Готові списки джерел за темами / Кислоти жирні

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Тези доповідей конференцій

Добірка наукової літератури з теми "Кислоти жирні"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Кислоти жирні".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Кислоти жирні"

1

Kostyshyn, L. V., L. V. Slobodianiuk, S. M. Marchyshyn, O. L. Demydiak та L. Yu Liashenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ТРАВІ ТА ПІДЗЕМНИХ ОРГАНАХ SAPONARIA OFFICINALIS L." Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11743.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis L.) – багаторічна трав’яниста рослина, представник родини гвоздикові (Caryophyllaceae). Вона поширена по всій території Європи, у Північній Африці та на заході до Середньої Азії, але на даний час також культивується в багатьох країнах світу. В Saponaria officinalis L. спостерігають високий рівень сапонінів, також рослина містить флавоноїди, квайлову кислоту, жирні кислоти та різні фенольні сполуки. У джерелах літератури є інформація про протигрибкову активність сапонінової фракції мильнянки лікарської проти Gaeumannomyces graminis var. tritici й Fusarium culmorum та її антимікробні властивості. Відомостей про хімічний склад первинних метаболітів, а саме органічних кислот, у траві та підземних органах Saponaria officinalis L. у доступній літературі не знайдено, хоча ці речовини є одними з важливих класів природних сполук і мають широкий спектр біологічної та фармакологічної дій. Мета дослідження – виявити і визначити методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) кількісний вміст окремих компонентів органічних кислот у траві та кореневищах мильнянки лікарської. Методи дослідження. Кількісний вміст органічних кислот визначали методом ВЕРХ на рідинному хроматографі Agilent 1200 (Agilent Technologies, США). Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у траві мильнянки лікарської ідентифіковано та визначено кількісний вміст винної, піровиноградної, ізолимонної, бурштинової і фумарової кислот, у підземних органах – піровиноградної, ізолимонної, лимонної, бурштинової та фумарової. Серед органічних кислот у траві рослини домінували ізолимонна та піровиноградна кислоти, вміст яких становив 120,83 і 25,14 мг/г відповідно. У підземних органах Saponaria officinalis L. в найбільшій кількості було визначено бурштинову кислоту (0,79 мг/г). Висновки. Уперше методом ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст органічних кислот у мильнянці лікарській. Встановлено, що трава і підземні органи досліджуваної рослини містять винну, піровиноградну, ізолимонну, лимонну, фумарову та бурштинову кислоти. Серед органічних кислот у траві мильнянки лікарської домінувала ізолимонна кислота, вміст якої становив 120,83 мг/г. У кореневищах досліджуваного об’єкта переважала бурштинова кислота (0,79 мг/г). Отримані результати свідчать про перспективність подальших поглиблених фітохімічних досліджень біологічно активних речовин мильнянки лікарської (Saponaria officinalis L.).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Kassich, Volodymyr, та O. Nechiporenko. "Пробіотичні мікроорганізми в рубці телят". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 1 (48) (27 лютого 2020): 51–55. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.1.8.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті викладені результати дослідження послідовного заселення різними видами мікробних популяцій в рубці телят. Першими бактеріями, які найбільш інтенсивно розвивалися в шлунку були кишкова паличка і стрептококи. Кількість кишкової палички була високою у одноденних телят і поступово знижувалась і досягала стабільного рівня протягом 6-8 тижнів. Кількість стрептококів була високою протягом 8 тижнів після народження і знижувалася у десятитижневих телят. Кількість лактобактерій, яка була високою у одноденних телят, збільшувалась і у двотижневих телят, а потім залишилося незмінним. Амілолітичні бактерії присутні в надлишку у одноденних телят. Кількість, яка збільшилася у триденних тварин, і після цього залишалася незмінною. Кількість сульфат- редукуючих бактерій, лактат, ксілан-ферментерів і пектин-ферментерів, які були низькими в одноденних телят, збільшилися протягом 3 днів після народження, а потім залишалися незмінними. Целлюлозолітичні бактерії, які почали з'являтися у тварин у віці 3-5 днів, стали збільшуватися у телят віком 2-3 тижнів. Метаногені бактерії, які були присутні у телят віком 1-2 тижнів стали численними коли тварини були приблизно у віці 3 тижнів. Склад анаеробної популяції бактерій в загальному обсязі у шлунку теляти змінився з віком після народження. Вміст домінуючих бактерій у шлунку теляти як у віці 1 дня, так і 10 тижнів був подібний до складу зрілої великої рогатої худоби. Склад летких жирних кислот (ЛЖК) у шлунку телят змінився з віком після народження. Заселення найпростішими спостерігалася у телят віком від 8 до 10 тижнів. Більшість складових кормів, що потрапляють в організм жуйних тварин не доступні безпосередньо їм. Корм розщеплюється на леткі жирні кислоти (ЛЖК), такі як оцтова, пропіонова і інші жирні кислоти під дією ферментативної активності мікроорганізмів присутніх у шлунку. Жирні кислоти поглинаються і окислюються тваринам для забезпечення його енергетичних потреб.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Lialyk, Anastasiya, Oleg Pokotylo, Nikolay Kukhtyn та Liudmila Beyko. "ОРГАНОЛЕПТИЧНИЙ І СЕНСОРНИЙ АНАЛІЗ СИРКОВОЇ ПАСТИ З ЛЛЯНОЮ ОЛІЄЮ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 287–95. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-287-295.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження: Нестача жирних кислот, таких як поліненасичені (лінолева і іноленова), омега-3, у раціоні людей є серйозною проблемою. Для підвищення біологічної цінності, зокрема збагачення незамінними жирними кислотами необхідно розробляти нові види готової продукції. Постановка проблеми. При розробці харчових продуктів вагоме значення мають його жири, особливо жирні кислоти, такі як поліненасичені (лінолева і ліноленова), омега-3, яких практично немає у жирах тваринного походження. Великий вміст даних кислот у льоні, горіхах, рибі, саме ці продукти є корисними для профілактики серцево-судинних захворювань. Тому розроблення нових видів рецептур сиркових виробів, які мають у своєму складі інгредієнти багаті на незамінні жирні кислоти та підвищують їх біологічну цінність є перспективними для впровадження у виробництво. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи технології виготовлення сиркової пасти. Лляна олія є важливим джерелом збагачення харчових продуктів. Тому актуальним є збагачення харчових продуктів лляною олією та створення збалансованих рецептур продуктів підвищеної харчової цінності з поліпшеним жирокислотним складом і збагачених жиророзчинними вітамінами. Це беззаперечно є одним з важливих напрямків у виробництві харчових продуктів, які призначені зберігати і покращувати здоров’я, регулювати певні процеси в організмі, запобігати розвитку деяких захворювань. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Для покращення харчової та біологічної цінності до сиркової пасти додавали інгредієнти багаті на незамінні жирні кислоти, а саме: лляну олію. Це беззаперечно є одним з важливих напрямків у виробництві харчових продуктів, які призначені зберігати і покращувати здоров’я, регулювати певні процеси в організмі, запобігати розвитку деяких захворювань. Створення таких продуктів харчування виводить сучасне виробництво продуктів харчування на новий рівень розвитку, коли вони знаходяться між продуктами споживання та продуктами лікувального харчування і приносять користь здоров’ю людини Постановка завдання. Проведення органолептичної оцінки і визначення профілю флейвору сиркової пасти з різним вмістом лляної олії. Виклад основного матеріалу. Згідно ДСТУ 4503:2005 “Вироби сиркові. Загальні технічні умови” визначали органолептичні властивості зразків сиркової маси. Органолептичні властивості кисломолочного сиру порівнювали з показниками ДСТУ 4554:2006 Сир кисломолочний. Загальні технічні умови, а зразків сиркової пасти з ДСТУ 4503:2005 Вироби сиркові. Загальні технічні умови та удосконаленою нами 10 бальною шкалою. Сенсорний аналіз зразків сиркової пасти з вмістом лляної олії проведено відповідно до ДСТУ ISO 6564:2005 Дослідження сенсорне. Методологія. Методи створювання спектра флейвору. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що найкращі органолептичні показники мав дослідний зразок з вмістом 10 % лляної олії. Органолептична оцінка встановила на доцільність поєднання кисломолочного сиру, як основи сиркової пасти та лляної олії, як джерела омега-3 жирних кислот. Профілограми флейвору дослідних зразків виявили, що найбільше наближений до гіпотетичного еталонного взірця мав зразок з 10 % лляної олії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Nezhoda, I. I., O. M. Naumenko та O. V. Nikulchenko. "ЛЕТКІ ЖИРНІ КИСЛОТИ ЯК МЕТАБОЛІЧНІ МАРКЕРИ ПОРУШЕННЯ МІКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКУ ПРИ РОТАВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ У ДІТЕЙ". Інфекційні хвороби, № 3 (29 листопада 2019): 24–32. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10632.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – вивчити стан метаболічної активності кишкової мікрофлори у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію (РВІ), шляхом оцінки рівня та спектру летких жирних кислот (ЛЖК) у динаміці хвороби залежно від ступеня тяжкості та віку. Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 64 дитини раннього віку, середній вік яких становив (18,5±1,2) міс., основну групу склали хворі на ротавірусну інфекцію (n=31), контрольну (n=33) – здорові діти, порівнювані за віком та статтю. Для визначення метаболічної активності мікрофлори та оцінки метаболічно-енергетичних процесів у просвіті кишечнику були вивчені основні активні метаболіти – леткі жирні кислоти: масляна, пропіонова та валеріанова кислоти за допомогою газово-рідинної хроматографії випорожнень, на початку захворювання (1-2-а доба хвороби) та в динаміці – на 5-6-й день лікування. Газово-рідинна хроматографія випорожнень виконувалась на основі розрахунку внутрішнього стандарту, що передбачає додавання до певної маси досліджуваного зразка речовини з відомою масою і площею піка. Результати. У дітей основної групи був знижений як загальний рівень ЛЖК, так і вміст окремих жирних кислот, тобто мало місце виснаження сумарного пулу мікробних метаболітів. У здорових дітей загальний рівень ЛЖК становив (0,803±0,340) мг/мл, а у дітей з РВІ – 0,048±0,008 мг/мл (Р<0,05). Абсолютні концентрації масляної кислоти у копрофільтратах хворих дітей були значно знижені – (0,017±0,005) проти (0,69±0,33) мг/мл у здорових дітей (Р<0,05); кон­центрація пропіонової кислоти становила (0,0267±0,006) мг/мл, а в дітей контрольної групи –(0,640±0,020) мг/мл (Р<0,001). Ці зміни свідчать про зміну метаболізму на рівні слизової оболонки кишечнику у вигляді порушення мікроциркуляції та трофічних процесів. У процесі лікування (на 5-6-у добу) кон­центрація ЛЖК достовірно зросла і становила (0,082±0,0064) мг/мл, (Р<0,05), що є гарною прогностичною ознакою відновлення нормальних метаболічних процесів у кишечнику. Найнижчий рівень метаболітів був зафіксований при середньому ступеню тяжкості РВІ і