
Сушіння сільськогосподарської продукції є однією із найбільш енергоємних операцій під час первинної обробки сировини. Зменшення витрат на процес сушіння суттєво впливає на вартість кінцевого продукту. Тому надзвичайно актуальним є використання сонячної енергії для приготування сушильного агента. У статті, використовуючи програмне забезпечення тримірного моделювання, досліджено процес нагрівання сушильного агента в сонячному тепловому колекторі. Використовуючи технологію “цифровий двійник”, досліджено режими роботи сонячного теплового колектора із різними геометричними параметрами. Реалізацію технології “цифровий двійник” здійснювали за допомогою програмного комплекса Creo 7.0 із встановленим модулем комп’ютерної симуляції FloEFD. Для комп’ютерної симуляції процесу нагрівання сушильного агента у колекторі були задані такі параметри: час проведення експерименту, місце розташування об’єкта дослідження, положення відносно вибраної системи координат (кути нахилу до горизонту), температура навколишнього середовища, хмарність. Використання технології “цифровий двійник” дозволило оптимізувати параметри сонячного теплового колектора та скоротити матеріальні витрати і тривалість дослідження. На кінцевому етапі досліджень було перевірено остаточно вибраний варіант конструкції колектора. Розроблена комп’ютерна модель буде використана для автоматизованого керування сонячним тепловим колектором та оптимізації процесу сушіння.
6
Мусій, Ростислав Йосипович, А. Заборовський, В. Гальчак та О. Желєзко. "Інноваційні сонячні сушарки на основі сонячних теплових повітряних колекторів". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 117–21. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1428.
Повний текст джерелаАнотація:
Нами розроблені спеціально сконструйовані сушарки, які працюють виключно на сонячній енергії. Застосовуються для сушіння різних продуктів харчування – фруктів, овочів, лікарських трав, ягід, грибів і т.д. При цьому використовуються сонячні теплові повітряні колектори (СТПК), які виготовлені нами на основі розробленого нами селективного покриття. Дослідження теплотехнічних характеристик СТПК проводили на спеціально сконструйованому експериментальному стенді. В результаті випробувань підтверджено, що вентилятори системи можуть підтримувати подачу повітря в межах 20-120 м3/год. Влітку, при температурі 25-35°С, температура потоку повітря на виході з колектора може досягати 70-75 °С. Для цілодобової сушки передбачені інноваційні акумулятори енергії, розроблені в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут». В даний час для таких типів сонячних сушарок нами розробляється система контролю та регулювання температури і вологості сушіння, що дуже важливо при сушінні лікарських трав, зернових культур, грибів.
7
Sinchuk, Oleg, Serhii Boiko, Oleksiy Gorodny, Andrey Nekrasov, Andrey Onishchenko та Maryna Nozhnova. "АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В УМОВАХ ГІРНИЧОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 168–76. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-168-176.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Перспектива розвитку залізорудної галузі зумовлюється перспективою розвитку металургійного виробництва й експорту сировини. Нині проведено реформування гірничо-металургійного комплексу. У зв’язку із загостренням енергетичних проблем та необхідністю енергозбереження, останніми роками дедалі більше уваги у світі приділяється використанню відновлюваної енергії. Серед лідерів є використання сонячної енергії. Сонячну енергію використовують для отримання гарячої води, тепла та електроенергії. Завдяки впровадженню сонячних колекторів з’явились значні можливості енергозабезпечення будівель для систем гарячого водопостачання та опалення. Сонячні установки екологічно чисті, за їх допомогою можна отримувати енергію, що не шкодить навколишньому середовищу. Постановка проблеми. Проблемою цієї роботи є визначення основних аспектів впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато авторів досліджували питання експлуатації та проєктування сонячних електростанцій. Обґрунтовано позитивний ефект від впровадження системи очищення сонячних панелей від пилу та від впровадження системи нахилу сонячної панелі. Дослідження, які були проведені раніше, вказують на те, що енергетичні характеристики сонячних панелей при роботі в умовах гірничих підприємств будуть на достатньо ефективному рівні, враховуючи природні вентиляційні потоки, що будуть їх охолоджувати. Між тим, залишаються недослідженими питання впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств. У попередніх дослідженнях нами обґрунтовано позитивний ефект від впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств, а саме модульність, надійність, зменшення негативного впливу на екологію. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи нові, раніше не досліджені фактори, що у мовах гірничорудних підприємств впливають на енергетичні характеристики сонячних електростанцій, актуальним науково-практичним завданням є дослідження потенціалу сонячної енергії в умовах цих підприємств, та особливості експлуатації сонячних електростанцій. Постановка завдання. Отже, актуальним науково-практичним завданням є дослідження потенціалу сонячної енергії в умовах цих підприємств та особливості експлуатації сонячних електростанцій, враховуючи фактори, що впливають на їхні енергетичні показники. Виклад основного матеріалу. Гірничорудні підприємства України розташовані на території, що сприятлива для впровадження сонячної енергетики. Використання системи очистки та системи нахилу панелі генерована потужність становила 2000 кВт, при використанні системи очистки генерована потужність зросла на 300 кВт. Тобто можна зробити висновок і зазначити що застосування системи очистки та нахилу сонячних панелей має кращий ефект на роботу сонячної електростанції. Висновки відповідно до статті. На гірничорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення сонячних електростанцій, враховуючи специфіку їх експлуатації. Сонячні панелі при експлуатації в умовах гірничорудних підприємств, повинні мати систему очищення та орієнтації з метою підвищення ефективності їх функціонування в розподільчих мережах цих підприємств.
