Готові списки джерел за темами / Капітал соціальний / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Капітал соціальний.

Статті в журналах з теми "Капітал соціальний"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Капітал соціальний".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Захаров, Дмитро Миколайович. "Аналіз поняття «соціальний капітал» в літературі". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 23–29. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-23-29.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено огляд існуючої літератури з різних аспектів, пов'язаних із соціальним капіталом (визначення, концептуальні рамки, емпіричні дослідження та інше), та проаналізовано економічну літературу щодо визначення соціального капіталу. Також були розглянуто основні механізми розповсюдження знань на основі соціального капіталу. Є кілька визначень соціального капіталу. Ці визначення можуть бути розділені на дві категорії: соціальний капітал є внутрішнім – як актив створений внаслідок партнерської взаємодії та всередині соціальної мережі, та/або зовнішнім – сформований через довіру до інституцій та під впливом соціальних норм в суспільстві. Сучасне трактування соціального капіталу зводиться до того, що це результат взаємозв’язків, який підсилює фінансовий, виробничий, людський, інтелектуальний та природний капітали, підвищує ефективність управління, активізує потенційні можливості підприємства. Аналіз визначень соціального капіталу та його форм вираження дозволив схематично відобразити взаємозв’язок між структурними елементами соціального капіталу: довіра, соціальна мережа та соціальні норми. Сучасна практика та вимоги інвесторів щодо інформаційної прозорості корпоративної звітності та підзвітності бізнесу обумовлена більш глибоким розумінням стратегії компанії та інструментів її реалізації, пояснює трансформацію підходів до формування корпоративної звітності. Відображення соціального капіталу в звітності набуває важливого значення, оскільки прямо впливає на підвищення прозорості, а відповідно і на ринкову вартість підприємства. Ефективне використання соціального капіталу дозволяє зменшувати трансакційні витрати і підвищувати фінансові показники бізнесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Kovshun, N. E., N. V. Koba та M. O. Koba. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУР В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (24 вересня 2021): 87. http://dx.doi.org/10.31713/ve220219.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена визначенню місця та ролі соціального капіталу у мережевих структурах в умовах цифровізації. Проаналізовано визначення мереж та мережевих структур. Визначено соціальний капітал як спільну основу для всіх рівнів мережевих структур. Визначено рівні мережевих структур та соціального капіталу. Зазначено, що саме соціальний капітал забезпечує високу економічну ефективність мережевих структур через досягнення ними синергетичного ефекту від взаємодії окремих їх учасників. Встановлено, що ефективність інноваційного розвитку підприємства значною мірою залежить від мережі соціально-економічних відносин підприємства, що спрямована на нагромадження його соціального капіталу. Представлено схему соціально-економічних зв’язків підприємства в їх тісній взаємодії та взаємозалежності із зовнішнім середовищем. Виділено три групи зв'язків в мережі соціально-економічних зв'язків: соціальні зовнішні зв’язки, соціальні внутрішні зв’язки та економічні зв’язки. Встановлено, що внутрішні взаємозв’язки підприємства мають відображення у його зовнішньо-економічних зв’язках, і навпаки. Показано вплив цифровізації на формування споживчого попиту, задоволення якого потребує нових соціальних зв’язків та відповідного соціального капіталу. Наукова новизна дослідження полягає у розгляді мережевих структур через призму соціального капіталу та розробці схеми підприємства як мережі соціально-економічних зв’язків, які є основою для формуваннясоціального капіталу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Chumak, Oksana, та Marina Melnuchyk. "ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ОБЛІКОВИЙ ЗМІСТ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 36–42. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-36-42.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведено економічний зміст соціального капіталу підприємства у взаємозв’язку із концепцією вартісно-орієнтованого управління. Акцентовано увагу на необхідності визначення ефекту декаплінгу у процесі оцінювання соціального капіталу. Запропоновано приріст соціального капіталу визначати сукупністю позитивних різниць елементів соціального капіталу. Розкрито обліковий зміст соціального капіталу як об’єкта обліку. У цьому аспекті розглянуто його нематеріальну природу та операції підприємства соціально-відповідального характеру. Визначено зміст соціального капіталу через людський, інтелектуальний, репутаційний та інформаційний капітал. Як облікову категорію соціальний капітал визначено через сукупність економічних ресурсів, які генерують нематеріальні активи через соціальну взаємодію учасників бізнес-процесів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Lyubiviy, Yaroslav. "Самоорганізація мережевого суспільства як соціально-комунікативного феномена". Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (18 травня 2018): 18–32. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.5-6.02.

