Добірка наукової літератури з теми "Квіткові рослини"

За результатами моніторингу флористичного різноманіття декоративних квіткових рослин у структурі озеленення урбоекосистем Лісостепу України уточнено їх таксономічний склад, а саме представлені 118 видами із 58 родів 31 родини 16 порядків 2 класів. Домінуюче місце займає клас Dicotyledones, який представляє 66,1 %, налічує 14 порядків, серед яких за кількістю видів переважає Asterales – 34 % видів. Клас Liliopsida представлений двома порядками, серед яких за кількістю видів переважає Asparagales Bromhead (70 %). За класифікацією І. Г. Серебрякова декоративні квіткові культури представлені наземними трав’яними (98,8 %), деревними життєвими формами (1,2 %), які в свою чергу представлені монокарпічними (71 %) та полікарпічними травами (27,8 %), кущами (1,2 %). За класифікацією X. Раункієра, декоративні квіткові культури представлені життєвими формами: терофіти (71 %), криптофіти (27,8 %),фанерофіти (1,2 %). За екологічними показниками всі наземні рослини відносно до вологи поділяються на мезофіти (52 %), ксеромезофіти (24 %), ксерофіти (21 %), мезогігрофіти (3 %); відносно до інтенсивності освітленості – геліофіти (81 %), сциофіти (19 %). According to the results of monitoring of the floristic diversity of ornamental floral plants in the structure of urban ecosystems’ greenery of Forest-Steppe zone of Ukraine we have clarified their taxonomic composition. Decorative floral plants in the structure of urban flora are presented by 118 species from 58 genera 31 families 16 orders of 2 classes. Dicotyledones class dominates in terms of quantity, representing 66,1 %, and the Liliopsida class represents 33,9 % of species. Dicotyledones class numbers 14 orders, in which Asteralesorder occupies a dominant place on the number of species (34 % of species), other orders of Saxifragales Dumort are represented by 13 %, Brassicales Bromhead – by 8,9 %, Ericales – by 7,6 %, Lamiales Bromhead, Rosales – by 6,4 %. Other orders are represented by 1–2 species. Liliopsida class is represented by two orders, among which Asparagales Bromhead dominates in terms of the number of species (70 %). According to the classification by I. G. Serebryakov, decorative floral plants are represented with herbal terrestrial plants (98,8 %), tree life forms (1,2 %), which are represented with monocarpic (71 %) and polycarpic herbs (27,8 % ), shrubs (1,2 %). According to the classification by H. Raunkiyer, decorative floral crops are represented by the following forms: therophytes (71 %), cryptophytes (27,8 %), tall aerial plants (1,2 %). According to all environmental indicators, in terms of moisture, all terrestrial plants are divided into mesophytes (52 %), xeromesophytes (24 %), xerophytes (21 %), mesohygrophytes (3 %); in terms of light intensity – heliophytes (81 %), sciophytes (19 %).

Динаміку розповсюдженості шкідників ріпаку ярого вивчено в умовах північно-східного Лісостепу України у 2005‒2018 рр. Методика досліджень була загальноприйнятою. У посівах ріпаку ярого найбільш розповсюдженими шкідниками були квіткоїд ріпаковий (Meligethes aeneus F.), блішки хрестоцвіті (Phyllotreta spp.) та пильщик ріпаковий (Athalia rosae L.). Блішки заселяли 100 % площ хрестоцвітих у фазу сходів культури. На посівах ріпаку блішки пошкодили 12,0 ‒ 35,0 % рослин. Найбільша пошкодженість шкідниками становила 67,0 % у 2006 р. і 66,0 % – у 2005 р. Чисельність блішок на хрестоцвітих складала 3,0‒5,0 екз./м2. Найвищою(18,0 екз./м2) вона була у 2006 р. Квіткоїд ріпаковий заселяв 100,0 % посівів, а у 2006 р. – 85,0 %, у 2010 р. – 91,0 % посівів у фазу бутонізації‒цвітіння. У посівах ріпаку ярого квіткоїд пошкодив 17,0‒37,0 % рослин. Найбільша пошкодженість шкідниками була у 2006 р. і складала 74,0 %, у 2005 р. ‒ 69,0 %, у 2007 р. – 63,0 %. Чисельність квіткоїда ріпакового становила у середньому 2,0‒6,0 екз./рослину. Найвищою вона була у 2006 р. (30,0 екз./рослину). Розповсюдженість пильщика ріпакового була найменшою зі спеціалізованих шкідників ріпаку ярого. Він заселяв 100,0 % посівів лише у 2005 р., а у 2008 р. – тільки 64,0 % посівів. За роки досліджень пильщик ріпаковий заселяв, в основному, в межах 14,0‒50,0 % посівів. Комахами було пошкоджено 3,0‒8,0 % рослин. Чисельність пильщика ріпакового становила 0,9‒2,0 екз./рослину. Найвища чисельність шкідників 7,0 екз./рослину була у 2006 р., дещо меншою ‒ у 2007 р. (4,0 екз./рослину). В Сумській області за період 2005‒2018 рр. площі посівів ріпаку ярого змінювалися в межах 1,1‒22,2 тис. га, валовий збір насіння – 1,9‒22,3 тис. т. Заходи захисту посівів ріпаку ярого від шкідників включають профілактичні і винищувальні методи. Для захисту посівів від блішок хрестоцвітих у фазу сходів використовують інсектицидні протруйники. У період вегетації проти блішок хрестоцвітих (3‒5 жуків на м2), квіткоїда ріпакового (5‒6 жуків на рослину), ріпакового пильщика посіви обприскують інсектицидами.

