Добірка наукової літератури з теми "Коефіцієнт відтворення"

В статті наведено результати досліджень показників росту ремонтних свинок великої білої породи у ранньому онтогенезі, тривалості життя та племінного використання свиноматок, а також їх відтворювальних якостей. Дослідження проведено в агроформуваннях Дніпропетровської області та лабораторії тваринництва Державної установи «Інститут зернових культур НААН України». Роботу виконано згідно програми наукових досліджень НААН №31 ««Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»).Встановлено, що показники «середньодобовий приріст живої маси за період контрольного вирощування від 2 до 6-місячного віку, кг» коливається у межах від 0,426 до 0,607 кг, «відносний приріст живої маси за період контрольного вирощування від 2 до 6-місячного віку, %» - від 113,04 до 145,10 %, коефіцієнт інтенсивності спаду росту – від 37,85 до 93,70 балів. Свиноматки з коефіцієнтом інтенсивності спаду росту 37,85-57,45 балів переважали ровесниць з показником73,53-93,70 балів за основними ознаками відтворювальних якостей у середньому на 8,14 %.

У статті обґрунтовано необхідність моніторингу змін стану ґрунтового покриву і формування відповідних програм з призупинення деградації й відтворення родючості. Визначено, що для оцінки якості відношення виробників продукції рослинництва до збереження ґрунту слід враховувати не тільки кількість внесення органічних та мінеральних добрив а й їх співвідношення (коефіцієнт екологічної збалансованості). Проаналізовано склад основних полютантів, що надходять в атмосферне повітря, ґрунт і ґрунтові води від тваринницьких підприємств. Встановлено, що для поліпшення екологічної ситуації та виробництва якісної продукції тваринництва необхідно використовувати екологічно безпечні технології та впроваджувати сучасні технології з утилізації відходів, осадів стічних вод, дотримання всіх санітарних та ветеринарних вимог згідно з нормативно-правовим регулюванням. Визначено, що коефіцієнт екологічної збалансованості внесення органічних та мінеральних добрив у Черкаській області у 1,7 рази вище аналогічного показника по Україні, що відповідно у 2,6 та 4,3 разів нижче існуючих норм. Внесення мінеральних добрив по Черкаській області у 2,3, а по Україні у 2,6 разів менше від норми. Внесення органічних добрив по Черкаській області у 6,7, а по Україні у 16,0 разів менше від норми. Застосовуючи коефіцієнт екологічної збалансованості внесення органічних та мінеральних добрив у рослинництві, вивчено рівень збереження ґрунтів Черкаської області. Виявлено що коефіцієнт рівня збереження ґрунтів Черкаської області становить 0,39, а в Україні 0,23, що, як на рівні Черкаської області, так і на рівні країни, призводить до деградації ґрунтів і вказує на низьку технологічно-екологічну культуру виробників сільськогосподарської продукції.

Досліджено біохімічний склад крові та сперми кнурів-плідників племпідприємств великої білої породи, української м’ясної, харківської та дніпропетровської селекції. Встановлень, що середні біохімічні показники крові і сперми кнурів не виходили за межі біологічної норми. Середня кількість сперматозоїдів у відфільтрованому еякуляті кнурів дослідних генотипів була в межах 42,441- 54,648 млрд., при величині еякуляту 202,0±6,3-248,4±10,2 мл та концентрації сперматозоїдів, що рухаються прямолінійно поступово 0,21±0,003 – 0,23±0,01 млдр. мл. Має місце високо вірогідна різниця за об’ємом відфільтрованого еякуляту між плідником української м’ясної породи дніпропетровської та харківської селекцій на користь першої. Коефіцієнт кореляції між Рh сперми кнурів дослідних генотипів і концентрацією сперматозоїдів в 1 см склав -0,323 (велика біла порода) – 0,294 (українська м’ясна порода харківської селекції), - 0,208 (українська м’ясна порода дніпропетровської селекції). Рівень репрезентабельності величин розрахованих коефіцієнтів кореляції між ознаками був в межах Р>0,05- Р<0,05. Середня кількість одержаних спермо доз з одного еякуляту становила 8,5 доз (м’ясна порода харківської селекції) та 10,9 дози українська м’ясна порода дніпропетровської селекції) при величині показника 10,0 доз у кнурів великої білої породи. Запліднюваність маточного поголів’я від першого осіменіння в залежності від методу розведення була в межах 62,5-83,1 % при величині рівня репродуктивної здатності свиноматок 8,7±0,18 – 11,7±0,25 поросят на один опорос, що в цілому характеризує якість маточного поголів’я в здатності до запліднення за один статевий цикл та рівня племінної роботи в стаді у напрямку вдосконалення ознаки з низьким ступенем її успадкування.

Висвітлені результати досліджень впливу тривалості сервіс-періоду корів-первісток симентальської породи на їх молочну продуктивність, відтворну здатність та масо-метричні параметри. Матеріалом досліджень слугувала інформація про племінне і продуктивне використання 172 корів-первісток племрепродуктора симентальської породи ПП «Галекс-Агро» Житомирської області. Встановлено, що збільшення тривалості сервіс-періоду призводить до підвищення рівня молочної продуктивності корів – надій за 305 днів лактації у тварин з подовженим періодом на 1190 кг більше, порівняно з тваринами з коротким сервіс-періодом. Доведено, що тривалість сервіс-періоду прямо впливає на відтворювальну здатність корів, однак на відміну від покращення кількісних показників молочної продуктивності показники відтворення значно погіршуються – коефіцієнт відтворної здатності знижується при тривалому сервіс-періоді до 0,77. Економічно-вигідним для господарства і фізіологічним для тварин є характерна тривалість сервіс-періоду (у середньому 125,3 дні), при якому тварини найбільш ефективно поєднують високу молочну продуктивність з задовільними показниками відтворної здатності. Кращими масо-метричними параметрами характеризуються тварини з тривалим сервіс-періодом. У напрямку зростання сервіс-періоду тварини стають вищими, масивнішими, вузькотіліми.

Ця система дозволяє протягом навчального року визначати рівень, досягнутий кожним курсантом або студентом на даний момент при вивченні певної дисципліни. При цьому враховуються всі види занять і самостійних робіт, участь у науково-дослідній роботі і виготовленні навчального обладнання. Представлені матеріали враховують досвід впровадження рейтингової системи при вивченні фізики.Кожна оцінка і кожен результат заносяться у комп’ютер, який за певною програмою обчислює суму рейтингових балів (рейтинг) курсанта на даний час. Із часом ця інформація накопичується і на момент проміжного контролю дозволяє визначати атестаційну оцінку. На початок екзаменаційної сесії рейтинг служить підставою для того, щоб ті курсанти, які набрали достатню кількість балів, були звільнені від іспиту з даної дисципліни і автоматично отримали оцінку “4” або “5” (в залежності від рейтингу).Рейтинг обчислюється за такою методикою (на прикладі дисципліни “фізика”).За період від початку семестру (або від початку вивчення даного модуля навчальної дисципліни) визначаються середні оцінки за всі види занять і помножуються на відповідні рейтингові коефіцієнти:середня оцінка за всі практичні заняття Р1 (рейтинговий коефіцієнт А);середня оцінка за всі семінарські заняття Р2 (рейтинговий коефіцієнт B);середня оцінка за всі лабораторні заняття Р3 (рейтинговий коефіцієнт C);середня оцінка за всі контрольні роботи Р4 (рейтинговий коефіцієнт D).Для досягнення необхідної регулярності навчального процесу вводиться часовий критерій, тобто оцінка за певні види робіт (лабораторні, розрахункові, курсові тощо) залежить від того, чи вчасно вони виконані.Обчислюється сума цих оцінок, яка називається основним рейтингом:Росн = A Р1 + B Р2 + C Р3 + D Р4 .Цілком можливо взяти всі рейтингові коефіцієнти рівними 1. Підвищення ж певного рейтингового коефіцієнту дозволяє збільшити значимість відповідного виду занять, його вплив на розрахунок основного рейтингу.Обчислюється максимальна величина Росн max (за умови всіх оцінок “5”):Росн max = A  5 + B  5 + C  5 + D  5 .Загальний рейтинг може бути підвищений за рахунок додаткового рейтингуРдод, який враховує види діяльності курсантів поза навчальною програмою. До нього може бути нарахована, наприклад, така кількість балів:активна участь у роботі предметного гуртка – 1 бал;вдосконалення лабораторної роботи – до 2 балів за 1 прилад;виготовлення плакатів, стендів – від 0,5 до 2 балів за 1 шт.;участь в олімпіаді з даної дисципліни – 1 бал;і додатково за призові місця в олімпіаді:І місце – 3 бали, ІІ – 2 бали, ІІІ – 1 бал;доповідь на конференції – 2 бали;підготовка наукової роботи на міжвузівський конкурс – 3 бали.Загальний рейтингР визначається як сума основного і додаткового рейтингів:Р = Росн + Рдод .Розраховується процент від умовно максимальної кількості балів:П = (Р/Росн.max)100% .Ця величина за умови активної діяльності курсантів поза навчальною програмою може перевищувати 100%.Якщо П 90% – курсант отримує під час атестації оцінку “5” або під час екзаменаційної сесії – оцінку “5” без складання іспиту.Якщо 75% П < 90 % – курсант на іспиті автоматично отримує оцінку “4” або, якщо він не згоден, складає іспит на загальних підставах. Атестаційна оцінка “4” виставляється за умови 70% П < 90 %.При 50% П < 70 % курсант отримує під час атестації оцінку “3”, а під час сесії складає іспит на загальних підставах.При П < 50 % курсант отримує під час атестації оцінку “2”, а під час сесії складає іспит на загальних підставах.Для поточного розрахунку рейтингу кожного курсанта була створена розрахункова комп’ютерна програма в середовищі Microsoft Excel, формат якої дозволяє вносити в неї списки навчальних взводів і поточні оцінки окремо за кожний тип занять. Результат розрахунку представлений у вигляді таблиць зі списками особового складу навчальних взводів і рейтинговими балами за кожен вид занять, а також загальний рейтинг і процент від максимально можливого. Ці таблиці у надрукованому вигляді вивішуються на спеціальному стенді для інформування курсантів про стан їх успішності та про слабкі місця, на які необхідно звернути увагу. Вони періодично оновлюються, з метою відтворення стану успішності курсантів на даний момент.Рейтингова система оцінки рівня знань є досить гнучкою і легко може бути адаптована до будь-якої дисципліни з іншими типами занять та іншими критеріями оцінки знань.Ця система дозволяє підняти контроль за станом навчання для кожного курсанта на якісно новий рівень, зробити його більш наочним і прозорим як для самого курсанта, так і для всіх зацікавлених осіб: викладачів, навчально-методичного відділу, курсових офіцерів, ректорату.Результати впровадження цієї системи свідчать про її позитивний вплив на значну частину курсантів інституту, який проявляється у зростанні мотивації до підвищення якісних показників навчання та покращання регулярності навчального процесу (вчасне виконання розрахункових робіт і звітів лабораторних робіт).

У статті розглянуто питання моделювання умов для отримання діагностичної інформації щодо складних об'єктів. Як приклад розглянута перевірка тягових якостей повнопривідних легкових автомобілів на інерційному стенді з біговими барабанами. Розроблена силова модель системи взаємодії автомобіля зі стендом з урахуванням конструктивних особливостей стенда і особливостей конструкції трансмісії автомобіля. Силова модель розглянутої системи містить в собі рівняння рівноваги кузова і двох мостів і рівняння руху барабанів і коліс автомобіля, що перевіряється. За результатами аналізу діючих сил у системі «автомобіль-стенд» визначено коефіцієнт використання навантаження q при тягових випробуванняхавтомобіля 4х4.Аналізуючи сучасні тенденції розвитку автомобілебудування, можна помітити, що з кожним роком збільшується кількість повнопривідних автомобілів. Серед них зустрічаються повноцінні всешляховики, універсальні «паркетники» (SUV), і навіть великі представницькі седани. Конструкції помітно відрізняються. Однак настільки несхожі машини ріднить загальна тенденція – трансмісії стають усе складніше. Витонченим механічним пристроям допомагає сучасна електроніка.З метою підвищення точності діагностування повнопривідних автомобілів на стенді необхідно:- застосування модульного повноопорного інерційного стенда з біговими барабанами, а також комп’ютеризованого діагностичного комплексу з наступною обробкою отриманих у процесі діагностування даних на ЕОМ із застосуванням системного методу та спеціального програмного забезпечення;- відтворення реальних режимів діагностування, для чого треба враховувати особливості силової взаємодії автомобіля зі стендом.

Стаття присвячена проблемам дослідження лінгвістичних і психолінгвістичних чинників, які впливають на процес сприйняття та розуміння іншомовного тексту, що є важливою складовою у підготовці майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Згідно із сучасними дослідженнями на рівні тексту реалізується задум висловлювання, проходить взаємодія мови і мислення. Описано найбільш поширені концепції дослідження тексту, зокрема лінгвістична, психологічна, методична, психолінгвістична. Проаналізовано категорію семантичної напруженості і лексичної рекурентності, які впливають на сприйняття, розуміння і запам’ятовування текстового матеріалу. Семантична напруженість тексту визначається як суб’єктивна категорія, зумовлена ступенем смислової і змістової новизни тексту для реципієнта. До основних чинників, які підвищують семантичну напруженість тексту відносять: лексичні одиниці з широкою семантикою, спеціальну термінологію, дейктичні одиниці, оказіональні слова, слова з імпліцитним значенням, абревіації та власні назви, референтну неоднозначність лексичних одиниць тощо. Встановлено, що семантична напруженість може виконувати дві основні функції: конструктивну і деструктивну, де конструктивність напруженості полягає у тому, що вона являє собою джерело нової інформації, а її деструктивність призводить до неадекватно сприйняття і розуміння. Рекурентність визначається як механізм породження, репрезентації та актуалізації смислу. Зазначається, що рекурентність можна досліджувати у широкому та вузькому контекстах. У вузькому значенні рекурентність розглядається як повтор на рівні структурної організації тексту, де вона репрезентується відповідними одиницями на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях. У широкому розумінні рекурентність - це культурна і лінгвокультурна універсалія, яка є ключовою для гуманітарних наук. Встановлено, що надмірна насиченість письмового тексту рекурентними одиницями негативно впливає на процес перекладу, викликаючи розсіювання уваги, створення хибного уявлення про простоту і зрозумілість матеріалу, зниження запам’ятовування і як результат неправильного відтворення. Теоретичні положення були підтверджені експериментальними даними: для успішного запам’ятовування коефіцієнт рекурентності не повинен перевищувати показника 0,20-0,25. Отримані результати можна використовувати у навчанні як усного , так і письмового видів перекладу.

Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було вивчення впливу віку свиноматок і кнурів на їх багатоплідність із урахуванням сезону року та віку тварин. Дослідження проводилися в дослідному господарстві ДП ДГ „Гонтарівка” Вовчанського району Харківської області. Для відтворення поголів’я у господарстві використовують природне парування свиноматок. Осіменіння свиноматок було проведено згідно зі схемою досліджень. Для проведення експериментальної роботи на свинофермі племзаводу було відібрано 35 голів основних свиноматок та 4 кнури породи уельс різного віку та різної живої ваги. Було сформовано чотири групи маток. З метою вивчення впливу сезону року на продуктивність свиноматок, першу серію досліджень провели восени, другій серію – навесні за тією ж схемою. Використовували у обох серіях досліджень одних і тих самих тварин. По різних групах тварин багатоплідність коливалась в межах від 10,56 до 11,78 голів. Краща група (матки у віці 18 міс. за зимових опоросів) перевершувала рівень багатоплідності гіршої групи (матки у віці 24 міс. за літніх опоросів) на 11,55 % (р < 0,05). В той же час, влітку було отримано на 1,81 % більші значення показника багатоплідності (11,26±0,189 порося на матку), порівняно з зимовими опоросами (11,06±0,189 порося на матку), хоча й різниця була не вірогідною. В межах окремих серій досліджень, кращі значення багатоплідності були отримані за використання більш вікових кнурів (48 міс.), хоча й різниці також були не вірогідними. Вірогідні розбіжності встановлено між молодими матками (18 міс.), що були осімінені дорослими кнурами (48 міс) за літніх опоросів, та молодими матками (18 міс.), що були осімінені молодими кнурами (18 міс.) за зимових опоросів. Ці розбіжності були на рівні 4,68 % (р < 0,05). Відносно консолідований показник багатоплідності (за визначення коефіцієнтів фенотипової консолідованості обома способами) було отримано лише по одній групі тварин – свиноматок середнього віку (24 міс.) за їх осіменіння кнурами середнього віку (24 міс.) за літніх опоросів. Найменш консолідованими (за визначення коефіцієнтів фенотипової консолідованості обома способами) були показники багатоплідності у вікових маток (48 міс.) за їх осіменіння віковими кнурами (48 міс.) як у літній так і у зимовий періоди

Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було вивчення впливу віку свиноматок і кнурів на їх показники індексу СІВЯС із урахуванням сезону року та віку тварин. Дослідження проводилися в дослідному господарстві ДП ДГ „Гонтарівка” Вовчанського району Харківської області. Для відтворення поголів’я у господарстві використовують природне парування свиноматок. Осіменіння свиноматок було проведено згідно зі схемою досліджень. Для проведення експериментальної роботи на свинофермі племзаводу було відібрано 35 голів основних свиноматок та 4 кнури породи уельс різного віку та різної живої ваги. Було сформовано чотири групи маток. З метою вивчення впливу сезону року на показники індексу СІВЯС свиноматок, першу серію досліджень провели восени, другій серію – навесні за тією ж схемою. Використовували у обох серіях досліджень одних і тих самих тварин. По різних групах тварин індекс СІВЯС коливався в межах від 93,88 до 98,41 балів. Хоча й не було отримано вірогідних розбіжностей між групами за індексом СІВЯС, вірогідні відмінності були отримані за абсолютними показниками. Краща група перевершувала рівень багатоплідності гіршої групи на 11,55 % (р < 0,05). Враховуючи те, що індекс є комплексним показником, що характеризує загальний рівень відтворної здатності свиноматок, значення показників живої маси при відлученні, враховуючи молочність свиноматок, в певній мірі нівелювали розбіжності між групами. Та разом із тим, всього чотири групи перевершували середні значення по всім групам. Ці групи були сформовані із маток різного віку. Їх об’єднувало те, що вони були осемінені більш віковими кнурами. В межах окремих серій досліджень, кращі значення багатоплідності також були отримані за використання цих кнурів. Саме це, за достатньо вирівняної маси гнізд при відлученні, було визначальним фактором за розрахунку індексу СІВЯC. Більш консолідовані значення показнику індексу СІВЯС були за літніх опоросів. В межах вікових періодів найменш консолідованим рівнем показника індексу СІВЯС в період зимових опоросів відзначались матки у віці 18 міс. за їх осіменіння кнурами того ж віку. В період літніх опоросів – вікові матки за їх осіменіння віковими кнурами. Натомість найбільш консолідованими в період зимових опоросів були матки молодші матки з кнурами у віці 24 та 48 міс. В літній же період найбільш консолідованими були матки молодші матки за їх осіменіння віковими кнурами.

Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – ​​90 ˚С. Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – ​​90 ˚С.