Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Коефіцієнт кореляції Пірсона.
Статті в журналах з теми "Коефіцієнт кореляції Пірсона"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-26 статей у журналах для дослідження на тему "Коефіцієнт кореляції Пірсона".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Kuleshnyk, Ya F., V. V. Senyk та T. V. Maherovska. "Використання статистичних методів для створення когнітивних тестових завдань". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 122–28. http://dx.doi.org/10.15421/40280824.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано означення тесту, складності тестового завдання, валідності, дискримінативності та надійності тестових завдань. Обґрунтовано необхідність проходження тестовими завданнями процесу спеціального оцінювання з використанням елементів математичної статистики. Розглянуто два основні підходи до створення тестів та головне питання теорії тестів – побудова оптимального тесту. Подано математичну постановку задачі створення і аналізу тестових завдань. На конкретних результатах тестових завдань розглянуто методику розрахунку тестових характеристик. Складність тестових завдань розкрито на підстаі емпіричної перевірки завдань, з підрахунком частки правильних відповідей, за відомими формулами розраховано коефіцієнти варіації та дисперсії. Зроблено оцінку валідності з використанням значущого зовнішнього критерію – експертної оцінки. Подано таблицю критеріїв для інтерпретації значення коефіцієнта валідності, щоб унеможливити створення неякісних тестових завдань. Для обчислення коефіцієнта дискримінативності застосовано метод крайніх груп, подано критерії інтерпретації значення коефіцієнта дискримінативності, розроблено конкретні рекомендації для створення тестових завдань з належним значенням коефіцієнта дискримінативності. Розглянуто два види надійності тестів: надійність як стійкість і надійність як внутрішню погодженість. Для визначення значення надійності як стійкості застосовано перетворений коефіцієнт кореляції Пірсона "фі" для дихотомічних даних. Наведено результати проведених розрахунків значення коефіцієнта надійності як внутрішньої погодженості вирахуваного за формулою Спірмена-Брауна з використанням формули Пірсона. Подано таблицю критеріїв для інтерпретації значення коефіцієнта надійності, використано метод Кьюдера-Річардсона як метод розщеплення тесту для оцінки надійності дихотомічних завдань тестів. Наведено інтерпретацію результатів та вироблення спрощених загальних рекомендацій укладачам, котрі можна застосовувати в тестологічній практиці.
2
Aliushyna, Nataliia. "Булінг в державній службі: соціально–психологічний аспект". Public Administration and Regional Development, № 12 (24 травня 2021): 310–35. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.12.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті подано результати соціально–психологічного дослідження щодо проявів булінгу на державній службі в Україні. Виявлено, із застосуванням методу соціологічного опитування, випадки застосування булінгу, досліджено особливості прояву такого явища та шляхи захисту прав державних службовців у зв’язку з булінгом. В опитуванні взяло участь 1042 держаних службовців. Опитування проведено методом анкетування. При обробці результатів опитування використано метод кореляційного аналізу (коефіцієнт кореляції Пірсона). Визначення кореляційних зв’язків здійснено за допомогою використання програмного забезпечення IBM SPSS Statistic 21.
3
Kalenskyi, Andrii, та Oleksandr Yamkovyi. "АПРОБАЦІЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ТА АНАЛІЗ ЇХ ЯКОСТІ ДЛЯ НЕСТАНДАРТИЗОВАНИХ ТЕСТІВ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 160–66. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.160-166.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Питання підвищення якості підготовки фахових молодших бакалаврів передбачає значне поліпшення контролю результатів навчання студентів як важливого засобу управління освітнім процесом. За допомогою педагогічного контролю розкривають рівень знань випускників та отримують інформацію про стан знань студентів у освітньому процесі. Шляхом контролю здійснюється систематичний зворотний зв’язок, що дозволяє будувати адаптивну компетентнісно орієнтовану програму навчання та своєчасне коригування дій викладачів і студентів у освітньому процесі. Тестовий контроль знань, як метод вимірювання і оцінювання знань, умінь та навичок студента найбільш повно відповідає вимогам законодавства у сфері освіти, щодо забезпечення релевантності, прозорості, надійності та об’єктивності оцінювання результатів навчання. Мета: метою даної статті є висвітлення методики апробація тестових завдань та аналіз їх якості для нестандартизованих тестів. Методи: теоретичного аналізу – для дослідження існуючих підходів до методики розроблення тестів, тестових завдань та перевірки якості тестових завдань; експертної оцінки – для визначення правильності формулювання тестових завдань та точності питань, і терміну виконання тестових завдань; апробація (пілотажне дослідження) – для перевірки розробленого інструментарію; коефіцієнта кореляції Пірсона – для визначення коефіцієнта кореляції балів завдання з сумарними балами тесту. Результати: розкрито зміст понять тест та тестовий контроль, визначено відмінність між стандартизованими та нестандартизованими тестами, охарактеризовано особливості здійснення експертної оцінки ефективності тесту та його перевірки в освітньому процесі в рамках пробного тестування, розкрито алгоритм аналізу якості тесту, визначено основні показники відбору завдань для нестандартизованих тестів та їх розрахунок. Висновки: У статті розглянуто апробацію нестандартизованих тестових завдань, їхня експертна перевірка на правильність формулювання завдань, точність формулювання питань, умови здійснення пробного тестування; критерії відбору тестових завдань: потенціал трудності; дисперсія балів; коефіцієнт кореляції балів завдання з сумарними балами тесту. Проте, подальшими напрямками розвідок є робота у напрямку проведення спеціального методологічного експерименту для створення стандартизованих тестів, а саме: перевірка надійності та валідності на основі репрезентативної вибірки.
4
Магдисюк, Л. І., Б. В. Павлова та В. В. Пасічко. "МІЖОСОБИСТІСНЕ СПІЛКУВАННЯ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСІБ ПІЗНЬОЇ ЗРІЛОСТІ". Психологія: реальність і перспективи, № 12 (3 листопада 2019): 142–47. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.64.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена теоретичному аналізу поняття міжособистісного спілкування, його основних характеристик та особливостей. Розглянуто особливості впливу спілкування на функціонування осіб пізньої зрілості, особливості міжособистісного спілкування даної вікової категорії. Наведені результати емпіричного дослідження, свідчать про рівень та спрямованість потреби у спілкуванні, почуття самотності та адаптивності, що впливають на функціонування осіб пізньої зрілості. Отримані емпіричні дані обраховані методом математичної статистики та аналізу результатів: відсотковий та кількісний аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона), який показує взаємозв’язок отриманих характеристик. Отримані результати можуть бути використані при роботі із особами пізньої зрілості в рамках підвищення їх продуктивності праці через корекцію тих складових, які визначають міжособистісне спілкування; у можливості використання при самоосвіті та просвітницькій діяльності з метою надання практичної допомоги особам пізньої зрілості практичними психологами та використовуватись у діяльності працівників психологічних служб.
5
Колісник, П. Ф., Я. П. Лісков, С. П. Колісник, В. І. Колісник, Н. С. Гончарова та О. В. Долинна. "Зв’язок між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії у пацієнтів з периферичним головокружінням і дегенеративними змінами шийного відділу хребта". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 35. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.34805.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Поширеність головокружіння складає від 4 до 7 % дорослого населення. За даними Yardley L. (1998), із 20 тисяч опитаних людей працездатного віку до 30 % страждали на головокружіння понад 5 років, що значно погіршувало якість життя та підвищувало ризик падіння. До найпоширеніших причин периферичного головокружіння відносяться: доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння, хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт і порушення кровотоку у вертебробазилярному басейні (ВББ). За даними Яхно Н. Н. (2005), причинами порушення кровотоку ВББ є стеноз магістральних судин, вроджені особливості будови судинного русла, мікроангіопатії, синдром підключичного обкрадання, компресія хребтових артерій патанатомічно зміненими структурами в шийних сегментах, защемлення потиличного нерва, гостра травма шийного відділу хребта, артеріїти, антифосфоліпідний синдром, спазм підпотиличних м’язів тощо. Основними методами дослідження є: МРТ в судинному режимі, УЗД судин шиї та голови, реоенцефалографія (РЕГ), стабілометрія, електроністагмометрія тощо. Хоча залежність ризику падіння від постуральних функцій доведена, але зв’язок між показниками базилярного кровотоку та стабілометрії потребує вивчення.
Мета: вивчити зв’язок між реографічними показниками кровотоку в ВББ та даними стабілометричного аналізу у пацієнтів з периферичним головокружінням та дегенеративними змінами шийного відділу хребта, оцінити кореляційний зв’язок між даними РЕГ та стабілометрії.
Матеріали і методи: у дослідження було включено 16 пацієнтів з периферичним головокружінням віком 23–63 (42,07 ± 13,6) років. Реєстрацію РЕГ виконували в стандартних (фронтомастоїдальному та окципіто-мастоїдальному) відведеннях з різницею базового імпедансу до 10 Ом. Зміни кровотоку досліджувалися у стандартному положенні голови. Показники постуральної стійкості досліджувалися за допомогою стабілометрії у вертикальному положенні з відкритими очима. Статистичну обробку проводили за допомогою програми SPSS. Для оцінки кореляції використовували коефіцієнт кореляції Пірсона. Достовірність різниці рівня ознаки в групах розраховано за допомогою критерію Манна – Уїтні.
