Статті в журналах з теми "Коефіцієнт теплообміну"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Коефіцієнт теплообміну.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-19 статей у журналах для дослідження на тему "Коефіцієнт теплообміну".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Bilonoha, Y. L., O. R. Maksysko, D. M. Bilonoha та S. V. Prykhodska. "ВПЛИВ КОЕФІЦІЄНТА ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ РІДКОГО ТЕПЛОНОСІЯ НА СЕРЕДНЮ ТОВЩИНУ ПРИГРАНИЧНОГО ЛАМІНАРНОГО ШАРУ В РЕКУПЕРАТИВНИХ ТЕПЛООБМІННИКАХ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (8 вересня 2016): 7–10. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6802.
Повний текст джерелаАнотація:
В процесах теплообміну визначальними є гідромеханічні характеристики потоків теплоносіїв, а саме їхні режими руху. В рекуперативних теплообмінниках загальний тепловий опір системи на 95% концентрується в пристінній області потоків теплоносіїв – в ламінарному при поверхневому шарі (ЛПШ). В існуючих рівняннях для розрахунку середніх товщин ЛПШ не враховуються поверхневі характеристики рідкофазних теплоносіїв (коефіцієнта поверхневого натягу та гідрофільності поверхні змочування). Зроблено силовий аналіз елементарного об’єму рідини в ЛПШ і встановлено пріоритетну дію сил поверхневого натягу та сил тиску. Виведена формула для розрахунку середньої товщини ЛПШ з врахуванням цих сил та коефіцієнта турбулізації КТ та співвідношення Дарсі–Вейсбаха. Одержана формула містить коефіцієнти поверхневого натягу, динамічної в’язкості та густину рідкого теплоносія, гідрофільність поверхні змочування внутрішньої рекуперативної стінки, довжину та діаметр труб, числа Рейнольдса та Дарсі, коефіцієнт турбулізації потоку.
Запропоновано зменшувати середню товщину ЛПШ шляхом додавання до потоків теплоносіїв оптимальних концентрацій поверхнево–активних речовин (ПАР). Показано, що за додавання оптимальних концентрацій аніонактивних, неіоногенних та катіонактивних ПАР середня товщина ЛПШ зменшується в межах до 30%.
2
Бордаков, М. М. "ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОВІДДАЧІ UC ТА UV ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ФЕС В ПРОГРАМІ PVSYST". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).47-52.
Повний текст джерелаАнотація:
У наш час розповсюдженим програмним продуктом для розрахунку планової роботи сонячних станцій є PVsyst. Цей програмний продукт використовує для розрахунків такі погодні дані:
рівень сонячної радіації;
температура навколишнього середовища;
середня швидкість вітру.
Погодні дані програма отримує з баз даних метеостанцій. Історичні метеодані накопичуються в базах протягом багатьох років; для виконання розрахунків програма використовує середньозважені дані для одного року (середньозважений рік). Також програма враховує особливості конкретного обладнання, що планується встановити на майбутній фотоелектричній станції (ФЕС). Погодні дані програма обирає відповідно до географічних координат об’єкта. Для отримання даних в конкретній точці програма використовує алгоритми апроксимації даних. Відомо, що в процесі роботи сонячна панель нагрівається. Даний нагрів призводить до того, що потужність панелі падає з ростом температури при сталій сонячній радіації. Рівень зменшення потужності залежно від температури характеризується коефіцієнтом gPmax, що відповідає зменшенню потужності при підвищенні температури на 1 ºС (Температурний коефіцієнт потужності). Наприклад, для панелей із полікристалічного кремнію (Si-poly) він дорівнює 0,4 %/ ºC. Але температурний коефіцієнт зменшення потужності характеризує зменшення потужності ФЕМ від температури робочої поверхні модуля, далі Cell Temperature або Tcell (ºC). Для розрахунку Tcell використовується температура навколишнього середовища (TAmb), швидкість вітру (VWind). Ці величини пов’язуються між собою через сонячну радіацію, що потрапляє на модуль (IPoa, Вт/м2), та коефіцієнти тепловіддачі Uc та Uv [1]. Величина цих коефіцієнтів суттєво впливає на розрахунок температури сонячного модуля. Програма рекомендує обирати стандартні значення, але не завжди такі значення правильно описують процес теплообміну. Тому, ця стаття присвячена визначенню даних параметрів на ФЕС, яка вже працює, і переоцінки планових показників її роботи. Бібл. 8, рис. 2.
3
Avramenko, A. O., and Y. Y. Kovetska. "HEAT TRANSFER AND HYDRODYNAMICS AT MIXED CONVECTION IN A POROUS MICROCHANNEL." Industrial Heat Engineering 39, no. 4 (July 18, 2017): 33–38. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.4.2017.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено процеси теплообміну та гідродинаміки при змішаній конвекції в вертикальному мікроканалі, заповненому пористим середовищем. Дана оцінка впливу чисел Кнудсена, Релея, Прандтля і Дарсі на коефіцієнт тепловіддачі.
4
Мних, Антон Сергійович, Михайло Юрійович Пазюк, Ірина Анатоліївна Овчинникова, Олена Миколаївна Баришенко та Наталія Олександрівна Міняйло. "ПРО МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ТЕПЛООБМІНУ В СТАЦІОНАРНИХ ШАРАХ СИПКИХ МАТЕРІАЛІВ". Scientific Journal "Metallurgy", № 2 (22 лютого 2022): 5–13. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-2-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання математичного моделювання теплофізичних властивостей шару сипкого матеріалу, що дає змогу врахувати та відобразити основні властивості процесу агломерації. Запропоновано методику об’єднання в моделі уявлень про частинку сипкого матеріалу як термічно тонкого та термічно масивного тіла. Досліджено вплив параметрів однорідного моно- та полідисперсного шару на його коефіцієнт теплопровідності. Також виконано оцінку впливу системи завантаження та формування шару на розподіл матеріалу щодо фракції та теплофізичні властивості як локальних горизонтів, так і всього шару в цілому. На підставі експериментальних даних встановлено закономірності змінювання об’ємного коефіцієнта теплопередачі в шарах сипких матеріалів. Подано математичний опис розглянутих процесів, визначено початкові та граничні умови застосування моделі. Отримана модель однаково добре описує теплофізичні процеси як в шарах без внутрішніх джерел енергії, так і в шарах із спалюванням у них твердого палива.
5
Ievtushenko, O. V. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕПЛООБМІННИКА ІЗ ЗАДАНИМ ЗАКОНОМ РОЗПОДІЛЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ВЗДОВЖ ПОВЕРХНІ ТЕПЛООБМІНУ". Industrial Heat Engineering 38, № 3 (20 червня 2016): 27–34. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.3.2016.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто теплообмінник, у якого коефіцієнт теплопередачі змінюється вздовж теплопередавальної поверхні за законом нормального розподілення Гауса. На базі даного теплообмінника представлений вивід основних рівнянь та виконані розрахунки температурного профілю, а також профілю теплового потоку та ефективності теплопередавальної поверхні.
6
Havrysh, V. I., O. S. Korol, I. G. Kozak, O. V. Kuspish та V. U. Maikher. "Математична модель аналізу теплообміну між двошаровою пластиною з локально зосередженим джерелом тепла та навколишнім середовищем". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 129–33. http://dx.doi.org/10.15421/40290526.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено математичну модель аналізу теплообміну між ізотропною двошаровою пластиною, яка нагрівається точковим джерелом тепла, зосередженим на поверхнях спряження шарів, і навколишнім середовищем. Для цього з використанням теорії узагальнених функцій коефіцієнт теплопровідності матеріалів шарів пластини зображено як єдине ціле для всієї системи. З огляду на це, замість двох рівнянь теплопровідності для кожного із шарів пластини та умов ідеального теплового контакту, між ними отримано одне рівняння теплопровідності в узагальнених похідних із сингулярними коефіцієнтами. Для розв'язування крайової задачі теплопровідності, що містить це рівняння та крайові умови на межових поверхнях пластини, використано інтегральне перетворення Фур'є і внаслідок отримано аналітичний розв'язок задачі в зображеннях. До цього розв'язку застосовано обернене інтегральне перетворення Фур'є, яке дало змогу отримати остаточний аналітичний розв'язок вихідної задачі. Отриманий аналітичний розв'язок подано у вигляді невласного збіжного інтегралу. За методом Сімпсона отримано числові значення цього інтегралу з певною точністю для заданих значень товщини шарів, просторових координат, питомої потужності точкового джерела тепла, коефіцієнта теплопровідності конструкційних матеріалів пластини та коефіцієнта тепловіддачі з межових поверхонь пластини. Матеріалом першого шару пластини є мідь, а другого – алюміній. Для визначення числових значень температури в наведеній конструкції, а також аналізу теплообміну між пластиною та навколишнім середовищем, зумовленим різними температурними режимами завдяки нагріванню пластини точковим джерелом тепла, зосередженим на поверхнях спряження шарів, розроблено обчислювальні програми. Із використанням цих програм наведено графіки, що відображають поведінку кривих, побудованих із використанням числових значень розподілу температури залежно від просторових координат. Отримані числові значення температури свідчать про відповідність розробленої математичної моделі аналізу теплообміну між двошаровою пластиною з точковим джерелом тепла, зосередженим на поверхнях спряження шарів і навколишнім середовищем, реальному фізичному процесу. Програмні засоби також дають змогу аналізувати такого роду неоднорідні середовища щодо їх термостійкості під час нагрівання. Як наслідок, стає можливим її підвищити і захистити від перегрівання, яке може спричинити руйнування не тільки окремих елементів, а й всієї конструкції.
7
Бошкова, І. Л., А. С. Тітлов, Н. В. Волгушева, Н. О. Колесніченко та Т. А. Сагала. "Модернізація системи охолодження магнетронів малої потужності". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 158–64. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1573.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається питання забезпечення теплового режиму анодного блоку магнетрона шляхом заміни системи повітряного охолодження на систему рідинного охолодження. Стверджується, що система рідинного охолодження найбільш підходяща для магнетронів, які в даний час передбачають систему повітряного охолодження, однак не розраховані на тривалу роботу в складі промислових мікрохвильових установок. Організація системи рідинного охолодження дозволить магнетрон працювати тривалий час без перегріву і в сприятливих умовах, при яких виключено забивання частинками і пилом поверхні теплообміну і виникнення перегріву поверхні анодного блоку. Основним елементом розроблюваної системи рідинного охолодження є сорочка охолодження, що представляє собою кільцевий канал з теплопровідного матеріалу. Сорочка охолодження кріпиться безпосередньо на анодний блок, при цьому ступінь стиснення поверхонь і товщина повітряного зазору повинні забезпечити мінімальне сумарне термічний опір. Для визначення коефіцієнтів тепловіддачі отримана емпірична залежність, яка відображає той факт, що при охолодженні анодного блоку раціональними є в'язкі і в'язкісно-гравітаційні режими руху. Визначено основні теплові характеристики процесу охолодження, що включають коефіцієнт теплопередачі, зміну температури теплоносія, максимально допустиму температуру на вході. Розрахунки проведені для двох видів теплоносіїв: вода і 54 % водний розчин етиленгліколю. Застосування даного схемного рішення і вибір раціональних розрахункових режимних дозволяє вирішити проблему підвищення ефективності виробництва і надійності роботи мікрохвильової техніки.
8
Novitska, M. "ЧИСЕЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТРИПОВЕРХОВОЇ БУДІВЛІ З ПРИВІКОННИМИ ЗАГЛИБЛЕННЯМИ". Industrial Heat Engineering 37, № 4 (16 листопада 2017): 88–92. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.4.2015.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено чисельне дослідження впливу привіконних заглиблень на теплообмін триповерхової будівлі, що знаходиться у потоці повітря. Зіставлені коефіцієнти теплообміну будівлі з гладкою поверхнею із будівлею, що має привіконні заглиблення, глибиною 10 см. Визначено, що при чисельних розрахунках теплообміну та аеродинаміки будівель необхідно враховувати наявність на фасаді привіконних заглиблень.
9
Sokolovskyy, I. А., I. M. Ozarkiv та M. S. Kobrynovych. "ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕТИКИ ТА ДИНАМІКИ ПРОЦЕСУ СУШІННЯ КАПІЛЯРНО-ПОРИСТИХ КОЛОЇДНИХ МАТЕРІАЛІВ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 351–55. http://dx.doi.org/10.15421/40250954.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано механізм процесу сушіння вологих матеріалів на прикладі деревини, як типового колоїдного капілярно-пористого тіла. Наведено рівняння, які дають змогу визначити тепломасообмінні параметри. Отримані формули дають змогу розрахувати фактичні (реальні) значення коефіцієнтів теплообміну для періоду постійної та сповільненої швидкості сушіння під час конвективного способу підведення теплоти. Розкрито особливості процесів товстих і тонких листових матеріалів, як для першого, так і другого періодів сушіння. Проаналізовано особливості періоду сталої і сповільненої швидкостей сушіння. Описано вплив режимних параметрів на температурно-вологісні поля об'єктів сушіння. Показано особливості перенесення вологи під дією капілярного потенціалу, молекулярної та молярної дифузій. Внаслідок оброблення експериментальних досліджень наведено формулу розрахунку критерію Нуссельта і коефіцієнта теплообміну для різних габаритних розмірів штабелів, а також швидкостей сушіння.
10
В. Білецький, Едуард, Ігор М. Рищенко, Олена В. Петренко та Дмитро П. Семенюк. "РІВНЯННЯ ТЕПЛООБМІНУ ПРИ ТЕЧІЇ НЕНЬЮТОНІВСЬКИХ РІДИН У КАНАЛАХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (20 липня 2021): 254–64. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.229829.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто процеси теплообміну у каналах технологічного обладнання з навколишнім середовищем у випадках, які є найбільш розповсюдженими в машинах та апаратах хімічної та харчової промисловості. У першому випадку зовнішнє середовище вважається нескінченним тепловим резервуаром із заданою температурою. У другому випадку роль зовнішнього середовища виконує канал, у якому рухається теплоносій, при цьому температура теплоносія не вважатися заданою і змінюється уздовж довжини каналу. У рівняння теплообміну входять конвективні доданки та доданки з теплопровідністю при цьому теплообмін у каналі з неньютонівською рідиною відбувається при великих значеннях числа Пекле. Рух теплоносія в каналі вважається інерційним і теж відповідає великим значенням числа Пекле. У гідродинамічному аспекті неньютонівські рідини та теплоносій рухаються в різних режимах, а в тепловому аспекті – в одному.
Сформульовано рівняння теплообміну при течії неньютонівських (в’язкопластичної та узагальнено-зрушеної) рідин. Наведені рівняння теплообміну, являють собою систему диферинціальних рівнянь першого порядку в кінцевих різницях для температури рідини в каналі. І в цьому полягає їх головна відмінність від розрахунків для випадків фіксованих температу на стінках прямого каналу та занурення прямого каналу в тепловий резервуар з фіксованою температурою. Показано, що температура рідини залежить від поздовжньої координати вздовж каналу. В цьому випадку залежність температури від геометричних характеристик каналу визначається площею поперечного перетину каналу та його периметром, а також відношенням геометрічних розмірів (ширини, висоти та довжини) каналу.
Отримані вирази, при проведенні інженерних розрахунків дозволяють визначати відповідні коефіцієнти тепловіддачі і теплопередачі при течії неньютоновскіх рідин в каналах і з зовнішнім середовищем.
11
Горін, В. В., В. В. Середа та П. О. Барабаш. "Метод розрахунку теплообміну під час конденсації холодоагентів у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 1 (10 лютого 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i1.1353.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних конденсаторах систем кондиціонування повітря, теплових насосів, випарниках систем опріснювання морської води і нагрівачах електростанцій процес конденсації пари здійснюється переважно у середині горизонтальних труб і каналів. Процеси теплообміну, що відбуваються у теплообмінниках цього типу, мають суттєвий вплив на загальну енергоефективність таких систем. У даній роботі представлено експериментальні дослідження теплообміну у разі конденсації холодоагентів R22, R406A, R407C у гладкій горизонтальній трубі з внутрішнім діаметром d = 17 мм за наступними режимними параметрами:температура насичення 35 - 40ºC, масова швидкість 10 - 100 кг/кв.м/c, масовий паровміст 0,1 - 0,8, питомий тепловий потік 5 ‑ 50 кВт/кв.м, різниця між температурою конденсації та температурою стінки труби 4 - 14 К. Вимірювання локальних за перерізом труби теплових потоків і коефіцієнтів тепловіддачі проводились за методом «товстої стінки» під час різних режимів конденсації. За результатами досліджень установлено, що у верхній частині труби з підвищенням теплового потоку зростає товщина плівки конденсату, що призводить до зменшення тепловіддачі. У нижній частині труби збільшення теплового потоку підвищує тепловіддачу, що характерно для турбулентної течії рідини в трубі. Отримані результати роботи дозволили покращити метод розрахунку теплообміну у разі конденсації пари, яка ураховує вплив течії конденсату у нижній частині труби на теплообмін. Цей метод із достатньою точністю (похибка ±30%) узагальнює експериментальні дані під час конденсації пари холодоагентів R22, R134a, R123, R125, R32, R410a за умови стратифікованого потоку. Використання цього методу у разі проектування теплообмінних апаратів, які використовують такі типи речовин, підвищить ефективність енергетичних систем.
12
Горін, В. В. "Теплообмін при конденсації всередині мініканалів". Refrigeration Engineering and Technology 53, № 5 (30 жовтня 2017): 14–22. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v53i5.848.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено аналіз експериментальних досліджень конденсації робочих речовин всередині мініканалів із літературних джерел. Наведено залежності коефіцієнтів тепловіддачі від масового паровмісту за різними масовими швидкостями та тепловими потоками. Показано вплив на тепловіддачу геометричних форм та розмірів мініканалів.
13
Navrodska, R. A., A. I. Stepanova, S. I. Shevchuk, G. A. Gnedash та G. A. Presich. "Експериментальні дослідження теплообміну під час глибокого охолодження продуктів згоряння газоспоживальних котлів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280620.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладено результати експериментальних досліджень закономірностей тепло- і масообміну в пучках поперечно оребрених труб водогрійних теплоутилізаторів відхідних газів котельних установок під час охолодження цих газів нижче від температури точки роси водяної пари. Наведено схеми експериментального стенду і досліджуваної моделі теплоутилізатора, характеристики трубних пучків та застосовуваних біметалевих труб (зі сталевою основою та алюмінієвим оребренням), описано умови проведення досліджень. Подано результати визначення експериментального значення коефіцієнта тепловіддачі з боку димових газів у таких діапазонах зміни їхніх основних параметрів: початкових температурах tвх = 140÷180 °С і вологовмісту Х = 0,09÷0,15 кг/кг с.г., кінцевої температури tвих = 50÷100 °С, а також Reг = 5000÷10000. Отримані дані узагальнено залежністю для розрахунку цього коефіцієнта, яка є функцією Reг, Х та безрозмірної температури нагріваної води q. Для підтвердження достовірності отриманих результатів проведено їх зіставлення з даними інших досліджень для режимів роботи експериментальної моделі без конденсації вологи з димових газів у пучках поперечно оребрених труб та за її наявності в пучках гладких труб. Унаслідок проведених зіставлень отримано задовільний збіг порівнюваних величин.
14
Горін, В. В., та В. В. Середа. "Гідродинаміка та теплообмін під час конденсації пари робочих речовин у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз. Огляд праць". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 4 (10 вересня 2018): 18–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i4.1121.
Повний текст джерелаАнотація:
У праці проаналізовано теоретичні та експериментальні моделі та методи розрахунку гідродинаміки і теплообміну під час конденсації робочих речовин у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз із відкритих літературних джерел. Систематизовано наявні теоретичні та експериментальні рішення щодо розрахунку кута затоплення струмком конденсату частини перерізу труби у разі стратифікованого та стратифіковано-хвильового режимів течії фаз. Водночас наведено кореляції різних авторів стосовно розрахунку локальних та середніх за периметром труби коефіцієнтів тепловіддачі. Також наведено рішення згідно із сучасними механістичними моделями, за якими основні фізичні закони використовують для моделювання характеристик потоку, зокрема таких, як прогнозування режимів течії. Також у праці обґрунтовано необхідність нових досліджень щодо пошуку оптимальних рішень для розрахунку теплообміну під час конденсації в середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії.
15
Volos, V. A., B. R. Tsizh, Y. Y. Varyvoda та V. M. Kobernyuk. "Рівняння неоднорідної теплопровідності і квазістатичної термопружності стосовно робочих металево-скляних вузлів у механізмах харчових виробництв". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (6 жовтня 2017): 128–34. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8027.
Повний текст джерелаАнотація:
В робочих вузлах машин і механізмів харчових виробництв часто зустрічаються неоднорідні металево-скляні спаї, які під час експлуатації зазнають значних зовнішніх температурних і силових навантажень. Тому досить актуальними являються питання вивчення і аналізу термонапруженого стану таких вузлів з метою зменшення виникнення максимальних напружень і попередження руйнувань спаїв. В роботах був проведений аналітичний розрахунок термонапруженого стану таких неоднорідних структур на основі застосування апарату узагальнених функцій в математичній фізиці, використання властивостей їх алгебри, а також теорії інтегральних перетворень. При цьому спочатку розглядалось скінчене циліндричне тіло, яке містить не наскрізне включення типу порожнистого циліндра. Через торцеві і циліндричну поверхні тіла здійснюється теплообмін із навколишнім середовищем за законом Ньютона. Розглядувана система представляє собою кусково-однорідне тіло, фізико-механічні характеристики якого постійні в межах кожного елемента і описуються за допомогою асиметричних одиничних функцій циліндричних координат. Відомо, що представляти фізико-механічні характеристики можна як з допомогою асиметричних функцій так і за допомогою симетричних функцій, що приводить до одного і того ж розв’язку. Проте, враховуючи що при представленні фізико-механічних характеристик кусково-однорідного тіла за допомогою асиметричних одиничних функцій в тому самому вигляді представляється і будь-яка їх комбінація, зроблено висновок про те, що зручніше представляти фізико-механічниі характеристик кусково-однорідного тіла за допомогою асиметричних одиничних функцій. Представляючи таким чином коефіцієнт теплопровідності, питому теплоємність і густину розглядуваного кусково-однорідного тіла через асиметричні одиничні функції циліндричних координат та використовуючи конструкцію множення асиметричних одиничних і дельта-функцій Дірака, виведено диференціальне рівняння теплопровідності із коефіцієнтами типу ступеневих функцій і дельта-функцій Дірака. Далі виводяться рівняння в переміщеннях квазістатичної задачі термопружності для тіла, що містить ненаскрізне порожнисте циліндричне включення. При цьому враховується, що коефіцієнт Ляме, а також температурний коефіцієнт лінійного розширення-функції радіальної і осьової координат. В ці рівняння, у вигляді постійних цих невідомих, входять граничні значення температури, а також об’ємної деформації. Як частковий, відмічається випадок, коли система розглядається як тіло одномірної кусково- однорідної структури, тобто, коли характеристики матеріалу залежать лише від радіальної координати.
Відмічено також випадок, коли коефіцієнт Пуасона постійний, а температурний коефіцієнт лінійного розширення і модуль пружності – функції циліндричних координат. В результаті записані диференціальні рівняння для циліндричного тіла для двовимірної та одновимірної неоднорідної структури. Відмічається випадок тонкостінного включення (товщина стінок порожнистого циліндра набагато менша його серединного радіуса). В цьому випадку фізико-механічні характеристики представлені за допомогою дельта-функції Дірака. Використовуючи її властивості, отримані рівняння теплопровідності і термопружності для тіла двовимірної неоднорідної структури з коефіцієнтами у вигляді дельта-функцій Дірака.
Далі отримані рівняння неоднорідної теплопровідності і квазістатичної задачі термопружності із ненаскрізними односторонніми включеннями типу порожнистого циліндра. При цьому розглядається безмежна пластина, одна із поверхонь якої теплоізольована, а через іншу здійснюється конвективний теплообмін із зовнішнім середовищем, температура якого - деяка функція часу.
16
Ш. Бахронов, Хошим, та Абдумалік А. Ахматов. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ КІЛЬКОСТЕЙ ТА РОЗМІРІВ ТАНГЕНЦІАЛЬНИХ ЗАВИХРЮВАЧІВ ВИХРОВИХ ПРИСТРОЇВ У SOLIDWORKS FLOW SIMULATION". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (27 жовтня 2021): 442–48. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.229656.
Повний текст джерелаАнотація:
Процеси теплообміну в контактних теплообмінниках в значній мірі визначаються гідродинамічними режимами апарату. Метою даного дослідження є визначення оптимальних кількостей та розмірів тангенціальних завихрювачів вихрового апарату, що забезпечують найбільшу ефективність його роботи. У статті представлені дані, отримані при дослідженні різних конструкцій завихрювачів газового потоку вихрового апарату і їх впливу на структуру закручених потоків шляхом віртуального моделювання траєкторій за допомогою програми SolidWorks у додатку Flow Simulation. Проведено порівняльний аналіз цих параметрів для різних значень коефіцієнта завихрення (розмірів щілин завихрювача) та кількості тангенціальних завихрювачів потоку газу. У результаті були встановлені оптимальні параметри тангенціальних завихрювачів для ефективного проектування процесу закрутки потоку.
17
Терещук, М. Б., C. В. Клюс, Н. М. Цивенкова та В. В. Чуба. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ КОНВЕРСІЇ БІОСИРОВИНИ В ЗАКРИТІЙ КАМЕРІ ФЕРМЕНТАЦІЇ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 87–97. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).87-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Зброджування біосировини в закритих камерах ферментації є одним з перспективних методів виробництва компостів, що інтенсивно розвивається. Однак, одним з невирішених питань процесу зброджування субстратів на основі біосировини в закритих камерах є низька ефективність, пов’язана із втратами енергії. З метою дослідження енергетичних параметрів процесу зброджування біосировини розроблено та представлено конструкцію камери ферментації закритого типу. Встановлено, що саме температурний режим на кожній з фаз зброджування субстрату є вагомим чинником впливу на ефективність усього процесу виробництва компосту. Експериментально визначено, що оптимальними температурами на кожній з фаз зброджування є: фаза розігрівання субстрату – до 20 °С; мезофільна фаза – від 20 до 42 °С; термофільна фаза – від 42 до 65 °С; фаза дозрівання – від 65 °С до температури навколишнього середовища. Забезпечення вказаного температурного режиму на кожній з фаз зброджування дозволяє зробити процес компостування керованим та отримувати компости високої якості відповідно до біотехнологічних норм. Експериментально досліджено, що найбільше енергії втрачається через конвекцію на термофільній фазі компостування. Найвищі значення коефіцієнту конвекційного теплообміну становили 1,6…1,7 Вт/(м2·°С) при температурі процесу рівній 61…62 °С і мали місце на 108…132-й годинах тривання процесу компостування. При цьому на 132-й годині тривання процесу значення коефіцієнта тепловиділення становило 8,5 Вт на кілограм органічної речовини субстрату, а сумарна кількість теплоти, виділена з кілограму органічної речовини субстрату, досягала 2 МДж/кг. Хоча під час термофільної фази компостування біосировини внутрішня енергія субстрату різко зростала, на забезпечення енергетичних потреб процесу витрачалося лише 5 % цієї енергії. Аналіз параметрів процесу свідчить, що близько 95 % від виробленої в процесі компостування теплоти втрачається через конвекцію, теплове випромінювання та під час аерації субстрату повітрям. Ці втрати можна зменшити, розробивши відповідні термопідтримуючі засоби – теплоізоляційне покриття зовнішніх поверхонь камер, використання нагрівачів. Бібл. 14, рис. 5.
