Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Кислота хлорогенова.
Статті в журналах з теми "Кислота хлорогенова"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-39 статей у журналах для дослідження на тему "Кислота хлорогенова".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Parashchuk, E. A., S. M. Marchyshyn, M. V. Kyryliv та I. R. Bekus. "ВМІСТ КИСЛОТ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ У ТРАВІ ТА КОРЕНЕВИЩАХ І КОРЕНЯХ БЕДРИНЦЮ ЛОМИКАМЕНЕВОГО (PIMPINELLA SAXIFRAGA L.)". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (8 листопада 2018): 90–95. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9571.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga L.) з родини селерові (Apiaceae) здавна у народній медицині застосовують як відхаркувальний, сечогінний, протизапальний, седативний, болетамувальний засіб. Його рекомендують при катарі дихальних шляхів, трахеїті, бронхіті, пневмонії, ларингіті, астмі, коклюші, водянці, сольових діатезах, захворюваннях печінки, атонії кишечника, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, подагрі, набряках та метеоризмі. З лікувальною метою використовують в основному кореневища і корені рослини. Відомо близько 200 видів роду Бедринець (Pimpinella L.), поширених в Азії, Європі й Африці. В Україні зустрічаються 5 видів; найпоширенішим є бедринець ломикаменевий.
Мета дослідження – встановити наявність і визначити кількісний вміст кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого.
Методи дослідження. Для виявлення кислот гідроксикоричних використовували спиртово-водну витяжку. Реакція з 1 % розчином ферум (ІІІ) хлориду (поява зелено-сірого забарвлення) свідчила про наявність у досліджуваній витяжці сполук фенольної природи. Кількісне визначення кислот гідроксикоричних у досліджуваних об’єктах ґрунтується на спектрофотометричному методі. Якісний склад і кількісний вміст індивідуальних кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого досліджували методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі Agilent 1200 3 D LC System Technologies (США).
Результати й обговорення. Кількісний вміст суми кислот гідроксикоричних у траві бедринцю ломикаменевого становив (4,68±0,05) %, в підземних органах – (1,52±0,03) %. Методом високоефективної рідинної хроматографії в досліджуваних об’єктах рослини виявлено й ідентифіковано кислоти хлорогенову і розмаринову та встановлено їх кількісний вміст. У траві й підземних органах бедринцю ломикаменевого в основному домінує кислота хлорогенова, вміст якої становив 3,13 і 0,11 % відповідно. У траві рослини міститься 0,34 % кислоти розмаринової.
Висновки. Встановлено наявність і визначено кількісний вміст кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого, який становив (4,68±0,05) і (1,52±0,03) % відповідно. Методом високоефективної рідинної хроматографії в досліджуваній сировині рослини виявлено індивідуальні кислоти гідроксикоричні – хлорогенову і розмаринову, визначено їх кількісний вміст. У траві й підземних органах бедринцю ломикаменевого домінує кислота хлорогенова, вміст якої становив 3,13 і 0,34 % відповідно, тому її можна рекомендувати для стандартизації сировини.
2
Markin, O. M., та O. V. Krivoruchko. "ВИЗНАЧЕННЯ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК У ГОРОБИНИ ПЛОДАХ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (2 грудня 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11536.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) з родини розові (Rosaceae) широко розповсюджена в Україні як цінна плодова, лікарська і декоративна рослина. Основними біологічно активними речовинами горобини плодів є фенольні сполуки, органічні кислоти, вуглеводи, вітаміни і терпеноїди, які зумовлюють їх сечогінну, жовчогінну, антиоксидантну, протизапальну, кровоспинну дії. Якість горобини плодів регламентується вимогами статті “Плоди горобини” ДФ СРСР ХІ видання, проте її розділи потребують гармонізації із сучасними вимогами ДФУ та ЄФ.
Мета дослідження – визначити вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів у горобини плодах для подальшої стандартизації сировини.
Методи дослідження. Вміст фенольних сполук у горобини плодах визначали методом високоефективної рідинної хроматографії, гідроксикоричних кислот і поліфенолів – методом абсорбційної спектрофотометрії.
Результати й обговорення. У горобини плодах ідентифіковано 6 фенольних сполук: 2 гідроксикоричні кислоти (хлорогенову і кофейну) та 4 флавоноїди (катехін, рутин, кверцетин, нарингін). Із гідроксикоричних кислот у сировині переважає хлорогенова кислота ((2329,74±0,27) мкг/г), із флавоноїдів – рутин ((128,80±0,06) мкг/г). Сума фенольних сполук у горобини плодах становить 5717,74 мкг/г, із них гідроксикоричних кислот – 62 %, флавоноїдів – 16,6 %. У горобини плодах вміст гідроксикоричних кислот становить від (1,53±0,06) до (2,61±0,05) % у перерахунку на хлорогенову кислоту, вміст поліфенолів – від (0,62±0,03) до (0,92±0,05) % у перерахунку на пірогалол.
Висновок. У горобини плодах визначено вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів. Результати дослідження вмісту гідроксикоричних кислот у сировині використано при розробці проекту монографії ДФУ “Горобини плодиN”.
3
Копытько, Янина Федоровна, Тамара Дарижаповна Даргаева та Тамара Даниловна Рендюк. "Состав травы короставника полевого (Knautia arvensisL.)". Химико-фармацевтический журнал 54, № 7 (29 липня 2020): 41–48. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-7-41-48.
Повний текст джерелаАнотація:
С помощью ТСХ в траве Knautia arvensis обнаружены фенолкарбоновые кислоты и флавоноиды. Методом спектрофотометрии количественно оценено содержание фенольных веществ в пересчете на хлорогеновую кислоту (от 1,05 до 2,08 %), по этому веществу предложено стандартизовать образцы травы Knautia arvensis. Методом ВЭЖХ-УФ выявлено присутствие о-кумаровой, галловой, неохлорогеновой, хлорогеновой, кофейной, изоферуловой и розмариновой кислот, а также гиперозида и кемпферола. Наибольшее содержание имеет хлорогеновая (0,29 – 0,60 %) кислота. Методом ГЖХ-МС в гексановых извлечениях найдено 92 вещества, среди которых альфа-линоленовая кислота, этиловые эфиры пальмитиновой, пальмитолеиновой, 13-метилтетрадекановой, фенилуксусной кислот, фитол, изовалеральдегид диэтилацеталь, гексагидрофарнезилацетон, диэтоксиэтан, 14-метил-8-гексадеценаль, янтарной кислоты диэтиловый эфир, дигидроцитронеллол, фенилацетальдегид и др.
4
Vronska, L. V. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЧОРНИЦІ ПАГОНІВ ЗА ВМІСТОМ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 31–39. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11638.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – кількісне визначення гідроксикоричних кислот в ЛРС чорниці пагонів і обґрунтування можливості стандартизації за їхнім вмістом.
Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження були дикорослі зразки чорниці пагонів, зібрані у 4 областях України та зразки лікарського засобу чорниці пагонів, придбані в аптеках. Запис електронних спектрів поглинання і вимірювання абсорбції здійснювали на спектрофотометрі Cary 50 UV-Vis (“Agilent Technologies”, США). У дослідженні використовували рідинний хроматограф з діодною матрицею (“Waters 2690”, США), хроматографічну колонку XTerra C18 (“Waters”, США) розміром 250х4,6 мм (5 мкм). Стандартні зразки хлорогенової, ферулової, розмаринової, кофейної кислот (Sigma-Aldrich, Fluka) застосовували для ідентифікації і кількісного визначення.
Результати і обговорення. 15 зразків чорниці пагонів: 7 зразків лікарського засобу промислового виробництва і 8 зразків дикорослої сировини власної заготівлі, досліджено методом ВЕРХ зі спектрофометричним детектуванням в умовах градієнтного елюювання. Встановлено, що кислота хлорогенова є домінуючою сполукою із гідроксикоричних кислот і тому може бути стандартом для перерахунку їхнього вмісту. Кислоти кофейна і/або ферулова ідентифіковані в окремих досліджуваних зразках і їхній вміст є незначним порівняно із вмістом кислоти хлорогенової. Спектрофотометричне визначення суми гідроксикоричних кислот у сировині пагонів чорниці є неможливим через заважаючий вплив флавоноїдів. Вміст кислоти хлорогенової, за результатами ВЕРХ-визначення, у зразках лікарського засобу чорниці пагонів становив – 0,385-0,566%, а в зразках дикорослої сировини – 1,368-1,991%. Високий вміст кислоти хлорогенової у сировині чорниці пагонів та її біологічна активність є аргументом для запровадження нового селективного кількісного показника якості при її стандартизації.
Висновки. ВЕРХ-визначення кислоти хлорогенової може бути запроваджено як кількісний показник якості сировини чорниці пагонів на заміну діючого неселективного показника – визначення вмісту поліфенолів.
5
Skynchuk, O. Ya, S. M. Marchyshyn, L. V. Slobodianiuk та M. M. Kohut. "ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ ПІДЗЕМНИХ ОРГАНІВ КАТРАНУ СЕРЦЕЛИСТОГО ТА КАТРАНУ КОКТЕБЕЛЬСЬКОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 91–95. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11745.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Рід Crambe L. (Катран) належить до родини хрестоцвіті (Brassicaceae) і налічує 44 види. У флорі України знаходиться 8 видів роду Crambe L., у степовій зоні росте 6. Наукова назва роду походить від грецького слова “krambos”, що означає “сухий”. У народній медицині катрани здавна застосовували як антибактеріальний, антивірусний, протицинготний, ранозагоювальний засіб. Катрани відомі в основному як пряно-овочева культура. Вегетативну частину рослини цінують у тваринництві як поживний корм для великої та дрібної худоби, а насіння катрану, що містить до 45 % жирної олії, слугує сировиною для отримання технічного масла, воску, різних паливно-мастильних матеріалів. Отже, рід Crambe L. є перспективним завдяки його харчовим, декоративним та лікарським властивостям тощо. Рослини Crambe належать до лікарських культур, хоча не входять до фармакопейних списків офіційної медицини. Рослини роду Катран вивчено мало. Тому актуальним є дослідження біологічно активних речовин двох видів роду Катран – катрану серцелистого (Crambe cordifolia Stev.) та катрану коктебельського (Crambe koktebelica (Junge) N. Busch), які зумовлюють його фармакологічну активність.