Результати. Встановлено достовірну різницю показників відхилення центру мас у сагітальній площині у пацієнтів з головокружінням (U = 10,5; p = 0,01). Спостерігався прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас у сагітальній площині (r = 0,56; p ≤ 0,05).
Висновки. Отримані результати свідчать про прямий кореляційний зв’язок середньої сили між коефіцієнтом асиметрії кровотоку у ВББ та відхиленням центру мас в сагітальній площині у пацієнтів з периферичним головокружінням, що може свідчити про зв’язок порушень кровотоку в ВББ з периферичним головокружінням і потребує подальшого дослідження.
Перспективи подальших досліджень. Дослідження є фрагментом дисертаційної роботи та науково-дослідної роботи кафедри. Триває обстеження пацієнтів і дослідження між показниками вертебробазилярного кровотоку та стабілометрії.
6
Вєтрова, Наталія. "СПЕЦИФІКА МОТИВАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТСЬКОГО ВІКУ НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 64 (2021): 97–109. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження обумовлена наявністю потреби в молодих людей реалізуватися професійно, досягаючи прагнення бути фінансово незалежним. Підприємництво в нашій країні на сьогодні в активній фазі розвитку, і при мотивованості молодої людини до підприємницької діяльності вона може виразити себе як висококваліфікований фахівець, задовольняючи потяг до морального та матеріального благополуччя. Мета дослідження: вивчення специфіки мотиваційної спрямованості особистості студентського віку на підприємницьку діяльність. Методи дослідження: метод теоретичного аналізу; метод емпіричного дослідження (опитувальники К. І. Фоменко «Мотиваційно-ціннісні орієнтації на підприємницьку діяльність», М. Кубишкіної «МАС», методика Е. Шейна «Якорі кар'єри», методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса). Для математично статистичної обробки використано коефіцієнт лінійної кореляції (критерій Пірсона). Вибірку склали 212 осіб студентського віку 17-26 років. Результати дослідження. Визначено взаємозв’язок спрямованостей особистостей студентського віку, їх прагнень та кар’єрних уподобань із показниками мотиваційних орієнтацій підприємницької діяльності, виявлено провідні мотиви підприємницької діяльності особистостей студентського віку. Висновки. Мотиваційна спрямованість осіб студентського віку на підприємницьку діяльність має свою специфіку. Наявний взаємозв’язок між мотиваційно-ціннісними орієнтаціями на підприємницьку діяльність й спрямованостями особистості на себе, спілкування, справу та її прагненнями до соціального престижу, суперництва, досягнення цілей є позитивним. Найбільшу схильність до підприємницької діяльності має студентська молодь, яка в побудові професійного шляху орієнтована на різнобічну управлінську компетентність, на успіх через подолання нездоланних перешкод у створенні нового, яка прагне винаходити, діяти нестандартно, креативно, що виражено в переважанні якорів кар’єри «Менеджмент», «Виклик», «Підприємництво». Перевагу мають особистості з прагненням до соціального престижу та спрямованістю на себе.
7
Котенко, Володимир Володимирович, Сергій Іванович Башинський та Ігор Анатолійович Піскун. "Застосування методу Пірсона для отримання залежностей розподілу хімічних елементів у межах родовища каоліну". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 129–34. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-129-134.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто доцільність застосування методу кореляції Пірсона для знаходження взаємозв’язків між відсотковими співвідношеннями вмісту складових хімічних елементів первинного каоліну. Розглянуто суть та базові принципи розрахунку коефіцієнта кореляції за допомогою методу Пірсона, надано коротку характеристику вихідних даних, на основі яких може бути виконано даний розрахунок. Описано приклад інтервальної градації ступеня інтенсивності коефіцієнта кореляції, яку рекомендується застосовувати під час роботи з емпіричними даними. Виконано побудову матриці кореляційних залежностей між складовими хімічними елементами первинного каоліну на основі результатів хімічного аналізу, отриманих у процесі проведення геологорозвідувальних робіт за умов Йосипівського родовища первинного каоліну. Визначено ступінь інтенсивності кореляційних зв’язків низки складових хімічних елементів первинного каоліну. Виведено лінійні рівняння для опису залежностей між складовими елементами з коефіцієнтом кореляції середнього та низького, але наближеного до середнього, ступеня інтенсивності.
8
Vasylchenko, S. М., M. M. Vasylyuk M.M. та L. I. Mykhailyshyn. "ОСОБЛИВОСТІ ДІЛОВОГО ЦИКЛУ В СУЧАСНІЙ СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 32–40. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.32-40.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджуються можливі фактори посилення амплітуди циклічних спадів в розвинутих країнах світу в періоди глобальної фінансової кризи 2008-2009 років та пандемічної кризи 2020 року, викликаної COVID-19. Розвинуті країни в ході останніх періодів ділового циклу почали зазнавати більших економічних спадів, порівняно з іншими країнами. Особливо звертає на себе увагу те, що країни що розвиваються та країни з ризиковими ринками (еmerging markets and developing economies) в цей час продовжували економічне зростання, хоча і з нижчими темпами. І це вимагає наукового пояснення, оскільки вже стало загальноприйнятим вважати, що розвинуті економіки є конкурентоздатнішими і стійкішими, аніж країни з ризикованими ринками та країни, що розвиваються. Це явище виглядає парадоксально, бо після кейнсіанської революції продовж минулого століття людство набуло великого досвіду з регулювання національних економік та, здавалось, навчилося згладжувати амплітуду циклічних коливань. З огляду на це метою статті є обґрунтування причини посилення амплітуди циклічних коливань в країнах з розвинутою економікою. В ході дослідження було використано емпіричний метод, який включав збір інформації, спостереження явища та його аналіз, висунення гіпотези та розробку теорії, що пояснює сучасний феномен циклічності у ширшому плані. Автори статті пропонують та обґрунтовують гіпотезу про те, що причиною більшої амплітуди циклічних спадів в економіках розвинутих країн порівняно з іншими країнами, окрім всього іншого, може бути значна відмінність в структурі економік країн. Розвинуті країни вирізняються значним переважанням третинного сектору. Третинний сектор більший, має більшу прибутковість, здатний генерувати більшу додану вартість порівняно з іншими секторами економіки, але, і сильно скорочувати її в періоди рецесії. Це є силою і, одночасного, слабкістю сучасних розвинутих економік. Таким чином, ріст третинного сектору розвинутих економік призводить до посилення циклічних коливань в періоді економічного циклу. Для підтвердження цієї гіпотези було розраховано коефіцієнт кореляції Пірсона, який показав існування високої залежності між показниками динаміки ВВП та розміром третинного сектору в економіці. Тому, на думку авторів, заходи з антициклічного регулювання економік розвинутих країн мають бути спрямовані, в першу чергу, на третинний сектор. Це допоможе протистояти глобальним рецесіям, бо розвинуті країни сьогодні все частіше стають генераторами нестабільності внаслідок зростання фінансиалізації їхніх економік і росту третинного сектору загалом.
9
Батурінець, Анастасія, та Светлана Антоненко. "ВИЗНАЧЕННЯ СХОЖИХ ГІДРОЛОГІЧНИХ РЯДІВ ДАНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ КОЕФІЦІЄНТІВ КОРЕЛЯЦІЇ". System technologies 5, № 136 (29 травня 2021): 98–109. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-136-2021-10.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі описано розроблену складову програмного забезпечення для визначення схожих рядів даних, що представлені певними показниками. Основою обчислювальної схеми є обчислення коефіцієнтів кореляції Спірмена та Пірсона. При проведені аналізу передбачається поетапна оцінка результатів, що дозволяє контролювати хід аналізу та інтерпретувати отримані результати, а також широкий спектр відображення результатів. Представлено результати проведення обчислювального експерименту проведеного за показниками рівня води в період з 01.01.2000р. по 31.12.2014р., в якості досліджуваного ряду обрано дані пункту спостереження розташованого на р. Турія в м. Ковель Волинської обл. За результатами аналізу знайдено три гідрологічні пункти спостережень, дані яких мають сильний кореляційний зв’язок з даними до-сліджуваного посту, проте лише два з них за значеннями оцінок вважаються дуже схожими.
10
Mokryk, O. Ya. "ЕКСПРЕСІЯ МАРКЕРІВ ЕМОЦІЙНО-БОЛЬОВОГО СТРЕСУ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ РЕТЕНОВАНИХ НИЖНІХ ТРЕТІХ МОЛЯРІВ У ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМИ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ". Вісник наукових досліджень, № 2 (29 червня 2019): 78–84. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10262.
Повний текст джерелаАнотація:
Після видалення ретенованих нижніх третіх молярів у хворих виникають патофізіологічні зміни в організмі, запальні (імунні) реакції, індуковані операційною травмою. Гостра запальна реакція в щелепно-лицевій ділянці супроводжується больовим синдромом, набряком м’яких тканин обличчя, тризмом, сенсорними розладами функцій нижнього альвеолярного і/або язикового нервів. Поява вищевказаних клінічних симптомів ушкодження тканин щелепно-лицевої ділянки нерідко викликає у них психоемоційне напруження, реактивну тривожність. Їх вираження значною мірою залежить від індивідуально-типологічних особливостей кожного хворого. Фундаментальною психологічною рисою характеру особистості є нейротизм.