18
Kutsenko, O. G., and O. M. Kharytonov. "Algorithm of solving of nonstationary thermoelastic problem for two-layered cylinder at time-variety heat transfer coefficient." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Physics and Mathematics, no. 3 (2021): 59–62. http://dx.doi.org/10.17721/1812-5409.2021/3.9.
Повний текст джерелаАнотація:
The nonstationary axisymmetric thermoelasticity problem for a two-layer cylinder at the inner surface of which convective heat transfer with an environment takes place is considered. The solution of this problem is derived for the case of inhomogeneous initial temperature field. The solution is presented in the form of development by the system of eigenfunctions of the boundary value problem for a two-component beam and expressed in terms of the elementary functions. Based on this solution, an incremental algorithm of solving thermoelasticity problems for a two-layer cylinder is proposed for the case that the heat transfer coefficient between the inner surface of the cylinder and environment is time-varied. The idea of the algorithm is to divide the entire transient time interval into a sequence of subintervals, the heat transfer coefficient is considered constant on each. Once the temperature field is determined, the axisymmetric stress field can be founded on the basis of analytical expressions. The proposed algorithm was tested on the example of the thermal shock scenario for a nuclear reactor vessel. The comparison of the obtained results with the numerical solution by the finite element method verified sufficient working accuracy of the proposed approach.
19
Turchyn, I. M., та O. Yu Turchyn. "НЕСТАЦІОНАРНА ЗАДАЧА ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ ДЛЯ ШАРУВАТОЇ ПІВ БЕЗМЕЖНОЇ ПЛИТИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-03.
Повний текст джерелаАнотація:
У багатьох задачах про поширення тепла в неоднорідних тілах слід ураховувати нестаціонарність процесу. Під час побудови точних аналітичних розв’язків просторових нестаціонарних задач теплопровідності неоднорідних тіл на дослідників чекають значні труднощі математичного характеру, пов’язані із застосуванням інтегрального перетворення Лапласа. Особливо це стосується випадків, коли одночасно з цим перетворенням застосовується інтегральне за просторовою змінною. У роботі до таких задач пропонується застосовувати новий метод – інтегральне перетворення Лагерра. Розглянуто нестаціонарну задачу теплопровідності про нагрів пів безмежної плити тепловим потоком, який діє на її боковій поверхні. На межах поділу матеріалів плити виконуються умови ідеального теплового контакту. На нижній і верхній основах неоднорідної плити відбувається теплообмін за законом Ньютона. До рівнянь нестаціонарної теплопровідності для кожного шару, крайових умов та умов спряження застосовано спочатку інтегральне перетворення Лагерра за часовою змінною, а потім інтегральне cos-перетворення Фур’є за просторовою змінною. Як наслідок, отримано трикутні послідовності звичайних диференціальних рівнянь, у які ввійшли задані інтенсивності теплових потоків на бічній поверхні. Загальний розв’язок цих послідовностей отримано у вигляді алгебричної згортки фундаментальних розв’язків та набору сталих. Фундаментальні розв’язки трикутних послідовностей побудовано методом невизначених коефіцієнтів, а набір сталих визначено з трансформованих за Лагерром і Фур’є крайових умов та умов ідеального теплового контакту складників півсмуги у вигляді рекурентних співвідношень. Остаточний розв’язок вихідної задачі записано у вигляді ряду за поліномами Лагерра з коефіцієнтами у вигляді інтегралів Фур’є. Числовий експеримент проведено для пів безмежної плити з двостороннім покриттям і з тепловими властивостями алюмінієвого стопу та кераміки. Виявлено фізично обґрунтовані закономірності нестаціонарного поширення тепла в таких шаруватих тілах.