Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Класифікація інформаційних систем.
Статті в журналах з теми "Класифікація інформаційних систем"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Класифікація інформаційних систем".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
МЕНЯЙЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР, та ОЛЕГ ШЕВЧУК. "ДИДАКТИЧНІ СИСТЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 31–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-31-40.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу дидактичної взаємодії у педагогічних системах та класифікації дидактичних систем (ДС), виокремлено основні групи ДС, які використовуються у інтелектуальних інформаційних системах навчання: 1)режим передачі знань – кібернетичні ДС; 2)режим застосування інформаційних систем: змішані односуб’єктні ДС; змішані двосуб’єктні ДС; змішані багатосуб’єктні розподілені ДС; гібридні трисуб’єктні ДС; гібридні полісуб’єктні ДС; гібридні багатосуб’єктні розподілені ДС. Показано, що це потребує розробки нових педагогічних підходів та системи принципів, на основі яких необхідно вести проектування, розробку та використання педагогічних систем, які засновані на інтелектуальних, експертних та експертних навчаючих системах. Ключові слова: дидактична система, дидактична взаємодія, класифікація, режими функціонування; інтелектуальні інформаційні технології навчання, інтелектуальні системи, експертні навчаючи системи
2
Ключко, О. М. "ЕЛЕКТРОННІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В МЕДИЦИНІ ТА БІОЛОГІЇ: ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 111–23. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11183.
Повний текст джерелаАнотація:
У публікації узагальнено та проаналізовано досвід застосування електронних інформаційних систем із використанням баз даних. Коротко проаналізовано розвиток ідеї інформаційних систем та досліджено їх зразки, розроблені для медицини та біології, що описано у численних науково-технічних публікаціях (близько 370). Виконана класифікація таких систем, що традиційно були розроблені для медицини та біології. Далі розглянуто різні приклади таких інформаційних систем, а також систем, що мають характеристики як медичних, так і біологічних, щоб полегшити розроблення майбутніх досконаліших версій.
Продемонстровано, що можна виділити кілька основних типів інформаційних систем із базами даних для медицини, біології. Виконуючи їх класифікацію, нами впорядковано такі системи відповідно до кількості публікацій, присвячених кожному типу.
За результатами дослідження зроблено ряд висновків: 1. Медичні інформаційні системи характеризуються найбільшою чисельністю, різноманітністю та наближеністю до практики. 2. Електронні інформаційні системи в нейрофізіології, біології характеризуються більшою наближеністю до наукових досліджень. 3. Основна увага розробників зосереджена зараз на розробленні: медичних інформаційних систем загального призначення, електронних бібліотечних систем, електронних систем для роботи з документами, експертних систем і телекомунікаційних систем, що з'явилися в цих списках останнім часом, з початку пандемії SARS-CoV-2 (2019-nCoV). Інші типи були представлені менше, ніж зазначені.
3
Дабіжа, Д. В. "Класифікація обліків та інформаційних систем". Криміналістичний вісник, № 1 (25) (2016): 175–80.
Знайти повний текст джерела
4
Volk, Maksym, та Oleksii Lunichkin. "КОМП’ЮТЕРНІ СИСТЕМИ ІЗ САМОВІДНОВЛЕННЯМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 67 (1 квітня 2022): 48–51. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.048.
Повний текст джерелаАнотація:
Одною з властивостей сучасних комп’ютерних систем є забезпечення їх надійної безперервної роботи, що реалізується різними засобами, у тому числі й вбудованими у саму систему. Предметом статті є огляд проблеми самовідновлення в комп’ютерних системах. Мета статті полягає у створенні класифікаційної бази щодо ймовірних відмов, процесів зберігання стану компонентів системи та задач забезпечення самовідновлення комп’ютерних систем. Висновки. Проаналізовано тематичну літературу предметної області. Запропонована класифікація відмов, описані види відновлення із застосуванням бекапів, сформульовані перспективні задачі управління комп’ютерними системами із самовідновленням. Незважаючи на існуючі приклади реалізації принципів самовідновлення у комп’ютерних системах, самовідновлення у вигляді окремих сервісів чи компонентів є новим напрямком досліджень. Результати можуть набути чималого поширення та застосовуватись у розробці більшості програм та пристроїв, інформаційних систем з метою спрощення проектування, налагодження та експлуатації сучасних комп’ютерних систем.
5
Трінтіна, Н., та С. Котелевець. "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЮРИДИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Physical and Mathematical Education 27, № 1 (26 квітня 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-027-1-014.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. У статті розглянуто актуальні напрямки використання інформаційних технології в юридичній діяльності. У сучасному світі одним з найважливіших завдань юридичної діяльності є своєчасне і повноцінне забезпечення юристів достовірною та актуальною законодавчою інформацією, а також відомостями, що включають зміни та доповнення, які вносяться до нормативно-правових документів, також актуальним є використання інформаційних технологій в процесі експертиз та прийняття важливих рішень правового характеру.
Матеріали і методи. Матеріалами статті стали наукові праці, в яких розглядаються проблеми юридичної інформатики, відомості, які стосуються окремих напрямків використання інформаційних технології в юридичній діяльності. Метод: аналіз інформаційних систем, узагальнення отриманих фактів, класифікація інформаційних технологій, що засовуються в юридичній діяльності.
Результати. Визначено й узагальнено напрямки використання інформаційних технологій в юридичній діяльності: інформатизація правоохоронної діяльності, інформатизація правотворчості, приведення законодавства у відповідність із знову прийнятими нормативними актами, вдосконалення системи законодавства для відсутності суперечливості нормативних актів, вдосконалення процесу правотворчості, інформатизація правозастосовчої діяльності. Усі правові інформаційні ресурси, представлені в мережі Інтернет доцільно класифікувати на такі: державна влада, правові ЗМІ в мережі Інтернет, сайти по праву, віртуальні клуби і правові форуми, правозахисні організації та юридичні фірми, WWW-сторінки відомих юристів, закордонні правові ресурси..
Висновки. Подальша інтеграція інформаційних технологій в галузі правової діяльності дозволить значно скоротити час, що витрачається на прийняття рішення в межах конкретної правової ситуації, поліпшити якість і виробити правильне рішення.
6
Головін, О. О., О. Є. Стрижак та В. Ю. Величко. "МЕРЕЖЕЦЕНТРИЧНА ВЗАЄМОДІЯ ЕКСПЕРТІВ У ФОРМАТІ НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ". Medical Informatics and Engineering, № 4 (10 червня 2021): 4–15. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.4.11888.
Повний текст джерелаАнотація:
Описуються методологічні основи та інструменти забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності експертів у процесі використання та оброблення великих обсягів інформаційних масивів. Визначаються базові функціональні категорії взаємодії з розподіленою інформацією, а саме: структуризація, класифікація, критеріалізація, синтез і оцінювання. Розглядаються теоретичні засади перетворення наративних описів документів у формат інтерактивних систем знань. Для цього визначається певний набір інструментів — таксономія, онтологія, індексація, пошук, міжконтекстне зв'язування, вибір, агрегація когнітивних функцій тощо. Однак первинним для цих процедур є формування таксономій, що відображають семантичну змістовність кожного документу. Застосування цих інструментів створює умови реалізації інформаційно-аналітичної діяльності експертів.
7
Даник, Ю. Г., О. О. Писарчук, О. В. Лагодний та Г. С. Гайдарли. "Фасетна система класифікації інформаційних загроз визначеній цільовій аудиторії в кібернетичному просторі". Озброєння та військова техніка 11, № 3 (27 вересня 2016): 46–51. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2016.3(11).46-51.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано фасетну систему класифікації інформаційних загроз цільовій аудиторії в кібернетичному просторі, що усуває недоліки ієрархічних систем класифікацій і дає можливість отримувати код інформаційної загрози для каталогізації, архівації та ідентифікації. Використання запропонованої фасетної класифікації зменшує час, необхідний для ідентифікаціїінформаційної загрози в інформаційних джерелах Інтернету.
8
Тимошин, Ю., та Ю. Южда. "Аналіз особливостей застосування нейронних мереж для інтелектуальної обробки відеопотоків систем технічного зору". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (15 грудня 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247372.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються актуальні питання застосування сучасних технологій і методів виявлення та розпізнавання об’єктів. Стаття присвячена аналізу особливостей застосування різних типів нейронних мереж в процесі поетапної обробки відеоданих, які отримуються з систем технічного зору роботів, систем відеомоніторингу, інтелектуальних систем безпеки. Проведено огляд сучасної літератури, яка описує методику формування простору ознак опису об'єктів і методів їх розпізнавання. Під час огляду показано, що процес інтелектуальної обробки відеоданих складається з багатьох етапів обробки зображень, одним із яких є обробка з застосуванням нейронних мереж в якостіінтелектуальних компонентів. Баторівневість етапів обробки в реальному часі вимагає обгрунтування застосування різних типів нейронних мереж при різних процесах обробки з метою підвищення якості та оптимізації часу обробки таких даних. Наводиться структура моделі обробки відеозображень. Також у статті проводиться визначення типів нейронної мережі на різних етапах обробки даних (таких як ідентифікація параметрів і характеристик групи, знаходження групових об’єктів, посекторна обробка зображень, класифікація об’єкту, розпізнавання об’єкту, створення контурної моделі об’єкту, виявлення об’єкту в секторі, оцінка параметрів сектору, визначення інформаційних секторів, розбиття кадру на сектори, обробка інформаційних кадрів) відповідно ієрархічної моделі, що пропонується, з подальшим використанням отриманих результатів для мультиагентної системи розподіленої інтелектуальної обробки відеоданих об’єктів моніторингу та приклади подальшого застосування отриманих результатів.
Бібл. 13, табл. 1.
9
Serpukhov, O., H. Makogon, S. Novik, A. Klimov, I. Kovalov та V. Bazeliuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ МІЖНАРОДНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ З МЕТОЮ ПОШУКУ ЕФЕКТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 116–21. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.116.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є процес виникнення та розвитку інформаційних загроз безпеці України у воєнній сфері. Метою дослідження є аналіз деструктивних впливів на національний інформаційний суверинитет, пошук ефективних шляхів протидії і механізмів захисту. Задачі: на основі структурно-функціонального аналізу моделі міжнародного інформаційного простору (МІП) визначити загрози та потенційні небезпеки інтеграції України у міжнародний інформаційний простір, смоделювати процес проведення інформаційних атак, що здійснюються у МІП, та розробити оптимальний порядк профілактичних заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері. Використовуваними є методи системного аналізу та статистичної обробки даних. Отримані такі результати. За умов глобальної інтеграції та жорсткої міжнародної конкуренції МІП стає ареною зіткнень і боротьби різновекторних національних інтересів. У зв’язку з цим дослідження реальних та потенційних загроз негативних впливів на Україну у міжнародному інформаційному просторі та створення дієвої системи захисту і протидії дискредитації України на міжнародному рівні набувають значимої актуальності. Застосування “м’якої” сили у сучасних інформаційних технологіях дає змогу реалізувати власні інтереси у МІП. Контент-моніторинг МІП має бути спрямований на виявлення інформаційно-психологічних операцій, об’єктами впливу яких можуть бути: інформаційно-технічні та аналітичні системи, бази даних та інформаційні ресурси, психіка людини, настрої суспільства та імідж Збройних Сил і держави в цілому. Основними профілактичними заходами щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері є своєчасне виявлення, класифікація та контроль факторів дестабілізації, ідентифікація загроз та розробка і виконання заходів щодо їх нейтралізації. Ефективне здійснення заходів захисту національного інформаційного суверинитету та протидії дискредитації України на міжнародному рівні неможливе без виховання інформаційної культури суспільства у цілому, і у майбутніх офіцерів зокрема. Висновки. У роботі проведено дослідження моделі міжнародного інформаційного простору з метою аналіза деструктивних впливів та пошуку шляхів протидії дискредитації України на міжнародному рівні. На основі аналізу умов і чинників, які впливають на процес виникнення та розвиток інформаційних загроз, визначено таку динаміку розвитку інформаційного деструктивного впливу: “чинник інформаційної загрози – проява інформаційної загрози – реалізація загрози (інформаційний вплив) – результати впливу”. В якості профілактичного заходу щодо забезпечення інформаційної безпеки та інформаційного суверинитету у воєнній сфері пропонується контент-моніторінг МІП. У роботі розглядаються шляхи реалізації основних етапів контент-моніторингу МІП із своєчасного виявлення та ефективної протидії інформаційно-психологічним операціям. Крім того, зазначено необхідність виховання інформаційної культури майбутніх офіцерів у фокусі проблем інформаційної безпеки України та протидії деструктивним інформаційним впливам.
10
Гафіяк, А. М. "ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ BUSINESS INTELLIGENCE SYSTEM". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 6–16. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-6-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій з використанням business intelligence system. Сьогодні актуальним є процес трансформації закладів вищої освіти у центри освіти, де студенти могли б вивчати теми більш цікаві індивідуально для кожного. Це можливо завдяки інструментам Business Intelligence, спрямованим на прийняття ефективних бізнес-рішень шляхом використання програмних засобів та технологій для збору, зберігання, аналізу даних із забезпеченням доступу (BI-систем).
Класифікація програмних засобів типу BI базується на методі функціональних завдань, де програмні продукти кожного класу виконують певний набір функцій або операцій з використанням спеціальних технологій. Саме тому була поставлена задача розробки програмного продукту. Для цього виконано такі кроки: на основі сформованих після дослідження готових продуктів розробити нове ІТ-рішення для закладів вищої освіти, яке б було гнучким та здатним задовольнити потребу якісної підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій; провести тестування розробленого продукту на реальних даних.
В майбутньому слід звернути увагу на питання порівняльного аналізу розроблених веб-доданків для проведення он-лайн заходів, з метою обміну знаннями в процесі підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблені програмні продукти мають низку перспектив розвитку. З головних слід зазначити: застосування в різних сферах освітньої діяльності з використанням інформаційних технологій; можлива реалізація більш потужної версії розробленої системи рекомендацій, що базується на підвищених технічних характеристиках засобів навчання.
Ключові слова: професіограма; програмне забезпечення; методи навчання; інформаційні технології; компетентності; педагогічні інновації
11
ВОЛКОВ, Володимир, Ігор ГРИЦУК, Тетяна ВОЛКОВА, Юрій ГРИЦУК та Юрій ВОЛКОВ. "РОЗРОБКА МЕТОДУ ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛІВ В ІНФОРМАЦІЙНИХ УМОВАХ ITS". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 12 (21 листопада 2019): 22–28. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i12.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розроблено метод застосування класифікації умов експлуатації автомобілів в інформаційних умовах ITS, який дозволяє дистанційно отримувати інформацію про умови експлуатації транспортних засобів в умовах ITS. Сформована інформаційна система моніторингу стану і умов експлуатації транспортних засобів, описано загальне інформаційне забезпечення системи, а також описані: процеси дослідження і оцінка умов експлуатації транспортних засобів; інформаційна модель положення автомобілів; дорожні умови експлуатації автомобілів, транспортні умови експлуатації автомобілів, атмосферно-кліматичні умови експлуатації автомобілів, швидкісна модель режимів руху автомобілів тощо.Ключові слова: умови експлуатації, інформаційні умови, дорожні умови, транспортні умови, атмосферно-кліматичні умови, автомобілі , транспортні засоби, технічна експлуатація автомобілів.
12
Pitukh, I. R., та N. Ya Vozna. "Способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених комп'ютерних систем". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 101–8. http://dx.doi.org/10.36930/40310316.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено способи організації руху моніторингових, інтерактивних і діалогових даних у структурах розподілених кіберфізичних систем. Базовою ідеєю запропонованих способів є систематизація структур і класів джерел інформації в РКС, які формують моніторингові, інтерактивні та діалогові дані. Запропоновано метод розрахунку емерджентності класифікованих структур комп'ютеризованих систем управління (КСУ) таких типів: монопольної, автоматичного регулювання, моноканальної системи моніторингу, розділеного часу та мультипроцесорного опрацювання даних. Для кожної з названих структур оцінено критерії структурної складності та емерджентності. Запропоновано адитивно-мультиплікативний критерій, який враховує структурну складність окремих компонентів та архітектуру комп'ютерної системи. Запропоновано критерій емерджентності комп'ютерної системи у вигляді відношення кількості інформаційних зв'язків до загальної кількості компонентів системи. Застосування таких критеріїв дає змогу здійснити порівняння системних характеристик комп'ютерних і кіберфізичних систем, а також визначити перспективні напрями їх удосконалення. Викладено особливості функціональних можливостей різних архітектур КСУ та їхні недоліки в організації руху моніторингових, керувальних, діалогових й інформаційних поліфункціональних даних. Досліджено архітектуру мережевих станцій КСУ та оцінено їх емерджентність та структурну складність. Наведено структуру класичної трирівневої мережевої КСУ, яка оснащена на технологічному рівні контролерами низової мережі абонентськими станціями та спецпроцесорами, які інформаційно взаємодіють з інтелектуальними сенсорами, виконавчими механізмами та операторами об'єктів управління. Запропоновано на цеховому рівні застосовувати цехові процесори, які обслуговують оператори технологічних установок. На адміністративному рівні потрібно розміщувати адміністративні процесори, системний сервер, який має інформаційні зв'язки з адміністративною комп'ютерною мережею, базою даних, зовнішньою інформаційною системою та міжрівневим комутаційним процесором. Систематизовано інформаційні пари потоків даних, які формуються різними компонентами системи, що дає змогу вдосконалити інформаційні характеристики кожної пари компонентів КСУ з позиції сумісності та зменшення алгоритмічних перетворень моніторингових, керувальних, діалогових і поліфункціональних даних. З'ясовано, що відомі класифікації інформаційних потоків в КСУ не враховують різні типи інформаційних даних, які формуються ОУ-джерелом інформації. Запропоновано архітектуру системи ідентифікації семантичних, технологічних й інформаційних станів ОУ.
13
Pavlenko, M. A., I. O. Borozenec, S. G. Shilo та O. M. Dmitriiev. "МЕТОД ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОЗНАКСИТУАЦІЙ ОБСТАНОВКИ В АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 22–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.022.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядається підхід до формування множини інформаційних ознак ситуацій обстановки з метою синтезу інформаційної моделі на засобах відображення інформації індивідуального та колективного користування, що входять до складу інформаційно-управляючого комплексу автоматизованих систем управління повітряним рухом. Для складних умов діяльності операторів автоматизованих систем управління повітряним рухом характерним є невизначеність суперечливість та недостатність вихідних даних для підготовки ухвалення рішень. Наявний час та обмеження щодо обсягу наявних інформаційних ресурсів в таких умовах можуть виявитися недостатніми для формування об’єктивної концептуальної моделі ситуації обстановки, що складається. В існуючій системі інформаційного забезпечення діяльності операторів використовуються обмежені за змістом та за формою подання інформаційні ознаки, що призводить до синтезу інформаційних моделей ситуацій обстановки, які не можуть в повній мірі забезпечити необхідну якість підготовки рішень. Для усунення існуючих недоліків пропонуються напрями вдосконалення відомих методів формування інформаційних ознак, шляхом класифікації та розподілу ознак за ступенем їх важливості відповідно до ситуації, що складається, а також відносно до конкретного часткового завдання, що вирішується оператором. Запропоновано правила формалізації щодо встановлення ступеню значимості наявних інформаційних ознак. Наведено зміст та послідовність процедур відбору інформаційних ознак з різних груп для синтезу інформаційних моделей, які найбільш повно задовольняють специфіку діяльності операторів. Наведений наскрізний приклад, щодо побудови оптимального кортежу різнотипних ознак для визначення напрямку розвитку потенційно-конфліктної ситуації підтверджує роботоспороможність запропонованого методу. В підсумку отриманий метод дозволяє підвищити рівень автоматизації процесів формування вихідних даних для підготовки прийняття управлінських рішень в автоматизованих системах управління повітряним рухом.
14
Ткаченко, Костянтин Олександрович. "НЕЧІТКЕ ОНТОЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЗНАНЬ В ІНФОРМАЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ СИСТЕМАХ". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 80–91. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто проблематику підвищення рівнів знань, вмінь та компетенцій осіб, що навчаються (студентів, учнів, курсантів, слухачів курсів тощо) при використанні інформаційних систем дистанційної освіти – інформаційних навчальних систем. Шляхом вирішення проблеми автором обрано моделювання експертних знань в інформаційних навчальних системах на основі онтологічного підходу (аналізу та відповідної класифікації). Проаналізовані підходи виявили наявність проблеми у такій слабкоформалізуємій предметній області, як навчальні курси, які, переходячи від викладачів, що читають їх «вживу», до електронних навчальних курсів, втрачають індивідуалізацію процесу як надання навчального матеріалу, так і відповідного тестового контролю знань, вмінь та компетенцій, що отримуються тими, хто навчається. Саме тому актуальним є онтологічне моделювання експертних знань в інформаційних навчальних системах. Таке моделювання дозволяє перейти до індивідуалізації процесів навчання, використовуючи теорію нечіткого онтологічного моделювання та нечіткі множини: тем, індивідуальних версій курсу, питань, відповідей та підказок. Використання нечіткого онтологічного моделювання при формуванні персональних знань сприяє збільшенню ступеня повноти і достовірності оцінки підготовки осіб, що навчаються, завдяки враховуванню різних факторів, що впливають на відповіді цих осіб. Онтологічний підхід дозволяє сформувати досить повну і структуровану інформаційну базу для забезпечення компетентнісного підходу в освіті: оновлення навчальних планів у тісному зв'язку із конкретними вимогами ринку праці; оновлення електронних навчальних курсів відповідно до вимог стейкхолдерів; формування комплексу робочих графіків під один і той же навчальний план. Все це сприятиме переходу до індивідуалізації освітнього процесу з урахуванням індивідуальних інтересів і можливостей окремих осіб, що навчаються. Ключові слова: інформаційна навчальна система, електронний навчальний курс, експертні знання, моделювання, онтологія, нечітка онтологічна модель.
15
Перегуда, О. М., А. В. Родіонов та А. І. Бобунов. "Фасетна класифікація особливих випадків у польоті безпілотного літального апарату 1 класу". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 85–91. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі запропоновано фасетну систему класифікації особливих випадків у польоті, характерних для безпілотного літального апарату І класу, яка усуває недоліки ієрархічних систем класифікації та дозволяє систематизувати особливі випадки у польоті за набором необхідних ознак (фасетів). Запропонована система дозволяє при ідентифікації особливого випадку у польоті бортовою інформаційною системою позначати його кодом та обробляти відповідні ознаки для вирішення різних завдань, зокрема пов'язаних з управлінням безпілотним літальним апаратом І класу в “конфліктних ситуаціях”, аналізом його стану як технічної системи та аналізом можливих наслідків небезпечних ситуацій.
16
Lipych, Lubov. "РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СТРАТЕГІЧНИЙ ВИБІР". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, № 29 (1 квітня 2022): 6–12. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2022-01-6-12.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті обґрунтовано, що впровадження інформаційних системи пов’язане зі складністю робіт зконфігурації, налаштування та оновлення, складністю їх реалізації, часто вимушеною зміною способуфункціонування через технічні, ІТ, культурні, реструктуризаційні та організаційні аспекти та особливостіведення підприємницької діяльності. Запропоновано класифікацію інформаційних систем, що підтримуютьстратегічний вибір на підприємстві. Поділ враховує характер процесу стратегічного вибору та можливий обсягінформаційного забезпечення інформаційними системами управління і може використовуватисяпідприємствами для визначення можливостей майбутнього розвитку. Встановлено, зміни, що відбуваються усприйнятті стратегічної орієнтації підприємств та ІТ-систем для потреб управління. Доведено, що оцінюванняперспектив впровадження інформаційних технологій дозволяє формувати правильну реальну оцінку новихможливостей організації з метою підвищення її конкурентоспроможності.
17
Вишневський, Л. В. "АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА В ТВАРИННИЦТВІ, ЯК ОСНОВА СЕЛЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ З ПОРОДАМИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 70–73. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті викладені основні підходи до створення в Україні автоматизованої інформаційної системи селекції у тваринництві, яка б відповідала міжнародним стандартам і давала змогу формувати базу про тварин, що утримуються в підконтрольних господарствах; оцінювати їх за низкою ознак, формувати єдину систему класифікації тварин і надавати інформацію для користувачів різних рівнів. Запропонована структура інформаційної системи селекції у тваринництві України та наведений склад її програмного забезпечення. Передбачено, що автоматизована система буде включати інформаційний ресурс, програмно-технічний комплекс і телекомунікаційну мережу з відповідними функціями. Розроблена автоматизована інформаційна система селекції у тваринництві сприятиме генетичній безпеці країни, конкурентоспроможності галузі тваринництва, збереження біорізноманіття та підвищенню генетичного потенціалу порід до міжнародних стандартів.
In the article we can see the main approaches to the creation in Ukraine automated information system breeding animal that meets international standards and will help form the basis of animals kept in controlled farms; to evaluate them on a number of grounds, to form a unified classification system for animals and to provide information for users of different levels. The offered structure of the information system of breeding in livestock breeding in Ukraine and the composition of its software is provided. It is envisaged that the automated system will include information resource, software and hardware complex and telecommunication network with corresponding functions. Developed automated information system in animal breeding, which will contribute to the genetic security of the country, the livestock industry competitiveness, preserve biodiversity and improve the genetic potential of species to international standards.
18
Волкова, Тетяна Василівна. "Підготовка інженерів-педагогів з дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами”". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 17–18. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.56.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисципліна “Комп’ютерні технології управління проектами” є однією з основних у підготовці інженерів-педагогів за напрямом навчання 7.010104. “Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні”.Поняття проект об’єднує різні види діяльності, які характеризуються низкою ознак, серед яких найбільш загальними є спрямованість на досягнення конкретної мети, певних результатів; координоване виконання взаємопов’язаних дій; обмеженість у часі з визначеним початком і закінченням виконання робіт. З точки зору системного підходу, проект розглядається як процес переходу з вихідного стану до кінцевого – результат за участю механізмів за умови дотримання обмежень. Управління проектами – методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів упродовж проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки й технології управління.“Комп’ютерні технології управління проектами” – дисципліна, яка ґрунтується на системному підході, інтегрує спеціальні та загальнопрофесійні знання, вивчає організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, інформаційних і програмних засобів, спрямованих на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Планування проекту – найбільш відповідальна частина управління проектом, оскільки на цьому етапі закладаються передумови для успішної реалізації проекту. Сутність планування полягає у визначенні цілей і способів їх досягнення на основі формування комплексу робіт, застосуванні методів і засобів здійснення цих робіт, ув’язці ресурсів, необхідних для їх виконання, узгодженості дій учасників проекту. Інформаційна система управління проектом – організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямований на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Комп’ютерні технології управління проектом використовуються на таких етапах узагальненого життєвого циклу проекту: планування проекту: детальне планування комплексу робіт і ресурсів, аналіз термінів виконання проекту в цілому і окремих його стадій, ресурсне планування, аналіз і оптимізація графіка розподілу ресурсів проекту і витрат проекту; виконання проекту: контроль за ходом реалізації проекту, аналіз стану проекту, оперативне управління проектом, перепланування проекту.Основна мета планування полягає в побудові моделі реалізації проекту.Програма дисципліни включає теоретичні основи управління проектами і практичні завдання розробки проектів освітнього і виробничого призначення за допомогою прикладного програмного забезпечення Microsoft Office Project (www.microsoft.com/project).МодульІ. Теоретичні основи управління проектами (12 год.). Класифікація базових понять управління проектами. Системний підхід до аналізу організації управління. Методи управління проектами. Організаційні структури управління проектами. Розробка проектної документації. Оцінка ефективності проекту.МодульІІ. Методологія проектування (12 год.). Планування проекту: основні поняття й визначення, процеси і рівні планування. Початкова фаза проекту. Бізнес-планування. Моделі планування. Мережне планування. Ресурсне планування. Документування плану проекту.Модуль ІІІ. Прикладне програмне забезпечення управління проектом Microsoft Office Project (6 год.). Основи Microsoft Office Project. Налагодження параметрів проекту. Визначення календаря робочого часу. Управління файлами проекту. Створення і використання шаблонів.Практикум в Microsoft Office Project: проектування і планування електронного навчального курсу.Модуль ІV. Календарне планування (20 год.). Формування мети і складання попереднього плану робіт у поданні Gantt Chart. Створення ієрархічної структури етапів, зв’язків між етапами. Уведення вимог планування. Установлення зв’язків між задачами. Робота з обмеженнями задач. Переривання задачі. Створення і використання календаря задач. Перегляд плану. Робота з поданням Gantt Chart. Робота з поданням Calendar. Редагування проекту в поданні Network Diagram.МодульV. Ресурсне планування (16 год.). Визначення ресурсів і витрат. Визначення пула ресурсів. Сортування, групування та фільтрація ресурсів. Планування ресурсів. Розрахунок вартості проекту. Призначення ресурсів задачам. Призначення фіксованих витрат. Усунення проблем з призначенням ресурсів.МодульVІ. Оптимізація проекту. Налагодження MSProject (10 год.). Перегляд і корекція плану проекту. Друк звітів. Налагодження подання, таблиць, полів, фільтрів і груп; панелей інструментів, меню і форм.Самостійна робота (59 год.) передбачає виконання студентами індивідуальних та групових проектів за варіантами.Програма дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” може бути використана як складова навчально-тематичного плану підготовки інженерів-педагогів комп’ютерних дисциплін, так і як самостійний спецкурс для менеджерів інформаційних систем у системі вищої професійної освіти.
19
Naumenko, A., O. Babich та E. Korotkiy. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 57 (30 жовтня 2019): 25–28. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.025.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є інформаційно-вимірювальні системи управління об’єктів , які використовуються при вимірюванні різноманітних фізичних величин у процесі експлуатації вимірювальної техніки. Метою статті є аналіз методів організації метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальних систем управління об’єктів та надання рекомендацій щодо практичної реалізації метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальних систем. Задача, що вирішується, – обґрунтування технічних рішень, впровадження яких в практику вимірювання дозволять підвищити метрологічну надійність зразків інформаційно-вимірювальних систем управління об’єктів. В статті розглядається основні терміни та визначення інформаційно-вимірювальних систем, їх класифікація та особливості метрологічного обслуговування, пропозиції щодо спрощення методики розрахунку визначення метрологічних характеристик простих вимірювальних каналів з номінальною нелінійної функцією перетворення, регламентація складу вимірювальних каналів та оформлення результатів повірки даних систем. Висновки: запропоновані заходи дозволять підтримувати вимірювальні системи, канали зв’язку, системи управління об’єктів в надійному стані, що в кінцевому випадку приведе до успішного виконання поставлених завдань.
20
Opirsky, I. R. "КЛАСИФІКАЦІЯ МОДЕЛЕЙ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ ДЕРЖАВИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 329–35. http://dx.doi.org/10.15421/40251050.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано і представлено ознаки для визначення об'єктів під час дослідження моделей захисту, такі як: способи реалізації моделей, характер процесів і явищ, які відбуваються у системі, характер підходу до моделювання об'єкта, призначення й специфіка об'єктів дослідження, ступінь узагальнення характеристик об'єктів дослідження, які узагальнюються. Представлено класифікацію моделей захисту інформації в інформаційних мережах держави. На основі класифікації моделей захисту наведено структурну модель моделей захисту за таким поділом: за способом реалізації, за характером процесів у системі, за характером підходу до моделювання об'єкта, за призначенням об'єктів дослідження, за характеристиками досліджуваного об'єкта.
21
Kafka, S. M. "ПРОБЛЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ В ОБЛІКУ". Actual problems of regional economy development 2, № 12 (26 квітня 2016): 178–85. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.178-185.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено підходи науковців України до обліку необоротних активів та критичний аналіз проблемних питань, вирішення яких ними розроблено, визначено ті, які й сьогодні вимагають додаткового доопрацювання: класифікація необоротних активів для цілей обліку. Запропоновано уніфікований підхід до класифікації необоротних активів з метою відображення інформації про них у системі бухгалтерського обліку для задоволення інформаційних потреб користувачів фінансових звітів щодо управління необоротними активами підприємства.
22
Піткевич, П. "Принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (30 жовтня 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито принципи захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень. Наголошено, що продуктивність є важливим фактором для розгляду системи хмарних обчислень. Доступ до загальнодоступних хмар здійснюється через Інтернет і стикається з обмеженнями смуги пропускання, наданими їх відповідними постачальниками інтернет-послуг. Підкреслено, що масштабування до більшої пропускної здатності Інтернету може значно збільшити загальну вартість володіння хмарними рішеннями. Розглянута архітектура модулю контролю доступу, щодо забезпечення захисту від несанкціонованого доступу до ресурсів системи хмарних обчислень, а також запропонована концептуальна схема реалізації процесів автентифікації та авторизації за допомогою модулю контролю доступу, яка відрізняється від існуючих комплексним підходом до класифікації облікових даних користувача і засобів, методів захисту, і може бути застосована до всіх інформаційних систем. Визначено основні архітектурні рішення побудови архітектури модулю контролю доступу, виявлено її переваги та недоліки з точки зору інформаційної безпеки, визначено основні моделі обслуговування хмарних обчислень, описана еталонна архітектура хмарних обчислень з точки зору захисту даних і моделі безпеки. Підкреслено, що архітектура контролю доступу має три основні частини, які працюють разом для обробки запитів доступу: модуль контролю доступу, який приймає/відхиляє/перенаправляє запити на доступ, віртуальна розподілена мережа, яка розгортає та контролює ресурси та послуги, а також централізована глобальна система управління ресурсами, яка обробляє переміщення запитів до інших хмар для віддаленого використання послуг/ресурсів. Наголошено, що глобальна система управління ресурсами діє як бар'єр між різними хмарними службами на одному рівні або різних шарах, а використання однієї централізованої глобальної системи управління ресурсами у запропонованій архітектурі ґрунтується на тому, щоб уникнути використання угоди про рівень послуг для кожного рівня обслуговування.
23
Захожай, О. І. "Інформаційна технологія гібридного розпізнавання образів для обробки неоднорідних даних в складних системах". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(256) (10 грудня 2019): 141–47. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-141-147.
Повний текст джерелаАнотація:
Гібридне розпізнавання образів дозволяє обробляти неоднорідні дані за рахунок представлення складної системи сукупністю образів різної природи виникнення. Це сприяє отриманню бажаного рівня достовірності класифікації за умови динамічної зміни наявних у зовнішньому середовищі перешкод і викривлень. При цьому, гібридне розпізнавання пов’язано з розширенням розмірності інформаційного полю аналізу даних, що призводить до збільшення часової складності самого процесу обробки та прийняття рішення. У багатьох прикладних застосуваннях, час обробки має критичне значення, тому для ефективного використання гібридного розпізнавання образів необхідне вирішення важливої науково-технічної задачі забезпечення бажаного рівня достовірності розпізнавання при одночасній мінімізації часу отримання класифікаційного рішення. В статті представлене вирішення цієї задачі шляхом розробки нової інформаційної технології гібридного розпізнавання для обробки неоднорідних даних в складних системах. Згідно цієї технології, процес обробки здійснюється до моменту отримання апріорно завданого рівня достовірності класифікації, або до моменту завершення часу, виділеного на співставлення ознак складної системи та отримання результату. Ефективність розроблених технічних рішень було перевірено на трьох різноманітних прикладних інформаційних технологіях в яких було отримано позитивний результат.
24
Мінцер, О. П., та Л. Ю. Бабінцева. "ПІДГОТОВКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ І ПРОВІЗОРІВ НА ОСНОВІ СТРАТЕГІЇ ГІБРИДНОЇ РЕАЛЬНОСТІ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 12–16. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11187.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено новий погляд на питання докорінної зміни викладання в медичних закладах вищої освіти в умовах масового впровадження інформаційних технологій. Підкреслюється, що останнім часом створено принципово нові навчальні середовища, що базуються на включенні як реальних, так і віртуальних об'єктів. Подібні зміни потребують створення нової системи підготовки науково-педагогічних працівників. Тому необхідно обґрунтувати спеціальну класифікацію знань, що відповідає новим технологічним реаліям навчання в медичних закладах вищої освіти. Зроблено висновки, що питома вага використання розширеної та гібридної реальності поки залишається низькою. Але значна потенційна цінність зазначених технологій для медичної освіти вже найближчим часом може повністю трансформувати медичну освіту, запровадивши навчання на вимогу, віддалений доступ до навчальних матеріалів та об'єктивне оцінювання. Відповідно, вкрай актуальним є першочергова підготовка викладачів у медичних закладах вищої освіти та в системі післядипломної медичної освіти. Важливо також забезпечити відповідний континуум навчання. Запропоновано класифікацію знань, що має викладатися у закладах вищої освіти, особливо в закладах післядипломної освіти. Класифікація представляє собою піраміду знань в основу якої закладаються відносно стабільні стрижневі знання, а на вершині — операційні знання, що постійно змінюються. Комплементарною (перевернутою) пірамідою є питома вага застосування методів віртуальної та гібридної реальності.
25
Майстренко, Олександр Васильович. "ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМНОГО СЕРЕДОВИЩА MILCHAT У ВІЙСЬКОВІЙ ОСВІТІ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 80–103. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.4198.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене визначенню особливостей військової служби та особливостей організації освітнього процесу в умовах пандемії; визначенню вимоги до засобів інформаційно-комунікаційних технологій та критеріїв відбору обумовлених специфікою військової служби та особливостями організації освітнього процесу в умовах пандемії; аналізу та класифікації існуючих засобів інформаційно-комунікаційні технології; аналізу програмного середовища МіlChat та висвітленню елементів методики проведення заняття з його використанням; розробленню методики вибору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій та оцінюванню ефективності їх застосування у відповідних умовах (пандемія, військова освіта). У статті обґрунтовано сукупність критеріїв відбору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підставі визначених вимог до них, обумовлених особливостями військової служби та організацією освітнього процесу в умовах пандемії. Також у цьому дослідженні проведено класифікацію існуючих засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Означена класифікація ґрунтується на кластерному аналізі експертних висновків та враховує вимоги до засобів інформаційно-комунікаційних технологій, обумовлених особливостями військової служби та організацією освітнього процесу в умовах пандемії. Основними класами існуючих інформаційно-комунікаційних технологій визначено такі: ті, які застосовуються безпосередньо в освітньому процесі; ті, які застосовуються для організації освітнього процесу. До того ж розроблена методика вибору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій та оцінювання ефективності їх застосування у відповідних умовах базується на методові аналізу ієрархій. Також проведено оцінювання ефективності застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій в умовах військової освіти та організації освітнього процесу в умовах пандемії та виявлено перевагу середовища МіlChat порівняно з аналогами на 13…19%. Новизна цього дослідження полягає у тому, що вперше проведено оцінювання засобів інформаційно-комунікаційних технологій для застосування в системі військової освіти, яке базується на критеріях, обґрунтованих з урахуванням особливостей військової освіти та обмежень, накладених пандемією.
26
Medushevskiy, Sergii. "РОЗРОБКА УНІФІКОВАНОЇ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ У ПРОЦЕСІ ВАЛІДАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 151–58. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-151-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Інтенсивність впровадження інформаційних систем у виробничі процеси та зростання складності конфігурацій таких систем безпосередньо пов’язано з певною сукупністю ризиків, основною причиною яких є уразливості інформаційних технологій і систем. Коли ризик стає неприйнятно великим, необхідно застосовувати відповідні обґрунтовані заходи для своєчасного виявлення причин і зниження рівня ризику або ж повної ліквідації ризику. Постановка проблеми. Відсутність єдиної уніфікованої методики оцінювання ризиків ставить під загрозу не тільки проект впровадження і валідації системи, а і якість продукції, цілісність даних і безпеку для кінцевого споживача. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками дослідження зазначеної проблеми проводилося в багатьох наукових вітчизняних і закордонних працях, в яких було запропоновано та апробовано різні варіації методик та підходи до оцінювання ризиків при розробці та експлуатації інформаційних систем відповідного рівня складності. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Усі сучасні системи аналізу та управління ризиками, як вітчизняні, так і зарубіжні, спираються у своїй роботі на досить суб’єктивні думки експертів, або ж допускають застосування спеціальних опитувальників, на питання яких часто змушені відповідати некомпетентні особи. Сучасні методики оцінювання ризиків не дозволяють у повному обсязі виявити і належним чином оцінити можливі ризики під час проектування, розроблення, впровадження та експлуатації АІС на фармацевтичному виробництві. Постановка завдання. Метою роботи є розробка методики управління ризиками проектів, пов’язаних із розробкою, впровадженням валідацією і подальшим супроводом автоматизованих інформаційних систем для фармацевтичних виробництв. Виклад основного матеріалу. У статті представлена покрокова методика управління ризиками в процесі валідації автоматизованих інформаційних систем, запропонована схема розподілу ключових ролей і обов’язків членів групи оцінки ризиків. Розглянуто класифікацію рівнів тяжкості, ймовірності виникнення і ймовірності виявлення в розрізі кількісної та якісної шкали оцінювання. Запропоновано принцип інтерпретації результатів оцінки ризиків. Висновки відповідно до статті. Підсумковим результатом стало створення уніфікованої науково обґрунтованої методики управління ризиками в проектах зі створення автоматизованих інформаційних систем, що дозволяє підвищити ефективність впровадження та експлуатації АІС, унаслідок чого успішне проходження процесу валідації.
27
Нетреба, І. О. "Підходи до класифікації інформаційних систем управління підприємством". Формування ринкових відносин в Україні, № 4 (143) (2013): 137–40.
Знайти повний текст джерела
28
БАБАРИКА, Анатолій. "МОДЕЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 180–94. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.538.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання систем відеоспостереження з функціями відеоаналітики дає можливість автоматизувати такі напрямки діяльності як аналітика контролю периметру, ситуаційний аналіз, біометричний аналіз, аналіз номерних знаків транспортних засобів, аналіз з декількох камер, автоматичне виявлення та класифікація об’єктів, пошук об’єктів в базі даних відеоархіву тощо.
В роботі проведено аналіз сучасних методів побудови інтелектуальних систем відеоспостереження. Проаналізовано архітектури основних із них (CROMATICA, PRISMATICA, ADVISOR, CARETAKER, VANAHEIM, P5, SURVEIRON, IMSK, CONNEXIONs тощо). На основі проведеного аналізу було запропоновано увести ряд інформаційно-логічних рівнів в процес обробки відеоінформації: L0 – формування відеоінформації на сенсорних пристроях (камери відеоспостереження); L1 – транспортування та зберігання відеоінформації на запам'ятовуючих пристроях; L2 – автоматизований аналіз відеоінформації; L3 – інтерпритація результатів відео аналізу. Запропоновано також архітектуру інтелектуальної системи відеоспостереження Державної прикордонної служби, визначено рівні її структурованості та місце в загальній структурі ІІТС "Гарт". Модульна структура побудови запропонованої архітектури дозволяє модернізувати систему вводячи нові функції, масштабуючи по кількості камер та характеристикам обладнання.
На прикладі використання програмного детектора виявлення динамічних об'єктів на відеопослідовностях, було обґрунтовано ефективність застосування інтелектуальної системи відеоспостереження.
Напрямком подальших досліджень є практична реалізація запропонованої моделі, її інтеграція до комплексних систем безпеки територіальних об'єктів, а також вивчення можливостей застосування на протяжних ділянках Державного кордону. Ще одним актуальним напрямком подальших досліджень є розробка комплексної методики оцінки ефективності застосування систем відеоспостереження.
29
Дружинін, Є. А., М. І. Ковалевський, О. К. Погудіна та В. О. Черановський. "Методи та інформаційні технології впровадження безпілотних літальних апаратів в повітряний простір України". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 84–90. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті розглянуто проблему створення єдиної системи для управління трафіком безпілотних авіаційних систем (UTM). Було розглянуто класифікацію БПЛА за розміром, призначенням та іншими критеріями. Описані задачі, котрі можуть вирішувати сучасні БПЛА цивільного призначення. Наведено огляд екосистеми U-space, яка є європейською ініціативою UTM в цивільному повітряному просторі, та описано основні фази інтеграції цієї системи в повітряний простір. Розглянуто й проаналізовано нормативно-правову базу України щодо впровадження БПЛА в повітряний простір.
30
Ванькович, Л. Я. "Методичні положення щодо класифікацї управлінських інформаційних систем". Вісник Національного університету "Львівська політехніка", № 567 (2006): 23–28.
Знайти повний текст джерела
31
Лотюк, Юрій Георгійович, та Ольга Вікторівна Кондюк. "Формування у студентів умінь та навичок розширеного конфігурування операційної системи Microsoft Windows методом безпосереднього редагування системного реєстру". New computer technology 5 (7 листопада 2013): 66–67. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.83.
Повний текст джерелаАнотація:
У вищих навчальних закладах студенти згідно освітньо-професійної програми підготовки бакалавра [2], повинні володіти сучасними методами ефективного доступу, систематизації та збереження інформації, використовувати методи ідентифікації та класифікації інформації за допомогою програмних засобів, вміти проектувати інформаційні потоки для комп’ютерних систем, визначати принципи організації інформаційного забезпечення інформаційних систем, знати загальну структуру сучасних комп’ютерів, основні операційні системи, володіти методами та сучасними програмними засобами для налагодження програм та програмних комплексів, мати досвід підтримки програмного продукту під час експлуатації. Набуття всіх цих знань та вмінь неможливо без досконалого професійного володіння налаштуваннями операційної системи.Налаштування операційної системи Windows можна здійснювати використовуючи стандартні засоби, наприклад, «Управління комп’ютером», «Служби», «Панель управління». Але вбудовані в операційну систему додатки не надають можливості розширеного конфігурування системи.Для більш гнучкого налаштування здебільшого користуються програмним забезпеченням сторонніх розробників [3]. Прикладом такої програми є утиліта «Tweak XP» фірми Totalidea Software. Ця програма є однією з провідних в даному сегменті ринку спеціалізованого програмного забезпечення, однак вимагає ліцензування, тому як правило використовуються freeware-утиліти. Такі програми дозволяють здійснювати конфігурування системи досить швидко і без особливих труднощів. Однак, основним недоліком зазначених програмних продуктів є обмеження їх функціональних можливостей, у зв’язку з чим неможливо охопити всі особливості налаштування операційної системи.Ефективнішим засобом конфігурування операційної системи є налаштування методом безпосереднього редагування системного реєстру. Відслідковування змін у базі даних налаштувань реєстру дає можливість здійснювати оптимізацію операційної системи, захист від вірусів та backdoor модулів. Деякі вірусні програми знешкоджуються прямим редагуванням системного реєстру [1].Знання особливостей системного реєстру необхідні не тільки для налаштування програмного забезпечення і встановлених пристроїв, а й для підтримання на надійному рівні безпеки комп’ютера. Реєстр надає можливість керувати обліковими записами користувачів та розмежуванням їх доступу до ресурсів комп’ютера.Модифікацію системного реєстру можна здійснювати використовуючи спеціальні reg-файли, що містять інформацію про створені адміністратором налаштування.Коли студент працює з програмою-твікером, то механізм функціонування налаштувань системи повністю прихований від нього, тобто як наслідок відсутність розуміння внутрішніх механізмів функціонування операційної системи. У випадку налаштування операційної системи через безпосереднє редагування системного реєстру студенту стає доступною вся структура взаємозв’язків у внутрішній роботі операційної системи, і знаючи загальні механізми функціонування та використовуючи аналітико-синтетичний апарат студент може комбінувати існуючі та створювати свої налаштування, тобто досягає гнучкості налаштування системи, якої неможливо досягти при використанні твікерів.Крім того знання внутрішньої будови системи налаштувань операційної системи дозволяє студенту поглиблювати свої знання в системному програмуванні при написанні утиліт для налаштування та захисту ОС.
32
Золотова, Ніна Сергіївна. "Онтологічне представлення предметної області у автоматизованих навчальних системах на прикладі графічної САПР". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 106–12. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.325.
Повний текст джерелаАнотація:
Високі темпи оновлення техніки і технологій, які перевищують сьогодні темпи зміни поколінь людей, зумовлюють зміни в системі професійної освіти. Вона відрізняється від традиційної освіти, перш за все, своїм технологічним забезпеченням, оскільки не може функціонувати на базі традиційних освітніх технологій [1].Технологічність неперервної професійної освіти означає таке:– збільшення часових термінів і значущості етапів самоосвіти;–підвищення ролі засобів навчання, розроблених на основі сучасних інформаційних технологій;–підвищення значущості принципу індивідуалізації навчання.З розвитком інформаційних технологій все більшого поширення набувають автоматизовані навчальні системи, які мають реалізувати наведені вище принципи. У даній статті розглядатиметься модель представлення предметних знань у одній з таких навчальних систем, яка у свою чергу призначена для вивчення графічних САПР .Розглянемо структурування навчального матеріалу спочатку з найзагальніших позицій. Навчальний матеріал завжди являє собою систему, що має ту чи іншу структуру. Виділяють глобальну і локальну структуру навчального матеріалу. До глобальної структури відносять більш чи менш об’ємні частини навчального матеріалу, до локальної структури – систему внутрішніх зв’язків між поняттями, що входять у дану частину матеріалу.Моделювання навчальної предметної області істотно відрізняється від моделювання інших предметних областей. Цілі моделювання навчальних і не навчальних предметних областей є різними. Так відбувається тому, що будь-яка діяльність здійснюється шляхом розв’язання власних, специфічних задач. Але у ненавчальній діяльності розв’язання задач і є ціллю, тоді як для навчальної діяльності розв’язання задач – це не ціль, а засіб досягнення цілі (маються на увазі цілі навчання). Інакше кажучи, власне результат вирішення задач не настільки важливий, як сам факт його правильності чи неправильності. Важливий процес їх вирішення, так як саме під час процесу вирішення задач у учня формується спосіб дій.Для того, щоб навчити людину певній діяльності, необхідно виділити усі дії, які належать до цього виду діяльності, а у кожній дії – усі операції, що забезпечують успіх цієї дії.У відповідності до класифікації (рис. 1), існує розподіл предметних знань на декларативні і процедурні [2]. Рис. 1. Класифікація предметних знань При побудові моделі предметної області (ПО) її об’єкти та поняття вивчаються з точки зору структури чи зовнішніх форм (синтаксична модель ПО), властивостей та відношень між ними (семантична модель), методів та алгоритмів функціонування (прагматична модель ПО).Одним з актуальних підходів до побудови такої моделі знань є онтологічний аналіз, яки включає побудову словника понять і термінів для опису ПО та набір логічних висловлювань, які формулюють обмеження, що існують у предметній області.Онтологія визначає загальний словник для спеціалістів, яким необхідно разом використовувати інформацію у предметній області. Звичайно онтологія включає структури даних, які містять усі релевантні класи об’єктів, їх зв’язки і правила (теореми, обмеження), прийняті у цій області. Чому виникає потреба у розробці онтології? Ось деякі причини:– для спільного використання людьми чи програмними агентами, загального розуміння структури інформації;– для можливості повторного використання знань у предметній області;– для відділення знань у предметній області від оперативних знань;– для аналізу знань у предметній області.Онтологія предметної області сама по собі не є метою дослідження. Розробка онтології подібна до визначення набору даних і їх структури для використання іншими програмами.В основі онтологій лежать класи, об’єкти, їх властивості та обмеження, що реалізують представлення про об’єкти як про множину сутностей, які характеризуються певним набором властивостей. Ці сутності знаходяться у певних відношеннях між собою і за певними ознаками (властивостями та обмеженнями) об’єднуються у групи (класи). В результаті повного опису об’єктів та їх властивостей предметна область буде представлена як складана база знань, для якої можна здійснювати інтелектуальні операції, такі як семантичний пошук і визначення цілісності та достовірності даних.В рамках навчальних процесів застосування онтологій дозволить визначити основні компоненти навчальних дисциплін – лекції, практичні та лабораторні заняття, навчальні матеріали, що використовуються. Роль навчальних систем у такому випадку буде зводитися до ролі інтелектуальних агентів, які будуть здійснювати вибірки з бази знань у залежності від контексту навчання. Іншою досить важливою особливістю такої системи буде можливість збудувати тестуючу програмну систему, яка генеруватиме набори контрольних завдань виходячи з семантики описаних онтологій конкретних навчальних курсів.В основу онтології «Навчальна дисципліна» (рис. 2) покладено основні принципи, які використовуються для структуризації лекцій, практичних занять і т.д. в «звичайному» навчальному процесі. У відповідності до цих принципів було сформовано структуру і виділено основні компоненти навчальних курсів.Даний спосіб являє собою шаблон, що описує структуру електронних матеріалів навчального курсу. Іншими словами, було створено онтологію, що визначає структуру і поняття, характерні для більшості навчальних курсів.Предметною областю тут є вся термінологія, що використовується для організації навчального курсу: тема, лекція, практичне заняття, лабораторна робота, контрольні запитання, приклади, списки додаткової літератури, а також усі більш дрібні компоненти кожного з об’єктів [3].У цій статті онтологія – формальний явний опис понять розглянутої предметної області (класів), властивостей кожного поняття (слотів, атрибутів) та обмежень, накладених на слоти (інколи їх називають обмеженнями ролей). Онтологія разом з набором індивідуальних екземплярів класів утворює базу знань.Якщо ж ми будемо за допомогою онтологій описувати предметну область «графічна САПР», то вона виглядатиме дещо інакше. У центрі онтології знаходяться класи, що описують поняття предметної області. Наприклад, клас «Інструменти створення зображення» представляє всі засоби, якими можна скористатися для створення графічного зображення.Конкретні інструменти, такі як «Точка», «Відрізок», «Коло» – екземпляри цього класу.Деякі класи мають підкласи, які представляють більш конкретні поняття, ніж надклас. Наприклад, можна розділити клас усіх інструментів оформлення на розміри, умовні позначення, інструменти вставки текстів і таблиць. Рис. 2. Онтологічне подання змісту навчальної дисципліни В результаті вивчення було виявлено наступні види зв’язків в онтології (табл. 1):Таблиця 1Типи зв’язків у онтології Тип зв’язкуЗначення зв’язкуПриклад застосування у предметній області «Навчання»Приклад застосування у предметній області «Графічні системи»Таксономія («kind-of», «is-a»)Відношення приналежності до певного класу чи категоріїКонтрольні запитання, контрольні завдання, тести належать до категорії «Засоби контролю знань»Наприклад, інструменти «Колонна», «Балка», «Ферма» належать до більш загальної категорії «Несучі конструкції». Інструменти «Стіна», «Перегородка» належать до категорії «Огороджуючі конструкції»Партономія («part-of», «consists», «has part»)Відношення «частина-ціле», складова частина, компонентЛекції, практичні завдання, тести є складовими частинами навчального курсу. У свою чергу вони також поділяються на частини: тести складаються з запитань, лекції – з певних інформаційних блоків тощоКреслення може містити такі складові, як графічна частина, елементи оформлення, атрибути або метадані. У свою чергу графічна частина складається с шарів, шари з макрооб’єктів, макрооб’єкти з елементарних об’єктівГенеалогіяВідношення «предок-нащадок»На рис. 2 є наступний приклад такого відношення: класи «Електронна література» та «Друкована література» є нащадками класу «Література» «if-then»Причинно-наслідковий зв’язокПрикладом причинно-наслідкового зв’язку у навчальному процесі може бути адаптація навчального курсу у відповідності до результатів попередніх тестувань особи, що навчається.Прикладом причинно-наслідкового зв’язку може бути зміна розмірного напису при зміні геометричних характеристик об’єкту, перебудова зображення при зміні масштабу і т.д.Атрибутивний зв’язокСутність є одночасно атрибутом іншої сутностіНа рис.2 представлено сутність «Вид діяльності», атрибутами якої є «Теоретичні відомості», «Приклади», «Вправи», «Контроль», «Література». В той же час вони є окремими сутностями і мають власні атрибути. Існує декілька можливих підходів для розробки ієрархії класів: низхідний, висхідний та комбінований. Для даної розробки був обраний висхідний підхід, який починається з визначення найбільш конкретних класів, листків ієрархії, з наступним групуванням цих класів у більш загальні поняття. Наприклад, спочатку ми визначаємо класи для інструментів «Стіна», «Колона» й «Вікно». Потім ми створюємо загальний надклас для цих трьох класів «Інтелектуальні інструменти», який, у свою чергу, є підкласом для «Інструментів створення зображення».Класи самі по собі не містять достатньої інформації про об’єкти предметної області, після визначення ієрархії класів необхідно описати внутрішню структуру понять, тобто їхні властивості та обмеження.У процесі навчання системою фіксуються стійкі послідовності чи комбінації об’єктів (т.зв. патерни проектування) та понять, вони класифікуються і формуються у асоціативні ланцюги та метапоняття. Ланцюги операцій об’єднуються в операції більш високого рівня, в результаті на моделі ПО будується ієрархія операцій.Висновки. У даній статті описано процес розробки онтології інструментальних засобів для створення проектної документації з використанням графічних САПР. Детально розглянуто усі кроки створення онтології, питання визначення ієрархій класів та властивостей класів і екземплярів.
33
Komarov, M., S. Honchar та D. Dimitriieva. "Дослідження проблеми кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури". Nuclear and Radiation Safety, № 1(89) (19 березня 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.1(89).07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається підхід до оцінки кіберстійкості критичної інформаційної інфраструктури, яка функціонує в умовах протиборства двох та більше сторін. Результатом оцінки є значення загального критерію здатності об’єкта критичної інформаційної інфраструктури виконувати цільову функцію в конкретний момент часу. Запропонована методика оцінки кіберживучості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури Об’єднаної енергосистеми України, як інструмента для підвищення ефективності управління критичною інфраструктурою, а також для обґрунтування нових методів і засобів протиборства в кіберпросторі. Наведено визначення поняття кіберживучості. Зазначено властивості управління, що визначають кіберстійкість системи. Розглянуто модель інформаційного протиборства в кіберпросторі. Наведено властивості процесу управління: адекватність, оптимальність, оперативність, стійкість, скритність. Здійснено класифікацію об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за ознаками, що впливають на забезпечення кіберстійкості, зокрема структурною організацією. Подано визначення одноланкового та багатоланкового об’єкта критичної інформаційної інфраструктури. Наведена класифікація багатоланкових об’єктів критичної інформаційної інфраструктури за ознакою функціональної однорідності: багатоланкові однорідні та багатоланкові неоднорідні. Наведено узагальнений показник кіберстійкості. Отримано залежності рівня кіберстійкості від стану об’єкта критичної інфраструктури та наведено методику і алгоритм їх розрахунку. Подано схему відповідності класу стану об’єкта критичної інформаційної інфраструктури рівню кіберживучості. Описано узагальнений алгоритм методики оцінки кіберстійкості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
34
Bakalyuk, T. G., A. O. Golyachenko, H. O. Stelmakh та O. A. Golyachenko. "МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ, ОБМЕЖЕНЬ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я В УПРАВЛІННІ РЕАБІЛІТАЦІЄЮ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (17 березня 2020): 36–39. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10946.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати та дати оцінку застосуванню Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя (МКФ) у реабілітаційному процесі.
Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на аналізі спеціальної літератури і документів.
Результати. Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя покликана допомогти визначити мету та завдання фізичної терапії, оцінити ефективність реабілітації, тому застосування даної класифікації допоможе не тільки описати порушення та обмеження, які виникають у людини внаслідок будь-якого захворювання, травми чи патологічного стану, але і скласти програму реабілітації з оцінюванням її ефективності під час застосування реабілітаційних заходів.
Висновки. Використання МКФ у клінічній практиці при проведенні реабілітації допомагає сформулювати реабілітаційний діагноз та покликане допомогти визначити мету та завдання фізичної терапії, оцінити ефективність реабілітації. Для широкого застосування МКФ у клінічній практиці та покращення управління реабілітацією необхідно розробити інформаційні системи і впровадити їх використання в реабілітаційному процесі.
35
Савчук, Олександр. "Соціально-психологічні впливи в соціальних мережах як засоби інформаційної війни: питання класифікації". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T2 (2019): 288–301. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-288-301.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є аналіз сучасних поглядів щодо мети та змісту інформаційно-психологічної війни та вивчення проблеми використання соціальних мереж в її інтересах. Серед основних завдань дослідження – вироблення класифікації інформаційно-психологічних впливів в соціальних мережах, ґрунтуючись на цілях інформаційно-психологічної війни, формулювання практичних пропозицій щодо використання соціальних мереж в інтересах протидії інформаційній агресії щодо України. Дослідження було здійснено за допомогою історичного методу, методів аналізу і синтезу, а також методу моделювання. Доведено, що сучасна система Інтернет-комунікацій, у тому числі соціальні мережі, все більше впливають на процес відображення індивідами об’єктивної дійсності, і відповідно на функціонування і прояви соціально-психологічної реальності. Цей факт повинен спонукати кожну державу і кожне громадянське суспільство до контролю за змістом віртуального простору. Запропоновано наступні критерії класифікації інформаційно-психологічних впливів в соціальних мережах, що опосередковані цілями інформаційно-психологічної війни: – за масштабами впливу (генеральний та сфокусований впливи для кожного об’єкту впливу); – за завданнями, які вирішуються (тестовий та маніпулятивний впливи); – за наявністю стресу (за відсутності стресу, за наявності неспровокованого стресу, за наявності спровокованого стресу, а також комбінації двох останніх випадків). Запропоновано створення національної суспільної Інтернет-платформи у форматі соціальної мережі, що сприятиме консолідації українського суспільства та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам зовнішніх та внутрішніх суб’єктів.
36
Лумпова, Т. І., О. В. Заболотний та О. П. Пугачов. "ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ КЛАСИФІКАТОРА ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 29–37. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим завданням у створенні інформаційних систем для аналітичних досліджень економічних явищ є визначення принципів організації та ведення класифікації економіч- них показників як їх систематизованого розподілу за певними групами. Зазвичай цей опис оформлюється як класифікатор економічних показників, який містить метаінформацію щодо показника для надання користувачам можливості проведення оцінювання якості показників і визначення можливості їх подальшого спільного використання. Це завдання набуває актуальності під час оброблення показників, які надходять з різних за походжен- ням інформаційних ресурсів. У статті з погляду забезпечення якості даних увагу зосере- джено на формування опису економічних показників як складової репозитарію метаданих, призначеного для підтримки керованої метаданими інформаційної системи та забезпе- чення різних груп користувачів інформацією щодо економічних даних, а також визначено першочергові кроки із створення такого репозитарію. Запропонований підхід не носить характеру остаточного рішення, а є першим набли- женням до визначення принципів створення класифікатору економічних показників. Він потребує подальшого ґрунтовного наукового дослідження, кінцевим результатом якого має стати класифікатор економічних показників як інструмент, що використовується у практичній діяльності аналітиків. Використання «великих даних» та сховищ даних в аналітичних дослідженнях вима- гає перегляду підходів до формування метаінформаційного опису економічних показників для надання користувачам всеохопної інформації щодо цих показників та можливості оцінки їх якості. Запропонована у статті структура метаінформаційного середовища забезпечить формування всебічної інформації щодо даних для аналітичних досліджень та буде корисною при створенні репозитарію метаданих, сховища даних, інформацій- ного порталу.
37
ГУБІНА, Оксана. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЮЧОВИХ АСПЕКТІВ РОЗВИТКУ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ В РОБОТАХ ВІТЧИЗНЯНИХ КОМПАРАТИВІСТІВ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 48–55. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-48-55.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження соціально-педагогічного та технологічного аспектів розвитку відкритої освіти у вищих навчальних закладах України та Великої Британії. Встановлено, що в результаті інформатизації суспільства постають нові вимоги до навчання майбутніх фахівців. Вирішення вимог полягає у створенні вдосконаленого відкритого (комп’ютерно-орієтованого) середовища навчальних закладів, лабораторій, бібліотек; оновленням методичного забезпечення, педагогічних технологій та змісту дистанційного й електронного навчання на основі використання ІКТ; запровадженням нових форм і методів організації освітнього процесу; упровадженням відкритих навчальних систем; використанням методики формування інформаційно-комунікаційних компетентностей науково-педагогічних працівників, методики оцінювання якості відкритих електронних систем та вільного доступу до відкритих освітніх ресурсів; а також у дослідженні стану, тенденцій і моніторингу розвитку відкритої освіти. Представлено основні технології, що застосовуються у відкритій освіті, а саме: а) кейс-технологія, яка є близьким аналогом технологій заочного навчання; б) TV-технологія; в) мережна технологія. Наведено найбільш детальну в українській науці класифікацію технологій відкритої освіти: 1) науково-освітні інформаційні мережі; 2) технології підтримки віртуального навчання (зокрема, web 2.0 та ін.); 3) всесвітня мережа «Партнерство в навчанні» (Partners in Learning Network); 4) технології електронного проєктування педагогічних систем; 5) технології мережного е-дистанційного навчання; 6) електронні бібліотеки; 7) технології комунікацій близької зони, зокрема, мобільні електронні технології і спеціальні засоби; 8) електронні технології управління проєктами. Доведено, що головними перевагами відкритої освіти є доступність, гнучкість, паралельність, модульність, економічність, інтернаціональність та координованість, які надають можливість кожній людини отримувати освіту. Використання елементів відкритої освіти забезпечує не тільки доступ до цифрового контенту, а й сприяє вдосконаленню системи управління освітою та контролю її якості. Ключові слова: відкрита освіта, соціально-педагогічний та технологічний аспекти, інноваційні технології, інформаційно-комунікаційні компетентності, індивідуалізація навчання, навчальні ресурси.
38
Кукунін, С. "Розробка цілісної методології організації систем типу «розумний будинок» в рамках парадигми «інтернету речей»." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 38 (13 березня 2020): 40–45. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-38-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сучасні підходи, що використовуються у апаратно-програмних платформах домашньої автоматизації систем типу «розумний будинок» в рамках загальної концепції «Інтернету речей». Для організації взаємодії між елементами платформи домашньої автоматизації було запропоновано використати імовірнісно‑часові моделі, зокрема розрізнювальну модель умовного випадкового поля та нейромережеві алгоритми прогнозування. Побудована універсальна схема організації, контролю та управління датчиків, контролерів та актуаторів системи «розумний будинок». Запропоновані базові підходи впровадження розрізнювальних імовірнісно-часових моделей при побудові нейромережевих алгоритмів домашньої автоматизації. Побудовано математичну модель роботи нейромережевого алгоритму класифікації шаблонів вхідних інформаційних сигналів, що отримуються від мережі датчиків.
39
Khlabystova, K. V., та O. O. Gulak. "Принципи управління відходами та ресурсами у країнах ЄС". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (10 жовтня 2019): 46–52. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження європейської системи управління відходами та ресурсами в контексті наближення національного законодавства до acquis communautaire, виходячи з відповідних загальних і спеціальних принципів.
Наукова новизна зумовлена тим, що в умовах європейської інтеграції для України актуальним є зміна законодавства та практик у сфері поводження з відходами, модернізація відповідної інфраструктури та підвищення екологічної свідомості громадян. Узагальнено позитивний досвід управління відходами та ресурсами у країнах ЄС, досліджено зміст Директив ЄС у сфері поводження з відходами та ресурсами, наукові публікації з цієї тематики, відзначено, що більшість стандартів ЄС у цій сфері формулюються як принципи системи управління відходами та ресурсами. З’ясовано поняття і зміст категорії «принципи управління відходами», запропоновано їх класифікацію.
Висновки. На підставі дефініцій «принципи права» та «принципи екологічної політики ЄС» визначено принципи управління відходами та ресурсами як основоположні ідеї та керівні положення, на підставі яких функціонує система управління відходами та ресурсами, вони визначають її загальну спрямованість, мету, цілі та структуру, а також встановлюють методи такого управління.
Європейська система управління відходами та ресурсами базується на таких загальних принципах екологічної політики ЄС, як принцип сталого розвитку, принцип забруднювач повинен платити, принцип запровадження найкращих доступних технологій, принцип проведення превентивних заходів, принцип стимулювання екологічно чистих технологій та продуктів, принцип єдиної термінології та класифікації, принцип планування та звітності.
До спеціальних принципів управління відходами та ресурсами можна віднести такі: принцип ієрархії поводження з відходами, який передбачає п’ятиступеневу систему пріоритетів у поводженні з відходами, починаючи з найбажаніших варіантів та закінчуючи небажаними варіантами, що можуть застосовуватися лише після попередніх: запобігання утворенню відходів; підготовка до повторного використання; переробка відходів; рекуперація енергії; ліквідація. Принцип самодостатності – означає створення кожною державою-членом ЄС відповідної інфраструктури, достатньої для утилізації і розміщення всіх відходів, що в ній генеруються. Принцип наближеності – полягає у тому, що збирання, утилізація та ліквідація відходів має здійснюватися якомога ближче до джерела їх утворення. Принцип розширеної відповідальності виробника (фізична чи юридична особа, яка за родом діяльності розвиває, оброблює, має справу, продає чи імпортує товари) – зобов’язання виробника забезпечувати організацію збирання, переробку та утилізацію своєї продукції після її використання, а також проведення інформаційних заходів для споживачів тощо.
40
Kalchenko, V. "ОГЛЯД МЕТОДІВ ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУВАННЯ НА ПРОНИКНЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ЗАХИЩЕНОСТІ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (12 вересня 2018): 109–14. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.109.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом статті є аналіз найбільш розповсюджених методів проведення тестування на проникнення в комп’ютерні системи. Результати. Проаналізовано міжнародні стандарти і керівництва з інформаційної безпеки, розглянуті методології проведення тестування на проникнення, проаналізовано нормативні акти різних країн в яких закріплено вимоги з проведення даного виду тестування. Наведено перелік найбільш розповсюджених міжнародних методологій проведення пентестінгу, надано їх короткий опис. Проаналізовано методи проведення пентестінгу, визначені основні переваги і недоліки таких методів. Висновок. Запропоновано класифікацію методів тестування на проникнення для оцінки захищеності комп’ютерних систем.
41
Гриб’юк, Олена Олександрівна. "РІВНЕВА МОДЕЛЬ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ МАТЕМАТИКИ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ". Information Technologies and Learning Tools 77, № 3 (19 червня 2020): 39–65. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3375.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено огляд методологічних положень моделювання, що належать до теорії пізнання. Особлива увага приділяється поняттю аналогії, підкреслено важливість аналогії для моделювання, узагальнення і абстрагування, ізоморфізму і гомоморфізму. Розглядаються деякі особливості моделювання, підкреслюється універсальність моделювання як дослідницького методу. Розглядаються проблеми використання в математичній освіті експериментальних досліджень і дослідницький метод у навчанні математики учнів закладів загальної середньої освіти. Дослідницькі задачі розглядаються як різновид навчальних задач для вирішення проблемних ситуацій, для розв’язування яких необхідне експериментування з динамічними моделями математичних об’єктів. Аналізується використання спеціальних математичних пакетів і математичних методів у підтримці навчання математики та для експериментування в математичній галузі, зокрема з використанням комп’ютерного моделювання. Пропонується класифікація педагогічних програмних засобів для розвитку творчого потенціалу учнів. Розглядається методична система дослідницького навчання математики як комп’ютерно орієнтована система навчання. Акцентується увага на можливостях використання системних дослідницьких прийомів і методів навчання, варіативних дидактичних конструктів з метою навчання математики. Розглядається рівнева модель дослідницького навчання та класифікація дослідницьких задач. Пропонується можливість коригування користувачем комп’ютерно орієнтованої системи навчання та аналізуються взаємозв’язки моделі з матеріальним і нематеріальним видами прототипу. Розглядаються особливості використанням нових інформаційно-комунікаційних технологій. Пропонується уточнення визначення поняття моделі, приділяється увага етапам побудови моделі, що сприяє розкриттю змісту алгоритму моделювання. Розглядаються можливості використання систем комп’ютерної математики в організації комп’ютерного дослідження під час навчання математики на уроках та в позаурочний час. У дослідженні формулюються завдання узагальнення властивостей, типів, задач і функцій моделі як універсального методу пізнання (параметричність, системність, інформаційність, образність, абстрактність, спрощеність), уточнюється визначення моделі і конкретизуються властивості моделі як гносеологічного інструменту.
42
Шматко, О. В., А. О. Голоскокова, С. В. Мілевський та Н. І. Воропай. "Інформаційна система розпізнавання зображень". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Класифікація даних за наявності шуму може призвести до набагато гірших результатів, ніж очікувалося, для чистих шаблонів. У даній роботі була досліджена проблема розпізнавання та ідентифікації особи у відеопослідовності. Основні внески, представлені в цій роботі – це експериментальне дослідження впливу різних типів шуму та підвищення безпеки шляхом розробки комп’ютерної системи для розпізнавання та ідентифікації користувачів у відеоряді. На основі вивчення методів та алгоритмів пошуку облич на зображеннях було обрано метод Віоли-Джонса, вейвлет-перетворення та метод головних компонент. Ці методи є одними з найкращих за співвідношенням ефективності розпізнавання та швидкості роботи. Однак навчання класифікаторів відбувається дуже повільно, але результати пошуку обличчя дуже швидкі.
43
Бекіров, А. Е., Є. І. Сидоренко, В. А. Чекмарьов та О. М. Смажелюк. "Інтеграція бортового обладнання повітряних суден в об`єднану систему розподілу тактичної інформації TADIL J/LINK 16". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 7–13. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається актуальне питання підвищення ефективності дій авіації при функціонуванні в єдиній системі обміну тактичною інформацією. Проводиться аналіз побудови та принципів функціонування тактичного цифрового каналу обміну інформацією збройних сил США та країн НАТО. Розглядається побудова архітектури мережі та порядок об’єднання функціональних мережевих груп. Будується класифікація абонентів мережі. Аналізується бортове обладнання повітряних суден з позиції джерел інформації при функціонуванні в цифровому каналі передачі даних. Формулюються варіанти інтеграції бортового обладнання в обміні інформаційними повідомленнями при наявності багатофункціональної системи розподілу тактичної інформації.
44
Стрижак, О. Є. "ТАКСОНОМІЧНІ ЗАСАДИ НАРАТИВНОГО ДИСКУРСУ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 137–47. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11186.
Повний текст джерелаАнотація:
Складністю інформаційно-аналітичної діяльності експертів у певній отраслі за різними тематичними профілями, є проблема накопичення великих обсягів наукової і науково-технічної продукції, що являє собою пасивну розподілену систему знань. Ця проблема великих даних (Big Data), потребує новітніх рішень, що забезпечують інтегративне використання експертами наративу описів усіх документів, які характеризують наукову та науково-технічну продукцію. Одним із механізмів опанування змістовності мережевих документів є наративний дискурс, що реалізується на основі процедур аналізу, структуризації, класифікації, крітеріалізаці, синтезу й оцінювання тощо. Однак первинним для цих процедур є формування таксономій, що відображають семантичну змістовність кожного документу. Тоді представлення мережевих документів у форматі наративного дискурсу реалізує підтримку процесів взаємодії експертів. Такий підхід із забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності експертів створює умови оптимального оброблення ними великої кількості різнопланових інформаційних масивів. На основі таксономічного представлення великих даних для них реалізується компонентна архітектура сервісів підтримки прийняття відповідних рішень.
45
Друшляк, Марина. "ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ: ПІЗНАВАЛЬНИЙ КРИТЕРІЙ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 51–57. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-008.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. В умовах зростання обсягів навчального контенту та збільшення ролі візуалізації в освітньому процесі володіння уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал підвищують конкурентоздатність учителів на ринку праці, тобто затребуваними стають вчителі із сформованою візуально-інформаційною культурою. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення та статистичні методи: критерій Пірсона; t-критерій Стьюдента. Результати. Пізнавальний критерій характеризується наявністю предметних, методичних, психологічних та технологічних знань щодо візуалізації та діджіталізації освіти. Показниками пізнавального критерію є: ступінь інформованості про наявність засобів комп’ютерної візуалізації та можливість їх використання в освітньому процесі; наявність системи знань в галузі візуалізації інформації та основ когнітивно-візуальних технологій, про класифікацію спеціальних програмних засобів предметного спрямування, про засоби комп’ютерної візуалізації, про можливості використання засобів комп’ютерної візуалізації з урахуванням навчальної мети, обраних форм і методів навчання, про психологічні та вікові особливості сприймання навчального контенту, про структурування навчального контенту; рівень розвитку візуального мислення. Статистичні розрахунки підтвердили, що експериментальні групи ЕГ1, ЕГ2 і контрольна група КГ мають статистично різні середні на рівні значущості 0,05. Висновки. Позитивну динаміку зрушень за показниками пізнавального критерію сформованості візуально-інформаційної культури неможливо було б забезпечити у рамках традиційного підходу до професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики. Це засвідчуює ефективність впровадження авторської педагогічної системи формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики, що реалізується шляхом корекції змісту підготовки майбутніх учителів (впровадження спецкурсів, поглиблення змісту професійно-спрямованих дисциплін), активного залучення студентів до науково-дослідної роботи (збільшення кількості курсових робіт з проблем когнітивної візуалізації, участь у студентських наукових конференціях), використання неформальної освіти (участь у тренінгах, майстер-класах, вебінарах).
46
Дудка, Уляна. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 123–38. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.694.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються підходи до розгляду факторів та умов, що впливають на процес підготовки майбутніх економістів. Розглянуто визначення поняття “педагогічні умови”. Проаналізовано підходи вчених для визначення найбільш значущих умов ефективної підготовки майбутніх економістів. Серед дидактичних умов були обрані організаційно-педагогічні умови, оскільки дослідження стосується організації процесу підготовки майбутніх фахівців. На основі узагальнення проаналізованого матеріалу висвітлено організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх економістів до професійної діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій: використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації різноманітних форм навчання; активізація пізнавальної діяльності через використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій; організація дистанційного навчання на основі системи Moodle як компонента комп’ютерно-орієнтованого навчання майбутніх економістів. Розглянуто шляхи удосконалення лекцій, семінарських та лабораторних робіт, самостійної роботи студентів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Здійснено класифікацію основних засобів інформаційно-комунікаційних технологій, які можуть бути використані при професійній підготовці студентів: технічна підтримка (комп’ютер, телефон, проектор, сканер); прикладне програмне забезпечення загального призначення (текстові редактори, електронні таблиці, ілюстративні графічні системи, бази даних) та спеціального призначення (системи обліку та управління ресурсами підприємства); програмне телекомунікаційне забезпечення (електронна пошта, форуми, чати); комп’ютерні системи тестування; інтернет-технології. Серед багатьох віртуальних платформ для дистанційного навчання обрано платформу Moodle як систему освіти, що найбільше використовується у світі. Висвітлено основні переваги платформи Moodle для забезпечення дистанційного навчання майбутніх економістів.
47
Завражний К.Ю. "КОМУНІКАЦІЙНІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ: ВИЗНАЧЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ". Економічний форум 1, № 1 (10 лютого 2020): 78–88. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-1-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті надане авторське визначення комунікаційних бізнес-процесів, під якими пропонується розуміти такі процеси обміну інформацією, що охоплюють всю бізнес-систему в цілому і спрямовані на отримання запланованих результатів (економічних, інформаційних, управлінських тощо), яке, на відміну від існуючих, розширює розуміння їх структурно-логічної сутності цього виду бізнес-процесів в частині їх всеохоплюючого впливу. Запропоновано систематизацію різновидів комунікаційних бізнес-процесів на промислових підприємствах щодо об’єктів впливу і завдань комунікації. Перехресні зв'язки і взаємодія між компонентами системи управління підприємством відкривають нові можливості для їх інтеграції, а отже виокремлення нових видів комунікаційних бізнес-процесів та їх класифікація є важливими на шляху подальшого вдосконалення організаційно-економічної діяльності підприємства.
48
Волинець, Вікторія Олексіївна. "ВІРТУАЛЬНА, ДОПОВНЕНА І ЗМІШАНА РЕАЛЬНІСТЬ: СУТНІСТЬ ПОНЯТЬ ТА СПЕЦИФІКА ВІДПОВІДНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 231–43. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.237322.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — розкрити сутність понять «віртуальна реальність», «доповнена реальність», «змішана реальність»; з’ясувати типологічні відмінності відповідних комп’ютерних систем. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні діалектичного методу, що дав змогу розкрити специфіку віртуальної / доповненої / змішаної реальностей крізь призму діалектики взаємодії техніки та людини. Наукова новизна полягає в розмежуванні понять «віртуальна реальність», «доповнена реальність», «змішана реальність» — ключових категорій імерсивних інформаційних технологій, неправомірність вживання яких як синонімів призводить до необґрунтованого використання специфічної лексики. Крім того, у статті розкрито сутність та головні відмінності між комп’ютерними VR-, AR-, XR-системами, що є вкрай важливим у межах української культурології — науки, яка наразі активно займається дослідженням безпрецедентних суспільних змін під впливом новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Висновки. Наявна в науці різноплановість думок вчених і практиків щодо питань типології віртуальної реальності, як і понять «віртуальна реальність», «доповнена реальність», «змішана реальність», пояснюється неправомірним ототожненням технологій віртуальної реальності кінця 1990-х рр. і сучасних розробок у цій сфері; відсутністю чітких критеріїв типології і відповідних методологічних підходів, що ускладнює процес класифікації видів віртуальної реальності; швидкими темпами розвитку VR-технологій, що провокує істотне відставання теорії від практики. Тим часом сфера досліджень віртуальної реальності продовжує невпинно розширюватися, триває інтеграція VR з різними сферами людського життя. VR- і AR-технології набувають популярності у культурних, освітніх, ігрових, бізнес-середовищах тощо. Порушена проблематика лише починає вивчатися в українській культурології, що спонукає до глибшого проникнення у сутність процесів, які відбуваються в культурі під впливом новітніх інформаційно- комунікаційних розробок.
49
Хараберюш, І. Ф. "Організаційно-правові основи захисту власності засобами охоронної техніки в Україні". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, № 85 (29 березня 2019): 286–95. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.85.286-295.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто охоронну техніку як складову спеціальної техніки. Як наукова категорія охоронна техніка являє собою сукупність наукових положень і рекомендацій щодо застосування технічних, програмно-технічних, програмних засобів, речовин, інформаційних систем, наукових і спеціальних методів їх використання під час виконання завдань суб’єктами охоронної діяльності. Визначено систему та проблеми охоронної техніки.Система охоронної техніки складається з таких елементів: загальних положень, напряму застосування та функціонального призначення засобів охоронної техніки. Виділено правові засади використання охоронної техніки та організаційні структури її застосування для охорони об’єктів. Показано, що нормативно-правові акти, які становлять правову основу захисту майна та застосування технічних засобів охорони, належать до різних галузей права. Визначено категорію «організація технічної охорони об’єктів», її класифікацію та перспективи розвитку.
50
Сушенцев, Олександр Олександрович. "Професійна підготовка студентів з використанням комп’ютерних технологій у модульно-рейтингової системи". Theory and methods of e-learning 1 (14 грудня 2013): 211–14. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.232.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Високі темпи прогресу науки й технологій, створення й поширення технологічних і організаційних інновацій, розвиток інформаційних технологій в умовах становлення української економіки, заснованої на знаннях, задають якісно нові вимоги до рівня підготовки кадрів з перспективних напрямів і спеціальностей. На теперішній час система вищої освіти є найбільш розвиненою складовою системи освіти України. Інноваційні процеси відбуваються в динамічно мінливому інформаційно-освітньому середовищі сучасного вищого навчального закладу, у ході насичення його новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями. Ринкова економіка змінює уявлення особистості про життєві перспективи, у зв’язку із чим освіта сьогодні розглядається як «ключ до успіху» [1, 65]. У майбутній професії увагу студентів привертає не тільки одержання нових знань, умінь та навичок, а й можливості швидкого кар’єрного просування та пов’язані з ним матеріальна забезпеченість і фінансова самостійність. Ці нові орієнтири значно змінили менталітет молоді: абітурієнтів, студентства й випускників. При цьому вони усе чіткіше усвідомлюють, що ринкові й у цілому сучасні суспільні відносини висувають жорсткі вимоги до їх професійних і комунікативних здібностей, умінню знаходити вихід зі складних ситуацій, швидко адаптуватися до стрімко мінливій ситуації. Особливу актуальність здобуває інноваційна освіта, що припускає особистісний підхід, фундаментальність, творче начало, професіоналізм, компетентність. Вирішення даної проблеми лежить в області проектування методичних систем навчання на основі комплексного використання традиційної, комп’ютерної й рейтингової технологій.Постановка проблеми.Існуючі організаційні форми навчання (лекція, практичне заняття та ін.) мають істотні недоліки: перевага словесних методів викладу змісту навчального матеріалу; усереднений загальний темп викладу матеріалу; фронтальна форма проведення практичних занять, що не враховує різнорівневість підготовки і працездатності студентів.Самостійна робота студентів з підручниками, навчальними посібниками утруднена через недостатнє структурування змісту навчального матеріалу, сухості мови викладу, повної відсутності емоційного впливу й контролю засвоєння знань.Автоматизовані навчальні системи дозволяють реалізувати основні принципи дидактики (навчання): науковість, системність, модульність, наступність, наочність і створюють передумови для підвищення якості професійної підготовки. Вони надають студентам наступні можливості: керування темпом викладу, повернення до вивчених розділів, багаторазове опрацювання матеріалу для його закріплення, користування термінологічним словником, перевірка засвоєння за допомогою питань і завдань, відпрацьовування умінь та навичок. Використовуючи автоматизовані навчальні системи неважко якісно організувати самостійну роботу, самоконтроль і контроль знань.Метою статті є розкриття можливостей професійної підготовки з використанням комп’ютерних технологій навчання у модульно-рейтинговій системі навчання.Основна частина. Досвід роботи у вищому навчального закладі показує, що студенти молодших курсів не можуть самі контролювати хід навчання, систематично й напружено працювати протягом семестру. На вирішення цих проблем спрямована модульно-рейтингова технологія як засіб формування в студентів пізнавальної активності протягом усього періоду навчання. Аналіз робіт показує, що модульно-рейтингове навчання сприяє розвитку й закріпленню системного підходу до вивчення дисципліни, формує в студентів навички самоконтролю, вимогливості до себе, стимулює самостійну систематичну роботу, а також допомагає виявити сильних і здібних студентів.Проблему запровадження у практику роботи вищої школи модульної системи навчання досліджували А. Алексюк, І. Богданова, В. Бондар, З. Кучер, П. Сікорський, П. Стефаненко, В. Стрельніков та ін. Запровадженню рейтингової системи навчання присвячені роботи С. Вітвицької, І. Мельничук та ін.Наш науковий інтерес викликала методична система професійної підготовки студентів з використанням комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання. Під методичною системою будемо розуміти педагогічну структуру, компонентами якої є мета, зміст, методи, форми й засоби навчання. У проектованій методичній системі передбачається, з одного боку, розкрити позитивний досвід існуючої методичної системи, а з іншого, – використати комп’ютерні засоби навчання для вирішення проблем у викладанні окремих дисциплін, наприклад, для викладання традиційно складних курсів у технічних вузах – теорія машин і механізмів (ТММ), теорія автоматичного управління (ТАУ). Для цього необхідно розробити: систему цілей; критерії відбору змісту методичної системи; систему методів навчання; особливості реалізації кожної з основних організаційних форм в умовах застосування автоматизованої навчальної системи; класифікацію комп’ютерних засобів, які будуть використовуватись в методичній системі по курсах ТММ і ТАУ:модульно-рейтинговий комплекс;модель автоматизованої навчальної системи й сценарій електронних підручників; - модель контролю.Система цілей методичної системи: формування наукового світогляду; накопичення знань, умінь і навичок; розвиток продуктивної розумової діяльності студентів; забезпечення професійної готовності майбутніх інженерів до використання отриманих знань при розв’язанні науково-технічних проблем.Комп’ютерні технології мають у своєму розпорядженні більші можливості для вдосконалення пояснювально-ілюстративних і репродуктивних методів, які доповнюються методами, що безпосередньо базуються на використанні комп’ютерів: метод використання комп’ютера як інструмента, що дозволяє значно розширити ілюстративну базу вузівського курсу; метод використання комп’ютера для формування алгоритмічної культури студентів; метод використання комп’ютера при виконанні розрахункових завдань; метод використання комп’ютерних технологій як засіб експериментування й моделювання.У проектованій методичній системі роль засобів навчання значно зростає. Підручники й навчально-методичні посібники традиційно відіграють важливу роль. Комп’ютерні навчальні засоби, що використовуються в різних курсах, можна розбити на два види:навчаючі програмні засоби з елементами моделювання (призначаються для організації й підтримки навчального діалогу студента з комп’ютером, надають середовище для комп’ютерного моделювання, необхідну навчальну інформацію з курсу, направляють навчання (електронні підручники й комп’ютерні практикуми));навчально-демонстраційні засоби навчального характеру (надають наочну навчальну інформацію як статичного, так і динамічного характеру (демонстраційні блоки з елементами мультимедіа)).Модульно-рейтинговий комплекс представляє собою сукупність модульної програми й рейтингової оцінки знань студентів. В основу розробленої рейтингової системи покладена концепція, що полягає в тім, що підготовка фахівця з міцними базовими знаннями залежить від способу їхнього формування. Міцність і надійність знань завжди вище, якщо їхнє формування відбувається не в авральній формі, що ми часто спостерігаємо, а систематично, протягом усього періоду навчання В методичній системі модульно-рейтинговий комплекс виконує дві функції: засобу керування навчальним процесом (реалізується через модульну структуру курсу) і система контролю (яка ґрунтується на оцінюванні всіх видів навчальної роботи з урахуванням якості й своєчасності виконання).Електронні підручники містять курси лекцій, демонстраційні моделі. По кожному розділу електронних підручників підготовлені тести декількох рівнів. Підручники виконані в технології Internet. У структуру підручника входять зміст і предметний покажчик, пов’язаний з лекціями гіперпосиланнями. Навігація реалізована з використанням функцій мовою JavaScript і елементами динамічного HTML. Тексти підручників відповідають державним освітнім стандартам вищої професійної освіти за напрямами і спеціальностями.Комп’ютерні засоби навчання – це програмний засіб або програмно-технічний комплекс, призначений для вирішення певних педагогічних завдань, що має предметний зміст. Предметний зміст передбачає, що комп’ютерні засоби навчання повинні включати навчальний матеріал з певної дисципліни. Під навчальним матеріалом розуміється інформація, як декларативного характеру, так і завдання для контролю знань і вмінь, а також моделі й алгоритми, що представляють досліджувані процеси. Методи оцінювання знань і вмінь студентів з даної дисципліні, курсу, розділу, теми або фрагменту з обліком встановлених кваліфікаційних вимог не зовсім досконалі. Особливістю поточного контролю, наприклад, повинно бути сполучення в ньому функцій перевірки знань і навчання. Засоби пересування по навчальному матеріалу повинні бути реалізовані таким чином, щоб це було можливим.Висновки. Використання комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання забезпечує підвищення інтересу у студентів до навчання, мотивує їх до навчально-пізнавальної діяльності і створює умови для індивідуалізації навчання у вищому навчальному закладі.