Готові списки джерел за темами / Коефіцієнти тепловіддачі / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Коефіцієнти тепловіддачі"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Коефіцієнти тепловіддачі.
Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-28 статей у журналах для дослідження на тему "Коефіцієнти тепловіддачі".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Бордаков, М. М. "ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОВІДДАЧІ UC ТА UV ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ФЕС В ПРОГРАМІ PVSYST". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).47-52.

Повний текст джерела
Анотація:
У наш час розповсюдженим програмним продуктом для розрахунку планової роботи сонячних станцій є PVsyst. Цей програмний продукт використовує для розрахунків такі погодні дані: рівень сонячної радіації; температура навколишнього середовища; середня швидкість вітру. Погодні дані програма отримує з баз даних метеостанцій. Історичні метеодані накопичуються в базах протягом багатьох років; для виконання розрахунків програма використовує середньозважені дані для одного року (середньозважений рік). Також програма враховує особливості конкретного обладнання, що планується встановити на майбутній фотоелектричній станції (ФЕС). Погодні дані програма обирає відповідно до географічних координат об’єкта. Для отримання даних в конкретній точці програма використовує алгоритми апроксимації даних. Відомо, що в процесі роботи сонячна панель нагрівається. Даний нагрів призводить до того, що потужність панелі падає з ростом температури при сталій сонячній радіації. Рівень зменшення потужності залежно від температури характеризується коефіцієнтом gPmax, що відповідає зменшенню потужності при підвищенні температури на 1 ºС (Температурний коефіцієнт потужності). Наприклад, для панелей із полікристалічного кремнію (Si-poly) він дорівнює 0,4 %/ ºC. Але температурний коефіцієнт зменшення потужності характеризує зменшення потужності ФЕМ від температури робочої поверхні модуля, далі Cell Temperature або Tcell (ºC). Для розрахунку Tcell використовується температура навколишнього середовища (TAmb), швидкість вітру (VWind). Ці величини пов’язуються між собою через сонячну радіацію, що потрапляє на модуль (IPoa, Вт/м2), та коефіцієнти тепловіддачі Uc та Uv [1]. Величина цих коефіцієнтів суттєво впливає на розрахунок температури сонячного модуля. Програма рекомендує обирати стандартні значення, але не завжди такі значення правильно описують процес теплообміну. Тому, ця стаття присвячена визначенню даних параметрів на ФЕС, яка вже працює, і переоцінки планових показників її роботи. Бібл. 8, рис. 2.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Горін, В. В. "Теплообмін при конденсації всередині мініканалів". Refrigeration Engineering and Technology 53, № 5 (30 жовтня 2017): 14–22. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v53i5.848.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі проведено аналіз експериментальних досліджень конденсації робочих речовин всередині мініканалів із літературних джерел. Наведено залежності коефіцієнтів тепловіддачі від масового паровмісту за різними масовими швидкостями та тепловими потоками. Показано вплив на тепловіддачу геометричних форм та розмірів мініканалів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Нагурський, О. А., І. С. Тимчук, М. С. Мальований, С. Д. Синельніков та Г. В. Крилова. "Технологічні особливості капсулювання гранульованих добрив плівкою на основі модифікованого ПЕТФ". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 77–82. http://dx.doi.org/10.36930/40300214.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано взаємодію твердої дисперсної фази, рідкого плівкоутворювача та повітря під час капсулювання гранульованих мінеральних добрив. Показано, що на поверхні частинки відбувається передача тепла від повітря до розчину плівкоутворювача і видалення розчинника у середовище газової фази. Оцінено вплив гідродинаміки, тепло- та масообміну на процес капсулювання амонійної селітри та нітроамофоски в апараті псевдозрідженого стану плівками, які складаються з модифікованого поліетилентерефталату, гідролізного лігніну та цеоліту. Встановлено, що визначальним технологічним параметром процесу капсулювання є швидкість повітря, за якої шар твердого матеріалу буде перебувати у стані стійкого псевдозрідження. Теоретичним методом розраховано швидкість повітря в апараті для капсулювання аміачної селітри 5,6 м/с та нітроамофоски 6,1 м/с. Проведено аналітично-експериментальні дослідження тепломасообміну під час капсулювання гранульованих добрив у апараті псевдозрідженого стану циліндричного типу періодичної дії за встановлених гідродинамічних режимів. Отримано експериментальні залежності температури повітря від висоти шару досліджуваних мінеральних добрив за витрати плівкоутворювача 1∙10-4 кг/с, 3∙10-4 кг/с і 5∙10-4 кг/с з використанням 7-канального інтелектуального перетворювача, який дав змогу одночасно фіксувати температуру в семи точках з виводом інформації на ПК. Графічним методом за кутом нахилу температурних кривих встановлено значення коефіцієнтів тепловіддачі α під час капсулювання аміачної селітри 135,7 Вт/(м2К) і нітроамофоски 118,3 Вт/(м2К). Для плівкоутворювального розчину, який складався із етилацетату 87 % (мас), модифікованого ПЕТФ 10 % (мас), гідролізного лігніну 3 % (мас) визначено коефіцієнти масовіддачі β під час капсулювання аміачної селітри 0,251 м/с і нітроамофоски 0,198 м/с. На підставі отриманих коефіцієнтів масовіддачі встановлено максимальну витрату плівкоутворювача Pmax (104кг/с∙кг добрив): аміачна селітра – 20,512, нітроамофоски – 22,857. За отриманими технологічними параметрами здійснено капсулювання досліджуваних добрив. За характером кінетичних кривих вивільнення компонентів із капсульованих частинок аміачної селітри і нітроамофоски встановлено, що за визначеними технологічними параметрами отримано мінеральні добрива із прогнозованими властивостями.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Лук'янова, Т. В., О. Я. Хлієва, Ю. В. Семенюк, В. П. Желєзний, С. Г. Корнієвич та E. I. Альтман. "Експериментальне дослідження коефіцієнта тепловіддачі при кипінні нанохолодоагенту R141b/наночастинки TiO2 на поверхнях з різним ступенем змочування". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 3 (12 грудня 2018): 50–57. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i3.1111.

Повний текст джерела
Анотація:
Як один із перспективних і недорогих способів інтенсифікації процесів кипіння холодоагентів у випарниках холодильних машин останнім часом розглядається введення в склад робочого тіла наночастинок. Наявні в даний час експериментальні дослідження в цій області нечисленні й суперечливі. Тому дослідження впливу добавок наночастинок на процес кипіння модельного холодоагенту є актуальними. В роботі наведено результати експериментального дослідження впливу добавок наночастинок TiO2 (0,1 мас. %) і поверхнево-активної речовини (ПАР) Span80 (0,1 мас. %) в холодоагент R141b на коефіцієнт тепловіддачі при кипінні у вільному об’ємі. При проведенні експерименту густина теплового потоку варіювалася від 5 до 60 кВт·м-2, значення тиску підтримувалися рівними 0,2, 0,3 і 0,4 МПа. Експерименти проведено при кипінні об'єктів дослідження на двох поверхнях нагріву, які відрізнялися ступенем змочування холодоагентом R141b: на поверхні з нержавкої сталі та на поверхні, вкритій тонким шаром фторопласту. Встановлено, що при кипінні на поверхні, вкритій фторопластом, спостерігаються значно більші значення перегріву в порівнянні з кипінням на сталевій поверхні, а відтак, менші значення коефіцієнту тепловіддачі. Зроблено висновок, що зниження коефіцієнта тепловіддачі при кипінні на поверхні, покритій фторопластом, обумовлено переважно не зміною ступеня змочування, а меншою шорсткістю поверхні фторопластового покриття. Показано, що уведення у холодоагент наночастинок і ПАР призводить до інтенсифікації процесу тепловіддачі при кипінні в діапазонах параметрів, характерних для роботи випарників холодильних систем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Zavodyannij, Viktor Volodimirovich, та Yurij Kirilovich Ivashina. "ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ КОНВЕКТИВНОЇ ТЕПЛОВІДДАЧІ В ПРИСТІННОМУ ШАРІ ПОВІТРЯ ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ". Научный взгляд в будущее, № 05-02 (12 жовтня 2017): 95–100. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-05-02-080.

Повний текст джерела
Анотація:
. Проведено визначення коефіцієнта конвективної теплопередачі для внутрішньої стіни будівлі з використанням диференційного рівняння теплопередачі. Встановлено що значення цього коефіцієнту в рази відрізняється від значення отриманого за допомогою теорії п
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, М. Д. Потапов, Н. О. Колесниченко та О. С. Бондаренко. "Рішення завдань теплопровідності в тілі при дії двох джерел теплоти". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 146–55. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1945.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі аналізуються математичні моделі, що представляють нагрівання тіл у мікрохвильовому електромагнітному полі з урахуванням масовіддачі, наприклад, при випаровуванні вологи. Дослідження ґрунтуються на підходах, запропонованих О.В. Ликовим, в основі яких лежить рівняння теплопровідності з урахуванням внутрішніх джерел теплоти, які можуть бути як позитивними, так і негативними. Об’ємний характер нагрівання матеріалу в мікрохвильовому полі дозволяє розглядати матеріал як середовище, у якому діють внутрішні позитивні джерела теплоти. Негативне джерело теплоти пов'язане з потоком вологи, що випарувалася. Розглядаються моделі, що описують теплопровідність у напівобмеженому масиві при граничних умовах I і III роду. Рішення моделей у неявному (диференціальному) вигляді привело до одержання залежностей для розрахунку локальних температур у тілі. Проведено аналіз розрахункових даних по розподілу вологовмісту й температури матеріалу в процесі сушіння при мікрохвильовому підведенні енергії. Представлено результати розрахунків при різних значеннях коефіцієнтів тепловіддачі, питомої потужності магнетронів, коефіцієнта температуропровідності матеріалу. Отримано відповідність розрахун­кових значень реальним фізичним процесам. У той же час виявлені області, для яких розрахунки не відповідають реальній фізичній картині. Визначені обмеження по застосовності по питомій щільності теплового потоку й коефіцієнту тепловіддачі. Аналітично досліджена середня температура тіла з безперервно діючими джерелами теплоти при граничних умовах III роду. Установлено, що для одержання достовірних даних по температурах матеріалу по аналітичним залежностям, отриманим для середньої безрозмірної надлишкової температури, потрібне виконання умови tc > t0 (температура навколишнього середовища вище температури матеріалу)
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

В. Білецький, Едуард, Ігор М. Рищенко, Олена В. Петренко та Дмитро П. Семенюк. "РІВНЯННЯ ТЕПЛООБМІНУ ПРИ ТЕЧІЇ НЕНЬЮТОНІВСЬКИХ РІДИН У КАНАЛАХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (20 липня 2021): 254–64. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.229829.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто процеси теплообміну у каналах технологічного обладнання з навколишнім середовищем у випадках, які є найбільш розповсюдженими в машинах та апаратах хімічної та харчової промисловості. У першому випадку зовнішнє середовище вважається нескінченним тепловим резервуаром із заданою температурою. У другому випадку роль зовнішнього середовища виконує канал, у якому рухається теплоносій, при цьому температура теплоносія не вважатися заданою і змінюється уздовж довжини каналу. У рівняння теплообміну входять конвективні доданки та доданки з теплопровідністю при цьому теплообмін у каналі з неньютонівською рідиною відбувається при великих значеннях числа Пекле. Рух теплоносія в каналі вважається інерційним і теж відповідає великим значенням числа Пекле. У гідродинамічному аспекті неньютонівські рідини та теплоносій рухаються в різних режимах, а в тепловому аспекті – в одному. Сформульовано рівняння теплообміну при течії неньютонівських (в’язкопластичної та узагальнено-зрушеної) рідин. Наведені рівняння теплообміну, являють собою систему диферинціальних рівнянь першого порядку в кінцевих різницях для температури рідини в каналі. І в цьому полягає їх головна відмінність від розрахунків для випадків фіксованих температу на стінках прямого каналу та занурення прямого каналу в тепловий резервуар з фіксованою температурою. Показано, що температура рідини залежить від поздовжньої координати вздовж каналу. В цьому випадку залежність температури від геометричних характеристик каналу визначається площею поперечного перетину каналу та його периметром, а також відношенням геометрічних розмірів (ширини, висоти та довжини) каналу. Отримані вирази, при проведенні інженерних розрахунків дозволяють визначати відповідні коефіцієнти тепловіддачі і теплопередачі при течії неньютоновскіх рідин в каналах і з зовнішнім середовищем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Vorobiov, Yu, та I. Tereshchenko. "Розрахункове дослідження числових критеріїв ефективності теплообмінників системи аварійного охолодждения активної зони за різних умов роботи з допомогою коду RELAP5". Nuclear and Radiation Safety, № 2(62) (10 червня 2014): 17–21. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2014.2(62).04.

Повний текст джерела
Анотація:
Виконано моделювання теплообмінника САОЗ для комп’ютерного коду RELAP5/MOD3.2, на основі якого досліджено ефективність його роботи в проектних та аварійних режимах залежно від ступеню забруднення теплообмінних трубок. Розглянуто спектр можливих значень коефіцієнтів термічного опору, проведено оцінку різноманітних варіантів глушення теплообмінних трубок. На підставі отриманих результатів оцінено величини змінення ефективності теплообмінника, коефіцієнта тепловіддачі та граничних параметрів, за яких критерії по температурі води на виході з теплообмінника не перевищують 90 °С.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Горін, В. В., В. В. Середа та П. О. Барабаш. "Метод розрахунку теплообміну під час конденсації холодоагентів у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 1 (10 лютого 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i1.1353.

Повний текст джерела
Анотація:
У сучасних конденсаторах систем кондиціонування повітря, теплових насосів, випарниках систем опріснювання морської води і нагрівачах електростанцій процес конденсації пари здійснюється переважно у середині горизонтальних труб і каналів. Процеси теплообміну, що відбуваються у теплообмінниках цього типу, мають суттєвий вплив на загальну енергоефективність таких систем. У даній роботі представлено експериментальні дослідження теплообміну у разі конденсації холодоагентів R22, R406A, R407C у гладкій горизонтальній трубі з внутрішнім діаметром d = 17 мм за наступними режимними параметрами:температура насичення 35 - 40ºC, масова швидкість 10 - 100 кг/кв.м/c, масовий паровміст 0,1 - 0,8, питомий тепловий потік 5 ‑ 50 кВт/кв.м, різниця між температурою конденсації та температурою стінки труби 4 - 14 К. Вимірювання локальних за перерізом труби теплових потоків і коефіцієнтів тепловіддачі проводились за методом «товстої стінки» під час різних режимів конденсації. За результатами досліджень установлено, що у верхній частині труби з підвищенням теплового потоку зростає товщина плівки конденсату, що призводить до зменшення тепловіддачі. У нижній частині труби збільшення теплового потоку підвищує тепловіддачу, що характерно для турбулентної течії рідини в трубі. Отримані результати роботи дозволили покращити метод розрахунку теплообміну у разі конденсації пари, яка ураховує вплив течії конденсату у нижній частині труби на теплообмін. Цей метод із достатньою точністю (похибка ±30%) узагальнює експериментальні дані під час конденсації пари холодоагентів R22, R134a, R123, R125, R32, R410a за умови стратифікованого потоку. Використання цього методу у разі проектування теплообмінних апаратів, які використовують такі типи речовин, підвищить ефективність енергетичних систем.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Havrysh, V. I., O. S. Korol, I. G. Kozak, O. V. Kuspish та V. U. Maikher. "Математична модель аналізу теплообміну між двошаровою пластиною з локально зосередженим джерелом тепла та навколишнім середовищем". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 129–33. http://dx.doi.org/10.15421/40290526.

Повний текст джерела
Анотація:
Розроблено математичну модель аналізу теплообміну між ізотропною двошаровою пластиною, яка нагрівається точковим джерелом тепла, зосередженим на поверхнях спряження шарів, і навколишнім середовищем. Для цього з використанням теорії узагальнених функцій коефіцієнт теплопровідності матеріалів шарів пластини зображено як єдине ціле для всієї системи. З огляду на це, замість двох рівнянь теплопровідності для кожного із шарів пластини та умов ідеального теплового контакту, між ними отримано одне рівняння теплопровідності в узагальнених похідних із сингулярними коефіцієнтами. Для розв'язування крайової задачі теплопровідності, що містить це рівняння та крайові умови на межових поверхнях пластини, використано інтегральне перетворення Фур'є і внаслідок отримано аналітичний розв'язок задачі в зображеннях. До цього розв'язку застосовано обернене інтегральне перетворення Фур'є, яке дало змогу отримати остаточний аналітичний розв'язок вихідної задачі. Отриманий аналітичний розв'язок подано у вигляді невласного збіжного інтегралу. За методом Сімпсона отримано числові значення цього інтегралу з певною точністю для заданих значень товщини шарів, просторових координат, питомої потужності точкового джерела тепла, коефіцієнта теплопровідності конструкційних матеріалів пластини та коефіцієнта тепловіддачі з межових поверхонь пластини. Матеріалом першого шару пластини є мідь, а другого – алюміній. Для визначення числових значень температури в наведеній конструкції, а також аналізу теплообміну між пластиною та навколишнім середовищем, зумовленим різними температурними режимами завдяки нагріванню пластини точковим джерелом тепла, зосередженим на поверхнях спряження шарів, розроблено обчислювальні програми. Із використанням цих програм наведено графіки, що відображають поведінку кривих, побудованих із використанням числових значень розподілу температури залежно від просторових координат. Отримані числові значення температури свідчать про відповідність розробленої математичної моделі аналізу теплообміну між двошаровою пластиною з точковим джерелом тепла, зосередженим на поверхнях спряження шарів і навколишнім середовищем, реальному фізичному процесу. Програмні засоби також дають змогу аналізувати такого роду неоднорідні середовища щодо їх термостійкості під час нагрівання. Як наслідок, стає можливим її підвищити і захистити від перегрівання, яке може спричинити руйнування не тільки окремих елементів, а й всієї конструкції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Obodovich, A. N., L. I. Ruzhinskaya та S. I. Kostyk. "ОСОБЛИВОСТІ ТЕПЛОВІДДАЧІ ПРИ ВИМУШЕНІЙ КОНВЕКЦІЇ В РОТОРНО-ДИСКОВОМУ ПЛІВКОВОМУ ВИПАРНОМУ АПАРАТІ". Industrial Heat Engineering 37, № 6 (20 грудня 2015): 22–28. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.6.2015.03.

Повний текст джерела
Анотація:
Отримані значення коефіцієнтів тепловіддачі від теплоносія (вуглекислий газ) до плівки рідини для діапазону швидкостей 9,3...12,5 м/с в каналі роторно-дискового плівкового випарного апарату. Запропоноване модифіковане критеріальне рівняння тепловіддачі при вимушеній конвекції для роторно-дискового плівкового випарного апарату, яке може бути використано для підвищення точності інженерних розрахунків параметрів тепловіддачі тепломасообмінного обладнання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Fialko, N., A. Stepanova, R. Navrodskaya, and G. Presitsh. "LOSSES OF EXERGETIC CAPACITY IN THE AIR HEATER OF THE HEAT-UTILIZATION SYSTEM OF THE BOILER INSTALLATION." Thermophysics and Thermal Power Engineering 41, no. 3 (June 10, 2019): 14–19. http://dx.doi.org/10.31472/ttpe.3.2019.2.

Повний текст джерела
Анотація:
Викладено результати дослідження втрат ексергетичної потужності в повітронагрівачітеплоутилізаційної системи котельної установки і розглянуто закономірності впливу на зазначені втрати коефіцієнта тепловіддачі від стінки до повітря.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Avramenko, A. O., and Y. Y. Kovetska. "HEAT TRANSFER AND HYDRODYNAMICS AT MIXED CONVECTION IN A POROUS MICROCHANNEL." Industrial Heat Engineering 39, no. 4 (July 18, 2017): 33–38. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.4.2017.05.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено процеси теплообміну та гідродинаміки при змішаній конвекції в вертикальному мікроканалі, заповненому пористим середовищем. Дана оцінка впливу чисел Кнудсена, Релея, Прандтля і Дарсі на коефіцієнт тепловіддачі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Арсірій, В. А., В. Ф. Ісаєв, П. М. Рябоконь та Б. Д. Савчук. "Вплив структури на розподіл параметрів потоків і капілярне підняття води". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 187–92. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1577.

Повний текст джерела
Анотація:
Візуальні дослідження руху рідини виявили структуру розподілу швидкості в поперечному перерізі. Виконано аналіз двох напрямків досліджень: ідей І. Пригожина пошуку зовнішніх сил для організації структури або системи; а також гіпотеза М. Великанова про визнання форми існування матеріальних середовищ з притаманною їм самоорганізації когерентних або дискретних утворень. Виявлення структури потоків, стійкої в просторі і часі, пояснює: чому навколишній світ демонструє високу ступінь організації і порядку всупереч домінування моделі хаосу турбулентності і твердження про тенденції зростання ентропії. Гідравлічні експерименти довели вплив структури потоків на розподіл параметрів при русі рідин і газів. Коефіцієнт гідравлічного тертя при заданих початкових параметрах залежить не тільки від числа Рейнольдса і шорсткості, але також залежить від поперечних розмірів каналу. Хвильовий характер розподілу параметрів отримано як при турбулентному, так і при ламінарному режимах течії. Хвильовий характер зміни коефіцієнта гідравлічного тертя знімає проблему невизначеності розрахунку втрат напору та інших енергетичних показників обладнання. Результати досліджень показують можливість формувати структуру потоку при русі рідин і газів. До традиційних уявлень про параболічний закон розподілу епюри усереднених значень швидкостей додано хвильовий характер розподілу пульсаційних компонент швидкості. Підсумовування епюри усереднених значень швидкості течії в кожній точці потоків з хвильовим характером розподілу пульсаційних компонент швидкості дає епюру реальних значень швидкості в кожній точці поперечного перерізу каналу. Експеримент з капілярами різних розмірів показав, що виявлена в візуальних дослідження довжина хвилі структури потоків, формує також відхилення висоти капілярного підняття води від середнього значення більш ніж на 10%. Проведені експерименти показали, що відхилення параметрів швидкості, коефіцієнта гідравлічного тертя, коефіцієнта тепловіддачі, висоти капілярного підйому води від усереднених значень для заданої величини початкового тиску при зміні поперечних розмірів проточних частин має хвильовий характер зі стійким розміром довжини хвилі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Чиж, А. І. "Температурні напруження в осесиметричній зрізаній конічній оболонці з кусково-сталими коефіцієнтами тепловіддачі". Прикладні проблеми механіки і математики, Вип. 16 (2018): 132–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Бошкова, І. Л., А. С. Тітлов, Н. В. Волгушева, Н. О. Колесніченко та Т. А. Сагала. "Модернізація системи охолодження магнетронів малої потужності". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 158–64. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1573.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядається питання забезпечення теплового режиму анодного блоку магнетрона шляхом заміни системи повітряного охолодження на систему рідинного охолодження. Стверджується, що система рідинного охолодження найбільш підходяща для магнетронів, які в даний час передбачають систему повітряного охолодження, однак не розраховані на тривалу роботу в складі промислових мікрохвильових установок. Організація системи рідинного охолодження дозволить магнетрон працювати тривалий час без перегріву і в сприятливих умовах, при яких виключено забивання частинками і пилом поверхні теплообміну і виникнення перегріву поверхні анодного блоку. Основним елементом розроблюваної системи рідинного охолодження є сорочка охолодження, що представляє собою кільцевий канал з теплопровідного матеріалу. Сорочка охолодження кріпиться безпосередньо на анодний блок, при цьому ступінь стиснення поверхонь і товщина повітряного зазору повинні забезпечити мінімальне сумарне термічний опір. Для визначення коефіцієнтів тепловіддачі отримана емпірична залежність, яка відображає той факт, що при охолодженні анодного блоку раціональними є в'язкі і в'язкісно-гравітаційні режими руху. Визначено основні теплові характеристики процесу охолодження, що включають коефіцієнт теплопередачі, зміну температури теплоносія, максимально допустиму температуру на вході. Розрахунки проведені для двох видів теплоносіїв: вода і 54 % водний розчин етиленгліколю. Застосування даного схемного рішення і вибір раціональних розрахункових режимних дозволяє вирішити проблему підвищення ефективності виробництва і надійності роботи мікрохвильової техніки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Brunetkin, O. I., and A. V. Gusak. "Determining the range of variation of convective heat transfer coefficient during the combustion of alternative kinds of gaseous fuels." Odes’kyi Politechnichnyi Universytet. Pratsi, no. 2 (June 15, 2015): 79–84. http://dx.doi.org/10.15276/opu.2.46.2015.15.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Biletsky, Eduard V., Elena V. Petrenko та Dmitrij Р. Semeniuk. "ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОВІДДАЧІ ПРИ ТЕЧІЇ НЕНЬЮТОНІВСЬКИХ РІДИН У ТРУБАХ І КАНАЛАХ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ". Journal of Chemistry and Technologies 28, № 1 (22 червня 2020): 88–99. http://dx.doi.org/10.15421/082010.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Orlova, N. О. "Influence of Change of Disturbance Factors on the Level of Heat Transfer Coefficients on the Exterior Surfaces of Buildings." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 152, no. 5 (2020): 34–40. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2020-152-5-34-40.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Navrodska, R. A., A. I. Stepanova, S. I. Shevchuk, G. A. Gnedash та G. A. Presich. "Експериментальні дослідження теплообміну під час глибокого охолодження продуктів згоряння газоспоживальних котлів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 103–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280620.

Повний текст джерела
Анотація:
Викладено результати експериментальних досліджень закономірностей тепло- і масообміну в пучках поперечно оребрених труб водогрійних теплоутилізаторів відхідних газів котельних установок під час охолодження цих газів нижче від температури точки роси водяної пари. Наведено схеми експериментального стенду і досліджуваної моделі теплоутилізатора, характеристики трубних пучків та застосовуваних біметалевих труб (зі сталевою основою та алюмінієвим оребренням), описано умови проведення досліджень. Подано результати визначення експериментального значення коефіцієнта тепловіддачі з боку димових газів у таких діапазонах зміни їхніх основних параметрів: початкових температурах tвх = 140÷180 °С і вологовмісту Х = 0,09÷0,15 кг/кг с.г., кінцевої температури tвих = 50÷100 °С, а також Reг = 5000÷10000. Отримані дані узагальнено залежністю для розрахунку цього коефіцієнта, яка є функцією Reг, Х та безрозмірної температури нагріваної води q. Для підтвердження достовірності отриманих результатів проведено їх зіставлення з даними інших досліджень для режимів роботи експериментальної моделі без конденсації вологи з димових газів у пучках поперечно оребрених труб та за її наявності в пучках гладких труб. Унаслідок проведених зіставлень отримано задовільний збіг порівнюваних величин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Shelimanova, O., and V. Tkachenko. "Development of technological line for obtaining flax trust." Energy and automation, no. 6(58) (November 24, 2021): 118–28. http://dx.doi.org/10.31548/energiya2021.06.118.