8
Дорошенко, О. В., та А. Р. Антонова. "Сонячні абсорбційні системи кондиціювання повітря на основі двоступінчастої регенерації абсорбенту". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 2 (30 квітня 2019): 97–108. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1358.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблені принципові схеми багатофункціональних сонячних систем осушення повітря, теплопостачання (гарячого водопостачання та опалення), холодопостачання та кондиціювання повітря на основі відкритого абсорбційного циклу з прямою (безпосередньою) регенерацією абсорбенту. Такі системи базуються на попередньому осушенні повітряного потоку й наступному випарному охолодженні середовищ у сонячних холодильних системах (СХС) и термовологісної обробки повітря в сонячних системах кондиціювання повітря (ССКП). Авторами використовувався принцип двоступінчастої регенерації абсорбенту. Сонячна система складається з автономних осушно-охолоджувальних блоків, причому кожний ступінь регенерації замкнений на відповідний ступінь абсорбера-осушувача повітря, що дозволяє збільшувати концентрацію абсорбенту від ступеня до ступеня (у діапазоні можливих концентрацій використовуваного розчину бромистого літію LiBr). Розроблені принципові рішення для нового покоління газо-рідинних сонячних колекторів, що забезпечують безпосередню (пряму) регенерацію розчину абсорбенту. Робота тепломаcообмінних апаратів, що входять в осушувальний і охолоджувальний контури абсорбційних систем, базується на принципі плівкової взаємодії потоків газу й рідини з використанням багатоканальної структури із полімерних матеріалів для створення насадки. Попередній аналіз можливостей багатофункціональних сонячних абсорбційних систем виконувався на основі експериментальних даних авторів та моделювання процесів тепломасообміну в основних елементах систем, відносно завдань кондиціювання повітря (ССКП). Показано, що практично для будь-яких, «важких» параметрів зовнішнього повітря вирішення завдань забезпечення його комфортних параметрів може бути виконано без використання традиційної парокомпресорної техніки. Розроблені сонячні системи ССКП відрізняються малим споживанням енергії й екологічною чистотою.
9
Ozarkiv, I., M. Danchuk, I. Dereh та M. Kobrinowich. "Концепція використання солей-кристалогідратів у сонячних колекторах сушильних камер". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (2 листопада 2015): 231–36. http://dx.doi.org/10.15421/411533.
Повний текст джерелаАнотація:
Підібрано склади солей-кристалогідратів для акумулювання сонячної теплової енергії та подальшого її використання у колекторах сонячних сушильних камер для зневоднення вологих матеріалів рослинного походження. Наведено результати теплоакумулятивних властивостей цих солей. Показано схему ефективного використання геліоколекторів у сонячних сушильних установках. Доведено доцільність використання підібраних солей у колекторах як основних теплосприймальних елементів у сушильній техніці. На основі властивостей сонячного випромінювання, а також оптичних світлорозсіювальних властивостей деревини вибрано матеріал абсорбера. Для забезпечення безперебійної роботи геліосушарки в похмуру погоду враховано такі умови: збереження сушильного процесу, температурного режиму, простота керування.