Мета дослідження – встановити наявність і визначити кількісний вміст гідроксикоричних кислот у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).
Методи дослідження. Вміст фенольних сполук визначали методом ВЕРХ.
Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського виявлено, ідентифіковано і встановлено кількісний вміст хлорогенової, кофейної, сирінгової, р-кумарової, транс-ферулової, синапової, транс-цинамової кислот. У коренеплодах катрану серцелистого, крім вищенаведених, ідентифіковано хінну кислоту. В сировині обох видів катрану не виявлено галової, гідроксифенілоцтової і транс-ферулової кислот. Домінувала в підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського хлорогенова кислота, вміст якої становив 421,6 і 278,4 мкг/г відповідно.
Висновки. Встановлено наявність і методом ВЕРХ-аналізу визначено кількісний вміст у підземних органах катрану серцелистого та катрану коктебельського індивідуальних гідроксикоричних кислот – хлорогенової, кофейної, р-кумарової, сирінгової, синапової, транс-цинамової, а в підземних органах катрану серцелистого – також хінної. З’ясовано, що у досліджуваній сировині обох видів катрану домінує хлорогенова кислота, вміст якої становить 421,6 і 278,4 мкг/г відповідно.
6
Vronska, L. V., та A. Ye Demyd. "ХРОМАТОГРАФІЧНІ ПРОФІЛІ ФЛАВОНОЇДІВ І ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ ВІТЧИЗНЯНИХ ЗРАЗКІВ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ". Фармацевтичний часопис, № 2 (2 липня 2019): 5–15. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10269.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вивчення ТШХ- і ВЕРХ-профілів флавоноїдів і гідроксикоричних кислот вітчизняних зразків лікарської рослинної сировини листя шовковиці білої.
Матеріали і методи. Зразки сировини листя шовковиці білої було зібрано на початку червня 2015-2018 років в районах Тернопільської, Волинської, Харківської, Миколаївської областей, два зразки у різні роки було придбано у Польщі – харчова добавка (подрібнене листя) «Morwa biała» (APTEO NATURA, Польща).
У ТШХ-дослідженнях використовували хроматографічні пластинки Silica gel 60 F254 і хроматографічні камери (“Merck”, Німеччина), прилад для нанесення проб Linomat 5 (“CAMAG”, Швейцарія). При ВЕРХ-дослідженнях флавоноїдів і гідроксикоричних кислот застосовували рідинні хроматографи Agilent 1200 із детектором діодна матриця G1315D DAD Detector (“Agilent”, США) і Waters Alliance System 2690 з детектором діодна матриця Waters 996 (“Waters”, США), хроматографічну колонку XTerra C18 (“Waters”, США), градієнтне елюювання.
Результати і обговорення. У результаті хроматографічних досліджень вітчизняних зразків листя шовковиці білої, зібраних у різних регіонах України, встановлено, що рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-O-β-D-глюкозид і хлорогенова кислота є головними представниками флавоноїдів і гідроксикоричних кислот. Кверцитрин і ферулова кислота ідентифікуються, але їхній вміст є незначним, що узгоджується із даними літератури щодо фітохімічного аналізу польських, сербських, китайських, корейських, угорських зразків сировини. У ТШХ-профілях, крім зазначених БАР, присутні характеристичні інтенсивні зони, які, ймовірно, належать іншим флавоноїдам і гідроксикоричним кислотам. Аналогічно ВЕРХ-профілі також містять піки не ідентифікованих речовин, спектри поглинання яких є характерними для флавоноїдів і гідроксикоричних кислот.
Висновки. Отримані ТШХ- і ВЕРХ- хроматографічні профілі флавоноїдів і гідроксикоричних кислот є аналогічними для різних зразків і можуть бути використані для розробки методик ідентифікації ЛРС листя шовковиці білої та засобів на її основі. Рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-O-β-D-глюкозид і хлорогенову кислоту слід обрати активними маркерами при наступній розробці методик ідентифікації даної ЛРС методом “хроматографічного відбитка”.
7
Теселкин, Ю. О., И. В. Бабенкова, Л. А. Павлова, А. Ли, А. А. Кочетова, А. Н. Осипов та Ю. А. Владимиров. "АНТИОКСИДАНТНАЯ СПОСОБНОСТЬ ВОДНЫХ ИЗВЛЕЧЕНИЙ ИЗ ЙЕРБА МАТЕ (ILEX PARAGUARIENSIS)". Биофизика 66, № 1 (2021): 147–56. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921010166.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследована антиоксидантная способность водных извлечений из йерба мате и некоторых полифенольных компонентов мате - кверцетина, рутина, хлорогеновой и кофеиновой кислот. Водные извлечения из мате дозозависимым образом обесцвечивали катион-радикалы 2,2’-азинобис(3-этилбензотиазолин-6-сульфоновой кислоты) и вызывали появление латентного периода хемилюминесценции люминола, индуцированной 2,2’-азобис(2-амидинопропан)дигидрохлоридом. Исследованные вещества в порядке уменьшения антиоксидантной способности, представленной в виде тролокс-эквивалентов, в обеих модельных системах составили следующую последовательность: кверцетин - рутин - хлорогеновая кислота - кофеиновая кислота. Антиоксидантная способность кверцетина была выше, чем у хлорогеновой и кофеиновой кислот. С использованием хемилюминесцентной системы установлено повышение антиоксидантной способности плазмы крови у здоровых добровольцев через один и два часа после однократного употребления чайного напитка, приготовленного из 8 г мате. Полученные результаты показывают, что водные извлечения из йерба мате могут использоваться для создания фитопрепаратов с антиоксидантным действием.
8
Tsykalo, T. O., та S. D. Trzhetsynskyi. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК РИЖІЮ ПОСІВНОГО (CAMELINA SATIVA (L.) CRANTZ) ТА РИЖІЮ ДРІБНОПЛОДОГО (CAMELINA MICROCARPA ANDRZ.)". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 18–24. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11539.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідити склад фенольних сполук в траві та насінні видів роду Camelina (L.) Crantz.
Матеріали і методи. Для дослідження використовували траву та насіння рижію посівного сорту Славутич і рижію дрібноплодого. Для досліджень готували водно-спиртові витяжки, як екстрагент використовували 70 % етиловий спирт. Для попередньої оцінки якісного складу витяжок використовували якісні реакції та ТШХ-дослідження у системі розчинників н-бутанол – кислота оцтова льодяна – вода (4:1:2). Хроматограми переглядали у денному та УФ-світлі до і після обробки парами амоніаку. Визначення якісного складу та кількісного вмісту окремих фенольних сполук виконували методом ВЕРХ. Кількісне визначення загального вмісту флавоноїдів, гідроксикоричних кислот і поліфенолів виконували спектрофотометричним методом.
Результати й обговорення. В результаті ТШХ-дослідження встановлено, що у траві та насінні всіх зразків представників роду Camelina (L.) Crantz присутній рутин. В траві обох видів ідентифіковано хлорогенову кислоту. Методом ВЕРХ підтверджено наявність даних сполук і встановлено, що вміст рутину є вищим у насінні рижію дрібноплодого (0,361±0,001) %, а хлорогенової кислоти – в траві рижію дрібноплодого (0,279±0,004) %. У результаті спектрофотометричного визначення вмісту фенольних сполук в сировині даних видів встановлено, що більший вміст флавоноїдів, похідних гідроксикоричних кислот та загальний вміст фенольних сполук характерний для трави рижію посівного і складає (1,17±0,08) %, (1,47±0,03) % і (2,11±0,003) % відповідно.
Висновки. Методом ТШХ ідентифікували та методом ВЕРХ визначили кількісний вміст рутину та хлорогенової кислоти у траві та насінні рижію посівного (Camelina sativa (L.) Crantz) і рижію дрібноплодого (Camelina microcarpa Andrz.). Спектрофотометричним методом визначили загальну суму флавоноїдів, гідроксикоричних кислот та поліфенолів у досліджуваній сировині обох видів.
9
Vronska, L. V. "ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ". Фармацевтичний часопис, № 4 (31 грудня 2019): 5–18. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.4.10701.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вивчення профілю гідроксикоричних кислот сухого екстракту пагонів чорниці методом високоефективної рідинної хроматографії.
Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження були сухі екстракти пагонів чорниці, отримані методом дробної мацерації з подрібнених пагонів чорниці вітчизняного походження за допомогою спиртово-водного екстрагенту із різним вмістом етанолу. Для ідентифікації гідроксикоричних кислот застосовували стандартні зразки гідроксикоричних кислот (Sigma-Aldrich, Fluka). ВЕРХ-дослідження проводили на рідинному хроматографі з детектором діодною матрицею («Waters 2960», США). Використовували хроматографічну колонку XTerra C18 («Waters», США) розміром 250х4,6 мм (5 мкм) при температурі (25±1) ºС.
Результати й обговорення. ВЕРХ-профілі сухого екстракту пагонів чорниці містили хроматографічні піки, що відповідали часу утримування хлорогенової, кофейної, ферулової, транс-п-кумарової і 3-гідроксикоричної кислот. Шляхом аналізу їхніх електронних спектрів поглинання було підтверджено присутність лише хлорогенової і кофейної кислот. Речовина з відносним часом утримування 4,2 (відносно хлорогенової кислоти) характеризується спектром поглинання ідентичним спектрові хлорогенової кислоти, що вказує на приналежність цієї речовини до гідроксикоричних кислот. ВЕРХ-профіль екстракту містить хроматографічні піки трьох речовин, спектри поглинання яких є подібними зі спектром транс-п-кумарової кислоти. Ймовірно, вони можуть належати до ізомерів чи похідних цієї кислоти. Були проведені ВЕРХ-дослідження профілів гідроксикоричних кислот сухих екстрактів, отриманих за допомогою екстрагентів із різним вмістом етанолу. Було встановлено, що вміст кофейної кислоти в сухому екстракті підвищується, а вміст хлорогенової знижується зі зменшенням вмісту етанолу в екстрагенті. Це, ймовірно, пов’язано з інтенсифікацією процесів гідролізу хлорогенової кислоти до кофейної. Це спонукає до глибшого вивчення даного процесу як з метою оптимізації технології, так дослідження стабільності й умов зберігання готового екстракту.
Висновки. Для ідентифікації сухого екстракту пагонів чорниці доцільно застосувати метод хроматографічного «відбитка» шляхом виявлення у ВЕРХ-профілях екстракту, отриманого при довжині хвилі детектування 270 і 330 нм хлорогенової, кофейної, невідомої гідроксикоричної (відносний час утримування 4,2 відносно хлорогенової кислоти) та похідних транс-п-кумарової кислот. Одночасно з дослідженням ВЕРХ профілів необхідне порівняння спектрів поглинання речовин із відповідними часами утримування. Зважаючи на високий вміст окремих гідроксикоричних кислот (хлорогенової, кофейної), вміст окремо взятої кислоти чи/або суми гідроксикоричних кислот, у перерахунку на хлорогенову, необхідно обрати як один із кількісних критеріїв якості сухого екстракту.
10
Дейнека, Виктор Иванович, Елена Юрьевна Олейниц та Людмила Александровна Дейнека. "Хроматографическое поведение монокофеоилхинных и дикофеоилхинных кислот в условиях ОФ ВЭЖХ: зависимость от строения". Сорбционные и хроматографические процессы 21, № 4 (26 вересня 2021): 458–65. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3628.
Повний текст джерелаАнотація:
Определена зависимость удерживания изомерных хлорогеновых кислот (монокофеоилхинных и дикофеоилхинных) от положения ацилирования хинной кислоты в условиях обращенно-фазовой ВЭЖХ. В работе использованы экстракты листьев Ilex paraguariensis (чай мате) и соцветий Cynara scolymus (бутоны артишока) с известным составом хлорогеновых кислот. Показано, что на картах разделения дикофеоилхинные кислоты (diCQAs) имеют линии тренда с характеристическим параметром a относительного удерживания по уравнению lgk(i)=a·lgk(кофейная кислота) + b. Параметр а для diCQAs примерно вдвое больше, чем для монокофеолихинных кислот (CQAs). По величине параметра а возможно обнаружение изомеров diCQAs с дополнительным использованием УФ-спектра, характерного только среди остальных экстрактивных веществ фенольной природы, без масс-спектрометрического детектирования. Исключением является 1,3-дикофеоилхинная кислота (1,3diCQA), у которой наблюдается внутримолекулярная копигментация за счет стэкинг взаимодействий ароматических колец, находящихся в близко расположенных аксиальных положениях в одной из конформаций молекулы. Такая структура найдена при оптимизации геометрии методом ММ2 в программе Chem3D. Вследствие возникновения стэкинга сорбция 1,3DiCQA одновременно двумя радикалами кофейной кислоты затруднена, поэтому параметр а принимает существенно меньшее значение (1.674). Внутримолекулярный стэкинг подтвержден изменением электронного спектра поглощения 1,3diCQA по сравнению со спектрами остальных хлорогеновых кислот.
В работе показано, что в случае дикофеоилхинных кислот возможны инверсии удерживания в ряду 3.4diCQA-3,5diCQA-1.5diCQA кислот при изменении состава подвижной фазы. При этом дифференциация между этими изомерами и 4,5diCQA возможна сопоставлением параметра а уравнения линии тренда относительного удерживания этих кислот и монокофеоилхинных кислот в предположении отсутствия существенных внутримолекулярных структурных эффектов, влияющих на удерживание diCQA. При исследовании зависимости удерживания diCQAs от рН подвижных фаз установлено, что возможна дифференциация изомеров положения кислот по двум параметрам: по кислотности карбоксильной группы хинной кислоты (более высокой кислотностью обладают изомеры, включающие ацилирование по положению 1), по степени падения времени удерживания, которая оказывается наивысшей для изомеров, содержащих ацильную группу в положении 5.
11
Zarivna, N. O., та L. S. Logoyda. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ФЛАВОНОЇДІВ ТА ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ В ЕКСТРАКТАХ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (30 квітня 2020): 107–11. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11061.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Одним із завдань сучасної фармації є пошук і розробка нових лікарських засобів (ЛЗ) на основі лікарської рослинної сировини. Перспективним джерелом біологічно активних речовин (БАР) є чебрець повзучий (ЧП). Лікарські засоби на його основі широко використовують у народній та науковій медицині. У попередніх дослідженнях розроблено технологію рідкого і густого екстрактів ЧП. При аналізі трави рослини з метою стандартизації як показник якості, серед інших, ми обрали склад флавоноїдів та гідроксикоричних кислот, тому доречним є вивчення якісного складу цих БАР і в одержаних екстрактах.
Мета дослідження – розробити методику ідентифікації флавоноїдів та гідроксикоричних кислот у рідкому і густому екстрактах чебрецю повзучого та обрати маркери їх якості.
Методи дослідження. Під час дослідження використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ), хроматографічні пластинки Silica gel F254 фірми “Merck”, прилад для автоматичного нанесення проб на пластинку “CAMAG Linomat 5”, хроматографічну камеру “GAMAG”, рідкий, густий екстракти ЧП, гіперозид (ФСЗ ДФУ), апігенін (Fluka), лютеолін (Fluka), рутин (Sigma), лютеолін-7-О-глюкозид (ФСЗ), хлорогенову, кофейну, розмаринову кислоти (Fluka), УФ-лампу.
Результати й обговорення. Для стандартизації рідкого та густого екстрактів ЧП ми розглядали можливість ідентифікації БАР, продовжуючи запропонований підхід у ланцюзі трава ЧП – рідкий екстракт ЧП – густий екстракт ЧП. Якісний склад флавоноїдів визначали методом ТШХ у системі розчинників етилацетат Р – кислота мурашина безводна Р – вода Р (90:6:9). Для розробки методики якісного визначення флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у екстрактах ЧП враховували різні способи й умови хроматографування, які описано в ДФУ. У результаті експерименту було підібрано оптимальну систему розчинників з хорошою розділювальною здатністю, яка дозволила максимально провести ідентифікацію складних груп БАР, що наявні в цих екстрактах.
Висновки. Розроблено методику якісного аналізу поліфенольних сполук у екстрактах ЧП. У результаті проведено ідентифікацію флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у рідкому та густому екстрактах ЧП, що дозволило обрати маркерами якості досліджуваних екстрактів розмаринову (головний представник), кофейну і хлорогенову кислоти, а також флавоноїди – лютеолін-7-О-глюкозид, апігенін-7-О-глюкозид, лютеолін, апігенін, рутин.
12
Гудкова, Алевтина Алексеевна, Ирина Борисовна Перова, Константин Исаакович Эллер, Анна Сергеевна Чистякова, Алексей Иванович Сливкин та Алла Анатольевна Сорокина. "Фенольные соединения в траве горца почечуйного, произрастающего в Воронежской области". Химико-фармацевтический журнал 54, № 3 (1 квітня 2020): 37–41. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-3-37-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучен состав профиля фенольных соединений (флавоноидов и гидроксикоричных кислот) горца почечуйного травы, произрастающего в Воронежской области. Представлены результаты изучения профиля фенольных соединений травы горца почечуйного физико-химическими методами (УФ-СФМ, ВЭЖХ-ДМД-МС). Установлено, что среди флавоноидов преобладающими компонентами являются кемпферол и его производные; из гидроксикоричных кислот — хлорогеновая кислота. Приведены количественные характеристики идентифицированных компонентов.
13
Костикова, В. А., Е. П. Храмова та С. Я. Сыева. "СОДЕРЖАНИЕ ФЕНОЛЬНЫХ СОЕДИНЕНИЙ В ЛИСТЬЯХ SIBIRAEA ALTAIENSIS (ROSACEAE) ПРИ ИНТРОДУКЦИИ И В ПРИРОДЕ, "Растительные ресурсы"". ������������ �������, № 3 (2018): 409–19. http://dx.doi.org/10.7868/s0033994618030072.
Повний текст джерелаАнотація:
Впервые изучен состав и содержание флавоноидов и фенолкарбоновых кислот в листьях Sibiraea altaiensis (Laxm.) Schneid., произрастающей в природных условиях и в культуре. Дикорастущие и интродуцированные растения сходны по составу и суммарному содержанию фенольных соединений. Хроматографические профили мужских и женских растений практически одинаковы. В листьях идентифицированы хлорогеновая, кофейная, n-кумариновая, эллаговая, коричная кислоты, кверцетин, гиперозид, изокверцитрин, рутин, авикулярин и астрагалин. Суммарное содержание фенольных соединений в мужских растениях S. altaiensis достигает 21.3 мг/г, в женских ниже - 18.5 мг/г. В листьях мужских растений возрастает содержание флавонолов - кверцетина, гиперозида, изокверцитрина, рутина; в листьях женских растений выше содержание некоторых кислот - хлорогеновой, n-кумаровой, кофейной и эллаговой. В мужских образцах преобладали гликозиды кверцетина (до 12.7 мг/г), что в 1.5 раза выше, чем в женских (8 мг/г). Содержание гликозидов кемпферола и изорамнетина в листьях S. altaiensis из природы сравнительно невысокое. В интродуцированных растениях сумма гликозидов кверцетина снижается в 3 раза (4.1 мг/г), гликозидов изорамнетина - в 2 раза (до 0.2 мг/г), а гликозидов кемпферола, наоборот, повышается до 0.9 мг/г по сравнению с природными растениями.
14
Deineka, V. I., A. Y. Mikheev, E. Y. Oleinits та L. A. Deineka. "Очистка хлорогеновых кислот методом твердофазной экстракции". Сорбционные и хроматографические процессы 18, № 4 (21 липня 2018): 488–94. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2018.18/556.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследована возможность использования насадочных картриджей ДИАПАК С18 для очистки хлорогеновых кислот методом твердофазной экстракции. Показано, что особое внимание следует уделить сорбции 3-кофеоилхинной кислоты (3CQA), обладающей наименьшим удерживанием в условиях обращенно-фазовой хроматографии, а сорбцию необходимо проводить из подкисленных до рН 1 экстрактов. С учетом объема элюата, получаемого при десорбции, и последующего разбавления степень концентрирования 3CQA составит около 2.5, а для 5-кофеоилхинной и 4-кофеоилхинной кислот этот параметр может быть удвоен. Показано, что использование при пробоподготовке высоких концентраций метанола или ацетонитрила в качестве растворителей пробы может быть недопустимым из-за «выноса» части аналитов раньше основного пика.
15
Ганина, Марина Михайловна, та Ольга Ивановна Попова. "Содержание фенольных соединений в побегах багульника стелющегося (Ledum decumbens Lodd. ex Steud), произрастающего на территории Ямало-Ненецкого автономного округа". Химико-фармацевтический журнал 49, № 7 (24 липня 2015): 33–35. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2015-49-7-33-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Впервые проведена идентификация и определение количественного содержания некоторых фенольных соединений побегов багульника стелющегося, произрастающего в разных районах Ямало-Ненецкого автономного округа, методом ВЭЖХ. Идентифицировано 9 соединений фенольной природы, которые представлены флавоноидами, фенолкарбоновыми кислотами, катехинами и дубильными веществами: танин, эпикатехин, галловая, хлорогеновая, кофейная кислоты, флавоноиды витексин, рутин, дигидрокверцетин, лютеолин-7-гликозид. Исследование багульника стелющегося может представлять интерес для его дальнейшего изучения с целью расширения отечественной сырьевой базы лекарственного растительного сырья. Присутствие в исследуемом сырье танина, галловой кислоты и витексина в значительных количествах дает нам возможность предположить широкий спектр фармакологической активности побегов багульника стелющегося.
16
Тернинко, Инна Ивановна, Оксана Дмитриевна Немятых, Зуриядда Бектемировна Сакипова, Е. В. Кулдыркаева та У. Е. Онищенко. "Фитохимические и фармакологические векторы применения Malva sylvestris L. в дерматологической практике". Химико-фармацевтический журнал 50, № 12 (22 грудня 2016): 33–37. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2016-50-12-33-37.
Повний текст джерелаАнотація:
Методом ВЭЖХ изучен компонентный состав фенольных соединений листьев мальвы лесной и проведено количественное определение суммы флавоноидов и гидроксикоричных кислот (2,97 ± 0,08) % и (2,84 ± 0,03) % соответственно. Среди фенольных соединений в экстракте доминирует лютеолин, содержание которого составляет 96,12 мг/100 г, а также хлорогеновая кислота (51,04 мг/100 г). Проведена серия фармакологических испытаний (модель острого эксудативного воспаления, ранотензиометрия на модели линейных резаных ран, проба Нестерова). Показано, что применение геля с экстрактом мальвы у животных в условиях патологий воспалительного ґенеза реализуется достоверным уменьшениям величин индекса воспаления и коэффициента эксудации в сравнении с контролем, что можно обусловить присутствием комплекса фенольных соединений. Выявлены также репаративные, капилляропротекторные и гидратантные эффекты фитосубстанции. Результаты, приведенные в данной работе, дают экспериментальное обоснование применения листьев мальвы для лечения патологий, сопровождающихся воспалительным процессом, и использованию данного растения для лечения дерматологических заболеваний, что создает предпосылки для разработки лекарственных форм на основе экстракта мальвы лесной и введения его в официальную медицину.
17
Подолина, Елена Алексеевна, Миниса Абдуллаевна Ханина, Виктор Михайлович Мухин, Марина Георгиевна Лежнина, Юлия Александровна Кузнецова та Александр Егорович Небольсин. "Сорбция коричной и гидроксикоричных (кофейной и хлорогеновой) кислот, таксифолина и умбеллиферона на активном угле БАУ-А". Сорбционные и хроматографические процессы 20, № 2 (12 травня 2020): 240–48. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/2778.
Повний текст джерелаАнотація:
К мономерным полифункциональным природным биологически активным вешествам (БАВ)растительного происхождения относят коричную и гидроксикоричные (кофейная, хлорогеновая) кис-лоты, кумарины (умбеллиферон) и таксифолин, которые в небольших количествах содержатся практи-чески во всех лекарственных растениях (ЛРС). Целью настоящего исследования является изучение ад-сорбционной и десорбционной способности БАВ на активном угле БАУ-А.Адсорбцию БАВ осуществляли из растворов стандартных образцов на активном угле БАУ-А сразмером частиц 2.8-2.0 мм. Адсорбцию БАВ осуществляли в стационарных условиях при ламинарномперемешивании (на смесителе Shaker 3.02) и при турбулентном перемешивании (смесителе типаVortex). Экспериментально определены времена достижения сорбционного равновесия БАВ и их сте-пени сорбции. Так при ламинарном перемешивании наиболее полное сорбирование происходит в те-чение 15-30 мин, а при турбулентном – за 3-6 мин. Полученные изотермы сорбции БАВ на БАУ-Апринадлежат к L-типу (коричная кислота и умбеллиферон) и S-типу (КфК, ХгК, ТФ) согласно класси-фикации Гиббса и подтверждают физический механизм сорбции.По изотермам адсорбции рассчитаны физико-химические параметры с использованием теориимономолекулярной адсорбции (уравнения Фрейдлинха, Ленгмюра), полимолекулярной адсорбции (мо-дель БЭТ) и теории объемного заполнения микропор (уравнение Дубинина-Радушкевича). Полученныевеличины энергии Гиббса подтверждают, что природные фенольные соединения адсорбируются в мик-ропорах за счет ван-дер-ваальсовых сил, а поверхностные функциональные группы АУ образуют во-дородные связи сорбат-сорбент.Десорбцию БАВ осуществляли в динамических условиях на колонке длиной 180 мм, диамет-ром 15 мм, высота слоя АУ 20 мм. В качестве элюирующих растворов применены полярные индиви-дуальные (метанол) и бинарные (вода – этанол (φ2=0.5), вода – ацетонитрил (φ2=0.8) растворители. Всеэлюирующие растворители в течение 30 мин элюируют БАВ на 73-83%.Таким образом, получено, что АУ БАУ-А является эффективным адсорбентом по отношениюк коричной и гидроксикоричным кислотам, умбеллиферону и таксифолину. Для элюирования БАВможно применять метанол или бинарные смеси (вода – этанол или вода – ацетонитрил) при этом изсорбента БАУ-А можно выделить практически 83% БАВ. Активный угол БАУ-А (ГОСТ 6217-74 ОАЭНПО «Неорганика» г. Электросталь, Московской области) рекомендован для выделения коричной игидроксикоричных кислот, умбеллиферона и таксифолина из водных растворов.
18
Derkach, T. M., V. V. Strashnyi, O. O. Starikova та S. M. Lysenko. "ВМІСТ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ТРАВИ ЗВІРОБОЮ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ". Фармацевтичний часопис, № 4 (11 грудня 2018): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9576.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Визначення вмісту біологічно активних речовин та елементного складу трави звіробою різних виробників, виявлення кореляцій між вмістом АФІ та мікроелементним складом трави.
Матеріали і методи. У дослідженні використано стандартні зразки органічних речовин виробництва фірми Fluka, стандартні зразки іонів металів виробництва СКТБ фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України, зразки звіробою трави різних виробників.
Аналітичне обладнання: спектрофотометр Hewlett Packard 8452A, рідинний хроматограф Shimadzu LC-20, обладнаний УФ-детектором, з використанням колонки Phenomenex Luna C18, атомно-абсорбційний спектрофотометр Solaar S4 AA (Thermo Electron Co., США).
Статистичні розрахунки здійснено з використанням пакету статистичних програм IBM SPSS-19.
Результати й обговорення. Досліджено вміст біологічно активних речовин (гіперицин, гіперозид, рутин, кверцетин, хлорогенова, неохлорогенова, розмаринова та кофейна кислоти) та елементний склад зразків трави звіробою чотирьох різних виробників. Зареєстрована суттєва варіація вмісту органічних речовин. Наприклад, концентрація гіперицину, що є одним з основних активних фармацевтичних інгредієнтів звіробою, змінюється у 2-5 разів. Встановлено статистично значущі позитивні або негативні кореляції між концентраціями деяких елементів (K, Mg, Fe, Mn, Cd) та вмістом органічних речовин (рутин, гіперозид, гіперицин та гідроксикоричні кислоти).
Висновки. Вміст біологічно активних речовин, а саме гіперицину, рутину, гіперозиду, досліджених гідроксикоричних кислот, суттєво змінюється в залежності від походження та елементного складу зразків трави звіробою.
19
Козир, Г. Р., та Ю. В. Каріна. "ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОТРИМАННЯ ЕКСТРАКТУ З КВІТОК ХРИЗАНТЕМИ САДОВОЇ СОРТУ ПЕКТОРАЛЬ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (22 травня 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12110.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Хронічний стрес, роздратованість та порушення сну знижують якість життя людини, послаблюють імунітет, підвищують ризик розвитку різних запальних захворювань. Тому зростає попит на лікарські засоби рослинного походження і виникає необхідність розширити їх асортимент. Іноземні джерела свідчать про перспективність використання квіток хризантеми як седативного та протисудомного засобу. Через це перспективною була розробка технології отримання екстракту з квіток хризантеми садової.
Мета дослідження – вивчити вплив деяких фармацевтичних факторів на ступінь вилучення діючих речовин із квіток хризантеми садової сорту Пектораль для розробки технології отримання сухого екстракту на основі цієї рослини, який у подальшому використовуватимуть як напівпродукт у виробництві нових лікарських форм.
Методи дослідження. Вивчено вплив на ступінь вилучення біологічно активних речовин таких фармацевтичних факторів, як природа екстрагенту, співвідношення вихідна сировина/екстрагент і метод екстрагування. Критеріями оцінки отриманих сухих субстанцій слугували кількісний вміст суми фенольних сполук (перерахунок на галову кислоту), кількісний вміст суми флавоноїдів (перерахунок на рутин) та кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот (перерахунок на хлорогенову кислоту), які визначали спектрофотометричним методом на спектрофотометрі Lambda 25 Perkin Elmer.
Результати й обговорення. На основі математичного планування експерименту вивчено закономірності вилучення фенольних сполук, флавоноїдів та гідроксикоричних сполук із квіток хризантеми садової сорту Пектораль залежно від концентрації використаного екстрагенту етанолу, співвідношення сировина/екстрагент і методу екстрагування.
Висновок. Встановлено, що оптимальним способом отримання екстракту з квіток хризантеми садової сорту Пектораль є метод дробної мацерації 70 % етанолом при співвідношенні лікарська рослинна сировина/екстрагент 1:8.
20
Дейнека, В. И., Е. Ю. Олейниц, И. П. Блинова та Л. А. Дейнека. "Селективность разделения изомерных хлорогеновых кислот в условиях обращенно-фазовой ВЭЖХ". Журнал аналитической химии 74, № 8 (2019): 588–94. http://dx.doi.org/10.1134/s004445021908005x.
Повний текст джерела
21
Pavlyuk, I. V., N. Y. Stadnytska та V. P. Novikov. "СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА ШЛЯХИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК, ОТРИМАНИХ ЕКСТРАГУВАННЯМ ШРОТУ ШИШОК ХМЕЛЮ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 236–41. http://dx.doi.org/10.15421/40251036.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено кількісний та якісний склад поліфенольних сполук густого 70 %-го водно-етанольного екстракту зі шроту шишок хмелю, серед яких ідентифіковано галову, хлорогенову, кавову, кумаринову, ферулову, коричну органічні кислоти та флавоноїди: рутин, гесперідин, мірицетин, морин, катехін, кемпеферол та кверцетин. Визначено суму амінокислот та основні мікро- та макроелементи та запропоновано основні показники для стандартизації субстанції, зокрема: опис, вміст етанолу, сухий залишок, вміст флавоноїдів і мікробіологічна чистота. Проведено експериментальні дослідження з вивчення антимікробної, антиоксидантної та фотопротекторної активності, отримані результати підтверджують доцільність його використання у складі косметичних та мийних засобів.
22
Shachek, T. M., Т. I. Marchankava, and E. N. Zelenkova. "Determination of chlorogenic acids in carrots during storage." Journal International Academy of Refrigeration 16, no. 4 (2017): 3–8. http://dx.doi.org/10.21047/1606-4313-2017-16-4-3-8.
Повний текст джерела
23
Koshova, O. Yu, V. S. Myrhorod, O. G. Bashura, S. G. Bobro та O. P. Yeromin. "ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕЛЮ НА ОСНОВІ ЕКСТРАКТІВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДЕРМАТОЗІВ". Фармацевтичний часопис, № 3 (3 грудня 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12438.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Фармакологічне дослідження комбінованого гелю на основі екстрактів лікарських рослин (фітокомплекс екстрактів листя горіха волоського, кропиви дводомної та чабрецю повзучого) для лікування дерматозів на моделях запалення різного генезу.
Матеріали і методи. На першому етапі проводили визначення протизапальної активності зразків комбінованого гелю на моделі гострого термічного запалення лапи в мишей. Дослідження фармакологічної активності найефективніших зразків, за результатами попереднього досліду, проводили на моделі неалергічного контактного дерматиту, препаратом порівняння слугувала мазь «Вундехіл», виробництва ТОВ «ЕЙМ» (Харків, Україна).
Результати й обговорення. На моделі термічного запалення лапи у мишей встановлено, що найбільшу протизапальну активність чинить зразок № 4 із вмістом горіха листя екстракту сухого з сумою танінів у перерахунку на галову кислоту та суху речовину 30 мг/100 г гелю, кропиви екстракту сухого з сумою гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту та суху речовину 20 мг/100 г гелю, чабрецю екстракту сухого з сумою флавоноїдів у перерахунку на рутин та суху речовину 35 мг/100 г гелю, який за ефективністю переважає зразок з окремими рослинними компонентами № 1, 2, 3 та зразки № 5 та 6, в яких вміст сухих екстрактів був збільшений у двічі та у тричі відповідно. Активність зразку № 4 була на рівні 80 %, зразки № 5 та 6 виявили протизапальну активність на рівні 73 % та 71 %.
На моделі неалергічного контактного дерматиту у щурів, модельованого 2,5 % розчином 2,4-ДНХБ, зразок № 4 виявив виражену ефективність, що підтверджувалося зменшенням клінічних ознак неалергічного контактного дерматиту: зниженням набряку, інтенсивності ураження шкіри та рівня лейкоцитів у крові. За ефективністю зразок № 4 не поступався препарату порівняння мазі «Вундехіл» та переважав таку однокомпонентних зразків № 1, 2, 3.
Висновки. Проведені дослідження на моделях запалення різного ґенезу показали, що комбінований гель на основі екстрактів лікарських рослин чинить більш виражену протизапальну дію, ніж його окремі компоненти. Отримані результати обґрунтовують доцільність використання екстрактів листя горіха, кропиви та чабрецю у складі засобу та перспективність подальших фармакологічних досліджень гелю з метою створення ефективного засобу для лікування захворювань шкіри запального генезу.
24
Зиятдинова, Г. К., Е. В. Гусс, Е. В. Морозова та Г. К. Будников. "Электрод на основе электрополимеризованного желтого “солнечного заката” для одновременного вольтамперометрического определения хлорогеновой и феруловой кислот". Журнал аналитической химии 76, № 3 (2021): 268–78. http://dx.doi.org/10.31857/s0044450221030166.
Повний текст джерела
25
Kostikova, V. A., A. A. Kuznetsov, E. D. Tishchenko та A. N. Fayzylkhakova. "Хемотаксономическое изучение Spiraea aemiliana в сравнении с близкородственными видами S. betulifolia и S. beauverdiana". Acta Biologica Sibirica 5, № 3 (6 вересня 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.14258/abs.v5.i3.6352.
Повний текст джерелаАнотація:
Методом ВЭЖХ изучены состав и содержание фенольных соединений в листьях Spiraea aemiliana Schneid. из 2 природных популяций, произрастающих на острове Кунашир. Проведено сравнение хроматографических профилей S. aemiliana и близкородственных видов S. betulifolia Pall. и S. beauverdiana Schneid. В 40 % водно-этанольных экстрактах из листьев S. aemiliana выявлено 19 соединений. Из них идентифицированы хлорогеновая, n-кумаровая и коричная кислоты, кверцетин, кемпферол, гиперозид, изокверцитрин, рутин, авикулярин, астрагалин и дигидрокверцетин. Специфичным соединением в листьях S. aemiliana является изокверцитрин, не идентифицированный у других близких видов. Хроматографические профили S. aemiliana и S. betulifolia в целом очень сходны. Это является дополнительным доказательством мнения учёных о таксономическом ранге S. aemiliana как подвида, вариации или формы S. betulifolia. По количественному содержанию фенольных соединений S. aemiliana (сумма фенольных соединений варьирует от 16,4 до 23,88 мг/г) более сходна с S. beauverdiana. Листья S. aemiliana содержат много гиперозида (до 9,50 мг/г), что практически в два раза больше, чем у S. beauverdiana (до 4,3 мг/г) и в 6 раз у S. betulifolia (до 1,55 мг/г). Выявленная разница в содержании гиперозида между тремя таксонами Spiraea статистически достоверна.
26
Яшин, Яков Иванович, та Александр Яковлевич Яшин. "Высокоскоростная ВЭЖХ (краткий обзор)". Сорбционные и хроматографические процессы 22, № 1 (9 березня 2022): 6–11. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2022.22/9015.
Повний текст джерелаАнотація:
В кратком обзоре обобщены и обсуждены основные вопросы высокоскоростной жидкостной хроматографии, в частности, основные способы сокращения времени разделения: ультра-ВЭЖХ, хроматография на поверхностно-пористых сорбентах, высокотемпературная хроматография, хроматография на монолитных колонках. Во всех этих способах пути внешней и внутренней диффузии сокращаются различными способами, что ускоряет массообмен и позволяет использовать высокие скорости элюирования. Экспресс-методы используются в различных методах ВЭЖХ: обращенно-фазовый, капиллярный, поликапиллярный, гидрофильный, хиральный, противоточный, аффинный. Высокоскоростная жидкостная хроматография широко используется в фармакокинетике, для анализа лекарственных средств в фармацевтике, при промышленном анализе быстрых процессов, для анализа качества и безопасности пищевых продуктов и напитков, для контроля загрязняющих веществ в окружающей среде. Данный вид хроматографии используется для разделения сложных многокомпонентных смесей: катехинов, теафлавинов в чае, хлорогеновых кислот в кофе, полифенолов и флавоноидов в овощах, фруктах и ягодах, стероидов, белков и жирных кислот в биологических жидкостях. Для детектирования в высокоскоростной жидкостной хроматографии используются наиболее распространенные системы детектирования: масс-спектрометрическая, диодно-матричная, ультрафиолетовая, светорассеивающая, флуоресцентная и другие. Экстракцию исследуемых соединений проводили как традиционными методами (твердофазный и жидкостно-жидкостный), так и микроволновой и жидкостной экстракцией при высоких давлениях. Высокоскоростная жидкостная хроматография используется для исследования взаимодействия лекарственного средства с белком, определения активных соединений в таблетках и определения компонентов запаха. Высокоскоростная жидкостная хроматография, несомненно, расширяет аналитические возможности высокоэффективной жидкостной хроматографии в различных жизненно важных областях, способствуя прогрессу высокоэффективной жидкостной хроматографии. Для сверхбыстрой высокоэффективной жидкостной хроматографии необходима быстрая электроника в жидкостных хроматографах, некоторые компании начали разрабатывать такую электронику.
27
Соколов, Олег А. "Эффективность использования препарата Регалис в интенсивных насаждениях яблони". Аграрная Россия, № 6 (29 квітня 2015): 30–34. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2015-6-30-34.
Повний текст джерелаАнотація:
Для снижения ростовой активности деревьев в молодом яблоневом саду интенсивного типа, где в вегетационный период 2012 г. средний однолетний прирост превышал 40 – 50 см, на трех сортах яблони в 2013 – 2014 гг. был применен регулятор роста Регалис. Торможение роста побегов наблюдалось только в течение первых трех недель после обработки препаратом. Применение препарата снижало интенсивность роста побегов в зависимости от кратности обработок и сорта на 31,8 – 67,9 %. Метод исследования — полевой и лабораторный. Объектом исследования служила яблоня сортов Чемпион, Прикубанское и Голден Рейнджер. Установлено, что применение препарата Регалис способствовало ослаблению роста побегов во всех вариантах опыта. Наиболее эффективной оказалась трехкратная обработка препаратом. Часть пластических веществ, отвлеченных от ростовых процессов, была направлена на утолщение побегов и укрупнение листовой пластинки. Препарат Регалис снизил процент опадения завязи, улучшил качество плодов и увеличил урожайность обработанных деревьев. Максимальное увеличение урожайности было зафиксировано в варианте с двукратной обработкой. Химический анализ листьев показал, что суммарная концентрация биологически активных веществ (аскорбиновая, хлорогеновая и кофейная кислоты) в опытных образцах в 1,5 – 1,9 раз выше, чем в контрольном варианте. Применение препарата Регалис экономически целесообразно, так как обработка препаратом деревьев совмещается с защитными мероприятиями против вредителей и болезней и не требует дополнительных затрат. Применение препарата в опытных вариантах увеличило рентабельность производства плодов на 56 – 71 %.
28
Яшин, Яков Иванович, Нина Ивановна Черноусова та Александр Яковлевич Яшин. "Чаеподобные напитки: химический состав, антиоксидантная активность и их влияние на здоровье человека". Сорбционные и хроматографические процессы 21, № 5 (11 грудня 2021): 782–88. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3785.
Повний текст джерелаАнотація:
В обзоре обобщены опубликованные сведения о наиболее широко употребляемых чаеподобных напитках (иван – чай, мате, каркаде, ройбуш): их химический состав, антиоксидантная активность и влияние на здоровье человека. Химический состав определен, в основном, методом ВЭЖХ и УВЭЖХ с использованием разных методов экстракции. Все чаеподобные напитки содержат разные полифенолы – антиоксиданты: флавоноиды (кверцетин, кемпферол, мирицетин, рутин и их гликозиды) и фенольные кислоты (галловая, феруловая, кофейная, хлорогеновая, протокатехиновая и антоцианины делфидина и цианидина). Известными методами (ORAC, ABTS, DDPH) оценена их антиоксидантная активность. За счет высокой антиоксидантной активности эти напитки обладают разнообразными оздоровительными эффектами, даже тормозят развитие опасных болезней: сердечно – сосудистых, онкологических и вирусных.
Нами измерена их антиоксидантная активность амперометрическим способом и сопоставлена с антиоксидантной активностью настоящих зеленых и черных чаев разных стран. Методом ВЭЖХ с амперометрическим детектором получены профильные хроматограммы в одинаковых условиях, которые удобны для сопоставления этих напитков. Суммарное содержание площадей всех пиков, записанных амперометрическим детектором, может служить мерой антиоксидантной активности, т.е. амперометрический детектор регистрирует селективно только антиоксиданты. Не антиоксиданты он не определяет вообще. Наибольшую антиоксидантную активность имеют напитки мате и иван – чай.
Приведены краткие сведения о других менее известных чаеподобных напитках: кудин, лапачо, тибетский чай, гречишный чай, курильский чай, конопляный чай, артишоковый чай, туарегский чай, пурпурный чай, гималайский чай и другие. Во многих странах имеются свои национальные чаеподобные напитки на основе лекарственных трав. Много напитков травяных и фруктовых есть в продаже. Нужно отметить, что в настоящие чаи добавляют разные другие лекарственные травы и фрукты: жасмин, бергамот и многие другие. Цель настоящего краткого обзора ознакомить читателей с опубликованными сведениями об этих напитках. Авторы надеются, что приведенные сведения будут полезны для многих людей. Они могут выбрать наиболее полезные чаеподобные напитки для личного потребления.
29
Лозова, Т. М. "ПОЛІПШЕННЯ ЗБЕРІГАННЯ МОЛОЧНОГО ЖИРУ ШЛЯХОМ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО АВТООКИСНЕННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 27 (3 листопада 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати дослідження стійкості молочного жиру до автоокис- нення. Розглянуто можливість поліпшення зберігання цього жиру у спосіб сповільнення процесів окис- нення шляхом використання натуральних добавок-антиоксидантів рослинного походження. Наведено результати досліджень вчених, які займаються проблемою пошуку антиоксидантів. Зазначено, що застосування антиоксидантів має ґрунтуватися на лабораторному вивченні специфіки та особливос- тей природи жиру, його складу. Важливе значення відводиться контролю ступеня окиснення жиру. Метою статті є встановлення антиоксидантних властивостей добавок на рослинній основі з метою виявлення можливості подовжити тривалість збереження молочного жиру, а отже, продуктів із його вмістом. Автором статті показано позитивну дію натуральних антиоксидантів стосовно збе- реження якості молочного жиру. Продемонстровано, що додавання до складу молочного жиру рос- линних добавок у різних концентраціях (% до маси жиру) сприяє помітному сповільненню утворення й накопичення продуктів глибокого окиснення та збереженню його якості. Досліджено антиоксидант- ний вплив таких добавок на основі лікарсько-технічної сировини, як звіробій звичайний, квіти бузини чорної, вільха чорна. Доведено, що застосування зазначених добавок у концентрації 0,2% до маси жиру сприяє сповільненню накопичення вторинних продуктів окиснення в 1,7–2,3 раза. Вивчено також антиоксидантний ефект рослинних добавок плодів черемхи, перстачу прямостоячого і материнки звичайної в концентрації 0,1 і 0,2%. Застосування цих добавок у концентрації 0,2% виявляє вищу дію порівняно з концентрацією 0,1% приблизно на 30%. Їхнє використання обмежує утворення вторинних продуктів окиснення до 1,9 раза. Встановлена антиоксидантна дія досліджених рослинних добавок на молочному жирі обґрунтовується вмістом цінних біологічних сполук, таких як біофлавоноїди, антоці- ани, хлорогенової, аскорбінової кислот тощо.
30
Marchyshyn, S. M., O. V. Zarichanska та T. O. Shcherbakova. "Визначення якісного складу та кількісного вмісту гідроксикоричних кислот у сировині рослин роду Лілійник (Hemerocallis l.)". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 23, № 2-3 (15 листопада 2015). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2015.v23.i2-3.5250.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме . Встановлено якісний склад та визначено кількісний вміст гідроксикоричних кислот у коренебульбах,<br />листках і квітках двох видів роду Лілійник (Hemerocallis L.). Спектрофотометрично визначено значний вміст<br />суми гідроксикоричних кислот у листках і квітках лілійника буро-жовтого. Методом високоефективної рідинної<br />хроматографії в усіх видах сировини лілійника буро-жовтого (Hemerocallis fulva L.) і лілійника гібридного<br />(Hemerocallis hybrida var. «Stella De Oro») встановлено наявність хлорогенової кислоти.<br />КЛЮЧОВІ СЛОВА: гідроксикоричні кислоти, лілійник буро-жовтий, лілійник гібридний, спектрофотометрія,<br />високоефективна рідинна хроматографія.
31
Шамкова, Н. Т., В. Ю. Токарев, А. В. Добровольская, А. З. Тодорова, and А. И. ВЕРЕЩАГИНА. "VARIETAL FEATURES OF TUBERS OF JERUSALEM ARTICHOKE, GROWING IN THE KRASNODAR REGION AND THE Adygea Republic." Известия вузов. Пищевая технология, no. 5-6(371-372) (December 25, 2019). http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2019.5-6.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Определен биотехнологический потенциал топинамбура сортов Новость ВИР, Скороспелка, Интерес, произрастающего в Краснодарском крае и Республике Адыгея, урожаев 2011 2018 гг. Установлено, что клубни топинамбура сорта Интерес превосходят сорта Новость ВИР и Скороспелка по содержанию, : общих сахаров на 22,41 и 14,34 инулина 41,82 и 32,99 пектиновых веществ 22,39 и 49,75 аскорбиновой кислоты 35,27 и 39,29 хлорогеновой кислоты 3,66 и 18,29 оротовой кислоты 88,89 и 84,89 соответственно. Сорт Интерес в сравнении с сортами Новость ВИР и Скороспелка содержит на 245,24 и 243,33 меньше никотиновой кислоты и на 100,0 и 108,33 кофейной кислоты соответственно. Содержание гистидина в клубнях топинамбура сортов Интерес, Новость ВИР и Скороспелка составляет 132,36 44,83 и 88,21 мг/кг аргинина 2017,2 958,56 и 460,44 мг/кг соответственно. В комплексе с аскорбиновой кислотой органические кислоты клубней топинамбура обладают выраженными антиоксидантными свойствами. Установлено, что в результате бланширования антиоксидантная активность топинамбура сорта Интерес возросла на 15,6. Таким образом, сорт Интерес наиболее перспективен для переработки в условиях предприятий общественного питания. The biotechnological potential of Jerusalem artichoke varieties Novost VIR, Skorospelka, Interes growing in the Krasnodar region and the Adygea Republic, harvest 2011 2018 has been determined. It was found that Jerusalem artichoke tubers of the Interes variety are superior to Novost VIR and Skorospelka varieties in content, : total sugars by 22,41 and 14,34 inulin 41,82 and 32,99 pectin substances 22,39 and 49,75 ascorbic acid 35,27 and 39,29 chlorogenic acid 3,66 and 18,29 orotic acid 88,89 and 84,89, respectively. Variety Interes in comparison with Novost VIR and Skorospelka varieties contains 245,24 and 243,33 less nicotinic acid and 100,00 and 108,33 coffee acid, respectively. The content of histidine in the tubers of Jerusalem artichoke varieties of Interes, Novost VIR, Skorospelka is 132,36 44,83 and 88,21 mg/kg arginine 2017,2 958,56 and 460,44 mg/kg, respectively. In a complex with ascorbic acid, organic acids of Jerusalem artichoke tubers have pronounced antioxidant properties. It was found that as a result of blanching, the antioxidant activity of Jerusalem artichoke of the Interes variety increases by 15,6. Thus, the Interes variety is most promising for processing in public catering facilities.
32
Арзуманян, Лилия, and Lilia Arzuamanyan. "RESEARCH OF CHLOROGENIC ACID CONTENT IN CERTAIN NUMBER OF VEGETABLES AND FRUITS." Scientific and methodological journal "Science and education: modern time", February 8, 2018, 12–15. http://dx.doi.org/10.12737/article_5a7c075ad2be06.82623962.
Повний текст джерелаАнотація:
This article is devoted to the research of chlorogenic acid, one of antioxidants and the substance which counteracts the effect of free radicals which cause cell disorder and variety of diseases. This article presents the results of research concerning chlorogenic acid content in vegetables and fruits as well as identification of the most wholesome vegetables and fruits from the point of this chlorogenic acid content
33
"Экстракция хлорогеновой кислоты из сабельника болотного comarum Palustre L. в среде субкритической воды". chemistry of plant raw material, № 3 (2014). http://dx.doi.org/10.14258/jcprm.1403201.
Повний текст джерела
34
Мищенко, О. Я., Е. Ю. Юрченко, Е. А. Калько та Д. В. Лыткин. "Экспериментальное исследование анальгетической активности густого экстракта цветков пижмы обыкновенной (Tanacetum vulgare L.)". Фармакологія та лікарська токсикологія 14, № 3 (18 серпня 2020). http://dx.doi.org/10.33250/14.03.191.
Повний текст джерелаАнотація:
Болевой синдром является проявлением многих патологических процессов и причиной снижения качества жизни пациента. Лекарственные средства с выраженной обезболивающей активностью широко применяются в клинической практике, однако обладают рядом опасныхдля жизни пациентов побочных эффектов. В связи с этим поиск новых эффективных обезболивающих лекарственных средств является актуальной задачей фармакологии. Перспективными в этом плане являются средства растительного происхождения, в частности экстракты пижмыобыкновенной.Объектом данного исследования был густой экстракт цветков пижмы обыкновенной (ГЭЦПО), полученный на кафедре ботаники Национального фармацевтического университета и стандартизированный по содержанию суммы флавоноидов (3,69 % в пересчете на лютеолин) и суммы гидроксикоричных кислот (16,88 % в пересчете на хлорогеновую кислоту).Цель исследования – экспериментальное изучение анальгетической активности ГЭЦПО.Для изучения анальгетической активности ГЭЦПО были использованы две модели: термической стимуляции («горячая пластина»), воспроизведенной на белых лабораторных самцах крыс, и химического раздражения («уксуснокислые корчи»), воспроизведенной на белых беспородных самцах мышей.Результаты исследования показали, что на модели «Горячая пластина» ГЭЦПО проявляет умеренную, но стойкую анальгетическую активность на уровне 26,1 %, 38,2 % и 38,7 % соответственно через 1 ч, 2 ч и 3 ч после введения, при этом достоверно (р < 0,05) уступая препаратам сравнениядиклофенаку натрия с анальгетической активностью 40,0 %, 79,8 % и 54,3 % соответственно и метамизолу натрия с анальгетической активностью 26,5 %, 74,0 % и 64,1 % соответственно. На модели "Уксуснокислые корчи" ГЭЦПО проявляет умеренную анальгетическую активность на уровне58,4 %, несколько уступая (р > 0,05) препарату сравнения диклофенаку натрия (97,5 %).Установлено, что ГЭЦПО обладает умеренной антиноцицептивной активностью на экспериментальных моделях как с периферическим, так и с центральным механизмом формирования болевой реакции. По силе анальгетического действия ГЭЦПО уступает препаратам сравнения нестероидному противовоспалительному средству диклофенаку натрия и анальгетику-антипиретику метамизолу натрия. Полученные данные являются экспериментальным обоснованием дальнейшего изучения ГЭЦПО как перспективного анальгетического средства.
35
Корнопольцева, Т., Т. Асеева, Е. Ботоева та Ю. Шурыгина. "Биологически активные вещества сухого экстракта пустырника сибирского и его влияние на течение экспериментального артрита". Биофармацевтический журнал, 19 грудня 2021. http://dx.doi.org/10.30906/2073-8099-2021-13-6-41-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Эффективность препаратов пустырника сибирского объясняется богатым химическим составом БАВ. Методом ремацерации с учетом оптимальных условий получен сухой экстракт пустырника, представляющий собой мелкодисперсный порошок коричневого цвета с приятным запахом и сладковатым вяжущим вкусом, с содержанием влаги не более 5 %, потеря в массе при высушивании не превышает 5 %. Методом дифференциальной сканирующей калориметрии установлено, что основное удаление влаги начинается при 50 °С, а при 150 °С происходит разложение экстракта. С использованием стандартных образцов в экстракте доказано наличие (+)-катехина, (–)-эпигаллокатехинагаллата, кверцетина, галловой, кофейной, хлорогеновой и линолевой кислот, рутина, апигенина, стахидрина, b-каротина. Результаты патоморфологического исследования и оценка динамики изменения показателей активности воспалительной реакции доказали фармакотерапевтическую эффективность применения сухого экстракта из надземной части пустырника сибирского при экспериментальном артрите.
36
"СОДЕРЖАНИЕ КОФЕЙНОЙ, РОЗМАРИНОВОЙ И ХЛОРОГЕНОВОЙ КИСЛОТ В ЛИСТЬЯХ НЕКОТОРЫХ ВИДОВ СЕМЕЙСТВА БУРАЧНИКОВЫЕ (BORAGINACEAE) (CONTENT OF CAFFEIC, ROSMARINIC AND CHLOROGENIC ACIDS IN LEAVES OF SOME SPECIES OF BORAGINACEAE FAMILIES)". Chemistry of plant raw material 1 (2015). http://dx.doi.org/10.14258/jcprm.201501538.
Повний текст джерела
37
Токарев, В. Ю., Н. Т. Шамкова, А. В. Добровольская, А. З. Тодорова, and А. И. ВЕРЕЩАГИНА. "SUBSTANTIATION OF STORAGE MODES OF JERUSALEM ARTICHOKE TUBERS IN THE CONDITIONS OF PUBLIC CATERING." Известия вузов. Пищевая технология, no. 5-6(371-372) (December 25, 2019). http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2019.5-6.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследованы изменения биохимических свойств клубней топинамбура (КТ) сортов Скороспелка (СК), Интерес (ИНТ), Новость ВИР (НВИР) урожаев 2011 2018 гг., выращиваемого в Краснодарском крае и Республике Адыгея, при хранении до поступления и в условиях предприятий общественного питания. Установлено, что при хранении на складах с искусственным охлаждением (склады с ИО) потери инулина составили, , сорт: ИНТ 10,4 НВИР 10,28 СК 22,01. При хранении в регулируемой газовой среде (РГС) потери инулина составили, , сорт: ИНТ 2,8 НВИР 5,91 СК 4,25 при хранении в грунте 9,4 9,59 и 7,92 соответственно. При хранении на складах с ИО увеличилось содержание пектиновых веществ, , сорт: ИНТ на 12,6 НВИР на 0,31 СК на 95,59 в РГС 2,54 1,71 и 2,55 соответственно при хранении в грунте 7,15 6,99 и 3,94 соответственно. При хранении на складах с ИО содержание хлорогеновой и кофейной кислот увеличилось, , сорт: ИНТ на 253,6 и 10852,7 НВИР на 83,5 и 997,9 СК на 361,0 и 661,3 соответственно в РГС 58,54 и 525,0 51,9 и 122,2 64,2 и 180 соответственно при хранении в грунте 82,9 и 983,3 77,2 и 191,67 79,1 и 246,67 соответственно. При хранении на складах с ИО уменьшилось содержание аскорбиновой кислоты, , сорт: ИНТ на 62,9 НВИР на 47,59 СК на 41,18 в РГС 28,97 30,96 и 34,04 соответственно в грунте 34,87 34,96 и 35,0 соответственно. Исследовано изменение структурномеханических свойств, естественной убыли клубней при различных способах хранения. Определено, что после 7 сут хранения в кладовой овощей снижается механическая прочность КТ, сорт: ИНТ на 26,8, НВИР на 30,0, СК на 31,25 соответственно после 14 сут хранения на 49,3 52,5 и 55,62 соответственно после 90 сут хранения в холодильной камере на 31,87 38,31 и 39,37 соответственно после 180 сут хранения в морозильной камере и размораживания на воздухе на 80,62 83,12 и 86,8 соответственно. Среднеотраслевая норма рентабельности продажи КТ 40. Investigated changes of biochemical properties of Jerusalem artichoke tubers varieties Skorospelka (SK), Interes (INT), Novost VIR (NVIR) harvests 2011 2018 grown in the Krasnodar region and the Adygea Republic at storage before receipt and in the conditions of public catering establishments. It was found that when stored in warehouses with artificial cooling (warehouses with AC), the loss of inulin was, , variety: INT 10,4 NVIR 10,28 SK 22,01. When stored in a controlled gas environment (CGE), the loss of inulin was, , variety: INT 2,8 NVIR 5,91 SK 4,25 when stored in soil 9,4 9,59 and 7,92, respectively. When stored in warehouses with AC, the content of pectin substances increased, , variety: INT by 12,6 NVIR at 0,31 SK at 95,59 in the CGE 2,54 1,71 and 2,55, respectively when stored in soil 7,15 6,99 and 3,94, respectively. During storage in the warehouses with AC with the contents of chlorogenic and caffeic acids increased, , variety: INT on 253,6 and 10852,7 NVIR by 83,5 and 997,9 SK on 361,0 and 661,3, respectively in CGE 58,54 and 525,0 51,9 and of 122,2 64,2 and 180, respectively in storage in the soil 82,9 and 983,3 77,2 and 191,67 79,1 and 246,67, respectively. When stored in warehouses with AC, the content of ascorbic acid decreased, , variety: INT by 62,9 NVIR at 47,59 SK at 41,18 in the CGE 28,97 30,96 and 34,04, respectively in the ground 34,87 34,96 and 35,0, respectively. The change in the structural and mechanical properties, the natural loss of tubers under various storage methods was investigated. It was determined that after 7 days of storage in the pantry of vegetables, the mechanical strength of Jerusalem artichoke tubers decreases, variety: INT by 26,8, NVIR by 30,0, SK by 31,25, respectively after 14 days of storage by 49,3 52,5 and 55,62, respectively after 90 days of storage in the refrigerator by 31,87 38,31 and 39,37, respectively after 180 days of storage in the freezer and defrosting in air by 80,62 83,12 and 86,8, respectively. The industry average rate of return on sales of Jerusalem artichoke tubers is 40.
38
ЛОБАНОВ, А. А., О. С. КРУГЛАЯ, В. И. МАРТОВЩУК, Е. В. МАРТОВЩУК, and М. А. СОКОЛОВА. "HIGH EFFECTIVE RESOURCE-SAVING TECHNOLOGY OF REFINING VEGETABLE OILS." Известия вузов. Пищевая технология, no. 1(361) (March 20, 2018). http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2018.1.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, что эффективность комплексной рафинации зависит от организации и качества первичной очистки растительных масел непосредственно после их извлечения. Предложено использовать в качестве растительного адсорбента тонкодисперсный порошок из зерен фасоли, полученный их измельчением в роторно-валковом дезинтеграторе при давлении от 50 до 60 МПа. Для эксперимента использовали нерафинированное подсолнечное прессовое масло. Обработку масла полученным органическим порошком из зерен фасоли проводили следующим образом. Масло из форпресса при температуре от 95 до 100°С смешивали в роторно-валковом дезинтеграторе с адсорбентом в количестве 0,2% от массы масла, выдерживали в экспозиторе при температуре 90°С в течение 30 мин, а затем фильтровали. Установлено, что новый адсорбент обеспечивает повышение качества масла и полностью исключает присутствие в нем нежировых примесей и хлорогеновой кислоты. Исследована возможность использования электроактивированной воды в виде католита или анолита в качестве гидратирующего реагента при гидратации растительных масел. Для получения электроактивированной воды использовали водопроводную воду с рН 7,1 и окислительно-восстановительным потенциалом Eh +1,64 мВ. Электроактивированную воду получали в периодически действующем электролизере, варьируя продолжительность электролиза от 1 до 30 мин. Проведена пробная гидратация подсолнечного масла по традиционной технологии при температуре 60°С с последовательным введением католита и анолита с общим соотношением 1 : 1 в количестве 1% к массе масла. Установлено, что гидратация активированной водой подсолнечного масла, прошедшего очистку растительным адсорбентом, обеспечивает полное удаление фосфолипидов и значительное уменьшение массовой доли красящих веществ, снижение кислотного и перекисного чисел. Разработанные технологические решения позволяют готовить растительные масла к дистилляционной рафинации при более мягких температурных режимах масла и острого перегретого пара. It is shown that the efficiency of the complex of refining depends on the organization and quality of the primary refining of vegetable oils directly after their retrieval. Is offered use as a plant adsorbent a fine powder of grain beans obtained by their grinding in a rotary roller disintegrator at a pressure of from 50 to 60 MPa. For the experiment, crude sunflower press oil was used. Oil treatment of the obtained organic powder from the grain beans was performed in the following way. The oil from forpress at a temperature of from 95 to 100°C were mixed in a rotary roller disintegrator with the adsorbent in the amount of 0,2% by weight of oil, kept in exposure at 90°C for 30 min and then filtered. It is determined that the new adsorbent improves the quality of oil and completely eliminates the presence in him of non-lipid impurities and chlorogenic acid. In the next step the possibility of using electroactivated water in the catholyte or anolyte as a hydrating agent in the hydration of vegetable oils studied. Tap water with pH 7,1 and redox potential Eh +1,64 mV were used to obtain electroactivated water. Electroactivated water was obtained in the periodically current electrolytic cell, varying the duration of electrolysis from 1 to 30 min. Trial hydration of sunflower oil by traditional technology at 60°With sequential introduction of anolyte and catholyte with a common ratio of 1 : 1 in the amount of 1% by weight of oil carried out. It is established that hydration of sunflower oil by activated water, the last clean plant adsorbent, allows a complete removal of phospholipids and a significant decrease of the mass fraction of pigments, reduction of acid and peroxide numbers. Developed technological solutions allow to cook vegetable oils by distillation refining with milder temperatures oil and sharp superheated steam.
39
МЕТЛЕНКИН, Д. А., Ю. Т. ПЛАТОВ, Р. А. ПЛАТОВА, А. Е. РУБЦОВ, and А. М. МИХАЙЛОВА. "IDENTIFICATION OF COFFEE BEANS USING FTIR-SPECTROSCOPY AND MULTIVARIATE ANALYSIS." Известия вузов. Пищевая технология, no. 5-6(383-384) (December 1, 2021). http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2021.5-6.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Для идентификации кофе используют методы газовой и жидкостной хроматографии, которые дают точную и подробную информацию о его химическом составе, однако трудоемки, сложны по пробоподготовке и непригодны для оперативного мониторинга качества. Цель настоящего исследования – разработка и апробация метода идентификации кофе по ботаническому виду, географическому месту произрастания и обжарке с применением Фурье-ИК-спектроскопии и многомерного анализа. В качестве объектов исследования были образцы кофе в зернах, различающиеся по ботаническому виду (арабика/робуста), географическому месту произрастания (Азия/Америка/Африка) и обжарке (жареный/нежареный). Для разработки моделей идентификации кофе в зернах была сформирована база спектральных данных и применены методы многомерного анализа – метод главных компонент (МГК) и дискриминантный анализ (ДА). ИК-спектры образцов кофе регистрировали с помощью Фурье-ИК-спектрометра Bruker ALPHA с алмазным модулем НПВО в диапазоне 4000–400 см–1 при разрешающей способности спектрометра 2 см–1. Спектральные данные были экспортированы из встроенного программного обеспечения OPUS 7.3.5.0 в Excel. При анализе матрицы спектральных данных выявлены наиболее интенсивные полосы поглощения ИК-спектра, приписываемые наличию функциональных групп воды, липидов, полисахаридов, кофеина и хлорогеновой кислоты в кофе. При сравнении ИК-спектров образцов кофеина, декофеинизированного кофе и кофе в зернах выявлены полосы поглощения спектра, которые можно использовать для построения калибровочной модели содержания кофеина в составе кофе в зернах. По спектральным данным МГК построена многомерная модель градации образцов кофе в зависимости от ботанического вида и наличия обжарки. По матрице факторных нагрузок выявлены полосы поглощения спектра, объясняющие различия образцов по ботаническому виду и обжарке и вносящие наибольший вклад в разделение образцов кофе на группы. Методом ДА по 19 переменным – коэффициентам поглощения на волновых числах спектра разработана система классификационных функций градации образцов кофе по географическому месту произрастания. Доказано, что сочетание Фурье-ИК-спектроскопии с методами многомерного анализа можно использовать как быстрый и неразрушающий инструмент для идентификации кофе в зернах. Gas and liquid chromatography methods are used to identify coffee. They provide accurate and detailed information about its chemical composition; however they are time-consuming, complex in sample preparation and unsuitable for operational quality monitoring. The purpose of this study is to develop and test a method for identifying coffee by botanical species, geographical place of growth and roasting using FTIR-spectroscopy and multivariate analysis. Samples of coffee beans were selected as objects of research, differing in botanical type (Arabica/Robusta), geographical place of growth (Asia/America/Africa) and roasting (roasted/not roasted). To develop models for the identification of grain coffee, a spectral database was formed and the methods of multivariate analysis were applied: principal components analysis (PCA), discriminant analysis. The IR-spectra of coffee samples were recorded using a Bruker ALPHA FTIR-spectrometer with a diamond module in the range of 4000–400 cm–1 with a resolution of the spectrometer of 2 cm–1. Spectral data were exported from the OPUS 7.3.5.0 embedded software to Excel. During analysis the matrix of spectral data, the most intense absorption bands of the IR-spectrum were revealed, attributed to the presence of functional groups of water, lipids, polysaccharides, caffeine and chlorogenic acid in grain coffee. By comparison the IR spectra of the samples: caffeine, decaffeinated coffee and grain coffee, absorption bands of the spectrum were revealed, which can be used to build a calibration model of the caffeine content in the composition of coffee beans. Using PCA based on the spectral data, a multivariate model of the gradation of coffee by botanical type and depending on the roast was build. According to the matrix of factor loadings, absorption bands of the spectrum were revealed, explaining the differences between the samples in botanical type and roasting and making the greatest contribution to the division of coffee samples into groups. By the method of discriminant analysis using 19 variables – absorption coefficients at the wave numbers of the spectrum – a system of classification functions for the gradation of grain coffee samples according to the geographical place of growth has been developed. It is proved that the combination of FTIR-spectroscopy with multivariate analysis methods can be used as a fast and non-destructive tool for identifying coffee beans.