Статті в журналах з теми "Кафедра "Автоматизовані системи управління""

Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.

Для ефективної роботи підприємства необхідно високоефективне управління, яке в сучасних умовах спирається на певні програмні продукти. Питання розробки сучасних програмних продуктів є актуальним, багато розробників запропонували свої рішення.Загальним недоліком всіх рішень є низька гнучкість систем, - для їх адаптації під конкретне підприємство потрібна робота кваліфікованого програміста. На кафедрі автоматизації виробничих процесів та робототехнічних систем ОНАХТ в рамках дипломної роботи бакалавра було розроблено систему управління бізнес-процесом виробництва скляної тари на підприємстві Ілона ЛТД. Створено модель організаційної структури підприємства, яка відображає розподіл роботи по підрозділах і управлінським органам, між якими формуються певні відносини, пов'язані з реалізацією владних повноважень, потоків розпоряджень та інформації. Проведене виділення бізнес-процесів підприємства та створення його процесної моделі, яка описує процес послідовного перетворення матеріальних, сировинних і інформаційних потоків підприємства дозволило визначити процеси для подальшої їх автоматизації. Розроблена BMPN нотація, яка відображує в зручной формі бізнес-процеси, які проходять в компанії, та їх зв’язок, послідовність, відношення до структурних підрозділів дозволила остаточно визначити конкретні процеси для автоматизації. Розроблене та затверджене технічне завдання на створення програмного забезпечення для АСУП, а саме створення програмного продукту зберігання, контролю, обліку і аналізу даних про замовлення, складськи запаси сировини, готової продукціі, постачальників та замовників, результатів інвентарізації, розрахунків сировини для виробництва стало основою для розробки програмного продукту – сайту. Створення інтерфейсів та функціоналу для кожного з керівників бізнес-процессів, яки були автоматизовані забезпечило зручне використання програмного продукту для користувача. Подальший розвиток питання автоматизації управління процесом виробництва скляної тари знайде в випускній роботі магістра.

Розглянуто актуальне питання побудови системи для управління навчальним закладом в цілому та науковою та науково-технічною діяльністю кафедри для інформаційної інтелектуальної системи «Портал-кафедра». Проаналізовано характерні особливості існуючих на даний час ресурсів ВНЗ України. Досліджено можливості проектування та програмної реалізації модуля управління. Визначено функції інформаційної системи, вимоги до контенту й наповнення модуля та системи керування контентом компонування сторінок. Наведено розроблену зручну структуру модуля управління науковою та науково-технічною діяльністю кафедри. Представлено розроблену архітектуру інформаційної інтелектуальної системи, обрано та обґрунтовано використання мови програмування, обрано та обґрунтовано використання системи управління базами даних, розглянуті джерела вихідних даних та варіанти початкового інформаційного наповнення системи та концепція призначення прав доступу та повноваження користувачів та адміністрування. Запропоновано модуль управління науковою та науково-технічною діяльністю кафедри для інформаційної інтелектуальної системи «Портал-кафедра», який дозволить оптимізувати процедуру ведення звітів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, знизити витрати на організацію наукової діяльності кафедри за рахунок оптимізації використання всіх ресурсів кафедри, підвищити продуктивність праці персоналу та ефективного управління наданням платних науково-дослідницьких послуг, сприятиме розвитку академічних свобод шляхом забезпечення прозорості діяльності всіх суб'єктів, задіяних в системі. Особлива увага звертається на можливості даного інтелектуального модулю серед яких можна виділити такі, як автоматичне генерування звітів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, перевірка тексту на унікальність та можливість включати систему планування дати та часу публікації наукового матеріалу заздалегідь, що дасть можливість автоматичного опублікування статті в указану дату та час.

Предметом вивчення в статті є автоматизовані системи геопросторового аналізу для вирішення завдань національної безпеки і оборони. Метою є створення мобільної автоматизованої системи збору геопросторових даних та ведення геопросторового аналізу. Завдання: аналіз вимог, які висуваються до інформаційно-аналітичних систем; розгляд структури автоматизованої системи геопросторового аналізу; висунення вимог до автоматизованої системи геопросторового аналізу; визначення завдань, які вирішуються за допомогою автоматизованої системи геопросторового аналізу; визначення класів автоматизованих систем геопросторового аналізу, в залежності від їх розміщення; аналіз світового досвіду при прийнятті рішень у складаній оперативній обстановці; створення мобільної автоматизованої систем збору геопросторових даних та ведення геопросторового аналізу; визначення функціональних можливостей комплексу. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи декомпозиції багаторівневого моделювання. Отримані такі результати. Створення мобільних автоматизованих систем (комплексів) збору геопросторових даних та ведення геопросторового аналізу. Функціональні можливості комплексу дозволяють на місці збирати, систематизувати та обробляти всі необхідні геопросторові дані та надавати результати їх обробки споживачу. Висновки. Тактико-технічні характеристики та технологічні можливості зазначеного мобільного комплексу забезпечують прийняття рішення у відповідних умовах, а самі комплекси можуть бути використані для забезпечення як окремих пунктів управління, так й бути елементами складних систем управління вищих рівнів.

Стаття присвячена визначенню відповідності навиків працівниківорганів управління природокористуванням і охороною навколишньогосередовища України сучасним трендам цифрової економіки. Дослідженорівень використання інформаційних технологій загалом та відповідноїтрансформації потреб менеджменту. Показано роль інформаційноцифрових технологій для підвищення ефективності об’єкта управління.Досліджено інформаційно-аналітичні системи, які реалізовані в органахуправління природокористуванням і охороною навколишньогосередовища в Рівненській області на трьох рівнях: обласному, районномута міському. Проведено опитування адміністративного персоналу.Описана систематизація циркулюючих документів здійснюється за рядомкласифікаторів. В умовах цифровізації автоматизовані системиуправління виконують різноманітні функції. Визначено, що основноюпотребою, що задовольняється з використанням цифрових технологій, єархівування та реєстрація документів. На районному рівні зареєстрованобільше всього органів управління, де комп’ютерну інформаційноаналітичну систему або її елементи не впроваджено. Доведено низькийрівень і незацікавленість керівників у використанні інформаційногозабезпечення в процесі прийняття управлінських рішень. встановлено,що для інформаційного підтримки управлінської діяльності найбільшимпопитом користуються бази даних з питань фінансово-економічноїдіяльності, нормативно-правового, кадрового, ресурсного, матеріальнотехнічного забезпечення та еколого-статистичні. Визначені головнізавдання, які повинна вирішувати інформаційно-аналітична система зпитань охорони природного середовища України, в умовах цифровізації.Інформаційно-аналітична система повинна бути диференційована таорієнтована на сучасні потреби управління природокористуванням;поєднанням екологічних, економічних та нормативних підсистемзабезпечувати комплексний аналіз інформації; орієнтована наперспективу розвитку охорони довкілля в умовах цифровізації.

Urgency of the research. With the development of information technology and new management practices, there has been a convergence and often a merger of quality management and information technology practices. At present, concepts based on the integration of quality management systems and automated information systems are becoming increasingly important.Actual scientific researches and issues analysis.In the process of researching specialized scientific and technical litera-ture, modern trends and problems of introduction of information technologies in the quality management system were analyzed.Uninvestigated parts of general matters defining. An unsolved problem is to ensure the quality of use of automated infor-mation systems at a pharmaceutical enterprise integrated into an enterprise quality management system based on the requirements of the international GMP standard and the Guidelines ST-N MOH 42-4.0: 2016 “Medicines. Good manufacturing practice".The research objective. The purpose is to systematically analyze the methodological foundations of quality assurance, through the introduction and use of AIS, aimed at creating favorable conditions for improving the efficiency of the quality management system in the pharmaceutical industry.The statement of basic materials. The issues of construction and improvement of quality management system based on existing technologies for automated production are considered. The structure of the computer quality management system and the mechanisms of its information support are determined. The methods of integration of specialized software systems are alsoanalyzed and the concept of integration of them into the quality management system is proposed.Conclusions.Based on the critical analysis, a number of unresolved problems related to the development, implementation and use of automated information systems based on international standards were separated, as well as the scientific hypothesis of the effective implementation and use of automated information systems integrated into the quality management system of the pharmaceutical enterprise was put forward.

У статті аналізується стан використання сучасних інформаційних технологій на підприємствах. Існуючі умови ринкового середовища вказують на те, що підприємство знаходиться під постійним впливом факторів, пов’язаних з розвитком технологій, що спрощують роботу з великим обсягом інформації. Інтенсифікація інноваційних процесів, розвиток інформаційних технологій значно скорочують час на збір і обробку інформації. Нові економічні відносини потребують використання великих обсягів інформації та оперативних розрахунків, забезпечених сучасними інформаційними технологіями і системи. У роботі розглянуто проблему необхідності застосування й використання інформаційних технологій для вдосконалення діяльності підприємств. Показано, що ефективне застосування сучасних інформаційних технологій для підтримки, забезпечення й моделювання бізнес–процесів стає одним з вирішальних конкурентних переваг в сучасних ринкових умовах. Саме ефективність впровадження і використання інформаційних технологій є одним з основних чинників, що впливають на підвищення рівня конкурентоспроможності, що досягається за рахунок підвищення рівня гнучкості і ступеню використання економічного потенціалу. Проаналізовано, що на шляху впровадження інформаційних технологій підприємства стикаються з проблемами організаційного, економічного, технічного, соціального та іншого характеру. Розглянуті автоматизовані системи управління підприємством, що представлені на ринку України.

Актуальність теми дослідження. Зважаючи на зміни характеру ведення сучасних війн і шляхи досягнення ін-формаційної переваги над супротивником, дослідження мережецентричних технологій є надзвичайно актуальним. Підвищення маневреності підрозділів, їхньої здатності до виконання бойових завдань на підставі безперервного інформаційного супроводження дає можливість отримати значну перевагу над противником, попереджувати, запобігати та знешкоджувати реальні та потенційні загрози національній безпеці. Постановка проблеми. Сучасний рівень автоматизації, інформатизації та системи управління Збройних сил України за сукупністю значень характеристик своїх основних складових частин не відповідає сучасним вимогам Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглянуто проблематику зовнішніх інформаційних впливів та інформаційних аспектів забезпечення національної безпеки держави, концептуальні проблеми війни й миру та проблему мережецентричних війн. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Основною проблемою застосування принципів мереже-центризму під час організації сучасного бою є недостатньо ефективні та неадаптовані до сучасних вимог інформаційні системи. Постановка завдання. Першочерговим завданням є формування ефективної інформаційної системи на основі мережецентричних технологій, що дозволить скоротити час на прийняття рішення та прогнозувати можливі варіанти розвитку ситуацій та запобігати можливим наслідкам. Виклад основного матеріалу. Завдяки прогресу у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з’явились нові зразки високоточної зброї, сучасні засоби розвідки, автоматичні і автоматизовані системи управління (АСУ) військами та зброєю. Комп'ютерні технології дали можливість керувати зброєю на відстані в кілька тисяч кілометрів, формувати високоточні точкові удари, корегувати дії військових підрозділів, здійснювати дії військових формувань відразу в декількох напрямках з метою знищення об’єктів супротивника або захоплення його території, досягати результату за короткий проміжок часу тощо. Необхідність максимального використання можливостей всіх наявних засобів розвідки і бойових платформ спричинила перехід від платформоцентричної моделі управління військами і зброєю, де основний акцент робився на кількість озброєння та військової техніки, до мережецентричної. Висновки відповідно до статті. Визначена роль мережецентричних війн та їхній вплив на розвиток збройних сил передових в економічному сенсі країн. Застосування мережецентричних підходів спричинило появу чималих нових нетрадиційних форм і способів збройної боротьби, таких як «спеціальна операція», «тривимірна повітряно-наземна форма удару по супротивнику», «далекій вогневий бій» тощо, під час яких кораблі і підводні човни, літаки, космічні апарати, безпілотні літальні апарати (БПЛА), танки, польові радіостанції і портативні комп’ютери тощо спільно використовували інформацію за допомогою єдиних інтерфейсів, стандартів і протоколів. Визначені складові високої ефективності мережецентричних війн.

Дистанційна освіта – це інтегральна, гуманна в своїй основі, форма освіти, що базується на використанні широкого спектру традиційних і нових технологій та їх технічних засобів [1], які застосовуються при поданні навчального матеріалу, його самостійного вивчення, діалогового обміну між викладачем чи навчальною комп’ютерною програмою і студентом, причому процес навчання у загальному випадку є некритичний до їх розташування в просторі і часі, а також до конкретного навчального закладу.Ця форма освіти використовує і глобальні комп’ютерні комунікації типу Internet та Intranet і базується в основному на індивідуальній роботі студента з добре структурованим навчальним матеріалом [2].Найбільш характерними рисами дистанційного навчання є: гнучкість; паралельність; велика аудиторія; економічність; ефективне використання площ, технічних засобів; концентроване і уніфіковане представлення інформації знижує витрати на підготовку фахівців; технологічність; соціальна рівність; інтернаціональність; нова роль викладача; позитивний вплив на студента; висока якість та ін.Організація та впровадження дистанційної освіти є своєчасною і можливою для ВНЗ.Разом з тим функціонування системи дистанційної освіти породжує цілий ряд проблем. В проблемах, пов’язаних з розробкою дидактичного інформаційного забезпечення на електронних носіях, необхідним чином поєднуються технічні і гуманітарні знання.При засвоєнні студентами знань засобами дистанційної освіти особливу значимість мають цілі одночасного формування методологічної культури і методологічної рефлексії як основи професійної свідомості спеціаліста. Проблемність даної ситуації полягає в самій природі основних знань, які мають професійно-комп’ютерну сутність [3].На методологічному рівні вони об’єднуються поняттями “cистемність” і “модель”, тому при проектуванні дистанційного навчального процесу повинна застосовуватись педагогічна технологія, що реалізує селективно-інтерактивний режим використання комп’ютера при додержанні основних правил побудови дидактичного інформаційного забезпечення на електронних носіях, що суттєво удосконалює спосіб подання студентам навчальної інформації.Зазначимо, що оптимізація цього способу досягається виконанням двох основних положень:необхідність введення в зміст понять ”система” і “системність”, а також спряжених з ними явищ;відмінність в побудові письмової та комп’ютерної мови.При конструюванні дидактичного забезпечення на електронних носіях необхідно акцентувати увагу на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, роль яких в інтелектуальному розвитку студентів важко переоцінити. Тут доцільне використання розмежованої абстракції, а потім проведення двофазового узагальнення.Комп’ютерна освіта розглядається в якості середовища, що забезпечує умови для ефективного розвитку студентів як осіб, здатних до активної творчої самоорганізації усіх видів діяльності на основі оволодіння науковою організацією праці дослідника. Це означає оволодіння студентами прийомами пізнання навколишнього світу, що містяться в комп’ютерному просторі при дистанційній освіті, яка являє універсальну наукову методологію, що реалізується в суворій послідовності дій: вербальний опис об’єкту; математична модель; обчислювальний алгоритм; комп’ютерна програма; розрахунок на комп’ютері; аналіз результатів розрахунку; їх інтерпретація; управління об’єктом. Фактично це спосіб реалізації процесу пізнання і впровадження отриманих знань стосовно конкретного об’єкту. Синтезуючи знання і зусилля студентів, дистанційна освіта вимагає від кожного з них як принципово нових особистих якостей так і забезпечення іншого рівня сформованості традиційних моральних якостей особистості [3]. Дана обставина визначається специфікою співробітництва людини і комп’ютера, коли сумісна робота двох навчань за рахунок своєрідного підсилення інтелекту нерідко дозволяє отримати результати в 3-4 рази швидше, ніж при роботі їх поодинці.Особливістю моделювання комп’ютерного простору при дистанційній освіті, як засобу активізації пізнавальної навчальної діяльності є дидактично доцільним узгодження навчання професійним знанням та уміння проведення обчислювального експерименту, що передбачає можливість не тільки індивідуальної, але і групової роботи при одночасності, оперативності та індивідуалізованості управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів [4].Комп’ютерні технології навчання (КТН), як сукупність технічних, програмних, навчальних та методичних засобів, що використовуються при навчанні, з використанням комп’ютерів, в склад яких входять комп’ютерно-орієнтовані дидактичні засоби (КДЗ), як головна складова нових інформаційних технологій навчання [5].Навчальний комп’ютер без дидактичного наповнення не забезпечить позитивного результату при використанні в дистанційній освіті КТН.Згідно робіт [5,6] комп’ютерно-орієнтовані засоби можна розподілити на такі види:1 – навчально-комп’ютерні, програмування, комп’ютерний об’єкт вивчення;2 – комп’ютерні ігри: технічні; педагогічні; ігрові та ін.;3 – комп’ютерні розв’язники задач;4 – комп’ютер-дослідник в лабораторному практикумі моделювання, віртуальні стенди, мультиплікування;5 – курсове та дипломне комп’ютерне проектування: оптимізація типових розрахунків, автоматизовані системи та ін;6 – діалогові комп’ютерні системи: інформаційно-довідкові, інформаційно-навчальні, експертні та експертно-навчаючі;7 – комп’ютерні підручники: електронні, автоматизовані навчальні курси (АНК), комплексні, енциклопедичні, навчаючі, екзаменуючі;8 – ноу-хау – мультипрограми, гіпертекстові системи.Наші дослідження показують, що існує явна незабезпеченість в технологіях навчання комп’ютерно-орієнтованих дидактичних засобів КДЗ-2 – КДЗ-8.Разом з тим в переліку ВАК України для здобувачів вченого ступеня канд. пед. наук існує спеціальність 13.00.02 “Теорія і методика навчання”. Підготовка таких спеціалістів може достатньо кваліфіковано забезпечити створення КДЗ-2 і КДЗ-8 по будь-яким вузівським дисциплінам. В Кіровоградському державному технічному університеті ведеться підготовка КДЗ по основним навчальним дисциплінам досвідченими викладачами у відповідності з науково-педагогічним обґрунтуванням теорії і методики навчання.По дистанційній освіті розроблена концепція, що охоплює весь комплекс проблем, які виникають в процесі практичної реалізації, та форми їх розв’язання. Дистанційна освіта як система доводить право на своє ефективне існування.

