Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Кислота молочна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Кислота молочна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Кислота молочна"
1
Козадерова, Ольга Анатольевна, Стефания Алексеевна Калинина, Елена Андреевна Моргачева та Сабухи Илич-оглы Нифталиев. "Сорбционные характеристики и диффузионная проницаемость анионообменной мембраны МА-41 в растворах молочной кислоты". Сорбционные и хроматографические процессы 21, № 3 (16 червня 2021): 317–25. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3465.
Повний текст джерелаАнотація:
Работа посвящена изучению закономерностей ионного и молекулярного транспорта в системе «молочная кислота – хлорид натрия – анионообменная мембрана МА-41». Построены кинетические кривые ионообменной сорбции молочной кислоты, показано, что время достижения максимальной рабочей обменной емкости мембраны составляет от 35 до 80 минут в зависимости от концентрации раствора. Получены изотермы обменной сорбции и необменного поглощения молочной кислоты в диапазоне концентраций раствора 0.03-0.15 моль/дм3. Изотерма обменной сорбции описывается уравнением мономолекулярной адсорбции Ленгмюра с высоким коэффициентом корреляции. Величина необменного поглощения молочной кислоты заметно возрастает при концентрации раствора > 0.10 моль/дм3, однако, общее количество поглощенной молочной кислоты (в результате обменной и необменной сорбции) остается меньше, чем полная обменная емкость мембраны МА-41. Приведены концентрационные зависимости диффузионной проницаемости мембраны в растворах молочной кислоты, хлорида натрия и смешанном растворе, где молочная кислота и минеральная соль находятся в эквимолярном соотношении. Для молочной кислоты в диапазоне концентраций 0.03-0.30 моль/дм3 коэффициент диффузионной проницаемости мембраны МА-41 имеет более высокое значение, чем для хлорида натрия. Причиной ограничения переноса минеральной соли служит Доннановское исключение. Присутствие в растворе молочной кислоты эквивалентного количества хлорида натрия приводит к уменьшению коэффициентов диффузионной проницаемости последней в 2.5-3.2 раза по причине сопряжения потоков. Полученные экспериментальные результаты позволят осуществить обоснованный выбор рабочего диапазона концентраций обрабатываемых растворов для реализации экологически перспективных технологий Доннановского диффузионного диализа в очистке и получении молочной кислоты.
2
Tsisaryk, O. Y., L. Y. Musiy, I. M. Slyvka та T. F. Molokus. "Розроблення технології моцарелли із застосуванням різних способів зсідання білків". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (6 жовтня 2017): 93–98. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8019.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою досліджень було розробити технологію м’якого сиру «Моцарелла» із використанням різних способів зсідання білків та порівняти ефективність їх застосування у його технології. Молочну сировину для виробництва сиру заготовляли у березні 2017 р. Сир «Моцарелла» виготовляли з незбираного молока, яке аналізували на відповідність вимогам діючого Стандарту.Для сичужного зсідання молока використовували телячий сичужний фермент фірми «Хр. Хансен, Україна» СHY-max, заквашувальну культуру прямого внесення фірми «Хр. Хансен, Україна» RSF-742, калій хлористий у вигляді 1 % розчину та лимонну кислоту у вигляді 1,5 % розчину.Для дослідження було виготовлено два зразки сиру (із 3-разовим повторенням): зразок 1 – зсідання білків за участю лимонної кислоти (нормалізована суміш + сичужний фермент + лимонна кислота); зразок 2 – зсідання білків за участю заквашувальної культури прямого внесення (нормалізована суміш + сичужний фермент + заквашувальну культура + хлористий кальцій). Тривалість сичужного зсідання молока визначали від моменту внесення ферментів у молочну основу до утворення щільного згустку. У отриманих згустках визначали синеретичні властивості, вимірюючи об’єм виділеної сироватки через кожні 10 хв. протягом 1 год. У готовому продукті визначали вихід сиру, органолептичні та фізико-хімічні показники.