Повний текст джерела
Анотація:
One of the most effective ways to intensify heat transfer when blowing surfaces with air is jet blowing. High intensity of transfer processes during jetting, relatively low energy costs for its implementation, simplicity and flexibility of control of this process have led to its widespread use in various fields. Mathematical modeling of heat transfer regularities in systems of impact jets is significantly complicated due to the three-dimensional nature of the flue-channel flow near the surfaces of complex shape. Therefore, it is advisable to use experimental research methods. The purpose of this study is to justify the use of the method of regular thermal regime to determine the average heat transfer coefficient during jet cooling of the surface. Regular mode of cooling (heating) of bodies is characterized by the fact that the relative rate of change of excess temperature for all points of the body remains constant. Since the thermal model was made of a highly thermally conductive duralumin alloy, the condition Bi <0.1 was met, when the average temperatures on the surface and volume will be the same. Therefore, the experiments recorded the readings of only one thermocouple. To compare the results of this experimental study with the results of other authors, cases of blowing a smooth concave surface with single - and three - row jet systems were chosen. The first case was studied in [3,4], the second - in [5]. The results of the performed test experiments agree satisfactorily with the data of these works, which were obtained both by the method of regular mode [5] and other methods of recording heat fluxes ([3] - passive heat flux sensor; [4] - electrocalorimetry). The difference between the average heat transfer coefficients and the known literature data does not exceed ±7..12%, which indicates a sufficient probability of the results obtained in this work, and the possibility of using the method of regular thermal regime in the study of jet cooling of complex bodies. Key words: heat exchange, jet system, cooling, concave surface
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Горін, В. В., та В. В. Середа. "Гідродинаміка та теплообмін під час конденсації пари робочих речовин у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз. Огляд праць". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 4 (10 вересня 2018): 18–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i4.1121.

Повний текст джерела
Анотація:
У праці проаналізовано теоретичні та експериментальні моделі та методи розрахунку гідродинаміки і теплообміну під час конденсації робочих речовин у середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії фаз із відкритих літературних джерел. Систематизовано наявні теоретичні та експериментальні рішення щодо розрахунку кута затоплення струмком конденсату частини перерізу труби у разі стратифікованого та стратифіковано-хвильового режимів течії фаз. Водночас наведено кореляції різних авторів стосовно розрахунку локальних та середніх за периметром труби коефіцієнтів тепловіддачі. Також наведено рішення згідно із сучасними механістичними моделями, за якими основні фізичні закони використовують для моделювання характеристик потоку, зокрема таких, як прогнозування режимів течії. Також у праці обґрунтовано необхідність нових досліджень щодо пошуку оптимальних рішень для розрахунку теплообміну під час конденсації в середині горизонтальних труб у разі стратифікованого режиму течії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Лук'янов, М. М., О. Я. Хлієва, О. Ю. Мельник, І. В. Мотовий та В. П. Желєзний. "Експериментальне дослідження густини, теплоємності, теплопровідності і в'язкості високотемпературного теплоносія C14-30". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 5 (30 жовтня 2018): 53–61. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1251.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведені результати експериментальних досліджень кінематичної в'язкості, густини, теплоємності і теплопровідності теплоносія C14-30 в інтервалі температур 20 - 300 ˚С. Також в роботі детально розглянуті методики проведення досліджень теплофізичних властивостей теплоносія С14-30 і схеми застосованих експериментальних установок. Для виключення термоокислювальної реакцій в теплоносії С14 -30 усі вимірювання теплофізичних властивостей були проведені в середовищі інертного газу. Достовірність отриманих даних підтверджується як виконаним аналізом невизначеності отриманих експериментальних даних, так і проведенням тарувальних експериментів для речовин з добре вивченими теплофізичними властивостями. Показано, що невизначеність експериментальних даних з густини не перевищує 0.00065 г/см3, теплоємності 0,01 кДж/(кг∙К), теплопровідності 0.004 Вт/м∙К і в'язкості 0.04 мм2/с. Отримана інформація з теплофізичних властивостей теплоносія C14-30 буде використана при моделюванні локальних і середніх коефіцієнтів тепловіддачі при вимушеній конвекції теплоносія C14-30 в трубі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Volos, V. O., B. R. Tsizh, Yu Yu Varyvoda, M. I. Chokhan та F. M. Gonchar. "ДЕЯКІ ОСНОВНІ СПІВВІДНОШЕННЯ АЛГЕБРИ АСИМЕТРИЧНИХ УЗАГАЛЬНЕНИХ ФУНКЦІЙ В ЗАДАЧАХ НЕОДНОРІДНОЇ ТЕПЛОПРОВІДНОСТІ І ТЕРМОПРУЖНОСТІ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (5 вересня 2015): 37–40. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6807.