Повний текст джерела
Анотація:
Самоорганізація сучасного суспільства все більшою мірою постає як самоорганізація соціальних мереж. Це стало очевидним внаслідок виникнення інформаційної мережі інтернет, що надбудувалася над соціальними мережами як такими. Соціально-комунікативна активність мереж посилює такий аспект їхньої діяльності як самоорганізація і саморегулювання. Соціальні дослідники створили теоретичне підґрунтя, що дозволяє аналізувати феномен мереж. Так, Ф. де Соссюр аналізував мову як сітку понять, що існує в мережі соціальних комунікативних зв’язків. П. Блау та Р. Емерсон з’ясували, що, вступаючи у соціальну взаємодію та комунікацію, індивіди утворюють мережі соціальних зв’язків. Ідею соціальних мереж поділяє і М. Кастельс, на думку якого структура сучасного суспільства просякнута безліччю комунікативних зв’язків і стає все більше схожою на мережі. П. Бурдьє зазначав, що від місця в мережі залежить розмір соціального капіталу індивідів. Я.Л. Морено вважав, що в горизонтальних комунікативних мережах формуються довіра, солідарність та взаємна підтримка людей. Б. Коланьї, Ш. Мольнар та Л. Шекелі зазначають, що в мережевому суспільстві зростають роль і значення особистої позиції людини, завдяки рівноправній комунікації та іншим чинникам зростає її соціальний капітал. Інтенсифікація комунікації та рефлексії є важливим чинником становлення нової якості самоорганізації соціальних мереж.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

N., Gordienko. "Соціальний капітал вихованців інтернатних навчальних закладів України". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 1 (11 березня 2018): 46–55. http://dx.doi.org/10.15421/17185.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано результати емпіричного соціологічного дослідження соціального капіталу 634 вихованців із 14 інтернатних навчальних закладів України. Із загальної кількості опитаних вихованців для подальшого аналізу було обрано дві категорії: дітей-сиріт і дітей з інвалідністю, які першочергово потребують соціального захисту з боку держави. Отримано дані щодо ключових показників їхнього соціального капіталу: ціннісних орієнтацій, довіри до оточуючих як передумови встановлення соціальних зв’язків, суб’єктивних оцінок ролі школи-інтернату в їхньому житті, навчальної успішності, рівня матеріальної забезпеченості сім’ї, готовності до самостійного дорослого життя по закінченню школи та планів на майбутнє. За результатами комплексного емпіричного аналізу встановлено, що учні з інвалідністю мають порівняно низький соціальний капітал за показниками навчальної успішності і готовності до самостійного дорослого життя, високий – за показниками матеріальної забезпеченості сім’ї та оцінки ролі інтернату в своєму житті. Діти-сироти характеризуються зниженим соціальним капіталом за показниками навчальної успішності й матеріальної забезпеченості сім’ї та досить високим за показниками довіри до оточуючих і оцінки ролі інтернату в своєму житті.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Syla, T. I. "ДОВІРА В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ГРОМАДІ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 24–33. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).57.

Повний текст джерела
Анотація:
Розкривається роль довіри в конструюванні форм і змісту сучасної соціальної роботи в громаді, яка б відповідала актуальному соціальному замовленню. Показано, що соціальна робота в громаді завдяки своїм повсякденним практикам наділена ресурсом трансформації міжособистісної довіри в інституційні форми соціальної довіри і, таким чином, спрямована на розв’язання комплексних соціальних проблем, зумовлених невизначеністю майбутнього в постмодерному суспільстві, що трансформується і переживає багаторівневу кризу. У міждисциплінарному науковому дискурсі феномен довіри “вплітається“ в тематику соціального капіталу та соціального благополуччя як їхня складова, умова і наслідок. Обстоюється думка, що об’єднавчий (від англ. bridging – “той, що будує мости”) соціальний капітал дає змогу мобілізувати додаткові ресурси людських відносин на основі довіри і зв’язків, тобто нарощування соціального капіталу спільноти зміцнює її, забезпечуючи згуртованість людей у громаді. Наголошується на тому, що чим більший радіус довіри (коло осіб чи соціальних груп, що становлять єдину систему довірчих стосунків), тим потужніший соціальний капітал громади. Представлено результати аналізу змісту групових дискусій і поділених рефлексій навколо феноменологічних смислів довіри та чинників, що впливають на становлення довіри і взаєморозуміння в місцевих громадах (дослідження здійснювалося на партисипативній основі під час фасилітації програми “Активні громадяни” Британської ради). На основі використання методології феноменологічного і конструктивістського підходів, методик партисипативного дослідження зроблено висновок про те, що взаємовідносини довіри є сутністю соціальної роботи в громаді і водночас її метою, засобом, принципом і ресурсом, а в контексті професійної діяльності – ще й важливою компетенцією.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Karoyeva, Tetiana. "The Bar as a Corporative Actor of Urban Community in the Russian Empire (on the Example of Vinnytsia in 1870th – 1920th)." Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History, no. 36 (June 2021): 75–81. http://dx.doi.org/10.31652/2411-2143-2021-36-75-81.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета роботи. З’ясувати чому адвокати як страта були єдиною професійною групою в Російській імперії, яка відігравала провідну роль у міському житті пореформеної країни. Методологія. Теоретичною основою статті є погляди Дж. Коулмена на соціальний капітал корпоративного а́ктора. Наукова новизна. Для реалізації історико-просопографічних досліджень запропоновано використання понять «соціальний капітал» та «корпоративний а́ктор». З’ясовано, чому адвокатуру можна вважати корпоративним а́ктором міського суспільства. Висновки. У модерному суспільстві Російської імперії адвокатура була корпоративним а́ктором міського життя, тому що це була єдина професійна страта, повністю виключена з державної системи, але така, що в силу професійних обов’язків її представники опинялися втягнутими в місцеве громадське життя, володіли широкими та активними соціальними контактами, завдяки яким легко реалізовували різноманітні соціальні обміни ресурсами. В умовах поліційно-бюрократичної Російської імперії адвокати стали деперсоналізованим громадським гарантом дотримання законності та справедливості, тому користувалися неабияким рівнем довіри. Їхні дії мали широкий суспільний розголос і могли впливати на формування соціальних норм. Публічний характер діяльності виробляв навички, необхідні для громадської діяльності в різних сферах міського життя. Адвокати могли впливати на функціонування громади не тільки як пересічні її представники, а й як представники корпоративного а́ктора, на соціальний капітал якого люди покладали певні надії. Здатність соціального капіталу до накопичення на колишніх річпосполитівських теренах, де в очах місцевого суспільства адвокатська кар’єра здавна була однією з шанованих і гідних для шляхтича, надавала цій професійній страті додаткових важелів впливу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Hordiienko, Ye. "СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ТА ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 2(56) (29 жовтня 2019): 208–15. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.26.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто поняття “соціальний капітал”, визначено особливості соціального капіталу учасників бойових дій, проаналізовано сучасний стан і вплив заходів соціальної адаптації та психологічної реабілітації на відновлення соціального капіталу. Запропоновано напрями вдосконалення державної допомоги з соціальної та психологічної реабілітації учасників бойових дій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Osadcha, O. О. "СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ В ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 95 (11 листопада 2021): 90. http://dx.doi.org/10.31713/ve320219.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується трансформація обліково-аналітичноїсистеми підприємства під впливом цифровізації економіки. Встановлено,що на даному етапі соціально-економічного розвитку важливоюскладовою бізнес-середовища, інструментом зростанняконкурентоспроможності підприємства є його соціальний капітал. Зметою оцінювання соціального капіталу підприємства у статті буловиокремлено його структуру та проаналізовано зміст окремихкомпонентів: структурний, реляційний та когнітивний капітал.Досліджено зміст балансового, ресурсного та економіко-теоретичногопідходів до оцінювання соціального капіталу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Фукуяма, Ф. "Соціальний капітал". " Ї ", Ч. 53 (2008): 88–100.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Blozva, P. I. "ВИКОРИСТАННЯ МОЛОДДЮ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 39(42) (17 липня 2017): 78–92. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).43.

Повний текст джерела
Анотація:
Описано структурно-функціональні особливості використання молоддю соціального капіталу в ході становлення її політичної культури. Визначено, що соціальний капітал як психологічний ресурс – це соціально-психологічні можливості соціального мікросередовища, використовуючи які особистість може досягати власних цілей, а також сприяти реалізації цілей групи, до якої вона належить. Зазначено, що політична культура – це система психологічних настановлень, які формують взаємодію особистості з політичним середовищем; певний рівень усвідомлення політичних процесів, довіри до соціально-політичних інститутів, поділяння цінностей свободи, толерантності, спроможності особистості активно долучатися до суспільно-політичних процесів. Виділено компоненти політичної культури (уявлення особистості про політику, політичні цінності особистості, політичні символи особистості, мотиви участі особистості в політичному житті, політична поведінка особистості) та компоненти соціального капіталу (ефективність соціальної взаємодії, соціальна згуртованість, соціальна ідентифікація, міжособова довіра, готовність до взаємодопомоги). Описано процес становлення політичної культури на основі соціального капіталу як психологічного ресурсу, в якому: ефективність соціальної взаємодії, що базується на навичках спілкування особи, її відчуженості від соціуму, впливає на становлення всіх компонентів політичної культури молодої особи і виконує функцію політичної комунікації; соціальна ідентифікація відображає роль відчуття належності до групи під час формування толерантності, яка є політичною цінністю, уявлень про політику і мотивів до участі в політиці, виконує функцію соціалізації та рекрутингу; соціальна згуртованість, базуючись на процесі гуртування та горизонтальних взаємодіях у соціумі, діє на всі компоненти політичної культури, виконує функцію формування інтересів; міжособова довіра формує мотиви політичної участі, виконує функцію накопичення інтересів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

НАГОРНЯК, Г. С. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНИХ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЙОГО СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (17 червня 2021): 45–58. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/242087.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто можливості впливу інтелектуального капіталу на соціально-економічний розвиток вітчизняних машинобудівних підприємств у контексті його створення та використання. Виявлено важливість впливу нематеріальних складових на діяльність підприємства, а також розглянуто становлення та розвиток поняття “інтелектуальний капітал”. Проаналізовано зв’язок поняття “інтелектуальний капітал” з традиційними категоріями, які використовуються для визначення нематеріальних чинників: нематеріальні активи, нематеріальні ресурси, інтелектуальна власність та показано їх спільні та відмінні риси. Визначення інтелектуального капіталу підприємства повинно надавити можливість його розгляду у динаміці через зміну його форм у процесі створення та використання, а також розкриватись не лише через сукупність складових, ресурсів і не через порядок його розрахунку, а через сукупність соціально-економічних відносин.З урахуванням проведеного дослідження вітчизняних і закордонних наукових джерел, запропоновано власне, уточнене визначення поняття “інтелектуальний капітал”, під яким слід розуміти сукупність знань, інформаційних ресурсів, інтелектуальних активів, інформаційно-комунікаційних технологій, професійних й універсальних компетенцій, організаційної культури та мотивації персоналу, застосовуваних у процесі комплексного управління для генерації доданої вартості та забезпечення конкурентних переваг підприємства в умовах інноваційного розвитку соціально-економічної системи й ефективної адаптації до вимог цифрової економіки на основі принципів системного підходу.Поділ інтелектуального капіталу на структурні компоненти, що містять усю сукупність елементів даної категорії, має принципове значення з погляду пошуку джерел його збільшення й оцінювання ефективності його використання. Виділення структурних елементів інтелектуального капіталу має вагоме значення не лише з теоретико-аналітичної, але й з практичної точок зору, дозволяючи вірогідно виявити об'єкт і суб'єкт управління, побудувати оптимальні організаційно-управлінські зв'язки між ними. У цілому можна стверджувати про те, що комплексна структура інтелектуального капіталу поєднує у своєму складі наступні основні елементи: людський, структурний (організаційний), соціальний, споживчий (клієнтський), управлінський та інноваційний капітал.