Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Коефіцієнти детермінації.
Статті в журналах з теми "Коефіцієнти детермінації"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-29 статей у журналах для дослідження на тему "Коефіцієнти детермінації".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Бухтіарова, Т. А., Л. С. Бобкова, В. Д. Лук'янчук, І. Й. Сейфулліна та О. Е. Марцинко. "Фармако-математичний аналіз залежності «структура – активність» координаційних сполук германію за синдрому тривалого розчавлювання". Pharmacology and Drug Toxicology 13, № 3 (22 жовтня 2019): 175–86. http://dx.doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp175-186.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – провести комплексний порівняльний фармако-математичний аналіз ефективності координаційних сполук германію з біолігандами у посткомпресійному періоді на підставі результатів скринінгу потенційних засобів фармакотерапії наслідків синдрому тривалого розчавлювання (СТР). Експериментальною моделлю ендотоксикозу посттравматичного генезу був патологічний процес, який розвивався у тварин у результаті розчавлювання м’яких тканин задніх кінцівок протягом 5 год у спеціальному приладі з манометричним контролем тиску. Кількісними критеріями фармакотерапевтичної ефективності досліджуваних сполук в умовах ендотоксикозу на тлі СТР були концентрація кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) у гомогенаті печінки щурів і рівень молекул середньої маси (МСМ) у сироватці крові щурів. Кореляційні залежності «структура – активність» проводили за методом найменших квадратів. За результатами скринінгової серії досліджень потенційних засобів фармакотерапії наслідків СТР проведений комплексний фармако-математичний аналіз активності координаційних сполук германію з біолігандами. Показано, що ефективна детоксикація організму за умов СТР притаманна сполукам германію з комплексним органічним аніоном – (Мігу-4-6,8,9). Максимальну здатність зменшувати вміст універсальних маркерів ендогенної інтоксикації проявила сполука (Мігу-6), у разі введення якої рівень МСМ знижується в 2 рази, а концентрація ТБК-реактантів знижується в 4,4 разу порівняно з контрольною групою. Показано, що між концентрацією ТБК-реактантів у гомогенаті печінки щурів і вмістом МСМ у сироватці крові щурів існує залежність, коефіцієнти кореляції (детермінації) якої змінюються в незначному ступені за порівняння різних груп без тіотриазоліну та таких, що містять і тіотриазолін, зокрема, коефіцієнт лінійної кореляції для групи А та групи А1 становить 0,986 і 0,908 відповідно. Отримані дані вказують на правильність вибору тіотриазоліну як препарату порівняння за умов екстремального стану, що вивчається, та можуть бути фармако-математичним обґрунтуванням доцільності його використання на етапі клінічних досліджень. Залежність показників МСМ і ТБК-реактантів від кількості акцепторів та донорів водневого зв'язку, дипольного моменту, енергій ван-дер-ваальсових та електростатичних взаємодій характеризується показниками – коефіцієнтами кореляції та детермінації (rxy, R2) різного рівня. Для показника МСМ найхарактернішим є зв'язок з акцепторами водневого зв'язку (rxy = 0,931, група С), тоді як для показника ТБК-реактантів зв'язок з акцепторами водневого зв'язку характеризується значенням rxy на рівні 0,481 (група С).
2
Бухтіарова, Т. А., Л. С. Бобкова, В. Д. Лук'янчук, І. Й. Сейфулліна та О. Е. Марцинко. "Фармако-математичний аналіз залежності «структура – активність» координаційних сполук германію за синдрому тривалого розчавлювання". Фармакологія та лікарська токсикологія 13, № 3 (22 жовтня 2019): 175–86. http://dx.doi.org/10.33250/13.03.175.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – провести комплексний порівняльний фармако-математичний аналіз ефективності координаційних сполук германію з біолігандами у посткомпресійному періоді на підставі результатів скринінгу потенційних засобів фармакотерапії наслідків синдрому тривалого розчавлювання (СТР). Експериментальною моделлю ендотоксикозу посттравматичного генезу був патологічний процес, який розвивався у тварин у результаті розчавлювання м’яких тканин задніх кінцівок протягом 5 год у спеціальному приладі з манометричним контролем тиску. Кількісними критеріями фармакотерапевтичної ефективності досліджуваних сполук в умовах ендотоксикозу на тлі СТР були концентрація кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реактанти) у гомогенаті печінки щурів і рівень молекул середньої маси (МСМ) у сироватці крові щурів. Кореляційні залежності «структура – активність» проводили за методом найменших квадратів. За результатами скринінгової серії досліджень потенційних засобів фармакотерапії наслідків СТР проведений комплексний фармако-математичний аналіз активності координаційних сполук германію з біолігандами. Показано, що ефективна детоксикація організму за умов СТР притаманна сполукам германію з комплексним органічним аніоном – (Мігу-4-6,8,9). Максимальну здатність зменшувати вміст універсальних маркерів ендогенної інтоксикації проявила сполука (Мігу-6), у разі введення якої рівень МСМ знижується в 2 рази, а концентрація ТБК-реактантів знижується в 4,4 разу порівняно з контрольною групою. Показано, що між концентрацією ТБК-реактантів у гомогенаті печінки щурів і вмістом МСМ у сироватці крові щурів існує залежність, коефіцієнти кореляції (детермінації) якої змінюються в незначному ступені за порівняння різних груп без тіотриазоліну та таких, що містять і тіотриазолін, зокрема, коефіцієнт лінійної кореляції для групи А та групи А1 становить 0,986 і 0,908 відповідно. Отримані дані вказують на правильність вибору тіотриазоліну як препарату порівняння за умов екстремального стану, що вивчається, та можуть бути фармако-математичним обґрунтуванням доцільності його використання на етапі клінічних досліджень. Залежність показників МСМ і ТБК-реактантів від кількості акцепторів та донорів водневого зв'язку, дипольного моменту, енергій ван-дер-ваальсових та електростатичних взаємодій характеризується показниками – коефіцієнтами кореляції та детермінації (rxy, R2) різного рівня. Для показника МСМ найхарактернішим є зв'язок з акцепторами водневого зв'язку (rxy = 0,931, група С), тоді як для показника ТБК-реактантів зв'язок з акцепторами водневого зв'язку характеризується значенням rxy на рівні 0,481 (група С).
3
Кривошапов, Сергей. "Оцінка точності і достовірності вимірювання витрат палива". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 90–97. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.90-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто необхідність визначення фактичного значення витрати палива під час експлуатації дорожньо-транспортних засобів. По витраті палива можна оцінювати складність умов експлуатації, технічний стан автомобіля, коригувати періодичність технічних впливів, розраховувати ресурс машин. Від витрати палива залежить вартість транспортної операції і інтенсивність забруднення навколишнього середовища. Законодавство обмежує споживання палива, накладає обмеження на точність вимірювання і умови випробування. Розглянуто чинники, що впливають на вимірювання витрати палива. Витрата палива визначається аналітичними і експериментальними методами. Фактичні витрати палива вимірюється за рівнем палива в баку, за даними з контролера блоку управління двигуном (k-line, CAN Buss), шляхом вимірювання потоку палива, що надходить по паливопроводу від бака до форсунок. В останньому випадки застосовуються непрямі методи вимірювання витрати: вимірі силового впливу потоку, перепад тиску, швидкості потоку, часу заповнення мірного обсягу. Проаналізовано переваги та недоліки основних типів витратоміра палива. Дослідження проводилися на поршневому витратомірі палива. Після виміру необхідно виконати наступні аналогового, аналогово-цифрового і чисельного перетворення. Розроблено схему тарировки витратоміра. Зроблено оцінку загальної похибки. Отримано значення абсолютної і відносної похибки на всьому діапазоні вимірюваного показника. Проведено обробку результатів вимірювання методом регресійного аналізу. Отримано коефіцієнти лінійної коригування робочого об'єму витратоміра палива. Зроблено оцінку максимальної помилки за коефіцієнтом детермінації. Запропоновано в програму контролера управління витратоміром включати процедуру коригування та урахування похибки. Розроблено висновки та рекомендації, вказані основні шляхи подальших досліджень..
4
Lakyda, P. I., та V. M. Lovynska. "ФІТОМАСА КОМПОНЕНТІВ КРОНИ ДЕРЕВ PINUS SYLVESTRIS L. ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ". Forestry and Forest Melioration, № 133 (3 грудня 2018): 85–92. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.85.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати моделювання фітомаси компонентів крони дерев сосни звичайної, що формує штучні лісові насадження на території Північного Степу України. Наведено результати кореляційного аналізу та основні статистичні характеристики розподілу компонентів фітомаси крони модельних дерев. Виявлено тісний прямий кореляційний зв’язок між масами деревної зелені, гілок і хвої та значенням діаметра стовбура дерев. Розроблено математичні моделі, що описують фітомасу досліджуваних компонентів залежно від таксаційних ознак дерев сосни звичайної. Отримані регресійні моделі залежності компонентів крони від біометричних параметрів демонструють вищі коефіцієнти детермінації для рівнянь розрахунку фітомаси деревної зелені та хвої, тоді як для фітомаси гілок вони є менш значущими. Наведено результати розроблення нормативно-довідкового забезпечення для оцінювання компонентів фітомаси крони дерев сосни звичайної в абсолютно сухому стані. Значення фітомаси деревної зелені, гілок і хвої збільшується зі збільшенням значення діаметра, тоді як зі збільшенням висоти стовбура для всіх досліджуваних компонентів крони виявлено їхнє зменшення.
5
Vysotska, N. Yu, та O. V. Kobets. "Особливості росту та формування штучних насаджень тополі чорної (Populus Nigra L.)". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 20–23. http://dx.doi.org/10.15421/40290103.
Повний текст джерелаАнотація:
Для підвищення ефективності ведення лісового господарства в осокоревих (Populus nigra L.) лісах існує потреба розроблення нормативно-інформаційних матеріалів для оцінювання та прогнозування росту насаджень з урахуванням зональних особливостей і лісорослинних умов. Побудовано математичні моделі та складено таблиці ходу росту модальних штучних насаджень тополі чорної, які ростуть в умовах свіжого і вологого сугруду в Поліссі, Лісостепу та Степу України, способом комплексного аналізу повидільної бази даних ВО "Укрдержліспроект" та матеріалів пробних площ. Встановлено, що модальні штучні тополеві деревостани в умовах С2 і С3 ростуть за ІІ-ІІІ класами бонітету, а їхній запас у 70-річному віці сягає 435, 450 та 500 м3·га-1 в умовах Степу, Лісостепу та Полісся відповідно. Модальні штучні насадження поступаються за запасом культурам тополі чорної вологого сугруду за даними чинних нормативів на 6–37 % та переважають відповідні показники свіжого сугруду на 1–54 %. Встановлено, що математичні співвідношення доволі точно характеризують хід росту штучних тополевих деревостанів свіжого та вологого сугрудів, а коефіцієнти детермінації рівнянь змінюються в межах 0,90–0,99. Визначено вік кількісної стиглості тополевих насаджень, який незалежно від природної зони в умовах свіжого та вологого сугруду становить 30–35 років.
6
Lakyda, Petro, та Viktoriia Lovynska. "Нормативи оцінки продуктивності крони соснових деревостанів в умовах Північного Степу України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 101–8. http://dx.doi.org/10.15421/411910.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати оцінювання фітомаси компонентів крони соснових деревостанів в умовах Північного Степу України. Сформовано робочий масив даних для соснових деревостанів із врахуванням таксаційних показників та фітомаси структурних компонентів крони. Охарактеризовано закономірності статистичного розподілу фітомаси деревної зелені у свіжозрубаному стані, фітомаси гілок та фітомаси хвої в абсолютно сухому стані. Подано результати кореляційного аналізу компонентів фітомаси крони модальних деревостанів із основними таксаційними показниками насаджень. Найтісніший прямий кореляційний зв'язок простежено між фітомасами деревної зелені, гілок та хвої з показником відносної повноти деревостанів. Виявлено прямий достовірний, середньої сили зв'язок фітомаси гілок деревостану в абсолютно сухому стані із середнім діаметром насаджень. Побудовано регресійні математичні моделі для оцінки фітомаси компонентів параметрів крони, в яких вхідними аргументами є середній діаметр, середня висота та відносна повнота деревостанів. Коефіцієнти детермінації для отриманих моделей знаходяться у межах від 0,69 до 0,74. Усі розроблені моделі демонструють прямий позитивний зв’язок між фітомасою будь-якого структурного компонента крони деревостану із середнім діаметром та відносною повнотою насадження, тоді як із висотою деревостану зв'язок є оберненим. Наведено нормативні таблиці для оцінки фітомаси деревної зелені, гілок та хвої, значення яких збільшується зі збільшенням середнього діаметра, тоді як зі збільшенням середньої висоти насадження іде на спад. Проведено порівняльний аналіз показників фітомаси компонентів стовбура соснових деревостанів із результати досліджень, встановленими для інших природно-кліматичних зон України.
7
Lakyda, Petro, та Svitlana Sytnyk. "Продукція фітомаси надземної частини робінієвих деревостанів у лісових культурах Північного Степу України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 19 (26 грудня 2019): 124–34. http://dx.doi.org/10.15421/411934.
Повний текст джерелаАнотація:
Поточний об'ємний приріст деревини стовбурів і продукція компонентів фітомаси надземної частини насаджень Robinia pseudoacacia L. визначено для модальних деревостанів, які характеризуються такими таксаційними показниками: A = 3-82 р., D1,3 = 3,9-24,8 см, H = 5,2 -21,5 м, P = 0,1-1,15.
Як вхідні аргументи регресійних рівнянь використано таксаційні показники робінієвих деревостанів. Розраховані регресійні алометричні моделі оцінювання фітомаси деревини і кори стовбурів, фітомаси компонентів крони – деревини і кори гілок, фітомаси листкі, поточного об'ємного приросту за запасом. Коефіцієнти детермінації рівнянь (0,24-0,96) не перевищують їх критичного значення. Найбільш значущою визначено пʼятифакторну модель, яка враховує вік, середній діаметр, середню висоту головної породи, запас і відносну повноту насадження.
Розрахунок продукції деревини стовбурів робінієвих насаджень здійснено через оцінювання поточного приросту за запасом і середньої базисної щільності деревини стовбурів робінії, яка становить 499,8 кг (м3)-1. Наведено нормативи продукції стовбурової деревини у межах значень середнього діаметра деревостану від 4 до 28 см і запасу стовбурової деревини від 20 до 180 м3∙га-1.
Продукція стовбурової деревини зі збільшенням середнього діаметра деревостану зменшується, а зі збільшенням запасу за умови однакового значення діаметра – збільшується. У віковій структурі робінієвих насаджень Північного Степу домінує група перестиглих деревостанів, для яких у діапазоні середніх діаметрів 14-24 см продукція стовбурової деревини становить 1,73-2,69 т∙га-1∙рік-1.
Загальну продукцію фітомаси надземної частини робінієвих деревостанів лісогосподарських підприємств Державного агентства лісових ресурсів України у Дніпропетровській області оцінено в 138,3 тис. т∙рік-1.
8
Karashetskyy, V. Р. "АВТОМАТИЗОВАНА ВЕБ-СИСТЕМА ПІДБОРУ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ АПРОКСИМАНТ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 127–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280326.
Повний текст джерелаАнотація:
Іноді таблично-задана функція є результатом експериментальних досліджень. Кожна з наведених точок, які входять у таблицю експериментальних даних, не є абсолютно достовірною внаслідок впливу ряду випадкових чинників. Розроблено методику і програмне забезпечення автоматизованої веб-системи підбору та відображення оптимальних апроксимант для таблично-заданих двовимірних залежностей. Розроблене програмне забезпечення представляє веб-сайт. Цю веб-систему можна застосовувати для математичного опису досліджуваних процесів у різних предметних областях. Для отримання розв'язку задачі апроксимації застосовано метод найменших квадратів. Як апроксиманту використано повний поліном. Систему лінійних алгебраїчних рівнянь відносно коефіцієнтів апроксиманти розв'язують чисельним методом Гауса для кожного з повних поліномів першого, другого, та третього степенів. Якість апроксимації оцінюють за максимальним значенням коефіцієнта детермінації. Підбір оптимальної апроксиманти виконують після заповнення таблиці значень xi, yi, zi двовимірної залежності у вікні графічного інтерфейсу системи. Розроблена веб-система виводить діалогове вікно з виразом оптимальної апроксиманти або з повідомленням про неможливість її отримати, якщо система лінійних алгебраїчних рівнянь відносно коефіцієнтів апроксиманти не має розв'язку, та відображає тривимірний графік оптимальної апроксиманти, який можна повертати, масштабувати, переміщати по осі Z, анімувати та зберегти у вигляді скриншоту, для цього застосовано бібліотеку Jzy3d на мові Java.
9
Вовчак, О., І. Кулиняк, Л. Гальків, О. Савіцька та Ю. Бондаренко. "МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 250–58. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3717.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Висунуто гіпотезу, яка припускає, що значення показників роботи суб’єктів туристичної діяльності залежать від кількості смертельних випадків від пандемії COVID-19. Метою дослідження є аналізування впливу пандемії COVID-19 на результати роботи суб’єктів туристичної діяльності в регіонах України. Для вирішення завдань використано економетричні методи кореляційно-регресійного аналізу, визначивши при цьому кількісні закономірності та зв’язки між «кількістю суб’єктів туристичної діяльності», «кількістю реалізованих туристичних пакетів», «вартістю реалізованих туристичних пакетів», «кількістю ночівель туристів, що включені до туристичних пакетів», «кількістю обслуговуваних туристів» i «кількістю смертельних випадків від COVID-19». Для моделювання використовувалися статистичні дані з 24-х регіонів України з поділом суб’єктів туристичної діяльності на дві групи: юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. Побудовано парні лінійні рівняння регресії. Для перевірки якості побудованих економетричних моделей визначено такі показники, як: коефіцієнт кореляції, величина випадкової помилки, коефіцієнт еластичності та коефіцієнт детермінації. Для оцінювання статистичної значущості коефіцієнта кореляції розраховано t-критерій Стьюдента, а для перевірки значущості моделі регресії — F-критерій Фішера. Виявлено зниження за усіма аналізованими фінансово-економічними показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності в усіх регіонах України 2020 року. Між усіма аналізованими фінансово-економічними показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності та кількістю смертельних випадків від COVID-19 виявлено помітний і високий зворотний зв’язок. Результати емпіричного оцінювання наслідків і моделювання характеру впливу епідемії на індустрію туризму допоможе державним органам влади і суб’єктам туристичної діяльності розробити стратегічні напрями дій, спрямовані на нарощування потенціалу та забезпечення фінансово-економічної стійкості ринку туристичних послуг у відповідь на кризу, спричинену пандемією COVID-19. Ключові слова: пандемія COVID-19, суб’єкти туристичної діяльності, туризм, кореляційно-регресійний аналіз, ринок туристичних послуг. Формул: 1; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 26.
10
Tochilin, Sergei, та Oleg Rybin. "КРОСПЛАТФОРМНА КОМП'ЮТЕРНА ПРОГРАМА ДЛЯ ПРОСТОГО РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 2(24) (2021): 141–50. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-2(24)-141-150.
Повний текст джерелаАнотація:
За допомогою мови програмування Java розроблена кросплатформна комп’ютерна програма для простого регресійного аналізу даних, яка при функціонуванні використовує різні моделі регресії. Вона має графічний інтерфейс користувача і застосовує для аналізу метод найменших квадратів. При цьому для визначення параметрів регресійної моделі із системи лінійних рівнянь, які формуються при обробці статистичних даних, використовується метод Гаусса. Розроблений додаток для оцінки якості моделі розраховує середню помилку апроксимації та коефіцієнт детермінації або індекс детермінації, а для оцінки її значущості обчислює фактичне і критичне значення F-критерію Фішера. При розрахунку критичного значення F-критерію Фішера програма використовує функцію бета-розподілу.
11
Комашко, О. В. "Про властивості МНК-оцінок і коефіцієнта детермінації в регресії двох незалежних випадкових блукань з дрейфом". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 75/76 (2005): 90–94.
Знайти повний текст джерела
12
Проскурович, Оксана, Тетяна Завгородня та Катерина Горбатюк. "ДІАГНОСТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ЗАСОБАМИ ЕКОНОМЕТРИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 15–25. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-2.
Повний текст джерелаАнотація:
В науковій статі досліджено процес діагностування ефективності використання основних фондів виробничого підприємства. Опрацьовано підходи до трактування категорії «основні фонди» та «показники ефективності їх використання». Надана оцінка динаміки, структури та технічного стану засобів праці виробничого підприємства. Діагностовано ефективність використання основних фондів за такими показниками: питома вага активної частини основних фондів, фондовіддача, фондомісткість, машиновіддача, машиномісткість, фондоозброєність загальна та технічна. Проведено факторний аналіз ефективності використання основних фондів, щодо впливу на рівень фондовіддачі питомої ваги активної частини основних фондів та машиновіддачі. Визначено вплив на зміну обсягу товарної продукції коливання: вартості основних фондів та фондовіддачі. Застосовано економетричне моделювання та прогнозування ефективності використання засобів праці щодо зміни основних складових технічного потенціалу виробничого підприємства. Побудовано декілька економетричних та трендову моделі зміни рівня фондовіддачі. Усі побудовані моделі мають високе значення коефіцієнта детермінації, що вказує на вагому частку впливу відібраних факторів на результативний показник. Одночасно вони є адекватними, тому за ними і здійснено прогнозування рівня фондовіддачі. Результати моделювання та подальшого прогнозування довели, що найкраще описує зміну фондовіддачі п’яти факторна модель, трьох факторна модель щодо впливу технічної фондоозброєності, трудомісткості та питомої ваги робітників у складі персоналу, одно факторні залежності між рівнем фондовіддачі і технічною фондоозброєністю та рівня фондовіддачі і питомою вагою робітників. Ці моделі мають достатньо високе значення коефіцієнта детермінації, найменше значення стандартної помилки та встановлено адекватність цих моделей за критерієм Фішера та достовірність їх параметрів за критерієм Ст’юдента. Одночасно побудовано трендову модель зміни фондовіддачі за поліноміальною залежністю. Результати прогнозування засвідчують подальше стабільне зростання рівня фондовіддачі, як щодо її фактичного так і розрахункового значення.
13
Оничко, Віктор Іванович, та Тетяна Олександрівна Оничко. "ВПЛИВ ЛАБОРАТОРНОЇ СХОЖОСТІ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ПОСІВНІ ЯКОСТІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, № 2 (4 лютого 2022): 46–50. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.6.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведено результати дослідження щодо визначення закономірностей формування продуктивності посіву пшениці озимої та посівної якості насіння залежно від різної лабораторної схожості насіннєвого матеріалу. Встановлено, що використання насіннєвого матеріалу із різною лабораторною схожістю впливало на повноту появи сходів пшениці озимої – коливання по варіантах дослідження було від 90 до 92 %. Дещо вищі показники були на варіанті із висівом насіння з 85 % схожістю – 92 % при цьому густота рослин складала 413 шт/м2. Проведений облік густоти рослин пшениці озимої на період збирання показав, що даний показник був вищим на контрольному варіанті зі стандартною лабораторною схожістю 92 % густота продуктивного стеблостою склала 704 шт/м2 за коефіцієнта кущення 1,72. За роки досліджень індивідуальна продуктивність рослин пшениці озимої сорту Достаток значно варіювала під впливом факторів, що були поставленні на вивчення. Більшу кількість зерен у колосі сформували рослини на варіанті із лабораторною схожістю 85 % - 43,7 шт./колос. Більш ваговите зерно (маса 1000 зерен) було отримано на контрольному варіанті з лабораторною схожістю 92 % – 43,7 г. Аналіз даних врожайності дозволив виявити зворотну лінійну залежність врожайності зерна від лабораторної схожості висіяного насіння, при цьому коефіцієнт детермінації склав 0,99. Встановлено, що сівба насінням пшениці озимої зі стандартною схожістю 92% дозволяє, в середньому за трирічними даними, сформувати врожайність зерна на рівні 7,41 т/га, що на 0,03 т/га більше у порівнянні із варіантом де висівали насіння з лабораторною схожістю 85 % і 0,07 т/га – зі схожістю 80 %. Слід вказати на той факт, що різниця між врожайністю на досліджуваних варіантах була не суттєвою. Вивчався вплив висіву насіння із різною лабораторною схожістю на посівні якості зібраного врожаю після його очистки. Характер зміни лабораторної схожості зібраного зерна за результатами аналізу був аналогічний енергії проростання. Слід зауважити, що на всіх варіантах дослідження схожість зібраного зерна була вище стандартної 92 %.
14
Кулаковська, І. "Нелінійне множинне регресійне рівняння для оцінювання розміру програмного забезпечення з відкритим кодом типу mp3players на JAVA." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 37 (28 грудня 2019): 72–80. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-37-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються різні підходи до оцінки трудомісткості розробки програмного забезпечення (ПЗ). Аналізується залежність оцінки трудомісткості розробки ПЗ від розміру проекту. Описуються основні види існуючих метрик і можливість їх застосування. Пропонуються показники для порівняння метрик. Нелінійна регресійна модель для оцінювання розміру програмного забезпечення з відкритим кодом типу mp3players на JAVA побудована на основі нормалізації шестивимірного негаусового набору даних (фактичний розмір програми в тисячах рядків коду, загальна кількість класів, загальна кількість зв'язків та інші) в концептуальній моделі даних з 32 програм за допомогою нелінійного регресійного рівняння. Модель, що побудована, в порівнянні з іншими регресійними моделями (як лінійними, так і нелінійними), має більший множинний коефіцієнт детермінації, менше значення середньої величини відносної похибки. Для отриманого рівняння досліджено нормальне розподілення остач, обчислені ширини довірчого інтервалу для нелінійної регресії
15
Б. Медведков, Євген, Бібіпатима Є. Єренова, Юлія Г. Проніна, Микола Д. Пенов, Ольга Д. Білозерцева та Наталія В. Кондратюк. "ЕКСТРАКЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕКТИНІВ З КІРОК ДИНІ: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ОГЛЯД". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (31 січня 2022): 650–59. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.252250.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – 90 ˚С. Дослідження присвячене процесу вилучення пектину з кірок динь кислотним методом. Вивчено хімічний склад кірки динь сортів «Мирзачульська», «Гулябі», «Інжирна», «Гурбек» та «Амері», безпосередньо вміст пектину у зразках. В якості екстрагенту пектинових речовин була використана хлоридна кислота. З метою зниження кількості поставлених експериментів та оптимізації дослідження було використано регресійний аналіз експериментальних даних. Для дослідження впливу деяких технологічних факторів на вилучення пектину із зразків було поставлено експерименти за планом ПФЕ 23. Кожен експеримент було відтворено тричі. Встановлено фактори, що впливають на вихід пектину. Визнчено, що найбільший вміст пектину був у зразках сорту «Мирзачульська» – 10.9 %. Відзначено високу точність математичної моделі, що описує процес, що вивчається (коефіцієнт детермінації – 0.98). Доведено динаміку ступеня вилучення пектину зі збільшенням концентрацій кислоти в діапазоні 0.5...1.25 %, температури (60...90 ˚С) та зменшення розмірів частинок сировини, що піддаються гідролізу. Встановлено тривалість процесу екстракції, за якої досягається максимальний ступінь вилучення пектину (95–98 %): вона становить 40...60 хв. Рекомендовано наступні параметри екстракції: концентрація кислоти – 1.25 %, температура – 90 ˚С.
16
Pasternak, Volodymyr, Olexandr Slysh та Vitalii Nazarenko. "Розмірно-якісна структура стовбурів Quercus robur L. у деревостанах вегетативного походження Лівобережного Лісостепу України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 22 (10 червня 2021): 165–72. http://dx.doi.org/10.15421/412114.
Повний текст джерелаАнотація:
Для досліджень розмірно-якісної структури деревини стовбурів Quercus robur L. використано дослідні дані, зібрані в деревостанах вегетативного походження Лівобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного за розмірно-якісними категоріями деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найтіснішу лінійну залежність від об'єму стовбура в корі виявлено для абсолютних значень об’єму ділової деревини. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини становить 1,0%. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами товщини, передбачених ДСТУ 1315-1-2001, розроблено алгоритм умовного розкряжування модельних дерев, який базується на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі функції Riemer–Gadow–Sloboda. Розмірну структуру ділової деревини узагальнено за методикою, що базується на встановленні закономірностей розподілу об'єму за класами товщини у відносних величинах. Виявлено тісну залежність (коефіцієнт детермінації моделей R2 = 0,68-0,82) відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Порівняння поданих нормативів з даними розробки лісосік рубок головного користування 2019-2020 рр. показало, що характер розподілу деревини за класами товщини є подібним з незначними відхиленнями. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба звичайного за класами товщини, за серединним діаметром лісоматеріалів без кори залежно від діаметра на висоті 1,3 м.
17
Zadorozhnyy, A. I., та H. H. Hrynyk. "Залежність компонентів надземної фітомаси ялинових деревостанів від середніх таксаційних показників у переважаючих типах лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 35–42. http://dx.doi.org/10.15421/40290207.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі встановлених значень основних компонентів надземної фітомаси в абсолютно сухому стані, розрахованих та усереднених за результатами опрацювання даних польових досліджень, розроблено регресійні моделі їхньої залежності від середньої висоти, середнього діаметра та відносної повноти деревостанів з домінуванням ялини європейської в умовах вологого сугруду (С3) та вологого груду (D3). Отримані рівняння, зважаючи на значення коефіцієнтів детермінації, з достатньою точністю описують досліджувані залежності. Значення загальної надземної фітомаси деревостанів та значення її окремих компонентів в обох досліджуваних типах лісорослинних умов (ТЛУ) збільшується зі збільшенням значень відповідних таксаційних показників. У ТЛУ С3 значення фітомаси деревини стовбура у досліджуваному діапазоні середніх висот за відносної повноти збільшуються від 18,8-26,9 до 380-401 т×га-1, тоді як у ТЛУ D3 збільшення відбувається від 17,2-24,6 до 381-402 т×га-1. Різниця частки у значеннях цього показника зменшується із збільшенням середніх значень і висоти і діаметра стовбура. Фітомаса кори стовбура, деревини і кори гілок та загальна надземна фітомаса ялинових деревостанів у ТЛУ С3 мають вищі значення за однакоих значень таксаційних показників, порівняно із D3. Фітомаса деревини стовбура навпаки – має вищі значення в ТЛУ D3. Частка різниці між значеннями загальної надземної фітомаси в межах ступені висоти зменшується зі збільшенням середнього діаметра.
18
Поспелов, С. В. "Методы оценки продуктивности представителей рода эхинацея (Echinacea Moench) прегенеративного периода онтогенеза". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 24–30. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.05.
Повний текст джерелаАнотація:
За багаторічними дослідженнями ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench,) сорту Зірка Миколи Вавилова та ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.) сорту Красуня Прерій вперше розроблені й запатентовані методи визначення продуктивності рослин прегенеративного періоду онтогенезу. Методики засновані на регресійних моделях із високими коефіцієнтами детермінації, на підставі яких можна без пошкодження рослин провести оцінку продуктивності надземної частини та кореневої системи протягом веґетаційного періоду. Вихідними даними для розрахунків слугують показники довжини і ширини листковоїпластинки, їх кількість, а також сума температур вище 5 0С і кількість діб від сівби.
On the basis of long-term researches of Purple Coneflower (Echinacea purpurea (L.) Moench) variety «Zirka Mykoly Vavylova» and Pale Coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) variety «Krasunja Preriy» for the first time ever there were developed and patented the methods for determining the efficiency of plants in pregenesic period of ontogeny. The foundation of methodology was made on the studies of regression models with high coefficients of determination which allow to make the estimation of aerial parts and root system productivity for the whole growing season without damaging the plants. The input data for the calculation are the indicators of the length and width of the leaf blade, the amount and the sum of temperatures above + 5 ºC and the number of days from sowing.
19
Vasyl’tsiv, N. M. "ЦИФРОВИЙ МАРКЕТИНГ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ: ЗМІНИ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 87–94. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.87-94.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті доведено необхідність використання цифрового маркетингу в банківській діяльності. Досліджено використання банківських послуг в період пандемії. Метою даної статті є висвітлення наукових підходів щодо зміни підходів до цифрового маркетингу банківських послуг в період пандемії. В процесі написання статті використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Зокрема індуктивний, дедуктивний методи застосовано при зборі, обробці даних щодо кількості діючих банків; економічний аналіз та порівняння використано при формуванні рейтингу стійкості банків; графічний метод та метод економіко-математичного моделювання застосовано для наочного відображення та розрахунку прогнозних показників зростання/зменшення кількості банків за лінійною та поліноміальною функцією. Для теоретичних узагальнень і формування висновків використано абстрактно-логічний метод. Встановлено динаміку скорочення кількості банків як іноземних так і приватних за 2017-2020р. Доведено аналогічну тенденцію на майбутні 3-4 роки з використанням лінійної та поліноміальної функції, де коефіцієнт детермінації R2, за лінійною функцією дорівнює 0,8325, та за поліноміальною функцією – 0,8896, що свідчить про вірність моделі. Обґрунтовано, що найвищу позицію в рейтингу стійкості банків посідає Райфайзен Банк, який залишається лідером із якості обслуговування в українському банківському секторі. Перевагами Райфайзен Банк є широкий перелік стандартних та інноваційних послуг (зарплатні, приватні та пенсійні платіжні картки, Інтернет-банкінг, депозити, кредити та інші) та наявність близько 3 млн клієнтів. Обґрунтовано, що для підвищення конкурентних позицій на ринку банки повинні модифікувати свої послуги в період пандемії. Виникає необхідність у використанні банками інноваційних технологій таких як віртуальна реальність, використання платформи інтернет банкінгу, запровадження послуги «кредитні канікули» та використання технології віртуальної і доповненої реальності. Доведено, що віртуальні технології вирішують відразу кілька завдань: є маркетинговим інструментом, вирішують завдання відділу продажів, служать комунікативним та інформаційним каналами.
20
О. Сукманов, Валерій, та Андрій В. Супрун. "ЕКСТРАГУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН З ЛУШПИННЯ ЦИБУЛІ СУБКРИТИЧНОЮ ВОДОЮ В СТАТИЧНОМУ РЕЖИМІ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (20 липня 2021): 265–78. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.225749.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана робота присвячена дослідженню використання субкритичної води як екстрагента для екстрагування біологічно активних речовин з лушпиння жовтої цибулі ( Állium cépa). Мета дослідження – визначення оптимальних умов екстрагування біологічно активних речовин з лушпиння жовтої цибулі субкритичною водою у статичному режимі. Оптимальні умови були визначені шляхом зміни параметрів факторів: температури 145-185 ̊С, тривалості екстрагування 10-20 хв., відношення маси сировини до маси екстрагента (гідромодуль) 1:30 – 1:60. Інші параметри факторів залишались незмінними для кожного експерименту, а саме установлений тиск 0,8 МПа та ступінь подрібнення сировини …0,5 мм. Для отримання зразків екстрактів лушпиння цибулі було використано експериментальну установку на базі реактора високого тиску «РВД-2-500». В отриманих зразках екстрактів був визначений вміст сухих речовин, загальний вміст поліфенолів, загальний вміст флавоноїдів та антиоксидантну активність. В результаті, найбільше середнє значення цих показників було виявлено в екстрактах, отриманих при температурі 164 ̊С, тривалості екстрагування 20 хвилин, та гідромодуля 1:32. Статична обробка експериментальних даних проводилась за допомогою програмного пакету STATISTICA 10. З метою оптимізації функції відгуку, були отримані рівняння регресії. З гідно отриманим рівнянням, зроблено висновок що взаємодія між факторами відсутня. Значення коефіцієнтів детермінації та кореляції близькі до одиниці, це дозволило зробити висновок, що рівняння адекватні. Ефективність екстрагування субкритичною водою порівнювалось з двома іншими методами. Встановлено, що показники екстрактів, отриманих екстрагуванням субкритичною водою, в 1.36 та в 1.96 разів перевищували показники вмісту сухих речовин екстрактів, в 1.66 та в 1.28 перевищували показники загального вмісту поліфенолів, в 1.72 та в 1.31 перевищували показники по загального вмісту флавоноїдів, отриманих методами екстрагування 70% етанолом та гарячою водою відповідно. Отже, екстрагування біологічно активних речовин з лушпиння жовтої цибулі субкритичною водою в статичному режимі є гарною альтернативою іншим методам екстрагування.
21
Лиховид, П. В. "Нормалізований диференційний вегетаційний індекс і відсоток зеленого покриву при вирощуванні озимого ріпаку та сафлору". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 46–49. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Здійснити аналітичну оцінку взаємозв’язку між супутниковим NDVI та безпосередньо одержаним в полі за допомогою мобільного додатку Canopeo FGCC для надання моделей можливої їх взаємної конвертації під час вирощування культур озимого ріпаку та сафлору. Методи. Польові зйомки фотографічних матеріалів посівів ріпаку озимого та сафлору в періоди «початок цвітіння – кінець достигання» та «10–12 справжніх листків – кінець достигання», відповідно. Обробка фотознімків у програмному продукті Canopeo для розрахунку величини відсоткового зеленого покриття культурами земельних ділянок (FGCC). Прив’язка за даними геотегінгу місць фотозйомки до величин супутникового нормалізованого диференційного вегетаційного індексу (NDVI) на платформі OneSoil AI. Статистична обробка результатів методом поліноміальної регресії, формування моделей конвертації між вегетаційними індексами та оцінка точності моделей за величиною абсолютної середньої похибки у відсотках. Результати. Встановлено, що досліджувані вегетаційні індекси мають високу тісноту нелінійного зв’язку, розроблені поліноміальні криві та моделі мають високу якість підгону з коефіцієнтом детермінації понад 0,90, а також відрізняються достатнім рівнем точності (похибка розрахунків для більшості моделей не перевищує 10%). Максимальну похибку (37,88%) дала модель конвертації площі зеленого покриву (FGCC) ріпаку озимого в NDVI, що пов’язано з особливостями листового апарату культури та спотвореннями величини вегетаційного індексу внаслідок яскраво-жовтого кольору квіток у культури під час її масового цвітіння. Перспективною є розробка подібних моделей для всіх основних культур, вирощуваних на Півдні України, та створення спеціального мобільного додатку для автоматизованої конвертації між вегетаційними індексами. Висновки. Результатами дослідження доведено високу спорідненість та можливість взаємної конвертації між нормалізованим диференційним вегетаційним індексом (NDVI), одержуваним за даними супутникового моніторингу, та відсотковим відношенням площі зеленого покриву (FGCC) на посівах озимого ріпаку та сафлору. Результати розробки можуть бути вдосконалені збільшенням вихідного набору даних та впроваджені у системи точного землеробства в науково-теоретичних і практичних цілях.
22
Birta, Habriella, Yurii Burhu, Liudmyla Floka, Eugenia Khmelnytsky та Zoja Rachynska. "МОРФОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ТА М’ЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ ТУШ СВИНЕЙ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 27–32. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджувалась м’ясність туш при різних рівнях годівлі свиней великої білої, миргородської, ландрас, полтавської м’ясної, червоної білопоясної порід. Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалки правої напівтуші. Масу м’язової тканини визначали за різницею між масою напівтуші і сумарною масою сала та кісток. Площу «м’язового вічка» вимірювали на поперековому розрізі найдовшого м’яза спини, між останнім грудним і першим поперековим хребцями методом копіювання «малюнку зрубу» на кальку та вимірювання його за допомогою планіметра. Результати обвалки туш піддослідних свідчать, що морфологічний склад туші залежить від породних особливостей тварин. При середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. При цьому найбільший вихід м’яса мали тварини червоної білопоясної породи: при забої в 100 кг – 50,6 %, при забої в 125 кг – 48,9 %. При збільшенні забійної маси до 125 кг питома маса кісток в тушах зменшувалась в усіх піддослідних групах на 0,3-0,6 %. Відмічалось зменшення відношення сала до м’яса в межах 0,46-0,61 при забої в 100 кг і 0,49-0,70 – в 125кг. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах в порівнянні з тушами свиней середнього рівня годівлі. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1 %. Найвищою енергетичною цінністю характеризувалося м'ясо тварин м'ясо-сальних і сальних генотипів (I та ІI групи). При типовому рівні відгодівлі калорійність їх м'яса становила в середньому 134,9-135,8 ккал при забої у 100 кг і 141,5-144,2 ккал - у 125 кг, що відповідно на 8,1-9,0 та 11,1-13,8 ккал більше в порівнянні з представниками породи ландрас, де цей показник був найменшим. При збільшенні середньодобових приростів спостерігалось зменшення калорійності м’яса. Найменшою вона спостерігалась у свиней, вирощених при інтенсивному рівні відгодівлі. Отже, при середньодобових приростах 250-350 г за рахунок низьких приростів і, як правило, більшого при цьому осалення, вихід м’яса у тварин всіх піддослідних груп був низьким. Збільшення середньодобових приростів на відгодівлі до 800-1000 г сприяло збільшенню виходу м’яса в тушах порівняно з тушами свиней, вирощених при оптимальних умовах. Різниця між тушами свиней в 100 кг дорівнювала 1,1-1,7 %; при збільшенні забійної маси різниця склала 1,4-2,1%. Дисперсійний аналіз впливу рівня годівлі на вміст м’яса в тушах показав, що коефіцієнт детермінації, тобто питома вага факторіальної дисперсії
23
Хомуленко, Тамара, Віра Крамченкова, Дар’я Туркова, Ніна Лесніченко та Богдан Миронович. "МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ТІЛЕСНОГО ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 293–316. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження було створення психодіагностичної методики для вивчення тілесного локусу контролю. Відповідно до мети дослідження завданнями роботи виступили: операціоналізація феномену тілесний локус контролю та його емпіричних індикаторів, розробка опитувальника як набору тверджень, що відображують зміст визначених індикаторів, психометрична оцінка, розробленого опитувальника. Методи дослідження. Психометрична обробка результатів дослідження включалаперевірку внутрішньої узгодженості методики за коефіцієнтом альфа Кронбаха, оцінку конструктивної валідності та ретестової надійності опитувальника. Конвергентна та дискримінативна валідність методики перевірялась шляхом визначення кореляційних зв’язків показників методики «Тілесний локус контролю» та методик діагностики ставлення до свого тіла О.Б.Станковської, діагностики локусу контроля Дж. Роттера, діагностики рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, С. А. Голикіної, А. М. Еткінда, опитувальника Body Awareness Questionnaire (конвергентна валідність); діагностики інтрацептивної чутливості, «Вербалізація тілесного Я» (дискримінантна валідність). Психометричну вибірку склали 286 «умовно здорових» респондентів віком від 15 до 55 років. Процедура ретестування проводилася через чотири тижні із залученням 96 респондентів, що входили до психометричної вибірки. Результати. Теоретичною основою створення опитувальника діагностики тілесного локусу контролю були концепція локусу контролю, концепції реципрокного детермінізму та каузальної атрибуції, уявлення про профіль суб’єктивного контролю, уявлення про роль інтернальності у клініці соматичних та психосоматичних розладів, а також зв’язку тілесного досвіду та смислового аспекту особистості, визначення локусу тілесного контролю, як зв’язку локалізації тілесних відчуттів із усвідомленням власного психоемоційного стану та ступенем самоконтролю, визначення основних сфер ставлення до тілесного, як ідентифікаторів тілесного локусу контролю. Шляхом деревовидної кластерізації було виділено статистично значущі класи тверджень, що відповідають 5 сферам ставлення до тілесного: сфера здоров’я і хвороби; сфера краси і зовнішності; сфера харчової поведінки; сфера сексуальної поведінки; сфера фізичної активності і спорту. Опитувальник характеризується інтраіндивідуальною стійкістю та розподілом близьким до нормального, що дає підстави для перенесення отриманих результатів вибіркової сукупності на генеральну, високою внутрішньою узгодженістю, . Визначені три інтервали граничні значення статистичної норми, що характеризують високий, середній та низький рівні показника інтернальності тілесного локусу контролю. Показники конвергентної та дискримінативної валідності свідчать, що запропонована методика вимірює саме усвідомлення детермінації особливостей функціонування власного тіла та характеризують приписування внутрішніх або зовнішніх причин того, що відбувається з тілом. Висновки. Запропонована психодіагностична методика «Тілесний локус контролю» відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування особистісних опитувальників. Психометричними ідентифікаторами тілесного локусу контролю визначено ставлення до основних сфер тілесного – сфери здоров’я і хвороби; краси і зовнішності, харчової та сексуальної поведінки, фізичної активності і спорту. Стандартизація опитувальника показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Опитувальник може бути використаний для психодіагностики у структурі досліджень з психосоматичної проблематики та реалізації оздоровчих психотехнологій.
24
D.S., Volkov, and Chernykh O.A. "EMPIRICAL STUDY OF PROSOCIAL BEHAVIOR FEATURES OF STUDENTS OF PSYCHOLOGY DEPARTMENT." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 2 (June 8, 2021): 21–29. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. To study theoretically and investigate empirically the psychological correlates of prosocial behavior of psychology department students.Methods. The following methods were used in the study: questionnaire O.O. Prokhorov (RPSO, 1998) “Relief of the mental state of the individual”,“The Mental Health Continuum – Short Form”, 2014) by K. Keys in the adaptation of E.L.Nоsеnко, А.G. Chetveryk-Burchak, “Test of dispositional optimism” (Life Orientation Test – LOT, 1985) by C. Carver, M. Scheyer in the adaptation of T.O. Gordeeva, O.A.Sychovа, Е.M. Osina, “Measurement of prosocial tendencies” G. Carlo, B. Randall in the adaptation of N.V. Kukhtova, 2002. For mathematical and statistical data processing, the r-Pearson correlation coefficient in the IBM SPSS Statistics 26 package was used. The study involved 75 students of Department general psychology and pathopsychology from Oles Honchar Dnipro National University. The study involved first-and second-year students.Results. There is a negative correlation between public prosocial behavior and physiological responses; between anonymous prosocial behavior and social well-being and overall mental health stability; a positive correlation between optimism and altruistic prosocial behavior; between emergency prosocial behavior and hedonistic, social well-being, an overall indicator of mental health stability; between altruistic prosocial behavior and hedonistic well-being.Conclusions. The article formulates a definition and provides a brief overview of domestic and foreign approaches to the study of prosocial behavior and the factors that mediate it. Modern directions of researches of prosocial behavior are defined. Peculiarities of prosocial behavior of students-psychologists are analyzed. The correlations between prosocial behavior and personal characteristics, mental health for a student of psychology department have been revealed. The prospects of the research are to determine the role of personal maturity and individual religiosity in determining the manifestation of prosocial behavior among adults and youth in Ukraine.Key words: mental health stability, psychologists, personality traits, altruism, optimism. Мета. Теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні кореляти просоціальної поведінки студентів-психологів.Методи. У дослідженні були використані методики: опитувальник О.О. Прохорова (РПСО, 1998) «Рельєф психічного стану особистості», «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» (The Mental Health Continuum – Short Form, 2014) К. Кіза в адаптації Е.Л. Носенко, А.Г. Четверик-Бурчак, «Тест диспозиційного оптимізму» Ч. Карвера, М. Шейера в адаптації Т.О. Гордеєвої, О.А. Сичова, Є.М.. Осіна (Life Orientation Test – LOT, 1985), Методика «Вимірювання просоціальних тенденцій» Г. Карло, Б. Рендалл в адаптації Н.В. Кухтової, 2002. Математико-статистична обробка даних здійснювалась за допомогою коефіцієнта кореляції r-Пірсона в пакеті IBM SPSS Statistics 26.У дослідженні взяли участь 75 студентів-психологів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. У дослідженні брали участь студенти першого та другого курсу.Результати. Встановлено від’ємний кореляційний зв’язок між публічною просоціальною поведінкою та фізіологічними реакціями, між анонімною просоціальною поведінкою та соціальним благопо-луччям і загальним показником стабільності психічного здоров’я та додатні кореляційні зв’язки між оптимізмом та альтруїстичною просоціальною поведінкою; між екстреною просоціальною поведінкою та гедоністичним, соціальним благополуччям, загальним показником стабільності психічного здоров’я; між альтруїстичною просоціальною поведінкою та гедоністичним благополуччям.Висновки. У статті сформульовано визначення та наведено стислий огляд вітчизняних та зарубіжних підходів до дослідження просоціальної поведінки та факторів, що її опосередковують. Визначено сучасні напрямки досліджень просоціальної поведінки. Проаналізовано особливості просоціальної поведінки студентів-психологів. Виявлено кореляційні зв’язки просоціальної поведінки та особи-стісних властивостей, психічного здоров’я для студента-психолога. Визначено перспективи подаль-ших досліджень, що полягають у визначенні ролі особистісної зрілості та індивідуальної релігійності у детермінації прояву просоціальної поведінки серед осіб зрілого віку та молоді в Україні.Ключові слова: стабільність психічного здоров’я, психологи, особистісні властивості, альтруїзм, оптимізм.
25
Стояцька, Ганна. "ДОМІНАНТНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ГОТОВНОСТІ ДО ЗМІН СЕРЕД МАЙБУТНІХ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВООХОРОНЦІВ". Psychological Prospects Journal, № 38 (20 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2021-38-215-229.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Стаття презентує пошук концептуальних динамічних чинників, які визначають і спричиняють конфігурацію психологічної готовності до сприйняття змін серед нового покоління українських поліцейських. У статті представлено результати продовження дослідження психологічної готовності до змін серед майбутніх українських правоохоронців.
Методи. На цьому етапі дослідження було проведено регресійний аналіз показників за 8 методиками дослідження. Метод побудови моделі множинної лінійної регресії – метод найменших квадратів.
Результати. Основні результати дослідження – це здійснення покрокового регресійного аналізу 13 психологічних показників, які можуть визначати таку психологічну властивість як готовність до змін. Аналіз підтвердив концептуальну гіпотезу про наявність ієрархічно зумовлених ступенів причинно-наслідкового зв’язку між готовністю до змін та різними сторонами професійної мотивації, відкритості до нового досвіду, мотивації до успіху, соціальної адаптивності. Коефіцієнт детермінації (R2) отриманої оптимальної регресійної моделі становить 65,54%. Це означає, що саме на такий відсоток готовність до змін визначається психологічними показниками, обраними для дослідження. Було проаналізовано коефіцієнти регресії та підраховано коефіцієнти еластичності отриманої моделі. Домінантними чинниками у формуванні готовності до сприйняття змін серед майбутніх поліцейських визначено такі показники як: зовнішня позитивна мотивація, внутрішня мотивація та відкритість до нового досвіду. Найменш значущі чинники, котрі зумовлюють готовність до змін у цьому соціальному середовищі – це толерантність до двозначності, рівень психологічного благополуччя та мислення зростання.
Висновки. Загалом майбутніх правоохоронців можна вважати цілком сприятливим соціальним середовищем для вивчення феномену готовності до змін. Мотиваційний комплекс та спрямованість на набуття нового досвіду визнані ключовими психологічними чинниками формування готовності до змін для цієї професійної групи.
26
Dmitriev, М. О., О. P. Dudik, T. V. Chugu та O. V. Cherkasova. "МОДЕЛЮВАННЯ ГНАТОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ПАРАМЕТРІВ БАЗАЛЬНИХ КРАНІАЛЬНИХ СТРУКТУР ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ З ОРТОГНАТИЧНИМ ПРИКУСОМ". Вісник наукових досліджень, № 1 (28 квітня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8764.
Повний текст джерелаАнотація:
Для можливості формування об’єктивного підґрунтя визначення діагнозу та створення кінцевої мети лікування ортодонта, необхідно мати чітке розуміння про індивідуальні варіативні значення основних метричних характеристик певних індивідуальних показників кісткових структур та м’яких тканин лиця.Мета дослідження – побудувати і провести аналіз регресійних моделей гнатометричних показників залежно від параметрів базальних краніальних структур у юнаків та дівчат із ортогнатичним прикусом.Матеріали і методи. У 38 юнаків (віком від 17 до 21 року) та 55 дівчат (віком від 16 до 20 року), які мали фізіологічний прикус максимально наближений до ортогнатичного, було проведено телерентгенографічні та комп’ютернотомографічні дослідження. Побудову регресійних моделей гнатометричних показників залежно від параметрів базальних краніальних структур проведено в ліцензійному пакеті Statistica 6,0.Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведеного регресійного аналізу в юнаків з ортогнатичним прикусом побудовано такі моделі гнатометричних показників залежно від параметрів базальних краніальних структур: ефективна довжина верхньої щелепи = -6,11+1,01×відстань Se_N+0,45×величину основи верхньої щелепи + 0,28×відстань S_E (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,612); довжина верхньої щелепи = –15,42+0,50×відстань Se_N+0,50×величину основи верхньої щелепи (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,550); кут SND = 107,8–0,47×H-кут + 0,39×величину основи верхньої щелепи – 0,38×відстань S_E (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,502); відстань S_L = 13,05+1,51×відстань Se_N – 0,87×H-кут – 0,86×відстань S_E+0,63×величину основи верхньої щелепи (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,626).Висновки. Із 43 можливих регресійних моделей гнатометричних показників залежно від параметрів базальних краніальних структур у юнаків з ортогнатичним прикусом побудовано лише 4 достовірних моделі з коефіцієнтом детермінації більшим 0,5, а саме: ефективної довжини верхньої щелепи, довжини верхньої щелепи, кута SND та відстані S_L. У дівчат із ортогнатичним прикусом взагалі не побудовані моделі з коефіцієнтом детермінації більшим 0,5.
27
Yakymchuk, Alina, Nazariy Popadynets, Andriy Valyukh, Tetyana Skrypko та Krasimir Levkov. "Сільський «зелений» туризм як каталізатор розвитку місцевої економіки в процесі децентралізації влади". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 20 березня 2021, 232–59. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.01.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Мета статті полягає у формуванні економічних засад розвитку сільського «зеленого» (екологічного) туризму в процесі децентралізації влади як каталізатора розвитку місцевої економіки, виявлення причин і факторів, що сприяють чи гальмують його розвиток, обґрунтування фінансових механізмів стимулювання його розвитку.
Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження для виокремлення економічної важливості сфери сільського «зеленого» (екологічного) туризму стали методи аналізу й синтезу інформації та діалектичний метод, а також метод економічного аналізу та статистичний метод. Дослідження ґрунтується на застосуванні кореляційно-регресійного аналізу залежності чисельності туристів, які обслуговуються туроператорами та турагентами, від ВВП держави, що припадає на душу населення. Для оцінювання якості побудованої лінійної регресійної моделі використано коефіцієнти кореляції та детермінації. Перевірку статистичної значущості моделі здійснено на основі критеріїв Фішера та Стьюдента.
Результати. Подано авторське тлумачення терміна сільський «зелений» (екологічний) туризм як різновид туризму, що полягає в подорожах туристів до природних сільських, недоторканих людиною природоохоронних територій на основі раціонального природокористування з пізнавальною метою та для відпочинку, що відповідає концепції сталого розвитку. Проаналізовано стан сільського туризму за період 2012–2019 рр., а також стан туристичної активності на прикладі Рівненської області (2000–2019 рр.).
Оригінальність / наукова новизна. Установлено залежність чисельності туристів, які обслуговуються туроператорами та турагентами, від ВВП держави, що припадає на душу населення. Уперше сформовано пріоритети розвитку сільського «зеленого» (екологічного) туризму, виявлено й узагальнено фактори позитивного й негативного впливу на прикладі конкретних дестинацій у процесі децентралізаційної реформи, обґрунтовано застосування етнофестивалів як інноваційної форми активізації туризму в межах регіональних ландшафтних парків та інших категорій природно-заповідного фонду. Удосконалено засади розвитку інклюзивного туризму. Подальшого розвитку набули засади формування стратегічного розвитку туризму на основі фактичних стратегій на загальнодержавному та місцевому рівнях.
Практична цінність / значущість. Сформовано передумови вдосконалення природно-заповідного фонду як основи розвитку сільського «зеленого» (екологічного) туризму. Внесено пропозиції щодо вдосконалення «Стратегії розвитку туризму Зеленого шляху «Медове коло» на 2018–2022 роки» як важливої туристичної дестинації на основі нових туристичних продуктів. Окреслено переваги розвитку інклюзивного туризму.
28
Orlovskiy, V. О., М. М. Shinkaruk-Dykovytska та I. V. Gunas. "МОДЕЛЮВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ МАЛИХ КУТНІХ ЗУБІВ ЗАЛЕЖНО ВІД КЕФАЛОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ЧОЛОВІКІВ ІЗ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Вісник наукових досліджень, № 1 (28 квітня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8737.
Повний текст джерелаАнотація:
Згідно з літературними даними, розробка різноманітних діагностичних моделей повинна бути адаптована до населення конкретного регіону.Мета дослідження – побудувати і провести аналіз регресійних моделей індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів залежно від кефалометричних показників практично здорових чоловіків із різних адміністративно-територіальних регіонів України.Матеріали і методи. Проведено комп’ютерно-томографічне дослідження малих кутніх зубів із наступними одонтометрією і кефалометрією. 200 практично здоровим чоловікам-мешканцям різних адміністративно-територіальних регіонів України (північний регіон – 32 мешканці з Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей; південний регіон – 33 мешканці з Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей та АР Крим; центральний регіон – 64 мешканці з Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської та Дніпропетровської областей; західний регіон – 36 мешканців із Волинської, Рівненської, Львівської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької, Закарпатської та Івано-Франківської областей; східний регіон – 35 мешканців із Харківської, Донецької та Луганської областей). Побудову регресійних моделей індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів залежно від кефалометричних показників, проводили за допомогою ліцензійного статистичного програмного пакета Statistica 6.1.Результати досліджень та їх обговорення. За допомогою регресійного аналізу на основі особливостей кефалометричних показників, краніотипу і типу обличчя ми побудували достовірні моделі (із коефіцієнтом детермінації R2 більшим ніж 0,5) індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп у практично здорових чоловіків північного, південного, західного і східного адміністративно-територіальних регіонів України. У більшості випадків, незалежно від регіону, моделі мезіо-дистальних розмірів коронки і шийки малих кутніх зубів побудовані для верхньої, а висоти коронок – для нижньої щелепи. До побудованих моделей індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп із коефіцієнтом детермінації більше 0,5 найчастіше входять: у чоловіків північного регіону України до моделей мезіо-дистальних розмірів – поперечна дуга і ширина ротової щілини (по 10,5 %) та ширина основи носа, ширина нижньої щелепи і довжина тіла нижньої щелепи зліва (по 7,9 %); до моделей присінково-язикових розмірів – висота верхньої частини обличчя (16,0 %), найбільша довжина голови, довжина тіла нижньої щелепи зліва і морфологічна довжина обличчя (по 12,0 %); до моделей висоти коронок – зовнішньоочна ширина (18,7 %) та поперечна дуга і довжина тіла нижньої щелепи зліва (по 12,5 %); у чоловіків південного регіону України до моделей висоти коронок – висота лоба (17,6 %), найбільший обхват голови, ширина основи носа, міжочноямкова ширина і довжина тіла нижньої щелепи справа (по 11,8 %); у чоловіків західного регіону України до моделей мезіо-дистальних розмірів – найбільший обхват голови і відстань між назіон та міжрізцевою точкою (по 14,8 %), поперечна дуга, ширина ротової щілини і довжина тіла нижньої щелепи справа (по 11,1 %); у чоловіків східного регіону України до моделей мезіо-дистальних розмірів – сагітальна дуга, ширина ротової щілини і висота лоба (по 12,8 %), середня ширина обличчя (10,3 %) і довжина тіла нижньої щелепи зліва (7,7 %); до моделей присінково-язикових розмірів – поперечна дуга, ширина ротової щілини, зовнішньоочна ширина, ширина нижньої щелепи і довжина носа (по 14,3 %).Висновки. На основі особливостей кефалометричних показників та типу голови й обличчя у практично здорових чоловіків із різних адміністративно-територіальних регіонів України розроблені достовірні регресійні моделі індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп.
29
Глушак, А. А. "Моделі трансверзальних розмірів верхньої й нижньої щелеп та сагітальних характеристик зубної дуги у хлопчиків та дівчаток із різним типом обличчя". Вісник наукових досліджень, № 1 (16 червня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.1.4589.
Повний текст джерелаАнотація:
МОДЕЛІ ТРАНСВЕРЗАЛЬНИХ РОЗМІРІВ ВЕРХНЬОЇ Й НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕП ТА САГІТАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗУБНОЇ ДУГИ У ХЛОПЧИКІВ ТА ДІВЧАТОК ІЗ РІЗНИМ ТИПОМ ОБЛИЧЧЯ - Мета дослідження - розробити регресійні моделі нормальних індивідуальних лінійних розмірів, необхідних для побудови коректної форми зубної дуги у міських хлопчиків і дівчаток із різними типами обличчя. Первинні показники розмірів зубів і голови 49 хлопчиків та 48 дівчаток Поділля з ортогна- тичним прикусом отримано з банку даних НДЦ ВНМУ імені М. І. Пирогова. Тип обличчя визначали за допомогою морфологічного індексу Гарсона - відношення морфологічної довжини обличчя (пряма відстань від назіон до гнатіон) до ширини обличчя у ділянці скулових дуг. Для розробки показників, необхідних для побудови нормальної індивідуальної форми зубної дуги в пакеті “STATISTICA 5.5”, застосовували метод покрокового регресійного аналізу. Встановлено, що у хлопчиків та дівчаток із середнім та дуже широким обличчям в усіх випадках побудовані моделі з коефіцієнтом детермінації більшим ніж 0,8. Найбільшу кількість моделей із коефіцієнтом детермінації меншим ніж 0,8 побудовано у дівчаток із широким обличчям (усі непобудовані моделі відносяться до трансверзальних розмірів верхньої й нижньої щелеп).<br />МОДЕЛИ ТРАНСВЕРЗАЛЬНЫХ РАЗМЕРОВ ВЕРХНЕЙ И НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТЕЙ И САГИТТАЛЬНЫХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗУБНОЙ ДУГИ У МАЛЬЧИКОВ И ДЕВОЧЕК С РАЗНЫМ ТИПОМ ЛИЦА - Целью исследования была разработка регрессионных моделей нормальных индивидуальных линейных размеров, необходимых для построения корректной формы зубной дуги у городских мальчиков и девочек с разными типами лица. Первичные показатели размеров зубов и головы 49 мальчиков и 48 девочек Подолья с ортогнатическим прикусом полученные из банка данных НИЦ ВНМУ имени Н. И. Пирогова. Тип лица определяли с помощью морфологического индекса Гарсона - отношение морфологической длины лица (прямое расстояние от назион до гнатион) к ширине лица в области скуловых дуг. Для разработки показателей, необходимых для построения нормальной индивидуальной формы зубной дуги в пакете “STATISTICA 5.5” применялся метод пошагового регрессионного анализа. Установлено, что у мальчиков и девочек со средним и очень широким лицом во всех случаях построены модели с коэффициентом детерминации больше чем 0,8. Наибольшее количество моделей с коэффициентом детерминации меньше 0,8 построено у девочек с широким лицом (все непостроенные модели относятся к трансверзальным размерам верхней и нижней челюстей).<br />MODELS OF TRANSVERSAL SIZES OF UPPER AND LOWER JAWS AND SAGITTAL CHARACTERISTICS OF DENTAL ARCH IN BOYS AND GIRLS WITH DIFFERENT TYPE OF FACE - Aim of our work was to develop regression models of normal individual linear dimensions needed to build the correct form of the dental arch in urban boys and girls with different types of faces. The primary indicator of the size of the teeth and the head 49 boys and 48 girls from Podillyawith orthognathic bite were derived from the database of SRC VNMU by Pyrohov. Type of faces determined using morphological index of Garson - related morphological face length (direct distance from nasion to gnathion) to the width of the face in the area of cheekbone arcs. To develop indicators needed to build a normal individual dental arch form in the package “STATISTICA 5.5” stepwise regression analysis method was used. Established that boys and girls with medium and very broad face in all cases based model with determination coefficient greater than 0.8. Most models with determination coefficient less than 0.8 built in girls<br />with a wide face (all not constructed models relate to transversal dimensions of the upper and lower jaw).<br />Ключові слова: коректна форма зубної дуги, тип обличчя, розміри зубів, підлітки, регресійні моделі.<br />Ключевые слова: корректная форма зубной дуги, тип лица, размеры зубов, подростки, регресионные модели.<br />Key words: correct form of the dental arch, type of face, size of the teeth, teens, regression models.