Статті в журналах з теми "Канали передачі"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Канали передачі.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Канали передачі".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Grekhov, Andrii, Vasyl Kondratiuk та Svitlana Ilnytska. "Передача даних дистанційно пілотованого літального апарату через наземну мережу". Proceedings of the National Aviation University 84, № 3 (21 жовтня 2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.84.14949.
Повний текст джерелаАнотація:
Вперше було створено моделі каналів зв'язку дистанційно пілотованих літальних апаратів, що включають наземну мережу, проаналізовано залежності середнього використання каналу від розміру транзакцій з різними законами статистичного розподілу для часу між транзакціями. Було досліджено канали зв’язку із різними смугами пропускання, вивчено вплив частоти помилок в бітах та шансів відмови пакета на використання каналу зв'язку. Результати показують, що найкращим для передачі даних є закон розподілу LogNormal. Уперше було порівняно передачу даних по каналу зв'язку прямої видимості із ДПЛА та через наземну мережу (поза зоною видимості).
2
Kуlivnуk, V. S., V. L. Smirnova та N. Ya Panchyshyn. "ТЕОРІЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ В МЕДИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (15 листопада 2019): 70–75. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.1.10583.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вивчити та узагальнити результати інформаціологічних досліджень ефективності медичної реабілітації на біохімічному та біофізичному рівнях.
Матеріали і методи. Використано інформаціологічний метод та математичний апарат теорії інформації.
Результати й обговорення. Зменшення надлишковості створює для біологічної системи небезпеку легкої інформаційної поломки та зриву. При збільшенні передачі інформації надлишковості відбувається зниження швидкості передачі інформації. Надмірне зростання надлишковості веде до того, що канали перевантажуються надмірною передачею повідомлень, що зменшує кількість нової інформації, яку отримує приймач за одиницю часу по даному каналу зв’язку, тому при дуже великій надлишковості система інформації втрачає свою ефективність, лабільність і стає більш інертною.
Висновки. Інформаційні характеристики можна використовувати в якості кількісних критеріїв оцінки ефективності лікування та вибору найоптимальніших методів. Досвід клінічного застосування гальванізації та лікарського електрофорезу свідчить про ефективність використання гальванічного струму щільністю 0,03–0,05 мА/см2. Наведені матеріали свідчать про перспективність використання прикладної теорії інформації в медико-біологічних дослідженнях. Теорію інформації можна застосовувати для визначення чутливості біохімічних систем до фізичних факторів, встановлення оптимального діапазону їх дії та оцінки ефективності медичної реабілітації при різних захворюваннях.
3
Mozhayev, M. "УДОСКОНАЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ОПТИЧНИХ КАНАЛІВ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 153–57. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.153.
Повний текст джерелаАнотація:
Об'єктом дослідження є методи побудови математичної моделі оптичних каналів передачі інформації в інформаційній системі судової експертизи, предметом дослідження – оптичні канали передачі інформації. Наводяться результати аналізу передачі інформації у інформаційній системі судової експертизи, які встановили, що при використанні оптичних каналах зв'язку найбільші проблеми виникають через неоднорідність середовища поширення. Тому задача організації контролю стану обміну інформації в комп'ютерних мережах інформаційної системи є бузумовна актуальною. Вирішення цієї складної і багатогранної задачі в статті базується на попередніх дослідження, які біли виконані з використанням формалізму континуальних інтегралів (КІ) Феймана .Метою даної статті є удосконалення математичної моделі оптичних каналів передачі інформації в інформаційній системі судової експертизи.В ході дослідження використовуються методи математичної фізики, теорії поля, математичної статистики та теорії ймовірностей, нелінійної оптики, теорії систем. Дані методи були інтегровані в загальний метод, що дозволило удосконалити математичну модель оптичних каналів передачі інформації.Використовуючи аналітичні співвідношення, отримані в попередній статті, були сформульовані рівняння кореляційних функцій, в тому числі, і довільного порядку. Це стало можливим при використанні континуальних інтегралів Феймана. В статті наведено аналіз отриманих рівнянь для деяких часткових умов. У статті встановлено, що використання КІ дозволяє просто записувати як рішення рівнянь будь-якого порядку (хоча звичайно запис рішень у вигляді КІ є перенесенням труднощів з однієї області - рішення рівнянь в приватних похідних в іншу, тому що точно обчислюються КІ лише спеціального виду - гаусові ), так і вирази для таких величин, які не можуть бути описані замкнутими рівняннями, уникаючи при цьому введення зайвих параметрів. Складність і труднощі рішення рівнянь для моментів зростає з ростом їх порядку: якщо рівняння навіть для просторових функцій когерентності першого і другого порядків вирішуються в загальному вигляді, то аналітичне рішення рівняння для більш високих моментів отримати вже не вдається. Зазвичай для розчеплення ланцюжка і отримання замкнутих рівнянь для моментів даного порядку приймаються певні статистичні гіпотези про рішення. При формулюванні завдання в терміналах КІ такі статистичні гіпотези проявляються як деякі наближення для подинтегрального вираження, що дозволяє простежити за характером наближень і визначити межі їх застосовності. Таким чином, з'явилася теоретична можливість удосконалення математичної моделі оптичних каналів передачі інформації на основі використання формалізму КІ для отримання рівняння кореляційних функцій
4
Кузьменко В. В. та Слюсаренко Н.В. "Використання телевізійного контенту в процесі формування особистості: історія та реалії сьогодення". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (11 лютого 2021): 10–18. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.104.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано, як використовувався телевізійний контент у процесі формування особистості в попередні історичні періоди та в умовах сьогодення. Наголошено, що телебачення вже стало невід’ємною складовою життєдіяльності кожної людини, а жителі України щодня витрачають на перегляд телепередач понад чотири години. Адже для них телебачення – це первинне джерело новин, інформації та розваг. Акцентовано, що вплив телевізійного контенту на глядача є очевидним, хоча може бути не лише позитивним, а й негативним.
Звернуто увагу, що в Україні впродовж другої половини ХХ століття накопичено неабиякий досвід використання телебачення в освітніх цілях. Представлено дані щодо шкільних дисциплін, з яких було створено навчальні телепередачі, їх тематики, календарно-тематичних планів демонстрування таких передач.
Наведено результати анкетування вчителів різного фаху (історія, правознавство, інформатика, фізика, трудове навчання, природознавство, безпека життєдіяльності, фізична культура) з теми «Ваше ставлення до телебачення». Педагоги, зокрема, рекомендують збільшити увагу керівництва держави до якості телебачення та підбору кадрів; увести цензуру; керівництву телеканалів критично ставитися до передач, які йдуть в ефір; розширити частку вітчизняного контенту (створити суспільний канал для дітей, пізнавальні канали, навчальні передачі, програми виховного спрямування); зменшити кількість реклами, політики; у новинах мінімізувати повтори та інформацію про прояви жорстокості; частіше демонструвати старі фільми, спортивні передачі, програми про історію України та видатних людей нашої держави.
Зроблено висновки, що використання телевізійного контенту в процесі формування особистості є доцільним, а набутий в Україні досвід створення та використання в школах навчальних телепередач потребує ретельного вивчення та відродження з урахуванням вимог та умов сьогодення.
5
Косінова, Оксана. "Музичний портрет у літературі (на прикладі творчості П. Мирного, М. Коцюбинського, П. Тичини)". New pedagogical thought 102, № 2 (7 вересня 2020): 95–98. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-95-98.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена синтезу мистецтв як типовій потребі культури, що покликана підвищувати інтерес до зміцнення візуальних якостей творів мистецтва. Васпекті розгляду даного питання доречне використання терміна «мультимедійність» як поєднання двох або більше «медій», які одночасно сприймаються через відчуття людини, тобто «медії» в даному аспекті – це канали передачі «інформації». Основні моменти передбачено в огляді жанру музичного портрета в аспектіміжгалузевих зв’язків, зокрема музичного, образотворчого та літературного мистецтв.
6
Khvorenkov, V. V., I. S. Baturin, and A. V. Saveliev. "Engineering Workstation for the Chief Designer of Radio Electronic Means Based on the Theory of Multi-Agent Systems." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 4 (December 20, 2017): 77. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-4-77-81.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается возможность создания автоматизированного рабочего места главного конструктора радиоэлектронных средств с элементами экспертной системы на основе многоагентной системы. Рассмотрены функции автоматизированного рабочего места и необходимые для его работы базы знаний. Отдельный агент рассматривается как механизм, способный повлиять на достижение цели, принятие решения. Каждый из агентов решает свою задачу, но способен обмениваться информацией друг с другом. Для организации процесса декомпозиции задачи в многоагентных системах создается либо система распределенного решения проблемы, либо децентрализованный искусственный интеллект. Агенты в процессе отработки своих функций формируют список выполненных действий, результатов тестирования и верификации, пересылают его в управляющую систему. В зависимости от решаемых задач каждый из агентов может использовать различные технологии и математический аппарат. Задача принятия оптимального решения рассмотрена на примере модели взаимодействия сообщения и канала связи, которые могут быть использованы для работы одного из интеллектуальных агентов АРМ главного конструктора радиоэлектронных средств. Рассмотрена радиотелефонная система, работающая в дуплексном режиме и имеющая два канала связи - прямой и обратный. Прямой канал предназначен для передачи сообщений от базовой станции к абонентской станции. Передача сообщений от абонентской станции к базовой станции осуществляется по обратному каналу связи. Для каждого из каналов определены управляющие параметры. По прямому каналу передается команда по управлению качеством обратного канала связи, и наоборот. Представлена модель адаптивной радиосистемы в виде системы уравнений. Приведена зависимость вероятности правильного приема сообщения от вероятности ошибки в символе, вычисленной по предложенному алгоритму.
7
Kulikov, V. A., V. N. Syakterev, and V. V. Syaktereva. "Modeling of Optical Communication Channel of Telemetric Measuring System." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 2 (July 2, 2018): 41. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-2-41-47.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе предложены модели оптического канала связи телеметрической измерительной системы, предназначенной для измерения температуры поршня работающего двигателя внутреннего сгорания. Канал связи реализован между первичными и промежуточным преобразователями, устанавливаемыми на поршне и стационарными блоками приема и обработки измерительной информации системы, расположенными за пределами двигателя. Канал включает излучатель, фотоприемник и схему восстановления амплитуды импульсных информационных сигналов. Модели канала связи представлены в среде Micro-Cap и реализованы на идеальных и реальных активных элементах (операционном усилителе и компараторе напряжения). Исследования переходных процессов на моделях в режиме анализа Transient программы Micro-Cap при передаче информации в длительности оптических импульсов показали, что в канале связи допускается модуляция амплитуды оптических импульсов до 30 дБ при погрешности передачи не более 1 % в диапазоне частот оборотов двигателя от 10 до 100 Гц и длительности импульсов от 10 мкс до 1 мс. Моделируемый канал может быть использован в реальных телеметрических системах измерения температуры и других физических параметров двигателей внутреннего сгорания в процессе их экспериментальных исследований и доводки.
8
Волокита, Артем Миколайович. "Захищена багатоканальна передача даних в cloud computing". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 153–58. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30716.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються проблеми безпека та ефективності передачі даних. Описано переваги використання багатоканальної передачі даних, розглядається можливість використання протоколу SCTP. Запропоновано метод багатоканальної передачі даних з використанням різного рівня захищеності для кожного каналу. За рахунок можливості попереднього шифрування даних перед відправкою, метод надає гнучкості при виборі рівня захисту, дозволяючи передавати інформацію як у відкритому вигляді, так і з декількома етапами шифрування. Поділ кожного блоку даних по кільком каналам дозволяє підвищити безпеку за рахунок необхідності перехоплення та дешифрації зловмисником даних з усіх каналів. Розглянуто можливість зниження обчислювальних витрат при використанні ключів різного розміру для шифрування даних в різних каналах.
9
Abilov, A. V., A. V. Chunaev, A. I. Nistyuk, and I. A. Kaisina. "Data Transmission Model with Lost Fragments Recovery Based on Application Layer ARQ." Bulletin of Kalashnikov ISTU 23, no. 4 (December 30, 2020): 85. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2020-4-85-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Для сетей беспроводной связи в сложных условиях приема характерен высокий уровень группирования потерь, при котором может теряться подряд большое количество фрагментов данных. В этом случае для восстановления потерянных данных применение методов прямой коррекции потерь FEC в большинстве случаев не дает достаточного эффекта.Применение стандартных методов восстановления потерь данных на основе автоматического запроса повторной передачи ARQ на канальном и транспортном уровнях модели OSI может привести к появлению существенных задержек, что является неприемлемым для сервисов потоковой передачи в реальном режиме времени. В этом случае предпочтительнее пропустить фрагмент данных, чем вносить задержку на ожидание доставки фрагмента при повторных передачах. Применение методов, основанных на ARQ прикладного уровня модели OSI для потоковой передачи данных, позволяет более эффективно восстанавливать потерянные фрагменты данных в сетях беспроводной связи с высоким уровнем группирования потерь. Известные модели дискретного канала передачи информации для беспроводных сетей позволяют аналитически оценить вероятность потерь данных, однако не учитывают случаи с повторной передачей потерянных данных.В исследовании предложена математическая модель передачи данных в канале беспроводной связи на основе модели Гильберта, которая учитывает восстановление потерь методом ARQ и позволяет рассчитывать коэффициент потерь фрагментов данных. Для проверки адекватности предложенной модели разработано программное обеспечение, обеспечивающее передачу потоковых данных в сети беспроводной связи с восстановлением потерь фрагментов на прикладном уровне, и проведено соответствующее экспериментальное исследование. Показано, что математическая модель учитывает группирование потерь передаваемых данных и их восстановление методом ARQ.
10
Грицюк, В. К., та В. А. Золотарьов. "Порівняння стійкості стеганографічних методів Кохо-Жао та DWT[10] до різних типів спотворення програмними засобами". Системи обробки інформації, № 1(160), (30 березня 2020): 136–44. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.160.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати практичних досліджень щодо використання алгоритмів вбудовування для приховування інформації в цифрових відео файлах, отримані за допомогою спеціально розробленої програми на мові Java. Оцінена різниця між початковим відео з вбудованими даними та спотвореним відео за показником індексу структурної подібності індексу структурної подібності SSIM, який вважається більш точним ніж параметр пікового відношення сигналу до шуму (PSNR), та завжди лежить у діапазоні від –1 до 1. Проаналізовані результати, отримані на трьох етапах досліджень, оцінки відео з різними методами вбудовування; з різними методами завадостійкого кодування; з різними моделями каналів зв’язку. Оцінка стійкості до завад в залежності від вибору стеганографічного метода проводилася методами Кохо-Жао і DWT, використовувалися два пороги вбудовування, без завадостійких кодів та без імітації каналів зв’язку. Вплив використання різних методів завадостійкого кодування на стійкість відео проводився за допомогою кодів Хеммінга, БЧХ, РС. Оцінка стійкості до завад в залежності від каналів зв’язку проводилася для 4-х моделей, на які можна розкласти реальний канал зв’язку: каналу з простим шумом, каналу з чорно-білим шумом, каналу з адитивним білим гауссівським шумом та каналу з дискретним каналом зі стиранням. Дослідним шляхом було з’ясовано, що різниця в стійкості до завад для різних стегонографічних методів несуттєва; збільшення порогу вбудовування інформації приводить до зростання стійкості; ускладнення алгоритму кодування підвищує стійкість як до атак, так і для завад; виявлено, що найгіршим для передачі відео є дискретний канал зі стиранням.
11
Galіuk, I. B. "РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ КОМУНІКАЦІЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СУЧАСНОГО БІЗНЕСУ". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 41–46. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.41-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті подано визначення внутрішніх комунікацій, які покликані дати можливість працівникові зрозуміти корпоративну культуру, цілі і цінності організації. В статті виділено основні ознаки ефективних внутрішніх комунікацій: інформативність; ясність; своєчасність; незалежність і неупередженість; лаконічність. Водночас, визначено якості працівників, які займаються формуванням внутрішніх комунікацій, а саме: відкритість, чесність, здатність до діалогу. У роботі розглянуто канали внутрішніх комунікацій: вертикальні, горизонтальні та внутрішні.
Особливу увагу приділено системі внутрішніх комунікацій, яка є комплексом інформаційних каналів, що дають можливість надавати дані ділового, інтелектуального і емоційного характеру всередині організації між співробітниками. Розглянуто основні інструменти внутрішніх комунікацій: інформаційні, комунікативні, аналітичні і організаційні. Виділено основні аспекти оцінки дієвості системи внутрішніх комунікацій, а саме кількість комунікаційних каналів; якість виконання робіт, які вимагають одночасної замученості різних підрозділів; кількість проміжних ланок при передачі інформації; своєчасність розповсюдження інформації; наявність балансу між вертикальними і горизонтальними комунікаціями всередині компанії, між документованими і формальними засобами; стан соціально-психологічного клімату в колективі; кількість неформальних комунікацій. Висвітлено питання аудиту внутрішніх комунікацій, ефективність якого і ставлення до якого персоналу всіх категорій багато в чому залежить від того, які дії зроблять менеджери за його підсумками, а також від ступеня прозорості і доступності результатів.Дане питання потребує подальшого вивчення з метою деталізації процесу побудови організаційних комунікацій.
12
Швачка, Ангеліна. "АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ЗАСОБІВ ДІАГНОСТИКИ ДЛЯ КАНАТА ЗІ ЗМІННИМ ПЕРЕТИНОМ: ОГЛЯД". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2020): 17–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-4.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проведено аналіз способів діагностики для канатів зі змінним поперечним перерізом. Було встановлено, що існують певні види дефектів, при яких виникають сигнали та передаються на датчик при пориві троса. За цими результатами запропоновано діагностувати канати за допомогою електричним опором та розробити прилад. Отже, діагностування полягає в підведенні напруги до кінців тросів канату за обраними схемами й в заданій послідовності, встановлення величини струму, що виникає в провідниках, яких підведено напругу, аналізі певних струмів, надання інформації про стан тросів і, при необхідності, зупинки машини. Отримані сигнали можуть бути використані, як діагностичні параметри при контролі стану тросів канату спеціальною системою автоматичного виявлення розриву тросів гумотросового каната. Підвищення безпеки експлуатації підіймальних машин, зокрема ліфтів, можна досягти шляхом забезпечення безперервного та автоматичного, контролю тягової спроможності канатів – цілісності їх тягових елементів тросів. Відомо, що система контролю працює з формулюванням, передачею та обробкою сигналу. На теперішній час одним з достатньо надійним та технологічно простим в отриманні передачі та обробки є електричний сигнал. Гумотросовий канат виготовлений з металевих тросів, запресованих в гумову оболонку. Основною причиною втрати тягової спроможності гумотросового каната є розрив тросів. Наслідком такого розриву є зміна електропровідності каната. Вказані властивості гумотросового каната дозволяють застосувати метод контролю стану каната по зміні його електропровідності. Такий метод може діяти автоматично та практично безперервно, оскільки в ньому руйнування тросу каната змінює – генерує електричний сигнал, який легко передавати та обробляти в автоматичному режимі, а при потребі, давати сигнал на зупинку ліфта, чим забезпечити безпеку його експлуатації.
13
Serkov, A., K. Trubchaninova та B. Lazurenko. "МЕТОД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАВАДОСТІЙКОСТІ РУХОМОГО ЗВ’ЯЗКУ ПРИ ВИНИКНЕННІ ВНУТРІШНЬОСИСТЕМНИХ ЗАВАД". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 155–59. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.155.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення є процеси забезпечення безпроводової завадостійкої передачі дискретної інформації на грунті надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета – розробка рекомендацій щодо забезпечення електромагнітної сумісності надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень каналом зв’язку з аддитивним гаусовим шумом. Задача – забезпечення усталеної та надійної роботи надширокосмугової системи зв’язку в умовах внутрішньосистемних завад. Використані методи: методи аналітичного, імітаційного моделювання та цифрового кодування сигналів. Отримані наступні результати. Показано, що випадкові зміни енергії та автокореляційної функції прийнятих надширокосмугових сигналів в потоці бітів інформації є причиною виникнення внутрішньосистемних завад. У свою чергу це викликає збільшення бітової похибки та деградацію імовірнісних характеристик системи зв’язку. Отримані характеристики бітової похибки свідчать про високий рівень прихованості та електромагнітної сумісності надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень в каналі зв’язку з адитивним гаусовом білим шумом. Причому, за умов використання некратних затримок кодуючих імпульсів в процесі кодової спектральної модуляції, отримуємо імовірність бітової похибки на рівні 10(-5) – 10(-6) при суттєво менших одиниці відношеннях сигнал/шум. Висновки. Використання технології надширокосмугових сигналів дозволяє здійснити безпроводову приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання на швидкості 1-2 Мб/с з імовірністю похибки на біт менш, ніж 10 . Таким чином система надширокосмугового радіозв’язку з кодовою модуляцією в передавачі та спектральною обробкою в приймачі має високу завадостійкість, що дозволяє здійснювати надійну передачу цифрової інформації при появі внутрішньосистемних завад
14
Савченко, Т. В., О. В. Ніколюк та Т. І. Нікітчіна. "ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ БІЗНЕС-КОМУНІКАЦІЙ ЗАКЛАДІВ ГОСТИННОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 10 (30 грудня 2021): 84–91. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.10.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність бізнес-комунікацій закладів гостинності, розподіл її на зовнішні та внутрішні. Охарактеризовано елементи системи внутрішніх бізнес-комунікацій за такими ознаками як: канали передачі інформації, кількістю учасників, формами комунікацій, характером сприйняття інформації. Визначено зв'язок системи мотивації персоналу та системи внутрішніх бізнес-комунікацій закладів гостинності. Охарактеризовано особливості вербального та невербального спілкування та вплив інформаційних технологій на вибір форми комунікацій. Розглянуто принципи професійного поводження працівників сфери гостинності. Рекомендовано засоби підвищення ефективності внутрішніх комунікацій. Надано визначення та охарактеризовано елементи системи зовнішніх бізнес-комунікацій: як економічних, так і маркетингових. Розкрито зміст складових корпоративного іміджу: корпоративної особливості, управління враженням, корпоративної репутації, стратегічного позиціювання. Складено модель формування ефективних бізнес-комунікацій. Рекомендовано напрями підвищення загальної ефективності бізнес-комунікацій закладів гостинності шляхом створення мультиплікативного ефекту, коли системи внутрішніх та зовнішніх комунікацій функціонують у тісному зв’язку.
15
Semko, O. "ЛОГІКО-СЕМАНТИЧНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ МАРШРУТИЗАЦІЄЮ ПОТОКІВ ДАНИХ В СЕНСОРНИХ МЕРЕЖАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 135–39. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.135.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначені проблеми синтезу і вибору рішень щодо управління маршрутизацією потоків даних в конфліктуючих сенсорних мережах варіативної топології за умов обмежень і невизначеностей. Розглянуто підхід до створення розподіленої системи інтелектуального управління маршрутизацією в самоорганізованих сенсорних мережах на основі використання багаторівневої теоретико-множинної і математичної моделей, що визначають сутність системи інтелектуального управління об’єктом. В якості базової моделі опису маршруту передачі даних в самоорганізованій сенсорній мережі запропоновано семіотичну модель, що грунтується на формальній моделі процесів інформаційної взаємодії елементів мережі. На відміну від формальних моделей використання семіотичної моделі дозволяє в процесі ситуаційного управління змінювати усі елементи формальної моделі і формувати моделі, які відображають поточний стан мережі. При створенні розподілених самоорганізованих систем управління маршрутизацією потоків даних в сенсорних мережах варіативної топології запропоновано застосування технологій, що використовують методи логіко-лінгвістичного (семантичного) моделювання, що дозволяє якісно описувати і вивчати слабко структуровані процеси, явища і системи. Вирішення задачі синтезу і вибору рішень щодо синтезу і вибору рішень щодо стратегії управління маршрутизацією потоків даних в сенсорних мережах варіативної топології запропоновано розглядати на основі моделі конфлікту взаємодії вузлів мережі, як вирішення задачі дискретної динамічної оптимізації. Синтез і вибір рішень щодо стратегій управління маршрутизацією і вибору маршруту передачі потоку даних в мережі здійснюється у відповідності до значення функції ціни для кожного елемента мережі, що є гегелівським об’єктом, відповідно метрики мережі. Незалежно від обраної метрики мережі метою управління маршрутизацією в СМ є визначення оптимального шляху на графі, який відображає топологію сенсорної мережі. При вирішенні задачі дискретної динамічної оптимізації запропоновано в якості обмеженого ресурсу, що визначає функцію ціни, застосувати параметри, які визначають пропускну спроможність каналів зв’язку при взаємодії вузлів мереж. Канали зв’язку визначають характеристики ребер (дуг) граф-моделі сенсорної мережі варіативної топології, а вузли є елементами розподіленої системи інтелектуального управління маршрутизацією потоків даних в мережі.
16
Ozerchuk, I. "Формування стійкого каналу передачі даних у мережі Інтернет". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (30 червня 2021): 212–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено дослідження принципів формування стійкого каналу передачі даних у мережі Інтернет. Розкрито моделі, методи та алгоритми реалізації передачі даних у мережі Інтернет. Описано принципи формування мережі передачі даних. Підкреслено, що такий параметр, як швидкість передачі пакетів даних у мережі Інтернет контролюється потоком даних і одночасно – непрямими вимірами. Зазначено, що особливої проблематики набуває розподіл потоків даних найкоротшими шляхами для здійснення швидкої і якісної передачі масивів даних. Наголошено, що способи передачі даних у мережі Інтернет, які вимагають мінімального часу, або способи з мінімальними перешкодами належать до такого роду проблем, на основі цього, зауважено, що оптимізація тракту повинна здійснюватися за будь-якими технічними та економічними критеріями, а обрані шляхи повинні гарантувати ефективне використання ліній та вершин зв'язку. Обґрунтована необхідність створення та розвитку нових моделей комп’ютерних мереж у зв’язку з появою глобальних мереж, зростанням інформації, що підлягає передачі, її об’ємами та необхідністю підтримки якісної комп'ютерної безпеки. Описано реалізацію методу Дейкстри, Джонсона та Джексона. Математично обґрунтовано кожен з алгоритмів та сформовано низку переваг та недоліків описаних алгоритмів у процесі передачі даних у мережі Інтернет з урахуванням умов передачі, кількості інформації, що передається та каналів, як застосовано для передачі. Наголошено, що застосування розглянутих алгоритмів передачі даних дозволить оптимізувати процес передачі та обробки даних у комп’ютерних мережах, в свою чергу, оптимізована передача та обробка даних значно скоротить час роботи, а також витрати на розробку та підтримку програмних продуктів, зменшення витрат на вдосконалення серверного програмного забезпечення можливо за рахунок інтеграції інформаційних ресурсів у центр обробки даних, за умови здійснення інтеграції, значно знизяться витрати на послуги та передачу даних у мережі Інтернет.
17
Ozerchuk, I. "Формування стійкого каналу передачі даних у мережі Інтернет". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (30 червня 2021): 212–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено дослідження принципів формування стійкого каналу передачі даних у мережі Інтернет. Розкрито моделі, методи та алгоритми реалізації передачі даних у мережі Інтернет. Описано принципи формування мережі передачі даних. Підкреслено, що такий параметр, як швидкість передачі пакетів даних у мережі Інтернет контролюється потоком даних і одночасно – непрямими вимірами. Зазначено, що особливої проблематики набуває розподіл потоків даних найкоротшими шляхами для здійснення швидкої і якісної передачі масивів даних. Наголошено, що способи передачі даних у мережі Інтернет, які вимагають мінімального часу, або способи з мінімальними перешкодами належать до такого роду проблем, на основі цього, зауважено, що оптимізація тракту повинна здійснюватися за будь-якими технічними та економічними критеріями, а обрані шляхи повинні гарантувати ефективне використання ліній та вершин зв'язку. Обґрунтована необхідність створення та розвитку нових моделей комп’ютерних мереж у зв’язку з появою глобальних мереж, зростанням інформації, що підлягає передачі, її об’ємами та необхідністю підтримки якісної комп'ютерної безпеки. Описано реалізацію методу Дейкстри, Джонсона та Джексона. Математично обґрунтовано кожен з алгоритмів та сформовано низку переваг та недоліків описаних алгоритмів у процесі передачі даних у мережі Інтернет з урахуванням умов передачі, кількості інформації, що передається та каналів, як застосовано для передачі. Наголошено, що застосування розглянутих алгоритмів передачі даних дозволить оптимізувати процес передачі та обробки даних у комп’ютерних мережах, в свою чергу, оптимізована передача та обробка даних значно скоротить час роботи, а також витрати на розробку та підтримку програмних продуктів, зменшення витрат на вдосконалення серверного програмного забезпечення можливо за рахунок інтеграції інформаційних ресурсів у центр обробки даних, за умови здійснення інтеграції, значно знизяться витрати на послуги та передачу даних у мережі Інтернет.
18
Майстренко, Катерина Миколаївна. "КОМУНІКАЦІЇ У ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ". Public management 29, № 1 (24 травня 2022): 93–98. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті виявлено, що комунікації у системі публічного управління є офіційним, юридично цілеспрямованим регламентованим рухом індивідуальних суб’єктів управління до соціальної спільності із збереженням за цими суб’єктами певної автономності, самостійності, самодіяльності, індивідуальності. Наголошего на тому, що комунікативний процес відіграє важливу роль у публічному управлінні незалежно від того, про яку форму комунікації йдеться. З’ясовано, що комунікаційний процес у публічному управлінні включає такі елементи: установи публічного управління та громадяни, повідомлення, канали комунікації, інформаційні бар’єри, зворотний зв’язок. Досліджено, що зовнішня комунікація в публічному управлінні націлена на справляння впливу на громадянське суспільство або отримання рекомендацій чи узгодження позицій із представниками суспільства, внутрішня комунікація пронизує всю систему публічного управління зсередини і є основною рушійною силою у сфері прийняття управлінських рішень. Мета роботи. Метою статті є здійснення теоретичного обґрунтування головних складових процесу комунікації в публічному управлінні та комплексний аналіз функцій та видів комунікації в системі публічного управління. Методологія. У запропонованій статті проаналізовані особливості комунікації в публічному управлінні. Визначено, що комунікація являє собою обмін інформацією між двома суб’єктами комунікативної взаємодії. Наголошено на тому, що для органів публічного управління надзвичайно важливою складовою комунікативної діяльності є зворотний зв’язок та перехід від одностороннього інформування громадян про дії влади до двосторонньої комунікації «громадянське суспільство – публічний орган – громадянське суспільство». Наукова новизна. Доведено, що комунікації повинні: забезпечувати ефективний обмін інформацією між суб’єктами та об’єктами управління; удосконалювати відносини між суб’єктами комунікації різних рівнів у процесі обміну інформацією; створювати інформаційні канали для обміну інформацією між окремими співробітниками та групами; налагоджувати та раціоналізувати інформаційні потоки. Висновки. Наголошено на тому, що використання системи комунікацій у публічному управлінні є важливою складовою процесу підготовки та прийняття управлінських рішень. Підкреслено, що існують різні канали, якими здійснюється комунікація в системі публічного управління, і досить важко визначити, який з них є найважливішим і необхідним. Безумовно, офіційні засоби для комунікації в публічних організаціях, несуть більше конкретики та перевірених даних, ніж неофіційні. Виявлено, що комунікація не може існувати у відриві від держави і суспільства, а суспільство не може розвиватися без грамотно налагодженої комунікації. Однак без взаємної довіри, зворотного зв’язку та своєчасної інформації, комунікація публічних інститутів та суспільства не буде ефектив- ною та продуктивною. Визначено, що у зв’язку з цим керівники публічних організацій та управлінці різного рівня, повинні шукати шляхи, підходи вдосконалення комунікації, встановлення нефор- мальних, більш оперативних каналів передачі, нарощувати власний потенціал через спілкування з підлеглими, іншими керівниками, постійного навчання та особистісного зростання.
19
Роганков, О. В. "Конденсаційна генерація тиску в літієвих контурних теплових трубах". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 100–113. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1950.
Повний текст джерелаАнотація:
Звичайні і контурні теплові труби відносяться до найбільш ефективних способів передачі тепла від таких джерел, як активна зона ядерного реактора. Конвективні потоки маси і теплоти, утворені у випарнику, передаються конденсатору потоком пари робочої речовини, яка розширюється (v), і потім сконденсована рідина (l) повертається у випарник через вузькі пористі канали ґніту. Зміна капілярного тиску в ґноті вважається єдиним (крім опціонного впливу гравітації) рушійним фактором для повернення рідини і забезпечення стійкої роботи теплової труби. У даній статті обґрунтовується наявність додаткового рушійного фактора, так званого конденсаційного теплового насосу, у будь-яких реальних випарно-конденсаційних циклах при відносно невеликих перепадах температури і тиску. Це підтверджується детальним розглядом контурної теплової труби з літієвим теплоносієм та її термодинамічного циклу, який функціонує головним чином в області вологої та перегрітої пари. В роботі проведено аналіз способів передачі тепла від активної зони реактору, визначено обмежуючі фактори та наведено можливі шляхи їх усунення у реалізації малогабаритних потужних автономних джерел енергії. У згаданому контексті розглянуто особливості та переваги роботи контурних теплових труб у порівнянні з протиточними тепловими трубами і надана нова інтерпретація їх термодинамічного циклу. Вона заснована на результатах нещодавніх робіт [10-12], в яких обґрунтовується існування області гетерогенних станів перегрітої парової фази, так званої v-інтерфази. Показана асиметрія (незворотність) теплоти фазового переходу дозволяє ввести таке поняття, як конденсаційний тепловий насос в доповнення до капілярного насосу ґніту теплових труб. Запропоновано модифіковані способи оцінки оптимальних температур робочих циклів з урахуванням зазначених термодинамічних ефектів
20
Hrytsiuk, Yu I., та P. Yu Grytsyuk. "Методи уточнених точкових оцінок параметра розподілу ймовірностей випадкової величини на підставі обмеженого обсягу даних". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 141–49. http://dx.doi.org/10.15421/40290229.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено методику уточнених точкових оцінок параметра розподілу ймовірностей випадкової величини на підставі обмеженого обсягу статистичного матеріалу, що дало змогу виявити найбільш інформативний канал передачі даних і отримати його достовірну оцінку. Встановлено, що аналіз та оброблення даних здійснюють із залученням відомих методик з теорії ймовірностей та математичної статистики, де нагромаджено значний теоретичний і практичний досвід. Математичну модель, яка описує стан деякого об'єкта, процесу чи явища, подано у вигляді точкової оцінки параметра розподілу ймовірностей випадкової величини, значення якого отримують на підставі малої вибірки. Розглянуто традиційний підхід до виявлення найбільш інформативного каналу передачі даних про стан об'єкта, перебіг процесу чи явища і відсікання інших – менш достовірних. Це здійснюють за допомогою так званого механізму редукторів ступенів свободи, основний недолік якого в тому, що у відсічених каналах зв'язку може існувати деяка корисна інформація, яка не бере участі в процесі вироблення узгодженого рішення. Тому потрібно вводити механізми дискримінаторів ступенів свободи, що дадуть змогу всім каналам передачі даних брати участь в процесі підготовки рішення з вагомістю, яка відповідає найбільшому ступеню їх інформативності в поточній ситуації. Наведено ілюстративний приклад застосування розглянутих методів усереднення даних, у якому відображено результати розрахунків за ітераціями з використанням механізмів реалізації як редукторів, так і дискримінаторів ступенів свободи. Ці механізми відображають особливості реалізації ітераційних алгоритмів, характерних як для методів математичної статистики, так і для методів синергетичної системи усереднення даних.
21
Obikhod, Ya, V. Lysechko, O. Progonniy, Н. Kachurovskiy та S. Skolota. "РОЗРОБКА МЕТОДУ ВИБОРУ КАНАЛІВ КОГНІТИВНОГО РАДІО ПРИ МНОЖИННОМУ ДОСТУПІ ПЕРВИННИХ ТА ВТОРИННИХ КОРИСТУВАЧІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ «ENERGY HARVESTING» ПІД КЕРУВАННЯМ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 165–74. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.165.
Повний текст джерелаАнотація:
Когнітивне радіо (КР) є однією з основних частин телекомунікаційних систем зв`язку (ТСС-IOE) в зв`язку з тим, що були покликані вирішити питання дефіциту спектру та впровадження інтелектуальних функцій. Вибір каналу з множинним доступом первинних користувачів (ПК) та вторинних користувачів (ВК) є однією з найголовніших проблем стандарту. Через конкуренцію каналів відбувається взаємний вплив пакетів первинних та вторинних користувачів. З метою зменшення конкуренції каналів серед вторинних користувачів, було розроблено метод вибору каналів когнітивного радіо при множинному доступі первинних та вторинних користувачів з використанням технології «Energy harvesting» під керуванням нейронної мережі. На основі розробленого методу було реалізовано гібридну модель передачі даних під керуванням нейронної мережі для кожного вторинного користувача. Для цієї моделі характерні властивості, при яких вторинний користувач може випадковим не регламентованим чином працювати в режимах суміщення з зайнятими каналами з використанням технології «Energy harvesting» (EH) та перекриття. Крім того, для реалізації розробленого методу було визначено критерій вибору каналу на основі конкуренції серед множинних запитів вторинних користувачів для передачі даних або технології “ЕH”. На основі цього критерію створюється конкуруючий набір послідовностей. Моделювання показує, що запропонований метод спільного використання каналів та критерій вибору каналів перевершують інші методи з точки зору помилкової зайнятості (помилки), середньої пропускної здатності, середнього часу очікування та ефективності збору енергії вторинного користувача.
22
Степанов, М. Т. "Замкнуті САР з прогнозуванням: аналіз альтернативних варіантів сруктур". Automation of technological and business processes 13, № 3 (4 листопада 2021): 38–48. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2144.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається системи автоматичного регулювання які реалізують алгоритми керування з прогнозуванням складових вільного та вимушеного руху на час запізнення вперед в замкнутому контурі. Проводиться порівняльний аналіз їх роботи у перехідних та сталих режимах роботи, а також запасів стійкості які вони забезпечують. Об'єкти технологічного типу досить часто мають велику інерційність в каналах регулювання яка пов'язаної не тільки з чистим запізненням, але, більшою мірою з акумуляцією речовини і енергії, так званим ємнісним запізненням. Повна або часткова компенсація цієї інерційності може в значній мірі поліпшити якість регулювання для таких об'єктів. На практиці для компенсації впливу запізнення на динаміку власного руху часто використовують системи з упереджувачем Сміта які значно розширюють запас стійкості систем і забезпечують їх працездатність в умовах нестаціонарних властивостей об’єкта керування. Також прогнозування використовується у системах керування з прогнозуючою моделлю, в яких керуючий вплив на кожному кроці розраховується за рахунок вирішення оптимізаційної задачі на основі математичної моделі об’єкта керування. Ці системи також застосовують для керування об’єктами технологічного типу, зокрема рекомендують до застосування при керуванні багатоканальними об’єктами канали яких пов’язані між собою через дію перехресних зв’язків. В якості альтернативи вказаним системам запропонована система регулювання з прогнозуванням вимушеного руху в замкнутий контур якої введено алгоритм прогнозування в реальному часі на основі кубічного сплайну. Проведено структурний та оптимальний параметричний синтез альтернативних варіантів систем автоматичного регулювання. В якості базового регулятора було обрано типовий ПІД-регулятор. Порівняльний аналіз оптимальних систем, проведений в часовій і частотних областях, показав перевагу системи регулювання, що реалізує принцип керування за прогнозом на основі кубічного сплайну. При аналізі роботи систем за каналом дії неконтрольованих збурень система регулювання з прогнозуванням по кубічному сплайну забезпечує зниження інтегрального і прямих показників якості перехідних процесів до 40%. Перевірка на грубість систем автоматичного регулювання показала, що система автоматичного регулювання з прогнозуванням регульованої змінної за кубічним сплайном має приблизно однаковий запас стійкості за часом запізнення та трошки нижчий запас стійкості за коефіцієнтом передачі об’єкта керування, ніж система з упереджувачем Сміта.
23
Чирков, О. Н. "ESTIMATION METHODS OF A CHANNEL WITH SPATIAL MODULATION BASED ON CORRELATION." ВЕСТНИК ВОРОНЕЖСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА, no. 4 (October 20, 2021): 106–10. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.17.4.014.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматриваются методы оценки канала связи с пространственной модуляцией. Данный вид модуляции представляет собой методику однопотоковой передачи данных с несколькими входами и несколькими выходами (MIMO), при которой одновременно активируется только одна передающая антенна. Пространственная модуляция позволяет добиться полного исключения межканальных помех, а также демонстрирует большую экономию энергии в радиочастотной цепи. Однако, в отличие от многопоточных систем MIMO, оценка канала для пространственной модуляции становится проблемой, поскольку канал MIMO не может быть оценен на одном этапе передачи по единственному потоку. На основании этого факта была предложена новая схема оценки канала, которая использует корреляцию каналов и совместно оценивает каналы для разных передающих антенн. Предложенный метод обеспечивает тот же период оценки, что и многопоточные схемы MIMO. Исследовано изменение количества передаваемых пилот-сигналов при пространственной модуляции как для традиционных, так и для новых методов оценки канала связи. Уравновешивая точность и объем данных, можно достичь оптимального отношения пилот-сигналов для максимальной пропускной способности канала. Результаты моделирования показывают, что новый подход оценки превосходит традиционный метод с гораздо более низким оптимальным коэффициентом количества пилотов The article considers methods for estimating a communication channel with spatial modulation. This type of modulation is a single-stream multiple-input multiple-output (MIMO) technique in which only one transmit antenna is activated at a time. Spatial modulation allows for complete elimination of inter-channel interference, and also demonstrates great energy savings in the RF circuit. However, unlike multi-stream MIMO systems, channel estimation for spatial modulation becomes a problem because a MIMO channel cannot be estimated in a single transmission step on a single stream. Based on this fact, I proposed a new channel estimation scheme that uses channel correlation and jointly estimates channels for different transmit antennas. The proposed method provides the same evaluation period as multithreaded MIMO schemes. The change in the number of transmitted pilot-signals with spatial modulation is investigated for both traditional and new methods of estimation of the communication channel. By balancing accuracy and data volume, an optimal pilot signal ratio can be achieved for maximum channel throughput. Simulation results show that the new scoring approach outperforms the traditional method with a much lower optimal pilot count ratio
24
Serkov, O., K. Trubchaninova та B. Lazurenko. "МЕТОД ОЦІНКИ ІМОВІРНОСТІ БІТОВОЇ ПОХИБКИ В СИСТЕМАХ НАДШИРОКОСМУГОВОГО ЗВ’ЯЗКУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 111–14. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.111.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення є процеси забезпечення безпроводової завадостійкої передачі дискретної інформації на грунті надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета – розробка аналітичних співвідношень для розрахунку імовірності бітової похибки в залежності від співвідношення сигнал/шум в каналі з аддитивною гаусовою завадою. Задача – забезпечення усталеної та надійної роботи НШС системи зв’язку в умовах завад. Використані методи: методи аналітичного, імітаційного моделювання та цифрового кодування сигналів. Отримані наступні результати. На грунті аналізу функціонування НШС системи радіозв’язку виявлено, що зміни енергії та автокореляційної функції прийнятих сигналів в потоці інформаційних бітів є причиною виникнення внутрішньо системних завад, які викликають збільшення бітової похибки та деградацію імовірнісних характеристик системи зв’язку. Отримані аналітичні співвідношення дозволяють обчислити залежності імовірності похибки на біт в залежності від співвідношення сигнал/шум в каналі чи при різноманітних значеннях бази сигналу. Виявлено існування локальних екстремумів для характеристик бітової похибки при оптимальних значеннях бази НШС сигналів, коли імовірність бітової похибки стає найменшою Це дозволяє обґрунтвано обирати найкращі значення бази НШС сигналу та мати високу завадостійкість та надійність системи передачі цифрової інформації. Висновки. Використання технології НШС сигналів дозволяє здійснити безпроводову приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання на швидкості 1-2 Мб/с з імовірністю похибки на біт менш, ніж 10-5 . Причому, за умов використання великої бази сигналу В = 500 – 1000 отримуємо імовірність бітової похибки на рівні 10-4 і 10-6 при суттєво менших одиниці відношеннях сигналу/шуму. Таким чином система НШС радіозв’язку з кодовою модуляцією в передавачі та спектральною обробкою в приймачі має високу завадостійкість, що дозволяє здійснювати надійну передачу цифрової інформації в умовах завад
25
Serkov, A., K. Trubchaninova та B. Lazurenko. "ЗАВАДОСТІЙКІСТЬ МОБІЛЬНИХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 169–72. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.169.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення є процеси забезпечення завадостійлості мобільних телекомунікаційних систем на грунті надширокосмугових сигналів з високою інформаційною ємністю. Мета – розробка рекомендацій щодо забезпечення завадостійкості надширокосмугової системи зв’язку при передачі дискретних повідомлень каналом зв’язку з адитивним гаусовим шумом. Задача – забезпечення усталеної та надійної роботи надширокосмугової системи зв’язку. Використані методи: методи аналітичного моделювання та теорії потенціїної завадостійкості. Отримані наступні результати. Розроблено критерій забезпечення завадостійкості мобільних телекомунікаційних систем. На грунті теорії потенціальної завадостійкості показана можливість усталеної та беззавадової роботи телекомунікаційної безпроводової системи в умовах, коли рівень інформаційного сигналу та шуму мають одне значення. Доведена можливість вилучення переданого інформаційного сигналу із суміші шуму та корисного сигналу шляхом кореляції прийнятого та опорного сигналів. Показана можливість розрізнення двох сигналів на фоні шуму, які найбільш імовірно було передано та прийнято по каналу зв’язку з білим гаусовим шумом. Висновки. Показано, що використання технології надширокосмугових сигналів дозволяє здійснити безпроводову приховану передачу інформації з малою потужністю випромінювання. Причому велика база сигналу B 2.5 дозволяє забезпечити усталену та беззавадову роботу телекомунікаційної системи за умов, коли рівень інформаційного сигналу знаходиться на рівні (q = 1) чи нижче рівня шуму. При цьому доведена можливість вилучення як корисного сигналу із суміші сигналу та шуму, так і визначення з подальшим вилученням одного вірогідного сигналу із суміші двох повністю відомих сигнала s0(t), s1(t) із білим гаусовим шумом
26
Басараб, М., Р. Бельфер, Е. Глинская та А. Кравцов. "АЛГОРИТМ БЕЗОПАСНОГО УСТАНОВЛЕНИЯ/РАЗЪЕДИНЕНИЯ СОЕДИНЕНИЯ НА ТРАНСПОРТНОМ УЧАСТКЕ ОБЪЕДИНЕННОЙ СЕТИ ПД СПЕЦНАЗНАЧЕНИЯ". LAST MILE Russia 87, № 2 (24 березня 2020): 62–68. http://dx.doi.org/10.22184/2070-8963.2020.87.2.62.68.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается объединенная сеть, включающая несколько изолированных (частных) сетей передачи данных специального назначения для разных ведомств. На примере двух частных сетей имитатора сети передачи данных учебного лабораторного стенда кафедры "Информационная безопасность" МГТУ им. Н.Э.Баумана предлагаются следующие алгоритмы: установление в транспортной части сети коммутируемого виртуального канала, передача пакета данных, разъединение соединения. Решения предусматривают обеспечение надежности и информационной безопасности.
27
Мартыненко, А. А. ,. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КРИПТОГРАФИЧЕСКИХ АЛГОРИТМОВ И ПРОТОКОЛОВ ДЛЯ СНИЖЕНИЯ ВОЗМОЖНЫХ УГРОЗ БЕСПИЛОТНЫХ ЛЕТАТЕЛЬНЫХ АППАРАТОВ". Тенденции развития естественных наук в современном информационном пространстве и их применение в агробиотехнологиях, № 1 (22 жовтня 2021): 92–96. http://dx.doi.org/10.36684/51-2021-1-92-96.
Повний текст джерелаАнотація:
При передаче информации от беспилотного летательного аппарата к наземной станции управления используются открытые системы передачи спутниковой и радиосвязи. При обмене информацией через открытые каналы передачи имеется необходимость проведения оценки возможных угроз и уязвимостей для предотвращения утечки конфиденциальной информации перехват которой может привести к значительному материальному ущербу. Для снижения возможных уязвимостей предлагается использовать криптографические протоколы шифрования в информационных сетях связи.
28
Замыслов, М. А., M. A. Zamyslov, А. М. Мальцев, A. M. Maltsev, С. Б. Михайленко, S. B. Mikhaylenko, С. В. Тарасов, S. V. Tarasov, Н. В. Штанькова та N. V. Shtankova. "МАТЕМАТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ КАНАЛА ПРОДОЛЬНОГО ДВИЖЕНИЯ ЛЕТАТЕЛЬНОГО АППАРАТА С НЕЧЕТКИМИ КОНТРОЛЛЕРАМИ, ОБЛЕГЧАЮЩИМИ ЕГО БЕЗОПАСНОЕ ПИЛОТИРОВАНИЕ ПРИ ДОЗАПРАВКЕ ТОПЛИВОМ В ВОЗДУХЕ". Проблемы безопасности полетов, № 12 (2021): 8–33. http://dx.doi.org/10.36535/0235-5000-2021-12-2.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается вариант построения математической модели продольного движения летательного аппарата с применением нечетких контроллеров для изменения полосы пропускания рулевого привода и управления значениями коэффициентов передачи летательного аппарата при изменении его массы в процессе дозаправки топливом. Приводятся иллюстративные примеры выполнения алгоритмов нечеткого вывода Мамдани и переходные реакции канала, полученные в пакетах расширения Simulink и Fuzzy Logic Tools программной среды MATLAB, для случаев применения в канале нечетких контроллеров и без них. Показана возможность повышения устойчивости продольного полета летательного аппарата в условиях турбулентности атмосферы за счет сужения полосы пропускания рулевого привода и управления значениями коэффициентов передачи канала продольного движения при изменении массы топлива.
29
Гаврилова, О. В., та Ю. С. Максименко. "РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМПʼЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДИСТАНЦІЙНІЙ ОСВІТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (15 листопада 2021): 270–75. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-42.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена характеристикам та можливостям використання інформаційно-комп’ютерних технологій у процесі дистанційного навчання. У статті розглядаються дистанційні технології навчання, що використовують аудіо-, відео- і комп’ютерні системи, пов’язані через канали зв’язку, які все частіше замінюють звичне нам навчання. Розглянуто використання нових технологій передачі інформації, що істотно впливають на весь процес навчання, заснований на цих технологіях. Проникнення комп’ютерних телекомунікацій у сферу освіти ініціювало розвиток нових освітніх технологій, коли технічний складник освітнього процесу приводить до зміни самої суті освіти. Зазначено, що у віртуальному освітньому середовищі навчальних закладів повністю реалізуються потенційні можливості перебудови системи освіти, які мають у тому числі і традиційні технології. У статті запропоновані шляхи розширення можливостей освітнього середовища за допомогою ІКТ як різноманітними програмними засобами, так і методами розвитку креативності учнів. До числа таких програмних засобів відносяться моделюючі програми, пошукові, інтелектуальні навчальні, експертні системи, програми для проведення ділових ігор. Комунікаційні технології дають змогу по-новому реалізовувати методи, що активізують творчу активність. У статті проаналізовано програмне забезпечення для дистанційного навчання та різноманітні дистанційні курси, які повинні відповідати основним завданням та цілям навчання. Дистанційні курси повинні забезпечувати максимально можливу інтерактивність між учнем і викладачем, між учнем і навчальним матеріалом, що важливо для ефективного контролю правильного засвоєння матеріалу. Тому програмне забезпечення дистанційного навчання є важливим чинником ефективності такого навчання. Доведено, що дистанційна форма освіти − це створення єдиного інформаційно-освітнього простору навчального закладу, куди слід включати різноманітні електронні джерела інформації (включаючи мережеві): віртуальні бібліотеки, бази даних, консультаційні служби, електронні навчальні посібники тощо.
30
Васильев, Константин Юрьевич, Анатолий Сергеевич Авраменко та Анна Сергеевна Шаповалова. "Дистанционное обучение с применением FRAME RELAY". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (3 квітня 2014): 185–90. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.429.
Повний текст джерелаАнотація:
Организационные аспекты дистанционного обучения рассматривались немало: во многих работах были затронуты вопросы применения различных сетевых протоколов и Internet технологий. Наиболее распространенными и удобными оказались методы, использовавшие в своем базисе Internet страницы [1].Как правило, такие Internet ресурсы содержат теоретические материалы, примеры решения некоторых задач, практическую часть и систему оценивания [2]. Эти Internet страницы можно использовать внутри вузов, ограниченных внутренней компьютерной сетью и не имеющих выход в Internet.В случае, если необходимо проведение дистанционного обучения с группой людей или требуется провести дистанционный форум между двумя вузами, будет эффективным использование технологии Frame Relay (FR).Именно протокол FR способен отвечать многим предъявляемым условиям и требованиям.Технология FR создавалась в первую очередь для обеспечения взаимодействия удаленных локальных вычислительных сетей (ЛВС). В качестве средства передачи трафика ЛВС она стала эффективной альтернативой сетям X.25, ISDN (Integrated Services Digital Network) и арендованным линиям. Основное назначение FR – концентрация (мультиплексирование) в одном канале связи нескольких потоков данных, в первую очередь потоков, имеющих неравномерный характер, например, трафика ЛВС. Кроме того, FR можно применять и при передаче оцифрованной речи, видеоинформации и других, критичных к временным задержкам типов трафика, т. е. на базе FR можно строить сети с интеграцией услуг. FR отличается малым временем задержки при передаче информации через сеть, высокими скоростями передачи, «высокой степенью связности» («high connectivity»), эффективным использованием полосы пропускания [3], что особенно важно при дистанционном обучении.Сети пакетной коммутации X.25 позволяют удаленным устройствам устанавливать соединения друг с другом через высокоскоростные цифровые каналы без затрат на аренду собственных линий. Пакетная коммутация – это техника, посредством которой сеть перенаправляет индивидуальные пакеты HDLC данных между различными пунктами назначения, базирующаяся на адресации в пределах каждого пакета.ISDN – это цифровая сеть, которая обеспечивает интегрированное обслуживание, т.е. позволяет передавать голос, данные и даже видео по одной сети. Иными словами, вместо трех различных систем – телефонной сети, выделенных линий для передачи данных и кабельного телевидения – достаточно одной.Главное отличие FR (кадровая ретрансляция) от других родственных протоколов заключается в том, что передаваемые пакеты данных, называемые кадрами, содержат минимальный объем служебной информации, а функции коррекции ошибок возлагаются на оконечное пользовательское оборудование. Тем самым, достигается существенное уменьшение задержки передачи пакетов, увеличение производительности сети и, как следствие, повышение гарантии качества предоставляемых сетевых услуг [4].Рассмотрим одно из достоинств FR – распараллеливание.На рисунке 1 показаны два типа ЛВС. Кольцевая схема (а) является наиболее простой и распространенной. Ячеистая топология сети FR (б) позволяет увеличить поток данных в сети.Рисунок 1 – а) кольцевая схема сети; б) ячеистая схема сети На рисунке 2 изображен еще один вариант структуры сети – радиальный (а), а также представлен переход от него к ячеистой топологии (б). Рисунок 2 – а) радиальная структура; б) ячеистая топология сети Рассмотрим случай выхода из строя линии связи ЛС2 и оценим возможности каждой из структур. При кольцевой реализации узел У3 не останется без связи, но значительно снизится скорость доступа и возникнет угроза перегрузки канала. При радиальной схеме связи с У3 вообще не будет. А для ячеистой структуры такого рода авария практически никак не отразится на связи с У3: трафик не значительно увеличится, и пользователи не заметят никаких сбоев.Для иллюстрации выше сказанного приведен листинг расчетов в математическом пакете Maple максимального потока данных для радиальной и ячеистой топологии сети (см. листинг). Листинг на Maple.> restart;> with(networks):> new(Grad):> addvertex(r1,r2,r3,r4,r5,r6,r7,Grad); > addedge([[r1,r2],[r2,r3],[r3,r4],[r1,r5],[r1,r6], [r6,r7]],weights=[3,6,2, 5,4,1],Grad); > draw(Linear([r1],[r2,r5,r6],[r3,r7],[r4]), Grad); > flow(Grad,r1,r4,eset,comp); > eset; > comp; > new(Gcel):> addvertex(c1,c2,c3,c4,c5,c6,c7,Gcel); > addedge([[c1,c2],[c2,c3],[c3,c4],[c5,c4],[c1,c5], [c1,c6],[c6,c7],[c7,c4],[c5,c6],[c5,c2],[c7,c3], [c5,c7],[c2,c7]], weights=[3,6,2,1,5,4,1,6,4,2,3,2,1],Gcel); >draw(Linear([c1],[c2,c5,c6],[c3,c7],[c4]), Gcel); > flow(Gcel, c1, c4, esetC, compC); > esetC; > compC; Из расчетов следует, что при переходе к ячеистой топологии увеличивается величина потока в сети, что особенно важно при передаче больших объемов информации при дистанционном обучении. Таблица 1 – Сравнение технологий по некоторым параметрам ПараметрISDNX.25FRВыделение фиксированной полосы под вызов+––Виртуальные каналы–++Высокая степень готовности+–+Малая величина задержки+–+Высокая эффективность использования канала––+Возможность масштабирования–++Низкая стоимость использования канала––+Преимущества технологии FR наглядно проиллюстрированы данными таблицы 1, где «+» указывает наличие, а «–» отсутствие соответствующего свойства. Рисунок 3 – Схема организации связи между сетями с помощью протокола FRПримером организации сети передачи данных в протоколе FR может служить схема, изображенная на рисунке 3, где Т1, ТN – телефоны; K1, K2, KN – компьютеры; МАТС – мини АТС.В заключение можно сделать вывод о явных преимуществах протокола FR. FR – универсальное средство для организации связи при проведении дистанционного обучения.
31
Калиаскаров, Нурбол Балтабаевич, Виктор Петрович Ивель, Юлия Викторовна Герасимова, Павел Анатольевич Петров та Вячеслав Викторович Югай. "Использование технологии Wi-Fi для сбора и передачи данных температуры и влажности". Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, № 4.2020 (17 грудня 2020): 215–26. http://dx.doi.org/10.48081/qtjn8109.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье предлагается методика сбора данных с датчиков температуры и влажности по технологии Wi-Fi в распределенной системе мониторинга удаленных объектов. Измерение данных параметров необходимо для решения ряда вопросов по сбору и передачи аналоговых сигналов при проведении удаленного мониторинга различных технических объектов. Одним из выходов для решения проблем удаленного мониторинга является разработка распределенной системы, передающие результаты измерения по технологии Wi-Fi. Запрограммирована модульная плата специальным скетчом, указаны параметры системы связи и рассмотрены параметры энергосбережения Wi-Fi системы. Произведены настройки беспроводной сети в программных средах и приемо-передающих устройствах. Предложенные методы по рабочему алгоритму позволят обеспечить качественную и многосуточную беспроводную передачу измеряемых данных, отличающуюся низким энергопотреблением, защищенностью канала связи и высокой достоверностью передаваемых результатов. В рамках работы учтены все технические параметры подключаемых устройств, написан программный код для прошивки платы, созданы личные каналы на сервере для приема данных измерения и последующей обработки. Полученные результаты датчиков распределенной системы доступны для последующей обработки в программной среде Matlab, результаты которых продемонстрированы в статье.
32
Klimov, I. Z. "Comparative Estimation of Methods for Realization of Wide Band Communication Network in the Short Wave Range of Radio Waves." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 3 (October 6, 2017): 118. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-3-118-124.
Повний текст джерелаАнотація:
Выполнен анализ вариантов построения широкополосных систем связи, отличающихся типами используемых сигналов и способами их обработки. Показано, что требуемый уровень потенциальной помехоустойчивости в многолучевом канале обеспечивает ЧР-ШПЭ. Реальный уровень помехоустойчивости соответствует потенциальному значению только при оптимальном когерентном сложении ветвей разнесения и идеальной синхронизации. На основе использования ШПС-РС с усложненной структурой может быть реализована ШСС с высоким уровнем качества передачи информации и защиты от организованных помех, в которой за счет уменьшения времени передачи радиограммы реализуется передача с частотно-временным разнесением путем повторов передачи на заданных частотах.
33
Бабурин, Александр Вильямович, Лариса Александровна Глущенко, Борис Николаевич Добряков, Григорий Александрович Остапенко, and Андрей Петрович Преображенский. "PROTECTION AGAINST UNAUTHORIZED ACCESS TO INFORMATION CIRCULATING IN WIRELESS INFRARED CHANNELS OF DATA TRANSMISSION." ИНФОРМАЦИЯ И БЕЗОПАСНОСТЬ, no. 4(-) (December 25, 2020): 511–18. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2020.23.4.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования состоит в разработке методов защиты от несанкционированного доступа информации, циркулирующей в беспроводных ИК-каналах передачи данных. Показаны возможные способы несанкционированного доступа к каналу передачи данных от ИК-клавиатуры к компьютеру. Основной способ несанкционированного доступа к ИК-каналу передачи данных - это регистрация диффузно-отраженного от элементов интерьера излучения. Проведены теоретические оценки, подтверждающие возможность получения информации, циркулирующей в беспроводных ИК-каналах передачи данных при несанкционированном доступе. Рассмотрен типичный случай распространения излучения в помещении при использовании ИК-канала передачи данных при несанкционированном доступе. Неуполномоченный наблюдатель может регистрировать через оконный проем диффузно-отраженное излучение, используя специальную оптико-электронную систему. Для расчетов были приняты типовые фотометрические характеристики интерьера помещения и предельно достижимые на современном уровне техники характеристики фотоприемных устройств. Размер диаметра входного зрачка оптической системы принят не слишком большим из того соображения, что он не должен привлекать внимание (служить демаскирующим признаком). Предложен метод защиты информации, циркулирующей в беспроводных ИК-каналах передачи данных, основанный на формировании засветочных помех. Приведены схемы формирования засветочных помех. Для помехи может быть использовано диффузно-отраженной излучение или специально сформированное излучение, направленное на оконный проем помещения. The purpose of the research is to develop methods of protection against unauthorized access to information circulating in wireless infrared channels of data transmission. Possible ways of unauthorized access to the data transmission channel from the IR keyboard to the computer are shown. The main method of unauthorized access to the IR data transmission channel is the registration of radiation diffusely reflected from interior elements. Theoretical estimates have been carried out confirming the possibility of obtaining information circulating in wireless infrared channels of data transmission under unauthorized access. A typical case of propagation of radiation in room when using an IR data transmission channel with unauthorized access to information is considerd. An unauthorized observer can register diffusely reflected radiation through a window opening using a special optoelectronic system. For the calculations, the standard photometric characteristics of the interior of the room and the maximum achievable at the modern level of technology characteristics of photodetectors were taken. The size of the diameter of the entrance pupil of the optical system is taken not too large for the reason that optoelectronic system should not attract attention (serve as a unmasking feature). The method for protecting of information ciculating in optical wireless channels of data transmission, based on the formation of optical intentional noise, is proposed. It provides a brief overview of methods for generating pseudorandom sequences, wich can serv as a basis for the formation of an illumination noise channel. For optical intentional noise can be used diffusely reflected radiation or specially formed radiation, directed at the window opening of the room.
34
Паска, Богдан. "ДИСИДЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОПАНАСА ЗАЛИВАХИ (1960–1970 ті рр.)". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 33 (20 грудня 2020): 149–58. http://dx.doi.org/10.15330/gal.33.149-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом статті є основні віхи, напрями і етапи участі художника Опанаса Івановича Заливахи в українському національному русі 1960–1970-х рр. Основу джерельної бази дослідження становлять документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ) у м. Київ, матеріали самвидаву, спогади самого О. Заливахи та його сучасників. Методологічною основою дослідження є концепція Я. Секо про співіснування в українському русі спротиву 1950–80‑х рр. двох парадигм – національно-визвольної (підпільні організації) та націоналізаційної (легальна діяльність інтелігенції із середовища “шістдесятників”). Автор статті приходить до висновку, що художник О. Заливаха з початку 1960‑х до першої половини 1970‑х був активним учасником середовища шістдесятницького правозахисту в рамках націоналізаційної парадигми українського національного руху. У першій половині 1960‑х рр. основними формами його дисидентської діяльності були поширення самвидаву і тамвидаву, критика політики радянської влади у національному питанні, виготовлення української національної символіки. Арешт та судова розправа над О. Заливахою не змогли зупинити його дисидентської діяльності та не змінили опозиційних щодо офіційної політики радянського режиму переконань. У мордовських колоніях художник брав участь в українських культурних заходах, налагоджував канали передачі документів і матеріалів із колонії на волю, написав заяву протесту на адресу Голови Верховного Суду УРСР. Після виходу на волю найбільш помітною дисидентською акцією художника була його участь у кампанії захисту засудженого історика В. Мороза. В подальшому О. Заливаха, незважаючи на те, що був взятий КДБ у розробку як об’єкт справи “Блок”, під тиском режиму практично повністю припинив активність у руслі руху спротиву радянському режиму.
Ключові слова: Опанас Заливаха, український дисидентський рух, шістдесятницький правозахист, самвидав, радянський режим, Мордовські колонії.
35
Бекіров, А. Е., Є. І. Сидоренко, В. А. Чекмарьов та О. М. Смажелюк. "Інтеграція бортового обладнання повітряних суден в об`єднану систему розподілу тактичної інформації TADIL J/LINK 16". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 7–13. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається актуальне питання підвищення ефективності дій авіації при функціонуванні в єдиній системі обміну тактичною інформацією. Проводиться аналіз побудови та принципів функціонування тактичного цифрового каналу обміну інформацією збройних сил США та країн НАТО. Розглядається побудова архітектури мережі та порядок об’єднання функціональних мережевих груп. Будується класифікація абонентів мережі. Аналізується бортове обладнання повітряних суден з позиції джерел інформації при функціонуванні в цифровому каналі передачі даних. Формулюються варіанти інтеграції бортового обладнання в обміні інформаційними повідомленнями при наявності багатофункціональної системи розподілу тактичної інформації.
36
Kuchuk, N., I. Zukov та V. Panchenko. "МЕТОД РОЗГАЛУЖЕННЯ ЗАПИТІВ ДО СХОВИЩ ДАНИХ СИСТЕМ, ЩО МАЮТЬ ГІПЕРКОНВЕРГЕНТНУ ІНФРАСТРУКТУРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 57 (30 жовтня 2019): 51–54. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.051.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження. В процесі функціонування комп'ютерної мережі гіперконвергентної архітектури за рахунок централізованого управління збільшується час доступу до сховищ даних. Але для деяких підсистем, особливо для тих, що повинні функціонувати у режимі, наближеному до режиму реального часу, дані показники є дуже суттєвими. Метою статті є розробка підходу до зменшення часу доступу до сховищ даних у гіперконвергентному середовищі шляхом розгалуження інформаційних потоків. Результати дослідження. Запропонований метод є двохетапним та складається із послідовності кроків знаходження можливих маршрутів та знаходження оптимального із знайдених варіантів розподілу каналів. В результаті знайдено найкращий варіант розподілу пакетів по каналах зв'язку серед таких, що задовольняють сформульованим умовам. Зокрема, максимальний час передачі за допомогою одного з каналів обраного варіанту розподілу не перевищує час, виділений для передачі необхідного обсягу даних та виконані обмеження за продуктивністю та вартістю. Висновки. Застосування підходу дозволяє істотно зменшити час передачі даних і витрати на оренду каналів, а також поліпшити живучість мережі.
37
Lipych, Lubov, Nadiia Kovalchuk, Oksana Khilukha та Myroslava Kushnir. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ КОМУНІКУВАННЯ У КОМАНДІ ПРОЄКТУ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (1 січня 2022): 6–15. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-6-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Успішному управлінню в контексті реалізації проєктів сприяє ефективне комунікування. Встановлено, що співпраця проєктної команди ґрунтується на чіткому розподілі обов’язків та ефективній комунікації між ними. Керівник проєкту виконує комунікативну функцію, виступаючи посередником між керівництвом організації та членами команди проєкту. Доведено, що у процесі комунікацій основні елементи проходять ряд етапів: зародження ідеї, кодування і вибір каналу, перетворення ідеї в повідомлення, передача повідомлення одержувачу, декодування. зворотний зв'язок. Ідентифіковано наслідки неадекватного потоку інформації: нерозуміння повідомлення одержувачем, дублювання заходів та їх антагоністичні напрями, неправильне або запізніле надання інформації зацікавленим сторонам проєкту. Обґрунтовано, що відсутній єдиний метод обміну інформацією. Керівник проєкту повинен адаптувати інструменти комунікування до команди проєкту з урахуванням форми, каналу та часу спілкування, створити зрозумілі правила передачі конкретних повідомлень.
38
Литвин, М. В. "К оценке эффективности накопления когерентной последовательности импульсов". Journal of «Almaz – Antey» Air and Defence Corporation, № 2 (30 грудня 2012): 21–26. http://dx.doi.org/10.38013/2542-0542-2012-2-21-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Исследована задача оптимального приема когерентной импульсной последовательности с использованием методики теоремы Шеннона о передаче дискретной информации по каналу связи с помехами. Определены вероятности обнаружения когерентной последовательности импульсов как функции числа импульсов в последовательности, что полезно для оценки качества приема при решении практических задач. Эти вероятности сравнены с таковыми для некогерентной последовательности, определенными аналогичным образом. Установлено существенное отличие возможностей передачи сообщений и обнаружения когерентной последовательности.
39
Tkachov, V., K. Halchenko, A. Kovalenko та O. Yeroshenko. "КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СТАНДАРТУ БЕЗПРОВІДНОЇ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ У ВИСОКОМОБІЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 66 (1 грудня 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.063.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто особливості функціонування високомобільних комп’ютерних мереж в умовах мінливості середовища передачі даних, його впливу на швидкість передачі даних між вузлами та методику визначення критеріїв вибору різних стандартів безпровідної передачі даних. Метою статті є розробка критеріальної бази селективного вибору стандартів безпровідної передачі даних у високомобільних комп’ютерних мережах в залежності від стану середовища передачі даних та віддаленості вузлів між собою. Отримані результати дозволяють: виокремити науково-прикладну задача розробки критеріальної бази селективного вибору стандартів безпровідної передачі даних у окремий клас задач у області рухомих комп’ютерних мереж; продовжити подальший розвиток методики підвищення живучості високомобільних комп’ютерних мереж в умовах мінливості пропускної здатності каналів зв’язку між вузлами; вирішити задачу розрахунку нестаціонарного коефіцієнта готовності відносно всіх інтерфейсів передачі корисних даних вузлами високомобільних комп’ютерних мереж. Дослідження дозволяють зробити висновки, що запропоновані критерії, за результатами модельного експериментування, дають ефект 15% скорочення часу на передачу обсягу даних в умовах нормального функціонування високомобільної комп’ютерної мережі у гетерогенному просторі та динамічною зміною відстані між вузлами мережі за наперед заданою траєкторією руху. Сформульовано напрями подальшої роботи, зокрема запропоновано проведення ряду прикладних експериментів для виявлення закономірності функціонування реальних високомобільних мереж в умовах обмеженого енергетичного запасу ходу вузлів та впливу зовнішнього середовища на нього.
40
Смирнов, Александр Александрович, Aleksandr Aleksandrovich Smirnov, Виктория Витальевна Бондарь, V. V. Bondar, Ольга Дмитриевна Роженко, O. D. Rozhenko, Марина Вагановна Мирзоян, M. V. Mirzoyan, Анна Дмитриевна Держания та A. D. Darjania. "Числа Мерсенна в основаниях системы остаточных классов при передаче данных в последовательных каналах связи". Итоги науки и техники. Серия «Современная математика и ее приложения. Тематические обзоры» 166 (2019): 87–94. http://dx.doi.org/10.36535/0233-6723-2019-166-87-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается система остаточных классов для представления данных в каналах связи. В этом случае возможно осуществление обработки данных параллельно без учетов переносов в разрядах. Вместе с тем большая часть каналов связи является последовательной. В связи с этим рассматривается возможность последовательной передачи параллельных данных. Показано, что применение в качестве оснований системы остаточных классов чисел Мерсенна не приводит к снижению скорости передачи данных. Проведена оценка количества информации, содержащейся в позициях чисел позиционного кода.
41
Гаджиев, М. М., Н. В. Захарченко, Л. В. Иванова, Ю. Ю. Сулима, Д. М. Шпак та В. В. Гордийчук. "АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ УВЕЛИЧЕНИЯ МОЩНОСТИ ИСПОЛЬЗУЕМОГО АНСАМБЛЯ ТАЙМЕРНЫХ СИГНАЛЬНЫХ КОНСТРУКЦИЙ ПРИ ПОСТОЯННОЙ ДЛИТЕЛЬНОСТИ КОДОВЫХ КОНСТРУКЦИЙ НА СКОРОСТЬ ПЕРЕДАЧИ ИНФОРМАЦИИ В ЦИФРОВЫХ СИСТЕМАХ СВЯЗИ". Automation of technological and business processes 10, № 4 (24 грудня 2018): 4–10. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v10i4.1225.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты исследования влияния увеличения мощности используемого ансамбля таймерных сигнальных конструкций при постоянной длительности кодовых конструкций на скорость передачи информации в цифровых системах связи. Обоснована целесообразность увеличения мощности используемого ансамбля таймерных сигнальных конструкций, путем изменения числа информационных отрезков в кодовых конструкциях в системах передачи информации, использующих цифровую связь. Проведен анализ методов передачи информации в цифровой связи при использовании позиционного способа кодирования с избыточными кодами. Обоснована нецелесообразность использования позиционного кодирования при передаче больших объемов информации. Представлен метод кодирования сигнала на основе таймерных сигнальных конструкций с использованием отдельных временных отрезков сигнала, не менее найквистового интервала для каждой сигнальной конструкции. Оцениваются временные параметры кодовых слов таймерных сигнальных конструкций: энтропия и информационная емкость найквистового элемента при кодовом уплотнении канала. Представлены результаты исследования выбора эффективной длины кодового слова в методе кодирования сигнала с использованием таймерных сигнальных конструкций для увеличения скорости передачи информации в цифровых системах связи. Приведены результаты исследования влияния параметров таймерных сигнальных конструкций на скорость передачи информации, которые показали эффективность использования метода кодирования сигнала с использованием таймерных сигнальных конструкций по сравнению с методом позиционного кодирования с избыточными кодами за счет увеличения информационной емкости найквистового элемента.
42
Захарченко, Н. В., М. М. Гаджиев, Л. В. Иванова, Ю. Ю. Сулима, Д. М. Шпак та В. В. Гордийчук. "АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ УВЕЛИЧЕНИЯ МОЩНОСТИ ИСПОЛЬЗУЕМОГО АНСАМБЛЯ ТАЙМЕРНЫХ СИГНАЛЬНЫХ КОНСТРУКЦИЙ ПРИ ПОСТОЯННОЙ ДЛИТЕЛЬНОСТИ КОДОВЫХ КОНСТРУКЦИЙ НА СКОРОСТЬ ПЕРЕДАЧИ ИНФОРМАЦИИ В ЦИФРОВЫХ СИСТЕМАХ СВЯЗИ". Automation of technological and business processes 11, № 1 (26 квітня 2019): 19–23. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1326.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты исследования влияния увеличения мощности используемого ансамбля таймерных сигнальных конструкций при постоянной длительности кодовых конструкций на скорость передачи информации в цифровых системах связи. Обоснована целесообразность увеличения мощности используемого ансамбля таймерных сигнальных конструкций, путем изменения числа информационных отрезков в кодовых конструкциях в системах передачи информации, использующих цифровую связь. Проведен анализ методов передачи информации в цифровой связи при использовании позиционного способа кодирования с избыточными кодами. Обоснована нецелесообразность использования позиционного кодирования при передаче больших объемов информации. Представлен метод кодирования сигнала на основе таймерных сигнальных конструкций с использованием отдельных временных отрезков сигнала, не менее найквистового интервала для каждой сигнальной конструкции. Оцениваются временные параметры кодовых слов таймерных сигнальных конструкций: энтропия и информационная емкость найквистового элемента при кодовом уплотнении канала. Представлены результаты исследования выбора эффективной длины кодового слова в методе кодирования сигнала с использованием таймерных сигнальных конструкций для увеличения скорости передачи информации в цифровых системах связи. Приведены результаты исследования влияния параметров таймерных сигнальных конструкций на скорость передачи информации, которые показали эффективность использования метода кодирования сигнала с использованием таймерных сигнальных конструкций по сравнению с методом позиционного кодирования с избыточными кодами за счет увеличения информационной емкости найквистового элемента.
43
Балакин, Р. А., та Г. И. Вилков. "Исследования акустических шумов и характеристик многолучевости в мелководных арктических морях для оптимизации параметров аппаратуры гидроакустической связи, "Фундаментальная и прикладная гидрофизика"". Фундаментальная и прикладная гидрофизика, № 4 (2018): 17–27. http://dx.doi.org/10.7868/s2073667318040032.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведены натурные исследования шумов моря и многолучевого распространения акустического сигнала в мелководных арктических морях с дрейфующим ледяным покровом. Цель исследований заключалась в получении количественных оценок уровня и характера шумов моря, а также характеристик многолучевости, необходимых для расчетов гидроакустической аппаратуры связи, предназначенной для контроля и оперативной диагностики технически сложных подводных объектов, таких как добывающие нефтегазовые платформы и трубопроводы. В канале связи использовалась наиболее современная технология передачи данных с ортогональным частотным мультиплексированием OFDM (Orthogonal frequency-division multiplexing), предусматривающая одновременное использование большого числа несущих частот для передачи параллельного двоичного кода, что делает ее оптимальной для сложных условий арктических мелководных морей. Передача параллельного кода с введением некоторой избыточности позволяет обеспечивать высокую скорость передачи данных, максимальную дистанционность и помехоустойчивость. Исследования проводились целенаправленно применительно к использованию технологии OFDM в условиях мелководных арктических морей. Полученные спектральные характеристики шумов моря и количественные оценки многолучевости позволили обосновано выбрать и рассчитать параметры аппаратуры гидроакустической связи с технологией OFDM и обеспечить получение заданных эксплуатационных характеристик в неблагоприятных гидрологических условиях.
44
СОМОНОВ, Владислав Валерьевич, Ксения Романовна КОЛОМОЙЦЕВА та Владимир Сергеевич КОЛОМОЙЦЕВ. "К ВОПРОСУ ОБ ОХРАНЕ КОММЕРЧЕСКОЙ ТАЙНЫ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ АДДИТИВНОГО ПРОИЗВОДСТВА В УСЛОВИЯХ НЕОБХОДИМОСТИ УДАЛЕННОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ КОМПАНИИ". Труды по Интеллектуальной Собственности 40, № 1 (12 квітня 2022): 118–26. http://dx.doi.org/10.17323/tis.2022.14227.
Повний текст джерелаАнотація:
Новая короновирусная инфекция оказала сильное влияние на мировую экономику, что привело к некоторым изменениям при работе с объектами интеллектуальной собственности. При данных обстоятельствах приходится быстро адаптироваться к новому режиму работы всему миру, в том числе и компаниям, работающим в сфере аддитивного производства, в которых постоянно появляются новые объекты интеллектуальной собственности. Изменились привычные способы работы не только государственных ведомств, занимающихся интеллектуальной собственностью, но и частных компаний, использующих ее в своей работе. Работа в удаленном режиме влечет за собой ряд особенностей, несоблюдение которых может привести к нежелательным последствиям для компаний. Для новых условий осуществления деятельности необходимы новые способы охраны объектов интеллектуальной собственности.
Работа посвящена изучению проблемы охраны коммерческой тайны в условиях экономического кризиса, вызванного новой короновирусной инфекцией. Сформулированы группы методов по защите конфиденциальной информации, составляющей коммерческую тайну: методы, обеспечивающие работу с документами; организационные методы; информационно-аналитические методы. Показаны основные причины и каналы утечки конфиденциальной информации. Основными причинами утечки информации являются непривилегированные сотрудники, а основным каналом — использование для передачи информации, содержащей коммерческую тайну, программ для общения в интернете (мессенджеров) или незащищенных каналов передачи информации о параметрах технологии 3D-печати и оборудовании для нее.
Рассмотрены особенности защиты коммерческой тайны при удаленном режиме работы. Разработаны меры предотвращения распространения конфиденциальной информации, позволяющие минимизировать вероятность наступления нежелательных последствий и предотвратить финансовые потери компаний. Предложены способы защиты коммерческой тайны в условиях организации удаленного доступа к ресурсам компании: обеспечение высокого уровня защищенности персональных данных сотрудников; присутствие в компании специалиста по информационной безопасности; безопасная выделенная линия связи в интернете.
45
Иванцов, Олег Владимирович, Денис Евгеньевич Горохов та Максим Николаевич Мишустин. "Корреляционные свойства символьных М-последовательностей в дивергентном декодировании". Вестник ВГУ. Серия: Системный анализ и информационные технологии, № 3 (2 грудня 2021): 38–46. http://dx.doi.org/10.17308/sait.2021.3/3734.
Повний текст джерелаАнотація:
Широкое внедрение беспроводных технологий в различные аспекты современной жизни в том числе использование телеуправляемых устройств требует решения задачи повышения устойчивости канала управления в условиях разнообразных деструктивных воздействий. Данные воздействия могут иметь различную природу происхождения от объективно существующих изменений физических свойств среды передачи до преднамеренных антропогенных воздействий потенциального нарушителя. Поэтому в сложившихся условиях актуальной является задача разработки корректирующих кодов обеспечивающих высокую помехоустойчивость при низкой вычислительной сложности. Предпосылками к решению задачи по созданию таких кодов стала реализация в алгоритмах декодирования принципов оптимизационной теории помехоустойчивого кодирования. В настоящей статье проведен анализ свойств: баланса, серий, «зеркальности» одноименных единичных символов относительно mod p подпоследовательностей символьной М-последовательности с делимым приводимым полиномом, как дополнительных признаков обнаружения ошибок в алгоритмах дивергентного декодирования. Определены условия эффективного применения дивергентных корректирующих кодов на основе мягкой обработки сегментов символьной М-последовательности. Приведены функциональные схемы кодера, декодера и аппаратуры передачи данных, в которых реализуются принципы оптимизационной теории помехоустойчивого кодирования с низкой вычислительной сложностью. Использование свойств подпоследовательностей символьной М-последовательности с делимым приводимым полиномом как дополнительных признаков обнаружения ошибок достаточно для реализации алгоритма дивергенции с многопороговым декодированием. Предложенный в работе подход позволяет обеспечить заданную достоверность при изменении скорости передачи данных в условиях экстремально большого уровня шума в канале связи.
46
Merkushev, O. V., and I. Z. Klimov. "The Model of Connection Establishment Environment in a Distributed System with Unreliable Physical Channels." Intellekt. Sist. Proizv. 17, no. 2 (July 5, 2019): 50. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2019-2-50-57.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлен метод прогнозируемой оценки надежности физических каналов и модель надежности среды установления соединения в распределенной системе передачи данных на примере системы радиосвязи в ДКМ-диапазоне частот. Из-за особенностей распространения сигналов, флуктуации параметров передающей среды, природных и искусственных явлений, наличия «зон молчания», сложной помеховой обстановки системы связи в ДКМ-диапазоне отличаются нестационарностью физических каналов и сложностью реализации информационного обмена. При взаимодействии узлов по типу «каждый с каждым» формируется распределенная система передачи данных с динамической многополюсной топологией. Доставка сообщений удаленным узлам выполняется средствами маршрутизации по основным и резервным маршрутам. Поэтому актуальными являются вопросы разработки методов формирования маршрутов доставки сообщений по критерию надежности, включающие в себя сбор и обработку статистических данных качества принимаемых сигналов; определение закономерностей изменения уровней помех и периодов их влияния; прогнозирование состояния физических каналов и адаптивное управление их использованием; формирование линий связи как систем обмена данными с надежностью, превышающей надежность физических каналов.Для решения задачи формирования линий связи определен метод оценки надежности физических каналов в условиях их нестационарности. В соответствии с принятыми методами доступа к физической среде на этапе установления соединения определен метод прогнозирования оценки надежности физических каналов на заданный период взаимодействия соседних узлов. В соответствии с принятой моделью управления физическими каналами разработан метод оценки надежности среды установления соединения соседних узлов.
47
Хайруллин, А. Е., В. В. Валиуллин, А. Ю. Теплов, А. Р. Шайхутдинова, Н. М. Каштанова та С. Н. Гришин. "ВЛИЯНИЕ ИОНОВ ЦЕЗИЯ НА ИНГИБИТОРНЫЙ ЭФФЕКТ ПУРИНОВ В МИОНЕВРАЛЬНОМ СИНАПСЕ". Биофизика 66, № 6 (2021): 1133–36. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921060089.
Повний текст джерелаАнотація:
Для выявления участия K+-каналов в механизме ингибиторного пресинаптического действия пуриновых соединений в нервно-мышечном синапсе холоднокровных животных изучали эффекты АТФ и аденозина на параметры токов концевой пластинки нервно-мышечного синапса лягушек Rana ridibunda, в том числе и на фоне модулирующих синаптическую передачу ионов цезия. Наблюдалось различие между эффектами ионов цезия на амплитуду токов концевой пластинки при его получасовом и часовом сроке действия, что отмечалось нами ранее и в присутствии ионов бария, являющегося блокатором некоторых подтипов калиевых каналов. В случае часового воздействия цезия ингибиторный эффект аденозина на амплитуду токов концевой пластинки оставался стабильным, в то время как угнетающее действие на амплитуду постсинаптических ответов АТФ при этом уменьшалось в ~ 2.5 раза. Полученные данные могут свидетельствовать о том, что пресинаптический угнетающий эффект АТФ на секрецию трансмиттера из нервных окончаний реализуется через Cs+-чувствительные калиевые каналы нервной терминали.
48
АЛЬОШИН, Г. В., С. В. ПАНЧЕНКО та С. І. ПРИХОДЬКО. "Вплив каналу синхронізації на завадостійкість цифрової системи передачі". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті, № 1 (5 березня 2019): 3–10. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v0i1.158781.
Повний текст джерела
49
Борисенко, О. А., А. О. Горішняк, О. В. Бережна, В. В. Сердюк та М. М. Яковлєв. "Оцінка завадостійкості кодування десяткових цифр рівноважними комбінаціями". Системи обробки інформації, № 2(161), (15 червня 2020): 86–92. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Одне із основних завдань техніки зв'язку – це забезпечення високої якості передачі інформації в умовах дії завад. У випадку, що розглядається, досліджується завадостійка передача числової вимірювальної інформації при передачі показів вимірювальних приладів обліку, наприклад, кількості спожитої води, електроенергії, тощо. В такому випадку важливим фактором підвищення якості передачі інформації є використання завадостійких кодів для кодування десяткових цифр, з допомогою яких передається інформація з вимірювальних приладів. В даній роботі використовуються рівноважні коди, які прості за своєю структурою і в той же час мають непогану завадостійкість як в симетричних каналах передачі інформації, так і в несиметричних. Кодові комбінації цих кодів складаються з п’яти розрядів, два з яких одиничні, а три нульові. Порушення кількості одиниць і відповідно кількості нулів в кодовій комбінації є ознакою її помилки. Однак оцінка рівня завадостійкості двійково-десяткових рівноважних кодів не має на сьогодні закінченого вигляду і тому потребує подальших досліджень. Робота, що розглядається, спрямована на проведення такої оцінки. Вона дозволить в кінцевому підсумку оцінити ефективність роботи системи передачі числових даних, яка використовує двійково-десяткові рівноважні коди. Ця оцінка підтверджується програмним моделюванням системи передачі двійково-десяткових цифр, результати якого надані в вигляді графіків. Таке моделювання потрібно проводити для кожної системи передачі вимірювальної інформації окремо, тому що ймовірність помилкових переходів для них різна. У роботі розглянута математична модель визна чення ймовірності помилкового переходу рівноважної кодової комбінації, що передається. При створенні математичної моделі враховані особливості, які притаманні рівноважному коду. Побудовані алгоритми і програма для здійснення оцінки завадостійкості кодів та її відповідності різним класам достовірності, з допомогою якої проведена оцінка завадостійкості двійково-десяткових рівноважних кодів. Аналіз результатів дослідження показав, що застосування рівноважних кодів забезпечує необхідний рівень захисту вимірювальної інформації у відповідності до вимог стандартів при введенні мінімального рівня надлишковості. За результатами дослідження зроблено висновок, що надана методика оцінки завадостійкості та ефективності кодування двійково-десяткових чисел рівноважними кодами дає можливість ефективно використовувати її на практиці.
50
Emelianova, M. M., V. N. Emelianov, and A. V. Abilov. "Improving the Quality of Video Transmission in a Wireless Network by Using a Hybrid Packet Loss Correction Algorithm." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 3 (October 11, 2018): 78. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-3-78-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Существуют различные способы передачи видеоданных режима реального времени. Один из наиболее успешных и экономически эффективных вариантов - это одноранговые сети, реализуемые программно в приложениях. Но у данного решения есть и недостатки, заключающиеся в возможном ухудшении качества передачи из-за отключения узлов-передатчиков, плохих каналов связи и ошибок в работе отдельных устройств. Чтобы видеопоток доставлялся до получателей без ошибок и потерь, применяются различные механизмы повышения помехоустойчивости, такие как избыточное кодирование (FEC), повторная передача (ARQ) и кодирование с множественным описанием (MDC), у каждого из которых есть свои недостатки. В статье приводится описание разработанного гибридного алгоритма коррекции потерь пакетов. Подробно описывается его реализация в приложении для серверного и клиентского устройств. Для оценки эффективности разработанного гибридного алгоритма проведен ряд экспериментов. Полученные при различных начальных условиях результаты значений коэффициента потерь пакетов гибридного алгоритма коррекции потерь сравниваются с результатами для алгоритма ARQ при аналогичных условиях.