В Україні проблема реконструкції зелених насаджень урбанізованих територій, зокрема насаджень обмеженого користування, є актуальним питанням сьогодення. Більшість міських зелених насаджень, зокрема закладів освіти, закладали ще за радянських часів. На сьогодні ці насадження застаріли і тому потребують заходів з їх оптимізації. Плодовий сад Хортицької академії було закладено у 1961 році. Натепер сад втратив свої функціональні властивості, тому виникла необхідність його відновлення і реконструкції. Результати інвентаризації показали, що на ділянці налічується 73 деревні рослини. З них плодові дерева (Armeniaca vulgaris Lam., Juglans regia L., Pyrus communis L., Сerasus vulgaris Mill., та Prunus domestica L.) складають 71,2 % (52 екз.), рослини спонтанного походження (Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Elaeagnus angustifolia L., Syringa vulgaris L.) у загальній кількості 21 екз., що становить 28,8 % від загальної кількості рослин. Більша частина (36 екз.) плодових дерев перебуває у задовільному стані, 16 – у незадовільному. Декоративних квіткових рослин на території немає. У проєкті запропоновано створити сад вільного пейзажного планування з елементами благоустрою, що поєднає плодові культури з декоративними, також видалити частину старих дерев і деревно-чагарникової спонтанної рослинності. Для дерев, що залишаються, рекомендовано кронування. Ці дерева слугуватимуть основою оновленого саду. Проєктом передбачено збільшення асортименту плодових культур загальною кількістю 3 види (Сerasus vulgaris, Malus domestica L., Malus Niedzwetzkyana Dieck. ex Koehne). Асортимент ягідних культур формуватимуть 11 видів (Cornus mas L., Hippophae rhamnoides L., Ribes nigrum L., R. rubrum L., R. uva-crispa L., Rubus caesius L., Viburnum opulus L. та інші). Квіткове оформлення передбачено у вигляді облямування прогулянкових доріжок вільного планування гарноквітучими багаторічниками (Lavandula angustifolia Mill., Monarda didyma L., Thymus serpyllum L., Rudbeckia speciosa Schrad, Echinacea purpurea (L.) Moench., Nepeta × faasenii Bergmans ex Stearn). Трав'яний покрив запропоновано відновити шляхом підсіву посухостійкої суміші газонних трав. Завдяки реалізації проєкту на території закладу освіти з'явиться оновлена зелена зона, яка буде виконувати не тільки санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції, а й стане невід'ємною частиною організації науково-дослідної та навчально-виховної роботи Хортицької академії.

Досліджено ландшафтну організацію парку смт Петриківка та наявний асортимент декоративних трав'яниcтих та деревно-кущових рослин, оцінено їхні таксаційні та життєві характеристики. Територія парку має виражену зональність і складається з дитячого майданчика, зони фізкультурно-оздоровчих та масових заходів і тихого відпочинку. У парку є елементи монументального декоративного мистецтва, такі як стела останньому кошовому отаману П. Калнишевському, малі архітектурні форми – усічена крашанка, садово-паркова скульптура – дівчинка-художниця, кований букет та гірлянда й інші елементи ландшафтного дизайну (сухий ставок). Квіткове оформлення парку представлене клумбами, міксбордерами, рабатками, стрічками. Асортимент квіткових рослин складається з одно- і багаторічних рослин: садові троянди, петунія гібридна, півники гібридні, канна індійська, седум видний, півонія китайська та ін. Використано й контейнерне озеленення з хризантемою корейською. З ґрунтопокривних рослин набули застосування різні види седумів та барвінок малий. З кущових рослин у парку зростають калина звичайна, спірея японська, барбарис Тунберга, вейгела квітуча, різні види ялівців, туї східна та західна, які утворюють групи або виступають як солітери. Всього у парку зростає 31 вид деревних і кущових рослин, що належать до 14 родин. Загальна їх кількість становить 251 шт. У деревних насадженнях переважає гіркокаштан звичайний (59,03 % від усіх рослин). Кількісна представленість інших таксонів – 10 і менше екземплярів. За діаметром штамбу у насадженнях найрепрезентованішими є дерева, які належать до класів 24-28 та 28-32 см – 25,17 та 22,34 % від їх загальної кількості. У цих групах переважає гіркокаштан звичайний, як найчисельніший у парку вид. Близько половини дерев парку мають висоту від 6,1 до 8,0 м. Менша висота (4,1-6,0 м) характерна 34,96 % дерев. Без ознак ослаблення у парку смт Петриківка зростає 80,5 % деревної рослинності, 16,3 та 3,2 % є помірно та середньо ослабленими. Загалом за індексом життєвого стану деревостан оцінюють як "здоровий".

Вивчено реакцію 7 видів квітково-декоративних рослин на забруднення грунтуфторидами та сульфітами. Встановлено значну негативну дію забруднювачів на нако-пичення сирої та сухої маси усіма вивченими видами рослин. Найбільш стійкими зарезультатами дослідження виявилися кукіль звичайний (Agrostemma githago L.), кос-мея жовтогаряча (Соsmos sulphureus Cav.), льон звичайний (Linum usitatissimum L.).

Вивчено реакцію 7 видів квітково-декоративних рослин на забруднення грунтуфторидами та сульфітами. Встановлено значну негативну дію забруднювачів на нако-пичення сирої та сухої маси усіма вивченими видами рослин. Найбільш стійкими зарезультатами дослідження виявилися кукіль звичайний (Agrostemma githago L.), кос-мея жовтогаряча (Соsmos sulphureus Cav.), льон звичайний (Linum usitatissimum L.).

Хаотичне розміщення дитячих ігрових майданчиків призвело до того, що значна їх кількість не відповідає нормам. Ускладнює ситуацію той факт, що майданчики перебувають на балансі різних установ. Особливо гостро постала проблема озеленення їх території, адже наразі відсутній єдиний документ, що регламентує вимоги до озеленення дитячих ігрових майданчиків, та відсутній перелік рослин, які рекомендовано використо- вувати для створення захисних смуг зелених насаджень. Мета статті – оцінити ефективність використання квіткових трав’янистих рослин для створення захисних смуг зелених насаджень на дитячих ігрових майданчи- ках великих міст України. Вперше проведено дослідження ефективності використання високорослих квіткових трав’янистих рослин та ліан для озеленення територій дитячих майданчиків, що підтверджує наукову новизну роботи. У статті проаналізовано переваги та недоліки використання високорослих квіткових трав’янистих рослин і ліан для озеленення дитячих майданчиків урбанізованих територій та наведено результати досліджен- ня пилофільтрувальної функції таких рослин. Методологія базується на результатах фундаментальних дослі- джень ефективності захисних смуг зелених насаджень. За допомогою промірів та нанесення контурів на мілі- метровий папір були визначені площі листових пластин квіткових рослин. У подальшому на експериментальній ділянці було визначено кількість пилу, осадженого на листі рослин. Застосовуючи метод «пилової бурі», було про- ведено оцінку здатності листя зелених насаджень утримувати пил. За результатами досліджень можна дійти висновку, що деякі види рослин здатні утримати до 1,1 мг пилу на см2, такий результат збігається з ефектив- ністю деяких видів дерев і чагарників, які використовують для створення смуг зелених насаджень. Результати дослідження були впроваджені на контрольній ділянці – території дитячого майданчика у м. Харків, що підтвер- джує практичну значущість цієї роботи. Таким чином, дослідження зазначеної теми допоможе удосконалити сферу озеленення та благоустрою прибудинкових територій. Окреслена тема може зацікавити спеціалістів галузі охорони навколишнього середовища, урбаністики та містобудування.

Досліджено мінливість множинних молекулярних форм розчинної пероксидази в онтогенезі квітково-декоративних рослин родини айстрових, які ростуть в умовах промислового забруднення м. Дніпропетровськ. Показані видові особливості експресії ген-ензимної системи ферменту під впливом полікомпонентних викидів підприємств різного профілю.

Здійснено аналіз колекційного фонду роду Penstemon за характером відмирання надземних органів і формування бруньок відновлення, за різноманіттям життєвих форм, за особливістю ритмологічних ознак. Досліджені особливості розвитку видів роду Penstemon в умовах Криворіжжя. Доведена перспективність залучення представників даного роду для збагачення наявного асортименту квітково-декоративних рослин в озелененні.