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Oliinyk, О. О. "СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (24 вересня 2021): 153. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202114.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті досліджено можливості використання соціальної відповідальності в якості інструменту формування соціального капіталу підприємств. Визначено, що корпоративні зусилля з формування та розвитку соціального капіталу належать до сфери соціальної відповідальності підприємств. Проаналізовано інструменти налагодження взаємодії із ключовими стейкхолдерами окремих суб’єктів господарювання в Україні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Деркач, В. Л. "Соціальний капітал (концептуальний нарис)". Політологічний вісник, Вип. 65 (2012): 99–106.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Dіdyk, L. A. "Просторова диспозиція агентів комунікації в соціальних мережах". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 6 (5 липня 2018): 51–58. http://dx.doi.org/10.15421/171884.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено аналіз досліджень та публікацій науковців щодо визначення поняття «соціальна мережа» та запропоновано власне трактування даного поняття. Автор статті вважає, що соціальна мережа – це коло агентів (людей), де самі агенти є центрами соціальних мереж, а їхні знайомі (зв’язки) будують мережеві гілки, вступаючи у соціальні відносини. Встановлено особливості мережевої комунікації: об’єднання «багато з багатьма»; емерджентні властивості (відсутність централізованого управління, самостійність та високий рівень підключеності субодиниць, павутинна нелінійність впливу один на одного); динаміка в поведінці мережі; отримання і створення соціального капіталу. З’ясовано, що соціальний капітал є основним джерелом розвитку соціальних мереж, оскільки він може проявляти себе в якості особливого виду реальних і потенційних ресурсів; властивостей та інформаційної спрямованості мережі. Охарактеризовано загальносистемні закономірності розвитку соціальних мереж: різноманітність, складність, поширеність, стійкість, емерджентність як неможливість звести сукупність властивостей системи до властивостей окремих елементів та їх неідентичність. Визначено стрімкий розвиток комерційної складової соціальних мереж – створення професійних співтовариств і мереж практиків, які знайшли застосування в багатьох областях людської діяльності у сучасному світі. Проаналізовано причини, які впливають на зміну форм взаємодії агентів комунікації, та висловлено власну думку, що вони змінюються в ході задоволення агентами базових просторових потреб: комунікативної, пізнавальної, ігрової. Визначено, що в Україні соціальні мережі почали набирати популярності з 2006 р. – доступ до Одноклассники.ru, ВКонтакте.ru та Connect.ua. З 2015-2016 рр. – етап популярності Facebook.com (11 млн користувачів) та Instagram.com (7,3 млн користувачів), що пов’язано з політичними змінами у відносинах між Україною та Росією. Проаналізовано інформацію щомісячного дослідження Kantar TNS CMeter та визначено, що у 2018 р. Facebook.com знаходиться на третьому місці по відвідуваності серед популярних сайтів, якими користуються українці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Сичова, Анастасія. "Негативний соціальний капітал: деформація конструктивізму". Expert: Paradigm of Law and Public Administration 5, № 2019-3(5) (2019): 121–31. http://dx.doi.org/10.32689/2617-9660-2019-3(5)-121-131.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Педько, К. "Вплив соціальної активності на соціальний капітал внутрішньо переміщених осіб". Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 3 (62) (2018): 114–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Chepurko, V.Golovatyuk, I.Poddubny, G. "Соціальний потенціал модернізації української економіки в контексті євроінтеграції". Multiversum. Philosophical almanac, № 9-10 (18 травня 2018): 29–43. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.9-10.03.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті акцентується увага на значенні соціального потенціалу для модернізації української економіки за сучасних умов глобалізації. Відзначено, що інтеграція до європейської цивілізації є масштабним завданням країни для суттєвого підвищення її конкурентоспроможності на світовій арені. Соціальний потенціал має ключове значення для розвитку наукових знань, відкритості індивідів до інновацій у практичній реалізації спрямування модернізаційних процесів в економіці країни. Запропонована низка основних складових соціального потенціалу модернізації: соціальний капітал, соціальне-економічне середовище, державна влада, науковий ресурс. Ефективне використання цих компонентів в їх синергетичній взаємодії сприяє інноваційному розвитку української економіки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Головко, Л. С. "Соціальний капітал: сутність та проблеми розвитку". Держава та регіони. Економіка та підприємництво, № 1 (64) (2012): 5–9.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Гірман, О. "Соціальний капітал як ресурс регіонального розвитку". Державне управління та місцеве самоврядування, Вип. 4 (35) (2017): 62–69.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Зеленко, О. О. "Соціальний діалог та соціальний капітал, як базис економічного розвитку регіону". Часопис економічних реформ, № 3 (23) (2016): 56–61.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Щур, А. В. "Соціальний капітал як чинник становлення громадянського суспільства". Трибуна, № 7/8 (2010): 23–25.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Алоян, А. "Соціальний капітал як фактор розвитку конкурентного середовища". Конкуренція, № 2 (45) (2012): 32–34.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Туленков, М. "Соціальний капітал як засіб розвитку сучасного соціуму". Релігія та Соціум, № 3/4 (31/32) (2018): 13–23.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Гордієнко, Н. М. "Соціальний капітал вихованців інтернатних навчальних закладів України". Грані 21, № 1 (2018): 46–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Лапшина, І. А. "Міжнародна трудова міграція і соціальний капітал України". Регіональна економіка, № 1 (55) (2010): 156–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

І.В., Бурджанадзе. "СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ОРГАНІЗАЦІЇ: ПОНЯТТЯ І МЕТОДИ ОЦІНКИ". Economics and Management, № 86(2) (22 травня 2019): 53–62. http://dx.doi.org/10.36919/2312-7812.2.2020.53.