10
Русу, О. П., Д. О. Гай та А. Ю. Устенко. "ВИКОРИСТАННЯ СОНЯЧНИХ КОЛЕКТОРІВ У СИСТЕМАХ ОБІГРІВУ ПРИМІЩЕНЬ". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Technical Science Series 124, № 4 (2 листопада 2018): 26–33. http://dx.doi.org/10.30857/1813-6796.2018.4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Determination the easiest ways to use solar collectors for building heating. Analysis of existing technical solutions for the use of solar collectors for building heating by the criterion of simple integration into existing engineering systems of buildings. Two ways of using solar collectors for building heating making easy to integrate into existing engineering systems of buildings are proposed. The use of solar air collectors for building heating both as autonomous devices and as part of integrated heating and ventilation systems is substantiated. The integration of solar collectors into existing air conditioning systems using Freon as a coolant, which will increase their efficiency during the heating season, is substantiated. The proposed methods of using solar collectors can be the basis for the development of new devices and systems for building heating, which can reduce the quantity of organic fuels and the level of environmental pressure on the environment.
11
Біленко, Н. О., та О. С. Тітлов. "Розробка абсорбційних холодильних агрегатів на низькопотенційних джерелах теплової енергії". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 1 (11 лютого 2021): 13–25. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i1.1976.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що одним з відомих напрямків часткової компенсації дефіциту води можуть бути системи отримання води з атмосферного повітря, в яких холодильні машини або агрегати забезпечують температуру нижче температури точки роси. При виборі типів холодильних машин або агрегатів для цих систем перспективним може бути використання сонячної енергії, зокрема, сонячних колекторів, широко використовуваних в світі для опалення в холодний і перехідний період року, а також для господарських і санітарно-гігієнічних потреб. Тут великі перспективи мають абсорбційні водоаміачні системи, які на відміну від бромістолітієвих аналогів мають можливість працювати з повітряним охолодженням теплорозсіювальних елементів. У той же час використання абсорбційних водоаміачних холодильних систем в системах отримання води з атмосферного повітря утруднено через недостатній рівень температур джерела сонячної енергії. Об'єктом досліджень є модернізований абсорбційний холодильний агрегат (АХА), в якому проводиться додаткове очищення слабкого водоаміачного розчину (ВАР) шляхом випаровування частини аміаку в парогазову суміш. Розроблено методику розрахунку для визначення питомих теплових навантажень на елементи конструкції при заданих параметрах робочого тіла в характерних точках (вхід-вихід елементів) з подальшим визначенням енергетичної ефективності холодильного циклу АХА. Було показано, що склад інертного газу не впливає на ефективність циклу. Заміна водню гелієм призводить лише до зростання кількості циркулюючого газу в 2 рази, що ускладнює роботу контуру природної циркуляції між абсорбером і випарниками аміаку і розчину. Максимальну ефективність має АХА, що працює в діапазоні температур охолодження – від -18 до +12 °С. При цьому визначальний вплив на енергетичну ефективність надає температура кінця випаровування. Результати енергетичного аналізу АХА дозволили сформулювати ряд рекомендацій для розробників. Відзначено, що необхідні для розрахунку випарника розчину вихідні дані можна отримати в результаті моделювання процесів тепломасообміну в наближенні адіабатності процесів
12
Vasylyha, Chrystyna, Vasyl Yatsuk, V. Zdeb, and Y. Yatsuk. "Improvement of digital thermometric units for solar collector investigations." Measuring Equipment and Metrology 77 (2016): 70–79. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2016.77.070.
Повний текст джерела
13
Лисак, О. В. "АНАЛІЗ УМОВ ВПРОВАДЖЕННЯ СЕЗОННОГО ГЕОТЕРМАЛЬНОГО АКУМУЛЮВАННЯ В СИСТЕМАХ СОНЯЧНОГО ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 3(66) (30 вересня 2021): 72–87. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).72-87.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз застосування сезонного геотермального акумулювання (СГА) у системах сонячного централізованого теплопостачання (ССЦТ). Такі системи, що акумулюють теплоту, вироблену за рахунок сонячної енергії в теплий період року, з подальшим використанням акумульованої теплоти в холодний період року для забезпечення потреб теплопостачання, буде позначено в статті як ССЦТ-СГА.
Було виконано класифікацію ССЦТ-СГА та проаналізовано вибір СГА. Найоптимальнішим варіантом вважається акумулювання з використанням «штучних озер». Щодо інших варіантів, то вони переважно є дорожчими за вказане рішення.
Що стосується впровадження ССЦТ-СГА, то серед факторів, які сприяли їх широкому розповсюдженню, були: зниження вартості сонячних колекторів, висока ціна на корисні копалини, наявність розгалужених систем теплопостачання, зниження температурного графіку в теплових мережах. Проте в умовах України впровадження ССЦТ-СГА наразі може бути значно ускладненим через значну кількість систем централізованого теплопостачання (ЦТ), що перебувають у вкрай занедбаному стані.
ССЦТ-СГА є порівняно новим видом систем ЦТ, вартість теплоти від них ще не є усталеною величиною, як і вартість самих систем. За рахунок постійного удосконалення, напрацювання нових технічних рішень та збільшення досвіду впровадження нових систем кінцева вартість теплопостачання від них постійно зменшувалась протягом минулих десятиліть. Тому в роботі розглянуто поточний стан досліджень щодо зменшення вартості ССЦТ-СГА та необхідні умови для ефективного впровадження ССЦТ-СГА. Як показав проведений економічний аналіз, зі збільшенням об’єму значно знижується вартість акумулятора, що дозволяє обґрунтувати його використання в ЦТ у разі високої щільності споживання теплоти. Бібл. 45, табл. 1, рис. 2.
14
Matsevytyi, Yu M., M. O. Safonov, and Y. M. Bushtets. "Determination of the amount of solar energy perceived by a spherical tubular collector." Problems of General Energy 2021, no. 2 (June 23, 2021): 53–55. http://dx.doi.org/10.15407/pge2021.02.053.
Повний текст джерелаАнотація:
Spherical solar tubular collector (SSTK) was invented in A. Pidgorny IPMash. as an alternative to the solar flat collector to convert the radiant energy of the Sun into heat. To understand the efficiency of a collector, it is important to know how much energy it can take. A methodology for calculating the amount of heat perceived by the collector has been developed. The surface area of a spherical tubular collector illuminated by the Sun using proposed methodology was determined. The amount of heat received by the solar collector for each day of the year was estimated. The total amount of heat received by SSTK in Kharkiv during the year was defined. Keywords: solar energy, spherical solar tubular collector, amount of heat
15
Venhryn, Iryna. "RESEARCH OF SOLAR COLLECTORS INTEGRATED INTO THE DESIGN OF THE BUILDING/STRUCTURE GLASS FACADE: NECESSITY AND FEATURES." Theory and Building Practice 2019, no. 1 (December 20, 2019): 38–46. http://dx.doi.org/10.23939/jtbp2019.01.038.
Повний текст джерела
16
Осадчук, Є. О., та О. С. Тітлов. "Пошук енергоефективних режимів роботи систем отримання води з атмосферного повітря на базі абсорбційних водоаміачних термотрансформаторів тепла і сонячних колекторів". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 78–91. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1951.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі показано, що система отримання води з атмосферного повітря з джерелом тепла від сонячних колекторів і з абсорбційним водоаміачним термотрансформатором тепла (АВТТ), з підтискаючим бустер-компресором перед конденсатором, може бути працездатною з джерелами тепла від 85 °С. Порівняльний аналіз енергетичних витрат на стиснення пари робочого тіла в АВТТ з підтискаючим бустер-компресором і в парокомпресорному термотрансформаторі тепла (ПКТТ) показав перевагу АВТТ, як при експлуатації в помірному, так і тропічному кліматі. Проведено розрахунки максимальної енергоефективності АВТТ, яка в розглянутому діапазоні параметрів досягається при тиску генерації 1,0 МПа, і в умовах помірного клімату залежить від масової частки «міцного» водоаміачного розчину (ВАР) та температури випаровування. Найбільш енергоефективним є режим роботи АВТТ з температурою в випарнику 5 °С. У цьому випадку має місце і мінімальна кратність циркуляції ВАР, що знижує витрату робочого тіла і, відповідно, теплове навантаження генератора та спрощує рішення задачі охолодження абсорбера. Практично у всіх розглянутих кліматичних зонах з дефіцитом водних ресурсів процес отримання води з атмосферного повітря найбільш енерговитратний в зимовий період року, а найбільш енергоефективний – в літній. У літній період року питомі енерговитрати чисельно однакові при зміні кінцевої температури в процесі охолодження від 5 до 15 °С. Це дозволить організувати енергозберігаючий процес роботи термотрансформаторів тепла різного типу за рахунок підвищення температури кипіння у випарнику. Розроблено варіант системи отримання води в транспортному виконанні, яка призначена для роботи в польових умовах в автономному режимі
17
Тітлов, О. С., Є. О. Осадчук та О. П. Цой. "Розробка автономних систем охолодження з урахуванням відновлювальних і непридатних джерел теплової енергії". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 2 (30 квітня 2019): 84–96. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1357.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано аналіз можливостей використання нічного радіаційного випромінювання (НРВ) для додаткового відводу тепла від елементів системи рідинного охолодження. Показано енергетичні перспективи використання технології НРВ для автономних первинних систем охолодження переважно в селянських господарствах, розташованих у віддалених місцевостях від джерел електричної енергії. Для підвищення енергетичної ефективності автономних систем охолодження запропоновано використовувати абсорбційні водоаміачні холодильні машини (АВХМ) і парокомпресійні холодильні машини (ПКХМ), які дозволять в світлий час доби створювати запаси холоду в системі холодоакумуляціі. Для роботи АВХМ пропонується використовувати теплову енергію сонячного випромінювання. Розроблено алгоритм пошуку мінімальної температури гріючого джерела АВХМ в залежності від температур об'єкта охолодження і охолоджуючого середовища. Показано, що при реалізації традиційних циклів АВХМ мають місце режими з максимальною енергетичною ефективністю, а для їх досягнення необхідна відповідна комбінація складу робочого тіла (водоаміачного розчину) і температур гріючого джерела. Показано також, що при роботі від сонячних колекторів з водою в якості теплоносія, до складу схеми АВХМ необхідно включати бустер-компресор перед конденсатором аміаку. Виконано термодинамічний аналіз циклів ПКХМ, що працюють на дозволених в даний час робочих тілах. Відзначено високі енергетичні характеристики ПКХМ при роботі в умовах низьких температур атмосферного повітря. Так, при зниженні температури атмосферного повітря від 40 ° С до 10 ° С в середньому має місце зростання холодильного коефіцієнта циклів ПКХМ в 4-6 разів, а для аміаку – в 17,3 рази. Розроблено оригінальні схеми систем первинного охолодження молока на базі ПКХМ і АВХМ з використанням технології НРО, що дозволяють працювати в автономному режимі з використанням мінімальної кількості електричної енергії.
18
Бєляновська, О. А., Г. М. Пустовой, К. М. Сухий, М. В. Губинський, М. П. Сухий, О. В. Дорошенко та Я. О. Сергієнко. "Експлуатація адсорбційних холодильних установок на основі композитів «силікагель – натрій сульфат» для зберігання сільськогосподарської продукції". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 165–71. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1574.
Повний текст джерелаАнотація:
Ключевими проблемами впровадження адсорбційних холодильних геліоустановок наряду зі властивостями використовуваних адсорбентів є сезонна та добова нерівномірність сонячного випромінювання, а також утилізація теплоти адсорбції. Мета представленої роботи – визначення експлуатаційних характеристик адсорбційних холодильних геліоустановок на основі композитних адсорбентів «силікагель – натрій сульфат». Основними конструктивними елементами адсорбційної холодильної установки є адсорбер, на лицевій стороні якого встановлено прозору ізоляцію, виконану зі стільникового полікарбонатного пластику САН (товщиною 8 мм) з інтегральним коефіцієнтом пропускання на рівні 0,88, а в нижній частині розміщено композитний адсорбент «силікагель – натрій сульфат», конденсатор, випарник, який встановлено біля холодильної камери. В шарі адсорбенту встановлено гідравлічний контур, по якому циркулює вода. Нагріта вода може бути використана для підігріву адсорбента в ранковий період доби. Експлуатація адсорбційної геліоустановки відбувається в два етапи. На першому етапі відбувається відведення теплоти від холодильної камери за рахунок випаровування води в випарнику. Пари води дифундують до адсорбера, де поглинаються композитним адсорбентом. Другий етап відповідає регенерації адсорбенту (десорбція). яка здійснюється шляхом його нагрівання за рахунок сонячної енергії до температури регенерації. Досліджено експлуатаційні характеристики сонячного адсорбційного холодильника на основі композитів «силікагель – натрій сульфат». Розроблена методика визначення експлуатаційних характеристик, яка передбачає, розрахунок кількості теплоти, яку слід відводити від холодильної камери, визначення маси води в випарнику, витрат теплоти на регенерацію адсорбента, а також площі сонячного колектора та сонячного експлуатаційного холодильного коефіцієнта. Запропоновано технологічну схему для утилізації теплоти адсорбції. Показана можливість підігріву води за рахунок теплоти адсорбції від 50 до 90°С, при цьому маса води дорівнює від 277 до 681 кг. Показано, що отриманий теплоносій можливо використовувати для підігріву адсорбента «силікагель – натрій сульфат» в ранковий період часу.
19
Сухий, К. М., Я. М. Козлов, О. А. Бєляновська, О. М. Прокопенко, І. В. Суха та О. В. Дорошенко. "Експлуатаційні характеристики полімерних сонячних колекторів для адсорбційних холодильних геліоустановок". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 1 (17 серпня 2018). http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i1.984.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчені експлуатаційні характеристики сонячних колекторів, які виготовлені зі стільникових полікарбонатних пластиків, для адсорбційних холодильних установок. Проведені натурні випробування розроблених колекторів ПСК-АВ2-3, ПСК-АВ1-2, ПСК-АВ2-1, ПСК-ВС1-2, ПСК-ВС2-2, ПСК-ВС2-3, ПСК-СТ10-ЧВ. Показана кореляція їх результатів з лабораторними випробуваннями за допомогою теплогідравлічного стенду. Визначені оптичний коефіцієнт корисної дії та приведений коефіцієнт теплових втрат полімерних сонячних колекторів. На основі залежностей коефіцієнта корисної дії сонячних колекторів від приведеної температури визначені оптимальні конструкції полімерних сонячних колекторів для адсорбційних холодильних геліоустановок в залежності від температури регенерації сорбентів. Показано, що при температурі регенерації композитного сорбенту до 50 - 60ºС доцільно використовувати колектори типу - ПСК-АВ2-1, ПСК-СТ10-ЧВ, а при температурах, вище 80ºС – типів ПСК-АВ2-3, ПСК-ВС2-3, ПСК-АВ1-2, ПСК-ВС2-2 та ПСК-ВС1-2. Показана перспективність використання полімерних сонячних колекторів при конструюванні адсорбційних холодильних установок.
20
Chen, Guangming, Alexander Doroshenko, Kostyantyn Shestopalov, Ivan Mladionov та Paul Koltun. "ПОРІВНЯЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РІЗНИХ ТИПІВ ПЛОСКИХ СОНЯЧНИХ КОЛЕКТОРІВ". Refrigeration Engineering and Technology 51, № 6 (22 грудня 2015). http://dx.doi.org/10.15673/0453-8307.6/2015.56708.
Повний текст джерела
21
Корсак, Костянтин, Тамара Кірик, Анатолій Похресник та Юрій Корсак. "ПРО ТЕМУ «ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ» НА ОСНОВІ ЗАСАД ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ *". ГРААЛЬ НАУКИ, 29 листопада 2021, 434–50. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.19.11.2021.084.
Повний текст джерелаАнотація:
Колектив членів «Київського клубу АНТИКОЛАПС» пропонує актуальне для сучасної інформаційної і культурної сфери України поняття «правильного мислення» як поєднання логіки з усіма наявними на даний час науковими (Sciences&Arts) фактами і досягненнями. Замість великих зусиль для його теоретичного пояснення й пошуків місця серед усіх інших різновидів мислення автори концентруються на його практичному застосуванні. Для цієї статті ми обрали тему «глобального потепління», яка відзначається виключно своєрідним поєднанням міфів і фактів, з кожним роком займаючи все більше місця в тематиці традиційних та електронних ЗМІ. Вказано на те, що Земля здійснює безліч рухів, клімат у кожній точці її поверхні змінний та унікальний, а включена в поняття «глобальне потепління» середня температура нижнього шару тропосфери дуже залежить від понад десяти однаково впливових чинників. Це характеристики багатьох рухів Землі, сонячної активності, молекулярного складу повітря, змінних процесів у глибинах Землі та в літосфері, ще мало вивчених глобальних рухів океанічних товщ та ін. Вказано, що пов’язувати з можливим «глобальним потеплінням» один тільки вміст вуглекислого газу в повітрі є очевидним прикладом неправильного мислення і може розглядатися як переконливий приклад деградації всього людства, як ще один додатковий доказ розвитку духовно-інтелектуального колапсу на основі збереження індустріалізму. Наведено короткий аналіз помилкових пропозицій усунення глобального потепління й вказано на пояснений у публікаціях Клубу єдиний реальний шлях ліквідації загроз для всього людства — розвиток ноонаук і використання ноотехнологій для гарантування ноосимбіозу всього населення планети та її біосфери.