Вивчено вплив надлишку Fe2+ та Cr3+ на активність глутаматдегідрогенази в органах декоративних квіткових рослин. Встановлено підвищення активності ферменту в листках і коренях Tagetes patula L. протягом усього експерименту, а у Lathyrus odoratus L. цей показник збільшувався до 30-ї доби, після чого знижувався щодо контролю.

Дипломна робота включає у себе пояснювальну записку (50 с., 35 рис., 4 додатки). Напрям цієї роботи був зумовлений постійним удосконаленням нейронних мереж, створенням нових методів та алгоритмів для розпізнавання об’єктів та їх класифікації. Мета дипломної роботи є створення власну програму, яка зможе розпізнавати квіткові рослини на зображені, ознайомитися із теоретичними відомостями про відомі технології розпізнавання об’єктів на зображені. У ході проєкту було розглянуто та досліджено принципи розпізнавання та класифікації квіткових рослин (задачі розпізнавання та класифікації об’єкта на зображені). Зроблено огляд усіх методів для вирішення задачі розпізнавання та класифікації об’єкта на зображені Також, в проєкті наведено переваги та недоліки методу, сформовано висновки, що до отриманої реалізації програмного забезпечення для класифікації квіткових рослин. Програма здатна з точністю обробляти об’єкти квіткових рослин на зображенні різної якості, класифікувати та розпізнавати їх.
Thesis includes an explanatory note (50 p., 35 fig., 4 applications). The direction of this work was due to the constant improvement of neural networks, the creation of new methods and algorithms for object recognition and classification. The purpose of the thesis is to create your own program that can recognize flowering plants in the image, get acquainted with theoretical information about the known technologies for recognizing objects in the image. During the project the principles of recognition and classification of flowering plants were considered and investigated (tasks of recognition and classification of objects in the image). An overview of all methods for solving problems of recognition and classification of objects in the image Also, the project introduces the advantages and disadvantages of the method, formed conclusions that the resulting implementation of the software for classification of flowerss. The program is able to accurately process the objects of flowering plants in the image of different quality, classify and recognize them.The program is able to accurately process objects of flowering plants in the image of different quality, classify and recognize them.

Петрюк О. В. Використання декоративних квіткових рослин для озеленення закладу освіти в межах позакласної роботи учнів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 014 «Середня освіта» / наук. керівник С. О. Яковлєва-Носарь. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 65 с.
UA : Робота викладена на 65 сторінках друкованого тексту, містить 7 таблиць та 2 рисунки. Перелік посилань включає 52 джерела. Об’єктом дослідження даної роботи є п’ять видів квіткових декоративних рослин, які є популярними в озелененні населених місць південного сходу України. Мета роботи - підбір асортименту декоративних квіткових рослин, стійких до забруднення важкими металами, для озеленення закладу освіти в межах позакласної роботи учнів. Предмет дослідження - оцінка стійкості декоративних квіткових рослин до впливу важких металів. Методи дослідження: лабораторний експеримент, спостереження, аналіз, опис, математичної статистики. Новизна роботи полягає в тому, що вперше проведено експеримент з визначення стійкості декоративних квіткових рослин до впливу важких металів на ранніх етапах онтогенезу з врахуванням особливостей позакласної роботи учнів з біології. Значущість роботи – ознайомлює вчителів біології і учнів з методикою проведення лабораторного експерименту з вивчення впливу важких металів на ранні етапи онтогенезу декоративних квіткових рослин та дозволяє виявити серед них стійкі види.
EN : The work is presented on 65 pages of printed text, contains 7 tables and 2 figures. The list of links includes 52 sources. The object of study of this work are five species of flowering ornamental plants, which are popular in landscaping in the south-east of Ukraine. The purpose of the work - the selection of a range of ornamental flowering plants, resistant to heavy metal pollution, for landscaping of educational institutions within the extracurricular activities of students. The subject of the research is the assessment of the resistance of ornamental flowering plants to the influence of heavy metals. Research methods: laboratory experiment, observation, analysis, description, mathematical statistics. The novelty of the work is that for the first time an experiment was conducted to determine the resistance of ornamental flowering plants to the effects of heavy metals in the early stages of ontogenesis, taking into account the peculiarities of extracurricular activities of students in biology. Significance of work - acquaints biology teachers and students with the methods of laboratory experiment to study the influence of heavy metals on the early stages of ontogenesis of ornamental flowering plants and allows to identify among them resistant species.