Вступ. У статті проведено порівняльний аналіз якості фільтрації та прогнозування адаптивних експоненціальних двоконтурного і триконтурного фільтрів. Головна відмінність між дво- і триконтурним фільтрами полягає у кількості контурів фільтрації, які використовуються для оцінки якості фільтрації, та їх програмна реалізації. Цілі. Розглянути доцільність використання триконтурного фільтра-предиктора у системах керування у ролі алгоритму обробки інформації, у порівнянні із двоконтурним. Методологія. Було застосовано концепції аналізу часових рядів та математичне моделювання в пакеті Matlab. Результати. Отримано характеристики середньоквадратичних похибок фільтрації і прогнозу в залежності від кількості кроків, на які здійснюється прогнозування, та кількості кроків, що використовуються для оцінювання якості фільтрації, для двох варіацій фільтрів. Оригінальність. Вперше було визначено зв'язок між середньоквадратичними похибками (фільтрації та прогнозу) та наступними параметрами: кількість кроків, на які здійснюється прогнозування; кількість кроків, які алгоритм обробки даних використовує для оцінки якості процесу фільтрації, для дво- та триконтурного алгоритмів фільтрації та прогнозування. Проаналізовано актуальність застосування двох різних алгоритмів адаптації коефіцієнта згладжування в залежності від ресурсів ЕОМ. Практичне значення. Здійснено реалізацію запропонованих алгоритмів на мові програмування Matlab, які можуть бути інтегровані в різні автоматизовані системи управління з метою фільтрації та прогнозування значень спотвореного шумами сигналу. Це дослідження дає можливість обрати ефективний алгоритм обробки даних в залежності від поставленої задачі.

У статті розглянуто сутність цифрового робочого простору як складової частини сучасного ринку праці. Встановлено, що внаслідок глобалізаційних процесів в економічних системах на передній план виходять цифрові технології, автоматизовані системи управління, віддалена (дистанційна) праця, розвиток економіки знань та інформаційного суспільства. Виявлено, що 2020 рік приніс значні зміни у сфері організації праці, в системі реалізації професійної діяльності людини, в підходах до розуміння особистісного розвитку, наслідком чого став пошук шляхів адаптації людей до так званої нової реальності. З’ясовано, що поняття цифрового робочого простору є досить новим у науковому обігу і водночас досить уживаним. Не існує єдиного визначення цього терміна, однак це не заважає компаніям та організаціям використовувати його для побудови стратегій розвитку та функціонування. Встановлено, що під цифровим робочим простором можна розуміти певне інтегральне утворення, що охоплює цифрові процеси, засоби цифрової взаємодії, інформаційні ресурси, цифрову інфраструктуру та інші поняття, що є характерними для цифровізації загалом. З’ясовано, що в Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України цифрове робоче місце визначається як віртуальний еквівалент фізичного робочого місця, котрий вимагає належної організації, користування та управління, оскільки воно має стати запорукою підвищеної ефективності працівників та створення для них більш сприятливих умов праці. Зроблено висновок про те, що у нинішніх умовах змінюється роль людини у виробничих процесах, зростає потреба у творчих кадрах, важливими ознаками робочої сили стають креативність, комунікабельність, нестандартне мислення, адаптивність тощо. Саме інтенсивний розвиток цифровізації, загальносвітові тенденції (в тому числі, пандемія коронавірусу COVID-19), прискорений розвиток цифрового простору та перехід на цифрові робочі місця є і причинами, і наслідками реалізації нових якісних ознак сучасної людини на ринку праці.

Обґрунтовано використання автоматизованої системи моніторингу мікроклімату приміщень, на основі застосування нових мікропроцесорів і датчиків та важливість контролю показників мікроклімату тваринницьких приміщень закритого типу. Це стосується, зокрема, нової технології утримання тварин, яка передбачає збільшення щільності розміщення поголів’я. Огляд літературних даних свідчить про те, що в сільському господарстві України необхідно вивести на ринок сучасні інноваційні системи будівництва і технологічного забезпечення із залученням сучасних мікропроцесорних контрольно- вимірювальних систем і приладів. Аналіз існуючих приладів для збору, накопичення та обробки інформації про мікроклімат приміщень свідчить про те, що вони не відповідають сучасним вимогам моніторингу. Нині існуючі на ринку автоматизовані системи мікрокліматичного моніторингу є занадто дорогими. Впровадження зарубіжних систем вимагає значних разових грошових затрат при закупівлі. Крім того, вони будуть потребувати подальших щорічних експлуатаційних затрат, що є неприйнятним за сучасних складних економічних умов вітчизняних товаровиробників. Отже, наразі на ринку України відсутні спеціалізовані портативні вимірювальні системи вітчизняного виробництва для комплексного моніторингу параметрів повітряного середовища тваринницьких приміщень. У зв’язку з цим, науковцями Черкаської ДСБ НААН розроблено сучасну контрольно-вимірювальну систему – аналізатор повітряного середовища електронний (АПСЕ). Основною частиною якої виступає мікроконтролер. Вона розрахована на одночасне вимірювання ряду показників: освітленості, температури, відносної вологості, атмосферного тиску, запиленості, шумового навантаження та забруднюючих газів CO2, NH3, H2S, CH4. Результати вимірювань зберігаються в незалежній пам'яті вимірювальних блоків і блоку управління, можуть бути передані дистанційно. Середньодобові показники мікроклімату за трьома точками приміщення і четвертою зовнішнього довкілля, обробляються і аналізуються згідно розроблених методичних рекомендацій. Розроблено програмне забезпечення для розміщення інформації з моніторингу показників мікроклімату на webсайт Інтернетресурсу з подальшим накопиченням інформації й можливістю її статистичної обробки та графічного аналізу. Для моніторингу вищезазначених параметрів мікроклімату, вимірювальна система АПСЕ-7 може замінити не менше 17 одиниць відомих метеорологічних і газоаналітичних приладів на загальну суму приблизно 408 000 грн., що більше проти АПСЕ майже в 5,1 рази. Крім того, АПСЕ за своїми технічними характеристиками може замінити чотири сучасні портативні електронні газоаналізатори «Еколаб» на суму 522 720 грн., що більше в понад 6,5 рази. Вона дає можливість оперативно здійснювати оцінку санітарно-гігієнічних умов утримання тварин для прийняття відповідних управлінських рішень щодо ефективності роботи систем обігріву/охолодження і вентиляції приміщень впродовж добового періоду за сезонами року.

У сучасному світі використовуються програмні продукти, які дозволяють використовувати накопичену інформацію, аналізувати та візуально демонструвати дані з різних джерел (прикладом може бути IBM i2 Analyst’sNote book, ALERT). Вони дозволяють швидше виявляти ключову інформацію серед складних даних та надавати актуальний аналіз. Недоліком поданих технологій, як вважають автори статті, є те, що ці продукти не дозволяють робити припущення, створювати самостійно відсутні складові інформаційного ланцюга. Тобто постає необхідність запропонувати продукт, який має ознаки штучного інтелекту. В основу роботи інтелектуальної системи автори пропонують покласти теорію нечітких множин, яка дозволяє описувати якісні, нечіткі поняття і наші знання, а також оперувати цими знаннями з метою отримання нової інформації. Нечітка логіка, яка є основою для реалізації методів нечіткого управління, більш природньо описує характер людського мислення, ніж традиційні формально-логічні схеми. Саме тому використання математичних засобів для представлення нечіткої вихідної інформації дозволяє будувати моделі, які найбільш адекватно відображають різні аспекти невизначеності, які постійно присутні в навколишньому середовищі. Наявні математичні моделі теорії нечіткої логіки дозволяють вирішити завдання, які стоять перед інформаційно-аналітичними підрозділами ДПСУ щодо здійснення аналізу протиправної діяльності, і дозволяють упровадити їх у автоматизовані системи. Також подані рекомендації інформаційно-аналітичним підрозділам дадуть змогу аналітикам більш якісно оцінювати об’єкт, який підлягає аналізу. Визначено показники, за якими необхідно здійснювати збір інформації і за якими буде здійснюватись їх оцінка. Запропоновані методи мають можливість змінювати ці показники як кількісно, так і якісно. Практичні рекомендації аналітикам щодо вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності із застосуванням методики аналізу правопорушень надає можливість здійснювати аналіз отриманих даних, надавати пропозиції та приймати рішення в охороні державного кордону. Інформатизація інформаційно-аналітичної діяльності сприятиме підвищенню ефективності, точності роботи аналітичних працівників завдяки розвитку впроваджених у практику АРМ з відповідним програмним забезпеченням.

Conceptual and methodical problem of formation of modern manager professional qualification are considered. Analyzing the course of the process and the final results of the training, it was concluded that the requirements of stakeholders regarding the quality of train-ing are not enforced. The key factors that prevent the implementation of the latest models and approaches expected by the business environment to improve the level and quality of training in the transition of mankind to the sixth technological mode have been identified. Management as a science and management education is aimed at finding improved management models, and increase the adaptive capabilities of the organization, to form a motivational environment. The need to create a national model of training managers, provided the establishment of effective work of the relevant system of internal quality assurance at the level of educational institutions. The basis for such a system should be a number of appropriate procedures that meet European and national quality standards of higher educa-tion, namely: approval, monitoring and periodic review of educational programs, improving the quality of training of higher education, strengthening human resources, development of information and communication technologies management of the educational process, openness and transparency of public information about the activities of the educational institution, the creation of an effective system for combating violations of academic integrity at the university. An analysis of the reasons for the inconsistency of the level of training of young professionals with the requirements of the labor market and the need to introduce learning technologies focused on the deve-lopment of a competency-based approach, which is a way to achieve a new level of education. The expediency of using case methods, active and interactive forms of training, business and role-playing games, computer business simulations, economic games, various types of training for the introduction of modern market phenomena in the educational process is substantiated. It is proposed to introduce regular audit of their efficiency and automated quality management systems of education, to improve methodological, financial and leg-islative support for professional development of professional managers, to reduce the time of their adaptation to work in real conditions.Keywords: direction of training, management, professional skills and competencies, innovative training technologies, managerial personnel market, system of managers professional training. Розглянуто концептуальні і методичні проблеми формування професійної кваліфікації сучасного менеджера. Аналізуючи хід процесу й кінцеві результати підготовки, зроблено висновок, що вимоги стейкхолдерів щодо якості підготовки не виконуються. Визначено ключові чинники, що заважають упровадженню очікуваних бізнес-середовищем новітніх моделей і підходів до підвищення рівня й якості підготовки спеціалістів під час переходу людства до чергового, шостого, технологічного укладу. Управління як наука і менеджмент-освіта, спрямовується на пошук удосконалених моделей управління, на підвищення адаптивних можливостей організації, на формування мотиваційного середовища. Обґрунтовано необхідність створення національної моделі підготовки менеджерів за умови налагодження ефективної роботи відповідної системи внутрішнього забезпечення якості навчання на рівні закладу вищої освіти (ЗВО). Основою створення такої системи повинна стати низка відповідних процедур, які відповідають європейським і національним стандартам якості вищої освіти, а саме: розроблення, впровадження, моніторинг і періодичний перегляд освітніх програм, підвищення якості підготовки здобувачів вищої освіти, посилення кадрового потенціалу, розвиток інфокомунікаційних технологій, що забезпечать ефективність управління освітнім процесом, відкритість та прозорість публічності інформації про діяльність закладу освіти. Зроблено аналізування причин невідповідності рівня підготовки молодих спеціалістів вимогам ринку праці та необхідності впровадження технологій навчання, орієнтованих на розвиток компетентнісного підходу, який є способом досягнення нового рівня якості освіти. Обґрунтовано ефективність використання кейс-методів, активних та інтерактивних форм підготовки, ділових та рольових ігор, комп’ютерних бізнес-симуляцій, економічних ігор, різного виду тренінгів для інтродукції сучасних ринкових явищ у навчальний процес. Запропоновано з метою підвищення наукового та освітнього потенціалу ЗВО впровадити регулярний аудит їх ефективності та автоматизовані системи управління якістю освіти, удосконалювати методичне, фінансове та законодавче забезпечення підвищення кваліфікації фахових менеджерів, скорочення часу їх адаптації до роботи в реальних умовах.Ключові слова: напрям підготовки, менеджмент, професійні вміння та компетенції, інноваційні технології навчання, ринок управлінських кадрів, система професійної підготовки менеджерів.

В Державній прикордонній службі широко застосовуються автоматизовані робочі місця у складі Інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт». Високошвидкісні телекомунікаційні мережі забезпечують оперативний обмін інформацією між ними, що є як перевагою для користувача, так і джерелом небезпеки в аспекті вразливості, що несе за собою небезпеку для інформації, яка зберігається та передається з використанням мобільних пристроїв. В роботі проведено аналіз вразливостей сучасних мобільних пристроїв з використанням високошвидкісних мобільних мереж. Технологія мобільних пристроїв є повноцінним обчислювальним пристроєм, що підтримує більшу частину функціоналу традиційних електронно-обчислювальної машини(ЕОМ) за значно менших розмірів, що дозволяє обробляти інформацію віддалено й оперативно, скоротивши на цьому час і зусилля. Враховуючи що інформація, яка передається або зберігається при використанні мобільних автоматизованих робочих місць може містити інформацію різних рівнів конфіденціальності, а втрата може привести до негативних наслідків, проведено аналіз існуючих загроз інформаційній безпеці при використанні мобільних автоматизованих робочих місць та здійснено оцінку вразливостей та загроз інформації. Питання безпеки інформації останніми роками вивчали вітчизняні вчені такі як Платоненко А., Жованик М., Войтович О., Війтюк В. та інші. Платоненко А. у своїх дослідженнях доводить що використовуючи спеціалізоване програмно-апаратне забезпечення є можливість підвищити рівень захисту мереж від зловмисних дій, а правильне налаштування та відповідальне використання особистої техніки допоможе ефективно та безпечно використовувати можливості сучасних мобільних пристроїв. Необізнаність користувачів та адміністраторів мереж, що призводить до великої ймовірності перехоплення інформації вирішується навчанням правилам інформаційної безпеки. Ймовірність перехоплення інформації можна зменшити шляхом використання засобів захисту в повному обсязі, але проблема відсутності коректного налаштування може залишатись, через використання нестійких паролів [1]. В свою чергу Жованик М. стверджує що принципи побудови політики захис¬ту мобільних пристроїв «Bring Your Own Device» та «Mobile Device Management» (MDM) - «управлін¬ня мобільними пристроями» це прості та ефективні рішення, що стосуються питань безпеки інформаційних ресурсів в корпоративній мережі які орієнтова¬ні на специфіку управління пристроями співробіт¬ників в корпоративному середовищі та надають широкий набір можливостей по управлінню мобільними пристроя¬ми, що використовуються у корпоративній діяльнос¬ті [2].

Актуальність. Високі темпи прогресу науки й технологій, створення й поширення технологічних і організаційних інновацій, розвиток інформаційних технологій в умовах становлення української економіки, заснованої на знаннях, задають якісно нові вимоги до рівня підготовки кадрів з перспективних напрямів і спеціальностей. На теперішній час система вищої освіти є найбільш розвиненою складовою системи освіти України. Інноваційні процеси відбуваються в динамічно мінливому інформаційно-освітньому середовищі сучасного вищого навчального закладу, у ході насичення його новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями. Ринкова економіка змінює уявлення особистості про життєві перспективи, у зв’язку із чим освіта сьогодні розглядається як «ключ до успіху» [1, 65]. У майбутній професії увагу студентів привертає не тільки одержання нових знань, умінь та навичок, а й можливості швидкого кар’єрного просування та пов’язані з ним матеріальна забезпеченість і фінансова самостійність. Ці нові орієнтири значно змінили менталітет молоді: абітурієнтів, студентства й випускників. При цьому вони усе чіткіше усвідомлюють, що ринкові й у цілому сучасні суспільні відносини висувають жорсткі вимоги до їх професійних і комунікативних здібностей, умінню знаходити вихід зі складних ситуацій, швидко адаптуватися до стрімко мінливій ситуації. Особливу актуальність здобуває інноваційна освіта, що припускає особистісний підхід, фундаментальність, творче начало, професіоналізм, компетентність. Вирішення даної проблеми лежить в області проектування методичних систем навчання на основі комплексного використання традиційної, комп’ютерної й рейтингової технологій.Постановка проблеми.Існуючі організаційні форми навчання (лекція, практичне заняття та ін.) мають істотні недоліки: перевага словесних методів викладу змісту навчального матеріалу; усереднений загальний темп викладу матеріалу; фронтальна форма проведення практичних занять, що не враховує різнорівневість підготовки і працездатності студентів.Самостійна робота студентів з підручниками, навчальними посібниками утруднена через недостатнє структурування змісту навчального матеріалу, сухості мови викладу, повної відсутності емоційного впливу й контролю засвоєння знань.Автоматизовані навчальні системи дозволяють реалізувати основні принципи дидактики (навчання): науковість, системність, модульність, наступність, наочність і створюють передумови для підвищення якості професійної підготовки. Вони надають студентам наступні можливості: керування темпом викладу, повернення до вивчених розділів, багаторазове опрацювання матеріалу для його закріплення, користування термінологічним словником, перевірка засвоєння за допомогою питань і завдань, відпрацьовування умінь та навичок. Використовуючи автоматизовані навчальні системи неважко якісно організувати самостійну роботу, самоконтроль і контроль знань.Метою статті є розкриття можливостей професійної підготовки з використанням комп’ютерних технологій навчання у модульно-рейтинговій системі навчання.Основна частина. Досвід роботи у вищому навчального закладі показує, що студенти молодших курсів не можуть самі контролювати хід навчання, систематично й напружено працювати протягом семестру. На вирішення цих проблем спрямована модульно-рейтингова технологія як засіб формування в студентів пізнавальної активності протягом усього періоду навчання. Аналіз робіт показує, що модульно-рейтингове навчання сприяє розвитку й закріпленню системного підходу до вивчення дисципліни, формує в студентів навички самоконтролю, вимогливості до себе, стимулює самостійну систематичну роботу, а також допомагає виявити сильних і здібних студентів.Проблему запровадження у практику роботи вищої школи модульної системи навчання досліджували А. Алексюк, І. Богданова, В. Бондар, З. Кучер, П. Сікорський, П. Стефаненко, В. Стрельніков та ін. Запровадженню рейтингової системи навчання присвячені роботи С. Вітвицької, І. Мельничук та ін.Наш науковий інтерес викликала методична система професійної підготовки студентів з використанням комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання. Під методичною системою будемо розуміти педагогічну структуру, компонентами якої є мета, зміст, методи, форми й засоби навчання. У проектованій методичній системі передбачається, з одного боку, розкрити позитивний досвід існуючої методичної системи, а з іншого, – використати комп’ютерні засоби навчання для вирішення проблем у викладанні окремих дисциплін, наприклад, для викладання традиційно складних курсів у технічних вузах – теорія машин і механізмів (ТММ), теорія автоматичного управління (ТАУ). Для цього необхідно розробити: систему цілей; критерії відбору змісту методичної системи; систему методів навчання; особливості реалізації кожної з основних організаційних форм в умовах застосування автоматизованої навчальної системи; класифікацію комп’ютерних засобів, які будуть використовуватись в методичній системі по курсах ТММ і ТАУ:модульно-рейтинговий комплекс;модель автоматизованої навчальної системи й сценарій електронних підручників; - модель контролю.Система цілей методичної системи: формування наукового світогляду; накопичення знань, умінь і навичок; розвиток продуктивної розумової діяльності студентів; забезпечення професійної готовності майбутніх інженерів до використання отриманих знань при розв’язанні науково-технічних проблем.Комп’ютерні технології мають у своєму розпорядженні більші можливості для вдосконалення пояснювально-ілюстративних і репродуктивних методів, які доповнюються методами, що безпосередньо базуються на використанні комп’ютерів: метод використання комп’ютера як інструмента, що дозволяє значно розширити ілюстративну базу вузівського курсу; метод використання комп’ютера для формування алгоритмічної культури студентів; метод використання комп’ютера при виконанні розрахункових завдань; метод використання комп’ютерних технологій як засіб експериментування й моделювання.У проектованій методичній системі роль засобів навчання значно зростає. Підручники й навчально-методичні посібники традиційно відіграють важливу роль. Комп’ютерні навчальні засоби, що використовуються в різних курсах, можна розбити на два види:навчаючі програмні засоби з елементами моделювання (призначаються для організації й підтримки навчального діалогу студента з комп’ютером, надають середовище для комп’ютерного моделювання, необхідну навчальну інформацію з курсу, направляють навчання (електронні підручники й комп’ютерні практикуми));навчально-демонстраційні засоби навчального характеру (надають наочну навчальну інформацію як статичного, так і динамічного характеру (демонстраційні блоки з елементами мультимедіа)).Модульно-рейтинговий комплекс представляє собою сукупність модульної програми й рейтингової оцінки знань студентів. В основу розробленої рейтингової системи покладена концепція, що полягає в тім, що підготовка фахівця з міцними базовими знаннями залежить від способу їхнього формування. Міцність і надійність знань завжди вище, якщо їхнє формування відбувається не в авральній формі, що ми часто спостерігаємо, а систематично, протягом усього періоду навчання В методичній системі модульно-рейтинговий комплекс виконує дві функції: засобу керування навчальним процесом (реалізується через модульну структуру курсу) і система контролю (яка ґрунтується на оцінюванні всіх видів навчальної роботи з урахуванням якості й своєчасності виконання).Електронні підручники містять курси лекцій, демонстраційні моделі. По кожному розділу електронних підручників підготовлені тести декількох рівнів. Підручники виконані в технології Internet. У структуру підручника входять зміст і предметний покажчик, пов’язаний з лекціями гіперпосиланнями. Навігація реалізована з використанням функцій мовою JavaScript і елементами динамічного HTML. Тексти підручників відповідають державним освітнім стандартам вищої професійної освіти за напрямами і спеціальностями.Комп’ютерні засоби навчання – це програмний засіб або програмно-технічний комплекс, призначений для вирішення певних педагогічних завдань, що має предметний зміст. Предметний зміст передбачає, що комп’ютерні засоби навчання повинні включати навчальний матеріал з певної дисципліни. Під навчальним матеріалом розуміється інформація, як декларативного характеру, так і завдання для контролю знань і вмінь, а також моделі й алгоритми, що представляють досліджувані процеси. Методи оцінювання знань і вмінь студентів з даної дисципліні, курсу, розділу, теми або фрагменту з обліком встановлених кваліфікаційних вимог не зовсім досконалі. Особливістю поточного контролю, наприклад, повинно бути сполучення в ньому функцій перевірки знань і навчання. Засоби пересування по навчальному матеріалу повинні бути реалізовані таким чином, щоб це було можливим.Висновки. Використання комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання забезпечує підвищення інтересу у студентів до навчання, мотивує їх до навчально-пізнавальної діяльності і створює умови для індивідуалізації навчання у вищому навчальному закладі.

Одним із основних напрямів підвищення ефективності підготовки кваліфікованих робітників для поліграфічної галузі на теперішній час розглядається навчання, в основі якого лежить концепція дидактично усвідомленої інтеграції технології „класичного навчання” і технології навчання, що ґрунтується на нових інформаційних технологіях.Відомий теоретик виробничої педагогіки академік С. Батишев, аналізуючи вимоги до підготовки робітників, зауважував то тому, що процес їх формування має дві сторони: кількісну, яка характеризується різноманіттям робіт, та якісну, що визначає складність виконаних робіт. Виконання робітником виробничих функцій залежить від рівня розвитку техніки, від того, чи працює робітник за допомогою машинної чи автоматизованої техніки [1, с. 46].Основоположник вітчизняної кібернетики та інформатики академік В. Глушков вважав, що автоматизація інформаційних технологій у редакційно-видавничій діяльності викликана необхідністю виключення помилок виготовлення верстки та її коригування на всіх етапах технологічного процесу виготовлення поліграфічної продукції, починаючи від операцій безпосереднього введення даних до комп’ютера, комп’ютерного редагування, монтажу сторінок або газетної смуги до перенесення підготовлених на комп’ютері копій до автоматичних набірних машин. Крім того, в сучасних автоматизованих редакціях, на думку вченого, мають бути створені редакційні автоматизовані архіви – інформаційно-пошукові документальні дворівневі системи дескрипторного типу, завдяки чому забезпечується можливість вести статистику опублікованих матеріалів і відповідним чином планувати новий матеріал [3, с. 386].Широке впровадження комп’ютерних технологій у поліграфічному виробництві, інтеграція додрукарських, друкарських і післядрукарських видавничо-поліграфічних процесів, об’єднання всіх стадій технологічного процесу виготовлення друкованої продукції єдиним інформаційним потоком, необхідним для спільної роботи обладнання поліграфічного підприємства спричинили потребу у фахівцях інтегрованих професій. Виробничі завдання організації технологічного процесу, зокрема накопичення, збереження, передача і оброблення інформації, зняття її за допомогою реєструючих пристроїв, підключення до джерел інформації, вивчення інформаційних потоків, підтримування баз даних, відбір і реалізація алгоритмів оброблення інформації, виведення графічної й текстової інформації, перевірка якості готової друкарської продукції складають основу функціональної діяльності оператора з уведення і обробки інформації в комп’ютерній видавничій системі, верстальника, препрес-оператора і оператора друкарського цеху. Водночас, варто зазначити, що роботодавці з кожним роком оновлюють поліграфічне обладнання, впроваджують автоматизовані інформаційні системи управління поліграфічним підприємством, що, в свою чергу, потребує від працівників систематичного самостійного підвищення власного професійного рівня відповідно до виробничих інновацій. Отже, зрослі вимоги до готовності майбутніх поліграфістів до оволодіння ними виробничими технологіями з високим рівнем комп’ютеризації виробничих процесів потребують обґрунтування нового змісту, засобів і методів професійної поліграфічної освіти.Досліджуючи техніко-технологічні аспекти розвитку професійно-технічної освіти, академік НАПН України Н. Ничкало приходить до висновку, що зміст освіти повинен мати випереджувальний характер і постійно оновлюватися з урахуванням динамічних змін у різних галузях економіки, техніки, технологіях, узгодження та взаємозв’язок з метою забезпечення наступності навчання і виховання на всіх рівнях неперервної професійної освіти. Винятково важливим, на думку вченого, є регламентування змісту освіти державними стандартами та їх формування з урахуванням галузевої та регіональної специфіки на кожному ступені навчання [6, с. 91].Реалізація інноваційних компонентів освітньої парадигми, як зазначає Е. Зеєр, вимагає оновлення змісту професійної освіти і державних стандартів, що мають бути зорієнтовані не на вихідні програмні матеріали, а на результат процесу освіти, включаючи компетентність і компетенції [5, с. 27]. У цьому зв’язку здається правомірною точка зору, висловлена С. Батишевим про те, що для майбутніх робітників важливо навчитися ще в стінах училища використовувати знання у виробничій діяльності [1, с. 165]. Тому слід підвищувати ефективність методів вивчення теоретичного матеріалу, інтегрувати його з практикою, забезпечувати наступність теорії з практикою. У кожному профтехучилищі, як зазначав учений, мають бути кабінети і лабораторії з кожної професії – майстерня з новітнім обладнанням, механізмами, устаткуваннями, передбачено обладнання автоваматиувазованих класів, кабінетів інформатики і обчислювальної техніки [1, с. 174]. Очевидно, що практична реалізація моделей навчання як інструмента модернізації сучасної професійно-технічної освіти полягає в проектуванні нових педагогічних методик навчання, основаних на інтеграції традиційних підходів до організації навчально-виробничого процесу, в ході якого здійснюється безпосереднє передавання знань, та інформаційно-освітніх технологій навчання.Академік НАПН України В. Биков розглядає методику навчання як модель навчального процесу, яка інтегрує зміст навчання і навчальну технологію. Методика спрямована на цілі навчання; ґрунтується на змісті навчання, який сформований для досягнення цілей; відбиває психолого-педагогічні методи навчання, які обрані для викладання; визначає діяльність учасників навчального процесу, організацію їх взаємодії, характер і структуру використання ними ресурсів навчального середовища, які застосовуються для забезпечення навчання [2, с. 75].До методів навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю ми будемо відносити методи, що активно використовують потенціал педагогічних, інформаційних і комунікаційних технологій для формування і розвитку в учнів знань, умінь, навичок, способів виконання різних видів інформаційної діяльності, зокрема інтеграцію активних проблемних методів навчання, навчання у співробітництві; створення ситуацій актуальності, успіху в навчанні; формування розуміння власної значущості виконання різних видів професійної діяльності.Засоби інформаційно-комунікаційних технологій є домінуючими складовими засобів інформаційно-освітніх технологій. Ці засоби визначаються І. Роберт як програмно-апаратні і технічні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем трансляції інформації, інформаційного обміну [7, с. 96].Розширення сфери впливу інформаційно-комунікаційних технологій до будь-якого предметного середовища ілюструє достатньо універсальну схему додатків інформатики і стає за теперішніх умов домінуючою ідеєю в будь-якій предметній освіті. Під впливом цього процесу знаходяться всі предметні сфери діяльності завдяки тому, що широке впровадження і звичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій стає методологічною основою домінування прикладного компонента освіти в галузі конкретної предметної діяльності. Як зазначає професор Ю. Дорошенко, функціональна спрямованість навчання практичного розв’язання завдань засобами інформаційно-комунікаційних технологій має ґрунтуватися на раціональному поєднанні якомога ширшого кола споріднених видів професійної діяльності людини, забезпечувати формування узагальнених уявлень про сферу прикладання та особливості майбутньої професійної діяльності [4, c. 73]. На нашу думку, конструктивна інтеграції засобів і методів навчання у процесі підготовки майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю дозволить вибудовувати навчання відповідно до вимог роботодавців і забезпечить розвиток професійно значущих компетентностей.Розглядаючи весь технологічний ланцюжок перетворення інформації від етапу введення до комп’ютерної видавничої системи до отримання готового відтиску можна виділити єдиний набір завдань, що містить комплекси функціональних завдань автоматизованих робочих місць операторів поліграфічного виробництва (табл. 1).Таблиця 1Функціональні завдання операторів поліграфічного виробництва № з/пСпеціалізація кваліфікованого робітникаФункціональні завдання1Оператор з уведення данихНалагодження параметрів уведення з урахуванням технологічного процесу;автоматизація введення і оброблення інформації;створення профілів пристроїв;налагодження системи.2Оператор-верстальникПідготовка оригінал-макету видання;проведення екранної кольоропроби;урахування параметрів технологічного процесу;підготовка до виведення.3Препрес-операторПеревірка оригінал-макету видання;проведення цифрової кольоропроби;монтаж спуску смуг;контроль спуску смуг;виведення друкованих форм.4ТехнологСтворення технологічної карти замовлення;редагування технологічної карти замовлення.5Оператор друкарського цехуКонтроль виконання операції друку;формування звітних даних про завантаження обладнання;контроль якості на відтиску. Реалізація оновленої методичної системи має здійснюватися на заняттях зі спецтехнології, в процесі виробничого навчання в майстерні, виробничої практики на поліграфічному підприємстві. Підвищення ефективності проведення теоретичних занять має досягатися завдяки застосуванню засобів мультимедійного обладнання, демонстраційних презентацій, електронних підручників і навчальних ресурсів, розроблених викладачами спецдисциплін; використання інтерактивної дошки. У процесі підготовки і проведення теоретичних занять доцільним є використання активних, проблемних методів навчання, навчання у співробітництві.Застосування засобів і методів інформаційного навчання в процесі проведення лабораторно-практичних робіт сприятиме проведенню цікавих і насичених занять. Використання на заняттях виробничого навчання методів „мозкового штурму”, групової дискусії надасть навчально-виробничій діяльності майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю продуктивного, творчого характеру. З-за обмеженої кількості офсетних машин вивчення технології друкарської справи переважно здійснюється за бригадною формою навчання. Майстер виробничого навчання має вибудувати послідовність оволодіння трудовими операціями і прийомами таким чином, щоб частина учнів відпрацьовувала їх безпосередньо на обладнанні, а частина – самостійно, використовуючи електронні освітні ресурси.Розвиток систем автоматизації в поліграфії, представлений на теперішній час на українському ринку множиною автоматизованих інформаційних систем управління поліграфічним підприємством як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва – PrintEffect, Prinect, Annex, АСУ „Типографія”, зумовлює необхідність обов’язкового стажування майстрів виробничого навчання на сучасних поліграфічних підприємствах. Сучасні технологічні процеси друку ґрунтуються на комп’ютерних технологіях computer-to- …: CtF – computer-to-film (з комп’ютера на фотоплівку), CtP – computer-to-plane (з комп’ютера на друкарську форму), – computer-to-press (з комп’ютера в друкарську машину), – computer-to-print (з комп’ютера в друк). Навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю на заняттях виробничого навчання має здійснюватися за допомогою методичних рекомендацій, педагогічних програмних засобів щодо впровадження інноваційних виробничих технологій, розроблених викладачами спецдисциплін та майстрами виробничого навчання ПТНЗ.Висновок. Отже, використання засобів і методів інформаційних технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю, завдяки значним дидактичним можливостям, здійсненню впливу на форми організації теоретичного і професійно спрямованого навчання, на активізацію, інтенсифікацію і ефективність навчально-виробничого процесу, дозволить підвищити рівень мотивації до оволодіння інтегрованими знаннями і вміннями, забезпечить реалізацію методичної системи розвитку професійних компетентностей.

Необхідність формування особистості школяра як творчої, розвиток потенційних можливостей кожної дитини, підготовка її до плідної продуктивної праці викликана зростанням соціальної ролі особистості гуманного та демократичного інформаційного суспільства, динамізмом, який присутній сучасній цивілізації, інтелектуалізацією праці, швидкою зміною техніки та технології у всьому світі. Школа покликана якомога ра­ніше виявити якості творчої осо­бистості в учнів і розвивати їх в межах можливого у всіх школярів. Одним із напрямків здійснення цього завдання є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) навчання. Тому вирішення проблеми підвищення кваліфікації вчителя в галузі ІКТ потребує пошуку нових шляхів удосконалення якості його підготовки та перепідготовки, формування уміння поєднувати традиційні методичні системи навчання із новими інформаційно-комунікаційними технологіями, використовувати їх для підготовки супроводу, аналізу, коригування навчального процесу, управління навчальним процесом і навчальним закладом. На важливості формування у вчителя математики високого рівня інформаційної культури, що передбачає вміння грамотно працювати з будь-якою інформацією, акцентують увагу в наукових працях М.І. Жалдак та Г.О. Михалін. До основних компонентів відносять розуміння сутності інформації та інформаційних процесів, їх ролі в процесі пізнання навколишньої дійсності та перетворюючої діяльності людини, проблем подання, оцінки і вимірювання інформації, її сприймання і розуміння, усвідомлення сутності інтелектуально-пошукових систем. Це допоможе вчителю успішно впроваджувати в навчальний процес особистісно орієнтовані проектні технології навчання. А саме, засобами інформаційних технологій школярі зможуть вести пошук та обробку інформації, представляти результати досліджень і оформляти звіти.Вміле проведення обчислювальних експериментів засобами ІКТ в навчанні математики забезпечує ефективний розвиток творчого мислення школяра через реалізацію навчання як відкриття, навчання як дослідження. У зв’язку з цим перед вчителем постає проблема розуміння сутності неформалізованих, творчих компонентів мислення, а також постановка проблеми і добір потрібних операцій, що приводять до її розв’язання. Вкрай необхідними в ході дидактичної гри з комп’ютерною підтримкою є уміння вчителем математики добирати і разом з учнями формулювати мету дослідження, здійснювати постановку задач, висувати гіпотези самому і спонукати до цього учнів, будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, аналізувати їх за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та інтерпретувати отримані результати, систематизувати, осмислювати і формулювати висновки, узагальнювати спостереження, передбачати наслідки прийнятих рішень та вміти їх оцінювати. Суттєвим для роботи вчителя математики є питання визначення місця дидактичної гри в системі інших видів діяльності на уроці та педагогічна доцільність використання її на різних етапах роботи з навчальним матеріалом. Тобто, вчитель має бути компетентним в питанні добору раціональних методів та засобів навчання у відповідності до цілей, змісту навчання та індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів та здібностей, в тому числі і необхідних педагогічних програмних засобів. Важливі уміння розробляти програму спостереження, досліду, експерименту; добирати послідовність операцій і дій у діяльності. В той же час слід зауважити, що використання ППЗ в навчальному процесі має бути доцільним, оптимально виправданим.Питання підвищення інформаційної культури вчителя тісно пов’язане з формуванням компетентностей вчителя з математики та з ІКТ, чому приділено значну увагу в роботах С.А. Ракова та Ю.В. Триуса. Надзвичайної ваги набуває технологічна компетентність фахівця-математика, тобто володіння сучасними математичними пакетами. В той же час в учителя має бути сформована така риса інформаційної культури, як розуміння того, що автоматизовані інформаційні системи необхідні чи достатні для розв’язування далеко не всіх задач. Розуміння сутності математичного моделювання, адекватності моделі досліджуваному явищу, коректності постановки задачі, стійкості методу розв’язування та відповідного алгоритму, впливу похибок необхідне педагогу незалежно від того, використовує він у своїй роботі комп’ютери чи ні. Уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язування індивідуально і суспільно значущих задач визначає методологічну компетентність учителя математики.Розвиток програмного забезпечення комп’ютерів досяг такого рівня, коли в багатьох випадках алгоритм досягнення мети може побудувати сам комп’ютер. Однак, актуальним є розуміння сутності поняття алгоритму, уявлення про програмування і мови програмування, володіння основами алгоритмізації, програмування, арифметичними та логічними основами ЕОМ, елементами схемотехніки ЕОМ. І особливо для вчителів таких спеціальностей, як “Математика та основи інформатики”, котрим необхідні не тільки знання великої кількості стандартних алгоритмів, а й уміння створювати нові алгоритми і навчати цьому школярів, в тому числі і засобами ІКТ, умінь навчати учнів користуватися ними. Вирішенню окреслених проблем мають сприяти курси підвищення кваліфікації, майстер-класи методкабінетів, курс “Інформаційно-комунікаційні засоби навчання математики”. Детальні пропозиції з їх організації представлені у доповіді.

Стаття присвячена актуальним питанням процесу розроблення і впровадження інформаційних систем управління. Окреслено особливості розроблення інформаційних систем управління для органів місцевого самоврядування. На прикладі Львівської міської ради розкрито відмінність етапів створення цих систем в частині вивчення об’єкту управління, аналізування схем комунікацій, декомпозиції та реінжинірингу бізнес-процесів територіальних громад. Побудовано алгоритм реалізації сценарію розроблення та впровадження (модернізації) інформаційної систем управління. Проаналізовано міждержавний стандарт «Інформаційна технологія. Комплекс стандартів на автоматизовані системи. Автоматизовані системи» щодо втрати чинності та запропоновано зміни з врахуванням особливостей органів місцевого самоврядування.

Досвід участі збройних сил провідних країн світу в операціях кінця ХХ – початку ХХІ століття визначив основною тенденцією розвитку теорії і практики управління військами – впровадження концепції мережецентричних війн. Мета статті – обґрунтування підходів до визначення напрямів (шляхів) удосконалення інформаційного забезпечення системи управління ЗС України на підставі досвіду використання інформаційних систем для управління збройними силами провідних країн світу. За розрахунками, автоматизація процесів збору, оброблення, узагальнення, передачі (прийому) інформації може сприяти підвищенню бойових можливостей військ (сил) на 15–20% і на 50% скоротити час, який витрачається на прийняття рішень і доведення завдань до підлеглих. Сучасні автоматизовані системи управління, які за своєю сутністю є інформаційними, зорієнтовані на “мережецентричні дії”. У статті наводяться ключові напрями з питань впровадження мережецентричних концепцій, розподіл класів мережецентричних систем в залежності від ступенів автоматизації керованих процесів та потоків інформації, яка в них циркулює. Рівень автоматизації діяльності органів військового управління на даному етапі розвитку ЗС України становить лише 10-30 % від потреб. За роки незалежності в ЗС України не було створено жодної завершеної інформаційної системи як управління військами (силами), так і оборонними ресурсами. У статті пропонуються рекомендації щодо впровадження мережецентричної концепції (на прикладі С-подібної системи управління збройними силами США з еволюцією від С2 до С4ISR) для ЗС України. Із досвіду провідних країн світу при впровадження мережецентричної концепції для систем управління ЗС України головна увага повинна бути зосереджена на питаннях збору, обробки, аналізу, ототожнення та безпеки інформації для підтримки прийняття рішень керівниками усіх рівнів. Надання своєчасної актуальної достовірної (релевантної) інформації для систем управління військового призначення постає головним завданням в загальному процесі інформаційного забезпечення ЗС України.

В даний час в Військах протиповітряної оборони на пунктах управління функціонують різні автоматизовані системи управління і персональні електронні обчислюванні машини, які застосовуються під час виконання оперативно-тактичних розрахунків, обробки інформаційно-довідкових даних, здійсненні науково-досліднецких робіт розширили сферу циркуляції інформації, яка становить державну та військову таємницю[1]. У зв'язку з цим об'єкти електронно-обчислювальної техніки (ЕОТ) пунктів управління протиповітряної оборони (ПУ ППО) розглядаються іноземними розвідками як потенційні джерела отримання секретних відомостей. Встановлено, що організація надійного захисту інформації значно ускладнюється через велику різноманітність застосовуваних засобів обчислювальної техніки, можливостей її дистанційного і колективного використання, значного числа користувачів, чисельності обслуговуючого персоналу, наявності загальних банків і баз даних, складних режимів обробки інформації. Крім того, існує небезпека умисного знищення або спотворення наборів даних і програмного забезпечення, що в свою чергу може привести до виходу об'єкта з ладу або до невиконання бойового завдання. Показано, що шляхи рішення проблеми залежать від визначення та своєчасного проведення завчасних і безпосередніх раціональних організаційних заходів захисту об'єктів ЕОТ від несанкціонованого доступу для забезпечення безпеки інформації на ПУ ППО. Пропонується, алгоритм дії особового складу ПУ ППО щодо забезпечення безпеки інформації на об'єктах ЕОТ і персональних ЕОМ після їх поставки.

Важливою особливістю технологічних процесів харчових виробництв є істотний вплив характеристик сировини, що переробляється, на показники якості готової продукції. Тому при виділенні об'єкта управління пропонується розглядати разом: певний етап технологічного процесу, що реалізується одним агрегатом або якоюсь їх групою, та ті бізнес-процеси, які впливають на особливості його протікання і на одержуваний кінцевий результат. Для управління такими складними об'єктами використовуються різні автоматизовані системи, які накопичують у своїх базах даних великі обсяги інформації. Розробка і реалізація нових алгоритмів на основі методів інтелектуального аналізу даних, які з урахуванням цілей управління і даних про об'єкт управління могли б забезпечувати вибір найбільш ефективного варіанту управлінського рішення, є дуже актуальним завданням. Прийняті управлінські рішення, як результати використання розробленого алгоритму, повинні в подальшому забезпечувати еволюцію технологій управління розглянутими об'єктами.Широке вивчення предметної області підтвердило доцільність вибору методу кластерного аналізу як основи для розроблюваного алгоритму. Це сприяло створенню авторської класифікації різних методів і алгоритмів кластеризації. Результат їх порівняльного аналізу привів до постановки завдання реалізації процедури вдосконаленою кластеризації даних на основі методу k-means, яка б забезпечувала визначення положень початкових центрів кластерів і автоматичний розрахунок їх кількості. Розроблений новий програмний модуль кластерного аналізу «Zhy & Bor» був апробований на різних тестових прикладах набору даних і при наявності "спірних" об'єктів показав свою перевагу перед результатами використання методу k-means в таких програмних інструментах, як Deductor Studio Academic, Statistica StatSoft, SPSS Modeler IBM.