становив (0,038±0,008) мг/мл, причому він був нижчим порівняно зі здоровими дітьми (Р<0,05). Загальний рівень ЛЖК у дітей першого року життя становив (0,045±0,0078) і був нижчим, ніж у дітей старше 1 року, в яких досягав (0,058±0,025) мг/мл, причому у всіх дітей загальний рівень ЛЖК був нижчий, ніж у здорових – (0,803±0,340) мг/мл (Р<0,05). Висновки. При РВІ у хворих значно пригнічується активність кишкової мікрофлори, що характеризується вірогідним зниженням як сумарної концентрації ЛЖК – (0,048±0,008) мг/мл порівняно зі здоровими дітьми – (0,803±0,34) мг/мл при Р<0,01, так і концентрацій окремих кислот: масляної – (0,017±0,005) мг/мл, пропіонової – (0,0267±0,006) мг/мл та валеріанової – (0,041±0,007) мг/мл порівняно зі здоровими дітьми (Р<0,01), що свідчить про порушення метаболічних процесів на рівні колоноцитів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Верещагін, І. В., Н. М. Кандиба, М. Р. Сташко та А. С. Недогибченко. "НАСІННЯ ЛЬОНУ (LINUM USITATISSIMUM L.) ЯК ЦІННИЙ ХАРЧОВИЙ РЕСУРС". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 18–26. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.3.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наводяться результати аналізу літературних джерел, що стосуються досліджень морфології, анатомії, хімічного складу насіння льону (Linum usitatissimum L.), а також промислового та медичного використання лляної олії. Ця культура з давніх часів відома людству як прядивна, оскільки слугувала як джерело волокна для виготовлення одягу та технічних тканин. Перелік тканинної продукції надзвичайно різноманітний: груба пакувальна тканина, мішковина, брезент, шпагат, тонкі постільні тканини, тканини для декору, рушників та одягу, а також тонкий батист. Насіння використовували як поживний корм для тварин та посівний матеріал. Але на сьогоднішній день все більше підвищується попит на насіння льону для переробки його на харчові, лікувальні та технічні цілі. Лляна олія широко використовується у промисловості для виготовлення оліфи, фарб, лаків, ізоляційної стрічки, лінолеуму, у кондитерській та рибоконсервній промисловості. Крім того, насіння льону може виступати в якості лікарського препарату для лікування захворювань кишково-шлункового тракту. Насінина льону має ряд морфолого-анатомічних особливостей, що обумовлюють біологічні властивості використання даної культури. Величина насінини (маса 1000 шт.) коливається, залежно від сорту та умов вирощування, від 2,1 до 13 г. Ендосперм лляної насінини містить велику кількість жирів та білку. Анатомічна будова та хімічний склад насіння льону визначають його потенціал як харчової та лікарської сировини. Насіння грубого помолу використовується для виготовлення хліба та випічки, що застосовуються у дієтичному харчуванні. Сучасні наукові дослідження показали, що насіння льону надзвичайно багате на поліненасичені жирні кислоти, такі як лінолева (ω-3), ліноленова (ω-6) та ряд інших. Ці кислоти зустрічаються у багатьох цінних оліях та продуктах тваринного походження; для людського організму вони є незамінними, оскільки ним не синтезуються. Їх вживання позитивно впливає на функціонування як окремих органів, так і терапевтичний стан людського організму в цілому. Так, поліненасичені жирні кислоти покращують еластичність стінок кровоносних судин, зокрема сітківки ока і м’язових волокон серця. Саме тому їх вживання бажане при глаукомі, катаракті, інфаркті міокарду, атеросклерозі, цукровому діабеті. Вживання даних кислот жінками під час вагітності позитивно впливає на розвиток головного мозку у плоду. У світовій практиці використання продуктів з ненасиченими жирними кислотами застосовують для підтримки пацієнтів з раковими захворюваннями та дефіцитом імунітету. Додавання лляної макухи у раціон сільськогосподарських тварин підвищує їх імунітет та поліпшує смакові якості м’яса.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Melnikov, K., T. Kolisnychenko, Y. Matsuk та T. Lystopad. "Удосконалення технології соусів емульсійного типу за рахунок використання водоростевої сировини". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (5 жовтня 2017): 74–79. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8015.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології соусів емульсійного типу із використанням водоростевих добавок. Проведено аналітичні та експериментальні дослідження, на основі яких вивчена можливість ефективного використання водоростевих добавок в соусах емульсійного типу. Обґрунтовано, що водоростеві добавки належать до унікальних джерел макро- та мікроелементів, білків, вітамінів та інших біологічних речовин. Вони містять мінеральні речовини, поліненасичені жирні кислоти, ферменти, фітогормони, альгінову, пантотенову та фолієву кислоти, амінокислоти, полісахариди. Розроблено технологію емульсійних соусів із водоростевими добавками, в якості яких використовуються добавка фукус та вакаме. Емульсійні соуси є джерелом поліненасичених жирних кислот, оскільки містять рослинні олії, до того ж в емульгованому вигляді, що покращує їх засвоюваність. У цій розробці роль водоростевих добавок не обмежується їх користю, також вони несуть технологічний ефект. Проведено дослідження органолептичних характеристик експериментальних зразків соусів емульсійного типу із додаванням водоростевих добавок – фукусу та вакаме. Розроблені емульсійні соуси характеризуються звичними органолептичними показниками, що вкрай важливо для позитивного сприйняття споживачами нового продукту. Теоретично обґрунтована та експериментально підтверджена технологія соусів емульсійного типу з використанням додаванням водоростевих добавок – фукусу та вакаме.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

В. Євлаш, Вікторія, Володимир О. Потапов, Інна С. Пілюгіна, Ганна С. Власенко та Дмитро В. Білий. "АНАЛІЗ ДИФТОРХЛОРМЕТАНОВОГО ЕКСТРАКТУ ЛАВРОВОГО ЛИСТА МЕТОДОМ ГАЗОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ДЕТЕКТУВАННЯ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (25 липня 2021): 321–30. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.233858.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено результати аналізу дифторхлорметанового (фреонового 22) екстракту лаврового листа методом газової хроматографії з мас-спектрометричним (МС) і полуменево-іонізаційним детектуванням (ПІД). Виявлено 93 компоненти, 49 з яких ідентифіковано. Встановлено, що до складу дифторхлорметанового екстракту лаврового листа входять терпени (25.07 %), терпеноїди (40.50 %), жирні кислоти (7.93 %), ароматичні вуглеводні (0.53 %), алкани (0.22 %). Домінуючими сполуками були 1,8-цинеол та камфен.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Kramarenko, D. P., та N. I. Hirenko. "Розробка складу жирової композиції для емульсійної системи з добавками похідних гідробіонтів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (6 жовтня 2017): 123–27. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8026.

Повний текст джерела
Анотація:
Поліненасичені жирні кислоти можуть надходити в організм із раціоном у різних кількостях, але реалізація їх біологічної дії можлива тільки при дотриманні конкретного співвідношення ω-3 і ω-6 жирних кислот. Співвідношення ω-6:ω-3 у раціоні здорової людини повинне бути 10:1, а для лікувального харчування – від 3:1 до 5:1. Природні рослинні олії й тваринні жири не забезпечують рекомендоване фахівцями співвідношення ω-6 і ω-3 жирних кислот. Авторами статті розроблено склад купажу жирової композиції для емульсійної системи з добавками похідних гідробіонтів, що забезпечують збалансований склад ω-3 і ω-6 кислот. Обрані традиційні для населення України жири - рослинна олія і свинячий жир. Методом лінійного програмування розраховано склад купажу жирової композиції, що забезпечує необхідне для здоров'я людини співвідношення поліненасичених жирних кислот. Методом газорідинної хроматографії визначена відповідність отриманого складу купажу розрахованим значенням. Установлено, що запропонована жирова композиція може бути рекомендована для щоденного й профілактичного харчування населення, оскільки співвідношення поліненасичених жирних кислот ω-6:ω-3 складає 10:1, що повністю забезпечує потреби людського організму в незамінних жирних кислотах. Проведене дослідження вплив добавки емульгатора-стабілізатора - комплексу дистильованих моноглицеридів жирних кислот (Е 471) на температуру плавлення й застигання жирової композиції і отримані формули, що описують ці залежності. Доведене що введення даного емульгатора до складу жирової композиції приводить до підвищення як температури плавлення так і застигання. Визначене що введення Е 471 у кількості до 4…5% у розроблену жирову композицію забезпечує оптимальний інтервал температур застигання й плавлення для засвоєння жирової композиції організмом людини. Розроблена жирова композиція передбачається для використання як жирового компонента емульсійного продукту з добавками похідних гідробіонтів для використання в складі фаршевих і пастоподібних мас.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Golovach, I. Yu. "Роль симптом-модифікуючих і структурно-модифікуючих препаратів у терапії остеоартриту: місце неомилюваних фітостеролів". TRAUMA 16, № 1 (28 березня 2015): 15–21. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.16.2015.80174.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються загальні підходи до лікування остеоартриту та основні групи препаратів, що використовуються в терапії цього захворювання. Подані останні рекомендації 2014 року щодо підходів до лікування остеоартриту. Обговорюються особливості симптом-модифікуючих і структурно-модифікуючих лікарських засобів. До числа препаратів із хондропротективними й структурно-модифікуючими властивостями належить Піаскледин 300, до складу якого входять неомилювані фітостероли та жирні кислоти. Піаскледин представлений як антицитокіновий препарат, його дія спрямована на корекцію низки процесів, що лежать в основі порушеного метаболізму хряща при остеоартриті. Наведені результати досліджень щодо симптом-модификуючого та структурно-модифікуючого ефектів препарату.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Бірта, Г. О., та Ю. Г. Бургу. "Фізико-хімічний та жирнокислотний склад сала". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (28 березня 2013): 66–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.15.

Повний текст джерела
Анотація:
Свиняче сало – високопоживний харчовий продукт, який містить такі незамінні жирні кислоти, як ліноленова та арахідонова, що входять до складу ядра клітини і впливають на відтворення потомства. У салі незамінних жирних кислот більше, ніж у коров’ячому маслі. Сало є обов’язковим компонентом не лише для виробництва ковбас, а й для харчування людей важкої фізичної праці як високоенерґетичний продукт. Використання у харчуванні 30–50 г свинячого жиру забезпечує добову норму в незамінних поліненасичених жирних кислотах, що становить 3–6 грамів. У статті наведено результати експериментальних робіт із вивчення впливу фізико-хімічних властивостей та жирнокислотного складу на якість сала свиней різних порід залежно від вагових кондицій. Pork fat is a high-nourishing food product which contains such irreplaceable fat acids, as linolenic and arachidonic, which enter the complement of cell nucleus and influence on the recreation of posterity. In fat there is more irreplaceable fat acids than in cow butter. Fat is an obligatory component not only for the production of sausages but also for the feed of people of hard physical work as a high-energy product. Using 30–50 grammes of pork fat in feed provides day's norm in irreplaceable fat acids, that makes 3–6 grammes. The results of experimental works on the study of influence of physical and chemical properties of composition on quality of fat of pigs of different breeds depending on gravimetric standard are given in the article.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Кислоти жирні"

1

Гладкий, Федір Федорович, Ольга Вікторівна Османова та М. В. Миргород. "Удосконалення технології рафінації коріандрової олії". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46774.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ларінцева, Надія Вікторівна, Леонід Володимирович Горбунов та О. М. Чаплигіна. "Біотехнологічні аспекти використання кукурудзяної олії як бази для виробництва косметичних засобів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44705.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Покотило, О. С. "Вплив w-3 і w -6 жирних кислот на коагуляції крові у щурів за умов гіперхолестеринемії". Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8689.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

В, Шаповал В. "Виробництво синтетичних жирних кислот. Розробити та модернізувати ректифікаційну колону для отримання фракції С5-С6". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82166.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі проведено аналіз літературних джерел, а саме розглянуто основні способи виробництва синтетичних жирних кислот. Обгрунтовано вибір технологічної схеми виробництва, наведено теоретичні основи процесу ректифікації, виконані технологічні розрахунки виробництва і проектованого апарату, проведені конструктивні і розрахунки на міцність, що підтверджують працездатність і надійність колони. Розроблено схему автоматизації технологічного процесу з використанням сучасних контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації. У розділі "Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях" дано аналіз потенційних небезпек і шкідливостей, що виникають при експлуатації установки, запропоновані заходи по їх усуненню. Виконано розрахунок блискавкозахисту об’єкта.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Литвиненко, Олена Анатоліївна, К. В. Куниця, О. О. Удовенко та Федір Федорович Гладкий. "Новий тип жирів спеціального призначення у складі хлібобулочних виробів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41384.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Некрасов, Павло Олександрович, та Юлія Миколаївна Плахотна. "Медико-біологічні дослідження дієтичних структурованих ліпідів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21744.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Некрасов, Павло Олександрович, Ольга Миколаївна Гудзь, Олександр Павлович Некрасов та Н. О. Кривоніс. "Дослідження кінетики біокаталітичного процесу технології виробництва жирів з нульовим вмістом транс-ізомерів жирних кислот". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38707.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Жирнова, Світлана Вікторівна, та Тетяна Олександрівна Овсяннікова. "Обґрунтування вибору типу основи в косметичному кремі". Thesis, О. Зень, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48475.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Дорош, А. М., та Л. О. Авер'янова. "Портативний прилад для вимірювання концетрації ацетону у повітрі, що видихається людиною". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39565.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Матвєєва, Тетяна Вікторівна, Людмила Михайлівна Філенко, Анна Павлівна Бєлінська та Сергій Олександрович Петров. "Одержання олій-сумішей збалансованого жирнокислотного складу на основі вітчизняної сировини". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46285.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Тези доповідей конференцій з теми "Кислоти жирні"

1

Островська, Анна. "ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЦЕВОГО БІЛКА, ЩО ЗВ’ЯЗУЄ ЖИРНІ КИСЛОТИ, ПРИ ІНФАРКТІ МІОКАРДА". У TENDENZE ATTUALI DELLA MODERNA RICERCA SCIENTIFICA, chair О. Залюбовська. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/05.06.2020.v3.14.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Кислоти жирні" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії