Добірка наукової літератури з теми "Когнітивні особливості перекладу"

Статтю присвячено лінгвокогнітивним особливостям лекси- ко-семантичних трансформацій у перекладі антропоцентричних продуктивних метафоричних моделей. Матеріальною базою послугували літературні та енци- клопедичні джерела, а також тлумачні словники. У статті досліджено та опи- сано особливості лексико-семантичних трансформацій. Автор ставить за мету провести й описати лінгвокогнітивний аналіз антропоцентричних метафорич- них моделей у мові оригіналу та перекладу з метою визначення адекватності перекладу. Об’єктом аналізу вибрано 50 концептуальних антропоцентричних метафоричних моделей із твору «Vanity Fair» by William Makepeace Thackeray. Предмет дослідження становлять лінгвокогнітивні особливості використання перекладацьких трансформацій у перекладі антропоцентричних метафоричних моделей з урахуванням їхнього конотативного потенціалу. Аналіз відбувається з використанням загальнонаукових методів дослідження: описово-аналітич- ного – для визначення закономірностей концептуального моделювання; концеп- туального та контекстуального – для формулювання рівнів еквівалентності перекладу згідно з антропоцентричними концептуальними моделями. У статті визначено, що тексти художньої літератури уособлюють процес вербалізації концептів. Концепти є здебільшого універсальними, осо- бливості концептуалізації та категоризації залежать від етнокультурних чинників. Автор доводить, що концептуальна проєкція в перекладі метафоричних моделей залежить від того, наскільки концептуальні картини світів мови оригіналу та мови перекладу близькі одна до одної. Показано, що вибір кон- цептуального співвідношення зумовлений творчою індивідуальністю перекладача, його знанням когнітивної бази культури, урахуванням особливостей реципієнта.

Purpose. This article aims to establish the specifics of the use of cognitive biases in terms of their impact on the recipients in the advocate court discourse. To achieve this aim, the following objectives are to be solved: 1) to clarify the terminological apparatus of the article; 2) to define language means expressing сognitive bias in advocate discourse; 3) to characterise these language means from the point of their suggestive influence on recipients.Methods. At the stage of terminological grounding the main method is comparison, that is comparing the views of different scholars, directions of problem analysis, etc. Whereas at the second and third stages the following methods as classification (identifying linguistic means), generalisation (summarising information), argumentation (in support of its position) were used.In our choice of approaches to the analysis we were guided by the contemporary scientific paradigms: cognitive linguistics, pragmatic linguistics, speech communication theory, lexico-semantic analysis methods. Elements of cognitive analysis helped to identify the dependence of court discourse on social conditions.To carry out our research, we selected and described the authentic language material (вказати який саме матеріал).Results. Based on the analysis of the linguistic material, it was established that in the absence of direct and irrefutable evidence, the advocate uses suggestive tactics and appropriate suggestive language means by which he first tries to influence the jurors’ emotions, and then their consciousness. The linguistic means used to express cognitive biases are highlighted. The following cognitive biases have been identified: the authority bias effect, the confirmation bias, Dr. Fox effect, the anchor effect and the Ellsberg paradox effect. Certain semantic groups expressing these cognitive biases are identified.Conclusions. It is concluded that the use of the highlighted cognitive biases, expressed through certain linguistic means, helped the defense lawyer, who argued that he had no direct and convincing arguments, to question the arguments given by the prosecutor and to postpone the jury’s verdict. Thus, the above cognitive biases serve as suggestive means in the advocate discourse.The piece of research is prospective, as the cognitive biases found may be supplemented by cognitive biases inherent to the prosecutorial discourse.Key words: advocate court discourse, cognitive biases, suggestive means, semantic groups. Мета. Мета статті –встановити особливості використання когнітивних викривлень з точки зору їх впливу на реципієнтів в адвокатському судовому дискурсі. Висунуті завдання щодо уточнення термінологічного апарату, встановлення мовних засобів, які вербалізують когнітивні викривлення, їхній вплив на реципієнтів, сприяють досягненню окресленої мети дослідження.Методи дослідження. На етапі термінологічного обґрунтування основним методом став метод порівняння, тобто огляд досліджень вчених, які займаються цією проблемою; напрямків аналізу проблеми і т.д. На другому і третьому етапах використовувалися наступні методи: класифікація (виокремлення лінгвістичних засобів), узагальнення (узагальнення інформації), аргументація (для обґрунтування своєї позиції). Вибір підходів до аналізу був обумовлений сучасними науковими парадигмами: когнітивною лінгвістикою, прагматичною лінгвістикою, комунікативістикою, методами лексико-семантичного аналізу. Елементи когнітивного аналізу допомогли виявити залежність судового дискурсу від соціальних умов.Для проведення дослідження бувобраний певний автентичний мовний матеріал. Результати. На основі аналізу лінгвістичного матеріалу встановлено, що за відсутності прямих і незаперечних доказів адвокат застосовує сугестивну тактику і використовує відповідні сугестивні мовні засоби, за допомогою яких він намагається спочатку вплинути на емоції присяжних, а вже потім на їх свідомість. Виокремлені мовні засоби слугують для того, щоб виразити когнітивні викривлення. Когнітивні викривлення в адвокатському дискурсі спрямовані, по-перше, на створення позитивного ставлення при-сяжних до сприйняття підсудного і, по-друге, на створення негативного ставлення присяжних до сприйняття аргументів сторони звинувачення. Визначено такі когнітивні викривлення, як ефект авторитетної думки, зміщення підтвердження, ефект доктора Фокса, ефект якоря, ефект парадокса Елсберга. Встановлено певні семантичні групи, які виражають ці когнітивні викривлення.Висновки. Зроблено висновок, що використання виокремлених когнітивних викривлень, виражених за допомогою певних мовних засобів, допомагає адвокату, який стверджував, що у нього немає прямих і переконливих аргументів, поставити під сумнів аргументи, наведені прокурором, та відкласти прийняття рішення присяжними. Таким чином, зазначені когнітивні викривлення стали сугестивними засобами в адвокатському судовому дискурсі. Практична значущість дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів в курсі практики перекладу, юридичного письма, ораторського мистецтва.Зроблено припущення, що дослідження є перспективним, оскільки виявлені когнітивні викривлення можуть бути допо-внені з огляду на когнітивні викривлення в судовому дискурсі звинувачення.Ключові слова: адвокатський судовий дискурс, когнітивні викривлення, сугестивні засоби, семантичні групи.

У статті розглянуто особливості ролі перекладу у формуванні національної ідентичності на тлі глобалізації комунікаційного простору. Висвітлено функції інструментального перекладу та його можливий вплив на комунікаційні процеси, зокрема в українському соціально-історичному контексті. Виокремлено репрезентативну, світоглядну, культуротворчу та консолідуючу функції перекладу у такому аспекті; переглянуті комунікативна, когнітивна та власне націєтворча функції. Ключові слова: переклад, функція, інструментальний переклад, національна ідентичність, глобалізація, комунікація.

У статті розглянуті теоретичні основи щодо відмінностей між культурами, які призводять до певних труднощів у спілкуванні. Ці труднощі можуть носити як суб'єктивний, так і об’єктивний характер, тобто вони не можуть бути пов'язані ні з особистістю комуніканта, ні з його психологічним станом. Вони також не мають нічого спільного з наявністю або відсутністю досвіду міжкультурної комунікації співрозмовника, але вони можуть бути викликані певними об'єктивними факторами. Відповідно до вимог сучасних освітніх стандартів, випускник вищої школи повинен знати іноземні мови як засоби міжособистісного та професійного спілкування та соціального та культурного розвитку особистості. Випускник вищої школи повинен добре усвідомлювати формування ціннісного розуміння за допомогою діалогів культур рідної та іноземної мов.Слід враховувати, що іноземна мова, як правило, відображає культурні та національні ментальні та розумові особливості носіїв мови (стереотипи, когнітивні схеми тощо), що сформувалися в культурі мови, яка опановується. Усі вищезазначені особливості безпосередньо впливають на способи мислення та способи передачі мови в процесі перекладу. Вони також впливають на тлумачення мовних знаків у категоріях культурного коду.Для здобуття культурної обізнаності з іноземною мовою студенти мають опанувати такі питання:1. Наукові ідеї предметів і засобів спілкування, типів комунікацій, а також комунікативних структур актів та інших концепцій загальної теорії спілкування;2. Ідеї основних аспектів взаємних умов та взаємного проникнення в культуру та спілкування та культуру та мову. Студенти повинні розвивати навички культурного аналізу матеріалу та вміння розрізняти схожість та відмінності у вітчизняній та зарубіжній культурах.3. Ідеї доступних словників та довідкових посібників, що містять мовну, культурну та країнознавчу інформацію.4. Компетентність у національних та культурних відмінностях рідної та іноземної мов. Проаналізувавши вищезгаданий матеріал, можна зробити висновок про існування певних особливостей, які створюють мовні бар’єри та перешкоджають процесу спілкування. Вивчені шляхи покращення комунікації. Проведено аналіз створення викладачем спеціальних умов, що мотивують навчання. Запропоновані практичні рекомендації щодо створення ефективної міжкультурної комунікації, формування умінь сприймати і розуміти партнера по іншомовному спілкуванні.

У статті проаналізовано психолінгвістичні особливості англомовного перекладу газетно-журнальних текстів. Виявлено актуальність публіцистичного стилю у державному та міжнародному масштабах та його вплив на формування суспільних відносин. Описано причини необхідності використання лексичних трансформацій, подано основні тези щодо іх вживання при перекладі. Проаналізовано, що застосування лексичних трансформацій залежить від особливостей мовних систем та їх стилістичних характеристик. У статті продемонстровано аналіз перекладу як процес когнітивної обробки інформації та висвітлено етапи когнітивних процесів, якими послуговується перекладач під час перекладацької діяльності. Доведено, що застосування лексичних трансформацій вимагає соціокультурної перекладацької компетенції, наявність екстралінгвістичних або фонових знань культури та мови обох народів, які безпосередньо впливають на формуванні свідомості та підсвідомості особистості. Окреслено, що з психологічно го погляду перекладач також здійснює мовну діяльність, створюючи текст перекладу. Мова як засіб комунікації містить у собі важливий механізм та посідає вагоме місце у когніції людини, тому сутність природи перекладу полягає у створенні додаткових зв’язків між встановленням відповідності лінгвістичних та психологічних складових двох мов. Література References Alekseeva, I. S. (2001). Professionalnyi Trening Perevodchika. [Professional Training of Translator]. S.-Petersburg: Soyuz. Arnold, I. V. (2002). Stilistika. Sovremennyi Angliyskiy Yazyk. [Stylistics. Modern English]. Moscow: Flinta. Bakhtin, M. M. (1979). Estetika Slovesnogo Tvorchestva. [Aesthetics of Verbal Creativity]. Moscow: Iskusstvo. Zasiekina, L., Zasiekin, S. (2002). Vstup do Psykholingvistyky. [Introduction to Psycho­linguistics]. Ostroh: Ostroh Academy. Karaban, V. I. (2001). Pereklad Angliyskoyi Naukovoyi i Tekhnichnoyi Literatury. [Translation of Scientific and Technical Literature]. Vinnyntsia: Nova Knyha. Maksimov, S. (2010). Praktychnyi Kurs Perekladu [Practical Course of Translation]. Kyiv: Lenvit. Retsker, Ya. (1973) Posobie po Perevody s Angliyskogo Yazyka na Russkiy. [Translation Manual from English into Russian]. Leningrad: Prosveshcheniye. Sources https://tyzhden.ua/Politics/147037 https://ukrainianweek.com/Columns/50/150213 https://tyzhden.ua/Politics/217683 https://ukrainianweek.com/Politics/217874 http://tyzhden.ua/publication/215060 https://ukrainianweek.com/Politics/215969 tyzhden.ua/publication/218333 https://ukrainianweek.com/World/218772 https://tyzhden.ua/World/45554 http://ukrainianweek.com/World/46045 https://tyzhden.ua/World/218615 http://ukrainianweek.com/World/219714 http://tyzhden.ua/History/216348 http://ukrainianweek.com/History/218867

Мета статті передбачає висвітлення ролі екстралінгвістичного контексту в процесі перекладу. Реалізація мети передбачає розгляд перекладацької діяльності як взаємодії мовних та екстралінгвістичних чинників, які уможливлюють ототожнення змісту повідомлення різними мовами, незважаючи на відсутність повного розуміння прагматичного рівня художнього тексту перекладачем. Для аналізу екстралінгвістичного контексту в процесі перекладу автором був застосований функціональний метод, що передбачає дослідження мови у дії. Прагматичний аналіз проводився для виявлення комунікативно-прагматичного ефекту текстів перекладу на реципієнта, передання емоцій у процесі перекладу, культурних та ментальних відмінностей учасників комунікації. Когнітивно-ономасіологічний аналіз використовувався у дослідженні когнітивно-гендерних факторів, а саме: когнітивних здатностей самого перекладача, взаємовпливу перекладача та читача, особливостей перекладу акту комунікації. Здійснений огляд літературних джерел підтвердив широке трактування науковцями понять «екстралінгвістичний контекст» та «екстралінгвістичні фактори» у процесі перекладу. В науковій літературі дослідники екстралінгвістичних факторів не тільки описують їх вплив на загальний розвиток мови та її функціонування у соціумі, а й вирізняють їх комунікативну значущість (як у випадку із ситуацією мовчання чи невербальним переданням емоцій), описують їх вплив на здійснення акту успішного перекладу в ситуативному та лінгвокульторологічному контексті спілкування. Ми дійшли висновку про неоднозначність та багатокомпонентність структури екстралігвістичного контексту в сучасній перекладознавчій науці та її важливу роль у процесі відтворення прагматичного потенціалу оригінального тексту. Щоб надати адекватний переклад, необхідно враховувати екстралінгвістичний контекст оригінального тексту, який включає низку відмінностей, серед яких відмінність картин світу автора оригіналу, читача друготвору та перекладача; різниця у їх фонових знаннях; розбіжності в лінгвоетнічних та комунікативних компетенціях; культурні та ментальні відмінності комунікантів, їх гендерна приналежність, емоційний стан, рівень культури та система цінностей. Ми визначили також суб’єктивні та об’єктивні позамовні фактори, які розширюють та уточнюють поняття екстралінгвістичного контексту.

Статтю присвячено вивченню особливостей відтворення при перекладі інконгруентності як засобу створення «чорного гумору» в жанрі стендап-комедії на прикладі монологів Дж. Карліна. Актуальність теми дослідження полягає як у недостатньому вивченні комічного й інконгруентності як механізму його створення, так і в недостатній увазі науков- ців до творчості відомого американського сатирика Дж. Карліна, вплив якого на американське та навіть світове суспільство важко переоцінити. Метою статті є, таким чином, вивчення інконгруентності як механізму створення «чорного гумору» в жанрі англомовної стендап-ко- медії та засобів передачі інконгруентності під час перекладу. У ході дослідження визначено основні характеристики «чорного гумору» як виду комічного й описано інконгруентність як механізм створення комічного в «чорному гуморі»; на прикладі окремих фрагментів виступів Дж. Карліна простежено особливості створення інконгруентності та її передачу в україн- ських перекладах. У результаті виявлено, що «чорний гумор» хоч і вважається «жорстким» видом гумору, проте є соціальним і часто має на меті виправлення суспільства через сміх. Автори, що використовують у творчості «чорний гумор», удаються до таких форм психо- логічного захисту адресата, як катарсис і сублімація. Когнітивним механізмом створення комічного в «чорному гуморі» є інконгруентність – будь-який вид невідповідності нормі, яка провокує комічний ефект як результат реакції інтерпретатора на неочікувану невідповід- ність усталеним нормам комунікативної ситуації, включно з референтною, відображеною висловленням. Дж. Карлін у виступах вдається до різних типів інконгруентності – онто- логічної, логіко-поняттєвої, валоративної, що дає йому змогу йому через змалювання часто абсурдних ситуацій не лише смішити публіку, а й змушувати її замислюватися. При відтво- ренні монологів Дж. Карліна використовують широкий спектр перекладацьких трансформа- цій, однак найбільш суттєвими для передачі інконгруентності «чорного гумору» є лексико- семантичні трансформації та компенсація.

Когнітивна лінгвістика трактує метафору як ідеальну модель мовного відображення базового когнітивного процесу. Вона є універсальним знаряддям мислення та пізнання світу. У політичному дискурсі метафора виступає непрямим засобом впливу на суспільну свідомість, метою якого є створення політичного іміджу, формування переконань та уявлень, продукування позитивної чи негативної емоційно-оцінної позиції. Отже, дослідження метафори та метафоризації в когнітивно-дискурсній парадигмі є перспективним і актуальним напрямом сучасних лінгвістичних студій. У статті розглянуто концептуальні аспекти метафоризації англійського політичного дискурсу. Предметом детального аналізу є когнітивні та комунікативно-прагматичні особливості метафоричних засобів, використаних в інавгураційній промові Джозефа Байдена. Виокремлено базові концептуальні метафори (UNITY IS A PURPOSE, HISTORY IS A STORY, HISTORY IS A PERSON, NATION IS AN ORGANISM, DEMOCRACY IS A WAR), які формують рамковий пропозиційний зміст політичної промови. Ці концептуальні метафори реалізуються через низку метафоричних засобів, серед яких такі: метафора-кліше, метонімія, персоніфікація, порівняння, індивідуально-авторська метафора. Фактичний матеріал підтверджує домінування оригінальної індивідуально-авторської метафори в політичному дискурсі президента, найоптимальнішим способом передачі якої є дослівний переклад із застосуванням абсолютних та відносних еквівалентів. Дослідження використаних політичних метафор здійснювалося з позиції аналізу лінгвістичних образних виразів як елементів індивідуального авторського стилю американського політичного лідера – Джозефа Байдена. Визначено комунікативну та прагматичну спрямованість використаних метафоричних засобів. Запропоновано ефективні стратегії передачі використаних американським президентом Дж. Байденом англійських концептуально-образних прийомів засобами української мови зі збереженням їхнього семантичного, прагматичного та стилістичного потенціалу.

У статті розглянуто специфічні, релевантні у процесі перекладу риси англомовного юридичного тексту, елементи тексту, що є носіями когнітивної інформації, проаналізовано особливості передачі англійських юридичних термінів українською мовою. Виокремлено основні прийомі перекладу одиниць відповідної лексичної підсистеми. Акцентовано на тому, що дотримання всіх перекладацьких норм і правил сприяє виконанню комунікативного завдання вихідного юридичного тексту.

На сьогоднішній день актуальною є проблема формування професійної компетентності майбутніх викладачів усного перекладу, зокрема їх методичної компетентності. Для визначення структури і змісту методичної компетентності викладача усного перекладу необхідно побудувати робочу модель його професійної компетентності. Аналіз останніх досліджень свідчить, що серед науковців немає єдиного загальноприйнятого визначення змісту та складових цієї компетентності, незважаючи на її ключову роль у методиці викладання перекладу. Тому метою статті є визначення структури і змісту професійної компетентності усного перекладача як основи для розробки моделі його методичної компетентності. Ми розглядаємо професійну компетентність усного перекладача як інтегративну якість фахівця з усного перекладу, яка є динамічним поєднанням когнітивного-діяльнісного та особистісно-рефлексивного компонентів і проявляється в готовності та здатності до успішної реалізації його професійної діяльності та самовдосконалення впродовж життя. Когнітивно-діяльнісний компонент професійної компетентності усного перекладача включає професійні знання, навички, вміння та здатності, що відповідають таким фаховим компетенціям, як міжкультурна, перекладацька та фахово-соціальна. Особистісно-рефлексивний компонент охоплює психофізіологічні, морально-етичні, емоційно-вольові особливості усного перекладача та його здатність до рефлексії. Таким чином, особистісно-рефлексивний компонент включає якості, вміння та здатності, що відповідають фаховій особистісній компетенції. Успішне формування професійної компетентності в майбутніх усних перекладачів залежить значною мірою від рівня їх підготовки, зокрема від сформованості в них методичної компетентності. Перспективою подальших розвідок є розробка робочої моделі структури і змісту методичної компетентності викладача усного перекладу з урахуванням компонентного складу його професійної компетентності. Ключові слова: викладач усного перекладу, професійна компетентність, методична компетентність викладача усного перекладу, професійна компетентність викладача усного перекладу, професійна компетентність усного перекладача.

захист англійською мовою
Мета: виявлення варіативності перекладу юридичного терміну в тексті художнього твору з використанням юридичної термінології та юридичний телесеріал. Теоретичне значення: розширення знань про функціонування термінологічних одиниць як художнього прийому в художніх творах та кіносеріалах. Теоретична значущість дослідження заключається в розширенні знань про функціонування термінологічних одиниць як художнього прийому в художніх творах та кіносеріалах. Дослідження, проведене в даній роботі, ставило за ціль виявлення динамічності характеристик юридичного терміну та варіативності його перекладу в тексті художнього твору з використанням юридичної термінології та юридичного телесеріалу. Результати дослідження :тексти художнього твору з використанням юридичної термінології та юридичний телесеріал зумовлюють специфіку роботи перекладача, яка заключається у комплексному сприйнятті та передачі усіх термінологічних компонентів. Усі рішення в процесі перекладі художнього тексту підпорядковуються макрозадачі створення емоційно-експресивного варіанту твору іншою мовою.
Цель: выявление вариативности перевода юридического термина в тексте художественного произведения с использованием юридической терминологии и телесериал. Теоретическое значение: расширение знаний о функционировании терминологических единиц как художественного приёма в художественных произведениях и киносериалах. Теоретическая значимость исследования заключается в расширении знаний о функционировании терминологических единиц как художественного приёма в художественных произведениях и киносериалах. Исследование, проведенное в данной работе, ставило целью выявление динамичности характеристик юридического термина и вариативности его перевода в тексте художественного произведения с использованием юридической терминологии и юридического телесериала. Результаты исследования : тексты художественного произведения с использованием юридической терминологии и юридический телесериал предопределяют специфику работы переводчика, которая заключается в комплексном восприятии и передаче всех терминологических компонентов. Все решения в процессе перевода художественного текста подчиняются макрозадаче создания эмоционально-экспрессивного варианта произведения на другой язык.
Goal: identifying the variability of the translation of a legal term in the text of a work of art using legal terminology and a legal TV series. Theoretical meaning: expanding knowledge about the functioning of terminological units as an artistic technique in works of art and film series. The theoretical significance of the study lies in the expansion of knowledge about the functioning of terminological units as an artistic technique in works of art and film series. The research conducted in this work aimed to identify the dynamics of the characteristics of the legal term and the variability of its translation in the text of the work of art using legal terminology and legal TV series. The results of the study : t exts of a work of art using legal terminology and a legal TV series determine the specifics of the translator's work, which consists in the complex perception and transmission of all terminological components. All decisions in the process of translating a literary text are subject to the macro-task of creating an emotionally expressive version of the work in another language.

У магістерській роботі проаналізовано основні проблеми та особливості перекладу англійських економічних термінів українською мовою. Ґрунтовно проаналізовано основні прийоми перекладу. Розглянуто лексичні та граматичні явища, що спричиняють труднощі перекладу англійської економічної термінології.
The master’s thesis analyses the main problems and features of translating English economic terms into Ukrainian. The main translation techniques are thoroughly analysed. Lexical and grammatical phenomena that cause difficulties in translating English economic terminology are considered.