Встановлено, що використання лимонної кислоти призводить до скорочення технологічного процесу виробництва продукту та до збільшення виходу сиру. Однак, згідно органолептичної оцінки зразок із використанням лимонної кислоти характеризувався вираженим сирним, без сторонніх присмаків та запахів, властивий м’якому свіжому сиру смаком і запахом та вищим вмістом вологи. Гіршими органолептичними показниками характеризувався зразок з використаннямзаквашувальної культури прямого внесення RSF-742, однак під час зберіганнязразок характеризувався кращими фізико-хімічними показниками.
3
Kapustian, A. V., L. M. Lazareva, V. O. Postoienko, and O. S. Koval. "COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF BREAST MILK FROM DIFFERENT REGIONS OF UKRAINE BY THE CONTENT OF DECENIC ACIDS." SCIENTIFIC AND PRODUCTION JOURNAL "BEEKEEPING OF UKRAINE" 1, no. 5 (September 20, 2020): 19–23. http://dx.doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2020.5.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Подано результати досліджень деяких показників маточного молочка на відповідність до національних стандартів. Проаналізовано понад 40 зразків маточного молочка, відібраного в різних регіонах України. Установлено, що за показниками якості, зокрема за вмістом деценових кислот, вони відповідають вимогам ДСТУ 4666:2006 «Молочко маточне бджолине. Технічні умови». Показано, що середнє значення показників вмісту деценових кислот коливається в межах від 3,8+0,6 до 4,95%, рН – від 3,94+0,7 до 4,01+0,8. Доведено, що найвищий показник вмісту деценових кислот спостерігався у зразках із Центрального регіону (середнє значення становило 4,95+0,7), а найнижчий (3,8+0,6%) – з Північного регіону. Ключові слова: маточне молочко, деценові кислоти, критерії якості.
4
Rudakov, Oleg B., Lyudmila V. Rudakova та Maksim S. Buksha. "Фенотипическая изменчивость жирно-кислотного состава грудного молока". Сорбционные и хроматографические процессы 19, № 1 (6 лютого 2019): 8–22. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2019.19/643.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрены статистические данные по жирно-кислотному составу грудного молока женщин из разных стран и регионов мира, полученные методом капиллярной газовой хроматографии. Обсуждены биохимические корреляции, наблюдаемые при изменении жирно-кислотного состава в зависимости от региона проживания женщин. Показано, что доля насыщенных жирных кислот (ЖК)относительно постоянна среди большинства стран, за исключением Филиппин и Нигерии, где уровень лауриновой и миристиновой кислот завышен примерно в два раза относительно других стран. Доля мононенасыщенных ЖК различается мало, за исключением пониженного содержания олеиновой кислоты в грудном молоке женщин Филиппин, Нигерии и Туниса. Повышенный уровень эруковой кислоты наблюдается в Китае и Нигерии. Сравнение общего состава ЖК грудного молока из 20 стран и регионов с составом молока женщин из Англии показало, что наиболее близок к нему состав ЖК грудного молока в Австралии, ФРГ и Канаде. Наибольшие различия в составе отмечены между молоком англичанок и молоком женщин Филиппин и Нигерии. Десятикратное различие выявлено вуровне докозагексаеновой кислоты. Он может варьировать от 0.10 до 0.99 %. Наибольший уровень этой ЖК характерен для Японии, наименьший – для Туниса. Жирно-кислотный состав грудного молока зависит от диеты кормящих матерей. Характерные для Филиппин и Нигерии показатели указывают на то, что диета кормящих женщин в этих странах не сбалансирована, что отражается на пищевой ценности их грудного молока. Тесные прямые (симбатные) корреляции наблюдаются между содержанием насыщенных короткоцепочных ЖК, тесные обратные корреляции имеют место между содержанием короткоцепочных и длинноцепочных насыщенных ЖК. Между короткоцепочными насыщенными и полиненасыщенными ЖК преобладают отрицательные корреляции. Длинноцепочные насыщенные ЖК, напротив, имеют тенденцию симбатно возрастать при росте содержания полиненасыщенных ЖК. Содержание мононенасыщенных и полиненасыщенных ЖК часто симбатно изменяется при изменении состава молока. Во многих случаях коэффициенты корреляции R>0.90. Найденные корреляции полезны при идентификации происхождения молока, при выявлении фальсифицированного женского молока и при оптимизации состава молочных смесей для искусственного вскарм-ливания в разных регионах.
5
Супрун, Ірина Олександрівна, та Юрій Федорович Куриленко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТІВ НЕБІЛКОВОГО АЗОТУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 154–58. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.26.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження проведенні в аспекті використання джерела небілкового азоту для доповнення раціонів із кормами низької якості упродовж складних кліматичних та фізіологічних умов. Метою даних досліджень було підтвердження ефективності використання препарату небілкового азоту NitroShure для підвищення продуктивності великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності та здешевлення собівартості продукції. Для встановлення ефективності використання препарату NitroShure було проведено дослідження на базі СТОВ «Мусіївське» Полтавської обл., продуктивне стадо молочної худоби якого налічує 500 корів голштинської породи із середньою молочною продуктивністю 8000 кг молока на голову в рік. Технологія NitroShure дозволяє контролювати вивільнення азоту в рубці, що додатково дає можливість синхронізувати одночасне постачання мікроорганізмів рубця джерелами азоту і вуглеводів. Препарат NitroShure виробництва компанії Балхем є одним із доступних на ринку джерел немікробного азоту в раціонах корів: в добавці міститься 41% азоту і 255% сирого протеїну. До складу раціону 250 корів було введено препарат NitroShure з розрахунку 100 грамів на голову, що дозволило скоротити кількість соняшникового шроту на 1,2 кг (СП=39%) та додати 1 кг кукурудзяного силосу з метою підвищення рівня крохмалю до 23% в раціонах тварин. Через місяць експерименту молочна продуктивність підвищилась в середньому на 2 л на голову на добу, вміст жиру становив 3,8%, вміст білка – 3,15%. Ретельний аналіз структури гною виявив значне зменшення кількості довгих волокон і грубих частинок, що опосередковано свідчить про підвищення ефективності перетравлення клітковини раціону, що і стало в результаті причиною підвищення молочної продуктивності. Завдяки перерахунку раціону економія його вартості на голову на добу із використанням NitroShure становила 5,15 грн, що в перерахунку на поголів’я на місяць склало 38625 грн. Прибуток від реалізації додатково отриманої кількості молока склав 180 000 грн за місяць. Таким чином, IOFC склав 218625 грн за період використання препарату NitroShure у експериментальній групі. Поліпшення засвоєння азоту мікроорганізмами рубця дозволяє знизити рівень протеїну в раціоні. Препарат підвищує розщеплення вуглеводів в летючі жирні кислоти, що дозволяє знизити частку енергетичних добавок в раціоні. Застосування препарату забезпечує підвищення рівня надоїв за рахунок збагачення кормів різними джерелами енергії. Додаткове насичення кормів енергією збільшує виробництво молока і покращує його якісні показники, що створює можливість отримання додаткового прибутку (IOFC).
6
Щетинин, Михаил Павлович, Зоя Рафаиловна Ходырева та Елена Михайловна Щетинина. "Разработка поликомпонентных молочных консервов на основе сочетания сырья животного и растительного происхождения". Хранение и переработка сельхозсырья, № 2 (30 червня 2019): 75–84. http://dx.doi.org/10.36107/spfp.2019.79.
Повний текст джерелаАнотація:
Многочисленные исследования структуры питания населения различных регионов России, свидетельствуют о нарушениях пищевого статуса, которое выражается в дефиците полиненасыщенных жирных кислот, жирорастворимых витаминов, минеральных веществ и пищевых волокон. Создание композиции из молочного и растительного сырья является, в последнее время, распространенным способом корректирования состава молочных продуктов. Перспективной основой продукта может служить молоко цельное сгущенное с сахаром. Технологические особенности производства и особые условия хранения сгущенного молока исключают возможность протекания окислительных и окислительно-восстановительных реакций в добавляемых растительных компонентах. Для разработки рецептуры молочных консервов с сахаром использовали возможность внесения ядра кедрового ореха и ядра подсолнечника в нормализованное молоко с предварительной подготовкой сахарного сиропа. Основная цель исследований – разработка поликомпонентного молочного продукта на основе сочетания молочного и масличного сырья, сбалансированного по пищевой и биологической ценности, позволяющего удовлетворять потребности различных групп населения. Исследования выполнялись в условиях лабораторий ФГБОУ ВО Алтайский государственный технический университет им. И.И. Ползунова. Оценивали влияние ядра кедрового ореха и ядра подсолнечника на физико-химические и органолептические показатели молока цельного сгущенного с сахаром в количестве от 5 % до 25 % соответственно. Учитывая полученные результаты, рекомендовано внесение ядра кедрового ореха или ядра подсолнечника в количестве не более 20 %. Полученные продукты позволят не только расширить ассортимент молочных консервов, но и добавить в рацион потребителям полиненасыщенные жирные кислоты, жирорастворимые витамины, растительный белок и минеральные вещества.
7
Tanashchuk, Tatiana, Maksim Shalamitskiy та Dmitrii Pogorelov. "Оценка штаммов молочнокислых бактерий по способности усваивать L-яблочную кислоту". Magarach. Vinogradstvo i Vinodelie, № 4(110) part: 21 (19 грудня 2019): 328–32. http://dx.doi.org/10.35547/im.2019.21.4.010.
Повний текст джерелаАнотація:
Из всех процессов, вызываемых молочнокислыми бактериями в винах, единственно полезным является яблочно-молочное брожение (ЯМБ), основной метаболической характеристикой которого является ферментное преобразование двухосновной L-яблочной кислоты в одноосновную L-молочную кислоту и углекислый газ, в результате чего кислотность вина понижается. В работе представлены результаты изучения способности 39 природных штаммов молочнокислых бактерий родов Leuconostoc и Lactobacillus к усвоению L-яблочной кислоты. При проведении работ использовали методы и подходы, общепринятые в микробиологии виноделия. Способность штаммов молочнокислых бактерий проводить процесс яблочно-молочного брожения тестировали по затратам L-яблочной кислоты на поддержание жизни клеток, не размножающихся делением. Расчет потребления L-яблочной кислоты осуществляли по данным изменения титруемой кислотности среды в процессе культивирования штаммов, предварительно проведя математическую обработку массива расчетных характеристик бинарных систем, построенных на основе варьирования различных соотношений яблочной и молочной кислот. Отбор перспективных штаммов молочнокислых бактерий для ЯМБ проводили по результатам двухступенчатого скрининга. На первом этапе штаммы оценивали по ростовой активности, на втором этапе - по активности усваивать L-яблочную кислоту. Отмечено, что штаммы молочнокислых бактерий рода Leuconostoc характеризовались более продолжительным временем роста, чем штаммы рода Lactobacillus . Изучение динамики роста 88 природных штаммов молочнокислых бактерий позволило отобрать 39 штаммов с высокой ростовой активностью, у которых накопление клеточной биомассы через 24-48 ч культивирования, в зависимости от штамма, составило около 10 - 10клеток/см. При изучении потенциальной возможности 39 природных штаммов молочнокислых бактерий осуществлять процесс яблочно-молочного брожения установлено, что большинство штаммов обладали достаточно высокой активностью к потреблению L-яблочной кислоты. Данное свойство отмечено у 94% исследованных молочнокислых бактерий кокковой формы, что подтверждает их характеристику как типичных агентов яблочно-молочного брожения в практике виноделия. Среди молочнокислых бактерий рода Lactobacillus с такой характеристикой отмечены только 50 % штаммов, однако перспектива их использования в качестве активных кислотопонижателей также высока.Malolactic fermentation (MLF) is the only useful process of all caused in wine by lactic acid bacteria. Enzymatic transformation of dibasic L-malic acid into monobasic L-lactic acid and carbon dioxide enters as the key metabolic characteristic of MLF, which leads to deacidification of wine. Capability of 39 native lactic acid strains of the genera Leuconostoc and Lactobacillus to assimilate L-malic acid was studied using conventional methods and approaches of microbiology of wine. The capability of the study strains to conduct MLF was tested by L-malic acid utilization for maintaining viability of non-fissiparous cells. L-malic acid utilization was calculated by changes in titratable acidity of medium during cultivation of the study strains. This was preceded by a mathematical treatment of a set of estimated characteristics of binary systems established based on the variation of malic to lactic acid ratios. Lactic acid strains promising for MLF were selected following a two-step screening during which the growth of the study strains and their activity with refer to L-malic acid assimilation were evaluated. The time-course of growth was longer in lactic acid strains of Leuconostoc than in those of Lactobacillus . The growth dynamics of a total of 88 native lactic acid strains was assessed, and 39 strains with a high growth efficiency were selected. Strain-dependant cell biomass accumulation of these strains was around 10-10 cells/cm after 24-48 h of cultivation. A sufficiently high activity with refer to L-malic acid assimilation was found in the majority of the 39 native lactic acid strains tested for potential capability to conduct malolactic fermentation. This feature was observed in 94 % of the studied coccal form of lactic acid bacteria, which proves that they are typical agents of malo-lactic fermentation for winemaking, and in not more than 50% of the study lactic acid bacteria of Lactobacillus . Nevertheless, the prospects for their use as active deacidifiers are also high.
8
Борщенко, Валерій Володимирович, Оксана Олександрівна Лавринюк, Наталія Ігорівна Солоненко, Євгеній Леонідович Солоненко та Сергій Васильович Крисан. "ВПЛИВ ЗБАЛАНСОВАНИХ РАЦІОНІВ ГОДІВЛІ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬКОРІВ, ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНВЕРСІЇ КОРМУ У МОЛОКО". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (46) (12 жовтня 2021): 121–26. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Виробничі дослідження щодо оцінки впливу збалансованих раціонів годівлі на молочну продуктивність корів, обмін речовин та ефективність перетворення кормів у молоко проводилось на поголів’ї української чорно-рябої породи ПСП «Новоселиця» Попільнянського району Житомирської області, у кількості 36 голів. Корови перебували у другому періоді лактації, середньодобове виробництво молока становило 13,9 кг з 4,1% жиру. У ході досліджень були оптимізовані раціон із найменшими витратами, використовуючи програмне забезпечення для балансування раціонів. Раціон був збалансова-ний за обмінною енергією, сирим протеїном, кальцієм та фосфором, відповідно із нормами годівлі для великої рогатої худоби. Збалансованими раціонами годували всіх експериментальних тварин протягом 30 днів, за винятком 15-денного періоду адаптації. Годівля корів збалансованими раціонами та поліпшення забезпечення кальцієм і фосфором позитивно вплинула на збільшення надою молока4% жирності на 0,7 кг/корову (P <0,05). Одночасно зменшилася вартість годівлі на 17,0%. Оптимізація раціонів дозволяє поліпшити обмінні процеси в організмі корів, аналогічні дослідження свідчать, що рівень вмісту в кровіімуноглобулінів та сечової кислоти значно збільшується, тоді як рівень азоту сечовини крові (BUN) знижується (Р<0,01) з 18,2 до 15,0 мг/дл. Також поліпшується конверсія кормів у молоко з 0,8 до 1,0. Дане дослідження свідчить про те, що збалансована годівля корів, після корекції раціонів відповідно до норм годівлі, покращує виробництво молока, поліпшує обмінні процеси в організмі та ефективність перетворення кормів у коріву виробничих умовах. Отже, годівля збалансованим раціоном молочних корів покращує використання поживних речовин, виробництво молока, мікроб-не забезпечення азотом та ефективність перетворення кормів в продукцію.
9
Самойленко, А. А., та О. П. Юдічева. "ЯКІСТЬ ЗЕФІРУ БІЛО-РОЖЕВОГО УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 24 (3 липня 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2020-24-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Корисні властивості зефіру повною мірою можуть проявлятися тільки у високоякісних виробах, одержаних з відповідної сировини з дотриманням рецептури та технології виготовлення, а також умов транспортування, зберігання і реалізації. За цих умов роль моніторингу, за якого якість відіграє надзвичайно важливу роль для задоволення потреб українських споживачів, є завжди акту- альною. Мета роботи – дослідження якості зефіру біло-рожевого, виробленого в Україні, та особли- востей застосування виробниками чинного законодавства щодо інформації для споживачів про хар- чові продукти на його прикладі. Для досліджень відібрано зразки семи торгових марок: Рошен, Жако, Богуславна, ARO, CLEVER, Своя лінія і Перший ряд. Під час оцінки зовнішнього вигляду паковання розривів не виявлено, воно було цілим, чистим, естетичним. Найбільш яскравим виявилося паковання зефіру ТМ Рошен, Жако та Богуславна, інші 4 зразки упаковані в прозорий матеріал з нанесенням на нього інформації. Інформація на маркованні зефіру всіх торгових марок була повною і достатньо чіткою та відповідала вимогам стандарту і Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Більшість зразків мали додаткову інформацію щодо особливих умов зберігання (крім ТМ Рошен і Богуславна). Проведений аналіз показав, що за своїм сировинним складом зразки зефіру мають деякі відмінності, але майже на 90 % він ідентичний і містить: цукор, патоку, яблучне пюре, білок яєчний драглеутворювач – переважно пектин (для ТМ Рошен драглеутворювачем висту- пав агар). Регулятором кислотності для всіх зразків слугувала молочна кислота, але в деяких торгових марках додатково добавлені цитрат або лактат натрію, різноманітні ароматизатори та барвник натуральний «Кармін». Усі зразки мали позначення – без ГМО. Біло-рожевий зефір відрізнявся власти- вим найменуванню та зазначеним ароматизаторам смаком і запахом (дещо негармонійним був запах зефіру ТМ Перший ряд, Своя лінія та Clever); колір – відповідав вимогам стандарту (найбільш прива- бливим, на думку дегустаторів, був у продукції ТМ Рошен), кількість зефіру різного кольору в упаковці однакова. Вироби цілі, надламаних зразків та грубого затвердіння у виробах не виявлено. Консистенція пухка тільки в зефірі ТМ Рошен, дещо затяжиста у ТМ Жако та дуже затяжиста у решти зразків, а у виробах ТМ Перший ряд навіть злегка волога всередині. Необхідно відмітити, що максимально високих оцінок за смак і запах не отримав жоден досліджуваний зразок зефіру і тільки одна ТМ Рошен отримала найвищий бал за консистенцію. Усі фізико-хімічні показники були на допустимому рівні або не перевищували встановлених норм і відповідали стандарту. Подальші дослідження спрямовувати- муться на дослідження мікробіологічних показників і показників безпеки зефіру.
10
Чепур, С. В., Н. Н. Плужников, О. В. Чубарь, И. В. Фатеев, Л. С. Бакулина, И. В. Литвиненко та А. И. Ширяева. "Молочная кислота: динамика представлений о биологии лактата". Успехи современной биологии 141, № 3 (2021): 227–47. http://dx.doi.org/10.31857/s0042132421030042.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Кислота молочна"
1
Клименко, С. М., та Павло Олександрович Некрасов. "Ферментативний метод отримання харчових поверхнево-активних речовин". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21119.
Повний текст джерела
2
Некрасов, Павло Олександрович, Наталія Андріївна Ткаченко та С. М. Клименко. "Синтез харчових поверхнево-активних речовин методом біокаталітичного модифікування ліпідів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21120.
Повний текст джерела
3
Шимбрик, А. І., Сергій Іванович Самойленко та Олександр Миколайович Огурцов. "Удосконалення технології молочнокислого бродіння". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44446.
Повний текст джерела
4
Honcharenko, Iryna. "The role of lactates in medicine." Thesis, National Aviation University, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50626.
Повний текст джерелаАнотація:
1. Brooks, G. Cell-cell and intracellular lactate shuttles. Journal of Physiology. 2009. Vol. 587 (23). P. 5591-5600.
2. Cohen, R.D. Disorders of lactic acid metabolism. Clin. Endocrinol. Metab. 1976. Vol.5(3). P. 613–625.Lactate, or lactic acid (2-hydroxypropanoic acid), is a normal product of metabolism and is formed from pyruvic acid under anaerobic conditions in skeletal muscle tissue (25%), brain (20%), skin (25%), erythrocytes (20 %), leukocytes, mucous membrane of the small intestine and the renal medulla. Preferably lactate is metabolized in the liver (60%), kidneys (30%) and only a small amount is utilized in other tissues (10%). Measuring blood lactate levels is especially important in cases of severe sepsis and septic shock. In this context, lactate is commonly used to assess the severity of the disease, analyze the response to treatment and further prognosis. Hypoperfusion, which is most often associated with blood loss, is observed in patients with trauma. Elevated lactate levels may help to identify patients in whom normal vital signs are initially masked by tissue hypoperfusion. In patients with cardiogenic shock who require extracorporeal membrane oxygenation, lactate is a useful parameter for predicting mortality. Lactate levels increase during strenuous exercise, mainly due to anaerobic glucose metabolism. A common feature of primary and metastatic cancer is an increase in the rate of glycolysis, which leads to increased glucose uptake and lactate formation even under normal oxygen levels. Лактат або молочна кислота (2-гідроксипропанова кислота), є нормальним продуктом обміну речовин і утворюється з піровиноградної кислоти при анаеробних умовах у тканині скелетних м'язів (25%), мозку (20%), шкіри (25%), еритроцити (20%), шкіри (25%), еритроцити (20%), 20%), лейкоцити, слизової оболонки тонкого кишечника та ниркової медулі. Переважно лактат метаболізується в печінці (60%), нирках (30%), і лише невелика кількість використовуються в інших тканинах (10%). Вимірювання рівнів лактату крові особливо важлива у випадках важкого сепсису та септичного шоку. У цьому контексті, лактат зазвичай використовується для оцінки тяжкості захворювання, аналізують реакцію на лікування та подальший прогноз. Гіпоперфузія, яка найчастіше пов'язана з крововтратою, спостерігається у пацієнтів з травмою. Підвищений рівень лактатів може допомогти виявити пацієнтів, у яких звичайні життєві ознаки спочатку маскують гіпоперфузією тканин. У пацієнтів з кардіогенним шоком, які потребують екстракорпоральної мембранної оксигенації, лактат є корисним параметром для прогнозування смертності. Lactate рівень збільшується під час напружених вправ, головним чином завдяки анаеробному метаболізму глюкози.
5
Бойко, Тетяна Олександрівна. "Біотехнологічний потенціал лактобактерій у косметичних засобах". Магістерська робота, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19286.
Повний текст джерелаАнотація:
Дипломну магістерську роботу присвячено вивченню біотехнологічного потенціалу бактерій роду Lactobacillus, їх використання у косметичній промисловості, а саме використання у косметичних кремах. У дипломній роботі обґрунтовано технологію біосинтезу пробіотичного мікроорганізму Lactobacillus. Представлено технологічну схему виробництва косметичного крему, що включає стадії вирощування і виділення культури та одержання біомаси бактерій роду Lactobacillus. Обгрунтування вибору проведення біосинтезу біомаси лактобактерій та вибору ферментера для напрацювання біомаси лактобактерій. Дипломна робота включає метод отримання біомаси лактобактерій, блок-схему виготовлення косметичних засобів на основі бактерій роду Lactobacillus та методики контролю стадій його виробництва.The master's thesis is devoted to the study of the biotechnological potential of bacteria of the genus Lactobacillus, their use in the cosmetics industry, namely the use in cosmetic creams. The thesis of biosynthesis of probiotic microorganism Lactobacillus is substantiated in the diploma work. The technological scheme of cosmetic cream production is presented, which includes the stages of growing and isolating the culture and obtaining the biomass of bacteria of the genus Lactobacillus. Rationale for the choice of lactobacilli biomass biosynthesis and the choice of fermenter for lactobacilli biomass. Thesis includes a method of obtaining biomass of lactobacilli, a block diagram of the manufacture of cosmetics based on bacteria of the genus Lactobacillus and methods of controlling the stages of its production.
6
Баса, Ікпе Вільфріед, та Ikpe Vilfried Basa. "Використання лактококів в технології сквашування капусти (броколі)". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/19463.
Повний текст джерелаАнотація:
Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню процесу ферментування капусти броколі з використанням лактококів, для збереження біологічно активних речовин (БАР) та отримання продуктів харчування із хорошими смаковими властивостями. Метою даної роботи є використання лактококів у технології сквашування капусти броколі. На підставі отриманих результатів запропоновано способи попередньої теплової підготовки капусти броколі, які б дозволили максимально можливо зберегти всі БАР сировини, підібрано активні штами лактококів, які доцільно використовувати для ферментування броколі та проведено органолептичну та фізико-хімічну оцінки готової продукції.Master's qualification work is devoted to the process of fermentation using broccoli laktokokiv to preserve biologically active substances (BAS) and get food with good taste properties. The aim of this work is the use of technology in laktokokiv fermentation broccoli. Based on preliminary results suggested ways to prepare broccoli heat that would most probably keep all BAS raw chosen laktokokiv active strains that should be used for fermentation broccoli and conducted organoleptic and physico-chemical evaluation of finished products.
7
Сміян, Олександр Іванович, Александр Иванович Смиян, Oleksandr Ivanovych Smiian, Тетяна Парфеніївна Бинда, Татьяна Парфеньевна Бында, Tetiana Parfeniivna Bynda, О. І. Хоменко та В. О. Хоменко. "Діагностичне та прогностичне значення визначення рівня молочної кислоти (лактату) в лікворі". Thesis, Вид-во СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15720.
Повний текст джерела
8
Мінаєва, Ю. А., та Л. П. Сидорова. "Ідентифікація транс-ізомерів жирних кислот в маслах та спредах". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67695.
Повний текст джерелаАнотація:
Останнім часом на ринку України присутня значна кількість фальсифікованої
продукції. Найчастіше фальсифікують молочні продукти. Для цього використовують
гідрогенізовані рослинні жири, які вміщують у своєму складі жирні кислоти у формі
транс-ізомерів. Сучасні дослідження показують, що транс-ізомери жирних кислот
(ТІЖК) не засвоюються в нашому організмі природним біологічним шляхом.
Накопичуючись в організмі людини, знижують імунітет, порушують роботу ферментів,
клітинних мембран.
9
Овсяннікова, Тетяна Олександрівна. "Активація дріжджів Saccharomyces cerevisiae молочною кислотою у хлібопекарному виробництві". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48470.
Повний текст джерела
10
Мала, В. В., Ірина Анатоліївна Бєлих та Олександр Миколайович Огурцов. "Удосконалення біотехнології виробництва масла кисло-вершкового". Thesis, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44559.
Повний текст джерела