Повний текст джерела
Анотація:
The modern economy is characterized by a complex system of relationships and involvement in the production process of various resources. One such resource that has a multifaceted and multifaceted impact on economic agents is social capital. The article investigates the theoretical and applied aspects of the projection of the concept of «social capital» at the organizational level. The problems of analysis and comprehensive assessment of the social capital of the organization from the standpoint of using their results for management are considered. The article also considers the circumstance that led to a permanent idea of social capital as a means to ensure the solution of the problem of coordination of collective action. Due to such a broad interpretation, the concept of social capital is now used to explain various phenomena and processes of social, political and economic nature. The concept of social capital of the organization, the structure of social capital, as well as components such as structural, relational and cognitive social capital are considered. The article analyzes the impact of social capital on the activities of the organization, analyzes the approaches to assessing the social capital of the organization. It was found that in developing the economic strategy of the firm the greatest interest in terms of measuring the social capital of the organization are those forms that, on the one hand, have a clear impact on the market value of the company, and on the other, can be objects of management. The method of discounting cash flows, the method of exemption from royalties is the most appropriate for measuring the value of intellectual property, the method of comparable transactions, the method of excluded costs, the method of economic value added.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Руда, Т. В. "Соціальний капітал як економічна категорія: сутність та основні характеристики". Митна безпека, № 4 (9 березня 2021): 106–13. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.4.2020.106-113.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню соціального капіталу як економічної категорії. Зокрема, актуалізовано увагу на феноменальності соціального капіталу, що полягає у симбіозі його філософської та економічної природи, яка здатна забезпечувати синергічний ефект під час взаємодії з іншими економічними ресурсами. Наведено аргументи щодо віднесення цієї категорії до сфери економічної науки. Окреслено особливості соціального капіталу як економічної категорії та його роль у процесі функціонування організацій. Наведено характеристику та специфіку формування соціального капіталу на мікро-, мезо- та макрорівнях. Розкрито значення соціального капіталу в контексті забезпечення здійснення ефективного менеджменту як на рівні організації, так і держави в цілому. Визначено та актуалізовано доцільність розвитку складових соціального капіталу, зокрема, таких як довіра та міжособистісна взаємодія, що безпосередньо впливають на ефективність діяльності організації. Розкрито роль соціального капіталу під час формування репутаційного капіталу організації. Окреслено основні аспекти розвитку соціального капіталу як економічної категорії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Бойко, М. М. "Соціальний капітал як чинник конкурентоспроможності підприємств сфери послуг". Теоретичні та прикладні питання економіки, Вип. 28, т. 2 (2014): 486–95.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Левчук, Н. М. "Соціальний капітал та здоров”я населення в Україні". Демографія та соціальна економіка, № 1 (15) (2011): 47–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Щербін, В. К. "Соціальний капітал білоруської науки і механізми його нарощування". Наука та наукознавство, № 4 (66) (2009): 98–114.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Кожемякіна, О. М. "Довіра та соціальний капітал: просторова ціннісно-нормативна інтерпретація". Демографія та соціальна економіка, № 1 (26) (2016): 118–31.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Tulenkov, M., та Ya Zoska. "СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК СУСПІЛЬНИЙ ФЕНОМЕН: КОНЦЕПТУАЛЬНО-ПРИКЛАДНИЙ АНАЛІЗ". State and Regions. Series: Social Communications, № 1(45) (17 липня 2021): 134. http://dx.doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2021.1(45).20.

Повний текст джерела
Анотація:
<p><strong><em>The purpose </em></strong><em>of the article<strong> </strong>is<strong> </strong></em><em>sociological conceptualization of social capital as a decisive factor in the development of both the individual and society as a whole in the context of global socio-cultural changes and social transformations.</em><strong><em></em></strong></p><p><strong><em>Research methodology.</em></strong><strong><em> </em></strong><em>Methodological support of the study is based on the use of general scientific methods of cognition of social phenomena and processes (analysis, synthesis, induction, deduction, typology, extrapolation, operationalization, interpretation, abstraction, generalization, as well as methods of logical-historical, systemic, comparative, network and </em><em>structural-functional </em><em>analysis). </em><em>With the help of </em><em>the logical-historical method the evolution of the formation of approaches to the definition of capital in general, and in particular social capital</em><em> is traced</em><em>; method of typological analysis revealed the mechanisms of the institutional structure of social existence of the individual in modern society; method of system analysis </em><em>revealed </em><em>the status-role functions of the «intellectual subject».</em></p><p><strong><em>Results.</em></strong><strong><em> </em></strong><em>It is determined that</em><em> </em><em>social capital is an important social phenomenon, which consists of three complementary components, namely: social networks, social norms and social trust, which are closely linked. The analysis gives grounds to characterize this social phenomenon as follows: first, social capital consists of three key components: social networks, norms and trust; secondly, social capital has a certain structure and accumulates at different levels of social interaction in modern society; third, there are various forms, types and kinds of social capital.</em><strong><em></em></strong></p><p><strong><em>Scientific novelty.</em></strong><strong><em> </em></strong><em>The value of research lies in the scientific conceptualization of social capital as a decisive factor in development.</em><strong><em></em></strong></p><p><strong><em>Practical meaning.</em></strong><strong><em> </em></strong><em>The results of the study can be used </em><em>in the development of socio-economic, political and socio-cultural institutions and organizations.</em><em></em></p><p><strong><em>Key</em></strong><strong><em> </em></strong><strong><em>words:</em></strong><em> </em><em>scientific approaches to the study of social capital; the content of social capital; structure of social capital; types, levels and forms of social capital; criteria for measuring social capital.</em></p>
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Дмитренко, Г. А. "Соціальний капітал як підгрунтя позитивних трансформаційних процесів в Україні". Демографія та соціальна економіка, № 1 (19) (2013): 100–110.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Грицаєнко, М. І. "Соціальний капітал у становленні підприємницької мережі аграрної сфери України". Економіка АПК, № 5 (271) (2017): 58–64.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Мартинова, Л. Б. "Соціальний та людський капітал у забезпеченні людського розвитку в Україні". Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія "Економічні науки", № 5 (77) (2016): 213–19.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Грицаєнко, М. І. "Соціальний капітал у механізмі саморегулюванні підприємницької діяльності в сільському господарстві". Економіка АПК, № 8 (298) (2019): 70–78.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Селещук, Г. "Соціальний капітал спільнот українських мігрантів: теоретизації та досвід емпіричного дослідження". Український соціологічний журнал, Вип. 22 (2019): 52–60.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Ковач, Леся. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ЕТНОПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ". Society Document Communication, № 13 (10 січня 2022): 311–30. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-311-330.

Повний текст джерела
Анотація:
Узагальнено та проаналізована теоретико-методологічні засади впливу соціально-економічних чинників на етнополітичні процеси в сегментованих суспільствах. Виявлено загальні закономірності та можливі наслідки від спрямованості їх розвитку для загальної політичної ситуації в країні. Найбільше уваги приділено конфліктологічним теоріям, функціональному підходу, теоріям модернізації та культурологічним аспектам соціально-економічної нерівності. Здійснено їх критичний аналіз. Наголошено на значному евристичному потенціалі існуючих теорій та необхідності їх практичного використання. Зазначено, що у більшості теоретичних підходів етнічність розглядається як символічний і соціальний капітал, що може бути використаний для реалізації політичними акторами своїх політичних та економічних цілей як всередині країні, так і поза її межами. У зв’язку з цим вказано на потребу передбачити урахування соціально-економічних характеристик етнонаціональних груп у системі статистичної обробки даних Державним комітетом статистики України. Це дасть змогу постійно відстежувати процеси етносоціальної стратифікації в динаміці та забезпечить наукові дослідження відповідною інформаційною підтримкою. Зазначено, що враховуючи здобутки наявного наукового знання та з метою підвищення ефективності державної етнонаціональної політики перспективним видається застосування підходу (умовно його можна назвати «status quo»), який передбачає перехід від парадигми «ми – вони» до парадигми «я і ми». Його основне завдання – досягти того, щоб кожний громадянин міг вільно і в повній мірі брати участь у суспільно-політичному житті нації, мав можливості соціальної мобільності, одночасно зберігаючи свою власну регіональну, локальну, національно-культурну, духовно-релігійну та особистісну ідентичності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Єрмакова, О. А. "Соціальний капітал як важливий фактор економічного розвитку України та її регіонів". Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Проблеми економіки та управління, № 847 (2016): 88–96.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Бойко, М. М. "Соціальний капітал в економічному вимірі: сутність, види, типи та форми прояву". Соціально-трудові відносини: теорія та практика, № 1 (3) (2012): 176–81.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Підлипна, Р. П. "ЗАГОСТРЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ В УКРАЇНІ У СВІТЛІ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 12–19. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-02.

