Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Колектор сонячний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Колектор сонячний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Колектор сонячний"
1
Дорошенко, О. В., В. Ф. Халак та Ю. І. Дем'яненко. "Оптимізація й прогнозування ефективності рідинних сонячних колекторів у складі систем гарячого водопостачання". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 1-2 (4 липня 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1827.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки сонячні системи гарячого водопостачання викликають усе більший практичний інтерес. Їхнє використання дозволяє знизити пікові навантаження в традиційних системах гарячого водопостачання, альтернативно – замінити останні, забезпечуючи зниження шкідливих викидів у навколишнє середовище. Основним елементом такої системи є рідинний сонячний колектор. На ринку представлений великий вибір сонячних колекторів, проте висока вартість таких систем є одним із факторів, що стримує їх повсякденне використання. Використання полімерних матеріалів у конструкції сонячних колекторів (абсорбера й прозорого покриття) дозволяє суттєво знизити їхню вартість і вагу. Розрахункову ефективність сонячних колекторів досліджують при сонячному випромінюванні вище 800 Вт/м2, але реальні умови його експлуатації скоріш за все будуть нижче номінальних. Для кращого розуміння поведінки плоского полімерного сонячного колектору в реальному середовищі, та виборі його оптимальних геометричних і режимних параметрів, авторами було проведено порівняльне експериментальне дослідження двох таких колекторів, проте з різною величиною повітряного зазору (10 і 25 мм) між теплоприймачем і прозорим покриттям. Як результат, було визначено: коефіцієнт корисної дії, оптичну ефективність, та сумарний коефіцієнт теплових втрат. Був виконаний також аналіз розподілу температур у баку-теплоакумуляторі у верхній і нижній його частинах. За результатами експерименту було відзначено відсутність суттєвої різниці в ефективності сонячних колекторів при зменшенні повітряного зазору з 25 мм до 10 мм в однакових польових умовах. Розрахунок ефективності сонячної системи гарячого водопостачання проводився з урахуванням витраченої енергії на роботу насоса. На основі даних по будівельній кліматології для м. Одеса щодо величини сонячної радіації, авторами була визначена денна та річна теплова потужність сонячної системи гарячого водопостачання
2
Решетняк, І. Л., та М. П. Сухий. "ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ТЕПЛОВОЇ РОБОТИ БЕТОННОГО СОНЯЧНОГО КОЛЕКТОРА". Vidnovluvana energetika, № 4(63) (27 грудня 2020): 42–49. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).42-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Бетонні сонячні колектори давно застосовуються в якості низькотемпературних водопідігрівачів, наприклад для підігріву води в басейнах. Їхніми основними перевагами є дешевизна, простота виконання та високі експлуатаційні якості. Одним з сучасних напрямків застосування бетонних сонячних колекторів є їх інтегрування в фасади та дахи будівель та споруд. Їх можна встановлювати на будівлях, що мають історичну цінність, не порушуючи їх зовнішній вигляд. Перевагою таких систем є естетичність та міцність, через те що вони не містять крихкого скляного покриття. В той же час абсорбери без скління, особливо в холодний сезон та нічний час, можуть мати значні втрати тепла за рахунок конвективного теплообміну з навколишнім повітрям, а також через довгохвильове випромінювання в атмосферу. Для аналізу впливу різних факторів на теплову роботу сонячної системи з бетонним колектором використовували математичну модель. Вона розраховує зміни прямого і розсіяного сонячного випромінювання на поверхню колектора протягом дня з урахуванням місця розташування і орієнтації приймаючої поверхні, пори року і доби. В моделі вирішується задача нестаціонарної теплопровідності в бетонній плиті з вбудованою системою труб з циркулюючою рідиною та баком-акумулятором. Режим добового водоспоживання враховується шляхом зміни режиму роботи циркуляційного насоса. Модель застосовувалась для аналізу роботи бетонних колекторів для умов України. Виконані порівняльні розрахунки теплової роботи заскленого та незаскленого бетонного колектора. Показано, що в умовах роботи бетонного колектора із замкнутим контуром на ефективність сонячної системи істотно впливає об’єм теплового бака-акумулятора і режим відбору води, так як після закінчення сонячного дня значна частина тепла, накопиченого бетонним абсорбером, може бути втрачена в навколишнє середовище. Була розглянута можливість покращення корисного використання тепла, що накопичується бетонним абсорбером, після закінчення сонячного дня за рахунок збільшення об’єму бака-акумулятора і різних режимів його розгрузки.
3
Matyakh, S., T. Surzhyk та V. Rieztsov. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ СОНЯЧНОГО ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).17-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання сучасних сонячних колекторів забезпечує високий рівень освоєння енергії сонячного випромінювання та стабільність гарячого водопостачання на протязі всього року на всій території України. На сучасному етапі розвитку сонячної теплоенергетики на перше місце виходять проблеми ефективного використання енергії сонячної радіації за рахунок застосування передових технологій та встановлення оптимальних параметрів енергетичного обладнання.
Представлений в роботі порядок визначення ефективності використання систем сонячного гарячого водопостачання забезпечує отримання енергетичних та економічних параметрів сонячного теплоенергетичного обладнання у конкретній місцевості, визначення типу і параметрів геліоустановок для їх максимально ефективного застосування.
Вибір типу та продуктивності сонячних колекторів для певної місцевості в першу чергу орієнтовано на потреби конкретного споживача та питомі показники з надходження сонячної радіації в даній місцевості (середньомісячна і середньорічна кількість прямої, розсіяної та сумарної сонячної радіації). На основі представлених даних визначається приведена добова інтенсивність поглинання сонячним колектором сонячної радіації із врахуванням робочих параметрів геліотехнічної установки та оптимального кута нахилу до горизонту. Розрахункові енергетичні параметри надалі використовуються для встановлення економічної ефективності, строку окупності геліоустановки та екологічної ефективності за рахунок зменшення викидів вуглекислого газу. Сонячне теплопостачання в Україні має достатнiй досвiд викоpистання i розвинену ноpмативну базу для пpоектування, а технологiчний потенцiал пpомисловостi дозволяє виpiшити завдання масового виpобництва гелiотехнiчного обладнання. Запропонований порядок оперативного встановлення ефективності впровадження систем сонячного гарячого водопостачання для потенційних споживачів сприятиме широкому освоєнню сонячної теплової енергії на всій території України і, відповідно, зменшенню обсягів використання органічного палива та поліпшенню стану оточуючого середовища. Бібл. 7, табл. 2.
4
Musiy, Rostyslav. "Solar Thermal AIR Collector Based on New Type Selective Coating." Nauka ta innovacii 10, no. 1 (January 29, 2014): 24–31. http://dx.doi.org/10.15407/scin10.01.024.
Повний текст джерела
5
Сацюк, В. В., Ю. В. Булік, О. С. Дубицький та Н. О. Толстушко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИГОТУВАННЯ СУШИЛЬНОГО АГЕНТА У СОНЯЧНОМУ ТЕПЛОВОМУ КОЛЕКТОРІ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ 3D-МОДЕЛЮВАННЯ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 94–102. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.405.
Повний текст джерелаАнотація:
Сушіння сільськогосподарської продукції є однією із найбільш енергоємних операцій під час первинної обробки сировини. Зменшення витрат на процес сушіння суттєво впливає на вартість кінцевого продукту. Тому надзвичайно актуальним є використання сонячної енергії для приготування сушильного агента. У статті, використовуючи програмне забезпечення тримірного моделювання, досліджено процес нагрівання сушильного агента в сонячному тепловому колекторі. Використовуючи технологію “цифровий двійник”, досліджено режими роботи сонячного теплового колектора із різними геометричними параметрами. Реалізацію технології “цифровий двійник” здійснювали за допомогою програмного комплекса Creo 7.0 із встановленим модулем комп’ютерної симуляції FloEFD. Для комп’ютерної симуляції процесу нагрівання сушильного агента у колекторі були задані такі параметри: час проведення експерименту, місце розташування об’єкта дослідження, положення відносно вибраної системи координат (кути нахилу до горизонту), температура навколишнього середовища, хмарність. Використання технології “цифровий двійник” дозволило оптимізувати параметри сонячного теплового колектора та скоротити матеріальні витрати і тривалість дослідження. На кінцевому етапі досліджень було перевірено остаточно вибраний варіант конструкції колектора. Розроблена комп’ютерна модель буде використана для автоматизованого керування сонячним тепловим колектором та оптимізації процесу сушіння.
6
Мусій, Ростислав Йосипович, А. Заборовський, В. Гальчак та О. Желєзко. "Інноваційні сонячні сушарки на основі сонячних теплових повітряних колекторів". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 117–21. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1428.
Повний текст джерелаАнотація:
Нами розроблені спеціально сконструйовані сушарки, які працюють виключно на сонячній енергії. Застосовуються для сушіння різних продуктів харчування – фруктів, овочів, лікарських трав, ягід, грибів і т.д. При цьому використовуються сонячні теплові повітряні колектори (СТПК), які виготовлені нами на основі розробленого нами селективного покриття. Дослідження теплотехнічних характеристик СТПК проводили на спеціально сконструйованому експериментальному стенді. В результаті випробувань підтверджено, що вентилятори системи можуть підтримувати подачу повітря в межах 20-120 м3/год. Влітку, при температурі 25-35°С, температура потоку повітря на виході з колектора може досягати 70-75 °С. Для цілодобової сушки передбачені інноваційні акумулятори енергії, розроблені в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут». В даний час для таких типів сонячних сушарок нами розробляється система контролю та регулювання температури і вологості сушіння, що дуже важливо при сушінні лікарських трав, зернових культур, грибів.
7
Sinchuk, Oleg, Serhii Boiko, Oleksiy Gorodny, Andrey Nekrasov, Andrey Onishchenko та Maryna Nozhnova. "АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В УМОВАХ ГІРНИЧОРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 168–76. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-168-176.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Перспектива розвитку залізорудної галузі зумовлюється перспективою розвитку металургійного виробництва й експорту сировини. Нині проведено реформування гірничо-металургійного комплексу. У зв’язку із загостренням енергетичних проблем та необхідністю енергозбереження, останніми роками дедалі більше уваги у світі приділяється використанню відновлюваної енергії. Серед лідерів є використання сонячної енергії. Сонячну енергію використовують для отримання гарячої води, тепла та електроенергії. Завдяки впровадженню сонячних колекторів з’явились значні можливості енергозабезпечення будівель для систем гарячого водопостачання та опалення. Сонячні установки екологічно чисті, за їх допомогою можна отримувати енергію, що не шкодить навколишньому середовищу. Постановка проблеми. Проблемою цієї роботи є визначення основних аспектів впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато авторів досліджували питання експлуатації та проєктування сонячних електростанцій. Обґрунтовано позитивний ефект від впровадження системи очищення сонячних панелей від пилу та від впровадження системи нахилу сонячної панелі. Дослідження, які були проведені раніше, вказують на те, що енергетичні характеристики сонячних панелей при роботі в умовах гірничих підприємств будуть на достатньо ефективному рівні, враховуючи природні вентиляційні потоки, що будуть їх охолоджувати. Між тим, залишаються недослідженими питання впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств. У попередніх дослідженнях нами обґрунтовано позитивний ефект від впровадження сонячних електростанцій в умовах гірничорудних підприємств, а саме модульність, надійність, зменшення негативного впливу на екологію. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи нові, раніше не досліджені фактори, що у мовах гірничорудних підприємств впливають на енергетичні характеристики сонячних електростанцій, актуальним науково-практичним завданням є дослідження потенціалу сонячної енергії в умовах цих підприємств, та особливості експлуатації сонячних електростанцій. Постановка завдання. Отже, актуальним науково-практичним завданням є дослідження потенціалу сонячної енергії в умовах цих підприємств та особливості експлуатації сонячних електростанцій, враховуючи фактори, що впливають на їхні енергетичні показники. Виклад основного матеріалу. Гірничорудні підприємства України розташовані на території, що сприятлива для впровадження сонячної енергетики. Використання системи очистки та системи нахилу панелі генерована потужність становила 2000 кВт, при використанні системи очистки генерована потужність зросла на 300 кВт. Тобто можна зробити висновок і зазначити що застосування системи очистки та нахилу сонячних панелей має кращий ефект на роботу сонячної електростанції. Висновки відповідно до статті. На гірничорудних підприємствах актуальним та можливим є впровадження в загальну структуру систем електроживлення сонячних електростанцій, враховуючи специфіку їх експлуатації. Сонячні панелі при експлуатації в умовах гірничорудних підприємств, повинні мати систему очищення та орієнтації з метою підвищення ефективності їх функціонування в розподільчих мережах цих підприємств.
8
Дорошенко, О. В., та А. Р. Антонова. "Сонячні абсорбційні системи кондиціювання повітря на основі двоступінчастої регенерації абсорбенту". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 2 (30 квітня 2019): 97–108. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i2.1358.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблені принципові схеми багатофункціональних сонячних систем осушення повітря, теплопостачання (гарячого водопостачання та опалення), холодопостачання та кондиціювання повітря на основі відкритого абсорбційного циклу з прямою (безпосередньою) регенерацією абсорбенту. Такі системи базуються на попередньому осушенні повітряного потоку й наступному випарному охолодженні середовищ у сонячних холодильних системах (СХС) и термовологісної обробки повітря в сонячних системах кондиціювання повітря (ССКП). Авторами використовувався принцип двоступінчастої регенерації абсорбенту. Сонячна система складається з автономних осушно-охолоджувальних блоків, причому кожний ступінь регенерації замкнений на відповідний ступінь абсорбера-осушувача повітря, що дозволяє збільшувати концентрацію абсорбенту від ступеня до ступеня (у діапазоні можливих концентрацій використовуваного розчину бромистого літію LiBr). Розроблені принципові рішення для нового покоління газо-рідинних сонячних колекторів, що забезпечують безпосередню (пряму) регенерацію розчину абсорбенту. Робота тепломаcообмінних апаратів, що входять в осушувальний і охолоджувальний контури абсорбційних систем, базується на принципі плівкової взаємодії потоків газу й рідини з використанням багатоканальної структури із полімерних матеріалів для створення насадки. Попередній аналіз можливостей багатофункціональних сонячних абсорбційних систем виконувався на основі експериментальних даних авторів та моделювання процесів тепломасообміну в основних елементах систем, відносно завдань кондиціювання повітря (ССКП). Показано, що практично для будь-яких, «важких» параметрів зовнішнього повітря вирішення завдань забезпечення його комфортних параметрів може бути виконано без використання традиційної парокомпресорної техніки. Розроблені сонячні системи ССКП відрізняються малим споживанням енергії й екологічною чистотою.
9
Ozarkiv, I., M. Danchuk, I. Dereh та M. Kobrinowich. "Концепція використання солей-кристалогідратів у сонячних колекторах сушильних камер". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 13 (2 листопада 2015): 231–36. http://dx.doi.org/10.15421/411533.
Повний текст джерелаАнотація:
Підібрано склади солей-кристалогідратів для акумулювання сонячної теплової енергії та подальшого її використання у колекторах сонячних сушильних камер для зневоднення вологих матеріалів рослинного походження. Наведено результати теплоакумулятивних властивостей цих солей. Показано схему ефективного використання геліоколекторів у сонячних сушильних установках. Доведено доцільність використання підібраних солей у колекторах як основних теплосприймальних елементів у сушильній техніці. На основі властивостей сонячного випромінювання, а також оптичних світлорозсіювальних властивостей деревини вибрано матеріал абсорбера. Для забезпечення безперебійної роботи геліосушарки в похмуру погоду враховано такі умови: збереження сушильного процесу, температурного режиму, простота керування.
10
Русу, О. П., Д. О. Гай та А. Ю. Устенко. "ВИКОРИСТАННЯ СОНЯЧНИХ КОЛЕКТОРІВ У СИСТЕМАХ ОБІГРІВУ ПРИМІЩЕНЬ". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Technical Science Series 124, № 4 (2 листопада 2018): 26–33. http://dx.doi.org/10.30857/1813-6796.2018.4.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Determination the easiest ways to use solar collectors for building heating. Analysis of existing technical solutions for the use of solar collectors for building heating by the criterion of simple integration into existing engineering systems of buildings. Two ways of using solar collectors for building heating making easy to integrate into existing engineering systems of buildings are proposed. The use of solar air collectors for building heating both as autonomous devices and as part of integrated heating and ventilation systems is substantiated. The integration of solar collectors into existing air conditioning systems using Freon as a coolant, which will increase their efficiency during the heating season, is substantiated. The proposed methods of using solar collectors can be the basis for the development of new devices and systems for building heating, which can reduce the quantity of organic fuels and the level of environmental pressure on the environment.
Дисертації з теми "Колектор сонячний"
1
Перелигіна, С. О. "Сонячний колектор "Sunlight"". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66735.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягає в забезпеченні потреб людини в гарячій воді за рахунок
сонячної енергії та тепла без потреб в інших джерелах енергії, а саме створення
автономного колектора, що моє високу ефективність.
2
Литвиненко, М. А. "Побудова лабораторного стенду та визначення ефективності трубчастого вакуумного сонячного колектора з системою відслідковування положення сонця". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82087.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: ця робота зосереджена на описі модернізації та введення в експлуатацію лабораторного стенду з трубково-вакуумним сонячним колектором ELFRAN, розташований у Краківському технологічному університеті.
Відповідно до поставленої мети були вирішені такі завдання: містить інформацію про сонячну радіацію, інтенсивність та методи її вимірювань, теоретичні знання про конструкцію сонячних колекторів, представляє проблеми, пов'язані з системами відстеження положення сонця, докладно описана конструкція лабораторного стенду та його складові він показує результати вимірювань та розрахунки ефективності сонячного колектора, які не дуже точні через сезон, після отримання результатів їх аналізували за допомогою графіків.
3
Матвєєв, Едуард Олександрович, та Eduard Matvieiev. "Оцінка ефективності плоских сонячних колекторів". Bachelor's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, кафедра електричної інженерії,Тернопіль, Україна, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35314.
Повний текст джерелаАнотація:
Велика частина світової енергетики (95 %) базується на спалюванні органічного і «згорянні» атомного палива. Ці способи отримання первинного тепла піддаються жорсткій і справедливій критиці у зв'язку з неприпустимим їх впливом на навколишнє середовище. Орієнтована на переважне використання органічного палива, сучасна енергетика є найсильнішим забруднювачем навколишнього середовища, яке впливає на біотопи, біоценози та на людину як частину біосфери.
Одним з найактуальніших напрямків системи екологічної безпеки та безумовного ресурсозбереження, що формується в багатьох країнах є реалізація програм з освоєння нетрадиційних джерел енергії. Сонячне випромінювання з енергетичної та термодинамічної точки зору є високоякісним первинним джерелом енергії, що допускає принципову можливість її перетворення в інші види енергії (тепло-, електроенергію та ін.) з високим коефіцієнтом корисної дії, включаючи забезпечення екологічної безпеки нашої планети і, в тому числі, на тлі глобального потепління клімату.
Використання сонячної енергії - це:
- економія органічних енергоресурсів, зі зниженням навантаження на навколишнє середовище від шкідливих викидів, в тому числі групи газів, які є причиною парникового ефекту;
- виключення викидів додаткового тепла в навколишнє середовище.
Дослідження підвищення ефективності пристроїв, що перетворюють сонячну енергію в енергію, зручну для використання людиною, є завданням насамперед екологічним, а вже потім технічним.Одним з найактуальніших напрямків ресурсозбереження, що формується в багатьох країнах, є реалізація програм з освоєння нетрадиційних джерел енергії. Сонячне випромінювання з енергетичної та термодинамічної точки зору є високоякісним первинним джерелом енергії. Удосконалення способів перетворення сонячної енергії зі збільшенням ефективності сонячних колекторів як локальних джерел енергії є основний напрямок даної роботи. Проведено аналіз розроблених, і використовуваних в практиці конструкцій сонячних енергоприймачів, їх ефективності і перспектив використання в господарстві. Розроблено конструкцію установки для дослідження підвищення теплової ефективності плоских сонячних колекторів, що використовують відбиваючу здатність конструкцій будівлі при його настінній установці. Проведено розрахунок теплової ефективності плоских сонячних колекторів при їх установці на стіні будівлі.
One of the most important areas of resource conservation, which is being formed in many countries, is the implementation of programs for the development of non-traditional energy sources. Solar radiation from an energy and thermodynamic point of view is a high-quality primary energy source. Improving the methods of converting solar energy with increasing the efficiency of solar collectors as local energy sources is the main direction of this work. The analysis of the developed and used in practice designs of solar power receivers, their efficiency and prospects of use in economy is carried out. The design of the installation for research of increase of thermal efficiency of the flat solar collectors using reflectivity of designs of the building at its wall installation is developed. The calculation of thermal efficiency of flat solar collectors at their installation on a building wall is carried out.
ВСТУП 1 АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 8 1.1 Коротка енергетична характеристика сонячного випромінювання 8 1.2 Технології перетворення сонячної енергії 10 1.3 Алгоритм розрахунку теплової енергії від сонячної енергетичної установки 11 1.4 Висновки до розділу 15 2 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 16 2.1 Основні типи сучасних колекторів сонячної енергії 16 2.2 Плоскі колектори сонячної енергії 17 2.3 Фокусуючі колектори сонячної енергії 18 2.4 Вакуумовані скляні трубчасті колектори 20 2.5 Порівняльні характеристики колекторів різних типів 21 2.6 Висновки до розділу 23 3 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ 25 3.1 Особливості випробування плоских сонячних колекторів 25 3.2 Опис геліоустановки 30 3.3 Розрахунок показників роботи геліоустановки за результатами вимірювань 34 3.4 Аналіз показників роботи експериментальної, сонячної установки за результатами розрахунків 56 3.5 Розрахунок теплової ефективності плоских сонячних колекторів при їх установці на стіні будівлі. Установка і вибір оптимального кута 58 3.6 Оцінка теплової ефективності сонячного колектора 60 3.7 Висновки до розділу 63 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 4.1 Організаційні та технічні заходи електробезпеки 64 4.2 Захист від статичної електрики 65 4.3 Причини електротравм, напруга кроку 66 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 69 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 71
4
Сапожніков, Сергій Вячеславович, Сергей Вячеславович Сапожников, Serhii Viacheslavovych Sapozhnikov та І. О. Остапенко. "Створення лабораторного стенду з сонячним колектором". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63263.
Повний текст джерелаАнотація:
На сьогодні досить гостро постало питання щодо ефективного використання енергоносіїв. Використання різних видів палива для опалювання будівель та гарячого водопостачання приводе до викидів парникових газів в атмосферу, які погіршують стан навколишнього середовища та негативно впливають на зміну клімату. Так як ціни на енергоносії постійно зростають, потрібно раціонально використовувати альтернативні види енергії, які мають переваги для господарства держави. Під створенням стенду, розуміється зборка стенду з сонячним колектором «Atmosfera».
5
Слободянюк, Андрій Романович, та Andrii Slobodianiuk. "Енергоефективність сонячного повітряного колектора". Bachelor's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, кафедра електричної інженерії,Тернопіль, Україна, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35316.
Повний текст джерелаАнотація:
Увага, яка приділяється в даний час розвитку ВДЕ та досягнуті успіхи дають підстави сподіватися, що оптимістичні сценарії подальшого розвитку паливно-енергетичного комплексу на нашій планеті можуть бути здійснені на практиці.
Одним з перших рішень, які слід прийняти при виборі системи сонячного енергопостачання, є вибір типу робочого тіла для перенесення теплової енергії. Як теплоносіїв можуть розглядатися рідини і гази. В даний час переважають рідкі теплоносії: вода, антифриз, водні розчини етилен- і пропіленгліколю, масло. Єдиним газом, які мають поширення в якості теплоносія, є повітря.
Тому з економічної точки зору сонячні повітронагрівачі мають деякі істотні переваги:
практично відсутні проблеми з корозією, що дозволяє застосовувати більш дешеві конструкційні матеріали та веде до зменшення вартості колекторів;
повітря не замерзає, що дозволяє використовувати його у відкритій і закритій системі без додаткового обслуговування;
наслідки від витоку повітря менш значні, тобто існує можливість заощадити на монтажі і обслуговуванні;
менша кількість вхідних в комплект обладнання елементів (запірні вентилі, витяжки, розширювальні камери);
повітряні колектори легші, що дозволяє інтегрувати їх в існуючі конструкції з зручними архітектурними рішеннями;
ніякої небезпеки контакту з шкідливими і токсичними рідинами, які часто використовуються в рідинних системах.
Основними ж недоліками повітря в якості теплоносія є його низька питома теплоємність, теплопровідність і щільність.Використання повітря в якості енергоносія у сонячному колекторі здешевлює конструкцію, але зменшує його енергоефективність. Щоб підвищити ефективність поглинання енергії пропонується використовувати сотову структуру в повітронагрівачі. Соти виготовляються із полікарбонату. Крім зменшення конвективних втрат даний варіант дозволяє збільшити ударостійкість системи і пропускну здатність, яка особливо позначається при великих кутах падіння сонячних променів. В якості простого і ефективного способу покращення конструкції в даній роботі пропонується створення триходового повітряного колектора, в якому абсорбер розділяє гарячий канал на два однакових, заглушуючи праву сторону колектора. Проведено моделювання його роботи та виконано аналіз отриманих даних.
The use of air as an energy carrier in a solar collector reduces the cost of construction, but reduces its energy efficiency. To increase the efficiency of energy absorption, it is proposed to use a honeycomb structure in an air heater. Honeycombs are made of polycarbonate. In addition to reducing convective losses, this option allows to increase the impact resistance of the system and throughput, which is especially affected at large angles of incidence of sunlight. As a simple and effective way to improve the design in this work, it is proposed to create a three-way air collector, in which the absorber divides the hot channel into two equal, muffling the right side of the collector. Modeling of his work is carried out and the analysis of the received data is executed.
ВСТУП 1 АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 8 1.1 Основні типи повітряних сонячних колекторів 8 1.2 Характеристики та приклади використання прозорої теплової ізоляції 12 1.3 Визначення теплових характеристик сонячних колекторів 16 1.4 Висновки до розділу 20 2 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 21 2.1 Конструювання установки 21 2.2 Методика проведення вимірювань і оцінка похибок 23 2.2.1 Короткий опис вимірювальних приладів 23 2.2.2 Визначення сумарної радіації, що приходить на похилу поверхню 25 2.2.3 Розподіл полів швидкостей і температур 27 2.2.4 Визначення теплових характеристик 28 2.2.5 Опис процесів вимірювання та обробки даних 29 2.3 Аналіз отриманих результатів 31 2.3.1 Порівняння ефективності використання прозорої ізоляції 31 2.3.2 Узагальнені результати випробувань 33 2.4. Висновки до розділу 36 3 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ 37 3.1 Постановка задачі для проведення розрахунків 37 3.2 Гідродинаміка течії в каналі зі змінною витратою 39 3.3 Гідравліка каналів прозорої ізоляції 43 3.4 Коефіцієнт гідравлічного опору 47 3.5 Розробка комп'ютерної моделі 47 3.6. Моделювання різних варіантів і оптимізація конструкції 50 3.7 Висновки до розділу 56 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 57 4.1 Заходи безпеки при монтажі енергоустановок 57 4.2 Допомога при ураженні електричним струмом в електроустановках напругою до 1000 В 59 4.3 Сигнально-попереджувальні пристрої і фарбування обладнання 61 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 63 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 64
6
Приходько, А. С. "Дослідження енергетичної ефективності сиситеми опалення адмінбудівлі "СП-ПАРИТЕТ"". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72116.
Повний текст джерелаАнотація:
Об'єкт дослідження: енергетичні системи адміністративної будівлі «СП-ПАРИТЕТ».
Метою роботи є аналіз ефективності енергетичних систем будівлі, розробка заходів із енергозбереження та їх фінансова оцінка.
Наведено опис системи опалення, електропостачання, водопостачання, та виконані необхідні інженерні розрахунки, розроблені заходи із енергозбереження.
7
Тараненко, К. О. "Розрахунковий аналіз використання енергоресурсів у основних та допоміжних процесах ТОВ "Аграрні технології майбутнього", можливості використання альтернативних видів енергії". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72111.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – оцінювання можливостей використання альтернативних видів енергії за допомогою розрахункового аналізу використання енергоресурсів у основних та допоміжних процесах ТОВ «Аграрні технології майбутнього».
Відповідно до поставленої мети були вирішені наступні задачі:
– проведений аналіз потенціалу використання сонячної енергії для потреб гарячого водопостачання ТОВ «Аграрні технології майбутнього»;
– вивчені особливості теплотехнічного розрахунку потужності геліосистеми з використанням вакуумного сонячного колектора;
– оцінений економічний ефект впровадження геліосистеми для потреб гарячого водопостачання в ТОВ «Аграрні технології майбутнього»;
Об’єкт дослідження – основні та допоміжні процеси ТОВ «Аграрні технології майбутнього».
Предмет дослідження – розрахунковий аналіз використання енергоресурсів у основних та допоміжних процесах ТОВ «Аграрні технології майбутнього».
Методи розрахунку: вирішення поставлених задач проводилося з використанням аналітичного методу, методів теплотехнічного та математичного розрахунку, методу комп’ютерного моделювання та графічного методу.
8
Шевчук, Г. О., та Олександр Павлович Лазуренко. "Аналіз енергозберігаючих рішень щодо енергопостачання спортивного комплексу". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29623.
Повний текст джерела
9
Гаврилишин, Ростислав Іванович, та Rostyslav Havrylyshyn. "Енергоефективність акумулювання сонячної енергії в приватному секторі". Master's thesis, ТНТУ імені Івана Пулюя, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/29912.
Повний текст джерелаАнотація:
Дипломна робота присвячена розрахунку та оцінці енергоефективності акумулювання сонячної енергії в приватному секторі. У ході роботи проведено аналіз ефективності складових систем. Таких як сонячний колектор, вакуумний трубчастий колектор, теплоакумулятор. Проаналізовано вплив погоди на ефективність таких систем по метеорологічним даним протягом року. Розраховано кількість генерованої електроенергії та розподілено по місяцях для зручності подальшого аналізу. Відповідно до розрахунку кількості генерованої електроенергії обчислено економічну ефективність панелей у цілому. Результатом роботи є готовий аналіз доцільності та можливості встановлення сонячних панелей на території Тернопільської області.The thesis is devoted to the calculation and assessment of energy efficiency of solar energy storage in the private sector. In the course of the work, the efficiency of the component systems is analyzed. Such as solar collector, vacuum tubular collector, heat accumulator. The influence of weather on the performance of such systems is analyzed. The amount of electricity generated has been calculated and distributed by months for ease of further analysis. The result of the work is a finished analysis of the feasibility and possibility of installing solar panels in the Ternopil region.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...6 ВСТУП...7 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД 1.1. Перспективи сонячної енергетики...10 1.2. Розвиток фотовольтаїчної індустрії...12 1.3.Типи сонячних колекторів...15 1.4. Накопичувачі енергії...18 1.5. Вибір акумулятора для системи накопичення електричної енергії...20 1.6. Енергонезалежний будинок...23 1.7. Висновки...25 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА 2.1. Ефективність перетворення сонячної енергії у електричну...26 2.2. Ефективність перетворення сонячної енергії у теплову...29 2.3. Втрати при акумулюванні електричної енергії...33 2.4. Втрати при акумулюванні теплової енергії...37 2.5. Використання акумульованої енергії. Втрати при її конвертуванні...41 2.6. Розрахунок втрат будинку...46 2.7. Висновки...50 3. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 3.1. Оцінка погодних умов у Тернополі...51 3.2. Кількість енергії, що потрапляє на поверхню від Сонця...52 3.3. Кількість генерованої електроенергії з сонячного випромінювання...54 3.4. Кількість генерованого тепла з сонячного випромінювання...55 3.5. Потреби у електроенергії та теплі середньостатистичного приватного будинку...56 3.6. Висновки...60 4. ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 4.1. Економічна ефективність і окупність сонячної станції...61 4.2. Розрахунок річної економії коштів згідно теоретично розрахованій кількості річної генерації тепла сонячними колекторами...62 4.3. Розрахунок річної економії коштів згідно теоретично розрахованій кількості річної генерації електроенергії сонячними панелями...63 4.4. Розрахунок річних витрат пов’язаних з експлуатацією сонячних колекторів та панелей...64 4.5. Висновки...65 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1 Охорона праці...66 5.1.1 Актуальність проблеми електробезпеки...66 5.1.2 Система попередження пожеж...67 5.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях...71 5.2.1 Організація цивільного захисту на об’єктах енергетики...71 5.2.2 Захист обладнання для акумулювання сонячної енергії в приватному секторі, від ушкоджень що викликані електромагнітним імпульсом (ЕМІ) ядерних вибухів...73 6. ЕКОЛОГІЯ 6.1 Енергетичні ресурси навколишнього середовища...77 6.2 Нетрадиційні й відновлювані джерела енергії...80 ВИСНОВКИ...84 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...85
10
Слободян, Н. М. "Використання сонячних колекторів для потреб гарячого водопостачання". Thesis, ВНТУ, 2018. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/23403.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній доповіді розглянуто питання використання сонячних колекторів як джерела відновлюваної
теплової енергії для потреб гарячого водопостачання будівель.This report addresses the use of solar collectors as a source of renewable thermal energy for the needs of hot water supply of buildings.