Добірка наукової літератури з теми "Коефіцієнт шуму"

На сьогоднішній день основним підходом до організації моніторингу радіочастотного спектра є повністю автоматичний безперервний аналіз заданого діапазону частот. Переважна більшість програмних продуктів світових лідерів, що спеціалізуються на розробленні засобів радіомоніторингу, має відкриту архітектуру, що дозволяє користувачам реалізовувати власні модулі оброблення сигналів. Тому вдосконалення програмно-алгоритмічного забезпечення існуючих аналізаторів спектра дозволить підвищити ефективність виявлення зайнятих ділянок частот та формування приймальних каналів. У роботі для виявлення частотних каналів запропоновано використовувати динамічний енергетичний детектор у частотній області. Динамічність детектора полягає у послідовному формуванні порогу виявлення залежно від значення тестової статистики. Як тестову статистику використано коефіцієнт варіації частотних відліків. Сутність запропонованого методу полягає у розрахунку коефіцієнта варіації із використанням відліків спектральної щільності потужності прийнятого сигналу, порівняно з її граничним значенням, у разі перевищення якого розраховується поріг для розділення частотних відліків на сигнальні та шумові. Надалі процедура повторюється, доки не будуть виявлені усі сигнальні відліки. Для забезпечення роботи алгоритму необхідно задати лише параметри періодограми Уелча, вектор порогових значень тестової статистики та ймовірність хибної тривоги. Програмна реалізація запропонованого підходу дозволить виявляти та визначати частотні межі сигналів у широкому динамічному діапазоні, за невідомих значень завантаженості смуги частот аналізу та потужності шуму. Зростання швидкодії розробленого алгоритму, порівняно з аналогічними, залежить від рівня зайнятості радіочастотного спектра, динамічного діапазону сигналів і довжини швидкого перетворення Фур’є та може становити десятки разів.

У статті розглянуто основні напрями підвищення енергоефективності систем подачі повітря в цехи харчових підприємств, удосконалення найбільш поширених поршневих компресорів. Показано, що зменшення навантаження супроводжується прогресуючим зниженням механічного коефіцієнта корисної дії ККД, причому тим різкіше, чим нижче рівень механічного ККД за повного навантаження. Розроблено метод оцінювання показників надійності експлуатації компресорів через ефективний коефіцієнт корисної дії в умовах виробництва харчових підприємств, що базується на основі прогресивної стратегії обслуговування за реальним технічним станом циліндро-поршневої групи. Доведено, що втрати на тертя між скіртом (спідницею) поршня і гільзою циліндра є важли- вим напрямом зниження механічних втрат і підвищення паливної економічності. Незначне зниження механічних втрат приводить до помітної економії енергозатрат. Розраховано відносну величину механічного ККД залежно від навантаження. Показано розподіл складових частин механічних втрат по вузлах і агрегатах компресора. Показано вплив навантаження на підвищення механічного ККД за зменшення механічних втрат на 10% за повного навантаження й вихідного рівня механічного ККД 0,8. Зменшення механічних втрат на 10% викликає зростання механічного ККД на 2%, за малого наванта- ження механічний ККД збільшується на 7–8%, тому заходи навіть за відносно невеликого зниження механічних втрат дають відчутний ефект у підвищенні механічного ККД, отже, енергетичної еконо- мічності компресора. Цей ефект посилюється за ступенем зниження навантаження під час роботи компресора в зоні режимів, властивої експлуатації. Встановлено, що на трибоспряження «поршень – циліндр» припадає до 22,4% від усіх механічних втрат сучасного компресора. Простежено етапи формування скірту поршня. Запропоновано застосувати симетричний одноопорний поршень, у якого овальний у поперечному перерізі скірт складається з верхньої і нижньої частин з різним профілем. У верхній частині більший і менший діаметри овалів рівномірно збільшуються в напрямку від камери стиснення, а в нижній частині збільшується менший діаметр овалу, більший залишається постійним. В результаті цього на скірті утворюються контактні поверхні трапецієподібної форми. Завдяки біль- шій ширині контактних поверхонь зростає зносостійкість і зменшується рівень шуму.

Актуальність теми дослідження. З огляду на те, що за останні десятиліття кількість нещасних випадків, збоїв обладнання, у тому числі нещасних випадків на вертольотах, становило понад десять, актуальною науково-практичною задачею являється діагностика і прогнозування змін стану авіаційного генератора. Постановка проблеми. Основна мета цієї роботи – розробка нейронної мережі, яка буде враховувати основні технічні та експлуатаційні характеристики авіаційного генератора вертольота з метою діагностики і подальшого прогнозування його стану, скорочуючи час обчислень і збільшуючи рівень достовірності результатів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема інформаційної діагностики авіаційної техніки описана в роботах, в яких застосовуються різні методи визначення несправностей авіаційної техніки. Використання нейронних мереж у вирішенні завдань управління динамічними системами вивчається вченими і дослідниками, робота яких демонструє високий потенціал об'єднання двох обчислювальних технологій – штучних нейронних мереж і генетичних алгоритмів для вирішення задач синтезу інтелектуальних систем керування. Виділення недосліджених частини загальної проблеми. Нині є безліч підходів до проблеми діагностики складних динамічних об'єктів, у тому числі авіаційного генератора вертольота, найбільш поширеним з яких є інформаційна діагностика, одним із методів якої є використання нейронних мереж. Використання нейронних мереж управління дозволяє істотно усунути математичні проблеми аналітичного синтезу та аналізу властивостей досліджуваного об'єкта. Це пояснюється тим, що якість процесів управління в нейронних системах багато в чому залежить від фундаментальних властивостей багатошарових нелінійних нейронних мереж, а не від аналітичних розрахованих оптимальних законів. Багатошарові нейронні мережі мають ряд переваг, що дозволяє їх використовувати в задачах управління динамічними об’єктами. Постановка завдання. Метою цієї роботи є створення нейронної мережі, яка буде враховувати основні технічні та експлуатаційні характеристики авіаційного генератора вертольота. Виклад основного матеріалу. При діагностуванні авіаційного генератора вертольота повинні враховуватися такі параметри: теплові параметри генератора, рівень шуму генератора, частота обертання генератора, опір ізоляції контурів ротора, струм зворотної послідовності, рівень вібрації генератора, биття валу генератора, відхилення напруги, коливання напруги, коефіцієнт несинусоїдальності кривої напруги, коефіцієнт n-й гармонійної складової напруги непарного (парного) порядку, коефіцієнти нульової послідовності, відхилення частоти імпульсної напруги. Водночас необхідно швидко обчислити вихідний стан генератора в поточному режимі роботи для даної функції. Найбільш оптимальним методом вирішення проблеми є використання нейронних мереж, що скоротить час обчислень, підвищить рівень надійності результатів. Висновки відповідно до статті. У статті виконано синтез нейрорегулятора прогнозу NN Prediction Controller для вирішення завдання автоматизації діагностики стану авіаційного генератора вертольота в реальних режимах роботи шляхом розробки моделі нейромережевої системи в Simulink програмного пакету MATLAB. Також встановлено, які параметри істотно впливають на якість регулювання та визначено оптимальні значення параметрів. Використання нейромережевої моделі для автоматизації діагностики стану авіаційного генератора вертольота забезпечило високу якість ідентифікації параметрів нейрорегулятора. Це дозволило вибрати оптимальні значення параметрів нейрорегулятора, що забезпечить високі динамічні характеристики системи діагностики стану авіаційного генератора вертольота.

Найбільш ефективним засобом зниження рівнів електричних, магнітних та електромагнітних полів широкого частотного діапазону у виробничих та побутових умовах є їх екранування. Але у реальних умовах потребують корекції і інші фізичні фактори. Показано, що найбільш критичними з них є акустичний шум та аероіонний склад повітря. Це обумовлює необхідність здійснювати нормалізацію фізичних факторів на комплексній основі. Застосування у якості матриці для електромагнітного екрана пінолатексу і наповнювача з залізорудного концентрату дозволяє знизити рівні електромагнітних полів і акустичного шуму до нормативних значень. Навіть, для частотних смуг 31,5 Гц та 63 Гц за товщини екрана 10 мм індекси зниження шуму складають 15-20 дБ. Для частот 6-8 кГц цей показник складає 40-45 дБ, що прийнято для більшості виробничих умов. При цьому коефіцієнти екранування магнітних полів промислової частоти та електромагнітних полів ультрависоких частот відповідають нормативним вимогам. Показано, що головним фактором деіонізації повітря є електростатичні заряди, які накопичуються на полімерних повітрях, яке до того ж є причиною спрямованого руху дрібнодисперсного пилу. Перевагою латексу є відсутність електризації поверхні, що дозволяє застосувати його для облицювання поверхонь великих площ. При цьому він має пружні модулі, близькі за значеннями до модулів матеріалів, які традиційно застосовуються для шумопоглинання. Найефективнішим методом нормалізації та підтримання на нормативному рівні концентрацій аероіонів обох полярностей є застосування пристроїв штучної іонізації повітря. Для рівномірного розподілу аероіонів у об’ємі приміщень застосовують розсіюючі екрани. Перевагою екранів з латексу є відсутність часткового поглинання іонів під час розсіювань. Запропонований підхід з нормалізації рівнів електромагнітних полів акустичного шуму та концентрацій аероіонів, разом із застосуванням систем клімат-контролю дозволяє підтримувати на нормативному рівні увесь комплекс фізичних факторів виробничого середовища. Це найбільш актуально для приміщень об’єктів критичної інфраструктури (головних щитів керування, диспетчерських тощо)

За результатами аналізу вітчизняних та іноземних літературних джерел запропоновано один із найбільш інноваційних шляхів забезпечення стійкості антропогенно змінених екосистем – створення системи екотонів захисного типу, що дасть змогу забезпечити екологічну безпеку на шляхах залізничного транспорту, використовуючи виключно природні меланізми захисту довкілля. На дослідних ділянках описано таксономічну структуру лісових рослинних угруповань, фітоценотичну активність видів у лісових угрупованнях та розраховано зімкнутість, життєздатність деревостану, а також його проективне вкриття. Для визначення шумового ефекту проаналізовано шумопроникність лісових смуг і розсіювання звукових потоків від дії насадження. На підставі досліджень і розрахунків визначено зону звукової тіні, яка залежить від розмірів перешкоди і довжини звукової хвилі. Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі чинники, як ширина смуги, дендрологічний склад і конструкція насаджень. За результатами проведеного однофакторного дисперсійного аналізу підтверджено, що досліджувані ділянки колії Львівської залізниці достовірно різняться між собою за цими даними. Результати досліджень також були піддані кореляційному аналізу, розраховано коефіцієнти парної кореляції структурних показників екотонів захисного типу із зниженням акустичного навантаження на ділянках колій Львівської залізниці. Завдяки цьому достовірно встановлено взаємозв'язок з відстанню, горизонтальною зімкнутістю деревного пологу, відстанню між деревами, висотою штамба і щільністю крони. На основі цього розраховано рівняння множинної регресії для комплексної оцінки зниження акустичного навантаження та прогнозування зниження рівня шуму із заданими параметрами екотонів захисного типу.

Запаморочення, що трапляються достатньо часто в населення, відносять до присінкових розладів. Окрім запаморочення, в МКХ-10 виділяють головокружіння, порушення сприйняття простору: акро-, агора-, клаустро- та ряд неспецифічних фобій, а також пов’язані симптоми: нудоту, заніміння, болі голови, вушні шуми. Серед найчастіших проблем здоров’я називають артеріальну гіпертензію (у 31,5 % дорослого населення України). Тому завданням цієї роботи була ідентифікація взаємодії запаморочень з артеріальною гіпертензією.Обстежені 123 хворі зі скаргами на запаморочення. Артеріальний тиск у контрольній групі (72 особи, 56,91 %) був 118,38 ± 12,14/76,19 ± 8,53 мм рт.ст., у групі з АГ (51 особа, 43,09 %) АТ становив 148,98 ± 19,76/94,44 ± 7,83 мм рт.ст. (вірогідність різниці систолічного тиску за Ф-тестом р = 0,00039, за Т-тестом р = 2,56Е-15 та діастолічного тиску за Ф-тестом р = 0,53, за Т-тестом р = 1,05Е-21, коефіцієнти зміни відповідно 25,85 та 23,95 %). Різниця між групами в кількості хворих: із запамороченнями — 46,05 та 76,92 %, псевдоголовокружінням — 22,37 та 34,62 %, кінетозом — 26,32 та 34,62 %, ніктофобією — 19,74 та 28,95 % та оптокінезом — 18,42 та 25,00 %. При виконанні проби Ромберга з заплющеними очима збільшилася площа хитання у групі з АГ — з 0,08 ± 0,05 до 0,34 ± 1,00 м2; Кв = 325,00 %, вірогідність різниці за Ф-тестом р = 1,89Е-24, за Т-тестом р = 0,18, що вказує на важливість вивчення площі хитання при заплющених очах у хворих на АГ. Дуже великі коефіцієнти відмінності багатьох присінкових проб (більше ніж у 100 разів для АТ) можливі за умови первинного ураження вестибулярних ядер. А чутливість саме якісного Ф-тесту при порівнянні груп вказує на появу нової якості захворювання АГ, викликаної присінковим порушенням. Обговорене питання, що присінкове порушення може призводити до підвищень артеріального тиску та формування патологічного стану АГ.

Результати експериментальних досліджень, викладених у відомих роботах, засвідчили, що у високотемпературному надпровіднику під дією вхідного НВЧ-сигналу, коли створюється магнітне поле, рівень якого перевищує пороговий (Н>Hкр2), відбувається фазовий перехід надпровідника з надпровідного S в нормальний (резистивний) стан N (так званий процес перемикання (переключення)). Встановлено, що можливо управляти амплітудно-частотною характеристикою надпровідника напругою або струмом, що протікає. Тобто, можливо будувати перемикачі-обмежувачі на основі надпровідників, які знайдуть застосування у антенах, вхідних колах охолоджуваних надвисокочастотних трактів тощо.Найбільш практичними є пристрої на основі високотемпературних надпровідників, тому що їх робоча температура − це температура рідкого азоту, а швидкість перемикання становить менше 1 наносекунди. Однак, використання надпровідних систем потребує врахування питань сумісності їх зі штатними пристроями та урахування іншої низки особливостей будови НВЧ систем. Тобто, є сенс спершу окремо проаналізувати функціонування таких перемикачів, а потім в структурі будови штатної НВЧ системи.У статті проводиться дослідження властивостей лише окремих перемикачів (фільтрів вимикачів та обмежувачів) на основі високотемпературних надпровідних тонких плівок з метою вироблення принципів та критеріїв, які можуть бути основою здійснення автоматизованого проєктування розглянутих швидкодіючих надпровідних НВЧ-пристроїв.Для вирішення поставленої розрахункової задачі використовується алгоритм аналізу резонансних систем комутації та визначаються відповідні параме-три та критерії: коефіцієнти пропускання, модуляції, загасання; параметр якості; резонансні характеристики (частота, смуга, добротність).Результати розрахунків свідчать про необхідність застосування в сучасних НВЧ системах високотемпературних надпровідних швидкодіючих широкосмугових пристроїв (фазообертачів, обмежувачів, ліній затримки, комутаторів, тощо), що дозволить зменшити втрати енергії в приймально-передавальному тракті, збільшити швидкість управління променем антени в просторі, збільшити відношення сигнал-шум, підвищити захисні властивості прийомних тракту від електромагнітної поразки.У статті приведені результати розрахунків характеристик перемикачів, виконаних на основі надпровідникових мікрополоскових ліній передачі. Показана можливість побудови швидкодіючих (час спрацьовування менше одиниць наносекунд) перемикачів на основі надпровідності плівок в діапазоні частот 1 – 10 ГГц з часовими (швидкодія спрацьовування, час відновлення) енергетичними параметрами (енергії переключення 10-10 Дж) та резонансними характеристиками (частота, смуга, добротність), які значно кращі відповідних параметрів аналогічних пристроїв на основі напівпровідників.

У статті проведено аналітико-прогностичне моделювання завантаженості інформаційної системи, що в метричному виразі базується на кількості запитів до системи в секунду. Досліджені статистичні дані показника кількості запитів до системи дозволяють знаходити закономірності минулого та прогнозувати подальший вектор розвитку. Актуальність даного дослідження є пріоритетним напрямом в IT-індустрії, адже масштабність інформаційних систем навіть малих компаній є настільки громісткою, що затрати на їх утримання становлять велику долю доходу компаній. Зазначено, що однією значною причиною актуальності є світова криза, спровокована пандемією Covid-19. Саме вона посприяла пошуку нових методів збуту товарів з урахуванням соціальної дистанції та зменшення фінансових втрат. В зв’язку із цим більшість продуктових компаній переводять свій бізнес у віртуальний світ, створюючи неабиякий попит формування власних IT-інфраструктур. Наявність прогнозованих значень забезпечує впевненість бізнесу в стабільності їх продукту чи технології, що напряму впливає на собівартість реалізованого програмного коду та майбутній отриманий дохід. Своєчасність виявлення пікових навантажень або ж навпаки – просідань в системі, допомагають запобігти принципу «карткового домику», та захистити залежні родинні процеси в компанії. Довгострокове бачення руху часового ряду забезпечує компанії можливість підготовки до інфраструктурних змін та надає певний період часу для оновлення технічної бази чи розширення можливостей їх «Cloud Services». З цією метою на основі статистичних даних був побудований прогноз на основі інтегрованого ковзного середнього або ж ARIMA-моделі, проведено статистичне виявлення тренду шляхом аналізу автокореляційних функцій. Було прийнято рішення щодо групування даних відповідно пори доби для збільшення прогнозованих періодів та більшої точності прогнозу моделі. Проаналізовано автокореляційну та часткову автокореляційну функції для часового ряду послідовних різниць для виявлення AR- та MA-процесів. На основі аналізу значущості останніх ненульових лагів побудовано декілька кандидатних моделей для кожного групованого ряду. Кожна модель була провірена на подібність залишків «білому шуму» та нормальності розподілу коефіцієнтів. Зведені прогнози були порівняні та оцінені для виявлення найменшої відсоткової похибки. Було оцінено вартість заощаджень для прогнозованого періоду. На основі цих даних був зроблений висновок, щодо важливості проведення даних досліджень із використанням таких методів прогнозу та аналізу даних для різних векторів діяльності IT-компанії.

В даній роботі розглядається лампа біжучої хвилі – надвисокочастотний пристрій який може використовуватись як підсилювач сигналів або генератор. Робота ЛБХ базується на довготривалій взаємодії потоку електронів з надвисокочастотним електромагнітним полем. ЛБХ використовується в локаційних станціях, системах супутникового зв’язку та телебачення. ЛБХ має низькі шумові показники та функціонує в широкому діапазоні частот. Може підсилювати дуже слабі високочастотні сигнали і генерувати надпотужні імпульси. В роботі містяться результати проведень порівняльного аналізу існуючих конструкцій ЛБХ та їх параметрів, а також розрахунку електронної гармати ЛБХ.
In this work the lamp of progressing wave is examined is super-high-frequency device which can be used as strengthener of signals or generator. Working LPW is based on of long duration co-operation of stream of electrons with the super-high-frequency electromagnetic field. LPW is used in the radio-location stations, satellite communication and television networks. LPW has low noises indexes and functions in the wide range of frequencies. Can strengthen very weak high-frequency signals and generate super-power impulses. There are the results of read-through of comparative analysis of existent constructions of LPW and their parameters in a working, and also calculation of electronic cannon of LPW.

Метою роботи є дослідження впливу умов розповсюдження сигналу в каналі зв’язку на залежності кількості помилок від відношення сигнал-шум. Для досягнення цієї мети поставлені наступні завдання: провести огляд моделей поширення радіохвиль і ефектів, що при цьому відбуваються; розглянути і дослідити вплив каналу зв’язку на залежності кількості помилок від відношення сигнал-шум; дослідити модель системи зв’язку і оцінити вплив умов розповсюдження сигналу в каналі зв’язку; дослідити системи зв’язку з символьною синхронізацією в середовищі Simulink.

Об’єктом дослідження в даній роботі є методи розрахунку акустичних параметрів конференц-залів. Метою дослідження роботи є проектування та модернізація акустичних умов конференц-залів та захист приміщень від шумів. Актуальність дослідження заключається у високому попиті на багатоцільові зали з хорошими акустичними параметри серед бізнесу та освіти. Методом дослідження є теоретичне проектування залу та покращення його акустичних параметрів за допомогою опрацювання та аналізу літури по архітектурній акустиці. Предметом дослідження є методи та засоби покращення акустичних характеристик приміщень. Практичним значенням роботи є застосування результатів аналізу в проектуванні та побудові конференц-залів з оптимальними характеристиками.
The object of research in this paper are the methods of calculating the acoustic parameters of conference rooms. The purpose of the study is to design and upgrade the acoustic conditions of conference rooms and protect the premises from noise. The relevance of the study lies in the high demand for multi-purpose halls with good acoustic parameters among business and education. The research method is the theoretical design of the hall and the improvement of its acoustic parameters through the processing and analysis of literature on architectural acoustics. The subject of research is methods and means of improving the acoustic characteristics of the premises. The practical significance of the work is the application of the results of the analysis in the design and construction of conference rooms with optimal characteristics.

Бабенко О. Г. Дослідження умов праці та рівня травматизму під час виробництва теплової енергії : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 263 "Цивільна безпека" / наук. керівник Є. А. Манідіна. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 76 с.
UA : Приведена оцінка рівня охорони праці на підприємствах вироблення теплової енергії, встановлені причини виникнення нещасних випадків на підприємстві, встановлені коефіцієнти частоти та важкості травматизму за останні 5 років. Проведено дослідження умов праці на підприємствах вироблення теплової енергії, визначені умови праці робітників та надані рекомендації по поліпшенню умов праці. Розроблена та досліджена система глушників, що дозволяє знизити рівень аеродинамічного шуму.
EN : The assessment of the level of labor protection at the enterprises of heat energy generation is given, the causes of accidents at the enterprise are established, the coefficients of frequency and severity of injuries over the last 5 years are established. A study of working conditions at heat power generation enterprises was carried out, working conditions of workers were determined and recommendations were given for improving working conditions. A muffler system has been developed and studied, which allows to reduce the level of aerodynamic noise.