Повний текст джерела
Анотація:
Запропоновано метод представлення теплофізичних і фізико – механічних характеристик науково – однорідних робочих вузлів машин і механізмів харчових виробництв за допомогою асиметричних узагальнених функцій. Такі вузли , що складаються з окремих частин з різними , і не постійними в межах кожної із них фізико – механічних характеристик , можуть бути записані для кусково – однорідного тіла як єдиного цілого за допомогою асиметричних одиничних функцій та нової дельта – функції Дірака. Показано, що застосування апарату узагальнених функцій для дослідження теплового стану неоднорідних елементів конструкції являється однією із ефективних теорій розв’язку проблем термомеханіки тіл неоднорідної структури на сучасному етапі її дослідження. Ця теорія в термомеханіці тіл неоднорідної структури призвела до виникнення нового напрямку – застосування узагальнених функцій в термомеханіці тіл неоднорідної структури: багатошарових, армованих тіл, тіл із наскрізними і не наскрізними включеннями, покриттями, із залежними від температури теплофізичними характеристиками, із неперервною неоднорідністю. З кусково-постійними коефіцієнтами тепловіддачі, багатоступеневих пластин, оболонок, валів. В запропонованій роботі показано, що відповідні неоднорідні характеристики можуть складатися не лише із постійних різних величин, що змінюються стрибкоподібно на межах спряження, але й із різних кусків неперервних функцій, заданих в області визначення кожні компоненти неоднорідного тіла як єдиного цілого. Для цього отримано правила диференціювання розривних функцій , а також функцій, що представляються у вигляді добутку двох розривних функцій , а також правила знаходження узагальненої похідної кусково – неперервної функції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Форсюк, Андрій, О. Ю. Пилипенко, Я. І. Засядько та В. С. Глушков. "ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ТЕПЛОВІДДАЧІ ПРИ КИПІННІ ХОЛОДИЛЬНИХ АГЕНТІВ В АКУМУЛЯТОРАХ ХОЛОДУ". Refrigeration Engineering and Technology 51, № 1 (8 грудня 2014). http://dx.doi.org/10.15673/0453-8307.1/2015.31107.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Желєзний, В. П., та А. В. Мельник. "ЛОКАЛЬНИЙ КОЕФІЦІЄНТ ТЕПЛОВІДДАЧІ ПРИ КИПІННІ РОЗЧИНУ ІЗОБУТАН/ МІНЕРАЛЬНЕ МАСТИЛО В ТРУБІ". Refrigeration Engineering and Technology 50, № 2 (8 грудня 2014). http://dx.doi.org/10.15673/0453-8307.2/2014.32589.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Мельник, А., та В. Желєзний. "ВИМІРЮВАННЯ І МОДЕЛЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОВІДДАЧІ ПРИ КИПІННІ РОЗЧИНІВ R600a/КОМПРЕСОРНЕ МАСТИЛО ВНУТРІ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ ГЛАДКОЇ ТРУБИ". Refrigeration Engineering and Technology 50, № 4 (14 жовтня 2014). http://dx.doi.org/10.15673/0453-8307.4/2014.28052.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Кананович, Сегрій Ігоревич, Артур Вікторович Дордуров та Віктор Петрович Кравченко. "ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ТИПІВ РОЗПОДІЛЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ТЕПЛОВІДДАЧІ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ПРОЦЕСУ ОХОЛОДЖЕННЯ ЗЛИВКУ У ЗОНІ ВТОРИННОГО ОХОЛОДЖЕННЯ ЗАГОТІВОК". Наука та виробництво, № 21 (1 листопада 2019). http://dx.doi.org/10.31498/2522-9990212019187595.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії