Статті в журналах з теми "Ключовий концепт"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ключовий концепт.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Ключовий концепт".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Андрієвська, Вікторія. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОЇ КАРТИНИ СВІТУ У ФРАНКОМОВНОМУ ПІСЕННОМУ ДИСКУРСІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-1.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено індивідуально-авторську картину світу сучасного франкомовного пісенного дискурсу, здійснено його концептуальний аналіз крізь призму текстових концептів, які кодують художньо-авторську ідею твору. Використано методику концептуального аналізу художнього твору та методику дослідження текстових концептів, їх ієрархічної структури, а також методи словникових дефініцій, стилістичного, лексико-граматичного, контекстуально-ситуативного та інтерпретаційного аналізу. Визначено ключовий текстовий концепт художнього простору композиції «Respire»; простежено його розгортання у трьох темпоральних вимірах, представлених у концептуальному просторі франкомовного пісенного дискурсу, проаналізовано лексико-семантичні та стилістичні засоби вербалізації текстових концептів твору, установлено метафоричні й прагматичні властивості текстових концептів обраної композиції. Семантико-когнітивний аналіз ілюстративного матеріалу надав можливість виокремити ключовий текстовий концепт художнього простору ВТРАЧЕНИЙ РАЙ, який у концептуальній ієрархії текстових концептів визначено як мегаконцепт і який розгортається в тексті пісенного твору в трьох темпоральних вимірах: МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ, МАЙБУТНЄ, – які виступають мезоконцептами твору. Часові простори МИНУЛЕ та МАЙБУТНЄ представлені експліцитно, вимір ТЕПЕРІШНЄ виражено імпліцитно за принципом дзеркального відображення минулого. У структурі мезоконцепту МИНУЛЕ виокремлено мегаконцепти ЖИТТЯ та РАЙ із такими відповідними ката концептами, як: ГАРМОНІЯ й ПРИРОДА. Концепт ТЕПЕРІШНЄ представлено в мегаконцепті ЗНИЩЕННЯ та катаконцептами НАСИЛЛЯ й ПОНЕВОЛЕННЯ. Концептуальними складниками мезоконецпту ТЕПЕРІШНЄ виступають емотивні концепти ПЕСИМІЗМ і НЕВПЕВНЕНІСТЬ, а мезоконцепт МАЙБУТНЄ реалізується в художньому просторі твору в мегаконцепті СМЕРТЬ та відповідних катаконцептах ФІЗИЧНІ ВАДИ й ГОЛОД. Семантико-когнітивний аспект дослідження також дав змогу простежити лінгвальне вираження ключових концептів авторської картини світу, установити концептуальні рівності début = paradis та rien = bien, а також виокремити ключову метафору твору ЖИТТЯ ЯК ГНІЙНА ЯМА.
2
Мазепова, О. В. "Концепт СЕРЦЕ як ключовий концепт внутрішнього світу людини (на матеріалі перської мови)". Studia linguistica, Вип. 7 (2013): 269–77.
Знайти повний текст джерела
3
Супрун, Л. В. "Концепт "держава" як ключовий у мовній ментальності Д. Донцова-вісниківця". Стиль і текст, Вип. 12 (2011): 30–42.
Знайти повний текст джерела
4
Мукатаєва, Я. В. "ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ «ЗАПАХ» У РОМАНІ ПАТРІКА ЗЮСКІНДА «ПАРФУМИ. ІСТОРІЯ ОДНОГО ВБИВЦІ»". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються засоби вербалізації концепту «запах» на лексичному, синтаксичному і фразеологічному рівнях на матеріалі роману Патріка Зюскінда «Парфуми. Історія одного вбивці». Зазначається, що саме ці чинники формують мовну і концептуальну картини світу. Методологічною основою дослідження є вивчення проблематики з позиції сучасної когнітивної парадигми. Аналізуються різні підходи щодо тлумачення понять «концепт» і «художній концепт», які є основними одиницями мовної картини світу письменника. Від мовних концептів і концептів культури текстові (художні) концепти відрізняються змістом і способом презентації на вербальному рівні, а також обсягом об’єктивації, який є здебільшого фіксованим Мова роману тісно пов’язана з мисленням і мовленнєвою діяльністю індивіда (у нашому випадку головного героя роману), його чуттєво-нюховим ставленням до навколишнього середовища у процесі його пізнання. Ольфакторний концепт «запах» є основним ідейнотворчим елементом індивідуально-авторської концептуальної картини Патріка Зюскінда, вважається безпрецедентним прикладом художнього тексту, у якому значне місце відводиться ольфакторним образам, що презентуються найрізноманітнішими вербальними засобами на різних рівнях мови. У романі відбивається специфіка авторського світобачення, актуалізуються ті рівні значень і смислів, які є аксіологічно вагомими та цікавими для адресата. Концепт «запах» є ключовим серед перцептивних концептів, оскільки він пов’язаний із нюховим сприйняттям дійсності, що певною мірою ускладнює його відтворення і потребує детального аналізу на вербальному рівні. У науковій розвідці здійснюється комплексний аналіз лексичної, синтаксичної та фразеологічної об’єктивації концепту «запах» у зазначеному художньому тексті, зокрема його номінативні та денотативні репрезентанти, зосереджується увага на дослідженні синтаксичної стилістики концепту «запах». Визначається статус концепту «запах» в індивідуально-авторській концептосфері Патріка Зюскінда, аналізуються найуживаніші види метафор, які виступають репрезентантами зазначеного концепту, зосереджується увага на його репрезентації на фразеологічному рівні.
5
Рись, Лариса, та Максим Якимчук. "ЛЕКСИКОГРАФІЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ FRIEDEN В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 180–86. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню мовних засобів об’єктивації концепту FRIEDEN та встановленню його основних концептуальних ознак. У роботі систематизовано дані лексикографічних джерел – тлумачних, синонімічних і етимологічних словників та встановлено сукупність мовних засобів, що передають зміст концепту і утворюють його номінативне поле: ключове слово-репрезентант концепту, похідні номінації концепту, спільнокореневі слова, синоніми, словникові дефініції, сталі словосполучення, до складу яких входить ім’я концепту. Концепт FRIEDEN належить до універсальних концептів, у якому можна виокремити три виміри: він може стосуватися мирного співіснування різних держав, народів (глобальний, міждержавний вимір), гармонійного співіснування з оточенням (соціальний вимір) та внутрішнього спокою і гармонії людини (індивідуальний вимір). На основі етимологічного аналізу визначено етимологічну ознаку концепту FRIEDEN, яка лежить в основі його формування: «стан бережного, доброзичливого ставлення до інших», що трансформувався в сучасних дефініціях у стан гармонії та злагоди із самим собою та оточенням. На основі аналізу словникових дефініцій імені концепту та дистрибутивного аналізу встановлено основні ознаки концепту FRIEDEN, які відносимо до його понятійного компонента: життя / стан внутрішнього та міждержавного співіснування без насилля та війни; стан гармонії, згоди; стан незворушного, безтурботного спокою; мирний договір, домовленість між сторонами; стан, що характеризується певною тривалістю, територією поширення. Досліджуваний концепт FRIEDEN виявив тісний зв'язок із бінарно протиставленим концептом KRIEG. Встановлено важливе значення концепту FRIEDEN як для суспільства, так і для окремих особистостей. Мир є великою цінністю, яка, однак, може мати відносний характер, про що свідчать окремі лексичні одиниці, що слугують об’єктивації концепту та мають негативну конотацію, що може бути пов’язаним із місцем цього концепту в ціннісній картині світу та його взаємодією з іншими морально-етичними цінностями народу.
6
Аyisi, Аyisi. "Семантичні властивості фортепіанної концертності як стильової парадигми композиторської і виконавської творчості С. Прокоф’єва (на прикладі Другого фортепіанного концерту)." Музичне мистецтво і культура, № 25 (20 грудня 2017): 215–28. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-215-228.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. У статті зроблений компаративний аналіз виконавських інтерпретацій Другого фортепіанного концерту С. Прокоф'єва китайської піаністки Ю. Ванг (на прізвисько «літаючі пальці», що можна порівняти з «чарівними літаючими пальцями» самого Прокоф'єва) і деяких вітчизняних піаністів вищого ешелону. Виявляються стильові параметри і стилістичні прийоми, характерні для даного Концерту, які створюють психологічно складну систему взаємоперетворюваних образів, що індивідуально розуміються різними інтерпретаторами. Методологія дослідження полягає в застосуванні історичного, естетичного, жанрово-стильового, музикознавчого аналітичного і виконавського підходів. Важливим видався компаративний метод, використаний для виявлення подібності й відмінностей виконавських інтерпретацій. Наукова новизна визначається висуненням принципово оновленого аналітичного підходу до фортепіанних концертів С. Прокоф'єва, у тому числі з боку їх виконавської тембрально-звукової властивості. Уточнюється специфіка створення семантичної моделі фортепіанних концертів Прокоф'єва китайськими піаністами, з урахуванням естетичного та інтонаційно-мовного підходів. Висновки. Виявлені характеристики виконавських інтерпретацій Другого фортепіанного концерту Прокоф'єва дозволяють визначити семантичні властивості фортепіанної концертності як стильової парадигми не лише композиторської, а й виконавської творчості, яка спроможна отримувати відчутний резонанс при взаємодії з установками національних піаністичних шкіл, віртуозно-актуалізованих специфічних темброво-артикуляційних властивостей фортепіанного звучання та естетичного концепту Радості. Ключові слова: жанр інструментального концерту, фортепіанний концерт, семантичні властивості фортепіанної концертності, фортепіанне звучання, концепт Радості, виконавська інтерпретація.
7
Світліковська, Олена. "ВЕРБАЛІЗАТОРИ КОНЦЕПТУ «VALUES» В АМЕРИКАНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ (НА МАТЕРІАЛІ МАСМЕДІЙНИХ ТЕКСТІВ)". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 134–42. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено американську лінгвокультурну систему цінностей через концепт ЦІННОСТІ / VALUES. Ключові цінності поділяємо на такі основні групи: вітальні цінності, соціальні, політичні, моральні, релігійні й ідеологічні, художньо-естетичні, родинні, трудові. Створено номінативне поле концепту VALUES на основі мовних засобів, які його репрезентують. Структура номінативного поля концепту представлена у вигляді ядра та периферії, до яких входить значення певної лексеми, представлене гіперсемою/гіперсемами – семантичним компонентом вищого порядку, що організовує навколо себе розгортання семантичного поля. Для встановлення ядра номінативного поля концепту VALUES в американському масмедійному дискурсі були опрацьовані дефініції ключової лексеми, а також пов’язаних із нею лексем у словниках та тезаурусах. Шляхом аналізу лексикографічних джерел установлено синонімічне розширення ключової лексеми та одиниць, пов’язаних з нею. Виокремлено низку соціокультурних цінностей американського суспільства, зокрема personal control over the environment; change; time and its control; equality / egalitarianism;individualism; privacy; individual achievement (status, success); self-reliance / independence; competition; future orientation; action / work orientation; informality; directness / openness / honesty; patriotism тощо. Здійснено аналіз частотності вживання ключових лексем та їх синонімічних розширень. Установлено, що до ядра концепту VALUES належить складник Action / Work orientation. До навколоядерної зони входять: Equality / Egalitarianism, Time and its control, Change, Individual achievement (status, success), Materialism / Acquisitiveness (possess(iveness), consume(rs), customer(s), goods, services), Privacy, Value(s) тощо. Складовими периферії концепту VALUES є: Practicality, Individualism, Competition, Personal control over the environment, Future orientation, Directness / openness / honesty (sincerity, sobriety, straightforward, frankness, earnest, etc.), American liberalism and capitalism, Informality тощо.
8
Бондар, Тетяна, та Тетяна Рудая. "КОНЦЕПТОСФЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АМЕРИКАНСЬКОЇ МОЛОДІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі розглянуто ключові поняття когнітивної лінгвістики («концепт» та «концептосфера») й основні методи їх дослідження, зокрема процедуру проведення вільного асоціативного експерименту. Асоціативні експерименти дають можливість отримати спонтанні та неупереджені реакції, що відображають спосіб мислення респондентів, їх сприйняття навколишньої дійсності, і виокремити концепти, котрі утворюють концептосферу окремого індивіда, певної групи людей чи народу. Для опису концептосфер української та американської молоді проведено вільний асоціативний експеримент за участю 60 респондентів (30 українців та 30 американців) віком 18–25 років. Експеримент був анонімним, тому гендерні відмінності / подібності не розглядалися. У результаті проведеного експерименту отримано 591 асоціацію (респонденти-українці надали 291 реакцію, американці – 300). Слова-реакції є вербалізаторами концептів, актуальних для української та американської молоді. Найчастотніші концепти утворюють ядро концептосфер, вербалізаторами цих концептів є слова-реакції з частотністю 6 та вище. Приядерну зону концептосфер утворюють концепти, вербалізовані реакціями з частотністю 5–2. Одиничні реакції репрезентують концепти, які формують периферію концептосфер. Ядро концептосфери україномовної молоді утворюють 10 концептів (СІМ’Я, КОХАННЯ, ЩАСТЯ, ДРУЗІ, ЗДОРОВ’Я, РОЗВИТОК, ДРУЖБА, ПОДОРОЖ, ДІТИ, УСПІХ), ядро концептосфери американської молоді – 12 концептів (LOVE, FAMILY, FREEDOM, FRIENDS, TRUST, HEALTH, LIFE, MONEY, HAPPINESS, FAITH, PEACE, LOYALTY). Експеримент засвідчив, що ключові концепти двох концептосфер не є унікальними, тобто вони практично не відрізняються в українців й американців. Проте спостерігаємо певні відмінності щодо важливості концептів. Аналіз приядерної зони та периферії концептосфер української й американської молоді підтвердив, що набір концептів, які є актуальними для двох лінгвокультур, є дуже схожим, проте низка концептів, які утворюють приядерну зону концептосфери українців, потрапляє на периферію концептосфери американців, і навпаки: концепти, що належать до приядерної зони концептосфери американської молоді, за даними експерименту, утворюють периферію концептосфери українців. Таким чином, не зважаючи на одиничні, унікальні асоціації, отримані від представників двох лінгвокультур, експеримент показав, що складовими частинами концептосфер української та американської молоді є переважно концепти, які мають відповідники в обох лінгвокультурах.
9
Бешлей, Ольга. "АСОЦІАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОНЦЕПТУ МОЛОДІСТЬ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ)". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 49–63. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3170.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено висвітленню асоціативних значень у структурі змістового наповнення кон- цепту МОЛОДІСТЬ на підставі текстової інтерпретації фрагментів сучасного англомовного прозо- вого дискурсу, в яких устами героїв відтворені асоціації, оцінки, емоції та переживання, ситуативно пов’язані із молодістю як віковою категорією. Асоціативний діапазон представлений аксіологічно маркованими асоціативними кореляціями досліджуваного концепту з базовими (СТАРІСТЬ, УСПІХ), емотивними (КОХАННЯ, ЩАСТЯ, СМУТОК), соціокультурними (КУЛЬТ, СВОБОДА, ПРОТЕСТ, КРИЗА) й естетичним (КРАСА) концептами. Засобами вербалізації є субстантивна лексема youth (молодість) та атрибутивна лексема young (молодий). Текстовий аналіз дав можливість виокремити низку інваріантних компонентів асоціативного діапазону концепту МОЛОДІСТЬ, сформованих на тлі тісної кореляції з концептом СТАРІСТЬ. Серед них: бажання утримати/повернути молодість, різке неприйняття усіх виявів старості, неспроможність зберегти молодість, трагедія і біль її утрати, криза особистості, конфлікт поколінь. Ключові слова: асоціативні кореляції, концепт, художній дискурс, імпліковане / експліковане значення, аксіологічне маркування.
10
Ткач, М. М. "КОНЦЕПТ ПРОФЕСІЙНОГО СВІТОРОЗУМІННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПОСТНЕКЛАСИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 208–22. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-208-222.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано концепт професійного світорозуміння майбутнього вчителя музичного мистецтва у контексті постнекласики. Виявлено, що цілісність даного концепту зумовлюється глибинним зв’язком з універсаліями педагогічної культури: педагогічною картиною світу, художнім світоглядом та Я-концепцією вчителя музичного мистецтва й детермінується діалектичною єдністю його структурних компонентів: когнітивно-пізнавального (Я-розуміння), емоційно-ціннісного (Я-ставлення), діяльнісно-практичного (Я-поведінка) та професійно-рефлексивного (Я-рефлексія). Визначено, що розгортання змісту концепту у системі теоретичних суджень утворює цілісну динамічну педагогічну концепцію, ключовими блоками якої є: ціннісно-цільовий, теоретико-методологічний та конструктивно-технологічний.
Доведено, що у контексті постнекласичної методології розроблення педагогічної концепції має здійснюватися на основі підходів, принципів та методів постнекласичної дидактики. Обґрунтовано, що концепт професійного світорозуміння, маючи дуальну природу (світорозуміння як стан і світорозуміння як процес), з одного боку, пов’язаний із реалізацією базових принципів класичної (універсальної) освіти, а з іншого, – виступає своєрідним «конструктором» у процесі побудови нової постнекласичної освітньої моделі. З’ясовано, що професійне світорозуміння як сутнісна характеристика особистості, що формується у результаті освітнього впливу, має забезпечити здатність та готовність майбутніх фахівців виявляти унікальні смисли професії, проектувати отримані знання через їх ціннісне розуміння у площину майбутньої професії й в подальшому конструювати музично-педагогічний простір відповідно до вироблених світоглядних переконань та ідеалів у контексті парадигми постнекласичної мистецької освіти.
Ключові слова: концепт, професійне світорозуміння, майбутній вчитель музичного мистецтва, постнекласика, вища мистецька освіта, педагогічна концепція, постнекласична освітня модель.
11
Гошовська, Оксана. "АСОЦІАТИВНЕ ПОЛЕ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ «НЕВІРИ» ЯК КОРЕЛЯТА КОНЦЕПТУ «ВІРА»". Українознавчі студії, № 18 (30 березня 2017): 166–76. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.18.166-176.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано природу мовної асоціації, в основі якої лежить суб’єктивний та соціальний досвід респондента, а також проаналізовано вербалізатори диференційних когнітивних ознак «недовір’я», «безнадія», «сумнів управдивості», «маловір`я», «даремна надія», «віровідступництво», «невпевненість», «сумнів у здійсненні чогось», «зло», «неймовірність», «попри сподівання»,«раптова несподіванка» як складників асоціативного поля концепту «віра» насинхронному зрізі.
Ключові слова: мовні асоціаціїсоціативне поле, а, вербалізатори, концепт,
невіра.
12
E.O., Veremchuk. "IMAGE COMPONENT OF THE ENGLISH LANGUAGE LINGUOETIC CONCEPT DIGNITY." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 76–79. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The purpose of this article is to highlight the image component of English-language concept of DIGNITY. The stated goal is realized by inventory of the main verbalizers of English concept of DIGNITY, analysis of their etymology, identification of the semes that form the basis of the verbalizers’ internal form, highlighting the figurative component of the macrostructure of the analyzed concept as a set of images of its verbalizers.Methods. The application of the lexicographic analyses method allowed to inventory the key verbalizers of the analyzed concept, the methods of semantic and etymological analysis were used to highlight the semantics of selected verbalizers in the diachronic aspect. The method of linguocognitive interpretation allowed to identify the image component in the internal form of the studied nominative means and to establish the features of the figurative component of the macrostructure of the concept DIGNITY.Results. The presence of an image component in the concept is proved by the neurolinguistic features of human cognition: the sensory image encodes the concept, forming a unit of universal subject code. There are two types of image: perceptual – formed in the human mind on the basis of data obtained through human senses and cognitive – reconsidered by comparing new concept with the already known one and making associative metaphorical parallels. The image component of the concept is based on the internal form of its verbalizers. The study of the figurative aspect of the internal form of the word makes it possible to study the cognitive mechanisms of nominations in language. Separate research attention is focused on the peculiarities of the representation of various features (shape, color, structure, location in space, temporal features, purpose or function, structure, nature of application) in the internal form of the word.Conclusions. The macrostructure of the concept consists of three main constituents: content, image and interpretation field. The image component of the macrostructure is expressed by the internal form of its key verbalizers. Elucidation of the conceptual image allows us to trace how the concept is represented in the minds of speakers in synchronous and diachronic sections and to establish its metaphorical potential for rethinking. The analysis of the image component of the English-language concept DIGNITY proved that it is based on the trait “acceptability”, and the derived traits that complement the image are “praise”, “high esteem”, “pleasure”, “attractiveness”.Key words: etymological component, internal form, macrostructure, metaphorical potential, semantics. Мета. Метою статті є висвітлення образного компоненту англійськомовного лінгвоетичного концепту DIGNITY. Реалізація заявленої мети відбувається шляхом інвентаризації основних вербалізаторів англійськомовного концепту DIGNITY, аналізом їх етимології, виявлення сем, які покладені в основу їх внутрішньої форми, висвітлення образного компоненту макро-структури аналізованого концепту як сукупності образів його вербалізаторів.Методи. Застосування методу аналізу лексикографічних джерел дозволило інвентаризувати ключові вербалізатори аналізованого концепту, методи семантичного та етимологічного аналізу були застосовані для висвітлення семантики відібраних лексем в діахронічному аспекті. Метод лінгвокогнітивної інтерпретації дозволив виявити образний компонент у внутрішній формі досліджуваних лексем та встановити особливості образного компоненту макроструктури концепту DIGNITY.Результати. Наявність образного складника у концепті доводиться нейролінгвістичними особливостями людського пізнання: чуттєвий образ кодує концепт, формуючи одиницю універсального предметного коду. Виокремлюють два типи образу: перцептивний – сформований у свідомості людини на основі даних, отриманих через людські органи чуття, та когнітивний – переосмислений шляхом його порівняння із вже відомими концептами та проведенні асоціативних метафоричних паралелей. В основу образного компонента концепту покладена внутрішня форма його вербалізаторів. Дослідження образного аспекту внутрішньої форми слова уможливлює дослідження когнітивних механізмів номінацій у мові. Окрема дослідницька увага спрямована на особливості представлення різних ознак (форма, колір, структура, розташування в просторі, місцезнаходження, часові ознаки, призначення чи функція, устрій, характер застосування) у внутрішній формі слова.Висновки. Макроструктура концепту складається з трьох основних конституєнтів: змісту, образу та інтерпретаційного поля. Образний компонент макроструктури виражається внутрішньою формою його ключових вербалізаторів. Висвітлення концептуального образу дозволяє простежити, яким чином концепт репрезентовано у свідомості мовців у синхронному та діахронному зрізах та встановити його метафоричний потенціал для переосмислення. Аналіз образного компоненту англійсько-мовного концепту DIGNITY довів, що в його основу покладена риса «прийнятність», а похідними рисами, що доповнюють образ, є «похвала», «висока оцінка», «приємність», «привабливість».Ключові слова: внутрішня форма, етимологічний компонент, макроструктура, метафоричний потенціал, семантика.
13
Marik, Valeriya. "Концептуальна система сучасного вітчизняного музикознавства". Музичне мистецтво і культура, № 22 (28 вересня 2016): 237–49. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-22-237-249.
Повний текст джерелаАнотація:
Музикознавство є цілісною, разом з тим, відкритою системою знань, один з важливих методологічних інструментів для дослідження якої надає концептологія. Змодельована в статті концептуальна система сучасного вітчизняного музикознавства є альтернативною існуючій системі знань, одночасно, доповнює її, прояснює, і дозволяє дослідникові знаходити практично безмежні можливості для виявлення смислових інтенцій в музичному мистецтві. Особливу увагу автор приділяє питанню структуризації науки про музику. Ключові слова: концепт, смисл, концептуальна система, система знань, система понять, структура музикознавства, розділи музикознавчого знання, концепти музикознавства.
14
Троша, Наталія. "Національно-патріотичні смисли та сенси етнокультурного потенціалу творів О. Довженка". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 14 (20 лютого 2020): 214–22. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v14i0.3821.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто концептуальні домінанти як елементи аторського стилю О. Довженка. Проаналізовано художні форми реалізації етнокультурних концептів як важливого чинника формування національної свідомості й патріотизму українців. Доведено, що ключовими етноконцептами багатьох його творів (оповідань, кіноповістей, драматичних творів) та щоденникових записів стали концепти «історія», «козак», «запорожець», «могила», «Україна» та ін. Резюмовано, що за допомогою концептів національного в творчості письменника репрезентується ментальність українського народу, його самобутність та цінність.
15
НАУМЕНКО, Людмила. "ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ПОНЯТТЄВОГО КОМПОНЕНТУ КОНЦЕПТУ ‘AUSSIE’ В АВСТРАЛІЙСЬКОМУ СЛЕНГУ". Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, № 46 (29 листопада 2021): 73–81. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі віднаходження лексичних засобів вербалізації поняттєвого компонента концепту ‘Aussie’ в австралійському сленгу (тж. strine, Ozspeak), яка не була ще предметом розгляду. Мета статті – дослідження поняттєвого компонента концепту ‘Aussie’ та віднаходження лексичних засобів його вербалізації в австралійському сленгу. Завдання дослідження полягають у вивченні семантики лексеми Aussie, виявленні когнітивних ознак концепту, що сформувався на базі значення ‘an Australian’ / ‘Australian people’, у диференціації когнітивних ознак на ядерні та периферійні, розгляді способів словотвору віднайдених лексичних номінацій концепту в австралійському сленгу. Ілюстративний матеріал представлений сленговими назвами у формі іменників та іменникових словосполучень різних типів. Методологічним підґрунтям дослідження послугували останні публікації в галузі лексикографії, теоретичні праці з лексичної семантики, семасіології та лінгвоконцептології. У роботі застосовані: метод словникових дефініцій, порівняльний, морфологічний, лексико- семантичний та лінгвоконцептуальний аналізи. Результати наукових пошуків допомогли зробити обґрунтовані висновки про те, що концепт ‘Aussie’ є одним з ключових для носіїв австралійського сленгу, що підтверджують його численні номінації в дослідженому матеріалі (170 лексичних одиниць). Ядро когнітивного компонента концепту формує когнітивна ознака ‘inhabitant’, похідні від неї когнітивні ознаки ‘gender’, ‘age’, ‘appearance’, ‘mental capabilities’, ‘social status’, ‘behaviour’, ‘kinship and relashinship’ становлять його периферію. Номінації концепту ‘Aussie’, представлені метафоричною, метонімічною, перифрастичною, семантично мотивованою, римованою та звуконаслідувальною лексикою, засвідчують його образність та високий емотивно-оцінний потенціал.
16
T.M., Mandych. "METAPHORICAL VERBALIZATION OF THE CONCEPT BASKETBALL." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 17–21. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Introduction. The article is devoted to the analysis of lexical and stylistic features of modern Ukrainian language sports media discourse. The study was performed taking into account certain principles of cognitive linguistics, according to which the concept BASKETBALL as a part of the conceptosphere SPORT can be interpreted as a target concept in the process of semantic shift and the formation of secondary nomination in sports comments.Methods. The research uses a general scientific descriptive method and sampling method, as well as some techniques of conceptual analysis, methods of metaphorical modeling and lexical and stylistic analysis.Results. According to the results of the study, live broadcasts with a total duration of about 14 hours were analyzed, accompanied by a Ukrainian-language or bilingual (with the participation of a Ukrainian-speaking commentator and a Russian-speaking specialist) commentary. A number of metaphorical verbalizers of the concept BASKETBALL have been recorded and characterized, which are divided into four types according to semantic differentiation – anthropomorphic, artefact, sociomorphic and natural-morphic. Within each of the types, the collected illustrative material is classified on the basis of a specific donor concept, which caused a semantic shift in associations or similarity, and divided into metaphorical models that reflect the specifics of the metaphorization mechanism, pointing to the correlated source-concept-goal pair. The semantic expediency of metaphorical verbalization of the concept BASKETBALL and stylistic functions performed in sports commentary are explained.Conclusions. Metaphorical verbalization of the concept of BASKETBALL in Ukrainian-language sports media discourse is typical for textual support of broadcasts of other sports. Based on the separation of the common seven, which caused the metaphorical transfer, the models “basketball– man”, “basketball – artifact”, “basketball – rest”, “basketball – war”, “basketball – history”, “basketball – culture”, “basketball – crime”, “basketball – nature”, which form the basis of the figurative component of sports comments.Key words: vocabulary, media discourse, metaphor, sports commentary, stylistic device. Вступ. Статтю присвячено аналізу лексико-стилістичних особливостей сучасного українськомовного спортивного медіадискурсу. Дослідження виконано з урахуванням окремих засад когнітивної лінгвістики, відповідно до яких концепт БАСКЕТБОЛ як частину концептосфери СПОРТ можна трактувати концептом-ціллю у процесі семантичного зрушення та формування вторинної номінації у спортивних коментарях цього виду спорту. Методи. У дослідженні застосовано загальнонаукові описовий метод та метод вибірки, а також окремі прийоми концептуального аналізу, методи метафоричного моделювання та лексико-стилістичного аналізу. Результати. За підсумками проведеного дослідження проаналізовано прямі трансляції загальною тривалістю близько 14 годин, що супроводжувались українськомовним або білінгвальним (за участі українськомовного коментатора та російськомовного фахівця) коментарем. Зафіксовано та схарактеризовано низку метафоричних вербалізаторів концепту БАСКЕТБОЛ, що розподілені за чотирма типами відповідно до змістової диференціації: антропоморфного, артефактного, соціоморфного та приро-доморфного. У межах кожного з типів зібраний ілюстративний матеріал класифіковано на основі визначеного концепту-джерела, що за асоціаціями чи подібністю спричинив семантичне зрушення, та поділено на метафоричні моделі, які відбивають специфіку механізму метафоризації, вказуючи на корелятивну пару концет-джерело – концепт-ціль. Пояснено семантичну доцільність метафоричної вербалізації концепту БАСКЕТБОЛ та стилістичні функції, виконувані у спортивному коментарі. Висновки. Метафорична вербалізація концепту БАСКЕТБОЛ в українськомовному спортивному медіадискурсі є типовою для текстового супроводу трансляцій різних видів спорту. На підставі виокремлення спільної семи, що спричинила метафоричне перенесення, визначено моделі «баскетбол – людина», «баскетбол – артефакт», «баскетбол – відпочинок», «баскетбол – війна», «баскетбол – історія», «баскетбол – культура», «баскетбол – кримінал», «баскетбол – природа», які становлять основу образної складової спортивних коментарів. Ключові слова: лексика, медіадискурс, метафора, спортивний коментар, стилістичний засіб.
17
Брона, Олена. "ПРИНЦИПИ ОПИСУ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ СИНТАГМИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ТЕКСТІВ)". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 63–75. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3171.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано методологію деталізації змісту термінологічних синтагм, виявлених у корпусі англомовних геологічних текстів. Дистрибутивний аналіз дискурсної сполучуваності термінів з іншими одиницями мови виконано у руслі семасіологічного підходу. Розглянуто можливість застосу- вання лексико-граматичної моделі, моделі класів об’єктів та моделі семантичних ролей для виокрем- лення концептуальних класів, виходячи з двоєдиності синтагматичних і парадигматичних зв’язків. У профілі синтагми особливу увагу приділено ролі прикметникових атрибутів як носіїв предметно- орієнтованого знання. Застосування методу перефразування дало можливість продемонструвати активну функцію прикметників з огляду на класи концептів, детерміновані прикметниками. Аналіз прикметників у межах термінологічної синтагми дав змогу показати багатовимірність динамічної структури предметно-орієнтованих концептів. Ключові слова: синтагма, концепт, прикметник, термінологічний потенціал, клас об’єктів, се- мантична роль.
18
ВАН, Лілі. "ВНУТРІШНЯ ФОРМА СЛІВ-РЕПРЕЗЕНТАНТІВ КОНЦЕПТУ ЛІНЬ У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ (НА ТЛІ ЗІСТАВЛЕННЯ З КИТАЙСЬКИМИ ІЄРОГЛІФАМИ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 61–67. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237797.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження — розглянути історію слів-репрезентантів концепту Лінь, проаналізувати їх внутрішню форму і сучасні значення, а також зіставити отримані дані з семантикою китайських ієрогліфів. Об’єктом дослідження є семантика слів-репрезентантів концепту Лінь. Предметом — внутрішня форма слів лень, ленивый та ін. У роботі використані методи семантичного, етимологічних, порівняльного аналізу. Результат порівняльного дослідження внутрішньої форми російських слів і китайських ієрогліфів: в матеріалі і російської, і китайської мови виявлені ключові когнітивні ознаки ‘лежати’, ‘спати’, ‘їсти’, на базі яких був реконструйований вихідний концепт-архетип. Внутрішня форма слів відображає результати процесу пізнання, які можна представити у вигляді когнітивного сценарію: ‘лінива людина багато лежить, довго спить, мало і повільно рухається, багато їсть, і тому розраховує жити за рахунок результатів праці інших людей’. Була виявлена специфіка внутрішньої форми китайських ієрогліфів: вона пов’язана з розумінням ліні як ознаки, властивій жінкам. У структурі сучасного китайського ієрогліфа зник елемент «жінка». Вихідний концепт-архетип реалізується в понятійних значеннях російських слів лень, ленивый, лентяй та ін.; образах персонажів російських казок (билинного персонажа Іллі Муромця та казкового персонажа Ємелі-дурня), літературному образі Іллі Обломова, який прийняв символічне значення. У китайській лінгвокультурі, на відміну від російської, поширене типове порівняння ледачий як свиня, а також образ напівлюдини-напівсвині Чжу Бацзе, який став символом ліні, ненажерливості, боягузтва і бездіяльності. Практичне застосування результатів дослідження полягає в тому, що воно може бути використано для перекладу російської художньої, філософської або релігійної літератури на китайську мову.
19
Bezena, I. M. "Перспективи трансформації змісту освіти як засобу самореалізації особистості школяра в умовах становлення нової філософсько-освітньої парадигми". Grani 18, № 2 (15 січня 2015): 31–36. http://dx.doi.org/10.15421/1715035.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається філософськоосвітня парадигма пошуку нових підходів у процесі самореалізації особистості в шкільний період, перспективи трансформації змісту освіти як засобу самореалізації особистості школяра. Дається характеристика компонентів змісту шкільної освіти: інформаційнодіяльнісного (із пізнавальною, ціннісною, технологічною, розвивальною), комунікативною та рефлексивною складовими). Зміни парадигмальних засад шкільної освіти проходять у контексті концепту розвитку змісту та якості освіти, їх удосконалення. Концепт середньої освіти визначають по наступних складових: «навчання як процес», «учасник навчального процесу», «час навчання», «навчальний заклад» та «навчальні технології». Концептуальним центром шкільної освіти є людина. Засоби реалізації особистісного потенціалу школяра визначають у перспективі сталий розвиток людства у ХХІ столітті. Потрібно реалізовувати: фокусування змісту на навчальних результатах, виписаних у форматі ключових компетентностей; запровадження міжпредметного підходу та оптимізація змісту програм з предметів, навчальних підручників; практичне застосування змісту та його оптимізація; застосування оцінних технологій, що наближені до життєвих ситуацій.
20
Сивак, Ю. В. "Ключові концепти французького політичного слогана". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 10 (2006): 315–19.
Знайти повний текст джерела
21
Сапрун, И. Р., та Н. Н. Старцева. "ЛИНГВОКУЛЬТУРНИЙ ТИПАЖ СТАРЕЦЬ: ПОНЯТІЙНА СКЛАДОВА". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття виконана в рамках сучасних лінгвокультурологічних досліджень и базується на теорії лінгвокультурних типажів (ЛКТ). Дослідження звертається до вивчення лексичних засобів, вербалізуючих ЛКТ СТАРЕЦЬ в російській мові, а також вивчає процеси сприйняття і відображення даного типажу в російській мовній картині світу. Актуальність звернення до даної проблематики обумовлена необхідністю вивчення найбільш значущих концептів православної лінгвокультури, що зазнають зміни в сучасній мовній свідомості, включаючи їх універсальні ознаки і лінгвокультурну специфіку, що сприяє глибокому розумінню концептів. Дано визначення поняттю старецтво, пов'язаного з досліджуваним ЛКТ. Виконано порівняльний аналіз лексикографічних джерел, що дозволив вивчити понятійну сторону досліджуваного типажу, визначити його смисловий обсяг, схожість і відмінність лексикографічних інтерпретацій, встановити когнітивні ознаки поняття. Розглянуто сукупність понятійних ознак ЛКТ СТАРЕЦЬ як одного із ключових утворень, що формує православну мовну картину світу. Виділено та проаналізовано основні понятійні компоненти ЛКТ СТАРЕЦЬ, що закріплені в богословській літературі і лексикографічних джерелах. Окреслено перспективні напрями подальшого дослідження даної проблематики, а саме, порівняльний аналіз концепту СТАРЕЦЬ в російській мові і асоційованого з ним концепту МONK в англомовній лігвокультурі, а також його дискурсивний аналіз і проведення асоціативного експерименту з метою виявлення прецедентних імен ЛКТ. Використовувались методи лінгвістичного дослідження: дефініційний, понятійний, контекстуальний, інтерпретатівний, метод кількісного аналізу як загальнонауковий метод, а саме, узагальнення даних.
22
Безродних, І. Г. "Феномен рококо, його ключові топоси і концепти". Держава та регіони. Право, № 1 (2011): 8–14.
Знайти повний текст джерела
23
Безродних, І. Г. "Феномен рококо, його ключові топоси і концепти". Держава та регіони. Право, № 1 (2011): 8–14.
Знайти повний текст джерела
24
O.Ya., Doichyk, and Tomash Ya.Z. "METAPHORIC REPRESENTATION OF THE CONCEPTS OF CRIME AND INVESTIGATION IN DETECTIVE STORIES." South archive (philological sciences), no. 88 (December 16, 2021): 24–35. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-88-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The article dwells upon the range of conceptual metaphors with the target domains CRIME and INVESTIGATION verbalized in Arthur Conan Doyle’s detective stories. The research aims at tracing the cognitive mechanisms of conceptual metaphoric mappings which objectify the key concepts of the detective text: CRIME and INVESTIGATION. The analysis is done on the basis of the theoretical points of cognitive linguistic schools, namely the conceptual metaphor theory. The aim is achieved by completing the following tasks: singling out the key concepts of a detective story and tracing their conceptual correlations; schematic representing the basic frame of CRIMINAL INVESTIGATION; analyzing the cognitive mechanisms behind the metaphoric interpretations of CRIME and INVESTIGATION concepts; and describing metaphoric correlations of the basic frame slots (CRIME, CRIMINAL, DETECTIVE, INVESTIGATION).Methods, applied in the research, include contextual and descriptive analysis, conceptual analysis. The range of metaphors with the target domains CRIME and INVESTIGATION is analyzed according to the conceptual metaphor theory methodology.Results. In the detective stories under study the key concepts CRIME, CRIMINAL, DETECTIVE, and INVESTIGATION are represented by a certain set of metaphoric models. The metaphoric expressions that verbalize the concepts of CRIME and INVESTIGATION reveal their conceptual correlations with the concepts of DETECTIVE і CRIMINAL, which obtain further metaphoric interpretation according to these mappings.Conclusions. The research has revealed that the concepts of CRIME and INVESTIGATION have high capacity to be metaphorically interpreted due to their abstract nature. The target domain CRIME is associated with the following set of source domains: PERFORMANCE, GAME, A TANGLE / A PUZZLE / A CHAIN / A RIDDLE / MYSTERY / A LOCKED DOOR, BUSINESS, OCCUPATION, ENTERTAINMENT, MENTAL ACTIVITY, STORY, and PHENOMENON. The range of source domains which correlate with the target domain INVESTIGATION includes: JOURNEY, ROLEPLAY, HUNTING, CHASE, COMPLETING LINKS TO A CHAIN, MAKING VISIBLE, UNTANGLING, and ENTERTAINING ACTIVITY.Key words: frame, conceptual metaphor, range of metaphor, target domain, metaphoric mapping. Статтю присвячено дослідженню діапазону концептуальних метафор для референтів ЗЛОЧИН / CRIME та РОЗСЛІДУВАННЯ / INVESTIGATION у текстах детективних оповідань А. Конан Дойла. Метою статті є простеження когнітивних механізмів творення концептуальних метафор, що об’єктивують ключові концепти оповідань детективного жанру, – ЗЛОЧИН / CRIME та РОЗСЛІДУВАННЯ / INVESTIGATION. Аналіз здійснюється з опертям на положення провідних шкіл когнітивної лінгвістики, зокрема теорії концептуальної метафори. Реалізація поставленої мети відбувається шляхом виокремлення ключових концептів детективної розповіді та з’ясування їхніх концептуальних зв’язків; схематичного моделювання фрейму ДЕТЕКТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ / CRIMINAL INVES-TIGATION; аналізу механізмів творення концептуальних метафор, які об’єктивують концепти CRIME та INVESTIGATION і виявляють концептуальні зв’язки між слотами фрейму (CRIME, CRIMINAL, DETECTIVE, INVESTIGATION).Методи, застосовані в дослідженні, включають контекстуальний і концептуальний аналізи, метод суцільної вибірки, описовий метод. Визначення діапазону метафор концептів CRIME та INVESTIGATION здійснюється відповідно до положень теорії концептуальної метафори.Результати. У досліджуваних оповіданнях концепти CRIME, CRIMINAL, DETECTIVE, INVESTIGATION об’єктивовані певним набором метафоричних моделей. У метафоричних висловах, що об’єктивують концепти CRIME та INVESTIGATION у текстах оповідань, відображено їхні зв’язки з концептами DETECTIVE і CRIMINAL, які також отримують своє метафоричне осмислення в межах цих концептуальних метафор.Висновки. Дослідження показує, що високий ступінь метафоризації концептів CRIME та INVESTI-GATION зумовлений абстрактністю референтів. Концептуальний референт CRIME корелює з доменами PERFORMANCE, GAME, A TANGLE / A PUZZLE / A CHAIN / A RIDDLE / MYSTERY / A LOCKED DOOR, BUSINESS, OCCUPATION, ENTERTAINMENT, MENTAL ACTIVITY, STORY, PHENOMENON. Діапазон корелятивних доменів, які проєктуються на референтний домен INVESTIGATION, включає такі кореляти, як JOURNEY, ROLEPLAY, HUNTING, CHASE, COMPLETING LINKS TO A CHAIN, MAKING VISIBLE, UNTANGLING, ENTERTAINING ACTIVITY.Ключові слова: фрейм, концептуальна метафора, діапазон метафори, домен цілі, метафоричне мапування.
25
Косьянова, О. Г. "Шляхи дослідження ключових концептів в англомовному політичному дискурсі". Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Серія: Мовознавство 23, № 11 (2015): 63–67.
Знайти повний текст джерела
26
Kovalchuk, Nataliia Dmytrivna, Nataliia Valeriivna Shakun та Olha Yevheniivna Melnik. "КОНОТАЦІЇ КОНЦЕПТІВ ҐЕНДЕРУ І СТАТІ У ФЕМІНІСТИЧНИХ СТУДІЯХ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 1(13) (2019): 13–20. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2018-1(13)-13-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Культурні концепти ґендер і стать, залишаючись домінантними у феміністичних студіях, здійснили суттєвий вплив на дослідження соціальних практик. Постановка проблеми. Смислове наповнення понять «ґендер» і «стать» ґрунтується на підході соціального конструктивізму, в основі якого лежить твердження про опосередкований вплив біологічних статевих відмінностей на соціальний статус та соціальну детермінацію біологічної інтрпретації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Роботи таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як О.Афанасьєва, М. Богачевська, Н. Зборовська,Г. Храброва, С. .д’Бовуар, Маєрчик, М. С. Окін, Л. Стоун, присвячені дослідженням культурних концептів ґендеру і статі. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Здійснено спробу дослідити аксіологічну та символічну структуру феміністичного дискурсу шляхом аналізу змісту його ключових концептів. Постановка завдання. Метою статті є аналіз конотації концептів ґендеру і статі у фокусі феміністичних студій, які артикулюють відмінності «чоловічого» і «жіночого», рівність можливостей чоловіків і жінок, висвітлюють роль соціальних інститутів у формуванні ґендерної ідентичності. Виклад основного матеріалу. Феміністична критика надає характеристику ролі чоловіка і жінки в культурі, прагне створити картину соціальної дійсності, інтерпретуючи її найважливіші параметри: «стать», «гендер», «тіло», «маскулінне», «фемінне». Вихідним положенням фемінізму стає твердження про зануреність людини у світ культури і соціальних відносин, а відтак – потребу деконструкції класичної дихотомічної концептуально моделі, в яких «чоловіче» і «жіноче» мають конотації вище-нижче, надійне-непередбачуване, сильнеслабке, активне-пасивне, культура-природа. Висновки. Аналіз концептосфери понять ґендеру та статі в феміністських студіях надає широкі можливості для конструювання картини соціальної дійсності та переосмислення культури.
27
ЧАЙКА, В. А., та В. І. ПАВЛІЧУК. "КОНЦЕПТИ СПІВАЦЬКОГО ГОЛОСУ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 60–66. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена одному із важливих аспектів професійної підготовки вчителя музичного мистецтва – процесу формування співацького голосу. Обґрунтовано актуальність вибраного напряму дослідження. Проаналізовано стан наукового розроблення означеної проблеми, визначено ключові позиції, що не знайшли достатнього вивчення науковцями. Зміст статті розкриває сутність домінантних компонентів структури співацького голосу. Наголошується, що без знання їх теоретико-методичних засад неможливий успішний процес формування співацького голосу майбутнього вчителя музичного мистецтва. Досить ґрунтовно розкрито зміст ключових понять, таких як «співацька постава», «вокальне дихання», «звукоутворення», «співацький голос». Акцентовано, що власне функціональне навантаження означених категорій забезпечує успішний процес голосоутворення. У статті розкрито будову дихального апарату та наголошено на тому, що знання його особливостей є важливим та невід’ємним чинником успішного процесу формування співацького голосу. Досить суттєвим є акцент на доцільності гармонійної взаємодії дихального та голосового апаратів, а також техніки співака. Виділені чинники негативного впливу на розвиток співацького голосу, а саме: стихійність, безсистемність, порушення гармонійного зв’язку між співацьким диханням, звуком та співом, невміння практично використовувати резонаторну функцію голосу у поєднанні із системою дихання. У статті наголошується на тому, що у системі розвитку співацького голосу майбутнього вчителя музичного мистецтва важливим є знання закономірностей співочого процесу, володіння вокальними навичками. Узагальнено, що знання змістової сутності структурних компонентів співацького голосу у поєднанні з організацією методично правильної системної цілеспрямованої роботи викладача із застосуванням інноваційних методик значно оптимізує процес формування майбутнього вчителя музичного мистецтва.
28
Конкульовський, В. "До проблеми відтворення ключових концептів у контекстах комедійних піджанрів". Мандрівець, № 6 (108), листопад - грудень (2013): 56–58.
Знайти повний текст джерела
29
Xiaole, Zhu. "Концепт «мандрів» у фортепіанній творчості Ф. Ліста (на прикладі циклу «Роки мандрів»)." Музичне мистецтво і культура, № 25 (20 грудня 2017): 98–112. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-25-98-112.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Стаття розкриває сутність концептуального поля «мандри» у романтичному мистецтві та в фортепіанній творчості Ф. Ліста у зв’язку з його семантичними і структуроутворюючими функціями на матеріалі фортепіанного циклу «Роки мандрів». Методологія роботи грунтується на методі комплексного дослідження з використанням даних музикознавства, літературознавства, філософії та культурологїі, що спрямоване на виявлення глибинного зв'язку музичних та позамузичних чинників програмної інструментальної творчості. Наукова новизна роботи полягає у визначенні ролі, значення та механізмів функціонування концепту «мандри» в образно-семантичній структурі циклу «Роки Ліста та у розширенні уявлень про дію позамузичних чинників в інструментальній музиці. Висновки. Зримо-відчутні музичні образи лістівського фортепіанного циклу відтворюють мандри самого композитора країнами, видатними місцями; мандри його творчої постаті як у пошуках творчого методу, композиторської мови, так і місця Митця і Мистецтва у житті і культурі; мандри духу у всій цілісності суперечливостей загальнолюдського і індивідуального, земного і небесного, діяльнісно-бурхливого і споглядально-мареннєвого. Як і Гете у своїх «Роках мандрів», Ліст демонструє не стільки розрізнення, скільки діалектичну єдність культури (духу) на всіх її рівнях – природи (науки), мистецтва, духовності (релігії). Ключові слова: творчість Ф. Ліста, романтизм, концепт «мандри», «мандри духу», взаємодія і синтез мистецтв, програмна інструментальна музика.
30
Vermenych, Ya V. "Emergence of Conceptual Metaphors in Ecological Filmic Discourse." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 160–65. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано аналіз мультимодальних реалізацій концептуальних метафор, референт яких на- лежить до домену ЕКОЛОГІЯ, та які утворюються в екологічному кінодискурсі, зокрема англомовних документальних фільмах екологічної проблематики. Дослідження базується на сучасному варіанті теорії концептуальної метафори, яка включає мультимодальний та емергентний підходи. У статті кон- цептуальна метафора трактується як емергентний феномен, а саме пояснюється посиланням не лише на лінгвістичні засоби, а й на екстралінгвістичні, при цьому особлива увага приділяється взаємодії цих засобів. У кінодискурсі знаки різних семіотичних систем або модусів беруть участь у процесі ви- никнення екологічних метафор: розмовна мова (вербальний модус), письмова мова (візуальний мо- дус), динамічні образи (візуальний модус) і музика та звуки (аудіальний модус). Мультимодальні концептуальні метафори, тобто такі, у яких референт та корелят виражені у різних модусах, мають сильний емоційний вплив на глядача. Дослідження екологічного кінодискурсу показує, що вербаль- ний модус може яскраво ілюструвати концептуальну метафору, представлену вербально� звертати- ся до тілесного досвіду глядачів� або виділяти важливість певних рис концептуального перенесення. У статті продемонстровано, що відповідно до їх мотивації метафори екологічної проблематики, які виникають в екологічному кінодискурсі, можуть бути таких типів: кореляційні метафори, метафори, що базуються на подібності, та метафори, які виникають в результаті операції схематизації. За допо- могою цих трьох типів метафор здійснюється концептуалізація складних екологічних концептів або реконцептуалізація тих концептів, які традиційно трактуються неправильно. Це стає можливим за- вдяки зверненню до схожості цих концептів із простішими, до тілесного досвіду, або схематизації ключової риси концепту в референт метафори.
31
Кулаков, А. "Трансформації мови українських медій: ключові концепти як підвалини їхнього розвитку". Україна модерна, Число 5 (16) (2010): 87–112.
Знайти повний текст джерела
32
Коча І. А. та Лагойський А. О. "ІННОВАЦІЇ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА ЗАСАДАХ КОНЦЕПТІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (22 січня 2022): 23–31. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.296.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито інновації у змісті та технологіях формування соціальної та громадянської компетентностей здобувачів освіти в контексті вимог Нової української школи. Зокрема, на основі аналізу наукових джерел та нормативно-правової бази розкрито дефініції «компетентність», «соціальна компетентність», «громадянська компетентність».Розглянуто ключові ідеї інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у початковій школі, серед яких значне місце відводиться інтерактивним технологіям навчання, які спрямовані на реалізацію діяльнісного підходу, формування ключових і предметних компетентностей, вироблення соціальних, громадянських моделей поведінки.Авторами висвітлено особливості формування соціальної та громадянської компетентностей молодших школярів у процесі вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ», зокрема, використання різних груп інтерактивних технологій навчання: кооперативного, колективно-групового, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань. Зазначено, що у навчанні інтегрованого курсу «Я досліджую світ» відбувається інтерактивна взаємодія учасників освітнього процесу, під час якої і вчитель, і учні разом виконують творчі завдання, беруть участь у діалозі, дискусії, пропонують спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, приймають продумані рішення. Новий предмет покликаний розвивати критичне мислення, просоціальні навички, навички міжособистісної взаємодії та інформаційної грамотності школярів у контексті громадянської освіти.Виокремлено інтерактивні вправи, які застосовуються вчителем в освітньому процесі з метою формування життєвих компетентностей, забезпечення позитивного мікроклімату у класі, успіху, толерантної взаємодії.
33
Філь, Ярина, та Лариса Цьох. "ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ У АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ ПОЛІТИЧНИХ ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПІВ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 247–51. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-56.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюються проблеми особливостей вербалізації концепту НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ в англомовному політичному дискурсі на матеріалі політичних публічних виступів Б. Обами, Д. Трампа та Дж. Байдена (передвиборчі, президентські, інавгураційні промови, дипломатичні виступи в НАТО чи ООН). Підкреслено, що політична комунікація реалізується через мовностилістичні особливості політичної риторики, а також через способи репрезентації ментального світу особистості в мові, особливості категоризації та концептуалізації дійсності, що формує ідіостиль і когнітивний спосіб викладу політика. Виявлено специфіку структурних складників концепту «СВОЇ» і «ЧУЖІ», доведено, що для позначення американської нації (компонент концепту СВОЇ) президенти США у своїх промовах використовують нейтрально та позитивно забарвлені номінативні одиниці та дефінітивні лексеми. Проведено кількісний аналіз за ключовими словами концептосфери НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ, на основі аналізу етнонімів досліджено частоти їх вживання в протокольних промовах.
34
Дубенко, О. Ю. "Гендерна ідентифікація ключових концептів поетичної картини світу в англо-американській та українській традициях". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 46, ч. 1 (2013): 474–86.
Знайти повний текст джерела
35
Degtiarova, N. I. "Історико-філософські трансформації концепту ідеології". Grani 18, № 7 (18 травня 2015): 108–13. http://dx.doi.org/10.15421/1715145.
Повний текст джерелаАнотація:
Термін, а згодом концепція ідеології супроводжували історію гуманітарних наук, зокрема, історію філософії, протягом останніх двох століть. Незважаючи на широко вживане використання дефініції «ідеологія», авторка статті стверджує про великі розбіжності у тлумаченні її сенсу, зокрема у українській філософії, що зробила великий стрибок від радянського філософування одразу до постмодернізму. У статті авторка намагається висвітлити суперечки, що велися навколо цього поняття, наводячи приклади з історії філософі, маючи на меті продемонструвати як цей концепт формувався у роздумах про гносеологічні здібності людини, нанесення на карту поняття помилкової (або хибної) свідомості, про балансування між реалістичним та примарним баченням буття. Висвітлення історії думки, у ході якої (історії) здійснювалося розгортання цих роздумів, має важливе значення для розуміння сучасної філософії. У статті розглядаються ключові позиції мислителів в зазначеній області, від Аристотеля до Дестюта де Трасі, Альтюссера, Фуко, Жижека та ін. і надається означення ідеології в рамках емпіризму, ідеалізму, марксизму, постмарксизму і пост структуралізму; демонструється кореляція між напрямами та (не)можливістю вийти за межі (не)ідеологічної реальності.
36
T.M., Fanahei. "LEXICALISATION PECULIARITIES OF COGNITIVE FEATURES OF CONCEPTS “LANGUE”, «МОВА», «ЯЗЫК» IN FRENCH, UKRAINIAN AND RUSSIAN LANGUACULTURES". South archive (philological sciences), № 86 (29 червня 2021): 116–24. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The article aims to study the peculiarities of lexicalisation of cognitive features of concepts “langue”, «мова» and «язык» in French, Ukrainian and Russian languacultures by analysing phraseological units with representative words langue, мова and язык. The objects of the study are the concepts “langue” (language in French), «мова» (language in Ukrainian) та «язык» (language in Russian), and its subjects are phraseological units with lexicalised figurative features of these concepts. Methods. The article defines methodological features of the structure principle of selection of phraseological units, semiotic analysis and method of linguistic reconstruction. The article also provides definitions of key notions such as concept, conceptualisation and languaculture.Having performed the sample list of the research material, based on a structural principle, a semiotic analysis of the phraseological locutions was carried out to bring them to the corresponding domains of concepts “langue”, «мова» and «язык» and the method of linguistic reconstruction was used to correlate the figurative components of the phraseological locutions and their meaning with the corresponding lexicalised cognitive features of the concept. Further, a comparative study of the obtained results in French, Ukrainian and Russian languacultures was carried out.Results. All the results of the study are provided in the summary tables. It was revealed that all three studied languacultures have only one common cognitive feature – verbality, which proves that language in different languacultures is primarily a means of verbalisation and communication. Ukrainian and Russian languacultures also have (mis)understanding, identification and search among the common cognitive features, demonstrating that for the speakers of these languacultures, language is also a means of understanding and identification. Further, a number of specific for each languaculture cognitive features were singled out and analysed (Ukrainian – “mentality”, “periodicity”, “dynamism”, “desire”, “emotionality”, “ability”, “starting”, “control”, “successful conversation”, “spoiled conversation”, “logic”, “mysteriousness”, “topicality”, “precision”, “reticence”; Russian – “quantity”, “possession” and French – “motherhood”, “nationality”, “age” “reproductive preperty”, “dogmatism/stereotype”, “argotic”, “manner of expression”, “art”, “divinity”, “individual author’s style”, “use”, “tyranny”, “wood” and “green colour”).Conclusions. The performed research of phraseological units with words-representatives langue, мова, язык made it possible to identify a number of common and specific to French, Ukrainian and Russian languacultures domains and cognitive features of the concepts “langue”, «мова», «язык».Common domains of the studied concepts of Ukrainian and Russian languacultures are “language-ability” and “language-means”, and among the specific domains of the languacultures we can find Ukrainian “language-conversation” and French “language-type of language”, “language-code”, “language-lect/style” and “language-system”.Considering the results of the study, the conclusions were drawn concerning the specificity of conceptualisation of the language by French, Ukrainian and Russian native speakers. Language in all the analyzed languacultures is primarily the means of communication, and for the speakers of the studied Slavic languages it is also the means of understanding and identification in society. For the Ukrainians, the language also has a connection with thinking processes, emotions and feelings, as well as it is related to the concepts of competence, control and language/conversation character. For the speakers of Russian languaculture, cognitive features of the language like “quantity” and “possession” belong to the group of features about the language’s governance by speakers. And the French speakers conceptualise the language in connection with the concepts of motherhood, art and divinity and correlate the language with its use. The concept “langue” can also have the features of objects. Language for the French can be dogmatic and stereotypical, and its manner of expression can be specific (argotic or individual). For the speakers of French languaculture, language can also indicate the nationality and the age of its speakers, from which they began to use it.Key words: conceptualisation, phraseological units, concept domains, objectification, language. Мета. Стаття має на меті дослідження особливостей лексикалізації когнітивних ознак досліджуваних концептів у фран-цузькій, українській та російській лінгвокультурах за допомогою аналізу фразеологічних одиниць із словами-репрезентанта-ми langue, мова та язык. Об’єктом цього дослідження є концепти “langue”, «мова» та «язык», а його предметом виступають фразеологічні одиниці з лексикалізованими у них образними ознаками цих концептів. Методи. У статті визначено методологічні особливості структурного принципу відбору фразеологічних одиниць, семіо-тичного аналізу та методу лінгвокультурологічної реконструкції. Також наведені визначення таких ключових понять, як кон-цепт, концептуалізація та лінгвокультура.Після вибірки матеріалу дослідження за структурним принципом, проведено семіотичний аналіз виокремлених фразеологізмів для їх віднесення до відповідних доменів концептів “langue”, «мова» та «язык»; використано метод лінгвокультурологічноїреконструк-ціїдля співвіднесення образних компонентів фразеологізмів та їх значення із відповідними лексикалізованими когнітивними ознаками концепту. Далі проведено зіставний аналіз отриманих результатів у французькій, українській та російській лінгвокультурах.Результати. Усі результати дослідження наглядно представлено у підсумкових таблицях. Виявлено, що всі три дослі-джувані лінгвокультури мають тільки одну спільну когнітивну ознаку – вербальність, що доводить, що мова у різних лінг-вокультурах перш за все є засобом вербалізації та спілкування. Українська та російська лінгвокультури також мають серед спільних когнітивних ознак (не)порозуміння, ідентифікацію та пошук, які демонструють, що для носіїв цих лінгвокультур мова також є засобом порозуміння та ідентифікації. Далі виокремлено та проаналізовано низку специфічних для кожноїз трьох лінгвокультур когнітивних ознак (українські – «ментальність», «періодичність», «динамічність», «бажання», «емоційність», «здатність», «початок», «контроль», «успішна розмова», «зіпсована розмова», «логічність», «таємничість», «актуальність», «влучність», «небагатослівність»; російські – «кількість», «володіння» та французькі – «материнство», «національність», «вік», «репродуктивність», «догматичність/стереотипність», «арготичність», «манера висловлювання», «мистецтво», «боже-ственність», «індивідуальний стиль автора», «уживання», «тиранія», «деревина» та «зелений колір»).Висновки. Виконане дослідження фразеологічних одиниць із словами-репрезентантами langue, мова, язык дало змогувиявити низку спільних та специфічних французькій, українській та російській лінгвокультурам доменів та когнітивних ознак концептів “langue”, «мова», «язык». Спільними доменами досліджуваних концептів української та російської лінгвокультур є «мова-здатність» та «мова-засіб», а серед специфічних доменів ми знаходимо українську «мову-розмову» та французькі «мову-тип мови», «мову-код», «мову-лект/стиль» та «мову-систему». Зважаючи на результати дослідження, зроблено висновки щодо специфіки концептуалізації мови носіями французької, української та російської мов.Мова у всіх проаналізованих лінгвокультурах перш за все є засобом спілкування, а для носіїв досліджуваних слов’янських мов також засобом порозуміння та ідентифікації у суспільстві. Для українців мова також має зв’язок із мисленнєвими процесами, емоціями та почуттями, а також пов’язана із поняттями компетентності, контролю та характеру (роз)мови. Для носіїв російської лінгвокультури когнітивні ознаки мови «кількість» та «володіння» належать до групи ознак про урядування мови мовцями. А французи концептуалізують мову у зв’язку з поняттями материнства, мистецтва та божественності та співвідносять мову із її вживанням. Концепт “langue” також може мати предметні ознаки. Мова для французів може бути догматичною та стереотипною, а її манера висловлювання – специфічною (арготичною чи індивідуальною). Для носіїв французької лінгвокультури мова також може вказувати на національність та вік її носіїв, з якого вони почали її вживати. Ключові слова: концептуалізація, фразеологічні одиниці, концептуальні домени, об’єктивація, мова.
37
Бєлінська, В. Є. "КОРЕЛЯТИВНІ ПЛОЩИНИ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ КАТЕГОРІЙ «ЗЕМЛЯ» Й «КОСМОС» У МОВІ ПОЕЗІЙ П. ПЕРЕБИЙНОСА ТА А. КИЧИНСЬКОГО". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 224–35. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті визначено кореляції концептуальних категорій «земля» й «космос» у поетичній мові українських митців П. Перебийноса та А. Кичинського. Проаналізовано особливості використання елементів цих категорій у складі метафоричних конструкцій. Відзначено спільні й відмінні риси означених поетів, зумовлені аналогіями в походженні й мовній картині світу. Зроблено висновок про те, що головними об’єктами концептосфери «природа» в поетичній мові П. Перебийноса та А. Кичинського є концепти-категорії «земля», «степ», «космос», «село», взаємопов’язані в описах ландшафту. Ключові слова: П. Перебийніс, А. Кичинський, поезія, категорії «земля» й «космос», концепти «село», «степ», метафорична конструкція.
38
Барчук, Володимир. "ПРО ДЕЯКІ СУСПІЛЬНІ МЕМИ СУЧАСНИХ УКРАЇНЦІВ". Українознавчі студії, № 19 (26 березня 2018): 32–40. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.32-40.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто меми як культурні одиниці суспільства і етносу.Визначено науковий та узуальний зміст поняття мем, його лінгвальну репрезентацію. Встановлено, що більшість мемів мають лінгвальну форму моно чи поліпропозитивних конструкцій, які є висловленнями, що представляють судження.Запропоновано звернутися до лінгвістичної парадигми меметики, тобто долінгвомеметики. Лінгвомеметика – наука про лінгвальні меми.У комунікативній структурі лінгвального мема виокремлено тему і рему,рема у висловленні є домінантою судження. Мем у свідомості мовної особистості є світоглядним, ціннісним та поведінковим стереотипом. Водночас мемипредставляють морально-етичні засади суспільства. Мем виявляє аксіологічніознаки судження та може в морально-етичному аспекті мати конструктивнийчи деструктивний зміст, тобто формувати із носіїв мемів прогресивне чи депресивне суспільство. Указані меми виявляють позитивний чи негативний впливна світогляд мовної особистості як носія етнокультурних стереотипів.Меми властиві усім носіям мови. Засвоєння міфологем, символів чи концептів потребує навчання, інтелектуальних зусиль, зв’язку між поколіннями, дотримання традицій та цінностей. Меми засвоюються через наслідування, копіюються мовною особистістю механічно. Шкідливими для формування громадянського суспільства є деструктивні меми, особливо за умови їхнього домінування. Охарактеризовано низку ключових деструктивних суспільних мемів сучасних українців, які визначають суспільні і професійні відносини. Висловлено думку,що руйнування традиційних для українства морально-етичних суспільних засадчерез домінування деструктивних мемів є ключовою перешкодою у побудовіукраїнцями прогресивного громадянського суспільства.
39
Цуркан-Сайфуліна, Юлія Василівна. "ЗВ’ЯЗОК ВЛАДИ І ПРАВА У КОНЦЕПЦІЯХ ЮРИДИЧНОГО ПОЗИТИВІЗМУ". Актуальні проблеми політики, № 64 (21 січня 2020): 21–47. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.186.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто сутність право розуміння та основні підходи його наукового осмислення. Визначено типологію праворозуміння. У рамках дослідження запропоновано підхід, відповідно до якого існує чотири основних типи праворозуміння: юридичний позитивізм, юснатуралізм, соціологічне праворозуміння та інтегральне праворозуміння. Встановлено, що кожен із цих типів праворозуміння так чи інакше торкається проблем владної зумовленості права.Визначено, що у найбільш спрощеному вигляді юридичним позитивізмом вважається стиль правової думки, в якому використовуються трипостулати: постулат про розмежування права і моралі, постулат про соціальні джерела права та постулат про дискретність судових рішень. Доведено, що той дискурс щодо позитивізму, який сформувався на пострадянському просторі, не повною мірою відповідає вихідним позиціям сучасного юридичного позитивізму. З’ясовано, що найбільш релевантним проблемі зв’язку права і влади є другий постулат, який вказує на обов’язкову наявність інституційного зв’язку між соціальними й нормативними фактами та змістом права.Обґрунтовано одну з ключових методологічних засад сучасного юридичного позитивізму: право відрізняється від інших регулятивних систем не змістовно, а формально. Доведено, що найбільш яскраво залежність розуміння права від концепту влади проявляється саме в позитивізмі. Позитивне розуміння права пов’язане з концептом державної влади, в якому межі права окреслено поняттям державної влади. Право – це закон, а закон – це інститут, встановлений владою. Юридичне бачення права через поняття закону – це його бачення крізь призму поняття державної влади, яка створює закон і забезпечує його реалізацію.Обґрунтовано, що призначення держави полягає не у створенні природних прав людини (інакше б вони від неї залежали і не були б невід’ємними), а у їх визнанні та максимальному захисті.
40
Світлана, МАРОВА, СОЛОХА Дмитро, БЄЛЯКОВА O та КИСІЛЬ В. "ЕТИМОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ РИНКУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНИ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 87, № 2 (27 лютого 2020): 5–22. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2020.87-2-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукове дослідження, основні матеріали якого наведені в данійстатті, присвячене етимології формування ключових концептівдержавного управління розвитком ринку екологічно чистих товарів вУкраїні й експортоорієнтованими товарами за її межами. В роботідосліджено системоутворюючі концепти формування споживчоговибору учасниками ринку екологічно чистих товарів, визначеноперспективи розвитку досліджуваного ринку в довгостроковійпролонгованій перспективі, виокремлено основні рішення, що спрямованіна підвищення екологізації підприємства, функції ринку, що виконуєекологічний ринок як сектор ринкової економіки. Визначено впливдержави на розвиток і формування підприємницьких структур.Доведено, що функціонування підприємницьких структур відбувається всередовищі, що формується під впливом двох груп факторів −наднаціональних та внутрішньо національних
41
S.I., Osovska, and Siaileva Ye.V. "INTERCONCEPTUAL CORRELATIONS IN THE CONCEPTOSYSTEM OF MODERN GERMAN-LANGUAGE MEDICAL DISCOURSE." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 72–76. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою представленої статті є встановлення особливостей концептосистеми сучасного німецькомовного медич-ного дискурсу, а саме виявлення ключових одиниць його концептуального простору як ментального ресурсу та визначення взаємозв’язків між ними.Дослідження виконане в межах сучасної когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістичних досліджень, спрямованої, зокрема, на встановлення мисленнєво-мовленнєвих особливостей дискурсивних практик етнокультурних спільнот, особли-востей комплементарності їхніх ментальних і вербальних ресурсів, що дає змогу описати їх ментальну зумовленість.Методи. У роботі була використана методика когнітивного картування, шляхом якої здійснено інтерпретацію смислового плану тексту як складника дискурсу. Вона складалась із поетапного застосування концептуального методу – для встановлення множини концептів-автохтонів та аналізу регулярних суміжних пар, шляхом якого вдалося встановити пари концептів, що вжи-ваються в найближчому контексті, кількісного аналізу, який обґрунтував закономірність встановлених пар для цього типу дис-курсу, а також логіко-семантичного аналізу, на основі якого сформульовані логічні інтерпретації – основні пресупозиції в основі сучасного німецькомовного медичного дискурсу.Результати. На матеріалі 500 дискурсивних актів визначено 2367 концептів, об’єднаних за змістовним принципом у 14 доменів, з яких об’єктивно встановлено 65 концептів-автохтонів, що створюють каркас концептосистеми сучасного німецькомовного медичного дискурсу, а також регулярні міжавтохтонні кореляції імплікації, слідування, каузації та координа-ції, що демонструють певні смислові залежності у свідомості його учасників. Це дало змогу представити встановлені концеп-ти як стрижні німецького уявлення про медичну сферу, зіставити його когнітивну репрезентованість та мовну об’єктивацію.Висновки. Через експлікацію основної структури концептосистеми досліджуваної дискурсивної практики сформульовані ключові етноспецифічні пресупозиції основних актантів сучасного німецькомовного медичного дискурсу, які засвідчують, що кооперативна партнерська атмосфера між сучасним німецьким пацієнтом та лікарем формується як симбіоз усвідомлення й дотримання прийнятих у суспільстві законів, норм поведінки, цінностей, професійних обов’язків у процесі здійснення кон-кретної лікарської діяльності, а також висловлення емоційної підтримки один одного. Purpose. The purpose of this article is to establish features of the conceptual system of modern German language medical discourse, namely to identify the key units of its mental resource as conceptual space, and to determine relationships between them.The research is performed within the modern cognitive-discursive paradigm of linguistic research, aimed, among other things, at establishing mental and speech features of discursive practices of ethnocultural communities, features of complementarity of their mental and verbal resources, which allows to describe their mental conditionality.Methods. The method of cognitive mapping was used in the research, by which interpretation of the semantic plan of text as a component of discourse was carried out. It consisted of a step-by-step application of a conceptual method - to establish a set of autochtonous concepts and analysis of adjacent pairs, which established pairs of concepts used in an immediate context, quantitative analysis which justified the regularity of established pairs for this type of discourse, and logical-semantic analysis, on the basis of which logical interpretations were formulated – the main presuppositions that are in the basis of modern German language medical discourse.Results. Based on 500 discursive acts were identified 2367 concepts, united by a substantive principle in 14 domains, which 65 autochthonous concepts were objectively established, creating the framework of the conceptual system of modern German-language medical discourse, as well as regular inter-autochthonous correlations of implication, following, causation and coordination, demonstrating certain semantic dependencies in the minds of its participants. As result, it allowed to present the established concepts as the core of the German idea of the medical field, to compare its cognitive representation and linguistic objectification.Conclusions. Through the explication of the basic structure of the conceptual system of the studied discursive practice, key ethnospecific presuppositions of the main actants of modern German-language medical discourse are formulated, which testify that the cooperative partnership atmosphere between in the process of carrying out specific medical activities, as well as expressing emotional support for each other.
42
Зайцева, Д., та І. Рябчук. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В АНГЛІЙСЬКИХ НАУКОВО–ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТАХ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 71–78. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Специфіка функціональних різновидів вираження інформації не перешкоджає національній єдності мови, тим самим підтверджуючи, що фразеологізми можуть також функціонувати як одиниці номінації спеціальних понять у спеціалізованому науково-технічному тексті професійної мови, а в ряді випадків вони репрезентують підкреслену національну ідентичність автора висловлення. В статті досліджено питання розповсюдження фразеологізмів у науково-технічних текстах з експлуатації морського транспорту. Розглянуті екстралінгвістичні фактори, що впливають на склад спеціалізованої мови з тематики експлуатації морського транспорту. Показано, що існує прямий зв'язок між значеннями фразеологічних одиниць та змістом науково-технічного тексту. В статті виділено групи фразеологічних елементів, у концептуальному змісті яких актуалізується представлення про індустрію морського транспорту, як стійко розпізнаваний образ та на прикладі терміну “морської індустрії” досліджені фразеологізми. Доведено, що у переважній кількості випадків фразеологічні одиниці вербалізують комплексний концепт “подолання проблеми”, репрезентуючи розуміння важкої, небезпечної праці як портретного явища індустрії морського транспорту. Застосовуючи процедури морфемного аналізу ключових компонентів термінологічних словосполучень і дериваційного синтезу в роботі виявлені параметри терміноутворювання: використання найбільш продуктивних, легко розпізнаваних, апробованих способів словоутворення; вибір двосторонньої одиниці з передбачуваним заздалегідь, експліцитно представленим значенням на рівні плану змісту; перевага словотворчим моделям, аналогічним вже існуючим зразкам, що забезпечує передбачуваність терміна. В статті доведено, що різке збільшення обсягу, якості і багатомовності комунікації в сучасних науково-технічних галузях знаходить висвітлення в науковому корпусі мови у виді явища термінологізації фразеологізмів. У цьому процесі фразеологічні одиниці отримують додаткові спеціальні значення і починають функціонувати як багатокомпонентні терміни. Встановлені два напрямки переходу фразеологізмів в розряд термінів: безпосередньо термінологізується сам загальновживаний фразеологізм; термін-фразеологізм детермінологізується в загальнолітературній сфері і ретермінологізується в іншій спеціальній сфері, відмінній від першої спеціальної сфери. Ключові слова. дискурс, експлуатація морського транспорту, термінологічна одиниця, фразеологічна одиниця, language for specific purposes
43
Voznyak, H. V. "СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ У ПОСТУЛАТАХ ЕКОНОМІЧНИХ ШКІЛ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС". Actual problems of regional economy development 1, № 17 (30 листопада 2021): 153–62. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.153-162.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено огляд сучасних теорій економічного розвитку територій, доцільність врахування яких дасть змогу скоротити розрив між практичною спрямованістю смарт-спеціалізації та її теоретично обґрунтованою концепцією. Метою статті є дослідження еволюції теорій у постулатах економічних шкіл, які формують теоретичний базис смарт-спеціалізації регіонів. Застосування методів логічного узагальнення, аналізу та історичного підходу дало змогу стверджувати, що теоретичне підґрунтя смарт-спеціалізації формують ідеї теорії ендогенного зростання, теоретичні постулати нерівномірного розвитку, окремі позиції теорії креативного класу, інформаційного суспільства, низка положень теорії колективних дій тощо. З’ясовано, що формування теоретичного концепту смарт-спеціалізації регіонів на сучасному етапі пов’язано із актуалізацією теорії ендогенного зростання, ключова ідея якої базується на орієнтації на внутрішні чинники та механізми технологічного прогресу, які в сукупності здатні забезпечити саморозвиток і самовідтворення цілісних соціально-економічних систем. Збалансоване поєднання державного втручання, протекціонізму та стратегічних інвестицій - визначальні детермінанти економічного поступу прихильників теорії «економічного націоналізму», яка переконливо доводить, що тільки завдяки індустріалізації можна досягнути добробуту. Аргументовано, що з кожним роком традиційні чинники економічного зростання втрачають свою вагу, натомість більшого значення набуває креативний клас, а відкритість і спільне використання стають новітніми принципами розвитку соціально-економічних систем. Спільним вираженням аналізованих концепцій є розбудова взаємозв’язків між стейкхолдерами, розбудова і посилення багатостороннього партнерства, комунікації із зовнішніми мережами, формування і просування унікальності регіону. Саме такі домінанти, синергія яких гарантуватиме підприємницьке відкриття та конкурентну перевагу регіону набувають особливої актуальності в існуючих умовах. Проведене дослідження вказує на необхідність застосування ключових положень даних теоретичних концепцій при обґрунтуванні теоретико-методологічного ядра смарт-спеціалізації.
44
Коробейнікова, Л. Г., Г. В. Коробейніков, Ю. А. Радченко та Т. Г. Данько. "Діагностика психофізіологічного стану організму як одна з ключових проблем спортивної медицини". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (26 квітня 2016): 3–10. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.1.3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Обоснование новейших путей диагностики психофизиологических состояний у спортсменов высокой квалификации. Методы. Структура диагностики психофизиологического состояния спортсменов высокой квалификации состояло из трех основных блоков: исследование нейродинамических свойств нервной системы, ответственных за восприятие и переработку информации; исследование психоэмоциональных характеристик стрессостойкости к экстремальным условиям; оценка состояния вегетативной регуляции ритма сердца. Результаты. Динамика функциональной подвижности нервных процессов в динамике учебнотренировочных сборов характеризуется изменением возможностей реагирования в сторону увеличения качества переработки информации с уменьшением скоростных характеристик и в конце цикла увеличения времени, т. е. ухудшением способности к восприятию и переработке информации. Характер реакции ритма сердца на ортостатическую нагрузку определяется степенью напряжения регуляторных систем организма. Выявлено, что у спортсменов с оптимальной реакцией и умеренным напряжением регуляции ритма обнаруживается преобладание низкочастотного спектра ритма сердца в условиях ортостатической нагрузки. Выводы. Предложенные алгоритмы диагностики психофизиологических состояний у спортсменов высокой квалификации показали свою эффективность и надежность на протяжении всего макроцикла подготовки Играм XXIX Олимпиады в Пекине и Играм XXX Олимпиады в Лондоне.
45
Diachenko, O. P., O. G. Gab, and P. V. Marchuk. "Adaptive management approach development of sea ports." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 2 (March 13, 2020): 121–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.02.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено опрацюванню процесу розробки відповідних механізмів адаптування системи управління розвитком морських портів. Тенденції, які відбуваються в системі розвитку вітчизняної морської портової інфраструктури, впливають на комплементарний зв’язок між виробничою та організаційною підсистемами управління її підрозділами. Це вимагає створення систем адаптивного управління діяльністю морських портів, враховуючи специфіку розвитку на сучасному етапі національної морської індустрії.
Метою статті є розробка та запровадження адаптивного підходу до управління розвитком морських портів, використання якого підвищить можливість підприємств своєчасно впроваджувати ефективні адаптивні заходи до кризових явищ зовнішнього та внутрішнього бізнес-оточення.
Наукова новизна. Дослідивши ключову ціль та напрямки використання адаптивного підходу до управління розвитку морських портів, визначено таку відповідність:
– за умов перебування у фазі глибокої кризи морського порту, стан розвитку якого визначається як неплатоспроможний, перевага надається використанню саме організаційно-правового інструментарію, ціль використання якого криється у виведенні морського порту з кризи та створенні умов для його сталого розвитку;
– за умов, коли фактичний стан розвитку морського порту характеризується, як задовільний, але при цьому перспектива його подальшого функціонування є непередбачуваною, перевага надається використанню саме техніко-технологічного чи управлінського інструментарію, ціллю використання яких є відновлення стану платоспроможності морського порту та підвищення рівня його конкурентоспроможності;
– техніко-технологічний та управлінський інструментарій також використовується у разі перебування морських портів у стані розвитку, який характеризується як успішний, з метою посилення ринкових позицій підприємства на ринку морських транспортних послуг.
Висновки. Відповідно до проведеного дослідження нами обґрунтовано актуальність застосування адаптивного підходу до управління розвитком морських портів, визначено напрямки введення відповідних трансформаційних змін із використанням набору конкретного інструментарію. На основі означених домінант виокремлено концепт «адаптивний підхід до управління розвитком морського порту» як комплекс адаптивних заходів управління, орієнтованих на розв’язання двох ключових проблем: забезпечення виживання порту в умовах дії кризових явищ шляхом запровадження необхідних захисних реакцій; у разі потреби оновлення чи удосконалення процесу адаптації порту з метою забезпечення реалізації стратегії його розвитку.
46
Salnyk, I. V. "Professional world image of the American teacher of natural sciences: definitions and key concepts." Science and Education a New Dimension VI(182), no. 53 (November 25, 2018): 40–42. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2018-182vi53-10.
Повний текст джерела
47
СВІНЦІЦЬКА, Вікторія. "ЛІНГВОКОГНІТИВНІ АСПЕКТИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КЛЮЧОВИХ КОНЦЕПТІВ У НАРАТИВНОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ А. КОНАН ДОЙЛА ТА А. КРІСТІ)". Humanities science current issues, № 25 (24 вересня 2019): 135–41. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.0/25.178955.
Повний текст джерела
48
Бацевич, Ф. С. "ТЕКСТИ ФАНТАСТИЧНОГО ЗМІСТУ: МОДУСНО-МОДАЛЬНІ АСПЕКТИ ТИПОЛОГІЇ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 137–47. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з використанням понять модусу й модальності представлена спроба прагматичної типології текстів, у яких наявний елемент фантастичного, шляхом врахування низки критеріїв (наявності чи відсутності авторства; вживання фантастичного як прийому або ж як жанротвірного чинника (концепту); «художності» чи «не художності» зображення текстової історії; урахування чинників модусно-модального характеру. Перспективи семантико-прагматичного підходу до вивчення текстів фантастичного змісту вбачаємо в лінгвальному уточненні, а за можливості й «вхоплені» чіткою дефініцією сутності феномену фантастичного, в обґрунтуванні й деталізації чинників, що диференціюють ці тексти, зокрема чинників модусно-модального характеру. Ключові слова: фантастичний текст, текстовий модус, метатекстовий модус, текстова модальність, тексти-ченнелінги.
49
Молодіна, Альона. "ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ КВІР-ІДЕНТИЧНОСТІ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (31 січня 2022): 119–27. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.507.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена моделюванню методології дослідження квір-феномену на основі теорії ідентичності. Висвітлено компаративне визначення ключових концептів «ґендер», «ідентичність» і «квір» у їх конкретно-історичному та семантичному контекстах, розкрито їх репрезентацію в культурній самосвідомості XXI ст. з оглядом на специфіку розвитку екранної культури в умовах дигітальних технологій і цифрових медіа. Розглянуто філософсько-культурологічні аспекти концептуалізації квір-ідентичності та її символічну репрезентацію в екранній культурі. Висвітлено процес репрезентації та його рефлексивний (об’єктивістський), інтенціональний та конструктивістьский підходи. Акцентовано на методології новітньої квір-теорії, що складалася внаслідок взаємодії між класикою (рефлексивний підхід), постмодерном (інтенціональний підхід) та структуралістським психоаналізом (конструктивістський підхід).
50
Yakovlyev, Maksym. "МЕТОДОЛОГІЯ КЕМБРИДЖСЬКОЇ ШКОЛИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ТА ДИСКУРС ПРО РОЛЬ УКРАЇНИ НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ". Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, № 2 (21 грудня 2020): 125–35. http://dx.doi.org/10.15421/352042.
Повний текст джерелаАнотація:
Методологія Кембриджської школи інтелектуальної історії, ключовий підхід якої отримав назву «контекстуалізм» і в якій особлива увага приділяється аналізу політичних ідіом (мов) в конкретному суспільно-політичному контексті для пошуку відповіді на ключове питання «що намагався зробити автор, коли робив свої висловлювання?» використовується для окреслення можливостей дослідження внутрішньоукраїнського дискурсу про роль України на міжнародній арені на прикладі тези про уявне «зовнішнє управління». Саме поняття «інтелектуальна історія» застосовується до широкого спектру об’єктів досліджень, що відкриває можливості для дослідження дискусій про зовнішньополітичній вектор України та її відносин з іншими державами та міжнародними акторами саме як інтелектуальної історії, яку можна реконструювати шляхом аналізу мовних форм політичних спільнот, що встановлюють рамки можливих висловлювань про політику та дозволяють краще зрозуміти використання концептів в різних політичних контекстах. Риторичний і практичний узус формує погляди політичних акторів та розширює або обмежує спроможності дискурсивної дії. З позицій представників Кембриджської школи, дослідження політичних ідіом дозволяє з’ясувати, яким чином змінюються парадигми опису та розставляються політичні акценти. На прикладі дискурсу про роль України на міжнародній арені показано, що політичні актори через висування тези про «зовнішнє управління» по відношенню до нашої держави ставлять під питання її суверенітет та міжнародну суб’єктність, але за допомогою цього риторичного прийому також відмежовують Україну від Заходу (який, зокрема, активно наполягає на боротьбі з корупцією) і відкривають можливості для її зближення з Росією через переформатування позиції цієї країни всередині внутрішньополітичного українського дискурсу – з країни-агресора на можливого партнера чи навіть кредитора або фінансового донора. За допомогою такого прийому також відбувається зміщення уваги від тих сил, які всередині країни мають негативний плив на її внутрішню та зовнішню політику (олігархи) на тиск ззовні. Подальші дослідження процесів виробництва і розуміння висловлювань в українській політиці, зокрема й щодо її місця та ролі на міжнародній арені, з використанням методології Кембриджської школи інтелектуальної історії, можуть також посилити міждисциплінарні зв’язки між гуманітарними та суспільствознавчими науками.