Мета дослідження – вивчити експресію маркерів емоційно-больового стресу (реактивну тривожність, вміст у ротовій рідині простагландину Е2 та кортизолу) в пацієнтів із різними індивідуально-психологічними особливостями (нейротизмом) після видалення в них ретенованих нижніх третіх молярів.
Матеріали і методи. У 30-ти пацієнтів віком 18–30 років (16 чоловіків, 14 жінок) проведено за ортодонтичними показаннями операцію атипового видалення ретенованих нижніх третіх молярів (тяжкий ступінь складності операції за Pederson). Рівень нейротизму в пацієнтів оцінювали шляхом їх тестування за методикою Г. Айзенка. Післяопераційну реакцію організму хворих оцінювали за вираженням больового синдрому, набряком м’яких тканин обличчя, ступенем запально-м’язової контрактури жувальних м’язів за методикою M. S. Sulieman. Для якісної оцінки рівня больового синдрому ми застосовували опитувальник болю Мак–Гілла. Ступінь ушкодження нижнього альвеолярного нерва виявляли шляхом вимірювання електрозбудливості пульпи ікла на відповідному боці нижньої щелепи та електропотенціалів шкіри обличчя в проекції ментального отвору за методикою С. В. Сирак та співавт. (2006). Визначення кортизолу та простагландину Е2 в ротовій рідині хворих проводили у передопераційний період та на 1-шу й 5-ту доби післяопераційного періоду методом твердофазного імуноферментного аналізу. З метою виявлення вірогідності та сили кореляційних зв’язків визначали коефіцієнт кореляції Пірсона (χ2).
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що у хворих, незалежно від їх рівня нейротизму, при оцінці характеру гострого болю, за даними опитувальника Мак–Гілла, переважали дескриптори із сенсорної шкали. Крім того, пацієнти із вираженим рівнем нейротизму для характеристики больових відчуттів вибирали також дескриптори із афективної шкали. Виявлено збільшення вмісту простагландину Е2 в ротовій рідині у міру розвитку запальних змін. Зменшення місцевих клінічних проявів гострої запальної реакції прямо корелювало (χ2=26,53, р<0,001) із зниженням вмісту в ротовій рідині цього біохімічного маркера запальної реакції. На вміст кортизолу в ротовій рідині хворих впливали не лише вираження гострої запальної реакції та інтенсивність больового синдрому, але й психоемоційний фактор.
Висновки. Після видалення ретенованих нижніх третіх молярів у хворих із проявами нейротизму під впливом вираженого гострого запального процесу та ноцицептивного болю з’являється психоемоційний стрес (реактивна тривога). У хворих, не залежно від їх рівня нейротизму при оцінці ноцицептивного болю, превалюють дескриптори сенсорної шкали опитувальника Мак–Гілла, для характеристики нейропатичного болю пацієнти із високим рівнем нейротизму також використовують дескриптори афективної шкали. Рівень простагландину Е2 та кортизолу в ротовій рідині пацієнтів залежить від вираження у них гострого запального процесу та інтенсивності больового синдрому. На вміст кортизолу в ротовій рідині також впливає рівень нейротизму в пацієнтів.
11
Федосєєва, О. В. "КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ КІЛЬКІСТЮ СD3+ ТА СD4+-ЛІМФОЦИТІВ ТА РІВНЕМ ЕКСПРЕСІЇ МОНОКЛОНАЛЬНИХ АНТИТІЛ ДО ТИРОГЛОБУЛІНУ, TTF-1 ТА KІ-67 У ЩИТОПОДІБНІЙ ЗАЛОЗІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІЇ АНТИГЕНУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (2 вересня 2021): 90–94. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12123.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Останнім часом невплинно зростає рівень захворюваності дітей та підлітків із патологією щитоподібної залози, особливо автоімунного генезу. Розвитку таких станів сприяє імунологічний фон, який формується під дією антигенів, у тому числі й інфекційного генезу як пре-, так і постнатально. Тож постає питання про те, як впливають різні класи лімфоцитів на фолікулярні тироцити за умов пренатальної дії тиреоїднеспецифічного антигену, про інтенсивність впливу й векторність взаємодії. Мета дослідження – за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона встановити наявність й інтенсивність взаємодії між імуногістохімічно визначеними СD3+ та СD4+- лімфоцитами й імуноморфологічною експресією тиреоїдспецифічних антитіл до тироглобуліну, TTF-1 та Ki-67. Матеріали і методи. Досліджували щитоподібні залози щурів лінії Вістар у віці від 1 до 60 діб після народження (162 тварини): перша група – інтактні тварини (норма); друга група – контроль, тваринам вводили внутрішньоутробно 0,9 % розчин NaCl; третя група – експериментальним тваринам вводили стафілококовий анатоксин, очищений адсорбованою рідиною (10–14 одиниць зв’язування в 1 мл, розведених 10 разів) внутрішньоутробно на 18 день вагітності. Гістологічні зрізи товщиною 4 мкм фарбували гематоксиліном та еозином, імуногістохімічно використовуючи моноклональні антитіла СD3 (5В2), CD4 (5B4), Thyroglobulin Antibody (1D4) (Tg Ab) та TTF-1 (8G7G3/1), Ki-67 (Ki-67) фірми Santa Cruz Biotechnology, Inc. та дофарбовування гематоксиліном Майєра. Морфометрію проведено з використанням мікроскопа Carl Zeiss «Primo Star» з використанням камери AxioCam, комплекс морфометричних досліджень виконували за допомогою програми Zeiss Zen (2017). Розрахунок коефіцієнта кореляції Пірсона (r) проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel, 2010. Результати. Встановлена наявність й інтенсивність взаємодії між імуногістохімічно визначеними СD3-, СD4-, TTF-1- та Ki-67-позитивними клітинами, а також імуногістохімічною експресією тироглобуліну, які інтенсивно змінюються в період з 11 до 30 доби життя після пренатальної дії стафілококового анатоксину на організм та значно відрізняються від таких показників у інтактній і контрольній групі. До 60 доби коефіцієнти кореляції за вищезазначеними показниками значно не відрізняються у всіх групах експериментальних тварин. Висновки. Встановлено наявність корелятивного взаємозв’язку між між CD4+-лімфоцитами та TTF-1 позитивними клітинами. В інтактних тварин цей зв’язок після народження помірний і до 60-ї доби майже не змінюється. В експериментальних тварин, на відміну від інтактних, ступінь зв’язку зростає до 60-ї доби. Взаємозв’язок між TTF-1+ тироцитами й ступенем експресії антитіл до тироглобуліну (r(TTF-1:TG)) експериментальних тварин вищий, ніж у інтактних, і залишається таким до 60-ї доби життя. Ступінь взаємозв’язку між Т-лімфоцитами та проліферуючими клітинами (r(CD3:Ki-67)) після народження більший в експериментальних тварин, і поступово підвищується до 30 доби. Ступінь взаємозв’язку між CD3+-лімфоцитами й ступенем експресії антитіл до тироглобуліну (r(CD3:TG)) після народження більший в інтактних тварин, але поступово зменшується, порівняно з експериментальними, у яких була зворотна тенденція. Отже, кількісний та класовий склад Т-лімфоцитарного пулу щитоподібної залози впливає на загальну та спеціалізовану проліферацію та синтетичну активність тироцитів, що в динаміці є адаптивною реакцією у відповідь на пренатальну дію стафілококового анатоксину.
12
Mokryk, O. Ya. "Оцінка ефективності антистресорного захисту хірургічних стоматологічних хворих із різним рівнем нейротизму". Clinical Dentistry, № 4 (17 лютого 2020): 33–44. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10880.
Повний текст джерелаАнотація:
Хірургічні втручання в щелепно-лицевій ділянці супроводжуються появою стресорних реакцій. Їх вираження значною мірою залежить від індивідуально-типологічних особливостей кожного хворого. Важливою умовою успішного проведення хірургічних втручань є забезпечення повноцінного антистресорного захисту хворих, що реалізується шляхом активізації природних стреслімітуючих систем організму (ГАМК-ергічної, серотонінергічної та опіатної систем).
Мета дослідження – дати об’єктивну оцінку ефективності застосованих медикаментозних схем антистресорного захисту в хірургічних стоматологічних хворих із різним рівнем нейротизму.
Матеріали і методи. Клінічні спостереження та лабораторні дослідження були проведені у 97 амбулаторних хірургічних стоматологічних хворих, які готувались до планових операційних втручань. Типи темпераменту та рівень нейротизму в пацієнтів виявляли шляхом їх тестування за методикою Г. Айзенка. Прояви психологічного стресу (емоційні, соматичні, поведінкові), що виникали у пацієнтів за останній тиждень перед операційними втручаннями, виявляли за шкалою PSM-25. Рівень тривоги та депресивні прояви у хворих перед проведенням операційних втручань визначали за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS). Для оцінки стану вегетативної нервової системи у хворих перед початком антистресорної терапії та після її завершення визначали індекс Кердо, адаптаційний потенціал серцево-судинної системи в умовах стресу визначали за індексом функціональних змін (ІФЗ) за методикою Р. М. Баєвського. Реактивність вегетативної нервової системи у відповідь на дію больового чинника оцінювали за допомогою пупілоалгометрії на тлі «турнікетної» проби за методикою, яку ми розробили. Рівень кортизолу в змішаній слині визначали перед початком антистресорної терапії та після її завершення. Цей біохімічний маркер досліджували методом твердофазного імуноферментного аналізу. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням t-критерію Стьюдента методів варіаційної статистики (за допомогою комп’ютерної програми Statistica 8). З метою виявлення вірогідності та сили кореляційних зв’язків визначали χ2-коефіцієнт кореляції Пірсона.
Результати досліджень та їх обговорення. У пацієнтів із помірними та високими рівнями нейротизму за шкалою PSM-25 діагностовано прояви психологічного стресу різного ступеня вираження. В групі порівняння у хворих із помірним рівнем нейротизму (30 осіб) при застосуванні «Гамалате В6» досягти перед початком операційних втручань необхідного клінічного ефекту: низької тривожності, збалансованості компонентів вегетативної нервової системи, задовільної адаптації до стресу серцево-судинної системи та незначного зростання (р>0,05) вмісту кортизолу в слині, вдалось у 86,7 % випадків, а при високому рівні нейротизму – в 58,8 % випадків. В основній клінічній групі після застосування курсу терапії L-триптофаном та даларгіном у хворих із помірним рівнем нейротизму (32 осіб) перед початком операційних втручань досягнуто необхідного рівня антистресорного захисту у 100 % випадків, χ2 – 4,561 (р=0,033), а серед хворих із високим рівнем нейротизму (18 осіб) – у 83,3 % випадків, 2,574 (р=0,109). В цих хворих на тлі активізації стреслімітуючих систем (серотонінергічної та опіатної) також статистично вірогідно зростала резистентність до дії ноцицептивного чинника, що підтверджувалось результатами пупілоалгометрії.
Висновки. У стоматологічних хворих перед операційними втручаннями виявляються прояви психологічного стресу різного ступеня вираження, що залежить від їх рівня нейротизму. В осіб із підвищеним рівнем нейротизму на тлі хронічного психоемоційного стресу виникає функціональний дисбаланс вегетативної нервової системи із зростанням активності її симпатичного відділу. При застосуванні для антистресорного захисту фармакологічних препаратів, які впливають на ГАМК-ергічну систему, вдається досягти очікуваного лікувального ефекту в більшості хворих із помірним рівнем нейротизму та у 58,8 % випадків в осіб із високим рівнем нейротизму. При поєднаному застосуванні L-триптофану та даларгіну досягається антистресорний захист у 100 % хворих із помірним та у 83,3 % із високим рівнями нейротизму.
13
Serdiuk, О. О., та В. О. Bazyma. "Адаптація скринінгового опитувальника п’яти факторів особистості BFI-10 та перевірка його діагностичних властивостей на прикладі осіб, які вживають наркотики". Law and Safety 83, № 4 (1 грудня 2021): 100–110. http://dx.doi.org/10.32631/pb.2021.4.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано процес адаптації, перевірки конструктної валідності та діагностичних властивостей скринінгового опитувальника BFI-10 для експрес-діагностики п’яти факторів особистості. Валідізація проводилась у вигляді заповнення паралельних форм опитувальника 5PFQ (валідізований варіант А. Б. Хромова, N = 2492), опитувальника LBP (валідізований варіант Л. Ф. Бурлачука і Д. К. Корольова, N = 246) та опитувальника BFI-10. Коефіцієнти кореляції Пірсона між результатами вимірювань 5PFQ, LBP та BFI-10 виявилися значущими на рівні p < 0,01 для всіх шкал, альфа Кронбаха коливається у межах 0,64–0,88. Адаптований нами варіант BFI-10 показав свою діагностичну придатність у дослідженні осіб, які вживали і не вживали наркотики (N = 4723), виявивши між ними статистично достовірні відмінності за чотирма з п’яти факторів «великої п’ятірки», найбільші за фактором «С» – Свідомість (t = –8,504; p < 0,01).
14
L.M., Lysenko. "THE ROLE OF EMOTIONAL EXPERIENCE IN MOTIVATIONAL TARGET SYSTEM OF LEARNING ACTIVITY OF SENIOR STUDENTS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (November 4, 2020): 57–63. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – представити теоретичний аналіз і результати емпіричного дослідження емоційного досвіду в осіб юнацького віку та визначення його ролі у розвитку мотиваційно-цільової системи. Методи. В емпіричному дослідженні використовувались такі психодіагностичні методики «Тест-опитувальник спрямованості навчальної мотивації», «Диференційованість емоційного досвіду», «Готовність до використання емоційного досвіду», метод кореляційного аналізу.Результатидослідження за психодіагностичною методикою «Тест-опитувальник спрямованості навчальної мотивації» свідчать, що більшість учнів мають низький рівень внутрішньої мотивації до навчання, переважно орієнтуються під час виконання завдань на отримання оцінки. За результатами методик на вивченні емоційного досвіду переважаючими є показники середнього рівня. Порівняльний аналіз за методиками свідчить, що в учнів, в яких спостерігається зовнішня мотивація на уроках, переважають емоції байдужості, хвилювання, образи, тривоги. Деталізація емоцій краще представлена у дівчат. За даними статистичного аналіз у, коефіцієнт кореляції Пірсона показує, що тісними виявилися зв’язки між показниками диференційованості емоційного досвіду та готовності до використання, також є зв’язок з показниками внутрішньої мотивації до навчання. Висновки за результатами дослідження визначено, що емоційний досвід особистості – це система емоцій і почуттів, що переживала людина в історії свого життя, що має вплив на розвиток мотиваційно-цільових систем особистості. Це положення підтверджується даними кореляційного аналізу показників, які вказують на взаємозв’язок мотивації та здатності до диференціації емоцій і використання емоційного досвіду. Запропоновано напрями розвивальної роботи для покращення міри усвідомленості емоційного досвіду та мотивації. Перспективи подальшої роботи вбачаємо у розробці та впровадженні в практику методів розвитку емоційної регуляції поведінки та пізнавальної мотивації. Ключові слова: мотиви навчання, емоційний досвід, емоційна регуляція, навчальна діяльність, освітній процес. The purposeof the paper is to present a theoretical analysis and results of empirical research related to emotional experience of young people and specify its role in development of motivational target system.The research methods for studying this topic: “Academic motivation inventory”; “Differentiation of emotional experience” focused on diagnostics of the ability to distinguish and describe in detail own rueful feelings or another person’s emotions, “Readiness to use emotional experience”, methods statistical analysis The research results prove that majority of students have low level of self-motivation to study; when performing tasks, they are mostly focused on obtaining a grade. Based on the results of methods for studying emotional experience, the indices of intermediate level are predominant. Detailed elaboration of emotions is better shown among girls. According to figures from the statistical analysis, the indices of differentiation of emotional experience are closely correlated with readiness to use; there is a correlation with indices of self-motivation to study. Thus, the mutual influence of motivational and emotional components of study has been observed.The conclusionsunder the research results have been specified: the emotional experience of a personality, being a system of emotions and feelings experienced by a person in his/her life, has an impact on development of the motivational target system of personality. This thesis has been confirmed by correlation analysis of relationship between motivation and ability to differentiation of emotions and use of emotional experience. The aspects of progressive work are proposed to improve the degree of awareness of emotional experience, the ability to distinguish emotions and to make emotional behavioral regulation during the learning process. The prospects of further work can be seen in development and practical implementation of methods of developing emotional behavioral regulation and cognitive motivation.Key words: motivation to study, emotional experience, emotional regulation, educational process.
15
Melnyk, L. P. "ВПЛИВ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ ТА ЛЯМБЛІОЗУ НА ПЕРЕБІГ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ". Інфекційні хвороби, № 4 (19 березня 2021): 30–34. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.4.11893.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – вивчити вплив супутніх Лайм-бореліозу (ЛБ), лямбліозу та їх поєднання на перебіг туберкульозу за виділенням мікобактерій і поширенням патологічного процесу в легенях.
Пацієнти і методи. Спостерігали 99 хворих на легеневий туберкульоз, які протягом 2015-2017 рр. перебували на стаціонарному лікуванні в Тернопільському обласному протитуберкульозному диспансері. Вплив супутнього ЛБ, лямбліозу та їх поєднання на перебіг туберкульозу вивчали за наявністю мікобактерій у харкотинні та клініко-рентгенологічними даними. M. tuberculosis виявляли на підставі мікроскопії мазка мокроти, посіву її на живильні середовища і GeneXpert/RIF дослідження. Рентгенологічну картину в легенях оцінювали за допомогою рентгенографії і комп’ютерної томографії органів грудної порожнини. ЛБ діагностували на підставі серологічного дослідження імуноферментним методом на наявність антитіл до антигенів комплексу B. burgdorferi sensu lato з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Лямблії виявляли методом триразової паразитоскопії калу після попередньої підготовки пацієнтів (прийом жовчогінного чаю). Статистичне опрацювання показників проводили з визначенням критерію Стьюдента (t) і непараметричного U-критерію Манна-Уїтні. Аналіз взаємозв’язку двох ознак проводили за даними коефіцієнту кореляції Пірсона (r) і коефіцієнту рангової кореляції Спірмена (R).
Результати. Вогнищевий, інфільтративний та дисемінований процеси туберкульозу значно частіше спостерігалися у пацієнтів з виділенням мікобактерій (p<0,01-0,001). Частота виділення мікобактерій була найнижчою у пацієнтів без лямбліозу та ЛБ – у 54,8 %, найвищою – у хворих із супутнім лямбліозом – у 81,3 % осіб (p<0,01). Виявили прямий дуже сильний кореляційний зв’язок (r=0,940, p˂0,05) між дисемінованою формою ТБ і наявністю супутнього ЛБ у групі з ЛБ і у групі, де ЛБ поєднувався з лямбліозом. Сильний кореляційний зв’язок (r=0,817, p˂0,05) виявили між інфільтративною формою ТБ і наявністю супутнього ЛБ у групі з ЛБ і у групі з поєднанням ЛБ і лямбліозу. Водночас між інфільтративною формою ТБ і наявністю супутнього лямбліозу виявили помірний кореляційний зв’язок (r=0,379, p˂0,05). Відзначено тенденцію щодо частішого виділення мікобактерій у хворих з дисемінованою та інфільтративною формами ТБ з супутніми ЛБ і лямбліозом.
Висновки. Серед наявних форм ТБ легень у пацієнтів переважали інфільтративна та дисемінована. Частота виділення мікобактерій була найвищою у хворих на ТБ легень у поєднанні з супутнім лямбліозом (p˂0,05). Дисемінована форма ТБ легень у пацієнтів була взаємопов’язана з наявністю супутнього ЛБ за сильним статистично значимим кореляційним зв’язком (r=0,940, p˂0,05).
16
Yezhova, Olga, Olexandr Stepanenko, Valentyna Buivalo, Dmytro Voropaiev, Olga Sytnyk та Svitlana Korol. "Адаптація шкали VISA-P для україномовних пацієнтів з пателлярною тендінопатією та її надійність". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-120-125.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Серед спортсменів значну поширеність має пателлярна тендінопатія, що вимагає складної та тривалої фізичної реабілітації. Аналіз наукової літератури засвідчує, що надійним інструментом для моніторингу процесу лікування й фізичної реабілітації осіб із пателлярною тендінопатією є шкала VISA-P, розроблена австралійським Вікторіанським інститутом спорту в 1998 р. Шкала VISA-P дає змогу оцінити рівень прояву симптомів, здатність виконати прості функціональні тести та можливість займатися спортом. Методологія дослідження. Шкала VISA-P складається з восьми запитань, що оцінюють прояви болю в колінних суглобах під час повсякденного життя або стосуються здатності брати участь у спортивних заходах. Під час процедури перекладу англійської версії шкали VISA-P дотримувалися загальновизнаних основних етапів. У всіх досліджуваних документували демографічні характеристики (стать, вік і кількість спортивних годин на тиждень). Для оцінки надійності тестування проводили двічі з інтервалом у один тиждень. Рівень відмінності між результатами двох тестувань проводили за критерієм Пірсона (χ2). Внутрішню узгодженість запитань шкали VISA-P визначали за значенням α-Кронбаха. Усі статистичні аналізи проводили з використанням STATISTICA версії 6.0. Застосовано рівень значущості 5 %. Результати роботи. Шкала VISA-P виявилася надійною та достовірною, що підтвер- джується коефіцієнтом середньої кореляції (0,47) та значеннями α-Кронбаха (0,72 та 0,75 для першого й другого тестувань). Середній бал VISA-P (±SD) становив 82,67 (±15,71) та 84,06 (± 19,04) бала відповідно для першого та другого тестувань. Розрахунок критерію Пірсона (χ2) для кожного запитання під час першого та другого тестувань перебував у межах від 0,7 до 3,32, що відповідало р>0,05. Про належну сенситивність україномовної версії шкали VISA-P свідчить відсутність «ефекту стелі» і «ефекту підлоги». Обмеження цього дослідження полягає в залученні до анкетування студентів, у яких не підтверджено інструментально пателлярну тендінопатію. Висновки. Україномовна версія шкали VISA-P еквівалентна оригіналу, має задовільну надійність тестування та може слугувати інструментом моніторингу за процесом фізичної реабілітації спортсменів з пателлярною тендінопатією.
17
Аршава, Ірина Федорівна, та Марина Анатоліївна Салюк. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ІМПЛІЦИТНИХ ТЕОРІЙ ІНТЕЛЕКТУ ТА ОСОБИСТОСТІ З КОПІНГ-СТРАТЕГІЯМИ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 1 (10 травня 2022): 34–41. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено огляд проблеми взаємозв’язку імпліцитних уявлень про інтелект та особистість із копінг-стратегіями. Узагальнено, систематизовано та розширено теоретичні відомості про імпліцитні теорії, копінг-стратегії особистості та особливості взаємозв’язку даних явищ. Представлено результати емпіричного дослідження природи взаємозв’язку особливостей імпліцитних уявлень людини про інтелект та особистість та стратегій подолання. Дослідження проводилося із залученням емпіричної вибірки кількістю 70 осіб віком від 19 до 46 років. Для операціоналізації теоретичних конструктів та емпіричної перевірки гіпотез використано шість психодіагностичних методик (Опитувальник імпліцитних теорій і цілей навчання К. Двек (в модифікації Т. В. Корнілової та С.Д. Смірнова); Опитувальник способів копінг-поведінки Р. Лазаруса, С. Фолкмана (в адаптації Т.Л. Крюкової, О.В. Куфтяк, М.С. Замишляєвої, 2004); Тест життєстійкості Мадді; Шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (в адапатації Т. Шевелєнкової та Т. Фесенко, 2005); шкала загальної самоефективності Р. Шварцера і М. Єрусалема (в адаптації В.Г. Ромека); П’ятифакторний опитувальник особистості «Локатор великої п’ятірки» в адаптації Л.Ф. Бурлачука, Д.К. Корольова.). Результати емпіричного дослідження оброблені за допомогою коефіцієнту кореляціі r-Пірсона, кри- терію U-Манна-Уітні для порівняння груп та кластерного (метод k-середніх) аналізу. Згідно з результатами дослідження, припущення, що імпліцитні переконання людини про можливості інтенсив- ного розвитку та зміни суб’єкта протягом життя визначають прагнення взяти на себе відповідальність за події власного життя та пов’язані з вибором проблемно-орієнтованих стратегій копінг-поведінки.
18
Худан, Р. І., та М. М. Корда. "Кореляційні взаємодії між показниками кісткового метаболізму та реалізацією програмованої загибелі нейтрофілів крові за умови ліпополісахаридіндукованого пародонтиту без супутньої патології і на тлі хронічної тіолактонової гіпергомоцистеїнемії". CLINICAL DENTISTRY, № 4 (11 березня 2022): 52–59. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.4.12791.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Генералізований пародонтит (ГП) є мультифакторним захворюванням, що характеризується хронічним перебігом. Прогресування деструктивних явищ у пародонтальних тканинах залежить від багатьох факторів, у тому числі й супутніх загальносоматичних патологій, однією з яких є синдром гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ).
Мета дослідження – встановити можливі кореляційні взаємодії між показниками кісткового метаболізму та кількістю нейтрофілів крові з підвищеною генерацією активних форм оксигену (АФО), зниженим трансмембранним мітохондріальним потенціалом (ΔΨm) та ознаками апоптозу/некрозу в щурів із ліпополісахарид (ЛПС)-індукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової ГГЦ.
Матеріали і методи. Досліди виконано на 48 статевозрілих білих щурах, яких поділили на такі групи: перша – контрольна група (n=12); друга – тварини з ЛПС-індукованим пародонтитом (n=12); третя – щури з хронічною тіолактоновою ГГЦ (n=12); четверта – тварини з ЛПС-індукованим пародонтитом на тлі ГГЦ (n=12). Показники кісткового метаболізму – активність лужної фосфатази (ЛФ) та кислої фосфатази (КФ) визначали біохімічним методом. Генерацією АФО, ΔΨm та ознаки апоптозу/некрозу нейтрофілів крові визначали на проточному цитометрі Epics XL. Взаємозв’язок між досліджуваними показниками встановлювали за результатами проведеного кореляційного аналізу з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона.
Результати досліджень та їх обговорення. У щурів із ЛПС-індукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової ГГЦ встановлено пряму взаємодію високої сили між активністю КФ у сироватці крові й кількістю нетрофілів із гіперпродукцією АФО; пряму взаємодію помірної сили між активністю КФ у сироватці крові й кількістю нетрофілів із зниженим ΔΨm; пряму взаємодію помірної сили між активністю КФ у сироватці крові та кількістю нетрофілів з ознаками апоптозу; пряму взаємодію помірної сили між активністю КФ у гомогенаті пародонта і кількістю нетрофілів з гіперпродукцією АФО; пряму взаємодію високої сили між активністю КФ у гомогенаті пародонта і кількістю нетрофілів із зниженим ΔΨm; пряму взаємодію помірної сили між активністю КФ у гомогенаті пародонта і кількістю нетрофілів з ознаками апоптозу.
Висновки. У щурів із ЛПС-індукованим пародонтитом на тлі хронічної тіолактонової ГГЦ виявлено низку вірогідних кореляційних взаємодій високої та помірної сили між активністю КФ як у сироватці крові, так і в гомогенаті пародонта та кількістю нейтрофілів крові з гіперпродукцією АФО, зниженим ΔΨm та ознаками апоптозу, що ймовірно свідчить про зв’язок між ушкодженням тканин пародонта й ініціацією програмованої загибелі нейтрофілів за умови супутньої ГГЦ, що потребує подальшого вивчення.
19
Федосєєва, О. В. "ВПЛИВ ПРЕНАТАЛЬНОЇ КОНТАМІНАЦІЇ АНТИГЕНУ НА ЦИТО- ТА ГІСТОХІМІЧНІ АСПЕКТИ МОРФОЛОГІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ-ІНФАНТІВ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12574.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Глікозаміноглікани та протеоглікани беруть участь у важливих біологічних подіях, таких, як клітинна проліферація, адгезія, міграція та диференціювання. Було також показано, що ці молекули беруть участь у розвитку неопластичних та гіперпластичних уражень. У галузі тиреоїдології було показано, що глікозаміноглікани, протеоглікани та споріднені молекули відіграють велику роль у розвитку як фізіологічних властивостей, так і патологічних станів щитоподібної залози. При впливі пренатального антигенного навантаження відбувається передчасний вихід Т-лімфоцитів з тимуса, які в тканинах змінюють не тільки терміни розвитку структурних елементів, але і їх імунологічну толерантність і т. д.
Мета дослідження – за допомогою комплексного гістохімічного дослідження з’ясувати цито- та гістохімічні особливості морфологічних перетворень щитоподібної залози щурів-інфантів після пренатальної контамінації антигеном.
Матеріали і методи. Матеріалом дослідження була щитоподібна залоза щурів лінії Вістар (21– 45 доби постнатального періоду, 54 тварини), яких поділили на групи по 6 тварин у кожній. Досліджено три групи тварин: перша – інтактні тварини (норма); друга – контрольна, тваринам якої вводили 0,9 % розчин NaCl на 18 добу датованої вагітності; третя – експериментальні тварини, яким вводили стафілококовий анатоксин рідкий, очищений, адсорбований (10– 14 одиниць зв’язування в 1 мл, розведений у 10 разів) на 18 добу датованої вагітності (пат. 49377, Україна, 2010 та пат. 63020, Україна, 2011). З метою візуалізації та ідентифікації глікозаміногліканів (ГАГ) і протеогліканів застосовували фарбування серійних зрізів альціановим синім при pH 2,5 – для виявлення несульфатованих ГАГ, при pH 1,0 – слабо сульфатованих ГАГ та протеогліканів у комбінації з PAS. Морфометрію проведено з використанням мікроскопа Carl Zeiss «Primo Star» з використанням камери AxioCam, комплекс морфометричних досліджень виконували за допомогою програми Zeiss Zen (2017). Розрахунок коефіцієнта r-кореляції Пірсона проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel 2010.
Результати. Характерною особливістю щитоподібних залоз експериментальних тварин було виявлення речовини, яка розщеплюється гіалурунідазою, і дає реакцію з альціановим синім при рН=2,5. Можна припустити, що в експериментальній групі тварин присутні гіалурунати. У вигляді помірної реакції вони локалізуються в цитоплазмі тироцитів та інтенсивно у вигляді включень у колоїді. Ступінь забарвлення вище в стінках великих кровоносних судин, дещо знижувався рівень вмісту сіалоглікопротеїнів, порівняно з контролем, причому розподіл їх в тканинах залози залишається тотожним порівняно з інтактними і контрольною групами. На кінець інфантильного періоду відзначається зменшення кількості вмісту кислих сульфатованих протеогліканів у сполучнотканинних прошарках залози в нормі, інших істотних достовірних відмінностей у рівні розподілу і вмісту вуглеводних компонентів, порівняно з попереднім віком, не спостерігалося. У цитоплазмі тироцитів знижується інтенсивність реакції на кислі сульфатовані глікопротеїни і гіалурунати у тварин, пренатально контамінованих стафілококовим анатоксином.
Висновки. Застосовуючи гістохімічні методи дослідження, ми провели аналіз динаміки вмісту вуглеводних компонентів у щитоподібній залозі щурів-інфантів у нормі та після пренатальної контамінації антигеном. З’ясовано, що глікоген, виступаючи в якості основного енергетичного матеріалу, з віком витрачається для синтезу більш складних вуглеводневих біополімерів. Зокрема, він зв'язується з білком, у результаті чого синтезуються глікопротеїни і протеоглікани. У структурних елементах щитоподібної залози щурів-інфантів експериментальної групи в досліджуваний період ми ідентифікували різні групи глікопротеїнів та виявили сіалоглікопротеїни у тироцитах екстрафолікулярних проліферативних скупчень, що можна ідентифікували як елемент становлення синтетичної активності тироцитів.
20
D.S., Volkov, and Chernykh O.A. "EMPIRICAL STUDY OF PROSOCIAL BEHAVIOR FEATURES OF STUDENTS OF PSYCHOLOGY DEPARTMENT." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 2 (June 8, 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. To study theoretically and investigate empirically the psychological correlates of prosocial behavior of psychology department students.Methods. The following methods were used in the study: questionnaire O.O. Prokhorov (RPSO, 1998) “Relief of the mental state of the individual”,“The Mental Health Continuum – Short Form”, 2014) by K. Keys in the adaptation of E.L.Nоsеnко, А.G. Chetveryk-Burchak, “Test of dispositional optimism” (Life Orientation Test – LOT, 1985) by C. Carver, M. Scheyer in the adaptation of T.O. Gordeeva, O.A.Sychovа, Е.M. Osina, “Measurement of prosocial tendencies” G. Carlo, B. Randall in the adaptation of N.V. Kukhtova, 2002. For mathematical and statistical data processing, the r-Pearson correlation coefficient in the IBM SPSS Statistics 26 package was used. The study involved 75 students of Department general psychology and pathopsychology from Oles Honchar Dnipro National University. The study involved first-and second-year students.Results. There is a negative correlation between public prosocial behavior and physiological responses; between anonymous prosocial behavior and social well-being and overall mental health stability; a positive correlation between optimism and altruistic prosocial behavior; between emergency prosocial behavior and hedonistic, social well-being, an overall indicator of mental health stability; between altruistic prosocial behavior and hedonistic well-being.Conclusions. The article formulates a definition and provides a brief overview of domestic and foreign approaches to the study of prosocial behavior and the factors that mediate it. Modern directions of researches of prosocial behavior are defined. Peculiarities of prosocial behavior of students-psychologists are analyzed. The correlations between prosocial behavior and personal characteristics, mental health for a student of psychology department have been revealed. The prospects of the research are to determine the role of personal maturity and individual religiosity in determining the manifestation of prosocial behavior among adults and youth in Ukraine.Key words: mental health stability, psychologists, personality traits, altruism, optimism. Мета. Теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні кореляти просоціальної поведінки студентів-психологів.Методи. У дослідженні були використані методики: опитувальник О.О. Прохорова (РПСО, 1998) «Рельєф психічного стану особистості», «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» (The Mental Health Continuum – Short Form, 2014) К. Кіза в адаптації Е.Л. Носенко, А.Г. Четверик-Бурчак, «Тест диспозиційного оптимізму» Ч. Карвера, М. Шейера в адаптації Т.О. Гордеєвої, О.А. Сичова, Є.М.. Осіна (Life Orientation Test – LOT, 1985), Методика «Вимірювання просоціальних тенденцій» Г. Карло, Б. Рендалл в адаптації Н.В. Кухтової, 2002. Математико-статистична обробка даних здійснювалась за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона в пакеті IBM SPSS Statistics 26.У дослідженні взяли участь 75 студентів-психологів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. У дослідженні брали участь студенти першого та другого курсу.Результати. Встановлено від’ємний кореляційний зв’язок між публічною просоціальною поведінкою та фізіологічними реакціями, між анонімною просоціальною поведінкою та соціальним благопо-луччям і загальним показником стабільності психічного здоров’я та додатні кореляційні зв’язки між оптимізмом та альтруїстичною просоціальною поведінкою; між екстреною просоціальною поведінкою та гедоністичним, соціальним благополуччям, загальним показником стабільності психічного здоров’я; між альтруїстичною просоціальною поведінкою та гедоністичним благополуччям.Висновки. У статті сформульовано визначення та наведено стислий огляд вітчизняних та зарубіжних підходів до дослідження просоціальної поведінки та факторів, що її опосередковують. Визначено сучасні напрямки досліджень просоціальної поведінки. Проаналізовано особливості просоціальної поведінки студентів-психологів. Виявлено кореляційні зв’язки просоціальної поведінки та особи-стісних властивостей, психічного здоров’я для студента-психолога. Визначено перспективи подаль-ших досліджень, що полягають у визначенні ролі особистісної зрілості та індивідуальної релігійності у детермінації прояву просоціальної поведінки серед осіб зрілого віку та молоді в Україні.Ключові слова: стабільність психічного здоров’я, психологи, особистісні властивості, альтруїзм, оптимізм.
21
S.A., Kotenko, and Malysheva A.A. "FEATURES OF STRATEGIES FOR OVERCOMING STRESS SITUATIONS IN ATHLETES ENGAGED IN ORIENTAL MARTIAL ARTS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. Identification and analysis of strategies for overcoming stressful situations and decision-making tendencies among athletes involved in martial arts. Methods. The methodological basis of the study is the model of physiological stress by V. P. Dohrenwend and the conservation of resources theory by S. Hobfoll. Twenty students of the Kharkiv State Academy of Physical Culture of the second year of the specialty 017 “Physical culture and sports”, who are engaged in martial arts for 4-13 years, took part in the research. Research methods: “Strategic Approach to Coping Scale” (SACS) by S. Hobfoll in the adaptation by N.Vodopyanova and E. Starchenkova. To clarify the data obtained, we chose the methodology “Decision Making Tendency Inventory” (DMTI) G. Misuraka in the adaptation of A. Yu. Razvalyaeva. For mathematical and statistical data processing, the r-Pearson correlation coefficient in the STATISTICA 12 package was used. Results. The study is devoted to the investigation of the features of strategies for overcoming stressful situations in athletes involved in martial arts. It has been established that the most typical for athletes engaged in martial arts are strategies of assertive, aggressive and impulsive actions, and the tendency to satisficing in decision-making, the least typical – avoidance and antisocial actions. Positive relations between the duration of sports occupation and the tendency to choose avoidance and manipulative actions to overcome stressful situations, the tendency of satisficing in decision-making, negative relations between the duration of sports occupation and the tendency of minimization were revealed.Conclusions. According to the results, athletes involved in martial arts are more characterized by active, constructive strategies to overcome stressful situations, however, there is a tendency to an increase in the tendency to choose passive and indirect strategies as the duration of sports occupation increases. The obtained data can be used in the activities of the Department of psychological support of the educational process of the Kharkov State Academy of Physical Culture.Key words: stress, sports, martial arts, athlete’s personality, coping strategies. Мета – виявлення та аналіз стратегій подолання стресових ситуацій і тенденцій прийняття рішень у спортсменів, що займаються східними одноборствами.Методи. Методологічно дослідження базується на моделі фізіологічного стресу В.P. Dohrenwend та теорії збереження ресурсів С. Хобфола. У дослідженні взяли участь 20 здобувачів освіти Харківської державної академії фізичної культури другого курсу спеціальності 017 «Фізична культура і спорт», що займаються східними одноборствами від 4 до 13 років. Серед них – 9 дівчат і 11 юнаків. Метод дослідження – «Стратегії подолання стресових ситуацій» (SACS) С. Хобфола в адаптації Н.Є. Водоп’яно-вої та Є. С. Старченкової. Для уточнення даних ми обрали методику «Тенденції в прийнятті рішень» (DMTI) Р.Місурака в адаптації А.Ю. Разваляєвої. Математико-статистична обробка даних здійснювалась за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона в пакеті STATISTICА 12.Результати. Дослідження присвячене вивченню особливостей стратегій подолання стресових ситуацій спортсменів, що займаються східними одноборствами. З’ясовано, що найбільш характерними для спортсменів, що займаються східними одноборствами, є стратегії асертивних, агресивних та імпульсивних дій, тенденція сатисфізації у прийнятті рішень, найменш характерними – уникання та асоціальних дій. Виявлено позитивні зв’язки тривалості занять спортом зі схильністю обирати уникання та маніпулятивні дії для подолання стресових ситуацій, тенденцією сатисфізації у прийнятті рішень, негативний – з тенденцією мінімізації.Висновки. Згідно з отриманими результатами для спортсменів, що займаються східними одноборствами, більшою мірою характерні активні, конструктивні стратегії подолання стресових ситуацій, проте існує тенденція до зростання схильності обирати пасивні та непрямі стратегії протягом збільшення тривалості занять спортом. Отримані дані можуть використовуватись в діяльності Відділу психологічного супроводу освітнього процесу Харківської державної академії фізичної культури.Ключові слова: стрес, спорт, східні одноборства, особистість спортсмена, копінг-стратегії.
22
O.L., Kiparenko, and Kremenchutska M.K. "Assessment of the impact of motor development on adaptation to learning." Insight: the psychological dimensions of society, no. 6 (December 10, 2021): 95–109. http://dx.doi.org/10.32999/2663-970x/2021-6-7.
Повний текст джерелаАнотація:
The article renders findings of the study of the development of school children’s reading skills and motor development (n=61). Pedagogical and psychological literature considers visual, auditory, and cognitive impairments as primary causes of difficulties in devel-oping reading skills. It is generalized an idea that all types of perception (visual, auditory, etc.) are of afferent-efferent nature: each of these sensory processes is based on its own motor components. Thepurposeof the research is to analyze the impact of student’s motor skills disorders on mastering reading skills; to find the root of the disorders using neuropsychological tests; to differentiate errors and identify effective correction methods. Researchmethodsareasfollows:O. Luria Neuropsychological Battery adapted to school children by Glozman J.; child dyslexia test by O. Korniev & O. Ishymova. Research results have been processed through mathematical statistics, i.e., Pearson correlation coefficient and point-biserial correlation coefficient. Results. It has been identified the most significant indices of the functioning of the motor system of a child, which influence the progress of mastering reading skills in two age groups of school children (aged 7-9 and 10-12). The research has found the most fundamental errors made by school children while per-forming tests that are a ground for basic neuropsycho-logical correction. Conclusions.It has been substantiated that reading is a multi-factor process, and helping a pupil under some reading difficulties. It cannot be lim-ited to monotonous methods. The research states that neuropsychological diagnostics contributes to finding poorly-developed elements, which affect a child’s learning, discovering errors, and developing an effective intervention plan. The first step of the correction should comprise the work with the child motor system, as proved by this research. It is noted that a sensorimotor correction based on M. Bernstein’s construction of movements may underly the program.Keyw ords: neuropsychological diagnostics, dyslexia, learning difficulties, sensorimotor correction. У статті представлені результати дослідження сформованості навичок читання школярів та їхнього рухового розвитку (n=61). У педагогічній та психологічній літературі основними причинами труднощів формування навичок читання найчастіше визначають зорові, слухові та когнітивні проблеми. Розглянуто черговий чинник у структурі розвитку дитини – руховий розвиток. Узагальнено думку, що всі види сприйняття (зорове, слухове тощо) мають аферентно-еферентний характер, в основі кожного з цих сенсорних процесів беруть участь свої рухові компоненти. Метою дослідження є визначення впливу рухових проблем школяра у оволодіння навичками читання; розуміння причини цих проблем за допомогою нейропсихологічних проб; диференціація помилок і визначення ефективних методів корекції. Методидослідження: класична батарея нейропсихологічних тестів О.Лурії, адаптована до дітей шкільного віку Ж.Глозман; методика діагностики дислексії у дітей О.Корнєва і О.Ішимової. Здійснено обробку результатів методами математичної статистики, а саме – кореляційний аналіз за Пірсоном та точково-бісеріальних коефіцієнтів кореляції. Результати.Визначено найбільш значущі показники роботи рухової системи дитини, які мають вплив на успішність оволодіння навичками читання у двох вікових групах школярів (7-9 та 10-12 років). З’ясовано найбільш значущі помилки при виконанні проб школярами, що є підставою для базових напрямків нейропсихологічної корекції. Висновки.Обґрунтовано, що читання – багаточинниковий процес і допомога дитині при труднощах з ним не може обмежуватися одноманітними методами. Констатовано, що нейропсихологічна діагностика допомагає встановити чинники, які є несформованими і впливають на навчання дитини, диференціювати помилки і побудувати ефективний корекційний маршрут. Першим кроком корекції має бути робота з руховою сферою дитини, що доведено нашим дослідженням. Зазначено, що основою програми може бути сенсомоторна корекція на базі теорії про побудову і біомеханіку рухів М.Бернштейна. Ключовіслова: нейропсихологічна діагностика, дислексія, труднощі навчання, сенсомоторна корекція.
23
Kotvitskaya, A. A., N. V. Zhivora, S. V. Pogorelov, I. V. Krasovsky та O. O. Vislous. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ВАГОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ НА ПРОГНОСТИЧНУ ВАЛІДНІСТЬ КОНКУРСНОГО БАЛА ВСТУПНИКІВ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я»". Фармацевтичний часопис, № 4 (29 грудня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.4.8341.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вивчення впливу вагових коефіцієнтів на прогностичну валідність конкурсного бала шляхом математичного обґрунтування оптимальних значень, що забезпечують максимальну валідність конкурсного відбору.Матеріали і методи. Проведено дослідження успішності здобувачів вищої освіти першого курсу денної форми навчання за спеціальністю 226 «Фармація».Оцінку сили лінійного взаємозв’язку між конкурсним балом (та його складовими) і показниками поточної успішності здобувачів вищої освіти проводили за допомогою розрахунку коефіцієнта кореляції за Пірсоном. Статистичну обробку проведено з використанням Microsoft Excel.Результати й обговорення. У статті розглянуто можливість і допустимість використання результатів ЗНО для виявлення вступників, які зможуть успішно продовжити навчання у вищій школі. Запропоновано математично обґрунтовані рекомендації щодо підвищення якості конкурсного відбору для виявлення вступників та їх потенціалу для вивчення. Рекомендації основані на статистичному аналізі даних про успішність здобувачів вищої освіти першого курсу навчання спеціальності 226 «Фармація» галузі знань «Охорона здоров’я», що вступили до Національного фармацевтичного університету (НФаУ) у 2015 році, в зіставленні з конкурсним балом. Доведено, що цілеспрямовано змінюючи вагові коефіцієнти, які використовуються при розрахунку конкурсного бала, ВНЗ може позитивно впливати на якісний склад здобувачів вищої освіти. Отримано значення вагових коефіцієнтів, при яких досягається максимальна валідність конкурсного відбору.Висновки. За результатами дослідження встановлено силу кореляційного зв’язку між конкурсним балом вступника та поточною успішністю здобувача вищої освіти під час першого та другого семестрів навчання.
24
Долинська, Любов, та Марина Заушнікова. "ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНА ЗРІЛІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА УМОВА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ЛОГОПЕДА". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 30 вересня 2021, 35–46. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.15(60).04.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню особистісно-професійної зрілості майбутнього логопеда як психологічної умови формування комунікативної компетентності. Проаналізовано наукові підходи до вивчення понять «зрілість», «особистісна зрілість», «професійна зрілість», «комунікативна компетентність» та її структуру. З’ясовано, що особистісна та професійна зрілість є складовими особистісно-професійної зрілості майбутнього фахівця, який володіє визначеною життєвою та громадянською позицією, здатний до прийняття себе та безумовного прийняття інших, може швидко адаптуватися до вимог професії та суспільства, прагне самореалізації та професійного зростання. Для вирішення мети та поставлених завдань було використано теоретичні (аналіз, порівняння та систематизація психологічних джерел), емпіричні (тестування, психолого-педагогічний експеримент) та математичні (c2-критерій Пірсона, коефіцієнт кореляції Спірмена) методи дослідження. Для вивчення особливостей розвитку компонентів комунікативної компетентності та визначення особистісно-професійної зрілості як психологічної умови її формування було використано комплекс взаємодоповнюючих психодіагностичних методик. Виявлено психологічні особливості розвитку структурних компонентів комунікативної компетентності майбутнього логопеда, визначено її рівні розвитку. Теоретично визначено та експериментально перевірено психологічну умову її формування – особистісно-професійну зрілість. Зафіксовано наявність позитивного кореляційного зв’язку між рівнями розвитку комунікативної компетентності та особистісно-професійною зрілістю, що є свідченням її позитивного впливу на формування комунікативної компетентності. Впродовж навчання у закладі вищої освіти комунікативна компетентність майбутнього логопеда розвивається недостатньо, а умовою її підвищення є особистісно-професійна зрілість як характеристика особистості.
Література
Гильбух, Ю.З. (1995). Тест-опросник личностной зрелости: пособие. Киев : НПЦ Перспектива.
Дідик, Н.М. (2014). Феномен особистісної зрілості в інтерпретації українських дослідників. Молодий вчений, 1,128–131.
Долинська, Л. (2019). Особистісна зрілість як чинник формування психологічної культури майбутнього фахівця. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології», 16, 285– https://doi.org/10.32626/2227-6246.2012-16.%p.
Дружилов, С.А. (2003). Психология профессионализма человека: интегративный поход. Журнал прикладной психологи, 4–5, 35–42.
Немов, P.C. (1995). Общие основы психологии: учеб.пособие. Москва : Просвещение: ВЛАДОС.
Петровский, А.В., & Ярошевский, М.Я. (1990). Психология: словарь. Москва : Политиздат.
Реан, А.А. (1999). Психология изучения личности: учебн. пособ. Санкт-Петербург : Изд-во Михайлова В.А.
Темрук, О.В. (2005). Особливості розвитку особистісної зрілості майбутнього вчителя на початковому етапі професійної підготовки. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки, 4(28), 116-122.
Цина, В. (2014). Сутність, структура, особливості особистісно‐професійної зрілості майбутнього вчителя. Витоки педагогічної майстерності, 14, 305–310.
Штепа, О.С. (2004). Пропріум зрілої особистості. Практична психологія та соціальна робота, 2, 26-35.
Coban, A.S. (2005). Predictor of levels of vocational maturity of high school students study some of the variables. Journal of Inonu University Faculty of Education, 6(10), 39-54.
Greene, J. (2016). Communication skill and competence. Oxford Res Encyclop Comm. doi:10.1093/acrefore/9780190228613.013.158.
25
Коваленко, Віктор, та Василь Радик. "ОЦІНКА ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ У КОН-ТЕКСТІ ЇХНЬОГО ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ". Економіка та суспільство, № 37 (29 березня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-37-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі виявлено взаємозв’язок між загальними обсягами видатків Дер-жавного бюджету та рядом макроекономічних показників на основі викорис-тання коефіцієнтів кореляції Пірсона та Фехнера. Для визначення впливу державних видатків на економічне зростання в Україні побудовано векторну VECM та VAR моделі . У результаті з’ясовано, що загальне зростання обсягів видатків Державного бюджету України позитивно впливає на стан реального ВВП. При цьому вплив капітальних видатків значно вагоміший від впливу поточних видатків. Також одержано, що видатки на освіту, охорону здоров’я і економічну діяльність в Україні є чинниками зростання реального ВВП, що втім не характерно для видатків на соціальний захист і соціальне забезпечен-ня. Запропоновано заходи, які дозволять оптимізувати структуру державних видатків та забезпечити додаткові можливості їхнього впливу на економічний розвиток.
26
Ушакова, Катерина. "ПРОФЕСІЙНА САМООЦІНКА І СТРАТЕГІЯ ПОВЕДІНКИ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ПРОФЕСІЙНИХ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 31 березня 2021, 106–12. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.13(58).10.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено вивченню професійної самооцінки і стратегій поведінки майбутніх медичних працівників середньої ланки в професійних конфліктних ситуаціях, що є важливою умовою їхнього подальшого успішного розвитку як фахівців медичної сфери. Мета емпіричного дослідження полягала у виявленні рівнів професійної самооцінки і визначенні стратегій поведінки в професійних конфліктних ситуаціях студентів 1–4-х курсів медичних коледжів упродовж їхнього фахового навчання.Методи дослідження: теоретичні (аналіз наукової літератури); емпіричні (модифікована методика «Дослідження самооцінки особистості», методика дослідження професійних конфліктних ситуацій у системі «медичний працівник-хворий»); математичної статистики (коефіцієнти кореляції Спірмена і Пірсона, критерій φ*‑кутового перетворення Фішера).Результати. Емпірично вивчено рівні професійної самооцінки і стратегії поведінки в професійних конфліктних ситуаціях у системі «медичний працівник-хворий» студентів 1–4-х курсів медичних коледжів. З’ясовано, що до закінчення фахового навчання у медичному коледжі статистично незначуще збільшується кількість студентів із високою, зменшується – із середньою і низькою професійною самооцінкою. Виявлено відмінності стратегій поведінки в професійних конфліктних ситуаціях у системі «медичний працівник-хворий» студентів 1–4-х курсів медичних коледжів. Встановлено статистично значуще зменшення кількості студентів, яким властива агресивність у вирішенні професійних конфліктних ситуацій, і збільшення кількості студентів, яким притаманний самозахист чи слабкість, а також прагнення уникати осуду. Визначено зв’язок професійної самооцінки зі стратегією поведінки в професійних конфліктних ситуаціях студентів медичних коледжів.Висновки. Впродовж фахового навчання студентів у медичному коледжі дещо змінюються рівні професійної самооцінки і стратегії поведінки в професійних конфліктних ситуаціях у системі «медичний працівник-хворий».
Література
Ушакова, К.Ю. (2018). Психологічні чинники становлення професійної «Я-концепції» у студентів медичних коледжів. (Дис. канд. психол. наук). Київ.
Тихонова, И.В. (2013). Опыт модификации методики изучения фрустрационных реакций С. Розенцвейга для изучения специфики реагирования медсестер в профессиональных конфликтных ситуациях. Медицинская психология в России, Т. 5, 5(22), 1–13. doi: 10.24411/2219-8245-2013-15100
Basit Ali, Akhlaq, & Kehkashan, Arouj. (2014). Study on the Self Esteem and Strength of Motivation of Medical Students.Retrieved from http://www.ijbhtnet.com/journals/Vol_4_No_5_October_2014/8.pdf
Ushakova, K.Yu., Spivak,M., & Hladkevych, M.I. (2019). Peculiarities of Professional “Self-image” Development of the Future Medical Workers. Problems of modern psychology, 2(16), 125–130. http://doi.org/10.26661/2310-4368-2019-2-16-20