Добірка наукової літератури з теми "Класифікація новин"

У статті на основі вивчення публікацій науковців та врахування думок учителів загальноосвітніх навчальних закладів доведено потребу в нових підходах до класифікації експериментальних задач з фізики. Автор відносить до експериментальних задач ті, дані для отримання розв’язання яких беруться з експерименту. Обґрунтовано, що без наведених класифікацій експериментальних задач вчителі дотримуються лише одного підходу, що не сприяє зростанню інтересу учнів до експериментування. Розглянуто чотири класифікації експериментальних задач з фізики: за програмним обсягом; за методами розв’язування; за метою використання; за використанням приладів. Кожна з класифікацій поділяє експериментальні задачі на види. Зокрема, класифікація за програмним обсягом розрізняє задачі двох типів: які торкаються лише однієї програмної теми, які охоплюють кілька програмних тем. Класифікація за методами розв’язання допускає такий поділ експериментальних задач: розв’язання яких потребує одного методу визначення фізичної величини, розв’язання яких допускає використання кількох методів визначення однієї і тієї ж величини. Класифікація задач за метою використання: ті, що слугують закріпленню вивченого матеріалу; ті, що орієнтовані на використання фізичних знань у життєвих ситуаціях. Класифікація за використанням приладів: звичні (розв’язання яких шукають із допомогою конкретних приладів; творчі (для розв’язання яких пропонується підібрати устаткування із наявного); дослідницькі (розв’язання яких потребує врахування всіх можливих факторів визначення фізичної величини). Для кожної класифікації наведено конкретні приклади, які ілюструють їх використання в навчанні фізики. Показано, що запропоновані класифікації експериментальних задач дають змогу вчителеві конструювати нові моделі уроків фізики; з’являється можливість добирати експериментальні задачі, які забезпечать формування в учнів багатоваріантності думки та зростання їхнього інтересу до експериментування. Використовується вся множина методів розв’язування такого роду задач, наближаючи цим учнів до розуміння важливості експериментального методу науки; формується сучасний науковий тип мислення. З’ясовано, що вчителі фізики схвально ставляться до пропонованих класифікацій. На їхню думку, згадані класифікації урізноманітнюють підходи до використання експериментальних задач у навчанні, що суттєво підвищує якість знань учнів з фізики та інтерес до предмета. Автор вважає, що перспективи подальших розвідок щодо використання експериментальних задач у навчанні фізики полягають у створенні збірників задач, що охоплюють пропоновані класифікації.

РЕЗЮМЕ. На сьогодні міокардіопатії займають провідне місце в загальній структурі захворюваності. Майже 50 % пацієнтів, які раптово помирають у дитинстві чи підлітковому віці або переносять трансплантацію серця, страждають від кардіоміопатій. Клінічні і функціональні її прояви достатньо висвітлені в науковій літературі, однак морфологічним змінам серця не надається достатньої уваги. Мета – cистематизувати класифікації кардіоміопатій, виявити їхні недоліки та переваги, а також заснувати новий поділ. Матеріал і методи. Вивчено і узагальнено класифікації кардіоміопатій, викладених Гудвіном та Оклі, Європейським товариством кардіологів та комітетом Американської асоціації серця. Результати. В ході аналізу матеріалу ми виявили недоліки найпоширеніших класифікацій, що підштовхнуло нас до створення власного поділу кардіоміопатій, в основі якого лежать етіологічні та патогенетичні принципи. Висновки. Дотепер використовуються дві найвідоміші класифікації: Американської асоціації серця та Європейського товариства кардіологів, фундамент яких заклали Гудвін та Оклі, створивши перший поділ, який ґрунтується на патоморфологічних змінах міокарда: дилатаційні (DCM), гіпертрофічні (HCM) і рестриктивні (RCM) типи кардіоміопатії. Згодом додали нові види: аритмогенну та некласифіковану кардіоміопатії. Проаналізувавши обидві класифікації ми дійшли до висновку, що вони потребують редагування, тому що на практиці лікарю складно визначити тип кардіоміопатії, що, у свою чергу, призводить до неефективності лікування. На основі даних зауважень можна створити нову класифікацію, яка найкраще висвітлить етіологічний та патогенетичний поділ кардіоміопатій, що важливо для вибору оптимальної терапії. Наша класифікація включає в себе автоімунну, електролітну, постінфекційну, токсичну та змішану кардіоміопатії.

Наведено огляд класифікацій інфекцій шкіри і м’яких тканин (ІШМТ). Установлено, що критерії і схеми класифікації ІШМТ створюють труднощі для лікарів при виборі адекватної антибіотикотерапії. Усі класифікації мають недоліки як для клінічної оцінки, так і для надання оптимальних рекомендацій щодо застосування терапевтичних середників. Зазначено, що інфекції діабетичної стопи подібні до ІШМТ за патофізіологією, мікробіологією та лікуванням і можуть розглядатися як один із видів ІШМТ. Запропоновано нову класифікацію, яка має допомогти лікарям у лікуванні тяжких форм ранових інфекцій і яку можна використовувати при тестуванні та впровадженні нових антимікробних засобів.

Класифікація форми правління може мати науковий характер лише за умови, якщо ґрунтуватиметься на врахуванні її конституційних ознак. Застосування інших критеріїв надає класифікації форми правління відносного значення. Лише правові ознаки форми правління відображають її сутнісні риси і притаманну їй логіку організації державної влади. Метою статті є встановлення найважливіших правових ознак форми правління та обґрунтування їх значення як критеріїв, що уможливлюють справді науковий характер класифікації форми правління, критика емпіричного підходу до її класифікації. Оскільки в багатьох випадках фактичні характеристики державного владарювання дисонують із юридично визначеною формою правління, окремі науковці стверджують про недостатність формально-правових критеріїв для адекватної класифікації форми правління і вважають, що вона вимагає застосування так званого функціонального принципу і повинна ґрунтуватися на конкретних емпіричних даних. Однак форма правління – це нормативно встановлена організація державної влади, а не її функціональна характеристика. І те, що певна форма правління в різних зовнішніх умовах функціонує по-різному, зовсім не засвідчує, що тим самим змінюється її конституційна сутність. Політична практика, яка суттєво нівелює чи навіть повністю усуває конституційні елементи форми правління, не створює нової форми правління, оскільки не змінює її конституційних характеристик. Наслідком застосування емпіричного підходу до класифікації форми правління стала поява потенційно необмеженого числа “нових” форм правління. Суб’єктивізм, який лежить в основі емпіричного підходу, спричиняє хибні результати й унеможливлює вироблення загальновизнаної у фаховому середовищі класифікації форм правління. Методологічний підхід до класифікації форми правління, який ігнорує її правові ознаки і підмінює їх емпіричними даними, пояснює, чому в різних “приват-них” класифікаціях ті самі держави потрапляють до різних класифікаційних груп. До того ж класифікації, побудовані на основі особистих інтелектуальних уподобань їх розробників, часто страждають надмірною складністю критерію класифікації, що утруднює розуміння її логіки.

Спроектовано веб-додаток, який дасть змогу здійснювати класифікацію політематичних текстових новин з інтернет-сайтів у режимі онлайн, їх зберігати і редагувати, а отримані результати ставити в чергу для подальшого оброблення та використання. Проаналізовано наявні методи класифікації політематичної текстової інформації з можливістю вибору потрібного з них чи їх комбінації, які найбільш ефективно можуть задовольняти встановлені вимоги замовників до неї за різними критеріями. Визначено метод для класифікації політематичних текстових новин, робота якого розрахована на онлайн режим їх надходження з послідовним аналізом на вході множини текстових даних. Спроектовано архітектуру веб-додатку для послідовної класифікації текстових даних у режимі онлайн та обґрунтовано його перелік необхідних функцій, які забезпечуватимуть зберігання, оброблення та перегляд текстової інформації, отриманої внаслідок аналізу інтернет-сайтів, або даних, необхідних для його роботи. Розроблено структуру організації баз даних для реалізації веб-додатку, які забезпечать надійне зберігання класифікованої інформації за різними критеріями, а також даних для авторизації та автоматизації дій користувача. Реалізовано веб-додаток з використанням середовища розробника, обраної мови програмування, засобів реалізації та спроектованої клієнт-серверної його архітектури, функціонал якого обробляє відповідну інформацію, використовує базу даних для її зберігання та виконання подальших дій. Для ефективної роботи веб-додатку під час класифікації текстових новин передбачено різних користувачів, потреби яких доступні за оплату, яку можна здійснити відразу на ресурсі. Користувачам доступний такий функціонал веб-додатку: оброблення, зберігання, редагування текстових новин та результатів їх класифікації, авторизації та оплати додаткових функцій.

Представлено новий погляд на питання докорінної зміни викладання в медичних закладах вищої освіти в умовах масового впровадження інформаційних технологій. Підкреслюється, що останнім часом створено принципово нові навчальні середовища, що базуються на включенні як реальних, так і віртуальних об'єктів. Подібні зміни потребують створення нової системи підготовки науково-педагогічних працівників. Тому необхідно обґрунтувати спеціальну класифікацію знань, що відповідає новим технологічним реаліям навчання в медичних закладах вищої освіти. Зроблено висновки, що питома вага використання розширеної та гібридної реальності поки залишається низькою. Але значна потенційна цінність зазначених технологій для медичної освіти вже найближчим часом може повністю трансформувати медичну освіту, запровадивши навчання на вимогу, віддалений доступ до навчальних матеріалів та об'єктивне оцінювання. Відповідно, вкрай актуальним є першочергова підготовка викладачів у медичних закладах вищої освіти та в системі післядипломної медичної освіти. Важливо також забезпечити відповідний континуум навчання. Запропоновано класифікацію знань, що має викладатися у закладах вищої освіти, особливо в закладах післядипломної освіти. Класифікація представляє собою піраміду знань в основу якої закладаються відносно стабільні стрижневі знання, а на вершині — операційні знання, що постійно змінюються. Комплементарною (перевернутою) пірамідою є питома вага застосування методів віртуальної та гібридної реальності.

Дослідження присвячене визначенню особливостей військової служби та особливостей організації освітнього процесу в умовах пандемії; визначенню вимоги до засобів інформаційно-комунікаційних технологій та критеріїв відбору обумовлених специфікою військової служби та особливостями організації освітнього процесу в умовах пандемії; аналізу та класифікації існуючих засобів інформаційно-комунікаційні технології; аналізу програмного середовища МіlChat та висвітленню елементів методики проведення заняття з його використанням; розробленню методики вибору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій та оцінюванню ефективності їх застосування у відповідних умовах (пандемія, військова освіта). У статті обґрунтовано сукупність критеріїв відбору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підставі визначених вимог до них, обумовлених особливостями військової служби та організацією освітнього процесу в умовах пандемії. Також у цьому дослідженні проведено класифікацію існуючих засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Означена класифікація ґрунтується на кластерному аналізі експертних висновків та враховує вимоги до засобів інформаційно-комунікаційних технологій, обумовлених особливостями військової служби та організацією освітнього процесу в умовах пандемії. Основними класами існуючих інформаційно-комунікаційних технологій визначено такі: ті, які застосовуються безпосередньо в освітньому процесі; ті, які застосовуються для організації освітнього процесу. До того ж розроблена методика вибору нових засобів інформаційно-комунікаційних технологій та оцінювання ефективності їх застосування у відповідних умовах базується на методові аналізу ієрархій. Також проведено оцінювання ефективності застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій в умовах військової освіти та організації освітнього процесу в умовах пандемії та виявлено перевагу середовища МіlChat порівняно з аналогами на 13…19%. Новизна цього дослідження полягає у тому, що вперше проведено оцінювання засобів інформаційно-комунікаційних технологій для застосування в системі військової освіти, яке базується на критеріях, обґрунтованих з урахуванням особливостей військової освіти та обмежень, накладених пандемією.

Актуальність теми дослідження. Дослідження дистанційно керованих маніпуляційних роботів особливого призначення є досить актуальним на сьогодні, оскільки вони використовуються для виконання робіт у недоступних або небезпечних для здоров’я людини умовах. Постановка проблеми. Вивченню та дослідженню роботизованих маніпуляторів особливого призначення приділено недостатньої уваги. Тому дослідження роботизованих пристроїв особливого призначення дозволить вдосконалити системи з урахуванням їхніх особливостей, що забезпечить більш швидке їх пристосування до виконання робіт у недоступних або небезпечних для здоров'я людини умовах. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз показав, що науковцями широко досліджуються промислові роботи, водночас вивченню сервісної робототехніки приділено меншої уваги. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Одним з основних недоліків наявних класифікацій є те, що не відокремлюється в окремий підклас робототехніка спеціального призначення, що уможливлює розгляду систем за подібними характеристиками, екстремальним середовищем та умов їх використання. Постановка завдання. Основним завданням на початку розробки нових прототипів роботизованих механізмів є конкретизація параметрів майбутнього робота, відповідно, до сфери та умов його застосування. В цьому безсумнівну допомогу надає їх класифікація. Виклад основного матеріалу. Представлення класифікації робототехніки спеціального призначення, де основними параметрами є функція роботів, сфера, умови та середовище застосування, а також спеціальні характеристики маніпулятора дозволить вирішити проблему відсутності єдиного термінологічного апарату, в тому числі забезпечить їх поділ на категорії для подальшої диференціації. Висновки відповідно до статті. За результатами проведеного аналізу, буде поставлена концепція по вдосконаленню існуючих чи створенню нових прототипів роботизованих механізмів. Аналіз та диференціація спільних ознак буде в подальшому використана для створення методики синтезу конструктивних елементів роботизованих маніпуляторів особливого призначення.

В умовах турбулентного середовища і провідну роль корпорацій, які організовані, головним чином, у вигляді холдингів, стає актуальним питання вивчення основ побудови холдингів з позицій економічної науки. У статті автор продовжує раніше розпочаті дослідження поняття холдингу в аспекті різних класифікацій фірм. Автором визначені ключові риси холдингу, як організації, дано визначення холдингу з економічної точки зору, представлена головне його призначення в господарській практиці. Розглянуто різні класифікації фірм і виділені ключові моменти дефініції «холдинг» в кожній з них, як об'єднання фірм. Показано, що в сучасних умовах традиційний підхід до управління групами компаній поступається місцем новим формам, заснованим на колективній взаємодії і співпраці, зберігаючи ієрархічність. Запропоновано класифікацію холдингу, як фірми, за ступенем централізації прийняття рішень. Можна умовно розділити організації на кілька типів: з повною концентрацією влади (коли одна або група осіб приймають практично всі рішення, приймемо, в пропорції 80:20); з частковим делегуванням (коли особа / особи приймає рішення і делегує частину своїх функцій іншим особам, приймемо в пропорції 62:38); з повним делегуванням (коли особа / особи приймає рішення і делегує частину своїх функцій іншим особам, приймемо в пропорції 38:62); із застосуванням колективних рішень (коли особа / особи, яка приймає рішення делегує частину своїх функцій іншим особам, приймемо в пропорції 38:62 і застосовуються по ключовим рішенням колективні рішення).

Ринок товарів швидко змінюється, удосконалюються конструкції та технології, зростає рівень конкуренції, змінюються запити споживачів. Підприємство, в цих складних умовах, повинно постійно займатися питаннями розроблення нових продуктів, оскільки це дає йому змогу не тільки вижити на ринку, а і розвиватися інноваційним шляхом. Однак прийняття рішення про випуск нового продукту є складним і значно ризикованим. Оскільки, виводячи на ринок чергову новинку, виробник вважає, що тієї новизни, якою наділений новий продукт, є достатньо для того, щоб він був сприйнятим споживачем як новий.

Актуальність теми дослідження. Сучасний широкий інтернет є істотним джерелом даних для використання у наукових та бізнес-дослідженнях. Можливість видобувати актуальні дані часто є ключовою для досягнення необхідних цілей, але сучасні якісні рішення з застосуванням технологій машинного зору та інших можуть бути дорогими до придбання або розробки, тому прості та дешеві як з точки зору розробки та підтримки, так і з точки зору експлуатації рішення є необхідними. Метою дослідження є створення програмного інструментарію екстракції структурованих даних з веб-сторінок новинних ресурсів для подальшої класифікації за достовірністю. Для досягнення поставленої мети було окреслено та виконано наступні завдання: - провести огляд існуючих підходів та програмних аналогів у областях екстракції даних з веб-ресурсів та оцінки якості новин; - позробити та реалізувати алгоритми екстракції, підготовки та класифікації даних; - порівняти результати, отримані розробленим алгоритмом та результатами тренування алгоритмів машинного навчання на даних, видобутих ним з існуючим аналогом та результатами тренування на даних аналогу. Об’єктом дослідження є процес екстракції текстових даних з подальшою обробкою методами машинного навчання. Предметом дослідження є методи та засоби екстракції та аналізу структурованих текстових даних. Наукова новизна одержаних результатів. Було створено простий жадібний алгоритм у якому суміщено процеси пошуку посилань та видобування інформації, доведено доцільність використання простих алгоритмів для збору даних з ресурсів у мережі Інтернет з ціллю використання у тренуванні алгоритмів машинного навчання. Було доведено що як класичні алгоритми навчання здатні досягати результатів, співставним з такими у нейронних мереж, таких як мережі ДКЧП, та показано що такі моделі здатні працювати на двомовному датасеті. Публікації. Матеріали роботи було опубліковано у п’ятій Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні системи та технології управління» (ІСТУ-2020) «Класифікація новин за достовірністю на основі методів машинного навчання».
Relevance of the research topic. Modern wide internet is a considerable source of data to be used in scientific and business applications. An ability to extract up to date data is frequently crutial for reaching necessary goals, though, modern quality solutions to this problem, which are using computer vision and other technologies, may be finantially demanding to acquire or develop, thus simple and cheap to develop, maintain and use solutions are necessary. The purpose of the study is to create a software instrument aimed at extraction of structured data from news websites for usage in news trustworthiness classification. Following tasks were outlined and implemented to achieve the aforementioned goal: - Outline existing approaches and analogues in areas of data extraction and news classification; - Design and develop extraction, preparation and classification algorhitms; - Compare the results achieved with developed extraction algorhitm and with existing software solution, including comparing machine learning accuracies on both of the extractors. The object of the study is the process of text data extraction with subsequent machine learning analysis. The subjects of the study are methods and tools of extraction and analysis of text data. Scientific novelty of the obtained results. A simple greedy algorithm was created, combining the process of link discovery and data extraction. Expediency of usage of simple web data extraction algorithms for composing machine learning datasets was proven. It was also proven that classical machine learning algorithms can achieve results similar to neural networks such as LSTM. Capabilities of machine learning systems to function efficiently in a bilingual context were also shown. Publications. Materials, related to this study, were published in the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference of Young Scientists and Students “Information Systems and Management Technologies” (ISTU-2019) “News trustworthiness classification with machine learning”.

Дипломний проект присвячений розробці програмного додатку визначення медичної дезінформації в онлайн-спільнотах. В роботі проведено аналіз предметної області, визначено мету та основні задачі проекту та засоби реалізації. Проведено огляд інтелектуальних методів обробки природної мови та Python-бібліотек. У роботі виконано моделювання роботи програмного додатку за допомогою структурно-функціонального аналізу, побудовано та навчено нейронну мережу для класифікації тверджень та розроблено програмний додаток. Результатом проведеної роботи є розроблений програмний додаток визначення медичної дезінформації в онлайн-спільнотах

Вступ: Однією з проблем сучасних законодавців у різних країнах є те, що вони намагаються регулювати об’єкт, не розібравшись у природі його походження, що, логічно, тягне й безліч помилок щодо його визначення в правовому полі. Відсутність уніфікованих визначень і чіткої класифікації віртуальних активів як інструментів для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна за їх фундаментальними, характерними ознаками робить практично неможливим визначення важливих для правового регулювання характеристик віртуальних активів, а отже, і їх закріплення в нормах права та встановлення належного правового режиму. Статтю присвячено вирішенню актуального та міждисциплінарного науково-прикладного завдання розроблення комплексної багаторівневої класифікації віртуальних активів. На відміну від нечисленних наявних класифікацій, які сконцентровані на фрагментах феномену віртуального активу та вибіркових способах його застосування, у статті запропоновано всеосяжне бачення співвіднесення усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє говорити про комплексність класифікації, поданої у цій статті. Мета дослідження: Розробити та обґрунтувати комплексну багаторівневу класифікацію усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє вирішити міждисциплінарне науково-прикладне завдання систематизації віртуальних активів для подальшого вироблення єдиного підходу до регулювання відносин, об’єктами яких виступають віртуальні активи різних видів. Матеріали та методи: Для дослідження природи віртуальних активів і розроблення комплексної класифікації було використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, зокрема аналіз причинно-наслідкових зв’язків, синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, систематизації й інтерпретації результатів та індукція. Результати: Окреслено триєдину природу віртуальних активів: технологічну, економіко-правову й інформаційно-прикладну. Ця класифікація віртуальних активів дозволить визначити перспективні інструменти для цілей обліку майна та прав. На відміну від інших відомих підходів до розрізнення віртуальних активів, у яких раніше необґрунтовану «першість» посідали криптоактиви (або криптовалюти), автор уперше виокремлює групу токенізованих активів. Саме ця група, завдяки наявності прямого зв’язку з майном, дозволяє вести облік, а також здійснювати переоблік майна та прав у сучасних цифрових системах обліку – децентралізованих інформаційних платформах на базі технології розподіленого реєстру (блокчейн), тоді як за допомогою криптоактивів, через відсутність прямого зв’язку з майном, неможливо вести цей облік. Автор серед віртуальних активів виокремлює цифровий актив й аналізує сутнісно-смислові особливості поняття «цифровий актив». В основу цифрового активу покладено унікальний інформаційний ресурс як первинний актив і властивість похідності від реального активу, що радикально відрізняє цифровий актив від інших видів віртуальних активів. Усе це дозволяє його розглядати як ефективний інструмент для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна. Отже, власники цифрового активу можуть здійснювати у новий спосіб облік своїх майнових і особистих немайнових прав. Ґрунтуючись на властивостях цифрового активу, автор виокремлює інші види віртуальних активів: поліактив і моноактив, із відповідними прикладами. Наводить характеристику їх властивостей і структурованих елементів, співвідносячи їх із характеристиками цифрового активу, а також пропонуючи чіткі та добре відомі фінансово-правові аналогії із реалізації взаємних зобов’язань між сторонами у традиційному правочині. У статті вперше запропоновано систематизацію семи властивостей і параметрів токенізованого активу та, як наслідок, опис властивостей трьох різновидів токенізованого активу: моноактиву, поліактиву та цифрового активу. Це дозволило подати різновиди віртуальних активів у вигляді трирівневої класифікації, в основі якої знаходиться комплексність природи віртуальних активів. У авторській класифікації виокремлено сім різновидів віртуальних активів і наведено їхню характеристику. Висновки: Загалом запропонований підхід до класифікації дозволяє дати наукову відповідь на питання про те, на якій підставі співвіднести між собою безліч відомих видів віртуальних активів і як віднести до них правовий режим держави. Ці розробки будуть корисні для законодавця практично будь-якої держави, державних органів фінансового, податкового та банківського контролю, а також для приватних компаній під час постановки на баланс та обліку віртуальних активів у своїй господарській діяльності.

У статті розглянуто особливості утворення фонологічних неологізмів в англійській мові; конкретизовано поняття «фонологічні неологізми»; уточнено стадії інтеграції нових слів; визначено місце фонологічних неологізмів у класифікації за способом творення; виокремлено підгрупи фонологічних неологізмів; виявлено продуктивність фонологічного способу утворення нових слів.

Рецензія на наукову працю Колоїз Ж. В. Українська оказіональна деривація : монографія. - К.: Акцент, 2007. Рецензована праця є системним описом цікавого й незвичайного мовного явища - оказіональної деривації. Новим у рецензованому дослідженні є вихід за межі словотвірного та функціонально-стилістичного аспектів. Залучення до аналізу оказіональних семем, грамем, фразем та номінативних синтаксем дало змогу вийти за межі традиційних класифікацій оказіоналізмів.