Статті в журналах з теми "Когнітивна операція"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Когнітивна операція.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-24 статей у журналах для дослідження на тему "Когнітивна операція".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
O.O., Zhulavska. "RETENTION OF THE TOUCH SYNESTHETIC METAPHORS IN ENGLISH-UKRAINIAN TRANSLATIONS OF FICTION." South archive (philological sciences), no. 88 (December 16, 2021): 64–73. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-88-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The purpose of the article is to establish and analyse the cases of synesthesia metaphors retention in English-Ukrainian translations, in which “less embodied” hearing, smell and taste sensations are mapped on “more embodied” touch sensations.Methods.Synesthesia is understood as a kind of conceptual metaphor within cognitive linguistics. Research methods applied in the article are based on the achievements of cognitive linguistics and the methodology introduced and developed by L. Kovalenko and A. Martyniuk (Kovalenko, Martynyuk, 2018), which allows us to study mental models underlying metaphorical descriptions and establish the type of cognitive operation employed by the translator. We define the cognitive operation of retention following Shuttleworth’s classification (Shuttleworth, 2017) as “translation that is essentially unchanged”. The degree of conventionality and rootedness of metaphorical models in English-speaking and Ukrainian-speaking linguistic cultures is determined within the theory of probability and statistical data obtained from the Corpus of Contemporary American English (COCA) and the General Regional Annotated Corpus of Ukrainian (ГРАК). The research material for the article encounters 100 English synesthetic metaphoric descriptions, extracted from Celeste Ng’s bestseller novels “Everything I Never Told You” (Ng, 2014) and “Little Fires Everywhere” (Ng, 2017) and retained in their Ukrainian translations (Інг, 2016; 2018).Results. The study resultsare presented by the detailed analysis of synesthetic metaphorical models’ retention examples, such as HEARING / SMELL / TASTE IS TOUCHING SOFT / SHARP / HOT SURFACE. In our article, the study of synesthetic metaphoric descriptions relative frequencies showed the semantic features, which are common and divergent in their meanings for the representatives of English and Ukrainian linguacultures.Conclusions. The conducted analysis showed that synesthetic metaphoric models are retained when the difficulties faced by the translator are minimal or absent. In this case, the translator resorts to translation with a direct dictionary equivalent. Synesthetic metaphoric models with similar conventionality degrees are retained.Key words: cognitive operation, language corpus, metaphoric model, synesthetic metaphoric description, conventionality degree. Мета статті полягає у встановленні та описі випадків відтворення синестезійних метафор в англо-українських перекладах, у яких «менш втілені» слухові, нюхові та смакові відчуття проєктуються на «більш втілені» дотикові відчуття.Методи. З позицій когнітивної лінгвістики синестезію розуміємо як поширений у мові різновид концептуальної метафори. Методологічне підґрунтя дослідження становить доробок когнітивної лінгвістики та методика Л. Коваленко та А. Мартинюк (Kovalenko, Martynyuk, 2018), що уможливлює вивчення когнітивних моделей, які лежать у підґрунті метафоричних дескрипцій, і встановлення типу когнітивної операції, що застосована перекладачем. Згідно з класифікацією М. Шуттлеворфа когнітивна операція відтворення (Shuttleworth, 2017) – це «переклад, що майже не змінений». Ступінь конвенційності і вкоріненості метафоричних моделей у представників англомовної та україномовної лінгвокультур визначаємо із застосуванням теорії вірогідності та статистичних даних, отриманих із Корпусу сучасної американської англійської мови (COCA) і Генерального регіонального анотованого корпусу української мови (ГРАК). Матеріалом дослі-дження є 100 англомовних синестезійних метафор, вилучених з англомовних текстів романів-бестселерів Celeste Ng “Everything I Never Told You” (Ng, 2014) і “Little Fires Everywhere” (Ng, 2017) та відтворених в українських перекладах цих творів («Несказане» (Інг, 2016) та «Усюди жевріють пожежі» (Інг, 2018)).Результати дослідження представлені детальним аналізом прикладів відтворення синестезійних метафоричних моделей СЛУХОВІ / НЮХОВІ / СМАКОВІ ВІДЧУТТЯ Є ВІДЧУТТЯ ДОТИКУ ДО М’ЯКОЇ / ГОСТРОЇ / ГАРЯЧОЇ ПОВЕРХНІ. Проведений аналіз відносних частот вживання синестезійних метафоричних дескрипцій показав спільні та відмінні семантичні ознаки у значеннях дескрипцій, що вкорінені у свідомості представників англомовної та україномовної лінгво-культур.Висновки. Проведений аналіз показав, що синестезійні метафоричні моделі відтворюються за умови, що труднощі, з якими стикається перекладач, є мінімальними або взагалі відсутні. Водночас перекладач вдається до перекладу за допомогою прямого словникового відповідника. Відтворюються такі моделі синестезійних метафор, у яких ступінь конвенційності в англійській та українській мовах однаковий.Ключові слова: когнітивна операція, корпус мови, метафорична модель, синестезійнаметафорична дескрипція, ступінь конвенційності.
2
Єгорова, А. В. "КОГНІТИВНІ АСПЕКТИ ПОРОДЖЕННЯ І СПРИЙНЯТТЯ ПРИРОДНОГО НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-11.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні десятиліття дослідження наративного дискурсу привертають надзвичайну увагу науковців по всьому світу. У статті досліджується процес конструювання наративу й нарації (вербалізації наративу) як когнітивно-комунікативної події, що виникає в певному контексті. Спираючись на впливові праці Тойна ван Дейка про ментальні моделі подій і вплив контексту на процес комунікації, теорію концептуальної інтеграції Жиля Фоконьє і Марка Тернера та ідеї Роналда Ленекера про когнітивні операції конструювання, провели теоретичний аналіз з метою пояснити, як може функціонувати конкретна подія в суб’єктивній ментальній моделі мовця, який потім залежно від умов (а часто й обмежень) безпосереднього контексту комунікативної події робить певний вибір щодо того, що саме і як розповідати, спираючись на арсенал когнітивних операцій конструювання. По-перше, необхідно було дослідити механізм побудови ментальної моделі події, а також охарактеризувати її компоненти; по-друге, розглянути елементи контекстуальної моделі, які можуть впливати на те, що саме розповідає мовець при конструюванні своєї оповіді (включаючи як безпосередню комунікативну ситуацію, так і соціокультурні параметри); і, нарешті, описати когнітивні операції конструювання, які використовуються мовцем, щоб вивести на передній план – експлікувати, імплікувати, або навіть повністю приховати певні деталі подій, про які вони розповідають. У результаті аналітичної розвідки встановлено, що нарація як вербалізація наративу про певні події виникає в результаті когнітивних операцій конструювання (а саме специфікації, фокусування, промінантності й перспективізації), які дають можливість мовцю виділити з ментальної моделі подій відповідні елементи й організувати їх певним чином у розповідь, що робить наратив зрозумілим для реципієнта відповідно до прагматичних цілей мовця.
3
Grinyak, O. A. "Когнітивні операції ідентифікації імплікатів". Science and Education a New Dimension VII(189), № 55 (20 лютого 2019): 18–22. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2019-189vii55-04.
Повний текст джерела
4
Федіна, Олена. "Векторне моделювання гендерних фразеологічно- маркованих найменувань із концептом “людина”". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 21 (7 квітня 2022): 87–96. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v21i.4755.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню фразеологічних одиниць, які називають людину (жінку або чоловіка) із позиції векторного моделювання гендерно маркованих найменувань. Концептуальна картина світу не є стійкою й піддається постійним змінам, які пов’язані з впливом інших культур на мову, із технічним прогресом та посиленою фемінізацією. З появою нових предметів побуту, відкриттям нових живих організмів, космічних тіл тощо з’являються й нові найменування людини. Основою фразеологічного моделювання є когнітивні операції, націлені на взаємодію вихідного домену, який представляє таку сферу, з якої відбувається запозичення когнітивних ознак, і цільового домену – абстракції, що ідентифікується із залученням фразеологізмів.
5
Ватан, Ю. П. "СТРУКТУРА ТА СУТНІСТЬ МЕТАКОГНІТИВНОЇ АКТИВНОСТІ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 10–14. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушено актуальну проблему метакогнітивних явищ. Подано результати теоретичного аналізу метакогнітивної активності як складного інтегративного утворення, основне функціональне призначення якого полягає в управлінні процесами сприйняття, збереження, обробки та відтворення інформації. На основі розгляду наявних концепцій, у яких метакогнітивні процеси усвідомлюють і як складник саморегульованого навчання, і як процесуальний компонент метапізнання, і як особливий вид саморегуляції, виявлено та описано такі їх основні ознаки, як усвідомленість, довільність, цілеспрямованість. Обґрунтовано, що метакогнітивна активність є не простою сукупністю регулятивних процесів, а складним утворенням, яке містить такі компоненти: мотиваційно-емоційний, рефлексивно-оцінний, вольовий, операційний та інформаційний. Мотиваційно-емоційний компонент представлений комплексом потреб, інтересів, бажань, що відіграють важливу роль в ініціюванні метакогнітивної активності, до яких входять мотиви як пізнавальної діяльності загалом, так і вживання заходів із контролю над своїми когнітивними процесами. Вольовий компонент, який можна вважати ядром метакогнітивної активності, оскільки на нього припадає реалізація її основної функції, репрезентований процесами постановки мети, планування пізнавальної діяльної та контролю над її перебігом. Вони здійснюються у формі окремих операцій, серед яких можна виділити такі: розподіл часу, вибір певних когнітивних стратегій або мнемічних технік, пошук та виправлення помилок. Рефлексивні процеси, призначення яких полягає у спостереженні за перебігом пізнання і винесенні певних оцінок, тобто суджень, які відображають його стан, забезпечують суб’єкта поточною інформацією, на основі якої здійснюються регулятивні дії. До інформаційного компонента також входять знання індивіда про особливості своєї когнітивної сфери загалом, а також про когнітивні стратегії, які можна використовувати в процесі пізнавальної діяльності.
6
Бучіна, К. В. "Когнітивні операції інтерпретатора дискурсу німецькомовної фольклорної бувальщини". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов", вип. 90 (2019): 42–47.
Знайти повний текст джерела
7
Sudakevych, S. M., O. A. Loskutov, I. P. Shlapak, O. K. Nosovets та B. M. Todurov. "Залежність виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції від глибини анестезії у хворих після коронарного шунтування". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 12 (28 грудня 2018): 46–49. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.12.46.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Проаналізувати залежність виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД) від глибини анестезії у хворих після оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця (ІХС) - коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу.
Матеріали і методи. Шунтування коронарних судин виконано 79 пацієнтам з ІХС, яких розподілили на дві групи за єдиним критерієм - в залежності від глибини анестезії під час перфузії. До 1-ї групи увійшли пацієнти, у яких під час анестезії показник біспектрального аналізу (BIS) утримувався на рівні менше 40, до 2-ї – на рівні від 40 до 55. До оперативного втручання, на 7-й день та через 3 міс після нього в обох групах застосовували нейрокогнітивні тести: шкалу оцінки психічного статусу (Mini Mental state examination - ММSЕ), а також тести за методикою Grooved pegboard і за методикою Trial Making Test Part A.
Результати. Застосування тесту MMSE продемонструвало, що пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції набирали на 7,8% (14,2; 5,6), а через 3 міс – на 3,8% (7,3; 3,4) менше балів у порівнянні з кількістю балів, яку вони набирали до операції. Пацієнти 2-ї групи на 7-й день після операції набирали на 4,3% (-8,3; 4,3) менше балів, а загальна кількість балів, яку вони набирали через 3 міс, не відрізнялася від загальної кількості балів, набраної ними до операції (-5,3; 0).
Застосування тесту візуальної уваги (Trial making test Part A) показало, що пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції витрачали на виконання тестового завдання на 13,8% (11; 16,5), а через 3 міс - на 3,3% (0; 5,7) більше часу у порівнянні з доопераційними показниками. У 2-й групі на 7-й день після операції пацієнти витрачали на виконання тесту на 3% (-2,4; 5,7) більше часу, а через 3 міс - на 2,6% (3,7; 2,9) менше часу, ніж до операції.
Результати тестування за методикою Grooved pageboard були такими. Пацієнти 1-ї групи на 7-й день після операції витрачали на виконання тесту на 8% (5,5; 10,9), а через 3 міс - на 4,8% (2,5; 9,4) більше часу, ніж до оперативного втручання, пацієнти 2-ї групи – відповідно 7,1 (5,2; 12,3) та 3,6% (2,4; 9,8).
Висновки. Результати клінічних досліджень у хворих після виконання коронарного шунтування показали, що під час штучного кровообігу показники BIS на рівні 40 – 55 відповідають оптимальній глибині анестезії, що є запорукою зменшення частоти виникнення ПОКД у ранньому періоді та через 3 міс після оперативного втручання. Фактором ризику виникнення ПОКД під час шунтування коронарних артерій в умовах штучного кровообігу є показники BIS менші 40.
8
Lisukha, Liubov. "Дослідження когнітивних функцій дітей, які переміщені із Південного Сходу України (зони проведення антитерористичної операції)". Psychosomatic Medicine and General Practice 3, № 4 (22 грудня 2018): e0304142. http://dx.doi.org/10.26766/pmgp.v3i4.142.
Повний текст джерелаАнотація:
Даний текст є тезами Конгресу: «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи». Описане нижче присвячено дослідженню когнітивних функцій дітей, які переміщені із південного сходу україни (зони проведення антитерористичної операції)
9
Радчук, Ольга Вячеславовна. "ВІДСУТНІСТЬ: ТЕОРЕТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ ПОНЯТТЯ ДЛЯ КОГНІТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 3, № 69 (2019): 19–26. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.03.69.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття «відсутність» як важливе та необхідне поняття розумової діяльності людини, що усвідомлюється нею протягом усього життя. Поняття «відсутність» належить до таких базових абстрактних понять, що відіграють значну роль в концептуальній системі мови і мають важливе соціально-культурне значення. Концептуальна система будь-якого індивіда формується на основі сприйняття навколишнього світу й передбачає осягнення ним реалій цього світу в опозиції наявність vs відсутність. Оволодіння мовою, в основі якої також закаладені бінарні опозиції, дозволяє людині номінувати абстрактні поняття. Апперцепція як розумова операція, в процесі якої відбувається закріплене досвідом вторинне сприйняття, впливає на появу нових вербальних реалізацій вже сформованого поняття. Показано, що репрезентації поняття «відсутність» з’являються як наслідок розширення значень слів, метафоризації, виникнення граматичних форм, зміни або трансформації їх лексичного вираження. Автором цієї публікації обґрунтовується можливість лінгвокогнітивного осмислення та опису вербальних засобів вираження поняття «відсутність» з опорою на теорію прототипів американського психолога Елеонори Рош. Використання метода інтерпретації розширює потенціал когнітивного аналізу мовних репрезентацій поняття «відсутність». У статті робиться акцент на те, що відображене у свідомості людини уявлення про поняття «відсутність» має лексичну та граматичну об’єктивацію, яка є вторинною по відношенню до прототипу і представлена ізоморфними засобами мови. Незважаючи на те, що проблема вивчення абстрактних понять, до яких належить і поняття «відсутність», не є новою в лінгвістиці, тенденції сучасного мовознавства дозволять представити систему мову в координатах наявність vs відсутність як когнитивно обумовлених. Теоретичне осмислення поняття «відсутність» у цьому аспекті має велику перспективу.
10
Karamanov, Oleksii, and Lidia Kyrychuk. "Peculiarities of Application of Cognitive Operations in the Process of Museum Pedagogical Activity." Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University 1, no. 6 (344) (2021): 171–79. http://dx.doi.org/10.12958/2227-2844-2021-6(344)-1-171-179.
Повний текст джерелаАнотація:
The authors of the article reveal various aspects of cognitive activity in the museum space. They focus on the peculiarities of the formation of cognitive operations in the process of museum-pedagogical activities and proceed from the fact that the museum space is the optimal place, where you can design, identify and formulate various problem tasks for students. The article emphasizes that the initial stage of thinking is the emergence of a problematic situation that can reveal the intellectual capabilities of the child. The article analyzes the levels of thinking and various cognitive operations of thinking, which the authors adapt to the museum space and extracurricular educational institution, it is emphasized that cognitive activity is directly related with creative activity; examples of application of thinking strategies in the museum space are given.
11
Мартиненко, С. В., В. А. Подоляк, В. О. Стеченко та М. С. Дияк. "Дослідження елементів методики розподілу та переключення уваги авіаційного персоналу, який здійснює операції з організації та обслуговування повітряного руху". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 3(65), (1 жовтня 2020): 50–55. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.65.07.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті поставлена і вирішена задача раціоналізації порядку розподілу та переключення уваги авіаційного персоналу, якій здійснює операції з організації та обслуговування повітряного руху. Це завдання є складовою частиною безпекової компоненти авіаційної системи. Враховуючи важливість впливу людського чинника на безпеку польотів під час управління повітряним рухом та особливу роль процесів прийняття рішень у професійній діяльності визначеного авіаційного персоналу, розроблено відповідну методику, яка враховує фактори невизначеності, когнітивної складності, дефіциту часу та стресу у процесі оцінки повітряної обстановки.
12
Камінська, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ІЗ ЗОНИ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 лютого 2021): 208–14. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є визначення особливостей психоемоційної сфери переселенців із зони АТО. Постановка мети зумовлена актуальністю дослідження психоемоційної сфери переселенців із зони АТО, що пояснюється тривалістю воєнних дій на території України та тим, що все більше мирних жителів страждають від посттравматичного стресу, оскільки відчувають загрозу життю та здоров’ю як власному, так і близьких людей, стають свідками загибелі інших, втрачають домівку, не можуть вести звичний спосіб життя. У проведенні емпіричного дослідження застосовано метод тестування, спостереження, бесіди. Використано такі методики, як: методика «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А. Немчин); шкала для оцінки посттравматичних реакцій (адаптація Н.В. Тарабриної); методика на визначення агресії (Басс-Даркі); методика визначення емоційної напруженості. Перебування в зоні АТО розглядається нами як психотравмуюча ситуація, що безпосередньо впливає як на учасників бойових дій, так і на мирних жителів, що проживають на окупованій території або ж змушені були залишити рідну домівку. Встановлено, що особам, які проживали в зоні АТО, притаманний інтенсивний та екстенсивний рівень нервово-психічної напруги; високий рівень емоційної напруженості; підвищений рівень фізіологічної збудливості; тенденція до уникнення ситуацій, що нагадують про події у зоні воєнних дій; високий рівень почуття провини; суїцидальні тенденції; підвищений рівень фізичної агресії, роздратування, негативізму, почуття образи. Отримані дані дозволили запропонувати рекомендації щодо оптимізації психоемоційної сфери переселенців із зони АТО: використання екстремальної моделі надання психологічної допомоги особистості відразу після переселення із зони АТО; діагностика та подолання посттравматичного стресового розладу; здійснення психологічного супроводу; використання гуманістично- орієнтованого підходу; підбір найбільш оптимальних технологій роботи з урахуванням віку особистості та глибини психоемоційних змін (арт-терапія, когнітивно-біхевіоральна терапія, тілесно орієнтована терапія).
13
Гоцуляк, Наталія. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ БІЙЦІВ-УЧАСНИКІВ ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, № 2 (20 лютого 2020): 81–93. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.167.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження спрямовано на аналіз емоційно-вольової сфери бійців, які були задіяні в проведенні операції Об’єднаних сил. Встановлено, що ця категорія належить до осіб, в яких спостерігається підвищений рівень розвитку психогенних відхилень. У більшості випадків психіка військовослужбовця зазнає впливу в бойовій обстановці; навантаження, жорстокість, страх за власне життя та життя своїх товаришів надовго накладають відбиток на фізичне та емоційне здоров’я, відносини з рідними та близькими, власну роль у соціумі. Для обґрунтування теоретичних положень було проведено емпіричне дослідження, що передбачало виявлення особливостей емоційно-вольової сфери бійців, які повернулися із зони проведення операції Об’єднаних сил: визначення рівня стресостійкості до соціальних умов, наявність схильності до нав’язливих думок про саморуйнування (суїцидальна поведінка), розвиток чи інволюція можливостей життєдіяльності на момент виявлення розладів нервово-психічного характеру. Комплекс запропонованих методик дозволив оцінити ступінь впливу бойових чинників на процес адаптації людини до мирних умов. Під час експериментального дослідження було встановлено, що після повернення військового з поля бою в його психіці відбуваються зміни процесів: не лише сповільнюються когнітивні процеси, але й виникають симптоми психоневрологічного характеру, які без психологічної корекції можуть модифікуватись у важку патологію. Аналіз результатів емпіричного дослідження дозволив зробити висновок про важливість здійснення реабілітаційних заходів та оптимізації соціальних умов для швидшого повернення бійця до здорового життя.
14
Krolivets, Yuliia. "ПСИХОЛІНГВОПЕДАГОГІЧНІ ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ РОЗПОВІДНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Psycholinguistics in a Modern World 16 (17 грудня 2021): 160–64. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-160-164.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано існуючі правила (ідеї) та розроблено нові принципи розвитку оповідної мови у дітей. Виділяються такі психолінгво-дидактичні та лінгвопсихо-дидактичні принципи як: когнітивний принцип; розвиток внутрішніх мотивів побудови оповіді; принцип функціональності; опора на алгоритми акту соціально орієнтованого мовного спілкування; принцип розвитку уявлень дітей про логіко-структурну схему оповіді; принцип динамічності оповіді; забезпечення зв'язності оповідного висловлювання; одночасний розвиток лексичних та граматичних операцій побудови оповіді; сприйняття та інтерпретація зображеного на картинках; забезпечення просодичного виразності мови. Всі ці принципи ґрунтуються на закономірностях оволодіння дошкільнятами мовою та мовою.
15
МАРТИНЕНКО, Олександр. "СИНТЕЗ У СТАТИЧНОМУ Й ДИНАМІЧНОМУ АСПЕКТАХ У ГЕНОЛОГІЇ ПАРМЕНІДА ТА ГЕРАКЛІТА". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 43 (29 листопада 2021): 89–95. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є історико-філософський аналіз античних витоків синтезу в генології Парменіда і Геракліта, їх порівняння та зіставлення з геґелівською моделлю синтезу. Методологічні засади дослідження: основний метод – історико-філософський. У статті також застосовано порівняльний і структурно-функціональний методи. Використовуються загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо. Наукова новизна. Історично склалося так, що онтологія (метафізика буття) зайняла домінуючу позицію в сучасній філософії, відсунувши на другий план генологію (метафізику єдиного). Категорії «буття» і «єдине» почали вжива- тися як взаємозамінні, а іноді як рівнозначні. Це суттєво вплинуло на розвиток філософії зага- лом, змінивши специфіку самого способу мислення, зокрема когнітивної операції синтезу. Пояс- нення специфіки синтезу, як і спроби класифікації його різновидів, у більшості філософських праць продовжує зберігати однозначність. Такий підхід став усталеним у модерній практиці філософування. Він не зазнав жодних змін у поглядах представників сучасної української філософії. Наявні визначення та класифікації операції синтезу мають переважно описовий характер. Син- тез у традиційному розумінні, як правило, асоціюється з ім’ям Ґ.В.Ф. Геґеля. Сучасна філософська рефлексія, що ґрунтується на критиці метафізики у ХХ ст., вимагає розв’язання проблеми супереч- ностей. Саме тому важливо здійснити нові кроки в дослідженні історичних витоків появи операції синтезу, розкрити генологічну модель її здійснення, яка тривалий час залишалася в забутті. Вис- новки. У генологічному синтезі, на відміну від геґельянської моделі, суперечності є формальною умовністю. Відмінність статичної і динамічної моделей синтезу Парменіда і Геракліта полягає у виборі умов здійснення цієї операції – «від єдиного» і «до єдиного».
16
Прохоренко, Леся Іванівна, та Оксана Вікторівна Романенко. "ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ ДІТЬМИ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 266–77. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3395.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторами здійснено спробу окреслити особливості класифікації об’єктів інформаційного поля дітьми з затримкою психічного розвитку, що передбачало вивчення сформованості процесів та операцій, які лежать в основі здатності до категоризації предметів і явищ навколишнього світу, зокрема побудови гіпотези, сприйняття невизначеності вимог завдання, аналіз інформаційного поля як умови прогнозування та ін. На основі теоретичного аналізу з’ясовано, що взаємодія зі світом інформації залежить від рівня когнітивного розвитку дітей і здатності трансформувати інформацію відповідно до функціонування когнітивних процесів. Тобто процес пізнання передбачає вербалізацію даних, які надходять із зовнішнього світу й ґрунтуються на вміннях проводити хоча б первинний аналіз пошукових завдань, котрий базується на когнітивних здібностях. Розглянуто та проаналізовано модифікації методу утворення штучних понять, що дало змогу розробити діагностичний інструментарій щодо з’ясування особливостей перебігу когнітивних процесів у дітей із затримкою психічного розвитку при сприйнятті характеристик інформаційного поля (як об’єкта відображення, так і суб’єкта сприйняття). Застосування методики утворення штучних понять (Дж. Брунер) дало змогу виявити особливості когнітивних стратегій при класифікації об’єктів інформаційного поля в дітей із затримкою психічного розвитку та дітей з нормотиповим розвитком (умінь класифікувати об’єкти, встановлювати закономірності, формувати відповідний спосіб дії та можливості застосування в нових ситуаціях). Доведено, що в дітей із затримкою психічного розвитку функціонування когнітивних механізмів, які задіяні в операціоналізації інформації, знаходиться на досить низькому рівні. Установлено, що для дітей із затримкою психічного розвитку властивими є: складність сприйняття об’єктів інформаційного поля, фрагментарність їх класифікації; низький темп оволодіння пізнавальною інформації та її категоризацією; вузька спрямованість пізнавальної орієнтації щодо оволодіння програмовим матеріалом та ін. Отримані результати є досить цікавими, оскільки свідчать, про можливість, за відповідних умов, формування вищого рівня (або прискорення) розвитку слабко розвинених когнітивних здатностей у дітей зазначеної категорії. Отже, у статті науково-теоретично обґрунтовано й стисло охарактеризовано процес класифікації об’єктів інформаційного поля дітьми із затримкою психічного розвитку, а також наведено результати експериментального дослідження, яке дало змогу визначити особливості та окреслити окремі шляхи його оптимізації.
17
ВЄДЄНЄЄВ, Дмитро, та Андрій СЛЮСАРЕНКО. "ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД І АРСЕНАЛУ АСИМЕТРИЧНОГО (“ГІБРИДНОГО”) ПРОТИБОРСТВА У ПЕРІОД МІЖБЛОКОВОГО ВОЄННО-ПОЛІТИЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ У СВІТІ (1946–1990)". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 172–87. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246908.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у виявленні формування в період “холодної війни”, глобального протистояння у світі та розпаду світової колоніальної системи комплексу концептуальних засад, відповідних воєнно-політичних структур, а також специфічної стратегії, форм і методів військової та спеціальної діяльності, що лягли в основу доктрин й арсеналу сучасної асиметричної (“гібридної”, неконвенційної) конфліктності. Методологічну основу праці становлять методи класифікації, типології, структурно-системний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-генетичний, методи військово-спеціальної науки, безпекознавства, політичної конфліктології. Наукова новизна полягає у спробі авторів впорядковано дослідити на історичному матеріалі часів “холодної війни” формування доктринальних передумов й стратегії, комплексу спеціальних структур та методів деструктивної діяльності, котрі знайшли своє структуроване втілення у “гібридних” конфліктах початку ХХІ ст. Висновки. У період “ІІІ світової”, або “холодної війни” (1946–1990) нечуваного розвитку сягнули парадигми, форми і методи гібридного протиборства, його доктринальні й концептуальні засади, відповідні теоретико-методологічні, науково-практичні та технологічні засади. Спеціальні служби, афільовані з ними “неурядові організації” та парамілітарні (іррегулярні) структури, профільні аналітико-прогностичні та науково-дослідні центри, медіа-структури стали здатні цілеспрямовано впливати на зміну політичної реальності в національному, міждержавному і транснаціональному вимірах.
Відбулося якісне удосконалення військ спеціального призначення, котрі перетворилися на важливий (інколи – вирішальний) фактор ведення локальних війн і збройних конфліктів, участі у комплексних спеціальних операціях, розгортання керованих іррегулярних збройних формувань. Розпочинається новий якісний етап в організації “елітних військ” – їх реорганізація в сили спеціальних операцій як автономний компонент збройних сил. У складі ССО подальшого серйозного розвитку набули підрозділи (структури) інформаційно-психологічної боротьби та роботи із цивільним населенням.
У період міжблокового протистояння у повоєнному світі, стрижнем якого виступала саме війна психологічна, суттєвого й зростаючого значення набули методи (механізми) впливу на сферу управління колективною діяльністю людей, переформатування масової свідомості та світогляду за рахунок маніпулювання свідомістю людини і створення віртуальної реальності через застосування сучасних інформаційних та соціально-культурних технологій.
На основі потужної спадщини планетарного протистояння суспільних систем та міжблокової конфронтації 1946–1990 рр. склалися численні стратегічні, тактико-технологічні й інформаційно-когнітивні передумови для формування нового якісного типу конфліктності – “гібридної”, у розумінні синтезування різноманітних новітніх форм і методів деструктивної діяльності та їх комплексного, скоординованого застосування.
Набули розвитку такі сутнісні ознаки “гібридного” протистояння, як відсутність оформлення відповідно до міжнародного права війни, використання антиурядових організацій та рухів, незаконних збройних формувань, течій сепаратистського характеру, екстремістських угруповань, деструктивних спільнот тощо, пріоритетна роль спеціальних служб, сил спецоперацій, застосування інших методів невійськового тиску на державу-жертву, включаючи дипломатичні, фінансово-економічні, гуманітарні та інші. Основними рушійними силами асиметричної стратегії ставали неурядові організації, повстанські й “опозиційні” рухи, сили спецоперацій, сили і засоби психологічних операцій, а наголос у стратегії змішувався на користь спецоперацій та конфліктів малої інтенсивності.
18
Стащук О.В. та Мартинюк Р. "СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ КОГНІТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СУЧАСНІЙ БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Економічний форум 1, № 3 (25 вересня 2021): 134–38. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Інтенсивний технологічний розвиток суспільства справляє суттєвий вплив не лише на зміну структури виробничих відносин, але й істотно впливає на трансформацію фінансової і, зокрема, банківської системи. При цьому внаслідок ускладнення мережевих технологій, які вже давно використовуються для забезпечення функціонування онлайн-банкінгу, виникають можливості переведення усього комплексу обслуговування клієнтів банку у сферу дистанційного обслуговування. Інновації, пов’язані з використанням когнітивних технологій та штучного інтелекту, дають змогу трансформації традиційних автоматизованих систем дистанційного банківського обслуговування клієнтів в новий технологічний та інформаційний вимір, наслідком чого є формування цифрового банкінгу. При цьому, поточні тенденції свідчать, що переорієнтація банківських послуг в цифрові технології відбувається достатньо швидкими темпами, наслідком чого є скорочення мереж банківських відділень – обслуговування клієнтів відбувається онлайн та за допомогою спеціалізованих терміналів, кожен з яких за своїм функціоналом здатен замінити до десяти працівників.
В статті розглянуто сучасну специфіку формування нової системи банківського обслуговування, котре пов’язане із застосуванням когнітивних технологій та штучного інтелекту і має своїм наслідком формування нових принципів взаємодії та трансформації систем «клієнт – банк» в цифровий банкінг. Визначено, що впровадження таких технологій у банківську діяльність дозволяє банкам суттєво економити на утриманні окремих відділень та скорочувати чисельність персоналу, задіяного в обслуговування клієнтів. Досліджено, що перехід до цифрового банкінгу значно збільшує потребу в забезпеченні інформаційної безпеки клієнтів банку, оскільки більшість їхніх операцій з рахунками відбувається через мережу і є потенційно вразливими до недоброчесних дій. Відтак, можна зробити висновок, що інтенсивне впровадження цифрових технологій в банківську діяльність є неможливим без забезпечення належної системи інформаційної безпеки з боку банківських установ.
19
Ситник, Ю. Б. "Підхід щодо побудови системи управління безпекою польоту авіації в умовах невизначеності". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(43), (11 травня 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведений аналіз щодо організації системи безпеки польотів (БП), що базується на двох контурах управління БП (управління та забезпеченням БП). Встановлено, що рішення задач по управлінню та забезпеченню БП на сьогоднішній день базується в основному на математичному апараті, який побудований на імовірнісних, статистичних методах. Дані методи не дозволяють урахувати неповноту, невизначеність, неточність відомостей. Для задач, які не піддаються строгій формалізації і мають логіко-аналітичний характер, у тому числі виробці рекомендацій з управління БП, запропоновано використовувати нечітку логіку як засіб моделювання невизначеності природної мови. Обґрунтовано автоматизацію рішення задач управління БП здійснити впровадженням нових технологій в систему управління БП. Обраний когнітивний метод формалізації задачі управління БП та модель подання знань, яка заснована на нечітких множинах і нечіткої логіки. Запропоновано формалізацію знань про процес управління БП здійснити шляхом використання трикутних нечітких чисел і трапецієподібних нечітких інтервалів, доцільність використання яких обумовлюється простотою виконання операцій над ними, можливістю їх наочної графічної інтерпретації. В якості базової моделі представлення знань про процес управління БП в умовах невизначеності визначені інтервальні нечіткі множини типу 2 і засновані на них нечіткі логічні системи інтервального типу. Тип алгоритму нечіткого виводу, що використовується в нечіткій логічній системі, визначається структурою нечітких продукційних правил, процедурою фазифікації, агрегування, активізації, акумулювання і дефаззифікації. Розроблений новий підхід побудови системи управління БП з використанням нових інформаційних технологій, який забезпечує запобігання авіаційних подій при організації конкретного польоту повітряного судна.
20
Філатова, К. О. "КОЛЬОРОНАЗВИ В НОМІНАТИВНІЙ СТРУКТУРІ АНГЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТІВ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-20.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано трьохетапну процедуру порівняльного лінгвокогнітивного аналізу композитів із кольороназвами в англійській та українській мовах. Зокрема, надано перелік операцій, застосованих на кожному етапі лінгвокогнітивного аналізу колоративних композитів двох мов. У статті узагальнено результати лінгвокогнітивного аналізу англійських композитів із кольороназвами black, white, red, green, yellow, blue, brown, gray, purple, pink, orange та українських композитів із колоративами білий, чорний, червоний, зелений, жовтий, синій, блакитний, голубий, коричневий, сірий, рожевий. У дослідженні детально описано послідовні кроки, виконані під час порівняльного аналізу композитів з основними колоративами в англійській та українській мовах. Серед них: визначено типовість таких номінативних одиниць для складу досліджуваних мов; з’ясовано схожість і розбіжності у промінантності кольороконцептів у складі композитів англійської та української мов, що дозволило визначити особливості кольорів у концептуальних картинах світу двох народів; установлено схожість та відмінності в доменах предметних сутностей, наділених колірною ознакою; порівняно залученість базисних пропозиціональних схем до номінативних процесів англійської та української мов; установлено типи номінативних процесів, характерних для творення композитів досліджуваних мов; з’ясовано спільні та ідіоетнічні когнітивні засади словотвору двох мов; визначено схожість та відмінності в символьних значеннях кольороконцептів у складі номінативної структури композитів англійської та української мов, які віддзеркалюють особливості англійськомовних та україномовних картин світу. У висновках продемонстровано результати порівняльного лінгвокогнітивного аналізу композитів англійської мови з кольороназвами black, white, red, green, yellow, blue, brown, gray, purple, pink, orange та композитів української мови із колоративами білий, чорний, червоний, зелений, жовтий, синій, блакитний, голубий, коричневий, сірий, рожевий і, відповідно, визначено спільні та відмінні риси, характерні для словотворчих процесів досліджуваних мов. У висновках також зазначено перспективу подальших розвідок у цьому напрямку.
21
Dubivska, Svіtlana Stanіslavіvna. "Динаміка результатів тесту за шкалою MMSE на тлі нейропротекторної терапії післяопераційної когнітивної дисфункції". Медицина сьогодні і завтра 82, № 1 (11 березня 2020). http://dx.doi.org/10.35339/msz.2019.82.01.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчали динаміку стану когнітивної функції за шкалою MMSE в пацієнтів молодого, середнього та похилого віку після операції з використанням загальної анестезії на тлі нейропротекторної терапії. Установлено, що в пацієнтів середнього віку на тлі нейропротекторної терапії відбувається погіршення стану когнітивної функції меншою мірою, зі швидким відновленням і поліпшенням, ніж у пацієнтів молодого віку, що, можливо, пов’язано з віковими особливостями когнітивної функції – її пластичністю.
22
Дубівська, С. С., та Ю. Б. Григоров. "ЗМІНИ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ПРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІЙ КОГНІТИВНІЙ ДИСФУНКЦІЇ". Art of Medicine, 3 квітня 2020, 87–91. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.1.13.87.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Метою дослідження є визначення вмісту основних моніторингових показників обміну вуглеводів у пацієнтів з хірургічною патологією залежно від віку після застосування загального наркозу. Дослідження 130 пацієнтів було проведено в хірургічних відділеннях різного профілю на базі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. А.І. Мещанінова.
Оперативне втручання проводили в умовах загальної багатокомпонентної анестезії зі штучною вентиляцією легень з використанням пропофолу і фентанілу, тіопенталу – натрію і фентанілу. Пацієнти були розподілені відповідно на три групи: 1 група (n = 46) – пацієнти молодого віку (18-43 роки); середній вік 30,1 ± 1,0 рік, 24 людини, з них 22 жінки. 2 група (n = 43) – пацієнти середнього віку (44-59 років); середній вік 49,3 ± 5,1 років, 18 чоловіків, 25 жінок. 3 група (n = 41) – пацієнти похилого віку (60-80 років); середній вік 74,4 ± 6,1 року, 22 людини, з них 19 жінок. Відповідно до мети і завдань дослідження у крові пацієнтів визначали основні біохімічні маркери вуглеводного обміну – вміст глюкози, пірувату та лактату.
Відсутність змін показників в крові пацієнтів молодої вікової групи свідчать про те, що для забезпечення гомеостазу глюкози на достатньому рівні працюють гуморальні механізми регуляції вмісту цього моносахариду, який є необхідним для енергетичного забезпечення процесів життєдіяльності організму. Гіперглікемія у пацієнтів середнього віку до операції та у перший тиждень після проведення наркозу та оперативного втручання може бути викликана підвищенням в крові гормонів стресу: адреналіну, кортизолу. Що стосується моніторингового показника стану вуглеводного обміну – глюкози в крові пацієнтів похилого віку, то у них спостерігається гіперглікемія в усі періоди дослідження. Через місяць практично повертається до значень до оперативного втручання. Проте дослідження таких метаболітів анаеробного гліколізу, як піруват і лактат, у сироватці крові пацієнтів різних вікових груп виявило певні особливості змін цих показників, виразність яких залежала від віку та тривалості після наркозу та оперативного втручання.
23
Майкан, Р. І., Ю. Є. Роговий та Л. Ю. Горай. "ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ЛІКУВАННЯ ДОБРОЯКІСНОЇ ГІПЕРПЛАЗІЇ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ ЗА ДОПОМОГОЮ КТФ-ЛАЗЕРА НА ПОКАЗНИКИ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ, СИСТЕМИ КРОВІ, ВОДНО- СОЛЬОВОГО ОБМІНУ ТА ФУНКЦІЇ НИРОК У ХВОРИХ ВІКОМ 50–60 РОКІВ". Вісник наукових досліджень, № 1 (1 квітня 2016). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2016.1.6118.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>роботу присвячено патофізіологічному аналізу впливу лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози за допомогою КТФ-лазера на показники <br />когнітивних функцій, системи крові, водно-сольового обміну та функції нирок у хворих віком 50–60 років. Прооперовано 9 хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози за допомогою калій–титаніл–фосфатлазера (КТФ-лазера) у віковій групі 50–60 років. Використано: клініко-інструментальні, біохімічні, гематологічні, хімічні, фізіологічні, статистичні методи. Положення щодо високої технологічності КТФ-лазера підтверджено комплексом достовірних позитивних кореляційних зв’язків, які вказують на <br />факт, що за даного методу лікування не тільки не має змін з боку досліджуваних параметрів, але й зберігається структура їх профілю, що продемонстровано як для ММse, так і тесту малювання годинника. Водночас, не виявлені вірогідні регресійні залежності між тестом малюванням годинника до та після операції у пацієнтів вікової групи 50–60 років та наявність різних форм діаграм багатофакторного регресійного аналізу до та після операції вказують на можливість подальшого вдосконалення зазначеного методу лікування.</p>
24
Богайчук О.С. "ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ ПИСЬМОВОГО ПЕРЕКЛАДУ ЮРИДИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 45 (29 травня 2020). http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi45.62.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито суть психолінгвістичної основи навчання письмового перекладу юридичних документів. Зазначено особливості перекладу текстів, які належать до галузі юриспруденції. Акцентовано на складності перекладу юридичних документів, яка полягає в тому, що з одного боку – це мова професіоналів, а з іншого – цю мову мають розуміти перекладачі, які не є фахівцями в галузі юриспруденції ні своєї країни, ні країни мови, яку перекладають, але від яких залежить юридичне порозуміння на міжмовному рівні. Розглянуто вимоги до письмового перекладу юридичних документів та фази його здійснення. Проаналізовано психологічні та лінгвістичні труднощі процесу письмового перекладу юридичних документів, у якому задіяні мовні явища та психологічні процеси. Лінгвістичне зображення цього процесу неодмінно супроводжується його психолінгвістичним описом. З’ясовано, що письмовий переклад юридичних документів – це складний психолінгвістичний, інтегрований когнітивний процес, який складається з психічних операцій сприйняття, інтерпретації, розуміння та породження. Базується на рецептивно-репродуктивній діяльності мислення і на лінгвістичних та лінгвокультурних знаннях перекладача, тому вимагає розробки відповідного навчання для майбутніх філологів. Методи, обрані викладачем під час навчання, повинні враховувати психолінгвістичні особливості письмового перекладу юридичних документів. Оскільки це предметна галузь перекладу, до якої існують особливі вимоги. Тексти вихідної та цільової мов розглядаються в абсолютно різних правових системах, отже, у них повинні використовуватися різні формулювання, характерні для кожної з мов. Однак при цьому ці формулювання повинні бути зрозумілі обом сторонам і нести в собі однаковий зміст. У результаті перекладачеві необхідно розбиратися не тільки в юридичній термінології своєї країни, а й країни-носія вихідної мови.