Увійти

Готові списки джерел за темами / Княгиня Ольга / Статті в журналах

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Княгиня Ольга.

Статті в журналах з теми "Княгиня Ольга"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-19 статей у журналах для дослідження на тему "Княгиня Ольга".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Котляр, М. Ф. "Княгиня Ольга у давньоруській фольклорній традиції". Український історичний журнал, № 5 (494) (2010): 191–202.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Диба, Ю. "Урбаністично-адміністративні реформи княгині Ольги". Студії мистецтвознавчі, Ч. 4 (36) (2011): 20–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Диба, Ю. "Урбаністично-адміністративні реформи княгині Ольги". Студії мистецтвознавчі, Ч. 4 (36) (2011): 20–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Ричка, Володимир. "Святослав Хоробрий - син великої княгині Ольги". Наука і суспільство, № 7/8 (2009): 19–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Гордієнко, Д. С. "Візит княгині Ольги в Константинополь у мініатюрах Радзивілівського літопису". Праці Центру пам"яткознавства, Вип. 12 (2007): 181–92.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Верещагина, Н. "Культ княгини Ольги в контексте становления древнекиевской духовной традиции". Софія Київська: Візантія. Русь. Україна, Вип. 3 (2013): 293–301.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Каплун, Т. М. "Духовно-образная и музыкально-поэтическая характеристика древнерусской службы княгине Ольге". Проблеми сучасності: мистецтво, культура, педагогіка, Вип. 25 (2013): 66–77.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Перунін, В. "Державність Київської Русі: тисячолітньо "непомічений" подвиг Княгині Ольги - рік 947". Вісник Книжкової палати, № 5 (226) (2015): 29–32.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Павлюх, М. В. "Часопис союзу українок «Громадянка» як політичний орган Дружини княгині Ольги". Політичне життя, № 2 (2021): 84–87. http://dx.doi.org/10.31558/2519-2949.2021.2.12.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Чекова, И. "Летописная Похвала княгине Ольге в Повести временніх лет: поєтика и текстологические догадки". Древняя Русь. Вопросы медиевистики, № 4 (54) (2013): 103–7.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Чекова, И. "Летописная Похвала княгине Ольге в Повести временніх лет: поєтика и текстологические догадки". Древняя Русь. Вопросы медиевистики, № 4 (54) (2013): 103–7.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Dukhanina, A. V. "Sources of the Pskov Redaction of the Service for Princess Olga: to the Problem of Attribution." Труды Отдела древнерусской литературы 66 (2019): 135–70. http://dx.doi.org/10.31860/0130-464x-2019-66-135-170.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Dukhanina, A. V. "Sources of the Pskov Redaction of the Service for Princess Olga: to the Problem of Attribution." Труды Отдела древнерусской литературы 66 (2019): 135–70. http://dx.doi.org/10.31860/130-464x-2019-66-135-170.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Зубашевський, Н. "Еволюція ранньодержавного інституту руського полюддя в період реформ княгині Ольги: трактування літописних повідомлень". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія історична, Вип. 45 (2010): 499–519.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Щербак, Олена Володимирівна. "Жіночі постаті в «Історії русів»". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 2, № 96 (2020): 148–65. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.2.96.09.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті звернена увага на жіночі історичні постаті, згадані в одному з творів української літератури кінця XVIII ст. – «Історії Русів». Хоча концептуально цей твір межує з козацькими літописами, де жінки відігравали другорядну роль, вони займають в «Історії Русів» чільне місце – загалом їх близько двадцяти. Дослідження твору ґрунтується здебільшого на описовому та історичному методах. З’ясовано, що умовно жінок в «Історії русів» можна поділити на три групи. Перша з них, це постаті, відомі ще з «Повісті минулих літ» та з «Густинського літопису». Одних автор тільки згадує, як княгиню Ольгу чи Анну Візантійську, про інших пише детальніше, як про польську королеву Ядвігу чи про Олену Московську, дружину польського короля, яка зберегла вірність православній вірі. Друга група, це історичні персоналії козацької доби, такі як дружина Богдана Хмельницького Мотрона (у тексті Ганна) Чаплинська і Анастасія Маркович, дружина Івана Скоропадського, названа автором «гетьманшею». Сюди ж можна віднести й доволі оригінальну розповідь про таку собі Семіру, дружину турецького паші, яка допомогла звільнити бранців, а потім вийшла заміж за козацького писаря Івана Богуславця. Корені цього сюжету, імовірно, походять від фольклорної легенди про Марусю Богуславку. Третю ж групу складають жінки, які мали стосунок до російської історії – починаючи з Марини Мнішек, дружини Лжедмитрія І, і закінчуючи Катериною ІІ. Особливо багатою виявилася розповідь про сучасне автору події XVIII ст. Однак здебільшого він уникає висловлення власної думки про тодішніх державців, хіба що про Єлизавету Петрівну пише з помітною симпатією за її прихильне ставлення до України. Отже, зроблено висновок, що коло жіночих персонажів «Історії Русів» рідко виходить за межі локальної історії, на відміну від інших барокових літописів. Переважна більшість згаданих у цьому творі жінок не відображувалися у попередніх творах давньої української літератури, а є для неї оригінальними.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Настюк, А. А. "СИСТЕМА ЗБОРУ ДАНИНИ ДО ПРАВЛІННЯ СВЯТОСЛАВА ІГОРОВИЧА". Прикарпатський юридичний вісник, № 2 (31 серпня 2021): 15–22. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.866.

Повний текст джерела

Анотація:

Настюк А. А., Третяк С. М. Система збору данини до правління Святослава Ігоровича. - Стаття. У статті нами досліджується виникнення та розвиток системи збору данини в Київській Русі. У нашій роботі ми проаналізували арабські джерела, в яких отримали дані про податкову систему в русів і слов’ян до приходу Рюрика. Нами було встановлено, що в ру- сів і слов’ян були різні по суті системи збору данини. Якщо в русів система податків була основана на базі процентних відрахувань на користь хакана й залежала напряму від прибутків, розбою та торгівлі, то в слов’ян надходження в казну царя залежали від об’єму вироблених харчів, які своєю чергою впливали на кількість родин. Наступним етапом нашого дослідження став період створення глобальної системи збору данини, яку візантійський імператор Костянтин Багрянородний назвав полюддя. Аналіз літописних джерел вказав, що система почалась формуватися після захоплення Олегом Києва. Ми дійшли висновку, що за основу системи сплати данини більшою мірою бралася хазарська модель. Нами виявлено, що оподаткування з людини й сім’ї замінюється на сплату з господарської одиниці. Літописи вказують, що із самого початку формування системи сплати данини виплати були фіксовані й могли змінюватись тільки після спроб повстань із боку данників. Слід зазначити, що полюддя спонукало князівську владу шукати вигідні й великі центри збуту сировини. За вказаними критеріями таким центром стала Візантія. Нами було встановлено, що залежність системи полюддя від візантійських ринків призвела до фінансової катастрофи в період правління Ігоря Рюриковича. Саме ця катастрофа, на нашу думку, і спричинила кризу в системі сплати данини. Ми вважаємо, що саме нестача коштів у казні руського князя через економічну блокаду Візантії й призвела до того, що були порушені данницькі відносини з древлянами. У нашому досліджені ми дійшли висновку, що дії княгині Ольги були спрямовані не на встановлення нової системи збору данини, а на запуск старої, яка була зруйнована Ігорем Рюриковичем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Кириченко, Олег Викторович. "КОНФЕРЕНЦИЯ «РУССКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ТРАДИЦИЯ КАК СФЕРА НАУЧНОГО ИССЛЕДОВАНИЯ», ПОСВЯЩЕННАЯ ПАМЯТИ М. М. ГРОМЫКО". Традиции и современность, № 26 (29 червня 2021): 3–5. http://dx.doi.org/10.33876/2687-119x/2021-26/3-5.

Повний текст джерела

Анотація:

31 марта 2021 г. в ИЭА РАН прошла Межрегиональная научная конференция «Русская православная традиция как сфера научного исследования», посвященная памяти доктора исторических наук, профессора, лауреата Государственной премии РФ в области науки и техники, лауреата российской академической премии имени митрополита Московского и Коломенского Макария (Булгакова), кавалера ордена святой равноапостольной княгини Ольги Марины Михайловны Громыко (1927–2020). В ходе конференции выступили двадцать два участника из разных регионов РФ: Москвы, Санкт-Петербурга, Новосибирска, Краснодара, Вологодской обл. Задачей научного форума было почтить память недавно почившего выдающегося ученого, организатора науки, создателя нового направления в русской этнографии. Также важным для участников конференции было отметить вклад Марины Михайловны в создание научной школы православных этнографов, повлиявшей на возникновение подобных школ в других регионах РФ. В целом обозначились некие предварительные итоги изучения Русского Православия как цивилизационного феномена и вклад в этот процесс М. М. Громыко On March 31, 2021, the IEA RAS hosted the Interregional Scientific Conference "Russian Orthodox Tradition as a Field of Scientific Research" dedicated to the memory of Doctor of Historical Sciences, Professor, Laureate of the State Prize of the Russian Federation in Science and Technology, Laureate of the Russian Academic Prize named after Metropolitan of Moscow and Kolomna Macarius (Bulgakov), Dame of the Order of the Holy Equal-to-the-Apostles Princess Olga Marina Mikhailovna Gromyko (1927–2020). Twenty-two participants from different regions of the Russian Federation took part in the conference: Moscow, St. Petersburg, Novosibirsk, Krasnodar, Vologda region. The task of the scientific forum was to honor the memory of the recently deceased outstanding scientist, organizer of science, the creator of a new direction in Russian ethnography. It was also important for the conference participants to note the contribution of Marina Mikhailovna to the creation of a scientific school of Orthodox ethnographers, which influenced the emergence of similar schools in other regions of the Russian Federation. In general, some preliminary results of the study of Russian Orthodoxy as a civilizational phenomenon and the contribution to this process of M.M. Gromyko have been outlined.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Воропаєва, Тетяна. "ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСТВА НАУКОВЦЯМИ ЦЕНТРУ УКРАЇНОЗНАВСТВА КНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 249–55. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена 20-ій річниці заснування Центру українознавства у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Автор висвітлює особливості феномена українства крізь призму постатей і подій. У статті представлені результати теоретичних і емпіричних досліджень групи «Етнологія» в рамках основних науково-дослідних проєктів Центру українознавства. Упродовж 2000–2021 років співробітники Центру українознавства продовжили дослідження, які були розпочаті в рамках Інституту українознавства Київського університету. Ці дослідження були присвячені вивченню особливостей української ментальності та базових цінностей українського народу, відмінностей між «типовими українцями» і «типовими росіянами», колективної ідентичності та уявлень громадян України про сучасну національну ідею. Було продовжено вдосконалення категоріального апарату сучасного українознавства, а також розробка теоретико-методологічних засад етногенезу й етнічної історії українців. Цікаві результати були отримані під час розробки концепції походження українського народу, концепції українського націєтворення, а також у процесі вивчення національного характеру українського народу. Співробітниками групи «Етнологія» у рамках науково-дослідних тем було: 1) проаналізовано діяльність багатьох історичних особистостей від Аскольда, княгині Ольги, князя Володимира Святославича до В. Стуса, В. Чорновола, Л. Костенко, Є. Сверстюка та ін.; 2) запропоновано нове концептуальне бачення структури предметного поля українознавства, а також виокремлено основні структурні компоненти цього предметного поля; 3) доведено, що предметне поле українознавства дозволяє окреслити в межах цієї інтегративної науки внутрішній міжгалузевий контур, в межах якого можна коректно вивчати будь-які виміри українського світу; 4) уточнено визначення понять «етнічна картина світу», «національний образ світу», «цілісний світогляд»; 5) визначено поняття «когнітивна культура» і «конативна культура» українського народу; 6) уточнено специфіку становлення «українського Ми» та процесів розвитку етнічної й національної самосвідомості українського народу; 7) досліджено особливості культурогенезу й культуротворення на українських землях; 8) проаналізовано специфіку етнонімів «Русь» і «Україна»; 9) досліджено антропологічні особливості українського народу; 10) запропоновано науково обґрунтовану концепцію походження, становлення і розвитку українського народу; 11) запропоновано нове концептуальне бачення основних етапів і перспектив українського націєтворення, а також етапів цивілізаційного поступу українства; 12) проаналізовані базові цінності та основні чинники консолідації українства у постколоніальну добу; 13) визначено російську агресію як російсько-український міждержавний збройний конфлікт неоколоніального типу; 14) проаналізовано трансформації колективної ідентичності громадян України, починаючи з 1991 р.; 15) обґрунтувано стратегію «розумної сили» як основи для припинення збройного конфлікту в Україні та реінтеграції окупованих територій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Гриффин, Ш. "‘The Dayspring before the Sun’: The Liturgical Image of Princess Olga in the Rus Primary Chronicle." ДРЕВНЯЯ РУСЬ. ВОПРОСЫ МЕДИЕВИСТИКИ, no. 1(79) (March 12, 2020). http://dx.doi.org/10.25986/iri.2020.79.1.007.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!