Повний текст джерела
Анотація:
Ключовими проблемами, що суттєво обмежують зростання конкурентоспроможності систе-ми соціального захисту в Україні, є прогалини в державному регулюванні та недосконалості інфраструктури соціальної сфери, що визначає об’єктивну потребу в посиленні соціальних функцій держави. Статтю присвя-чено дослідженню впливу карантинних обмежень, викликаних пандемією Covid-19, на розвиток кризи соціаль-ного розвитку в Україні та виявленню можливих шляхів її подолання. Зазначено, що в період кризи спричинені карантинними обмеженнями негативного впливу зазнали такі елементи соціального розвитку, як система медичного обслуговування населення, надання освітніх послуг, громадський транспорт, рекреаційні установи. Вирішення завдань державної політики соціального захисту запропоновано визначати не лише економічними ресурсами, які може направляти держава на їх здійснення, але і розглядати як найважливіший чинник еконо-мічного зростання у посткризовий період відновлення соціально-економічного зростання, оскільки саме завдяки цілеспрямованій соціальній політиці з’являються умови для зростання і реалізації інноваційного потенціалу трудових ресурсів суспільства. Було встановлено, що перерозподіл видатків Державного бюджету України дозволив направити додаткові кошти на соціальний захист в умовах пандемії, а саме придбання медичних пос-луг, додаткові виплати працівникам, безпосередньо зайнятим у ліквідації Covid-19, або забезпечити засоби до існування, надання фінансової допомоги людям похилого віку та безробітним, субсидування Пенсійного фонду України. Були визначені категорії громадян, які залишились поза увагою програм соціального захисту: наймані працівники через приховане безробіття, приватні підприємці, мігранти, самозайняті особи, молодь, яка впер-ше вийшла на ринок праці. Пропонується на державному рівні врегулювати гнучкі формати зайнятості, за-безпечити їм повноцінні трудові та соціальні гарантії. Визначено основні соціальні проблеми дистанційного навчання та відповідні ризики соціальної нерівності для розвитку людського капіталу. Подальші дослідження доцільно присвятити дослідженню соціальних аспектів впливу карантинних обмежень на пенсійне забезпечен-ня та доступ до медичних послуг, що дозволить виявити можливі інституційні інструменти удосконалення соціальної політики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Грішнова, О. А. "Людський, інтелектуальний і соціальний капітал України: сутність, взаємозв"зок, оцінка, напрями розвитку". Соціально-трудові відносини: теорія та практика, № 1 (7) (2014): 34–42.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Грішнова, О. А. "Людський, інтелектуальний і соціальний капітал України: сутність, взаємозв"зок, оцінка, напрями розвитку". Соціально-трудові відносини: теорія та практика, № 1 (7) (2014): 34–42.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Hrytsaienko, M. "SOCIAL CAPITAL IN THE SYSTEM OF AGRICULTURAL RESOURCE POTENTIAL." Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University 11, no. 1 (2021): 17. http://dx.doi.org/10.31388/2220-8674-2021-1-17.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Насібова, O., Д. Ляшко, Р. Чемчикаленко, O. Шелест та K. Дяченко. "ФІНАНСОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 182–90. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251430.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. У статті розглянуто регулювання державних фінансів, які впливають на розвиток країни та орієнтоване на підтримку населення країни. Наголошено, що для реалізації соціальної функції держави метою доходів та видатків державного бюджету є створення та побудова державних коштів, що забезпечують основні параметри життя особистості та суспільства. Визначено, що соціальна мета трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджеті полягає у забезпеченні цілісності національного суспільства, соціальній гармонії та стабільності у суспільстві шляхом розподілу державних фінансових потоків та суспільних благ між регіонами країни задля сприяння сталого соціально-економічного та культурного розвитку окремих регіонів та країн загалом. Акцентується увага на основних особливостях фінансового забезпечення державних соціальних програм: фінансова підтримка реалізується відповідно до прийнятих нормативних актів, що свідчить про те, що процеси створення та спрямування фінансових ресурсів для реалізації державних соціальних програм контролюються державними органами та громадянським суспільством — це кошти суб’єктів господарювання, домогосподарств, іноземних держав (прямо чи опосередковано), кошти міжнародних організацій та фондів, кошти державного та місцевих бюджетів. Фінансова підтримка соціальних програм — це виділення певної суми коштів на виконання завдань, пов’язаних із цим процесом, визначених у соціальній та фіскальній політиці держави. Окреслено, що фінансова підтримка є одним із факторів, що впливають на якість життя шляхом розвитку конкретного соціального об’єкта. Узагальнено, що функціональна сукупність окремих елементів і процесів соціальної реальності створює систему суспільного відтворення. В окремому господарстві відтворення відбувається у формі безперервного циклу адекватного доходу чи капіталу для забезпечення життя та господарської діяльності окремої особи. Водночас, певні параметри відтворення не тільки реалізуються безпосередніми учасниками процесу, але й навмисно встановлюються та коригуються ними. Визначено, що основним джерелом фінансових ресурсів у сфері соціального захисту населення є ВВП у процесі розподілу та перерозподілу, які можна поділити на три основні групи: централізовані державні фонди; державні децентралізовані фонди; приватні соціальні фонди. Ключові слова: держава, регулювання, податки, фінанси, підтримка, розвиток, населення, реформування. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 10.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Dvornyk, Maryna. "Психологічне благополуччя особистості під час переходу від війни до миру". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 45(48) (3 липня 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).144.

Повний текст джерела
Анотація:
Завданням дослідження було уточнити поняття психологічного благополуччя в умовах переходу від війни до миру та виокремити його відповідні складники. Основні методи дослідження – систематичний теоретичний аналіз джерел та узагальнення. Акцентовано увагу на транзитивності соціальних процесів сучасного українського соціуму, перехід від війни до миру представлено як тло для особистих криз, нестабільності, безпорадності, підвищеної тривожності. Разом із тим транзитивний період розглянуто як час можливостей для розробки нових адаптаційних стратегій та переінтерпретації психологічного благополуччя. Поняття психологічного благополуччя під час переходу від війни до миру співвіднесено із класичними теоріями К. Рифф, М. Селігмана, М. Чіксентміхайї та ін., запропоновано його структуру відповідно до новітніх досліджень. Першим складником психологічного благополуччя визначено позитивні стосунки особистості як рефлексію персонального миру через мир у громаді – здатність акумулювати свій соціальний капітал, організовувати собі соціальну підтримку, долати бар’єри у взаємодії. Другий елемент – внесок у благополуччя інших як культивація власної відповідальності за спільне благо через ідентифікацію зі значущою групою. Третій складник – відчуття компетентності та спроможності здійснювати осмислену активність, що виявляється в здатності знаходити адекватні ресурси, творчо адаптуватися, надавати сенсу умовам, які склалися, і віднаходити сили діяти. Як четвертий складник запропоновано наявність персональних цілей, адже усвідомлення траєкторії персонального руху, розробка плану, послідовності дій дають відчуття стабільності і безпеки. П’ятий елемент – це самоповага та оптимізм, які допомагають комплексно оцінити персональний досвід і поводитися з урахуванням вимог оптимального та позитивного функціонування. Представлена структура психологічного благополуччя під час переходу від війни до миру може бути використана фахівцями для розробки програм соціально-психологічної допомоги населенню як перелік орієнтирів особистісного зростання. Перспективою дослідження є пошук емпіричного підтвердження точності запропонованої структури для сьогоднішнього українського соціуму.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Stepanova, О. V. "Social capital as a factor of the health care system development." Ukrainian Society 2011, no. 1 (April 11, 2011): 148–66. http://dx.doi.org/10.15407/socium2011.01.148.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Юрченко, Г. М., та Й. С. Ситник. "РЕТРОСПЕКТИВНЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ТЕОРІЙ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ПОСТЕПІДЕМІЧНИЙ ПЕРІОД". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 75–80. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто історичний аспект розвитку наукової думки про місце людини в економіці підприємства та держави. Досліджено питання, що пов’язані з визначенням категорії «людський капітал» у сучасній економіці через ретроспективний аналіз розвитку концепції людського капіталу та порівняно з умовами розвитку вітчизняної економіки сьогодення. Людський капітал проаналізовано як один із найбільш важливих ресурсів постіндустріального соціально-економічного розвитку. Удосконалено визначення та розширено сутність поняття «людський капітал» з урахуванням умов сьогодення. Виокремлено сутність, зміст та особливості людського капіталу та його вплив на розвиток країни, підприємств, а також його значущість у сучасному світі. Проаналізовано сучасні тенденції управління персоналом як людським капіталом підприємства з урахуванням постепідемічних викликів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Шетеля, Наталя. "СУЧАСНА КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ЯК ЧИННИК НОВИХ ВИМОГ ДО ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (7 травня 2021): 440–55. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.653.

Повний текст джерела
Анотація:
У ситуації духовної деградації, що є типовою для останніх десятиліть, виникає проблема збереження і розвитку людського в людині. Крім того забезпечення високого ціннісного статусу людини обумовлює необхідність створення умов для набуття кожним індивідом позитивних особистісних якостей і передбачає наявність умов для самореалізації і самовизначення на тлі гармонізованих соціальних відносин. В такій ситуації особливого значення набуває галузь культури та мистецтв. Метою дослідження є з’ясування впливу сучасної культурної ситуації на галузь культури і мистецтв. До основних завдань віднесено: 1) детермінацію характеру сучасної культурної ситуації; 2) окреслення сучасних підходів до визначення змісту й особливостей галузі культури і мистецтв; 3) з’ясування впливу сучасної культурної ситуації на вказану галузь, зокрема на культурно-мистецьку освіту як засіб її розбудови. Методологічна основа дослідження визначена його теоретичним характером й передбачає залучення загально-теоретичних і аналітичних методів на тлі використання соціологічних, філософських, культурознавчих й педагогічних наукових напрацювань та публікацій українських і зарубіжних науковців з проблематики дослідження. На підставі проведеного аналізу показано, що нині світова культурна ситуація зазнає кардинальних змін, що супроводжується тенденціями культурних змін. У зв’язку з цим актуальною є увага до галузі культури та мистецтв, адже тут створюється та використовується символічний капітал та соціальний капітал, відбувається відтворення набору цінностей духовного та матеріального порядку. Стан і перспективи галузі прямо залежать від якості організації культурно-мистецької освіти. На часі професійна підготовка конкурентоспроможної особистості майбутнього професіонала, орієнтованого на постійне самовдосконалення, творчий пошук, самореалізацію і саморозвиток. Втім нині перед галуззю постала ціла низка теоретичних проблем та практичних завдань, що знайшли своє відображення у представленій роботі. Зокрема, йдеться про необхідність врахування специфіка галузі культури та мистецтв у процесі організації культурно-мистецької освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Капітал соціальний" для інших типів джерел:
Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії