Готові списки джерел за темами / Кислота фумарова / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Кислота фумарова.

Статті в журналах з теми "Кислота фумарова"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-17 статей у журналах для дослідження на тему "Кислота фумарова".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Kostyshyn, L. V., L. V. Slobodianiuk, S. M. Marchyshyn, O. L. Demydiak та L. Yu Liashenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ТРАВІ ТА ПІДЗЕМНИХ ОРГАНАХ SAPONARIA OFFICINALIS L." Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11743.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis L.) – багаторічна трав’яниста рослина, представник родини гвоздикові (Caryophyllaceae). Вона поширена по всій території Європи, у Північній Африці та на заході до Середньої Азії, але на даний час також культивується в багатьох країнах світу. В Saponaria officinalis L. спостерігають високий рівень сапонінів, також рослина містить флавоноїди, квайлову кислоту, жирні кислоти та різні фенольні сполуки. У джерелах літератури є інформація про протигрибкову активність сапонінової фракції мильнянки лікарської проти Gaeumannomyces graminis var. tritici й Fusarium culmorum та її антимікробні властивості. Відомостей про хімічний склад первинних метаболітів, а саме органічних кислот, у траві та підземних органах Saponaria officinalis L. у доступній літературі не знайдено, хоча ці речовини є одними з важливих класів природних сполук і мають широкий спектр біологічної та фармакологічної дій. Мета дослідження – виявити і визначити методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) кількісний вміст окремих компонентів органічних кислот у траві та кореневищах мильнянки лікарської. Методи дослідження. Кількісний вміст органічних кислот визначали методом ВЕРХ на рідинному хроматографі Agilent 1200 (Agilent Technologies, США). Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у траві мильнянки лікарської ідентифіковано та визначено кількісний вміст винної, піровиноградної, ізолимонної, бурштинової і фумарової кислот, у підземних органах – піровиноградної, ізолимонної, лимонної, бурштинової та фумарової. Серед органічних кислот у траві рослини домінували ізолимонна та піровиноградна кислоти, вміст яких становив 120,83 і 25,14 мг/г відповідно. У підземних органах Saponaria officinalis L. в найбільшій кількості було визначено бурштинову кислоту (0,79 мг/г). Висновки. Уперше методом ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст органічних кислот у мильнянці лікарській. Встановлено, що трава і підземні органи досліджуваної рослини містять винну, піровиноградну, ізолимонну, лимонну, фумарову та бурштинову кислоти. Серед органічних кислот у траві мильнянки лікарської домінувала ізолимонна кислота, вміст якої становив 120,83 мг/г. У кореневищах досліджуваного об’єкта переважала бурштинова кислота (0,79 мг/г). Отримані результати свідчать про перспективність подальших поглиблених фітохімічних досліджень біологічно активних речовин мильнянки лікарської (Saponaria officinalis L.).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

В. Новік, Ганна, Олена Г. Шидакова-Каменюка, Олена О. Чернушенко та Катерина В. Діль. "ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ В ШРОТАХ КЕДРОВОГО ТА ВОЛОСЬКОГО ГОРІХІВ МЕТОДОМ ХРОМАТОГРАФІЇ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (21 січня 2022): 618–28. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.228829.

Повний текст джерела
Анотація:
Методом хроматографії визначено кількісний та якісний склад карбонових кислот у шротах кедрового (ШКГ) і волоського горіхів (ШВГ). Встановлено, що до ШКГ та ШВГ входить сумарно 36 карбонових кислот. Також до складу ШВГ входить більша кількість дикарбонових та багатоосновних карбонових кислот, а ШКГ в 2.4 рази перевершує ШВГ за вмістом ароматичних кислот та їх похідних. Проведено оцінку харчової цінності жирів горіхових шротів. Встановлено, що жирам ШВГ притаманна більша ступінь ненасиченості порівняно з ШКГ – сумарний вміст МНЖК та ПНЖК у шроті волоського горіху становить 95.79 % загальної кількості жирів, а у шроті кедрового горіху – 80.19 %. За кількістю ПНЖК жири ШКГ та ШВГ майже не відрізняються – їх вміст складає 53,16 та 54.82 % відповідно. Відмічається, що ПНЖК шроту кедрового горіха представлені переважно ліноленовою кислотою (94,6% від всіх ПНЖК), а ПНЖК шроту волоського горіху – лінолевою (57.3 % від всіх ПНЖК). Дослідження співвідношення НЖК : МНЖК : ПНЖК та омега-6 : омега-3 виявили доцільність використання горіхових шротів в технологіях харчових продуктів для збалансування їх жирнокислотного складу. В горіхових шротах встановлено наявність деяких органічних кислот, переважно лимонної, бурштинової, фумарової та яблучної. Відмічається, що ШВГ суттєво перевершує ШКГ за вмістом яблучної та фумарової кислот – у 5.3 та 100 рази відповідно. Для шроту кедрового горіху притаманний вищій вміст лимонної та бурштинової кислот (у 2.9 та 2.2 рази відповідно). Не зважаючи на те, що сумарна кількість органічних кислот не відповідає рекомендованим нормам споживання, застосування ШКГ та ШВГ в харчових технологіях надасть можливості дещо підвищити вміст цих аліментарних речовин у готовій продукції. Встановлено, що до складу ШКГ входить 11,27 мг/100 г ароматичних кислот та їх похідних, а до складу ШВГ – 4.75 мг/100 г відповідно. Однак, порівняно з іншими фенольними сполуками, ароматичним кислотами притаманна менша біологічна активність. Зважаючи на зазначене перспективними є подальші дослідження, щодо встановлення вмісту у ШКГ та ШВГ поліфенолів та полімерних фенольних сполук.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Khrenkov, A. N., E. V. Vikhareva, and Z. V. Kasyanov. "IDENTIFICATION GENTISIC AND FUMARIC ACIDS IN THE COMPOSITION OF ACETYLSALICYLIC ACID BIODEGRADATION PRODUCTS." "Medical & pharmaceutical journal "Pulse" 22, no. 4 (April 30, 2020): 37–42. http://dx.doi.org/10.26787/nydha-2686-6838-2020-22-4-37-42.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Гимадиева, Альфия Раисовна, В. А. Мышкин, А. Г. Мустафин, Ю. Н. Чернышенко, Н. С. Борисова, Ю. С. Зимин та И. Б. Абдрахманов. "Получение и антигипоксическая активность комплексов производных урацила с дикарбоновыми кислотами". Химико-фармацевтический журнал 48, № 2 (28 лютого 2014): 25–28. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2014-48-2-25-28.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Пальчиков, В. А., И. С. Заровная та П. Г. Дульнев. "СИНТЕЗ ТЕТРАГИДРОТИОФЕН-1,1-ДИОКСИДОВ, АННЕЛИРОВАННЫХ ОКСАЗОЛИДИН-2-ОНОВЫМ И МОРФОЛИН-2-ОНОВЫМ ЦИКЛАМИ, "Журнал органической химии"". Журнал органической химии, № 7 (2018): 1055–63. http://dx.doi.org/10.7868/s0514749218070154.

Повний текст джерела
Анотація:
При разработке методов синтеза сульфоланов, аннелированных по положениям 3, 4 оксазолидин- 2-оновым и морфолин-2-оновым циклами, изучена реакционная способность цис- и трансаминоспиртов сульфоланового ряда по отношению к ряду циклизующих реагентов. В реакции с диметилацетилендикарбоксилатом и трифосгеном цис-аминоспирты образуют соответствующие морфолин-2-оны и оксазолидин-2-оны, а транс-изомеры - открытоцепные аминопроизводные фумаровой кислоты и бис-гидроксимочевины соответственно. Реакции цис- и трансаминоспиртов с производными щавелевой кислоты (диэтилоксалат, оксалилхлорид) приводят исключительно к ациклическим моно- и/или диамидам.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Штерман, Сергей Валерьевич, Михаил Юрьевич Сидоренко, Юрий Ильич Сидоренко, Валерий Соломонович Штерман, Наталья Ивановна Чеботарева, and Дмитрий Анатольевич Тихонов. "«Ferrum complex» for iron deficiency elimination in athletes." Food processing industry, no. 7 (June 27, 2021): 86–90. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2021.7.7.007.

Повний текст джерела
Анотація:
Установлено, что физические нагрузки могут приводить к серьезным сдвигам в процессах метаболизма в организме. Они связаны, среди прочего, с усилением потерь целого ряда минеральных микроэлементов. Содержание железа в организме спортсменов относится к числу важнейших факторов состояния их здоровья. В частности, оно определяет их способность адаптироваться к длительным аэробным нагрузкам. Потребление специально разработанных продуктов спортивного питания может выступать в качестве эффективного инструмента для улучшения баланса железа в организме атлетов. Целью проведенного исследования была разработка продукта спортивного питания «Феррум комплекс», предназначенного для обеспечения оптимального содержания железа в организме спортсменов в период проведения ими интенсивных тренировок и соревнований. В качестве источника железа в продукте был использован фумарат железа. Он характеризуется высокой биодоступностью, так как двухвалентное железо легко всасывается в кишечнике, а анион фумаровой кислоты способствует этому процессу. Железо гораздо хуже используется для решения стоящих перед ним биохимических задач в условиях дефицита меди в организме. Было обнаружено, что железо и медь обладают способностью оказывать друг на друга синергетическое воздействие и они взаимно усиливают усвоение друг друга. Медь в составе «Феррум комплекс» используется в виде своей биологически усвояемой соли - глюконата меди. Было также установлено, что концентрация марганца в крови спортсменов, занимающихся видами спорта, требующими высокой выносливости, является более высокой, чем в организме людей, ведущих преимущественно малоподвижный образ жизни. В «Феррум комплексе» марганец, как и медь, включен в виде ее глюконата. В разработанном продукте содержится также ряд витаминов - витамины C, B и фолиевая кислота. Эти биологически активные вещества стимулируют процесс кроветворения и принимают активное участие в синтезе железосодержащего белка - гемоглобина, который является переносчиком кислорода. В целом наличие в составе продукта «Феррум комплекс» ряда жизненно важных компонентов способствует созданию оптимальной концентрации железа в организме спортсменов, что позволяет значительно повысить интенсивность их тренировок, увеличить спортивную работоспособность, а также ускорить восстановление атлетов после больших и продолжительных физических нагрузок.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Воробьева, А. И., Л. В. Спирихин, А. Н. Лобов, С. Р. Галимова та В. А. Крайкин. "Радикальная сополимеризация N,N-диаллил-N,N-диметиламмоний хлорида с фумаровой кислотой". Высокомолекулярные соединения Б 56, № 3 (2014): 239–44. http://dx.doi.org/10.7868/s2308113914030176.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Терентьев, А. О., Н. С. Борисова, Э. М. Хамитов, Ю. С. Зимин та А. Г. Мустафин. "Экспериментальное и квантово-химическое исследования взаимодействий 6-метилурацила с янтарной и фумаровой кислотами". Журнал физической химии 88, № 12 (2014): 1908–13. http://dx.doi.org/10.7868/s004445371412036x.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Osokin, Yevhen S., Viktor F. Vargalyuk та Volodymyr A. Polonskyy. "ОБРАЗОВАНИЕ π-КОМПЛЕКСОВ АТОМОВ МЕДИ С АКРИЛОВОЙ, МАЛЕИНОВОЙ И ФУМАРОВОЙ КИСЛОТАМИ В ВОДНОЙ СРЕДЕ". Journal of Chemistry and Technologies 28, № 2 (13 жовтня 2020): 153–60. http://dx.doi.org/10.15421/082016.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Лыткин, А. И., В. В. Черников, О. Н. Крутова, С. А. Бычкова та И. А. Скворцов. "Энтальпии растворения кристаллических фумаровой и малеиновой кислот в водных растворах кон при 298 K, "Журнал физической химии"". Журнал физической химии, № 3 (2017): 479–82. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453717030189.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Vargalyuk, Viktor V., Yevhen S. Osokin, Volodymyr A. Polonskyy та Vitaly N. Glushkov. "ОСОБЛИВОСТІ (dπ-pπ)-ЗВ’ЯЗУВАННЯ ІОНІВ Cu(I) З АКРИЛОВОЮ, МАЛЕЇНОВОЮ ТА ФУМАРОВОЮ КИСЛОТАМИ У ВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Journal of Chemistry and Technologies 27, № 2 (17 січня 2020): 148–57. http://dx.doi.org/10.15421/081916.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Gamidov, S. I. Gamidov, R. I. Ovchinnikov Ovchinnikov, and A. Yu Popova Popova. "Double-blind, randomized placebo-controlled study of efficiency and safety of complex acetyl-L-carnitine, L-carnitine fumarate and alpha-lipoic acid (Spermactin® Forte) for treatment of male infertility." Urologiia 4_2019 (September 9, 2019): 62–68. http://dx.doi.org/10.18565/urology.2019.4.62-68.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Gamidov, S. I. Gamidov, R. I. Ovchinnikov Ovchinnikov, and A. Yu Popova Popova. "Double-blind, randomized placebo-controlled study of efficiency and safety of complex acetyl-L-carnitine, L-carnitine fumarate and alpha-lipoic acid (Spermactin® Forte) for treatment of male infertility." Urologiia 4_2019 (September 9, 2019): 62–68. http://dx.doi.org/10.18565/urology.2019.4.61-68.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Марынова, М., та М. Яхкинд. "Синтез диметилфумарата этерификацией фумаровой кислоты метанолом". Биофармацевтический журнал, 25 квітня 2020, 43–49. http://dx.doi.org/10.30906/2073-8099-2020-12-2-43-49.

Повний текст джерела
Анотація:
Изучен синтез диметилфумарата этерификацией фумаровой кислоты метанолом с использованием концентрированной серной кислоты в качестве катализатора. Найдены оптимальные условия для синтеза диметилфумарата: катализатор — серная кислота 8,4 % от фумаровой; соотношение метанол: фумаровая кислота — 4,1:1 по массе; состав промывных жидкостей для осадка диметилфумарата — дистиллированная вода и 1 % раствор карбоната натрия. Соблюдение этих условий обеспечивает выход диметилфумарата около 81 % от теоретического. Изучение кинетики процесса показало, что продолжительность процесса 3 ч является достаточной при оптимальной загрузке серной кислоты, а при уменьшении этой загрузки в 4 раза продолжительность процесса возрастает до 6 ч.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Хренков, А., Е. Вихарева, Ю. Карпенко, М. Рычкова та А. Селянинов. "Фиторегулирующее действие продуктов бактериальной деструкции ацетилсалициловой кислоты". Биофармацевтический журнал, 28 квітня 2021, 23–27. http://dx.doi.org/10.30906/2073-8099-2021-13-2-23-27.

Повний текст джерела
Анотація:
Установлено, что в составе продуктов биодеструкции ацетилсалициловой кислоты актинобактериями рода Rhodococcus содержится фумаровая кислота, оказывающая росторегулирующее действие на лекарственные растения.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

"МЕТАПРОБИОТИКИ ВМЕСТО АНТИБИОТИКОВ Йылдырым Е.А., Ильина Л.А., Тюрина Д.Г., Дубровин А.В., Филиппова В.А., Новикова Н.И., Большаков В.Н., Лаптев Г.Ю., Манукян В.А., Тарлавин Н.В., Меликиди В.Х., Биконя С.Н., Васильева К.В." Птицеводство 69, № 11 (2020). http://dx.doi.org/10.33845/0033-3239-2020-69-11-33-39.

Повний текст джерела
Анотація:
Большой интерес для промышленного птицеводства представляет применение биопрепаратов на основе комбинаций пробиотических штаммов микроорганизмов и их метаболитов - органических кислот. Один из препаратов подобного рода - это метапробиотик Пробиоцид-Ультра («БИОТРОФ»), комбинация естественных бактериальных метаболитов (фумаровой и лимонной кислот) и двух штаммов Bacillus spp., действующих в синергизме. Пробиоцид-Ультра не только эффективно стимулирует рост нормофлоры кишечника, выполняя функции классического пробиотика, но и в разы повышает способность подавлять рост патогенных бактерий благодаря подкисляющей способности органических кислот. Биопрепарат позитивно действует непосредственно на организм хозяина, повышая уровень резистентности, активируя работу ферментов, стимулируя обновление клеток эпителия. Поэтому, с одной стороны, Пробиоцид-Ультра работает подобно антибиотикам, как лечебным, подавляя патогенную микрофлору, так и кормовым, стимулируя увеличение продуктивности. С другой стороны, в отличие от антибиотиков, этот препарат не создает дополнительную нагрузку на ослабленный иммунитет.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Лосенков, И. С., Е. В. Плотников, Е. В. Епимахова, А. С. Бойко та С. А. Иванова. "Влияние органических солей лития на содержание белков Akt/mTOR-сигнального пути в мононуклеарах периферической крови больных биполярным аффективным расстройством". Сибирский вестник психиатрии и наркологии, № 3(112) (4 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.26617/1810-3111-2021-3(112)-30-38.

Повний текст джерела
Анотація:
В настоящее время ведутся разработка и изучение новых соединений лития с комбинированным цитопротекторным и нормотимическим эффектами. Перспективными в этом отношении являются органические соли лития на основе кислот ‒ метаболитов клеточного энергообмена. Akt/mTOR-сигнальный путь ‒ важное звено в регуляции клеточных функций, в связи с чем изучение эффекта на его активность вновь синтезированных органических солей лития является актуальным направлением с точки зрения понимания механизма их действия. Цель. Оценка эффектов карбоната, фумарата, пирувата и сукцината лития на содержание общих и фосфорилированных форм 11 белков Akt/mTOR-сигнального пути в мононуклеарах периферической крови больных биполярным аффективным расстройством (БАР). Материалы и методы. Венозная кровь для последующего выделения клеток взята у 12 пациентов с БАР, в том числе 7 женщин и 5 мужчин. Медиана возраста ‒ 48,0 года (37,5-52,0). Полученные мононуклеары инкубировали в течение 24 часов с карбонатом, фумаратом, пируватом либо сукцинатом литияв концентрации 1,2 ммоль/л. Определение общих и фосфо-форм 11 белков Akt/mTOR-сигнального пути в клеточных лизатах проводилось с использованием технологии мультиплексного анализа «LuminexxMAP» на приборе «MAGPIX» (Luminex, США). Статистическая обработка проведена с помощью программы SPSS(версия 20.0). Рассчитывали медиану, первый и третий квартили. Для сравнения количественных переменных использовались критерии Манна-Уитни. Результаты. Показано, что пируват лития статистически значимо повышал внутриклеточное содержание общих форм белков GSK-3αи β, Akt, mTOR, PTEN, IRS1, P70S6K, TSC2, а также фосфо-формы P70S6K. При действии пирувата лития на клетки больных выявлено статистически значимое снижение фосфо-форм GSK-3β, Aktи mTOR. Заключение. Полученные данные свидетельствуют о влиянии пирувата лития на активность Akt/mTOR-сигнального пути в мононуклеарах больных БАР, что может быть одним из вероятных механизмов цитопротекторного действия данного соединения, обнаруженного нами ранее. Результаты исследования могут являться основой для дальнейшего поиска и изучения новых соединений лития с комбинированной цитопротекторной и нормотимической активностью.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії